https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Irlytovchenko.fzfvs25&*Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2026-04-22T18:29:33ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:35:48Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ljujdsh Тлумачний словник української мови]===<br />
ДОГОВІР, договору, ч. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.- В селі люди говорять, що буде війна, - обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. - Плети! У нас із Німеччиною договір,- ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Тют., Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Вишня, І, 1956, 411).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=dneGEyEaiE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80/ Договір]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. Цивільний кодекс України. Стаття 626. Поняття та види договору.<br />
<br />
2. Типові форми договорів / В. В. Луць, М. М. Великанова ; НАН України, НАПрН України, НДІ приват. права і підприємництва ім. акад. Ф. Г. Бурчака НАПрН України. — Київ: Юрінком Інтер, 2016. — 288 с.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:35:09Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ljujdsh Тлумачний словник української мови]===<br />
ДОГОВІР, договору, ч. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.- В селі люди говорять, що буде війна, - обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. - Плети! У нас із Німеччиною договір,- ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Тют., Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Вишня, І, 1956, 411).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=dneGEyEaiE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80/ Договір]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. Цивільний кодекс України. Стаття 626. Поняття та види договору.<br />
<br />
2. Типові форми договорів / В. В. Луць, М. М. Великанова ; НАН України, НАПрН України, НДІ приват. права і підприємництва ім. акад. Ф. Г. Бурчака НАПрН України. — Київ: Юрінком Інтер, 2016. — 288 с.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:33:45Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ljujdsh Тлумачний словник української мови]===<br />
ДОГОВІР, договору, ч. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.- В селі люди говорять, що буде війна, - обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. - Плети! У нас із Німеччиною договір,- ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Тют., Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Вишня, І, 1956, 411).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80/ Договір]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. Цивільний кодекс України. Стаття 626. Поняття та види договору.<br />
<br />
2. Типові форми договорів / В. В. Луць, М. М. Великанова ; НАН України, НАПрН України, НДІ приват. права і підприємництва ім. акад. Ф. Г. Бурчака НАПрН України. — Київ: Юрінком Інтер, 2016. — 288 с.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:33:21Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ljujdsh Тлумачний словник української мови]===<br />
ДОГОВІР, договору, ч. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.- В селі люди говорять, що буде війна, - обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. - Плети! У нас із Німеччиною договір,- ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Тют., Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Вишня, І, 1956, 411).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80/ Договір]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:28:39Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ljujdsh Тлумачний словник української мови]===<br />
ДОГОВІР, договору, ч. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.- В селі люди говорять, що буде війна, - обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. - Плети! У нас із Німеччиною договір,- ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Тют., Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Вишня, І, 1956, 411).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:27:36Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:27:09Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:26:37Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Radna2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Radna2.jpgФайл:Radna2.jpg2026-04-21T13:26:27Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Radna1.jpgФайл:Radna1.jpg2026-04-21T13:26:10Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9Рясний2026-04-21T13:25:54Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Рясний, -а, -е. '''Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. ''Сади рясні похилились. ''Шевч. 219. ''Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? Під дубками з парубками, де травиця рясна. ''Грип. III. 157. ''Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. ''Нп. ''Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. ''Чуб. V. 13. ''Рясна яблуня. ''Харьк. ''Рясна картопля ''— имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. ''Рясна сорочка ''О. 1861. XI. 21. ''Рясні рукава в сорочці. ''О людяхъ: хорошо одѣтый. ''Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. ''Посл. Ум. '''Рясненький, рясне́сенький. '''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
РЯСНИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Ле, С. Голубар, 1950, 10); // Скупчений у великій кількості. Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (Коцюб., І, 1955, 206); Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Кач., Вибр., 1947, 62); Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 53); // Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (Коцюб., І, 1955, 333); Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Рильський, І, 1960, 93); // Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним. Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175); Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Перв., І, 1958, 80); // Малопроникний, малопрозорий. Рясний присмерк уже сповив вулицю (Шовк., Інженери, 1948, 316); Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (Бичко, Сійся.., 1959, 104).<br />
<br />
2. Багатий, високий (про урожай). Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422); // перен. Плідний на що-небудь, чимсь. Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (Стельмах, І, 1962, 522).<br />
<br />
3. З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий. - А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л. Укр., III, 1952, 643); Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (Гончар, III, 1959, 171).<br />
<br />
4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей). Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (Горд., Чужу ниву.., 1947, 225).<br />
<br />
5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь). Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (Коцюб., 1, 1955, 54).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rasnii.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rasnii1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rasnii2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%80%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rasnii2.jpgФайл:Rasnii2.jpg2026-04-21T13:25:44Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rasnii1.jpgФайл:Rasnii1.jpg2026-04-21T13:25:14Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:23:07Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0Рядна2026-04-21T13:22:53Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Рядна, -ної, '''''ж. ''Условіе, договоръ. ''На корогвах уговір-рядну писали. ''Дума. <br />
