Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Щирий

2014-12-02T17:58:10Z

Dashashd:

'''Щирий, -а, -е. '''1) Искренній. ''Щира душа. ''Ном. ''Щире серце. ''Чуб. III. 266. 2) Истинный, настоящій, неподдѣльный, сущій. ''Добра та рада, де щирая правда. ''Ном. № 6130. ''Щирий козак ззаду не нападається. ''Ном. № 4199. ''Це не казка, а щирая правда. ''Чуб. II. 27. 3) Настоящій, безпримѣсный, чистый. ''Щирий пісок. ''Радом. у. ''Ходить зайчик по щирім бору. ''Грин. III. 109. ''Зробив ворітця із щирого злітця. ''Чуб. III. 295. ''Огородив двір щирим залізом. ''Чуб. 4) Усердный, прилежный. ''Щирому і Бог помагає. ''Ном. № 4436. ''Ой запрягайте батькови коні ой щирі воронії. ''Мет.
[[Категорія:Щи]]
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''ЩИ́РИЙ, а, е.'''

'''1.''' Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. Чоловік був дуже добрий, до своїх щирий, зроду-віку нікого не скривдив(Марко Вовчок, I, 1955, 85); Людина щира й пряма, Матвєєв ненавидів безпідставні обіцянки й удавані розради (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 36); Батько Люсі, усміхаючись, розгладжує чорні козацькі вуса. Його знає все село як доброго хлібороба, чулу й щиру людину (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 119);

// Який охоче приймає кого-небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний. Усе йому здавалося таким добрим, смачним; самі хазяїни — такими щирими, привітними людьми, що він аж повеселішав трохи... (Панас Мирний, І, 1949, 274); Артем розповів Христі, що це за родичі, що за люди: щирі, привітні. З дорогою душею приймуть її (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 547);

// Уживається у підписах для вираження сердечної прихильності до кого-небудь. Разом з жінкою засилаємо Вам та цілій родині Вашій найсердечніші привітання. Ваш щирий Михайло Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159);

// Який є виявом доброго, сердечного ставлення (про вітання, подяку і т. ін.). Передайте моє щире вітання Вашій дружині (Панас Мирний, V, 1955, 414); Арміє наша, народу дитино, — Щире народне спасибі тобі! (Максим Рильський, I, 1956, 354); Почуття щирої подяки до дивного колгоспника заворушилося в грудях лейтенанта (Петро Панч, Іду, 1946, 35); Рота зустріла його щирими поздоровленнями: доки Черниш лікувався, в полк йому прийшло звання лейтенанта і орден Червоного Прапора (Олесь Гончар, III, 1959, 213);

// Пройнятий сердечною теплотою, відвертістю. Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 33); З газдинею зав'язалися у Марусі щирі, приятельські відносини (Гнат Хоткевич, II, 1966, 170);

// Який виражає справжні, непідробні почуття, думки. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде; Я додам вам раду щиру: І при щасті знайте міру (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 120); Настя подивилась на нього, його очі були такі щирі, немов дивились їй у душу (Леся Українка, III, 1952, 589); Чи винен я, що в серці квітнуть твоя хода і голос твій? І що про тебе пісня щира і синню й золотом сія (Володимир Сосюра, II, 1958, 117);

// Сповнений ласки, доброти, душевності; привітний. Такою тихою мовою та розумною радою Чіпка був як сповивачем сповитий. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось (Панас Мирний, I, 1949, 363); — Княгине моя, золото моє! — каже їй Гвинтовка. — Привітай же моїх гостей щирим словом і ласкою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 122);

// Сповнений життєвої правди; правдивий. Чом я не маю огнистого слова, Палкого, чому? Може б та щира, гарячая мова Зломила зиму! (Леся Українка, I, 1951, 28); Своїм щирим, схвильованим словом Марко пройняв усіх (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 400).

'''Від (од) щирого серця:''' а) (у сполуч. з дієсл., що виражають побажання, вітання) палко, від усієї душі. Павло обняв і поцілував її від щирого серця (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285); — Голубчику, Харитоне! Поздоровляю вас од щирого серця! — крикнув Прокопович і кинувся обнімати й цілувати Моссаковського (Нечуй-Левицький, III, 1956, 69); Від щирого серця тисли [бійці] руки любимому командиру, поздоровляли з високою нагородою (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 77); б) (у сполуч. здієсл. розказувати, розповідати і т. ін.) відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно. Якби мати тогді до неї пристала, вона б усю правду, від щирого серця, усе б їй розказала (Квітка-Основ'яненко II, 1956, 439); З (із) щирим серцем — з добрими намірами; довірливо. Не по правді ви із своєю Лесею робите. Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); [Терлецький:] Отут і поговоримо. Сідайте. [Чорноліс:] Яка розмова?.. Адже завжди так: Коли ти з щирим серцем, то тобі У вічі плюнуть. Це вже неодмінно (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 384); Щира дружба (прихильність і т. ін.) — сердечна, чиста, правдива дружба, прихильність і т. ін. Геть напади розбійницькі! За мир! За мир! За дружбу всіх народів щиру! (Максим Рильський, III, 1961, 72); Щира душа; Щире серце: а) уживається для підкреслення таких якостей характеру людини, як правдивість, відвертість, сердечність, душевність. Подруги в Уляні душі не чули.. Любили в Уляні щиру душу(Панас Мирний, II, 1954, 102); [Вася:] Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа, що він людина політичних принципів (Іван Микитенко, І, 1957, 349); б) уживається на позначення людини, яка є носієм цих якостей. Вони навіть, бідні, ніколи не взнають Про вас, щирі душі, що стелите путь Новим поколінням (Іван Франко, XIII. 1954, 28); — Чом же ви не оженились? Не знайшли щирого серця? гарячої душі?(Нечуй-Левицький, VI, 1966, 39); Щира молитва — палка молитва. Вона впаде навколішки, приникне головою до помосту, — шепче молитву щиру, просить у бога ласки (Панас Мирний, I, 1949, 137); Щире прохання — ласкава просьба. Певні, що Ви, завжди одкликаючись щиро на громадські справи, прихилите ухо своє.. і до нашого щирого прохання (Панас Мирний, V, 1955, 398); Щирий друг (товариш, приятель)— справжній, вірний друг, товариш, приятель. Мені ж, о господи, подай Любити правду на землі І друга щирого пошли! (Тарас Шевченко, II, 1953, 333); Спасибі тобі, мій рідний брате, щирий товаришу, за твою ласку і добре діло! (Панас Мирний, V. 1955, 346); Він не мав у місті ніякого щирого приятеля (Іван Франко, VII, 1951, 256); Щирим серцем;Щирою душею — віддаючи всі сили; самовіддано. Робить [Андрійко] і діло, щирим серцем робить, а годинку урве собі на гуляння парубоцьке (Марко Вовчок, I, 1955, 275); — Послужив я козацтву щирою душею, а як-то мені козацтво послужить!(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 183).

'''2.''' Справжній, дійсний. Куди не піткнешся — панують кайдани; То де вже спокою нам ждать? Як щирі народу свого громадяни, За край ми повинні гадать! (Павло Грабовський, I, 1959, 83); Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями, а ми? (Леся Українка, III. 1952, 681); З афектованим рухом щирого сіцілійця він підняв руку й потряс цибулею так, що гичка її перетяла сірі руїни й зазеленила на блакитному небі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Сахно заздро поглянула на дідугана і, хоч була й сама щира спортсменка.., на кулаки вона з ним не визвалася б (Юрій Смолич, I, 1958, 46);

// Який по-справжньому вірить, дотримується чого-небудь. Щира мусульманка, яка знала страх божий, вихована у давніх звичаях та забобонах, вона не могла вибачить чоловікові гяурських примхів, вважала його мало не зрадником (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135);

// Безпосередній і глибокий (перев. про почуття). — Щирому коханню і бог не противник, як кажуть люди, — перепинила Мотря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 51); За ласку діти відплачують щирою любов'ю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 275); Щирий подив метнувсь і застиг на Галагановім обличчі (Андрій Головко, II, 1957, 483);

// Значний за ступенем вияву; щедрий. — За мої щирі послуги сама цариця пожаловала [пожалувала] мені Піски... (Панас Мирний, I, 1949, 187); Багато фарб розкидано по степу, щедрих, щирих фарб збудженої землі (Юрій Яновський, II, 1958, 51); Можна було сісти на молодій, ще не запиленій пилюкою траві, рясно покрапаній наївними жовтенькими квітами, настояними на щирому сонці (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 4);

// Без домішок, непідробний, чистий. Ой ти. річко бистрая, Ой ти. водо луговая, Чи не тяженько тобі, ..Круті бережки рівняючи. Щирі піски риючи? (Українські народні пісні, 2, 1965, 278); Якби я всіми барвами владала, то я б на барву барву накладала, і малювала б щирим самоцвітом (Леся Українка, I, 1951, 258); Копи ніби зачаровані з музики степової, — то хмарніють, то міняться на сонці щирим золотом (Григорій Косинка, Новели, 1962, 120); Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! Ой рано, рано, дуже рано, Оксано, ти від нас пішла... (Павло Тичина, II, 1957, 42).
'''Сказати щиру правду'''; Сказати по щирій правді див. сказати; Щира правдадив. правда.

'''3.''' на що, до чого і без додатка. Самовідданий, старанний, завзятий. [Пріська:] Ох... (Дивиться, як горить робота в Марти). Я змолоду була щира на роботу (Степан Васильченко, III, 1960, 77); Взяв Антін собі дружину маленьку, слабу жінку, але щиру до роботи (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 40); Мою появу на фабриці мало хто помітив. Хіба що щирі читачі директорських наказів прочитали.., що «такого-то зараховується на посаду художнього редактора фабрики» (Юрій Яновський, II, 1958, 18);

// Сповнений самовідданості, старання, завзяття. Хазяїн зглянувся на його щиру працю, похвалив його й набавив трохи плату (Панас Мирний, II, 1954, 77); — Випросила дівчина Мар'яна, за щиру свою роботу влітку, випросила щонайменшу квітку (Леся Українка, III, 1952, 490).
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 585.''

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===

ЩИРИЙ

'''від щи́рого се́рця'''. 1. перев. зі сл. цілува́ти, віта́ти і под. Палко, гаряче. Кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась, а Павло обняв і поцілував її від щирого серця (П. Куліш); — Вітаю од щирого серцяпанну Гризельду! — промовив князь Домінік (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. каза́ти. Відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно. Що ж їй тут казати? Вона від щирого серця тут і каже: “Як же вас ще полюбити?” (Г. Квітка-Основ’яненко); Від щирого серця кажу вам: ви — ідеальний батько (Л. Яновська). 3. зі сл. пла́кати, рида́ти і под. Нестримно. Володько довго та хоробро змагався зі спазмами плачу, .. Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби, .. не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця (У. Самчук).

