Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Жито

2013-12-02T07:15:40Z

Efnir:

'''Жито, -та, '''''с. ''Рожь. ''Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. ''Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. ''І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. ''Хата. 179. ''Іде полями та житами до матері в гості. ''Рудч. Ск. І. 209. Ум. '''Житечко, житце. '''''Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. ''Г. Барв. 244.

==Сучасні словники==
'''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15200-zhyto.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 486.]'''''] 
 
'''ЖИ́ТО''',-та, ''с.'' Рожь. ''Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.'' Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. ''І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся.'' Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. жи́течко, жи́тце. ''Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо.'' Г. Барв. 244.
 
 <hr> 

'''[http://sum.in.ua/s/Zhyto ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 533''.]''' 
 

'''ЖИ́ТО''', а, сер.
 
*:''Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.'' 
:Вилітали запорожці На лан жито жати; 
:Жито жали, в копи клали 
::([http://kanevala.narod.ru/pisni74.htm Тарас Шевченко, I, 1951, 203]); 
:Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу 
::''([http://lichnosti.net/people_1982.html Володимир Сосюра, II, 1958, 369]);'' 
* '''У порівняннях.''' Захвилювалась вода, мов жито від вітру, Покотилась валами до берега ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).'' 

*:''Зерно цієї рослини.'' Я часто й спав у насінні, — в житі, в просі, в ячмені й горосі на печі ''([http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=61 Олександр Довженко, I, 1958, 28]).''
*: ''тільки мн.'' жита, ів. Поля з ростучими на них рослинами жита; самі рослини цих полів. Минав я полоси житів ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375);'' Хилить вітер жита понад шляхом ''(Павло Тичина, I, 1957, 25).''
 
 <hr> 
'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BE/ ''Український літературний Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 221'']'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жито1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жито2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жито3.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|TU_SkrsAVFo}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5 Жито]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15200-zhyto.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 486.]''''']
#[http://sum.in.ua/s/Zhyto ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 533''.]
#[http://kanevala.narod.ru/pisni74.htm Тарас Шевченко, I, 1951, 203]
#[http://lichnosti.net/people_1982.html Володимир Сосюра, II, 1958, 369]
#[http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=61 Олександр Довженко, I, 1958, 28]
#[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BE/ ''Український літературний Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 221'']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жи]]

Жнива

2013-12-02T07:12:15Z

Efnir:

'''Жнива, жнив, '''''ж. ''мн. 1) Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. ''Хата. XV. 2) Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. ''Рудч. Ск. ''У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. ''Рудч. Ск. 3) Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. ''Каменец. у.

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15263-zhnyva.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 488.'']''' 
 

'''ЖНИ́ВА́''', жнив, ж. мн. 

'''1.'''Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні.'' Хата. XV. 
 
'''2.'''Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.''Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 
'''3.'''Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.'' Камен. у. 
 
 <hr> 
'''[http://sum.in.ua/s/zhnyva ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.'']''' 
 
'''ЖНИ́ВА́''', жнив, мн.

 
'''1.''' Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю ''([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко, IV, 1950, 82]);''
 
'''//''' Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі ''([http://ukr-lit.net/shhogolev/324-virshi.html Яків Щоголів, Поезії,] 1958, 427);'' — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському ''([http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/kachura.txt Яків Качура, Вибр.], 1953, 248);''
 
'''//''' перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива ''([http://www.ukrlit.vn.ua/info/xx/jbwxn.html Олександр Корнійчук], I, 1955, 71);'' Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива ''([http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles Олесь Гончар], III, 1959, 55).''
 
'''2.''' рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива ([http://lesya.artiweb.org.ua/works/dramas/narujinax.html Леся Українка, II, 1951, 151]); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива ''([[Іван Цюпа, Три явори|Іван Цюпа]], [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:278247/Source:default Три явори], 1958, 30).''
 
 <hr> 
'''''Вірші''''' 
 
'''ЖНИВА''' 

Жнива — то найважча робота. 

Машини натомлюють шлях, 

Як краплі гарячого поту, 

Пшениця у сірих мішках. 

:::''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%87_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ганна Чубач]'' 
 
'''[http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12010 ''Хліб наш насущний'']'''... 
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю. 

Пливуть комбайни й тануть вдалині. 

Село жнивує. Хліб село збирає — 

Пережива найрадісніші дні. 

І сон утік. І спека не змагає, 

І призабуто враз про вихідні. 

Село жнивує. Урожай збирає, 

Біжать валки по золотій стерні. 

А ген, де жовта курява витає, — 

Шоферські траси до токів лягли. 

І бригадир на обрій поглядає: 

— Хоча б дощі оце не почали… 

…Село жнивує. Хліб село збирає, 

Щоб ми в достатку на землі жили. 

:::''[http://www.ukrlife.org/main/uacrim/konon.html Данило Кононенко]'' 
 
 <hr> 
 
'''''Приказки''''' 
 
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять 

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає. 
 
 <hr> 
*'''[http://ukrainian.travel/ua/pro-ukrayinu/traditsiyi/svyato-pershogo-snopa-ta-obzhinki ''Свято першого снопа'']''' 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива4.jpg|x200px]]
|}
 
 <hr> 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива6.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zSIbzdfcfo0}} {{#ev:youtube|E8MvKYYc4cw}}

==Див. також==
'''''<big>[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Жнива]</big>'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15263-zhnyva.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 488.'']
#[http://sum.in.ua/s/zhnyva ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.'']
#[http://ukr-lit.net/shhogolev/324-virshi.html Яків Щоголів, Поезії,] 1958, 427
#[http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/kachura.txt Яків Качура, Вибр.], 1953, 248
#[http://www.ukrlit.vn.ua/info/xx/jbwxn.html Олександр Корнійчук], I, 1955, 71
#[http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles Олесь Гончар], III, 1959, 55
#[http://lesya.artiweb.org.ua/works/dramas/narujinax.html Леся Українка, II, 1951, 151]
#[http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:278247/Source:default Три явори], 1958, 30
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%87_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ганна Чубач]
#[http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12010 ''Хліб наш насущний'']
#[http://www.ukrlife.org/main/uacrim/konon.html Данило Кононенко]
#[http://ukrainian.travel/ua/pro-ukrayinu/traditsiyi/svyato-pershogo-snopa-ta-obzhinki ''Свято першого снопа'']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жн]]

Жнива

2013-12-02T07:04:25Z

Efnir:

'''Жнива, жнив, '''''ж. ''мн. 1) Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. ''Хата. XV. 2) Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. ''Рудч. Ск. ''У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. ''Рудч. Ск. 3) Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. ''Каменец. у.

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15263-zhnyva.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 488.'']''' 
 

'''ЖНИ́ВА́''', жнив, ж. мн. 

'''1.'''Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні.'' Хата. XV. 
 
'''2.'''Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.''Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 
'''3.'''Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.'' Камен. у. 
 
 <hr> 
'''[http://sum.in.ua/s/zhnyva ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.'']''' 
 
'''ЖНИ́ВА́''', жнив, мн.

 
'''1.''' Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю ''([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко, IV, 1950, 82]);''
 
'''//''' Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі ''([http://ukr-lit.net/shhogolev/324-virshi.html Яків Щоголів, Поезії,] 1958, 427);'' — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському ''([http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/kachura.txt Яків Качура, Вибр.], 1953, 248);''
 
'''//''' перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива ''([http://www.ukrlit.vn.ua/info/xx/jbwxn.html Олександр Корнійчук], I, 1955, 71);'' Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива ''([http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles Олесь Гончар], III, 1959, 55).''
 
'''2.''' рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива ([http://lesya.artiweb.org.ua/works/dramas/narujinax.html Леся Українка, II, 1951, 151]); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива ''([[Іван Цюпа, Три явори|Іван Цюпа]], [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:278247/Source:default Три явори], 1958, 30).''
 
 <hr> 
'''''Вірші''''' 
 
'''ЖНИВА''' 

Жнива — то найважча робота. 

Машини натомлюють шлях, 

Як краплі гарячого поту, 

Пшениця у сірих мішках. 

:::''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%87_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ганна Чубач]'' 
 
'''[http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12010 ''Хліб наш насущний'']'''... 
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю. 

Пливуть комбайни й тануть вдалині. 

Село жнивує. Хліб село збирає — 

Пережива найрадісніші дні. 

І сон утік. І спека не змагає, 

І призабуто враз про вихідні. 

Село жнивує. Урожай збирає, 

Біжать валки по золотій стерні. 

А ген, де жовта курява витає, — 

Шоферські траси до токів лягли. 

І бригадир на обрій поглядає: 

— Хоча б дощі оце не почали… 

…Село жнивує. Хліб село збирає, 

Щоб ми в достатку на землі жили. 

:::''[http://www.ukrlife.org/main/uacrim/konon.html Данило Кононенко]'' 
 
 <hr> 
 
'''''Приказки''''' 
 
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять 

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає. 
 
 <hr> 
*'''[http://ukrainian.travel/ua/pro-ukrayinu/traditsiyi/svyato-pershogo-snopa-ta-obzhinki ''Свято першого снопа'']''' 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива4.jpg|x200px]]
|}
 
 <hr> 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива6.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zSIbzdfcfo0}} {{#ev:youtube|E8MvKYYc4cw}}

==Див. також==
'''''<big>[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Жнива]</big>'''''

==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жн]]

Журавель

2013-12-02T07:02:38Z

Efnir:

'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]

==Сучасні словники==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point '''''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.''''']

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
*Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.
 

*Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.
 

*Грудныя внутренности.
 

*Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.
<hr>

'''''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273.'''''
 
 
'''1.''' Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

'''2.''' Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
<hr>
 

'''''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
<hr>

'''''[http://sum.in.ua/s/Zhuravelj Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.]'''''
 
'''ЖУРАВ''', а, ч.
*Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне). 
*Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж. 
*Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
<hr>

'''''[http://www.slovnyk.ua/?swrd=%C6%F3%F0%E0%E2%E5%EB%FC&x=-745&y=-317 Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.]''''' 

'''Похідні:'''
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

==Ілюстрації==
Зовнішній вигляд
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]

|}
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|s0pXlB_g6TE}} {{#ev:youtube|NF9HTh9qQ68}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96 Журавлині] 

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9 Журавель сірий] 

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Журавель степовий] 

[http://www.youtube.com/watch?v=s0pXlB_g6TE Казка Журавель і лисиця] 

[http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів. 

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point '''''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.''''']
#Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273.
#Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.
#[http://sum.in.ua/s/Zhuravelj Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.]
#[http://www.slovnyk.ua/?swrd=%C6%F3%F0%E0%E2%E5%EB%FC&x=-745&y=-317 Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Журнал

2013-12-02T06:57:51Z

Efnir:

'''Журнал, -лу, '''''м. ''Журналъ, періодическое изданіе. ''При універсітеті почав іздаватись журнал ''«Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.

==Сучасні словники==
'''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15456-zhurnal.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 493.]''''' 
 
'''ЖУРНА́Л''', -лу, ''м.'' Журналъ, періодическое изданіе. ''При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ».'' К. Гр. Кв. XIV.

 <hr> 
 
'''''[http://sum.in.ua/s/Zhurnal Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 549.]''''' 
 
'''ЖУРНА́Л''', у, чол. 
*'''''Періодичне друковане видання у вигляді книжки.''''' 
 
:Вчора до мене звернулась редакція одного з нових великих журналів.. з проханням дати їм щось до першої книжки 
 
''([http://www.ukrlit.vn.ua/author/kocubinsky.html Михайло Коцюбинський, III, 1956, 416])'' 
 
:Лліна сиділа на кормі й одверто сумувала, удаючи, що читає гумористичний журнал 
 
''([http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=360 Юрій Яновський, I, 1958, 471]).'' 
 
*'''''Книга чи зошит для систематичних записів про що-небудь.''''' 
[Лазарєв:] 
В такому випадку прошу вас записати до корабельного журналу: лейтенант Лазарев просить висадити його на берег (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 418); — Розпишись отут. — Підсунув [Потапов] їй розкритий журнал (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 41); // Книга для обліку відвідування та успішності учнів. Вона сіла за стіл і, розгорнувши класний журнал, зробила перекличку (Олесь Донченко, IV, 1957, 294).

 <hr> 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Журнал1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Журнал2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Журнал3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Журнал4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1OjkGshik4c}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB Журнал]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15456-zhurnal.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 493.]
#[http://sum.in.ua/s/Zhurnal Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 549.]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/kocubinsky.html Михайло Коцюбинський, III, 1956, 416]
#[http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=360 Юрій Яновський, I, 1958, 471]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жупан

2013-12-02T06:53:52Z

Efnir:

'''Жупан, -на, '''''м. ''Кафтанъ, верхняя мужская одежда. Гол. Од. 16. КС. 1893. V. 280; XII. 447. ''Хоч і надів жупан все не цурайся свитки. ''Ном. № 1274. Ум. '''Жупаник, жупаничок, жупаниченько, жупанок, жупаночок, жупанчик. '''''Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. ''Мил. 91. ''Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок. ''Стор.

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15407-zhupan.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.— Том 1. — С. — 492.'']''' 
 
'''ЖУ̀ПАН''', на, ''м.'' Кафтан, верхняя мужская одежда. Гол Од. 16 КС. 1893. V 280; ХII, 447. ''Хоч і надів жупан – все не цурайся свитки.'' Ном. № 1274. Ум. Жупаник, жупаничок, жупаниченько, жупанок, жупаночок, жупанчик. ''Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку.'' Мил. 91. ''Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок.'' Стор. 
 
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhupan ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.'']''' 
 
'''ЖУ̀ПАН''', пана, чол. 
 
'''1.''' Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти. 
Завзятий, у синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки еліта козак 
 
''(Тарас Шевченко, II, 1953, 79);'' 
*На вал виліз і Лобода, все ще осмикуючи полковницький жупан з австрійського сукна 
 
''(Іван Ле, Україна, 1940, 75)''.

'''2.''' Засстарілий. Теплий верхній чоловічий суконний одяг. Пішли [рибалки] в Акерман, посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани 
 
''(Нечуй-Левицький, II, 1956, 231);'' 
 
Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 411);
 
*'''''У порівняннях.''''' Френч на ньому з нового сукна, ..довгий, мов жупан (Гоїічар, Таврія.., 1957, 521). 
 
'''3.''' Застарілий. Верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин. — Як була я пані В новому жупані, Паничі лицялись, Руку цілували!.. 
 
''(Тарас Шевченко, II, 1953, 98);'' 
 
Вона встала, накинула жупан і вийшла в садок 
 
''(Нечуй-Левицький, III, 1956, 74).''
 
 <hr> 

'''ВІРШІ ПРО ЖУПАН''' 
 
'''''Жупан осінній.''''' 

Жупан осінній приміряє літо 

із грубого 

пістрявого сукна. 

А ґудзики на ньому – 

чорнобривці. 
 

''Василь Степаненко, 1950.''
 
