Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Спідниця

2013-04-24T10:41:07Z

Inna18: /* Ілюстрації */

'''Спідниця, -ці, '''''ж. ''1) Юбка. Чуб. VII. 428, 429. Гол. Од. 49. КС. 1893. V. 284. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Вас. 155. Ум. '''Спідничка, спідни́ченька. '''
[[Категорія:Сп]]

==Сучасні словники==

'''Спідни́ця''', -ці; д. і м. – ці; р.мн. – ць; ор. –цею, жін.рід.

'''Тлумачення:'''

'''Спідни́ця''' - 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. — Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 436); у порівняннях. Його довга синя сукмана, руда на фалдах, вкривала ноги аж до землі, — наче спідниця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 377); спідниці, ниць, мн. Кілька таких одежин, які надягали під убрання для надання пишності. — Що це воно за пані! Прийшла простоволоса, неначе дівка. Чи надула спідниці, чи намостила обручів під сукню, що така товста (Нечуй-Левицький, III, 1956, 63); у деяких народів — чоловіче вбрання, що нагадує такий одяг; частина жіночої сукні від талії донизу. 2. перен., розм. Жінка як представник своєї статі. [Степан:] Ти подумай, почали приходити додому люди, що, як і я, побували.. навіть у самому Берліні, у всіх столицях закордонних, були під командою знаменитих генералів, а вдома що, хто начальство? Хто командує? Спідниця (Олександр Корнійчук, II, 1955, 90);

'''Орфографічний словник української мови:''' спідни́ця - іменник жіночого роду.

'''Фонетичний запис:''' [сп’ідни́ц´а].

'''Словотворення:''' спідниця→спідничка.

'''Українсько-російський словник:''' юбка; разг. исподница (нижняя).

'''Фразеологічний словник української мови:''' 1.Держатися (триматися) за спідницю, ірон. — не проявляти самостійності, підкорятися волі якої-небудь жінки. — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 78); 2. У (в) спідниці, ірон. — у жіночій подобі. В Христининій кімнаті неначе жив якийсь нетяга-бурлака в спідниці. Усе було розкидане, усе лежало не на своєму місці (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 22); Тетяна прожогом, з рухами москаля в спідниці, кинулась одчиняти школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310).

'''Етимологічний словник:''' назва пов’язана з псл. *spodъ ‘спід, низ’.

'''Словник синонімів:''' (з двох половин) запаска, (вовняна) плахта; П. жінка; спідничина.

'''== Це цікаво знати! =='''
----
Насправді те, що ми називаємо спідницею, є національним чоловічим одягом горців і називається кілт. Кілт складається зі шматка тканини, яка не зшита у формі спідниці, а просто обертається навколо пояса й кріпиться ременем. Раніше кожний шотландський рід мав свої традиційні кольори, які спліталися у візерунок на кілті.
По кольору спідниці можна було визначити приналежність людини до якого-небудь клану. У цей час ця традиція практично втрачена, зате сам кілт як і раніше популярний. Єдино припустимим візерунком кілта є клітка.
Свій вибір на користь кілта шотландські чоловіки зробили не через любов до жіночого туалету, а через особливості клімату їх країни і її рельєфу. Пересічена місцевість, гори, часті дощі й вогкість – у цій ситуації намоклі, прилиплі до ніг штани могли б заважати пересуванню.
Кілт же давав повну волю при русі, дозволяючи забиратися на самі непрохідні гористі ділянки. При намоканні цей вид одягу висихав набагато швидше, ніж штани, а вночі спритні шотландці використовували його як ковдру.
Поступово переваги кілта оцінили не тільки жителі гірських районів Шотландії, але й решта населення країни. А в середині XIX століття кілт знайшов несподівану популярність серед шотландської знаті – інтелігенції й дворянства, а вже після цього кілт прийняли всі шотландці, навіть ті, хто проживав за кордоном.
Кілт може бути «великим» і «малим». Малий кілт – це, власне кажучи, те, що ми називаємо чоловічою спідницею, тканина, обгорнена навколо стегон. А великий кілт - це трохи більше полотно, у яке можна закутатися від шиї й до п'ят.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:спідн.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:спідниц.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ю.jpg|x200px]]

'''Автори статті: Мельник І., Байрамли С.'''

Спідниця

2013-04-24T10:39:17Z

Inna18:

'''Спідниця, -ці, '''''ж. ''1) Юбка. Чуб. VII. 428, 429. Гол. Од. 49. КС. 1893. V. 284. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Вас. 155. Ум. '''Спідничка, спідни́ченька. '''
[[Категорія:Сп]]

==Сучасні словники==

'''Спідни́ця''', -ці; д. і м. – ці; р.мн. – ць; ор. –цею, жін.рід.

'''Тлумачення:'''

'''Спідни́ця''' - 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. — Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 436); у порівняннях. Його довга синя сукмана, руда на фалдах, вкривала ноги аж до землі, — наче спідниця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 377); спідниці, ниць, мн. Кілька таких одежин, які надягали під убрання для надання пишності. — Що це воно за пані! Прийшла простоволоса, неначе дівка. Чи надула спідниці, чи намостила обручів під сукню, що така товста (Нечуй-Левицький, III, 1956, 63); у деяких народів — чоловіче вбрання, що нагадує такий одяг; частина жіночої сукні від талії донизу. 2. перен., розм. Жінка як представник своєї статі. [Степан:] Ти подумай, почали приходити додому люди, що, як і я, побували.. навіть у самому Берліні, у всіх столицях закордонних, були під командою знаменитих генералів, а вдома що, хто начальство? Хто командує? Спідниця (Олександр Корнійчук, II, 1955, 90);

'''Орфографічний словник української мови:''' спідни́ця - іменник жіночого роду.

'''Фонетичний запис:''' [сп’ідни́ц´а].

'''Словотворення:''' спідниця→спідничка.

'''Українсько-російський словник:''' юбка; разг. исподница (нижняя).

'''Фразеологічний словник української мови:''' 1.Держатися (триматися) за спідницю, ірон. — не проявляти самостійності, підкорятися волі якої-небудь жінки. — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 78); 2. У (в) спідниці, ірон. — у жіночій подобі. В Христининій кімнаті неначе жив якийсь нетяга-бурлака в спідниці. Усе було розкидане, усе лежало не на своєму місці (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 22); Тетяна прожогом, з рухами москаля в спідниці, кинулась одчиняти школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310).

'''Етимологічний словник:''' назва пов’язана з псл. *spodъ ‘спід, низ’.

'''Словник синонімів:''' (з двох половин) запаска, (вовняна) плахта; П. жінка; спідничина.

'''== Це цікаво знати! =='''
----
Насправді те, що ми називаємо спідницею, є національним чоловічим одягом горців і називається кілт. Кілт складається зі шматка тканини, яка не зшита у формі спідниці, а просто обертається навколо пояса й кріпиться ременем. Раніше кожний шотландський рід мав свої традиційні кольори, які спліталися у візерунок на кілті.
По кольору спідниці можна було визначити приналежність людини до якого-небудь клану. У цей час ця традиція практично втрачена, зате сам кілт як і раніше популярний. Єдино припустимим візерунком кілта є клітка.
Свій вибір на користь кілта шотландські чоловіки зробили не через любов до жіночого туалету, а через особливості клімату їх країни і її рельєфу. Пересічена місцевість, гори, часті дощі й вогкість – у цій ситуації намоклі, прилиплі до ніг штани могли б заважати пересуванню.
Кілт же давав повну волю при русі, дозволяючи забиратися на самі непрохідні гористі ділянки. При намоканні цей вид одягу висихав набагато швидше, ніж штани, а вночі спритні шотландці використовували його як ковдру.
Поступово переваги кілта оцінили не тільки жителі гірських районів Шотландії, але й решта населення країни. А в середині XIX століття кілт знайшов несподівану популярність серед шотландської знаті – інтелігенції й дворянства, а вже після цього кілт прийняли всі шотландці, навіть ті, хто проживав за кордоном.
Кілт може бути «великим» і «малим». Малий кілт – це, власне кажучи, те, що ми називаємо чоловічою спідницею, тканина, обгорнена навколо стегон. А великий кілт - це трохи більше полотно, у яке можна закутатися від шиї й до п'ят.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:спідн.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:спідниц.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ю.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дитю.jpg|x200px]]

'''Автори статті: Мельник І., Байрамли С.'''

Файл:Ю.jpg

2013-04-24T10:37:41Z

Inna18:

Козак

2013-04-24T10:15:45Z

Inna18: /* Сучасні словники */

==Словник Грінченка==
'''Козак, -ка, '''''м. ''1) Казакъ, воинъ, рыцарь. ''Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. ''АД. II. 107. ''То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. ''АД. II. 120. ''О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам!'' Шевч. 58. 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. ''Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! ''Мет. 87. ''Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. ''Мет. 79. 3) — '''чорноморський'''. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ Черниговск. и Полтавск. губ. МВ. 5) Танецъ. ''Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. ''Левиц. І. 15. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. '''Козаченько, козачок, козуря. '''''Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. ''Шевч. ''Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. ''Мет. 72. ''''''Козаченькубарвіночку! ''Мет. 8. Ув. '''Козарлюга, козачище. '''''Васюринський козарлюга все п’є та гуляє. ''ЗОЮР. І. 322. ''Козарлюга дуже ручий, жвавий. ''Мкр. Н. 30. ''Славного війська козачище. ''Нп. ''Первий запорожець був здоровенний козарлюга. ''К. ЧР.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==

'''Коза́к''', -ка, м.(на) -ку, р.мн. -ів.

'''Тлумачення:'''

'''Коза́к''' - 1. На Україні в XV—XVIII ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. У мою хатину Прийшли [сотники, отамани й гетьмани], сіли коло мене І про Україну Розмовляють, розказують, Як Січ будовали [будували], Як козаки на байдаках Пороги минали (Тарас Шевченко, I, 1963, 74); 2. У дореволюційній Росії з XVIII ст. — представник військового стану, уродженець військових областей (Кубанської, Оренбурзької, війська Донського та ін.), який був зобов'язаний служити в армії за пільгове користування землею. У Харкові.. написав [Я. Г. Кухаренко] драму «Чорноморський побить, в котрій зобразив життя та звичаї кубанських козаків межи 1794-1796 роками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 49); 3. Уродженець колишніх військових областей. Комбат Петров, донський козак і весельчак, і його комісар.. загинули в самій гущавині бою (Олександр Довженко, I, 1958, 208).4. Парубок, юнак взагалі. — В тебе, козаче, такі дивні карі очі, яких я ще зроду не бачила (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); 5. розм. Відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець. Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (Іван Котляревський, I, 1952, 65); 6. Те саме, що козачок 3. Я під тренькіт домашньої музики витанцьовувала козака, метелиці... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 64);

*[http://sum.in.ua/s/kozak Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 209.]

'''Орфографічний словник української мови:''' козак - іменник чоловічого роду.

'''Фонетичний запис:''' [Коза́к].

'''Морфологічний запис:''' козак-□.

'''Словотворення:''' козак - козаченько.

'''Українсько-російський словник:''' Каза́к.

'''Фразеологічний словник української мови:''' 1. вискочити (висунутися) як козак з маку - недоречно; 2.ві́льний коза́к - парубок, неодружений чоловік. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (М. Стельмах).

'''Етимологічний словник:''' слово козак уперше зафіксовано в Кодекс Куманікус (лат. Codex Cumanicus, латинсько-половецько-перський словник) у 1303 р. На половецькій мові означало "сторожа", "караул".

'''Словник синонімів:''' запорожець, січовик, низовик, компанієць, юнак, парубок, юнак, легінь, орел, зух.

'''ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!'''
----

Незвичайним і різнорідним був козацький побут. Існують різні оповідання, перекази, анекдоти про запорізьку старовину. "Обичаї запорозькі чудні, поступки хитрі і більшою мірою на насмішку похожі",– оповідав колись столітній запорожець Микола Корж. Запорожці брили голову, залишаючи чуприну над лобом, – оселедець. Коли ця чуприна виростала довгою, то козак закладав її за вухо. Вусів не підстригали, а намазували чим-небудь і закручували вгору. Це ставили козаки собі за особливу козацьку славу і честь.
Віталися козаки також на свій спосіб. Коли вибиралися в гості до чийогось куреня, то, ще сидячи на конях, гукали "Пугу! пугу! пугу!" Господар вигляне у віконце і відповість: "Пугу! пугу!" Тоді гість відзивається; "Козак з лугу!", а господар: "Повішайте там, де й наші коні", – тобто прив’яжіть коней до ясел і просимо до хати.
Запорожці славилися веселістю й охотою до жартів. Особливо любили вони вигадувати прізвища товаришам. Того, що спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, що розкладав вогонь над водою, називали Паливодою; такому, що варив кашу, давали ім’я Кашки або Кашовара. Так само пішли прізвища Горбач, Малюта, Черепаха, Гнида, Качало, Корж...
Козацькі славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Слово "чайка" походить від тюркського "чаік-чаік", що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3-5 м завширшки. На кожному сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило. Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога. Потім серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з’являлися з самісінького дна моря.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:козак.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:козаки.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ко.jpg|x200px]]

'''Автори статті: Мельник І., Байрамли С.'''

Файл:Ко.jpg

2013-04-24T10:14:10Z

Inna18:

Файл:Спідниц.jpg

2013-04-24T10:01:26Z

Inna18:

Файл:Спідн.jpg

2013-04-24T10:00:51Z

Inna18: Inna18 завантажив нову версію «Файл:Спідн.jpg»

Файл:Спідни.jpg

2013-04-24T10:00:11Z

Inna18:

Файл:Козак.jpg

2013-04-24T09:59:37Z

Inna18:

Файл:Козаки.jpeg

2013-04-24T09:58:26Z

Inna18:

Файл:Козаки.jpg

2013-04-24T09:58:00Z

Inna18:

Файл:Спідн.jpg

2013-04-24T09:57:17Z

Inna18:

Козак

2013-04-24T09:43:11Z

Inna18: /* Сучасні словники */

Козак

2013-04-23T17:05:46Z

Inna18:

'''Козак, -ка, '''''м. ''1) Казакъ, воинъ, рыцарь. ''Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. ''АД. II. 107. ''То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. ''АД. II. 120. ''О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам!'' Шевч. 58. 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. ''Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! ''Мет. 87. ''Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. ''Мет. 79. 3) — '''чорноморський'''. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ Черниговск. и Полтавск. губ. МВ. 5) Танецъ. ''Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. ''Левиц. І. 15. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. '''Козаченько, козачок, козуря. '''''Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. ''Шевч. ''Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. ''Мет. 72. ''''''Козаченькубарвіночку! ''Мет. 8. Ув. '''Козарлюга, козачище. '''''Васюринський козарлюга все п’є та гуляє. ''ЗОЮР. І. 322. ''Козарлюга дуже ручий, жвавий. ''Мкр. Н. 30. ''Славного війська козачище. ''Нп. ''Первий запорожець був здоровенний козарлюга. ''К. ЧР.
[[Категорія:Ко]]

СУЧАСНІ СЛОВНИКИ

Коза́к, -ка, м. -ку, р.мн. ів.

Тлумачення

Маніпуляція

2013-01-22T14:54:28Z

Inna18:

МАНІПУЛЯЦІЯ - 1.Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання (напр.у роботі телеграфним ключем). 2.Будь-яка складна дія.
3.Переносно – шахрайська витівка.

Маніпуляція

2013-01-22T14:53:01Z

Inna18: Створена сторінка: МАНІПУЛЯЦІЯ - 1.Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання (напр.,у роботі телегр...

МАНІПУЛЯЦІЯ - 1.Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання (напр.,у роботі телеграфним ключем. 2.Будь-яка складна дія.
3.Переносно – шахрайська витівка.

Файл:Www flowerjpg ru-52.jpg

2013-01-16T17:58:38Z

Inna18: