Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Палюх

2017-11-12T20:20:34Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Палюх, -ха, '''''м. ''1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14. 3) Столбъ. См. '''Струнка. '''Шух. І. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.
==Сучасні словники==
ПА́ЛЮХ, а, ч., діал. Палець (звичайно великий). — Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? Коли я вколовся у палюх, то очевидно на нього наперсток потрібний (Мак., Вибр., 1954, 180); Рекомендується, щоб.. вказівний палець диригента торкався палюха (великого пальця), а інші три пальці, не торкаючись один одного, були злегка зігнуті (Осн.. диригув., 1960, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|vk3Un5xhRbY}}

==Див. також==
http://sum.in.ua/s/paljukh

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Па]]

Палюх

2017-11-12T20:16:55Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Див. також */

'''Палюх, -ха, '''''м. ''1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14. 3) Столбъ. См. '''Струнка. '''Шух. І. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.
==Сучасні словники==
ПА́ЛЮХ, а, ч., діал. Палець (звичайно великий). — Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? Коли я вколовся у палюх, то очевидно на нього наперсток потрібний (Мак., Вибр., 1954, 180); Рекомендується, щоб.. вказівний палець диригента торкався палюха (великого пальця), а інші три пальці, не торкаючись один одного, були злегка зігнуті (Осн.. диригув., 1960, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
http://sum.in.ua/s/paljukh

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Па]]

Палюх

2017-11-12T20:16:07Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Палюх, -ха, '''''м. ''1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14. 3) Столбъ. См. '''Струнка. '''Шух. І. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.
==Сучасні словники==
ПА́ЛЮХ, а, ч., діал. Палець (звичайно великий). — Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? Коли я вколовся у палюх, то очевидно на нього наперсток потрібний (Мак., Вибр., 1954, 180); Рекомендується, щоб.. вказівний палець диригента торкався палюха (великого пальця), а інші три пальці, не торкаючись один одного, були злегка зігнуті (Осн.. диригув., 1960, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pal3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Па]]

Файл:Pal3.jpg

2017-11-12T20:15:59Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Pal2.jpg

2017-11-12T20:15:48Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Pal1.jpg

2017-11-12T20:15:36Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Тіснак

2017-11-12T20:08:24Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Тіснак, -ка, '''''м. ''Бѣднякъ. ''Він тіснак. ''Гн. II. 108.
==Сучасні словники==

БІДНЯ́К, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 178.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|2_hzsL4I-4E}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Бідність

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Ті]]

Тіснак

2017-11-12T20:06:55Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Див. також */

'''Тіснак, -ка, '''''м. ''Бѣднякъ. ''Він тіснак. ''Гн. II. 108.
==Сучасні словники==

БІДНЯ́К, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 178.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Бідність

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Ті]]

Тіснак

2017-11-12T20:05:25Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Тіснак, -ка, '''''м. ''Бѣднякъ. ''Він тіснак. ''Гн. II. 108.
==Сучасні словники==

БІДНЯ́К, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 178.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Ті]]

Файл:Bidni4.jpg

2017-11-12T20:05:18Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Тіснак

2017-11-12T20:04:09Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Тіснак, -ка, '''''м. ''Бѣднякъ. ''Він тіснак. ''Гн. II. 108.
==Сучасні словники==

БІДНЯ́К, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 178.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bidni3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Ті]]

Файл:Bidni3.jpg

2017-11-12T20:04:01Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Bidni2.jpg

2017-11-12T20:03:43Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Bidni1.png

2017-11-12T20:03:23Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Мільга

2017-11-12T19:21:57Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Див. також */

'''Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, '''''ж. ''Мелюзга, мелкая рыба. ''Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. ''Лебед. у.
==Сучасні словники==
МАЛЬО́К, лька, чол. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224); Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Олесь Донченко, I, 1956, 50);
// збірн. Мілька. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:maly1.jpg|x240px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jJVdxbsFzzQ}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Мальок

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Мі]]

Мільга

2017-11-12T19:19:08Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, '''''ж. ''Мелюзга, мелкая рыба. ''Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. ''Лебед. у.
==Сучасні словники==
МАЛЬО́К, лька, чол. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224); Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Олесь Донченко, I, 1956, 50);
// збірн. Мілька. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:maly1.jpg|x240px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jJVdxbsFzzQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Мі]]

