Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T14:03:55Z

Dzidzio:

[[Файл:JhXDi6ta-cs.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Гирявець Максим Олександрович

===Спеціальність===
Фізичне Виховання

===Група===
ФВБ-1-13-4.Од

==Контакти==

===Електронна пошта===
Max_Girya@mail.ru

===Skype===
Login dzidzio

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)
http://ozvs4y3pnu.dd34.ru/id150640918

==Участь==
===Конференції===
Не приймав

===Олімпіади===
Не приймав

===Соціальні проекти===
Не приймав

===Благодійні акції===
Не приймав

===Університетські заходи===
Не приймав

==Громадська діяльність==
Не приймав
==Слова у словнику Грінченка==
== Жовтий ==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9

==Синій==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B9

==Граблі==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%96

==Біда==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%B4%D0%B0

==Ожина==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0

==Сир==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%80

==Рай==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B9

==Тигр==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80

==Світло==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE

==Дід==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%96%D0%B4

==Циган==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BD

Циган

2013-11-04T14:03:35Z

Dzidzio:

'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.

==Сучасні словники==
Вікіпедія:Цигани — група народів індійського походження[5], що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ци]]

Циган

2013-11-04T14:03:03Z

Dzidzio:

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:59:16Z

Dzidzio:

Дід

2013-11-04T13:58:55Z

Dzidzio:

'''Дід, -да, '''''м. ''1) Дѣдъ. ''То ж мій дід материн батько. ''Васильк. у. 2) Старикъ. Стор. МПр. 77. Чуб. ІІІ. 109. ''Сердилась баба на діда, а дід того не знав. ''Ном. № 3473. Вѣжливость сельская требуетъ, чтобы всякій молодой и среднихъ лѣтъ человѣкъ называлъ '''дідом '''каждаго старика. Чуб. ѴІІ. 355. 3) Нищій. ''Захтів у діда випросить хліба. ''Ном. № 4792. 4) Чучело на огородахъ, чтобы отпугивать птицъ; то-же '''баштанний дід '''— на бахчѣ. Сим. 200. 5) Родъ танца. ''Дай хліба поскачу діда. ''Ном. № 12296. 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Снопъ соломы или камышу, сложенный такъ, что половина вершками в одну сторону, а половина въ другую. О. 1862. V. Кух. 29, 37. МУЕ. ІІІ. 56. 8) Родъ кушанья, приготовляемаго изъ пшена и муки; то-же, что и '''лемішка '''изъ ржаной муки. О. 1862. V. Кух. 37. 9) '''Діди'''. а) Предки, дѣды. б) Поминовеніе усопшихъ на Ѳоминой недѣлѣ. в) Тѣни по угламъ комнаты. ''Невеселі ті коротенькі пилипівчані дні.... День похожий на вечір, а вечір на ніч. По закутках зрана до вечора стоять діди. ''Левиц. Пов. 42. Связанные попарно початки кукурузы, висящіе, какъ украшеніе, въ гуцульскихъ хатахъ подъ образами. Шух. І. 100. Ум. '''Дідок, дідочок, дідунь, дідуньо, дідунечко, дідусь''', Шевч. 206, '''дідусик, дідусьо, дідусечко'''. Ув. '''Дідище, дідуга, дідуган. '''''Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище. ''Котл. Ен. V. 7.

==Сучасні словники==
Вікіпедія:Дід , дідусь, дідуньо, дідо, дзідзьо — батьків або материн батько, родич онука чи онучки по будь-якій лінії споріднення (материнській чи батьківській). У онуки та онучки є два діди: батько батька та батько матері.
Прапрадід — батько прадіда, батькового або материного діда.
Прадід — батько діда, батькового або материного батька.
Дідом часто називають пристарілу людину чоловічої статі (англ. Old man).
Дідівщина, дідизна — спадщина від діда.
Дідівство — властиві дідові відчуття родинного зв'язку з онуками.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ді]]

Дід

2013-11-04T13:57:32Z

Dzidzio:

'''Дід, -да, '''''м. ''1) Дѣдъ. ''То ж мій дід материн батько. ''Васильк. у. 2) Старикъ. Стор. МПр. 77. Чуб. ІІІ. 109. ''Сердилась баба на діда, а дід того не знав. ''Ном. № 3473. Вѣжливость сельская требуетъ, чтобы всякій молодой и среднихъ лѣтъ человѣкъ называлъ '''дідом '''каждаго старика. Чуб. ѴІІ. 355. 3) Нищій. ''Захтів у діда випросить хліба. ''Ном. № 4792. 4) Чучело на огородахъ, чтобы отпугивать птицъ; то-же '''баштанний дід '''— на бахчѣ. Сим. 200. 5) Родъ танца. ''Дай хліба поскачу діда. ''Ном. № 12296. 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Снопъ соломы или камышу, сложенный такъ, что половина вершками в одну сторону, а половина въ другую. О. 1862. V. Кух. 29, 37. МУЕ. ІІІ. 56. 8) Родъ кушанья, приготовляемаго изъ пшена и муки; то-же, что и '''лемішка '''изъ ржаной муки. О. 1862. V. Кух. 37. 9) '''Діди'''. а) Предки, дѣды. б) Поминовеніе усопшихъ на Ѳоминой недѣлѣ. в) Тѣни по угламъ комнаты. ''Невеселі ті коротенькі пилипівчані дні.... День похожий на вечір, а вечір на ніч. По закутках зрана до вечора стоять діди. ''Левиц. Пов. 42. Связанные попарно початки кукурузы, висящіе, какъ украшеніе, въ гуцульскихъ хатахъ подъ образами. Шух. І. 100. Ум. '''Дідок, дідочок, дідунь, дідуньо, дідунечко, дідусь''', Шевч. 206, '''дідусик, дідусьо, дідусечко'''. Ув. '''Дідище, дідуга, дідуган. '''''Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище. ''Котл. Ен. V. 7.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ді]]

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:54:51Z

Dzidzio:

Світло

2013-11-04T13:54:29Z

Dzidzio:

'''І. Світло, -ла, '''''с. ''1) Свѣтъ, освѣщеніе. ''Без світла лічать бариші. ''Шевч. ''Над вечір, як вже світло засвітили. ''Стор. М. Пр. 35. 2) Матеріалъ для освѣщенія. ''Світла не стало, треба купити''

'''ІІ. Світло, '''''нар. ''Свѣтло, ясно. Ум. '''Світленько, світлесенько. '''''Світить місяць світлесенько. ''Федьк. І. 28.

==Сучасні словники==
Вікіпедія:Світло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 390 до 750 нанометрів.
У фізиці термін «світло» має дещо ширше значення і є синонімом до оптичного випромінювання, тобто включає в себе інфрачервону та ультрафіолетову області спектру.
Властивості світла вивчаються розділами фізики оптикою та спектроскопією. Вимірювання інтенсивності світла — царина фотометрії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Св]]

Світло

2013-11-04T13:53:51Z

Dzidzio:

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:50:17Z

Dzidzio:

Тигр

2013-11-04T13:49:55Z

Dzidzio:

'''Тигр, -ра, '''''м. ''Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.

==Сучасні словники==
Вікіпедія:Тигр (Panthera tigris) — великий ссавець родини котових, один з чотирьох видів групи «великих кішок» роду пантер (Panthera). Слово «тигр» походить від грецького tigris, яке у свою чергу походить з Іранських мов, і означає ревіння чи зойк наприкінці радісного вітання. Еволюційним центром походження і сучасного ареалу є Східна та Південно-Східна Азія. Будучи найбільшим у світі представником родини котячих, тигр в усіх екосистемах є верхівкою харчової піраміди. Згідно з палеонтологічними даними, розмір сучасних тигрів приблизно дорівнює найбільшим з викопних представників родини.
Найчисельнішим з підвидів тигра є бенгальський тигр (номінативний підвид), чисельність якого становить близько 80 % загальної кількості виду. Він розповсюджений на території Індії, Бангладеш, М'янми, Бутану та Непалу.
Тигр — вид, що перебуває під загрозою вимирання. Нині кількість цих тварин в неволі більша, ніж у природі.
За способом життя тигр є одинаком. Він є видом виразно територіальним, що взагалі характерне для котячих. Звичним для тигра ландшафтом є середньо- та щільнозарослі лісові ділянки, хоча інколи його можна зустріти і на відкритій місцевості.
Як і у більшості інших котячих, основним прийомом полювання є підкрадання або вичікування в засідці із швидким, але коротким фінальним кидком. Більша частина здобичі представляє собою середніх та великих копитних, але тигр може полювати і на зовсім дрібних тварин, аж до щурів.
Самці помітно більші за самиць, і мають більшу територію. Також виразні розмірні розбіжності спостерігаються між дев'ятьма підвидами цього виду, що збереглися до історичних часів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ти]]

Тигр

2013-11-04T13:49:17Z

Dzidzio:

'''Тигр, -ра, '''''м. ''Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ти]]

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:47:42Z

Dzidzio:

Рай

2013-11-04T13:47:05Z

Dzidzio:

'''Рай, раю, '''''м. ''1) Рай, жилище прародителей. ''Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. ''Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. ''У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. 3) Родъ игры; также '''рай з пеклом'''. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется '''ходити в рай'''. ХС. VIІ. 433. Ум. '''Райо́к, райо́чок. '''Шевч. 630. Чуб. III. 322.

==Сучасні словники==
Вікіпедія:Рай — символ щасливого майбутнього для релігійної людини; мирного буття, душевного спокою; рівноваги і внутрішнього задоволення; красивої, благодатної та багатої землі, кохання; найвищої насолоди. Край, де за біблійними переказами містився рай, звався Едемом. Це омріяна, прекрасна земля — багата, щедра, розкішна. Для її позначення існує синонімічний ряд: Едем, рай, райська місцевість, райські кущі тощо.
Етимологія слова «рай» пов'язується зокрема з індійським словом — rayis («дар, володіння»), в грецькій та латинській мовах воно позначалося словом paradisus. В християнських уявленнях це місце постійного блаженства, обіцяне праведникам в майбутньому житті. З погляду строгої теології та містики про Рай відоме єдине — що там людина завжди знаходиться поряд з Богом.
У християнській іконографічній, літературній, і фольклорній традиції розглядають:
Рай як сад — опис Едему (Книга Буття. 2, 8—3,24);
Рай як місто — опис Небесного Єрусалиму (Апок. 21,2—22,5);
Рай як небеса — апокрифічні описи надбудованих один над іншим і населених ангелами небесних ярусів (починаючи з «Книг Еноха Праведного»).
Християнські уявлення про рай[ред. • ред. код]

З життя святих ми знаємо, що християни ще в 3 столітті мали уявлення про Царство Небесне або Небесний рай. В житті св. Перпетуї (202 або 203 р.) Сатур розповідає своє видіння про рай. Спочатку він описує загальний вигляд раю:
spatium grande guod tale fuit, guasi viridarium, arbores habens rosae et omne genus floris. Altitudo autem arborum erat in modum cypressi, guarum folia cadebant sine cessatione.
Далі він говорить, що святі (згадує тут формулу написів: intersanctos) в цьому саду перебувають в тіні рожевих дерев: in viridario sub arbora rosae і насолоджуються запахом духмяних квітів: universi odore inenarrabili alebamur, guinos satiabat. Майже ідентичний опис райського саду знаходиться в творчості отців церкви, і в молитвах рай називають зеленим містом — грец. ιόπος χλοηρός. Цей же розкішний опис перейшов і на християнські написи. На одному з них, що написаний 382 р., можна прочитати:
inde eximios paradisi regnant odores tempore continuo vernant ubi gramina rivis
Після таких описів зрозуміло, що християнська символіка зображала рай у вигляді дерев і розкішної рослинності. На написах або на саркофагах, коли зображували померлого у вигляді чоловіка або жінки з молитовно піднятими руками (orante) і його переселення в рай, з двох сторін людської фігури зображали дерева або рослинність.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ра]]

Рай

2013-11-04T13:45:58Z

Dzidzio:

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:36:19Z

Dzidzio:

Сир

2013-11-04T13:35:51Z

Dzidzio:

'''Сир, -ру, '''''м. ''1) Сыръ. 2) Творогъ. ''Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. ''Ном. № 256. Ум. '''Сирець. '''

