Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Кожушанка

2014-11-26T22:39:16Z

Darina:

'''Кожуша́нка, -ки, '''''ж. ''1) Женская шуба, покроемъ подобная '''свиті'''. КС. 1893. V. 28Н. Чуб. VII. 433. ''Тілько баба випровадила чорта, зараз натягла на себе кожушанку та й побігла до церкви. ''Стор. І. 2. 2) Шапка-кожушанка. Шапка (изъ овчины?). Сим. 198. Ум. '''Кожушаночка. '''''Якось принесла до нас Пилипиха кожушаночку хвалимся, що добра. ''МВ. II. 153.

'''КОЖУША́НКА, и, '''''жін. Шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном і т. ін. На той гук та на крик собак вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці (Панас Мирний, I, 1954, 161); Поряд із свитою в широкім уживанні були кожушанки, що своїм кроєм дуже близькі до свиток. Кожушанки шилися в більшості з овечих шкур та покривалися зверху сукном (Збірник.. Полтавського музею, I, 1928, 83); Вийшла товста старостиха в розхристаній, нашвидку накинутій на плечі кожушанці (Іван Ле, Мої листи, 1945, '79).
[[Категорія:Ко]]

Кожушанка

2014-11-26T22:38:49Z

Darina:

'''Кожуша́нка, -ки, '''''ж. ''1) Женская шуба, покроемъ подобная '''свиті'''. КС. 1893. V. 28Н. Чуб. VII. 433. ''Тілько баба випровадила чорта, зараз натягла на себе кожушанку та й побігла до церкви. ''Стор. І. 2. 2) Шапка-кожушанка. Шапка (изъ овчины?). Сим. 198. Ум. '''Кожушаночка. '''''Якось принесла до нас Пилипиха кожушаночку хвалимся, що добра. ''МВ. II. 153.
'''КОЖУША́НКА, и, '''''жін. Шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном і т. ін. На той гук та на крик собак вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці (Панас Мирний, I, 1954, 161); Поряд із свитою в широкім уживанні були кожушанки, що своїм кроєм дуже близькі до свиток. Кожушанки шилися в більшості з овечих шкур та покривалися зверху сукном (Збірник.. Полтавського музею, I, 1928, 83); Вийшла товста старостиха в розхристаній, нашвидку накинутій на плечі кожушанці (Іван Ле, Мої листи, 1945, '79).
[[Категорія:Ко]]

Китайка

2014-11-26T22:30:48Z

Darina:

'''Китайка, -ки, '''''ж. ''Матерія китайка. ''Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. ''Шевч. 214. Ум. '''Китаєчка. '''''Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. ''Мет. 45.

Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221).

''' Китайка, ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 240.
[[Категорія:Ки]]

''' КИТАЙКА 1, и, жін. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Іван Котляревський, I, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Тарас Шевченко, I, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Яків Качура, II, 1958, 221).

''' КИТАЙКА 2, и, жін.
1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами.
2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 155.

'' кита́йка (зменшене — кита́єчка) — первісно — щільна, перев. синя або червона шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина; народний символ жалоби, пop. слова П. Куліша над могилою Т. Шевченка: «З’явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без’язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою»; у піснях та думах овіяна козацькою символікою; як кожна шовкова тканина, приємна на дотик, служила також символом привабливості: «Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, Що ти мене додержала До білого світа». Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); Ой там козак убит лежить На купині головою, Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою (пісня).(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 285-286.)

Китайка

2014-11-26T22:29:44Z

Darina:

'''Китайка, -ки, '''''ж. ''Матерія китайка. ''Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. ''Шевч. 214. Ум. '''Китаєчка. '''''Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. ''Мет. 45.

Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221).

'''Китайка, ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 240.
[[Категорія:Ки]]

'''КИТАЙКА 1, и, жін. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Іван Котляревський, I, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Тарас Шевченко, I, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Яків Качура, II, 1958, 221).

'''КИТАЙКА 2, и, жін.
1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами.
2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 155.

'''кита́йка (зменшене — кита́єчка) — первісно — щільна, перев. синя або червона шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина; народний символ жалоби, пop. слова П. Куліша над могилою Т. Шевченка: «З’явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без’язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою»; у піснях та думах овіяна козацькою символікою; як кожна шовкова тканина, приємна на дотик, служила також символом привабливості: «Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, Що ти мене додержала До білого світа». Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); Ой там козак убит лежить На купині головою, Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою (пісня).(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 285-286.)

Китайка

2014-11-26T22:28:15Z

Darina:

'''Китайка, -ки, '''''ж. ''Матерія китайка. ''Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. ''Шевч. 214. Ум. '''Китаєчка. '''''Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. ''Мет. 45.

Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221).

Китайка, ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 240.
[[Категорія:Ки]]

КИТАЙКА 1, и, жін. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Іван Котляревський, I, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Тарас Шевченко, I, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Яків Качура, II, 1958, 221).

КИТАЙКА 2, и, жін.
1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами.
2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 155.