Мільга

2017-11-12T19:18:40Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, '''''ж. ''Мелюзга, мелкая рыба. ''Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. ''Лебед. у.
==Сучасні словники==
МАЛЬО́К, лька, чол. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224); Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Олесь Донченко, I, 1956, 50);
// збірн. Мілька. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:maly1.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|jJVdxbsFzzQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Мі]]

Мільга

2017-11-12T19:15:24Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, '''''ж. ''Мелюзга, мелкая рыба. ''Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. ''Лебед. у.
==Сучасні словники==
МАЛЬО́К, лька, чол. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224); Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Олесь Донченко, I, 1956, 50);
// збірн. Мілька. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:maly1.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Мі]]

Файл:Maly2.JPG

2017-11-12T19:14:29Z

Doholovashchenko.fzfvs17: Doholovashchenko.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Maly2.JPG»

Мільга

2017-11-12T19:09:31Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, '''''ж. ''Мелюзга, мелкая рыба. ''Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. ''Лебед. у.
==Сучасні словники==
МАЛЬО́К, лька, чол. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224); Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Олесь Донченко, I, 1956, 50);
// збірн. Мілька. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:maly1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:maly2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:maly3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Мі]]

Файл:Maly2.JPG

2017-11-12T18:59:09Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Maly1.jpg

2017-11-12T18:58:35Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Вогничок

2017-11-12T18:39:00Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Вогничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вогонь. '''
==Сучасні словники==
ВОГО́НЬ (розм. ОГО́НЬ), гню, чол.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Роки, 1957, 306); * У порівняннях. — До вас гості наїхали! — Які? — питаю, а саму як огнем обхопило (Марко Вовчок, I, 1955, 12).
Мандрівний (блукаючий) вогонь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу — метану. Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).
♦ Боятися (стерегтися) як вогню — дуже боятися, стерегтися. Козаки його [пана] стереглись як огню (Марко Вовчок, I, 1955, 41); В завкомі його бояться як вогню (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 232); Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь. [Харитина:] Бачу і серцем чую, що тут всі против мене вогнем дишуть (Карпенко-Карий, II, 1960, 245); Вогнем і мечем, книжн. — з нещадною жорстокістю, знищуючи все. То було померше село, може, ще старіше, ніж була Вербівка, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду за ким, з ким — іти на все, на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь. Їхній генерал, улюблений Олександр Васильович [Суворов], що завжди поділяв з ними всі злигодні бойового життя, полководець, з яким вони раді були йти і у вогонь і в воду, — він і тепер з ними, у самому пеклі бою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 78); Верховодив [Федя] над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і у воду (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 13); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Гратися (грати) з вогнем — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне. — Я приїхав попередити, щоб ви.. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! Ще ваше щастя, що більших безчинств не зробили (Михайло Стельмах, I, 1962, 633); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав. З землі Америки він знявся, а на радянську землю впав (Володимир Сосюра, Щастя, 1962, 47); Диму без вогню не буває (немає) — на все є своя причина. Кожен давню правду знав: Диму без вогню немає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 85); З вогню [та] в полум'я — з однієї неприємності в іншу, що більшу. З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванна, щоб його спіймали тут, як мишу, й розстріляли тепер уже напевне (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 39); Кидати вогнем (блискавицею) — сердитись на когось, погрожувати; Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85); Підливати (підлити) масла у вогонь див. підливати; Пройти вогонь і воду — багато всього пережити, зазнати; мати складне, небездоганне минуле. [Кость:] Страх не люблю отих «глиб око розумних», надто спритних, що пройшли вогонь і воду (Захар Мороз, П'єси, 1959, 107); Чужими руками вогонь загортати див. загортати; Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким — хтось перебуває в непримиренних стосунках з кимсь.
2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); Біля чийогось двору гурт. Власне, який і гурт: Грицько-гармоніст. — Е, мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета.. Та й у грі — нема вогню, ледве пілікає (Андрій Головко, I, 1957, 336);
// чого і без додатка. Пристрасть, запал. [Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (Олександр Корнійчук, I, 1955, 127); В огнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім, Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Максим Рильський, I, 1956, 376);
// Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка, III, 1952, 209); Не доходячи до байрака, він помічає у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (Михайло Стельмах, I, 1962, 501).
4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (Андрій Головко, I, 1957, 54); Повільно врізалися [новобудови] в тайги сліпучими лезами електричних вогнів (Олесь Донченко, II, 1956, 9);
// перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка, I, 1951, 133); Очі йому горять упертим вогнем (Іван Микитенко, II, 1957, 58).
5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 32); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Леонід Первомайський, II, 1958, 403).
6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); — Як я команду дам, щоб огонь відкривали? Горло ж зовсім захрипло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261).
7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 141).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 715.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ffgDlQcZzZ4}}

==Див. також==
http://ukrlit.org/slovnyk/вогонь

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Во]]

Вогничок

2017-11-12T18:35:05Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Див. також */

'''Вогничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вогонь. '''
==Сучасні словники==
ВОГО́НЬ (розм. ОГО́НЬ), гню, чол.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Роки, 1957, 306); * У порівняннях. — До вас гості наїхали! — Які? — питаю, а саму як огнем обхопило (Марко Вовчок, I, 1955, 12).
Мандрівний (блукаючий) вогонь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу — метану. Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).
♦ Боятися (стерегтися) як вогню — дуже боятися, стерегтися. Козаки його [пана] стереглись як огню (Марко Вовчок, I, 1955, 41); В завкомі його бояться як вогню (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 232); Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь. [Харитина:] Бачу і серцем чую, що тут всі против мене вогнем дишуть (Карпенко-Карий, II, 1960, 245); Вогнем і мечем, книжн. — з нещадною жорстокістю, знищуючи все. То було померше село, може, ще старіше, ніж була Вербівка, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду за ким, з ким — іти на все, на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь. Їхній генерал, улюблений Олександр Васильович [Суворов], що завжди поділяв з ними всі злигодні бойового життя, полководець, з яким вони раді були йти і у вогонь і в воду, — він і тепер з ними, у самому пеклі бою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 78); Верховодив [Федя] над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і у воду (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 13); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Гратися (грати) з вогнем — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне. — Я приїхав попередити, щоб ви.. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! Ще ваше щастя, що більших безчинств не зробили (Михайло Стельмах, I, 1962, 633); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав. З землі Америки він знявся, а на радянську землю впав (Володимир Сосюра, Щастя, 1962, 47); Диму без вогню не буває (немає) — на все є своя причина. Кожен давню правду знав: Диму без вогню немає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 85); З вогню [та] в полум'я — з однієї неприємності в іншу, що більшу. З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванна, щоб його спіймали тут, як мишу, й розстріляли тепер уже напевне (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 39); Кидати вогнем (блискавицею) — сердитись на когось, погрожувати; Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85); Підливати (підлити) масла у вогонь див. підливати; Пройти вогонь і воду — багато всього пережити, зазнати; мати складне, небездоганне минуле. [Кость:] Страх не люблю отих «глиб око розумних», надто спритних, що пройшли вогонь і воду (Захар Мороз, П'єси, 1959, 107); Чужими руками вогонь загортати див. загортати; Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким — хтось перебуває в непримиренних стосунках з кимсь.
2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); Біля чийогось двору гурт. Власне, який і гурт: Грицько-гармоніст. — Е, мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета.. Та й у грі — нема вогню, ледве пілікає (Андрій Головко, I, 1957, 336);
// чого і без додатка. Пристрасть, запал. [Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (Олександр Корнійчук, I, 1955, 127); В огнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім, Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Максим Рильський, I, 1956, 376);
// Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка, III, 1952, 209); Не доходячи до байрака, він помічає у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (Михайло Стельмах, I, 1962, 501).
4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (Андрій Головко, I, 1957, 54); Повільно врізалися [новобудови] в тайги сліпучими лезами електричних вогнів (Олесь Донченко, II, 1956, 9);
// перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка, I, 1951, 133); Очі йому горять упертим вогнем (Іван Микитенко, II, 1957, 58).
5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 32); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Леонід Первомайський, II, 1958, 403).
6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); — Як я команду дам, щоб огонь відкривали? Горло ж зовсім захрипло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261).
7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 141).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 715.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
http://ukrlit.org/slovnyk/вогонь

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Во]]

