Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

М’ятлиця

2021-11-21T11:04:34Z

H.skoroplias:

'''М’ятлиця, -ці, '''''ж. ''Раст. = '''Метлиця'''. ЗЮЗО. І. 110.
[[Категорія:Мя]]

==Сучасні словники==
===['''Великий тлумачний словник сучасної української мови''']===
'''М’ятлиця''' -і, ж., діал. Те саме, що метлюг.

===[http://sum.in.ua/s/metlycja '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''МЕТЛИ́ЦЯ''', і, жін., діал. Метлюг. ''Як уродить метлиця, буде хліб сниться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 97); «На ранній ріллі — пшениця, а на пізній — метлиця», — повчав досвід поколінь, відбитий у прикметах і приказках (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 180).''

===[http://sum.in.ua/s/metljugh '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''МЕТЛЮ́Г''', а, чол. (Apera spica venti, P. B.). Трав'яниста рослина родини злакових з розлогою волоттю, що росте як бур'ян у посівах жита, пшениці, ячменю.

===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BB%D1%8E%D0%B3_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 '''Вікіпедія. Вільна енциклопедія''']===
'''Метлюг звичайний''' (Apera spica-venti) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Азії (Сибір, Казахстан). Однорічна трав'яниста рослина 25–100(120) см завдовжки. Стебла висхідні або лежачі. Лігула 3–12 мм завдовжки. Стебла і піхви гладкі, тільки у верхнього стеблового листка піхви трохи шорсткі. Листові пластини 7–25 см × 3–10 мм, шершаві. Волоть відкрита, яйцювата, 10–25 × 3–15 см; первинні гілки волоті розлогі. Колоски ≈ 3 мм завдовжки. Нижня колоскова луска 1.5–2.5 мм довжиною, значно коротша за верхню. Пиляків 3; 1–2 мм завдовжки. Поширений у Європі, Азії (Сибір, Казахстан); натуралізований: Алжир, Марокко, США, Скандинавський п-ів. В Україні зростає на пісках, піщанистих луках і як бур'ян на полях, біля доріг, в населених пунктах — майже на всій території але на півдні Степу рідко.

==Ілюстрації==
[[Зображення:metlyug1.jpg|x300px]] [[Зображення:metlyug2.jpg|x3000px]]
==Медіа==

==Див. також==
===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%9C'%D1%8F%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F '''Горох''']===
'''М'Я́ТЛИ́ЦЯ''' «мітлиця, Agrostis alba L.» (бот.) очевидно, результат давньої фонетичної зміни основи met- «мести» (як у мі́тлиця) в mętyрезультаті зближення з основою męt«мутити» (як у р. мясти́, мяту́, укр. сум’яття́); рос. [мятли́ка], білор. [мятлі́ца], пол. [mętliczka].

==Джерела та література==
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 699'''.

http://sum.in.ua/s/metlycja

http://sum.in.ua/s/metljugh

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BB%D1%8E%D0%B3_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%9C'%D1%8F%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Metlyug1.jpg

2021-11-21T11:04:06Z

H.skoroplias:

Файл:Metlyug2.jpg

2021-11-19T08:31:32Z

H.skoroplias:

Моруха

2021-11-18T21:02:57Z

H.skoroplias:

'''Моруха, -хи, '''''ж. ''Грибъ дождевикъ. Харьк. у. См. '''Морюха. '''
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/morukha '''Словник української мови''']===
МОРУ́ХА, и, жін. Те саме, що порхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (Петро Панч, Вибр., 1947, 194).
===[http://sum.in.ua/s/porkhavka '''Словник української мови''']===
Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання та праця, 6, 1969, 16); * У порівняннях. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Моруха.jpg|x300px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Моруха2.jpg|x300px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Моруха4.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Моруха1.jpg|x300px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
===[https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%85%D0%B0 '''Словник синонімів української мови''']===
'''Моруха''' – ПО́РХАВКА (кулястий гриб, який, достигаючи, наповнюється спорами), МОРУ́ХА, ДОЩОВИ́К, ПУ́РХАВКА діал., МРЮ́ХА діал. ''Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (В. Гжицький); Дивний гриб-дощовик, якого лісники звали мрюхою, круглий, без ніжки, завбільшки з дитячу голову, ріс у потаємних лісових куточках (О. Донченко); Нарешті крізь бур'ян дрібний і кучерявий, Як та перчичниця з пекучим порошком, Жовтіє пурхавка (М. Рильський).''