'''Рядна (прикм.)''' ''ж. рядна грамота''<br />
''Н.в. рядна''<br />
''Р.в. рядної''<br />
''Д.в. рядній''<br />
''Зн.в. рядну''<br />
''О.в. рядною''<br />
''М.в. на(у) рядній''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9Рясний2026-04-21T13:22:12Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Рясний, -а, -е. '''Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. ''Сади рясні похилились. ''Шевч. 219. ''Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? Під дубками з парубками, де травиця рясна. ''Грип. III. 157. ''Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. ''Нп. ''Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. ''Чуб. V. 13. ''Рясна яблуня. ''Харьк. ''Рясна картопля ''— имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. ''Рясна сорочка ''О. 1861. XI. 21. ''Рясні рукава в сорочці. ''О людяхъ: хорошо одѣтый. ''Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. ''Посл. Ум. '''Рясненький, рясне́сенький. '''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
РЯСНИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Ле, С. Голубар, 1950, 10); // Скупчений у великій кількості. Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (Коцюб., І, 1955, 206); Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Кач., Вибр., 1947, 62); Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 53); // Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (Коцюб., І, 1955, 333); Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Рильський, І, 1960, 93); // Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним. Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175); Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Перв., І, 1958, 80); // Малопроникний, малопрозорий. Рясний присмерк уже сповив вулицю (Шовк., Інженери, 1948, 316); Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (Бичко, Сійся.., 1959, 104).<br />
<br />
2. Багатий, високий (про урожай). Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422); // перен. Плідний на що-небудь, чимсь. Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (Стельмах, І, 1962, 522).<br />
<br />
3. З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий. - А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л. Укр., III, 1952, 643); Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (Гончар, III, 1959, 171).<br />
<br />
4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей). Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (Горд., Чужу ниву.., 1947, 225).<br />
<br />
5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь). Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (Коцюб., 1, 1955, 54).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rasnii.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%80%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9Рясний2026-04-21T13:21:04Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Рясний, -а, -е. '''Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. ''Сади рясні похилились. ''Шевч. 219. ''Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? Під дубками з парубками, де травиця рясна. ''Грип. III. 157. ''Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. ''Нп. ''Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. ''Чуб. V. 13. ''Рясна яблуня. ''Харьк. ''Рясна картопля ''— имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. ''Рясна сорочка ''О. 1861. XI. 21. ''Рясні рукава в сорочці. ''О людяхъ: хорошо одѣтый. ''Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. ''Посл. Ум. '''Рясненький, рясне́сенький. '''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
РЯСНИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Ле, С. Голубар, 1950, 10); // Скупчений у великій кількості. Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (Коцюб., І, 1955, 206); Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Кач., Вибр., 1947, 62); Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 53); // Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (Коцюб., І, 1955, 333); Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Рильський, І, 1960, 93); // Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним. Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175); Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Перв., І, 1958, 80); // Малопроникний, малопрозорий. Рясний присмерк уже сповив вулицю (Шовк., Інженери, 1948, 316); Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (Бичко, Сійся.., 1959, 104).<br />
<br />
2. Багатий, високий (про урожай). Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422); // перен. Плідний на що-небудь, чимсь. Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (Стельмах, І, 1962, 522).<br />
<br />
3. З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий. - А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л. Укр., III, 1952, 643); Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (Гончар, III, 1959, 171).<br />
<br />
4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей). Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (Горд., Чужу ниву.., 1947, 225).<br />
<br />
5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь). Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (Коцюб., 1, 1955, 54).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rasnii.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rasnii.pngФайл:Rasnii.png2026-04-21T13:20:50Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9Рясний2026-04-21T13:19:41Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Рясний, -а, -е. '''Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. ''Сади рясні похилились. ''Шевч. 219. ''Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? Під дубками з парубками, де травиця рясна. ''Грип. III. 157. ''Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. ''Нп. ''Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. ''Чуб. V. 13. ''Рясна яблуня. ''Харьк. ''Рясна картопля ''— имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. ''Рясна сорочка ''О. 1861. XI. 21. ''Рясні рукава в сорочці. ''О людяхъ: хорошо одѣтый. ''Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. ''Посл. Ум. '''Рясненький, рясне́сенький. '''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
РЯСНИЙ, а, е. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Ле, С. Голубар, 1950, 10); // Скупчений у великій кількості. Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (Коцюб., І, 1955, 206); Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Кач., Вибр., 1947, 62); Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 53); // Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (Коцюб., І, 1955, 333); Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Рильський, І, 1960, 93); // Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним. Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175); Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Перв., І, 1958, 80); // Малопроникний, малопрозорий. Рясний присмерк уже сповив вулицю (Шовк., Інженери, 1948, 316); Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (Бичко, Сійся.., 1959, 104).<br />
<br />
2. Багатий, високий (про урожай). Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422); // перен. Плідний на що-небудь, чимсь. Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (Стельмах, І, 1962, 522).<br />
<br />
3. З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий. - А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л. Укр., III, 1952, 643); Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (Гончар, III, 1959, 171).<br />
<br />
