Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Орсак

2021-06-02T11:10:09Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Ілюстрації */

'''Орсак, -ка, '''''м. ''1) Страна. ''Тільки орсак проходили, а білий світ не виділи. ''АД. І. 87. 2) Дорога вымощенная, шоссе. Вх. Зн. 44.
[[Категорія:Ор]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/krajina Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''КРАЇ́НА''', и, жін.

1. Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);
// кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.
Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).

2. Те саме, що держава. Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни;
// перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131).

3. Те саме, що край 1 5. Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316); Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338); Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182).
===[http://sum.in.ua/s/shose Словник української мови: в 11 томах]===
'''ШОСЕ́''', невідм., сер. Дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебенем тощо, признач. для руху будь-якого безрейкового транспорту. Од Старого Санча, невеликого містечка, до Щавниці.. треба було їхати 40 верстов кіньми по шосе (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху прямо по хлібах (Олесь Гончар, III, 1959, 74); І ось вони, Липки. Велике, заквітчане полісадниками містечко.. Рівна кам'яна магістраль шосе перетинає його навпіл (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 63); Прекрасним гудронованим шосе машина помчала на північ (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 130).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Strana1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shoce1.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0/ Автомобі́льна доро́га, шосе́ ]

==Джерела та література==
1. Країна // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с.

2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с.

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Shoce1.jpeg

2021-06-02T11:09:57Z

Imkarbainov.fzfvs20:

2021-06-02T10:58:34Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Сучасні словники */

Орсак

2021-06-02T10:37:53Z

Imkarbainov.fzfvs20:

'''Орсак, -ка, '''''м. ''1) Страна. ''Тільки орсак проходили, а білий світ не виділи. ''АД. І. 87. 2) Дорога вымощенная, шоссе. Вх. Зн. 44.
[[Категорія:Ор]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Снядіти

2021-06-02T10:35:10Z

Снядіти

2021-06-02T10:17:55Z

Imkarbainov.fzfvs20:

'''Снядіти, -дію, -єш, '''''гл. ''Плѣсневѣть, покрываться слизью. ''Сир снядіє. ''Павлогр. у. ''Ця капуста вже посняділа, де там її їсти. ''
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Мливо

2021-06-02T10:15:38Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Зовнішні посилання */

'''Мливо, -ва, '''''с. ''1) Зерно, приготовленное для помола. ''І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. ''Канев. у. ''У млин я з мливом раз прийшов. ''Млак. 41. 2) Мука вообще. ''Нема млива, треба до млина йти. ''Каменец. у. ''У нас і жмені млива немає. ''Каменец. у. 3) Молотье. ''Тепер вітер хороший, мливо гарне. ''Г. Барв. 393.
[[Категорія:Мл]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zerno Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЗЕРНО''', зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275);
// у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388).
♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93);
// у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81);
// перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).
===[http://sum.in.ua/s/boroshno Словник української мови: в 11 томах]===
'''БО́РОШНО''', а, сер.

1. Продукт розмелювання хлібного зерна; мука. Де борошно, там і порошно (Номис, 1864, № 9875); А було так, що ні дрібка солі, ні пилини борошна... (Панас Мирний, II, 1954, 46); Виносить мати коржиків із молодого борошна (Андрій Малишко, I, 1956, 273).

2. Порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини. Риб'яче борошно виготовляють на рибних промислах, висушуючи і розмелюючи цілі риби або їх відходи (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 614); Фосфоритне борошно; Кісткове борошно.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|xNaTMh5YLkc}}
{{#ev:youtube|7s-cXZWZgrI}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%BE/ Борошно]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE/ Зерно]

==Джерела та література==
1. Борошно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

3. Зерновиробництво [20 зернових культур] : навч. посіб. для студ. вищ. аграр. закл. освіти І-ІV рівнів акредитації, що вивч. дисципліну "Рослинництво" / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В. Іващук. - Львів : Українські технології, 2008. - 624 с.

==Зовнішні посилання==
*[http://dspace.knau.kharkov.ua/jspui/bitstream/123456789/104/6/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%202.%20%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%B0.pdf]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мливо

2021-06-02T10:13:04Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Медіа */

'''Мливо, -ва, '''''с. ''1) Зерно, приготовленное для помола. ''І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. ''Канев. у. ''У млин я з мливом раз прийшов. ''Млак. 41. 2) Мука вообще. ''Нема млива, треба до млина йти. ''Каменец. у. ''У нас і жмені млива немає. ''Каменец. у. 3) Молотье. ''Тепер вітер хороший, мливо гарне. ''Г. Барв. 393.
[[Категорія:Мл]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zerno Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЗЕРНО''', зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275);
// у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388).
♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93);
// у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81);
// перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).
===[http://sum.in.ua/s/boroshno Словник української мови: в 11 томах]===
'''БО́РОШНО''', а, сер.

1. Продукт розмелювання хлібного зерна; мука. Де борошно, там і порошно (Номис, 1864, № 9875); А було так, що ні дрібка солі, ні пилини борошна... (Панас Мирний, II, 1954, 46); Виносить мати коржиків із молодого борошна (Андрій Малишко, I, 1956, 273).

2. Порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини. Риб'яче борошно виготовляють на рибних промислах, висушуючи і розмелюючи цілі риби або їх відходи (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 614); Фосфоритне борошно; Кісткове борошно.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|xNaTMh5YLkc}}
{{#ev:youtube|7s-cXZWZgrI}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%BE/ Борошно]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE/ Зерно]

==Джерела та література==
1. Борошно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

3. Зерновиробництво [20 зернових культур] : навч. посіб. для студ. вищ. аграр. закл. освіти І-ІV рівнів акредитації, що вивч. дисципліну "Рослинництво" / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В. Іващук. - Львів : Українські технології, 2008. - 624 с.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мливо

2021-06-02T10:11:19Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Ілюстрації */

'''Мливо, -ва, '''''с. ''1) Зерно, приготовленное для помола. ''І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. ''Канев. у. ''У млин я з мливом раз прийшов. ''Млак. 41. 2) Мука вообще. ''Нема млива, треба до млина йти. ''Каменец. у. ''У нас і жмені млива немає. ''Каменец. у. 3) Молотье. ''Тепер вітер хороший, мливо гарне. ''Г. Барв. 393.
[[Категорія:Мл]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zerno Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЗЕРНО''', зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275);
// у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388).
♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93);
// у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81);
// перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).
===[http://sum.in.ua/s/boroshno Словник української мови: в 11 томах]===
'''БО́РОШНО''', а, сер.

1. Продукт розмелювання хлібного зерна; мука. Де борошно, там і порошно (Номис, 1864, № 9875); А було так, що ні дрібка солі, ні пилини борошна... (Панас Мирний, II, 1954, 46); Виносить мати коржиків із молодого борошна (Андрій Малишко, I, 1956, 273).

2. Порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини. Риб'яче борошно виготовляють на рибних промислах, висушуючи і розмелюючи цілі риби або їх відходи (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 614); Фосфоритне борошно; Кісткове борошно.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zerno3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%BE/ Борошно]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE/ Зерно]

==Джерела та література==
1. Борошно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

3. Зерновиробництво [20 зернових культур] : навч. посіб. для студ. вищ. аграр. закл. освіти І-ІV рівнів акредитації, що вивч. дисципліну "Рослинництво" / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В. Іващук. - Львів : Українські технології, 2008. - 624 с.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Zerno3.jpg

2021-06-02T10:11:04Z

Imkarbainov.fzfvs20:

Файл:Zerno2.jpg

2021-06-02T10:10:41Z

Imkarbainov.fzfvs20:

2021-06-02T10:00:59Z

Imkarbainov.fzfvs20:

2021-06-02T09:43:29Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Ілюстрації */

'''Змійок, -йка, '''''м. ''Ум. отъ '''змій. '''
[[Категорія:Зм]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zmij Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЗМІЙ''', я, чол.

1. рідко. Те саме, що змія 1. Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Іван Франко, VII, 1952, 328); По тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Микола Зеров, Вибр., 1966, 243); Взимку їхній палац з білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (Михайло Стельмах, I, 1962, 12); * У порівняннях. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Аркан, як змій, з руки стрибнув (Микола Бажан, Роки, 1957, 235).

2. Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. В скелі живе змій. І це нечиста сила. Сім год живе гадиною, другі сім год — полозом.., а треті сім год живе змієм із крилами, — такі великі, як у вітряка... (Борис Грінченко, II, 1963, 332); Глянув [Гриць] вниз, та і злякався, Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій, Очі полум'ям горіли (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 248); * У порівняннях. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилась, як гадина, і оперезала півнеба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Високий ватаг.. обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320).

3. заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю. [Василь:] То не він [чоловік] же вигадував той гріх. Його хтось другий, кажуть, підвів. [Маруся:] Дух злий, увійшовши у змія, спокусив [чоловіка] (Панас Мирний, V, 1955, 106); — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника] (Петро Колесник, Терен.., 1959, 229).

4. перен. Про підступну, хитру людину. — Еней злий змій, — не чоловік! (Іван Котляревський, I, 1952, 84); Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народі (Олександр Довженко, I, 1958, 415);
// Про злого, сильного і підступного ворога. Наростає лють... Це гармати б'ють, подихає змій, і встає в огні Харків вдалині, рідний Харків мій (Володимир Сосюра, II, 1958, 273); Ми за нашу Вкраїну Вбили змія з Берліна, Замели пожарину з двора (Андрій Малишко, Любов, 1946, 72);
// Уживається як лайливе слово. — Біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На страшному на судищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих..» (Тарас Шевченко, I, 1963, 249); Обняв Гавран дівчиноньку: — А, добув таки я любу! — Помиливсь, турецький змію (Павло Грабовський, I, 1959, 268).

5. Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря. — Ой, вітряно нині, — малеча радіє, — запустим до хмар паперового змія! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 63); Одне з улюблених занять учнів — це. пускання повітряних зміїв. Для виготовлення змія треба мати папір і соснові дранки (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 187).
♦ Зелений змій — горілка. [Соняшник:] А я, гадаєте, з порожніми руками? (Виймає пляшку). [Паливода:] Щодо мене, я утримуюсь. Зелений змій — ворог соціалістичної моралі (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 89); Напитися (попитися і т. ін.) до зеленого (блакитного) змія — до нестями сп'яніти. Раз попилися опришки до блакитного змія (Гнат Хоткевич, II, 1966, 207).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zmii1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zmii2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zmii3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Zmii3.jpg

2021-06-02T09:42:54Z

Imkarbainov.fzfvs20:

Файл:Zmii2.jpg

2021-06-02T09:42:43Z

Imkarbainov.fzfvs20:

Файл:Zmii1.jpg

2021-06-02T09:42:28Z

Imkarbainov.fzfvs20:

Змійок

2021-06-02T09:39:40Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Сучасні словники */

'''Змійок, -йка, '''''м. ''Ум. отъ '''змій. '''
[[Категорія:Зм]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zmij Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЗМІЙ''', я, чол.

1. рідко. Те саме, що змія 1. Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Іван Франко, VII, 1952, 328); По тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Микола Зеров, Вибр., 1966, 243); Взимку їхній палац з білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (Михайло Стельмах, I, 1962, 12); * У порівняннях. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Аркан, як змій, з руки стрибнув (Микола Бажан, Роки, 1957, 235).

2. Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. В скелі живе змій. І це нечиста сила. Сім год живе гадиною, другі сім год — полозом.., а треті сім год живе змієм із крилами, — такі великі, як у вітряка... (Борис Грінченко, II, 1963, 332); Глянув [Гриць] вниз, та і злякався, Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій, Очі полум'ям горіли (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 248); * У порівняннях. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилась, як гадина, і оперезала півнеба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Високий ватаг.. обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320).

3. заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю. [Василь:] То не він [чоловік] же вигадував той гріх. Його хтось другий, кажуть, підвів. [Маруся:] Дух злий, увійшовши у змія, спокусив [чоловіка] (Панас Мирний, V, 1955, 106); — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника] (Петро Колесник, Терен.., 1959, 229).

4. перен. Про підступну, хитру людину. — Еней злий змій, — не чоловік! (Іван Котляревський, I, 1952, 84); Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народі (Олександр Довженко, I, 1958, 415);
// Про злого, сильного і підступного ворога. Наростає лють... Це гармати б'ють, подихає змій, і встає в огні Харків вдалині, рідний Харків мій (Володимир Сосюра, II, 1958, 273); Ми за нашу Вкраїну Вбили змія з Берліна, Замели пожарину з двора (Андрій Малишко, Любов, 1946, 72);
// Уживається як лайливе слово. — Біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На страшному на судищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих..» (Тарас Шевченко, I, 1963, 249); Обняв Гавран дівчиноньку: — А, добув таки я любу! — Помиливсь, турецький змію (Павло Грабовський, I, 1959, 268).

5. Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря. — Ой, вітряно нині, — малеча радіє, — запустим до хмар паперового змія! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 63); Одне з улюблених занять учнів — це. пускання повітряних зміїв. Для виготовлення змія треба мати папір і соснові дранки (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 187).
♦ Зелений змій — горілка. [Соняшник:] А я, гадаєте, з порожніми руками? (Виймає пляшку). [Паливода:] Щодо мене, я утримуюсь. Зелений змій — ворог соціалістичної моралі (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 89); Напитися (попитися і т. ін.) до зеленого (блакитного) змія — до нестями сп'яніти. Раз попилися опришки до блакитного змія (Гнат Хоткевич, II, 1966, 207).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Змійок

2021-06-02T09:39:00Z

Imkarbainov.fzfvs20:

'''Змійок, -йка, '''''м. ''Ум. отъ '''змій. '''
[[Категорія:Зм]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Змійок

2021-06-02T09:38:39Z

Imkarbainov.fzfvs20:

'''Змійок, -йка, '''''м. ''Ум. отъ '''змій. '''
[[Категорія:Зм]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Прашпорт

2021-06-02T09:33:59Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Джерела та література */

'''Прашпорт, -та, '''''м. ''Испорч. вм. '''пашпорт'''. Паспортъ. ''Перестріва його на дорозі становий... «Прашпорт є?» Ні, нема. «Як же ти без прашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь». ''Рудч. Ск. II. 161. '''Узяв вовчий прашпорт'''. Его выгнали. Ном. № 10402.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pashport Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПА́ШПОРТ.''' а, чол., заст. Паспорт (у 1 знач.). Квасюк забрав у неї пашпорт і одвів її в кухню до своєї жінки (Борис Грінченко, II, 1963, 262); — Хіба забув, скільки.. там всяких жевжиків.., вже вони й «антифашисти», вже вони й «підданці» інших держав — пашпорти в них заздалегідь заготовлені... Думаєш, для чого то? (Олесь Гончар, III, 1959, 301).
===[http://sum.in.ua/s/pasport Словник української мови: в 11 томах)]===
'''ПА́СПОРТ''', а, чол.

1. Документ встановленого зразка, що посвідчує особу власника, його громадянство. Коли надумаєшся їхати до Львова на різдво, то починай заходи про се заздалегідь, щоб тебе не затримали з паспортом (Леся Українка, V, 1956, 381); Редактор нерішуче подає мені руку. Побачивши радянський паспорт, він простягає її вдруге (Ярослав Галан, Перед лицем фактів, 1949, 43); * Образно. Ця молодість і жіноча свіжість, як паспорт готовності до життя, вабили дотепного хірурга Храпкова (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 15).

2. Реєстраційне посвідчення, що містить основні відомості про яке-небудь підприємство, устаткування, прилад, предмет господарського вжитку і т. ін. Технічний паспорт установки складається на основі проектних і заводських даних (Сільські лінії електропередачі, 1956, 43); Корисно.. запровадити на кожний споруджений об'єкт паспорт і передавати його при здачі організації-власникові (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 2);
// Реєстраційне посвідчення на кожну одиницю транспорту. Паспорт автомашини;
// Документ, що містить реєстрацію яких-небудь фактів, докладний опис чого-небудь. В багатьох музеях України провадиться систематична робота по опрацюванню етнографічних колекцій і складанню наукових паспортів (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 74).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pasport1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pasport2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pasport3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7CvT7hWdxho}}

==Див. також==
*[https://diia.gov.ua/news/yak-koristuvatisya-cifrovimi-pasportami-v-diyi]
*[https://www.dw.com/uk/vpershe-u-sviti-ukraina-pryrivniala-tsyfrovi-pasporty-do-paperovykh/a-57055152]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82]

==Джерела та література==
1. Шинкаренко Т.І. Паспорт закордонний (дипломатичний, службовий)// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.

2. Гавриленко О. А. Генеза паспортної системи Російської імперії в Україні (XVIII — початок ХХ ст.) // Право та державне управління. Збірник наукових праць. — 2012. — № 2 (7). — С. 9-13.

3. Паспорт // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с.

4. Службовий паспорт України // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с.

==Зовнішні посилання==
*[https://dmsu.gov.ua/poslugi/pasport-gromadyanina-ukrajni.html/ Паспорт громадянина України]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Прашпорт

2021-06-02T09:33:32Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Джерела та література */

'''Прашпорт, -та, '''''м. ''Испорч. вм. '''пашпорт'''. Паспортъ. ''Перестріва його на дорозі становий... «Прашпорт є?» Ні, нема. «Як же ти без прашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь». ''Рудч. Ск. II. 161. '''Узяв вовчий прашпорт'''. Его выгнали. Ном. № 10402.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pashport Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПА́ШПОРТ.''' а, чол., заст. Паспорт (у 1 знач.). Квасюк забрав у неї пашпорт і одвів її в кухню до своєї жінки (Борис Грінченко, II, 1963, 262); — Хіба забув, скільки.. там всяких жевжиків.., вже вони й «антифашисти», вже вони й «підданці» інших держав — пашпорти в них заздалегідь заготовлені... Думаєш, для чого то? (Олесь Гончар, III, 1959, 301).
===[http://sum.in.ua/s/pasport Словник української мови: в 11 томах)]===
'''ПА́СПОРТ''', а, чол.

1. Документ встановленого зразка, що посвідчує особу власника, його громадянство. Коли надумаєшся їхати до Львова на різдво, то починай заходи про се заздалегідь, щоб тебе не затримали з паспортом (Леся Українка, V, 1956, 381); Редактор нерішуче подає мені руку. Побачивши радянський паспорт, він простягає її вдруге (Ярослав Галан, Перед лицем фактів, 1949, 43); * Образно. Ця молодість і жіноча свіжість, як паспорт готовності до життя, вабили дотепного хірурга Храпкова (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 15).

2. Реєстраційне посвідчення, що містить основні відомості про яке-небудь підприємство, устаткування, прилад, предмет господарського вжитку і т. ін. Технічний паспорт установки складається на основі проектних і заводських даних (Сільські лінії електропередачі, 1956, 43); Корисно.. запровадити на кожний споруджений об'єкт паспорт і передавати його при здачі організації-власникові (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 2);
// Реєстраційне посвідчення на кожну одиницю транспорту. Паспорт автомашини;
// Документ, що містить реєстрацію яких-небудь фактів, докладний опис чого-небудь. В багатьох музеях України провадиться систематична робота по опрацюванню етнографічних колекцій і складанню наукових паспортів (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 74).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pasport1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pasport2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pasport3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7CvT7hWdxho}}

==Див. також==
*[https://diia.gov.ua/news/yak-koristuvatisya-cifrovimi-pasportami-v-diyi]
*[https://www.dw.com/uk/vpershe-u-sviti-ukraina-pryrivniala-tsyfrovi-pasporty-do-paperovykh/a-57055152]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82]

==Джерела та література==
1. Т. І. Шинкаренко. Паспорт закордонний (дипломатичний, службовий)// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.

2. Гавриленко О. А. Генеза паспортної системи Російської імперії в Україні (XVIII — початок ХХ ст.) // Право та державне управління. Збірник наукових праць. — 2012. — № 2 (7). — С. 9-13.

3. Паспорт // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с.

4. Службовий паспорт України // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с.

==Зовнішні посилання==
*[https://dmsu.gov.ua/poslugi/pasport-gromadyanina-ukrajni.html/ Паспорт громадянина України]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]