Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Кубара

2018-11-12T20:29:08Z

D.kozlitin:

'''Куба́ра, -ри (-ря, -і), '''''ж. ''Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
[[Категорія:Ку]]

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 317.'''

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0 Публічний словник ukrlit.org]
==Словники==

'''Кубара''', -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.

'''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.'''

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25060-kubara.html

'''кубара'''

''куба́ра название морского судна'', др.-русск. кубара (Договор Игоря с греками 945 г.; Иос. Флав.; Георг. Амарт.; см. Истрин 3, 252) и др. Из ср.-греч. κουμβάριον "галера"; см. Фасмер, Гр.-сл. эт. 103; Соболевский, РФВ 70, 90; ЖМНП, 1886, сент., стр. 151; Бернекер 1, 636.

'''Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.'''

'''кубара — корабель … Зведений словник застарілих та маловживаних слів'''
[http://%20https://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/41951/%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0 Этимологический словарь русского языка]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:lem;"| [[Зображення:Кубара2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:lem;"| [[Файл:Кубара1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:lem;"| [[Зображення:Кубара_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:lem;"| [[Зображення:Кубара4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Цікаві факти==

'''Як екологи рятували величезний рій бджіл, які «поселилися» на деревці у центрі Львова'''
https://portal.lviv.ua/news/2018/05/25/yak-ekologi-ryatuvali-velichezniy-riy-bdzhil-yaki-poselilisya-na-derevtsi-u-tsentri-lvova

'''Як зловити рій бджіл у вулик: ефективні методи'''
http://dovidkam.com/sadigorod/doglyad-za-bdzholami/yak-zloviti-rij-bdzhil-u-vulik-efektivni-metodi.html

'''Як легко і просто зловити рой молодих бджіл в приготовлену пастку'''
http://dompostroy.com.ua/iak-lehko-i-prosto-zlovyty-roi-molodykh-bdzhil-v-pryhotovlenu-pastku.html

'''Бджільництво - словник-довідник'''

https://subject.com.ua/agriculture/apiculture/308.html

''ЗНЯТТЯ РОЮ'' — процедура, до якої бджоляр завжди повинен бути готовий у ройову пору. На пасіці він повинен установити чергування з 6-ї до 18-ї год, щоб рої не летіли або не прищепилися до одного місця при одночасному вильоті з різних вуликів. Він повинен установити на пасіці привої з обрізків товстих обаполів або дощок завбільшки ЗО х 45 см. У них треба зробити напівкруглу виїмку, обпалити її (бджоли часто прищеплюються до обвугленої частини привою) й укріпити їх у різних місцях пасіки на дерев'яній стійці заввишки в 2,5 м. Якщо бджоляр знає, з якої сім'ї вийде рій, він устромляє привой поруч із цією сім'єю. Бджоляр повинен також підготувати запасні вулики, штучну вощину, роївні.

При роїнні бджоли стрімко вилітають із вулика, до них приєднується матка, і через якийсь час рій осідає на привой або який-небудь інший високий предмет. Багато бджолярів при виході рою виловлюють на прилітній дошці матку. Рій без матки нікуди не полетить.

Якщо бджоляр помітив рій на виході, він бере привой на довгій або короткій тичині (залежно від висоти польоту рою) і ставить так, щоб він опинився в самій гущавині рою. Бджоли самі почнуть сідати на привой, і бджоляр обережно встромляє тичину в землю. Поки бджоли сідають на привой, бджоляр готує роївню. Він кладе її відкритою на землю. Обережно висмикує тичину із землі й плавно опускає її над роївнею, перехопивши її ближче до рою. Різким поштовхом він струшує бджіл у роївню й швидко закриває її. Якщо частина бджіл не потрапила в роївню, вони повернуться в старий вулик. На цей прийом іде 5-7 хв.

Якщо ж рій уже осів на привой, гілку дерева тощо, то бджоляр підносить до нього роївню й струшує або збирає в неї бджіл, користуючись черпаком з картону. Коли більша частина бджіл буде зібрана в роївню, її підвішують до місця привою й димом спрямовують туди бджіл.

Якщо бджоли осіли на стовбурі дерева, то роївню приставляють до стовбура нижнім боком вище бджіл. У роївню попередньо поміщають трохи бджіл, узятих черпаком, і димом спрямовують у неї бджіл. Зібраних у роївню бджіл закривають і відносять у темне й прохолодне місце, а ввечері переселяють у новий вулик.

Рій з молодою неплодовою маткою прищеплюється зазвичай високо на дереві й на його знімання йде, як правило, багато часу.

Якщо знятий рій поводиться в роївні спокійно, розміщається у верхній його частині, це означає, у сім'ї є матка. Якщо ж рій розсипається, бджоли гудуть, б'ються об стінки роївні, тривожаться, намагаються вийти, це означає, що рій втратив матку або ж у ньому виявилося дві матки.

'''Як початківців, так і досвідчених бджолярів завжди цікавив і турбував один і той же питання – як зняти рій з дерева або з землі? Чому бджоли залишають вулик і починають щепа на дереві?'''

'''Як зняти рій бджіл з високого дерева (поради)'''

'''Рій бджіл на дереві: що робити'''

Відповідь одна: '''це природний спосіб розмноження для бджіл. Як це відбувається?'''

Молоді бджоли починають залишати вулик і, створюючи зриму доріжку, починають описувати в повітрі кола. Так вони чекають бджолину матку. Коли матка приєднується, рій починає осаживаться на гілці дерева, кущі (прищепі). Утворюється клуб.

Пасічнику важливо не пропустити цей момент роїння бджіл. Через 20-30 хвилин як розвідники-бджоли знайдуть нове житло, рой відразу зірветься з прищепи і втече назавжди з місця проживання. Тому, в передбачуваний час виходу рою, пасічнику бажано організувати чергування на пасіці або приготувати пастки для комах. Зазвичай вихід рою відбувається рано-вранці, як тільки потеплішає. Матеріали, які треба мати при собі на пасіці для зняття роя наступні:

рійниця;

черпак;

пульверизатор з водою;

сходи;

кілька порожніх вуликів;

дошка-пастка.

'''Як зняти рій бджіл з високого дерева (поради)'''

http://poradum.com/sad-i-gorod/doglyad-za-bdzholami/yak-znyati-rij-bdzhil-z-visokogo-dereva-poradi.html

Пульверизатор з водою для упіймання роя

'''Як зняти прищепу з дерева'''

Якщо рій бджіл висить невисоко від землі, зняти його не представляє особливих труднощів. Під щепа підставляється рійниця і потім рой просто змітається туди. Після рійниця підвішується поруч з прищепою, де знаходиться бджолина матка і залишилися бджоли приєднаються до них.

Коли роїння відбувається на кроні високого дерева, знімати такий щепа буде складніше. Тут нам знадобиться драбина. Потрібно приготувати дві жердини достатньої довжини. До одного жердини необхідно прив’язати роевню, а до іншого прикріпити гак.

Перед зняттям прищепи підготувати для нової сім’ї вулики для подальшого проживання. Коли все буде готово, можна приступити до зняття бджіл.

Встановити сходи поряд з деревом. З жердинами піднятися до привою. Обляпати щепа водою з пульверизатора. Робиться це для того, щоб щепа не злетів і для зручності збору. Мокрих комах легше струшувати в роевню. Акуратно завести бджіл під жердину з роевней, другим шостому захопити гілку з прищепою і різким рухом струсити клуб. Потрібно постаратися з першої ж спроби скинути всіх бджіл або більшу їх частину.

Коли бджолина матка опиниться в роевне, що залишилися комахи почнуть самі залітати до неї. Якщо на цьому етапі все було зроблено правильно, можна закріпити на дереві роевню і закрити її кришкою. Комахи, що залишилися, будуть проникати до матки через льотне отвір.

Якщо немає можливості закріпити роевню на дереві, слід акуратно опустити її вниз і залишити під деревом. За півгодини-години в роевне зберуться всі комахи. Коли весь щепа збереться в роевне, можна закрити льоток і перенести його назад на пасіку.

У підготовленому вулик із рамками розмістити прищепу. Накрити вулик. Для того, щоб рій знову не злетів, бажано розмістити у вулику рамки з засівом для іншої сім’ї. Переселенный рой ніколи не кине засів і залишиться жити на новому місці.

'''Як зібрати прищепу з землі або трави'''

Як зняти рій з трави? У цьому випадку нам знадобиться рійниця і черпак. Також опрыскиваем комах водою з пульверизатора. Мокрі комахи стануть збиратися в клуб. Черпаком по частинах зняти з трави бджіл і перенести в роевню.

'''Ставимо пастки'''

Можна на пасіці розмістити спеціальні пастки. Ці пастки робляться для того, щоб комахи не відлітали для роїння за пасіку.

Апельсинова кірка для приготування пастки

Береться звичайна дошка, яка натирається апельсиновими кірками або перцевої м’ятою. Залучені запахом комахи можуть вибрати для роїння таку дошку-пастку. З пастки комах необхідно знімати прямо у вулик.

'''Особливості пересаджування у вулик'''
Спійманих в роевню комах закрити кришкою і віднести в темне місце. Це робиться для того, щоб бджоли заспокоїлися і охололи. Пересадку краще проводити у вечірній час. З роївні рой слід обережно висипати на рамки з вощиною.

І на закінчення: роїння бджіл – це завжди дуже серйозний процес. Якщо не брати противороевых заходів, сім’я в результаті таких роений може ослабнути і повністю розділитися.

Необхідно завантажувати сім’ю роботою, вчасно розширювати гнізда чи штучно ділити рой на відводки.

'''Як спіймати рій бджіл в пастку — секрети успіху.'''

Спіймати бджіл не складно, якщо вибрати правильні розміри, матеріали, приманки і місце розташування пастки.

Але це тільки половина справи — потрібно ще вміти правильно зняти і пересадити бджіл.

Початківці і досвідчені бджолярі не раз задаються питанням, як зловити бджіл.

При тому, що на думку більшості, робити це небажано, бувають ситуації, коли доводиться приманювати або ловити рій.

'''Яка повинна бути пастка

Приклад створення пастки

Як приманити бджіл в пастку

Куди правильно встановити пастку

Як знімати пастку і пересаджувати бджіл

Використання пустого вулика для упіймання бджіл'''

Чужі рої нерідко використовуються бджолярами для зміцнення наявних сімей або для створення нового вулика.

Перш ніж вирішувати питання, як зловити рій бджіл в пастку, слід визначитися з її розмірами і установкою.

'''Бджоли''' — дивовижні істоти, і вони точно визначають обсяги нового житла.

Слід пам’ятати, що розмір бджолиної «квартири» не може бути менше 50 літрів, в іншому випадку, вони там не розмістяться.

Матеріал виготовлення пастки використовується, як правило, наступний: '''дерево, фанера, картон, ДСП'''.

Але вдалими виявлялися і пастки, створені з металевого каркаса з натягнутим поверх нього брезентом.

Привабливість пастки для бджіл визначити однозначно не можна. Комахи всюди різні, кожні зі своїми «капризами», тому всі моменти, включаючи форму і розмір, краще визначати дослідним шляхом.

Їх можна також зловити в порожній вулик.

'''Приклад створення пастки'''

Краще використовувати для створення пастки натуральні матеріали. Спочатку створюється каркас з дерев’яних брусків.

'''Зразкові розміри зсередини:'''

Довжина — 45-50 сантиметрів;

Ширина — 27-30 сантиметрів;

Висота — 33-35 сантиметрів.

'''Пастка для бджіл конструкція'''

На бічних ребрах вибиваються спеціальні пази, в які встановлюються рамки для приманки бджіл.

Готовий каркас обшивається дошками, картоном або фанерою. Кріпиться посадкова дошка, на яку прилаштовується мотузка.

Кришку на пастці доцільніше кріпити шурупами, це додасть конструкції надійність, а користуватися нею стане зручно, особливо коли потрібно пересаджувати бджіл у вулик.

Вічко багато роблять по ширині рамки, щоб простіше було переносити їх на постійне місце.

Для переносної пастки слід робити льотки із засувками, або просто накрити це місце шматком брезенту при перенесенні.

Розмір вічка бажано вибрати невеликий, як показує практика, бджоли не люблять великі «входи» в житло.

Після виготовлення пастки її слід пофарбувати. До вибору фарби необхідно підійти відповідально, оскільки пастка повинна зливатися з навколишнім видом.

Деякі бджолярі обшивають її корою дерев.

Також читайте: Дим-пушка для обробки бджіл від кліща .

Досвідченим шляхом було встановлено, що для залучення повноцінного великого рою слід встановлювати 6 рамок.

Приманка з шістьма рамками привертає бджіл. Якщо рамок буде менше, вони можуть «пролетіти» повз.

Для залучення цих розумних комах використовуються старі стільники, рамки мають специфічний запах.

Фахівці радять натирати пастку шкіркою цитрусових, залучає їх аромат м’яти або меліси.

приманка для бджілМожна пару листочків залишити прямо в пастці.

Солодких продуктів в цьому місці бути не повинно, інакше пастка приверне увагу ос.

В даному випадку бджоли навряд чи поселяться в новий будинок.

Хоча деякі використовують цукровий сироп для залучення, оббризкуючи їм поруч зростаючі кущі.

Як варіант, можна застосовувати спеціальні засоби для приманки бджіл, які продають в магазині.

Це також допомагає успішно зловити диких бджіл. Рамки слід регулярно перевіряти на наявність воскової молі, яка відлякує бджіл.

Якщо вона все-таки завелася, рамки необхідно замінити. Перш ніж встановлювати пастку, необхідно зважити її та зафіксувати результат.

Написати вагу прямо на корпусі олівцем. Це в подальшому дозволить обчислити вагу, якщо з’явився в ній рой.

'''Куди правильно встановити пастку'''

Досвідчені бджолярі радять знайти бджолині «проходи», які пролітають комахи в пошуках нового житла.

Вони розташовуються, як правило, в тихих місцях, в низині, поблизу медоносів.

Але вибирати місце далеко від пасіки не варто. Пастки слід міцно прив’язувати до дерев і гілок, щоб вони не вешталися від вітру.пастка для бджіл на дереві

Слід врахувати, що в місці установки пастки не повинно бути ніякого руху: тварин, людей, машин.

Бажано вибрати місце не на самому сонці, але і не в сильній тіні.

Можна використовувати місця поблизу від вулика, який планується розширити за рахунок нових бджіл.

Якщо пастка спрацювала і бджоли в неї залетіли, їх слід перемістити на пасіку. А на це місце встановити приманку для нових.

Період лову бродячого рою триває приблизно до 1 серпня.

'''Як знімати пастку і пересаджувати бджіл'''

Знімати приманку бажано у вечірній час, після заходу сонця, коли бджоли перестають літати і повертаються до своєї сім’ї.

Якщо не всі залетіли всередину, залишилися зовні можна скропити водою з пульверизатора, і вони перемістяться всередину.

''Пересадка бджіл''

Після цього входи необхідно закрити на засувку і акуратно знімати конструкцію.

Пересадкою бджіл в підготовлений вулик найкраще займатися в тиху безвітряну погоду.

Верхня частина акуратно знімається, з неї видаляються осіли бджоли. Потім перевіряються рамки.

Якщо помічені погані конструкції, їх слід видалити, але попередньо варто переконатися, що на них не сидить матка.

Рамку з маткою відразу видаляти не варто. Краще її не чіпати, оскільки відомі випадки, коли вона просто летіла з нового житла.

Бджіл з маткою акуратно витрушують в новий вулик, встановлюють рамки до повної комплектації, накривають підкладкою і встановлюються кришку на місце.

Пастку слід залишити поруч з вуликом, і залишилися самі перелетять на нове місце проживання.

Повертати в стару пастку на місце можна через кілька днів після пересадки рою у вулик.

'''Використання пустого вулика для упіймання бджіл'''

Багато хто задається питанням, як зловити рій бджіл у вулик. Зробити це досить просто, не потрібно буде готувати спеціальну пастку.

За сезон в порожній вулик деякі бджолярі примудряються зловити по 2-3 роя.

Старий вулик для упіймання оформляється рамками із сушею, туди викладається вощина.

'''Як зловити бджіл в пустий вулик'''

Встановлювати його можна прямо на ділянці або на даху господарської будівлі.

Стінки і прилітну дошку бажано натерти м’ятними листами.

Перші бджоли з’являються вже через кілька днів.

Для початку прилетять два-три комах, оглянувши, перевірять місце, розвідають обстановку.

Якщо їх все влаштує, то через день-другий можна чекати поповнення.

Зручність використання готового вулика полягає в тому, що його можна перенести і встановити на місце.

Чи не доведеться пересаджувати бджіл, які іноді від такого втручання бувають досить злими.

Серед бджолярів тривалий термін побутує думка, що бджоли при утворенні нових роїв відлітають далеко від місця розташування батьківського вулика, мало не на кілька кілометрів.

У зв’язку з цим виникають суперечки серед власників сусідніх пасік з приводу того, чий рій зайняв вулик.

Однак на практиці часто трапляється так, що вилетів з рідного вулика рій «вмощується» за 30-50 метрів від нього.

Він може розташуватися в порожньому вулику на своїй же пасіці.

https://bee.net.ua/yak-spijmati-bdzhil-v-pastku/

==Джерела та література==

Мирось В.В. та ін.

[http://%20https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u104/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%B1%D0%B4%D0%B6%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0.pdf Практикум з бджільництва / В.В. Мирось, С.Б. Ковтун; Харк. нац.аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. –Х.:ХНАУ, 2014. – 192 с. ]

[http://pasika.org.ua/%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85-%D0%B1%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9/%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%B0%D1%81/ Використання роїв для збільшення пасіки]

[https://med.dovidnyk.info/index.php/osnovi_bdzhil_nictva/1514-polyuvannya_za_royami ПОЛЮВАННЯ ЗА РОЯМИ]

{{#ev:youtube|NNq6I8hKs-E}}

==Зовнішні посилання==

*{{#ev:youtube|YVibMeFskBo}}
*{{#ev:youtube|N6auPrMJwXI}}
*{{#ev:youtube|NNq6I8hKs-E}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Радісінький

2018-11-12T20:19:48Z

D.kozlitin:

'''Радісінький, -а, -е. '''Очень радый. ''Радісінькі, що піймали. ''Шевч. 860.

