<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=H.bitkivska&amp;*</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=H.bitkivska&amp;*"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/H.bitkivska"/>
		<updated>2026-06-14T10:08:42Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Пелевня</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2024-03-29T16:41:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Пеле́вня, -ні, '''''ж. ''Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. Желех. ''А ци дома ’сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют. ''Гол. II. 70. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пе]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПЕЛЕВНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ&lt;br /&gt;
ПЕЛЕ́ВНЯ «стайня, хлів; стодола»&lt;br /&gt;
похідне утворення від *пелева «полова» (пор. р. [пеле́ва, пел¸ва] «тс.», яке зводиться до псл. peleva, що було варіантом звукової форми *pelva «тс.». – Фасмер ІІІ 227, 312, 317; Преобр. ІІ 97; Brückner 418; Machek ESJČ 459. – Див. ще поло́ва;&lt;br /&gt;
р. [пеле́вня] «по- лівник», п. ст. plewnia, ч. [plévňa, plevník], слц. plevinec, plevník, plevín «тс.», болг. пле́вня «будова для зберігання полови, соломи, сіна», пле́вник, м. плевна, схв. плȇвња «тс.»;&lt;br /&gt;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ&lt;br /&gt;
пелевен&lt;br /&gt;
пеле́ве́нь&lt;br /&gt;
пеле́вни́к «тс.»&lt;br /&gt;
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ&lt;br /&gt;
Слово	Мова&lt;br /&gt;
пле́вня «будова для зберігання полови, соломи, сіна»	болгарська&lt;br /&gt;
пле́вник	болгарська&lt;br /&gt;
плевна	македонська&lt;br /&gt;
plewnia (ст.)	польська&lt;br /&gt;
peleva	праслов’янська&lt;br /&gt;
*pelva	праслов’янська&lt;br /&gt;
плȇвња «тс.»	сербохорватська&lt;br /&gt;
plevinec «тс.»	словацька&lt;br /&gt;
plevník «тс.»	словацька&lt;br /&gt;
plevín «тс.»	словацька&lt;br /&gt;
*пелева «полова» (пор. р. [пеле́ва, пел¸ва] «тс.», яке зводиться до псл. peleva, що було варіантом звукової форми *pelva «тс.». -- Фасмер ІІІ 227, 312, 317; Преобр. ІІ 97; Brückner 418; Machek ESJČ 459. -- Див. ще поло́ва.	українська&lt;br /&gt;
plévňa	чеська&lt;br /&gt;
plevník	чеська&lt;br /&gt;
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B001.jpg</id>
		<title>Файл:Стодола01.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B001.jpg"/>
				<updated>2024-03-29T16:38:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: H.bitkivska завантажив нову версію «Файл:Стодола01.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Пелевня</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2024-03-29T16:18:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Пеле́вня, -ні, '''''ж. ''Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. Желех. ''А ци дома ’сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют. ''Гол. II. 70. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пе]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПЕЛЕВНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ&lt;br /&gt;
ПЕЛЕ́ВНЯ «стайня, хлів; стодола»&lt;br /&gt;
похідне утворення від *пелева «полова» (пор. р. [пеле́ва, пел¸ва] «тс.», яке зводиться до псл. peleva, що було варіантом звукової форми *pelva «тс.». – Фасмер ІІІ 227, 312, 317; Преобр. ІІ 97; Brückner 418; Machek ESJČ 459. – Див. ще поло́ва;&lt;br /&gt;
р. [пеле́вня] «по- лівник», п. ст. plewnia, ч. [plévňa, plevník], слц. plevinec, plevník, plevín «тс.», болг. пле́вня «будова для зберігання полови, соломи, сіна», пле́вник, м. плевна, схв. плȇвња «тс.»;&lt;br /&gt;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ&lt;br /&gt;
пелевен&lt;br /&gt;
пеле́ве́нь&lt;br /&gt;
пеле́вни́к «тс.»&lt;br /&gt;
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ&lt;br /&gt;
Слово	Мова&lt;br /&gt;
пле́вня «будова для зберігання полови, соломи, сіна»	болгарська&lt;br /&gt;
пле́вник	болгарська&lt;br /&gt;
плевна	македонська&lt;br /&gt;
plewnia (ст.)	польська&lt;br /&gt;
peleva	праслов’янська&lt;br /&gt;
*pelva	праслов’янська&lt;br /&gt;
плȇвња «тс.»	сербохорватська&lt;br /&gt;
plevinec «тс.»	словацька&lt;br /&gt;
plevník «тс.»	словацька&lt;br /&gt;
plevín «тс.»	словацька&lt;br /&gt;
*пелева «полова» (пор. р. [пеле́ва, пел¸ва] «тс.», яке зводиться до псл. peleva, що було варіантом звукової форми *pelva «тс.». -- Фасмер ІІІ 227, 312, 317; Преобр. ІІ 97; Brückner 418; Machek ESJČ 459. -- Див. ще поло́ва.	українська&lt;br /&gt;
plévňa	чеська&lt;br /&gt;
plevník	чеська&lt;br /&gt;