 <hr> 
'''Прислів’я про жупа̀н''' 
 
Не жне, не косить, а жупан носить. 

Не всякого пана пізнаєш без жупана. 

Хоч поганий, та в жупані. 

На те він і кравець, щоб подертий жупан носити! 

''Жупан'', як ''жупан'', аби шапка добра! 
 
 
 <hr> 
'''Байка''' 
 
'''''Пан і жупан''''' 
 

Ой не можу, один пан 

Одів мудрості жупан 

І подумав, що направду 

Він такий вже мудрий ззаду, 

Як і спереду, і збоку. 

Став він відмінять уроки, 

А по карті так границю 

Він провів, що враз криниця, 

Із якої воду пє, - 

Уже за кордоном є. 

Ото сміх! Сміються кури, 

Бо рішив той пан ще з дуру 

Керувати у науці, 

Бідні хлопці-науковці! 

Але що робити мають – 

Вони ж певно ще не знають, 

Що жупан той пан стягнув 

Із музею, коли був 

В ньому сторожем якраз. 

Там він вкрав трохи прикрас, 

Обміняв на серебро 

І воно його спасло, 

Бо роздав його друзякам 

(Тридцять, значить, штук на брата) 

І вони його, за плату, 

Не дали з посади зняти. 

та хіба надовго, пан? 

Вже тріщить по швах жупан, 

А як хтось чуть-чуть штовхне, 

То залишиться одне – 

Утікать мерщій у нірку, 

Щоби не знайшов хтось дірку 

У музеї, де той пан 

Вправно вкрав колись жупан! 

''Ігор Федчишин, 2010.'' 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жупан1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жупан2.JPG|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жупан3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жупан4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5_jvWTi0A7E}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD_(%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3) Жупан]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15407-zhupan.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.— Том 1. — С. — 492.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhupan ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.'']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жасмин

2013-12-02T06:51:14Z

Efnir:

'''Жасмин, -ну,''' ''м.'' Жасминъ. ''Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину''. Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Левиц. Пов. 20.

==Сучасні словники==

''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14863-zhasmyn.html#show_point '''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.''' — Том 1. — С. 475.]''' 

'''Жасмин, -ну,''' ''м.'' Жасминъ. ''Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину''. Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Левиц. Пов. 20.
 <hr> 
 

'''[http://sum.in.ua/s/Zhasmyn Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – С. 512].'''
'''ЖАСМИН,''' у, чол. 

*Чагарник з запашними, білими квітами, який вирощують у садах та парках. Обсаджена жасмином стежка вела в нішу вузьких дверей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 223); За відчиненим вікном тихо шуміли кущі жасмину (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 6).
*Збірн. Квітки цього чагарника. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, доповнювали й прикрашали собою букет ніжні троянди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192). 
 
 <hr> 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 188''''' 

'''ЖАСМИН,''' (бот.) «Jasminum L.»; – р. болг. жасмин, бр. язмін, п. jasmin, ч. jasmin, слц. jazmin, схв.jάсмин, м. jαсмин, слн. jasmin; – запозичення з французької мови; фр. jasmin (<jassemin) «тс.» походить від ар. jāsemȋn (jāsamûn) або перс. jāsemȋn «тс.». – Шанский ЭСРЯ І 5, 277-278; Фасмер ІІ 36; Нüttl-Worth 13; Dauzat 418; Gamillscheg 545; Lokotsch 75 

'''Жасми́н – іменник чоловічого роду'''
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина
|-
| Називний|| жасми́н
|-
| Родовий|| жасми́ну
|-
| Давальний|| жасми́ну, жасми́нові
|-
| Знахідний|| жасми́н
|-
| Орудний|| жасми́ном
|-
| Місцевий|| на/у жасми́ні, по жасми́ну
|-
| Кличний|| жасми́не*
|}
 
'''Жасмин - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна''' 
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний|| жасми́н || жасмини
|-
| Родовий|| жасми́ну || жасминів
|-
| Давальний|| жасми́ну, жасми́нові || жасминам
|-
| Знахідний|| жасми́н || жасмини
|-
| Орудний|| жасми́ном || жасминами
|-
| Місцевий|| на/у жасми́ні, по жасми́ну || на/у жасминах
|-
| Кличний|| жасми́не* || жасмини
|}

==Легенда про жасмин==

Жасмин цветет, роняя лепестки… 

И сладкий снег осыпанных цветов 

Вновь возвращает счастье и мечты, 

И образы моих забытых снов… 

''Л. Текьерос'' 

Про жасмин є легенда красива. 

Згідно з нею всі квіти колись 

Були білі в садах і на нивах, 

Аж незнаний художник з’явивсь. 

Мав з собою він фарби яскраві 

Й запросив, щоб забарвити всіх 

Синім кольором, чи золотавим, 

Чи червоним , – для їхніх утіх. 

Кущ жасмину знаходився поряд, 

Взяти колір хотів золотий 

Сонця любого, й сяяти в морі 

Неповторної зелені ним. 

Невдоволений був живописець, 

Що жасмин попереду троянд, – 

За красою троянди найвище, 

І немов королеви стоять. 

В покарання жасмин мав чекати 

До кінця, та характер зберіг. 

А художник узявсь фарбувати 

Квіти барвами всіх кольорів. 

В результаті вподобана фарба, 

Що жасмин взять для себе хотів, 

Майже вся-вся дісталась кульбабам, 

Та й просить більш жасмин не волів. 

На вимогу щоби поклонився, 

Він художнику так відповів: 

«Я вважаю, що краще б зломився, 

А згинатись не буду повік». 

Залишився жасмин і понині 

Нескоримим, тендітним, крихким, 

З білим цвітом на гордій билині, 

І ми любим його ось таким! 

'' [http://maysterni.com/user.php?id=5364 Марія Дьогтяр (1948)]'' 
 
 

'''ЖАСМИН''' 

Терпко пахне жасмин коло хати, 

Хто його посадив — не згадати. 

Та щоразу, як він зацвітає, 

У дитинство душа повертає. 

І нагадує цвіт його білий 

Образ матері, рідний і милий, 

І такі почуття навіває, 

Що для них, певне й назви немає. 

''Луків Микола'' 
 
 <hr> 
'''''[http://ubeautys.ru/page/privatne-zhittja-spivachki-zhasmin#cut Співачка Жасмин]'''''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жасмин1.gif|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жасмин2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жасмин3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жасмин4.jpg|x200px]]
|}

==Див. також==
'''''<big>[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD Жасмин]</big>'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14863-zhasmyn.html#show_point '''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.''' — Том 1. — С. 475.]
#[http://sum.in.ua/s/Zhasmyn Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – С. 512]
#Етимологічний словник української мови у семи томах. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 188
#[http://maysterni.com/user.php?id=5364 Марія Дьогтяр (1948)]
#[http://ubeautys.ru/page/privatne-zhittja-spivachki-zhasmin#cut Співачка Жасмин]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жа]]

Жолудь

2013-12-02T06:45:34Z

Efnir:

'''Жолудь, -дя, '''''м. ''Желудь. ''Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. ''Нп. Ум. '''Жолудяк. '''Мнж. 1. Ув.'''Жолудяна. '''

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']''' 

 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -дя, ''м.'' Желудь. ''Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену.'' Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.

 <hr> 

'''[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', я, чол.
*Плід дуба. напівдостиглі жолуді з дубів ([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]).
 <hr> 
 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін. 

Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.

 <hr> 

 
'''''Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. 
Плід дуба. 
Жолуддя, жолудевий. 
 <hr> 

'''''Цікава інформація''''' 
 
[[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|плід дуба.]]

 
*Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
*У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук и желудь.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|l4lvPMxlj8o}} {{#ev:youtube|GwUYX0zFthk}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B4%D1%8C Жолудь]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']
#[http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.
#Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жо]]

Жолудь

2013-12-02T06:30:14Z

Efnir:

'''Жолудь, -дя, '''''м. ''Желудь. ''Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. ''Нп. Ум. '''Жолудяк. '''Мнж. 1. Ув.'''Жолудяна. '''

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']''' 

 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -дя, ''м.'' Желудь. ''Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену.'' Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', я, чол.
*Плід дуба. напівдостиглі жолуді з дубів ([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]).
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін. 

Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 
'''''Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. 
Плід дуба. 
Жолуддя, жолудевий. 
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''Цікава інформація''''' 
 
[[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|плід дуба.]]

 
*Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
*У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук и желудь.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|l4lvPMxlj8o}} {{#ev:youtube|GwUYX0zFthk}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B4%D1%8C Жолудь]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']
#[http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.
#Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жо]]

Жолудь

2013-12-02T06:29:43Z

Efnir:

'''Жолудь, -дя, '''''м. ''Желудь. ''Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. ''Нп. Ум. '''Жолудяк. '''Мнж. 1. Ув.'''Жолудяна. '''

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']''' 

 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -дя, ''м.'' Желудь. ''Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену.'' Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', я, чол.
*Плід дуба. напівдостиглі жолуді з дубів ([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]).
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін. 

Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 
'''''Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. 
Плід дуба. 
Жолуддя, жолудевий. 
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''Цікава інформація''''' 
 
[[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|плід дуба.]]

 
*Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
*У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук и желудь.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|l4lvPMxlj8o}} {{#ev:youtube|GwUYX0zFthk}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B4%D1%8C Жолудь]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']
#[http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.
#Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>

<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жо]]

Жолудь

2013-12-02T06:29:03Z

Efnir:

'''Жолудь, -дя, '''''м. ''Желудь. ''Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. ''Нп. Ум. '''Жолудяк. '''Мнж. 1. Ув.'''Жолудяна. '''

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']''' 

 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -дя, ''м.'' Желудь. ''Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену.'' Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', я, чол.
*Плід дуба. напівдостиглі жолуді з дубів ([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]).
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін. 

Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 
'''''Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. 
Плід дуба. 
Жолуддя, жолудевий. 
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''Цікава інформація''''' 
 
[[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|плід дуба.]]

 
*Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
*У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук и желудь.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|l4lvPMxlj8o}}
{{#ev:youtube|GwUYX0zFthk}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B4%D1%8C Жолудь]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']
#[http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.
#Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>

<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жо]]

Жолудь

2013-12-02T06:28:01Z

Efnir:

'''Жолудь, -дя, '''''м. ''Желудь. ''Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. ''Нп. Ум. '''Жолудяк. '''Мнж. 1. Ув.'''Жолудяна. '''

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']''' 

 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -дя, ''м.'' Желудь. ''Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену.'' Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', я, чол.
*Плід дуба. напівдостиглі жолуді з дубів ([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]).
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін. 

Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 
'''''Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. 
Плід дуба. 
Жолуддя, жолудевий. 
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''Цікава інформація''''' 
 
[[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|плід дуба.]]

 
*Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
*У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук и желудь.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|l4lvPMxlj8o}}
{{#ev:youtube|GwUYX0zFthk}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B4%D1%8C Жолудь]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']
#[http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.
#Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>

<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жо]]

Жолудь

2013-12-02T06:26:42Z

Efnir:

'''Жолудь, -дя, '''''м. ''Желудь. ''Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. ''Нп. Ум. '''Жолудяк. '''Мнж. 1. Ув.'''Жолудяна. '''

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15363-zholud.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.'']''' 

 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -дя, ''м.'' Желудь. ''Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену.'' Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''[http://sum.in.ua/s/Zholudj ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.'']''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', я, чол.
*Плід дуба. напівдостиглі жолуді з дубів ([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко], VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/rilsky1.html Максим Рильський, II, 1956, 181]).
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін. 

Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.

 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 
'''''Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.''''' 
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. 
Плід дуба. 
Жолуддя, жолудевий. 
 __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''Цікава інформація''''' 
 
[[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|плід дуба.]]

 
*Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
*У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук и желудь.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жолудь4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|l4lvPMxlj8o}}
{{#ev:youtube|GwUYX0zFthk}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B4%D1%8C Жолудь]'''''

==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жо]]

Жук

2013-12-02T06:10:39Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 
{|
|-
! !! '''''Про жука'''''!! !!
|-
| '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' ||
|-
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! || Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! || Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» || Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
|}
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}} {{#ev:youtube|H4oew1yDzPo}} {{#ev:youtube|BqBCwxnIsoA}}

{{#ev:youtube|Iri0dmUQdGQ}} {{#ev:youtube|D5NII5XRgtM}}
==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T06:09:35Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 
{|
|-
! !! '''''Про жука'''''!! !!
|-
| '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' ||
|-
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! || Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! || Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» || Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
|}
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}} {{#ev:youtube|H4oew1yDzPo}} {{#ev:youtube|BqBCwxnIsoA}} {{#ev:youtube|Iri0dmUQdGQ}}

{{#ev:youtube|D5NII5XRgtM}}
==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T06:05:38Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 
{|
|-
! !! '''''Про жука'''''!! !!
|-
| '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' ||
|-
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! || Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! || Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» || Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
|}
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T06:05:04Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 
{|
|-
! !! '''''Про жука'''''!! !!
|-
| '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' ||
|-
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! || Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! || Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» || Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
|}

'''''Про жука''''' 

'''І''' 

Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! 

'''ІІ''' 

Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! 

'''ІІІ''' 

Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T06:04:02Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 
{|
|-
! !! '''''Про жука'''''!! !!
|-
| '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' ||
|-
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! || Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! || Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» || Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
|}

'''''Про жука''''' 

'''І''' 

Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! 

'''ІІ''' 

Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! 

'''ІІІ''' 

Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T05:58:00Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 
{|
|-
! !! '''''Про жука'''''!! !!
|-
| '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' ||
|-
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! || Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! || Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» || Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
|}

'''''Про жука''''' 

'''І''' 

Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! 

'''ІІ''' 

Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! 

'''ІІІ''' 

Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T05:53:38Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 
{|
|-
! !! '''''Про жука'''''!! !!
|-
| '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' ||
|-
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! || Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! ||
Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» ||
Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
|}

'''''Про жука''''' 

'''І''' 

Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! 

'''ІІ''' 

Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! 

'''ІІІ''' 

Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! 
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T05:40:50Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 <hr> 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 <hr> 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
 <hr> 

==Вірші==
 

'''''Про жука''''' 

'''І''' 

:: Жив собі жук, 

На ім'я короїд. 

Що в короїда 

Було на обід? 

Жадібно гриз він 

Зеленого дуба. 

Ним і обідав. 

Мило та любо. 

Дуб на сніданки 

І дуб на вечері. 

Мало і мало 

Було ненажері! 

Гриз гілочки, 

Виїдав серцевину, 

Міг хоч кого 

Довести до загину. 

В тата вдались 

Короїдові дочки: 

Гризли із смаком 

Маленькі дубочки. 

А поблизу 

Короїдова тітка 

Кволу сосонку 

Хрумала швидко. 

Кожен точив 

І лякався сусіда: 

«Нащо дивитися, 

Хто як обіда?» 

Жук-ненажера 

І весь його рід 

Дуже боялися 

Вийти на світ! 

'''ІІ''' 

Плакала гірко 

В лісі кисличка: 

«Ще ж не стара я! 