кита́йка (зменшене — кита́єчка) — первісно — щільна, перев. синя або червона шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина; народний символ жалоби, пop. слова П. Куліша над могилою Т. Шевченка: «З’явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без’язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою»; у піснях та думах овіяна козацькою символікою; як кожна шовкова тканина, приємна на дотик, служила також символом привабливості: «Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, Що ти мене додержала До білого світа». Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); Ой там козак убит лежить На купині головою, Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою (пісня).(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 285-286.)

Китайка

2014-11-26T22:27:46Z

Darina:

'''Китайка, -ки, '''''ж. ''Матерія китайка. ''Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. ''Шевч. 214. Ум. '''Китаєчка. '''''Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. ''Мет. 45.
Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221).

Китайка, ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 240.
[[Категорія:Ки]]

КИТАЙКА 1, и, жін. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Іван Котляревський, I, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Тарас Шевченко, I, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Яків Качура, II, 1958, 221).

КИТАЙКА 2, и, жін.
1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами.
2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 155.

кита́йка (зменшене — кита́єчка) — первісно — щільна, перев. синя або червона шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина; народний символ жалоби, пop. слова П. Куліша над могилою Т. Шевченка: «З’явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без’язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою»; у піснях та думах овіяна козацькою символікою; як кожна шовкова тканина, приємна на дотик, служила також символом привабливості: «Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, Що ти мене додержала До білого світа». Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); Ой там козак убит лежить На купині головою, Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою (пісня).(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 285-286.)

Китайка

2014-11-26T22:18:08Z

Darina:

Китайка

2014-11-26T22:17:20Z

Darina:

Кабурх!

2014-11-26T22:12:42Z

Darina:

'''Кабу́рх! '''''меж. ''Швырь! кабурх - кинути чимось важким'
'''Кабурх той хліб у піч! '''''Харьк. у.
'''Килина – кабурх! – качалку. – кабурх! – коромисло. – кабурх! – кашник (горщик)…
[[Категорія:Ка]]

Кабурх!

2014-11-26T22:11:56Z

Darina:

'''Кабу́рх! '''''меж. ''Швырь! кабурх - кинути чимось важким'
'Кабурх той хліб у піч! ''Харьк. у.
Килина – кабурх! – качалку. – кабурх! – коромисло. – кабурх! – кашник (горщик)…
[[Категорія:Ка]]

Квокати

2014-11-26T21:26:55Z

Darina:

[[Категорія:Кв]]

'''Кво́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Квоктати, квочеш, -че, Пр. Квокати; ВИДАВАТИ ЗВУК "кво-кво" (про курей).
'''сербохорв. квоцати, квочем "квохтать", словен. kvokati, чеш. kvokati, слвц. kvоkаt, польск. Kwokac.

'''Синонімічний ряд слова "квокати" - квокнути, заквокати, поквокати, квоктати, заквоктати, поквоктати, переквоктати, ки-ркати, киркнути, закиркати, покиркати, кодкати, викодкати, закодкати, покодкати, кудкудакати, кудкудакнути, закудкудакати, покудкудакати'''

[[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1352977020.jpg#file]]

Квокати

2014-11-26T21:22:34Z

Darina:

Квокати

2014-11-26T21:21:10Z

Darina:

Файл:1352977020.jpg

2014-11-26T21:17:57Z

Darina:

Квокати

2014-11-26T21:08:35Z

Darina:

Квокати

2014-11-26T21:07:16Z

Darina:

[[Категорія:Кв]]

'''Кво́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Квоктати, квочеш, -че, Пр. Квокати; видавати звук кво-кво (про курей).
'''сербохорв. квоцати, квочем "квохтать", словен. kvokati, чеш. kvokati, слвц. kvоkаt, польск. Kwokac.

'''Синонімічний ряд слова "квокати" - кво-кнути, заквокати, поквокати, квоктати, заквоктати, поквоктати, переквоктати, ки-ркати, киркнути, закиркати, покиркати, кодкати, викодкати, закодкати, покодкати, кудкудакати, кудкудакнути, закудкудакати, покудкудакати'''

Квокати

2014-11-26T21:06:24Z

Darina:

'''Кво́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Квоктати, квочеш, -че, Пр. Квокати; видавати звук кво-кво (про курей).
'''сербохорв. квоцати, квочем "квохтать", словен. kvokati, чеш. kvokati, слвц. kvоkаt, польск. Kwokac.

[[Категорія:Кв]]

'''Синонімічний ряд слова "квокати" - кво-кнути, заквокати, поквокати, квоктати, заквоктати, поквоктати, переквоктати, ки-ркати, киркнути, закиркати, покиркати, кодкати, викодкати, закодкати, покодкати, кудкудакати, кудкудакнути, закудкудакати, покудкудакати'''

Квокати

2014-11-26T20:58:48Z

Darina:

Квокати

2014-11-26T20:57:18Z

Darina:

'''Кво́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Квоктати. 'сербохорв. квоцати, квочем "квохтать", словен. kvokati, чеш. kvokati, слвц. kvоkаt, польск. Kwokac.
[[Категорія:Кв]]