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/morukha

http://sum.in.ua/s/porkhavka

https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%85%D0%B0
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Пір’ячко

2021-11-18T20:56:59Z

H.skoroplias:

'''Пір’ячко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''пір’я. '''Перышки. ''Іди, іди, куріпочко, додому, та не давай пір’ячка нікому. ''Мет. 122. 2) Зелень чеснока, лука. Вас. 204.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Pir.jachko'''Словник української мови''']===
'''ПІ́Р'ЯЧКО''', а, сер. Зменш.-пестл. до пір'я. ''Ой, летіла горлиця через сад, ..Розпустила пір'ячко на ввесь сад (Українські народні ліричні пісні, 1958, 131); [Марина:] Взяла б пір'ячко скубти або вовну прясти (Марко Кропивницький. II, 1958, 319); Почав [горобчик].. пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати (Леся Українка, III, 1952, 483); * У порівняннях. Вона застудилася в шторм, що кидав чайку, мов пір'ячко (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 185).''
===[http://http://sum.in.ua/s/pir.ja'''Словник української мови''']===
'''ПІ́Р'Я''', я, сер., збірн. Сукупність пір'їн, що ростуть на шкірі птахів. ''Тіло грака, як і всіх птахів, вкрите пір'ям (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 104); Квочка з курчатами кублилась на грядках і.. сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14); * Образно. Оце зима! Оце так снігопад! Уже в коліно завалив подвір'я, ..забив сусідський сад, А з неба суне й суне біле пір'я (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168); * У порівняннях. В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір'я (Максим Рильський, III, 1961, 101).''

==Ілюстрації==
[[Файл:Пір'ячко (2).jpg|x300px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Pir.jachko

http://http://sum.in.ua/s/pir.ja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Шрубок

2021-11-18T20:46:02Z

H.skoroplias:

'''Шрубо́к, -бка, '''''ж. (сьрубка, -кы), Вр.
Болтик; шуруп; кріпильний гвинт.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
[[Категорія:Шр]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shrubok '''Словник української мови''']===
ШРУБО́К, бка, чол., діал. Зменш. до шруб.
===[http://sum.in.ua/s/shrub '''Словник української мови''']===
ШРУБ, а, чол., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі.. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 8); Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 56).
♦ Як на шрубах ходить — про жваву, рухливу людину.
===[http://sum.in.ua/s/shurup '''Словник української мови''']===
ШУРУ́П, а, чол. Кріпильний гвинт для дерев'яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін. Шурупи являють собою металеві стерженьки, які мають на одному кінці головку, здебільшого плоску або напівкруглу. З другого боку, приблизно на половину всієї своєї довжини, шуруп має спеціальну гвинтову конічну нарізку (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 63); Високий чоловік стояв біля дверей цієї кімнати. Він, не поспішаючи, одгвинчував шурупи (Вадим Собко, Граніт, 1937, 97); Смагляві обличчя знову ворухнулись усміхами, коли вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, змонтований із хаосу шурупів, примітивну, кустарну штуку в грубій коробці (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок2.jpg|x300px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок1.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок.jpg|x300px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/shrubok

http://sum.in.ua/s/shrub

http://sum.in.ua/s/shurup

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Уколядувати

2021-11-18T20:41:19Z

H.skoroplias:

'''Уколядувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Заработать пѣніемъ колядокъ.
[[Категорія:Ук]]

==Сучасні словники==
Уколядувати - наколядувати, заробити, колядувати, отримати щось, щедрувати, хвалити, вихваляти Христа, а потім і господаря дому, господиню та їхніх дітей.
===[http://sum.in.ua/s/nakoljaduvaty'''Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']===
'''НАКОЛЯДУВА́ТИ''', ую, уєш, док. Заробити колядуванням. ''Вирішили [дівчата] зайти до Василькової хати і там поділити все, що наколядували (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 164).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Уколядувати.jpg|x300px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Уколядувати1.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Уколядувати2.jpg|x300px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/nakoljaduvaty
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Галайкати

2021-11-18T20:34:34Z

H.skoroplias:

'''Галайкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ. Желех.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghalajkaty '''Словник української мови''']===
ГАЛА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Галакати. — Годі, хлопці, галайкати! Давайте прогріємо мотори (Радянська Україна, 5.IV 1959, 3)
===[http://sum.in.ua/s/ghalakaty '''Словник української мови''']===
ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70);
// Розмовляти, базікати. [Дід:] Язиком галакать всі навчились (Олександр Довженко, III, 1960, 381).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Галайкати1.jpg|x300px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Галайкати3.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Галайкати2.jpg|x300px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
===[Словник синонімів української мови]===
'''Галайкати''' – КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал.

