Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ткаченко Інна Ігорівна

2021-12-09T08:22:37Z

I.tkachenko: /* Громадська активність */

==Е-портфоліо==
{{Е-Портфоліо\Шапка
|Фото=
http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/user/1519/photo.jpg
|ПІБ=Ткаченко Інна Ігорівна
|Рейтинг=
Не включено до рейтингу

|Підрозділ=
Інститут мистецтв <br><span style="font-size:85%;"></span>

|Посада=
Заступник директора
|Звання=
Без ступеня. Без звання.

|email=i.tkachenko@kubg.edu.ua }}
===Додаткові відомості===

====Освіта====
<p>Національний авіаційний університет, 2007<br>Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018</p>
====Перелік місць роботи====
2012-2014 – керівник відділу виховних технологій Інституту мистецтв<br>
Київського університету імені Бориса Грінченка;

з 2014 – методист НМЦ естетичного<br>
розвитку Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка;

з 2018 – заступник директора з науково-методичної та соціально-гуманітарної<br>
роботи Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка.</p>

====Теми дисертацій (захищених)====
не встановлено
====Громадська активність====
'''Нагороджена:'''
: 2013 – подякою ректора Київського університету імені Бориса Грінченка (за якісну організацію соціально-гуманітарної взаємодії й організацію дозвілля студентів інституту та з нагоди Дня працівників освіти);

: 2014 – дипломом учасника фестивалю «Українська весна в Парижі» (ведення майстер-класів з прикладного мистецтва, м. Париж, Франція);

: 2014 – дипломом учасника програми «Простір можливостей» – «Espace des possibles» (ведення майстер-класів з прикладного мистецтва, м. Мешер-сюр-Жиронд, Франція);

: 2015 – подякою директора Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка (за активну участь в організації дозвілля студентів інституту, творчу ініціативу та відповідальне ставлення до роботи);

: 2017 – грамотою Київського університету імені Бориса Грінченка (за вагомий внесок в організацію творчої діяльності студентів та з нагоди відзначення Дня працівників освіти).

: 2019 – грамотою Київського університету імені Бориса Грінченка (за організацію соціально-гуманітарної взаємодії, вияв творчої ініціативи в роботі зі студентами та з нагоди відзначення Дня працівників освіти)

===Науково-дослідницька діяльність===

===Професійний розвиток===
<table class="wikitable collapsible collapsed">
<tr>
<th colspan="5" style="text-align:left">Підвищення кваліфікації (2)</th>
</tr>
<tr>
<th>ID</th>
<th>Назва модулю</th>
<th>Тип модулю</th>
<th>Документ, що засвідчує</th>
<th>Дата видачі довідки / сертифікату</th>
</tr>
<tr>
<td>3561</td>
<td>Лідерський</td>
<td>other</td>
<td>
<div class="image250">http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/3561/Лідерський.jpg</div></td>
<td> 08.11.2019</td>
</tr>
<tr>
<td>4158</td>
<td>Лідерський модуль</td>
<td>other</td>
<td>
<div class="image250">http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/4158/001 (21).jpg</div></td>
<td> 04.05.2020</td>
</tr>
</table>

===Викладацька діяльність===
[[Категорія:Портфоліо викладача/Інститут мистецтв/Директорат]]

Ткаченко Інна Ігорівна

2021-12-09T08:21:29Z

I.tkachenko: /* Перелік місць роботи */

==Е-портфоліо==
{{Е-Портфоліо\Шапка
|Фото=
http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/user/1519/photo.jpg
|ПІБ=Ткаченко Інна Ігорівна
|Рейтинг=
Не включено до рейтингу

|Підрозділ=
Інститут мистецтв <br><span style="font-size:85%;"></span>

|Посада=
Заступник директора
|Звання=
Без ступеня. Без звання.