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

'''РАДІ́СІНЬКИЙ''', а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Тарас Шевченко, I, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 435.

http://sum.in.ua/s/radisinjkyj

РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Кв.-Осн., II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 435.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УКРЛІТ.ORG ]

== Сучасні словники ==

'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови'''

'''радість'''

-дості, ж. 1》 Почуття задоволення, втіха, приємність.
З [великою] радістю — з готовністю, задоволенням, дуже охоче.
З якої радості — чому, для чого.

2》 Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать.
|| Приємна, втішна звістка.
|| Лагідне, ніжне звертання до кого-небудь.

http://slovopedia.org.ua/93/53408/970556.html

== Цікаві факти ==

'''Цікаві фактів про щастя, які ви повинні знати'''

Щастя впливає на ваш імунітет Вчені довели, що позитивно налаштовані люди рідше хворіють.
Роблячи добро іншим, ми стаємо щасливішими ...
Щастя передається спадково ...
Аромат квітів робить нас щасливішими ...
Щастя залежить від кольорів, які нас оточують ...
Щастя знеболює ...
Свіже повітря робить нас щасливими ...
Щастя заразне

За статистикою діти сміються приблизно 400 рази на день, тоді як дорослі роблять це всього лише 10-15 разів на день. Але ж сміх - це справжні ліки! Щирий сміх від душі здатний зняти стрес, підвищити рівень ендорфінів в організмі, поліпшити загальне самопочуття і нормалізувати тиск.

На думку вчених, можливо, саме те, що діти набагато життєрадісніше і частіше сміються, і є одним з тих факторів, що вони відчувають набагато менше стресу, значно швидше засвоюють нові знання і взагалі набагато краще адаптуються в навколишньому просторі, на відміну від дорослих.

Психологи радять: якщо хочете поліпшити якість свого життя - більше посміхайтеся і смійтеся. Привід для цього знайти зовсім нескладно, потрібно просто навчитися радіти життю. Беріть приклад з дітей. Вони радіють всьому гарному, новому і цікавому для них. Радіти можна гарній погоді, відмінному самопочуттю, побачивши рідних і близьких, своїм мріям. Приводів насправді дуже багато. Головне навчитися виражати свої позитивні почуття і емоції.

'''Вчіться радіти життю і воне стане набагато краще і яскравіше!'''

== Цитати про радість ==

Радість любові вимірюється ціною, якою вона придбана. Стендаль

Пам'ять тільки болем і харчується: радість самодостатня і закінчується в собі самій. Лоренс Даррелл "Жюстін"

Ми самі обираємо свої радощі і печалі задовго до того, як відчуваємо їх. Джебран Халіль Джебран

У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і є на що сподіватися. Віктор Франкл

Радість обмежується лише твоєю уявою. З кінофільму "Казки на ніч" (Bedtime Stories)

Радість не в тому, що твоя робота має успіх, радість - коли працюєш. Джек Лондон "Мартін Іден"

Досяг вершини той, хто знає, чому радіти. Сенека

Радість виникає в процесі, а не в результаті. Джеймс Дін

Знайти привід для радості значніше складніше, ніж для смутку. Люди дуже люблять себе і тому страждають. З кінофільму "Хто увійде в останній вагон"

У кожного радість точно викроєна за його міркою. Її ні вкрасти, ні привласнити: іншому вона просто не підходить. Юрій Домбровський

Треба завжди бути радісним. Якщо радість закінчується, шукай, в чому помилився. Л. Толстой

Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінувати ті маленькі радощі, які випадають на нашу долю. Семюел Смайлс

Найменшу радість життя доводиться завойовувати. Шарлотта Бронте "Шерлі"

Радість - це не просто усмішка на обличчі. Радість - це віра в краще тоді, коли краще бачиться гіршим ... Ельчин Сафарлі "Кохання з дна Босфору"

Найбільш яскраві спалахи радості у нас зазвичай виникають від несподіваної іскри. Семюел Джонсон

Радість починається тієї миті, коли ти перестаєш шукати свого власного щастя, для того щоб давати його іншим. М.Куаст

== Зображення ==

[[Файл:R_5Uhyrj3tU.jpg|210px]]
[[Файл:2-1024x768.png|210px]]
[[Файл:The-little-prince-interactive-book-by-ibigtoy-screenshot-2.jpg|210px]]

== Корисні посилання ==

{{#ev:youtube|NQVAq_MIMDg}}

[[Зображення:Radisttttttttttt.png|x140px]]

[https://www.youtube.com/channel/UCc6FXPWaV_SRZCzgoUpXZaw%20 Канал ютуб]

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Увесьденички

2018-11-12T20:15:29Z

D.kozlitin:

'''Увесьденички, '''''нар. ''Цѣлый день. ''Чоловік увесьденички в полі. ''Г. Барв. 197. ''Увесьденички усе говорили. ''Кв. І. 198.
[[Категорія:Ув]]
[[Файл:Цілий_день.jpg|thumb|Фото]]
== Словник Б. Д. Грінченка ==

'''Увесьденички''' нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Г. Барв. 197. Увесьденички усе говорили. Кв. І. 198.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 310.'''

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60109-uvesdenychky.html#show_point

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

'''ВВЕСЬДЕ́НЕЧКИ (УВЕСЬДЕ́НЕЧКИ)''', присл., діал. Протягом усього дня. — '''Я увесьденечки то на подушках валявся, то сидячи дрімав''' (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 245).

'''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 303.'''

http://sum.in.ua/s/vvesjdenechky

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
[[Зображення:Цілий_день1.jpeg|x150px]]
[[Зображення:Цілий_день2.jpg|x140px]]

[[Зображення:IMG_20181104_172220_027.jpg|x140px]]
[[Зображення:Цілий_день4.jpg|x150px]]
|}

== Цікаво знати ==

[[Зображення:Увесьденнички.jpg |x140px]]
http://diasporiana.org.ua/dityacha-literatura/15022-chaplenko-v-uvesdenechki/

{{#ev:youtube|Ku1xWqZ6-Uw}} https://www.youtube.com/watch?v=Ku1xWqZ6-Uw

[[Категорія:Ув]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Файл:Увесьденнички.jpg

2018-11-12T20:15:07Z

D.kozlitin:

Радісінький

2018-11-07T12:01:41Z

D.kozlitin:

'''Радісінький, -а, -е. '''Очень радый. ''Радісінькі, що піймали. ''Шевч. 860.

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

'''РАДІ́СІНЬКИЙ''', а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Тарас Шевченко, I, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 435.

http://sum.in.ua/s/radisinjkyj

РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Кв.-Осн., II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 435.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УКРЛІТ.ORG ]

== Сучасні словники ==

'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови'''

'''радість'''

-дості, ж. 1》 Почуття задоволення, втіха, приємність.
З [великою] радістю — з готовністю, задоволенням, дуже охоче.
З якої радості — чому, для чого.

2》 Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать.
|| Приємна, втішна звістка.
|| Лагідне, ніжне звертання до кого-небудь.

http://slovopedia.org.ua/93/53408/970556.html

== Цікаві факти ==

'''Цікаві фактів про щастя, які ви повинні знати'''

Щастя впливає на ваш імунітет Вчені довели, що позитивно налаштовані люди рідше хворіють.
Роблячи добро іншим, ми стаємо щасливішими ...
Щастя передається спадково ...
Аромат квітів робить нас щасливішими ...
Щастя залежить від кольорів, які нас оточують ...
Щастя знеболює ...
Свіже повітря робить нас щасливими ...
Щастя заразне

За статистикою діти сміються приблизно 400 рази на день, тоді як дорослі роблять це всього лише 10-15 разів на день. Але ж сміх - це справжні ліки! Щирий сміх від душі здатний зняти стрес, підвищити рівень ендорфінів в організмі, поліпшити загальне самопочуття і нормалізувати тиск.

На думку вчених, можливо, саме те, що діти набагато життєрадісніше і частіше сміються, і є одним з тих факторів, що вони відчувають набагато менше стресу, значно швидше засвоюють нові знання і взагалі набагато краще адаптуються в навколишньому просторі, на відміну від дорослих.

Психологи радять: якщо хочете поліпшити якість свого життя - більше посміхайтеся і смійтеся. Привід для цього знайти зовсім нескладно, потрібно просто навчитися радіти життю. Беріть приклад з дітей. Вони радіють всьому гарному, новому і цікавому для них. Радіти можна гарній погоді, відмінному самопочуттю, побачивши рідних і близьких, своїм мріям. Приводів насправді дуже багато. Головне навчитися виражати свої позитивні почуття і емоції.

'''Вчіться радіти життю і воне стане набагато краще і яскравіше!'''

== Цитати про радість ==

Радість любові вимірюється ціною, якою вона придбана. Стендаль

Пам'ять тільки болем і харчується: радість самодостатня і закінчується в собі самій. Лоренс Даррелл "Жюстін"

Ми самі обираємо свої радощі і печалі задовго до того, як відчуваємо їх. Джебран Халіль Джебран

У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і є на що сподіватися. Віктор Франкл

Радість обмежується лише твоєю уявою. З кінофільму "Казки на ніч" (Bedtime Stories)

Радість не в тому, що твоя робота має успіх, радість - коли працюєш. Джек Лондон "Мартін Іден"

Досяг вершини той, хто знає, чому радіти. Сенека

Радість виникає в процесі, а не в результаті. Джеймс Дін

Знайти привід для радості значніше складніше, ніж для смутку. Люди дуже люблять себе і тому страждають. З кінофільму "Хто увійде в останній вагон"

У кожного радість точно викроєна за його міркою. Її ні вкрасти, ні привласнити: іншому вона просто не підходить. Юрій Домбровський

Треба завжди бути радісним. Якщо радість закінчується, шукай, в чому помилився. Л. Толстой

Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінувати ті маленькі радощі, які випадають на нашу долю. Семюел Смайлс

Найменшу радість життя доводиться завойовувати. Шарлотта Бронте "Шерлі"

Радість - це не просто усмішка на обличчі. Радість - це віра в краще тоді, коли краще бачиться гіршим ... Ельчин Сафарлі "Кохання з дна Босфору"

Найбільш яскраві спалахи радості у нас зазвичай виникають від несподіваної іскри. Семюел Джонсон

Радість починається тієї миті, коли ти перестаєш шукати свого власного щастя, для того щоб давати його іншим. М.Куаст

== Зображення ==

[[Файл:R_5Uhyrj3tU.jpg|210px]]
[[Файл:2-1024x768.png|210px]]
[[Файл:The-little-prince-interactive-book-by-ibigtoy-screenshot-2.jpg|210px]]

== Корисні посилання ==

{{#ev:youtube|NQVAq_MIMDg}}

[[Зображення:Radisttttttttttt.png|x140px]
[[https://www.youtube.com/channel/UCc6FXPWaV_SRZCzgoUpXZaw [Канал youtube ]]

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Радісінький

2018-11-07T12:00:02Z

D.kozlitin:

'''Радісінький, -а, -е. '''Очень радый. ''Радісінькі, що піймали. ''Шевч. 860.

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

'''РАДІ́СІНЬКИЙ''', а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Тарас Шевченко, I, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 435.

http://sum.in.ua/s/radisinjkyj

РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Кв.-Осн., II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 435.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УКРЛІТ.ORG ]

== Сучасні словники ==

'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови'''

'''радість'''

-дості, ж. 1》 Почуття задоволення, втіха, приємність.
З [великою] радістю — з готовністю, задоволенням, дуже охоче.
З якої радості — чому, для чого.

2》 Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать.
|| Приємна, втішна звістка.
|| Лагідне, ніжне звертання до кого-небудь.

http://slovopedia.org.ua/93/53408/970556.html

== Цікаві факти ==

'''Цікаві фактів про щастя, які ви повинні знати'''

Щастя впливає на ваш імунітет Вчені довели, що позитивно налаштовані люди рідше хворіють.
Роблячи добро іншим, ми стаємо щасливішими ...
Щастя передається спадково ...
Аромат квітів робить нас щасливішими ...
Щастя залежить від кольорів, які нас оточують ...
Щастя знеболює ...
Свіже повітря робить нас щасливими ...
Щастя заразне

За статистикою діти сміються приблизно 400 рази на день, тоді як дорослі роблять це всього лише 10-15 разів на день. Але ж сміх - це справжні ліки! Щирий сміх від душі здатний зняти стрес, підвищити рівень ендорфінів в організмі, поліпшити загальне самопочуття і нормалізувати тиск.

На думку вчених, можливо, саме те, що діти набагато життєрадісніше і частіше сміються, і є одним з тих факторів, що вони відчувають набагато менше стресу, значно швидше засвоюють нові знання і взагалі набагато краще адаптуються в навколишньому просторі, на відміну від дорослих.

Психологи радять: якщо хочете поліпшити якість свого життя - більше посміхайтеся і смійтеся. Привід для цього знайти зовсім нескладно, потрібно просто навчитися радіти життю. Беріть приклад з дітей. Вони радіють всьому гарному, новому і цікавому для них. Радіти можна гарній погоді, відмінному самопочуттю, побачивши рідних і близьких, своїм мріям. Приводів насправді дуже багато. Головне навчитися виражати свої позитивні почуття і емоції.

'''Вчіться радіти життю і воне стане набагато краще і яскравіше!'''

== Цитати про радість ==

Радість любові вимірюється ціною, якою вона придбана. Стендаль

Пам'ять тільки болем і харчується: радість самодостатня і закінчується в собі самій. Лоренс Даррелл "Жюстін"

Ми самі обираємо свої радощі і печалі задовго до того, як відчуваємо їх. Джебран Халіль Джебран

У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і є на що сподіватися. Віктор Франкл

Радість обмежується лише твоєю уявою. З кінофільму "Казки на ніч" (Bedtime Stories)

Радість не в тому, що твоя робота має успіх, радість - коли працюєш. Джек Лондон "Мартін Іден"

Досяг вершини той, хто знає, чому радіти. Сенека

Радість виникає в процесі, а не в результаті. Джеймс Дін

Знайти привід для радості значніше складніше, ніж для смутку. Люди дуже люблять себе і тому страждають. З кінофільму "Хто увійде в останній вагон"

У кожного радість точно викроєна за його міркою. Її ні вкрасти, ні привласнити: іншому вона просто не підходить. Юрій Домбровський

Треба завжди бути радісним. Якщо радість закінчується, шукай, в чому помилився. Л. Толстой

Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінувати ті маленькі радощі, які випадають на нашу долю. Семюел Смайлс

Найменшу радість життя доводиться завойовувати. Шарлотта Бронте "Шерлі"

Радість - це не просто усмішка на обличчі. Радість - це віра в краще тоді, коли краще бачиться гіршим ... Ельчин Сафарлі "Кохання з дна Босфору"

Найбільш яскраві спалахи радості у нас зазвичай виникають від несподіваної іскри. Семюел Джонсон

Радість починається тієї миті, коли ти перестаєш шукати свого власного щастя, для того щоб давати його іншим. М.Куаст

== Зображення ==

[[Файл:R_5Uhyrj3tU.jpg|210px]]
[[Файл:2-1024x768.png|210px]]
[[Файл:The-little-prince-interactive-book-by-ibigtoy-screenshot-2.jpg|210px]]

== Корисні посилання ==

{{#ev:youtube|NQVAq_MIMDg}}

[https://www.youtube.com/channel/UCc6FXPWaV_SRZCzgoUpXZaw [[Зображення:Radisttttttttttt.png|x140px]]]

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Файл:Radisttttttttttt.png

2018-11-07T11:59:11Z

D.kozlitin:

Радісінький

2018-11-07T11:53:01Z

D.kozlitin:

'''Радісінький, -а, -е. '''Очень радый. ''Радісінькі, що піймали. ''Шевч. 860.

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

'''РАДІ́СІНЬКИЙ''', а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Тарас Шевченко, I, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 435.

http://sum.in.ua/s/radisinjkyj

РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Кв.-Осн., II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 435.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УКРЛІТ.ORG ]

== Сучасні словники ==

'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови'''

'''радість'''

-дості, ж. 1》 Почуття задоволення, втіха, приємність.
З [великою] радістю — з готовністю, задоволенням, дуже охоче.
З якої радості — чому, для чого.

2》 Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать.
|| Приємна, втішна звістка.
|| Лагідне, ніжне звертання до кого-небудь.

http://slovopedia.org.ua/93/53408/970556.html

== Цікаві факти ==

'''Цікаві фактів про щастя, які ви повинні знати'''

Щастя впливає на ваш імунітет Вчені довели, що позитивно налаштовані люди рідше хворіють.
Роблячи добро іншим, ми стаємо щасливішими ...
Щастя передається спадково ...
Аромат квітів робить нас щасливішими ...
Щастя залежить від кольорів, які нас оточують ...
Щастя знеболює ...
Свіже повітря робить нас щасливими ...
Щастя заразне

За статистикою діти сміються приблизно 400 рази на день, тоді як дорослі роблять це всього лише 10-15 разів на день. Але ж сміх - це справжні ліки! Щирий сміх від душі здатний зняти стрес, підвищити рівень ендорфінів в організмі, поліпшити загальне самопочуття і нормалізувати тиск.

На думку вчених, можливо, саме те, що діти набагато життєрадісніше і частіше сміються, і є одним з тих факторів, що вони відчувають набагато менше стресу, значно швидше засвоюють нові знання і взагалі набагато краще адаптуються в навколишньому просторі, на відміну від дорослих.

Психологи радять: якщо хочете поліпшити якість свого життя - більше посміхайтеся і смійтеся. Привід для цього знайти зовсім нескладно, потрібно просто навчитися радіти життю. Беріть приклад з дітей. Вони радіють всьому гарному, новому і цікавому для них. Радіти можна гарній погоді, відмінному самопочуттю, побачивши рідних і близьких, своїм мріям. Приводів насправді дуже багато. Головне навчитися виражати свої позитивні почуття і емоції.

'''Вчіться радіти життю і воне стане набагато краще і яскравіше!'''

== Цитати про радість ==

Радість любові вимірюється ціною, якою вона придбана. Стендаль

Пам'ять тільки болем і харчується: радість самодостатня і закінчується в собі самій. Лоренс Даррелл "Жюстін"

Ми самі обираємо свої радощі і печалі задовго до того, як відчуваємо їх. Джебран Халіль Джебран

У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і є на що сподіватися. Віктор Франкл

Радість обмежується лише твоєю уявою. З кінофільму "Казки на ніч" (Bedtime Stories)

Радість не в тому, що твоя робота має успіх, радість - коли працюєш. Джек Лондон "Мартін Іден"

Досяг вершини той, хто знає, чому радіти. Сенека

Радість виникає в процесі, а не в результаті. Джеймс Дін

Знайти привід для радості значніше складніше, ніж для смутку. Люди дуже люблять себе і тому страждають. З кінофільму "Хто увійде в останній вагон"

У кожного радість точно викроєна за його міркою. Її ні вкрасти, ні привласнити: іншому вона просто не підходить. Юрій Домбровський

Треба завжди бути радісним. Якщо радість закінчується, шукай, в чому помилився. Л. Толстой

Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінувати ті маленькі радощі, які випадають на нашу долю. Семюел Смайлс

Найменшу радість життя доводиться завойовувати. Шарлотта Бронте "Шерлі"

Радість - це не просто усмішка на обличчі. Радість - це віра в краще тоді, коли краще бачиться гіршим ... Ельчин Сафарлі "Кохання з дна Босфору"

Найбільш яскраві спалахи радості у нас зазвичай виникають від несподіваної іскри. Семюел Джонсон

Радість починається тієї миті, коли ти перестаєш шукати свого власного щастя, для того щоб давати його іншим. М.Куаст

== Зображення ==

[[Файл:R_5Uhyrj3tU.jpg|210px]]
[[Файл:2-1024x768.png|210px]]
[[Файл:The-little-prince-interactive-book-by-ibigtoy-screenshot-2.jpg|210px]]

== Корисні посилання ==

https://www.youtube.com/watch?v=NQVAq_MIMDg

https://www.youtube.com/channel/UCc6FXPWaV_SRZCzgoUpXZaw

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Радісінький

2018-11-07T11:52:08Z

D.kozlitin:

'''Радісінький, -а, -е. '''Очень радый. ''Радісінькі, що піймали. ''Шевч. 860.

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

'''РАДІ́СІНЬКИЙ''', а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Тарас Шевченко, I, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 435.

http://sum.in.ua/s/radisinjkyj

РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. — Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Кв.-Осн., II, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 435.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УКРЛІТ.ORG ]

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

== Сучасні словники ==

'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови'''

'''радість'''

-дості, ж. 1》 Почуття задоволення, втіха, приємність.
З [великою] радістю — з готовністю, задоволенням, дуже охоче.
З якої радості — чому, для чого.

2》 Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать.
|| Приємна, втішна звістка.
|| Лагідне, ніжне звертання до кого-небудь.

http://slovopedia.org.ua/93/53408/970556.html

== Цікаві факти ==

'''Цікаві фактів про щастя, які ви повинні знати'''

Щастя впливає на ваш імунітет Вчені довели, що позитивно налаштовані люди рідше хворіють.
Роблячи добро іншим, ми стаємо щасливішими ...
Щастя передається спадково ...
Аромат квітів робить нас щасливішими ...
Щастя залежить від кольорів, які нас оточують ...
Щастя знеболює ...
Свіже повітря робить нас щасливими ...
Щастя заразне

За статистикою діти сміються приблизно 400 рази на день, тоді як дорослі роблять це всього лише 10-15 разів на день. Але ж сміх - це справжні ліки! Щирий сміх від душі здатний зняти стрес, підвищити рівень ендорфінів в організмі, поліпшити загальне самопочуття і нормалізувати тиск.

На думку вчених, можливо, саме те, що діти набагато життєрадісніше і частіше сміються, і є одним з тих факторів, що вони відчувають набагато менше стресу, значно швидше засвоюють нові знання і взагалі набагато краще адаптуються в навколишньому просторі, на відміну від дорослих.

Психологи радять: якщо хочете поліпшити якість свого життя - більше посміхайтеся і смійтеся. Привід для цього знайти зовсім нескладно, потрібно просто навчитися радіти життю. Беріть приклад з дітей. Вони радіють всьому гарному, новому і цікавому для них. Радіти можна гарній погоді, відмінному самопочуттю, побачивши рідних і близьких, своїм мріям. Приводів насправді дуже багато. Головне навчитися виражати свої позитивні почуття і емоції.

'''Вчіться радіти життю і воне стане набагато краще і яскравіше!'''

== Цитати про радість ==

Радість любові вимірюється ціною, якою вона придбана. Стендаль

Пам'ять тільки болем і харчується: радість самодостатня і закінчується в собі самій. Лоренс Даррелл "Жюстін"

Ми самі обираємо свої радощі і печалі задовго до того, як відчуваємо їх. Джебран Халіль Джебран

У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і є на що сподіватися. Віктор Франкл

Радість обмежується лише твоєю уявою. З кінофільму "Казки на ніч" (Bedtime Stories)

Радість не в тому, що твоя робота має успіх, радість - коли працюєш. Джек Лондон "Мартін Іден"

Досяг вершини той, хто знає, чому радіти. Сенека

Радість виникає в процесі, а не в результаті. Джеймс Дін

Знайти привід для радості значніше складніше, ніж для смутку. Люди дуже люблять себе і тому страждають. З кінофільму "Хто увійде в останній вагон"

У кожного радість точно викроєна за його міркою. Її ні вкрасти, ні привласнити: іншому вона просто не підходить. Юрій Домбровський

Треба завжди бути радісним. Якщо радість закінчується, шукай, в чому помилився. Л. Толстой

Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінувати ті маленькі радощі, які випадають на нашу долю. Семюел Смайлс

Найменшу радість життя доводиться завойовувати. Шарлотта Бронте "Шерлі"

Радість - це не просто усмішка на обличчі. Радість - це віра в краще тоді, коли краще бачиться гіршим ... Ельчин Сафарлі "Кохання з дна Босфору"

Найбільш яскраві спалахи радості у нас зазвичай виникають від несподіваної іскри. Семюел Джонсон

Радість починається тієї миті, коли ти перестаєш шукати свого власного щастя, для того щоб давати його іншим. М.Куаст

== Зображення ==

[[Файл:R_5Uhyrj3tU.jpg|210px]]
[[Файл:2-1024x768.png|210px]]
[[Файл:The-little-prince-interactive-book-by-ibigtoy-screenshot-2.jpg|210px]]

== Корисні посилання ==

https://www.youtube.com/watch?v=NQVAq_MIMDg

https://www.youtube.com/channel/UCc6FXPWaV_SRZCzgoUpXZaw

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Файл:321image3.jpeg

2018-11-07T11:50:18Z

D.kozlitin:

Ґардувати

2018-11-07T11:50:04Z

D.kozlitin:

'''Ґардувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? ''Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. ''Канев. у.
Вартувати; сторожити
Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун.

Ґардувати, у́ю, у́єш, недок., діал.
1. перех. Загачувати. Гордувати у ставку воду (Сл. Гр.).
2. неперех. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Котл., І, 1952, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31.

Ґардувати, дую, єш, гл.
1) Запруджують. Гардувати у ставку воду. Лубен. у.
2) Бути перевізником. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II. Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 273.
Ґардувати
-ую, -уєш, недок. , зах. Вартувати; сторожити. Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

== Зображення ==
[[Файл:321image1.jpeg|210px]]
[[Файл:321image2.jpeg|210px]]
[[Файл:321image3.jpeg|210px]]

[[Категорія:Ґа]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]

Файл:321image2.jpeg

2018-11-07T11:46:51Z

D.kozlitin:

Файл:321image1.jpeg

2018-11-07T11:45:34Z

D.kozlitin:

Ґарита

2018-11-07T11:39:05Z

D.kozlitin:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Ґарита, -ти, '''''ж. ''Карета. ''Посадили її в ґариту. ''АД. І. 312.

1) гужовий транспорт.

2) закрита карета з ресорами.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Buberel_Coronation_coach_Catherine_the_Great.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00000-18.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
КАРЕ́ТА, и, жін. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах. У неділю коло Колісникової квартири знай спинялися карети, коляски та фаетони (Панас Мирний, III, 1954, 286); Карета за каретою під'їздила аж під самі двері церковні, лакеї прискакували і відчиняли дверці (Іван Франко, II, 1950, 365); Трамвай дзеленчить, карети гримлять (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 168).

Гужови́й тра́нспорт — вид дорожнього (безрейкового) транспорту, як вантажного, так і пасажирського, в якому транспортні засоби (вози) приводяться до руху тваринами. Як тяглові тварини використовуються коні, воли, буйволи, віслюки, мули, собаки, олені та ін.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 105.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ґардувати

2018-11-07T11:34:06Z

D.kozlitin:

'''Ґардувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? ''Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. ''Канев. у.

[[Категорія:Ґа]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2018]]
-у́ю, -у́єш, недок., зах.
Вартувати; сторожити
Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун.

Файл:Shkola.jpg

2017-11-25T21:10:44Z

D.kozlitin: D.kozlitin завантажив нову версію «Файл:Shkola.jpg»

Пту-ча!

2017-11-25T19:57:21Z

D.kozlitin:

'''Пту-ча! '''''меж. ''Крикъ на воловъ: направо! Вх. Лем. 458.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0101.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0102.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0103.JPG|x140px]]
|}
{{#ev:youtube|y0iF4-zZD0w}}

==Дивись також==
[[Пту-гей-са!]]

[[Птруту!]]

[[Віл]]

[[Окрик]]

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пту-ча!

2017-11-25T19:56:25Z

D.kozlitin:

'''Пту-ча! '''''меж. ''Крикъ на воловъ: направо! Вх. Лем. 458.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0101.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0102.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0102.JPG|x140px]]
|}
{{#ev:youtube|y0iF4-zZD0w}}

==Дивись також==
[[Пту-гей-са!]]

[[Птруту!]]

[[Віл]]

[[Окрик]]

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пту-ча!

2017-11-25T19:55:10Z

D.kozlitin:

'''Пту-ча! '''''меж. ''Крикъ на воловъ: направо! Вх. Лем. 458.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0101.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0102.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vill0102.JPG|x140px]]
|}
{{#ev:youtube|y0iF4-zZD0w}}

==Дивись також==
[[Птруту!]]

[[Віл]]

[[Окрик]]

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Vill0103.JPG

2017-11-25T19:54:36Z

D.kozlitin:

Файл:Vill0102.JPG

2017-11-25T19:53:45Z

D.kozlitin:

Файл:Vill0101.JPG

2017-11-25T19:50:37Z

D.kozlitin:

Побіч

2017-11-25T19:01:54Z

D.kozlitin:

'''По́біч, '''''нар. ''Возлѣ, рядомъ. ''Побіч мене. ''Левиц. МБ. 57.

нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене.( Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.)
розм. Те саме, що поряд 1. Крамничка його була побіч з кімнаткою, де ми вчилися (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Налив [Сава Петрович] собі з пляшки, що стояла на кругленькому столику побіч (Андрій Головко, II, 1957, 272); Зараз побіч Потурайчина, але під другою стіною,.. сидів ще один студент (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); Чотири пари волів тягли плуга.. Побіч волів ішов хлопець-погонич (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Наша підвода спинилась побіч кількох інших (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); В родині жінка займає дуже поважне і почесне становище, ба навіть веде своє окреме (жіноче, домашнє) хазяйство побіч мужичого (Іван Франко, XVI, 1955, 52). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 618.)
обіч, поруч, поряд, опліч, попліч; (збоку) осторонь; ПРИЙ. БІЛЯ
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/pobich Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
ПОБІЧ, присл., у знач. прийм., з род. в., розм. Те саме, що поряд 1. Крамничка його була побіч з кімнаткою, де ми вчилися (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Налив [Сава Петрович] собі з пляшки, що стояла на кругленькому столику побіч (Андрій Головко, II, 1957, 272); Зараз побіч Потурайчина, але під другою стіною,.. сидів ще один студент (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); Чотири пари волів тягли плуга.. Побіч волів ішов хлопець-погонич (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Наша підвода спинилась побіч кількох інших (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); В родині жінка займає дуже поважне і почесне становище, ба навіть веде своє окреме (жіноче, домашнє) хазяйство побіч мужичого (Іван Франко, XVI, 1955, 52).

==Медіа==
{{#ev:youtube|tdlXFhcIp3c}}

==Цікаві факти==
По́біч — село в Україні, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%87 wikipedia.org]
==Дивись також==
[[Поряд]]

[[Далеко]]

[[Близько]]

[[Категорія:По]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Побіч

2017-11-25T18:56:50Z

D.kozlitin:

'''По́біч, '''''нар. ''Возлѣ, рядомъ. ''Побіч мене. ''Левиц. МБ. 57.

нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене.( Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.)
розм. Те саме, що поряд 1. Крамничка його була побіч з кімнаткою, де ми вчилися (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Налив [Сава Петрович] собі з пляшки, що стояла на кругленькому столику побіч (Андрій Головко, II, 1957, 272); Зараз побіч Потурайчина, але під другою стіною,.. сидів ще один студент (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); Чотири пари волів тягли плуга.. Побіч волів ішов хлопець-погонич (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Наша підвода спинилась побіч кількох інших (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); В родині жінка займає дуже поважне і почесне становище, ба навіть веде своє окреме (жіноче, домашнє) хазяйство побіч мужичого (Іван Франко, XVI, 1955, 52). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 618.)
обіч, поруч, поряд, опліч, попліч; (збоку) осторонь; ПРИЙ. БІЛЯ
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/pobich Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
ПОБІЧ, присл., у знач. прийм., з род. в., розм. Те саме, що поряд 1. Крамничка його була побіч з кімнаткою, де ми вчилися (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Налив [Сава Петрович] собі з пляшки, що стояла на кругленькому столику побіч (Андрій Головко, II, 1957, 272); Зараз побіч Потурайчина, але під другою стіною,.. сидів ще один студент (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); Чотири пари волів тягли плуга.. Побіч волів ішов хлопець-погонич (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Наша підвода спинилась побіч кількох інших (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); В родині жінка займає дуже поважне і почесне становище, ба навіть веде своє окреме (жіноче, домашнє) хазяйство побіч мужичого (Іван Франко, XVI, 1955, 52).

==Медіа==
{{#ev:youtube|tdlXFhcIp3c}}

==Цікаві факти==
По́біч — село в Україні, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%87 wikipedia.org]

[[Категорія:По]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Побіч

2017-11-25T18:42:09Z

D.kozlitin:

Побабчитися

2017-11-25T18:06:57Z

D.kozlitin:

'''Поба́бчитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Сдѣлаться старухой. ''Домаха дівкою посивіла і побабчилася. ''

==Сучасні словники==
[https://www.abbyy.ua/products/personal/lingvo/?swrd=%EF%EE%E1%E0%E1%F7%E5%ED%E8%E9 ABBYY Lingvo]
ПОБАБЧЕНИЙ, а, є, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. Лице в нього якесь побабчене (Март., Тв., 1954, 249); Цей товстий, побабчений дідок, якщо його розгнівати, може накоїти багато лиха (Кач., II, 1958, 21); // рідко. Пом'ятий, зім'ятий (про тканину). Під його портретом червоніє шматок побабченого від часу оксамиту (Стельмах, І, 1962, 80).
ПОБАБЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. 1. фам. Стати старою; постаріти. Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Сл. Гр.).
2. розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру).. Обличчя побабчилось.
СУМ, т. 6, с.607.

==Приклади вживання слова==
Та всі – і Саша, і баба Дуня почали мене переодягати у суху одежину, правда дуже велику, бо я підкочував халоші в штанях. Мої штани викручували від води. Повішали біля грубки сушитись. Ноги мої від води побабчились, стали білі, білі… (з Миколаївщини)

Несподівано для себе з води мені вилазити не хотілось! якщо рухатись - у воді зовсім не холодно, навпаки - комфортно. а от на березі, мокрому на вітрі загаряти не надто тепло. тому практично й не загаряв, а от долоні й ступні від води "побабчились".

Ті "лужи", що вчора з ранку були білі, перетворилися у калабані, у одну із них я вчора "вступила" ногою - сушилася довго.... де взяти чоботи , щоб не промакали? мої тіпа італійські вже побабчилися, не витримали наших лихих калюж... (з одного львівського форуму)

При сушильні треба сидіти цілий день і ніч - треба пильнувати вогню й овочів, щоб не попеклися, або не спалилися - збабчилися, поперожилися. (з лемківської говірки)

Зусиль я не докладала, а тому так звані «лосини» жужмаком збабчилися навколо моєї осиної талії у 63 см, нагадуючи при цьому казна-що! На секунди дві я завмерла у німому заціпенінні перед дзеркалом. (ХайВей)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pobabchitys03.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pobabchitys02.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pobabchitys01.jpg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| HaYb93Zx2t8}}

==Див. також==
[[Старіти]]

[[Бабуся]]

[[Дідусь]]

[[Категорія:По]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Побабчитися

2017-11-25T18:06:43Z

D.kozlitin:

'''Поба́бчитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Сдѣлаться старухой. ''Домаха дівкою посивіла і побабчилася. ''

==Сучасні словники==
[https://www.abbyy.ua/products/personal/lingvo/?swrd=%EF%EE%E1%E0%E1%F7%E5%ED%E8%E9 ABBYY Lingvo]
ПОБАБЧЕНИЙ, а, є, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. Лице в нього якесь побабчене (Март., Тв., 1954, 249); Цей товстий, побабчений дідок, якщо його розгнівати, може накоїти багато лиха (Кач., II, 1958, 21); // рідко. Пом'ятий, зім'ятий (про тканину). Під його портретом червоніє шматок побабченого від часу оксамиту (Стельмах, І, 1962, 80).
ПОБАБЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. 1. фам. Стати старою; постаріти. Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Сл. Гр.).
2. розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру).. Обличчя побабчилось.
СУМ, т. 6, с.607.

