Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Біль в животі.jpeg

2024-04-05T16:51:22Z

Drdobrianska.fufkm23: Drdobrianska.fufkm23 завантажив нову версію «Файл:Біль в животі.jpeg»

Файл:Біль в животі.jpeg

2024-04-05T16:36:47Z

Drdobrianska.fufkm23: Drdobrianska.fufkm23 завантажив нову версію «Файл:Біль в животі.jpeg»

Ратувати

2024-03-31T14:51:16Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Ратува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''и пр. = '''Рятувати и пр. '''''Хто в Бога вірує ратуйте! ''Ном.
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
РАТУВАТИ, тую, єш; Те саме,що рятувати, ую, уєш, недок., перех.

1. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Маріора раз у раз зривалась з постелі, щоб бігти на виноградник - рятувати кущі (Коцюб., І, 1955, 228); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! Краще, ніж убивати! (Гончар, III, 1959, 110); // Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба. Нащо рятувала мене з темниці? (Л. Укр., II, 1951, 196); І радісно, приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував, коли тебе на бій Вітчизна-мати покликала у полум'я заграв (Гонч., Вибр., 1959, 249); Азат заспівав старовинну тягучу пісню про жигіта [джигіта] і його коня, який рятує хазяїна від погоні (Тулуб, В степу.., 1964, 202); // Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. Вишка не рятує від задухи. Млосним чадом повисла спека. Горло пересихає (Донч., II, 1956, 135); Герметична кабіна з нагнітаючим вентилятором рятує водія від оглушливого брязкоту гусениць, від чаду й літньої спеки (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19); // наказ, сп. рятуйте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін. - Матінко! рятуйте,- верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби (Коцюб., І, 1955, 351).

2. Рятувати [грішну (свою) душу - у християнській релігії - позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось від вічних мук у загробному житті. Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан.. Туди, серед одновірних і співплеменних, визволятись від гріхів, рятувати свою душу!.. (Коцюб., І, 1955, 293); [Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Л. Укр., II, 1951, 232); Рятувати життя кому - уникаючи смертельної небезпеки, зберігати власне життя або відвертати від кого-небудь смертельну небезпеку; Рятувати свою (власну) шкуру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ратувати.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Мійсце

2024-03-31T14:49:31Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Мійсце, -ця, '''''с. ''= '''Місце. '''''Як припече, то він з того мійсця втече. ''Ном.
[[Категорія:Мі]]

==Сучасні словники==
МІЙСЦЕ, ця. Те саме, що місце, я, с.

1. Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Кв.-Осн., II, 1956, 477); Гарне, вигідне було місце, де вони поставили свої курені (Гончар, І, 1959, 40); // чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. Сидіти в корчмі, місці радості, з незагоєною раною в серці не хотілося (Хотк., II, 1966, 193); Червона піхота і навіть кавалеристи, перетворившись у вантажників, пиряли на собі шпали та важезні мішки з піском, ..оснащаючи ними найбільш вразливі місця (Гончар, II, 1959, 107); Маршрути походів по місцях слави охопили всю Запорізьку область (Рад. Укр., 12.V 1967, 4); // Певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь. Пора рушати. Керманичі вже на місцях (Хотк., II, 1966, 406); Свого робочого місця ніхто не покинув (Собко, Біле полум'я, 1952, 237); Тимофій навпомацки знаходить на своїх місцях сокиру, дерев'яний аршин, долото (Стельмах, II, 1962, 34); // Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися. - Он на весіллі тісно як буває, А прийде старшина, - і місце є... (Гл., Вибр., 1951, 156); Входить батько Еней, за ним товариство троянське, І на простелених тканях пурпурних місця обіймають [займають] (Зеров, Вибр., 1966, 241).

2. перев. мн. Певна місцевість. Є місця - чувати: Круглий рік весна... (Граб., І, 1959, 371); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Довж., І, 1958, 12).

3. тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи; периферія. Розвиток феодальних відносин в окремих областях спричинився до утворення на місцях незалежних князівств, які поступово відокремлювались від Києва (Іст. СРСР, І, 1956, 54); Багато цікавого розповіли товариші з місць (Головко, II, 1957, 431).

4. Окрема ділянка, частина чого-небудь Сонце підпливало собі вище та вище, гріючи повітря, палючи голі місця (Мирний, І, 1954, 252); Неприємне залоскотало мені під ребрами, зараз же на тому місці почало пекти, як вогнем, стало мені жарко й одразу пройняв піт (Ю. Янов., II, 1958, 124).

5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін. - Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (Коцюб., III, 1956, 213); Деякі місця в копії [рукопису] полишені біло, і невідомо, що там має стояти (Л. Укр., V, 1956, 351).

6. Становище, яке займає хто-, що-небудь у суспільстві. Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (Сам., II, 1958, 365); - Ленін! - глухо простогнав Мічурін... - Слухайте мене, - Мічурін випростався. - На честь найвеличнішої безсмертної людини, яка вивела нашу країну на перше місце в історії, наказую припинити роботу! (Довж., І, 1958, 473).

7. Службова посада. Пішла [Олександра] найматься; та щось із тиждень попід тином ночувала, поки собі місце знайшла в якогось коваля (Вовчок, І, 1955, 33); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (Гончар, II, 1959, 32); // Вакансія в учбовому закладі для того, хто навчатиметься. Майже одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті. Будемо першого свого бідняка посилати у високу науку! (Стельмах, II, 1962, 361).

8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, чемодан, ящик і т. ін.). Вантаж, вага одного місця якого перевищує 250 кг, та вантажі.. вагою більше 400 кг класифікуються окремо (Автомоб., 1957, 311).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мійсце.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мійсце 2.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Сиротина

2024-03-31T14:48:28Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Сиротина, -ни, '''''об. ''Сирота. ''Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. ''Мет. 14. Ум. '''Сиротинка. '''
[[Категорія:Си]]

==Сучасні словники==
СИРОТИНА, и, ч. і ж., нар.-поет. Те саме, що сирота.

[Іван:] Гляди ж, Семене, і ти, Одарко,- як побачите коли сиротину, то пошануйте й нагодуйте її, як батько дитину (Кроп., І, 1958, 108); Вчителька сказала, що він сиротина. Яке страшне, незрозуміле слово! (Чаб., Шляхами.., 1961, 76); Їде, їде козак та й у чистеє поле, Ой, там сиротина, гей, та й пшеничку поле (Укр.. лір. пісні, 1958, 178); Може, й мила ту ж хвилину Десь на місяць позирне, Теж згадає сиротину та важенько і зітхне (Манж., Тв., 1955, 106); * Образно. Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє. Низько гнеться сиротина, Бо нема підпори (Граб., І, 1959. 197); * У порівн. Ти плачеш. Ти, що відіпхнула Любов мою, як сиротину, Тепер надармо просиш, ловиш Любові хоч би крапелину (Фр., XI, 1952, 17).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сиротина.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Сиротина.jpg

2024-03-31T14:47:29Z

Drdobrianska.fufkm23:

Сирвасер

2024-03-31T14:40:44Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Сирвасер, -ру, '''''м. ''Крѣпкая водка, азотная кислота. Св. Л. 223.
[[Категорія:Си]]

==Сучасні словники==
СИРВАСЕР, у, ч., заст. Азотна кислота

Ні слова не сказавши, махнув [хлопець] у столярню і вніс політуру, а трохи чи не сирвасер у пляшечці з квачиком (Свидн., Люборацькі, 1955, 152).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сирвасер.png|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B5%D1%80

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Сирвасер.png

2024-03-31T14:40:07Z

Drdobrianska.fufkm23:

Мійсце

2024-03-31T14:35:26Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Мійсце, -ця, '''''с. ''= '''Місце. '''''Як припече, то він з того мійсця втече. ''Ном.
[[Категорія:Мі]]

==Сучасні словники==
МІЙСЦЕ, ця; МІСЦЕ, я, с.

1. Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Кв.-Осн., II, 1956, 477); Гарне, вигідне було місце, де вони поставили свої курені (Гончар, І, 1959, 40); // чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. Сидіти в корчмі, місці радості, з незагоєною раною в серці не хотілося (Хотк., II, 1966, 193); Червона піхота і навіть кавалеристи, перетворившись у вантажників, пиряли на собі шпали та важезні мішки з піском, ..оснащаючи ними найбільш вразливі місця (Гончар, II, 1959, 107); Маршрути походів по місцях слави охопили всю Запорізьку область (Рад. Укр., 12.V 1967, 4); // Певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь. Пора рушати. Керманичі вже на місцях (Хотк., II, 1966, 406); Свого робочого місця ніхто не покинув (Собко, Біле полум'я, 1952, 237); Тимофій навпомацки знаходить на своїх місцях сокиру, дерев'яний аршин, долото (Стельмах, II, 1962, 34); // Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися. - Он на весіллі тісно як буває, А прийде старшина, - і місце є... (Гл., Вибр., 1951, 156); Входить батько Еней, за ним товариство троянське, І на простелених тканях пурпурних місця обіймають [займають] (Зеров, Вибр., 1966, 241).

2. перев. мн. Певна місцевість. Є місця - чувати: Круглий рік весна... (Граб., І, 1959, 371); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Довж., І, 1958, 12).

3. тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи; периферія. Розвиток феодальних відносин в окремих областях спричинився до утворення на місцях незалежних князівств, які поступово відокремлювались від Києва (Іст. СРСР, І, 1956, 54); Багато цікавого розповіли товариші з місць (Головко, II, 1957, 431).

4. Окрема ділянка, частина чого-небудь Сонце підпливало собі вище та вище, гріючи повітря, палючи голі місця (Мирний, І, 1954, 252); Неприємне залоскотало мені під ребрами, зараз же на тому місці почало пекти, як вогнем, стало мені жарко й одразу пройняв піт (Ю. Янов., II, 1958, 124).

5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін. - Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (Коцюб., III, 1956, 213); Деякі місця в копії [рукопису] полишені біло, і невідомо, що там має стояти (Л. Укр., V, 1956, 351).

6. Становище, яке займає хто-, що-небудь у суспільстві. Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (Сам., II, 1958, 365); - Ленін! - глухо простогнав Мічурін... - Слухайте мене, - Мічурін випростався. - На честь найвеличнішої безсмертної людини, яка вивела нашу країну на перше місце в історії, наказую припинити роботу! (Довж., І, 1958, 473).

7. Службова посада. Пішла [Олександра] найматься; та щось із тиждень попід тином ночувала, поки собі місце знайшла в якогось коваля (Вовчок, І, 1955, 33); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (Гончар, II, 1959, 32); // Вакансія в учбовому закладі для того, хто навчатиметься. Майже одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті. Будемо першого свого бідняка посилати у високу науку! (Стельмах, II, 1962, 361).

8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, чемодан, ящик і т. ін.). Вантаж, вага одного місця якого перевищує 250 кг, та вантажі.. вагою більше 400 кг класифікуються окремо (Автомоб., 1957, 311).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мійсце.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мійсце 2.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Мійсце 2.jpg

2024-03-31T14:34:52Z

Drdobrianska.fufkm23:

Файл:Мійсце.jpg

2024-03-31T14:34:17Z

Drdobrianska.fufkm23:

Драпцювати

2024-03-31T14:25:40Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Драпцювати, -цюю, -єш, '''''гл. ''Удирать. Вх. Зн. 16.
[[Категорія:Др]]

==Сучасні словники==
ДРАПЦЮВАТИ, юю, юєш, недок., діал. Утікати, бігти

Гривко так жалібно почав вити під хатніми вікнами, що Вовк чимдуж мусив драпцювати до лісу (Фр., IV, 1950, 88).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Драпцювати.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Драпцювати.jpg

2024-03-31T14:25:00Z

Drdobrianska.fufkm23:

Благополучно

2024-03-31T14:21:04Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Благополучно,''' ''нар.'' Благополучно. Стор. І. 5.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
БЛАГОПОЛУЧНО. Присл. до благополучний.