Ще невеличка! 

Чом же у мене 

Листячка мало? 

Віти марніють, 

Яблук не стало? 

Щось мене точить, 

їсть без упину. 

Жити так хочу, 

А, мабуть, загину!» 

Скаржились сосни 

Могутнього роду: 

«Краще одразу 

З мосту та в воду! 

Сушить нам серце 

Некликаний гість — 

Стовбур високий 

Поїдом їсть!» 

Тільки промовчав 

Дуб-лісовик. 

Скаржитись в горі 

Він ще не звик! 

'''ІІІ''' 

Та лісники 

Додивилися впору 

Листя засохле, 

Дірявую кору. 

Дуби темнозорі. 

«В них короїди, 

Тому вони хворі!» 

Бачать: на соснах 

Хвоя змертвіла. 

«Теж у них,— кажуть,— 

Нечисть насіла! 

Ось ми їй зараз 

Пропишемо ліки! 

Стежку до бору 

Забуде навіки!» 

Шелестом 

Тишу сполохавши ранню, 

Дятли летять 

Помагать лікуванню. 

Вітром гайнули, 

Аж свиснули крила, 

Хто їх побачив — 

В очах зарябіло! 

В діри на соснах 

Засунули носа, 

Яблуньку бідну 

Оглянули скоса. 

І, добиваючись 

В трухлі куточки, 

Застукотіли 

Дзьоби-молоточки! 

Цюкають дятли, 

Аж сиплеться порох! 

«Ось як ми,— кажуть,— 

Лікуємо хворих!» 

Повитягали 

З нір короїдів, 

Родичів їхніх 

Та їхніх сусідів. 

Щоб у спокої 

Шуміла діброва, 

Щоб розросталася 

Дужа й здорова. 

Будуть дерева 

Здійматися в небо. 

Знищили злодіїв — 

Так їм і треба! 

''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жук

2013-12-02T05:38:56Z

Efnir:

'''Жук, -ка, '''''м. ''1) Жукъ, Scarabeus. '''Жуки у голові (у кого)'''. Глупъ. ''Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. ''Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. '''Жучок, жучечок. '''Ув. '''Жучище. '''

==Сучасні словники==
 
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']''' 
 
'''ЖУК''', -ка, ''м.''
#Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
#Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
 ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 
'''[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']''' 
 
'''ЖУ̀К,''' а, чол. 
 
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); 
 
*'''У порівняннях.''' Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина ([http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/Pryjazn/7.html ''Леся Українка, III, 1952, 669]''); Гудуть заводи, як жуки ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/sosura.html ''Володимир Сосюра], II, 1958, 381''). 
''[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]'' — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб ([http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко], IV, 1957, 262''); 
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. 
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142''); 
 
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); 
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). 
''Жуки в голові у кого'' — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... ([http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]''); 
''Пустити жука'' — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... ''(Яків Качура, II, 1958, 48''). 
 
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322'').
 ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.''''' 
 
'''ЖУ̀К,''' [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''Вірші''' 

'''''Про жука''''' 

'''І''' 

:: Жив собі жук, 

На ім'я короїд. 

Що в короїда 

Було на обід? 

Жадібно гриз він 

Зеленого дуба. 

Ним і обідав. 

Мило та любо. 

Дуб на сніданки 

І дуб на вечері. 

Мало і мало 

Було ненажері! 

Гриз гілочки, 

Виїдав серцевину, 

Міг хоч кого 

Довести до загину. 

В тата вдались 

Короїдові дочки: 

Гризли із смаком 

Маленькі дубочки. 

А поблизу 

Короїдова тітка 

Кволу сосонку 

Хрумала швидко. 

Кожен точив 

І лякався сусіда: 

«Нащо дивитися, 

Хто як обіда?» 

Жук-ненажера 

І весь його рід 

Дуже боялися 

Вийти на світ! 

'''ІІ''' 

Плакала гірко 

В лісі кисличка: 

«Ще ж не стара я! 

Ще невеличка! 

Чом же у мене 

Листячка мало? 

Віти марніють, 

Яблук не стало? 

Щось мене точить, 

їсть без упину. 

Жити так хочу, 

А, мабуть, загину!» 

Скаржились сосни 

Могутнього роду: 

«Краще одразу 

З мосту та в воду! 

Сушить нам серце 

Некликаний гість — 

Стовбур високий 

Поїдом їсть!» 

Тільки промовчав 

Дуб-лісовик. 

Скаржитись в горі 

Він ще не звик! 

'''ІІІ''' 

Та лісники 

Додивилися впору 

Листя засохле, 

Дірявую кору. 

Дуби темнозорі. 

«В них короїди, 

Тому вони хворі!» 

Бачать: на соснах 

Хвоя змертвіла. 

«Теж у них,— кажуть,— 

Нечисть насіла! 

Ось ми їй зараз 

Пропишемо ліки! 

Стежку до бору 

Забуде навіки!» 

Шелестом 

Тишу сполохавши ранню, 

Дятли летять 

Помагать лікуванню. 

Вітром гайнули, 

Аж свиснули крила, 

Хто їх побачив — 

В очах зарябіло! 

В діри на соснах 

Засунули носа, 

Яблуньку бідну 

Оглянули скоса. 

І, добиваючись 

В трухлі куточки, 

Застукотіли 

Дзьоби-молоточки! 

Цюкають дятли, 

Аж сиплеться порох! 

«Ось як ми,— кажуть,— 

Лікуємо хворих!» 

Повитягали 

З нір короїдів, 

Родичів їхніх 

Та їхніх сусідів. 

Щоб у спокої 

Шуміла діброва, 

Щоб розросталася 

Дужа й здорова. 

Будуть дерева 

Здійматися в небо. 

Знищили злодіїв — 

Так їм і треба! 

''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жук4.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kVS3bIllmcg}}

==Див. також==
'''''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA Жук]'''''

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15402-zhuk.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.'']
#[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32
#[http://www.youtube.com/watch?v=H4oew1yDzPo Жук-водолюб]
#[http://www.ukrlit.vn.ua/author/donchenko.html ''Олесь Донченко]
#[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]
#[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми]
#[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук']
#[http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]
#[http://lib.meta.ua/book/24385/ ''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
#[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]

<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жу]]

Жінка

2013-12-01T22:36:59Z

Efnir:

'''Жінка, -ки, '''''ж. ''1) Женщина. ''Жінки довге волосся мають, а розум короткий. ''Ном. № 9034. ''І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. ''Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. ''Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. ''Мет. 94. Ум. '''Жінонька, жіночка. '''''А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. ''Шевч. 67.

==Сучасні словники==
'''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.']'''' 
 
'''Жі́нка''', -ки, ж. 
1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 
2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67. 
 
<hr> 

'''''[[Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234]].''''' 

'''1.''' Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103). 
'''2.''' Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18). 
'''3.''' Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45);
 
<hr> 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205 – 206.''''' 
'''ЖІНКА'''
*(рідк.) «дружина; жінка», [жена] «жінка” Ж, [женило] «хлопець, якому час одружуватися», жених, женихівство, женишина «один із двох закоханих», женщина, [женячка] «одруження», [жінва] (зб.) «жіноцтво», жінка, жінота, [жінотва], жіноцтво, [жіночник] «бабинець» Ж, [жінощина] (зб.) «жіноцтво», жоних, жонота Г, Пі, [жоноха] «жінка», [женихливий, женишливий], жіноцький, жіночий, жіночний, жінчин, жонатий, женити, женихатися, [жоновати] «бути заміжньою жінкою» Я, [безженець, безженство], [нежонач] Л;
*р. болг. жена, бр. жонка, др. жена, п. zona, ч.слц. žena, м. жена, схв.
жена; споріднене з прус. genno «жінка», гот. qinô «жінка», двн. quena «жінка», quena «тс.», англ.. queen «королева», дірл. ben «дружина». 

*Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474.
 
<hr> 

'''''Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – Київ : Видавництво «Аконіт», 2000. – С. 31 – 32.''''' 
'''ЖІНКА,''' и, ж.
'''1.'''Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з’єднались. По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл.).
'''2.'''Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Коцюб.).
'''3.'''Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. – Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, – каже козак (Вовчок); // Взагалі замужня особа жіночої статі.
 
<hr> 

'''''Прислів’я і приказки''''' 
 
Жінка – не рукавиця, мінять жінку не годиться. 
Добра жінка – то весілля, а зла – то погане зілля. 
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає. 
Куди голка, туди й нитка, куди чоловік, туди й жінка. 
 
<hr> 
'''Українська жінка''' 
[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.]

На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. 
Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсилість вислову чоловічого почуття перед образом жінки. 
Жінка – одна з найбільших потужностей світа, предивно тривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію-заміри, як облічення чисел, а однак так рідко описуємо її, як жіночність, як силу жіночости. Яка ж то багата сила! 
Дехто, повний нужденних теорій, що прийшли з убогих надбалтійських країв до нашого пишного краю, хотів би із понятть жінки і жіночости зробити щось нижчого, щось служебниць кого у порівнянні з мужчиною. Обридливо звучать їхні повторювання про те, що жінці належиться тільки догляд за дітьми, відвідування церкви, варення в кухні і підвладність мужчині. Таким пригадаймо, що ще в XVI ст. існувала в нас „присяга молодих перед вінчанням”, де він каже до неї, що „бере її як другиню”, рівну собі перед Богом. 
Дехто, повний хаосу і примітивізму, що приходить до нас з уральських пущ і московських лісових людей, хотів би зв’язати роль жінки тільки з примітивним залагодженням фізіологічного призначення. Таким пригадаймо слова з народної пісні, де багато є духу раси. В пісні говорить дівчина до милого, що річ не в карих очах, а „в тій правді”, що є між українцем і українкою. 
Врешті є й такі, що ціле поняття своє про Україну вкладають в образ героїчного вояка. Жінка не може бути, кажуть вони, героїчним вояком, отже тим самим не є вона важним первнем в українській духовності. Власне, українка, як мало котра жінка в Європі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, котрі потрапили залізом і вогнем боронити честі і слави України. Честь їм за це! 
А однак, коли спитати себе, чи то в тім є призначення українки – то скажемо: ні! Вони можуть заступити своїх братів, що упадають, що найшлися в тяжких обставинах, вони можуть в шаленому вирі боротьби шляхетно згинути як жертва, чи як боєць, однак перше місце в воєнному риштунку – для мужчин, а не для жінок. Це їхнє, а не жіноче завдання. 
Ба навіть амазонки, це праукраїнське плем’я, що жили самі й управляли тільки війну й полювання, в описах еллінів не зосталися до кінця анахоретками, професіоналками війни. Навіть вони вкінці знайшли гарних, дібраних хлопців, покохали їх і побрались. 
Українська жінка є зв’язана з військовістю, але не там головний її вияв в духовності раси. Не там її влада. Може, та влада в любові? Там її природний терен кермування? Хто ж відмовить жінці зручності на цьому терені міражу, чарівництва, жорстокості, призначення і простоти?
Ні, вона може знає терен любові ліпше від мужчини і більше угадує гру глибоких життєвих поривів, але вона не кермує ними. Навпаки, знаючи ліпше від мужчини всю небезпеку інстинкту любові, старається жінка радше злагодити брутальність і нерівність вибухів почуття. 
Так само без жалю карають жінки тих, що вийшли поза межі звичайності й традиції. Карають передовсім жінок. Українка має більшу індивідуальність ніж жінки інших, передовсім сусідніх народів, а також їй тяжче, ніж іншим, втримати в окреслених межах своє розбуджене почуття. 
Звернімося ж до окреслення жінки в сучасному світі. Роздумування над жінкою і її роллю не такі цікаві в сучасній Європі. Тут, здається, французька й німецька концепції жінки вичерпали все можливе. Для українця цікавіше є заглянути до іншого краю. Цікаво й тому, що там формується, мабуть, найбільший сучасний центр цивілізації білої раси, цікаво й тому, що свіжість світовідчування там є яскравішою, аніж в Західній Європі. 
Це ж там, в Америці нотують уважні спостерігачі все більший зріст значення жінки. Американці не бояться приходу ані тоталітаризму військовості, ані комунізму – для них майже невідхильною річчю є прихід жінок до влади. Там жінки грають першорядну роль в житті країни. В жоднім іншім краю немає такої пошани до жінки і бажання одночасно пізнати її істоту, як в Америці. Передовсім в американських біологів знайдемо на цю тему тепер багато аналітичних і синтетичних праць. Спровадити їх можна до кількох підставових тверджень. 
Жінка є цілком відмінною від мужчини істотою. Роль її в цивілізації раси є вища, аніж чоловіча. Вона є носителькою тої цивілізації раси. Назагал жінки досягають повного розвитку тільки по одній, або кількох вагітностях. Вагітність цілковито змінює духовний і тілесний стан жінки. Величезний вплив на ці переродження робить довга присутність плоду в ній. Його молода тканина, що частинно є й батьківська, виділяє речовини й напоює ними ціле тіло жінки, вона немов затроєна ним. І звідти повстає той перелом у тілі й душі жінки – її цілий організм це вже певний наслідок хімічною сполуки чоловічого й жіночого первнів. Це вже – мати, може найвища форма людства. 
Це щось нового в жінці. Мати – це не войовниця і не коханка. Є в ній більша від обох духовна стійкість. „Жінки, що були вагітні – каже біолог – є більш зрівноважені від тих, що не мали дітей”. Звернім увагу на ту „зрівноваженість”. В наших роздумуваннях над українською жінкою і українською расою вона нам багато пояснюватиме. Особливо багато пояснить духовність матері в розумінні української жінки. 
Треба признати, що кермує українською родиною жінка. Мужчина виступає назовні як представник і оборонець, але найголовніше духовне внутрішнє життя і формування опінії родини спочиває в руках жінки. Особливо видно цю перевагу жінки, коли споглядаємо пересічну міщансько-селянську родину. […] Жінка в родині є носителькою не тільки щастя щоденності, не тільки понять справедливості, але й суспільної й расової моралі. Вона більше, ніж мужчина, формує расу. Один з найблискучіших дослідників українських органічних форм співжиття проф. Ф. Щербина підкреслює, що підстави українського солідаризму, які полягають в рівності та однаковій відповідальності членів та моральному авторитеті провідника, дає передусім устрій української родини. Отже жінка дає в родині і найсильніше пов’язання з минулим власної раси, і підстави норм групової організації раси. […] Витривалість в боротьбі раси завдячуємо жінці і її ролі в родині. 
Український світ дав від свого початку інший міф про сполучення чоловічих і жіночих первнів. Вони сполучені в одній істоті – Матері. Мати – це найбільше божество трипільської основи раси, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень, Мати Всіх Богів, найбільше божество малоазійців і праукраїнської раси. Бо в цій істоті сполучено всі первні людини. І коли глянемо вглиб раси, поза тисячоліття, коли глянемо, що залишилось від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі. Цей символ єдності увійшов і в українську християнську релігію, і в сучасну українську родину, а тим самим кермує й суспільним життям української раси. 
Типово балтійські, містичні блефи блукають серед українців, як примари, і це затирає образ українських духовних реальностей. Так само накидають українцям нужденне планування, взяте з чужих зразків, що цілком не бере під увагу ані історичного, ані расового змісту краю. Провідник – це тепер алтайський шаман з теоріями-заклинаннями, або германський кочівник, що „планово” шукає міражів, а не вождь українського типу, з великою моральною відповідальністю, гострозорим знанням елементів українства й оточення і з відвагою і з вірою в Божу поміч у Великій Пригоді, що зветься історією. 
І тому маю сміливість сказати, що всяке відходження від джерел і психології раси – це пониження її, а можливо навіть і запропащення, як би ці ідеї гарно не називались: соціалізм, донкіхотизм, динамізм, волюнтаризм. 
Як дійшли інші до розуміння процесу кермування – не знаю. Мені особисто допомогла велика жіноча індивідуальність, може побіч Наталі Кобринської найбільша серед українських жінок XIX століття. Річ іде про Ольгу Косач – Олену Пчілку. Природна, расова спорідненість – це найважливіше для Олени Пчілки. Органічне зв’язання зі своєю кров’ю – це одна прикмета світогляду Олени Пчілки, друга прикмета – „почуття ворожнечі до інших з приводу любові до своєї національності”. 
Фізична любов до свого і фізична ненависть до чужого у світогляді, у духовності, – ось що характеризує українку від найдавніших аж до останніх часів. Своє під благословенством українки, закоханої в свої українські сили! […] О. Пчілка, як синтетичка суспільних теорій, перша в нас має честь свідомо уживати та пропагувати націоналізм в Україні. За націоналізм боролась вона і проти М. Драгоманова, і проти Д. Донцова, і чужинців. Та на сторінках її полтавського „Рідного краю” знайдем не тільки популярні тепер кличі націоналізму. Там є й далеко глибші клич – клич очищення нації від чужих елементів, а також підкреслення значення кровної єдності українців. Отже, її так само мусимо визнати за основоположницю ідей українського расизму. 
Треба сподіватись, що чим більше українці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні традиції, тим більше довіри будуть мати до інтуїції, творчості і невсипущої енергії українського жіночого первня. З цілим правом можемо його вивищувати. Це один з найкращих жіночих первнів Європи і білої раси. 
Він цементує, він дає стійкість і зрівноваженість українському духовному життю. Він дає й силу, бо українка часто не відступить там, де відступить українець, і не подарує ворогові там, де подарує українець. 
Бо жіночий первень, ця українська духовність-мати, має більше почуття власності на Україну, як первень чоловічий, більш фантастичний і поривистий. А тим, що хочуть кермувати українською духовністю, говорить Мати, істота, найвища в тій духовності: „Ви не є метушливі з натури, як ці всі народи, що коло вас. Не ваша річ шарпатися, викрикувати, істеризуватися, прискорювати те, чого не можна прискорити, підтримувати те, чого не можна підтримати. Ви є тут вісь між Балтією і Уралом. Ваші закони увійшли в законодавство тих, що коло вас, і ваше слово збагатило убогі засоби звіроловів і кочівників. Перед тим, як кермувати, навчіться розуміти й розрізняти великі речі українського духу. Не тільки розуміти, але й відчути, не тільки відчути, але й собою не одну з них висловити. Тоді будете довго жити самі в цьому народі, і тоді збудуєте його і попровадите переможно в історію”.
 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка5.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жінка6.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жынка7.jpg|x200px]]
|- valign="top"
|}
 

==Джерела та література==
 

#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'] 
#Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234. 
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205 – 206. 
#Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474. 
#Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – Київ : Видавництво «Аконіт», 2000. – С. 31 – 32. 
#[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.] 
 
==Див. також==
 
Додаткові відомості
Жіночність
http://uk.wikipedia.org/wiki/Жіночність
Жіноча стать
Філогінія
Фемінізм Дівчина
Мати
Людина
Чоловік 
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жі]]

Жінка

2013-12-01T22:34:34Z

Efnir:

'''Жінка, -ки, '''''ж. ''1) Женщина. ''Жінки довге волосся мають, а розум короткий. ''Ном. № 9034. ''І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. ''Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. ''Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. ''Мет. 94. Ум. '''Жінонька, жіночка. '''''А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. ''Шевч. 67.

==Сучасні словники==
'''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.']'''' 
 
'''Жі́нка''', -ки, ж. 
1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 
2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67. 
 
<hr> 

'''''[[Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234]].''''' 

'''1.''' Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103). 
'''2.''' Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18). 
'''3.''' Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45);
 
<hr> 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205 – 206.''''' 
'''ЖІНКА'''
*(рідк.) «дружина; жінка», [жена] «жінка” Ж, [женило] «хлопець, якому час одружуватися», жених, женихівство, женишина «один із двох закоханих», женщина, [женячка] «одруження», [жінва] (зб.) «жіноцтво», жінка, жінота, [жінотва], жіноцтво, [жіночник] «бабинець» Ж, [жінощина] (зб.) «жіноцтво», жоних, жонота Г, Пі, [жоноха] «жінка», [женихливий, женишливий], жіноцький, жіночий, жіночний, жінчин, жонатий, женити, женихатися, [жоновати] «бути заміжньою жінкою» Я, [безженець, безженство], [нежонач] Л;
*р. болг. жена, бр. жонка, др. жена, п. zona, ч.слц. žena, м. жена, схв.
жена; споріднене з прус. genno «жінка», гот. qinô «жінка», двн. quena «жінка», quena «тс.», англ.. queen «королева», дірл. ben «дружина». 

*Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474.
 
<hr> 

'''''Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – Київ : Видавництво «Аконіт», 2000. – С. 31 – 32.''''' 
'''ЖІНКА,''' и, ж.
'''1.'''Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з’єднались. По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл.).
'''2.'''Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Коцюб.).
'''3.'''Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. – Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, – каже козак (Вовчок); // Взагалі замужня особа жіночої статі.
 
<hr> 

'''''Прислів’я і приказки''''' 
 
Жінка – не рукавиця, мінять жінку не годиться. 
Добра жінка – то весілля, а зла – то погане зілля. 
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає. 
Куди голка, туди й нитка, куди чоловік, туди й жінка. 
 
<hr> 
'''Українська жінка''' 
[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.]

На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. 
Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсилість вислову чоловічого почуття перед образом жінки. 
Жінка – одна з найбільших потужностей світа, предивно тривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію-заміри, як облічення чисел, а однак так рідко описуємо її, як жіночність, як силу жіночости. Яка ж то багата сила! 
Дехто, повний нужденних теорій, що прийшли з убогих надбалтійських країв до нашого пишного краю, хотів би із понятть жінки і жіночости зробити щось нижчого, щось служебниць кого у порівнянні з мужчиною. Обридливо звучать їхні повторювання про те, що жінці належиться тільки догляд за дітьми, відвідування церкви, варення в кухні і підвладність мужчині. Таким пригадаймо, що ще в XVI ст. існувала в нас „присяга молодих перед вінчанням”, де він каже до неї, що „бере її як другиню”, рівну собі перед Богом. 
Дехто, повний хаосу і примітивізму, що приходить до нас з уральських пущ і московських лісових людей, хотів би зв’язати роль жінки тільки з примітивним залагодженням фізіологічного призначення. Таким пригадаймо слова з народної пісні, де багато є духу раси. В пісні говорить дівчина до милого, що річ не в карих очах, а „в тій правді”, що є між українцем і українкою. 
Врешті є й такі, що ціле поняття своє про Україну вкладають в образ героїчного вояка. Жінка не може бути, кажуть вони, героїчним вояком, отже тим самим не є вона важним первнем в українській духовності. Власне, українка, як мало котра жінка в Європі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, котрі потрапили залізом і вогнем боронити честі і слави України. Честь їм за це! 
А однак, коли спитати себе, чи то в тім є призначення українки – то скажемо: ні! Вони можуть заступити своїх братів, що упадають, що найшлися в тяжких обставинах, вони можуть в шаленому вирі боротьби шляхетно згинути як жертва, чи як боєць, однак перше місце в воєнному риштунку – для мужчин, а не для жінок. Це їхнє, а не жіноче завдання. 
Ба навіть амазонки, це праукраїнське плем’я, що жили самі й управляли тільки війну й полювання, в описах еллінів не зосталися до кінця анахоретками, професіоналками війни. Навіть вони вкінці знайшли гарних, дібраних хлопців, покохали їх і побрались. 
Українська жінка є зв’язана з військовістю, але не там головний її вияв в духовності раси. Не там її влада. Може, та влада в любові? Там її природний терен кермування? Хто ж відмовить жінці зручності на цьому терені міражу, чарівництва, жорстокості, призначення і простоти?
Ні, вона може знає терен любові ліпше від мужчини і більше угадує гру глибоких життєвих поривів, але вона не кермує ними. Навпаки, знаючи ліпше від мужчини всю небезпеку інстинкту любові, старається жінка радше злагодити брутальність і нерівність вибухів почуття. 
Так само без жалю карають жінки тих, що вийшли поза межі звичайності й традиції. Карають передовсім жінок. Українка має більшу індивідуальність ніж жінки інших, передовсім сусідніх народів, а також їй тяжче, ніж іншим, втримати в окреслених межах своє розбуджене почуття. 
Звернімося ж до окреслення жінки в сучасному світі. Роздумування над жінкою і її роллю не такі цікаві в сучасній Європі. Тут, здається, французька й німецька концепції жінки вичерпали все можливе. Для українця цікавіше є заглянути до іншого краю. Цікаво й тому, що там формується, мабуть, найбільший сучасний центр цивілізації білої раси, цікаво й тому, що свіжість світовідчування там є яскравішою, аніж в Західній Європі. 
Це ж там, в Америці нотують уважні спостерігачі все більший зріст значення жінки. Американці не бояться приходу ані тоталітаризму військовості, ані комунізму – для них майже невідхильною річчю є прихід жінок до влади. Там жінки грають першорядну роль в житті країни. В жоднім іншім краю немає такої пошани до жінки і бажання одночасно пізнати її істоту, як в Америці. Передовсім в американських біологів знайдемо на цю тему тепер багато аналітичних і синтетичних праць. Спровадити їх можна до кількох підставових тверджень. 
Жінка є цілком відмінною від мужчини істотою. Роль її в цивілізації раси є вища, аніж чоловіча. Вона є носителькою тої цивілізації раси. Назагал жінки досягають повного розвитку тільки по одній, або кількох вагітностях. Вагітність цілковито змінює духовний і тілесний стан жінки. Величезний вплив на ці переродження робить довга присутність плоду в ній. Його молода тканина, що частинно є й батьківська, виділяє речовини й напоює ними ціле тіло жінки, вона немов затроєна ним. І звідти повстає той перелом у тілі й душі жінки – її цілий організм це вже певний наслідок хімічною сполуки чоловічого й жіночого первнів. Це вже – мати, може найвища форма людства. 
Це щось нового в жінці. Мати – це не войовниця і не коханка. Є в ній більша від обох духовна стійкість. „Жінки, що були вагітні – каже біолог – є більш зрівноважені від тих, що не мали дітей”. Звернім увагу на ту „зрівноваженість”. В наших роздумуваннях над українською жінкою і українською расою вона нам багато пояснюватиме. Особливо багато пояснить духовність матері в розумінні української жінки. 
Треба признати, що кермує українською родиною жінка. Мужчина виступає назовні як представник і оборонець, але найголовніше духовне внутрішнє життя і формування опінії родини спочиває в руках жінки. Особливо видно цю перевагу жінки, коли споглядаємо пересічну міщансько-селянську родину. […] Жінка в родині є носителькою не тільки щастя щоденності, не тільки понять справедливості, але й суспільної й расової моралі. Вона більше, ніж мужчина, формує расу. Один з найблискучіших дослідників українських органічних форм співжиття проф. Ф. Щербина підкреслює, що підстави українського солідаризму, які полягають в рівності та однаковій відповідальності членів та моральному авторитеті провідника, дає передусім устрій української родини. Отже жінка дає в родині і найсильніше пов’язання з минулим власної раси, і підстави норм групової організації раси. […] Витривалість в боротьбі раси завдячуємо жінці і її ролі в родині. 
Український світ дав від свого початку інший міф про сполучення чоловічих і жіночих первнів. Вони сполучені в одній істоті – Матері. Мати – це найбільше божество трипільської основи раси, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень, Мати Всіх Богів, найбільше божество малоазійців і праукраїнської раси. Бо в цій істоті сполучено всі первні людини. І коли глянемо вглиб раси, поза тисячоліття, коли глянемо, що залишилось від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі. Цей символ єдності увійшов і в українську християнську релігію, і в сучасну українську родину, а тим самим кермує й суспільним життям української раси. 
Типово балтійські, містичні блефи блукають серед українців, як примари, і це затирає образ українських духовних реальностей. Так само накидають українцям нужденне планування, взяте з чужих зразків, що цілком не бере під увагу ані історичного, ані расового змісту краю. Провідник – це тепер алтайський шаман з теоріями-заклинаннями, або германський кочівник, що „планово” шукає міражів, а не вождь українського типу, з великою моральною відповідальністю, гострозорим знанням елементів українства й оточення і з відвагою і з вірою в Божу поміч у Великій Пригоді, що зветься історією. 
І тому маю сміливість сказати, що всяке відходження від джерел і психології раси – це пониження її, а можливо навіть і запропащення, як би ці ідеї гарно не називались: соціалізм, донкіхотизм, динамізм, волюнтаризм. 
Як дійшли інші до розуміння процесу кермування – не знаю. Мені особисто допомогла велика жіноча індивідуальність, може побіч Наталі Кобринської найбільша серед українських жінок XIX століття. Річ іде про Ольгу Косач – Олену Пчілку. Природна, расова спорідненість – це найважливіше для Олени Пчілки. Органічне зв’язання зі своєю кров’ю – це одна прикмета світогляду Олени Пчілки, друга прикмета – „почуття ворожнечі до інших з приводу любові до своєї національності”. 
Фізична любов до свого і фізична ненависть до чужого у світогляді, у духовності, – ось що характеризує українку від найдавніших аж до останніх часів. Своє під благословенством українки, закоханої в свої українські сили! […] О. Пчілка, як синтетичка суспільних теорій, перша в нас має честь свідомо уживати та пропагувати націоналізм в Україні. За націоналізм боролась вона і проти М. Драгоманова, і проти Д. Донцова, і чужинців. Та на сторінках її полтавського „Рідного краю” знайдем не тільки популярні тепер кличі націоналізму. Там є й далеко глибші клич – клич очищення нації від чужих елементів, а також підкреслення значення кровної єдності українців. Отже, її так само мусимо визнати за основоположницю ідей українського расизму. 
Треба сподіватись, що чим більше українці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні традиції, тим більше довіри будуть мати до інтуїції, творчості і невсипущої енергії українського жіночого первня. З цілим правом можемо його вивищувати. Це один з найкращих жіночих первнів Європи і білої раси. 
Він цементує, він дає стійкість і зрівноваженість українському духовному життю. Він дає й силу, бо українка часто не відступить там, де відступить українець, і не подарує ворогові там, де подарує українець. 
Бо жіночий первень, ця українська духовність-мати, має більше почуття власності на Україну, як первень чоловічий, більш фантастичний і поривистий. А тим, що хочуть кермувати українською духовністю, говорить Мати, істота, найвища в тій духовності: „Ви не є метушливі з натури, як ці всі народи, що коло вас. Не ваша річ шарпатися, викрикувати, істеризуватися, прискорювати те, чого не можна прискорити, підтримувати те, чого не можна підтримати. Ви є тут вісь між Балтією і Уралом. Ваші закони увійшли в законодавство тих, що коло вас, і ваше слово збагатило убогі засоби звіроловів і кочівників. Перед тим, як кермувати, навчіться розуміти й розрізняти великі речі українського духу. Не тільки розуміти, але й відчути, не тільки відчути, але й собою не одну з них висловити. Тоді будете довго жити самі в цьому народі, і тоді збудуєте його і попровадите переможно в історію”.
 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка5.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жінка6.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жынка7.jpg|x200px]]
|- valign="top"
|}
 
==Джерела та література== 

#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'] 
#Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234. 
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205 – 206. 
#Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474. 
#Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – Київ : Видавництво «Аконіт», 2000. – С. 31 – 32. 
#[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.] 
 
==Див. також==
 
Додаткові відомості
Жіночність
http://uk.wikipedia.org/wiki/Жіночність
Жіноча стать
Філогінія
Фемінізм Дівчина
Мати
Людина
Чоловік 
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жі]]

Жінка

2013-12-01T22:29:45Z

Efnir:

'''Жінка, -ки, '''''ж. ''1) Женщина. ''Жінки довге волосся мають, а розум короткий. ''Ном. № 9034. ''І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. ''Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. ''Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. ''Мет. 94. Ум. '''Жінонька, жіночка. '''''А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. ''Шевч. 67.

==Сучасні словники==
'''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.']'''' 
 
'''Жі́нка''', -ки, ж. 
1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 
2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67. 
 
<hr> 

'''''[[Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234]].''''' 

'''1.''' Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103). 
'''2.''' Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18). 
'''3.''' Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45);
 
<hr> 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205 – 206.''''' 
'''ЖІНКА'''
*(рідк.) «дружина; жінка», [жена] «жінка” Ж, [женило] «хлопець, якому час одружуватися», жених, женихівство, женишина «один із двох закоханих», женщина, [женячка] «одруження», [жінва] (зб.) «жіноцтво», жінка, жінота, [жінотва], жіноцтво, [жіночник] «бабинець» Ж, [жінощина] (зб.) «жіноцтво», жоних, жонота Г, Пі, [жоноха] «жінка», [женихливий, женишливий], жіноцький, жіночий, жіночний, жінчин, жонатий, женити, женихатися, [жоновати] «бути заміжньою жінкою» Я, [безженець, безженство], [нежонач] Л;
*р. болг. жена, бр. жонка, др. жена, п. zona, ч.слц. žena, м. жена, схв.
жена; споріднене з прус. genno «жінка», гот. qinô «жінка», двн. quena «жінка», quena «тс.», англ.. queen «королева», дірл. ben «дружина». 

*Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474.
 
<hr> 

'''''Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – Київ : Видавництво «Аконіт», 2000. – С. 31 – 32.''''' 
'''ЖІНКА,''' и, ж.
'''1.'''Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з’єднались. По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл.).
'''2.'''Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Коцюб.).
'''3.'''Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. – Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, – каже козак (Вовчок); // Взагалі замужня особа жіночої статі.
 
<hr> 

'''''Прислів’я і приказки''''' 
 
Жінка – не рукавиця, мінять жінку не годиться. 
Добра жінка – то весілля, а зла – то погане зілля. 
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає. 
Куди голка, туди й нитка, куди чоловік, туди й жінка. 
 
<hr> 
'''Українська жінка''' 
[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.]

На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. 
Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсилість вислову чоловічого почуття перед образом жінки. 
Жінка – одна з найбільших потужностей світа, предивно тривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію-заміри, як облічення чисел, а однак так рідко описуємо її, як жіночність, як силу жіночости. Яка ж то багата сила! 
Дехто, повний нужденних теорій, що прийшли з убогих надбалтійських країв до нашого пишного краю, хотів би із понятть жінки і жіночости зробити щось нижчого, щось служебниць кого у порівнянні з мужчиною. Обридливо звучать їхні повторювання про те, що жінці належиться тільки догляд за дітьми, відвідування церкви, варення в кухні і підвладність мужчині. Таким пригадаймо, що ще в XVI ст. існувала в нас „присяга молодих перед вінчанням”, де він каже до неї, що „бере її як другиню”, рівну собі перед Богом. 
Дехто, повний хаосу і примітивізму, що приходить до нас з уральських пущ і московських лісових людей, хотів би зв’язати роль жінки тільки з примітивним залагодженням фізіологічного призначення. Таким пригадаймо слова з народної пісні, де багато є духу раси. В пісні говорить дівчина до милого, що річ не в карих очах, а „в тій правді”, що є між українцем і українкою. 
Врешті є й такі, що ціле поняття своє про Україну вкладають в образ героїчного вояка. Жінка не може бути, кажуть вони, героїчним вояком, отже тим самим не є вона важним первнем в українській духовності. Власне, українка, як мало котра жінка в Європі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, котрі потрапили залізом і вогнем боронити честі і слави України. Честь їм за це! 
А однак, коли спитати себе, чи то в тім є призначення українки – то скажемо: ні! Вони можуть заступити своїх братів, що упадають, що найшлися в тяжких обставинах, вони можуть в шаленому вирі боротьби шляхетно згинути як жертва, чи як боєць, однак перше місце в воєнному риштунку – для мужчин, а не для жінок. Це їхнє, а не жіноче завдання. 
Ба навіть амазонки, це праукраїнське плем’я, що жили самі й управляли тільки війну й полювання, в описах еллінів не зосталися до кінця анахоретками, професіоналками війни. Навіть вони вкінці знайшли гарних, дібраних хлопців, покохали їх і побрались. 
Українська жінка є зв’язана з військовістю, але не там головний її вияв в духовності раси. Не там її влада. Може, та влада в любові? Там її природний терен кермування? Хто ж відмовить жінці зручності на цьому терені міражу, чарівництва, жорстокості, призначення і простоти?
Ні, вона може знає терен любові ліпше від мужчини і більше угадує гру глибоких життєвих поривів, але вона не кермує ними. Навпаки, знаючи ліпше від мужчини всю небезпеку інстинкту любові, старається жінка радше злагодити брутальність і нерівність вибухів почуття. 
Так само без жалю карають жінки тих, що вийшли поза межі звичайності й традиції. Карають передовсім жінок. Українка має більшу індивідуальність ніж жінки інших, передовсім сусідніх народів, а також їй тяжче, ніж іншим, втримати в окреслених межах своє розбуджене почуття. 
Звернімося ж до окреслення жінки в сучасному світі. Роздумування над жінкою і її роллю не такі цікаві в сучасній Європі. Тут, здається, французька й німецька концепції жінки вичерпали все можливе. Для українця цікавіше є заглянути до іншого краю. Цікаво й тому, що там формується, мабуть, найбільший сучасний центр цивілізації білої раси, цікаво й тому, що свіжість світовідчування там є яскравішою, аніж в Західній Європі. 
Це ж там, в Америці нотують уважні спостерігачі все більший зріст значення жінки. Американці не бояться приходу ані тоталітаризму військовості, ані комунізму – для них майже невідхильною річчю є прихід жінок до влади. Там жінки грають першорядну роль в житті країни. В жоднім іншім краю немає такої пошани до жінки і бажання одночасно пізнати її істоту, як в Америці. Передовсім в американських біологів знайдемо на цю тему тепер багато аналітичних і синтетичних праць. Спровадити їх можна до кількох підставових тверджень. 
Жінка є цілком відмінною від мужчини істотою. Роль її в цивілізації раси є вища, аніж чоловіча. Вона є носителькою тої цивілізації раси. Назагал жінки досягають повного розвитку тільки по одній, або кількох вагітностях. Вагітність цілковито змінює духовний і тілесний стан жінки. Величезний вплив на ці переродження робить довга присутність плоду в ній. Його молода тканина, що частинно є й батьківська, виділяє речовини й напоює ними ціле тіло жінки, вона немов затроєна ним. І звідти повстає той перелом у тілі й душі жінки – її цілий організм це вже певний наслідок хімічною сполуки чоловічого й жіночого первнів. Це вже – мати, може найвища форма людства. 
Це щось нового в жінці. Мати – це не войовниця і не коханка. Є в ній більша від обох духовна стійкість. „Жінки, що були вагітні – каже біолог – є більш зрівноважені від тих, що не мали дітей”. Звернім увагу на ту „зрівноваженість”. В наших роздумуваннях над українською жінкою і українською расою вона нам багато пояснюватиме. Особливо багато пояснить духовність матері в розумінні української жінки. 
Треба признати, що кермує українською родиною жінка. Мужчина виступає назовні як представник і оборонець, але найголовніше духовне внутрішнє життя і формування опінії родини спочиває в руках жінки. Особливо видно цю перевагу жінки, коли споглядаємо пересічну міщансько-селянську родину. […] Жінка в родині є носителькою не тільки щастя щоденності, не тільки понять справедливості, але й суспільної й расової моралі. Вона більше, ніж мужчина, формує расу. Один з найблискучіших дослідників українських органічних форм співжиття проф. Ф. Щербина підкреслює, що підстави українського солідаризму, які полягають в рівності та однаковій відповідальності членів та моральному авторитеті провідника, дає передусім устрій української родини. Отже жінка дає в родині і найсильніше пов’язання з минулим власної раси, і підстави норм групової організації раси. […] Витривалість в боротьбі раси завдячуємо жінці і її ролі в родині. 
Український світ дав від свого початку інший міф про сполучення чоловічих і жіночих первнів. Вони сполучені в одній істоті – Матері. Мати – це найбільше божество трипільської основи раси, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень, Мати Всіх Богів, найбільше божество малоазійців і праукраїнської раси. Бо в цій істоті сполучено всі первні людини. І коли глянемо вглиб раси, поза тисячоліття, коли глянемо, що залишилось від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі. Цей символ єдності увійшов і в українську християнську релігію, і в сучасну українську родину, а тим самим кермує й суспільним життям української раси. 
Типово балтійські, містичні блефи блукають серед українців, як примари, і це затирає образ українських духовних реальностей. Так само накидають українцям нужденне планування, взяте з чужих зразків, що цілком не бере під увагу ані історичного, ані расового змісту краю. Провідник – це тепер алтайський шаман з теоріями-заклинаннями, або германський кочівник, що „планово” шукає міражів, а не вождь українського типу, з великою моральною відповідальністю, гострозорим знанням елементів українства й оточення і з відвагою і з вірою в Божу поміч у Великій Пригоді, що зветься історією. 
І тому маю сміливість сказати, що всяке відходження від джерел і психології раси – це пониження її, а можливо навіть і запропащення, як би ці ідеї гарно не називались: соціалізм, донкіхотизм, динамізм, волюнтаризм. 
Як дійшли інші до розуміння процесу кермування – не знаю. Мені особисто допомогла велика жіноча індивідуальність, може побіч Наталі Кобринської найбільша серед українських жінок XIX століття. Річ іде про Ольгу Косач – Олену Пчілку. Природна, расова спорідненість – це найважливіше для Олени Пчілки. Органічне зв’язання зі своєю кров’ю – це одна прикмета світогляду Олени Пчілки, друга прикмета – „почуття ворожнечі до інших з приводу любові до своєї національності”. 
Фізична любов до свого і фізична ненависть до чужого у світогляді, у духовності, – ось що характеризує українку від найдавніших аж до останніх часів. Своє під благословенством українки, закоханої в свої українські сили! […] О. Пчілка, як синтетичка суспільних теорій, перша в нас має честь свідомо уживати та пропагувати націоналізм в Україні. За націоналізм боролась вона і проти М. Драгоманова, і проти Д. Донцова, і чужинців. Та на сторінках її полтавського „Рідного краю” знайдем не тільки популярні тепер кличі націоналізму. Там є й далеко глибші клич – клич очищення нації від чужих елементів, а також підкреслення значення кровної єдності українців. Отже, її так само мусимо визнати за основоположницю ідей українського расизму. 
Треба сподіватись, що чим більше українці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні традиції, тим більше довіри будуть мати до інтуїції, творчості і невсипущої енергії українського жіночого первня. З цілим правом можемо його вивищувати. Це один з найкращих жіночих первнів Європи і білої раси. 
Він цементує, він дає стійкість і зрівноваженість українському духовному життю. Він дає й силу, бо українка часто не відступить там, де відступить українець, і не подарує ворогові там, де подарує українець. 
Бо жіночий первень, ця українська духовність-мати, має більше почуття власності на Україну, як первень чоловічий, більш фантастичний і поривистий. А тим, що хочуть кермувати українською духовністю, говорить Мати, істота, найвища в тій духовності: „Ви не є метушливі з натури, як ці всі народи, що коло вас. Не ваша річ шарпатися, викрикувати, істеризуватися, прискорювати те, чого не можна прискорити, підтримувати те, чого не можна підтримати. Ви є тут вісь між Балтією і Уралом. Ваші закони увійшли в законодавство тих, що коло вас, і ваше слово збагатило убогі засоби звіроловів і кочівників. Перед тим, як кермувати, навчіться розуміти й розрізняти великі речі українського духу. Не тільки розуміти, але й відчути, не тільки відчути, але й собою не одну з них висловити. Тоді будете довго жити самі в цьому народі, і тоді збудуєте його і попровадите переможно в історію”.
 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка5.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жінка6.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жынка7.jpg|x200px]]
|- valign="top"
|}
==Джерела та література==
[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.]
*Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474.
==Див. також==
Додаткові відомості
Жіночність
http://uk.wikipedia.org/wiki/Жіночність
Жіноча стать
Філогінія
Фемінізм Дівчина
Мати
Людина
Чоловік 
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жі]]

Жінка

2013-12-01T22:17:37Z

Efnir:

'''Жінка, -ки, '''''ж. ''1) Женщина. ''Жінки довге волосся мають, а розум короткий. ''Ном. № 9034. ''І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. ''Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. ''Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. ''Мет. 94. Ум. '''Жінонька, жіночка. '''''А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. ''Шевч. 67.

==Сучасні словники==
'''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.']'''' 
 
'''Жі́нка''', -ки, ж. 
1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 
2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67. 
 