==Приклади вживання слова==
Та всі – і Саша, і баба Дуня почали мене переодягати у суху одежину, правда дуже велику, бо я підкочував халоші в штанях. Мої штани викручували від води. Повішали біля грубки сушитись. Ноги мої від води побабчились, стали білі, білі… (з Миколаївщини)

Несподівано для себе з води мені вилазити не хотілось! якщо рухатись - у воді зовсім не холодно, навпаки - комфортно. а от на березі, мокрому на вітрі загаряти не надто тепло. тому практично й не загаряв, а от долоні й ступні від води "побабчились".

Ті "лужи", що вчора з ранку були білі, перетворилися у калабані, у одну із них я вчора "вступила" ногою - сушилася довго.... де взяти чоботи , щоб не промакали? мої тіпа італійські вже побабчилися, не витримали наших лихих калюж... (з одного львівського форуму)

При сушильні треба сидіти цілий день і ніч - треба пильнувати вогню й овочів, щоб не попеклися, або не спалилися - збабчилися, поперожилися. (з лемківської говірки)

Зусиль я не докладала, а тому так звані «лосини» жужмаком збабчилися навколо моєї осиної талії у 63 см, нагадуючи при цьому казна-що! На секунди дві я завмерла у німому заціпенінні перед дзеркалом. (ХайВей)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pobabchitys03.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pobabchitys02.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pobabchitys01.jpg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| HaYb93Zx2t8}}

==Див. також==
[[Старіти]]
[[Бабуся]]
[[Дідусь]]

[[Категорія:По]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Pobabchitys01.jpg

2017-11-25T18:06:08Z

D.kozlitin:

Файл:Pobabchitys02.jpg

2017-11-25T18:05:45Z

D.kozlitin:

Файл:Pobabchitys03.jpg

2017-11-25T18:05:33Z

D.kozlitin:

Пуговиця

2017-11-25T17:47:51Z

D.kozlitin:

'''Пуговиця, -ці, '''''ж. ''Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.

ПУГОВИЦЯ — «гудзык» елемент одягу, який використовується для фіксації відлоги, коміра, манжети тощо.
==Сучасні словники==
[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/991046 Толковый словарь Ушакова]

ПУ́ГОВИЦА, пуговицы, жен. Пришиваемая к бортам одежды костяная, металлическая или иная застежка, обычно в виде кружка, для петель одежды (иногда служит просто украшением). Застегнуться на все пуговицы. Перламутровые пуговицы на белье. Пиджак с двумя рядами пуговиц.
==Медіа==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka03.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka02.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka01.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka04.JPG|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Ґудз]]

[[Застібка]]

[[Клапан]]

=Цікаві факти=
16 листопада – Всесвітній День ґудзиків

[https://www.tk-furnitura.com.ua/16-listopada-vsesvitniy-den-gudzikiv/ Пам'ятники пуговицям]

[[Категорія:Пу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Pugowka04.JPG

2017-11-25T17:47:33Z

D.kozlitin:

Пуговиця

2017-11-25T17:46:25Z

D.kozlitin:

'''Пуговиця, -ці, '''''ж. ''Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.

ПУГОВИЦЯ — «гудзык» елемент одягу, який використовується для фіксації відлоги, коміра, манжети тощо.
==Сучасні словники==
[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/991046 Толковый словарь Ушакова]

ПУ́ГОВИЦА, пуговицы, жен. Пришиваемая к бортам одежды костяная, металлическая или иная застежка, обычно в виде кружка, для петель одежды (иногда служит просто украшением). Застегнуться на все пуговицы. Перламутровые пуговицы на белье. Пиджак с двумя рядами пуговиц.
==Медіа==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka03.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka02.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka01.JPG|x140px]]
|}
==Див. також==
[[Ґудз]]

[[Застібка]]

[[Клапан]]

=Цікаві факти=
16 листопада – Всесвітній День ґудзиків

[https://www.tk-furnitura.com.ua/16-listopada-vsesvitniy-den-gudzikiv/ Пам'ятники пуговицям]

[[Категорія:Пу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пуговиця

2017-11-25T17:46:06Z

D.kozlitin:

'''Пуговиця, -ці, '''''ж. ''Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.

ПУГОВИЦЯ — «гудзык» елемент одягу, який використовується для фіксації відлоги, коміра, манжети тощо.
==Сучасні словники==
[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/991046 Толковый словарь Ушакова]
ПУ́ГОВИЦА, пуговицы, жен. Пришиваемая к бортам одежды костяная, металлическая или иная застежка, обычно в виде кружка, для петель одежды (иногда служит просто украшением). Застегнуться на все пуговицы. Перламутровые пуговицы на белье. Пиджак с двумя рядами пуговиц.
==Медіа==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka03.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka02.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Pugowka01.JPG|x140px]]
|}
==Див. також==
[[Ґудз]]

[[Застібка]]

[[Клапан]]

=Цікаві факти=
16 листопада – Всесвітній День ґудзиків

[https://www.tk-furnitura.com.ua/16-listopada-vsesvitniy-den-gudzikiv/ Пам'ятники пуговицям]

[[Категорія:Пу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Pugowka01.JPG

2017-11-25T17:45:26Z

D.kozlitin:

Файл:Pugowka02.JPG

2017-11-25T17:44:55Z

D.kozlitin:

Файл:Pugowka03.JPG

2017-11-25T17:44:36Z

D.kozlitin:

Птруту!

2017-11-25T17:18:47Z

D.kozlitin:

'''Птруту! '''''меж. ''Крикъ на ягнятъ у гуцульскихъ пастуховъ. Шух. І. 210.

Цілий ботей (отара) овець іде за двома вівчарями, а один, що йде з-заду, підганяє їх, накликуючи: Тісь. Вівцю, що вихоплюється з отари набік, вівчар завертав покликом: "Бирр". А ту вівцю, що вибігає наперед, вівчар закликає: "Пррст". За ягнятами кличуть: "Птруту!" У ботею (отарі) е вівці, барани. Безрогий баран називається шутий, єрки — це ялові однорічні вівці; єрче (єрчєта) — це молоденька овечш або баранчик, а окремо єрка, єрчук; барани валують овець, від чого вони стають кітними і не дають молока так довго, аж укотяться (приведуть ягнят).

=Медіа=
{{#ev:youtube|RU0fXBuOFlw}}
=Джерела=
[http://spadok.org.ua/gutsulschyna/zhyttya-na-polonyni Спадщина предків]

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Птичка

2017-11-25T16:01:17Z

D.kozlitin:

'''Пти́чка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''птиця. '''2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.

==Сучасні словники==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 381.
ПТИ́ЧКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до птиця
2. розм. Те саме, що пташка 3.
==Медіа==
{{#ev:youtube|8-jkA1IEp-M}}
{{#ev:youtube|z4gT8rtVic8}}

==Див. також==
[[Птах]]

[[Пташа]]

[[Пташеня]]

==Приклади вживання==
Кожна птичка своїм носиком живе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 82); * Образно. Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 47);

«Він раптом за нею пішов,— каже Соломон,— немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув’язнення, [«покіль стріла його печінки не прошиє», Хом.], як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка» (Приповістей 7:22, 23).

Увесь дім розвеселює [розвеселяє] тут птичка: братової се сестричка, панна Оля, люба всім (Осип Маковей, Вибр., 1954, 430); * У порівняннях. Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався [заплутався], мов рибка в сітці(Іван Котляревський, I, 1952, 198).

Френк Коллінз поставив птичку біля прізвища професора (Натан Рибак, Час, 1960, 61).

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Птичка

2017-11-25T16:01:01Z

D.kozlitin:

'''Пти́чка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''птиця. '''2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.

==Сучасні словники==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 381.
ПТИ́ЧКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до птиця
2. розм. Те саме, що пташка 3.
==Медіа==
{{#ev:youtube|8-jkA1IEp-M}}
{{#ev:youtube|z4gT8rtVic8}}

==Див. також==
[[Птах]]

[[Пташа]]

[[Пташеня]]

[[дитинча]]

==Приклади вживання==
Кожна птичка своїм носиком живе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 82); * Образно. Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 47);

«Він раптом за нею пішов,— каже Соломон,— немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув’язнення, [«покіль стріла його печінки не прошиє», Хом.], як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка» (Приповістей 7:22, 23).

Увесь дім розвеселює [розвеселяє] тут птичка: братової се сестричка, панна Оля, люба всім (Осип Маковей, Вибр., 1954, 430); * У порівняннях. Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався [заплутався], мов рибка в сітці(Іван Котляревський, I, 1952, 198).

