Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Тесло

2018-10-29T12:46:20Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Теслó, -ла''' — вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). Іноді тесло має опукле лезо і жолобчасту форму. Застосовується для видовбування різноманітних виробів з дерева (наприклад, корит, човнів тощо) і вирубки пазів. Деякі народи віддають перевагу не звичайним сокирам, а інструментам саме такої форми. З часу бронзової епохи існують і комбіновані знаряддя — тесла-сокири.

== Історія і застосування ==
В кам'яній індустрії теслом називають рублячі знаряддя, що мають несиметричне (скошене) у профіль лезо. Що може вказувати на можливе в минулому його закріплення перпендикулярно рукоятці. Це підтверджується етнографічними прикладами. Мабуть, багато тесловидних знарядь використовувалися для землеробських робіт як мотики. Тесла не завжди були закріплені в рукоятці. Їх також використовували замість зубил. Кам'яні тесла широко застосовувалися для вирубки й обробки каменя, не найміцніших видів, застосовуючи їх без рукоятки або у вигляді кирки. Бронзові (спочатку — мідні), а потім і залізні тесла також широко використовувалися каменотесами давнини. Єдиний народ, який постійно застосовував тесло як зброю — це новозеландські маорі.

== Різновиди ==
*'''Тесло з жолобчастим лезом''' — уживається для витісування жолобів, оброблювання ділянок плавного переходу від круглих колод до чотирикутних брусів віконних та дверних пройм, обтісування круглих кутів усередині будинку тощо.
*'''Дексель''' (від нім. Dechsel — «тесло») — тесло, що застосовується в залізничній справі для тесання шпал.
*'''Пазник''' — тесло з вузьким пласким лезом для остаточного, чистого виймання пазів після вирубування їх сокирою.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тесло 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 3.jpg|x140px]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| gYS6o2TBN-Y}} ТЕСЛО

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%BE '''Тесло'''.Вікіпедія]

[http://bse.sci-lib.com/article110290.html '''Тесло'''.Велика енциклопедія]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тестамент

2018-10-29T12:45:40Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ТЕСТАМЕ́НТ''', -у, чол.р.,(від лат. - заповіт, завіт, духівниця) — назва заповіту в джерелах права Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, України-Гетьманщини до поч. 19 ст.; акт одностороньої волі щодо розпоряджання особою своїм майном на випадок смерті.

== Сучасні словники ==
[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Юридична енциклопедія]
*Відповідно до Лит. статутів (1529, 1566, 1588) Т. складався за життя на рухоме та нерухоме майно. Спадкодавцем могла бути особа, яка мала право на відчуження власності. Отже, Т. не могли укладати: неповнолітні, дорослі сини не відділені від сім'ї та господарства батька, полонені, вигнанці, особи позбавлені рішенням суду всіх прав, ченці, психічно хворі під час загострення хвороби, що встановлювалось за даними свідків. Заповіданню підлягали майно, набуте закон, способом, а також права та обов'язки, пов'язані з цим майном. Спадкові батьківські «отчизна» та материнські «материзна» маєтності не можна було заповідати в обхід прямих спадкоємців. Спадкоємцями могли бути світські або духовні особи з необмеженою правоздатністю, також дозволялося заповідати майно церкві.

Особа, яка бажала скласти Т., мала бути «при добрій пам'яті та здоровому розумі» й свою волю виявляла в присутності: земського чи грод. (замкового) уряду — у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій та полкового, сотенного і міського уряду — в Україні-Гетьманщині. За неможливості запросити на складання Т. усіх урядовців допускалася присутність одного представника уряду та двох свідків або в разі відсутності урядовця — трьох свідків. Т. складався у письмовій формі, скріплювався підписами та особистими печатками присутніх. Заповідач міг необмежено змінювати Т., складати новий. Законну силу мав останній, в якому було чітко зазначено особу заповідача, його спадкоємців та частки майна, що заповідалися. Складання Т. заборонялося здійснювати через представника заповідача. Після смерті заповідача необхідно було невідкладно записати Т. до актових книг місцевого суду. Особи, що перебували в походах, у дорозі, за кордоном, укладали Т. у присутності двох свідків. Такий Т. якнайшвидше мав бути пред'явлений великому князю, суду, пізніше — гетьману чи хорунжому та підтверджений присягою свідків. Свідками не могли бути особи, що самі не мали права заповідати, а також виконавці Т., опікуни, наречені, особи на користь яких складався Т. Порушення порядку укладання, виправлені дати та частини тексту, підчистки та інше робили Т. недійсним.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тестамент 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 3.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 4.jpg|x140px]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| YfXG1HtMOos}} ТЕСТАМЕНТ

== Див.також ==
http://shron1.chtyvo.org.ua/Kryvosheia_OV/Testamenty_iak_dzherelo_do_istorii_dukhovenstva.pdf

== Джерела та література ==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 '''Тестамент'''.УКР.ЛИТ.ORG]

[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament '''Тестамент'''.Юридична енциклопедія]

[http://litmisto.org.ua/?p=18115 '''Тестамент'''.Літературне місто]

[http://politics.ellib.org.ua/pages-5279.html '''Тестамент'''.Історія:збірник праць]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Копистка

2018-10-29T12:44:57Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''КОПИСТКА,-ки,''' ж. Дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь. ''Хапаючись, так повернула Мелашка кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась''. Н.-Лев., II, 1956, 324. ''Розчин старанно перемішують дерев'яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися''. Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94.

== Сучасні словники ==
[https://uk.worldwidedictionary.org Словник синонімів]
# '''МІША́ЛКА''' — предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось.
# '''МІСИ́ЛКА''' — машина, пристрій для змішування, перемішування.
# '''КОПИ́СТКА''' — дерев’яна лопатка для розмішування чогось.
* Терешко довго слухав лайку мовчки, але коли Калашник не спинявся і вже намагався потягти його мішалкою, він не стримався і щось відповів.(Г. Епік). Антошик відразу побачив у своїй уяві інший шлях доставки розчину, його прямо з мішалок треба наливати в спеціальні утеплені скриньки і закритими доставляти їх аж до мулярів.(М. Ю. Тарнавський). Вона сіла долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і, хапаючись, так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула й переломилась. (І. Нечуй-Левицький).

== Ілюстрації ==
[[Файл:Kopystka.jpg|x140px|безрамки]]
[[Файл:Копистка2.JPG|x140px|безрамки]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| 0E0DQBw3Y9A}} КОПИСТКА

== Джерела та література ==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23968-kopystka.html '''Копистка'''.СЛОВАРЬ української мови упорядкував Борис Грінченко]

[http://sum.in.ua/s/kopystka/ '''Копистка'''.Словник української мови]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Словник УКР.ЛИТ.ORG]

[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/72743/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Український тлумачний словник]

[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Словник.ua]

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=140431 '''Копистка'''.Орфографічний словник української мови]

[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Всесвітній словник української мови]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тесло

2018-10-29T12:13:07Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Теслó, -ла''' — вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). Іноді тесло має опукле лезо і жолобчасту форму. Застосовується для видовбування різноманітних виробів з дерева (наприклад, корит, човнів тощо) і вирубки пазів. Деякі народи віддають перевагу не звичайним сокирам, а інструментам саме такої форми. З часу бронзової епохи існують і комбіновані знаряддя — тесла-сокири.

== Історія і застосування ==
В кам'яній індустрії теслом називають рублячі знаряддя, що мають несиметричне (скошене) у профіль лезо. Що може вказувати на можливе в минулому його закріплення перпендикулярно рукоятці. Це підтверджується етнографічними прикладами. Мабуть, багато тесловидних знарядь використовувалися для землеробських робіт як мотики. Тесла не завжди були закріплені в рукоятці. Їх також використовували замість зубил. Кам'яні тесла широко застосовувалися для вирубки й обробки каменя, не найміцніших видів, застосовуючи їх без рукоятки або у вигляді кирки. Бронзові (спочатку — мідні), а потім і залізні тесла також широко використовувалися каменотесами давнини. Єдиний народ, який постійно застосовував тесло як зброю — це новозеландські маорі.

