Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ковач

2017-11-13T05:48:35Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Ковач, -ча, '''''м. ''= '''Коваль. '''Вх. Зн. 26.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОВА́Ч, а, чол., діал. Коваль. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі, Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (Олесь Гончар, III, 1959, 91).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література=

http://sum.in.ua/s/kovach

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ковач

2017-11-13T05:47:36Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Ковач, -ча, '''''м. ''= '''Коваль. '''Вх. Зн. 26.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОВА́Ч, а, чол., діал. Коваль. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі, Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (Олесь Гончар, III, 1959, 91).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література=

http://sum.in.ua/s/kovach

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ковач

2017-11-13T05:46:19Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Ковач, -ча, '''''м. ''= '''Коваль. '''Вх. Зн. 26.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОВА́Ч, а, чол., діал. Коваль. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі, Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (Олесь Гончар, III, 1959, 91).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ковач

2017-11-13T05:45:38Z

Dvlyzohub.fzfvs17:

'''Ковач, -ча, '''''м. ''= '''Коваль. '''Вх. Зн. 26.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чіт

2017-11-13T05:41:45Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Чіт, -ту, '''''м. ''Четъ, четное число. ''Чіт чи лишка? ''Кв.
[[Категорія:Чі]

==Сучасні словники==

ЧІТ, чету, чол., розм. Парне число.
Чіт і (та, чи) лишка — гра, що полягає в угадуванні, яке число — парне чи непарне — взяте тим, хто її веде. Потрясла [Маруся] у жмені горішки та голосно й промовила: — Чи він мене любить? Чіт чи лишка? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 35); На хуторянських вечорах Радюк.. грався з паннами горіхами в чіт та лишку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 443).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література=

http://sum.in.ua/s/chit

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чіт

2017-11-13T05:41:11Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Чіт, -ту, '''''м. ''Четъ, четное число. ''Чіт чи лишка? ''Кв.
[[Категорія:Чі]

==Сучасні словники==

ЧІТ, чету, чол., розм. Парне число.
Чіт і (та, чи) лишка — гра, що полягає в угадуванні, яке число — парне чи непарне — взяте тим, хто її веде. Потрясла [Маруся] у жмені горішки та голосно й промовила: — Чи він мене любить? Чіт чи лишка? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 35); На хуторянських вечорах Радюк.. грався з паннами горіхами в чіт та лишку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 443).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література=

http://sum.in.ua/s/chit

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чіт

2017-11-13T05:39:49Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Чіт, -ту, '''''м. ''Четъ, четное число. ''Чіт чи лишка? ''Кв.
[[Категорія:Чі]

==Сучасні словники==

ЧІТ, чету, чол., розм. Парне число.
Чіт і (та, чи) лишка — гра, що полягає в угадуванні, яке число — парне чи непарне — взяте тим, хто її веде. Потрясла [Маруся] у жмені горішки та голосно й промовила: — Чи він мене любить? Чіт чи лишка? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 35); На хуторянських вечорах Радюк.. грався з паннами горіхами в чіт та лишку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 443).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чіт

2017-11-13T05:39:02Z

Dvlyzohub.fzfvs17:

'''Чіт, -ту, '''''м. ''Четъ, четное число. ''Чіт чи лишка? ''Кв.
[[Категорія:Чі]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Золотокрилий

2017-11-13T05:37:27Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Золотокри́лий, -а, -е. '''Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. ''Полинула, заспівала ти, золотокрила ''(муза). Шевч. 619.
[[Категорія:Зо]]

==Сучасні словники==

ЗОЛОТОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має золотисті крила. А на замисленій воді Неповторимо, ніжно, славно Пливуть урочисто і плавно Золотокрилі лебеді (Євген Фомін, Вибр., 1958, 189).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

http://sum.in.ua/s/zolotokrylyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Золотокрилий

2017-11-13T05:36:42Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Золотокри́лий, -а, -е. '''Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. ''Полинула, заспівала ти, золотокрила ''(муза). Шевч. 619.
[[Категорія:Зо]]