'''щи́ра (золота́) душа́; щи́ре (золоте́) се́рце''' в кому, в кого, чия (чиє). Чесна, відверта, щедра, доброзичлива людина. Прохор Осауленко був козак не з величних, щира душа, себе на посміх не подасть (П. Куліш); Щира душа цей мартенівець (О. Гончар); — Лариска в мене золота душа, вона мені найдорожча людина (Є. Гуцало); Там (в Україні) найдете щире серце І слово ласкаве (Т. Шевченко); // Чесність, відвертість, доброзичливість, сердечність. Подруги в Уляні душі не чули… Любили в Уляні щиру душу (Панас Мирний).
щи́рим се́рцем; щи́рою душе́ю. Віддаючи всі сили, самовіддано. Робить (Андрійко) і діло, щирим серцем робить, а годинку урве собі на гуляння парубоцьке (Марко Вовчок); — Послужив я козацтву щирою душею,а як-то мені козацтво послужить! (П. Куліш).
''Фразеологічний словник української мови''

'''ЩИРИЙ'''

'''1''') искренний; сердечный; душевный; задушевный; откровенный, чистосердечный; прямой; прямодушный; открытый; непритворный; непосредственный; проникновенный; радушный (гостеприимный)
щирим серцем — (сильно) всем сердцем, всей душой
від щирого серця — от чистого [всего] сердца, от (всей) души
з щирою душею, з щирим серцем — (без хитрости; доверчиво) с открытой душой, с открытым [чистым] сердцем

'''2''') (действительный) истинный; подлинный, истый; настоящий; (преим. о чувствах - естественный) неподдельный, искренний; чистый (беспримесный - преим. о металлах)
щира правда — истинная [сущая, чистая] правда, разг. правда-матка

'''3''') (прилежный) усердный, старательный; рьяный, ретивый, книжн. ревностный

- щире вітання
- щирий друг
- щира душа
- щира любов
- щира подяка
- щире прохання
- щире спасибі
''Українсько-російський словник''

'''ЩИРИЙ'''
(хто) щиросердий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, о. душа навстіж; (друг) вірний, справжній, дійсний; (до гостей) приязний, привітний, гостинний; (привіт) сердечний; (- любов) непідробний; (- працю)самовідданий, старанний; (- золото) непідроблений, чистий.
''Словник синонімів''

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
'''щирий'''
Прилагательное

'''1.''' искренний; (питающий или виражающий добрие чувства) сердечний,душевний, задушевний; (о признании) откровенний, чистосердечний; (о словах, о характере) прямой; (о характере) прямодушний;(виражающий прямоту, искренность) открытий; (без раздумий следующий внутреннему влечению; естественно проявляющийся)непосредственний; (отражающий внутреннюю убежденность)проникновенний; (в подписи) искренне Ваш; (гостеприимний) радушний

щира душа — (о характере) искренность
щира душа — сердечность, душевность
щира душа — прямота

'''2.''' (действительний) истинний; подлинний, истий; (о чувствах)неподдельний, искренний; (беспримесний — о металлах) чистий;(такой каким должен бить, образцовий) настоящий

'''3.''' (прилежний) усердний, старательний; (о человеке) рьяний, ретивий, ревностний; (глубоко убежденний) истий

'''4.''' (при обстоятельстве) самий
щира молитва — горячая молитва
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: искренний.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: исренность.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 9dg9Wmxm1Wk}}
https://www.youtube.com/watch?v=9dg9Wmxm1Wk

==Цікаві факти==
===Про искренность===

'''Что такое искренность'''

'''Искренность''' – один из аспектов честности, правдивости, отсутствие противоворечий между реальными чувствами и намерениями в отношении другого человека (или группы людей) и тем, как эти чувства и намерения преподносятся ему на словах. Важнейший признак неискренности – несогласованность между словесными заявлениями и невербальными знаками (жестами, мимикой, интонацией), которые говорящий не всегда может контролировать.

'''Искренность''' – величайший дар, исток истоков, идущий из центрального сердца Всевышнего, несущий в себе Веру, Надежду, Любовь.

'''Искренность''' - это искра Божья, которая присутствует в каждом человеке.

'''Искренность''' – это добродетель человека с чистой душой и благородным сердцем.

'''Искренность''' – это умение отказаться от лукавства не только в многолюдном обществе, но и наедине с самим собой.

'''Искренность''' – это открытость человека для восприятия того нового, что несут ему окружающий мир и окружающие люди.

'''Искренность''' - это ясность мыслей и непредвзятость взглядов человека.

'''Преимущества искренности'''

Искренность несет освобождение – от лжи, лицемерия, двуличия.

Искренность даёт силы – для достижения единства мысли и слова.

Искренность даёт радость – от естественности поведения и неподдельности реакций.

Искренность даёт возможность – всегда оставаться самим собой.

Искренность даёт надежду – на понимание.

'''Проявления искренности в повседневной жизни'''
Религия. Каждая религия призывает человека к познанию самого себя – а следовательно, к искренности, без которой это познание невозможно.

Межличностное общение. Человек, предпочитающий говорить то, что думает, даже если это может вызвать отторжение окружающих – проявляет искренность.

Семейное воспитание. Родители, в отношениях которых друг с другом и с детьми отсутствуют ложь и лицемерие – подают детям пример искренности.

Искусство. Все произведения искусства, которые по-настоящему задевают за живое – будь то музыка, живопись, скульптура – отличаются искренностью.

'''Как достичь искренности'''

Вера. Религиозность пробуждает лучшие качества человека – в их число непременно входит искренность.

Чтение классической и духовной литературы. Качественная литература обращается к наиболее позитивным сторонам личности, призывая и приучая к искренности, правдивости и естественности.

Межличностное общение. Общение с людьми, которые являют собой образец честности и искренности, человек культивирует в себе эти добродетели.

Семейное воспитание. Родители, подающие детям пример искренности – укрепляются и сами в этой добродетели.

Самосовершенствование. Борясь с такими проявлениями, как излишняя опасливость, мягкость или нерешительность; воспитывая в себе самоуважение – человек приближается к искренности.
Більше читайте тут: [http://www.xapaktep.net/virtues/franklin/sincerity/desc.php]

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
'''И́скренность''' — один из аспектов честности, правдивости, отсутствие противоречий между реальными чувствами и намерениями в отношении другого человека (или группы людей) и тем, как эти чувства и намерения преподносятся ему на словах.

Важнейший признак неискренности — несогласованность между словесными заявлениями и невербальными знаками (жестами, мимикой, интонацией), которые говорящий не всегда может контролировать.

Обычно искренность расценивается как положительное качество. Однако искренность вступает в противоречие с вежливостью, с нормами западного этикета, которые ограничивают высказывание «в глаза» негативных оценок, могущих быть обидными или оскорбительными с точки зрения собеседника. С точки зрения бусидо подобное отсутствие искренности считается лицемерием.

Файл:Искренний.jpg

2014-12-02T17:50:34Z

Dashashd:

Файл:Исренность.jpg

2014-12-02T17:50:23Z

Dashashd:

Мітла

2014-11-30T16:27:38Z

Dashashd:

'''Мітла, -ли, '''''ж. ''1) Метла. ''Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. ''Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = '''Мітлиця ж'''. Вх. Пч. І. 8.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''МІТЛА́''', и, жін.

'''1.''' Великий віник, часто прикріплений до довгої палиці. [Химка (замітає двір мітлою):] Людям неділя, а тобі нема ні празника, ні неділі в цих хазяїнів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 523); Десь чується шурхіт мітли двірника, Доноситься здалеку дзенькіт трамвая... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 8); * Образно. Гітлерівська мітла була дуже густою, мела підряд, з тим розрахунком, щоб виловити і винищити всіх, хто хоч і не був, але міг бути учасником партизанської чи підпільної боротьби з окупантами (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 7); * У порівняннях.Одна товста гілляка захопила цілий рядок дівчат і, наче мітла, змела. Їх з полудрабка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31).
♦ [Залізною] мітлою гнати (виганяти, вигнати, вимітати, вимести і т. ін.) — рішуче звільнятися від кого-, чого-небудь. — Скільки я вже заходив до кооперативу.. Гвіздки є? Нема! Ремінь є? Нема! Кооператор, кажу. Гнати б отакого кооператора мітлою!.. (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 45); Сильна робітничо-селянська влада придушує всякі білогвардійські змови, влаштовані проти неї. Залізною мітлою виганяє вона зрадників із своїх рядів(Ленін, 30, 1951, 5); — А от на звітно-виборчих зборах слід мітлою вимести безвідповідальні ревкомісії (Остап Вишня, I, 1956, 437); Під мітлу вимітати — без залишку, начисто, зовсім забирати, знищувати і т. ін. Насувався голод.., а «рятівники» [інтервенти] тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (Олесь Гончар, II, 1959, 35).

'''2.''' розм. Те саме, що комета. Мітла огненная зійшла. І степ і гори осіяла (Тарас Шевченко, II, 1963, 362); На вечірньому небі з'явилася велетенська червона мітла (Яків Качура, II, 1958, 442).
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 756.''

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''МІТЛА'''
(-и) ж.; крим.; зневажл. Жінка легкої поведінки. БСРЖ, 348; СЖЗ, 67; ЯБМ, 2, 30.
''Словар українського сленгу''

'''МІТЛА'''

'''виміта́ти''' / ви́мести під мітлу́ що. Забирати все начисто, зовсім нічого не лишаючи. Насувався голод.., а “рятівники” (інтервенти) тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (О. Гончар); — Хто хоче пити молоко, фуражу залишав би, — сказала Тоня.. А то влітку весь фураж під мітлу виметуть, а навесні, коли худоба дохне, знову давай його назад, із станції тягачами по багнищі тягнуть (О. Гончар).повиміта́ти під мітлу́ (про все). — Є дані, — знову продовжував херсонський посланець, — що греки зараз беруть хліб у Хорлах, під мітлу заповзялися усе повимітати, як зробили це і в нас, у Херсонськім порту (О. Гончар).

'''мести́ як (мов, ні́би і т. ін.) помело́м (мітло́ю)''' що і без додатка. Брати, забирати, знищувати і т. ін. все підряд; нічого не залишати. Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (І. Котляревський).

'''(як) під мітлу́, зі сл. забира́ти, підбира́ти і т. ін'''. Нічого не залишаючи, акуратно, все підряд. І справді, машина безвідмовно корилася людській волі, ..як під мітлу, забирала руду (С. Чорнобривець); Підбиралося з городів усе, як під мітлу (З усн. мови); В 1932 році хліб вивезли під мітлу. ..В 1933-му .. почався масовий мор людей (З газети).
''Фразеологічний словник української мови''

'''МІТЛА'''
помело, (хатня) віник; (небесна) ЖМ. комета.
Словник синонімів

'''Мітла́'''
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири мітли́
Орфографічний словник української мови
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
'''мітла'''
Переклад на англійську:
• besom (noun)
A broom made of twigs tied together on a long handle.
• broom (noun )

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: метла.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: мітла.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: метлы.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|hnXMpMuObAw}}
https://www.youtube.com/watch?v=hnXMpMuObAw

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Метла имеет большое значение в русских народных сказках. В частности, одна из основных героинь русских сказок Баба-Яга активно пользовалась метлой (помелом), как для полёта в ступе, так и для полёта на ней верхом.

Кроме того, по поверьям мётлы — средство передвижения ведьм. Говорили, что мётлы натирались специальной волшебной мазью, чтобы она могла летать. После этого вылет производился прямо через дымовую трубу. Кроме того, чтобы ведьма упала с метлы, согласно легендам, необходимо было позвонить в церковный колокол.