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Пелевня</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2024-03-29T16:15:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Пеле́вня, -ні, '''''ж. ''Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. Желех. ''А ци дома ’сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют. ''Гол. II. 70. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пе]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Містичний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2024-03-29T15:54:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''МІСТИЧНИЙ''', а, е. 1. Прикм. до містика і містицизм. Ідеї європейських комуністів-утопістів.. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (Фр., XVI, 1955, 352); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики. У гроті &amp;quot;святих&amp;quot; обняв нас містичний, таємний страх (Коцюб., II, 1955, 303); [Шевченко:] У Вагнера ж почавсь новий період творчості - містичний, заплутаний, лихий (Тич., І, 1957, 325); // у знач. ім. містичне, ного, с. Те, що є містикою. За символом у поезії декадансу завжди простяглася болотна трясовина містичного, &amp;quot;божественного&amp;quot;, &amp;quot;непізнаванного&amp;quot; (Поезія.., 1956, 28).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Який не можна пояснити. І хоч це було чимось містичним, але йому здалося, що в її хворобі винен він сам... (Руд., Остання шабля, 1959, 207).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містичний – таємничий, загадковий, незбагненний. Словник синонімів Караванського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приклади використання слова Містичний&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висічений за тринадцять століть до першого подиху Христа, цей містичний та незбагненний моноліт здається тут недоречним, ніби не має стосунку до сучасного християнства.  ''Браун Ден, Втрачений символ''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довге волосся, товсті окуляри і містичний профіль — було від чого кип’ятком сцяти.  ''Андрухович Юрій, Таємниця. Замість роману''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вона викликала містичний жах через таємність її діяльності та надприродну пильність.  ''Вечірко Р., Українська та зарубіжна культура''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є містичний зв’язок між «жадобою панування» одиниць і поступом: «Не треба було жадного гуманітарного настрою, щоби здвигнути Асванську греблю.  ''Дмитро Донцов, Націоналізм''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та ще й щось чорне сиділо на верхній полиці під стелею, Ґламур злякалась до смерті - містичний згусток темряви, а то, виявилось, кажан.''Костенко Ліна, Записки українського самашедшого''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оці дивні зображення, полишені на камені руками прадавніх наших пращурів, завжди викликали в мене внутрішній містичний трем.''Тисовська Наталя, Укус огняного змія''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом усвідомлювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватися до нього, інакше він не буде існувати і ніякий містичний фаталізм не створить його там …&amp;quot; ''Лазарович Микола, Гей, ви, стрільці січовії…''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що ж, мені більше до вподоби загадковий і містичний місяць поетів, аніж оцей, Томе.  ''Гаркнесс Дебора, Сповідь відьом. Тінь ночі''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сутність насолоди від нашого театру має те саме діонісійське походження, що й містичний екстаз ченців та черниць епохи — великих жерців екзальтації. ''Ортега-і-Гассет Хосе, Думки про роман''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лукомський людина замкнута й меланхолійна, а в цю хвилину він так пожвавішав, що навіть його очі втратили містичний вираз. ''Сенкевич Генрик, Без догмата'' '''// Словник синонімів'''&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Містичний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2024-03-29T15:51:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''МІСТИЧНИЙ''', а, е. 1. Прикм. до містика і містицизм. Ідеї європейських комуністів-утопістів.. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (Фр., XVI, 1955, 352); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики. У гроті &amp;quot;святих&amp;quot; обняв нас містичний, таємний страх (Коцюб., II, 1955, 303); [Шевченко:] У Вагнера ж почавсь новий період творчості - містичний, заплутаний, лихий (Тич., І, 1957, 325); // у знач. ім. містичне, ного, с. Те, що є містикою. За символом у поезії декадансу завжди простяглася болотна трясовина містичного, &amp;quot;божественного&amp;quot;, &amp;quot;непізнаванного&amp;quot; (Поезія.., 1956, 28).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Який не можна пояснити. І хоч це було чимось містичним, але йому здалося, що в її хворобі винен він сам... (Руд., Остання шабля, 1959, 207).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містичний – таємничий, загадковий, незбагненний. Словник синонімів Караванського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приклади використання слова Містичний&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висічений за тринадцять століть до першого подиху Христа, цей містичний та незбагненний моноліт здається тут недоречним, ніби не має стосунку до сучасного християнства.  Браун Ден, Втрачений символ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довге волосся, товсті окуляри і містичний профіль — було від чого кип’ятком сцяти.  Андрухович Юрій, Таємниця. Замість роману&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вона викликала містичний жах через таємність її діяльності та надприродну пильність.  Вечірко Р., Українська та зарубіжна культура&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є містичний зв’язок між «жадобою панування» одиниць і поступом: «Не треба було жадного гуманітарного настрою, щоби здвигнути Асванську греблю.  Дмитро Донцов, Націоналізм&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та ще й щось чорне сиділо на верхній полиці під стелею, Ґламур злякалась до смерті - містичний згусток темряви, а то, виявилось, кажан.  Костенко Ліна, Записки українського самашедшого&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оці дивні зображення, полишені на камені руками прадавніх наших пращурів, завжди викликали в мене внутрішній містичний трем. Тисовська Наталя, Укус огняного змія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом усвідомлювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватися до нього, інакше він не буде існувати і ніякий містичний фаталізм не створить його там …&amp;quot;  Лазарович Микола, Гей, ви, стрільці січовії…&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що ж, мені більше до вподоби загадковий і містичний місяць поетів, аніж оцей, Томе.  Гаркнесс Дебора, Сповідь відьом. Тінь ночі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сутність насолоди від нашого театру має те саме діонісійське походження, що й містичний екстаз ченців та черниць епохи — великих жерців екзальтації. Ортега-і-Гассет Хосе, Думки про роман&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лукомський людина замкнута й меланхолійна, а в цю хвилину він так пожвавішав, що навіть його очі втратили містичний вираз. Сенкевич Генрик, Без догмата // Словник синонімів&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Містичний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2024-03-29T15:51:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''МІСТИЧНИЙ''', а, е. 1. Прикм. до містика і містицизм. Ідеї європейських комуністів-утопістів.. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (Фр., XVI, 1955, 352); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики. У гроті &amp;quot;святих&amp;quot; обняв нас містичний, таємний страх (Коцюб., II, 1955, 303); [Шевченко:] У Вагнера ж почавсь новий період творчості - містичний, заплутаний, лихий (Тич., І, 1957, 325); // у знач. ім. містичне, ного, с. Те, що є містикою. За символом у поезії декадансу завжди простяглася болотна трясовина містичного, &amp;quot;божественного&amp;quot;, &amp;quot;непізнаванного&amp;quot; (Поезія.., 1956, 28).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Який не можна пояснити. І хоч це було чимось містичним, але йому здалося, що в її хворобі винен він сам... (Руд., Остання шабля, 1959, 207).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містичний – таємничий, загадковий, незбагненний. Словник синонімів Караванського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приклади використання слова Містичний'&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висічений за тринадцять століть до першого подиху Христа, цей містичний та незбагненний моноліт здається тут недоречним, ніби не має стосунку до сучасного християнства.  Браун Ден, Втрачений символ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довге волосся, товсті окуляри і містичний профіль — було від чого кип’ятком сцяти.  Андрухович Юрій, Таємниця. Замість роману&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вона викликала містичний жах через таємність її діяльності та надприродну пильність.  Вечірко Р., Українська та зарубіжна культура&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є містичний зв’язок між «жадобою панування» одиниць і поступом: «Не треба було жадного гуманітарного настрою, щоби здвигнути Асванську греблю.  Дмитро Донцов, Націоналізм&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та ще й щось чорне сиділо на верхній полиці під стелею, Ґламур злякалась до смерті - містичний згусток темряви, а то, виявилось, кажан.  Костенко Ліна, Записки українського самашедшого&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оці дивні зображення, полишені на камені руками прадавніх наших пращурів, завжди викликали в мене внутрішній містичний трем. Тисовська Наталя, Укус огняного змія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом усвідомлювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватися до нього, інакше він не буде існувати і ніякий містичний фаталізм не створить його там …&amp;quot;  Лазарович Микола, Гей, ви, стрільці січовії…&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що ж, мені більше до вподоби загадковий і містичний місяць поетів, аніж оцей, Томе.  Гаркнесс Дебора, Сповідь відьом. Тінь ночі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сутність насолоди від нашого театру має те саме діонісійське походження, що й містичний екстаз ченців та черниць епохи — великих жерців екзальтації. Ортега-і-Гассет Хосе, Думки про роман&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лукомський людина замкнута й меланхолійна, а в цю хвилину він так пожвавішав, що навіть його очі втратили містичний вираз. Сенкевич Генрик, Без догмата // Словник синонімів&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Містичний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2024-03-29T15:50:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''МІСТИЧНИЙ''', а, е. 1. Прикм. до містика і містицизм. Ідеї європейських комуністів-утопістів.. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (Фр., XVI, 1955, 352); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики. У гроті &amp;quot;святих&amp;quot; обняв нас містичний, таємний страх (Коцюб., II, 1955, 303); [Шевченко:] У Вагнера ж почавсь новий період творчості - містичний, заплутаний, лихий (Тич., І, 1957, 325); // у знач. ім. містичне, ного, с. Те, що є містикою. За символом у поезії декадансу завжди простяглася болотна трясовина містичного, &amp;quot;божественного&amp;quot;, &amp;quot;непізнаванного&amp;quot; (Поезія.., 1956, 28).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Який не можна пояснити. І хоч це було чимось містичним, але йому здалося, що в її хворобі винен він сам... (Руд., Остання шабля, 1959, 207).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містичний – таємничий, загадковий, незбагненний. Словник синонімів Караванського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приклади використання слова Містичний''''''Жирний текст'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висічений за тринадцять століть до першого подиху Христа, цей містичний та незбагненний моноліт здається тут недоречним, ніби не має стосунку до сучасного християнства.  Браун Ден, Втрачений символ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довге волосся, товсті окуляри і містичний профіль — було від чого кип’ятком сцяти.  Андрухович Юрій, Таємниця. Замість роману&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вона викликала містичний жах через таємність її діяльності та надприродну пильність.  Вечірко Р., Українська та зарубіжна культура&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є містичний зв’язок між «жадобою панування» одиниць і поступом: «Не треба було жадного гуманітарного настрою, щоби здвигнути Асванську греблю.  Дмитро Донцов, Націоналізм&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та ще й щось чорне сиділо на верхній полиці під стелею, Ґламур злякалась до смерті - містичний згусток темряви, а то, виявилось, кажан.  Костенко Ліна, Записки українського самашедшого&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оці дивні зображення, полишені на камені руками прадавніх наших пращурів, завжди викликали в мене внутрішній містичний трем. Тисовська Наталя, Укус огняного змія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом усвідомлювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватися до нього, інакше він не буде існувати і ніякий містичний фаталізм не створить його там …&amp;quot;  Лазарович Микола, Гей, ви, стрільці січовії…&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що ж, мені більше до вподоби загадковий і містичний місяць поетів, аніж оцей, Томе.  Гаркнесс Дебора, Сповідь відьом. Тінь ночі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сутність насолоди від нашого театру має те саме діонісійське походження, що й містичний екстаз ченців та черниць епохи — великих жерців екзальтації. Ортега-і-Гассет Хосе, Думки про роман&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лукомський людина замкнута й меланхолійна, а в цю хвилину він так пожвавішав, що навіть його очі втратили містичний вираз. Сенкевич Генрик, Без догмата // Словник синонімів&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Містичний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2024-03-29T15:48:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''МІСТИЧНИЙ''', а, е. 1. Прикм. до містика і містицизм. Ідеї європейських комуністів-утопістів.. не мають нічогісінько спільного з містичною та антисоціальною секцією духоборів (Фр., XVI, 1955, 352); // Пройнятий містикою, містицизмом; сповнений містики. У гроті &amp;quot;святих&amp;quot; обняв нас містичний, таємний страх (Коцюб., II, 1955, 303); [Шевченко:] У Вагнера ж почавсь новий період творчості - містичний, заплутаний, лихий (Тич., І, 1957, 325); // у знач. ім. містичне, ного, с. Те, що є містикою. За символом у поезії декадансу завжди простяглася болотна трясовина містичного, &amp;quot;божественного&amp;quot;, &amp;quot;непізнаванного&amp;quot; (Поезія.., 1956, 28).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. перен. Який не можна пояснити. І хоч це було чимось містичним, але йому здалося, що в її хворобі винен він сам... (Руд., Остання шабля, 1959, 207).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Містичний – таємничий, загадковий, незбагненний. Словник синонімів Караванського&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади використання слова Містичний&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висічений за тринадцять століть до першого подиху Христа, цей містичний та незбагненний моноліт здається тут недоречним, ніби не має стосунку до сучасного християнства.  Браун Ден, Втрачений символ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довге волосся, товсті окуляри і містичний профіль — було від чого кип’ятком сцяти.  Андрухович Юрій, Таємниця. Замість роману&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вона викликала містичний жах через таємність її діяльності та надприродну пильність.  Вечірко Р., Українська та зарубіжна культура&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є містичний зв’язок між «жадобою панування» одиниць і поступом: «Не треба було жадного гуманітарного настрою, щоби здвигнути Асванську греблю.  Дмитро Донцов, Націоналізм&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та ще й щось чорне сиділо на верхній полиці під стелею, Ґламур злякалась до смерті - містичний згусток темряви, а то, виявилось, кажан.  Костенко Ліна, Записки українського самашедшого&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оці дивні зображення, полишені на камені руками прадавніх наших пращурів, завжди викликали в мене внутрішній містичний трем. &lt;br /&gt;
 Тисовська Наталя, Укус огняного змія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом усвідомлювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватися до нього, інакше він не буде існувати і ніякий містичний фаталізм не створить його там …&amp;quot;  Лазарович Микола, Гей, ви, стрільці січовії…&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що ж, мені більше до вподоби загадковий і містичний місяць поетів, аніж оцей, Томе.  Гаркнесс Дебора, Сповідь відьом. Тінь ночі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сутність насолоди від нашого театру має те саме діонісійське походження, що й містичний екстаз ченців та черниць епохи — великих жерців екзальтації. &lt;br /&gt;
 Ортега-і-Гассет Хосе, Думки про роман&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Лукомський людина замкнута й меланхолійна, а в цю хвилину він так пожвавішав, що навіть його очі втратили містичний вираз. Сенкевич Генрик, Без догмата // Словник синонімів&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Легшати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2024-03-28T19:42:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Легшати, -шаю, -єш, '''''гл. ''Становиться легче. ''Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. ''Шевч. 442. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ле]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови в 11 томах &lt;br /&gt;
ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. &lt;br /&gt;
1. Ставати легшим; протилежне важчати. Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (Догв., Давні рани, 1961, 42); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Згадав я вас,— і якось тихо На серці хорому стає. Потроху легша давнє лихо. Чи тільки злегшання вдає (Граб., І, 1959, 100). &lt;br /&gt;
2. кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Тут вже й знахурка поспіла. І що то, чого не робить, чого не діє: і підкурює, і шепче, і вмива, і злизує — нічого не легша! (Кв.-Осн., II, 1956, 472); Мені легшає в неволі, Як я їх [вірші] складаю. З-за Дніпра мов далекого Слова прилітають І стеляться на папері (Шевч., II, 1953, 112). Словник української мови (СУМ-11)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джерело: https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення в інших словниках &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
легшати — ле́гшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
легшати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати легшим; прот. важчати. || Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. 2》 кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
легшати — ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Тіло його меншає, легшає, немов частина взялась парою або порохом (М. Коцюбинський); Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (В. Логвиненко); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Словник української мови у 20 томах&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
легшати — ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар). ПОЛЕ́ГШАТИ безос. Словник синонімів української мови &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
легшати — Ле́гшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джерело: https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Легшати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2024-03-28T19:37:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Легшати, -шаю, -єш, '''''гл. ''Становиться легче. ''Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. ''Шевч. 442. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ле]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови в 11 томах &lt;br /&gt;
ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. &lt;br /&gt;
1. Ставати легшим; протилежне важчати. Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (Догв., Давні рани, 1961, 42); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Згадав я вас,— і якось тихо На серці хорому стає. Потроху легша давнє лихо. Чи тільки злегшання вдає (Граб., І, 1959, 100). &lt;br /&gt;
2. кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Тут вже й знахурка поспіла. І що то, чого не робить, чого не діє: і підкурює, і шепче, і вмива, і злизує — нічого не легша! (Кв.-Осн., II, 1956, 472); Мені легшає в неволі, Як я їх [вірші] складаю. З-за Дніпра мов далекого Слова прилітають І стеляться на папері (Шевч., II, 1953, 112). Словник української мови (СУМ-11)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джерело: https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значення в інших словниках &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
легшати — ле́гшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
легшати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати легшим; прот. важчати. || Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. 2》 кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
легшати — ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Тіло його меншає, легшає, немов частина взялась парою або порохом (М. Коцюбинський); Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (В. Логвиненко); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Словник української мови у 20 томах&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
легшати — ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар). ПОЛЕ́ГШАТИ безос. Словник синонімів української мови &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
легшати — Ле́гшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джерело: https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Легшати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2024-03-28T19:29:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Легшати, -шаю, -єш, '''''гл. ''Становиться легче. ''Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. ''Шевч. 442. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ле]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B0.jpg</id>
		<title>Файл:Мазепа.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B0.jpg"/>
				<updated>2024-03-28T14:07:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: Родовитість гетьмана Івана Мазепи засвідчена гербом&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Родовитість гетьмана Івана Мазепи засвідчена гербом&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Родовитість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2024-03-28T13:53:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Родовитість, -тости, '''''ж. ''1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ро]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до родовитий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 101).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 597.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синонім: вельможність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. — А третьому, щирому й молодому хлоп’яті: — Що, — каже [пані], — те світове — і вельможність, і багатство? (Вовчок, І, 1955, 258); [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці. Вся вельможність лишилась там (показує в діл) (Л. Укр., II, 1951, 212).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. у сполуч. із сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування старшини, панства, чиновників. — Якби оцей мужик та не робив діла за вас, панів, то довелося б вашій вельможності з голоду пальчики кусати! (Мирний, IV, 1955, 336); — Де староста? — гаркнув на писаря хорунжий. — Ваша вельможність, ви ж його самі послали скликати людей (Багмут, Опов., 1959, 21).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Знатний сановник. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили І на ходулі підняли? (Щог., Поезії, 1958, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Родовитість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2024-03-28T13:52:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Родовитість, -тости, '''''ж. ''1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ро]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до родовитий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 101).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 597.&lt;br /&gt;
Синонім: вельможність&lt;br /&gt;
ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. — А третьому, щирому й молодому хлоп’яті: — Що, — каже [пані], — те світове — і вельможність, і багатство? (Вовчок, І, 1955, 258); [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці. Вся вельможність лишилась там (показує в діл) (Л. Укр., II, 1951, 212).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. у сполуч. із сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування старшини, панства, чиновників. — Якби оцей мужик та не робив діла за вас, панів, то довелося б вашій вельможності з голоду пальчики кусати! (Мирний, IV, 1955, 336); — Де староста? — гаркнув на писаря хорунжий. — Ваша вельможність, ви ж його самі послали скликати людей (Багмут, Опов., 1959, 21).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Знатний сановник. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили І на ходулі підняли? (Щог., Поезії, 1958, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Родовитість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2024-03-28T13:20:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;H.bitkivska: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Родовитість, -тости, '''''ж. ''1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ро]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2022 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2023 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>H.bitkivska</name></author>	</entry>

	</feed>