Джерело: https://slovnyk.me/search?term=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/ghalajkaty
http://sum.in.ua/s/ghalakaty
https://slovnyk.me/search?term=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Гнузда

2021-11-18T20:29:23Z

H.skoroplias:

'''Гнузда, -ди, '''''ж. ''Чаще употребляется ум.: '''гнуздечка'''. Чуб. II. 319. ''Взяла коня за гнуздечку. ''Мет. 74. Части: '''вудила '''— удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ '''баранчик''', которымъ и зацѣпляется за '''кільце'''; ремень поверхъ морды внизу — '''нахрапник''', вверху '''налобник''', застегивающійся подъ шеей — '''підбородник'''. (Е. Чикаленко).
[[Категорія:Гн]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghnuzdechka'''Словник української мови''']===
ГНУЗДЕ́ЧКА, и, жін. Те саме, що вуздечка. Як приїхав під віконце, Вийшла дівка, от як сонце. Взяла коня під гнуздечку, А козака за рученьку (Українські народні ліричні пісні, 1958, 238); Прислужники вдвох ведуть коня за гнуздечку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463).
===[http://sum.in.ua/s/vuzdechka'''Словник української мови''']===
ВУЗДЕ́ЧКА, и, жін. Частина збруї — ремені з вудилами та поводами, які надівають на голову коневі, щоб правити ним. Аби вуздечка, а кінь буде (Номис, 1864, № 5424); Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку (Юрій Яновський, I, 1958, 613).
♦ Знайдеться вуздечка на кого — можна буде приборкати, привчити когось до чого-небудь. [Черепань:] Не лізь не в своє діло! На таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 254); Вдягати (вдягнути) вуздечку на кого — приборкувати, позбавляти когось волелюбних настроїв. На їхню свободу вдягають вуздечку, А вже від свободи в тюрму недалечко (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 56).
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0'''Вікіпедія. Вільна енциклопедія''']===
'''Вузде́чка''', застаріле вузда́, діалектичне наголі́в'я, ка́нтар, канта́рка, канта́рок (від угор. kantár)[1] — предмет збруї, який одягають на голову їздової тварини для керування нею. Вуздечки призначені перш за все для коней, ослів, мулів та ослюків. Керування буйволами, волами, свійськими оленями, ламами та верблюдами здійснюється за допомогою особливих вуздечок, які типологічно ближче до недоуздків. Кінські вуздечки найбільш спеціалізовані й складні, що пов'язано із різноманіттям їхнього застосування.

==Ілюстрації==
[[Файл:gnuzda1.jpg|x300px]] [[Файл:gnuzda2.jpg|x300px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://slovnyk.me/dict/foreign_shtepa'''Словник чужослів Павло Штепа''']===
Уздечка – '''гнуздечка, гнузда''', водильце, зубела, капестра.

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/ghnuzdechka

http://sum.in.ua/s/vuzdechka

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0

https://slovnyk.me/dict/foreign_shtepa
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Gnuzda2.jpg

2021-11-18T20:27:26Z

H.skoroplias:

Файл:Gnuzda1.jpg

2021-11-18T20:27:05Z

H.skoroplias:

Цілушка

2021-11-18T18:58:26Z

H.skoroplias:

'''Цілушка, -ки, '''''ж. ''= '''Окраєць. '''Вх. Зн. 78. Радом. у.
[[Категорія:Ці]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cilushka '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''', и, жін., розм. Те саме, що окраєць 1. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).

===[http://sum.in.ua/s/okrajecj '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''', и, жін., розм. Те саме, що '''окраєць'''.
'''ОКРА́ЄЦЬ''', айця, чол. Те саме, що '''цілушка'''.
1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 132); На покуті, під товстим настільником, лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці (Любов Яновська, I, 1959, 141);
// Невеликий шматок (хліба). Василина кинулась у хату, вхопила торбину, вкинула в неї окраєць хліба й побігла до воріт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); [Пріся:] Бувало, диких груш звариш у горщику та окраєць хліба черствого, тим і живеш по цілих днях (Степан Васильченко, III, 1960, 162); Студенти, мабуть, щойно повечеряли. Поруч книг та зошитів на столі лежали окрайці чорного хліба, шматки бринзи, привезені з дому, з далеких карпатських сіл (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 65).

2. рідко. Кінцева частина чого-небудь; край. Брати, пригинаючись, мовчки входять до хати. Старший шарудить рукою по окрайцю комина (Михайло Стельмах, II, 1962, 73); Під окрайцем даху, внизу, помітила [Лариса] непорушну Кларину машину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 39);
// Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь. * Образно. От Нам окраєць життя нашого в селі (Василь Стефаник, III, 1954, 86).

3. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).

==Ілюстрації==
[[Файл:cilushka1.jpg|300px]] [[Файл:cilushka2.jpg|335px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0 '''Горох''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''' – «(перший) окраєць хлібини». '''Етимологія:''' похідне утворення від цілува́ти; назва мотивується давнім звичаєм відрізати перший окраєць від хлібини й давати його цілувати найшановнішій людині в сім’ї; пояснюється також як похідне від ці́лий – «шматок, відрізаний від ці́лої хлібини»; польською całuszka. '''Синоніми:''' Цілу́шка – (розм.) скибка, відрізана від непочатого краю хлібини, '''
окра́єць'''.

===[https://pidru4niki.com/69327/kulturologiya/vik_zvikuvati_gostyah_pobuvati_lyudske_zhittya '''Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)''']===
Як дитину відлучати від грудей, то врізати '''цілушку''' з першого хліба (перший всадяний) і грудочку солі дати дитині в руки й казати: "На – йди собі на свій хліб! Щоб ти була гречна й велична, як цей хліб святий!".

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/cilushka
https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0
https://pidru4niki.com/69327/kulturologiya/vik_zvikuvati_gostyah_pobuvati_lyudske_zhittya
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Цілушка

2021-11-18T18:57:50Z

H.skoroplias:

'''Цілушка, -ки, '''''ж. ''= '''Окраєць. '''Вх. Зн. 78. Радом. у.
[[Категорія:Ці]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cilushka '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''', и, жін., розм. Те саме, що окраєць 1. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).

===[http://sum.in.ua/s/okrajecj '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''', и, жін., розм. Те саме, що '''окраєць'''.
'''ОКРА́ЄЦЬ''', айця, чол. Те саме, що '''цілушка'''.
1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 132); На покуті, під товстим настільником, лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці (Любов Яновська, I, 1959, 141);
// Невеликий шматок (хліба). Василина кинулась у хату, вхопила торбину, вкинула в неї окраєць хліба й побігла до воріт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); [Пріся:] Бувало, диких груш звариш у горщику та окраєць хліба черствого, тим і живеш по цілих днях (Степан Васильченко, III, 1960, 162); Студенти, мабуть, щойно повечеряли. Поруч книг та зошитів на столі лежали окрайці чорного хліба, шматки бринзи, привезені з дому, з далеких карпатських сіл (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 65).

2. рідко. Кінцева частина чого-небудь; край. Брати, пригинаючись, мовчки входять до хати. Старший шарудить рукою по окрайцю комина (Михайло Стельмах, II, 1962, 73); Під окрайцем даху, внизу, помітила [Лариса] непорушну Кларину машину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 39);
// Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь. * Образно. От Нам окраєць життя нашого в селі (Василь Стефаник, III, 1954, 86).

3. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).

==Ілюстрації==
[[Файл:cilushka1.jpg|300px]] [[Файл:cilushka2.jpg|335px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0 '''Горох''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''' – «(перший) окраєць хлібини». '''Етимологія:''' похідне утворення від цілува́ти; назва мотивується давнім звичаєм відрізати перший окраєць від хлібини й давати його цілувати найшановнішій людині в сім’ї; пояснюється також як похідне від ці́лий – «шматок, відрізаний від ці́лої хлібини»; польською całuszka. '''Синоніми:''' Цілу́шка – (розм.) скибка, відрізана від непочатого краю хлібини, '''
окра́єць'''.

==[https://pidru4niki.com/69327/kulturologiya/vik_zvikuvati_gostyah_pobuvati_lyudske_zhittya '''Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)''']===
Як дитину відлучати від грудей, то врізати '''цілушку''' з першого хліба (перший всадяний) і грудочку солі дати дитині в руки й казати: "На – йди собі на свій хліб! Щоб ти була гречна й велична, як цей хліб святий!".

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/cilushka
https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0
https://pidru4niki.com/69327/kulturologiya/vik_zvikuvati_gostyah_pobuvati_lyudske_zhittya
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Гадваб

2021-11-18T18:51:24Z

H.skoroplias:

'''Гадваб, -бу, '''''м. '''''= Єдваб. '''Вх. Лем. 401.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/jedvab '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ЄДВА́Б''', у, чол., заст. Сорт коштовної шовкової тканини. ''Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові — жовтинці, штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Панас Мирний, IV, 1955, 225); Араби.. розкладали на дерев'яному помості різнокольоровий єдваб (Вітчизна, 4, 1947, 117);''
// Вироби з цієї тканини. ''Далі за столами.. міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); * Образно. Вдяглись в шовки й єдваби ниви. Війни неначе й не було (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 384); * У порівняннях. Мову стеле [Лідія] рівно, як єдваб... (Максим Рильський, II, 1956, 21).''

===['''Великий тлумачний словник сучасної української мови''']===
'''Гадваб''' -у, ч., зах. Те саме, що єдваб.
'''Гадвабний''' а, -е, зах. Прикм. до гадваб.

===['''Український народний одяг. Етнографічний словник''']===
'''Єдваб, гадваб''' – сорт коштовної тканини. ''Гарна баба без єдваба (Ном.,7516, Грін. 1, 466). Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застеляє.''
'''Єдвабний''' – шовковий. ''Ой візьми, мати, єдвабну хустоньку (Голов., НП, 144). Панчішки єдвабні (Чуб., 3, 212; Грін., 1, 466).

==Ілюстрації==
[[Файл:gadvab3.jpg|300px]] [[Файл:gadvab1.jpg|300px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B1 '''Горох''']===
'''ГАДВАБ''' – те саме, що '''єдваб'''.
'''ЄДВА́Б''' у, ч., заст. 1. Різновид коштовної шовкової тканини. ''Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові – жовтинці, штани широкі – оксамитні, каптан із синього єдвабу. (Панас Мирний) Араби розкладали на дерев'яному помості різнокольоровий єдваб. (із журн.)'' 2. Вироби з цієї тканини. ''Далі за столами .. міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби. (М. Старицький) Вдяглись в шовки й єдваби ниви. Війни неначе й не було. (Микола Чернявський) Мову стеле [Лідія] рівно, як єдваб.... (М. Рильський)''

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/jedvab

Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 216'''.

Катерина Матейко. Український народний одяг. Етнографічний словник. /Наукова думка, Київ, 1996. - 198 с, '''стор. 28'''.
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Gadvab1.jpg

2021-11-18T18:48:50Z

H.skoroplias:

Файл:Gadvab3.jpg

2021-11-18T18:47:21Z

H.skoroplias:

Пільх

2021-11-18T17:46:23Z

H.skoroplias:

'''Пільх, -ха, '''''м. ''Зоол. Arvicola, полевая мышь. Вх. Пч. II. 5.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
===['''Великий тлумачний словник сучасної української мови''']===
'''Пільх''' — -а, ч., зах. Польова миша.

==Ілюстрації==
[[Файл:pilh1.jpg|300px]] [[Файл:pilh2.jpg|300px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://zbruc.eu/node/26091 '''Словничок з творів Івана Франка''']===
'''Пільх''', польова миша.

===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%85#20924 '''Горох''']===
'''ПІЛЬХ''' – «польова миша, Arvicola» (зоол.), запозичення з польської мови; польська: pilch «землерийка, Crossopus fodiens; вовчок, соня, Myoxus glis» споріднене з укр. [повх] «польова миша; вовчок, соня; полівка, нориця; картопляна миша; кріт; хом’як, Cricetus frumentarius Pall».

==Джерела та література==
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 972'''.
https://zbruc.eu/node/26111
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%85#20924

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Пільх

2021-11-18T17:43:06Z

H.skoroplias:

'''Пільх, -ха, '''''м. ''Зоол. Arvicola, полевая мышь. Вх. Пч. II. 5.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
===['''Великий тлумачний словник сучасної української мови''']===
'''Пільх''' — -а, ч., зах. Польова миша.

==Ілюстрації==
[[Файл:pilh1.jpg|300px]] [[Файл:pilh2.jpg|300px]]

==Медіа==

==Див. також==
==[https://zbruc.eu/node/26091 '''Словничок з творів Івана Франка''']==
'''Пільх''', польова миша.

==[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%85#20924 '''Горох''']==
'''ПІЛЬХ''' – «польова миша, Arvicola» (зоол.), запозичення з польської мови; польська: pilch «землерийка, Crossopus fodiens; вовчок, соня, Myoxus glis» споріднене з укр. [повх] «польова миша; вовчок, соня; полівка, нориця; картопляна миша; кріт; хом’як, Cricetus frumentarius Pall».

==Джерела та література==
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 972'''.
https://zbruc.eu/node/26111
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%85#20924

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Pilh2.jpg

2021-11-18T17:38:30Z

H.skoroplias:

Файл:Pilh1.jpg

2021-11-18T17:38:14Z

H.skoroplias:

Джеджора

2021-11-18T17:15:03Z

H.skoroplias:

'''Джеджора, -ри, '''''ж. ''Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
[[Категорія:Дж]]

==Сучасні словники==
===['''Великий тлумачний словник сучасної української мови''']===
'''Джеджора''' -и, ж., орн., зах. Сойка.

==Ілюстрації==
[[Файл:Djedjora1.jpg|300px]] [[Файл:Djedjora2.jpg|500px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B0 '''Горох''']===
'''ДЖЕДЖО́РА''' – «сойка, Garrulus glandarius L.» (орн.). Оочевидно, пов’язане з [джиджуру́ха] «кокетка, чепуруха», [джеджелу́ха], дженджеру́ха «тс.»; у такому разі назва зумовлена красивим різнокольоровим забарвленням птаха; можливе також звуконаслідувальне походження від крику цього птаха, що передається як джер (Булаховський Мовозн. 6, 1948, 42); пор. також іншу назву сойки [вереща́йка] (ВеНЗн 16); можливий також вплив з боку польської мови cieciorka «тетерка, Tetrao tetrix» (пор. аналогічне звукове співвідношення укр. дже́мра – пол. сіеmrа).

==Джерела та література==
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 291'''.
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B0

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Djedjora2.jpg

2021-11-18T17:12:41Z

H.skoroplias:

Файл:Djedjora1.jpg

2021-11-18T17:12:28Z

H.skoroplias:

Гайдарка

2021-11-18T17:01:07Z

H.skoroplias:

'''Гайдарка, -ки, '''''ж. ''Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Ghajdarka '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ГАЙДА́РКА''', и, жін., діал. Ціпок вівчара.

===[https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0'''slovnyk.me''']===
'''ГАЙДА́РКА''', и, ж., діал. Ціпок вівчаря.

Як прокинувсь гайдар молоденький, Глянув у віконце, а вже світ біленький. Як ухватив гайдарку на плечі, Та не промовив до дівчини речі (з народної пісні).

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0
==Ілюстрації==
[[Зображення:gajdarka2.jpg|x300px]] [[Зображення:gajdarka3.jpg|x300px]] [[Зображення:gajdarka.jpg|x300px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0 '''Горох''']===
Етимологія: '''ГАЙДА́Й''' – «вівчар; волар Ж; волоцюга ж; здоровань ж», очевидно, запозичення з румунської мови; рум. haidắu «пастух волів, корів» (мн. haidăi) виводиться від уг. hajtó «погонич», пов’язаного з hait «гнати», яке може бути зіставлене з hait «скривляти» або з манс. chujt- «спонукати, підганяти»; форми з суфіксом -ар могли виникнути на українському ґрунті в результаті зближення з га́йда «(пастуша) флейта»;
п. hajdaj «старший пастух».

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
Гайда́р – «вівчар»; '''гайда́рка''' – «ціпок вівчара»; гайдарюва́ти; гайде́й – «волар; волоцюга; здоровань; нечепура»; гайта́р «волоцюга».

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Ghajdarka
https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Gajdarka3.jpg

2021-11-18T16:55:53Z

H.skoroplias:

Файл:Gajdarka2.jpg

2021-11-18T16:49:33Z

H.skoroplias:

Файл:Gajdarka.jpg

2021-11-18T16:49:19Z

H.skoroplias:

Цілушка

2021-11-18T16:22:37Z

H.skoroplias: Внесено тлумачення з академічного словника української мови та інших джерел

'''Цілушка, -ки, '''''ж. ''= '''Окраєць. '''Вх. Зн. 78. Радом. у.
[[Категорія:Ці]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cilushka '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''', и, жін., розм. Те саме, що окраєць 1. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).

===[http://sum.in.ua/s/okrajecj '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''', и, жін., розм. Те саме, що '''окраєць'''.
1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 132); На покуті, під товстим настільником, лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці (Любов Яновська, I, 1959, 141);
// Невеликий шматок (хліба). Василина кинулась у хату, вхопила торбину, вкинула в неї окраєць хліба й побігла до воріт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); [Пріся:] Бувало, диких груш звариш у горщику та окраєць хліба черствого, тим і живеш по цілих днях (Степан Васильченко, III, 1960, 162); Студенти, мабуть, щойно повечеряли. Поруч книг та зошитів на столі лежали окрайці чорного хліба, шматки бринзи, привезені з дому, з далеких карпатських сіл (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 65).

2. рідко. Кінцева частина чого-небудь; край. Брати, пригинаючись, мовчки входять до хати. Старший шарудить рукою по окрайцю комина (Михайло Стельмах, II, 1962, 73); Під окрайцем даху, внизу, помітила [Лариса] непорушну Кларину машину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 39);
// Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь. * Образно. От Нам окраєць життя нашого в селі (Василь Стефаник, III, 1954, 86).

3. Мартин витяг з-під настільника ножа з червоною колодочкою і, зрізавши цілушку з паляниці, поклав першу скибку Коропові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 107); — Це ж стріну усіх неодмінно, За ними я довго скучав... — І хліба цілушку ячмінну 3 мішка фронтовик діставав (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 331); * Образно. Смеркання осипалося попелом, погойдувалося на хвилях, і хмари, згори осяяні цілушкою призахідного сонця, знизу вже підпливали сутінками (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14).

==Ілюстрації==
[[Файл:cilushka1.jpg|300px]] [[Файл:cilushka2.jpg|335px]]

==Медіа==

==Див. також==
===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0 '''Горох''']===
'''ЦІЛУ́ШКА''' – «(перший) окраєць хлібини». '''Етимологія:''' похідне утворення від цілува́ти; назва мотивується давнім звичаєм відрізати перший окраєць від хлібини й давати його цілувати найшановнішій людині в сім’ї; пояснюється також як похідне від ці́лий – «шматок, відрізаний від ці́лої хлібини»; польською całuszka. '''Синоніми:''' Цілу́шка – (розм.) скибка, відрізана від непочатого краю хлібини, '''
окра́єць'''.

==[https://pidru4niki.com/69327/kulturologiya/vik_zvikuvati_gostyah_pobuvati_lyudske_zhittya '''Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)''']===
Як дитину відлучати від грудей, то врізати '''цілушку''' з першого хліба (перший всадяний) і грудочку солі дати дитині в руки й казати: "На – йди собі на свій хліб! Щоб ти була гречна й велична, як цей хліб святий!".

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/cilushka
https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0
https://pidru4niki.com/69327/kulturologiya/vik_zvikuvati_gostyah_pobuvati_lyudske_zhittya
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Файл:Cilushka2.jpg

2021-11-18T15:32:20Z

H.skoroplias:

Файл:Cilushka1.jpg

2021-11-18T15:32:03Z

H.skoroplias:

Лозовий

2021-11-05T18:26:31Z

H.skoroplias:

'''Лозовий, -а, -е. '''Сдѣланный изъ лозы.
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Лупина

2021-11-05T18:24:36Z

H.skoroplias:

'''Лупи́на, -ни, '''''ж. ''Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Каменец. у. См. '''Лупесиння. '''
[[Категорія:Лу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Гайдарка

2021-11-05T18:06:39Z

H.skoroplias:

'''Гайдарка, -ки, '''''ж. ''Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Цілушка

2021-11-05T17:53:40Z

H.skoroplias:

'''Цілушка, -ки, '''''ж. ''= '''Окраєць. '''Вх. Зн. 78. Радом. у.
[[Категорія:Ці]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]