Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Цупкий

2014-01-22T16:08:49Z

Dashka Vo:

'''Цупкий, -а, -е. '''1) Крѣпкій, тугой. ''Скинь цупкиї пута. ''Нп. ''Цупкий мороз. ''Кв. 2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. ''Цупке сукно. ''Харьк. у. ''Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. ''Лебед. у. ''Диняче насіння цупке. ''Волч. у.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/47/53414/353017.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУПКИЙ
1) крепкий; твёрдый, тугой (не поддающийся давлению, сгибанию)
2) цепкий; вязкий (о веществе)
3) (о материи, бумаге) плотный, прочный; (недостаточно обработанный) грубый; (твёрдый на ощупь) жёсткий.

===[http://slovopedia.org.ua/47/53414/353017.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУПКИЙ
тугий, пружний; (папір) твердий, щільний; (мороз) міцний, сильний, (волос) ЖОРСТКИЙ; (- вдачу) упертий, огурний; (хто) дужий, витривалий; (від морозу) (- одяг) зашкарублий; (- обійми) п. залізний, мертвий; цупкенький.
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУПКИЙ, а, е.

1. Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив її по лицю, плутався під ногами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Не порветься волосінь міцна, І вудлища цупкого не зламати... (Максим Рильський, II, 1960, 118); Готувала [Ольга] цупкі перевесла і, коли обводила ними снопи, з усієї сили натискувала колінами (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 33); Викрикуючи арію з «Трубадура», цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203);

// Товстий, тугий і щільний (про листя). Молоді дуби пахли міцно й легко цупким листом, тугою корою та ще пилом (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 116); Під деревом, що ще зберегло цупкий зелений лист, стоїть Степан Чумак (Григорій Епік, Тв., 1958, 531);

// Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.). Майже щороку зав'язувалися й родили цупкі, чорняві, срібним .неєм пройняті сливки (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 223); Осінньої пори, в дитинстві колись, рвали [хлопці] коралові плоди і, вичистивши волосисте цупке насіння, ласували солодкуватою шипшиною (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 5);
// Те саме, що твердий 1. Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі, зеленого забарвлення, з недостиглим насінням (Радянська Україна, 31.VII 1971, 4);

// Жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.). Сивина обхопила його голову, ніби білим вінком, як буває у чорнявих людей з цупким густим волоссям (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); Татари мали на голові чорне волосся, цупке, як кінська грива (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 132); Великі, круглі окуляри.. приховали білі поросячі вії й відтінили цупкі рижі брови (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 36).
▲ Цупка вода — вода, що містить багато вапняних солей.

2. Товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них). Вона ледве протиснулась крізь натовп — в новому цупкому кожусі, яким загортала дитину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 102); Червона широка стрічка на цупкому папері обхоплювала її чорноволосу голову, наче червоний вінок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); Лускін вийняв з кишені цупкий конверт, передав його Маркові й пішов далі (Іван Микитенко, II, 1957, 487); Костюченко.. перелистував книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 353);

// Тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини). Дорош уже лежав на розкладушці, зібгавшись калачиком, укрившись цупким домотканим рядном (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104); Ясногорська забилась під великий цупкий брезент, що ним були накриті ящики (Олесь Гончар, III, 1959, 182); Підлога була пофарбована світло-коричневою фарбою, заслана від стола до порога цупкою доріжкою (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 7); Переважала шумлива, балакуча молодь, тільки біля пасажира з валізкою присів один уже з сивиною на скронях, у цупкому дощовику (Петро Панч, Синів.., 1959, 5); Вимився [Каргат] до пояса, цупким рушником міцно розтер собі тіло (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 5);

// Зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін. Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик.. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка, одежа на вівчарях стала холодна й цупка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Ранок був ясний і морозний, сахарний сніг рипів під ногами, на чорних тинах то тут, то там вимерзала цупка, як панцир, білизна в снігових іскрах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 481); Розгублений, він стояв і дивився, як куточками губ усміхається ігуменя, застилаючи стіл цупкою перекрохмаленою скатертю (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 132).

3. Фізично сильний, дужий (про людину). Замолоду я був дуже проворний, недаром січовики прозвали мене швидким, а такий цупкий, що чи на дерево, чи на який мур, скелю, то як кішка залізу (Олекса Стороженко, I, 1957, 168); Новаки приходили з батьками й з матерями.. Все народ бадьорий, цупкий (Степан Васильченко, Талант, 1955, 16); Виросли [сини] цупкі, і тільки ось вгору скрипучий ревматизм скрутив суглоби ніг (Микола Бажан, Вибр., 1940, 61);
// Який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.;. Багнистою вулицею йшов мужик.. Цупкі, порепані й припалі землею руки, грубі, як пеньки, ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Його тонкі, цупкі ноги гадюками обвивали баского чорного коня (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134); Андрій пручається, хоче вирватись з цупких обіймів (Юрій Яновський, IV, 1959, 16);

// Який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини). Не здумав ще Михайло, що його робити, а вже коло його малесенькі, рученяточка обвилися, як цупка хмелинонька (Марко Вовчок, I, 1955, 383); Літо випало дощовите, земля глизява, стерня узялася цупким пирієм, осотом і березкою. Орати було важко (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 5); Рослинність повсюди тут цупка та колюча, низькоросла від постійної боротьби з вітрами (Олесь Гончар, II, 1959, 8); Шматуючи одяг об цупке гілля дикої шипшини, Сахно з Чіпаріу видерлися на схил (Юрій Смолич, I, 1958, 53); Теплий вітер дихав з-за Дніпра, ворушив листя на колючих низеньких деревцях, що міцно трималися за ґрунт цупким корінням (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 55);

// Міцний, дошкульний (про мороз). День випав погожий, сонячний.. І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий... (Панас Мирний, III, 1954, 32); Мороз брався цупкий (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 96);

// Великий, сильний (про вітер). Повіяли з степу цупкі холодні вітри (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 114);

// перен., розм. Сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.). Батько тільки махнув на неї рукою, як і на її матір, бо добре знав незламну, цупку вдачу їх обох... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); Пам'ять у Дмитра Павловича цупка, він пам'ятав мало не всі свої поезії і охоче, спокійно-розміреним тоном читає їх (Радянська Україна, 13.XI 1960, 3);
// перен., розм. Різкий, сильний (про звуки). Задзвеніла цупка, туга, груба, але виразна й гучна мадярська мова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 413);

// перен., розм. Який міцно тримається; чіпкий. Одним з найбільш масових, найконсервативніших і цупких пережитків минулого є релігійні пережитки (Комуніст України, 8, 1962, 13); Багато видатних письменників, зв'язаних в минулому з буржуазією, примкнули до народу, подолавши цупкі традиції буржуазної культури, а часто й власну обмеженість (Радянське літературознавство, 5, 1957, 81).

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/цупкий Матеріал з Вікісловника]===
Цупкий :
1) який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний

1.Товстий, тугий і щільний (про листя)

2.який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.)

3.те саме, що твердий 1

4.жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.)

2)товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них)

1.тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини)

2.зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін.

3)фізично сильний, дужий (про людину)

1.який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.)

2.який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини)

3.міцний, дошкульний (про мороз)

4.великий, сильний (про вітер)

5.перен., розм. сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.)

6.перен., розм. різкий, сильний (про звуки)

7.перен., розм. який міцно тримається; чіпкий

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195026/цупкий Словари и энциклопедии на Академике]===
Цупкий
-а/, -е/.

1) Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. || Товстий, тугий і щільний (про листя). || Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.). || Те саме, що твердий 1). || Жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.).
Цупка/ вода/ — вода, що містить багато вапняних солей.

2) Товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них). || Тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини). || Зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін.

3) Фізично сильний, дужий (про людину). || Який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.). || Який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини). || Міцний, дошкульний (про мороз). || Великий, сильний (про вітер). || перен., розм. Сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.). || перен., розм. Різкий, сильний (про звуки). || перен., розм. Який міцно тримається; чіпкий.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цупкий папір.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цупка рослина.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Цу]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цупкий

2014-01-22T16:07:56Z

Dashka Vo:

'''Цупкий, -а, -е. '''1) Крѣпкій, тугой. ''Скинь цупкиї пута. ''Нп. ''Цупкий мороз. ''Кв. 2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. ''Цупке сукно. ''Харьк. у. ''Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. ''Лебед. у. ''Диняче насіння цупке. ''Волч. у.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/47/53414/353017.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУПКИЙ
1) крепкий; твёрдый, тугой (не поддающийся давлению, сгибанию)
2) цепкий; вязкий (о веществе)
3) (о материи, бумаге) плотный, прочный; (недостаточно обработанный) грубый; (твёрдый на ощупь) жёсткий.

===[http://slovopedia.org.ua/47/53414/353017.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУПКИЙ
тугий, пружний; (папір) твердий, щільний; (мороз) міцний, сильний, (волос) ЖОРСТКИЙ; (- вдачу) упертий, огурний; (хто) дужий, витривалий; (від морозу) (- одяг) зашкарублий; (- обійми) п. залізний, мертвий; цупкенький.
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУПКИЙ, а, е.

1. Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив її по лицю, плутався під ногами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Не порветься волосінь міцна, І вудлища цупкого не зламати... (Максим Рильський, II, 1960, 118); Готувала [Ольга] цупкі перевесла і, коли обводила ними снопи, з усієї сили натискувала колінами (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 33); Викрикуючи арію з «Трубадура», цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203);

// Товстий, тугий і щільний (про листя). Молоді дуби пахли міцно й легко цупким листом, тугою корою та ще пилом (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 116); Під деревом, що ще зберегло цупкий зелений лист, стоїть Степан Чумак (Григорій Епік, Тв., 1958, 531);

// Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.). Майже щороку зав'язувалися й родили цупкі, чорняві, срібним .неєм пройняті сливки (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 223); Осінньої пори, в дитинстві колись, рвали [хлопці] коралові плоди і, вичистивши волосисте цупке насіння, ласували солодкуватою шипшиною (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 5);
// Те саме, що твердий 1. Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі, зеленого забарвлення, з недостиглим насінням (Радянська Україна, 31.VII 1971, 4);

// Жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.). Сивина обхопила його голову, ніби білим вінком, як буває у чорнявих людей з цупким густим волоссям (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); Татари мали на голові чорне волосся, цупке, як кінська грива (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 132); Великі, круглі окуляри.. приховали білі поросячі вії й відтінили цупкі рижі брови (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 36).
▲ Цупка вода — вода, що містить багато вапняних солей.

2. Товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них). Вона ледве протиснулась крізь натовп — в новому цупкому кожусі, яким загортала дитину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 102); Червона широка стрічка на цупкому папері обхоплювала її чорноволосу голову, наче червоний вінок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); Лускін вийняв з кишені цупкий конверт, передав його Маркові й пішов далі (Іван Микитенко, II, 1957, 487); Костюченко.. перелистував книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 353);

// Тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини). Дорош уже лежав на розкладушці, зібгавшись калачиком, укрившись цупким домотканим рядном (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104); Ясногорська забилась під великий цупкий брезент, що ним були накриті ящики (Олесь Гончар, III, 1959, 182); Підлога була пофарбована світло-коричневою фарбою, заслана від стола до порога цупкою доріжкою (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 7); Переважала шумлива, балакуча молодь, тільки біля пасажира з валізкою присів один уже з сивиною на скронях, у цупкому дощовику (Петро Панч, Синів.., 1959, 5); Вимився [Каргат] до пояса, цупким рушником міцно розтер собі тіло (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 5);

// Зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін. Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик.. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка, одежа на вівчарях стала холодна й цупка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Ранок був ясний і морозний, сахарний сніг рипів під ногами, на чорних тинах то тут, то там вимерзала цупка, як панцир, білизна в снігових іскрах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 481); Розгублений, він стояв і дивився, як куточками губ усміхається ігуменя, застилаючи стіл цупкою перекрохмаленою скатертю (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 132).

3. Фізично сильний, дужий (про людину). Замолоду я був дуже проворний, недаром січовики прозвали мене швидким, а такий цупкий, що чи на дерево, чи на який мур, скелю, то як кішка залізу (Олекса Стороженко, I, 1957, 168); Новаки приходили з батьками й з матерями.. Все народ бадьорий, цупкий (Степан Васильченко, Талант, 1955, 16); Виросли [сини] цупкі, і тільки ось вгору скрипучий ревматизм скрутив суглоби ніг (Микола Бажан, Вибр., 1940, 61);
// Який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.;. Багнистою вулицею йшов мужик.. Цупкі, порепані й припалі землею руки, грубі, як пеньки, ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Його тонкі, цупкі ноги гадюками обвивали баского чорного коня (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134); Андрій пручається, хоче вирватись з цупких обіймів (Юрій Яновський, IV, 1959, 16);

// Який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини). Не здумав ще Михайло, що його робити, а вже коло його малесенькі, рученяточка обвилися, як цупка хмелинонька (Марко Вовчок, I, 1955, 383); Літо випало дощовите, земля глизява, стерня узялася цупким пирієм, осотом і березкою. Орати було важко (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 5); Рослинність повсюди тут цупка та колюча, низькоросла від постійної боротьби з вітрами (Олесь Гончар, II, 1959, 8); Шматуючи одяг об цупке гілля дикої шипшини, Сахно з Чіпаріу видерлися на схил (Юрій Смолич, I, 1958, 53); Теплий вітер дихав з-за Дніпра, ворушив листя на колючих низеньких деревцях, що міцно трималися за ґрунт цупким корінням (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 55);

// Міцний, дошкульний (про мороз). День випав погожий, сонячний.. І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий... (Панас Мирний, III, 1954, 32); Мороз брався цупкий (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 96);

// Великий, сильний (про вітер). Повіяли з степу цупкі холодні вітри (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 114);

// перен., розм. Сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.). Батько тільки махнув на неї рукою, як і на її матір, бо добре знав незламну, цупку вдачу їх обох... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); Пам'ять у Дмитра Павловича цупка, він пам'ятав мало не всі свої поезії і охоче, спокійно-розміреним тоном читає їх (Радянська Україна, 13.XI 1960, 3);
// перен., розм. Різкий, сильний (про звуки). Задзвеніла цупка, туга, груба, але виразна й гучна мадярська мова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 413);

// перен., розм. Який міцно тримається; чіпкий. Одним з найбільш масових, найконсервативніших і цупких пережитків минулого є релігійні пережитки (Комуніст України, 8, 1962, 13); Багато видатних письменників, зв'язаних в минулому з буржуазією, примкнули до народу, подолавши цупкі традиції буржуазної культури, а часто й власну обмеженість (Радянське літературознавство, 5, 1957, 81).

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/цупкий Матеріал з Вікісловника]===
Цупкий :
1) який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний

1.Товстий, тугий і щільний (про листя)

2.який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.)

3.те саме, що твердий 1

4.жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.)

2)товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них)

1.тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини)

2.зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін.

3)фізично сильний, дужий (про людину)

1.який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.)

2.який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини)

3.міцний, дошкульний (про мороз)

4.великий, сильний (про вітер)

5.перен., розм. сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.)

6.перен., розм. різкий, сильний (про звуки)

7.перен., розм. який міцно тримається; чіпкий

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195026/цупкий Словари и энциклопедии на Академике]===
цупкий
-а/, -е/.
1) Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. || Товстий, тугий і щільний (про листя). || Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.). || Те саме, що твердий 1). || Жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.).
Цупка/ вода/ — вода, що містить багато вапняних солей.
2) Товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них). || Тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини). || Зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін.
3) Фізично сильний, дужий (про людину). || Який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.). || Який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини). || Міцний, дошкульний (про мороз). || Великий, сильний (про вітер). || перен., розм. Сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.). || перен., розм. Різкий, сильний (про звуки). || перен., розм. Який міцно тримається; чіпкий.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цупкий папір.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цупка рослина.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Цу]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цупка рослина.jpg

2014-01-22T16:04:04Z

Dashka Vo:

Файл:Цупкий папір.jpg

2014-01-22T16:03:20Z

Dashka Vo:

Цур

2014-01-22T15:46:55Z

Dashka Vo:

'''Цур, '''''меж. ''1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «''Цур їй, пек від нас!» каже Олена. ''Кв. ''Цур тобі, який ти дурний. ''Ном. ''Таке робили, що цур йому вже і казать. ''Котл. Ен. ІІІ. 51. ''Цур тобі пек! ''2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). ''Цур на тонший кінець''КС. 1887. VI. 477. ''Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. ''Харьк. г. ''Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. ''Шевч. 496.
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/47/53414/353020.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУР
межд.; разг.
чур
цур (же) йому, хай йому цур! — ну его! будь он неладен! прах с ним!
===[http://sum.in.ua/s/cur Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУР, виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (в старовину в заклинаннях, тепер перев. в іграх). Помічена падуча зірка зараховувалася тій з дівчаток, яка перша помітить, «зловить» її і перша встигне гукнути: — Моя! Цур моя! (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 27); [Конон:] Стійте! Станьте ж ви, братця, тут, цур до хвіртки не наближаться (Марко Кропивницький, II, 1958, 449);
// Вигук, яким скріплюють яку-небудь умову, домовленість і т. ін. (перев. в іграх). [Настуся:] Е, ні! стривайте, цур не грать. А то не буду й танцювать, Поки барвінку не нарву Та не заквічаюсь [заквітчаюсь] (Тарас Шевченко, II, 1963, 191); Юркові щось спадає на думку, і він каже: — А знаєш? Зараз і вгадаю. Тільки цур: не критися, казати правду (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 5);
// кому, чому. Вигук, що вживається, щоб висловити незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Нехай вам цур, вражим бабам! Од вас усе лихо стає на землі! Лучче з вами зовсім не знатись! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); — Ой боже мій! я б і грошей тих не схотіла через той страх. Цур їм, тим грошам (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 333); Від великодня служить [Зінька] у них, а так наче давно вже. Що вже намучилась, і цур їм. У роботі завжди, сама ж усе, бо він десь або по ділах, або гуляє, а вона ж — пані, ні за холодну воду (Андрій Головко, II, 1957, 24); — Цур вам! — підхопився Петру. — Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся? (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 188);
// Уживається при бажанні позбутися, не згадувати кого-, чого-небудь, відвернути щось (перев. з частками хай, нехай). Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці — годі! Се тепер, удень, та й те, поки ще не чули, то прохаєте, храбруючи, а прийде ніченька, спати не будете — цур йому! (Марко Вовчок, І, 1955, 330); — А я й не тямлю, що зо мною було, — стогнав Ведмідь. — Те тілько тямлю, що я перший і останній раз в життю [житті] пробував літати! Хай йому цур! (Іван Франко, IV, 1950, 90), У нас не холодно, — і справді тепер 11° тепла.. Але ся благодать почалась тільки з вчорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось (Леся Українка, V, 1956, 218).
♦ Цур дурня та (й, і) масла грудка див. масло; Цур тобі (йому, їй і т. ін.), пек тобі (йому, їй і т. ін.); Цур тобі (йому, їй і т. ін.) та (і) пек тобі (йому, їй і т. ін.): а) виражає побажання позбутися кого-, чого-небудь, не мати справи з кимсь, чимсь. Царівна в плач: — Цур! Пек йому!.. Зістанусь дівкою довіку! Нехай не буду нікому, Ніж мужем мать сього каліку! (Українські поети-романтики.., 1968, 284); [Петро:] Коли я не вгоден вам, я хоч зараз оддаю булаву свою; і не хочу, і цур йому, і пек... Вибирайте собі кого знаєте (Микола Костомаров, І, 1967, 184); — Коли ви, бабо, бачили, як я сало крав? — питається він гугняво. — Задавись ти з своїм салом! О дійди від мене, цур тобі, пек тобі! (Любов Яновська, I, 1959, 87); б) уживається, щоб висловити незадоволення ким-, чим-небудь. — Ну, коли Арсен довідається про все, не простить їй.. — Цур та пек тобі! А це ж чого? (Євген Гуцало, Передчуття.., 1971, 156).
===[http://language.br.com.ua/цур-цура/ Словник української мови]===
Цур-цура виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-не-будь, робити щось (перев. в іграх). Одного разу (цур-цу-ра, щоб ніхто не знав/) Улас дав їй почепити ненадовго одну медальку. Яке це було хвилювання../ (Ю. Япов., Мир, 1956, 154).
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/цур Матеріал з Вікісловника]===
Цур - розм. уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (за старовини в заклинаннях, тепер перев. в іграх)
1)вигук, яким скріплюють яку-небудь умову, домовленість і т. ін. (перев. в іграх)
2)кому, чому. вигук, що вживається, щоб висловити невдоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось
3)уживається при бажанні позбутися, не згадувати кого-, чого-небудь, відвернути щось (перев. з част. хай, нехай)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цур Матеріал з Вікіпедії]===
Цур (Чур) — український вислів. Уживається для заборони торкатися або привласнювати що-небудь, робити щось. Також використовується для скріплення домовлення, певної умови, а також для вислову невдоволення, несхвалення, бажання позбутись чогось, або не згадувати щось.

Походження вислову пов'язують із давньослов'янським дохристиянським богом Щуром, обожненим охоронцем родичів померлого від нечистої сили, неочікуваної небезпеки — звідси старослов'янське «пращур». Серед слов'ян язичників Щур не був божеством найвищого рангу і також вважався покровителем і охоронцем кордонів земельних володінь. На межах земельних ділянок звичайно насипали пагорби, відгороджуючи їх частоколами; розкопування пагорбу могло розгнівити божество. У певні дні голова роду обходив володіння гонячи перед собою жертовних тварин, співав гімни, приносив дари божеству і ставив кам'яні або дерев'яні стовбури, які називалися термами. Під термами хоронили розпечене вугілля, хлібне зерня, короваї, плоди, мед та вино. Місце знаходження термів вважалося під владою Щура, де божество головувало і іноді з'являлося — тому межі роду вважалися захищеними і порушників очікувала помста божества. Пізніше на межах почали ставити дерев'яне зображення божества, яке мало вигляд кругляша, короткого відрубочка товщиною у руку. На зображеннях пізніше почали ставити умовні знаки, що означали власника певної ділянки землі — звідси російське слово «чурка», «чурбан». Сучасні дослідники вбачають у слові «цур» значення магічного кола, через яке не може переступити нечиста сила — звідси «цуратися», «відгородити себе колом». Вислів «цур моє» супроводжувався окресленням магічним колом своєї власності або просто зміцнення прав власності у використанні слова як закляття.

Вислови:
Цур йому, пек!
А цур тобі на язик!
Цур на Вас!
Цур мене, цур!
Цур моє.
==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_bible/4616/Цур Словари и энциклопедии на Академике]===
Цур ("скала"):
1) мадиамский царь, вассал или союзник царя аморреев Сигона из Есевона, отец Хазвы (см. Хазва). Ц. был убит в сражении израильтян с мадианитянами (Чис 25:15,18; 31:8; Нав 13:21);
2) вениамитянин, сын Иеила из Гаваона (1Пар 8:30; 9:36).
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/112534/Цур Словари и энциклопедии на Академике]===
Цур
(евр. "скала, утес, камень") — с этим именем в Библии известны:
1) Ц. (Числ XXV, 15), начальник Оммофа, племени мадиамского, отец мадианитянки Хазвы, убитой Финеесом, сыном первосвященника Елеазара.
2) Ц. (Иис. Нав. XIII, 21) — из вождей мадиамских (князей Сигона, царя аморрейского, жившего в Есевоне), убитых во дни Моисея, при завоевании той земли.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Не торкатись.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Скала.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Цу]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цур

2014-01-22T15:46:18Z

Dashka Vo:

'''Цур, '''''меж. ''1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «''Цур їй, пек від нас!» каже Олена. ''Кв. ''Цур тобі, який ти дурний. ''Ном. ''Таке робили, що цур йому вже і казать. ''Котл. Ен. ІІІ. 51. ''Цур тобі пек! ''2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). ''Цур на тонший кінець''КС. 1887. VI. 477. ''Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. ''Харьк. г. ''Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. ''Шевч. 496.
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/47/53414/353020.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУР
межд.; разг.
чур
цур (же) йому, хай йому цур! — ну его! будь он неладен! прах с ним!
===[http://sum.in.ua/s/cur Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУР, виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (в старовину в заклинаннях, тепер перев. в іграх). Помічена падуча зірка зараховувалася тій з дівчаток, яка перша помітить, «зловить» її і перша встигне гукнути: — Моя! Цур моя! (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 27); [Конон:] Стійте! Станьте ж ви, братця, тут, цур до хвіртки не наближаться (Марко Кропивницький, II, 1958, 449);
// Вигук, яким скріплюють яку-небудь умову, домовленість і т. ін. (перев. в іграх). [Настуся:] Е, ні! стривайте, цур не грать. А то не буду й танцювать, Поки барвінку не нарву Та не заквічаюсь [заквітчаюсь] (Тарас Шевченко, II, 1963, 191); Юркові щось спадає на думку, і він каже: — А знаєш? Зараз і вгадаю. Тільки цур: не критися, казати правду (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 5);
// кому, чому. Вигук, що вживається, щоб висловити незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Нехай вам цур, вражим бабам! Од вас усе лихо стає на землі! Лучче з вами зовсім не знатись! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); — Ой боже мій! я б і грошей тих не схотіла через той страх. Цур їм, тим грошам (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 333); Від великодня служить [Зінька] у них, а так наче давно вже. Що вже намучилась, і цур їм. У роботі завжди, сама ж усе, бо він десь або по ділах, або гуляє, а вона ж — пані, ні за холодну воду (Андрій Головко, II, 1957, 24); — Цур вам! — підхопився Петру. — Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся? (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 188);
// Уживається при бажанні позбутися, не згадувати кого-, чого-небудь, відвернути щось (перев. з частками хай, нехай). Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці — годі! Се тепер, удень, та й те, поки ще не чули, то прохаєте, храбруючи, а прийде ніченька, спати не будете — цур йому! (Марко Вовчок, І, 1955, 330); — А я й не тямлю, що зо мною було, — стогнав Ведмідь. — Те тілько тямлю, що я перший і останній раз в життю [житті] пробував літати! Хай йому цур! (Іван Франко, IV, 1950, 90), У нас не холодно, — і справді тепер 11° тепла.. Але ся благодать почалась тільки з вчорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось (Леся Українка, V, 1956, 218).
♦ Цур дурня та (й, і) масла грудка див. масло; Цур тобі (йому, їй і т. ін.), пек тобі (йому, їй і т. ін.); Цур тобі (йому, їй і т. ін.) та (і) пек тобі (йому, їй і т. ін.): а) виражає побажання позбутися кого-, чого-небудь, не мати справи з кимсь, чимсь. Царівна в плач: — Цур! Пек йому!.. Зістанусь дівкою довіку! Нехай не буду нікому, Ніж мужем мать сього каліку! (Українські поети-романтики.., 1968, 284); [Петро:] Коли я не вгоден вам, я хоч зараз оддаю булаву свою; і не хочу, і цур йому, і пек... Вибирайте собі кого знаєте (Микола Костомаров, І, 1967, 184); — Коли ви, бабо, бачили, як я сало крав? — питається він гугняво. — Задавись ти з своїм салом! О дійди від мене, цур тобі, пек тобі! (Любов Яновська, I, 1959, 87); б) уживається, щоб висловити незадоволення ким-, чим-небудь. — Ну, коли Арсен довідається про все, не простить їй.. — Цур та пек тобі! А це ж чого? (Євген Гуцало, Передчуття.., 1971, 156).
===[http://language.br.com.ua/цур-цура/ Словник української мови]===
Цур-цура виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-не-будь, робити щось (перев. в іграх). Одного разу (цур-цу-ра, щоб ніхто не знав/) Улас дав їй почепити ненадовго одну медальку. Яке це було хвилювання../ (Ю. Япов., Мир, 1956, 154).
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/цур Матеріал з Вікісловника]===
Цур - розм. уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (за старовини в заклинаннях, тепер перев. в іграх)
1)вигук, яким скріплюють яку-небудь умову, домовленість і т. ін. (перев. в іграх)
2)кому, чому. вигук, що вживається, щоб висловити невдоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось
3)уживається при бажанні позбутися, не згадувати кого-, чого-небудь, відвернути щось (перев. з част. хай, нехай)
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цур Матеріал з Вікіпедії]===
Цур (Чур) — український вислів. Уживається для заборони торкатися або привласнювати що-небудь, робити щось. Також використовується для скріплення домовлення, певної умови, а також для вислову невдоволення, несхвалення, бажання позбутись чогось, або не згадувати щось.
Походження вислову пов'язують із давньослов'янським дохристиянським богом Щуром, обожненим охоронцем родичів померлого від нечистої сили, неочікуваної небезпеки — звідси старослов'янське «пращур». Серед слов'ян язичників Щур не був божеством найвищого рангу і також вважався покровителем і охоронцем кордонів земельних володінь. На межах земельних ділянок звичайно насипали пагорби, відгороджуючи їх частоколами; розкопування пагорбу могло розгнівити божество. У певні дні голова роду обходив володіння гонячи перед собою жертовних тварин, співав гімни, приносив дари божеству і ставив кам'яні або дерев'яні стовбури, які називалися термами. Під термами хоронили розпечене вугілля, хлібне зерня, короваї, плоди, мед та вино. Місце знаходження термів вважалося під владою Щура, де божество головувало і іноді з'являлося — тому межі роду вважалися захищеними і порушників очікувала помста божества. Пізніше на межах почали ставити дерев'яне зображення божества, яке мало вигляд кругляша, короткого відрубочка товщиною у руку. На зображеннях пізніше почали ставити умовні знаки, що означали власника певної ділянки землі — звідси російське слово «чурка», «чурбан». Сучасні дослідники вбачають у слові «цур» значення магічного кола, через яке не може переступити нечиста сила — звідси «цуратися», «відгородити себе колом». Вислів «цур моє» супроводжувався окресленням магічним колом своєї власності або просто зміцнення прав власності у використанні слова як закляття.
Вислови:
Цур йому, пек!
А цур тобі на язик!
Цур на Вас!
Цур мене, цур!
Цур моє.
==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_bible/4616/Цур Словари и энциклопедии на Академике]===
Цур ("скала"):
1) мадиамский царь, вассал или союзник царя аморреев Сигона из Есевона, отец Хазвы (см. Хазва). Ц. был убит в сражении израильтян с мадианитянами (Чис 25:15,18; 31:8; Нав 13:21);
2) вениамитянин, сын Иеила из Гаваона (1Пар 8:30; 9:36).
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/112534/Цур Словари и энциклопедии на Академике]===
Цур
(евр. "скала, утес, камень") — с этим именем в Библии известны:
1) Ц. (Числ XXV, 15), начальник Оммофа, племени мадиамского, отец мадианитянки Хазвы, убитой Финеесом, сыном первосвященника Елеазара.
2) Ц. (Иис. Нав. XIII, 21) — из вождей мадиамских (князей Сигона, царя аморрейского, жившего в Есевоне), убитых во дни Моисея, при завоевании той земли.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Не торкатись.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Скала.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Цу]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Скала.jpg

2014-01-22T15:43:48Z

Dashka Vo:

Файл:Не торкатись.jpg

2014-01-22T15:43:07Z

Dashka Vo:

Цукар

2014-01-22T12:54:08Z

Dashka Vo:

'''Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, '''''м. ''Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. ''Чужая біда за цукар. ''Ном. № 2341. ''Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. ''Гн. II. 27. ''Солодке, як цукор. ''Ном. № 7809 (одм.).

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cukor Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКОР, кру, чол.

1. Продукт харчування, солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини та ін. Дарка ж приходила додому з порожніми руками, хіба що грудочку цукру Прісьці принесе (Леся Українка, III, 1952, 640); Жовтавий цукор розсипався в склянці І осідав, мов паморозь, на дні (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 80); Отут, біля грабини, і залишилася неширока мережка дивовижно буйних кленів. Колись кріпаки Стадницького з їхнього соку добували собі кленовий цукор (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); * У порівняннях. Бортрадист широко посміхається, показуючи зуби, білі, як цукор (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 4).
♦ Цукром не годуй — те саме, що Хлібом (медом) не годуй (див. годувати).

2. перев. мн. цукри, ів, спец. Назва ряду органічних сполук перев. з групи вуглеводів. В місцях відкладання, залежно від виду рослин, у тій чи іншій кількості утворюються крохмаль, інсулін та інші форми, які називаються складними цукрами (Добрива та їх використання, 1956, 13). Солодовий цукор див. солодовий; Фруктовий цукор див. фруктовий.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цукор Матеріал з Вікіпедії]===
Цу́кор — солодкий продукт харчування.

Це загальна назва групи простих вуглеводів, які використовуються в повсякденному приготуванні їжі. Ця група складається з моносахаридів і дисахаридів і включає в себе:
-моносахариди (прості цукри):
-глюкоза (виноградний цукор, декстроза)
-фруктоза (фруктовий цукор)
-галактоза
-дисахариди (що складаються із залишків двох моносахаридів):
-цукроза (сахароза, «звичайний цукор») = фруктоза + глюкоза
-мальтоза (солодовий цукор) = глюкоза + глюкоза
-лактоза (молочний цукор) = глюкоза + галактоза
-олігосахариди, що молекули яких містять 3—6 залишків моносахаридів (тріози, тетрози, пентози, гексози). Містяться у топінамбурі, цибулі і часнику.

