Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Випрасувати

2017-11-25T16:51:24Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Ви́прасувати, -сую, -єш, '''''гл. ''Выгладить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИПРАСОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРАСУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прасуючи білизну, одяг і т. ін., виправляти, вирівнювати цілком. Цілий вечір Федько.. штани випрасовував (Остап Вишня, II, 1956, 298); Ще звечора Галя дуже хвилювалася і не давала бабусі спокою. Треба було випрасувати форму і білий фартушок (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 28).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vyprasovuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Випрасувати

2017-11-25T16:50:59Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Ви́прасувати, -сую, -єш, '''''гл. ''Выгладить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИПРАСОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРАСУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прасуючи білизну, одяг і т. ін., виправляти, вирівнювати цілком. Цілий вечір Федько.. штани випрасовував (Остап Вишня, II, 1956, 298); Ще звечора Галя дуже хвилювалася і не давала бабусі спокою. Треба було випрасувати форму і білий фартушок (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 28).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vyprasovuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Випрасувати

2017-11-25T16:50:16Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Ви́прасувати, -сую, -єш, '''''гл. ''Выгладить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИПРАСОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРАСУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прасуючи білизну, одяг і т. ін., виправляти, вирівнювати цілком. Цілий вечір Федько.. штани випрасовував (Остап Вишня, II, 1956, 298); Ще звечора Галя дуже хвилювалася і не давала бабусі спокою. Треба було випрасувати форму і білий фартушок (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 28).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Випрасувати

2017-11-25T16:49:51Z

Dschalyi.fzfvs17:

'''Ви́прасувати, -сую, -єш, '''''гл. ''Выгладить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Судний

2017-11-25T16:47:46Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Судний, -а, -е. '''См. '''Судній. '''

'''Судний, -а, -е. '''Годный. ''Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. ''Брацл. у.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
СУ́ДНИЙ, а, е, СУДНІЙ, я, є, заст.
1. Стос. до суду (у 1—3 знач.), судочинства. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і наділи (Михайло Стельмах, I, 1962, 381); Отак як зачне оповідати, мов із письма беручи, сива голова, то судня рада й про свій суд забуде (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).
2. Пов'язаний з уявленням про страшний суд, божу кару. — Не боїтесь страшного суду? — розмашисто обернувся [отець Миколай] до судної картини, провів рукою по гадюці, обвішаній табличками з гріхами (Михайло Стельмах, I, 1962, 265); Ще й тепер, навіть в сні, нам вчувається та канонада, Урочиста й сувора, мов судного поклику дзвін (Леонід Первомайський, I, 1958, 404); * Образно. О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 130).
♦ До судного (суднього) дня; До судної (судньої) години (дошки) — те саме, що До віку, до суду; До суду-віку (див. суд). Заліз [чоловік] у такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (Степан Ковалів, Тв., 1958, 38); — А щоб ти сміявся і не переставав до самого судного дня! (Михайло Стельмах, I, 1962, 228); Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 140); Судний (судній) день; Судна (судня) година: а) за релігійними уявленнями — день (година) страшного суду. Три дні туман — уже і зойк і крик, Сподіванки бабусь на судний день останній (Василь Еллан, I, 1958, 269); * У порівняннях. Усі підхоплюють лемент, і стає сумно і страшно, як в судний день (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Осмислює [письменник] смерть як підсумок життя, як міру, що нею міряють життя, як судну годину, коли суд творить не стільки бог, скільки сама людина над собою (Вітчизна, 5, 1971, 170); б) справедлива відплата, кара. [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка, II, 1951, 142); Панове, судний день прийде, За кров і сльози буде помста! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 145).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/sudnyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Судний

2017-11-25T16:47:23Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Судний, -а, -е. '''См. '''Судній. '''

'''Судний, -а, -е. '''Годный. ''Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. ''Брацл. у.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
СУ́ДНИЙ, а, е, СУДНІЙ, я, є, заст.
1. Стос. до суду (у 1—3 знач.), судочинства. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і наділи (Михайло Стельмах, I, 1962, 381); Отак як зачне оповідати, мов із письма беручи, сива голова, то судня рада й про свій суд забуде (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).
2. Пов'язаний з уявленням про страшний суд, божу кару. — Не боїтесь страшного суду? — розмашисто обернувся [отець Миколай] до судної картини, провів рукою по гадюці, обвішаній табличками з гріхами (Михайло Стельмах, I, 1962, 265); Ще й тепер, навіть в сні, нам вчувається та канонада, Урочиста й сувора, мов судного поклику дзвін (Леонід Первомайський, I, 1958, 404); * Образно. О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 130).
♦ До судного (суднього) дня; До судної (судньої) години (дошки) — те саме, що До віку, до суду; До суду-віку (див. суд). Заліз [чоловік] у такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (Степан Ковалів, Тв., 1958, 38); — А щоб ти сміявся і не переставав до самого судного дня! (Михайло Стельмах, I, 1962, 228); Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 140); Судний (судній) день; Судна (судня) година: а) за релігійними уявленнями — день (година) страшного суду. Три дні туман — уже і зойк і крик, Сподіванки бабусь на судний день останній (Василь Еллан, I, 1958, 269); * У порівняннях. Усі підхоплюють лемент, і стає сумно і страшно, як в судний день (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Осмислює [письменник] смерть як підсумок життя, як міру, що нею міряють життя, як судну годину, коли суд творить не стільки бог, скільки сама людина над собою (Вітчизна, 5, 1971, 170); б) справедлива відплата, кара. [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка, II, 1951, 142); Панове, судний день прийде, За кров і сльози буде помста! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 145).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/sudnyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Судний

