Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Диплом КПН.jpeg

2017-05-26T15:45:12Z

I.sukhopara:

Розмір

2015-11-24T22:51:33Z

I.sukhopara: /* Сучасні словники */

'''Розмір, -ру, '''''м. ''1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. ''А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. ''Нп. 3) = '''Розмірач. '''Сумск. у.
[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Тлумачення, значення слова «розмір»:
РО́ЗМІР, у, чол.
1. Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах. Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються, приймають незвичайні розміри (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); Це було просто сенсаційно, щоб військове судно таких розмірів зайшло в тихі, неглибокі води їхньої затоки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 36); Переливами різних фарб коштовних самоцвітів виграють глибокі за змістом, блискучі за формою, зовсім маленькі розміром перлини мудрості народної — прислів'я та приказки, дотепи, примовки і т. п. (Максим Рильський, IX, 1962, 187);
// Номер, що вказує на величину якого-небудь одягу, взуття. Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налізала на очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488); — Оце шинелю вона мені купила ... Тільки трохи короткувата на мене ... Третій розмір ... (Олесь Гончар, IV, 1960, 59).
2. Величина грошової оплати або винагороди за що-небудь. Одержавши з Наркомосу стипендію, в розмірі 40 доларів, вступив [О. Довженко] до художнього приватного училища (Олександр Довженко, I, 1958, 18); Родючі поля, виноградники, скільки надій, розчарувань зростало під вашим небом! То власник землі раптом підвищить розмір оренди.., то паризькі покупці присадять ціни на пристойний урожай (Юрій Яновський, II, 1954, 49).
3. Величина, масштаб якого-небудь явища; сила, міра вияву чого-небудь. Тільки безперестанні кулеметні черги та залпи ворожих батарей оповідають про розмір і завзяття бою (Олександр Довженко, I, 1958, 55); Невістчин жах зростав у міру того, як вона бігла додому, а там набув розміру паніки: син не повертався (Юрій Яновський, I, 1954, 108); В сучасних капіталістичних країнах житлова криза набула розмірів національного лиха (Комуніст України, 6, 1968, 66).
4. літ. Регулярно повторювана комбінація тих або інших елементів фонетичної будови мови, яка служить одиницею визначення віршового ритму. Форма поезії Грабовського різноманітна. Він вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Українська література, 9 клас, 1957, 177).
5. муз. Конкретне вираження того чи іншого музичного метра в певних ритмічних одиницях; кількість долей певної довжини, що утворюють такт. Його пальці ворушилися, наче відбивали розмір і такт пісні (Василь Кучер, Дорога .., 1958, 121); Існують різні тактові розміри. Їх називають відповідно до того, із скількох та з яких ритмічних вартостей вони складаються (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 742.
Коментарі (0)
РОЗМІ́Р, у, чол., заст. Частина зернового хліба, яку залишали мірошникові за помел; мірчук. Ще недавно діди сиві Млинів доглядали Та з унуків розмір брали, Панові зсипали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 349).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 743.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рум’янець

2015-11-24T22:43:55Z

I.sukhopara:

'''Рум’янець, -нця, '''''м. ''Румянецъ. ''А в рум’янцю така сила, що всі квіти погасила. ''Чуб. V. 38.
[[Категорія:Ру]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Тлумачення, значення слова «рум'янець»:
РУМ'Я́НЕЦЬ, нця, чол.
1. Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Хоч і швидко пройшов він до контрольної, дівчата в дослідній помітили, що рум'янець на його круглих щоках став не такий рожевий (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 134);
// Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Лікарка відкриває двері крайньої палати, і Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих жовтих рум'янцях обличчя Григорія (Михайло Стельмах, II, 1962, 253);
// Почервоніння обличчя від припливу крові. Після курної кузні морозне осіннє повітря залило лице Давидові рум'янцем (Андрій Головко, II, 1957, 17); Обличчя раптом взялося жарким рум'янцем, очі заблищали (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 155);
// Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум'ян.
♦ Зайтися рум'янцем див. заходитися 2; Закрашатися (закрашуватися, закраситися) рум'янцем див. закрашатися; Заливатися (залитися, заллятися) рум'янцем див. заливатися; Зловісний (сором'язливий і т. ін.) рум'янець; Рум'янець сорому (гніву, збентеження і т. ін.) — почервоніння обличчя, викликане яким-небудь почуттям. Зловісний рум'янець забагрив його обличчя. Він знавіснів (Олександр Довженко, I, 1958, 295); Павло зблід, якось знітився і ще нижче пригнувся до столу. Далі густий рум'янець сорому за батька залив йому обличчя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 317); Отець Вікентій жбурляє газету на стіл і відчуває, як його обличчя щипає рум'янець гніву (Михайло Стельмах, І, 1962, 415); Наводити (навести) рум'янець див. наводити; Обливатися (облитися) рум'янцем див. обливатися; Палати (пашіти і т. ін.) рум'янцем (рум'янцями) — мати червоний колір (про шкіру щік, обличчя). Трохи загоріле обличчя [молодички] так і пашіло рум'янцем (Борис Грінченко, II, 1963, 330); Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну. Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцями (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18); Рум'янець заливає (залив і т. ін.) обличчя (лице і т. ін.) див. заливати.
2. перен. Рожево-червоне або багряне забарвлення чого-небудь від променів сонця під час його сходу чи заходу. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце, і кожна берізка міниться багатством барв — від.. ніжного рум'янця на стовбурах до темно-вишневого в гіллі (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).
3. перен. Червоний або рожевий бік (боки) плоду, червона пляма на плоді. Яблук рум'янець і пахощі трав Осені сипле бобровий рукав (Максим Рильський, III, 1961, 230).
4. тільки мн., розм. Те саме, що рум'яна. — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41).
5. заст. Зілля, яким рум'янилися (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 907.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Сухопара І.Г..jpg

2014-12-17T12:47:34Z

I.sukhopara: I.sukhopara завантажив нову версію «Файл:Сухопара І.Г..jpg»

Файл:Сухопара І.Г..jpg

2014-12-15T09:29:38Z

I.sukhopara:

Категорія:Портфоліо викладача

2014-12-14T19:40:41Z

I.sukhopara:

subst:Шаблон:Портфоліо викладача