У повсякденній мові слово "цукор" переважно застосовують до цукрози, яка виробляється промисловим способом з цукрового буряка або цукрової тростини. В цукровому буряку її вміст становить від 16 до 20%, а в цукровій тростині — 14-26%. Для використання в приготуванні їжі цукроза продається в наступних варіантах:
цукор-пісок. Білі зернисті кристали розміром від 0,2 до 0,5 мм.
кусковий цукор
цукрова пудра — порошок, отриманий шляхом подрібнення цукру-піску, які використовується, зокрема, для глазурі.
цукрова вата.
коричневий цукор — коричневі гранули, часто вологі. Часто отримують шляхом змішування попередньо очищеного гранульованого цукру з патокою.
цукрові кульки-перлини (Демерара) — великозернистий цукор з розмірами кристалів близько 3 мм.
цукерки — великі, неправильної форми, коричневого до янтарного кольору кристали, часто розміром від 2 до 3 см. Продають в основному в музейних магазинах.

Цукор-пісок, коричневий цукор і цукор-кулька мають аналоги у формі органічних продуктів цукру (мед в тому числі штучний, фруктові сироп тощо), рафінованих та нештучно вибілених продуктів цукру.

Завдяки цінним харчовим, смаковим і фізичним властивостям цукор віднесено до продуктів першої необхідності. Всі інші речовини, які використовуються для підсолоджування, вважаються замінниками цукру — речовинами, які мають близьку до солодкості цукру солодкість і виконують в продукті роль наповнювача маси.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукар.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пачка цукра.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cukor 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукор.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|k4IMifXi_54}} Як виробляють цукор

{{#ev:youtube|LBsqz0ypV9E}} Сучасні дива: Цукор

==Цікаві факти==
===[http://ua.sladov.ua/cikavo-pro-korisne/cikavi-fakti-pro-cukor Сладов]===
Цукор - це харчовий продукт, який ми використовуємо для підсолоджування їжі і напоїв. На Землі неможливо відшукати людину, яка не знає про цукор. Однак є кілька цікавих фактів про настільки звичний продукт, які Ви до сьогодні могли і не знати...

З історії цукру

Тростинний цукор є одним з найстаріших інгредієнтів їжі, згадки про нього починаються з 326 р. до н.е. У Новий Світ цукрова тростина була ввезена Христофором Колумбом в 1493 році

В кінці 16-го століття в Лондоні вартість простої чайної ложки цукру була еквівалентною п'яти доларам.

У 1899 році була вперше використана картонна коробка для упаковки цукру. Це зробило революцію в цукровому бізнесі, оскільки така упаковка перевершувала дерев'яні бочки, з яких цукор продавався спочатку.
Про користь цукру

Цукор є 100% натуральним продуктом, абсолютно не містить жиру. Також цукор не містить добавок і консервантів.

Застосування цукру

Цукор зміцнює асфальт. Також він уповільнює застигання готового бетону і клею.

Цукор використовується при виготовленні чорнила і фарб для принтерів.

У медицині цукор використовується для вирощування пеніциліну.

Цукор був одним з перших фармацевтичних
інгредієнтів, які використовуються і сьогодні, щоб замаскувати гіркий смак ліків.

Цукор є хорошим консервантом.

Деякі люди вважають, що сухе ковтання 1 чайної ложки цукру може вилікувати гикавку.

Наукові дослідження цукру

Середньостатистичний американець споживає 175 фунтів (80 кг) цукру на рік. Тобто 300000 калорій на рік, 800 калорій на день.

Коли сонце вибухне, воно буде стискатися і стане настільки щільним, що частина його розміром з кубик цукру буде важити 1 тонну.

У 2001 році вчені виявили цукор в космічному
просторі.

"Звичайно" (Sure) і "Цукор" (Sugar) є єдиними двома слова в англійській мові, які пишуться через «Су», а вимовляються - «Шу»

Крупинки цукру під мікроскопом мають вигляд напівпрозорих кристалів, що відображають світло від своїх 14 граней, як дорогоцінний
камінь.

===[http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-tsukor.html Цікаво]===
Цікаві факти про цукор

У Індії ще 2000 років тому виробляли кристалічний цукор з очерету. Коли Олександр Македонський дістався до індійської території, він був здивований процесом отримання меду без використання бджіл (тобто, штучного меду з цукру).

У 1747 році німецький хімік Андреас Маргаф (Andreas Marggraf) виявив, що цукор в цукровому буряці ідентичний такому в цукровій тростині. Це відкриття відкрило дорогу виробництву цукру в північних регіонах – перший цукровий завод, одержуючий цукор з буряка, запрацював в 1802 році.

Вживання зайвої кількості цукру може привести до появи зморшок через те, що цукор відкладається про запас в колаген шкіри, роблячи її менш еластичною. Хороша новина – якщо зменшити споживання цукру, то цей процес звертається назад.

Ви можете за один присід з’їсти 16 кубиків цукру? А знаєте, що в 500 мл кока-коли знаходиться еквівалент 16 кубиків цукру, і при її вживанні увесь цей цукор в розчиненому виді потрапляє у ваш шлунок.

Напої з використанням синтетичних підсолоджувачів (не натурального цукру) можуть привести до ожиріння, оскільки відсутність в них цукру "обманює" наш організм, спонукаючи його поглинати більший об’єм напоїв.

Штучні підсолоджувачі – аспартам (Е951) і сахарин – були отримані випадково. Перший в процесі окислення 2-толуолсульфонаміда, а другий – в ході дослідів по отриманню ліків від виразки. Вчений Джеймс Шлаттер випадково вмочив палець в отриману речовину, і облизавши його, виявив, що вона солодка.

Хіміки – відчайдушні хлопці, вони усі пробують на смак! Ще один замінник цукру – сукралоза (sucralose) був спочатку розроблений як інсектицид, проте асистент хіміка вирішив спробувати його на смак.

Найсильніший замінник цукру – лугдунам (lugduname), він майже в 300 000 разів солодший цукру. Це означає, що для того, щоб підсолодити, наприклад, чашку чаю, замість двох чайних ложок звичайного цукру (близько 10 г) досить одного кристала цієї дивної речовини (30 мільйонних доль грама). А кілограмовий пакет лугдунама може "підсолодити" цілий олімпійський басейн на 10 доріжок.

Один з видів цукру – гліколевий альдегід був знайдений навіть в скупченнях міжзоряного пилу за мільярди кілометрів від нашої планети. При його реакції з іншими видами цукру утворюється рибоза – основа ДНК і РНК, речовин, які є в будь-якому живому організмі. З цього можна зробити два припущення. Перше – життя на Землі могло зародитися саме при взаємодії компонентів такої пилової хмари, і друге – можливо, життя є не лише на Землі.

Якщо змішати глюкозу, кукурудзяний сироп і селітру, вийде один з видів ракетного палива, яке використовується любителями модельного ракетобудування.

Цукор взагалі є паливом у прямому розумінні слова – для багатьох організмів на Землі перетворити в енергію найпростіше який-небудь різновид цукру. Вже створені органічні паливні елементи, які готують на заміну звичайним акумуляторам в ноутбуках, мобілках тощо, і вони використовують саме солодкий розчин. Можливо в найближчому майбутньому ви зможете заправити мобільник кока-колою в будь-якому магазинчику.

У США випускаються цікаві ліки в пігулках під назвою Obecalp. Основним його компонентом є цукор, а призначають такі пігулки дітям при несуттєвих скаргах на здоров’я. У чому особливість цих ліків? Прочитайте назву навпаки.

Глікозамід (знову ж таки один з видів цукру) працює як імунодепресант в дослідах на мишах, а ксилітол (цукровий алкоголь) може попереджати інфекції у дітей.

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цукар

2014-01-22T12:53:03Z

Dashka Vo:

'''Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, '''''м. ''Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. ''Чужая біда за цукар. ''Ном. № 2341. ''Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. ''Гн. II. 27. ''Солодке, як цукор. ''Ном. № 7809 (одм.).

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cukor Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКОР, кру, чол.

1. Продукт харчування, солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини та ін. Дарка ж приходила додому з порожніми руками, хіба що грудочку цукру Прісьці принесе (Леся Українка, III, 1952, 640); Жовтавий цукор розсипався в склянці І осідав, мов паморозь, на дні (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 80); Отут, біля грабини, і залишилася неширока мережка дивовижно буйних кленів. Колись кріпаки Стадницького з їхнього соку добували собі кленовий цукор (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); * У порівняннях. Бортрадист широко посміхається, показуючи зуби, білі, як цукор (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 4).
♦ Цукром не годуй — те саме, що Хлібом (медом) не годуй (див. годувати).

2. перев. мн. цукри, ів, спец. Назва ряду органічних сполук перев. з групи вуглеводів. В місцях відкладання, залежно від виду рослин, у тій чи іншій кількості утворюються крохмаль, інсулін та інші форми, які називаються складними цукрами (Добрива та їх використання, 1956, 13). Солодовий цукор див. солодовий; Фруктовий цукор див. фруктовий.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цукор Матеріал з Вікіпедії]===
Цу́кор — солодкий продукт харчування.[1] Це загальна назва групи простих вуглеводів, які використовуються в повсякденному приготуванні їжі. Ця група складається з моносахаридів і дисахаридів і включає в себе:
-моносахариди (прості цукри):
-глюкоза (виноградний цукор, декстроза)
-фруктоза (фруктовий цукор)
-галактоза
-дисахариди (що складаються із залишків двох моносахаридів):
-цукроза (сахароза, «звичайний цукор») = фруктоза + глюкоза
-мальтоза (солодовий цукор) = глюкоза + глюкоза
-лактоза (молочний цукор) = глюкоза + галактоза
-олігосахариди, що молекули яких містять 3—6 залишків моносахаридів (тріози, тетрози, пентози, гексози). Містяться у топінамбурі, цибулі і часнику.

У повсякденній мові слово "цукор" переважно застосовують до цукрози, яка виробляється промисловим способом з цукрового буряка або цукрової тростини. В цукровому буряку її вміст становить від 16 до 20%, а в цукровій тростині — 14-26%. Для використання в приготуванні їжі цукроза продається в наступних варіантах:
цукор-пісок. Білі зернисті кристали розміром від 0,2 до 0,5 мм.
кусковий цукор
цукрова пудра — порошок, отриманий шляхом подрібнення цукру-піску, які використовується, зокрема, для глазурі.
цукрова вата.
коричневий цукор — коричневі гранули, часто вологі. Часто отримують шляхом змішування попередньо очищеного гранульованого цукру з патокою.
цукрові кульки-перлини (Демерара) — великозернистий цукор з розмірами кристалів близько 3 мм.
цукерки — великі, неправильної форми, коричневого до янтарного кольору кристали, часто розміром від 2 до 3 см. Продають в основному в музейних магазинах.

Цукор-пісок, коричневий цукор і цукор-кулька мають аналоги у формі органічних продуктів цукру (мед в тому числі штучний, фруктові сироп тощо), рафінованих та нештучно вибілених продуктів цукру.

Завдяки цінним харчовим, смаковим і фізичним властивостям цукор віднесено до продуктів першої необхідності. Всі інші речовини, які використовуються для підсолоджування, вважаються замінниками цукру — речовинами, які мають близьку до солодкості цукру солодкість і виконують в продукті роль наповнювача маси.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукар.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пачка цукра.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cukor 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукор.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|k4IMifXi_54}} Як виробляють цукор

{{#ev:youtube|LBsqz0ypV9E}} Сучасні дива: Цукор

==Цікаві факти==
===[http://ua.sladov.ua/cikavo-pro-korisne/cikavi-fakti-pro-cukor Сладов]===
Цукор - це харчовий продукт, який ми використовуємо для підсолоджування їжі і напоїв. На Землі неможливо відшукати людину, яка не знає про цукор. Однак є кілька цікавих фактів про настільки звичний продукт, які Ви до сьогодні могли і не знати...

