Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Чабан

2014-12-10T06:55:25Z

Ira-bilous: /* Джерела та література */

==Словник Грінченка==
'''Чабан, -на, '''''м. ''1) Пастухъ овецъ. Херс. у. ''Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. ''Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. '''Чабанець. '''КС. 1883. XI. 509. ''Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. ''Мнж. 10.
[[Категорія:Ча]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАБА́Н, а, чол. Те саме, що вівчар 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Павло Тичина, III, 1957, 72); * У порівняннях. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Андрій Головко, I, 1947, 43).
=[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]

ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч., II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Тич., III, 1957, 72); *У порівн. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Головко, І, 1947, 43).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]
Чабан, на, м.

1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч.

2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. Чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1312242342177819_big_photo.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1305-almaata-steppe_09.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8438.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjaj.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

Тарас Шевченко – Саул

В непробудимому Китаї,
В Єгипті темному, у нас
І понад Індом і Євфратом
Свої ягнята і телята
На полі вольнім вольно пас
Чабан було в своєму раї.
І гадки-гадоньки не має,
Пасе, і доїть, і стриже
Свою худобу та співає…
Аж ось лихий царя несе
З законами, з мечем, з катами,
З князями, темними рабами.
Вночі підкрались, зайняли
Отари з поля; а пасущих,
І шатра їх, убогі кущі,
І все добро, дітей малих,
Сестру, жену і все взяли,
І все розтлили, осквернили,
І осквернених, худосилих,
Убогих серцем, завдали
В роботу-каторгу. Минали
За днями дні. Раби мовчали,
Царі лупилися, росли
І Вавілони муровали.
А маги, бонзи і жерці
(Неначе наші панотці)
В храмах, в пагодах годувались,
Мов кабани царям на сало
Та на ковбаси. І царі
Самі собі побудували
Храми, кумирні, олтарі.
Раби німії поклонялись.
Жидам сердешним заздро стало,
Що й невеличкого царя
І з кизяка хоч олтаря
У їх немає. Попросили
Таки старого Самуїла,
Щоб він де хоче, там і взяв,
А дав би їм, старий, царя.
Отож премудрий прозорливець,
Поміркувавши, взяв єлей
Та взяв од козлищ і свиней
Того Саула здоровила
І їм помазав во царя.
Саул, не будучи дурак,
Набрав гарем собі чималий
Та й заходився царювать.
Дивилися та дивувались
На новобранця чабани
Та промовляли, що й вони
Таки не дурні. «Ач якого
Собі ми виблагали в бога
Самодержавця». А Саул
Бере і город, і аул,
Бере дівча, бере ягницю,
Будує кедрові світлиці,
Престол із золота кує,
Благоволеньє оддає
Своїм всеподданнійшим голим.
І в багряниці довгополій
Ходив по храмині, ходив,
Аж поки, лобом неширокий,
В своїм гаремі одинокий,
Саул сердега одурів.

Незабаром зібралась рада.
«Панове чесная громадо!
Що нам робить? Наш мудрий цар,
Самодержавець-господар,
Сердешний одурів. Панове!
Чи нам його тепер лічить?
Чи заходиться та зробить
Царя здоровшого?» По мові,
По мудрій раді розійшлись
Смутнії пастирі.
В кедровій
В новій палаті цар не спить,
Не їсть, не п’є, не гомонить.
А мовчки долі, всемогучий,
Дере порфіру на онучі
І ніби морщить постоли,
Плете волоки, озуває
І у кедрових стін нових
Про батькове осля питає.
То возьме скіпетр і заграє,
Мов на сопілці.
Чабани,
Веніамінові внучата,
Тельця отрокам принесли,
Щоб їм дозволено співати
У сінях царських. Заревла
Сивоборода, волохата
Рідня Саулова пузата,
Та ще й гусляра привела,
Якогось чабана Давида.
«І вийде цар Саул, і вийде,—
Чабан співає,— на войну…»
Саул прочумався та й ну,
Як той москаль, у батька, в матір
Свою рідоньку волохату
І вздовж, і впоперек хрестить.
А гусляра того Давида
Трохи не вбив. Якби він знав,
Яке то лихо з його вийде,
З того лукавого Давида,
То, мов гадюку б, розтоптав
І ядовитую б розтер
Гадючу слину. А тепер
Плугами, ралом не розорем
Прокляту ниву: проросла
Колючим терном. Горе! Горе!
Дрібніють люде на землі,
Ростуть і висяться царі!

13 октября [1860, С. Петербург]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Чабан

2014-12-10T06:54:56Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Чабан, -на, '''''м. ''1) Пастухъ овецъ. Херс. у. ''Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. ''Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. '''Чабанець. '''КС. 1883. XI. 509. ''Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. ''Мнж. 10.
[[Категорія:Ча]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАБА́Н, а, чол. Те саме, що вівчар 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Павло Тичина, III, 1957, 72); * У порівняннях. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Андрій Головко, I, 1947, 43).
=[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]

ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч., II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Тич., III, 1957, 72); *У порівн. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Головко, І, 1947, 43).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]
Чабан, на, м.

1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч.

2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. Чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1312242342177819_big_photo.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1305-almaata-steppe_09.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8438.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjaj.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

Тарас Шевченко – Саул

В непробудимому Китаї,
В Єгипті темному, у нас
І понад Індом і Євфратом
Свої ягнята і телята
На полі вольнім вольно пас
Чабан було в своєму раї.
І гадки-гадоньки не має,
Пасе, і доїть, і стриже
Свою худобу та співає…
Аж ось лихий царя несе
З законами, з мечем, з катами,
З князями, темними рабами.
Вночі підкрались, зайняли
Отари з поля; а пасущих,
І шатра їх, убогі кущі,
І все добро, дітей малих,
Сестру, жену і все взяли,
І все розтлили, осквернили,
І осквернених, худосилих,
Убогих серцем, завдали
В роботу-каторгу. Минали
За днями дні. Раби мовчали,
Царі лупилися, росли
І Вавілони муровали.
А маги, бонзи і жерці
(Неначе наші панотці)
В храмах, в пагодах годувались,
Мов кабани царям на сало
Та на ковбаси. І царі
Самі собі побудували
Храми, кумирні, олтарі.
Раби німії поклонялись.
Жидам сердешним заздро стало,
Що й невеличкого царя
І з кизяка хоч олтаря
У їх немає. Попросили
Таки старого Самуїла,
Щоб він де хоче, там і взяв,
А дав би їм, старий, царя.
Отож премудрий прозорливець,
Поміркувавши, взяв єлей
Та взяв од козлищ і свиней
Того Саула здоровила
І їм помазав во царя.
Саул, не будучи дурак,
Набрав гарем собі чималий
Та й заходився царювать.
Дивилися та дивувались
На новобранця чабани
Та промовляли, що й вони
Таки не дурні. «Ач якого
Собі ми виблагали в бога
Самодержавця». А Саул
Бере і город, і аул,
Бере дівча, бере ягницю,
Будує кедрові світлиці,
Престол із золота кує,
Благоволеньє оддає
Своїм всеподданнійшим голим.
І в багряниці довгополій
Ходив по храмині, ходив,
Аж поки, лобом неширокий,
В своїм гаремі одинокий,
Саул сердега одурів.

Незабаром зібралась рада.
«Панове чесная громадо!
Що нам робить? Наш мудрий цар,
Самодержавець-господар,
Сердешний одурів. Панове!
Чи нам його тепер лічить?
Чи заходиться та зробить
Царя здоровшого?» По мові,
По мудрій раді розійшлись
Смутнії пастирі.
В кедровій
В новій палаті цар не спить,
Не їсть, не п’є, не гомонить.
А мовчки долі, всемогучий,
Дере порфіру на онучі
І ніби морщить постоли,
Плете волоки, озуває
І у кедрових стін нових
Про батькове осля питає.
То возьме скіпетр і заграє,
Мов на сопілці.
Чабани,
Веніамінові внучата,
Тельця отрокам принесли,
Щоб їм дозволено співати
У сінях царських. Заревла
Сивоборода, волохата
Рідня Саулова пузата,
Та ще й гусляра привела,
Якогось чабана Давида.
«І вийде цар Саул, і вийде,—
Чабан співає,— на войну…»
Саул прочумався та й ну,
Як той москаль, у батька, в матір
Свою рідоньку волохату
І вздовж, і впоперек хрестить.
А гусляра того Давида
Трохи не вбив. Якби він знав,
Яке то лихо з його вийде,
З того лукавого Давида,
То, мов гадюку б, розтоптав
І ядовитую б розтер
Гадючу слину. А тепер
Плугами, ралом не розорем
Прокляту ниву: проросла
Колючим терном. Горе! Горе!
Дрібніють люде на землі,
Ростуть і висяться царі!

13 октября [1860, С. Петербург]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]

=[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]
==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Куди

2014-12-10T06:53:48Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Куди, '''''нар. ''Куда. ''Нема куди прихилиться. ''Шевч. ''Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. ''Ном. № 2547. '''Хоч куди'''. Куда угодно. Маркев. 63. '''Куди видно втікає'''. Убѣгаетъ безъ оглядки. Ном. № 4422. '''Куди далі'''. Чѣмъ дальше. ''Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. ''МВ. (О. 1862. III. 118). '''Куди тобі'''! Сокращено изъ '''куди тобі до його, до того''', т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь '''куди тобі '''употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: ''такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! ''Сим. 203. Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. ''Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі! ''
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kudy Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

КУДИ, присл.

1. пит. У яке місце?, у якому напрямку? Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Тарас Шевченко, I, 1951, 75); — Кого вибрали? куди? — почувши останнє слово, питає Мотря, висунувшись у вікно. — Мене вибрали, мамо, в управу! (Панас Мирний, II, 1954, 273); [Прочанин:] Скажи, де ти береш тут воду? Я піду та й наберу собі й тобі. Куди тут по воду йти? (Леся Українка, III, 1952, 124); — Ти куди? — запитав він, наздогнавши У ласа. — Провалився. Додому їду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58);
// Уживається в питально-окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де-небудь. Курей тим часом із десяток Прийшло напитися води.. — Бач, капосні, — кричить [Мірошник], — куди... У мене й так води немає, Ще й ви сюди?! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 13); Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі. — А-а, ти, бісова худоба, бодай тебе вовки з'їли!.. А куди!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99); Мінометники в радісному запалі ринули до воріт, на ходу заряджаючи протитанкові гранати. — Куди? — перепинив бійців старший лейтенант (Олесь Гончар, III, 1959, 278);
// у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані на будь-яке місце, у будь-якому напрямку. — Куди шматок хліба не пожене чоловіка, — вслід переселенцям, ні до кого не звертаючись, промовив Лесь Якубенко, думаючи і про чужі і про свої шляхи строкаря (Михайло Стельмах, І, 1962, 32).

2. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні речення місця (нерідко в поєднанні зі словом-відповідником туди в головному реченні). Куди голова задумала, то туди й ноги несуть (Номис, 1864, № 6681); Пливуть собі [запоріжці] та співають; Рибалка літає, А попереду отаман Веде, куди знає (Тарас Шевченко, I, 1951, 61); Здалека чути переплеск весла, Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лоні Туди, куди і молодість пішла (Максим Рильський, II, 1960, 270); Забудь усе й лети, куди життя несе в огні труда (Володимир Сосюра, II, 1958, 371).

3. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Він знав, куди Варка прати ходила, туди він саме прийшов і сів над водою, на березі, на камені (Марко Вовчок, I, 1955, 163); Чоловік дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); Насамкінець скромно поцікавився [старий Йонеску], звідки подорожує і куди держить путь поважна іноземка (Юрій Смолич, I, 1958, 48).

4. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні означальні речення. На другий день голосила по селу чутка, що прошлої [минулої] ночі якісь страшидла.. убрались до голови в хатину, де він спав і куди ніколи нікого не пускав (Панас Мирний, II, 1954, 189); Соломія й сама думала про ті сторони, куди закликав Іван (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 380); Боплан дивився.. в бік лісу, куди подалися запорожці (Олександр Довженко, I, 1958, 258).

5. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні допустові речення у сполуч. з часткою не, перед якою може ще стояти частка б. Все було, куди не підемо, він на очі навертається (Марко Вовчок, I, 1955, 97); Лукавий Лис — усюди Лис, Не раз про його, може, чули, — Дотепний, мудрий, як той біс, Куди б його не повернули (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); І все, куди не йду, холодні трави сняться (Володимир Сосюра, I, 1957, 68).

6. неознач., розм. У якесь місце, у якомусь напрямку; куди-небудь. Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди (Іван Котляревський, І, 1952, 127); — Може, ти хочеш зо мною куди полетіти? — спитала у Павлуся Лелія (Леся Українка, III, 1952, 488); Треба скриню забрати, а тоді вже чи в суд, чи куди (Андрій Головко, II, 1957, 150).

7. у сполуч. з част. от, он, розм. Саме в цьому напрямку; туди. — От би куди стрілу пустити! — подумав він (Панас Мирний, I, 1954, 247).

8. у знач. част., розм. У сполуч. з прикметниками або прислівниками вищого ступеня порівняння означає: значно, незрівнянно, далеко. Чоловік мій куди далі, то все хмурніший ходить, аж мені серце болить (Марко Вовчок, I, 1955, 209); В науці Матвій куди за неї сильніший... (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Терикон стояв зовсім близько, ніби ще одна трибуна, куди вища і грандіозніша за споруди стадіону (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 19); Вона була непоказна собою, маленька, чорнява, зодягнута простенько,.. молодички одягались куди вишуканіше (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 477).

9. у знач. част., розм. Уживається нерідко в сполуч. з підсил. частками вже, ж, там, тут, щоб висловити сумнів у можливості чогось. Куди йому уже до Риму? Хіба як здохне чорт в рові! Як вернеться пан Хан до Криму, Як жениться сич на сові (Іван Котляревський, I, 1952, 69); Стара пані була не що, сумирна собі, — може, тому, що вже благенька була, .. так куди вже бійка! не на умі (Марко Вовчок, I, 1955, 102); Заїхав [Михайло] якось до матері. І не впізнала. Куди ж там — у кожанці, в кашкеті шкіряному, в чоботях — комісар червоний, та й годі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98);
// Уживається, щоб висловити сумнів у чиїхось силах. [Кассандра:] Не врятував нас Гектор богорівний, куди ж сьому лідійцеві! (Леся Українка, II, 1951, 283).
♦ Бог [його] знає куди див. бог; Куди ж пак — уживається для категоричного заперечення того, що було висловлене раніше. — Чого ти скубешся? — з плачем вимовля Чіпка. — Постій, я бабусі скажу — вона тобі дасть! — Боюсь я твоєї бабусі, — куди ж пак! — одказує хлопець (Панас Мирний, II, 1954, 47); — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчитись — так куди ж пак — ми й так уже письменні та дрюковані (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 387); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Куди кому до кого — не можна й порівнювати когось із кимось. — Куди мені старій до вас молодих? — одказує Параска (Панас Мирний, IV, 1955, 145); — А про Давида — правда: куди Тихонові до нього (Андрій Головко, II, 1957, 148); Куди Макар телят не ганяв див. ганяти; Куди не кинь (скинь) оком див. око; Куди [не] слід див. слід; Куди очі дивляться (бачать і т. ін.) див. око; Куди попало див. попадати; Куди твоє діло див. діло; Старший куди пошлють див. старший; Хоч куди — прекрасний, чудовий. — Справив я собі чоботи, кожушок — парубок, хоч куди! (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 6); Хто куди див. хто.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hjlu.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hkg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Where-to-start.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
НАБАГАТО , ЗНАЧНО , ДЕ , КУДИ , КУДИСЬ , ДЕСЬ У ЗНАЧЕННІ “КУДИСЬ” , ЗНАЧНИЙ , ДАЛЕКО , НЕАБИЯКИЙ , ЧИМАЛИЙ
1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні “кудись” (як, наприклад, у народній пісні “Десь поїхав мій миленький...”)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні “кудись” вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. “Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто” (Олесь Гончар). “А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь” (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні “куди”.
В українській мові слово де, що означає “в якому місці”, може вживатися і в розумінні куди, тобто “в яке місце”, “в якому напрямку”, і звідки (“з якого місця”, “з якого боку”). Найчастіше де в значенні “куди” виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст “раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення”: подітися, взятися (в розумінні з’явитися). “Де поділися ви, голоснії слова...” (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні “куди”) вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в “Гайдамаках”: “Порай мені ще раз, де дітись з журбою”, “Єсть у мене діти, та де їх подіти?”; “І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: “Куди ж воно ділось? відкіля взялось?”
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. “Дуже, сильно”. Наприклад: “Значно поріділи ліси в Європі” (Михайло Чабанівський).
2. У значенні “набагато, багато” з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. “Ходжу значно краще, задишка менша” (Михайло Коцюбинський), “Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося” (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість “значно більша” – “куди більша”, “значно спростити” – “набагато спростити” тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kudy Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Куди

2014-12-10T06:53:03Z

Ira-bilous:

Орючий

2014-12-10T06:51:30Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Орю́чий, -а, -е. '''О плугѣ: хорошо пашущій. ''У мене плуг орючий. ''Волч. у.

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]

Орючий, а, е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий. Волч. у.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:072.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:322.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Джерела та література==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]
==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Держак

2014-12-10T06:50:34Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10662.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

Жоден садівник не стане заперечувати незамінність простого, але вкрай утилітарного знаряддя - лопати. Потрібно лопата і будівельникам, а також представникам багатьох робітничих професій. Якщо основа лопати міцна і гостра, інструмент справно виконує свою роботу, то на дефекти черешка не багато звертають увагу. Але якщо держак занадто довгий або навпаки дуже короткий, якщо він хиткий або загрожує розсохнутися, то зручність роботи зводиться до нуля, виникає швидке стомлення і навіть огиду до праці.

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]
==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Часто

2014-12-10T06:49:21Z

Ira-bilous: /* Джерела та література */

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Часто

2014-12-10T06:49:11Z

Ira-bilous:

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Часто

2014-12-10T06:48:35Z

Ira-bilous: /* Джерела та література */

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Часто

2014-12-10T06:48:26Z

Ira-bilous: /* Сучасні словники */

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Чабан

2014-12-04T20:06:05Z

Ira-bilous: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Чабан, -на, '''''м. ''1) Пастухъ овецъ. Херс. у. ''Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. ''Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. '''Чабанець. '''КС. 1883. XI. 509. ''Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. ''Мнж. 10.
[[Категорія:Ча]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАБА́Н, а, чол. Те саме, що вівчар 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Павло Тичина, III, 1957, 72); * У порівняннях. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Андрій Головко, I, 1947, 43).
=[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]

ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч., II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Тич., III, 1957, 72); *У порівн. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Головко, І, 1947, 43).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]
Чабан, на, м.

1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч.

2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. Чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1312242342177819_big_photo.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1305-almaata-steppe_09.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8438.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjaj.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

Тарас Шевченко – Саул

В непробудимому Китаї,
В Єгипті темному, у нас
І понад Індом і Євфратом
Свої ягнята і телята
На полі вольнім вольно пас
Чабан було в своєму раї.
І гадки-гадоньки не має,
Пасе, і доїть, і стриже
Свою худобу та співає…
Аж ось лихий царя несе
З законами, з мечем, з катами,
З князями, темними рабами.
Вночі підкрались, зайняли
Отари з поля; а пасущих,
І шатра їх, убогі кущі,
І все добро, дітей малих,
Сестру, жену і все взяли,
І все розтлили, осквернили,
І осквернених, худосилих,
Убогих серцем, завдали
В роботу-каторгу. Минали
За днями дні. Раби мовчали,
Царі лупилися, росли
І Вавілони муровали.
А маги, бонзи і жерці
(Неначе наші панотці)
В храмах, в пагодах годувались,
Мов кабани царям на сало
Та на ковбаси. І царі
Самі собі побудували
Храми, кумирні, олтарі.
Раби німії поклонялись.
Жидам сердешним заздро стало,
Що й невеличкого царя
І з кизяка хоч олтаря
У їх немає. Попросили
Таки старого Самуїла,
Щоб він де хоче, там і взяв,
А дав би їм, старий, царя.
Отож премудрий прозорливець,
Поміркувавши, взяв єлей
Та взяв од козлищ і свиней
Того Саула здоровила
І їм помазав во царя.
Саул, не будучи дурак,
Набрав гарем собі чималий
Та й заходився царювать.
Дивилися та дивувались
На новобранця чабани
Та промовляли, що й вони
Таки не дурні. «Ач якого
Собі ми виблагали в бога
Самодержавця». А Саул
Бере і город, і аул,
Бере дівча, бере ягницю,
Будує кедрові світлиці,
Престол із золота кує,
Благоволеньє оддає
Своїм всеподданнійшим голим.
І в багряниці довгополій
Ходив по храмині, ходив,
Аж поки, лобом неширокий,
В своїм гаремі одинокий,
Саул сердега одурів.

Незабаром зібралась рада.
«Панове чесная громадо!
Що нам робить? Наш мудрий цар,
Самодержавець-господар,
Сердешний одурів. Панове!
Чи нам його тепер лічить?
Чи заходиться та зробить
Царя здоровшого?» По мові,
По мудрій раді розійшлись
Смутнії пастирі.
В кедровій
В новій палаті цар не спить,
Не їсть, не п’є, не гомонить.
А мовчки долі, всемогучий,
Дере порфіру на онучі
І ніби морщить постоли,
Плете волоки, озуває
І у кедрових стін нових
Про батькове осля питає.
То возьме скіпетр і заграє,
Мов на сопілці.
Чабани,
Веніамінові внучата,
Тельця отрокам принесли,
Щоб їм дозволено співати
У сінях царських. Заревла
Сивоборода, волохата
Рідня Саулова пузата,
Та ще й гусляра привела,
Якогось чабана Давида.
«І вийде цар Саул, і вийде,—
Чабан співає,— на войну…»
Саул прочумався та й ну,
Як той москаль, у батька, в матір
Свою рідоньку волохату
І вздовж, і впоперек хрестить.
А гусляра того Давида
Трохи не вбив. Якби він знав,
Яке то лихо з його вийде,
З того лукавого Давида,
То, мов гадюку б, розтоптав
І ядовитую б розтер
Гадючу слину. А тепер
Плугами, ралом не розорем
Прокляту ниву: проросла
Колючим терном. Горе! Горе!
Дрібніють люде на землі,
Ростуть і висяться царі!

13 октября [1860, С. Петербург]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Чабан

2014-12-04T19:57:18Z

Ira-bilous: /* Зовнішні посилання */

Чабан

2014-12-04T19:55:56Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

Файл:Gjaj.jpg

2014-12-04T19:55:45Z

Ira-bilous:

Чабан

2014-12-04T19:55:15Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

Чабан

2014-12-04T19:54:34Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

Файл:8438.jpg

2014-12-04T19:44:36Z

Ira-bilous: Ira-bilous завантажив нову версію «Файл:8438.jpg»

Файл:1305-almaata-steppe 09.jpg

2014-12-04T19:43:56Z

Ira-bilous:

Куди

2014-12-04T19:37:44Z

Ira-bilous: /* Зовнішні посилання */

==Словник Грінченка==
'''Куди, '''''нар. ''Куда. ''Нема куди прихилиться. ''Шевч. ''Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. ''Ном. № 2547. '''Хоч куди'''. Куда угодно. Маркев. 63. '''Куди видно втікає'''. Убѣгаетъ безъ оглядки. Ном. № 4422. '''Куди далі'''. Чѣмъ дальше. ''Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. ''МВ. (О. 1862. III. 118). '''Куди тобі'''! Сокращено изъ '''куди тобі до його, до того''', т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь '''куди тобі '''употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: ''такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! ''Сим. 203. Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. ''Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі! ''
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kudy Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

КУДИ, присл.

1. пит. У яке місце?, у якому напрямку? Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Тарас Шевченко, I, 1951, 75); — Кого вибрали? куди? — почувши останнє слово, питає Мотря, висунувшись у вікно. — Мене вибрали, мамо, в управу! (Панас Мирний, II, 1954, 273); [Прочанин:] Скажи, де ти береш тут воду? Я піду та й наберу собі й тобі. Куди тут по воду йти? (Леся Українка, III, 1952, 124); — Ти куди? — запитав він, наздогнавши У ласа. — Провалився. Додому їду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58);
// Уживається в питально-окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де-небудь. Курей тим часом із десяток Прийшло напитися води.. — Бач, капосні, — кричить [Мірошник], — куди... У мене й так води немає, Ще й ви сюди?! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 13); Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі. — А-а, ти, бісова худоба, бодай тебе вовки з'їли!.. А куди!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99); Мінометники в радісному запалі ринули до воріт, на ходу заряджаючи протитанкові гранати. — Куди? — перепинив бійців старший лейтенант (Олесь Гончар, III, 1959, 278);
// у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані на будь-яке місце, у будь-якому напрямку. — Куди шматок хліба не пожене чоловіка, — вслід переселенцям, ні до кого не звертаючись, промовив Лесь Якубенко, думаючи і про чужі і про свої шляхи строкаря (Михайло Стельмах, І, 1962, 32).

2. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні речення місця (нерідко в поєднанні зі словом-відповідником туди в головному реченні). Куди голова задумала, то туди й ноги несуть (Номис, 1864, № 6681); Пливуть собі [запоріжці] та співають; Рибалка літає, А попереду отаман Веде, куди знає (Тарас Шевченко, I, 1951, 61); Здалека чути переплеск весла, Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лоні Туди, куди і молодість пішла (Максим Рильський, II, 1960, 270); Забудь усе й лети, куди життя несе в огні труда (Володимир Сосюра, II, 1958, 371).

3. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Він знав, куди Варка прати ходила, туди він саме прийшов і сів над водою, на березі, на камені (Марко Вовчок, I, 1955, 163); Чоловік дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); Насамкінець скромно поцікавився [старий Йонеску], звідки подорожує і куди держить путь поважна іноземка (Юрій Смолич, I, 1958, 48).

4. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні означальні речення. На другий день голосила по селу чутка, що прошлої [минулої] ночі якісь страшидла.. убрались до голови в хатину, де він спав і куди ніколи нікого не пускав (Панас Мирний, II, 1954, 189); Соломія й сама думала про ті сторони, куди закликав Іван (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 380); Боплан дивився.. в бік лісу, куди подалися запорожці (Олександр Довженко, I, 1958, 258).

5. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні допустові речення у сполуч. з часткою не, перед якою може ще стояти частка б. Все було, куди не підемо, він на очі навертається (Марко Вовчок, I, 1955, 97); Лукавий Лис — усюди Лис, Не раз про його, може, чули, — Дотепний, мудрий, як той біс, Куди б його не повернули (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); І все, куди не йду, холодні трави сняться (Володимир Сосюра, I, 1957, 68).

6. неознач., розм. У якесь місце, у якомусь напрямку; куди-небудь. Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди (Іван Котляревський, І, 1952, 127); — Може, ти хочеш зо мною куди полетіти? — спитала у Павлуся Лелія (Леся Українка, III, 1952, 488); Треба скриню забрати, а тоді вже чи в суд, чи куди (Андрій Головко, II, 1957, 150).

7. у сполуч. з част. от, он, розм. Саме в цьому напрямку; туди. — От би куди стрілу пустити! — подумав він (Панас Мирний, I, 1954, 247).

8. у знач. част., розм. У сполуч. з прикметниками або прислівниками вищого ступеня порівняння означає: значно, незрівнянно, далеко. Чоловік мій куди далі, то все хмурніший ходить, аж мені серце болить (Марко Вовчок, I, 1955, 209); В науці Матвій куди за неї сильніший... (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Терикон стояв зовсім близько, ніби ще одна трибуна, куди вища і грандіозніша за споруди стадіону (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 19); Вона була непоказна собою, маленька, чорнява, зодягнута простенько,.. молодички одягались куди вишуканіше (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 477).

9. у знач. част., розм. Уживається нерідко в сполуч. з підсил. частками вже, ж, там, тут, щоб висловити сумнів у можливості чогось. Куди йому уже до Риму? Хіба як здохне чорт в рові! Як вернеться пан Хан до Криму, Як жениться сич на сові (Іван Котляревський, I, 1952, 69); Стара пані була не що, сумирна собі, — може, тому, що вже благенька була, .. так куди вже бійка! не на умі (Марко Вовчок, I, 1955, 102); Заїхав [Михайло] якось до матері. І не впізнала. Куди ж там — у кожанці, в кашкеті шкіряному, в чоботях — комісар червоний, та й годі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98);
// Уживається, щоб висловити сумнів у чиїхось силах. [Кассандра:] Не врятував нас Гектор богорівний, куди ж сьому лідійцеві! (Леся Українка, II, 1951, 283).
♦ Бог [його] знає куди див. бог; Куди ж пак — уживається для категоричного заперечення того, що було висловлене раніше. — Чого ти скубешся? — з плачем вимовля Чіпка. — Постій, я бабусі скажу — вона тобі дасть! — Боюсь я твоєї бабусі, — куди ж пак! — одказує хлопець (Панас Мирний, II, 1954, 47); — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчитись — так куди ж пак — ми й так уже письменні та дрюковані (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 387); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Куди кому до кого — не можна й порівнювати когось із кимось. — Куди мені старій до вас молодих? — одказує Параска (Панас Мирний, IV, 1955, 145); — А про Давида — правда: куди Тихонові до нього (Андрій Головко, II, 1957, 148); Куди Макар телят не ганяв див. ганяти; Куди не кинь (скинь) оком див. око; Куди [не] слід див. слід; Куди очі дивляться (бачать і т. ін.) див. око; Куди попало див. попадати; Куди твоє діло див. діло; Старший куди пошлють див. старший; Хоч куди — прекрасний, чудовий. — Справив я собі чоботи, кожушок — парубок, хоч куди! (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 6); Хто куди див. хто.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hjlu.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hkg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Where-to-start.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
НАБАГАТО , ЗНАЧНО , ДЕ , КУДИ , КУДИСЬ , ДЕСЬ У ЗНАЧЕННІ “КУДИСЬ” , ЗНАЧНИЙ , ДАЛЕКО , НЕАБИЯКИЙ , ЧИМАЛИЙ
1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні “кудись” (як, наприклад, у народній пісні “Десь поїхав мій миленький...”)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні “кудись” вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. “Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто” (Олесь Гончар). “А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь” (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні “куди”.
В українській мові слово де, що означає “в якому місці”, може вживатися і в розумінні куди, тобто “в яке місце”, “в якому напрямку”, і звідки (“з якого місця”, “з якого боку”). Найчастіше де в значенні “куди” виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст “раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення”: подітися, взятися (в розумінні з’явитися). “Де поділися ви, голоснії слова...” (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні “куди”) вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в “Гайдамаках”: “Порай мені ще раз, де дітись з журбою”, “Єсть у мене діти, та де їх подіти?”; “І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: “Куди ж воно ділось? відкіля взялось?”
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. “Дуже, сильно”. Наприклад: “Значно поріділи ліси в Європі” (Михайло Чабанівський).
2. У значенні “набагато, багато” з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. “Ходжу значно краще, задишка менша” (Михайло Коцюбинський), “Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося” (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість “значно більша” – “куди більша”, “значно спростити” – “набагато спростити” тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Куди

2014-12-04T19:35:39Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Куди, '''''нар. ''Куда. ''Нема куди прихилиться. ''Шевч. ''Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. ''Ном. № 2547. '''Хоч куди'''. Куда угодно. Маркев. 63. '''Куди видно втікає'''. Убѣгаетъ безъ оглядки. Ном. № 4422. '''Куди далі'''. Чѣмъ дальше. ''Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. ''МВ. (О. 1862. III. 118). '''Куди тобі'''! Сокращено изъ '''куди тобі до його, до того''', т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь '''куди тобі '''употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: ''такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! ''Сим. 203. Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. ''Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі! ''
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kudy Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

КУДИ, присл.

1. пит. У яке місце?, у якому напрямку? Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Тарас Шевченко, I, 1951, 75); — Кого вибрали? куди? — почувши останнє слово, питає Мотря, висунувшись у вікно. — Мене вибрали, мамо, в управу! (Панас Мирний, II, 1954, 273); [Прочанин:] Скажи, де ти береш тут воду? Я піду та й наберу собі й тобі. Куди тут по воду йти? (Леся Українка, III, 1952, 124); — Ти куди? — запитав він, наздогнавши У ласа. — Провалився. Додому їду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58);
// Уживається в питально-окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де-небудь. Курей тим часом із десяток Прийшло напитися води.. — Бач, капосні, — кричить [Мірошник], — куди... У мене й так води немає, Ще й ви сюди?! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 13); Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі. — А-а, ти, бісова худоба, бодай тебе вовки з'їли!.. А куди!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99); Мінометники в радісному запалі ринули до воріт, на ходу заряджаючи протитанкові гранати. — Куди? — перепинив бійців старший лейтенант (Олесь Гончар, III, 1959, 278);
// у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані на будь-яке місце, у будь-якому напрямку. — Куди шматок хліба не пожене чоловіка, — вслід переселенцям, ні до кого не звертаючись, промовив Лесь Якубенко, думаючи і про чужі і про свої шляхи строкаря (Михайло Стельмах, І, 1962, 32).

2. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні речення місця (нерідко в поєднанні зі словом-відповідником туди в головному реченні). Куди голова задумала, то туди й ноги несуть (Номис, 1864, № 6681); Пливуть собі [запоріжці] та співають; Рибалка літає, А попереду отаман Веде, куди знає (Тарас Шевченко, I, 1951, 61); Здалека чути переплеск весла, Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лоні Туди, куди і молодість пішла (Максим Рильський, II, 1960, 270); Забудь усе й лети, куди життя несе в огні труда (Володимир Сосюра, II, 1958, 371).

3. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Він знав, куди Варка прати ходила, туди він саме прийшов і сів над водою, на березі, на камені (Марко Вовчок, I, 1955, 163); Чоловік дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); Насамкінець скромно поцікавився [старий Йонеску], звідки подорожує і куди держить путь поважна іноземка (Юрій Смолич, I, 1958, 48).

4. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні означальні речення. На другий день голосила по селу чутка, що прошлої [минулої] ночі якісь страшидла.. убрались до голови в хатину, де він спав і куди ніколи нікого не пускав (Панас Мирний, II, 1954, 189); Соломія й сама думала про ті сторони, куди закликав Іван (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 380); Боплан дивився.. в бік лісу, куди подалися запорожці (Олександр Довженко, I, 1958, 258).

5. у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні допустові речення у сполуч. з часткою не, перед якою може ще стояти частка б. Все було, куди не підемо, він на очі навертається (Марко Вовчок, I, 1955, 97); Лукавий Лис — усюди Лис, Не раз про його, може, чули, — Дотепний, мудрий, як той біс, Куди б його не повернули (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); І все, куди не йду, холодні трави сняться (Володимир Сосюра, I, 1957, 68).

6. неознач., розм. У якесь місце, у якомусь напрямку; куди-небудь. Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди (Іван Котляревський, І, 1952, 127); — Може, ти хочеш зо мною куди полетіти? — спитала у Павлуся Лелія (Леся Українка, III, 1952, 488); Треба скриню забрати, а тоді вже чи в суд, чи куди (Андрій Головко, II, 1957, 150).

7. у сполуч. з част. от, он, розм. Саме в цьому напрямку; туди. — От би куди стрілу пустити! — подумав він (Панас Мирний, I, 1954, 247).

8. у знач. част., розм. У сполуч. з прикметниками або прислівниками вищого ступеня порівняння означає: значно, незрівнянно, далеко. Чоловік мій куди далі, то все хмурніший ходить, аж мені серце болить (Марко Вовчок, I, 1955, 209); В науці Матвій куди за неї сильніший... (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Терикон стояв зовсім близько, ніби ще одна трибуна, куди вища і грандіозніша за споруди стадіону (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 19); Вона була непоказна собою, маленька, чорнява, зодягнута простенько,.. молодички одягались куди вишуканіше (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 477).

9. у знач. част., розм. Уживається нерідко в сполуч. з підсил. частками вже, ж, там, тут, щоб висловити сумнів у можливості чогось. Куди йому уже до Риму? Хіба як здохне чорт в рові! Як вернеться пан Хан до Криму, Як жениться сич на сові (Іван Котляревський, I, 1952, 69); Стара пані була не що, сумирна собі, — може, тому, що вже благенька була, .. так куди вже бійка! не на умі (Марко Вовчок, I, 1955, 102); Заїхав [Михайло] якось до матері. І не впізнала. Куди ж там — у кожанці, в кашкеті шкіряному, в чоботях — комісар червоний, та й годі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 98);
// Уживається, щоб висловити сумнів у чиїхось силах. [Кассандра:] Не врятував нас Гектор богорівний, куди ж сьому лідійцеві! (Леся Українка, II, 1951, 283).
♦ Бог [його] знає куди див. бог; Куди ж пак — уживається для категоричного заперечення того, що було висловлене раніше. — Чого ти скубешся? — з плачем вимовля Чіпка. — Постій, я бабусі скажу — вона тобі дасть! — Боюсь я твоєї бабусі, — куди ж пак! — одказує хлопець (Панас Мирний, II, 1954, 47); — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчитись — так куди ж пак — ми й так уже письменні та дрюковані (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 387); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Куди кому до кого — не можна й порівнювати когось із кимось. — Куди мені старій до вас молодих? — одказує Параска (Панас Мирний, IV, 1955, 145); — А про Давида — правда: куди Тихонові до нього (Андрій Головко, II, 1957, 148); Куди Макар телят не ганяв див. ганяти; Куди не кинь (скинь) оком див. око; Куди [не] слід див. слід; Куди очі дивляться (бачать і т. ін.) див. око; Куди попало див. попадати; Куди твоє діло див. діло; Старший куди пошлють див. старший; Хоч куди — прекрасний, чудовий. — Справив я собі чоботи, кожушок — парубок, хоч куди! (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 6); Хто куди див. хто.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hjlu.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hkg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Where-to-start.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
НАБАГАТО , ЗНАЧНО , ДЕ , КУДИ , КУДИСЬ , ДЕСЬ У ЗНАЧЕННІ “КУДИСЬ” , ЗНАЧНИЙ , ДАЛЕКО , НЕАБИЯКИЙ , ЧИМАЛИЙ
1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні “кудись” (як, наприклад, у народній пісні “Десь поїхав мій миленький...”)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні “кудись” вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. “Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто” (Олесь Гончар). “А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь” (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні “куди”.
В українській мові слово де, що означає “в якому місці”, може вживатися і в розумінні куди, тобто “в яке місце”, “в якому напрямку”, і звідки (“з якого місця”, “з якого боку”). Найчастіше де в значенні “куди” виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст “раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення”: подітися, взятися (в розумінні з’явитися). “Де поділися ви, голоснії слова...” (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні “куди”) вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в “Гайдамаках”: “Порай мені ще раз, де дітись з журбою”, “Єсть у мене діти, та де їх подіти?”; “І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: “Куди ж воно ділось? відкіля взялось?”
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. “Дуже, сильно”. Наприклад: “Значно поріділи ліси в Європі” (Михайло Чабанівський).
2. У значенні “набагато, багато” з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. “Ходжу значно краще, задишка менша” (Михайло Коцюбинський), “Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося” (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість “значно більша” – “куди більша”, “значно спростити” – “набагато спростити” тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Файл:Where-to-start.jpg

2014-12-04T19:33:52Z

Ira-bilous:

Файл:Hkg.jpg

2014-12-04T19:33:16Z

Ira-bilous:

Файл:Gjf.jpg

2014-12-04T19:30:05Z

Ira-bilous:

Файл:Hjlu.jpeg

2014-12-04T19:29:30Z

Ira-bilous:

Орючий

2014-12-04T19:23:47Z

Ira-bilous: /* Зовнішні посилання */

==Словник Грінченка==
'''Орю́чий, -а, -е. '''О плугѣ: хорошо пашущій. ''У мене плуг орючий. ''Волч. у.

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]

Орючий, а, е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий. Волч. у.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:072.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:322.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Орючий

2014-12-04T19:22:49Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Орю́чий, -а, -е. '''О плугѣ: хорошо пашущій. ''У мене плуг орючий. ''Волч. у.

==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]

Орючий, а, е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий. Волч. у.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:072.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:322.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Орючий

2014-12-04T19:18:44Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Орю́чий, -а, -е. '''О плугѣ: хорошо пашущій. ''У мене плуг орючий. ''Волч. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]

Орючий, а, е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий. Волч. у.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:072.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:322.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Файл:69.jpg

2014-12-04T19:18:21Z

Ira-bilous:

Орючий

2014-12-04T19:14:15Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Орю́чий, -а, -е. '''О плугѣ: хорошо пашущій. ''У мене плуг орючий. ''Волч. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]

Орючий, а, е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий. Волч. у.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:072.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:322.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Файл:322.jpg

2014-12-04T19:13:53Z

Ira-bilous:

Файл:072.jpg

2014-12-04T19:13:29Z

Ira-bilous:

Держак

2014-12-04T19:07:41Z

Ira-bilous: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10662.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

Жоден садівник не стане заперечувати незамінність простого, але вкрай утилітарного знаряддя - лопати. Потрібно лопата і будівельникам, а також представникам багатьох робітничих професій. Якщо основа лопати міцна і гостра, інструмент справно виконує свою роботу, то на дефекти черешка не багато звертають увагу. Але якщо держак занадто довгий або навпаки дуже короткий, якщо він хиткий або загрожує розсохнутися, то зручність роботи зводиться до нуля, виникає швидке стомлення і навіть огиду до праці.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Держак

2014-12-04T18:59:04Z

Ira-bilous: /* Зовнішні посилання */

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10662.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Держак

2014-12-04T18:57:49Z

Ira-bilous: /* Медіа */

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10662.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Держак

2014-12-04T18:56:02Z

Ira-bilous: /* Медіа */

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10662.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[https://www.youtube.com/watch?v=ju6105E09UI Виготовлення держаків]

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Держак

2014-12-04T18:48:54Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10662.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Файл:10662.jpg

2014-12-04T18:48:42Z

Ira-bilous:

Держак

2014-12-04T18:42:32Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dergak.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Держак

2014-12-04T18:33:18Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derzhaky-mitel-grabel.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Файл:Derzhaky-mitel-grabel.jpg

2014-12-04T18:33:08Z

Ira-bilous:

Файл:Post.jpg

2014-12-04T18:32:40Z

Ira-bilous:

Держак

2014-12-04T18:30:40Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B_2018.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358070431bwfmq.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cher_mot.bmp|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Файл:Cher mot.bmp

2014-12-04T18:30:19Z

Ira-bilous:

Файл:1358070431bwfmq.jpg

2014-12-04T18:29:45Z

Ira-bilous:

Держак

2014-12-04T18:20:28Z

Ira-bilous:

==Словник Грінченка==
'''Держак, -ка, '''''м. ''1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. ''Подай держак од лопати свата привітати. ''Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. '''Держачок. '''''Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. ''Екатер. у.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖА́К, а, чол.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Словник української мови]

ДЕРЖА́К, а́, ч.

1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).

2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з’єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA Держак]

Держа́к, ка́, м.

1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133.

2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Часто

2014-12-04T18:18:49Z

Ira-bilous:

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Часто

2014-12-04T18:18:12Z

Ira-bilous: /* Див. також */

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

[http://sinonimus.ru/sinonim_k_slovy_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Синоніси до слова часто]
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Часто

2014-12-04T18:03:54Z

Ira-bilous: /* Зовнішні посилання */

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Часто

2014-12-04T18:03:38Z

Ira-bilous: /* Зовнішні посилання */

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Часто

2014-12-04T17:44:28Z

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

==Cловник Грінченка==
'''Часто, '''''нар. ''Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. ''Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. ''Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Частенько, частесенько. '''''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. ''МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! ''Чуб. V. 976.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308);
// Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).
♦ Часто й (та) густо див. густо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE Словник української мови]

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ther.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Often.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smile.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]