Вогничок

2017-11-12T18:31:14Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Вогничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вогонь. '''
==Сучасні словники==
ВОГО́НЬ (розм. ОГО́НЬ), гню, чол.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Роки, 1957, 306); * У порівняннях. — До вас гості наїхали! — Які? — питаю, а саму як огнем обхопило (Марко Вовчок, I, 1955, 12).
Мандрівний (блукаючий) вогонь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу — метану. Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).
♦ Боятися (стерегтися) як вогню — дуже боятися, стерегтися. Козаки його [пана] стереглись як огню (Марко Вовчок, I, 1955, 41); В завкомі його бояться як вогню (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 232); Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь. [Харитина:] Бачу і серцем чую, що тут всі против мене вогнем дишуть (Карпенко-Карий, II, 1960, 245); Вогнем і мечем, книжн. — з нещадною жорстокістю, знищуючи все. То було померше село, може, ще старіше, ніж була Вербівка, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду за ким, з ким — іти на все, на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь. Їхній генерал, улюблений Олександр Васильович [Суворов], що завжди поділяв з ними всі злигодні бойового життя, полководець, з яким вони раді були йти і у вогонь і в воду, — він і тепер з ними, у самому пеклі бою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 78); Верховодив [Федя] над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і у воду (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 13); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Гратися (грати) з вогнем — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне. — Я приїхав попередити, щоб ви.. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! Ще ваше щастя, що більших безчинств не зробили (Михайло Стельмах, I, 1962, 633); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав. З землі Америки він знявся, а на радянську землю впав (Володимир Сосюра, Щастя, 1962, 47); Диму без вогню не буває (немає) — на все є своя причина. Кожен давню правду знав: Диму без вогню немає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 85); З вогню [та] в полум'я — з однієї неприємності в іншу, що більшу. З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванна, щоб його спіймали тут, як мишу, й розстріляли тепер уже напевне (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 39); Кидати вогнем (блискавицею) — сердитись на когось, погрожувати; Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85); Підливати (підлити) масла у вогонь див. підливати; Пройти вогонь і воду — багато всього пережити, зазнати; мати складне, небездоганне минуле. [Кость:] Страх не люблю отих «глиб око розумних», надто спритних, що пройшли вогонь і воду (Захар Мороз, П'єси, 1959, 107); Чужими руками вогонь загортати див. загортати; Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким — хтось перебуває в непримиренних стосунках з кимсь.
2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); Біля чийогось двору гурт. Власне, який і гурт: Грицько-гармоніст. — Е, мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета.. Та й у грі — нема вогню, ледве пілікає (Андрій Головко, I, 1957, 336);
// чого і без додатка. Пристрасть, запал. [Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (Олександр Корнійчук, I, 1955, 127); В огнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім, Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Максим Рильський, I, 1956, 376);
// Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка, III, 1952, 209); Не доходячи до байрака, він помічає у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (Михайло Стельмах, I, 1962, 501).
4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (Андрій Головко, I, 1957, 54); Повільно врізалися [новобудови] в тайги сліпучими лезами електричних вогнів (Олесь Донченко, II, 1956, 9);
// перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка, I, 1951, 133); Очі йому горять упертим вогнем (Іван Микитенко, II, 1957, 58).
5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 32); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Леонід Первомайський, II, 1958, 403).
6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); — Як я команду дам, щоб огонь відкривали? Горло ж зовсім захрипло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261).
7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 141).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 715.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Во]]

Файл:Ogon1.png

2017-11-12T18:30:00Z

Doholovashchenko.fzfvs17: Doholovashchenko.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Ogon1.png»

Вогничок

2017-11-12T18:29:13Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Вогничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''вогонь. '''
==Сучасні словники==
ВОГО́НЬ (розм. ОГО́НЬ), гню, чол.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Роки, 1957, 306); * У порівняннях. — До вас гості наїхали! — Які? — питаю, а саму як огнем обхопило (Марко Вовчок, I, 1955, 12).
Мандрівний (блукаючий) вогонь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу — метану. Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).
♦ Боятися (стерегтися) як вогню — дуже боятися, стерегтися. Козаки його [пана] стереглись як огню (Марко Вовчок, I, 1955, 41); В завкомі його бояться як вогню (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 232); Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь. [Харитина:] Бачу і серцем чую, що тут всі против мене вогнем дишуть (Карпенко-Карий, II, 1960, 245); Вогнем і мечем, книжн. — з нещадною жорстокістю, знищуючи все. То було померше село, може, ще старіше, ніж була Вербівка, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду за ким, з ким — іти на все, на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь. Їхній генерал, улюблений Олександр Васильович [Суворов], що завжди поділяв з ними всі злигодні бойового життя, полководець, з яким вони раді були йти і у вогонь і в воду, — він і тепер з ними, у самому пеклі бою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 78); Верховодив [Федя] над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і у воду (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 13); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Гратися (грати) з вогнем — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне. — Я приїхав попередити, щоб ви.. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! Ще ваше щастя, що більших безчинств не зробили (Михайло Стельмах, I, 1962, 633); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав. З землі Америки він знявся, а на радянську землю впав (Володимир Сосюра, Щастя, 1962, 47); Диму без вогню не буває (немає) — на все є своя причина. Кожен давню правду знав: Диму без вогню немає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 85); З вогню [та] в полум'я — з однієї неприємності в іншу, що більшу. З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванна, щоб його спіймали тут, як мишу, й розстріляли тепер уже напевне (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 39); Кидати вогнем (блискавицею) — сердитись на когось, погрожувати; Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85); Підливати (підлити) масла у вогонь див. підливати; Пройти вогонь і воду — багато всього пережити, зазнати; мати складне, небездоганне минуле. [Кость:] Страх не люблю отих «глиб око розумних», надто спритних, що пройшли вогонь і воду (Захар Мороз, П'єси, 1959, 107); Чужими руками вогонь загортати див. загортати; Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким — хтось перебуває в непримиренних стосунках з кимсь.
2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); Біля чийогось двору гурт. Власне, який і гурт: Грицько-гармоніст. — Е, мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета.. Та й у грі — нема вогню, ледве пілікає (Андрій Головко, I, 1957, 336);
// чого і без додатка. Пристрасть, запал. [Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (Олександр Корнійчук, I, 1955, 127); В огнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім, Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Максим Рильський, I, 1956, 376);
// Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка, III, 1952, 209); Не доходячи до байрака, він помічає у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (Михайло Стельмах, I, 1962, 501).
4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (Андрій Головко, I, 1957, 54); Повільно врізалися [новобудови] в тайги сліпучими лезами електричних вогнів (Олесь Донченко, II, 1956, 9);
// перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка, I, 1951, 133); Очі йому горять упертим вогнем (Іван Микитенко, II, 1957, 58).
5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 32); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Леонід Первомайський, II, 1958, 403).
6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); — Як я команду дам, щоб огонь відкривали? Горло ж зовсім захрипло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261).
7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 141).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 715.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ogon3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Во]]

Файл:Ogon3.jpg

2017-11-12T18:29:08Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Ogon2.jpg

2017-11-12T18:28:32Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Ogon1.png

2017-11-12T18:28:11Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Keptar1.jpg

2017-11-12T18:17:07Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Кептар

2017-11-12T18:14:53Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Див. також */

'''Кептар, -ра, '''''м. ''Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. '''Кепта́рик. '''
==Сучасні словники==

КЕПТА́Р, я, ч. У гуцулів — верхній хутряний одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях (Коцюб., II, 1955, 354); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси (Перв., Атака.., 1946, 119); Легіні в білих гаптованих гачах. У крисанях з чічками, в святкових кептарях (Загреб., Шепіт, 1966, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 141.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ix9kuT-Xsx0}}

==Див. також==
http://ukrlit.org/slovnyk/кептар

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ке]]

Кептар

2017-11-12T18:13:59Z

Doholovashchenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Кептар, -ра, '''''м. ''Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. '''Кепта́рик. '''
==Сучасні словники==

КЕПТА́Р, я, ч. У гуцулів — верхній хутряний одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях (Коцюб., II, 1955, 354); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси (Перв., Атака.., 1946, 119); Легіні в білих гаптованих гачах. У крисанях з чічками, в святкових кептарях (Загреб., Шепіт, 1966, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 141.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ix9kuT-Xsx0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ке]]

Кептар

2017-11-12T18:11:20Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

'''Кептар, -ра, '''''м. ''Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. '''Кепта́рик. '''
==Сучасні словники==

КЕПТА́Р, я, ч. У гуцулів — верхній хутряний одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях (Коцюб., II, 1955, 354); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси (Перв., Атака.., 1946, 119); Легіні в білих гаптованих гачах. У крисанях з чічками, в святкових кептарях (Загреб., Шепіт, 1966, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 141.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Keptar3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ке]]

Файл:Keptar3.jpg

2017-11-12T18:11:09Z

Doholovashchenko.fzfvs17:

Файл:Keptar2.jpg

2017-11-12T18:10:43Z

Doholovashchenko.fzfvs17: