Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

ДЕРИ́ХВІСТ

2014-12-03T19:16:14Z

Irochka1995: Створена сторінка: '''ДЕРИ́ХВІСТ''' '''Словник Б. Грінченка''' Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. С...

'''ДЕРИ́ХВІСТ'''

'''Словник Б. Грінченка'''

Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. Сквир. у.

ДЕРІ́Й

2014-12-03T19:12:40Z

Irochka1995:

'''Словник Б. Грінченка'''

'''ДЕРІ́Й''', я, чол., розм. Те саме, що здирник. От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Степан Васильченко, I, 1959, 96).
ДЕРІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що зди́рник. От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Вас., І, 1959, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 252.

'''Словник синонімів'''

'''ЗДИ́РНИК'''розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь),'''ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]'''розм.,'''ДРАПІ́КА[ДРЯПІ́КА]'''розм.,'''ДРАПІ́ЖКА[ДРЯПІ́ЖКА]'''розм.,ДЕРІ́Йрозм.,'''ДЕРУ́Н'''розм.,'''ЗДИ́РЦЯ'''діал., '''ДЕРИ́ЛЮД'''рідко.На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник!(Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] -такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина(З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. '''експлуата́тор'''.

ДЕРІ́Й

2014-12-03T19:12:06Z

Irochka1995: Створена сторінка: '''Словник Б. Грінченка''' '''ДЕРІ́Й''', я, чол., розм. Те саме, що здирник. От хоч і оцей волос...

Дзеленчати

2014-12-03T19:03:36Z

Irochka1995: Створена сторінка: '''Дзеленчати''' '''Академічний тлумачний словник''' ДЗЕЛЕНЧАТИ, чу, чи́ш, недок. Видавати...

'''Дзеленчати'''

'''Академічний тлумачний словник'''

ДЗЕЛЕНЧАТИ, чу, чи́ш, недок. Видавати дзвінкі звуки (про дзвоник, скляні і т. ін. предмети); дзвонити, дзвеніти. Дзеленчить довго й тоненько дзвоник (Степан Васильченко, I, 1959, 210); Від міцного кроку дзеленчить скло(Олесь Донченко, I, 1956, 390); На вулиці радісно дзеленчали трамваї (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 18);
// перен. Те саме, що дзижчати. А мухи дзеленчать, і в'ються, і чорніють (Максим Рильський, I, 1956, 35).

Джут

2014-12-03T19:01:29Z

Irochka1995:

'''Джут, -та, '''''м. ''= '''Джгут. '''Котл. Ен. І. 23.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Академічний тлумачний словник'''

'''ДЖУТ''', у, чол. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колгоспна виробнича енциклопедія, 2, 1956, 366).

'''Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)'''

1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).

2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).

3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99).

4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264).

<gallery>
<gallery>

</gallery>
</gallery>

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Дж]]

Джут

2014-12-03T19:00:07Z

Irochka1995:

'''Джут, -та, '''''м. ''= '''Джгут. '''Котл. Ен. І. 23.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Словник української мови :Академічний тлумачний словник'''

'''ДЖУТ''', у, чол. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колгоспна виробнича енциклопедія, 2, 1956, 366).

'''Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)'''

1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).

2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).

3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99).

4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264).

<gallery>
<gallery>

</gallery>
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Дж]]

Джут

2014-12-03T18:57:39Z

Irochka1995:

'''Джут, -та, '''''м. ''= '''Джгут. '''Котл. Ен. І. 23.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Словник української мови :Академічний тлумачний словник'''

'''ДЖУТ''', у, чол. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колгоспна виробнича енциклопедія, 2, 1956, 366).

'''Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)'''

1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).

2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).

3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99).

4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Дж]]

Джут

2014-12-03T18:53:51Z

Irochka1995:

'''Джут, -та, '''''м. ''= '''Джгут. '''Котл. Ен. І. 23.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови :Академічний тлумачний словник
ДЖУТ, у, чол. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колгоспна виробнича енциклопедія, 2, 1956, 366).
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Дж]]