|email=i.tkachenko@kubg.edu.ua }}
===Додаткові відомості===

====Освіта====
<p>Національний авіаційний університет, 2007<br>Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018</p>
====Перелік місць роботи====
2012-2014 – керівник відділу виховних технологій Інституту мистецтв<br>
Київського університету імені Бориса Грінченка;

з 2014 – методист НМЦ естетичного<br>
розвитку Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка;

з 2018 – заступник директора з науково-методичної та соціально-гуманітарної<br>
роботи Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка.</p>

====Теми дисертацій (захищених)====
не встановлено
====Громадська активність====
Нагороджена:
2013 – подякою ректора Київського університету імені Бориса Грінченка (за якісну організацію соціально-гуманітарної взаємодії й організацію дозвілля студентів інституту та з нагоди Дня працівників освіти);
2014 – дипломом учасника фестивалю «Українська весна в Парижі» (ведення майстер-класів з прикладного мистецтва, м. Париж, Франція);
2014 – дипломом учасника програми «Простір можливостей» – «Espace des possibles» (ведення майстер-класів з прикладного мистецтва, м. Мешер-сюр-Жиронд, Франція);
2015 – подякою директора Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка (за активну участь в організації дозвілля студентів інституту, творчу ініціативу та відповідальне ставлення до роботи);
2017 – грамотою Київського університету імені Бориса Грінченка (за вагомий внесок в організацію творчої діяльності студентів та з нагоди відзначення Дня працівників освіти).
2019 – грамотою Київського університету імені Бориса Грінченка (за організацію соціально-гуманітарної взаємодії, вияв творчої ініціативи в роботі зі студентами та з нагоди відзначення Дня працівників освіти)
===Науково-дослідницька діяльність===

===Професійний розвиток===
<table class="wikitable collapsible collapsed">
<tr>
<th colspan="5" style="text-align:left">Підвищення кваліфікації (2)</th>
</tr>
<tr>
<th>ID</th>
<th>Назва модулю</th>
<th>Тип модулю</th>
<th>Документ, що засвідчує</th>
<th>Дата видачі довідки / сертифікату</th>
</tr>
<tr>
<td>3561</td>
<td>Лідерський</td>
<td>other</td>
<td>
<div class="image250">http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/3561/Лідерський.jpg</div></td>
<td> 08.11.2019</td>
</tr>
<tr>
<td>4158</td>
<td>Лідерський модуль</td>
<td>other</td>
<td>
<div class="image250">http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/4158/001 (21).jpg</div></td>
<td> 04.05.2020</td>
</tr>
</table>

===Викладацька діяльність===
[[Категорія:Портфоліо викладача/Інститут мистецтв/Директорат]]

Журавличок

2021-11-25T10:57:41Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===

: Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.

[https://ukr-lit.com.ua/slovnyk/slovnyk_hrinchenko-slovar-ukrainskoi-movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.]

: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

: ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель

[http://slovopedia.org.ua/93/53398/869969.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

==Ілюстрації==

[[Файл:Журавлик22021.jpg]] [[Файл:Журавлик32021.jpg]] [[Файл:Журавлик42021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|amqcqiaIE4s}} {{#ev:youtube|3SwaGa3z-Jw}} {{#ev:youtube|_6VHyFhcbII}}

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

=== Вірші про журавлів ===

[http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181 Дитячі віршики про журавлів]

[https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/ Борис ГРІНЧЕКНО Весняні сонети 1888р.]

Весна іде! В повітрі молодому

''Далекий крик мандрівних журавлів''

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

==Іншими мовами==
: французька - grue
: есперанто - gruo
: італійська - gru
: іспанська - grua
: шведська - kran
: німецька - Kran
: латинською - Gruidae

== Цікаво про журавликів ==

[https://www.youtube.com/watch?v=TmJHQxXCiSM Паперовий журавлик]

[https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-zhuravliv/ 50 цікавих фактів]

[https://mithology.ucoz.ua/publ/102-1-0-92 Журавлі - міфологія]

==Джерела та література==

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Всесвітній словник української мови/

Відеохостинг YouTube

==Зовнішні посилання==

https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/

https://www.youtube.com/watch?v=3SwaGa3z-Jw

https://www.youtube.com/watch?v=amqcqiaIE4s

https://www.youtube.com/watch?v=_6VHyFhcbII

https://www.youtube.com/watch?v=TmJHQxXCiSM

https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-zhuravliv/

https://mithology.ucoz.ua/publ/102-1-0-92

http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B20

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T10:57:08Z

I.tkachenko: /* Джерела та література */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===

: Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.

[https://ukr-lit.com.ua/slovnyk/slovnyk_hrinchenko-slovar-ukrainskoi-movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.]

: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

: ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель

[http://slovopedia.org.ua/93/53398/869969.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

==Ілюстрації==

[[Файл:Журавлик22021.jpg]] [[Файл:Журавлик32021.jpg]] [[Файл:Журавлик42021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|amqcqiaIE4s}} {{#ev:youtube|3SwaGa3z-Jw}} {{#ev:youtube|_6VHyFhcbII}}

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

=== Вірші про журавлів ===

[http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181 Дитячі віршики про журавлів]

[https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/ Борис ГРІНЧЕКНО Весняні сонети 1888р.]

Весна іде! В повітрі молодому

''Далекий крик мандрівних журавлів''

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

==Іншими мовами==
: французька - grue
: есперанто - gruo
: італійська - gru
: іспанська - grua
: шведська - kran
: німецька - Kran
: латинською - Gruidae

== Цікаво про журавликів ==

[https://www.youtube.com/watch?v=TmJHQxXCiSM Паперовий журавлик]

[https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-zhuravliv/ 50 цікавих фактів]

[https://mithology.ucoz.ua/publ/102-1-0-92 Журавлі - міфологія]

==Джерела та література==

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Всесвітній словник української мови/

Відеохостинг YouTube

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T10:04:42Z

I.tkachenko: /* Ілюстрації */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===

: Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.

[https://ukr-lit.com.ua/slovnyk/slovnyk_hrinchenko-slovar-ukrainskoi-movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.]

: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

: ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель

[http://slovopedia.org.ua/93/53398/869969.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

==Ілюстрації==

[[Файл:Журавлик22021.jpg]] [[Файл:Журавлик32021.jpg]] [[Файл:Журавлик42021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|amqcqiaIE4s}} {{#ev:youtube|3SwaGa3z-Jw}} {{#ev:youtube|_6VHyFhcbII}}

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

=== Вірші про журавлів ===

[http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181 Дитячі віршики про журавлів]

[https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/ Борис ГРІНЧЕКНО Весняні сонети 1888р.]

Весна іде! В повітрі молодому

''Далекий крик мандрівних журавлів''

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

==Іншими мовами==
: французька - grue
: есперанто - gruo
: італійська - gru
: іспанська - grua
: шведська - kran
: німецька - Kran
: латинською - Gruidae

== Цікаво про журавликів ==

[https://www.youtube.com/watch?v=TmJHQxXCiSM Паперовий журавлик]

[https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-zhuravliv/ 50 цікавих фактів]

[https://mithology.ucoz.ua/publ/102-1-0-92 Журавлі - міфологія]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T10:04:17Z

I.tkachenko: /* Ілюстрації */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===

: Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.

[https://ukr-lit.com.ua/slovnyk/slovnyk_hrinchenko-slovar-ukrainskoi-movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.]

: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

: ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель

[http://slovopedia.org.ua/93/53398/869969.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

==Ілюстрації==

[[Файл:Журавлик22021.jpg]] [[Файл:Журавлик32021.jpg]] [[Файл:Журавлик42021.jpg]]

[[Файл:Журавличок12021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|amqcqiaIE4s}} {{#ev:youtube|3SwaGa3z-Jw}} {{#ev:youtube|_6VHyFhcbII}}

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

=== Вірші про журавлів ===

[http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181 Дитячі віршики про журавлів]

[https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/ Борис ГРІНЧЕКНО Весняні сонети 1888р.]

Весна іде! В повітрі молодому

''Далекий крик мандрівних журавлів''

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

==Іншими мовами==
: французька - grue
: есперанто - gruo
: італійська - gru
: іспанська - grua
: шведська - kran
: німецька - Kran
: латинською - Gruidae

== Цікаво про журавликів ==

[https://www.youtube.com/watch?v=TmJHQxXCiSM Паперовий журавлик]

[https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-zhuravliv/ 50 цікавих фактів]

[https://mithology.ucoz.ua/publ/102-1-0-92 Журавлі - міфологія]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Журавличок12021.jpg

2021-11-25T10:03:39Z

I.tkachenko:

Файл:Журавлик42021.jpg

2021-11-25T10:02:55Z

I.tkachenko:

Файл:Журавлик32021.jpg

2021-11-25T10:02:21Z

I.tkachenko:

Файл:Журавлик22021.jpg

2021-11-25T10:01:56Z

I.tkachenko:

Журавличок

2021-11-25T09:58:22Z

I.tkachenko: /* Іншими мовами */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===

: Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.

[https://ukr-lit.com.ua/slovnyk/slovnyk_hrinchenko-slovar-ukrainskoi-movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.]

: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

: ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель

[http://slovopedia.org.ua/93/53398/869969.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|amqcqiaIE4s}} {{#ev:youtube|3SwaGa3z-Jw}} {{#ev:youtube|_6VHyFhcbII}}

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

=== Вірші про журавлів ===

[http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181 Дитячі віршики про журавлів]

[https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/ Борис ГРІНЧЕКНО Весняні сонети 1888р.]

Весна іде! В повітрі молодому

''Далекий крик мандрівних журавлів''

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

==Іншими мовами==
: французька - grue
: есперанто - gruo
: італійська - gru
: іспанська - grua
: шведська - kran
: німецька - Kran
: латинською - Gruidae

== Цікаво про журавликів ==

[https://www.youtube.com/watch?v=TmJHQxXCiSM Паперовий журавлик]

[https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-zhuravliv/ 50 цікавих фактів]

[https://mithology.ucoz.ua/publ/102-1-0-92 Журавлі - міфологія]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T09:48:41Z

I.tkachenko: /* =Вірші про журавлів */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===

: Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.

[https://ukr-lit.com.ua/slovnyk/slovnyk_hrinchenko-slovar-ukrainskoi-movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.]

: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

: ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель

[http://slovopedia.org.ua/93/53398/869969.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|amqcqiaIE4s}} {{#ev:youtube|3SwaGa3z-Jw}} {{#ev:youtube|_6VHyFhcbII}}

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

=== Вірші про журавлів ===

[http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181 Дитячі віршики про журавлів]

[https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/ Борис ГРІНЧЕКНО Весняні сонети 1888р.]

Весна іде! В повітрі молодому

''Далекий крик мандрівних журавлів''

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

==Іншими мовами==
: французька - grue
: есперанто - gruo
: італійська - gru
: іспанська - grua
: шведська - kran
: німецька - Kran

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T09:48:12Z

I.tkachenko: /* Див. також */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===

: Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.

[https://ukr-lit.com.ua/slovnyk/slovnyk_hrinchenko-slovar-ukrainskoi-movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.]

: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

: ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель

[http://slovopedia.org.ua/93/53398/869969.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|amqcqiaIE4s}} {{#ev:youtube|3SwaGa3z-Jw}} {{#ev:youtube|_6VHyFhcbII}}

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

===Вірші про журавлів==

[http://kotygoroshko.com.ua/dir/7-1-0-181 Дитячі віршики про журавлів]

[https://ukr-lit.com/boris-grinchenko-vesnyani-soneti/ Борис ГРІНЧЕКНО Весняні сонети 1888р.]

Весна іде! В повітрі молодому

''Далекий крик мандрівних журавлів''

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

==Іншими мовами==
: французька - grue
: есперанто - gruo
: італійська - gru
: іспанська - grua
: шведська - kran
: німецька - Kran

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T09:28:00Z

I.tkachenko: /* Медіа */

Журавличок

2021-11-25T09:24:11Z

I.tkachenko: /* Сучасні словники */

Журавличок

2021-11-25T09:19:14Z

I.tkachenko: /* Див. також */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===
: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

:

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

===ЖУРАВЛИЧОК - ЗВУЧАННЯ===
: [https://educalingo.com/en/dic-uk/zhuravlychok ЖУРАВЛИЧОК]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T09:15:46Z

I.tkachenko: /* Сучасні словники */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==

===Тлумачення слова у сучасних словниках===
: ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).

[http://sum.in.ua/s/zhuravlyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.]

:

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Журавличок

2021-11-25T09:02:51Z

I.tkachenko: /* Див. також */

'''Журавличок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''журавель. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

===ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ===
: журавлик
: журавличок
: журавчик

ВЕСЕ́ЛИК фольк.,
ЖУРА́В рідше.

Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра);
На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети);
Летіли журави понад Михаловці (пісня).

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Тулумбас

2021-11-25T08:38:40Z

I.tkachenko: /* Медіа */

'''Тулумбас, -са, '''''м. ''Старинное музыкальное орудіе въ родѣ литавръ. ''Списи блищать, шапки рябіють, б’ють тулумбаси. Сердюки по полю скачуть. ''Греб. 343.
[[Категорія:Ту]]

==Сучасні словники==

ТУЛУМБА́С, а, чол. Старовинний ударний музичний інструмент, що мав форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbaz51121.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbas51121.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|lXHyjeTDLCE}}

==Додаткові дані==

https://web.archive.org/web/20190115102255/http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%9B.%20%D0%9C.%20%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%20(%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%81).html

==Джерела та література==
Словник української мови

Великий тлумачний словник сучасної української мови

==Зовнішні посилання==

https://www.youtube.com/watch?v=lXHyjeTDLCE

http://slovopedia.org.ua/93/53410/1002950.html

http://sum.in.ua/s/tulumbas

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Тулумбас

2021-11-25T08:37:25Z

I.tkachenko: /* Сучасні словники */

'''Тулумбас, -са, '''''м. ''Старинное музыкальное орудіе въ родѣ литавръ. ''Списи блищать, шапки рябіють, б’ють тулумбаси. Сердюки по полю скачуть. ''Греб. 343.
[[Категорія:Ту]]

==Сучасні словники==

ТУЛУМБА́С, а, чол. Старовинний ударний музичний інструмент, що мав форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbaz51121.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbas51121.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|lXHyjeTDLCE}}

==Джерела та література==
Словник української мови

Великий тлумачний словник сучасної української мови

==Зовнішні посилання==

https://www.youtube.com/watch?v=lXHyjeTDLCE

http://slovopedia.org.ua/93/53410/1002950.html

http://sum.in.ua/s/tulumbas

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Тулумбас

2021-11-25T08:36:28Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Тулумбас, -са, '''''м. ''Старинное музыкальное орудіе въ родѣ литавръ. ''Списи блищать, шапки рябіють, б’ють тулумбаси. Сердюки по полю скачуть. ''Греб. 343.
[[Категорія:Ту]]

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/tulumbas]===
ТУЛУМБА́С, а, чол. Старовинний ударний музичний інструмент, що мав форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbaz51121.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbas51121.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|lXHyjeTDLCE}}

==Джерела та література==
Словник української мови

Великий тлумачний словник сучасної української мови

==Зовнішні посилання==

https://www.youtube.com/watch?v=lXHyjeTDLCE

http://slovopedia.org.ua/93/53410/1002950.html

http://sum.in.ua/s/tulumbas

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Тулумбас

2021-11-25T08:01:59Z

I.tkachenko: /* Іншими мовами */

Тулумбас

2021-11-25T08:01:46Z

I.tkachenko: /* [https://slova.com.ua/word/%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%81] */

'''Тулумбас, -са, '''''м. ''Старинное музыкальное орудіе въ родѣ литавръ. ''Списи блищать, шапки рябіють, б’ють тулумбаси. Сердюки по полю скачуть. ''Греб. 343.
[[Категорія:Ту]]

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/tulumbas]===
ТУЛУМБА́С, а, чол. Старовинний ударний музичний інструмент, що мав форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbaz51121.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tulumbas51121.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|lXHyjeTDLCE}}

==Іншими мовами==

==Джерела та література==
Словник української мови

Великий тлумачний словник сучасної української мови

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мазальник

2021-11-25T08:00:17Z

I.tkachenko: /* Див. також */

'''Мазальник, -ка, '''''м. ''= '''Мазільник. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що займається мазанням. Мазальник шкіри.

Мазальник, -а, ч. Той, хто маже, білить чи робить мазки на поверхні чогось.

==Ілюстрації==

[[Файл:1Мазальник2021.jpg]] [[Файл:Мазальник32021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|QHka0fUFuuI}}

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Зовнішні посилання==
https://www.youtube.com/watch?v=QHka0fUFuuI

http://sum.in.ua/p/4/594/1

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/81001/%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мазальник

2021-11-25T08:00:09Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Мазальник, -ка, '''''м. ''= '''Мазільник. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що займається мазанням. Мазальник шкіри.

Мазальник, -а, ч. Той, хто маже, білить чи робить мазки на поверхні чогось.

==Ілюстрації==

[[Файл:1Мазальник2021.jpg]] [[Файл:Мазальник32021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|QHka0fUFuuI}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Зовнішні посилання==
https://www.youtube.com/watch?v=QHka0fUFuuI

http://sum.in.ua/p/4/594/1

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/81001/%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мазальник

2021-11-25T08:00:00Z

I.tkachenko: /* Медіа */

'''Мазальник, -ка, '''''м. ''= '''Мазільник. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що займається мазанням. Мазальник шкіри.

Мазальник, -а, ч. Той, хто маже, білить чи робить мазки на поверхні чогось.

==Ілюстрації==

[[Файл:1Мазальник2021.jpg]] [[Файл:Мазальник32021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|QHka0fUFuuI}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/594/1

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/81001/%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мазальник

2021-11-25T07:58:39Z

I.tkachenko: /* Ілюстрації */

'''Мазальник, -ка, '''''м. ''= '''Мазільник. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що займається мазанням. Мазальник шкіри.

Мазальник, -а, ч. Той, хто маже, білить чи робить мазки на поверхні чогось.

==Ілюстрації==

[[Файл:1Мазальник2021.jpg]] [[Файл:Мазальник32021.jpg]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/594/1

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/81001/%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:1Мазальник2021.jpg

2021-11-25T07:58:01Z

I.tkachenko:

Мазальник

2021-11-25T07:56:15Z

I.tkachenko: /* Ілюстрації */

'''Мазальник, -ка, '''''м. ''= '''Мазільник. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що займається мазанням. Мазальник шкіри.

Мазальник, -а, ч. Той, хто маже, білить чи робить мазки на поверхні чогось.

==Ілюстрації==

[[Файл:Мазальник32021.jpg]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/594/1

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/81001/%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Мазальник32021.jpg

2021-11-25T07:53:54Z

I.tkachenko:

Файл:Мазальник12021.png

2021-11-25T07:53:26Z

I.tkachenko:

Мазальник

2021-11-25T07:52:45Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Мазальник, -ка, '''''м. ''= '''Мазільник. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що займається мазанням. Мазальник шкіри.

Мазальник, -а, ч. Той, хто маже, білить чи робить мазки на поверхні чогось.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/594/1

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/81001/%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Мазальник

2021-11-25T07:48:00Z

I.tkachenko: /* Сучасні словники */

'''Мазальник, -ка, '''''м. ''= '''Мазільник. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що займається мазанням. Мазальник шкіри.

Мазальник, -а, ч. Той, хто маже, білить чи робить мазки на поверхні чогось.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/4/594/1
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/81001/%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Китвиця

2021-11-25T07:46:13Z

I.tkachenko: /* Джерела та література */

'''Китви́ця, -ці, '''''ж. ''Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. '''Кітвиця. '''
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

==Ілюстрації==

[[Файл:Rsndf22021.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|Ab5Tcu7AIDw}}

==Див. також==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0
==Джерела та література==

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/171/1

http://slovopedia.org.ua/93/53402/890208.html

https://www.youtube.com/watch?v=Ab5Tcu7AIDw

https://www.youtube.com/watch?v=jFnw6c-ZFuI

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Китвиця

2021-11-25T07:45:54Z

I.tkachenko: /* Медіа */

'''Китви́ця, -ці, '''''ж. ''Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. '''Кітвиця. '''
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

==Ілюстрації==

[[Файл:Rsndf22021.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|Ab5Tcu7AIDw}}

==Див. також==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.
==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/171/1

http://slovopedia.org.ua/93/53402/890208.html

https://www.youtube.com/watch?v=Ab5Tcu7AIDw

https://www.youtube.com/watch?v=jFnw6c-ZFuI

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Китвиця

2021-11-25T07:45:30Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Китви́ця, -ці, '''''ж. ''Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. '''Кітвиця. '''
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

==Ілюстрації==

[[Файл:Rsndf22021.jpg]]

==Медіа==

==Див. також==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.
==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/171/1

http://slovopedia.org.ua/93/53402/890208.html

https://www.youtube.com/watch?v=Ab5Tcu7AIDw

https://www.youtube.com/watch?v=jFnw6c-ZFuI

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Китвиця

2021-11-25T07:42:26Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Китви́ця, -ці, '''''ж. ''Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. '''Кітвиця. '''
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

==Ілюстрації==

[[Файл:Rsndf22021.jpg]]

==Медіа==

==Див. також==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.
==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/p/4/171/1

http://slovopedia.org.ua/93/53402/890208.html

https://www.youtube.com/watch?v=jFnw6c-ZFuI

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Китвиця

2021-11-25T07:39:38Z

I.tkachenko: /* Ілюстрації */

'''Китви́ця, -ці, '''''ж. ''Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. '''Кітвиця. '''
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

==Ілюстрації==

[[Файл:Rsndf22021.jpg]]

==Медіа==

==Див. також==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.
==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/4/171/1
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Rsndf22021.jpg

2021-11-25T07:39:14Z

I.tkachenko:

Валькування

2021-11-25T07:33:03Z

I.tkachenko: /* Іншими мовами */

'''Валькува́ння, -ня, '''''с. ''1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати.
ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).

==Ілюстрації==

[[Файл:Valjkyvannya051121.jpg]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|47ndXFl-LuU}}

==Див. також==
Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

==Джерела та література==

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/1/287/2

http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

http://slovopedia.org.ua/93/53394/835583.html

https://www.youtube.com/watch?v=47ndXFl-LuU

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Валькування

2021-11-25T07:32:55Z

I.tkachenko: /* Медіа */

'''Валькува́ння, -ня, '''''с. ''1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати.
ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).

==Ілюстрації==

[[Файл:Valjkyvannya051121.jpg]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|47ndXFl-LuU}}

==Іншими мовами==

==Див. також==
Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

==Джерела та література==

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/1/287/2

http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

http://slovopedia.org.ua/93/53394/835583.html

https://www.youtube.com/watch?v=47ndXFl-LuU

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Валькування

2021-11-25T07:32:11Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Валькува́ння, -ня, '''''с. ''1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати.
ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).

==Ілюстрації==

[[Файл:Valjkyvannya051121.jpg]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==

==Див. також==
Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

==Джерела та література==

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/1/287/2

http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

http://slovopedia.org.ua/93/53394/835583.html

https://www.youtube.com/watch?v=47ndXFl-LuU

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Валькування

2021-11-25T07:29:13Z

I.tkachenko: /* Сучасні словники */

'''Валькува́ння, -ня, '''''с. ''1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати.
ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).

==Ілюстрації==

[[Файл:Valjkyvannya051121.jpg]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==

==Див. також==
Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

==Джерела та література==

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/1/287/2

http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

http://slovopedia.org.ua/93/53394/835583.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Валькування

2021-11-25T07:28:43Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Валькува́ння, -ня, '''''с. ''1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати.
ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).
==Ілюстрації==

[[Файл:Valjkyvannya051121.jpg]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==

==Див. також==
Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

==Джерела та література==

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/1/287/2

http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

http://slovopedia.org.ua/93/53394/835583.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Валькування

2021-11-25T07:28:21Z

I.tkachenko: /* Джерела та література */

'''Валькува́ння, -ня, '''''с. ''1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати.
ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).
==Ілюстрації==

[[Файл:Valjkyvannya051121.jpg]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==

==Див. також==
Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

==Джерела та література==

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/1/287/2
http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Валькування

2021-11-25T07:22:58Z

I.tkachenko: /* Ілюстрації */

'''Валькува́ння, -ня, '''''с. ''1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати.
ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).
==Ілюстрації==

[[Файл:Valjkyvannya051121.jpg]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==

==Див. також==
Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 287.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/p/1/287/2
http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Иршлиця

2021-11-24T14:57:30Z

I.tkachenko:

'''Иршли́ця, -ці, '''''ж. ''Оторочка на тулупѣ изъ смушка или сурковаго мѣха. Вас. 155.
[[Категорія:Ир]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Иршлиця

2021-11-24T14:57:11Z

I.tkachenko: /* Сучасні словники */

Ирховий

2021-11-24T14:55:33Z

I.tkachenko: /* Зовнішні посилання */

'''Ирхо́вий, -а, -е '''= '''Иршаний. '''Желех.
[[Категорія:Ир]]

==Сучасні словники==
===Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.===
:И́рховий, і́рховий. Замшевий.
:''Lawntennis- черевики і білі черевики ірхові'' (Б., 1900, рекл.);
:''Хусточки батистові, шовкові, паньчохи шовкові, так звані “Fier” гладкі і “ajaer”, ірхові “Maraboutf”'' (Б., 1909, рекл)
: // пол. ircha — замша, irchowy — замшевий.

==Ілюстрації==

[[Файл:Замша2021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|MUhBkmlwXa0}}

==Див. також==

http://radka.in.ua/moda-ta-stil/zamsha-sho-ce-take-i-tehnologiia-vir.html

==Зовнішні посилання==

https://www.youtube.com/watch?v=MUhBkmlwXa0

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Ирховий

2021-11-24T14:55:11Z

I.tkachenko: /* Джерела та література */

'''Ирхо́вий, -а, -е '''= '''Иршаний. '''Желех.
[[Категорія:Ир]]

==Сучасні словники==
===Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.===
:И́рховий, і́рховий. Замшевий.
:''Lawntennis- черевики і білі черевики ірхові'' (Б., 1900, рекл.);
:''Хусточки батистові, шовкові, паньчохи шовкові, так звані “Fier” гладкі і “ajaer”, ірхові “Maraboutf”'' (Б., 1909, рекл)
: // пол. ircha — замша, irchowy — замшевий.

==Ілюстрації==

[[Файл:Замша2021.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|MUhBkmlwXa0}}

==Див. також==

http://radka.in.ua/moda-ta-stil/zamsha-sho-ce-take-i-tehnologiia-vir.html

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]