<hr> 

'''''[[Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234]].''''' 

'''1.''' Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103). 
'''2.''' Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18). 
'''3.''' Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45);
 
<hr> 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205 – 206.''''' 
'''ЖІНКА'''
*(рідк.) «дружина; жінка», [жена] «жінка” Ж, [женило] «хлопець, якому час одружуватися», жених, женихівство, женишина «один із двох закоханих», женщина, [женячка] «одруження», [жінва] (зб.) «жіноцтво», жінка, жінота, [жінотва], жіноцтво, [жіночник] «бабинець» Ж, [жінощина] (зб.) «жіноцтво», жоних, жонота Г, Пі, [жоноха] «жінка», [женихливий, женишливий], жіноцький, жіночий, жіночний, жінчин, жонатий, женити, женихатися, [жоновати] «бути заміжньою жінкою» Я, [безженець, безженство], [нежонач] Л;
*р. болг. жена, бр. жонка, др. жена, п. zona, ч.слц. žena, м. жена, схв.
жена; споріднене з прус. genno «жінка», гот. qinô «жінка», двн. quena «жінка», quena «тс.», англ.. queen «королева», дірл. ben «дружина». 

*Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474.
 
<hr> 

'''''Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – Київ : Видавництво «Аконіт», 2000. – С. 31 – 32.''''' 
'''ЖІНКА,''' и, ж.
'''1.'''Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з’єднались. По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл.).
'''2.'''Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Коцюб.).
'''3.'''Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. – Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, – каже козак (Вовчок); // Взагалі замужня особа жіночої статі.
 
<hr> 

'''''Прислів’я і приказки''''' 
 
Жінка – не рукавиця, мінять жінку не годиться. 
Добра жінка – то весілля, а зла – то погане зілля. 
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає. 
Куди голка, туди й нитка, куди чоловік, туди й жінка. 
 
<hr> 
'''Українська жінка''' 
[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.]

На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. 
Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсилість вислову чоловічого почуття перед образом жінки. 
Жінка – одна з найбільших потужностей світа, предивно тривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію-заміри, як облічення чисел, а однак так рідко описуємо її, як жіночність, як силу жіночости. Яка ж то багата сила! 
Дехто, повний нужденних теорій, що прийшли з убогих надбалтійських країв до нашого пишного краю, хотів би із понятть жінки і жіночости зробити щось нижчого, щось служебниць кого у порівнянні з мужчиною. Обридливо звучать їхні повторювання про те, що жінці належиться тільки догляд за дітьми, відвідування церкви, варення в кухні і підвладність мужчині. Таким пригадаймо, що ще в XVI ст. існувала в нас „присяга молодих перед вінчанням”, де він каже до неї, що „бере її як другиню”, рівну собі перед Богом. 
Дехто, повний хаосу і примітивізму, що приходить до нас з уральських пущ і московських лісових людей, хотів би зв’язати роль жінки тільки з примітивним залагодженням фізіологічного призначення. Таким пригадаймо слова з народної пісні, де багато є духу раси. В пісні говорить дівчина до милого, що річ не в карих очах, а „в тій правді”, що є між українцем і українкою. 
Врешті є й такі, що ціле поняття своє про Україну вкладають в образ героїчного вояка. Жінка не може бути, кажуть вони, героїчним вояком, отже тим самим не є вона важним первнем в українській духовності. Власне, українка, як мало котра жінка в Європі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, котрі потрапили залізом і вогнем боронити честі і слави України. Честь їм за це! 
А однак, коли спитати себе, чи то в тім є призначення українки – то скажемо: ні! Вони можуть заступити своїх братів, що упадають, що найшлися в тяжких обставинах, вони можуть в шаленому вирі боротьби шляхетно згинути як жертва, чи як боєць, однак перше місце в воєнному риштунку – для мужчин, а не для жінок. Це їхнє, а не жіноче завдання. 
Ба навіть амазонки, це праукраїнське плем’я, що жили самі й управляли тільки війну й полювання, в описах еллінів не зосталися до кінця анахоретками, професіоналками війни. Навіть вони вкінці знайшли гарних, дібраних хлопців, покохали їх і побрались. 
Українська жінка є зв’язана з військовістю, але не там головний її вияв в духовності раси. Не там її влада. Може, та влада в любові? Там її природний терен кермування? Хто ж відмовить жінці зручності на цьому терені міражу, чарівництва, жорстокості, призначення і простоти?
Ні, вона може знає терен любові ліпше від мужчини і більше угадує гру глибоких життєвих поривів, але вона не кермує ними. Навпаки, знаючи ліпше від мужчини всю небезпеку інстинкту любові, старається жінка радше злагодити брутальність і нерівність вибухів почуття. 
Так само без жалю карають жінки тих, що вийшли поза межі звичайності й традиції. Карають передовсім жінок. Українка має більшу індивідуальність ніж жінки інших, передовсім сусідніх народів, а також їй тяжче, ніж іншим, втримати в окреслених межах своє розбуджене почуття. 
Звернімося ж до окреслення жінки в сучасному світі. Роздумування над жінкою і її роллю не такі цікаві в сучасній Європі. Тут, здається, французька й німецька концепції жінки вичерпали все можливе. Для українця цікавіше є заглянути до іншого краю. Цікаво й тому, що там формується, мабуть, найбільший сучасний центр цивілізації білої раси, цікаво й тому, що свіжість світовідчування там є яскравішою, аніж в Західній Європі. 
Це ж там, в Америці нотують уважні спостерігачі все більший зріст значення жінки. Американці не бояться приходу ані тоталітаризму військовості, ані комунізму – для них майже невідхильною річчю є прихід жінок до влади. Там жінки грають першорядну роль в житті країни. В жоднім іншім краю немає такої пошани до жінки і бажання одночасно пізнати її істоту, як в Америці. Передовсім в американських біологів знайдемо на цю тему тепер багато аналітичних і синтетичних праць. Спровадити їх можна до кількох підставових тверджень. 
Жінка є цілком відмінною від мужчини істотою. Роль її в цивілізації раси є вища, аніж чоловіча. Вона є носителькою тої цивілізації раси. Назагал жінки досягають повного розвитку тільки по одній, або кількох вагітностях. Вагітність цілковито змінює духовний і тілесний стан жінки. Величезний вплив на ці переродження робить довга присутність плоду в ній. Його молода тканина, що частинно є й батьківська, виділяє речовини й напоює ними ціле тіло жінки, вона немов затроєна ним. І звідти повстає той перелом у тілі й душі жінки – її цілий організм це вже певний наслідок хімічною сполуки чоловічого й жіночого первнів. Це вже – мати, може найвища форма людства. 
Це щось нового в жінці. Мати – це не войовниця і не коханка. Є в ній більша від обох духовна стійкість. „Жінки, що були вагітні – каже біолог – є більш зрівноважені від тих, що не мали дітей”. Звернім увагу на ту „зрівноваженість”. В наших роздумуваннях над українською жінкою і українською расою вона нам багато пояснюватиме. Особливо багато пояснить духовність матері в розумінні української жінки. 
Треба признати, що кермує українською родиною жінка. Мужчина виступає назовні як представник і оборонець, але найголовніше духовне внутрішнє життя і формування опінії родини спочиває в руках жінки. Особливо видно цю перевагу жінки, коли споглядаємо пересічну міщансько-селянську родину. […] Жінка в родині є носителькою не тільки щастя щоденності, не тільки понять справедливості, але й суспільної й расової моралі. Вона більше, ніж мужчина, формує расу. Один з найблискучіших дослідників українських органічних форм співжиття проф. Ф. Щербина підкреслює, що підстави українського солідаризму, які полягають в рівності та однаковій відповідальності членів та моральному авторитеті провідника, дає передусім устрій української родини. Отже жінка дає в родині і найсильніше пов’язання з минулим власної раси, і підстави норм групової організації раси. […] Витривалість в боротьбі раси завдячуємо жінці і її ролі в родині. 
Український світ дав від свого початку інший міф про сполучення чоловічих і жіночих первнів. Вони сполучені в одній істоті – Матері. Мати – це найбільше божество трипільської основи раси, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень, Мати Всіх Богів, найбільше божество малоазійців і праукраїнської раси. Бо в цій істоті сполучено всі первні людини. І коли глянемо вглиб раси, поза тисячоліття, коли глянемо, що залишилось від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі. Цей символ єдності увійшов і в українську християнську релігію, і в сучасну українську родину, а тим самим кермує й суспільним життям української раси. 
Типово балтійські, містичні блефи блукають серед українців, як примари, і це затирає образ українських духовних реальностей. Так само накидають українцям нужденне планування, взяте з чужих зразків, що цілком не бере під увагу ані історичного, ані расового змісту краю. Провідник – це тепер алтайський шаман з теоріями-заклинаннями, або германський кочівник, що „планово” шукає міражів, а не вождь українського типу, з великою моральною відповідальністю, гострозорим знанням елементів українства й оточення і з відвагою і з вірою в Божу поміч у Великій Пригоді, що зветься історією. 
І тому маю сміливість сказати, що всяке відходження від джерел і психології раси – це пониження її, а можливо навіть і запропащення, як би ці ідеї гарно не називались: соціалізм, донкіхотизм, динамізм, волюнтаризм. 
Як дійшли інші до розуміння процесу кермування – не знаю. Мені особисто допомогла велика жіноча індивідуальність, може побіч Наталі Кобринської найбільша серед українських жінок XIX століття. Річ іде про Ольгу Косач – Олену Пчілку. Природна, расова спорідненість – це найважливіше для Олени Пчілки. Органічне зв’язання зі своєю кров’ю – це одна прикмета світогляду Олени Пчілки, друга прикмета – „почуття ворожнечі до інших з приводу любові до своєї національності”. 
Фізична любов до свого і фізична ненависть до чужого у світогляді, у духовності, – ось що характеризує українку від найдавніших аж до останніх часів. Своє під благословенством українки, закоханої в свої українські сили! […] О. Пчілка, як синтетичка суспільних теорій, перша в нас має честь свідомо уживати та пропагувати націоналізм в Україні. За націоналізм боролась вона і проти М. Драгоманова, і проти Д. Донцова, і чужинців. Та на сторінках її полтавського „Рідного краю” знайдем не тільки популярні тепер кличі націоналізму. Там є й далеко глибші клич – клич очищення нації від чужих елементів, а також підкреслення значення кровної єдності українців. Отже, її так само мусимо визнати за основоположницю ідей українського расизму. 
Треба сподіватись, що чим більше українці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні традиції, тим більше довіри будуть мати до інтуїції, творчості і невсипущої енергії українського жіночого первня. З цілим правом можемо його вивищувати. Це один з найкращих жіночих первнів Європи і білої раси. 
Він цементує, він дає стійкість і зрівноваженість українському духовному життю. Він дає й силу, бо українка часто не відступить там, де відступить українець, і не подарує ворогові там, де подарує українець. 
Бо жіночий первень, ця українська духовність-мати, має більше почуття власності на Україну, як первень чоловічий, більш фантастичний і поривистий. А тим, що хочуть кермувати українською духовністю, говорить Мати, істота, найвища в тій духовності: „Ви не є метушливі з натури, як ці всі народи, що коло вас. Не ваша річ шарпатися, викрикувати, істеризуватися, прискорювати те, чого не можна прискорити, підтримувати те, чого не можна підтримати. Ви є тут вісь між Балтією і Уралом. Ваші закони увійшли в законодавство тих, що коло вас, і ваше слово збагатило убогі засоби звіроловів і кочівників. Перед тим, як кермувати, навчіться розуміти й розрізняти великі речі українського духу. Не тільки розуміти, але й відчути, не тільки відчути, але й собою не одну з них висловити. Тоді будете довго жити самі в цьому народі, і тоді збудуєте його і попровадите переможно в історію”.
 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка5.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жінка6.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жынка7.jpg|x200px]]
|- valign="top"
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
Жіночність
http://uk.wikipedia.org/wiki/Жіночність
Жіноча стать
Філогінія
Фемінізм Дівчина
Мати
Людина
Чоловік 
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жі]]

Жінка

2013-12-01T22:07:46Z

Efnir:

'''Жінка, -ки, '''''ж. ''1) Женщина. ''Жінки довге волосся мають, а розум короткий. ''Ном. № 9034. ''І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. ''Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. ''Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. ''Мет. 94. Ум. '''Жінонька, жіночка. '''''А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. ''Шевч. 67.

==Сучасні словники==
'''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.']'''' 
 
'''Жі́нка''', -ки, ж. 
1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 
2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67. 
 
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''[[Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234]].''''' 

'''1.''' Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103). 
'''2.''' Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18). 
'''3.''' Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45);
 
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205 – 206.''''' 
'''ЖІНКА'''
*(рідк.) «дружина; жінка», [жена] «жінка” Ж, [женило] «хлопець, якому час одружуватися», жених, женихівство, женишина «один із двох закоханих», женщина, [женячка] «одруження», [жінва] (зб.) «жіноцтво», жінка, жінота, [жінотва], жіноцтво, [жіночник] «бабинець» Ж, [жінощина] (зб.) «жіноцтво», жоних, жонота Г, Пі, [жоноха] «жінка», [женихливий, женишливий], жіноцький, жіночий, жіночний, жінчин, жонатий, женити, женихатися, [жоновати] «бути заміжньою жінкою» Я, [безженець, безженство], [нежонач] Л;
*р. болг. жена, бр. жонка, др. жена, п. zona, ч.слц. žena, м. жена, схв.
жена; споріднене з прус. genno «жінка», гот. qinô «жінка», двн. quena «жінка», quena «тс.», англ.. queen «королева», дірл. ben «дружина». 

*Шанский ЭСРЯ I 5? 284; Фасмер – Трубачев II 46; Преобр. I 228; Brückner 665; Holub – Кор. 444; Holub – Lyer. 522, Machek ESGC 725; БEP I 533 – 535 – 536; Skok III 677; Трубачев Терм. родства 105 – 110 ; Топоров II 297 – 210; Pocorny 473 – 474.
 
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – Київ : Видавництво «Аконіт», 2000. – С. 31 – 32.''''' 
'''ЖІНКА,''' и, ж.
'''1.'''Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з’єднались. По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл.).
'''2.'''Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Коцюб.).
'''3.'''Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. – Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, – каже козак (Вовчок); // Взагалі замужня особа жіночої статі.
 
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''''Прислів’я і приказки''''' 
 
Жінка – не рукавиця, мінять жінку не годиться. 
Добра жінка – то весілля, а зла – то погане зілля. 
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає. 
Куди голка, туди й нитка, куди чоловік, туди й жінка. 
 
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''Українська жінка''' 
[http://www.vatra.cc/rasa/yuriy-lypa-ukrayinska-zhinka.html Липа Ю. Українська жінка / Жінка. – № 7–8 (квітень). – 1938. – С. 2-4.]

На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. 
Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсилість вислову чоловічого почуття перед образом жінки. 
Жінка – одна з найбільших потужностей світа, предивно тривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію-заміри, як облічення чисел, а однак так рідко описуємо її, як жіночність, як силу жіночости. Яка ж то багата сила! 
Дехто, повний нужденних теорій, що прийшли з убогих надбалтійських країв до нашого пишного краю, хотів би із понятть жінки і жіночости зробити щось нижчого, щось служебниць кого у порівнянні з мужчиною. Обридливо звучать їхні повторювання про те, що жінці належиться тільки догляд за дітьми, відвідування церкви, варення в кухні і підвладність мужчині. Таким пригадаймо, що ще в XVI ст. існувала в нас „присяга молодих перед вінчанням”, де він каже до неї, що „бере її як другиню”, рівну собі перед Богом. 
Дехто, повний хаосу і примітивізму, що приходить до нас з уральських пущ і московських лісових людей, хотів би зв’язати роль жінки тільки з примітивним залагодженням фізіологічного призначення. Таким пригадаймо слова з народної пісні, де багато є духу раси. В пісні говорить дівчина до милого, що річ не в карих очах, а „в тій правді”, що є між українцем і українкою. 
Врешті є й такі, що ціле поняття своє про Україну вкладають в образ героїчного вояка. Жінка не може бути, кажуть вони, героїчним вояком, отже тим самим не є вона важним первнем в українській духовності. Власне, українка, як мало котра жінка в Європі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, котрі потрапили залізом і вогнем боронити честі і слави України. Честь їм за це! 
А однак, коли спитати себе, чи то в тім є призначення українки – то скажемо: ні! Вони можуть заступити своїх братів, що упадають, що найшлися в тяжких обставинах, вони можуть в шаленому вирі боротьби шляхетно згинути як жертва, чи як боєць, однак перше місце в воєнному риштунку – для мужчин, а не для жінок. Це їхнє, а не жіноче завдання. 
Ба навіть амазонки, це праукраїнське плем’я, що жили самі й управляли тільки війну й полювання, в описах еллінів не зосталися до кінця анахоретками, професіоналками війни. Навіть вони вкінці знайшли гарних, дібраних хлопців, покохали їх і побрались. 
Українська жінка є зв’язана з військовістю, але не там головний її вияв в духовності раси. Не там її влада. Може, та влада в любові? Там її природний терен кермування? Хто ж відмовить жінці зручності на цьому терені міражу, чарівництва, жорстокості, призначення і простоти?
Ні, вона може знає терен любові ліпше від мужчини і більше угадує гру глибоких життєвих поривів, але вона не кермує ними. Навпаки, знаючи ліпше від мужчини всю небезпеку інстинкту любові, старається жінка радше злагодити брутальність і нерівність вибухів почуття. 
Так само без жалю карають жінки тих, що вийшли поза межі звичайності й традиції. Карають передовсім жінок. Українка має більшу індивідуальність ніж жінки інших, передовсім сусідніх народів, а також їй тяжче, ніж іншим, втримати в окреслених межах своє розбуджене почуття. 
Звернімося ж до окреслення жінки в сучасному світі. Роздумування над жінкою і її роллю не такі цікаві в сучасній Європі. Тут, здається, французька й німецька концепції жінки вичерпали все можливе. Для українця цікавіше є заглянути до іншого краю. Цікаво й тому, що там формується, мабуть, найбільший сучасний центр цивілізації білої раси, цікаво й тому, що свіжість світовідчування там є яскравішою, аніж в Західній Європі. 
Це ж там, в Америці нотують уважні спостерігачі все більший зріст значення жінки. Американці не бояться приходу ані тоталітаризму військовості, ані комунізму – для них майже невідхильною річчю є прихід жінок до влади. Там жінки грають першорядну роль в житті країни. В жоднім іншім краю немає такої пошани до жінки і бажання одночасно пізнати її істоту, як в Америці. Передовсім в американських біологів знайдемо на цю тему тепер багато аналітичних і синтетичних праць. Спровадити їх можна до кількох підставових тверджень. 
Жінка є цілком відмінною від мужчини істотою. Роль її в цивілізації раси є вища, аніж чоловіча. Вона є носителькою тої цивілізації раси. Назагал жінки досягають повного розвитку тільки по одній, або кількох вагітностях. Вагітність цілковито змінює духовний і тілесний стан жінки. Величезний вплив на ці переродження робить довга присутність плоду в ній. Його молода тканина, що частинно є й батьківська, виділяє речовини й напоює ними ціле тіло жінки, вона немов затроєна ним. І звідти повстає той перелом у тілі й душі жінки – її цілий організм це вже певний наслідок хімічною сполуки чоловічого й жіночого первнів. Це вже – мати, може найвища форма людства. 
Це щось нового в жінці. Мати – це не войовниця і не коханка. Є в ній більша від обох духовна стійкість. „Жінки, що були вагітні – каже біолог – є більш зрівноважені від тих, що не мали дітей”. Звернім увагу на ту „зрівноваженість”. В наших роздумуваннях над українською жінкою і українською расою вона нам багато пояснюватиме. Особливо багато пояснить духовність матері в розумінні української жінки. 
Треба признати, що кермує українською родиною жінка. Мужчина виступає назовні як представник і оборонець, але найголовніше духовне внутрішнє життя і формування опінії родини спочиває в руках жінки. Особливо видно цю перевагу жінки, коли споглядаємо пересічну міщансько-селянську родину. […] Жінка в родині є носителькою не тільки щастя щоденності, не тільки понять справедливості, але й суспільної й расової моралі. Вона більше, ніж мужчина, формує расу. Один з найблискучіших дослідників українських органічних форм співжиття проф. Ф. Щербина підкреслює, що підстави українського солідаризму, які полягають в рівності та однаковій відповідальності членів та моральному авторитеті провідника, дає передусім устрій української родини. Отже жінка дає в родині і найсильніше пов’язання з минулим власної раси, і підстави норм групової організації раси. […] Витривалість в боротьбі раси завдячуємо жінці і її ролі в родині. 
Український світ дав від свого початку інший міф про сполучення чоловічих і жіночих первнів. Вони сполучені в одній істоті – Матері. Мати – це найбільше божество трипільської основи раси, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень, Мати Всіх Богів, найбільше божество малоазійців і праукраїнської раси. Бо в цій істоті сполучено всі первні людини. І коли глянемо вглиб раси, поза тисячоліття, коли глянемо, що залишилось від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі. Цей символ єдності увійшов і в українську християнську релігію, і в сучасну українську родину, а тим самим кермує й суспільним життям української раси. 
Типово балтійські, містичні блефи блукають серед українців, як примари, і це затирає образ українських духовних реальностей. Так само накидають українцям нужденне планування, взяте з чужих зразків, що цілком не бере під увагу ані історичного, ані расового змісту краю. Провідник – це тепер алтайський шаман з теоріями-заклинаннями, або германський кочівник, що „планово” шукає міражів, а не вождь українського типу, з великою моральною відповідальністю, гострозорим знанням елементів українства й оточення і з відвагою і з вірою в Божу поміч у Великій Пригоді, що зветься історією. 
І тому маю сміливість сказати, що всяке відходження від джерел і психології раси – це пониження її, а можливо навіть і запропащення, як би ці ідеї гарно не називались: соціалізм, донкіхотизм, динамізм, волюнтаризм. 
Як дійшли інші до розуміння процесу кермування – не знаю. Мені особисто допомогла велика жіноча індивідуальність, може побіч Наталі Кобринської найбільша серед українських жінок XIX століття. Річ іде про Ольгу Косач – Олену Пчілку. Природна, расова спорідненість – це найважливіше для Олени Пчілки. Органічне зв’язання зі своєю кров’ю – це одна прикмета світогляду Олени Пчілки, друга прикмета – „почуття ворожнечі до інших з приводу любові до своєї національності”. 
Фізична любов до свого і фізична ненависть до чужого у світогляді, у духовності, – ось що характеризує українку від найдавніших аж до останніх часів. Своє під благословенством українки, закоханої в свої українські сили! […] О. Пчілка, як синтетичка суспільних теорій, перша в нас має честь свідомо уживати та пропагувати націоналізм в Україні. За націоналізм боролась вона і проти М. Драгоманова, і проти Д. Донцова, і чужинців. Та на сторінках її полтавського „Рідного краю” знайдем не тільки популярні тепер кличі націоналізму. Там є й далеко глибші клич – клич очищення нації від чужих елементів, а також підкреслення значення кровної єдності українців. Отже, її так само мусимо визнати за основоположницю ідей українського расизму. 
Треба сподіватись, що чим більше українці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні традиції, тим більше довіри будуть мати до інтуїції, творчості і невсипущої енергії українського жіночого первня. З цілим правом можемо його вивищувати. Це один з найкращих жіночих первнів Європи і білої раси. 
Він цементує, він дає стійкість і зрівноваженість українському духовному життю. Він дає й силу, бо українка часто не відступить там, де відступить українець, і не подарує ворогові там, де подарує українець. 
Бо жіночий первень, ця українська духовність-мати, має більше почуття власності на Україну, як первень чоловічий, більш фантастичний і поривистий. А тим, що хочуть кермувати українською духовністю, говорить Мати, істота, найвища в тій духовності: „Ви не є метушливі з натури, як ці всі народи, що коло вас. Не ваша річ шарпатися, викрикувати, істеризуватися, прискорювати те, чого не можна прискорити, підтримувати те, чого не можна підтримати. Ви є тут вісь між Балтією і Уралом. Ваші закони увійшли в законодавство тих, що коло вас, і ваше слово збагатило убогі засоби звіроловів і кочівників. Перед тим, як кермувати, навчіться розуміти й розрізняти великі речі українського духу. Не тільки розуміти, але й відчути, не тільки відчути, але й собою не одну з них висловити. Тоді будете довго жити самі в цьому народі, і тоді збудуєте його і попровадите переможно в історію”.
 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Жінка5.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жінка6.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Файл:Жынка7.jpg|x200px]]
|- valign="top"
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
Жіночність
http://uk.wikipedia.org/wiki/Жіночність
Жіноча стать
Філогінія
Фемінізм Дівчина
Мати
Людина
Чоловік 
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Жі]]

Жемчуг

2013-11-29T18:26:24Z

Efnir:

'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''

==Сучасні словники==

'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']''' 

'''ЖЕМЧУГ''', -гу, м. Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала''. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к. 

 
<hr> 

'''[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']'''
 
'''ЖЕМЧУГ''', у, чол., рідко.

''''' 

* '''''Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; [http://sum.in.ua/s/perly перли].''''' 

:[Лінкей:]

:Без ліку злота я надбав 
:І самоцвітів назбирав… 
:Найкращий жемчуг – жемчужок 
:Візьми собі для сережок. 
''([http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)''

 

* '''''Вироби, [http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси] з цієї речовини.'''''
Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах ''([http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко], I, 1957, 40'' )

'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'') 
 
<hr> 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''''' 

'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || же́мчуг
|-
| Родовий || же́мчуга
|-
| Давальний || же́мчугу (-ові)
|-
| Знахідний || же́мчуг
|-
| Орудний || же́мчугом
|-
| Місцевий || на/у же́мчузі
|-
| Кличний || же́мчуг*
|}

 
<hr> 

'''ЖЕМЧУЖНИЙ'''
# Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
# Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами ''(Олекса Стороженко, I ,1957, 65).''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>

==Медіа==

{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}

==Джерела та література==

#Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.

 
==Зовнішні посилання==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']
#[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']
#[http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)
#[http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко]
#[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко]
#[http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси]
#[http://www.youtube.com/watch?v=yFxdPfy5vRg Видобуток перлин в Арабських Еміратах]
#[http://www.youtube.com/watch?v=HeqtLl4313M Pearl Growth Process ]
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Жемчуг

2013-11-29T18:25:39Z

Efnir:

'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''

==Сучасні словники==

'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']''' 

'''ЖЕМЧУГ''', -гу, м. Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала''. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к. 

 
<hr> 

'''[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']'''
 
'''ЖЕМЧУГ''', у, чол., рідко.

''''' 

* '''''Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; [http://sum.in.ua/s/perly перли].''''' 

:[Лінкей:]

:Без ліку злота я надбав 
:І самоцвітів назбирав… 
:Найкращий жемчуг – жемчужок 
:Візьми собі для сережок. 
''([http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)''

 

* '''''Вироби, [http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси] з цієї речовини.'''''
Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах ''([http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко], I, 1957, 40'' )

'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'') 
 
<hr> 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''''' 

'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || же́мчуг
|-
| Родовий || же́мчуга
|-
| Давальний || же́мчугу (-ові)
|-
| Знахідний || же́мчуг
|-
| Орудний || же́мчугом
|-
| Місцевий || на/у же́мчузі
|-
| Кличний || же́мчуг*
|}

 
<hr> 

'''ЖЕМЧУЖНИЙ'''
# Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
# Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами ''(Олекса Стороженко, I ,1957, 65).''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>

==Медіа==

{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}

==Джерела та література==

#Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.

 
==Зовнішні посилання==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']
#[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']
#[http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)
#[http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко]
#[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко]
#[http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси]
#[http://www.youtube.com/watch?v=yFxdPfy5vRg Видобуток перлин в Арабських Еміратах]
#[http://www.youtube.com/watch?v=HeqtLl4313M Pearl Growth Process ]
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Жемчуг

2013-11-29T18:21:04Z

Efnir:

'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''

==Сучасні словники==

'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']''' 

'''ЖЕМЧУГ''', -гу, м. Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала''. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к. 

 
<hr> 

'''[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']'''
 
'''ЖЕМЧУГ''', у, чол., рідко.

''''' 

* '''''Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; [http://sum.in.ua/s/perly перли].''''' 

:[Лінкей:]

:Без ліку злота я надбав 
:І самоцвітів назбирав… 
:Найкращий жемчуг – жемчужок 
:Візьми собі для сережок. 
''([http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)''

 

* '''''Вироби, [http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси] з цієї речовини.'''''
Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах ''([http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко], I, 1957, 40'' )

'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'') 
 
<hr> 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''''' 

'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || же́мчуг
|-
| Родовий || же́мчуга
|-
| Давальний || же́мчугу (-ові)
|-
| Знахідний || же́мчуг
|-
| Орудний || же́мчугом
|-
| Місцевий || на/у же́мчузі
|-
| Кличний || же́мчуг*
|}

 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''ЖЕМЧУЖНИЙ'''
# Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
# Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами ''(Олекса Стороженко, I ,1957, 65).''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>

==Медіа==

{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}

==Джерела та література==

#Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.

 
==Зовнішні посилання==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']
#[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']
#[http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)
#[http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко]
#[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко]
#[http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси]
#[http://www.youtube.com/watch?v=yFxdPfy5vRg Видобуток перлин в Арабських Еміратах]
#[http://www.youtube.com/watch?v=HeqtLl4313M Pearl Growth Process ]
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Жемчуг

2013-11-29T16:27:43Z

Efnir:

'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''

==Сучасні словники==

'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']''' 

'''ЖЕМЧУГ''', -гу, м. Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала''. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к. 

 
<hr> 

'''[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']'''
 
'''ЖЕМЧУГ''', у, чол., рідко.

''''' 

* '''''Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; [http://sum.in.ua/s/perly перли].''''' 

:[Лінкей:]

:Без ліку злота я надбав 
:І самоцвітів назбирав… 
:Найкращий жемчуг – жемчужок 
:Візьми собі для сережок. 
''([http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)''

 

* '''''Вироби, [http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси] з цієї речовини.'''''
Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах ''([http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко], I, 1957, 40'' )

'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'') 
 
<hr> 

'''''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''''' 

'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || же́мчуг
|-
| Родовий || же́мчуга
|-
| Давальний || же́мчугу (-ові)
|-
| Знахідний || же́мчуг
|-
| Орудний || же́мчугом
|-
| Місцевий || на/у же́мчузі
|-
| Кличний || же́мчуг*
|}

 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''ЖЕМЧУЖНИЙ'''
# Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
# Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами ''(Олекса Стороженко, I ,1957, 65).''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>

==Медіа==

{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}

==Джерела та література==

 
==Зовнішні посилання==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.'']
#[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'']
#[http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)
#[http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко]
#[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко]
#[http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси]
#[http://www.youtube.com/watch?v=yFxdPfy5vRg Видобуток перлин в Арабських Еміратах]
#[http://www.youtube.com/watch?v=HeqtLl4313M Pearl Growth Process ]
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Же]]

Жнива

2013-11-28T09:39:46Z

Efnir:

'''Жнива, жнив, '''''ж. ''мн. 1) Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. ''Хата. XV. 2) Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. ''Рудч. Ск. ''У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. ''Рудч. Ск. 3) Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. ''Каменец. у.

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15263-zhnyva.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 488.]''' 
 

'''ЖНИ́ВА́''', жнив, ж. мн. 

'''1.'''Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні.'' Хата. XV. 
 
'''2.'''Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.''Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 
'''3.'''Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.'' Камен. у. 
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''[http://sum.in.ua/s/zhnyva Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.]''' 
 
'''ЖНИ́ВА́''', жнив, мн.
 
1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю ''(Іван Франко, IV, 1950, 82);''
 
'''//''' Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427);'' — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському ''(Яків Качура, Вибр., 1953, 248);''
 
'''//''' перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива ''(Олександр Корнійчук, I, 1955, 71);'' Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива ''(Олесь Гончар, III, 1959, 55).''
 
2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива (Леся Українка, II, 1951, 151); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива ''(Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).''
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''''Вірші''''' 
 
'''ЖНИВА''' 

Жнива — то найважча робота. 

Машини натомлюють шлях, 

Як краплі гарячого поту, 

Пшениця у сірих мішках. 

:::''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%87_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ганна Чубач]'' 
 
'''[http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12010 Хліб наш насущний]'''... 
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю. 

Пливуть комбайни й тануть вдалині. 

Село жнивує. Хліб село збирає — 

Пережива найрадісніші дні. 

І сон утік. І спека не змагає, 

І призабуто враз про вихідні. 

Село жнивує. Урожай збирає, 

Біжать валки по золотій стерні. 

А ген, де жовта курява витає, — 

Шоферські траси до токів лягли. 

І бригадир на обрій поглядає: 

— Хоча б дощі оце не почали… 

…Село жнивує. Хліб село збирає, 

Щоб ми в достатку на землі жили. 

:::''[http://www.ukrlife.org/main/uacrim/konon.html Данило Кононенко]'' 
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 
'''''Приказки''''' 
 
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять 

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає. 
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива4.jpg|x200px]]
|}
 
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива6.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zSIbzdfcfo0}} {{#ev:youtube|7875}}

==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>

==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Жн]]

Жнива

2013-11-28T09:37:54Z

Efnir:

'''Жнива, жнив, '''''ж. ''мн. 1) Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. ''Хата. XV. 2) Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. ''Рудч. Ск. ''У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. ''Рудч. Ск. 3) Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. ''Каменец. у.

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15263-zhnyva.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 488.]''' 
 

'''ЖНИ́ВА́''', жнив, ж. мн. 

'''1.'''Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні.'' Хата. XV. 
 
'''2.'''Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.''Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 
'''3.'''Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.'' Камен. у. 
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''[http://sum.in.ua/s/zhnyva Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.]''' 
 
'''ЖНИ́ВА́''', жнив, мн.
 
1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю ''(Іван Франко, IV, 1950, 82);''
 
'''//''' Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427);'' — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському ''(Яків Качура, Вибр., 1953, 248);''
 
'''//''' перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива ''(Олександр Корнійчук, I, 1955, 71);'' Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива ''(Олесь Гончар, III, 1959, 55).''
 
2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива (Леся Українка, II, 1951, 151); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива ''(Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).''
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''''Вірші''''' 
 
'''ЖНИВА''' 

Жнива — то найважча робота. 

Машини натомлюють шлях, 

Як краплі гарячого поту, 

Пшениця у сірих мішках. 

:::''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%87_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ганна Чубач]'' 
 
'''[http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12010 Хліб наш насущний]'''... 
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю. 

Пливуть комбайни й тануть вдалині. 

Село жнивує. Хліб село збирає — 

Пережива найрадісніші дні. 

І сон утік. І спека не змагає, 

І призабуто враз про вихідні. 

Село жнивує. Урожай збирає, 

Біжать валки по золотій стерні. 

А ген, де жовта курява витає, — 

Шоферські траси до токів лягли. 

І бригадир на обрій поглядає: 

— Хоча б дощі оце не почали… 

…Село жнивує. Хліб село збирає, 

Щоб ми в достатку на землі жили. 

:::''[http://www.ukrlife.org/main/uacrim/konon.html Данило Кононенко]'' 
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 
'''''Приказки''''' 
 
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять 

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає. 
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива4.jpg|x200px]]
|}
 
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива6.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zSIbzdfcfo0}} 
{{#ev:youtube|7875}}

==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>

==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Жн]]

Жнива

2013-11-28T09:35:22Z

Efnir:

'''Жнива, жнив, '''''ж. ''мн. 1) Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. ''Хата. XV. 2) Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. ''Рудч. Ск. ''У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. ''Рудч. Ск. 3) Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. ''Каменец. у.

==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15263-zhnyva.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 488.]''' 
 

'''ЖНИ́ВА́''', жнив, ж. мн. 

'''1.'''Жатвенный сборъ. ''Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні.'' Хата. XV. 
 
'''2.'''Жатвенная пора. ''В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.''Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 
'''3.'''Доходное время. ''Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.'' Камен. у. 
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''[http://sum.in.ua/s/zhnyva Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.]''' 
 
'''ЖНИ́ВА́''', жнив, мн.
 
1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю ''(Іван Франко, IV, 1950, 82);''
 
'''//''' Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427);'' — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському ''(Яків Качура, Вибр., 1953, 248);''
 
'''//''' перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива ''(Олександр Корнійчук, I, 1955, 71);'' Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива ''(Олесь Гончар, III, 1959, 55).''
 
2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива (Леся Українка, II, 1951, 151); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива ''(Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).''
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
'''''Вірші''''' 
 
'''ЖНИВА''' 

Жнива — то найважча робота. 

Машини натомлюють шлях, 

Як краплі гарячого поту, 

Пшениця у сірих мішках. 

:::''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%87_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Ганна Чубач]'' 
 
'''[http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12010 Хліб наш насущний]'''... 
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю. 

Пливуть комбайни й тануть вдалині. 

Село жнивує. Хліб село збирає — 

Пережива найрадісніші дні. 

І сон утік. І спека не змагає, 

І призабуто враз про вихідні. 

Село жнивує. Урожай збирає, 

Біжать валки по золотій стерні. 

А ген, де жовта курява витає, — 

Шоферські траси до токів лягли. 

І бригадир на обрій поглядає: 

— Хоча б дощі оце не почали… 

…Село жнивує. Хліб село збирає, 

Щоб ми в достатку на землі жили. 

:::''[http://www.ukrlife.org/main/uacrim/konon.html Данило Кононенко]'' 
 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 
'''''Приказки''''' 
 
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять 

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає. 
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива4.jpg|x200px]]
|}
 
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива6.jpg|x200px]] }

==Медіа==
{{#ev:youtube|zSIbzdfcfo0}} 
{{#ev:youtube|7875}}

==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>

==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Жн]]

Журавель

2013-11-28T09:32:04Z

Efnir: /* Медіа */

Журавель

2013-11-28T09:24:20Z

Efnir:

Журавель

2013-11-28T09:16:33Z

Efnir:

'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

 
<hr>
 
'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
 
<hr>
 
'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
 
<hr>
 
'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

<hr>

'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
<hr>
 

'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
<hr>

'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
 
'''ЖУРАВ''', а, ч.
1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне).

2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж.

3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
<hr>

'''Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.'''

'''Похідні:'''
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

==Ілюстрації==
Зовнішній вигляд
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]

|}
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|s0pXlB_g6TE}}

==Див. також==
# [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96 Журавлині]
# [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9 Журавель сірий]
# [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Журавель степовий]
# [http://www.youtube.com/watch?v=s0pXlB_g6TE Казка Журавель і лисиця]
# [http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Журавель

2013-11-28T09:06:02Z

Efnir:

'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

 
<hr>
 
'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
 
<hr>
 
'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
 
<hr>
 
'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

<hr>

'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
<hr>
 

'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
<hr>

'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
 
'''ЖУРАВ''', а, ч.
1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне).

2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж.

3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
<hr>

'''Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.'''

'''Похідні:'''
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl.jpg|x140px]]
|}
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Зовнішній вигляд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Файл:Zyravl4.jpg

2013-11-28T09:05:41Z

Efnir:

Файл:Zyravl3.jpg

2013-11-28T09:04:13Z

Efnir:

Файл:Zyravl2.jpg

2013-11-28T09:03:00Z

Efnir:

Журавель

2013-11-28T09:00:52Z

Efnir:

'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

 
<hr>
 
'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
 
<hr>
 
'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
 
<hr>
 
'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

<hr>

'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
<hr>
 

'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
<hr>

'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
 
'''ЖУРАВ''', а, ч.
1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне).

2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж.

3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
<hr>

'''Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.'''

'''Похідні:'''
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl.jpg|x140px]]
|}
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zyravl.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Зовнішній вигляд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Файл:Zyravl.jpg

2013-11-28T08:52:23Z

Efnir:

Журавель

2013-11-28T08:39:56Z

Efnir:

'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

 
<hr>
 
'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
 
<hr>
 
'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
 
<hr>
 
'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

<hr>

'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
<hr>
 

'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
<hr>

'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
 
'''ЖУРАВ''', а, ч.
1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне).

2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж.

3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
<hr>

'''Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.'''

'''Похідні:'''
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Зовнішній вигляд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Журавель

2013-11-28T08:31:15Z

Efnir:

'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

 
<hr>
 
'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
 
<hr>
 
'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
 
<hr>
 
'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

<hr>

'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
<hr>
 

'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
<hr>

'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
 
'''ЖУРАВ''', а, ч.
1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне).
2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж.
3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
<hr>

'''Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.'''

'''Похідні:'''
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Зовнішній вигляд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Журавель

2013-11-28T08:23:40Z

Efnir:

'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

 
<hr>
 
'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
 
<hr>
 
'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
 
<hr>
 
'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
'''Журавель, -вля, '''''м. ''1) Журавль, Grus. ''Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. ''Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. ''Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. ''Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. ''Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. ''Котл. Ен. І. 23. Ум. '''Журавлик, журавличок. '''Ув. '''Журавлище, журавлюка. '''
[[Категорія:Жу]]
==Сучасні словники==
'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15424-zhuravel.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.]'''

'''ЖУРАВЕЛЬ''', -вля, м.
 
1). Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

 
2). Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

 
3). Грудныя внутренности.

 
4). Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

<hr>

'''Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. - 848 с. – C. 273.'''

 
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
 

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
<hr>
 

'''Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.'''

 
'''ЖУРАВЕЛЬ''' журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
<hr>

'''Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.'''
 
'''ЖУРАВ''', а, ч.
1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне).
2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж.
3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
<hr>

'''Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.'''

'''Похідні:'''
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Зовнішній вигляд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

'''ЖУРАВ''', а, ч.
1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. ''Курликають журавлі''; Ж. у небі (''перен''.: що.-н. недосяжне).

 
2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. ''Скрипів не змазаний'' ж.
 

3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. ''Скакати журавля. // зменш.-пестл. '''журавлик''', а, ч. (до 1 знач.). // збільш '''журавлище''', а, ч. // '''журавлиха''', и, дав. і місц. в. сі і '''журавлиця''', і ор.в. ею і нар.-поет. '''журавка''', и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. '''журавочка''', и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. '''журавлиний і журавлевий''', а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)''
 
<hr>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрр.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexе.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ind4454exее.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Зовнішній вигляд

[http://uk.wikipedia.org/wiki/8761_Крейн 8761 Крейн] — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Журавель

2013-11-28T08:16:18Z

Efnir:

Журавель

2013-11-28T07:51:13Z

Efnir:

Користувач:Efnir

2013-11-27T18:33:42Z

Efnir: Efnir перейменував сторінку з Користувач:Efnir на Користувач:Козлітін Денис

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Користувач:Козлітін Денис]]

Жемчуг

2013-11-27T12:10:20Z

Efnir: /* Сучасні словники */

'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''

==Сучасні словники==

'''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.]''' 

'''ЖЕМЧУГ''', -гу, м. Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала''. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к. 

 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''[http://sum.in.ua/s/zhemchugh Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.]'''
 
'''ЖЕМЧУГ''', у, чол., рідко.

''''' 

* '''''Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; [http://sum.in.ua/s/perly перли].''''' 

:[Лінкей:]

:Без ліку злота я надбав 
:І самоцвітів назбирав… 
:Найкращий жемчуг – жемчужок 
:Візьми собі для сережок. 
''([http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)''

 

* '''''Вироби, [http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси] з цієї речовини.'''''
Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах ''([http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко], I, 1957, 40'' )

'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'') 
 
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''' 

'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''
|-
| Називний || же́мчуг
|-
| Родовий || же́мчуга
|-
| Давальний || же́мчугу (-ові)
|-
| Знахідний || же́мчуг
|-
| Орудний || же́мчугом
|-
| Місцевий || на/у же́мчузі
|-
| Кличний || же́мчуг*
|}

 
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

'''ЖЕМЧУЖНИЙ'''
# Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
# Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Олекса Стороженко, I ,1957, 65).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>

==Медіа==

{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}

#[http://www.youtube.com/embed/HeqtLl4313M Процес зростання жемчуга ] \
#[http://www.youtube.com/embed/yFxdPfy5vRg Фабрика жемчуга]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Же]]