Френк Коллінз поставив птичку біля прізвища професора (Натан Рибак, Час, 1960, 61).

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Птичка

2017-11-25T15:55:45Z

D.kozlitin:

'''Пти́чка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''птиця. '''2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.

==Сучасні словники==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 381.
ПТИ́ЧКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до птиця 1. Кожна птичка своїм носиком живе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 82); * Образно. Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 47); Увесь дім розвеселює [розвеселяє] тут птичка: братової се сестричка, панна Оля, люба всім (Осип Маковей, Вибр., 1954, 430); * У порівняннях. Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався [заплутався], мов рибка в сітці(Іван Котляревський, I, 1952, 198).
2. розм. Те саме, що пташка 3. Френк Коллінз поставив птичку біля прізвища професора (Натан Рибак, Час, 1960, 61).

==Медіа==
{{#ev:youtube|8-jkA1IEp-M}}
{{#ev:youtube|z4gT8rtVic8}}

==Див. також==
[[Птах]]

[[Пташа]]

[[Пташеня]]

[[дитинча]]

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Птичка

2017-11-25T15:40:22Z

D.kozlitin:

'''Пти́чка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''птиця. '''2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.

ПТИ́ЧКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до птиця 1. Кожна птичка своїм носиком живе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 82); * Образно. Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 47); Увесь дім розвеселює [розвеселяє] тут птичка: братової се сестричка, панна Оля, люба всім (Осип Маковей, Вибр., 1954, 430); * У порівняннях. Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався [заплутався], мов рибка в сітці(Іван Котляревський, I, 1952, 198).
2. розм. Те саме, що пташка 3. Френк Коллінз поставив птичку біля прізвища професора (Натан Рибак, Час, 1960, 61).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 381.

==Медіа==
{{#ev:youtube|8-jkA1IEp-M}}
{{#ev:youtube|z4gT8rtVic8}}

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пташа

2017-11-25T15:38:49Z

D.kozlitin:

'''Пташа, -шати, '''''с. ''Птенецъ. ''Пташа сторожке. ''Г. Барв. 358. ''Кладуть вони пташат своїх безпечно. ''К. Псал. 195. Ум. '''Пташатко. '''
ПТАША́, ати, сер. Те саме, що [[пташеня]]. По дібровах [[Трава|трави]] цвітуть, Співають пташата (Українські народні думи.., 1955, 539);

==Сучасні словники==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 379.
Те саме, що пташеня.Словник синонімів
ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм.,ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний).

ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОКрозм.,ПУ́ЦЬВІРІНОКдіал.,ГОЛОЦЮ́ЦЬОКдіал.(перев. ще без пір’я); ПИСКЛЯ́ розм.,ПИСКУ́Н розм.(яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); - Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися - полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); - А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).

Словник фразеологізмів
жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко);Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).
==Див. також==
[[Птах]]

[[Пташеня]]

[[дитинча]]

==Медіа==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ptashenyaaaaaa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ptashenyaaaaaa222.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ptashenyaaaaaa333.jpg|x140px]]
|}
==Приклади вживання==
Жовтороте пташа — те саме, що Жовтороте пташеня (див. пташеня). — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови, — бурмотів він сам до себе (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 150).
Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31); * Образно. Дорога тут веде струнка Допитливого юнака І дівчинку — пташа цікаве (Максим Рильський, III, 1961, 227); * У порівняннях. Діти, мов пташата, дивилися на нас крізь відхилені двері(Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 92).

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Ptashenyaaaaaa333.jpg

2017-11-25T15:01:41Z

D.kozlitin:

Пташа

2017-11-25T15:01:34Z

D.kozlitin:

'''Пташа, -шати, '''''с. ''Птенецъ. ''Пташа сторожке. ''Г. Барв. 358. ''Кладуть вони пташат своїх безпечно. ''К. Псал. 195. Ум. '''Пташатко. '''
ПТАША́, ати, сер. Те саме, що [[пташеня]]. По дібровах [[Трава|трави]] цвітуть, Співають пташата (Українські народні думи.., 1955, 539);

==Сучасні словники==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 379.
Те саме, що пташеня.Словник синонімів
ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм.,ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний).

ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОКрозм.,ПУ́ЦЬВІРІНОКдіал.,ГОЛОЦЮ́ЦЬОКдіал.(перев. ще без пір’я); ПИСКЛЯ́ розм.,ПИСКУ́Н розм.(яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); - Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися - полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); - А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).

Словник фразеологізмів
жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко);Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).
==Див. також==
[[Птах]]
[[Пташеня]]
[[дитинча]]

==Медіа==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ptashenyaaaaaa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ptashenyaaaaaa222.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ptashenyaaaaaa333.jpg|x140px]]
|}
==Приклади вживання==
Жовтороте пташа — те саме, що Жовтороте пташеня (див. пташеня). — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови, — бурмотів він сам до себе (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 150).
Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31); * Образно. Дорога тут веде струнка Допитливого юнака І дівчинку — пташа цікаве (Максим Рильський, III, 1961, 227); * У порівняннях. Діти, мов пташата, дивилися на нас крізь відхилені двері(Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 92).

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Ptashenyaaaaaa222.jpg

2017-11-25T14:55:52Z

D.kozlitin:

Файл:Ptashenyaaaaaa.jpg

2017-11-25T14:55:34Z

D.kozlitin:

Пташа

2017-11-25T14:49:15Z

D.kozlitin:

'''Пташа, -шати, '''''с. ''Птенецъ. ''Пташа сторожке. ''Г. Барв. 358. ''Кладуть вони пташат своїх безпечно. ''К. Псал. 195. Ум. '''Пташатко. '''
ПТАША́, ати, сер. Те саме, що [[пташеня]]. По дібровах [[Трава|трави]] цвітуть, Співають пташата (Українські народні думи.., 1955, 539);

==Сучасні словники==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 379.
Те саме, що пташеня.Словник синонімів
ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм.,ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний).

ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОКрозм.,ПУ́ЦЬВІРІНОКдіал.,ГОЛОЦЮ́ЦЬОКдіал.(перев. ще без пір’я); ПИСКЛЯ́ розм.,ПИСКУ́Н розм.(яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); - Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися - полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); - А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).

Словник фразеологізмів
жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко);Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).
==Див. також==
[[Птах]]
[[Пташеня]]
[[дитинча]]

==Приклади вживання==
Жовтороте пташа — те саме, що Жовтороте пташеня (див. пташеня). — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови, — бурмотів він сам до себе (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 150).
Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31); * Образно. Дорога тут веде струнка Допитливого юнака І дівчинку — пташа цікаве (Максим Рильський, III, 1961, 227); * У порівняннях. Діти, мов пташата, дивилися на нас крізь відхилені двері(Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 92).

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пташа

2017-11-25T14:26:53Z

D.kozlitin:

'''Пташа, -шати, '''''с. ''Птенецъ. ''Пташа сторожке. ''Г. Барв. 358. ''Кладуть вони пташат своїх безпечно. ''К. Псал. 195. Ум. '''Пташатко. '''
ПТАША́, ати, сер. Те саме, що пташеня. По дібровах трави цвітуть, Співають пташата (Українські народні думи.., 1955, 539); Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31); * Образно. Дорога тут веде струнка .. Допитливого юнака І дівчинку — пташа цікаве (Максим Рильський, III, 1961, 227); * У порівняннях. Діти, мов пташата, дивилися на нас крізь відхилені двері(Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 92).
♦ Жовтороте пташа — те саме, що Жовтороте пташеня (див. пташеня). — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови, — бурмотів він сам до себе (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 150).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 379.
Те саме, що пташеня.Словник синонімів
ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм.,ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний).

ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОКрозм.,ПУ́ЦЬВІРІНОКдіал.,ГОЛОЦЮ́ЦЬОКдіал.(перев. ще без пір’я); ПИСКЛЯ́ розм.,ПИСКУ́Н розм.(яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); - Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися - полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); - А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).

Словник фразеологізмів
жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко);Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).

[[Категорія:Пт]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ґаґотати

2017-11-23T20:57:48Z

D.kozlitin:

'''Ґаґотати, -ґочу, -чеш, '''''гл. '''''= Ґаґати. '''Вх. Уг. 235.

==Сучасні словники==
1. '''Ґаґотати''' - дієсл. ґаґочу, -чеш. Кричати як гуси (Іван Верхратський); ([http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]).
{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=дошкільна освіта}}
2. '''Ґаґотати''', -оче, недок, Підсил. до ґеґати. ( Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.)/ Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.- К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 269 с.

==Інтернет ресурси==

'''[http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]'''

'''[http://proridne.com/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D0%9E%D0%99%20%D0%9B%D0%95%D0%A2%D0%86%D0%9B%D0%98%20%D0%93%D0%A3%D0%A1%D0%98,%20%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%A7%D0%90%D0%9B%D0%98,%20%D0%9B%D0%95%D0%A2%D0%AE%D0%A7%D0%98.html Українська народна пісня]'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Viber_image555.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гуси.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dsc_7029.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jSB6Ai6aK8k }} {{#ev:youtube|Emp3qxnbXyw }}

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ґа]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]