== Різновиди ==
*'''Тесло з жолобчастим лезом''' — уживається для витісування жолобів, оброблювання ділянок плавного переходу від круглих колод до чотирикутних брусів віконних та дверних пройм, обтісування круглих кутів усередині будинку тощо.
*'''Дексель''' (від нім. Dechsel — «тесло») — тесло, що застосовується в залізничній справі для тесання шпал.
*'''Пазник''' — тесло з вузьким пласким лезом для остаточного, чистого виймання пазів після вирубування їх сокирою.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тесло 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 3.jpg|x140px]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| gYS6o2TBN-Y}}

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%BE '''Тесло'''.Вікіпедія]

[http://bse.sci-lib.com/article110290.html '''Тесло'''.Велика енциклопедія]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тесло

2018-10-29T12:12:46Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Теслó, -ла''' — вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). Іноді тесло має опукле лезо і жолобчасту форму. Застосовується для видовбування різноманітних виробів з дерева (наприклад, корит, човнів тощо) і вирубки пазів. Деякі народи віддають перевагу не звичайним сокирам, а інструментам саме такої форми. З часу бронзової епохи існують і комбіновані знаряддя — тесла-сокири.

== Історія і застосування ==
В кам'яній індустрії теслом називають рублячі знаряддя, що мають несиметричне (скошене) у профіль лезо. Що може вказувати на можливе в минулому його закріплення перпендикулярно рукоятці. Це підтверджується етнографічними прикладами. Мабуть, багато тесловидних знарядь використовувалися для землеробських робіт як мотики. Тесла не завжди були закріплені в рукоятці. Їх також використовували замість зубил. Кам'яні тесла широко застосовувалися для вирубки й обробки каменя, не найміцніших видів, застосовуючи їх без рукоятки або у вигляді кирки. Бронзові (спочатку — мідні), а потім і залізні тесла також широко використовувалися каменотесами давнини. Єдиний народ, який постійно застосовував тесло як зброю — це новозеландські маорі.

== Різновиди ==
*'''Тесло з жолобчастим лезом''' — уживається для витісування жолобів, оброблювання ділянок плавного переходу від круглих колод до чотирикутних брусів віконних та дверних пройм, обтісування круглих кутів усередині будинку тощо.
*'''Дексель''' (від нім. Dechsel — «тесло») — тесло, що застосовується в залізничній справі для тесання шпал.
*'''Пазник''' — тесло з вузьким пласким лезом для остаточного, чистого виймання пазів після вирубування їх сокирою.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тесло 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 3.jpg|x140px]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| YS6o2TBN-Y}}

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%BE '''Тесло'''.Вікіпедія]

[http://bse.sci-lib.com/article110290.html '''Тесло'''.Велика енциклопедія]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тестамент

2018-10-29T12:10:22Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ТЕСТАМЕ́НТ''', -у, чол.р.,(від лат. - заповіт, завіт, духівниця) — назва заповіту в джерелах права Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, України-Гетьманщини до поч. 19 ст.; акт одностороньої волі щодо розпоряджання особою своїм майном на випадок смерті.

== Сучасні словники ==
[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Юридична енциклопедія]
*Відповідно до Лит. статутів (1529, 1566, 1588) Т. складався за життя на рухоме та нерухоме майно. Спадкодавцем могла бути особа, яка мала право на відчуження власності. Отже, Т. не могли укладати: неповнолітні, дорослі сини не відділені від сім'ї та господарства батька, полонені, вигнанці, особи позбавлені рішенням суду всіх прав, ченці, психічно хворі під час загострення хвороби, що встановлювалось за даними свідків. Заповіданню підлягали майно, набуте закон, способом, а також права та обов'язки, пов'язані з цим майном. Спадкові батьківські «отчизна» та материнські «материзна» маєтності не можна було заповідати в обхід прямих спадкоємців. Спадкоємцями могли бути світські або духовні особи з необмеженою правоздатністю, також дозволялося заповідати майно церкві.

Особа, яка бажала скласти Т., мала бути «при добрій пам'яті та здоровому розумі» й свою волю виявляла в присутності: земського чи грод. (замкового) уряду — у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій та полкового, сотенного і міського уряду — в Україні-Гетьманщині. За неможливості запросити на складання Т. усіх урядовців допускалася присутність одного представника уряду та двох свідків або в разі відсутності урядовця — трьох свідків. Т. складався у письмовій формі, скріплювався підписами та особистими печатками присутніх. Заповідач міг необмежено змінювати Т., складати новий. Законну силу мав останній, в якому було чітко зазначено особу заповідача, його спадкоємців та частки майна, що заповідалися. Складання Т. заборонялося здійснювати через представника заповідача. Після смерті заповідача необхідно було невідкладно записати Т. до актових книг місцевого суду. Особи, що перебували в походах, у дорозі, за кордоном, укладали Т. у присутності двох свідків. Такий Т. якнайшвидше мав бути пред'явлений великому князю, суду, пізніше — гетьману чи хорунжому та підтверджений присягою свідків. Свідками не могли бути особи, що самі не мали права заповідати, а також виконавці Т., опікуни, наречені, особи на користь яких складався Т. Порушення порядку укладання, виправлені дати та частини тексту, підчистки та інше робили Т. недійсним.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тестамент 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 3.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 4.jpg|x140px]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| YfXG1HtMOos}}

== Див.також ==
http://shron1.chtyvo.org.ua/Kryvosheia_OV/Testamenty_iak_dzherelo_do_istorii_dukhovenstva.pdf

== Джерела та література ==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 '''Тестамент'''.УКР.ЛИТ.ORG]

[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament '''Тестамент'''.Юридична енциклопедія]

[http://litmisto.org.ua/?p=18115 '''Тестамент'''.Літературне місто]

[http://politics.ellib.org.ua/pages-5279.html '''Тестамент'''.Історія:збірник праць]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Копистка

2018-10-29T12:06:29Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''КОПИСТКА,-ки,''' ж. Дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь. ''Хапаючись, так повернула Мелашка кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась''. Н.-Лев., II, 1956, 324. ''Розчин старанно перемішують дерев'яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися''. Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94.

== Сучасні словники ==
[https://uk.worldwidedictionary.org Словник синонімів]
# '''МІША́ЛКА''' — предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось.
# '''МІСИ́ЛКА''' — машина, пристрій для змішування, перемішування.
# '''КОПИ́СТКА''' — дерев’яна лопатка для розмішування чогось.
* Терешко довго слухав лайку мовчки, але коли Калашник не спинявся і вже намагався потягти його мішалкою, він не стримався і щось відповів.(Г. Епік). Антошик відразу побачив у своїй уяві інший шлях доставки розчину, його прямо з мішалок треба наливати в спеціальні утеплені скриньки і закритими доставляти їх аж до мулярів.(М. Ю. Тарнавський). Вона сіла долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і, хапаючись, так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула й переломилась. (І. Нечуй-Левицький).

== Ілюстрації ==
[[Файл:Kopystka.jpg|x140px|безрамки]]
[[Файл:Копистка2.JPG|x140px|безрамки]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| 0E0DQBw3Y9A}}

== Джерела та література ==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23968-kopystka.html '''Копистка'''.СЛОВАРЬ української мови упорядкував Борис Грінченко]

[http://sum.in.ua/s/kopystka/ '''Копистка'''.Словник української мови]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Словник УКР.ЛИТ.ORG]

[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/72743/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Український тлумачний словник]

[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Словник.ua]

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=140431 '''Копистка'''.Орфографічний словник української мови]

[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Всесвітній словник української мови]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Копистка

2018-10-29T12:05:52Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''КОПИСТКА,-ки,''' ж. Дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь. ''Хапаючись, так повернула Мелашка кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась''. Н.-Лев., II, 1956, 324. ''Розчин старанно перемішують дерев'яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися''. Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94.

== Сучасні словники ==
[https://uk.worldwidedictionary.org Словник синонімів]
# '''МІША́ЛКА''' — предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось.
# '''МІСИ́ЛКА''' — машина, пристрій для змішування, перемішування.
# '''КОПИ́СТКА''' — дерев’яна лопатка для розмішування чогось.
* Терешко довго слухав лайку мовчки, але коли Калашник не спинявся і вже намагався потягти його мішалкою, він не стримався і щось відповів.(Г. Епік). Антошик відразу побачив у своїй уяві інший шлях доставки розчину, його прямо з мішалок треба наливати в спеціальні утеплені скриньки і закритими доставляти їх аж до мулярів.(М. Ю. Тарнавський). Вона сіла долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і, хапаючись, так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула й переломилась. (І. Нечуй-Левицький).

== Ілюстрації ==
[[Файл:Kopystka.jpg|x140px|безрамки]]
[[Файл:Копистка2.JPG|x140px|безрамки]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube| watch?v=0E0DQBw3Y9A}}

== Джерела та література ==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23968-kopystka.html '''Копистка'''.СЛОВАРЬ української мови упорядкував Борис Грінченко]

[http://sum.in.ua/s/kopystka/ '''Копистка'''.Словник української мови]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Словник УКР.ЛИТ.ORG]

[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/72743/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Український тлумачний словник]

[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Словник.ua]

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=140431 '''Копистка'''.Орфографічний словник української мови]

[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 '''Копистка'''.Всесвітній словник української мови]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Блювак

2018-10-14T17:55:47Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Блювак, -ка,''' ''м.'' Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.

== Будова ==
Шапка рівномірно забарвлена, рожево- або цегляно-червона, зрідка вицвітає, від 4–7 см, дуже рідко до 10 см у діаметрі, опукло-розпростерта, з опущеним, тупим, гладеньким, згодом іноді короткорубчастим краєм, гола. Шкірка легко знімається. Пластинки білі, при достиганні кремові. Спори 8–10(12)×8–9 мкм, шипуваті. Ніжка 4–6×1–2 см, біла, зрідка червонувата, щільна. М'якуш білий, під шкіркою червоний, пекучо-їдкий, із приємним запахом кокосу.

== Систематика ==
'''Домен''': Еукаріоти

'''Царство''': Гриби

'''Підцарство''': Вищі гриби

'''Відділ''': Базидіомікотові

'''Клас''': Агарикоміцети

'''Вид''': Сироїжка блювотна або блювак або красноголовець.

== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і соснових лісах у червні — жовтні.

== Практичне використання ==
Неїстівний гриб. Сирий гриб отруйний, у ньому міститься отрута мускарин. Вживання спричиняє блювання. Усі сироїжки з червоними шапинками та білим споровим порошком потрібно уникати, аби не переплутати з цим отруйним грибом.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Блювак 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювак 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювак 3.jpg|x140px]]

== Джерела ==
[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA '''Блювак'''.Вікісловник]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA '''Блювак'''.УКР.ЛИТ.ORG]

[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA '''Блювак'''.Словник.ua]

[https://ukr-lemki.sesii.net/118-%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA '''Блювак'''.Словник лемківської говірки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Блювак

2018-10-14T17:55:04Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Блювак, -ка,''' ''м.'' Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.

== Будова ==
Шапка рівномірно забарвлена, рожево- або цегляно-червона, зрідка вицвітає, від 4–7 см, дуже рідко до 10 см у діаметрі, опукло-розпростерта, з опущеним, тупим, гладеньким, згодом іноді короткорубчастим краєм, гола. Шкірка легко знімається. Пластинки білі, при достиганні кремові. Спори 8–10(12)×8–9 мкм, шипуваті. Ніжка 4–6×1–2 см, біла, зрідка червонувата, щільна. М'якуш білий, під шкіркою червоний, пекучо-їдкий, із приємним запахом кокосу.

== Систематика ==
'''Домен''': Еукаріоти

'''Царство''': Гриби

'''Підцарство''': Вищі гриби

'''Відділ''': Базидіомікотові

'''Клас''': Агарикоміцети

'''Вид''': Сироїжка блювотна або блювак або красноголовець.

== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і соснових лісах у червні — жовтні.

== Практичне використання ==
Неїстівний гриб. Сирий гриб отруйний, у ньому міститься отрута мускарин. Вживання спричиняє блювання. Усі сироїжки з червоними шапинками та білим споровим порошком потрібно уникати, аби не переплутати з цим отруйним грибом.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Блювак 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювак 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювак 3.jpg|x140px]]

== Джерела ==
[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA Блювак.Вікісловник]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA Блювак.УКР.ЛИТ.ORG]

[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA Блювак.Словник.ua]

[https://ukr-lemki.sesii.net/118-%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA Блювак.Словник лемківської говірки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Блювак 3.jpg

2018-10-14T17:50:57Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Блювак 2.jpg

2018-10-14T17:50:36Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Блювак 1.jpg

2018-10-14T17:50:07Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Блювак

2018-10-14T17:49:31Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Блювак

2018-10-14T17:49:14Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Блювак

2018-10-14T17:48:07Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Блювак

2018-10-14T17:43:06Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Блювак, -ка,''' ''м.'' Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.

== Будова ==
Шапка рівномірно забарвлена, рожево- або цегляно-червона, зрідка вицвітає, від 4–7 см, дуже рідко до 10 см у діаметрі, опукло-розпростерта, з опущеним, тупим, гладеньким, згодом іноді короткорубчастим краєм, гола. Шкірка легко знімається. Пластинки білі, при достиганні кремові. Спори 8–10(12)×8–9 мкм, шипуваті. Ніжка 4–6×1–2 см, біла, зрідка червонувата, щільна. М'якуш білий, під шкіркою червоний, пекучо-їдкий, із приємним запахом кокосу.

== Систематика ==
'''Домен''': Еукаріоти

'''Царство''': Гриби

'''Підцарство''': Вищі гриби

'''Відділ''': Базидіомікотові

'''Клас''': Агарикоміцети

'''Вид''': Сироїжка блювотна або блювак або красноголовець.

== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і соснових лісах у червні — жовтні.

== Практичне використання ==
Неїстівний гриб. Сирий гриб отруйний, у ньому міститься отрута мускарин. Вживання спричиняє блювання. Усі сироїжки з червоними шапинками та білим споровим порошком потрібно уникати, аби не переплутати з цим отруйним грибом.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Блювак 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювак 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювак 3.jpg|x140px]]

== Джерела ==
[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Блювак.Словник.ua]

Файл:Блювака 3.jpg

2018-10-14T17:29:30Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Блювака 2.jpg

2018-10-14T17:29:12Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Блювака 1.jpg

2018-10-14T17:28:58Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Блювак

2018-10-14T17:28:36Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Блювак, -ка,''' ''м.'' Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.

== Будова ==
Шапка рівномірно забарвлена, рожево- або цегляно-червона, зрідка вицвітає, від 4–7 см, дуже рідко до 10 см у діаметрі, опукло-розпростерта, з опущеним, тупим, гладеньким, згодом іноді короткорубчастим краєм, гола. Шкірка легко знімається. Пластинки білі, при достиганні кремові. Спори 8–10(12)×8–9 мкм, шипуваті. Ніжка 4–6×1–2 см, біла, зрідка червонувата, щільна. М'якуш білий, під шкіркою червоний, пекучо-їдкий, із приємним запахом кокосу.

== Систематика ==
'''Домен''': Еукаріоти

'''Царство''': Гриби

'''Підцарство''': Вищі гриби

'''Відділ''': Базидіомікотові

'''Клас''': Агарикоміцети

'''Вид''': Сироїжка блювотна або блювак або красноголовець.

== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і соснових лісах у червні — жовтні.

== Практичне використання ==
Неїстівний гриб. Сирий гриб отруйний, у ньому міститься отрута мускарин. Вживання спричиняє блювання. Усі сироїжки з червоними шапинками та білим споровим порошком потрібно уникати, аби не переплутати з цим отруйним грибом.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Блювака 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювака 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Блювака 3.jpg|x140px]]

Блювак

2018-10-14T17:20:20Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Блювак

2018-10-14T17:12:13Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Блювак, -ка,''' ''м.'' Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.