==Сучасні словники==
Вікіпєдія:Сир — харчовий продукт, що виготовляється з кислого молока корів, кіз або овець. Зазвичай має світло-жовтий або білий колір. Пліснява у сирах з цвіллю може мати білий, синювато-зелений або темно-червоний колір.
Сир один з найкалорійніших продуктів харчування.[1] Поживча цінність зумовлена високою концентрацією білків та жирів. Залежно від сорту, в 100 г міститься 15-27% білків, 20-32% жирів. Енергетична цінність 100 г сиру становить до 450 ккал.
У світі виготовляються сотні сортів сиру. Їх тип, консистенція і аромат залежать від походження молока (включаючи харчування тварин), того чи було воно пастеризоване, жирності, бактерій і цвілі, обробки, умов і тривалості дозрівання. Як ароматизатори можуть використовуватися трави, спеції, або деревний дим. Жовтий та червоний колір багатьох сирів є наслідком додавання аннато.
У деяких сирів згортання молока викликається додаванням кислот, наприклад оцту або лимонного соку. Більшість сирів початково підкислюють бактерії, які перетворюють молочний цукор на молочну кислоту, потім додається сичужний фермент. Є вегетаріанська альтернативу сичужного ферменту, наприклад, ферментація гриба Mucor miehei, або витяги з різних видів будяків роду артишок.
Сир можна подавати на сніданок, обід, вечерю. У деяких народів гострі сири подають на десерт, перед фруктами.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Си]]

Сир

2013-11-04T13:34:50Z

Dzidzio:

'''Сир, -ру, '''''м. ''1) Сыръ. 2) Творогъ. ''Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. ''Ном. № 256. Ум. '''Сирець. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Си]]

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:32:33Z

Dzidzio:

Ожина

2013-11-04T13:28:49Z

Dzidzio:

'''Ожина, -ни, '''''ж. ''1) Ежевика, Rubus fructicosus. ''Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. ''Чуб. V. 519. Ум. '''Ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. '''Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. ''Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. ''Г. Барв. 107. 2) ''мн. '''''ожини'''. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. См. '''Колодюх, деринник. '''

==Сучасні словники==
Ожина-підрід рослин, поширений майже по всьому світу. Має вигляд чагарників до 3 м заввишки і дає м'які плоди, популярні як десерт та для виготовлення варення і інколи вина.
Ожина споріднена з суницею і також відноситься до родини розоцвітих[1]. Ягоди кислуваті, тьмяно-чорні з сизим нальотом сидять по кілька плодиків на одному ложі. І.В.Мічурін з дикої ожини вивів культурну великоплідну[1]. Шляхом відбору сіянців ожини він отримав відомий сорт малини "техас" з дуже великими плодами[1].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ож]]

Ожина

2013-11-04T13:27:47Z

Dzidzio:

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:24:43Z

Dzidzio:

Біда

2013-11-04T13:23:13Z

Dzidzio:

'''Біда, -ди,''''' ж.'' 1) Бѣда, несчастье, горе'' Від біди поли вріж та тікай.'' Посл. ''І грім біди не б’є.'' Посл. '''Він є на біді'''. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. '''Тягти біду за хвіст.''' Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. '''На біду зійти.''' Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Фр. Пр. 48. '''Біду бідувати.''' Переживать бѣду. ''Уже ж мені та докучило сю біду бідувати.'' Чуб. V. 938. '''Од біди пхаючи.''' Пополамъ съ бѣдой. Фр. Пр. 42. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. ''Була у царя донька, біда ту доньку вкрала.'' Гн. ІІ. 58. ''Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під’їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього.'' Драг. 47. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Фр. Пр. 46. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. ''Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов.'' Фр. Пр. 43. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. '''Бідка, бідонька, бідочка.''' ''Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.'' Шух. І. 199. ''Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.'' Нп.

==Сучасні словники==
Біда - українське прізвище. Походить січового козацького прізвиська, утвореного від слова «біда» (нещастя), що виконувало «охоронну» функцію і використовувалося як оберіг для носія прізвища. Згідно зі слов'янським звичаєм подібні прізвиська присвоювалися дітям з метою відлякування злих сил. Можливо «біда» вказувало на особливість характеру чи вдачі козака. Також, прізвище могло походити від українського слова «біда» — двоколісного візка, або того, хто виготовляв такі візки. Вперше згадується в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р. Родинний центр — Наддніпрянська Україна, село Мойсенці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Бі]]

Біда

2013-11-04T13:22:15Z

Dzidzio:

'''Біда, -ди,''''' ж.'' 1) Бѣда, несчастье, горе'' Від біди поли вріж та тікай.'' Посл. ''І грім біди не б’є.'' Посл. '''Він є на біді'''. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. '''Тягти біду за хвіст.''' Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. '''На біду зійти.''' Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Фр. Пр. 48. '''Біду бідувати.''' Переживать бѣду. ''Уже ж мені та докучило сю біду бідувати.'' Чуб. V. 938. '''Од біди пхаючи.''' Пополамъ съ бѣдой. Фр. Пр. 42. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. ''Була у царя донька, біда ту доньку вкрала.'' Гн. ІІ. 58. ''Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під’їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього.'' Драг. 47. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Фр. Пр. 46. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. ''Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов.'' Фр. Пр. 43. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. '''Бідка, бідонька, бідочка.''' ''Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.'' Шух. І. 199. ''Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.'' Нп.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Бі]]

Підбородок

2013-11-04T13:15:25Z

Dzidzio:

'''Підбородок, -дка, '''''м. ''1) = '''Підборіддя. '''2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. '''Підбородочок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Пі]]

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:12:53Z

Dzidzio:

Граблі

2013-11-04T13:11:50Z

Dzidzio:

'''Граблі, -бель, -блів, '''''ж. мн. ''1) Грабли. Части: '''держівно''', конецъ котораго представляетъ развилину — '''роскіп''', на концы котораго прикрѣпленъ '''валок''', а въ послѣдній вставлены '''зубці'''. Шух. I. 166. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется '''''''''граблисько, граблище, грабильно'''; два другія названія: '''валок '''і '''зубки'''. ''Се ще вилами писано, а граблями скороджено. ''Ном. № 6821. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Грабельки. '''''Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати. ''Чуб. V. 29.

==Сучасні словники==
Вікіпедія:Граблі — сільськогосподарське знаряддя для загрібання сіна, соломи, скошеного хліба тощо. Також граблі використовуються для загрібання грядок у полі.
Українці знали два види грабель - дерев'яні та залізні. Обидва могли бути ручними та кінними.
Ручні дерев'яні граблі складалися з валка довжиною до 90 см, у який знизу під прямим кутом (чи трохи навскіс) забивали зубці (переважно 9-10 см, на Півдні України 20-30 см) 10-12 см завдовжки, а збоку — держак (граблисько). Останній робили з рівної ліщини з подвійною, а то й з потрійною розвилкою на кінці. Дерев'яні граблі через їх зручність і легкість продовжують використовувати і по сьогодні.

Причіпні механічні граблі
На початку XX сторіччя з'явились ручні залізні граблі, валок і гвіздкоподібні зубці яких виготовлялись фабрично. Ці граблі використовувались здебільшого для загрібання грядок.
На Півдні України поряд із ручними заможні селяни застосовували масивні дерев'яні кінні граблі з валком до 240 см та 40 зубцями до 50 см кожен. Ними підгрібали звичайно колоски у полі після того, як снопи були вивезені. З кінця XIX сторіччя для виконання цієї роботи у великих господарствах стали використовувати фабричні кінні залізні граблі — так звані гребки (гребалки).
У сучасному промисловому сільському господарстві граблями називають причіпні комплексні пристрої різного типу, що призначені для виконання аналогічних функцій в умовах великих земельних угідь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Гр]]

Граблі

2013-11-04T13:09:40Z

Dzidzio:

Користувач:Dzidzio

2013-11-04T13:06:55Z

Dzidzio:

Синій

2013-11-04T13:06:27Z

Dzidzio:

'''Синій, -я, -є. '''1) Синій. ''Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. ''Мет. 93. ''У п’яниці коли не очі сині, то спина в глині. ''Ном. 2) — '''камінь'''. Мѣдный купоросъ. Ум. '''Синенькій, синесенький. '''

==Сучасні словники==
Має довжину хвилі 440—485 (або 420-490) нанометрів. Один з "основних кольорів" в системі RGB.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Си]]

Синій

2013-11-04T13:05:19Z

Dzidzio:

'''Синій, -я, -є. '''1) Синій. ''Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. ''Мет. 93. ''У п’яниці коли не очі сині, то спина в глині. ''Ном. 2) — '''камінь'''. Мѣдный купоросъ. Ум. '''Синенькій, синесенький. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Си]]

Користувач:Dzidzio

2013-11-03T16:58:25Z

Dzidzio:

Жовтий

2013-11-03T16:56:17Z

Dzidzio:

'''Жовтий, -а, -е. '''Желтый. ''Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. ''Чуб. V. 201. ''Посадили Морозенка на жовтім пісочку. ''Мет. 75. ''Жовтиє воски Богу на свічку. ''Чуб. ІІІ. 39. ''Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. ''Мет. 12. ''Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. ''Левиц. І. 90. ''І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. ''Мак. (1849). 83. ''Висока малодиця в жовтім очіпку. ''Левиц. І. 100. '''Жовта акація'''. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. '''Жовтий буркун'''. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. І. 128. '''Жовті глечики'''. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. '''Жовті зозульки, — зязюльки''', Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. '''Жовта лілія'''. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. І. 124. '''Жовта лобода'''. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. І. 113. '''Жовтий хробуст'''. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. '''Жовтий чистик'''. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. '''Жовтенький, жовтесенький. '''
[[Категорія:Жо]]

==Сучасні словники==

Вікіпєдія:Жо́втий — колір з довжиною хвилі від 565 нм до 590 нм. Один з стандартизованих відтінків жовтого є компонентом системи CMYK. Є додатковим кольором до синього. В стародавні часи, через недосконалість пігментів розглядався, як додатковий до пурпурного.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Жовтий

2013-11-03T16:55:55Z

Dzidzio:

'''Жовтий, -а, -е. '''Желтый. ''Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. ''Чуб. V. 201. ''Посадили Морозенка на жовтім пісочку. ''Мет. 75. ''Жовтиє воски Богу на свічку. ''Чуб. ІІІ. 39. ''Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. ''Мет. 12. ''Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. ''Левиц. І. 90. ''І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. ''Мак. (1849). 83. ''Висока малодиця в жовтім очіпку. ''Левиц. І. 100. '''Жовта акація'''. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. '''Жовтий буркун'''. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. І. 128. '''Жовті глечики'''. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. '''Жовті зозульки, — зязюльки''', Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. '''Жовта лілія'''. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. І. 124. '''Жовта лобода'''. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. І. 113. '''Жовтий хробуст'''. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. '''Жовтий чистик'''. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. '''Жовтенький, жовтесенький. '''
[[Категорія:Жо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Вікіпєдія:Жо́втий — колір з довжиною хвилі від 565 нм до 590 нм. Один з стандартизованих відтінків жовтого є компонентом системи CMYK. Є додатковим кольором до синього. В стародавні часи, через недосконалість пігментів розглядався, як додатковий до пурпурного.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Жовтий

2013-11-03T16:55:32Z

Dzidzio:

'''Жовтий, -а, -е. '''Желтый. ''Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. ''Чуб. V. 201. ''Посадили Морозенка на жовтім пісочку. ''Мет. 75. ''Жовтиє воски Богу на свічку. ''Чуб. ІІІ. 39. ''Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. ''Мет. 12. ''Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. ''Левиц. І. 90. ''І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. ''Мак. (1849). 83. ''Висока малодиця в жовтім очіпку. ''Левиц. І. 100. '''Жовта акація'''. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. '''Жовтий буркун'''. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. І. 128. '''Жовті глечики'''. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. '''Жовті зозульки, — зязюльки''', Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. '''Жовта лілія'''. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. І. 124. '''Жовта лобода'''. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. І. 113. '''Жовтий хробуст'''. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. '''Жовтий чистик'''. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. '''Жовтенький, жовтесенький. '''
[[Категорія:Жо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Вікіпєдія:Жо́втий — колір з довжиною хвилі від 565 нм до 590 нм. Один з стандартизованих відтінків жовтого є компонентом системи CMYK. Є додатковим кольором до синього. В стародавні часи, через недосконалість пігментів розглядався, як додатковий до пурпурного.

Жовтий

2013-11-03T16:54:25Z

Dzidzio:

'''Жовтий, -а, -е. '''Желтый. ''Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. ''Чуб. V. 201. ''Посадили Морозенка на жовтім пісочку. ''Мет. 75. ''Жовтиє воски Богу на свічку. ''Чуб. ІІІ. 39. ''Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. ''Мет. 12. ''Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. ''Левиц. І. 90. ''І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. ''Мак. (1849). 83. ''Висока малодиця в жовтім очіпку. ''Левиц. І. 100. '''Жовта акація'''. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. '''Жовтий буркун'''. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. І. 128. '''Жовті глечики'''. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. '''Жовті зозульки, — зязюльки''', Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. '''Жовта лілія'''. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. І. 124. '''Жовта лобода'''. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. І. 113. '''Жовтий хробуст'''. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. '''Жовтий чистик'''. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. '''Жовтенький, жовтесенький. '''
[[Категорія:Жо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Зелений

2013-11-03T16:52:32Z

Dzidzio:

'''Зеле́ний, -а, -е. '''1) Зеленый. ''Ой ти, козаче, зеленім барвінку! ''Мет. 43. ''Ой піду я молоденька зеленою долиною. ''Мет. 96. ''Одступись, зелена жабо. ''Ном. № 3833. 2) Незрѣлый. 3) '''Зелені свя́та'''. Недѣля пятидесятницы. ''Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. ''Стор. І. 65. '''Зелена неділя'''. Воскресенье, которымъ начинается недѣля пятидесятницы. ''До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. ''Шевч. 592. Ум. '''Зелененький, зелене́сенький. '''''Гнеться явор зелененький. ''Мет. 96.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

Зелений

2013-11-03T16:52:10Z

Dzidzio:

Зелений

2013-11-03T16:50:19Z

Dzidzio:

Файл:1.jpeg

2013-10-29T07:54:41Z

Dzidzio: Dzidzio завантажив нову версію «Файл:1.jpeg»

Зелений

2013-10-29T07:51:39Z

Dzidzio:

Користувач:Dzidzio

2013-10-29T07:48:23Z

Dzidzio:

[[Файл:JhXDi6ta-cs.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Гирявець Максим Олександрович

===Спеціальність===
Фізичне Виховання

===Група===
ФВБ-1-13-4.Од

==Контакти==

===Електронна пошта===
Max_Girya@mail.ru

===Skype===
Login dzidzio

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)
http://ozvs4y3pnu.dd34.ru/id150640918

==Участь==
===Конференції===
Не приймав

===Олімпіади===
Не приймав

===Соціальні проекти===
Не приймав

===Благодійні акції===
Не приймав

===Університетські заходи===
Не приймав

==Громадська діяльність==
Не приймав
==Слова у словнику Грінченка==
== Зелений ==
Лесик
Зеле́ний, -а, -е. 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Мет. 43. Ой піду я молоденька зеленою долиною. Мет. 96. Одступись, зелена жабо. Ном. № 3833. 2) Незрѣлый. 3) Зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы. Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. Стор. І. 65. Зелена неділя. Воскресенье, которымъ начинается недѣля пятидесятницы. До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. Шевч. 592. Ум. Зелененький, зелене́сенький. Гнеться явор зелененький. Мет. 96. {{subst:Шаблон:Сто рінка студента}}

Користувач:Dzidzio

2013-10-29T07:47:26Z

Dzidzio:

[[Файл:JhXDi6ta-cs.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Гирявець Максим Олександрович

===Спеціальність===
Фізичне Виховання

===Група===
ФВБ-1-13-4.Од

==Контакти==

===Електронна пошта===
Max_Girya@mail.ru

===Skype===
Login dzidzio

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)
http://ozvs4y3pnu.dd34.ru/id150640918

==Участь==
===Конференції===
Не приймав

===Олімпіади===
Не приймав

===Соціальні проекти===
Не приймав

===Благодійні акції===
Не приймав

===Університетські заходи===
Не приймав

==Громадська діяльність==
Не приймав
==Слова у словнику Грінченка==
== Зелений ==
павію.пьіжпдіпаівпід
Зеле́ний, -а, -е. 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Мет. 43. Ой піду я молоденька зеленою долиною. Мет. 96. Одступись, зелена жабо. Ном. № 3833. 2) Незрѣлый. 3) Зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы. Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. Стор. І. 65. Зелена неділя. Воскресенье, которымъ начинается недѣля пятидесятницы. До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. Шевч. 592. Ум. Зелененький, зелене́сенький. Гнеться явор зелененький. Мет. 96. {{subst:Шаблон:Сто рінка студента}}

Користувач:Dzidzio

2013-10-29T07:46:46Z

Dzidzio:

Зелений

2013-10-29T07:46:09Z

Dzidzio:

Жданий

2013-10-29T07:43:27Z

Dzidzio:

'''Жданий, -а, -е. '''Ожидаемый. ''На жданого гостя багато треба. ''Ном. № 11922.
[[Категорія:Жд]]
{{subst:Шаблон:Сто
рінка студента}

Користувач:Dzidzio

2013-10-29T07:33:56Z

Dzidzio:

Користувач:Dzidzio

2013-10-29T07:26:22Z

Dzidzio: /* Громадська діяльність */

Користувач:Dzidzio

2013-10-29T07:26:11Z

Dzidzio: /* Університетські заходи */

Користувач:Dzidzio

2013-10-29T07:25:44Z

Dzidzio: /* Благодійні акції */