==Сучасні словники==

ЗОЛОТОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має золотисті крила. А на замисленій воді Неповторимо, ніжно, славно Пливуть урочисто і плавно Золотокрилі лебеді (Євген Фомін, Вибр., 1958, 189).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

http://sum.in.ua/s/zolotokrylyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Золотокрилий

2017-11-13T05:35:03Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Золотокри́лий, -а, -е. '''Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. ''Полинула, заспівала ти, золотокрила ''(муза). Шевч. 619.
[[Категорія:Зо]]

==Сучасні словники==

ЗОЛОТОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має золотисті крила. А на замисленій воді Неповторимо, ніжно, славно Пливуть урочисто і плавно Золотокрилі лебеді (Євген Фомін, Вибр., 1958, 189).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Золотокрилий

2017-11-13T05:34:20Z

Dvlyzohub.fzfvs17:

'''Золотокри́лий, -а, -е. '''Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. ''Полинула, заспівала ти, золотокрила ''(муза). Шевч. 619.
[[Категорія:Зо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Сажа

2017-11-13T05:32:32Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Сажа, -жі, '''''ж. ''Сажа. ''А я свої ''(брови) ''в сажу вмажу твої переважу. ''Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа Сажа (СУМ-11)]===
'''СА́ЖА''' , і, ж.

'''1.''' Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. ''Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу'' (''Н.-Лев.'', IV, 1956, 242); ''Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані'' (''Л. Укр''., III, 1952, 611); ''Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею'' (''Зар., На.. світі'', 1967, 231); ''На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі'' (''Тют., Вир,'' 1964, 528); ''За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно'' (''Чорн., Визвол. земля,'' 1959, 8); ''Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору'' [«Маяки»] ''В. Симаковича''.. ''Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею'' (''Рад. літ-во, 3, 1957, 13); ''У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі'' (''Мирний, І,'' 1954, 310).
'''2.''' також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. ''Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа'' (Роб. газ., 11.II 1965, 1); ''Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами'' (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3).

===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Сажа (Словник Грінченка)]===
'''3.''' '''Сажа''', жі, ж. '''Сажа'''. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. ''Ум. Сажка''.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Сажа (Знаки етнокультури Жайворонка)]===

'''4.''' '''са́жа''' — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею.
САЖА, і, жін.
1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка, III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8); * Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13); * У порівняннях. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний, I, 1954, 310).
2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Робітнича газета, 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Радянська Україна, 5.XII 1962, 3).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Carbon_black.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kogda-nuzhno-chistit-dymohodnuju-trubu-2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sazha-skopivshayasya-v-dymohode.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Soot.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|ToEdCQoGzH8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

*[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа СУМ-11]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Словник Грінченка]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Знаки етнокультури Жайворонка]
http://sum.in.ua/s/sazha

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]]

*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Сажа

2017-11-13T05:31:00Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Сажа, -жі, '''''ж. ''Сажа. ''А я свої ''(брови) ''в сажу вмажу твої переважу. ''Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа Сажа (СУМ-11)]===
'''СА́ЖА''' , і, ж.

'''1.''' Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. ''Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу'' (''Н.-Лев.'', IV, 1956, 242); ''Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані'' (''Л. Укр''., III, 1952, 611); ''Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею'' (''Зар., На.. світі'', 1967, 231); ''На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі'' (''Тют., Вир,'' 1964, 528); ''За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно'' (''Чорн., Визвол. земля,'' 1959, 8); ''Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору'' [«Маяки»] ''В. Симаковича''.. ''Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею'' (''Рад. літ-во, 3, 1957, 13); ''У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі'' (''Мирний, І,'' 1954, 310).
'''2.''' також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. ''Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа'' (Роб. газ., 11.II 1965, 1); ''Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами'' (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3).

===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Сажа (Словник Грінченка)]===
'''3.''' '''Сажа''', жі, ж. '''Сажа'''. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. ''Ум. Сажка''.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Сажа (Знаки етнокультури Жайворонка)]===

'''4.''' '''са́жа''' — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею.
САЖА, і, жін.
1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка, III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8); * Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13); * У порівняннях. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний, I, 1954, 310).
2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Робітнича газета, 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Радянська Україна, 5.XII 1962, 3).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Carbon_black.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kogda-nuzhno-chistit-dymohodnuju-trubu-2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sazha-skopivshayasya-v-dymohode.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Soot.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|ToEdCQoGzH8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

*[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа СУМ-11]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Словник Грінченка]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Знаки етнокультури Жайворонка]
http://sum.in.ua/s/sazha

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]]

*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Сажа

2017-11-13T05:29:03Z

Dvlyzohub.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Сажа, -жі, '''''ж. ''Сажа. ''А я свої ''(брови) ''в сажу вмажу твої переважу. ''Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа Сажа (СУМ-11)]===
'''СА́ЖА''' , і, ж.

'''1.''' Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. ''Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу'' (''Н.-Лев.'', IV, 1956, 242); ''Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані'' (''Л. Укр''., III, 1952, 611); ''Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею'' (''Зар., На.. світі'', 1967, 231); ''На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі'' (''Тют., Вир,'' 1964, 528); ''За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно'' (''Чорн., Визвол. земля,'' 1959, 8); ''Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору'' [«Маяки»] ''В. Симаковича''.. ''Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею'' (''Рад. літ-во, 3, 1957, 13); ''У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі'' (''Мирний, І,'' 1954, 310).
'''2.''' також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. ''Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа'' (Роб. газ., 11.II 1965, 1); ''Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами'' (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3).

===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Сажа (Словник Грінченка)]===
'''3.''' '''Сажа''', жі, ж. '''Сажа'''. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. ''Ум. Сажка''.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Сажа (Знаки етнокультури Жайворонка)]===

'''4.''' '''са́жа''' — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею.
САЖА, і, жін.
1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка, III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8); * Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13); * У порівняннях. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний, I, 1954, 310).
2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Робітнича газета, 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Радянська Україна, 5.XII 1962, 3).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Carbon_black.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kogda-nuzhno-chistit-dymohodnuju-trubu-2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sazha-skopivshayasya-v-dymohode.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Soot.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|ToEdCQoGzH8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

*[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа СУМ-11]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Словник Грінченка]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Знаки етнокультури Жайворонка]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]]

*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Сажа

2017-11-13T05:28:10Z

Dvlyzohub.fzfvs17:

'''Сажа, -жі, '''''ж. ''Сажа. ''А я свої ''(брови) ''в сажу вмажу твої переважу. ''Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа Сажа (СУМ-11)]===
'''СА́ЖА''' , і, ж.

'''1.''' Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. ''Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу'' (''Н.-Лев.'', IV, 1956, 242); ''Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані'' (''Л. Укр''., III, 1952, 611); ''Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею'' (''Зар., На.. світі'', 1967, 231); ''На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі'' (''Тют., Вир,'' 1964, 528); ''За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно'' (''Чорн., Визвол. земля,'' 1959, 8); ''Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору'' [«Маяки»] ''В. Симаковича''.. ''Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею'' (''Рад. літ-во, 3, 1957, 13); ''У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі'' (''Мирний, І,'' 1954, 310).
'''2.''' також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. ''Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа'' (Роб. газ., 11.II 1965, 1); ''Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами'' (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3).

===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Сажа (Словник Грінченка)]===
'''3.''' '''Сажа''', жі, ж. '''Сажа'''. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. ''Ум. Сажка''.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Сажа (Знаки етнокультури Жайворонка)]===

'''4.''' '''са́жа''' — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Carbon_black.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kogda-nuzhno-chistit-dymohodnuju-trubu-2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sazha-skopivshayasya-v-dymohode.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Soot.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|ToEdCQoGzH8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

*[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа СУМ-11]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Словник Грінченка]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Знаки етнокультури Жайворонка]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]]

*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]