4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей). Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (Горд., Чужу ниву.., 1947, 225).<br />
<br />
5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь). Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (Коцюб., 1, 1955, 54).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9Рясний2026-04-21T13:18:49Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Рясний, -а, -е. '''Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. ''Сади рясні похилились. ''Шевч. 219. ''Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? Під дубками з парубками, де травиця рясна. ''Грип. III. 157. ''Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. ''Нп. ''Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. ''Чуб. V. 13. ''Рясна яблуня. ''Харьк. ''Рясна картопля ''— имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. ''Рясна сорочка ''О. 1861. XI. 21. ''Рясні рукава в сорочці. ''О людяхъ: хорошо одѣтый. ''Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. ''Посл. Ум. '''Рясненький, рясне́сенький. '''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9Рясний2026-04-21T13:18:32Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Рясний, -а, -е. '''Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. ''Сади рясні похилились. ''Шевч. 219. ''Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? Під дубками з парубками, де травиця рясна. ''Грип. III. 157. ''Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. ''Нп. ''Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. ''Чуб. V. 13. ''Рясна яблуня. ''Харьк. ''Рясна картопля ''— имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. ''Рясна сорочка ''О. 1861. XI. 21. ''Рясні рукава в сорочці. ''О людяхъ: хорошо одѣтый. ''Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. ''Посл. Ум. '''Рясненький, рясне́сенький. '''<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B0Ряхта2026-04-21T13:16:52Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Ряхта, -ти, '''''ж. ''? ''Оце лохвицька ряхта. ''Ном. № 13947.<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Ряхта — це застаріле або діалектне слово, зафіксоване у «Словнику української мови» за редакцією Б. Грінченка. Воно вживається як іменник жіночого роду, а його точне значення залишається невизначеним, часто зустрічаючись у фразах типу «Оце лохвицька ряхта». <br />
Використання: зустрічалось в діалекті на Полтавщині (Лохвицький повіт).<br />
Контекст: Означення чогось (зазвичай негативне або зневажливе).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B0Ряхта2026-04-21T13:16:28Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Ряхта, -ти, '''''ж. ''? ''Оце лохвицька ряхта. ''Ном. № 13947.<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B0Ряхта2026-04-21T13:16:12Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Ряхта, -ти, '''''ж. ''? ''Оце лохвицька ряхта. ''Ном. № 13947.<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T13:02:03Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
'''В'я́зівець''' — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
'''РІЧКА''', и, ж. Те саме що ріка. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., Вибр., 1951, 39); По цім боці Дунаю, де розкинулось місто Рені, над самою річкою сиділо двоє людей (Коцюб., І, 1955, 137); А життя йде, сміється, плаче, розливається тисячами річок (Еллан, II, 1958, 62); Твоєї гордої принади Не змалювати й не забуть, До тебе в лоно, Ленінграде, Річки історії течуть (Рильський, III, 1961, 225); [Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Часом то за мрію річки криваві люди проливають (Л. Укр., III, 1952, 93); Мало слів, а горя річка (Укр.. присл.., 1955, 33); Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327); * У порівн. Старий пан сидів нерухомо, а сльози лилися з очей, мов дві річки (Фр., III, 1950, 293).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec1.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=z0gl_zhGTdI}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150<br />
<br />
2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T13:01:26Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec1.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=z0gl_zhGTdI}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150<br />
<br />
2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T13:00:56Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec1.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150<br />
<br />
2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T13:00:39Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec1.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150<br />
<br />
2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jazivec1.jpgФайл:Jazivec1.jpg2026-04-21T13:00:15Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T12:57:01Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150<br />
<br />
2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jazivec.pngФайл:Jazivec.png2026-04-21T12:56:47Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T12:55:42Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150<br />
<br />
2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T12:55:24Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T12:54:58Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T12:54:03Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T12:53:47Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8CЯзівець2026-04-21T12:53:34Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: Скасування редагування № 347123 користувача Mayemets.pi20 (обговорення)</p>
<hr />
<div>'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. <br />
[[Категорія:Яз]] Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут<br />
[[Категорія: Слова 2021 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:52:47Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
'''ЯСНЕНЬКИЙ''', а, е. Пестл. до ясний. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).<br />
<br />
'''ЯСНИЙ''', ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют., Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр., III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю - далекого, синього, чистого (Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову,- простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Мак., Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Коцюб., II, 1955, 186).<br />
<br />
@ Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям) - уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. - Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Стельмах, II, 1962, 136); Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.<br />
<br />
2. Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Мал., Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка - молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Мирний, І, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Коцюб., І, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк., Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Н.-Лев., II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Рильський, І, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Гончар, III, 1959, 16).<br />
<br />
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч., II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Л. Укр., І, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була,- привітна та ясна (Вовчок, І, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Сос., І, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Стар., Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр., III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Коз., Гарячі руки, 1960, 38).<br />