Согласно поверьям, метлу, как и любою вещь, предназначенную для использования вне дома, нельзя держать дома же; ставить ее надо черенком вниз — тогда, согласно поверьям, она помогает привлечению богатства в хозяйство.
В знаменитом романе Булгакова «Мастер и Маргарита» главная героиня летала верхом на метле.
В книгах о Гарри Поттере на мётлах верхом летают волшебники. В том мире существует игра Квиддич, в которую играют на специальных «гоночных» мётлах.

В анимационном фильме «Ведьмина служба доставки» главная героиня работала курьером, используя метлу в качестве средства передвижения.
Популярное в Москве в 70-е годы среди советской «золотой молодежи» кафе «Метелица» на молодежном сленге называлось «Метла». Также «Метлой» в отечественной рок-тусовке называют американскую трэш-метал группу Metallica.

Файл:Метлы.jpg

2014-11-30T16:26:36Z

Dashashd:

Файл:Метла.jpg

2014-11-30T16:26:26Z

Dashashd:

Файл:Мітла.jpg

2014-11-30T16:26:15Z

Dashashd:

Міщанство

2014-11-30T16:14:59Z

Dashashd:

'''Міщанство, -ва, '''''с. ''Мѣщанство, мѣщане. Желех.
[[Категорія:Мі]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

'''МІЩА́НСТВО''', а, сер.

'''1.''' У дореволюційній Росії — соціальна група людей, що складалась з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців і т. ін. А міщанство, духовенство, — що для їх дворяни? Кожне дума про «равенство», Панібратство дране! (Микола Чернявський, Поезії, 1949, 156);
// Збірн. до міщанин. Уподовж дороги гуля міщанство: дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках (Олекса Стороженко, I, 1957, 76); — Я гадаю об'єднати козацьку старшину, магістрат, ремісників та міщанство — взагалі всі наші сили (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 131).

'''2.''' перен. Погляди й поведінка міщанина (у 2 знач.). Вона не вибачить йому його ганьби, його міщанства. Треба було щось сказати, щось зробити... Але що? Він не знав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 405); Література наша переслідує міщанство на широкому фронті — в ставленні до праці, і в ставленні до власності, і в розумінні краси і затишку (Шамота, Талант і народ, 1958, 219).
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 763.''
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===

'''МІЩАНСТВО'''
ист.; перен.
мещанство.
''Українсько-російський словник''

'''МІЩАНСТВО'''
рос. мещанство
суспільний стан, до якого у середньовіччі і в більш пізній час належало населення міст і містечок України. Основні сфери занять — ремесла, промисли, сільське господарство і торгівля. Визначалося суспільно-політичною активністю, зробило помітний вклад у культуру українського народу.
''Eкономічна енциклопедія''

'''МІЩАНСТВО'''
міща́нство
іменник середнього роду. ''Орфографічний словник української мови''
==Іноземні словники==

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''міщанство'''
-а, с.
'''1)''' У дореволюційній Росії – соціальна група людей, що складалася з дрібних торгівців, ремісників, нижчихслужбовців і т. ін. || Збірн. до міщанин.

'''2)''' перен. Погляди й поведінка міщанина (у 2 знач.).

''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.''

'''Мещанин'''(в дворянстве)
Мѣщанинъ (въ дворянствѣ).
Мѣщанство (иноск.) — взгляды и направленіе низкаго уровня — внѣ возвышенныхъ стремленій.
Ср. Я вполнѣ согласна съ вами, что возвышеніе человѣка свыше его состоянія рѣдко счастливитъ его — о! это правда; но несогласна съ вами въ томъ, чтобъ человѣкъ никогда не могъ найтись и опознаться въ новомъ положеніи своемъ, чтобъ онъ навсегда оставался не въ своей тарелкѣ, — однимъ словомъ, мѣщаниномъ въ дворянствѣ.
Даль. Крестьянка.
Ср. Рѣшилъ Фигляринъ вдохновенный,
Я во дворянствѣ мѣщанинъ;
Ктожъ онъ въ семьѣ своей почтенной?
Онъ — на Мѣщанской дворянинъ.
А. С. Пушкинъ. Эпигр.

''Русская мысль и речь. Свое и чужое. Опыт русской фразеологии. Сборник образных слов и иносказаний. Т.Т. 1—2. Ходячие и меткие слова. Сборник русских и иностранных цитат, пословиц, поговорок, пословичных выражений и отдельных слов. СПб., тип. Ак. наук.. М. И.Михельсон. 1896—1912.''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 220px-14._Ukr_mischanyn.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: мещанство.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: міщанка|x140px]]

|}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування — згідно з нормами Магдебурзького права, Бранденбургського права, Любецького права, Кульмського права та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани — звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістратуміста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття.

На теренах України міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицько-волинськими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той самий суспільний прошарок, що у французькому суспільстві та мові позначається словом буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».

Основними сферами занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад у національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.

У європейських країнах міщанство зазвичай походило з селянства і з часу своєї появи по-різному протистояло або знаходилось під тиском таких феодальних класів як дворянство та аристократія, лицарство та клір. У Росії, як в часи імперії, де панівним класом та головним культуртрегером було дворянство, так і пізніше — врадянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства — міщанство як клас або прошарок в процесі своєї соціальної генези так і не набув правового суверенітету та економічної незалежності та сили, а саме поняття «міщанство» у літературі вживалося і досі часто вживається з негативною конотацією.

Файл:Міщанка.jpg

2014-11-30T16:13:46Z

Dashashd: Українська міщанка

Українська міщанка

Файл:220px-14. Ukr mischanyn.jpg

2014-11-30T16:12:41Z

Dashashd: Український міщанин

Український міщанин

Файл:Мещанство.gif

2014-11-30T16:12:17Z

Dashashd:

Чебрець

2014-11-30T15:56:01Z

Dashashd:

'''Чебрець, -цю́, '''''м. ''Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. ''Заросла могила травою та чебрецем. ''Левиц. І. 76. б) — '''лісовий'''. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. І. 176.
[[Категорія:Че]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''ЧЕБРЕ́ЦЬ''', ю, чол. (Thymus, L.). Дикоростуча напівкущова медоносна рослина, що має пряме стебло (в нижній частині здерев'яніле) з лілувато-рожевими (іноді білими) квітками; використовується в медицині. Швидко заросла могила травою та чебрецем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111); Ще за часів язичества наші предки на кострища клали чебрець, коли курили фіміам перед богами (Лікарські рослини.., 1958, 117); На всю хату запахло польовими квітами — ромашкою та чебрецем (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 145).

''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 289.''

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''ЧЕБРЕЦЬ'''
бот.
чабрец, тимьян.
''Українсько-російський словник''

'''ЧЕБРЕЦЬ'''
бот. тиміям, чабрець, чебрик.
''Словник синонімів''

'''ЧЕБРЕЦЬ'''
чебре́ць
іменник чоловічого роду.
''Орфографічний словник української мови''

'''ЧЕБРЕЦЬ'''
ароматична рослина родини губоцвітих; кореневищний напівкущ; зона помірного клімату пн. півкулі; бл. 35 видів; квітки фіолетові; застосовують у парфумерній промисловості, як приправу (головним чином ч. звичайний) і як лікарську рослину.
''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
'''чебрець'''
Переклад на англійську: thyme (noun)

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''чебрець'''
-ю́, ч.
Дикоростуча напівкущова медоносна рослина, що має пряме стебло (в нижній частині здерев'яніле) з лілувато-рожевими (іноді білими) квітками; використовується в медицині.

''В''''еликий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:521.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
===Трава чебрець===
====Цілющі властивості====

З трави чебрецю готують настій, настоянку, відвар. Застосовують відвар і настій з чебрецю в якості інгаляцій, полоскань, примочок і компресів, а також приймають всередину, п'ють як звичайний чай.
Моя бабуся, наприклад, спить на подушці набитою сухою травою чебрецю, або ж просто кладе полушку у головах. Така подушка допомагає впоратися з безсонням, заспокоює, сприяє хорошому сну.
Ванни з чебрецю допомагають при суглобовому ревматизмі, болях у суглобах, ударах і пухлинах.
Дуже добре відвар чебрецю справляється з неприємним запахом з рота. Його заварюють і п'ють, також полощуть ротову порожнину. Чебрець освіжає подих, покращує роботу шлунково-кишкового тракту.

Також чай з чебрецю допомагає при дисбактеріозі, покращує роботу кишечника, гальмує розвиток патогенної мікрофлори. Чай можна пити як дітям так і дорослим.
При грибковому ураженні шкіри, при суглобовому ревматизмі, при екземі і гнійничкові ураження шкіри роблять компреси, припарки і примочки.
При головних болях можна розтерти свіже листя чебрецю і прикласти до скронь, а також вдихати цей аромат. Чебрець має бактерицидні властивості і просто незамінний при простудних захворюваннях, при кашлі.
Більше читайте тут: [http://stopbolezni.net/likuemo-prurodoy/4424-trava-chabrez.html]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
'''Чебрець''' (Thymus) — рід напівкущів з родини губоцвітих. В Україні зустрічаються 36 видів, зокрема найпоширеніші Чебрець широколистий (Th. latifolius) і Чебрець звичайний (Th. serpyllum), які використовують як сировину для одержання тимолу. Вивари та настої чебрецю звичайно вживають у народній медицині при захворюванні дихальних шляхів тощо.
Чебрець — багаторічний невисокий напівчагарник з дрібним еліптичним листям і рожево-бузковими квітами, які цвітуть практично все літо. Насіння дозріває в липні–вересні.
Быльше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C]

Файл:415.jpg

2014-11-30T15:53:55Z

Dashashd:

Файл:521.jpg

2014-11-30T15:53:26Z

Dashashd:

Чоботарь

2014-11-30T15:42:10Z

Dashashd:

'''Чоботарь, -ря, '''''м. ''Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. ''Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. ''Нп.
[[Категорія:Чо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''ЧОБОТА́Р''', я, чол.

'''1.''' Майстер, який шиє і ремонтує чоботи та інші види взуття; швець. Вона зросла на селі, її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було (Борис Грінченко, I, 1963, 262); Одягнувшись у все нове, Віктор біг з кравецької майстерні до чоботарів (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 192).

'''2.''' розм. Те саме, що шилодзьобка.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''ЧОБОТАР'''

'''1)''' сапожник

'''2)''' орн. разг. Шилоклювка
Українсько-російський словник

'''чобота́р'''
іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''чоботар'''
[чобота/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/-ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чоботар.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чоботарь.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
===Пташка - Чоботар (Recurvirostra Avosetta)===
'''Вид''' – Чоботар (Recurvirostra Avosetta)

'''Рід''' – Чоботар (Recurvirostra)

'''Родина''' – Чоботарові (Recurvirostridae)

'''Ряд''' – Сивкоподібні (Charadriiformes)

'''Середовище існування'''
Гніздовий ареал чоботаря розрізнений, охоплює кілька кліматичних зон від помірної в Північній Атлантиці до степів і пустель у Центральній Азії, і тропіків і субтропіків в Східній і Південній Африці. На території України регулярно гніздиться в південний регіонах, переважно у дельті Дунаю, на косах, лиманах, узбережжях та островах в Чорному та Азовському морі. У гніздовий період тримається на пологих відкритих берегах неглибоких водойм з солоною або солонуватою водою - морських мулистих бухтах, дрібних озерах, солончакових болотах, естуаріях, сезонних розливах в зоні пустель і напівпустель. Чоботар обирає місця, де влітку рівень води значно знижується, оголюючи численні острівці, піщані обмілини і гребені каменів. Інша характерна особливість гніздових ділянок - млява рослинність, викликана високим вмістом солі у воді. Поза сезоном розмноження перебуває в аналогічних біотопах, а також на ставках, дельтах річок, лагунах і піщаних пляжах морських узбереж.
Більше читайте тут: [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=420]

Файл:Чоботарь.jpg

2014-11-30T15:39:56Z

Dashashd:

Файл:Чоботар.jpg

2014-11-30T15:39:45Z

Dashashd:

Чинбарь

2014-11-30T15:29:46Z

Dashashd:

'''Чинбарь, -ря, '''''м. ''Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
[[Категорія:Чи]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''ЧИНБА́Р''', я, чол. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях — ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (Історія середніх віків, 1955, 63); — А що, кажу, Якове, ..будемо з шкурами робити? — Прийшлося чинбаря наняти, сяк-так вичинили їх уже по-нашому та спродали за якийсь там безцінок (Панас Мирний, I, 1954, 222);
// Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 325.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''Чинба́р''' іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Чинбар'''
-я́, ч.
Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. || Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

'''чинбар'''
(ремісник, який чинить шкури), гарбар; кушнір (той, хто вичиняє хутро й шиє хутряні вироби)

Словник синонімів української мови. 2014.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чинбар.png |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чинбарі.jpg|x140px]]

|}

Чинбарь

2014-11-30T15:28:58Z

Dashashd:

'''Чинбарь, -ря, '''''м. ''Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
[[Категорія:Чи]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''ЧИНБА́Р''', я, чол. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях — ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (Історія середніх віків, 1955, 63); — А що, кажу, Якове, ..будемо з шкурами робити? — Прийшлося чинбаря наняти, сяк-так вичинили їх уже по-нашому та спродали за якийсь там безцінок (Панас Мирний, I, 1954, 222);
// Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.
--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 17:28, 30 листопада 2014 (EET)Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 325.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''Чинба́р''' іменник чоловічого роду, істота
--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 17:28, 30 листопада 2014 (EET)Орфографічний словник української мови
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Чинбар'''
-я́, ч.
Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. || Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.

--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 17:28, 30 листопада 2014 (EET)Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

'''чинбар'''
(ремісник, який чинить шкури), гарбар; кушнір (той, хто вичиняє хутро й шиє хутряні вироби)

--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 17:28, 30 листопада 2014 (EET)Словник синонімів української мови. 2014.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чинбар.png |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чинбарі.jpg|x140px]]

|}

Файл:Чинбар.png

2014-11-30T15:26:24Z

Dashashd:

Файл:Чинбарі.jpg

2014-11-30T15:26:05Z

Dashashd:

Одноріг

2014-11-30T10:55:38Z

Dashashd:

'''Одноріг, -рога, '''''м. ''1) Единорогъ. ''В святого Юра з буйного тура ''(труба), ''в Господа Бога з однорога. ''Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
[[Категорія:Од]]
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===

'''ОДНОРІГ'''
легендарний звір з одним рогом на лобі.
(EET)УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

'''Одноріг, рога, м'''.
1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544.

2) Насѣк. Носорогъ.

3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 41.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Одноро́г''' (укр. Одноріг) — село, входит в Белоцерковский район Киевской области Украины. Соседствующиесела: Поправка, Черкас.
Население по переписи 2001 года составляло 175 человек. Почтовый индекс — 09181. Телефонный код —4563. Занимает площадь 7 км². Код КОАТУУ — 3220485302.
Wikimedia Foundation. 2010.

'''Єдиноріг''' - (ссавець родини дельфінових), одноріг, однорожець, нарвал
Словник синонімів української мови

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: одноріг.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: эдиноріг.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|3y7fwuks7wY}}
https://www.youtube.com/watch?v=3y7fwuks7wY
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===

'''Єдиноріг''' — міфічна істота, що символізує доброчесність. Зазвичай єдинорога уявляють у вигляді коня із рогом. Згідно із езотеричними вченнями, має біле тіло, червону голову та сині очі.
Перші зображення єдинорога зустрічаються приблизно у 4 ст. до н. е. на печатках із древніх міст долини Інду. Зустрічається в «Атхарваведі» та «Махабхараті». Грецька й римська традиції розглядали єдинорога як реально існуючу тварину, його появу зв'язують із Африкою або Індією.
Зустрічається в традиціях багатьох народів. За словами Карла Юнга, «Єдиноріг не є поодинокою сутністю, це — казкова істота з численними варіаціями: наприклад, існують однорогі коні, віслюки, риби, дракони, скарабеї тощо. Суворо кажучи, ми маємо справу з темою єдиного рогу (алікорн)»

На Сході єдинорог зображався у вигляді кози, пізніше, на Заході — оленя, коня. Спочатку єдинорога вважали істотою чоловічої статі, пізніше — жіночої.

Більше читайте тут : [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B3]

Одноріг

2014-11-30T10:53:31Z

Dashashd:

'''Одноріг, -рога, '''''м. ''1) Единорогъ. ''В святого Юра з буйного тура ''(труба), ''в Господа Бога з однорога. ''Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
[[Категорія:Од]]
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===

'''ОДНОРІГ'''
легендарний звір з одним рогом на лобі.
--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 12:53, 30 листопада 2014 (EET)УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

'''Одноріг, рога, м'''.
1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544.

2) Насѣк. Носорогъ.

3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 41.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Одноро́г''' (укр. Одноріг) — село, входит в Белоцерковский район Киевской области Украины. Соседствующиесела: Поправка, Черкас.
Население по переписи 2001 года составляло 175 человек. Почтовый индекс — 09181. Телефонный код —4563. Занимает площадь 7 км². Код КОАТУУ — 3220485302.
--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 12:53, 30 листопада 2014 (EET)Wikimedia Foundation. 2010.

'''Єдиноріг''' - (ссавець родини дельфінових), одноріг, однорожець, нарвал
--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 12:53, 30 листопада 2014 (EET)Словник синонімів української мови

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: одноріг.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: эдиноріг.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|3y7fwuks7wY}}
https://www.youtube.com/watch?v=3y7fwuks7wY
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===

'''Єдиноріг''' — міфічна істота, що символізує доброчесність. Зазвичай єдинорога уявляють у вигляді коня із рогом. Згідно із езотеричними вченнями, має біле тіло, червону голову та сині очі.
Перші зображення єдинорога зустрічаються приблизно у 4 ст. до н. е. на печатках із древніх міст долини Інду. Зустрічається в «Атхарваведі» та «Махабхараті». Грецька й римська традиції розглядали єдинорога як реально існуючу тварину, його появу зв'язують із Африкою або Індією.
Зустрічається в традиціях багатьох народів. За словами Карла Юнга, «Єдиноріг не є поодинокою сутністю, це — казкова істота з численними варіаціями: наприклад, існують однорогі коні, віслюки, риби, дракони, скарабеї тощо. Суворо кажучи, ми маємо справу з темою єдиного рогу (алікорн)»

На Сході єдинорог зображався у вигляді кози, пізніше, на Заході — оленя, коня. Спочатку єдинорога вважали істотою чоловічої статі, пізніше — жіночої.

Більше читайте тут : [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B3]

Файл:Эдиноріг.jpg

2014-11-30T10:52:44Z

Dashashd:

Файл:Одноріг.jpg

2014-11-30T10:52:31Z

Dashashd:

Культура

2014-11-30T10:37:11Z

Dashashd:

'''Культура, -ри, '''''ж. ''Культура. ''Культура знищила крепацтво. ''К. ХП. 13. ''Се бо ''(література) ''вже висока стадія розумової культури. ''К. ХП. 124. ''Європейська культура. ''К. ХП. 115.
[[Категорія:Ку]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''КУЛЬТУ́РА, и, жін'''.
'''1.''' Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Він, купець, що раз у раз мав діло з різним народом, їздив по чужих землях,.. захопився блиском та багатством європейської культури, правда, більше зовнішньої(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135); Мрію я про той близький час, коли щезне різниця між селом та містом, коли всі висоти культури будуть і в селянина напохваті (Юрій Яновський, II, 1954, 127);
// з означ. Рівень розвитку суспільства у певну епоху. Не менш важливою ознакою ананьїнської культури є наявність досить розвиненої металургії — спочатку міді і бронзи, а згодом і заліза (Археологія, II, 1948, 3);
// Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини. Тепер Франко.. всі сили свої оддає українській літературі й науці і ще немало може зробити для рідної культури (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); Слід мати на увазі, що національний характер, як і вся національна специфіка культури, — категорія, якій в головних рисах властива, як відомо, значна стійкість (Про багатство літератури, 1959, 47).

'''2.''' Освіченість, вихованість. — Вона дуже відрізняється від своїх ровесниць. Здається мені, що вона має культуру і в серці (Ольга Кобилянська, III, 1956, 118); — Культури йому бракує. Ой як бракує! — вирішив зять, обмацуючи руками лисніючу під оком гулю(Анатолій Шиян, Баланда, 1954, 47).

'''3.''' чого. Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності. Технічний прогрес значно підвищить вимоги до культури виробництва(Програма КПРС, 1961, 58); [Ольга:] На шахті «Глибокій» майже нема нещасних випадків. Чому? Там висока соціалістична культура праці їх знищила (Олександр Корнійчук, II, 1955, 162); Культура мови і слова в деяких театрах перебуває в загрозливому стані, в чому винні перш за все керівники театрів і його майстри (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 50).

'''4.''' спец. Розведення, вирощування якої-небудь рослини або тварини; культивування. Іван Володимирович [Мічурін] перший в історії плодівництва став працювати над горобиною і домігся того, що ввів цю досі дику рослину в культуру (Юним мічурінцям.., 1955, 79); Дика у тебе, волошко, натура, Що не злама її людська культура (Максим Рильський, III, 1961, 179);
// Рослина, що розводиться, вирощується. Бригади переключилися на підготовку ґрунту для пізніх культур (Петро Панч, В дорозі, 1959, 220); Вговорила подруг Леся. Ланку їй дали-таки. Дві взяли собі культури — Кукурудзу й буряки (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 52).

'''5.''' чого, бакт. Мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі. [Ніна:] Не чіпайте цього флакончика. В ньому культура менінгококів (Іван Кочерга, II, 1956, 284); Для боротьби з гризунами виготовляють на бульйоні у спеціальних лабораторіях культуру бактерій, яку зберігають у герметично закритих банках (Захист рослин.., 1952, 100).