2017-11-25T16:46:27Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Судний, -а, -е. '''См. '''Судній. '''

'''Судний, -а, -е. '''Годный. ''Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. ''Брацл. у.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
СУ́ДНИЙ, а, е, СУДНІЙ, я, є, заст.
1. Стос. до суду (у 1—3 знач.), судочинства. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і наділи (Михайло Стельмах, I, 1962, 381); Отак як зачне оповідати, мов із письма беручи, сива голова, то судня рада й про свій суд забуде (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).
2. Пов'язаний з уявленням про страшний суд, божу кару. — Не боїтесь страшного суду? — розмашисто обернувся [отець Миколай] до судної картини, провів рукою по гадюці, обвішаній табличками з гріхами (Михайло Стельмах, I, 1962, 265); Ще й тепер, навіть в сні, нам вчувається та канонада, Урочиста й сувора, мов судного поклику дзвін (Леонід Первомайський, I, 1958, 404); * Образно. О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 130).
♦ До судного (суднього) дня; До судної (судньої) години (дошки) — те саме, що До віку, до суду; До суду-віку (див. суд). Заліз [чоловік] у такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (Степан Ковалів, Тв., 1958, 38); — А щоб ти сміявся і не переставав до самого судного дня! (Михайло Стельмах, I, 1962, 228); Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 140); Судний (судній) день; Судна (судня) година: а) за релігійними уявленнями — день (година) страшного суду. Три дні туман — уже і зойк і крик, Сподіванки бабусь на судний день останній (Василь Еллан, I, 1958, 269); * У порівняннях. Усі підхоплюють лемент, і стає сумно і страшно, як в судний день (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Осмислює [письменник] смерть як підсумок життя, як міру, що нею міряють життя, як судну годину, коли суд творить не стільки бог, скільки сама людина над собою (Вітчизна, 5, 1971, 170); б) справедлива відплата, кара. [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка, II, 1951, 142); Панове, судний день прийде, За кров і сльози буде помста! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 145).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Судний

2017-11-25T16:45:56Z

Dschalyi.fzfvs17:

'''Судний, -а, -е. '''См. '''Судній. '''

'''Судний, -а, -е. '''Годный. ''Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. ''Брацл. у.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чутися

2017-11-25T16:40:10Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Чутися, -чуюся, -єшся, '''''гл. ''1) Быть слышаннымъ, слышаться. ''Знали б люде, чулись би непороки на їх, а то усі шанують. ''МВ. II. 111. ''Чулися молоді жарти. ''МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. ''Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? ''Свад. п. ''А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? ''МВ. (О. 1862. III. 72). ''Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. ''МВ. (О. 1862. III. 76).
[[Категорія:Чу]]

==Сучасні словники==
ЧУТИСЯ, чується, недок.
1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Панас Мирний, I, 1954, 260); Те, що в дитячих літах чується.., потім якось забувається, наче туманом сповивається, того-то я багацько з Івасевих казок позабувавсь (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 445); Десь здалека ледве чувся гомін, собаче гавкання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 65); Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць, ревла худоба по дворах, і в морозному повітрі лунко чулися людські голоси (Андрій Головко, II, 1957, 182); — Бували і в інших землях, — чувся голос Тараса, — товариші, але таких, як у руській землі, не було таких товаришів! Ні! (Олександр Довженко, I, 1958, 259);
// Вчуватися, звучати ніби наяву. Чується мені пісня Байрона, що покинув свій рідний, але ворожий, розпусний край і пішов блукать по світі, шукать спочину для свого розбитого серця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305);
// безос. Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81); З туману виринали нові й нові хвилі, й чулося, що за ними йде ще неймовірна кількість інших (Юрій Яновський, II, 1958, 50); Найгірше Олені приходилося зимою, коли майже кожен день чулося від дочки: — Мамо, в мене горло болить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26).
2. Те саме, що відчуватися. Відділились від колони, поїхали мовчки поруч. Пилюка чулася в нічному повітрі, скрипіла на зубах (Олесь Гончар, II, 1959, 118); Уже наближалось світання зі сходу, Вже чулося сонце за схилами гір (Леонід Первомайський, II, 1958, 166); Видимо, любили сього Андрія. Щось тепле чулося в усіх тих словах (Гнат Хоткевич, II, 1966, 196); Брати сідають прямо на тік, під їхніми руками чуються вибиті сліди ціпів і вогка прохолода (Михайло Стельмах, II, 1962, 146); Земля розмерзається, і талий винний дух полів, розбавлений солонуватою вільгістю недалекого моря, уже виразно чується в повітрі (Олесь Гончар, II, 1959, 39);
// Бути помітним, виявлятися, спостерігатися. Осміхалась [Маланці] доля. Не тільки власна, але й Гафійчина. В ногах чулась міць, в руках сила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 24); Коли гармонія замовкала, вечірню тишу сколихували пісні, що їх заводили дівчата; в тонкому голосі, що злітав найвище, чулася туга, яка краяла серце (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 3); В її відносинах до старшого брата і сестри чується глухий антагонізм (Леся Українка, III, 1952, 718).
3. діал. Почувати себе як-небудь, якимсь. — А що, Устино, чи ти чуєшся, що вже ти вільна душа? (Марко Вовчок, I, 1955, 138); Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 326); Чому нараз я чуюся безсилий І падаю, мов той Ікар безкрилий? (Микола Вороний, Вибр., 1959, 96); Вона ще чулася кволою, але не могла перемогти невидимої сили, що поривала її в госпіталь (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 57);
// Вважати, уявляти себе кимось. Чувся [панотець] переможцем, бо переміг свого наймита хоч раз. Тепер мав його за що сварити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 221).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/chutysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чутися

2017-11-25T16:39:40Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Чутися, -чуюся, -єшся, '''''гл. ''1) Быть слышаннымъ, слышаться. ''Знали б люде, чулись би непороки на їх, а то усі шанують. ''МВ. II. 111. ''Чулися молоді жарти. ''МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. ''Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? ''Свад. п. ''А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? ''МВ. (О. 1862. III. 72). ''Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. ''МВ. (О. 1862. III. 76).
[[Категорія:Чу]]

==Сучасні словники==
ЧУТИСЯ, чується, недок.
1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Панас Мирний, I, 1954, 260); Те, що в дитячих літах чується.., потім якось забувається, наче туманом сповивається, того-то я багацько з Івасевих казок позабувавсь (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 445); Десь здалека ледве чувся гомін, собаче гавкання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 65); Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць, ревла худоба по дворах, і в морозному повітрі лунко чулися людські голоси (Андрій Головко, II, 1957, 182); — Бували і в інших землях, — чувся голос Тараса, — товариші, але таких, як у руській землі, не було таких товаришів! Ні! (Олександр Довженко, I, 1958, 259);
// Вчуватися, звучати ніби наяву. Чується мені пісня Байрона, що покинув свій рідний, але ворожий, розпусний край і пішов блукать по світі, шукать спочину для свого розбитого серця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305);
// безос. Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81); З туману виринали нові й нові хвилі, й чулося, що за ними йде ще неймовірна кількість інших (Юрій Яновський, II, 1958, 50); Найгірше Олені приходилося зимою, коли майже кожен день чулося від дочки: — Мамо, в мене горло болить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26).
2. Те саме, що відчуватися. Відділились від колони, поїхали мовчки поруч. Пилюка чулася в нічному повітрі, скрипіла на зубах (Олесь Гончар, II, 1959, 118); Уже наближалось світання зі сходу, Вже чулося сонце за схилами гір (Леонід Первомайський, II, 1958, 166); Видимо, любили сього Андрія. Щось тепле чулося в усіх тих словах (Гнат Хоткевич, II, 1966, 196); Брати сідають прямо на тік, під їхніми руками чуються вибиті сліди ціпів і вогка прохолода (Михайло Стельмах, II, 1962, 146); Земля розмерзається, і талий винний дух полів, розбавлений солонуватою вільгістю недалекого моря, уже виразно чується в повітрі (Олесь Гончар, II, 1959, 39);
// Бути помітним, виявлятися, спостерігатися. Осміхалась [Маланці] доля. Не тільки власна, але й Гафійчина. В ногах чулась міць, в руках сила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 24); Коли гармонія замовкала, вечірню тишу сколихували пісні, що їх заводили дівчата; в тонкому голосі, що злітав найвище, чулася туга, яка краяла серце (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 3); В її відносинах до старшого брата і сестри чується глухий антагонізм (Леся Українка, III, 1952, 718).
3. діал. Почувати себе як-небудь, якимсь. — А що, Устино, чи ти чуєшся, що вже ти вільна душа? (Марко Вовчок, I, 1955, 138); Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 326); Чому нараз я чуюся безсилий І падаю, мов той Ікар безкрилий? (Микола Вороний, Вибр., 1959, 96); Вона ще чулася кволою, але не могла перемогти невидимої сили, що поривала її в госпіталь (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 57);
// Вважати, уявляти себе кимось. Чувся [панотець] переможцем, бо переміг свого наймита хоч раз. Тепер мав його за що сварити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 221).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/chutysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чутися

2017-11-25T16:32:43Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Чутися, -чуюся, -єшся, '''''гл. ''1) Быть слышаннымъ, слышаться. ''Знали б люде, чулись би непороки на їх, а то усі шанують. ''МВ. II. 111. ''Чулися молоді жарти. ''МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. ''Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? ''Свад. п. ''А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? ''МВ. (О. 1862. III. 72). ''Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. ''МВ. (О. 1862. III. 76).
[[Категорія:Чу]]

==Сучасні словники==
ЧУТИСЯ, чується, недок.
1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Панас Мирний, I, 1954, 260); Те, що в дитячих літах чується.., потім якось забувається, наче туманом сповивається, того-то я багацько з Івасевих казок позабувавсь (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 445); Десь здалека ледве чувся гомін, собаче гавкання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 65); Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць, ревла худоба по дворах, і в морозному повітрі лунко чулися людські голоси (Андрій Головко, II, 1957, 182); — Бували і в інших землях, — чувся голос Тараса, — товариші, але таких, як у руській землі, не було таких товаришів! Ні! (Олександр Довженко, I, 1958, 259);
// Вчуватися, звучати ніби наяву. Чується мені пісня Байрона, що покинув свій рідний, але ворожий, розпусний край і пішов блукать по світі, шукать спочину для свого розбитого серця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305);
// безос. Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81); З туману виринали нові й нові хвилі, й чулося, що за ними йде ще неймовірна кількість інших (Юрій Яновський, II, 1958, 50); Найгірше Олені приходилося зимою, коли майже кожен день чулося від дочки: — Мамо, в мене горло болить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26).
2. Те саме, що відчуватися. Відділились від колони, поїхали мовчки поруч. Пилюка чулася в нічному повітрі, скрипіла на зубах (Олесь Гончар, II, 1959, 118); Уже наближалось світання зі сходу, Вже чулося сонце за схилами гір (Леонід Первомайський, II, 1958, 166); Видимо, любили сього Андрія. Щось тепле чулося в усіх тих словах (Гнат Хоткевич, II, 1966, 196); Брати сідають прямо на тік, під їхніми руками чуються вибиті сліди ціпів і вогка прохолода (Михайло Стельмах, II, 1962, 146); Земля розмерзається, і талий винний дух полів, розбавлений солонуватою вільгістю недалекого моря, уже виразно чується в повітрі (Олесь Гончар, II, 1959, 39);
// Бути помітним, виявлятися, спостерігатися. Осміхалась [Маланці] доля. Не тільки власна, але й Гафійчина. В ногах чулась міць, в руках сила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 24); Коли гармонія замовкала, вечірню тишу сколихували пісні, що їх заводили дівчата; в тонкому голосі, що злітав найвище, чулася туга, яка краяла серце (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 3); В її відносинах до старшого брата і сестри чується глухий антагонізм (Леся Українка, III, 1952, 718).
3. діал. Почувати себе як-небудь, якимсь. — А що, Устино, чи ти чуєшся, що вже ти вільна душа? (Марко Вовчок, I, 1955, 138); Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 326); Чому нараз я чуюся безсилий І падаю, мов той Ікар безкрилий? (Микола Вороний, Вибр., 1959, 96); Вона ще чулася кволою, але не могла перемогти невидимої сили, що поривала її в госпіталь (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 57);
// Вважати, уявляти себе кимось. Чувся [панотець] переможцем, бо переміг свого наймита хоч раз. Тепер мав його за що сварити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 221).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чутися

2017-11-25T16:31:50Z

Dschalyi.fzfvs17:

Позволяти

2017-11-25T16:30:31Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

--[[Користувач:Dschalyi.fzfvs17|Дмитро Сергійович]] ([[Обговорення користувача:Dschalyi.fzfvs17|обговорення]]) 18:28, 25 листопада 2017 (EET)'''Позволя́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''позволити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Позволять, позволить. ''Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. ''Чуб. V. 137.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОЗВОЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОЗВОЛИТИ, лю, лиш, док., розм.
1. перех., неперех. і з інфін. Те саме, що дозволяти. В війні, яка вибухла між нами [Воронами] і вами [Совами], він [Пугукало] усе оминав моє гніздо і ніколи не позволяв робити мені кривди (Іван Франко, IV, 1950, 112); Хоч позволив хан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Тарас Шевченко, II, 1953, 30); [Дівчата (співають):] Признаюсь по правді: Сватати не буду — Не позволять батько, Не позволять мати (Кость Герасименко, Вибр., 1955, 224); Я вже давно хочу спитати Вас, чи позволяв Вам стан здоров'я працювати над чим і що Ви тепер пишете? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257); Може доля коли позволить.. Вас побачити, то й радість буде (Василь Стефаник, III, 1954, 235); — Чи хорошу дочку маєш, позволь подивиться (Павло Чубинський, V, 1874, 57); — Яка хороша паняночка, — мовила [бабуся], усміхаючись. — Позвольте мені вашу рученьку поцілувати (Панас Мирний, III, 1954, 299).
♦ Позволити (позволити) собі: а) те саме, що Дозволяти (дозволити) собі (див. дозволяти). Другим разом я позволю собі ширше висловити свою думку про книжечки Спілки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 204); Шановний Друже! Я таки позволю собі все Вас так називати, як було давніше в листах (Леся Українка, V, 1956, 353); б) зважуватися на що-небудь; нехтуючи чим-небудь, чинити щось. Позволяю собі робити такі поїздки через те, що дорога морем нітрошки не втомлює мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 352).
2. неперех., наказ. сп., у знач. вставн. сл. позволь (позвольте). Ввічлива форма висловлення незгоди, заперечення, протесту. [Саня:] Помиляєтесь, Оресте Михайловичу, дресировка всякому потрібна. [Орест:] Позвольте, однак... (Леся Українка, II, 1951, 46); — Позвольте, ще не кінець на тім, — говорив Бенедьо (Іван Франко, V, 1951, 379).
3. перех., заст. Ввічлива форма пропонування чого-небудь. [Кольпортер:] Може, добродійство газетку нову позволять: дневники [журнали] свіжі, політичні й літературні (Іван Франко, IX, 1952, 14).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/pozvoljaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Позволяти

2017-11-25T16:30:12Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

--[[Користувач:Dschalyi.fzfvs17|Дмитро Сергійович]] ([[Обговорення користувача:Dschalyi.fzfvs17|обговорення]]) 18:28, 25 листопада 2017 (EET)'''Позволя́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''позволити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Позволять, позволить. ''Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. ''Чуб. V. 137.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОЗВОЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОЗВОЛИТИ, лю, лиш, док., розм.
1. перех., неперех. і з інфін. Те саме, що дозволяти. В війні, яка вибухла між нами [Воронами] і вами [Совами], він [Пугукало] усе оминав моє гніздо і ніколи не позволяв робити мені кривди (Іван Франко, IV, 1950, 112); Хоч позволив хан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Тарас Шевченко, II, 1953, 30); [Дівчата (співають):] Признаюсь по правді: Сватати не буду — Не позволять батько, Не позволять мати (Кость Герасименко, Вибр., 1955, 224); Я вже давно хочу спитати Вас, чи позволяв Вам стан здоров'я працювати над чим і що Ви тепер пишете? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257); Може доля коли позволить.. Вас побачити, то й радість буде (Василь Стефаник, III, 1954, 235); — Чи хорошу дочку маєш, позволь подивиться (Павло Чубинський, V, 1874, 57); — Яка хороша паняночка, — мовила [бабуся], усміхаючись. — Позвольте мені вашу рученьку поцілувати (Панас Мирний, III, 1954, 299).
♦ Позволити (позволити) собі: а) те саме, що Дозволяти (дозволити) собі (див. дозволяти). Другим разом я позволю собі ширше висловити свою думку про книжечки Спілки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 204); Шановний Друже! Я таки позволю собі все Вас так називати, як було давніше в листах (Леся Українка, V, 1956, 353); б) зважуватися на що-небудь; нехтуючи чим-небудь, чинити щось. Позволяю собі робити такі поїздки через те, що дорога морем нітрошки не втомлює мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 352).
2. неперех., наказ. сп., у знач. вставн. сл. позволь (позвольте). Ввічлива форма висловлення незгоди, заперечення, протесту. [Саня:] Помиляєтесь, Оресте Михайловичу, дресировка всякому потрібна. [Орест:] Позвольте, однак... (Леся Українка, II, 1951, 46); — Позвольте, ще не кінець на тім, — говорив Бенедьо (Іван Франко, V, 1951, 379).
3. перех., заст. Ввічлива форма пропонування чого-небудь. [Кольпортер:] Може, добродійство газетку нову позволять: дневники [журнали] свіжі, політичні й літературні (Іван Франко, IX, 1952, 14).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/pozvoljaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Позволяти

2017-11-25T16:29:14Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

--[[Користувач:Dschalyi.fzfvs17|Дмитро Сергійович]] ([[Обговорення користувача:Dschalyi.fzfvs17|обговорення]]) 18:28, 25 листопада 2017 (EET)'''Позволя́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''позволити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Позволять, позволить. ''Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. ''Чуб. V. 137.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОЗВОЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОЗВОЛИТИ, лю, лиш, док., розм.
1. перех., неперех. і з інфін. Те саме, що дозволяти. В війні, яка вибухла між нами [Воронами] і вами [Совами], він [Пугукало] усе оминав моє гніздо і ніколи не позволяв робити мені кривди (Іван Франко, IV, 1950, 112); Хоч позволив хан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Тарас Шевченко, II, 1953, 30); [Дівчата (співають):] Признаюсь по правді: Сватати не буду — Не позволять батько, Не позволять мати (Кость Герасименко, Вибр., 1955, 224); Я вже давно хочу спитати Вас, чи позволяв Вам стан здоров'я працювати над чим і що Ви тепер пишете? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257); Може доля коли позволить.. Вас побачити, то й радість буде (Василь Стефаник, III, 1954, 235); — Чи хорошу дочку маєш, позволь подивиться (Павло Чубинський, V, 1874, 57); — Яка хороша паняночка, — мовила [бабуся], усміхаючись. — Позвольте мені вашу рученьку поцілувати (Панас Мирний, III, 1954, 299).
♦ Позволити (позволити) собі: а) те саме, що Дозволяти (дозволити) собі (див. дозволяти). Другим разом я позволю собі ширше висловити свою думку про книжечки Спілки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 204); Шановний Друже! Я таки позволю собі все Вас так називати, як було давніше в листах (Леся Українка, V, 1956, 353); б) зважуватися на що-небудь; нехтуючи чим-небудь, чинити щось. Позволяю собі робити такі поїздки через те, що дорога морем нітрошки не втомлює мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 352).
2. неперех., наказ. сп., у знач. вставн. сл. позволь (позвольте). Ввічлива форма висловлення незгоди, заперечення, протесту. [Саня:] Помиляєтесь, Оресте Михайловичу, дресировка всякому потрібна. [Орест:] Позвольте, однак... (Леся Українка, II, 1951, 46); — Позвольте, ще не кінець на тім, — говорив Бенедьо (Іван Франко, V, 1951, 379).
3. перех., заст. Ввічлива форма пропонування чого-небудь. [Кольпортер:] Може, добродійство газетку нову позволять: дневники [журнали] свіжі, політичні й літературні (Іван Франко, IX, 1952, 14).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Позволяти

2017-11-25T16:28:24Z

Dschalyi.fzfvs17:

Недоумкуватий

2017-11-25T16:27:15Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Недоумкуватий, -а, -е. '''Неосмысленный, глуповатый. ''Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. ''Ном. № 421.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
НЕДОУ́МКУВАТИЙ, а, е, розм.
1. Нерозумний, обмежений, нерозвинений. Пригадав [Етьєн] старовинну казку — як одного місячного вечора при очах недоумкуватих жителів села Монтастрюків віслюк заглитнув небесне світило, п'ючи воду у ставку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 345); Недоумкувата Зісель тікала, побачивши Бодора, лаяла і проклинала його, завертала свою корову і гнала на іншу стерню чи толоку (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 45);
// Не осмислений, тупий (про очі, погляд, вираз обличчя і т. ін.). — А гречка? — спитав Верига, дивлячись на людей недоумкуватими погаслими очима (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 120);
// Який не вміє глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що-небудь. Успіхи радянського народу не дають спокою недоумкуватим політикам за кордоном (Павло Тичина, III, 1957, 308).
2. Розумово недорозвинений, слабоумний. Законом заборонені.. шлюби між чоловіком і жінкою, якщо хоча б один з них в недоумкуватий (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/nedoumkuvatyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Недоумкуватий

2017-11-25T16:26:51Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Недоумкуватий, -а, -е. '''Неосмысленный, глуповатый. ''Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. ''Ном. № 421.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
НЕДОУ́МКУВАТИЙ, а, е, розм.
1. Нерозумний, обмежений, нерозвинений. Пригадав [Етьєн] старовинну казку — як одного місячного вечора при очах недоумкуватих жителів села Монтастрюків віслюк заглитнув небесне світило, п'ючи воду у ставку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 345); Недоумкувата Зісель тікала, побачивши Бодора, лаяла і проклинала його, завертала свою корову і гнала на іншу стерню чи толоку (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 45);
// Не осмислений, тупий (про очі, погляд, вираз обличчя і т. ін.). — А гречка? — спитав Верига, дивлячись на людей недоумкуватими погаслими очима (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 120);
// Який не вміє глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що-небудь. Успіхи радянського народу не дають спокою недоумкуватим політикам за кордоном (Павло Тичина, III, 1957, 308).
2. Розумово недорозвинений, слабоумний. Законом заборонені.. шлюби між чоловіком і жінкою, якщо хоча б один з них в недоумкуватий (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/nedoumkuvatyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Недоумкуватий

2017-11-25T16:24:12Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Недоумкуватий, -а, -е. '''Неосмысленный, глуповатый. ''Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. ''Ном. № 421.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
НЕДОУ́МКУВАТИЙ, а, е, розм.
1. Нерозумний, обмежений, нерозвинений. Пригадав [Етьєн] старовинну казку — як одного місячного вечора при очах недоумкуватих жителів села Монтастрюків віслюк заглитнув небесне світило, п'ючи воду у ставку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 345); Недоумкувата Зісель тікала, побачивши Бодора, лаяла і проклинала його, завертала свою корову і гнала на іншу стерню чи толоку (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 45);
// Не осмислений, тупий (про очі, погляд, вираз обличчя і т. ін.). — А гречка? — спитав Верига, дивлячись на людей недоумкуватими погаслими очима (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 120);
// Який не вміє глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що-небудь. Успіхи радянського народу не дають спокою недоумкуватим політикам за кордоном (Павло Тичина, III, 1957, 308).
2. Розумово недорозвинений, слабоумний. Законом заборонені.. шлюби між чоловіком і жінкою, якщо хоча б один з них в недоумкуватий (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Недоумкуватий

2017-11-25T16:23:48Z

Dschalyi.fzfvs17:

'''Недоумкуватий, -а, -е. '''Неосмысленный, глуповатый. ''Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. ''Ном. № 421.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тичина

2017-11-25T16:21:50Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Тичина, -ни, '''''ж. ''= '''Тичка. '''''Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється. ''АД. II. 18. ''На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. ''Шевч. 181. Ум. '''Тичинка, тичи́нонька, тичиночка. '''
[[Категорія:Ти]]

==Сучасні словники==
ТИЧИ́НА, и, жін. Те саме, що тичка 1, 3. Як хмелині вгору виться? Тичини немає! Як дівчині не журиться? Козак покидає! (Українські народні пісні, 1, 1964, 300); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1963, 187); Біля ґанку рясно цвіла красоля й вились по тичині кручені паничі (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 93); Обтяжені віти плодами, де-не-де попідпирані тичинами. Жінки знімають урожай (Андрій Головко, I, 1957, 442); Тарантас спустився в долину і наближався до самотньої хатинки, над якою стирчала висока тичина з жмутом соломи. Це був дорожній прикордонний козацький пікет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92); Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата (Михайло Стельмах, I, 1962, 52); * У порівняннях. Сам то який собі удався: як тичина, високий, худорлявий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 81).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/tychyna

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тичина

2017-11-25T16:20:29Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Тичина, -ни, '''''ж. ''= '''Тичка. '''''Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється. ''АД. II. 18. ''На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. ''Шевч. 181. Ум. '''Тичинка, тичи́нонька, тичиночка. '''
[[Категорія:Ти]]

==Сучасні словники==
ТИЧИ́НА, и, жін. Те саме, що тичка 1, 3. Як хмелині вгору виться? Тичини немає! Як дівчині не журиться? Козак покидає! (Українські народні пісні, 1, 1964, 300); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1963, 187); Біля ґанку рясно цвіла красоля й вились по тичині кручені паничі (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 93); Обтяжені віти плодами, де-не-де попідпирані тичинами. Жінки знімають урожай (Андрій Головко, I, 1957, 442); Тарантас спустився в долину і наближався до самотньої хатинки, над якою стирчала висока тичина з жмутом соломи. Це був дорожній прикордонний козацький пікет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92); Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата (Михайло Стельмах, I, 1962, 52); * У порівняннях. Сам то який собі удався: як тичина, високий, худорлявий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 81).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/tychyna

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тичина

2017-11-25T16:17:51Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Тичина, -ни, '''''ж. ''= '''Тичка. '''''Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється. ''АД. II. 18. ''На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. ''Шевч. 181. Ум. '''Тичинка, тичи́нонька, тичиночка. '''
[[Категорія:Ти]]

==Сучасні словники==
ТИЧИ́НА, и, жін. Те саме, що тичка 1, 3. Як хмелині вгору виться? Тичини немає! Як дівчині не журиться? Козак покидає! (Українські народні пісні, 1, 1964, 300); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1963, 187); Біля ґанку рясно цвіла красоля й вились по тичині кручені паничі (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 93); Обтяжені віти плодами, де-не-де попідпирані тичинами. Жінки знімають урожай (Андрій Головко, I, 1957, 442); Тарантас спустився в долину і наближався до самотньої хатинки, над якою стирчала висока тичина з жмутом соломи. Це був дорожній прикордонний козацький пікет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92); Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата (Михайло Стельмах, I, 1962, 52); * У порівняннях. Сам то який собі удався: як тичина, високий, худорлявий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 81).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тичина

2017-11-25T16:17:09Z

Dschalyi.fzfvs17:

'''Тичина, -ни, '''''ж. ''= '''Тичка. '''''Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється. ''АД. II. 18. ''На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. ''Шевч. 181. Ум. '''Тичинка, тичи́нонька, тичиночка. '''
[[Категорія:Ти]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тікання

2017-11-25T16:15:27Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Тіка́ння, -ня, '''''с. ''Бѣгство, убѣганіе.
[[Категорія:Ті]]

==Сучасні словники==
ТІ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136.Коментарі (0)
ТІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тікати 1—6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна сміється, I, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 231).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/tikannja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тікання

2017-11-25T16:15:09Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Тіка́ння, -ня, '''''с. ''Бѣгство, убѣганіе.
[[Категорія:Ті]]

==Сучасні словники==
ТІ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136.Коментарі (0)
ТІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тікати 1—6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна сміється, I, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 231).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/tikannja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тікання

2017-11-25T16:13:07Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Тіка́ння, -ня, '''''с. ''Бѣгство, убѣганіе.
[[Категорія:Ті]]

==Сучасні словники==
ТІ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136.Коментарі (0)
ТІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тікати 1—6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна сміється, I, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 231).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тікання

2017-11-25T16:11:52Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Тіка́ння, -ня, '''''с. ''Бѣгство, убѣганіе.
[[Категорія:Ті]]

==Сучасні словники==
ТІ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136.Коментарі (0)
ТІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тікати 1—6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна сміється, I, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 231).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatuu2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Tikatu2.jpg

2017-11-25T16:10:59Z

Dschalyi.fzfvs17:

Файл:Tikatu1.jpg

2017-11-25T16:10:25Z

Dschalyi.fzfvs17:

Тікання

2017-11-25T16:06:44Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Тіка́ння, -ня, '''''с. ''Бѣгство, убѣганіе.
[[Категорія:Ті]]

==Сучасні словники==
ТІ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136.Коментарі (0)
ТІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тікати 1—6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна сміється, I, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 231).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тікання

2017-11-25T16:06:17Z

Dschalyi.fzfvs17:

'''Тіка́ння, -ня, '''''с. ''Бѣгство, убѣганіе.
[[Категорія:Ті]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Христосатися

2017-11-25T16:04:49Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Христосатися, -саюся, -єшся, '''''гл. ''Христосоваться. ''Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись. ''Мир. Пов. II. 57.
[[Категорія:Хр]]

==Сучасні словники==
ХРИСТО́САТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що христосуватися. Чоловіки й молодиці христосались, обнімались та цілувались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104); А в селі тепер? — дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись... (Панас Мирний, III, 1954, 82); — Серце у вас, Никодиме, кам'яне. — Ти спалив мою хату, а я повинен христосатись із тобою, так? А не діждеш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 241).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Khrystosatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Христосатися

2017-11-25T16:04:29Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Христосатися, -саюся, -єшся, '''''гл. ''Христосоваться. ''Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись. ''Мир. Пов. II. 57.
[[Категорія:Хр]]

==Сучасні словники==
ХРИСТО́САТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що христосуватися. Чоловіки й молодиці христосались, обнімались та цілувались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104); А в селі тепер? — дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись... (Панас Мирний, III, 1954, 82); — Серце у вас, Никодиме, кам'яне. — Ти спалив мою хату, а я повинен христосатись із тобою, так? А не діждеш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 241).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Khrystosatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Христосатися

2017-11-25T16:00:18Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Христосатися, -саюся, -єшся, '''''гл. ''Христосоваться. ''Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись. ''Мир. Пов. II. 57.
[[Категорія:Хр]]

==Сучасні словники==
ХРИСТО́САТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що христосуватися. Чоловіки й молодиці христосались, обнімались та цілувались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104); А в селі тепер? — дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись... (Панас Мирний, III, 1954, 82); — Серце у вас, Никодиме, кам'яне. — Ти спалив мою хату, а я повинен христосатись із тобою, так? А не діждеш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 241).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Христосатися

2017-11-25T15:59:52Z

Dschalyi.fzfvs17:

'''Христосатися, -саюся, -єшся, '''''гл. ''Христосоваться. ''Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись. ''Мир. Пов. II. 57.
[[Категорія:Хр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Викругляти

2017-11-25T15:57:23Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Викругля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''викруглити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Округлять, округлить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИКРУГЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Надавати чому-небудь округлої форми. Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 150).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vukrygliatu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vukrygliatu2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vukrygliatu3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vykrughljuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Vukrygliatu3.jpg

2017-11-25T15:56:43Z

Dschalyi.fzfvs17:

Викругляти

2017-11-25T15:55:22Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Викругля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''викруглити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Округлять, округлить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИКРУГЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Надавати чому-небудь округлої форми. Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 150).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vukrygliatu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vukrygliatu2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vykrughljuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Vukrygliatu2.jpg

2017-11-25T15:53:51Z

Dschalyi.fzfvs17:

Файл:Vukrygliatu1.jpg

2017-11-25T15:53:31Z

Dschalyi.fzfvs17:

Викругляти

2017-11-25T15:48:46Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Викругля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''викруглити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Округлять, округлить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИКРУГЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Надавати чому-небудь округлої форми. Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 150).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vykrughljuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Викругляти

2017-11-25T15:48:18Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Викругля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''викруглити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Округлять, округлить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИКРУГЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Надавати чому-небудь округлої форми. Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 150).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vykrughljuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Викругляти

2017-11-25T15:45:48Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Викругля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''викруглити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Округлять, округлить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИКРУГЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Надавати чому-небудь округлої форми. Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 150).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Викругляти

2017-11-25T15:45:17Z

Dschalyi.fzfvs17:

'''Викругля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''викруглити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Округлять, округлить.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Болість

2017-11-08T15:28:54Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Болість, -ти,''' ''ж.'' 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. ''Очисть мене від всього злого: болісти і слабости.'' Чуб. І. 43. ''Бога благала, од всякої болісти помагала.'' Мил. М. 7. '''— чорна.''' Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 23); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Іван Франко, VI, 1951, 37); Та в неї ж[дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Олесь Донченко, III, 1956, 7).

2. Відчуття болю, страждання; біль. В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 394); Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона[думка] на білім папері... (Панас Мирний, I, 1954, 319).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/bolistj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Болість

2017-11-08T15:18:32Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Болість, -ти,''' ''ж.'' 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. ''Очисть мене від всього злого: болісти і слабости.'' Чуб. І. 43. ''Бога благала, од всякої болісти помагала.'' Мил. М. 7. '''— чорна.''' Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 23); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Іван Франко, VI, 1951, 37); Та в неї ж[дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Олесь Донченко, III, 1956, 7).

2. Відчуття болю, страждання; біль. В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 394); Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона[думка] на білім папері... (Панас Мирний, I, 1954, 319).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/bolistj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Болість

2017-11-08T15:15:40Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Болість, -ти,''' ''ж.'' 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. ''Очисть мене від всього злого: болісти і слабости.'' Чуб. І. 43. ''Бога благала, од всякої болісти помагала.'' Мил. М. 7. '''— чорна.''' Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 23); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Іван Франко, VI, 1951, 37); Та в неї ж[дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Олесь Донченко, III, 1956, 7).

2. Відчуття болю, страждання; біль. В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 394); Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона[думка] на білім папері... (Панас Мирний, I, 1954, 319).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Болість

2017-11-08T15:14:21Z

Dschalyi.fzfvs17:

Гайдамачити

2017-11-08T15:11:07Z

Dschalyi.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Гайдамачити, -чу, -чиш, '''''гл. '''''= Гайдамакувати. '''Аф. 353.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==

ГАЙДАМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Чинити розбій. — Махновський душогубе.., гайдамачиш, по степах із ножем за халявою (Юрій Яновський, II, 1958, 175).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Ghajdamachyty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]