<br />
@ 3 ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). - Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Коцюб., III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. - Діти мої! - прощається Іван,- прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Вовчок, І, 1955, 29); - Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Хотк., І, 1966, 142).<br />
<br />
4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Вовчок, І, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); Перше, що він побачив,- це ясне, як льон, волосся (Коцюб., II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Досв., Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).<br />
<br />
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Н.-Лев., III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Вас., III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку - дуже гарне,- ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Фр., IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Корн., І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).<br />
<br />
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Тют., Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч., II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки - могутніми. Я - комуніст! (Збан., Сеспель, 1961, 62).<br />
<br />
@ Ясна голова; Ясний розум у кого - хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109).<br />
<br />
7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); - Ну, а далі, мовляв, картина ясна,- видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Сос., І, 1957, 409).<br />
<br />
@ Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.- звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Кос., Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література - це література, яка дивиться вперед (Рильський, IX, 1962, 16); - Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло - герої! (Головко, II, 1957, 455;.<br />
<br />
8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); - Ну, пропустіте ж нас, коли так,- каже Шрам.- Пропустімо, пропустімо ясних панів! - сказав Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 74).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jacno.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=i2qBlCEBIGY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Ясний]<br />
*[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine44-15.pdf]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. Українська мова : підруч. для 8 кл. з навч. румун. мовою закл. заг. серед. осв. (з аудіосупроводом) / Т. Фонарюк, О. Кульбабська, А. Костіна-Кніжницька. – Львів : Світ<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
*[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:51:56Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
'''ЯСНЕНЬКИЙ''', а, е. Пестл. до ясний. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).<br />
<br />
'''ЯСНИЙ''', ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют., Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр., III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю - далекого, синього, чистого (Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову,- простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Мак., Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Коцюб., II, 1955, 186).<br />
<br />
@ Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям) - уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. - Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Стельмах, II, 1962, 136); Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.<br />
<br />
2. Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Мал., Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка - молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Мирний, І, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Коцюб., І, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк., Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Н.-Лев., II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Рильський, І, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Гончар, III, 1959, 16).<br />
<br />
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч., II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Л. Укр., І, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була,- привітна та ясна (Вовчок, І, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Сос., І, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Стар., Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр., III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Коз., Гарячі руки, 1960, 38).<br />
<br />
@ 3 ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). - Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Коцюб., III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. - Діти мої! - прощається Іван,- прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Вовчок, І, 1955, 29); - Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Хотк., І, 1966, 142).<br />
<br />
4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Вовчок, І, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); Перше, що він побачив,- це ясне, як льон, волосся (Коцюб., II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Досв., Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).<br />
<br />
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Н.-Лев., III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Вас., III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку - дуже гарне,- ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Фр., IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Корн., І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).<br />
<br />
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Тют., Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч., II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки - могутніми. Я - комуніст! (Збан., Сеспель, 1961, 62).<br />
<br />
@ Ясна голова; Ясний розум у кого - хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109).<br />
<br />
7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); - Ну, а далі, мовляв, картина ясна,- видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Сос., І, 1957, 409).<br />
<br />
@ Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.- звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Кос., Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література - це література, яка дивиться вперед (Рильський, IX, 1962, 16); - Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло - герої! (Головко, II, 1957, 455;.<br />
<br />
8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); - Ну, пропустіте ж нас, коли так,- каже Шрам.- Пропустімо, пропустімо ясних панів! - сказав Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 74).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jacno.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=i2qBlCEBIGY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Ясний]<br />
*[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine44-15.pdf]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. Українська мова : підруч. для 8 кл. з навч. румун. мовою закл. заг. серед. осв. (з аудіосупроводом) / Т. Фонарюк, О. Кульбабська, А. Костіна-Кніжницька. – Львів : Світ<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:50:22Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
'''ЯСНЕНЬКИЙ''', а, е. Пестл. до ясний. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).<br />
<br />
'''ЯСНИЙ''', ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют., Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр., III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю - далекого, синього, чистого (Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову,- простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Мак., Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Коцюб., II, 1955, 186).<br />
<br />
@ Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям) - уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. - Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Стельмах, II, 1962, 136); Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.<br />
<br />
2. Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Мал., Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка - молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Мирний, І, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Коцюб., І, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк., Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Н.-Лев., II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Рильський, І, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Гончар, III, 1959, 16).<br />
<br />
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч., II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Л. Укр., І, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була,- привітна та ясна (Вовчок, І, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Сос., І, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Стар., Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр., III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Коз., Гарячі руки, 1960, 38).<br />
<br />
@ 3 ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). - Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Коцюб., III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. - Діти мої! - прощається Іван,- прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Вовчок, І, 1955, 29); - Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Хотк., І, 1966, 142).<br />
<br />
4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Вовчок, І, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); Перше, що він побачив,- це ясне, як льон, волосся (Коцюб., II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Досв., Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).<br />
<br />
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Н.-Лев., III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Вас., III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку - дуже гарне,- ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Фр., IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Корн., І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).<br />
<br />
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Тют., Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч., II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки - могутніми. Я - комуніст! (Збан., Сеспель, 1961, 62).<br />
<br />
@ Ясна голова; Ясний розум у кого - хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109).<br />
<br />
7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); - Ну, а далі, мовляв, картина ясна,- видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Сос., І, 1957, 409).<br />
<br />
@ Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.- звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Кос., Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література - це література, яка дивиться вперед (Рильський, IX, 1962, 16); - Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло - герої! (Головко, II, 1957, 455;.<br />
<br />
8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); - Ну, пропустіте ж нас, коли так,- каже Шрам.- Пропустімо, пропустімо ясних панів! - сказав Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 74).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jacno.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=i2qBlCEBIGY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Ясний]<br />
*[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine44-15.pdf]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:49:25Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
'''ЯСНЕНЬКИЙ''', а, е. Пестл. до ясний. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).<br />
<br />
'''ЯСНИЙ''', ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют., Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр., III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю - далекого, синього, чистого (Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову,- простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Мак., Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Коцюб., II, 1955, 186).<br />
<br />
@ Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям) - уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. - Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Стельмах, II, 1962, 136); Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.<br />
<br />
2. Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Мал., Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка - молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Мирний, І, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Коцюб., І, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк., Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Н.-Лев., II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Рильський, І, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Гончар, III, 1959, 16).<br />
<br />
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч., II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Л. Укр., І, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була,- привітна та ясна (Вовчок, І, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Сос., І, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Стар., Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр., III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Коз., Гарячі руки, 1960, 38).<br />
<br />
@ 3 ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). - Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Коцюб., III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. - Діти мої! - прощається Іван,- прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Вовчок, І, 1955, 29); - Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Хотк., І, 1966, 142).<br />
<br />
4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Вовчок, І, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); Перше, що він побачив,- це ясне, як льон, волосся (Коцюб., II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Досв., Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).<br />
<br />
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Н.-Лев., III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Вас., III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку - дуже гарне,- ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Фр., IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Корн., І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).<br />
<br />
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Тют., Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч., II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки - могутніми. Я - комуніст! (Збан., Сеспель, 1961, 62).<br />
<br />
@ Ясна голова; Ясний розум у кого - хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109).<br />
<br />
7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); - Ну, а далі, мовляв, картина ясна,- видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Сос., І, 1957, 409).<br />
<br />
@ Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.- звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Кос., Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література - це література, яка дивиться вперед (Рильський, IX, 1962, 16); - Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло - герої! (Головко, II, 1957, 455;.<br />
<br />
8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); - Ну, пропустіте ж нас, коли так,- каже Шрам.- Пропустімо, пропустімо ясних панів! - сказав Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 74).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jacno.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=i2qBlCEBIGY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Ясний]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:48:23Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
'''ЯСНЕНЬКИЙ''', а, е. Пестл. до ясний. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).<br />
<br />
'''ЯСНИЙ''', ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют., Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр., III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю - далекого, синього, чистого (Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову,- простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Мак., Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Коцюб., II, 1955, 186).<br />
<br />
@ Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям) - уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. - Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Стельмах, II, 1962, 136); Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.<br />
<br />
2. Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Мал., Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка - молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Мирний, І, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Коцюб., І, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк., Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Н.-Лев., II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Рильський, І, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Гончар, III, 1959, 16).<br />
<br />
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч., II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Л. Укр., І, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була,- привітна та ясна (Вовчок, І, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Сос., І, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Стар., Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр., III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Коз., Гарячі руки, 1960, 38).<br />
<br />
@ 3 ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). - Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Коцюб., III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. - Діти мої! - прощається Іван,- прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Вовчок, І, 1955, 29); - Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Хотк., І, 1966, 142).<br />
<br />
4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Вовчок, І, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); Перше, що він побачив,- це ясне, як льон, волосся (Коцюб., II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Досв., Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).<br />
<br />
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Н.-Лев., III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Вас., III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку - дуже гарне,- ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Фр., IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Корн., І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).<br />
<br />
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Тют., Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч., II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки - могутніми. Я - комуніст! (Збан., Сеспель, 1961, 62).<br />
<br />
@ Ясна голова; Ясний розум у кого - хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109).<br />
<br />
7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); - Ну, а далі, мовляв, картина ясна,- видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Сос., І, 1957, 409).<br />
<br />
@ Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.- звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Кос., Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література - це література, яка дивиться вперед (Рильський, IX, 1962, 16); - Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло - герої! (Головко, II, 1957, 455;.<br />
<br />
8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); - Ну, пропустіте ж нас, коли так,- каже Шрам.- Пропустімо, пропустімо ясних панів! - сказав Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 74).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jacno.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=i2qBlCEBIGY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jacno.pngФайл:Jacno.png2026-04-21T12:48:08Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:46:53Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
'''ЯСНЕНЬКИЙ''', а, е. Пестл. до ясний. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).<br />
<br />
'''ЯСНИЙ''', ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют., Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр., III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю - далекого, синього, чистого (Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову,- простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Мак., Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Коцюб., II, 1955, 186).<br />
<br />
@ Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям) - уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. - Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Стельмах, II, 1962, 136); Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.<br />
<br />
2. Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Мал., Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка - молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Мирний, І, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Коцюб., І, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк., Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Н.-Лев., II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Рильський, І, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Гончар, III, 1959, 16).<br />
<br />
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч., II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Л. Укр., І, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була,- привітна та ясна (Вовчок, І, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Сос., І, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Стар., Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр., III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Коз., Гарячі руки, 1960, 38).<br />
<br />
@ 3 ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). - Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Коцюб., III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. - Діти мої! - прощається Іван,- прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Вовчок, І, 1955, 29); - Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Хотк., І, 1966, 142).<br />
<br />
4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Вовчок, І, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); Перше, що він побачив,- це ясне, як льон, волосся (Коцюб., II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Досв., Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).<br />
<br />
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Н.-Лев., III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Вас., III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку - дуже гарне,- ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Фр., IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Корн., І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).<br />
<br />
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Тют., Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч., II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки - могутніми. Я - комуніст! (Збан., Сеспель, 1961, 62).<br />
<br />
@ Ясна голова; Ясний розум у кого - хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109).<br />
<br />
7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); - Ну, а далі, мовляв, картина ясна,- видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Сос., І, 1957, 409).<br />
<br />
@ Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.- звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Кос., Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література - це література, яка дивиться вперед (Рильський, IX, 1962, 16); - Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло - герої! (Головко, II, 1957, 455;.<br />
<br />
8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); - Ну, пропустіте ж нас, коли так,- каже Шрам.- Пропустімо, пропустімо ясних панів! - сказав Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 74).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=i2qBlCEBIGY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:45:27Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови]===<br />
'''ЯСНЕНЬКИЙ''', а, е. Пестл. до ясний. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330).<br />
<br />
'''ЯСНИЙ''', ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют., Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр., III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю - далекого, синього, чистого (Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову,- простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Мак., Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Коцюб., II, 1955, 186).<br />
<br />
@ Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям) - уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. - Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Стельмах, II, 1962, 136); Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.<br />
<br />
2. Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Мал., Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Вирган, В розп. літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка - молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Мирний, І, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Коцюб., І, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк., Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Н.-Лев., II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Рильський, І, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Гончар, III, 1959, 16).<br />
<br />
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч., II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Л. Укр., І, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була,- привітна та ясна (Вовчок, І, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Сос., І, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Стар., Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр., III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Коз., Гарячі руки, 1960, 38).<br />
<br />
@ 3 ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). - Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Фр., XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Коцюб., III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет.- ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. - Діти мої! - прощається Іван,- прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Вовчок, І, 1955, 29); - Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Хотк., І, 1966, 142).<br />
<br />
4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Вовчок, І, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); Перше, що він побачив,- це ясне, як льон, волосся (Коцюб., II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Досв., Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).<br />
<br />
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Н.-Лев., III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Вас., III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку - дуже гарне,- ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Фр., IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Корн., І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).<br />
<br />
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Тют., Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч., II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки - могутніми. Я - комуніст! (Збан., Сеспель, 1961, 62).<br />
<br />
@ Ясна голова; Ясний розум у кого - хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109).<br />
<br />
7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Коцюб., І, 1955, 281); - Ну, а далі, мовляв, картина ясна,- видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Сос., І, 1957, 409).<br />
<br />
@ Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.- звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Кос., Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література - це література, яка дивиться вперед (Рильський, IX, 1962, 16); - Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло - герої! (Головко, II, 1957, 455;.<br />
<br />
8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); - Ну, пропустіте ж нас, коли так,- каже Шрам.- Пропустімо, пропустімо ясних панів! - сказав Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 74).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:43:33Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Якенький2026-04-21T12:43:17Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div>'''Я́кенький, -а, -е. '''Ум. отъ '''який. '''<br />
[[Категорія:Як]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%80Яскір2026-04-21T12:42:17Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Я́скір, (-ра? -кору?), '''''м. ''Раст. Ranunculus. Вх. Пч. І. 12. <br />
[[Категорія:Яс]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C Тлумачний словник української мови]===<br />
ЖОВТЕЦЬ, тцю, ч. (Ranunculus L.). Трав'яниста отруйна рослина родини жовтцевих, що росте перев. на вологих місцях і цвіте жовтим цвітом. Жовтець поширений переважно на низинних і вологих луках. Небезпечний тільки в зеленому вигляді, викликає пронос і зниження удою молока у корів (Колг. енц., II, 1956, 219).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhovtec1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhovtec2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhovtec3.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|watch?v=nX38Q76_BpU}}<br />
{{#ev:youtube|watch?v=3xDpD5wYeCs}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C Жовтець]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. Ranunculus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.<br />
<br />
2. Яскір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
*[https://educalingo.com/uk/dic-uk/zhovtets]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2026 року]]</div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zhovtec3.jpgФайл:Zhovtec3.jpg2026-04-21T12:41:51Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zhovtec2.jpgФайл:Zhovtec2.jpg2026-04-21T12:41:42Z<p>Irlytovchenko.fzfvs25: </p>
<hr />
<div></div>Irlytovchenko.fzfvs25