--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 12:37, 30 листопада 2014 (EET)Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 394.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''КУЛЬТУРА'''
(від лат. cultura - освіта, розвиток, догляд) – сукупність духовних, матеріальних і практичних здобутків людства, у яких віддзеркалюється рівень розвитку, досягнений суспільством. Музична К. охоплює систему досягнень в сфері музичної творчості, виконавства та освіти, а також рівень освіченості та вихованості особистості людині в галузі музичного мистецтва. (Словник музичних термінів)
КУЛЬТУРА
культу́ра
(від лат. cultura – догляд, освіта, розвиток)

'''1.''' Сукупність матеріальних і духовних цінностей створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. У класовому суспільстві К. має класовий характер. Панівною в капіталістичному суспільстві є буржуазна К. Разом з тим у капіталістичному суспільстві існують і розвиваються елементи пролетарської К., які стають ідеологічним знаряддям робітничого класу, всіх трудящих у боротьбі за своє визволення. В процесі історичного розвитку К. передового класу вбирає в себе прогресивні досягнення попередніх суспільств. На основі соціально-економічних перетворень та використання культурної спадщини новий пануючий клас творить свою нову К. Радянська соціалістична К. розвинулася з пролетарської К. Перемога соціалістичної революції в СРСР відкрила шлях культурній революції. Радянська К. – соціалістична
'''2.''' Ступінь довершеності в оволодінні якоюсь галуззю знань або діяльності (К. виробництва).
'''3.''' К. поведінки – сукупність моральних вимог, які стають для людини складовою частиною її звичок і навиків, що виявляються в її щоденній поведінці (на виробництві, в побуті, спілкуванні з іншими людьми).
'''4.''' К. сільськогосподарська – рослина, що її розводять (культивують) з метою одержання певної продукції.
'''5.''' К. археологічна – група археологічних пам’яток (на певній території або певного часу), що мають спільні ознаки.
'''6.''' К. мікроорганізмів – вирощування мікроорганізмів з дослідницькою або промисловою метою;
¤ колонія бактерій, вирощена таким чином.
'''7.''' К. тканин – метод вирощування тканин або окремих клітин, видалених з організму людини, тварин чи рослин. Інша назва – експлантація.
'''8.''' К. праці – сукупність умов, що забезпечують її високу продуктивність, безпеку й гігієну, а також рівень фахової підготовки працівника і його особистої організованості.
'''9.''' К. мови – ступінь відповідності мови нормам літературної мови; галузь мовознавства, що вивчає проблеми літературної мови.
(--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 12:37, 30 листопада 2014 (EET)Словник іншомовних слів Мельничука)

'''КУЛЬТУРА'''
зарубинецька культура; сполучен.
(лат., догляд, освіта, розвиток)
'''1.''' Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К.
'''2.''' Освіченість, вихованість.
'''3.''' Рівень, ступінь досконалості певної галузі господарської чи розумової діяльності (К. виробництва), праці і фахової підготовки (К. праці), суспільної поведінки (К. поведінки).
- сільськогосподарська культура
- археологічна культура
- культура мікроорганізмів
- культура мови
('''Словник іншомовних слів''')

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Культура'''
'''1.''' Совокупность материальных и духовных ценностей, созданных обществом и характеризующихопределенный уровень его развития. Здесь различается культура материальная и духовная. В более узкомсмысле термин относится именно к культуре духовной. Согласно З. Фрейду, культура — это вся суммадостижений и институций, отличающих нашу жизнь от жизни животных предков и служащая целям защитыот природы и урегулирования взаимоотношений. Зиждется на двух началах: на овладении силами природы ина ограничении человеческих влечений. Есть и еще одно ее основание: принуждение к труду.
'''2.''' Уровень, степень развития, достигнутая в некоей области знания или деятельности: культура труда,культура речи и пр.
'''3.''' Степень общественного и умственного развития, присущая некоему человеку.
--[[Користувач:Dashashd|Dashashd]] ([[Обговорення користувача:Dashashd|обговорення]]) 12:37, 30 листопада 2014 (EET)
Словарь практического психолога. — М.: АСТ, Харвест. С. Ю. Головин. 1998.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: культура.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: давній єгипет.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| Fhn18jmj53Y }}
https://www.youtube.com/watch?v=Fhn18jmj53Y

==Цікаві факти==
===Цікаві факти про культуру===

Оригінальна назва "Віднесених вітром" - "Бе-бе, чорна вівця".

У фільмі Кемеpyна "Титанік" найбільш часто вживане слово - "Роза".

У старогрецького бога війни Ареса були чотири коні: Блиск, Жах, Полум'я і ... Шум.

У арабів 28 різних віршованих розмірів, а у нас - всього 5

Імпресіонізм отримав свою назву через картину Клода Моне "Враження" (Impression).

Леонардо да Вінчі витратив майже 12 років, малюючи губи "Мона Лізи".

"Героїчна симфонія" Людвіга ван Бетховена спочатку була присвячена Наполеонові Бонапарту. Але коли Наполеон проголосив себе імператором, Бетховен скасував присвячення.

Найдешевшим фільмом за всю історію кінематогрофу вважається "Пограбування потягу", знятий в 1903 році. Його створення обійшлося в 100 доларів, а виручка від його показу склала 20 000 доларів.

"Іліада" Гомера складається з 15 000 строф.

Автор "Пригод Буратіно" Олексій Толстой назвав старого шарманщика папа Карло на честь автора "Пригод Піноккіо" - Карло Коллоді.

Американська музична конференція 1977 року визначила гобой як "поганий дерев'яний духовий інструмент, на якому ніхто не вміє грати добре".

Частини Біблії переведені на 2212 мов. Біблія цілком надрукована на 366 мовах; ще на 928 мовах надрукований тільки Новий Заповіт, а ще на 918 - тільки по одній частині Біблії.

У Пушкіна більше 70 епіграфів, у Гоголя - не менше 20, майже стільки ж у Тургенєва.

Перша премія "Оскар" була вручена 16 травня 1929 року.

У "Горі від розуму" Грибоєдова 54 рази зустрічається вигук"Ах!" і 6 разів вигук "Ох!".

У традиційному китайському живописі існують жанри "шань-шуй" ("гори-води") і "хуа-няо" ("квіти-птахи").

Перша офіційна публікація романа Віктора Ерофеєва "Москва - Півники" відбулася в журналі "Тверезість і культура".

Основна відмінність церкви від каплиці - наявність вівтаря.

Вальс, полонез, мазурка і менует мають музичний розмір 3/4, полька і гопак - 2/4, а лезгінка - 6/8.

Композитором музики, яка звучить при завантаженні Windows?95 є відомий ambient-музикант Брайан Іно.

На Венеціанському кінофестивалі килимова доріжка має блакитний колір, на Каннському - червоний, а на Московському - синій.

Коли папа Римський запропонував Мікеланджело "прикрити" голі тіла у фресці "Страшний суд" на вівтарній стіні Сикстінської капели, той відповів: "Хай папа виправить світ, а я виправлю картину за п'ять хвилин".

В світі шоу-бізнесу вираз "Золотий диск" означає, що копій диска продано на мільйон доларів, а "Платиновий диск" - що продано мільйон копій диска.

Гліптотека - це збори скульптур.

Доходи від порнографії тільки в США складають 4 мільярди доларів у рік.

Книга рекордів Гіннесу випускається щорічно з 1955 року (окрім 1957 і 1959 років).

Три найбільші кінофестивалі в світі - Каннський, Берлінський і Венеціанський.

Найбільшим в світі музеєм є Американський музей природної історії.

П'ята симфонія Бетховена була першим музичним твором, в якому використовувався тромбон.

Наймолодшою кінозіркою, що отримала Оскар була Ширлі Темпл, що завоювала Оскара у віці 6 років в 1934 році.

Найдовший кіно-поцілунок за всю історію Голівуду був знятий у фільмі 1941 року "You?re in the Army now". Він
тривав рівно 3 хвилини і 3 секунди.

Оригінал "Тисячі і однієї ночі" починається так (у перекладі): "Аладін був маленьким китайським хлопчиком".

Образ Фауста за 200 років до Гете створив англійський письменник Крістофер Барлоу.

У Радіщева є книга "Подорож з Петербургу до Москви", а у Пушкіна - "Подорож з Москви до Петербургу".

Прототипом головної героїні роману "Анна Кареніна" Льва Толстого послужила М.А. Гартунг - дочка А.С. Пушкіна.

Предметом образотворчого мистецтва за міжнародним визначенням вважається об'єкт, який:
1. його творець вважає таким і
2. є хоч би одна людина, згідна з ним.

Як показав рентген, під відомою нам "Моной Лізою" є ще три її первинних варіанти.

Hа створення пісні "Я морж" Джона Леннона надихнули звуки поліцейської сирени.

Існує всього один вестерн, знятий жінкою.

Туалетне сидіння Джорджа Харрісона співало .

Під час Другої світової війни в цілях економії металу статуетки "Оскара" робили з дерева.
Більше читайте тут: [http://pozashkillya.ostriv.in.ua/publication/code-293C23567B72A/list-F9E1093327]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
'''Культу́ра''' (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Культура є складною системою буття. У XX столітті вчені А. Кребер та К. Клакхон зробили спробу об'єднати досягнення культурологів усього світу й привели в своїй праці («англ. Culture: A Critical Review of Concepts and Definitions», 1952) 180 визначень терміну «культура». У 1983 р. на XVII Всесвітньому конгресі в Торонто, присвяченому проблемі «Філософія й культура», було наведено вже кілька сотень визначень цього поняття.

'''Поняття культура''' об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі),мораль, уклад життя та світогляд. Культура вивчається комплексом гуманітарних наук, насампередкультурологією, етнографією, культурною антропологією, соціологією, психологією, історією[1].

'''Культурна людина'''
На нашій планеті проживає велика кількість людей. Кожен із нас – особистість. Усі ми, безумовно, є різними. Хтось має великі матеріальні доходи, а хтось просто живе в малій хатинці і кайфує від того,хтось цікавиться новітніми технологіями, а хтось полюбляє картини Далі. Все це відрізняє нас один від одного. Проте невід’ємною складовою кожної особистості є її культурна розвиненість . Але яка вона, культурна людина? Ще в дитинства, мабуть, всі ми думали, що культурна людина – це та людини, яка не говорить поганих , лайливих слів, ніколи не використовує вульгаризми під час розмови, спілкування. Але з часом ми починаємо дорослішати як фізично, так і розумово. Наші думки стають ширшими. І поняття культурна людина ми розуміємо по-іншому. Культурна людина – це особистість, яка збагачена не фізично, а морально, духовно та розумово. Це всебічно розвинена людина. Головним її скарбом є інтелект, мислення, думки. Звичайно , культурна людина не є природженою характеристикою будь-якої особи, це перш за все, її працьовитість, наполегливість та старання у роботі над собою протягом всього життя.

Така людина,по-перше,має бути начитаною, розвиненою,обізнаною у всіх сферах. Головною перлиною для неї є книжки. Як писав Іван Франко: «Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить». Вона повинна багато читати, черпати відрами ту інформацію, але ж з розумом та певним результатом. Кількість прочитаного має відповідати якості.
По-друге, це ввічлива, вихована людина,яка додержується моралі та правил етикету. Чітко знає, коли краще промовчати, а коли краще сказати. Слово та викладення думок є першою характеристикою культурної людини. Проте дії та вчинки, мають відповідати, її внутрішньому, духовному світу. По-третє, ця особистість має бути готовою до незручних обставин, складних питань та вмінню правильно, обдумано, зважено відповідати на них. Для цього вона повинна набиратися досвіду, навичок не тільки за допомогою книжок, а спілкуючись з інтелігентними,освіченими людьми. Цього можна досягти під час відвідування різних виставок, літературних вечорів, культурних заходів. Зараз, будучи дорослими людьми, ми намагаємось, докладаємо певних зусиль, щоб стати культурною людиною, адже культурність та вміння правильно викладати свої думки ніколи не буде зайвою,а навпаки допоможе у вирішенні будь-яких питань.
Быльше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0]

Файл:Культура.jpg

2014-11-30T10:30:01Z

Dashashd:

Файл:Давній єгипет.jpg

2014-11-30T10:29:48Z

Dashashd: Древньоєгипетське мистецтво, 1,400 р. до н. е.

Древньоєгипетське мистецтво, 1,400 р. до н. е.

Схід

2014-11-30T10:10:08Z

Dashashd:

'''Схід, схо́ду, '''''м. ''1) Восходъ. ''Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. ''Мкр. Г. 27. ''Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ''ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. ''Хуртовина зі сходу на їх найде. ''К. Іов. 58. '''Схід-со́нця'''. ''Помолилась на схід сонця. ''Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). ''Да нема тому піску сходу. ''Чуб. V. 970. ''Нема дощу, нема сходу. ''Черк. у. 4) мн. '''схо́ди'''. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. ''Ми вас сховаємо до півночі під сходи. ''Гн. I. 155. 5) — '''душі'''. Отходъ, смерть. ''Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ''ЗОЮР. II. 285. ''А на схід душі хоч табаки понюхаю. ''Рудч. Ск. І. 4.
[[Категорія:Сх]]
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. Схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу.Чуб. V. 970. Нема дощу, нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СХІД 1''', сходу, чол.
'''1.''' Одна з чотирьох сторін світу; протилежне захід. [Павло:] І на схід, і на захід, і на південь, і на північ, хмари, розійдітесь (Марко Кропивницький, II, 1958, 390); На півночі і на сході наша країна має переважно морські кордони, а на заході і на півдні — сухопутні(Фізична географія, 7, 1957, 8);
// Напрямок, бік, протилежні заходу. Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід , і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Пролітають на схід бомбовози і на захід летять... так тривожно гуде в вишині... (Володимир Сосюра, II, 1958, 305); А в лісах, на схід і на захід від балки, ще скрізь потріскувала стрільба (Олесь Гончар, III, 1959, 450).
Південний (північний) схід: а) сторона світу між півднем (північчю) і сходом; б) напрямок, бік, протилежні південному (північному) заходу. — Комбінованими діями всіх армій фронту завдання оточити й знищити головні сили ворога на північ і на північний схід від кримських горловин виконано блискуче (Юрій Яновський, II, 1958, 235); Суцільними потоками, на максимальній швидкості танки влітали до чеської столиці з північного заходу, з боку Берліна, і з південного сходу від міста Брно (Олесь Гончар, III, 1959, 445).
'''2.''' Частина обрію, де сходить сонце. З рум'яного сходу линуло світло й м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); Тільки що світова зоря займалася, починав жевріти схід сонця, знову в Грицькових руках звивалась коса, як та гадюка, по рівному степу (Панас Мирний, I, 1949, 173); Схід розжеврюється, море світлішає, ось-ось сонце зійде... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 254); Вітерець дихнуть не сміє... Скоро схід забагровіє, Засміється з далини Ясне сонечко весни (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 12).
'''3.''' з великої літери. Частина материка, протилежна Західній Європі; країни на цій частині материка. Здавалось, ніби з Далекого Сходу найшла якась нова орда, отаборилась в степу над горами на якийсь час і була напоготові рушити з місця на якісь городи, і щось руйнувати, і когось воювати (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 22); Близький Схід — це один з великих районів національно-визвольного руху (Радянська Україна, 7.VII 1967, 1); З'їзд [IX з'їзд КП(б)У] відзначає неухильне нагромадження революційних сил на Заході і Сході, зростання економічних і політичних суперечностей в імперіалістичному таборі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 254).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 887.

'''СХІД 2''', сходу, чол.
'''1.''' Дія за значенням сходити 1.
'''2.''' Дорога, по якій піднімаються вгору. Висока гора, і схід на неї крутий, змією кругом шпиля так і обвився (Панас Мирний, III, 1954, 60).
'''3.''' Поява над обрієм (небесного світила). До сходу сонця, рано-рано! У Віфлеємі на майдані Зійшовся люд (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Вона [агава] бачить море і скелі, перша стрічає схід сонця, остання ловить червоний захід (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 421); В лісі поночіє, але темрява не густа, а прозора, як буває перед сходом місяця (Леся Українка, III, 1952, 212); Намалював [дружочок] картину життя на цьому спеченому острові, картину сходу сонця, коли воно вертикально підіймається на пекуче небо (Юрій Яновський, II, 1958, 52); — Ми йдемо зустрічати схід сонця. — Схід сонця застає їх [випускників] в степу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 161).
♦ Від (од) схід сонця — з того боку, де сходить сонце. Вже починало дніти — хутко й стяга рожева запалала від схід сонця (Марко Вовчок, I, 1955, 344); До схід сонця (сонечка) — на світанку, перед тим, як зійде сонце. Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця (Степан Руданський, Тв., 1956, 36); До схід сонця воду брала [мати], В барвінку купала [сина], До півночі колихала, До світа співала (Тарас Шевченко, I, 1963, 226); Ще до схід сонця Хима з бабою Лукією заходились домазувати млина (Микола Куліш, П'єси, 1960, 102); — Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 233); На схід сонця — у той бік, де сходить сонце. На північ і на схід сонця стелеться широка, широка зелена рівнина, по котрій тече Дніпро, граціозно вигинається широкими дугами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); А на світанні знову була атака, ішли [червоноармійці] на схід сонця по скупих серпневих росах (Олесь Гончар, II, 1959, 329).
'''4.''' Здатність тіста підніматися, підходити. Мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 227).
'''5.''' Проростання з землі (про рослини, насіння рослин). Нема дощу, — нема сходу (Словник Грінченка); Виорав [Минула] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, скільки не дивився, не діждався буйного сходу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 99); Як пахнуть землі, свіжі, соковиті, Пронизані стрільчастим сходом трав! (Микола Бажан, Вибр., 1940, 94).
'''6.''' рідко. Спуск, сходження вниз.
♦ На сході, заст. — вичерпується, наближається до кінця. Як уже на сході зерно, Килина викрадеться під вечір, а як смеркне — тягне додому п'ять снопів (Панас Мирний, IV, 1955, 250); З година часу упливло, поки вмилась, і друга вже на сході була, як сяк-так прибралась (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 887.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
'''СХІД'''
до схід со́нця. Дуже рано, перед настанням дня. — Дід будив Сашка ще до схід сонця, коли сон саме як мед (В. Захарченко).

'''СХІД'''
'''I''' (род. сходу)
1) подъём, восхождение, восход
до схід [до сходу] сонця — (до рассвета) до восхода [восхождения] солнца
2) схождение; спуск
'''II''' (род. сходу)
(страна света) восток; реже восход (часть горизонта)
на схід (від чого) — на восток (от чего), восточнее (чего)
південний схід — юго-восток

'''СХІД'''
схід 1
іменник чоловічого роду
сторона світу; частина обрію; час появи небесного світила на горизонті; здатність тіста підніматися; проростання
схід 2
іменник чоловічого роду
дорога, по якій піднімаються вгору
схід 3
іменник чоловічого роду
зібрання

'''СХІД'''
'''I''' .сходу. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна заходу; напрям, протилежний західному; місцевість, частина країни, материка, розташована в цьому напрямі. Світало. Місяць поблід і став хилитися до виднокола. На сході зір поменшало (Вас. Шевчук); З далекого сходу Йшло троє царів. їм промінь від зірки Із неба світив(Я.Щоголів). 2. (з великої літери). Частина материка, протилежна Західній Європі; країни, розташовані на цій частині: Далекий Схід, Близький Схід. Нова релігія, зароджена на Сході, запанувала на нашій землі (І.Франко); У шаті жалібній, дитя покірне Сходу, Я полюбила дух убогого житла (М.Зеров); Легенди Сходу уявляють Всесвіт як велетенське зоряне Дерево, на якому розквітають світила й планети – вогняні квіти (О.Бердник). 3. Поява над обрієм небесного світила. Схід сонця зустріти я вийшов у поле і став на коліна до сходу [
'''II'''.сходу. Проростання із землі (про рослини); у множині сходи, сходів – перші паростки посіяних рослин. Нема дощу – нема сходу (Словник Б.Грінченка); Виорав \[Микула\] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, не діждався буйного сходу (С.Скляренко); Дощ на сходи рясні випаде – зеленіє усе, цвіте (М.Рудь).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''схід'''
'''I''' схо́ду, ч.
1) Одна з чотирьох сторін світу; прот. захід. || Напрямок, бік, протилежні заходу.
••
Півде́нний (півні́чний) схід — а) сторона світу між півднем (північчю) і сходом; б) напрямок, бік,протилежні південному (північному) заходу.
2) Частина обрію, де сходить сонце.
3) з великої літери. Частина материка, протилежна Західній Європі; країни на цій частині материка.

'''II''' схо́ду, ч.
1) Дія за знач. сходити 1).
2) Дорога, якою піднімаються вгору.
3) Поява над обрієм (небесного світила).
••
Від (од) схід со́нця — з того боку, де сходить сонце.
До схід со́нця (со́нечка) — на світанку, перед тим, як зійде сонце.
На схід со́нця — у той бік, де сходить сонце.
4) Здатність тіста підніматися, підходити.
5) Проростання з землі (про рослини, насіння рослин).
6) рідко. Спуск, сходження вниз.
Український тлумачний словник
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: схід.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сторони горизонту.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|55XzUaBGe7w}}
https://www.youtube.com/watch?v=55XzUaBGe7w

==Цікаві факти==
===Філософія Стародавнього Сходу===
Стародавня східна філософія є колодязем знань усієї філософської думки. Ми називаємо такий світогляд східним, але в самому корені він відрізняється від світогляду західної людини, тому більшість дослідників називає його «західним». Західний світогляд у життєвій практиці приносить менше користі людству, ніж східний. Тому спостерігається процес повернення західноєвропейської думки людини до знань Стародавнього Сходу, тобто до його світогляду.
Західна людина намагалася зрозуміти східну філософську думку. Її цікавили питання східної медицини, чому народна медицина у минулому столітті була відкинутою, а на її місце прийнята «традиційна» медицина. У наш час спостерігається повернення людей до народної медицини, яка ще тоді носила назву традиційної. Тому сьогодні традиційну медицину розуміють як народну, а нетрадиційну – офіційною.
Ми маємо також приклади філософських поглядів представників Сходу. Виявляється, що ці погляди нібито і подібні на східні, якщо не враховувати території, на яких вони виникали, а тому їх можна вважати і західними.

Більше читайте тут: [http://tureligious.com.ua/filosofiya-starodavnoho-shodu/]

Файл:Сторони горизонту.jpg

2014-11-30T10:06:18Z

Dashashd:

Файл:Схід.jpg

2014-11-30T10:06:06Z

Dashashd:

Могила

2014-11-30T09:20:28Z

Dashashd:

'''Могила, -ли, '''''ж. ''1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. ''Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. ''Мет. 96. ''Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. ''Нп. ''Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. ''К. Досв. 2) Курганъ. ''У полі могила з вітром говорила''. Бал. 51. '''Роблені могили'''. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. ''Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. ''Алв. 67. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. Шух. І. 178. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Шух. І. 281. Ум. '''Могилка, моги́лонька, моги́лочка. '''Мн. '''Могилки'''. Кладбище. ''Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає. ''ЗОЮР. II. 89.
[[Категорія:Мо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''МОГИ́ЛА''', и, жін.
1. '''Яма для поховання померлого.''' Там матір добрую мою, Ще молодую — у могилу Нужда та праця положила (Тарас Шевченко, II, 1953, 229); Брянського в тих же парусинових чобітках загорнули в плащ-палатку й опустили в могилу (Олесь Гончар, III, 1959, 125); Під Ленінградом у могилі чесній Лежить мій друг, що вмер за Ленінград(Максим Рильський, II, 1960, 325);
// Місце поховання і насип, горбик на ньому. Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові; ..Вивели могилу, помолились богу Та й пішли збираться мовчки у дорогу (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 103); Ми поїхали з Канева на Шевченкову могилу низом, понад Дніпром (Нечуй-Левицький, II, 1956, 381); * У порівняннях. А кругом тихо, як у могилі (Панас Мирний, I, 1954, 270); [Адам:] Жадного слова не можуть видобути з нього. Мовчить, як могила (Мирослав Ірчан, I, 1958, 154).
Братська могила див. братський.
2. '''перен.''' Смерть. — Пусте ... тут, знаєш, могила тільки поможе. Після смерті старих піде все краще, — потішав його Рустем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 127); — Все! — вигукнув він, весело похитуючись. — Капець!.. Тут наша могила! (Олесь Гончар, III, 1959, 147);
// у знач. присудк. сл. Кінець, смерть. Де з'явиться наша сила — там фашисту могила(Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 400).
♦ В могилу піде що — що-небудь не буде відоме нікому ніколи, до самої смерті. — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — і в могилу піде! (Михайло Стельмах, II, 1962, 38); Дивитись у могилу — бути тяжко хворим, бути близьким до смерті; До [самої] могили — до кінця свого життя. [Сербин:] Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (Степан Васильченко, III, 1960, 32); За юних літ Нам видиться видимий світ Так свіжо, як його б хотіли Ми бачити аж до могили(Максим Рильський, II, 1960, 46); Заганяти (загнати) у могилу див. заганяти 1;Знайти могилу див. знаходити; Копати (рити) могилу (могили) кому — те саме, що Копати яму (див. копати). — Не женитися ж їдемо, — говорив він.., — а німцеві могили рити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 462); Лягати (лягти) в могилу див.лягати; Стояти однією (одною) ногою в могилі див. нога; Хоч у могилу лягай (лізь) — про дуже скрутне, безвихідне становище. Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 442); Тут живому хоч у могилу лізь (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 99); Узяла могила кого — хто-небудь помер. Гей, однолітки, чи й вам так болить часом серце? Та де! — Тих узяла могила, а решта замкнулася в баштах поважної старості (Юрій Яновський, II, 1958, 10).
3. Високий насип на місці давнього поховання. Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите. Високії ті могили Чорніють, як гори, Та про волю нишком в полі З вітрами говорять (Тарас Шевченко, I, 1963, 65); Сивий Улас Рева, дебелий, як віл, стоїть на скіфській могилі з двома круторогими волами і вдивляється в степ (Олександр Довженко, I, 1958, 79); Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори... Там степи, там могили, як гори (Павло Тичина, I, 1957, 8).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
МОГИЛА
(аж) до (са́мої) моги́ли. Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди. — Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили,— бив себе кулаком у груди Федір (В. Логвиненко); За юних літ Нам видиться видимий світ Так свіжо, як його б хотіли Ми бачити аж до могили (М. Рильський); // із запереч. Ніколи. — Взяла ти, Мар’яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (С. Васильченко); Дитина навчається книжної мови з свого журналу, помалу звикає до цієї мови, вона потроху стає йому “його мовою”, і ця мова не забувається аж до могили (Рідна мова).

'''вме́рти як у моги́лі в кого.''' Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. — У мене вмре як в могилі,— пообіцяв бригадир (Є. Гуцало).

'''живи́м у я́му''' (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти. Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись (прохарчуватися) (Г. Квітка-Основ’яненко); Коли мені їхати звідсіля, то кращеживою в домовину лягати (С. Васильченко). жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ’яненко).

'''загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу''' (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого. Довести до передчасної загибелі, прискорити чию-небудь смерть. Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде); Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка); Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну(Григорій Тютюнник); Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матірзагониш у гріб (В. Стефаник). позаго́нити (позаганя́ти) на той світ (про багатьох). Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили... А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний); Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. .. Не впораємось, Павлушо. А жінок і

'''зво́дити / звести́ в моги́лу (в труну́) кого.''' Доводити до загибелі, до смерті. (Тамара:) Господи! Ця анатомія зведе мене в могилу (І. Кочерга); — Не плач, Анно, нічого не вдієш, стара людина князь Мстислав, хвороба його в могилу звела (А. Хижняк); У тій церковці кам’яній .. Пом’яну і попелом розвіяного батька... і матір, що звела я у труну (Л. Костенко).

зійти́ / схо́дити в моги́лу (в зе́млю). Умерти. Із славнозвісних іудейських законовчителів своєї доби Ісус, очевидно, не знався ні з ким. Гіллель і Шаммая уже зійшли в могилу (З журналу); (Андромаха:) Задля мене було б вже корисніш В землю зійти, як тебе (Гектора) я утрачу, бо вже ніякої втіхи для мене не буде, як ти свою долю настигнеш, Тільки журба... (Ант. літ.); Один за одним сходять у могилу Ті, з ким топтали ми житейську путь (Л. Дмитерко).

знайти́ кіне́ць (моги́лу, ві́чний спочи́нок). Загинути, померти. Він чекав, що зараз розступиться земля й поглине зухвалого Септара або грішник знайде собі могилу під руїнами башти (М. Коцюбинський); Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (А. Хижняк); // Скінчити життя самогубством.— То ж він завтра із другою Піде під вінець... А я собі під водоюЗнайду вже кінець! (Леся Українка).

'''кла́сти (вклада́ти) / покла́сти (вкла́сти) в домови́ну (у моги́лу і т. ін.)''' кого. Ховати, хоронити (померлого). Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко); // Призводити кого-небудь до смерті. Голод та холод, та ще важкі хвороби безсердечно клалилюдей у могилу (Ю. Збанацький); — Коли ти .. ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах); — Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко). пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя І. Карпенка-Карого).

копа́ти я́му (моги́лу) кому, на кого, під кого. Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, шкодити. З молодим агрономом Семен ніяк не міг порозумітися і потайки почав йому копати яму (М. Стельмах); По службі ти високо підеш. Хороше жити будеш. Вороги на тебе копають яму, та самі туди впадуть (Григорій Тютюнник); (Яремчук:) Поки Рогуля домагався високої посади, під .. директора яму копав, то скрізь доводив, що .. реконструкція до зарізу потрібна (І. Муратов).

лежа́ти в землі́ (в моги́лі). Бути мертвим, похованим; покоїтися. Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (М. Стельмах); У могилі.. Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (М. Рильський).

'''лягти́ в моги́лу''' (в домови́ну, в гріб, в я́му і т. ін.). Померти, загинути. Грабовський .. залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу); Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину… (Ю. Збанацький); Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний); — Уб’ють тебе, вона (мати) в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський); Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський); — Як ляжу у ямі,тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький). ляга́ти в труну́. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко); Лягаламолодь у труну .. з одважним усміхом, немов байдужа (Леся Українка); // Бути знищеним, розромленим (перев. про ворогів). В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті в

'''на краю́ моги́ли.''' Перед смертю, близько до смерті. І не бачив він (сліпець) нічого особливого в тому, що, будучи сам на краю могили, почав рятувати чужу якусь людину (Г. Хоткевич); Стародуб мимоволі, сам не бажаючи цього, носив у душі якесь дивне почуття невисловленого жалю. Надто довго він писав цей твір, початий ще в дні юних мрій і закінчений вже на краю могили (Л. Дмитерко).

'''обома́ нога́ми вже в моги́лі'''. Такий, що скоро помре; безнадійно хворий, немічний. (Мати:) Петро онобома ногами вже в могилі, а й той перед ними (фашистами) шапки не зняв, не схилив голови (Ю. Збанацький).

'''піти́ в моги́лу''' (з життя́, від нас, до Бо́га і т. ін.). 1. Померти. При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко); Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта .. був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко); Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка). 2. тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах).

'''полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу''' (в я́му). Заподіяти собі смерть; позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді (тоді) не буду жить чрез (через) силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живи́й у я́му (у моги́лу) полі́зеш.Було б здоров’я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним (Петрусем) у могилу полізла(Грицько Григоренко).

'''(сира́) моги́ла узяла́''' (прийняла́, забра́ла і т. ін.) кого. Когось нема вже серед живих; хтось помер. Гей, однолітки, чи й вам так болить часом серце? Та де! — Тих узяла могила, а решта замкнулася в баштах поважної старості (Ю. Яновський); Дуже мучилась Маруся, Бо вірно любила, Прийняла, сердешну, скороСирая могила (Укр. поети-романтики..).

'''стоя́ти над моги́лою''' (над гро́бом). Бути близьким до смерті. Не мені цвіли запашні квітки, Мій садок проріс скрізь бугилою.. Нічий милий зір не запав втямки, Не простяг ніхто за весь вік руки… В самоті стою над могилою (П. Грабовський); Я над гробом стою, брехати не хочу (Сл. Б. Грінченка).

'''стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі''' (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); (Борис (до Завади):) Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..).

'''хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого'''. Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось. Михайло спохмурнів. “Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить” (Ю. Збанацький); — Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш). горба́того (лише́) моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя (Чіпки) та хитали головами.— Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого могила виправить…(Панас Мирний); Ну ж і пришпарили йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін); Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму. ..Ні разу й думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв, я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс). (горба́того) і моги́ла не ви́править (не спра́вить). Негідника, мабуть, і могила не виправить (З усн. мови); —Горбатого і могила не виправить,— похит

'''хоч живи́м (живце́м, живо́му і т. ін.) у зе́млю (у моги́лу, у гроб і т. ін.) лізь'''. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; безвихідь. — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах); — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник). хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка, .. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський). хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з’їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко).

'''хоч (живце́м (живи́м)) у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й'''. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик); — На цього (коня) вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко); Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа). хоч у я́му. — Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський).

'''як (мов, нена́че і т. ін. ) у моги́лі.''' 1. Тихо, сумно і т. ін. Сиділи мовчки, у хаті було як у могилі (З газети). 2. зі сл. ти́хо. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно тихо. І Карпа заболіли руки від щирого вибивання (у двері)… А кругом тихо, як у могилі (Панас Мирний); На якусь мить стало тихо, як у могилі (О. Гончар); Ось він (співець) руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка).

'''як моги́ла, зі сл. мовча́ти.''' Уживається для підсилення зазначеного слова; стійко. (Адам:) Жадного (жодного) слова не можуть видобути з нього. Мовчить, як могила (Мирослав Ірчан); — Женю, ти нас знаєш: раз мовчати, то будемо, як могила, ге? — відповів за всіх Тарас (Ю. Мокрієв).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
'''Моги́ла''', ли, ж.
'''1)''' Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару… Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Мет. 96. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Н. п. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. К. Досв.
'''2)''' Курганъ. У полі могила з вітром говорила. Бал. 51. Роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи… Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. Алв. 67.
'''3)''' У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. Шух. І. 178.
'''4)''' При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Шух. І. 281. Ум. Могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. Могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає. ЗОЮР. II. 89.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 438.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 186.

'''моги́ла = гріб —'''
'''1)''' (зменшені — моги́лка, моги́лонька, моги́лочка) місце поховання тіла померлого і насип , горбик на ньому; кажуть: «До могили близько, а з могили далеко», «У могилу і дубцем не за¬женеш, а з могили і калачем не ви¬маниш»; символізує смерть, коли кажуть: «Від нього вже гробом чу¬ти» або «Вже на мене гріб чекає»; вірили, що великих грішників і могила не приймає (таке опові¬дали, зокрема, про Пілата), звідси: «Бодай його з гробу викинуло!»; западання могили — символ за¬буття, звідки прокляття: «Бодай йому гріб запався!». Там матір добрую мою, Ще молодую — у моги¬лу Нужда та праця положила (Т. Шевченко); Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та висо-кую (пісня); Викопали хлопці яму чумакові; наспід положили доски ясенові; вивели могилу, помолились Богу та й пішли збиратися мовчки у дорогу (Я. Щоголев);
'''2)''' високий насип у степу на місці давнього поховання; розробив і поглибив символіку могил як похованої волі Т. Шевченко у своїх творах: «Роз¬рита могила», «Іван Підкова», «Сон» («У всякого своя доля…»), «Великий льох», «Буває в неволі»: «От якби-то знайти те, що там по¬ховано, — не плакали б діти, мати б не ридала», «Дивися, дитино, оце козаки… оце воля спить». Ви¬сокії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку по¬вите (Т. Шевченко); Ой по тих могилах у гору високих, по тих гро¬бовищах у землю глибоких лежить много роду без ліку (П. Куліш); Там степи, там могили, як гори (П. Ти¬чина);
'''3)''' див. сторожова́ моги́ла;
'''4)''' (з великої літери) Гріб Госпо́дній — могила-саркофаг у печері, де, за Біблією, було поховано тіло Ісуса Христа після його розп’яття; коли після Великої суботи благочестиві жінки пішли до гробу, щоб помазати пахучим миром тіло Христа, то побачили ангела, який сидів біля відкритого гробу, де був лише погребальний одяг Ісуса; ан¬гел сказав: «їх бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого; Його немає тут — Він воскрес»; в Єру¬салимі серед стародавніх пам’яток є ротонда «Гроба Господнього».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 372-373.
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
'''МОГИЛА'''
жен. яма для погребенья покойника; место, где он погребен, с насыпью;
| большая древняя насыпь, курган, где по преданью погребены могутники, богатыри;
| южн. курган или холм вообще.
| * Гибель, конец, смерть. Гомола церк. ком, куча: и взя Даниил смолу... и сотвори гомолу. Даниил 14, 27; гомола, южн.-слав. могила; вероятно от ком (Шимкевич), как ладонь, долонь. Каков в колыбельку, таков и в могилку, неисправим. Упрямого исправит дубина, горбатого могила. Сила уму могила. Живьем в могилу не кладут.Мертвый не без могилы. Словно из могилы встал, тощ, хил. У него одна нога в могиле. Могила не все покрыла:концы на тот свет вышли. Песни пой, а в могилу ложись. Житейское твори, а в могилу ложись. Под заступ, вмогилку, да укрыться дернинкой. В могилу глядит, а над копейкой дрожит. Человек не без квартирки, а мертвыйне без могилки. Живой не без места, мертвый не без могилы. Больной от могилы бежит, а здоровый в могилуспешит. Плетью (розгой) в могилу не вгонишь, а калачем не выгонишь (не выманишь). Горе умереть, а за могилой дело не станет! Чужая совесть - могила. Могилки мн., южн., зап. кладбище. Могильный, к могиле относящийся- памятник, - запах, - тишина. Ком могильной земли к сердцу, скорбь отляжет. Могильное ср. расходы напогребенье, особенно попу. Могилистое место, бугристое. Могильчатый холм, похожий на насыпной, на курган. -ник муж., вят. могилки, кладбище; архан., курск. могила, •в•знач. насыпи над покойником, дерновая кладка,памятник;
| яросл. крупный кочкарник, кочегурник;
| архан. походный чемоданчик с иглами, шильями, нитками, дратвой и пр. для чинки одежи и обуви.
| Орел могильник, Aquila heliaca, темнобурый, слетается на мертвечину.
| Могильник, могильщик, могиляк, могилокопатель муж. гробокоп, рабочий при кладбище.
| Желтопегий жук Silpha, зарывающий мелкую мертвечину. Могильняк пск., твер. могильник, холмы;
| хвоя, для посыпки пути покойника. Могильников, -щиков, могиляков, ему принадлежащий. -льничий, -щичий, кнему относящийся. Могильница муж., •стар. могила, •в•знач. насыпи, могильный бугор.
| Растенье Vincaminor, барвинок, гроб трава. Могилограбительство, -грабитель муж. могилокопание и пр. понятны без объяснений.
Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Братская_могила_на_марсовом_поле.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: курган.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: МОГИЛА.jpg |x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|v=p8b6yLL5z7E }}
https://www.youtube.com/watch?v=p8b6yLL5z7E

==Цікаві факти==
КАМ’ЯНА МОГИЛА - САКРАЛЬНА ТЕРИТОРІЯ ДРЕВНІХ...

У приазовському степу під безмежною блакиттю небесного склепіння чітко вирізняються заокруглені обриси величезної кам`яної гори, схожої на могильний насип.
Це – Кам`яна Могила – державний історико-археологічний заповідник, розташований під Мелітополем, поблизу селища Терпіння, Запорізької області.
Периметр цієї гори - майже 3 кілометри, її висота сягає 12 метрів. Близько 3 тисяч каменів різних розмірів, гроти, впадини, тріщини Кам`яної Могили разюче нагадують будову людського мозку. Усього тут було виявлено 62 печери та 160 кам'яних табличок з письменами.
На думку колишнього (на жаль, вже покійного) директора заповідника «Кам’яна Могила» Бориса Михайлова, автора багатьох наукових досліджень та книг про це особливе місце, у геологічному й історичному планах Кам’яна Могила - єдиний у світі пам’ятник подібного типу. Це - останець піщаника Сарматського моря третинної епохи. Мільйони років тому тут була піщаникова мілина. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утворилися вапнякові відкладення (вони й зараз добре простежуються на правому березі долини ріки Молочної поблизу села Терпіння), у товщі яких у свій час був знайдений зуб кита.
З часом море зникло, а на його місці запанувала пустеля. З’явилися червоно-бурі глини, що містили залізо й марганець. Пізніше тут утворилася впадина ріки Молочної, яку прозвали так через те, що на шкірі після купання при висиханні проступав вапняний наліт, білий, як молоко. Води пра-Молочної проникали вглиб землі, а оксиди заліза й марганцю виходили на поверхню піску сарматського горизонту, перетворюючись у кам’янисту породу. Так поступово формувався піщаниковий моноліт.
Під дією сонця, вітру і води кам'яний моноліт почав розпадатися на окремі частини, всередині утворилися пустоти, схожі на бджолині стільники.

Більше читайте тут: [http://www.ridnavira.org/index.php/svyati-mistsya-ukrajintsiv/691-kam-iana-mohyla-sakralna-terytoriia-drevnikh]

Файл:МОГИЛА.jpg

2014-11-30T09:19:58Z

Dashashd:

Файл:Курган.jpg

2014-11-30T09:19:48Z

Dashashd:

Файл:Братская могила на марсовом поле.jpg

2014-11-30T09:19:36Z

Dashashd:

Дівич-вечір

2014-11-30T08:58:22Z

Dashashd:

'''Дівич-вечір, -чора, '''''м. ''Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. ''Невеселий дівичвечір у нашої молодої. ''МВ. І. 41.
[[Категорія:Ді]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ДІ́ВИЧ-ВЕ́ЧІР, чора, чол., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повічали (Олекса Стороженко, I, 1957, 362); На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 8).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ДІВИЧ-ВЕЧІР
ді́вич-ве́чір
іменник чоловічого роду
* Але: два, три, чотири ді́вич-ве́чори
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ді́вич-ве́чір — старовинна обря¬дова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням; відбувалася звичайно в п’ятницю або суботу; накривали стіл з коро¬ваєм, співали багато пісень, вили гільце. Невеселий дівич-вечір у на¬шої молодої (Марко Вовчок); У су¬боту дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали (О. Стороженко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 186.
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
дівич-вечір
-чора, ч., заст.
Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дівич_вечір.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Дівич-вечір(2).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дівич-вечір.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| v=2-D7WWIKTuM }}
https://www.youtube.com/watch?v= v=2-D7WWIKTuM

==Цікаві факти==
=== Сiмейнi обряди та ритуали українцiв ===
==== Дiвич-вечiр ====
Дiвич-вечiр (дiвичник, вечорина, вечоринки, дружбини, пироги, збiрня, головиця, заграванки, заводини) влаштовували напередоднi весiлля як символ прощання з вiльним життям. Такi молодiжнi вечори робили окремо в оселях молодої та молодого. Це був обрядовий акт вiдокремлення наречених вiд нежонатої молодi.

Дівич-вечір у домi нареченої вiдзначався особливою лiричнiстю. Дiвчата-подруги вили гiльце: оздоблювали квiтами, стрiчками та букетиками колоскiв виготовленi пiд час барвiнкових свят вишневе деревце або гiлку сосни. Гiльце символiзувало незайманiсть, красу та молодiсть. Разом iз завиттям гiльця виготовляли маленьку квiтку або вiнки для молодого i молодої як символ наречених.

Одягання вiнкiв супроводжувалося ритуалами. На долiвцi розстеляли бiле полотно, на яке ставили хлiбну дiжу, зверху клали подушку. Наречена сiдала на неї (на Прикарпаттi — на застелене кожухом ярмо), пiсля чого брат розплiтав їй косу, а дiвчата прикрашали голову весiльним вiнком. У бiльш давнi часи всi цi дiї виконувала мати.

Старша дружка (весiльна матка) чiпляла молодому вiнок до шапки чи капелюха, садовила бiля нареченої на кожух i накривала їх рушником або посипала житом.

Пiсля цього молодих називали князем та княгинею, вони збирали дружину (весiльний поїзд) та йшли запрошувати рiдню i сусiдiв на весiлля.
Більше читайте тут: [http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=2204]

Файл:Дівич-вечір(2).jpg

2014-11-30T08:57:39Z

Dashashd:

Файл:Дівич вечір.jpg

2014-11-30T08:57:04Z

Dashashd:

Файл:Дівич-вечір.jpg

2014-11-30T08:55:14Z

Dashashd: Дівич вечір. Володимир Маковський 1882

Дівич вечір. Володимир Маковський 1882