== Будова ==
Шапка рівномірно забарвлена, рожево- або цегляно-червона, зрідка вицвітає, від 4–7 см, дуже рідко до 10 см у діаметрі, опукло-розпростерта, з опущеним, тупим, гладеньким, згодом іноді короткорубчастим краєм, гола. Шкірка легко знімається. Пластинки білі, при достиганні кремові. Спори 8–10(12)×8–9 мкм, шипуваті. Ніжка 4–6×1–2 см, біла, зрідка червонувата, щільна. М'якуш білий, під шкіркою червоний, пекучо-їдкий, із приємним запахом кокосу.

== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і соснових лісах у червні — жовтні.

== Практичне використання ==
Неїстівний гриб. Сирий гриб отруйний, у ньому міститься отрута мускарин. Вживання спричиняє блювання. Усі сироїжки з червоними шапинками та білим споровим порошком потрібно уникати, аби не переплутати з цим отруйним грибом.

== Систематика ==
'''Домен''': Еукаріоти

'''Царство''': Гриби

'''Підцарство''': Вищі гриби

'''Відділ''': Базидіомікотові

'''Клас''': Агарикоміцети

'''Вид''': Сироїжка блювотна або блювак або красноголовець.

Блювак

2018-10-14T17:10:02Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Блювак, -ка,''' ''м.'' Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.

== Будова ==
Шапка рівномірно забарвлена, рожево- або цегляно-червона, зрідка вицвітає, від 4–7 см, дуже рідко до 10 см у діаметрі, опукло-розпростерта, з опущеним, тупим, гладеньким, згодом іноді короткорубчастим краєм, гола. Шкірка легко знімається. Пластинки білі, при достиганні кремові. Спори 8–10(12)×8–9 мкм, шипуваті. Ніжка 4–6×1–2 см, біла, зрідка червонувата, щільна. М'якуш білий, під шкіркою червоний, пекучо-їдкий, із приємним запахом кокосу.

== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і соснових лісах у червні — жовтні.

== Практичне використання ==
Неїстівний гриб. Сирий гриб отруйний, у ньому міститься отрута мускарин. Вживання спричиняє блювання. Усі сироїжки з червоними шапинками та білим споровим порошком потрібно уникати, аби не переплутати з цим отруйним грибом.

== Систематика ==
Домен: Еукаріоти

Царство: Гриби

Підцарство: Вищі гриби

Відділ: Базидіомікотові

Клас: Агарикоміцети

Вид: Сироїжка блювотна або блювак або красноголовець.

Блювак

2018-10-14T17:09:32Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Блювак, -ка,''' ''м.'' Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.

== Будова ==
Шапка рівномірно забарвлена, рожево- або цегляно-червона, зрідка вицвітає, від 4–7 см, дуже рідко до 10 см у діаметрі, опукло-розпростерта, з опущеним, тупим, гладеньким, згодом іноді короткорубчастим краєм, гола. Шкірка легко знімається. Пластинки білі, при достиганні кремові. Спори 8–10(12)×8–9 мкм, шипуваті. Ніжка 4–6×1–2 см, біла, зрідка червонувата, щільна. М'якуш білий, під шкіркою червоний, пекучо-їдкий, із приємним запахом кокосу.

== Поширення та середовище існування ==
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і соснових лісах у червні — жовтні.

== Практичне використання ==
Неїстівний гриб. Сирий гриб отруйний, у ньому міститься отрута мускарин. Вживання спричиняє блювання. Усі сироїжки з червоними шапинками та білим споровим порошком потрібно уникати, аби не переплутати з цим отруйним грибом.

== Систематика ==
Домен: Еукаріоти
Царство: Гриби
Підцарство: Вищі гриби
Відділ: Базидіомікотові
Клас: Агарикоміцети
Вид: Сироїжка блювотна або блювак або красноголовець.

Жорства

2018-10-14T15:13:58Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ЖОРСТВА́,''' ''жін.р.'', — продукти вивітрювання гірських порід і мінералів, що складаються з гострокутних незцементованих уламків розміром 1-10 мм., утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом. ''Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки, посипані жорствою й піском''. Н.-Лев., І, 1956, 442. ''Об’їхавши вправо кілька куп каміння, прикро гальмує машина коло нового валу жорстви й піску''. Ю. Янов., І, 1958, 595.

== Уламкові гірські породи ==
Уламкові гірські породи утворились за рахунок механічного руйнування (вивітрювання) материнських порід з залишенням продуктів руйнування на місці або їх перенесенням під впливом гравітації, води та вітру. Для уламкових гірських порід основними структурними ознаками, які визначають їх властивості, назву і місце у класифікації, є розмір уламків, форма поверхні уламків та вид зв'язку між уламками.

За величиною уламків виділяють такі різновиди порід: ''великоуламкові або псаміти'' (грецьк. – камінець), ''середньоуламкові або псефіти'' (грецьк. – пісок), ''дрібноуламкові або алевріти'' (грецьк. - борошно), ''тонкоуламкові або пеліти'' (грецьк. - глина).

Характерною структурною ознакою є форма поверхні уламків, яка визначає назву гірської породи і допомагає з'ясувати її ''генезис''. Уламки можуть бути обкатаними (галька, гравій) та загостреними, наприклад, щебінь, жорства.

Для зцементованих уламкових порід характерні такі цементи: ''базальний'' (основний), ''контактовий'', ''поровий'' та ін.

*'''Базальний''' - цe такий тип цементу, при якому уламки гірських порід ніби розсіяні у "розчині” цементу. Гірські породи з таким типом цементу мають велику механічну міцність.

*'''Контактовий або цемент стикання''' - це такий тип цементації, при якій уламки гірських порід зцементовані тільки по контактах стикання. Такі гірські породи мають невелику механічну міцність.

При поровому цементі заповнюються зв'язуючою речовиною пори (порожнини) між уламками повністю або частково. Міцність порід при цьому буває досить різноманітною.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від ''великоуламкової'' (більше 2 мм) до ''тонкоуламкової'' (менше 0,005 мм).

Текстура уламкових порід дуже різноманітна. Сипучим породам притаманна безладна текстура, оскільки розташування їх складових частин не підкоряється будь-якій закономірності. Для зв'язних глинистих порід характерна землиста, крихкотіла текстура.сланцеву текстуру.

Для зцементованих великоуламкових та середньоуламкових порід характерна щільна монолітна текстура.

== Словник синонімів ==
'''ГА́ЛЬКА''' (відшліфовані водою камінці), '''ГРА́ВІЙ''', '''РІНЬ''', '''РІ́ННЯ'''. ''З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, шелестять дрібною галькою''. О. Левада. Човен ткнувся носом у гравій. О. Донченко. ''Дзвенить прибій на жорстві біля ніг''. З. Тулуб. ''Стежки від хвіртки до ґаночка були здебільшого посипані рінню''. Ірина Вільде. ''Плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою ринню''. М. Бажан. ''Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав''. М. Зеров.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Жорства 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 3.jpg|x140px]]

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Вікіпедія]

[http://sum.in.ua/s/zhorstva '''Жорства'''.Словник української мови]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Словник УКР.ЛИТ.ORG]

[https://geodictionary.com.ua/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Геологічний словник]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Жорства

2018-10-14T15:13:14Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ЖОРСТВА́,''' ''жін.р.'', — продукти вивітрювання гірських порід і мінералів, що складаються з гострокутних незцементованих уламків розміром 1-10 мм., утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом. ''Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки, посипані жорствою й піском''. Н.-Лев., І, 1956, 442. ''Об’їхавши вправо кілька куп каміння, прикро гальмує машина коло нового валу жорстви й піску''. Ю. Янов., І, 1958, 595.

== Уламкові гірські породи ==
Уламкові гірські породи утворились за рахунок механічного руйнування (вивітрювання) материнських порід з залишенням продуктів руйнування на місці або їх перенесенням під впливом гравітації, води та вітру. Для уламкових гірських порід основними структурними ознаками, які визначають їх властивості, назву і місце у класифікації, є розмір уламків, форма поверхні уламків та вид зв'язку між уламками.

За величиною уламків виділяють такі різновиди порід: ''великоуламкові або псаміти'' (грецьк. – камінець), ''середньоуламкові або псефіти'' (грецьк. – пісок), ''дрібноуламкові або алевріти'' (грецьк. - борошно), ''тонкоуламкові або пеліти'' (грецьк. - глина).

Характерною структурною ознакою є форма поверхні уламків, яка визначає назву гірської породи і допомагає з'ясувати її ''генезис''. Уламки можуть бути обкатаними (галька, гравій) та загостреними, наприклад, щебінь, жорства.

Для зцементованих уламкових порід характерні такі цементи: ''базальний'' (основний), ''контактовий'', ''поровий'' та ін.

*'''Базальний''' - цe такий тип цементу, при якому уламки гірських порід ніби розсіяні у "розчині” цементу. Гірські породи з таким типом цементу мають велику механічну міцність.

*'''Контактовий або цемент стикання''' - це такий тип цементації, при якій уламки гірських порід зцементовані тільки по контактах стикання. Такі гірські породи мають невелику механічну міцність.

При поровому цементі заповнюються зв'язуючою речовиною пори (порожнини) між уламками повністю або частково. Міцність порід при цьому буває досить різноманітною.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від ''великоуламкової'' (більше 2 мм) до ''тонкоуламкової'' (менше 0,005 мм).

Текстура уламкових порід дуже різноманітна. Сипучим породам притаманна безладна текстура, оскільки розташування їх складових частин не підкоряється будь-якій закономірності. Для зв'язних глинистих порід характерна землиста, крихкотіла текстура.сланцеву текстуру.

Для зцементованих великоуламкових та середньоуламкових порід характерна щільна монолітна текстура.

== Словник синонімів ==
'''ГА́ЛЬКА''' (відшліфовані водою камінці), '''ГРА́ВІЙ''', '''ЖОРСТВА́''', '''РІНЬ''', '''РІ́ННЯ'''. ''З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, шелестять дрібною галькою''. О. Левада. Човен ткнувся носом у гравій. О. Донченко. ''Дзвенить прибій на жорстві біля ніг''. З. Тулуб. ''Стежки від хвіртки до ґаночка були здебільшого посипані рінню''. Ірина Вільде. ''Плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою ринню''. М. Бажан. ''Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав''. М. Зеров.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Жорства 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 3.jpg|x140px]]

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Вікіпедія]

[http://sum.in.ua/s/zhorstva '''Жорства'''.Словник української мови]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Словник УКР.ЛИТ.ORG]

[https://geodictionary.com.ua/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Геологічний словник]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Жорства

2018-10-14T15:12:51Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ЖОРСТВА́,''' ''жін.р.'', — продукти вивітрювання гірських порід і мінералів, що складаються з гострокутних незцементованих уламків розміром 1-10 мм., утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом. ''Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки, посипані жорствою й піском''. Н.-Лев., І, 1956, 442. ''Об’їхавши вправо кілька куп каміння, прикро гальмує машина коло нового валу жорстви й піску''. Ю. Янов., І, 1958, 595.

== Уламкові гірські породи ==
Уламкові гірські породи утворились за рахунок механічного руйнування (вивітрювання) материнських порід з залишенням продуктів руйнування на місці або їх перенесенням під впливом гравітації, води та вітру. Для уламкових гірських порід основними структурними ознаками, які визначають їх властивості, назву і місце у класифікації, є розмір уламків, форма поверхні уламків та вид зв'язку між уламками.

За величиною уламків виділяють такі різновиди порід: ''великоуламкові або псаміти'' (грецьк. – камінець), ''середньоуламкові або псефіти'' (грецьк. – пісок), ''дрібноуламкові або алевріти'' (грецьк. - борошно), ''тонкоуламкові або пеліти'' (грецьк. - глина).

Характерною структурною ознакою є форма поверхні уламків, яка визначає назву гірської породи і допомагає з'ясувати її ''генезис''. Уламки можуть бути обкатаними (галька, гравій) та загостреними, наприклад, щебінь, жорства.

Для зцементованих уламкових порід характерні такі цементи: ''базальний'' (основний), ''контактовий'', ''поровий'' та ін.

*'''Базальний''' - цe такий тип цементу, при якому уламки гірських порід ніби розсіяні у "розчині” цементу. Гірські породи з таким типом цементу мають велику механічну міцність.

*'''Контактовий або цемент стикання''' - це такий тип цементації, при якій уламки гірських порід зцементовані тільки по контактах стикання. Такі гірські породи мають невелику механічну міцність.

При поровому цементі заповнюються зв'язуючою речовиною пори (порожнини) між уламками повністю або частково. Міцність порід при цьому буває досить різноманітною.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від ''великоуламкової'' (більше 2 мм) до ''тонкоуламкової'' (менше 0,005 мм).

Текстура уламкових порід дуже різноманітна. Сипучим породам притаманна безладна текстура, оскільки розташування їх складових частин не підкоряється будь-якій закономірності. Для зв'язних глинистих порід характерна землиста, крихкотіла текстура.сланцеву текстуру.

Для зцементованих великоуламкових та середньоуламкових порід характерна щільна монолітна текстура.

== Словник синонімів ==
'''ГА́ЛЬКА''' (відшліфовані водою камінці), '''ГРА́ВІЙ''', '''ЖОРСТВА́''', '''РІНЬ''', '''РІ́ННЯ'''. ''З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, шелестять дрібною галькою''. О. Левада. Човен ткнувся носом у гравій. О. Донченко. ''Дзвенить прибій на жорстві біля ніг''. З. Тулуб. ''Стежки від хвіртки до ґаночка були здебільшого посипані рінню''. Ірина Вільде. ''Плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою ринню''. М. Бажан. ''Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав''. М. Зеров.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Жорства 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 3.jpg|x140px]]

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Вікіпедія]
[http://sum.in.ua/s/zhorstva '''Жорства'''.Словник української мови]
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Словник УКР.ЛИТ.ORG]
[https://geodictionary.com.ua/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 '''Жорства'''.Геологічний словник]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Жорства

2018-10-14T15:06:47Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ЖОРСТВА́,''' ''жін.р.'', — продукти вивітрювання гірських порід і мінералів, що складаються з гострокутних незцементованих уламків розміром 1-10 мм., утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом. ''Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки, посипані жорствою й піском''. Н.-Лев., І, 1956, 442. ''Об’їхавши вправо кілька куп каміння, прикро гальмує машина коло нового валу жорстви й піску''. Ю. Янов., І, 1958, 595.

== Уламкові гірські породи ==
Уламкові гірські породи утворились за рахунок механічного руйнування (вивітрювання) материнських порід з залишенням продуктів руйнування на місці або їх перенесенням під впливом гравітації, води та вітру. Для уламкових гірських порід основними структурними ознаками, які визначають їх властивості, назву і місце у класифікації, є розмір уламків, форма поверхні уламків та вид зв'язку між уламками.

За величиною уламків виділяють такі різновиди порід: ''великоуламкові або псаміти'' (грецьк. – камінець), ''середньоуламкові або псефіти'' (грецьк. – пісок), ''дрібноуламкові або алевріти'' (грецьк. - борошно), ''тонкоуламкові або пеліти'' (грецьк. - глина).

Характерною структурною ознакою є форма поверхні уламків, яка визначає назву гірської породи і допомагає з'ясувати її ''генезис''. Уламки можуть бути обкатаними (галька, гравій) та загостреними, наприклад, щебінь, жорства.

Для зцементованих уламкових порід характерні такі цементи: ''базальний'' (основний), ''контактовий'', ''поровий'' та ін.

*'''Базальний''' - цe такий тип цементу, при якому уламки гірських порід ніби розсіяні у "розчині” цементу. Гірські породи з таким типом цементу мають велику механічну міцність.

*'''Контактовий або цемент стикання''' - це такий тип цементації, при якій уламки гірських порід зцементовані тільки по контактах стикання. Такі гірські породи мають невелику механічну міцність.

При поровому цементі заповнюються зв'язуючою речовиною пори (порожнини) між уламками повністю або частково. Міцність порід при цьому буває досить різноманітною.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від ''великоуламкової'' (більше 2 мм) до ''тонкоуламкової'' (менше 0,005 мм).

Текстура уламкових порід дуже різноманітна. Сипучим породам притаманна безладна текстура, оскільки розташування їх складових частин не підкоряється будь-якій закономірності. Для зв'язних глинистих порід характерна землиста, крихкотіла текстура.сланцеву текстуру.

Для зцементованих великоуламкових та середньоуламкових порід характерна щільна монолітна текстура.

== Словник синонімів ==
'''ГА́ЛЬКА''' (відшліфовані водою камінці), '''ГРА́ВІЙ''', '''ЖОРСТВА́''', '''РІНЬ''', '''РІ́ННЯ'''. ''З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, шелестять дрібною галькою''. О. Левада. Човен ткнувся носом у гравій. О. Донченко. ''Дзвенить прибій на жорстві біля ніг''. З. Тулуб. ''Стежки від хвіртки до ґаночка були здебільшого посипані рінню''. Ірина Вільде. ''Плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою ринню''. М. Бажан. ''Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав''. М. Зеров.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Жорства 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 3.jpg|x140px]]

Файл:Жорства 3.jpg

2018-10-14T14:57:53Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Жорства 2.jpg

2018-10-14T14:57:29Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Жорства 1.jpg

2018-10-14T14:57:12Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Жорства

2018-10-14T14:56:55Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ЖОРСТВА́,''' ''жін.р.'', — продукти вивітрювання гірських порід і мінералів, що складаються з гострокутних незцементованих уламків розміром 1-10 мм., утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом. ''Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки, посипані жорствою й піском''. Н.-Лев., І, 1956, 442. ''Об’їхавши вправо кілька куп каміння, прикро гальмує машина коло нового валу жорстви й піску''. Ю. Янов., І, 1958, 595.

== Уламкові гірські породи ==
Уламкові гірські породи утворились за рахунок механічного руйнування (вивітрювання) материнських порід з залишенням продуктів руйнування на місці або їх перенесенням під впливом гравітації, води та вітру. Для уламкових гірських порід основними структурними ознаками, які визначають їх властивості, назву і місце у класифікації, є розмір уламків, форма поверхні уламків та вид зв'язку між уламками.

За величиною уламків виділяють такі різновиди порід: ''великоуламкові або псаміти'' (грецьк. – камінець), ''середньоуламкові або псефіти'' (грецьк. – пісок), ''дрібноуламкові або алевріти'' (грецьк. - борошно), ''тонкоуламкові або пеліти'' (грецьк. - глина).

Характерною структурною ознакою є форма поверхні уламків, яка визначає назву гірської породи і допомагає з'ясувати її ''генезис''. Уламки можуть бути обкатаними (галька, гравій) та загостреними, наприклад, щебінь, жорства.

Для зцементованих уламкових порід характерні такі цементи: ''базальний'' (основний), ''контактовий'', ''поровий'' та ін.

*'''Базальний''' - цe такий тип цементу, при якому уламки гірських порід ніби розсіяні у "розчині” цементу. Гірські породи з таким типом цементу мають велику механічну міцність.

*'''Контактовий або цемент стикання''' - це такий тип цементації, при якій уламки гірських порід зцементовані тільки по контактах стикання. Такі гірські породи мають невелику механічну міцність.

При поровому цементі заповнюються зв'язуючою речовиною пори (порожнини) між уламками повністю або частково. Міцність порід при цьому буває досить різноманітною.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від ''великоуламкової'' (більше 2 мм) до ''тонкоуламкової'' (менше 0,005 мм).

Текстура уламкових порід дуже різноманітна. Сипучим породам притаманна безладна текстура, оскільки розташування їх складових частин не підкоряється будь-якій закономірності. Для зв'язних глинистих порід характерна землиста, крихкотіла текстура.сланцеву текстуру.

Для зцементованих великоуламкових та середньоуламкових порід характерна щільна монолітна текстура.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Жорства 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Жорства 3.jpg|x140px]]

Жорства

2018-10-14T14:51:15Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Жорства

2018-10-14T14:47:07Z

Irbadziukh.fzfvs18:

ЖОРСТВА́, жін.р., — продукти вивітрювання гірських порід і мінералів, що складаються з гострокутних незцементованих уламків розміром 1-10 мм., утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом. ''Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки, посипані жорствою й піском''. Н.-Лев., І, 1956, 442. ''Об’їхавши вправо кілька куп каміння, прикро гальмує машина коло нового валу жорстви й піску''. Ю. Янов., І, 1958, 595.

== Уламкові гірські породи ==
Уламкові гірські породи утворились за рахунок механічного руйнування (вивітрювання) материнських порід з залишенням продуктів руйнування на місці або їх перенесенням під впливом гравітації, води та вітру. Для уламкових гірських порід основними структурними ознаками, які визначають їх властивості, назву і місце у класифікації, є розмір уламків, форма поверхні уламків та вид зв'язку між уламками.

За величиною уламків виділяють такі різновиди порід: великоуламкові або псаміти (грецьк. – камінець), середньоуламкові або псефіти (грецьк. – пісок); дрібноуламкові або алевріти (грецьк. - борошно), тонкоуламкові або пеліти (грецьк. - глина).

Характерною структурною ознакою є форма поверхні уламків, яка визначає назву гірської породи і допомагає з'ясувати її генезис. Уламки можуть бути обкатаними (галька, гравій) та загостреними, наприклад, щебінь, жорства.

Для зцементованих уламкових порід характерні такі цементи: базальний (основний), контактовий, поровий та ін.

Базальний - цe такий тип цементу, при якому уламки гірських порід ніби розсіяні у "розчині” цементу. Гірські породи з таким типом цементу мають велику механічну міцність.

Контактовий або цемент стикання - це такий тип цементації, при якій уламки гірських порід зцементовані тільки по контактах стикання. Такі гірські породи мають невелику механічну міцність.

При поровому цементі заповнюються зв'язуючою речовиною пори (порожнини) між уламками повністю або частково. Міцність порід при цьому буває досить різноманітною.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від великоуламкової (більше 2 мм) до тонкоуламкової (менше 0,005 мм).

Текстура уламкових порід дуже різноманітна. Сипучим породам притаманна безладна текстура, оскільки розташування їх складових частин не підкоряється будь-якій закономірності. Для зв'язних глинистих порід характерна землиста, крихкотіла текстура.сланцеву текстуру.

Для зцементованих великоуламкових та середньоуламкових порід характерна щільна монолітна текстура.

Тесло

2018-10-14T12:37:01Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Теслó, -ла''' — вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). Іноді тесло має опукле лезо і жолобчасту форму. Застосовується для видовбування різноманітних виробів з дерева (наприклад, корит, човнів тощо) і вирубки пазів. Деякі народи віддають перевагу не звичайним сокирам, а інструментам саме такої форми. З часу бронзової епохи існують і комбіновані знаряддя — тесла-сокири.

== Історія і застосування ==
В кам'яній індустрії теслом називають рублячі знаряддя, що мають несиметричне (скошене) у профіль лезо. Що може вказувати на можливе в минулому його закріплення перпендикулярно рукоятці. Це підтверджується етнографічними прикладами. Мабуть, багато тесловидних знарядь використовувалися для землеробських робіт як мотики. Тесла не завжди були закріплені в рукоятці. Їх також використовували замість зубил. Кам'яні тесла широко застосовувалися для вирубки й обробки каменя, не найміцніших видів, застосовуючи їх без рукоятки або у вигляді кирки. Бронзові (спочатку — мідні), а потім і залізні тесла також широко використовувалися каменотесами давнини. Єдиний народ, який постійно застосовував тесло як зброю — це новозеландські маорі.

== Різновиди ==
*'''Тесло з жолобчастим лезом''' — уживається для витісування жолобів, оброблювання ділянок плавного переходу від круглих колод до чотирикутних брусів віконних та дверних пройм, обтісування круглих кутів усередині будинку тощо.
*'''Дексель''' (від нім. Dechsel — «тесло») — тесло, що застосовується в залізничній справі для тесання шпал.
*'''Пазник''' — тесло з вузьким пласким лезом для остаточного, чистого виймання пазів після вирубування їх сокирою.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тесло 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 3.jpg|x140px]]

== Медіа ==
https://www.youtube.com/watch?v=gYS6o2TBN-Y

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%BE '''Тесло'''.Вікіпедія]

[http://bse.sci-lib.com/article110290.html '''Тесло'''.Велика енциклопедія]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тесло

2018-10-14T12:33:57Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''Теслó, -ла''' — вид сокири з лезом, розташованим перпендикулярно до топорища (як у мотиці, кирці). Іноді тесло має опукле лезо і жолобчасту форму. Застосовується для видовбування різноманітних виробів з дерева (наприклад, корит, човнів тощо) і вирубки пазів. Деякі народи віддають перевагу не звичайним сокирам, а інструментам саме такої форми. З часу бронзової епохи існують і комбіновані знаряддя — тесла-сокири.

== Історія і застосування ==
В кам'яній індустрії теслом називають рублячі знаряддя, що мають несиметричне (скошене) у профіль лезо. Що може вказувати на можливе в минулому його закріплення перпендикулярно рукоятці. Це підтверджується етнографічними прикладами. Мабуть, багато тесловидних знарядь використовувалися для землеробських робіт як мотики. Тесла не завжди були закріплені в рукоятці. Їх також використовували замість зубил. Кам'яні тесла широко застосовувалися для вирубки й обробки каменя, не найміцніших видів, застосовуючи їх без рукоятки або у вигляді кирки. Бронзові (спочатку — мідні), а потім і залізні тесла також широко використовувалися каменотесами давнини. Єдиний народ, який постійно застосовував тесло як зброю — це новозеландські маорі.

== Різновиди ==
*'''Тесло з жолобчастим лезом''' — уживається для витісування жолобів, оброблювання ділянок плавного переходу від круглих колод до чотирикутних брусів віконних та дверних пройм, обтісування круглих кутів усередині будинку тощо.
*'''Дексель''' (від нім. Dechsel — «тесло») — тесло, що застосовується в залізничній справі для тесання шпал.
*'''Пазник''' — тесло з вузьким пласким лезом для остаточного, чистого виймання пазів після вирубування їх сокирою.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тесло 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тесло 3.jpg|x140px]]

== Медіа ==
https://www.youtube.com/watch?v=gYS6o2TBN-Y

== Джерела та література ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%BE '''Тесло'''.Вікіпедія]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тесло

2018-10-14T12:30:17Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Тесло 3.jpg

2018-10-14T12:27:44Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Тесло 2.jpg

2018-10-14T12:27:27Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Тесло 1.jpg

2018-10-14T12:27:09Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Тесло

2018-10-14T12:26:29Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Тесло

2018-10-14T12:21:11Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Тестамент

2018-10-13T18:58:02Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ТЕСТАМЕ́НТ''', -у, чол.р.,(від лат. - заповіт, завіт, духівниця) — назва заповіту в джерелах права Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, України-Гетьманщини до поч. 19 ст.; акт одностороньої волі щодо розпоряджання особою своїм майном на випадок смерті.

== Сучасні словники ==
[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Юридична енциклопедія]
*Відповідно до Лит. статутів (1529, 1566, 1588) Т. складався за життя на рухоме та нерухоме майно. Спадкодавцем могла бути особа, яка мала право на відчуження власності. Отже, Т. не могли укладати: неповнолітні, дорослі сини не відділені від сім'ї та господарства батька, полонені, вигнанці, особи позбавлені рішенням суду всіх прав, ченці, психічно хворі під час загострення хвороби, що встановлювалось за даними свідків. Заповіданню підлягали майно, набуте закон, способом, а також права та обов'язки, пов'язані з цим майном. Спадкові батьківські «отчизна» та материнські «материзна» маєтності не можна було заповідати в обхід прямих спадкоємців. Спадкоємцями могли бути світські або духовні особи з необмеженою правоздатністю, також дозволялося заповідати майно церкві.

Особа, яка бажала скласти Т., мала бути «при добрій пам'яті та здоровому розумі» й свою волю виявляла в присутності: земського чи грод. (замкового) уряду — у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій та полкового, сотенного і міського уряду — в Україні-Гетьманщині. За неможливості запросити на складання Т. усіх урядовців допускалася присутність одного представника уряду та двох свідків або в разі відсутності урядовця — трьох свідків. Т. складався у письмовій формі, скріплювався підписами та особистими печатками присутніх. Заповідач міг необмежено змінювати Т., складати новий. Законну силу мав останній, в якому було чітко зазначено особу заповідача, його спадкоємців та частки майна, що заповідалися. Складання Т. заборонялося здійснювати через представника заповідача. Після смерті заповідача необхідно було невідкладно записати Т. до актових книг місцевого суду. Особи, що перебували в походах, у дорозі, за кордоном, укладали Т. у присутності двох свідків. Такий Т. якнайшвидше мав бути пред'явлений великому князю, суду, пізніше — гетьману чи хорунжому та підтверджений присягою свідків. Свідками не могли бути особи, що самі не мали права заповідати, а також виконавці Т., опікуни, наречені, особи на користь яких складався Т. Порушення порядку укладання, виправлені дати та частини тексту, підчистки та інше робили Т. недійсним.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тестамент 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 3.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 4.jpg|x140px]]

== Медіа ==
https://www.youtube.com/watch?v=YfXG1HtMOos

== Див.також ==
http://shron1.chtyvo.org.ua/Kryvosheia_OV/Testamenty_iak_dzherelo_do_istorii_dukhovenstva.pdf

== Джерела та література ==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 '''Тестамент'''.УКР.ЛИТ.ORG]

[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament '''Тестамент'''.Юридична енциклопедія]

[http://litmisto.org.ua/?p=18115 '''Тестамент'''.Літературне місто]

[http://politics.ellib.org.ua/pages-5279.html '''Тестамент'''.Історія:збірник праць]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тестамент

2018-10-13T18:39:03Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ТЕСТАМЕ́НТ''', -у, ч., заст.,(від лат. - заповіт, завіт, духівниця) — назва заповіту в джерелах права Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, України-Гетьманщини до поч. 19 ст.; акт одностороньої волі щодо розпоряджання особою своїм майном на випадок смерті.

== Сучасні словники ==
[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Юридична енциклопедія]
*Відповідно до Лит. статутів (1529, 1566, 1588) Т. складався за життя на рухоме та нерухоме майно. Спадкодавцем могла бути особа, яка мала право на відчуження власності. Отже, Т. не могли укладати: неповнолітні, дорослі сини не відділені від сім'ї та господарства батька, полонені, вигнанці, особи позбавлені рішенням суду всіх прав, ченці, психічно хворі під час загострення хвороби, що встановлювалось за даними свідків. Заповіданню підлягали майно, набуте закон, способом, а також права та обов'язки, пов'язані з цим майном. Спадкові батьківські «отчизна» та материнські «материзна» маєтності не можна було заповідати в обхід прямих спадкоємців. Спадкоємцями могли бути світські або духовні особи з необмеженою правоздатністю, також дозволялося заповідати майно церкві.

Особа, яка бажала скласти Т., мала бути «при добрій пам'яті та здоровому розумі» й свою волю виявляла в присутності: земського чи грод. (замкового) уряду — у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій та полкового, сотенного і міського уряду — в Україні-Гетьманщині. За неможливості запросити на складання Т. усіх урядовців допускалася присутність одного представника уряду та двох свідків або в разі відсутності урядовця — трьох свідків. Т. складався у письмовій формі, скріплювався підписами та особистими печатками присутніх. Заповідач міг необмежено змінювати Т., складати новий. Законну силу мав останній, в якому було чітко зазначено особу заповідача, його спадкоємців та частки майна, що заповідалися. Складання Т. заборонялося здійснювати через представника заповідача. Після смерті заповідача необхідно було невідкладно записати Т. до актових книг місцевого суду. Особи, що перебували в походах, у дорозі, за кордоном, укладали Т. у присутності двох свідків. Такий Т. якнайшвидше мав бути пред'явлений великому князю, суду, пізніше — гетьману чи хорунжому та підтверджений присягою свідків. Свідками не могли бути особи, що самі не мали права заповідати, а також виконавці Т., опікуни, наречені, особи на користь яких складався Т. Порушення порядку укладання, виправлені дати та частини тексту, підчистки та інше робили Т. недійсним.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тестамент 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 3.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 4.jpg|x140px]]

== Медіа ==
https://www.youtube.com/watch?v=YfXG1HtMOos

== Див.також ==
http://shron1.chtyvo.org.ua/Kryvosheia_OV/Testamenty_iak_dzherelo_do_istorii_dukhovenstva.pdf

== Джерела та література ==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 '''Тестамент'''.УКР.ЛИТ.ORG]

[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament '''Тестамент'''.Юридична енциклопедія]

[http://litmisto.org.ua/?p=18115 '''Тестамент'''.Літературне місто]

[http://politics.ellib.org.ua/pages-5279.html '''Тестамент'''.Історія:збірник праць]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тестамент

2018-10-13T18:38:12Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ТЕСТАМЕ́НТ''', -у, ч., заст.,(від лат. - заповіт, завіт, духівниця) — назва заповіту в джерелах права Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, України-Гетьманщини до поч. 19 ст.; акт одностороньої волі щодо розпоряджання особою своїм майном на випадок смерті.

== Сучасні словники ==
[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Юридична енциклопедія]
*Відповідно до Лит. статутів (1529, 1566, 1588) Т. складався за життя на рухоме та нерухоме майно. Спадкодавцем могла бути особа, яка мала право на відчуження власності. Отже, Т. не могли укладати: неповнолітні, дорослі сини не відділені від сім'ї та господарства батька, полонені, вигнанці, особи позбавлені рішенням суду всіх прав, ченці, психічно хворі під час загострення хвороби, що встановлювалось за даними свідків. Заповіданню підлягали майно, набуте закон, способом, а також права та обов'язки, пов'язані з цим майном. Спадкові батьківські «отчизна» та материнські «материзна» маєтності не можна було заповідати в обхід прямих спадкоємців. Спадкоємцями могли бути світські або духовні особи з необмеженою правоздатністю, також дозволялося заповідати майно церкві.

Особа, яка бажала скласти Т., мала бути «при добрій пам'яті та здоровому розумі» й свою волю виявляла в присутності: земського чи грод. (замкового) уряду — у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій та полкового, сотенного і міського уряду — в Україні-Гетьманщині. За неможливості запросити на складання Т. усіх урядовців допускалася присутність одного представника уряду та двох свідків або в разі відсутності урядовця — трьох свідків. Т. складався у письмовій формі, скріплювався підписами та особистими печатками присутніх. Заповідач міг необмежено змінювати Т., складати новий. Законну силу мав останній, в якому було чітко зазначено особу заповідача, його спадкоємців та частки майна, що заповідалися. Складання Т. заборонялося здійснювати через представника заповідача. Після смерті заповідача необхідно було невідкладно записати Т. до актових книг місцевого суду. Особи, що перебували в походах, у дорозі, за кордоном, укладали Т. у присутності двох свідків. Такий Т. якнайшвидше мав бути пред'явлений великому князю, суду, пізніше — гетьману чи хорунжому та підтверджений присягою свідків. Свідками не могли бути особи, що самі не мали права заповідати, а також виконавці Т., опікуни, наречені, особи на користь яких складався Т. Порушення порядку укладання, виправлені дати та частини тексту, підчистки та інше робили Т. недійсним.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тестамент 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 3.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 4.jpg|x140px]]

== Медіа ==
https://www.youtube.com/watch?v=YfXG1HtMOos

== Див.також ==
http://shron1.chtyvo.org.ua/Kryvosheia_OV/Testamenty_iak_dzherelo_do_istorii_dukhovenstva.pdf

== Джерела та література ==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Тестамент.УКР.ЛИТ.ORG]

[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Тестамент.Юридична енциклопедія]

[http://litmisto.org.ua/?p=18115 Тестамент.Літературне місто]

[http://politics.ellib.org.ua/pages-5279.html Тестамент.Історія:збірник праць]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тестамент

2018-10-13T18:37:34Z

Irbadziukh.fzfvs18:

'''ТЕСТАМЕ́НТ''', -у, ч., заст.,(від лат. - заповіт, завіт, духівниця) — назва заповіту в джерелах права Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, України-Гетьманщини до поч. 19 ст.; акт одностороньої волі щодо розпоряджання особою своїм майном на випадок смерті.

== Сучасні словники ==
[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Юридична енциклопедія]
*Відповідно до Лит. статутів (1529, 1566, 1588) Т. складався за життя на рухоме та нерухоме майно. Спадкодавцем могла бути особа, яка мала право на відчуження власності. Отже, Т. не могли укладати: неповнолітні, дорослі сини не відділені від сім'ї та господарства батька, полонені, вигнанці, особи позбавлені рішенням суду всіх прав, ченці, психічно хворі під час загострення хвороби, що встановлювалось за даними свідків. Заповіданню підлягали майно, набуте закон, способом, а також права та обов'язки, пов'язані з цим майном. Спадкові батьківські «отчизна» та материнські «материзна» маєтності не можна було заповідати в обхід прямих спадкоємців. Спадкоємцями могли бути світські або духовні особи з необмеженою правоздатністю, також дозволялося заповідати майно церкві.

Особа, яка бажала скласти Т., мала бути «при добрій пам'яті та здоровому розумі» й свою волю виявляла в присутності: земського чи грод. (замкового) уряду — у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій та полкового, сотенного і міського уряду — в Україні-Гетьманщині. За неможливості запросити на складання Т. усіх урядовців допускалася присутність одного представника уряду та двох свідків або в разі відсутності урядовця — трьох свідків. Т. складався у письмовій формі, скріплювався підписами та особистими печатками присутніх. Заповідач міг необмежено змінювати Т., складати новий. Законну силу мав останній, в якому було чітко зазначено особу заповідача, його спадкоємців та частки майна, що заповідалися. Складання Т. заборонялося здійснювати через представника заповідача. Після смерті заповідача необхідно було невідкладно записати Т. до актових книг місцевого суду. Особи, що перебували в походах, у дорозі, за кордоном, укладали Т. у присутності двох свідків. Такий Т. якнайшвидше мав бути пред'явлений великому князю, суду, пізніше — гетьману чи хорунжому та підтверджений присягою свідків. Свідками не могли бути особи, що самі не мали права заповідати, а також виконавці Т., опікуни, наречені, особи на користь яких складався Т. Порушення порядку укладання, виправлені дати та частини тексту, підчистки та інше робили Т. недійсним.

== Ілюстрації ==
[[Файл:Тестамент 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 2.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 3.jpg|x140px]]
[[Файл:Тестамент 4.jpg|x140px]]

== Медіа ==
https://www.youtube.com/watch?v=YfXG1HtMOos

== Див.також ==
http://shron1.chtyvo.org.ua/Kryvosheia_OV/Testamenty_iak_dzherelo_do_istorii_dukhovenstva.pdf

== Джерела та література ==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Тестамент.УКР.ЛИТ.ORG]
[http://leksika.com.ua/12780212/legal/testament Тестамент.Юридична енциклопедія]
[http://litmisto.org.ua/?p=18115 Тестамент.Літературне місто]
[http://politics.ellib.org.ua/pages-5279.html Тестамент.Історія:збірник праць]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Тестамент

2018-10-13T18:31:21Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Тестамент

2018-10-13T18:24:54Z

Irbadziukh.fzfvs18:

Файл:Тестамент 4.jpg

2018-10-13T18:20:55Z

Irbadziukh.fzfvs18: