https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=I.mokhnatiuk&* 2026-06-05T03:17:52Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C 2017-11-26T15:11:33Z

<p>I.mokhnatiuk: Замінено вміст на «'''Жадливість, -вости, '''''ж. ''= '''Жадання. ''' Категорія:Жа»</p> <hr /> <div>'''Жадливість, -вости, '''''ж. ''= '''Жадання. '''<br /> [[Категорія:Жа]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D0%BA%D0%B0 2017-11-26T15:10:09Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Сука, -ки, '''''ж. ''1) Сука. Ругательное слово для женщины. ''Десь сука, десь ледащиця з хлопцями пє, гуляє. ''Чуб. V. 141. 2) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''МУЕ. III. 17. Ум. '''Сучка, сучечка. '''<br /> [[Категорія:Су]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T15:05:48Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82 Публічний електронний словник української мови]===<br /> <br /> ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|uCln5aUTzAg}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T15:03:38Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ONOVLJaTY Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти(2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти5.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти6.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|lsx8LCI2ej4}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T15:02:20Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/raptovo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово (3).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|aByu9y5-o7c}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%88 2017-11-26T15:01:18Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Леміш, -ша́, '''''м. ''1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). ''Чому ви, хлопці, не орете? Да, дядьку, свято Яке свято? Чересло й леміш ізнято. ''ЗОЮР. І. 146. ''Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. ''Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. '''Леме́шик. '''<br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lemish Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛЕМІ́Ш, меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Бульдозери вже підійшли до Кургана, .. могутні машини ріжуть його сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Основні робочі органи канавокопача — фреза, леміш і двобічна полиця, встановлені на рухомій рамі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55); * Образно. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш. Підніме спалену землю блискучий її леміш (Леонід Первомайський, II, 1958, 16); * У порівняннях. Бач — пику зморшками, мов лемішем, зорало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125). <br /> ♦ Зробити з лемеша швайку; Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів. [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Тарас Шевченко, I,<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш1.jpg ‎|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Плуг_(1).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|7hppnMmyMBA}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література== <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 476.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%88 2017-11-26T14:59:18Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Леміш, -ша́, '''''м. ''1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). ''Чому ви, хлопці, не орете? Да, дядьку, свято Яке свято? Чересло й леміш ізнято. ''ЗОЮР. І. 146. ''Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. ''Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. '''Леме́шик. '''<br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ЛЕМІ́Ш, меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Бульдозери вже підійшли до Кургана, .. могутні машини ріжуть його сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Основні робочі органи канавокопача — фреза, леміш і двобічна полиця, встановлені на рухомій рамі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55); * Образно. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш. Підніме спалену землю блискучий її леміш (Леонід Первомайський, II, 1958, 16); * У порівняннях. Бач — пику зморшками, мов лемішем, зорало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125). <br /> ♦ Зробити з лемеша швайку; Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів. [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Тарас Шевченко, I, <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш1.jpg ‎|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Плуг_(1).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|7hppnMmyMBA}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література== <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 476.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%88 2017-11-26T14:59:00Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Леміш, -ша́, '''''м. ''1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). ''Чому ви, хлопці, не орете? Да, дядьку, свято Яке свято? Чересло й леміш ізнято. ''ЗОЮР. І. 146. ''Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. ''Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. '''Леме́шик. '''<br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ЛЕМІ́Ш, меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Бульдозери вже підійшли до Кургана, .. могутні машини ріжуть його сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Основні робочі органи канавокопача — фреза, леміш і двобічна полиця, встановлені на рухомій рамі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55); * Образно. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш. Підніме спалену землю блискучий її леміш (Леонід Первомайський, II, 1958, 16); * У порівняннях. Бач — пику зморшками, мов лемішем, зорало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125). <br /> ♦ Зробити з лемеша швайку; Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів. [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Тарас Шевченко, I, <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш1.jpg ‎|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Плуг_(1).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|7hppnMmyMBA}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література== Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 476.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T14:57:44Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово (3).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|aByu9y5-o7c}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T14:57:06Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово (3).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|aByu9y5-o7c}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T14:56:29Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти(2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти5.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти6.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|lsx8LCI2ej4}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T14:55:17Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|uCln5aUTzAg}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T14:51:42Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=uCln5aUTzAg<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D1%96%D1%824.jpg 2017-11-26T14:51:23Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T14:51:10Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=uCln5aUTzAg<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D1%96%D1%823.jpg 2017-11-26T14:50:46Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T14:50:33Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=uCln5aUTzAg<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D1%96%D1%821.jpg 2017-11-26T14:50:13Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T14:50:02Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=uCln5aUTzAg<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82.jpg 2017-11-26T14:49:45Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T14:49:18Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=uCln5aUTzAg<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D1%82%D1%8C 2017-11-26T14:41:15Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Дріть, дроти, '''''ж. ''Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312. <br /> [[Категорія:Др]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T14:07:57Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти(2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти5.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти6.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=lsx8LCI2ej4<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B86.jpg 2017-11-26T14:07:35Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T14:07:20Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти(2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти5.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=lsx8LCI2ej4<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T14:06:42Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти(2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти5.jpgx140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=lsx8LCI2ej4<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B85.jpg 2017-11-26T14:06:23Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T14:05:59Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти(2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=lsx8LCI2ej4<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8.jpg 2017-11-26T14:05:42Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T14:05:29Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Оновляти(2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=lsx8LCI2ej4<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8(2).jpg 2017-11-26T14:05:13Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T14:00:26Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=lsx8LCI2ej4<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T13:58:05Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 698.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T13:56:59Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T13:56:39Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ОНОВЛЯ́ТИ, яю, яєш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1—3. — Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 314); Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Максим Рильський, III, 1961, 320); — Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 348); Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]; Він просто переродився (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 291); Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Радянська Україна, 16.IX 1961, 1).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 2017-11-26T13:55:42Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Оновити. '''См. '''Оновляти. '''<br /> [[Категорія:Он]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:52:21Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово (3).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=aByu9y5-o7c<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:51:10Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово (3).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}=aByu9y5-o7c<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:49:46Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово (3).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE_(3).jpg 2017-11-26T13:49:09Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:48:57Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Раптово(3).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:47:54Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE(2).jpg 2017-11-26T13:47:09Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:46:30Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Im_ages.jpg 2017-11-26T13:46:17Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:45:21Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Здивування.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg 2017-11-26T13:41:48Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div></div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:33:24Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284).<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.<br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE 2017-11-26T13:30:52Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Рапто́во, '''''нар. ''Внезапно, неожиданно. ''А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. ''Левиц. Пов. 210. ''Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. ''КС. 1885. VI. 349. <br /> [[Категорія:Ра]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> <br /> Прислівник незмінювана словникова одиниця</div>

I.mokhnatiuk https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%88 2017-11-26T12:55:01Z

<p>I.mokhnatiuk: </p> <hr /> <div>'''Леміш, -ша́, '''''м. ''1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). ''Чому ви, хлопці, не орете? Да, дядьку, свято Яке свято? Чересло й леміш ізнято. ''ЗОЮР. І. 146. ''Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. ''Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. '''Леме́шик. '''<br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ЛЕМІ́Ш, меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Бульдозери вже підійшли до Кургана, .. могутні машини ріжуть його сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Основні робочі органи канавокопача — фреза, леміш і двобічна полиця, встановлені на рухомій рамі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55); * Образно. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш. Підніме спалену землю блискучий її леміш (Леонід Первомайський, II, 1958, 16); * У порівняннях. Бач — пику зморшками, мов лемішем, зорало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125). <br /> ♦ Зробити з лемеша швайку; Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів. [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Тарас Шевченко, I, <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш1.jpg ‎|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Леміш.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Плуг_(1).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==https://www.youtube.com/watch?v=7hppnMmyMBA<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література== Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476.<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 476.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

I.mokhnatiuk