З історії цукру

Тростинний цукор є одним з найстаріших інгредієнтів їжі, згадки про нього починаються з 326 р. до н.е. У Новий Світ цукрова тростина була ввезена Христофором Колумбом в 1493 році

В кінці 16-го століття в Лондоні вартість простої чайної ложки цукру була еквівалентною п'яти доларам.

У 1899 році була вперше використана картонна коробка для упаковки цукру. Це зробило революцію в цукровому бізнесі, оскільки така упаковка перевершувала дерев'яні бочки, з яких цукор продавався спочатку.
Про користь цукру

Цукор є 100% натуральним продуктом, абсолютно не містить жиру. Також цукор не містить добавок і консервантів.

Застосування цукру

Цукор зміцнює асфальт. Також він уповільнює застигання готового бетону і клею.

Цукор використовується при виготовленні чорнила і фарб для принтерів.

У медицині цукор використовується для вирощування пеніциліну.

Цукор був одним з перших фармацевтичних
інгредієнтів, які використовуються і сьогодні, щоб замаскувати гіркий смак ліків.

Цукор є хорошим консервантом.

Деякі люди вважають, що сухе ковтання 1 чайної ложки цукру може вилікувати гикавку.

Наукові дослідження цукру

Середньостатистичний американець споживає 175 фунтів (80 кг) цукру на рік. Тобто 300000 калорій на рік, 800 калорій на день.

Коли сонце вибухне, воно буде стискатися і стане настільки щільним, що частина його розміром з кубик цукру буде важити 1 тонну.

У 2001 році вчені виявили цукор в космічному
просторі.

"Звичайно" (Sure) і "Цукор" (Sugar) є єдиними двома слова в англійській мові, які пишуться через «Су», а вимовляються - «Шу»

Крупинки цукру під мікроскопом мають вигляд напівпрозорих кристалів, що відображають світло від своїх 14 граней, як дорогоцінний
камінь.

===[http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-tsukor.html Цікаво]===
Цікаві факти про цукор

У Індії ще 2000 років тому виробляли кристалічний цукор з очерету. Коли Олександр Македонський дістався до індійської території, він був здивований процесом отримання меду без використання бджіл (тобто, штучного меду з цукру).

У 1747 році німецький хімік Андреас Маргаф (Andreas Marggraf) виявив, що цукор в цукровому буряці ідентичний такому в цукровій тростині. Це відкриття відкрило дорогу виробництву цукру в північних регіонах – перший цукровий завод, одержуючий цукор з буряка, запрацював в 1802 році.

Вживання зайвої кількості цукру може привести до появи зморшок через те, що цукор відкладається про запас в колаген шкіри, роблячи її менш еластичною. Хороша новина – якщо зменшити споживання цукру, то цей процес звертається назад.

Ви можете за один присід з’їсти 16 кубиків цукру? А знаєте, що в 500 мл кока-коли знаходиться еквівалент 16 кубиків цукру, і при її вживанні увесь цей цукор в розчиненому виді потрапляє у ваш шлунок.

Напої з використанням синтетичних підсолоджувачів (не натурального цукру) можуть привести до ожиріння, оскільки відсутність в них цукру "обманює" наш організм, спонукаючи його поглинати більший об’єм напоїв.

Штучні підсолоджувачі – аспартам (Е951) і сахарин – були отримані випадково. Перший в процесі окислення 2-толуолсульфонаміда, а другий – в ході дослідів по отриманню ліків від виразки. Вчений Джеймс Шлаттер випадково вмочив палець в отриману речовину, і облизавши його, виявив, що вона солодка.

Хіміки – відчайдушні хлопці, вони усі пробують на смак! Ще один замінник цукру – сукралоза (sucralose) був спочатку розроблений як інсектицид, проте асистент хіміка вирішив спробувати його на смак.

Найсильніший замінник цукру – лугдунам (lugduname), він майже в 300 000 разів солодший цукру. Це означає, що для того, щоб підсолодити, наприклад, чашку чаю, замість двох чайних ложок звичайного цукру (близько 10 г) досить одного кристала цієї дивної речовини (30 мільйонних доль грама). А кілограмовий пакет лугдунама може "підсолодити" цілий олімпійський басейн на 10 доріжок.

Один з видів цукру – гліколевий альдегід був знайдений навіть в скупченнях міжзоряного пилу за мільярди кілометрів від нашої планети. При його реакції з іншими видами цукру утворюється рибоза – основа ДНК і РНК, речовин, які є в будь-якому живому організмі. З цього можна зробити два припущення. Перше – життя на Землі могло зародитися саме при взаємодії компонентів такої пилової хмари, і друге – можливо, життя є не лише на Землі.

Якщо змішати глюкозу, кукурудзяний сироп і селітру, вийде один з видів ракетного палива, яке використовується любителями модельного ракетобудування.

Цукор взагалі є паливом у прямому розумінні слова – для багатьох організмів на Землі перетворити в енергію найпростіше який-небудь різновид цукру. Вже створені органічні паливні елементи, які готують на заміну звичайним акумуляторам в ноутбуках, мобілках тощо, і вони використовують саме солодкий розчин. Можливо в найближчому майбутньому ви зможете заправити мобільник кока-колою в будь-якому магазинчику.

У США випускаються цікаві ліки в пігулках під назвою Obecalp. Основним його компонентом є цукор, а призначають такі пігулки дітям при несуттєвих скаргах на здоров’я. У чому особливість цих ліків? Прочитайте назву навпаки.

Глікозамід (знову ж таки один з видів цукру) працює як імунодепресант в дослідах на мишах, а ксилітол (цукровий алкоголь) може попереджати інфекції у дітей.

[[Категорія:Цу]]

Файл:Цукор.jpg

2014-01-22T12:45:22Z

Dashka Vo:

Файл:Cukor 1.jpg

2014-01-22T12:44:48Z

Dashka Vo:

Файл:Пачка цукра.jpg

2014-01-22T12:44:01Z

Dashka Vo:

Файл:Цукар.jpg

2014-01-22T12:43:22Z

Dashka Vo:

Цукровий

2014-01-22T12:30:45Z

Dashka Vo:

'''Цукровий, -а, -е. '''1) Сахарный. 2) Подслащенный.
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275620.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКРОВИЙ
з цукру, з цукром, на цукрі; (горох) цукристий, багатий на цукор; (завод) цукроварний; цукряний.

===[http://sum.in.ua/s/Cukrovyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦУКРОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до цукор 1; який є цукром. — Не здивують, коли я їм дам по шклянці чаю та сяку-таку закуску. А вже там тих цукрових пірамід, тих вин шампанських... то за це нехай вибачать (Нечуй-Левицький, I, 1956, 139);
// Виготовлений з цукру, на цукрі, з цукром. Запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники — білі-білі (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 33); — Це коньяк найкращої марки, і його мали використати для цукрової глазурі на.. торти (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 505); Доярки лишають облуплені яєчка, пиріжки, недопиті пляшки молока і накидаються на свіжу пошту, мов ранні бджоли на цукрову підкормку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 222);
// Стос. до виготовлення цукру й одержання сировини для нього. Цукрова промисловість може бути прикладом галузей, що в своєму розміщенні орієнтуються на сировину (Економічна географія СРСР, 1957, 80); — Самий справжній торф! Коли збудуєте чи прикупите собі цукровий завод, — кращого палива не треба (Михайло Стельмах, I, 1962, 348). Цукрова пудра див. пудра; Цукровий пісок див. пісок.

2. Який містить у собі цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий. Вийняла [баба Зінька] з пазухи в хусточці незвичайно здорового цукрового гороху, щоб нібито похвалитись, і дала матушці на насіння (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 327);
// Який використовують для одержання цукру (у 1 знач.). — Куштуйте, — простяг він Сахно черпака, — це якраз розчин для зрошування ґрунту під цукрові буряки (Юрій Смолич, I, 1958, 71); Обабіч асфальтованого шляху буйно зеленіли найдивовижніших видів пальми, плантації бананів, цукрової тростини (Василь Минко, Намасте.., 1957, 21).

3. перен., рідко. Такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.). Непомітно підкралася зима, відразу впала на місто гучними завірюхами, міцними морозами, завалила вулиці й будинки цукровими горбами снігу (Максим Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 11); Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику, грудку цукрової солі... (Михайло Стельмах, I, 1962, 472).
▲ Цукрова кістка — кістка з губчастою будовою тканини; Цукрова хвороба — те саме, що Цукровий діабет (див. діабет). Брак гормона підшлункової залози інсуліну — призводить до цукрової хвороби (діабету) (Наука і життя, 3, 1967, 37); Цукровий діабет див. діабет.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/цукровий Матеріал з Вікісловника]===
Цукровий
1.прикметник до цукор 1

1)який є цукром

2)виготовлений з цукру, на цукрі, з цукром

3)стосується до виготовлення цукру та одержання сировини для нього

2.який містить цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий

1)який використовують для одержання цукру (у 1 знач.)

3.перен., рідк. такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.)

===[http://tlumach.com.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/tsukrovyy_tsukrystyy.2863 ТЛУМАЧ]===
Цукровий. Виготовлений з цукру, з цукром; який займається виробництвом цукру; який використовують для одержання цукру: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрова промисловість, цукрова кістка (кістка з губчастою будовою тканини), цукровий діабет (захворювання).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/194979/цукровий Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукровий
-а, -е.
1) Прикм. до цукор 1). || Який є цукром. || Вигот. з цукру, на цукрі, з цукром. || Стос. до виготовлення цукру та одержання сировини для нього.

2) Який містить цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий. || Який використовують для одержання цукру (у 1 знач.).

3) перен., рідко. Такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.).

===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10266/цукровий Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукровий
[цукро/вией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукровий буряк.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукровий діабет.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Капітанівський цукровий завод.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|69iExHEl14Y}} На Тернопільщині збирають цукровий буряк

{{#ev:youtube|0lyjA-MSabI}} Цукровий діабет

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цукровий

2014-01-22T12:29:36Z

Dashka Vo:

'''Цукровий, -а, -е. '''1) Сахарный. 2) Подслащенный.
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275620.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКРОВИЙ
з цукру, з цукром, на цукрі; (горох) цукристий, багатий на цукор; (завод) цукроварний; цукряний.

===[http://sum.in.ua/s/Cukrovyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦУКРОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до цукор 1; який є цукром. — Не здивують, коли я їм дам по шклянці чаю та сяку-таку закуску. А вже там тих цукрових пірамід, тих вин шампанських... то за це нехай вибачать (Нечуй-Левицький, I, 1956, 139);
// Виготовлений з цукру, на цукрі, з цукром. Запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники — білі-білі (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 33); — Це коньяк найкращої марки, і його мали використати для цукрової глазурі на.. торти (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 505); Доярки лишають облуплені яєчка, пиріжки, недопиті пляшки молока і накидаються на свіжу пошту, мов ранні бджоли на цукрову підкормку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 222);
// Стос. до виготовлення цукру й одержання сировини для нього. Цукрова промисловість може бути прикладом галузей, що в своєму розміщенні орієнтуються на сировину (Економічна географія СРСР, 1957, 80); — Самий справжній торф! Коли збудуєте чи прикупите собі цукровий завод, — кращого палива не треба (Михайло Стельмах, I, 1962, 348). Цукрова пудра див. пудра; Цукровий пісок див. пісок.

2. Який містить у собі цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий. Вийняла [баба Зінька] з пазухи в хусточці незвичайно здорового цукрового гороху, щоб нібито похвалитись, і дала матушці на насіння (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 327);
// Який використовують для одержання цукру (у 1 знач.). — Куштуйте, — простяг він Сахно черпака, — це якраз розчин для зрошування ґрунту під цукрові буряки (Юрій Смолич, I, 1958, 71); Обабіч асфальтованого шляху буйно зеленіли найдивовижніших видів пальми, плантації бананів, цукрової тростини (Василь Минко, Намасте.., 1957, 21).

3. перен., рідко. Такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.). Непомітно підкралася зима, відразу впала на місто гучними завірюхами, міцними морозами, завалила вулиці й будинки цукровими горбами снігу (Максим Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 11); Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику, грудку цукрової солі... (Михайло Стельмах, I, 1962, 472).
▲ Цукрова кістка — кістка з губчастою будовою тканини; Цукрова хвороба — те саме, що Цукровий діабет (див. діабет). Брак гормона підшлункової залози інсуліну — призводить до цукрової хвороби (діабету) (Наука і життя, 3, 1967, 37); Цукровий діабет див. діабет.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/цукровий Матеріал з Вікісловника]===
Цукровий
1.прикметник до цукор 1

1)який є цукром

2)виготовлений з цукру, на цукрі, з цукром

3)стосується до виготовлення цукру та одержання сировини для нього

2.який містить цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий

1)який використовують для одержання цукру (у 1 знач.)

3.перен., рідк. такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.)

===[http://tlumach.com.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/tsukrovyy_tsukrystyy.2863 ТЛУМАЧ]===
Цукровий. Виготовлений з цукру, з цукром; який займається виробництвом цукру; який використовують для одержання цукру: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрова промисловість, цукрова кістка (кістка з губчастою будовою тканини), цукровий діабет (захворювання).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/194979/цукровий Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукровий
-а, -е.
1) Прикм. до цукор 1). || Який є цукром. || Вигот. з цукру, на цукрі, з цукром. || Стос. до виготовлення цукру та одержання сировини для нього.

2) Який містить цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий. || Який використовують для одержання цукру (у 1 знач.).

3) перен., рідко. Такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.).

===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10266/цукровий Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукровий
[цукро/вией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукровий буряк.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукровий діабет.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Капітанівський цукровий завод.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|6ziu-69iExHEl14Y}} На Тернопільщині збирають цукровий буряк
{{#ev:youtube|6ziu-0lyjA-MSabI}} Цукровий діабет

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Капітанівський цукровий завод.jpg

2014-01-22T12:25:02Z

Dashka Vo:

Файл:Цукровий діабет.png

2014-01-22T12:24:20Z

Dashka Vo:

Файл:Цукровий буряк.jpg

2014-01-22T12:23:39Z

Dashka Vo:

Цукерок

2014-01-22T12:06:47Z

Dashka Vo:

'''Цукерок, -рка, '''''м. ''Конфекта. ''Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. ''Левиц. Пов. 188.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223315.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
цуке́рок
іменник чоловічого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275617.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
(з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.
===[http://sum.in.ua/s/Cukerok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140453/цукерок Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукерок -рка; см. цукерка
конфе/та; уменьш. конфе/тка.
===[http://russian_ukrainian.academic.ru/38363/конфета Словари и энциклопедии на Академике]===
Конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багато цукерок.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cukerky 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imageпчs.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uSllZmb0J2o}} Сучасні дива Цукерки
{{#ev:youtube|zO-jfwHuSzk}} Шоколадные конфеты своими руками

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Images.jpeg

2014-01-22T12:05:00Z

Dashka Vo: Dashka Vo завантажив нову версію «Файл:Images.jpeg»

Файл:Imageпчs.jpeg

2014-01-22T12:04:34Z

Dashka Vo:

Файл:Cukerky 2.jpg

2014-01-22T12:03:47Z

Dashka Vo:

Файл:Багато цукерок.jpeg

2014-01-22T12:03:08Z

Dashka Vo:

Цурати

2014-01-22T12:00:49Z

Dashka Vo:

'''Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, '''''гл. ''Чуждаться кого, удаляться отъ кого. ''Не цурай мене, серце. ''Чуб. V. 256. ''Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. ''КС. 1883. ІІ. 469. ''Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. ''Ном. ''Цурався сіряка, а тепер і онучі радий. ''Ком. Пр. № 51.4.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223394.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУРАТИ
цура́ти
дієслово недоконаного виду
рідко

===[http://sum.in.ua/s/Curaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУРАТИ, аю, аєш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Цуратися. Не цурай мене, серце (Павло Чубинський, V, 1874, 256).

===[http://sum.in.ua/s/curatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦУРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь. — Знаю, — каже [Маруся], — що він мене не кохає; се я давно і добре знаю, — та він мене і не цурається (Марко Вовчок, I, 1955, 236); Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди (Панас Мирний, II, 1954, 45); — Не зможу прийти, Ничипоре, кланяйся Марії, хай заходить, не цурається (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 32); Третього ж року щось став [чоловік] сумувати, кинув хазяйство, цурається хати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 340); Не журися, небого! Чого ти? За красу б тебе всяк поєднав.,. Та сама ти того все цуралась (Іван Манжура, Тв., 1955, 68); * Образно. [Марія:] Наливайте по повній, щоб наша доля нас не цуралась (Олександр Корнійчук, II, 1955, 186);

// Ухилятися від чого-небудь (яких-небудь дій, справ і т. ін.); гребувати. [Руфін:] Юпітер не цурається з'явитись Серапісом в Єгипті чи Амоном (Леся Українка, II, 1951, 351); А чи міг він цуратися чорної роботи? (Натан Рибак, Час, 1960, 168); Гозберг нічого не цурався: перекупити й спродати з рук до рук яку худобину, бочонок оселедців, ящик мила чи кілька низок цибулі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 294);

// Не виявляти інтересу до чого-небудь, зневажати що-небудь. — Ой, дядьку, не глузуй! — озвався молодий: Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 49); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний — Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (Володимир Самійленко, I, 1958, 75); — Не дарма я журюсь і слізками вмиваюсь, Не дарма я прісця і сім'ячка цураюсь (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 79); Ті ж, хто не цурався пекучої рідини, ті не могли спокійно дивитися на горілку з перцем і калганом, на різні наливки та варенухи (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 200).
♦ Цуратися хліба [й солі] див. хліб; Цуратися хліба-солі див. хліб-сіль.

===[http://language.br.com.ua/цурати/ Словник української мови]===
Цурати аю, аєш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Цуратися. Не цурай мене, серце (Чуб., V, 1874, 256).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/tsuratysya.19607 ТЛУМАЧ]===
ЦУРАТИСЯ
сахатися , пекатися, уникати, триматися осторонь, обертатися спиною до кого, д. відчужуватися, р. чужатися, цурати, с. зрікатися, відмовлятися від; (людей) тікати від кого; (чого) гребувати чим.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195036/цурати Словари и энциклопедии на Академике]===
Цурати -а/ю, -а/єш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цурати 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цурати.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цурати

2014-01-22T12:00:32Z

Dashka Vo:

'''Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, '''''гл. ''Чуждаться кого, удаляться отъ кого. ''Не цурай мене, серце. ''Чуб. V. 256. ''Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. ''КС. 1883. ІІ. 469. ''Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. ''Ном. ''Цурався сіряка, а тепер і онучі радий. ''Ком. Пр. № 51.4.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223394.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУРАТИ
цура́ти
дієслово недоконаного виду
рідко

===[http://sum.in.ua/s/Curaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУРАТИ, аю, аєш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Цуратися. Не цурай мене, серце (Павло Чубинський, V, 1874, 256).

===[http://sum.in.ua/s/curatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦУРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь. — Знаю, — каже [Маруся], — що він мене не кохає; се я давно і добре знаю, — та він мене і не цурається (Марко Вовчок, I, 1955, 236); Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди (Панас Мирний, II, 1954, 45); — Не зможу прийти, Ничипоре, кланяйся Марії, хай заходить, не цурається (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 32); Третього ж року щось став [чоловік] сумувати, кинув хазяйство, цурається хати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 340); Не журися, небого! Чого ти? За красу б тебе всяк поєднав.,. Та сама ти того все цуралась (Іван Манжура, Тв., 1955, 68); * Образно. [Марія:] Наливайте по повній, щоб наша доля нас не цуралась (Олександр Корнійчук, II, 1955, 186);

// Ухилятися від чого-небудь (яких-небудь дій, справ і т. ін.); гребувати. [Руфін:] Юпітер не цурається з'явитись Серапісом в Єгипті чи Амоном (Леся Українка, II, 1951, 351); А чи міг він цуратися чорної роботи? (Натан Рибак, Час, 1960, 168); Гозберг нічого не цурався: перекупити й спродати з рук до рук яку худобину, бочонок оселедців, ящик мила чи кілька низок цибулі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 294);

// Не виявляти інтересу до чого-небудь, зневажати що-небудь. — Ой, дядьку, не глузуй! — озвався молодий: Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 49); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний — Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (Володимир Самійленко, I, 1958, 75); — Не дарма я журюсь і слізками вмиваюсь, Не дарма я прісця і сім'ячка цураюсь (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 79); Ті ж, хто не цурався пекучої рідини, ті не могли спокійно дивитися на горілку з перцем і калганом, на різні наливки та варенухи (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 200).
♦ Цуратися хліба [й солі] див. хліб; Цуратися хліба-солі див. хліб-сіль.

===[http://language.br.com.ua/цурати/ Словник української мови]===
Цурати аю, аєш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Цуратися. Не цурай мене, серце (Чуб., V, 1874, 256).

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/tsuratysya.19607 ТЛУМАЧ]===
ЦУРАТИСЯ
сахатися , пекатися, уникати, триматися осторонь, обертатися спиною до кого, д. відчужуватися, р. чужатися, цурати, с. зрікатися, відмовлятися від; (людей) тікати від кого; (чого) гребувати чим.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195036/цурати Словари и энциклопедии на Академике]===
Цурати -а/ю, -а/єш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цурати 2.jpg|x140px]] [http URL адреса картинки]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цурати.jpg|x140px]] [http URL адреса картинки]
|}

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цурати 2.jpg

2014-01-22T12:00:16Z

Dashka Vo:

Файл:Цурати.jpg

2014-01-22T11:59:36Z

Dashka Vo:

Цурка

2014-01-22T11:58:32Z

Dashka Vo:

'''Цурка, -ки, '''''ж. ''1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр. когда сдаютъ на сукновальню сукно, то число локтей, аршинъ нарѣзывается поперегъ палочки, палочка раскалывается по длинѣ такъ, что нарѣзки видны на обѣихъ половинахъ, изъ которыхъ одна остается у сукновала, а другая у хозяина сукна. Вас. 174, 155. КС. 1893. V. 277. б) Палочка для стягиванія чего либо связаннаго: палочка вкладывается подъ веревку и круговые повороты '''цурки '''стягиваютъ веревку туже. ''Цуркою прикрутив. ''Грин. ІІІ. 655. Тотъ же способъ для удавливанія пойманныхъ звѣрей. ''Най буде і яка лисиця, з цурки не викрутиться. ''Ном. № 6275. Встарину способъ смертной казни, удавливаніе '''цуркою'''. ''Русин, лях і циган промишляли непевним ділом і, ждучи на себе цурки... ''Ном. № 10770. Отсюда выраженіе: ''Як цуркою ''крутить, ''т. е. очень больно (физически или нравственно). Ном. № 8178. ''В серці мені мов цуркою крутить. ''Г. Барв. 99. ''Мені так, наче цуркою в серці повернуло. ''Г. Барв. 294. в) Палочка, къ которой кожевники привязываютъ выдѣлываемыя кожи. МУЕ. І. 71. Шух. І. 253. г) При изготовленіи изъ цѣльной колоды лодки '''заво́дять цурки́ '''— вставляютъ распорки между боками распоронной колоды, по всей длинѣ щели, канала. Вас. 151. д) Маленькая палочка въ крестьянскихъ свитахъ, употребляемая для застегиванія вмѣсто пуговицы; чаще въ этомъ знач. ум.: '''цурочка'''. е) Заостренная съ обоихъ концевъ палочка, употребляемая въ игрѣ также назыв. '''цурка'''. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. 2) Небольшая колодка, привязываемая свиньѣ на шею, чтобы затруднить ей бѣгъ, лазанье въ огородъ. Лебед. у. 3) Родъ игры. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. Ив. 16. ''Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки. ''Левиц. Пов. 150. Ум. '''Цурочка. '''''Усе до цурочки згоріло. ''Гліб.

==Сучасні словники==

===[http://slovopedia.org.ua/47/53414/353022.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУРКА
1) (небольшая) палочка; (для стягивания верёвки) кляп; (короткий обрубок) чурка
до цурки — разг. совсем; до основания; дотла; до нитки
2) (мн. цурки) (игра) чурки

===[http://sum.in.ua/s/curka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦУРКА, и, жін.

1. Короткий обрубок дерева; цурпалок. Біда біду, як кажуть, кличе: Десь хлопчик недалечко був. На його [Голуба] цуркою шпурнув І в голову якраз ударив дуже... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 77); — Я спалила свій ціпок — ох, ох, — Обдурила діда й бабу — обох. За шматочок дерева — цурку — Маю тепер з пір'ячком курку! (Іван Нехода, Казки.., 1958, 67);
// Тріска, скалка. Працює дятел, аж цурки летять (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 95); * У порівняннях. [Сильвестр:] Як почне [Микита] дрова рубати, — Страшні дуби, мов цурки, розсіка (Іван Кочерга, П'єси, 1951: 27); Синьою смугою спалахувало лезо шаблі, і зрубане пруття цурками розліталося на всі боки (Олесь Донченко, I, 1956, 71).
♦ До цурки: а) на дрібні шматочки. Я перескочив через межу і ринувся просто на них [фашистів], вскочив у саму їхню гущу. Одного метнув через себе багнетом. На другому розбив до цурки приклад (Юрій Яновський, I, 1958, 313); — Слухай, Лукійко, у неї [матушки Раїси] лозини немає.. Ту, що була, вона ж до цурки побила на У ляпці (Олесь Донченко, III, 1956, 36); б) повністю, нічого не залишивши. — Ну, держіться, Карпе Власовичу, — жартував Заруба. — Тепер уже ми вас розкуркулимо. Бачте, скільки гостей найшло? Все вип'ють і поїдять до цурки! (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 164); Вороги мають намір усе, що ми робимо, знищити до цурки. Знищити нас фізично, стерти навіть сліди наші (Олександр Довженко, III, 1960, 189); На цурки — на невеликі частини. В колінах захрумтіло, і здалося, що то стан його такий крихкий і ломиться на цурки (Іван Ле, Україна, 1940, 96); Той [Никанор] сидів біля столу у свиті, як прибув, нероздягнений, і здавалось, що його чорна постать от-от роздушить на цурки білий чистий стіл (Іван Микитенко, II, 1957, 88).

2. Невеличка, загострена з одного боку паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи, туго скручуючи перевесла. Солоха, як і раніше, впевнено й швидко в'язала сніп за снопом. Спокійно, без зайвої хапливості, крутила вона перевесла, вправно орудувала цуркою (Олесь Донченко, IV, 1957, 255); Северко пересів під віз і дивився, як батько, мати, Карпо і Христя, не розгинаючись, мовчки врізались серпами в густу лаву жита, залишаючи по собі туго зв'язані цуркою снопи (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 11); Ніколи ще не милували вони, Смолярчуки, злодіїв. Ніколи! Він, Кирило, сам, своїми руками, крутив цуркою і ламав руки (Григорій Косинка, Новели, 1962, 182); * У порівняннях. А прийде ніч — жаль цуркою скрутить йому серце. Проймає наскрізь душу, одбере силу, одбере міць (Панас Мирний, IV, 1955, 181).
♦ Цурка [навіки] кому, чому — кінець кому-, чому-небудь. Ходять селяни, чавкають драними чобітьми по бездоріжжю і тихо, з осторогою промовляють один до одного: — Ну що? Га?.. — Та хто ж його знає... Кажуть, що тепер панам цурка навіки... (Іван Микитенко, II, 1957, 7).

3. Маленька паличка, яку в селянському одязі використовують як ґудзик. Був ще я невеличким. Штанці на мені білі, до цурки (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 163); Лишалося тільки цурки попришивати, бо ґудзиків не було (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 515).

4. Кругла, загострена з двох боків дерев'яна паличка для дитячої гри. Виріжи [виріж] палку-булавку Цурку ганяти за гаєм (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 167); З кийками в руках вони [школярі] бігають навколо ямки, в яку треба загнати «свинку» — дерев'яну цурку (Олесь Донченко, VI, 1957, 241);
// Дитяча гра, в якій кийком вибивають шматочок дерева з окресленого на землі кола чи з викопаної для цього ямки. Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 445); — Стидався би, Тимофію! Як ти до дядька Оксентія кажеш? Що, ти з ним у цурки бавився чи разом свині пас? (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92).

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/цурка Матеріал з Вікісловника]===
Цурка

1)короткий обрубок дерева; цурпалок

2)тріска, скалка

3)невеличка, загострена з одного боку паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи, туго скручуючи перевесла

4)маленька паличка, яку в селянському одязі використовують як ґудзик

5)кругла, загострена з двох боків дерев'яна паличка для дитячої гри.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195040/цурка Словари и энциклопедии на Академике]===
Цурка
-и, ж.
1) Короткий обрубок дерева; цурпалок. || Тріска, скалка.
••

До цу/рки — а) на дрібні шматочки; б) повністю, нічого не залишивши.

На цу/рки — на невеликі частини.

2) Невеличка, загострена з одного боку паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи, туго скручуючи перевесла.

3) Маленька паличка, яку в селянському одязі використовують як ґудзик.

4) Кругла, загострена з двох боків дерев'яна паличка для дитячої гри.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/50609/цурка Словари и энциклопедии на Академике]===

Цу́рка "девушка", южн. (Гоголь). Возм., из польск. córka "дочь"
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цурка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цурка 2.jpg|x140px]]
|}

Цурка 2.jpg
==Цікаві факти==
===[http://kibber.ru/article.php?id=91 KIBBER.ru]===
Игра «цурка»

«Пошли в цурки играть!» - так обычно приглашали играть в эту игру.

Игра заключалось в следующем.

Играли два человека.

Для игры необходима была сама цурка (видимо, - от слова «чурка»), представлявшая собой черенок типа городошного, но заостренного с обоих концов, как карандаш, и палка.

Чертился кон, представлявший собой прямоугольник, сантиметров 40-50 в ширину и метр-полтора в длину. Метрах в полутора-двух проводилась черта, за которой находился игрок в начале игры.

Далее по очереди игроки пытались выбить цурку из кона, кидая на нее палку плашмя. Один из вариантов жребия осуществлялся так: один игрок обхватывал палку с одного конца, затем второй обхватывал ее рядом с обхватом первого, затем первый обхватывал еще выше, далее – опять второй, и так до тех пор, пока не кончится палка. Тот, кто обхватит палку последним, начинал игру.

Игрок, который выбивал палку из кона, получал право делать следующее. Он бил палкой по одному концу цурки, стараясь ударить по ней так, чтобы она подскочила как можно выше, и во время этого ее подскока бил по ней палкой еще раз, стараясь отбить как можно дальше. Так он мог делать 3 раза. После чего считалось расстояние (в шагах) от того места, где оказывалась цурка, до кона.

Следующий момент,второй игрок должен был тоже выбить цурку из кона, начиная первым. Тот, кто отбивал цурку дальше, становился победителем и получал право в следующем этапе игры занимать особое положение.

Для этой второй части игры чертился круг (метра полтора-два в диаметре), в центре которого вырывалась лунка, на которую клали цурку. Лунка была нужна для того, чтобы под нее можно было подвести палку. Это делал победитель первого этапа игры. Он становился в круг и поддев цурку таким образом, подбрасывал ее вверх и затем бил по ней так, что б она отлетела как можно дальше.

При этом второй (проигравший) игрок обязан был бежать за цуркой или ловить ее. После этого он бросал ее в круг. Причем бросать надо было, держа ее плашмя параллельно земли движением руки снизу-вверх. А победитель опять старался отбить ее подальше. Так продолжалось пока первому игроку не удавалось отбить цурку, и она оказывалась в круге на земле.

Далее можно было начинать все с первого этапа.

Можно отметить схожесть этой игры с игрой «в попа» в том, что здесь тоже есть мающийся, - это проигравший игрок, который должен был бегать за цуркой во втором этапе игры.

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цурка 2.jpg

2014-01-22T11:57:44Z

Dashka Vo:

Файл:Цурка.jpg

2014-01-22T11:56:42Z

Dashka Vo:

Цюра

2014-01-22T11:54:40Z

Dashka Vo:

'''Цюра, -ри, '''''ж. ''1) = '''Джура. '''''Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. ''АД. І. 145. ''Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. ''Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. '''Цюрка, цюрочка. '''
Цюра
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Cjura Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРА, и, жін., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Думи та історичні пісні, 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Українські народні думи.., 1955, 16).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цюра Матеріал з Вікіпедії]===
Джу́ра, цюра або чура — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.

==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/50637/цюра Словари и энциклопедии на Академике]===

цю́ра "крупный песок", см. чу́ра.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140526/цюра Словари и энциклопедии на Академике]===

цюра
-и; диал.
(казацкий) слуга/; оружено/сец (у воина)
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/112591/Цюры Словари и энциклопедии на Академике]===

Цюры
обозная прислуга в польском войске. Они следовали за ним в большом числе и причиняли грабежом немало вреда мирным жителям. Полководцы пускали иногда Ц. в бой с успехом. В 1656 г. Стефан Чарнецкий, главным образом, при помощи их отбил у шведов Варшаву; они же способствовали в значительной степени победе Яна Собеского над турками при Хотине в 1673 г. В переносном значении "цюра" обозначает человека никуда не годного, глупца.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цюра(збрєносець).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цюра.gif|x140px]]
|}

[[Категорія:Цю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цюра

2014-01-22T11:54:22Z

Dashka Vo:

'''Цюра, -ри, '''''ж. ''1) = '''Джура. '''''Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. ''АД. І. 145. ''Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. ''Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. '''Цюрка, цюрочка. '''
Цюра
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Cjura Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРА, и, жін., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Думи та історичні пісні, 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Українські народні думи.., 1955, 16).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цюра Матеріал з Вікіпедії]===
Джу́ра, цюра або чура — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.

==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/50637/цюра Словари и энциклопедии на Академике]===

цю́ра "крупный песок", см. чу́ра.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140526/цюра Словари и энциклопедии на Академике]===

цюра
-и; диал.
(казацкий) слуга/; оружено/сец (у воина)
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/112591/Цюры Словари и энциклопедии на Академике]===

Цюры
обозная прислуга в польском войске. Они следовали за ним в большом числе и причиняли грабежом немало вреда мирным жителям. Полководцы пускали иногда Ц. в бой с успехом. В 1656 г. Стефан Чарнецкий, главным образом, при помощи их отбил у шведов Варшаву; они же способствовали в значительной степени победе Яна Собеского над турками при Хотине в 1673 г. В переносном значении "цюра" обозначает человека никуда не годного, глупца.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цюра(збрєносець).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цюра.gif|x140px]] [http URL адреса картинки]
|}

[[Категорія:Цю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цюра.gif

2014-01-22T11:53:59Z

Dashka Vo:

Цюра

2014-01-22T11:53:13Z

Dashka Vo:

'''Цюра, -ри, '''''ж. ''1) = '''Джура. '''''Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. ''АД. І. 145. ''Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. ''Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. '''Цюрка, цюрочка. '''
Цюра
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Cjura Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРА, и, жін., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Думи та історичні пісні, 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Українські народні думи.., 1955, 16).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цюра Матеріал з Вікіпедії]===
Джу́ра, цюра або чура — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.

==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/50637/цюра Словари и энциклопедии на Академике]===

цю́ра "крупный песок", см. чу́ра.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140526/цюра Словари и энциклопедии на Академике]===

цюра
-и; диал.
(казацкий) слуга/; оружено/сец (у воина)
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/112591/Цюры Словари и энциклопедии на Академике]===

Цюры
обозная прислуга в польском войске. Они следовали за ним в большом числе и причиняли грабежом немало вреда мирным жителям. Полководцы пускали иногда Ц. в бой с успехом. В 1656 г. Стефан Чарнецкий, главным образом, при помощи их отбил у шведов Варшаву; они же способствовали в значительной степени победе Яна Собеского над турками при Хотине в 1673 г. В переносном значении "цюра" обозначает человека никуда не годного, глупца.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цюра(збрєносець).jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Цю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цюра(збрєносець).jpg

2014-01-22T11:52:12Z

Dashka Vo:

Цюрити

2014-01-22T11:50:33Z

Dashka Vo:

'''Цюрити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дзюрити. '''Гол.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Cjuryty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРИТИ, ить, недок., розм. Те саме, що дзюрити. — Цигане, чому ти хати не покриєш? Аде [глянь], всюди цюрить! — Та як тепер покривати, коли дощ іде? (Україна сміється, I, 1960, 292); — Будеш ти матися! Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/39434/дзюрити Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
дзюрити
-и/ть, недок., розм.
Текти, витікати тонким струменем, струмком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цюрити(Заболочений).jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Цю]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цюрити

2014-01-22T11:48:10Z

Dashka Vo:

'''Цюрити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дзюрити. '''Гол.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Cjuryty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРИТИ, ить, недок., розм. Те саме, що дзюрити. — Цигане, чому ти хати не покриєш? Аде [глянь], всюди цюрить! — Та як тепер покривати, коли дощ іде? (Україна сміється, I, 1960, 292); — Будеш ти матися! Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/39434/дзюрити Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
дзюрити
-и/ть, недок., розм.
Текти, витікати тонким струменем, струмком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цюрити(Заболочений).jpg|x140px]] [http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/f4/Цюрити(Заболочений).jpg]|}

[[Категорія:Цю]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цюрити

2014-01-22T11:47:20Z

Dashka Vo:

'''Цюрити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дзюрити. '''Гол.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Cjuryty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРИТИ, ить, недок., розм. Те саме, що дзюрити. — Цигане, чому ти хати не покриєш? Аде [глянь], всюди цюрить! — Та як тепер покривати, коли дощ іде? (Україна сміється, I, 1960, 292); — Будеш ти матися! Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/39434/дзюрити Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
дзюрити
-и/ть, недок., розм.
Текти, витікати тонким струменем, струмком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цюрити(Заболочений).jpg|x140px]] [http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/f4/Цюрити(Заболочений).jpg]
|}

[[Категорія:Цю]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цюрити(Заболочений).jpg

2014-01-22T11:46:09Z

Dashka Vo: Dashka Vo завантажив нову версію «Файл:Цюрити(Заболочений).jpg»

Цюрити

2014-01-22T11:45:38Z

Dashka Vo:

'''Цюрити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дзюрити. '''Гол.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Cjuryty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРИТИ, ить, недок., розм. Те саме, що дзюрити. — Цигане, чому ти хати не покриєш? Аде [глянь], всюди цюрить! — Та як тепер покривати, коли дощ іде? (Україна сміється, I, 1960, 292); — Будеш ти матися! Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/39434/дзюрити Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
дзюрити
-и/ть, недок., розм.
Текти, витікати тонким струменем, струмком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Цюрити(Заболочений).jpg]] [http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/f4/Цюрити(Заболочений).jpg]
|}

[[Категорія:Цю]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цюрити

2014-01-22T11:39:13Z

Dashka Vo:

'''Цюрити, -рю, -риш, '''''гл. ''= '''Дзюрити. '''Гол.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Cjuryty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ЦЮРИТИ, ить, недок., розм. Те саме, що дзюрити. — Цигане, чому ти хати не покриєш? Аде [глянь], всюди цюрить! — Та як тепер покривати, коли дощ іде? (Україна сміється, I, 1960, 292); — Будеш ти матися! Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/39434/дзюрити Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
дзюрити
-и/ть, недок., розм.
Текти, витікати тонким струменем, струмком.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Цюрити(Заболочений).jpg]]
|}

[[Категорія:Цю]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цюрити(Заболочений).jpg

2014-01-22T11:36:21Z

Dashka Vo:

Файл:Цукерок.jpg

2014-01-22T06:50:39Z

Dashka Vo:

Цукерок

2014-01-21T21:07:34Z

Dashka Vo:

'''Цукерок, -рка, '''''м. ''Конфекта. ''Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. ''Левиц. Пов. 188.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223315.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
цуке́рок
іменник чоловічого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275617.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
(з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.
===[http://sum.in.ua/s/Cukerok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140453/цукерок Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукерок -рка; см. цукерка
конфе/та; уменьш. конфе/тка.
===[http://russian_ukrainian.academic.ru/38363/конфета Словари и энциклопедии на Академике]===
Конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

==Ілюстрації==

==Медіа==
{{#ev:youtube|uSllZmb0J2o}} Сучасні дива Цукерки
{{#ev:youtube|zO-jfwHuSzk}} Шоколадные конфеты своими руками

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цукерок

2014-01-21T21:04:29Z

Dashka Vo:

'''Цукерок, -рка, '''''м. ''Конфекта. ''Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. ''Левиц. Пов. 188.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223315.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
цуке́рок
іменник чоловічого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275617.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
(з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.
===[http://sum.in.ua/s/Cukerok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140453/цукерок Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукерок -рка; см. цукерка
конфе/та; уменьш. конфе/тка.
===[http://russian_ukrainian.academic.ru/38363/конфета Словари и энциклопедии на Академике]===
Конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style=http://anthropos.org.ua/wp-content/uploads/2013/03/14132.jpg

==Медіа==
{{#ev:youtube|uSllZmb0J2o}} Сучасні дива Цукерки
{{#ev:youtube|zO-jfwHuSzk}} Шоколадные конфеты своими руками

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цукерок

2014-01-21T20:55:53Z

Dashka Vo:

'''Цукерок, -рка, '''''м. ''Конфекта. ''Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. ''Левиц. Пов. 188.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223315.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
цуке́рок
іменник чоловічого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275617.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
(з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.
===[http://sum.in.ua/s/Cukerok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140453/цукерок Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукерок -рка; см. цукерка
конфе/та; уменьш. конфе/тка.
===[http://russian_ukrainian.academic.ru/38363/конфета Словари и энциклопедии на Академике]===
Конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uSllZmb0J2o}} Сучасні дива Цукерки
{{#ev:youtube|zO-jfwHuSzk}} Шоколадные конфеты своими руками

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цукерок

2014-01-21T20:55:03Z

Dashka Vo:

'''Цукерок, -рка, '''''м. ''Конфекта. ''Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. ''Левиц. Пов. 188.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223315.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
цуке́рок
іменник чоловічого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275617.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
(з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.
===[http://sum.in.ua/s/Cukerok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140453/цукерок Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукерок -рка; см. цукерка
конфе/та; уменьш. конфе/тка.
===[http://russian_ukrainian.academic.ru/38363/конфета Словари и энциклопедии на Академике]===
Конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

==Ілюстрації==
{| style=https://www.google.com.ua/search?q=%D1%86%D1%83%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B8&client=opera&hs=Tyj&channel=suggest&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=ed7eUubOK8Xm4QTk_4GwDw&ved=0CAkQ_AUoAQ&biw=1243&bih=916#facrc=_&imgdii=_&imgrc=7ZIHT_PR3ZPFnM%253A%3Br7B5cmU_tGwGkM%3Bhttp%253A%252F%252Fanthropos.org.ua%252Fwp-content%252Fuploads%252F2013%252F03%252F14132.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fanthropos.org.ua%252Fuk%252Fkollagenovyie-konfetyi-protiv-stareniya%252F%3B370%3B277"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http URL адреса картинки]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http URL адреса картинки]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uSllZmb0J2o}} Сучасні дива Цукерки
{{#ev:youtube|zO-jfwHuSzk}} Шоколадные конфеты своими руками

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цукерок

2014-01-21T20:53:36Z

Dashka Vo:

'''Цукерок, -рка, '''''м. ''Конфекта. ''Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. ''Левиц. Пов. 188.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223315.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
цуке́рок
іменник чоловічого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275617.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
(з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.
===[http://sum.in.ua/s/Cukerok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140453/цукерок Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукерок -рка; см. цукерка
конфе/та; уменьш. конфе/тка.
===[http://russian_ukrainian.academic.ru/38363/конфета Словари и энциклопедии на Академике]===
Конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http URL адреса картинки]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http URL адреса картинки]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uSllZmb0J2o}} Сучасні дива Цукерки
{{#ev:youtube|zO-jfwHuSzk}} Шоколадные конфеты своими руками

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цукерок

2014-01-21T20:51:53Z

Dashka Vo:

'''Цукерок, -рка, '''''м. ''Конфекта. ''Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. ''Левиц. Пов. 188.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223315.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
цуке́рок
іменник чоловічого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275617.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЦУКЕРОК
(з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.
===[http://sum.in.ua/s/Cukerok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140453/цукерок Словари и энциклопедии на Академике]===
Цукерок -рка; см. цукерка
конфе/та; уменьш. конфе/тка.
===[http://russian_ukrainian.academic.ru/38363/конфета Словари и энциклопедии на Академике]===
Конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

==Ілюстрації==

==Медіа==
{{#ev:youtube|uSllZmb0J2o}} Сучасні дива Цукерки
{{#ev:youtube|zO-jfwHuSzk}} Шоколадные конфеты своими руками

[[Категорія:Цу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]