День пройшов благополучно (Мирний, IV, 1955, 246); Благополучно повертаючись із завдання, вони [розвідники] щоразу приносили для командування цінні відомості (Шиян, Гроза.., 1956, 415); // у знач. присудк. сл. - Я певна, що все буде благополучно (Собко, Справа.., 1959, 7).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Благополучно.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%BE

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Благополучно.jpg

2024-03-31T14:20:33Z

Drdobrianska.fufkm23:

Тверднути

2024-03-31T14:12:10Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Тверднути, -ну, -неш, '''''гл. ''Твердѣть, затвердѣть.
[[Категорія:Тв]]

==Сучасні словники==
ТВЕРДНУТИ, не, недок. Те саме, що твердіти.

Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (Коб., Вибр., 1949, 302); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тверднути.png|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%9D%D0%A3%D0%A2%D0%98

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Тверднути.png

2024-03-31T14:11:28Z

Drdobrianska.fufkm23:

Тверезо

2024-03-31T14:06:03Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Тверезо, '''''нар. ''Трезво. К. Бай. 153.
[[Категорія:Тв]]

==Сучасні словники==
ТВЕРЕЗО. Присл. до тверезий

- Пане богослове, та то ж ви! - вигукнув хтось не зовсім тверезо (Вільде, Сестри.., 1958, 3); Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо (Фр., І, 1955, 27); Зараз тверезо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів,.. був вибагливий до себе (Ле, Право.., 1957, 73); Через страх, який гнав його якомога далі від міста, Вадим Успенський був уже не здатний мислити тверезо (Панч, В дорозі, 1959, 58).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тверезо.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тверезо 2.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BE

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Тверезо 2.jpg

2024-03-31T14:05:14Z

Drdobrianska.fufkm23:

Файл:Тверезо.jpg

2024-03-31T14:04:33Z

Drdobrianska.fufkm23:

Ратувати

2024-03-31T13:58:03Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Ратува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''и пр. = '''Рятувати и пр. '''''Хто в Бога вірує ратуйте! ''Ном.
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
РАТУВАТИ, тую, єш; РЯТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Маріора раз у раз зривалась з постелі, щоб бігти на виноградник - рятувати кущі (Коцюб., І, 1955, 228); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! Краще, ніж убивати! (Гончар, III, 1959, 110); // Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба. Нащо рятувала мене з темниці? (Л. Укр., II, 1951, 196); І радісно, приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував, коли тебе на бій Вітчизна-мати покликала у полум'я заграв (Гонч., Вибр., 1959, 249); Азат заспівав старовинну тягучу пісню про жигіта [джигіта] і його коня, який рятує хазяїна від погоні (Тулуб, В степу.., 1964, 202); // Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. Вишка не рятує від задухи. Млосним чадом повисла спека. Горло пересихає (Донч., II, 1956, 135); Герметична кабіна з нагнітаючим вентилятором рятує водія від оглушливого брязкоту гусениць, від чаду й літньої спеки (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19); // наказ, сп. рятуйте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін. - Матінко! рятуйте,- верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби (Коцюб., І, 1955, 351).

2. Рятувати [грішну (свою) душу - у християнській релігії - позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось від вічних мук у загробному житті. Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан.. Туди, серед одновірних і співплеменних, визволятись від гріхів, рятувати свою душу!.. (Коцюб., І, 1955, 293); [Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Л. Укр., II, 1951, 232); Рятувати життя кому - уникаючи смертельної небезпеки, зберігати власне життя або відвертати від кого-небудь смертельну небезпеку; Рятувати свою (власну) шкуру.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ратувати.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Ратувати.jpg

2024-03-31T13:57:24Z

Drdobrianska.fufkm23:

Різачка

2024-03-31T13:48:23Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Різачка, -ки, '''''ж. ''1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. ''Щоб тебе різачка попорізала. ''Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ.
[[Категорія:Рі]]

==Сучасні словники==
РІЗАЧКА, и, ж., розм.

1. Ріжучий біль у животі. Щоб тебе різачка понарізала (Номис, 1864, № 3725); - Ти, сучий сину, глузувати взявся наді мною? - люто засичав гайдамака і зі всього розмаху ногою садонув Семена в живіт... Скорчився як од різачки. Падаючи на землю, руками за живіт тримався... (Іщук, Вербів-чани, 1961, 261).

2. Кривавий понос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше - обкладки (Мирний, IV, 1955, 251); - А чим нам бути вдоволеними? Цілий рік байдикуємо під Очаковом. Доки так сидітимем? Поки різачка всіх не перекачає? (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Біль в животі.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різачка.jpg|x200px]]
|}

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Біль в животі.jpeg

2024-03-31T13:47:32Z

Drdobrianska.fufkm23:

Файл:Різачка.jpg

2024-03-31T13:35:50Z

Drdobrianska.fufkm23:

Наближати

2024-03-31T13:25:25Z

Drdobrianska.fufkm23:

'''Наближа́ти, -жа́ю, -єш, '''сов. в. '''наблизити, -жу, -виш, '''''гл. ''Приближать, приблизить.
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
НАБЛИЖАТИ, аю, аєш і рідше НАБЛИЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИЗИТИ, ижу, изиш, док.

1. перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. Святослав підводиться на лікті, - наближає голову до Асмуса (Скл., Святослав, 1959, 46); Герман ще раз похилився до стіни, з якої йшов той газ, ще раз наблизив до неї лампу (Фр., VIII, 1952, 409); Доронін, глянувши спідлоба на Сотника, помітив, як той кліпнув очима, неначе йому до самих зіниць хтось наблизив два гострих вістря (Руд., Вітер.., 1958, 130); // Розташовувати, розміщувати близько або ближче до чого-небудь. Бавовник - культура трудомістка, а тому посіви його бажано наближати до населених пунктів (Техн. культ., 1956, 230); Наблизили науково-дослідні заклади до виробничої бази (Директ. XX з.., 1956, 59); // перен. Робити відповідним інтересам, потребам кого-, чого-небудь. Партійні комітети допомогли культосвітнім працівникам наблизити діяльність закладів культури до колгоспного виробництва, поліпшити виховну роботу (Ком. Укр., 4, 1961, 64).

2. перех., перен. Прискорювати настання чого-небудь. Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (Граб., І, 1959, 120); Слався од краю до краю, Вітчизно, Квітни садами, піснями лунай, Стій на кордонах одважно і грізно. День комунізму в трудах наближай! (Рильський, III, 1961, 305); В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (Сос., Поезії, 1950, 310); Народи СРСР.. з величезним творчим піднесенням працюють над втіленням в життя грандіозних накреслень семирічного плану, який наблизить здійснення світлої мрії людства, - побудову комунізму в нашій країні (Наука.., 1, 1959, 2).

3. перех., перен. Робити подібним до когось, чогось, схожим з ким-, чим-небудь. Василь Опанасович і своїх зусиль докладав, щоб наблизити Машу до вимріяного ним образу своєї коханої (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 58); Кращими кормами., що дають можливість наблизити годівлю корів узимку до літньої годівлі, є силос, коренебульбоплоди і плоди баштанних культур (Колг. Укр., 1, 1957, 20).

4. неперех., рідко. Те саме, що наближатися 1. Марко к дому наближає - Встала курява над шляхом (Тич., III, 1947, 148).

==Ілюстрації==

==Див.також ==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8

==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.

Файл:Слово наближати.jpg

2024-03-31T13:20:47Z

Drdobrianska.fufkm23:

Файл:Фото слова.jpg

2024-03-31T13:17:53Z

Drdobrianska.fufkm23:

Файл:Наближати.jpg

2024-03-31T13:13:05Z

Drdobrianska.fufkm23: Drdobrianska.fufkm23 завантажив нову версію «Файл:Наближати.jpg»