Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Гайдамаха

2013-12-05T20:06:16Z

D dima:

'''Гайдамаха, '''''м. '''''= Гайдамака. '''Желех.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГАЙДАМАКА, и, род. ми. ів, чол., іст.

1. Учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Дід починає розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили (Степан Васильченко, II, 1959, 358).

2. Під час іноземної інтервенції та громадянської війни 1918—1920 рр. — солдат особливих кінних частин контрреволюційної Центральної ради, а також різних контрреволюційних загонів Петлюри та Скоропадського. Метушня й тривога. Солдатам перетнули путь гайдамаки Центральної ради (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 8); — Повне депо наприймав куркулів та інших мерзотників. Є й про нього відомості — колишній гайдамака (Олесь Донченко, I, 1956, 490).

гайдама́ка – іменник чоловічого роду, істота

(учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні; під час громадянської війни 1918–1920 рр. солдат особливих кінних частин Центральної Ради та Директорії; розбишака, шибайголова - розм.)
відмінок однина множина
називний гайдама́ка гайдама́ки
родовий гайдама́ки гайдама́ків
давальний гайдама́ці гайдама́кам
знахідний гайдама́ку гайдама́ків
орудний гайдама́кою гайдама́ками
місцевий на/у гайдама́ці на/у гайдама́ках
кличний гайдама́ко гайдама́ки
[іст.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайдамака.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайдамака1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайдамака2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайдамака3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|DxA6xZore8s}}

==Див. також==
Гайдáмаки — (від тур. haydamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої.
Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти польського гніту на правобережній Україні наприкінці XVIII-го на початку XIX-го ст., який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.
Відчуженість широких мас від освічених верхів з особливою гостротою виявлялася під час гайдамаччини — соціального руху на Правобережжі у XVIII ст. Народні маси, в свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажали підставляти шию під ярмо нової панщини, а до панів залічували не тільки польських магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й уніатське духовенство. Гайдамацький рух об'єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з гуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство, але підтримували його найширші верстви населення.
Ці гайдамацькі рухи розпочалися у перші десятиріччя й тривали аж до кінця 1760-х років, зрештою вилившись у грандіозне повстання, що відоме в історії під назвою Коліївщина. Найвизначнішим гайдамацьким лідером був Максим Залізняк.
Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів.
Гайдамакам присвячений твір Т. Г. Шевченка «Гайдамаки».

Гайдамаки на Житомирщині

В 1702-1704 pp. овруцькі селяни і міщани хоробро билися проти польської шляхти в загонах Семена Палія. Особливої гостроти набрала боротьба під час гайдамацького руху в 20-60-х pp. XVIII ст. У червні 1720 р. повсталі розгромили Овруцький замок (і не врятували шляхту ні «бронь огниста», ні башти муровані), костьол та домініканський монастир. Палали маєтки і в 1750 р. . Злякана шляхта, побоюючись гайдамацьких засідок на шляхах, відсиджувалась за нововідбудованими мурами Овруцького замку. Особливий страх у них викликав загін на чолі з І. Подолякою. А ще багато овручан бились у загонах повстанців у Радомисльському повіті.
Гайдамаки на Київщині

Київ та прилеглий до нього округ на правому березі Дніпра були місцем організації гайдамацьких загонів, а також схованкою для них. Гайдамакам допомагали київські міщани, церковні причетники, дрібні чиновники різних управлінь і навіть солдати російського гарнізону.
Дві третини Київського округу належали монастирям. За селом чи окремим угіддям наглядав чернець, якого називали городничим. Там, подалі від міста, а отже й контролю властей, гайдамаки знаходили тимчасовий і безпечний притулок.
Ченці вбачали в гайдамаках борців за православну віру. В. Б. Антонович писав, що ченці всіх київських монастирів підтримували гайдамаків.
Царський уряд намагався ліквідувати гайдамацтво, але заарештованих військовими підозрілих людей передавали до суду магістрату. А той майже завжди звільняв їх з-під арешту чи віддавав міщанам на поруки. Іноді арештанти тікали з міської в'язниці.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Га]]

Гаївка

2013-12-05T20:05:58Z

D dima:

'''Гаївка, -ки, '''''ж. ''Весенняя хороводная игра, весенняя пѣсня въ этой игрѣ. Гол. IV. 7. О. 1861. XI. Св. 39.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГАЇВКА, и, жін., зах. Українська народна обрядова пісня; веснянка. Колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні, пісні весільні.. — це форми музичної творчості народу українського (Історія української музики, 1922, 52); Своїм ліризмом і гумором рогуленьки споріднені з наддніпрянськими веснянками і галицькими гаївками (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 15.

гаї́вка – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний гаї́вка гаї́вки
родовий гаї́вки гаї́вок
давальний гаї́вці гаї́вкам
знахідний гаї́вку гаї́вки
орудний гаї́вкою гаї́вками
місцевий на/у гаї́вці на/у гаї́вках
кличний гаї́вко* гаї́вки*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гаївка.jpg‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гаївка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гаївка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гаївка3.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|eXyt-pRk8iM}}

==Див. також==
{{#ev:youtube|xRXJqgXYDdQ}}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Га]]

Бранка

2013-12-05T20:05:42Z

D dima:

'''Бранка, -ки,''' ''ж.'' 1) Плѣнница. ''Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.'' ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). ''Я пішов до бранки, та не здавсі.'' Шух. І. 317. ''Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде.'' Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. '''Бріночка.'''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРАНКА, и, жін.

1. нар.-поет. Жіночий рід до бранець. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 442); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка, I, 1951, 71); — Чуєш, Ваня, дома я! Вже не бранка, не сірома, Вірна подруга твоя (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 43).

2. тільки одн., діал. Рекрутський набір. — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять (Іван Франко, VII, 1951, 302).

бра́нка – іменник жіночого роду, істота

відмінок однина множина
називний бра́нка бра́нки
родовий бра́нки бра́нок
давальний бра́нці бра́нкам
знахідний бра́нку бра́нок
орудний бра́нкою бра́нками
місцевий на/у бра́нці на/у бра́нках
кличний бра́нко бра́нки

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|INupFetFQKQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Бр]]

Асесорський

2013-12-05T20:05:30Z

D dima:

'''Асе́сорський, -а, -е.''' Свойственный, принадлежащій становому приставу.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ас]]

Гетьман

2013-12-04T23:12:53Z

D dima:

'''Гетьман, -на, '''''м. ''Гетманъ. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. №751. ''Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. ''АД. II. 110. Ум. '''Гетьманонько. '''К. ПС. 21.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. Hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове. В умовах сьогодення вживається метафорично у відношенні до сучасних можновладців.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Після Люблінської унії для управління регіонами новостворенної Речі Посполитої були засновані три рівнозначні посади гетьманів: коронного польського, литовського та руського (українського). Вони мали права королівських намісників та верховних воєначальників. На утримання українського коронного гетьмана йому виділялось місто Черкаси.
Після утворення 1572 р. українського реєстрового козацького війська (Війська Запорозького Низового) гетьманами стали називати його керівників. Уряд Польсько-Литовської держави всіляко уникав вживання даного титулу і підміняв його виразом «старший його Королівської Милості Війська Запорозького». Однак козацькі керівники продовжували вживання титулу гетьмана (К. Косинський, С. Наливайко, Т. Федорович). Повноваження гетьмана реєстрового козацтва були суттєво обмежені урядом Речі Посполитої, а часто ця посада взагалі скасовувалась. Так, придушення козацько-селянських повстань 1637–1638 рр. замість гетьмана було призначено урядового комісара.
Внаслідок відновлення після Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. української держави гетьман став її главою. В його руках була зосереджена вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади, він здійснював зв'язки України з іноземними державами, мав значний вплив на церковні справи. Гетьманські укази — універсали, які були обов'язковими для всього населення. Ознаками влади гетьмана були бунчук та булава.
Після Переяславської ради 1654 р. і укладення Березневих статей 1654 р. з Московією розпочалося обмеження повноважень гетьмана. Його формально обирали на генеральній військовій раді на невизначений термін за погодженням із царським урядом.
У XVIII ст.. новообраний гетьман затверджувався в Москві чи Петербурзі й укладав з Росією спеціальний договір (статті).
Гетьман очолював уряд України — генеральну старшину, що разом з полковниками утворювала старшинську раду, яка мала значний вплив на державні справи. Посада гетьмана на Лівобережній Україні існувала до 1764 р. (з перервами у 1722–1727 та 1734–1750 рр.). Резиденція його послідовно знаходилась у мм. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. Частина гетьманів була обрана козацькою старшиною, а інші призначалися (польским королем, російським царем, деякі — іншими гетьманами як тимчасовий керівник певної території) — так звані наказні гетьмани.
З 1663 до 1681 р. посада гетьмана існувала також на Правобережній Україні (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, М. Ханенко), 1710–1742 рр. гетьманом України в еміграції був Пилип Орлик.
Упродовж квітня — грудня 1918 р. на чолі Української держави стояв Павло Скоропадський, який мав титул гетьмана.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ге]]

Гетьман

2013-12-04T23:12:05Z

D dima:

'''Гетьман, -на, '''''м. ''Гетманъ. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. №751. ''Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. ''АД. II. 110. Ум. '''Гетьманонько. '''К. ПС. 21.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. Hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове. В умовах сьогодення вживається метафорично у відношенні до сучасних можновладців.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Після Люблінської унії для управління регіонами новостворенної Речі Посполитої були засновані три рівнозначні посади гетьманів: коронного польського, литовського та руського (українського). Вони мали права королівських намісників та верховних воєначальників. На утримання українського коронного гетьмана йому виділялось місто Черкаси.
Після утворення 1572 р. українського реєстрового козацького війська (Війська Запорозького Низового) гетьманами стали називати його керівників. Уряд Польсько-Литовської держави всіляко уникав вживання даного титулу і підміняв його виразом «старший його Королівської Милості Війська Запорозького». Однак козацькі керівники продовжували вживання титулу гетьмана (К. Косинський, С. Наливайко, Т. Федорович). Повноваження гетьмана реєстрового козацтва були суттєво обмежені урядом Речі Посполитої, а часто ця посада взагалі скасовувалась. Так, придушення козацько-селянських повстань 1637–1638 рр. замість гетьмана було призначено урядового комісара.
Внаслідок відновлення після Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. української держави гетьман став її главою. В його руках була зосереджена вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади, він здійснював зв'язки України з іноземними державами, мав значний вплив на церковні справи. Гетьманські укази — універсали, які були обов'язковими для всього населення. Ознаками влади гетьмана були бунчук та булава.
Після Переяславської ради 1654 р. і укладення Березневих статей 1654 р. з Московією розпочалося обмеження повноважень гетьмана. Його формально обирали на генеральній військовій раді на невизначений термін за погодженням із царським урядом.
У XVIII ст.. новообраний гетьман затверджувався в Москві чи Петербурзі й укладав з Росією спеціальний договір (статті).
Гетьман очолював уряд України — генеральну старшину, що разом з полковниками утворювала старшинську раду, яка мала значний вплив на державні справи. Посада гетьмана на Лівобережній Україні існувала до 1764 р. (з перервами у 1722–1727 та 1734–1750 рр.). Резиденція його послідовно знаходилась у мм. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. Частина гетьманів була обрана козацькою старшиною, а інші призначалися (польским королем, російським царем, деякі — іншими гетьманами як тимчасовий керівник певної території) — так звані наказні гетьмани.
З 1663 до 1681 р. посада гетьмана існувала також на Правобережній Україні (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, М. Ханенко), 1710–1742 рр. гетьманом України в еміграції був Пилип Орлик.
Упродовж квітня — грудня 1918 р. на чолі Української держави стояв Павло Скоропадський, який мав титул гетьмана.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ге]]

Гетьман

2013-12-04T23:10:48Z

D dima:

'''Гетьман, -на, '''''м. ''Гетманъ. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. №751. ''Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. ''АД. II. 110. Ум. '''Гетьманонько. '''К. ПС. 21.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. Hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове. В умовах сьогодення вживається метафорично у відношенні до сучасних можновладців.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Після Люблінської унії для управління регіонами новостворенної Речі Посполитої були засновані три рівнозначні посади гетьманів: коронного польського, литовського та руського (українського). Вони мали права королівських намісників та верховних воєначальників. На утримання українського коронного гетьмана йому виділялось місто Черкаси.
Після утворення 1572 р. українського реєстрового козацького війська (Війська Запорозького Низового) гетьманами стали називати його керівників. Уряд Польсько-Литовської держави всіляко уникав вживання даного титулу і підміняв його виразом «старший його Королівської Милості Війська Запорозького». Однак козацькі керівники продовжували вживання титулу гетьмана (К. Косинський, С. Наливайко, Т. Федорович). Повноваження гетьмана реєстрового козацтва були суттєво обмежені урядом Речі Посполитої, а часто ця посада взагалі скасовувалась. Так, придушення козацько-селянських повстань 1637–1638 рр. замість гетьмана було призначено урядового комісара.
Внаслідок відновлення після Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. української держави гетьман став її главою. В його руках була зосереджена вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади, він здійснював зв'язки України з іноземними державами, мав значний вплив на церковні справи. Гетьманські укази — універсали, які були обов'язковими для всього населення. Ознаками влади гетьмана були бунчук та булава.
Після Переяславської ради 1654 р. і укладення Березневих статей 1654 р. з Московією розпочалося обмеження повноважень гетьмана. Його формально обирали на генеральній військовій раді на невизначений термін за погодженням із царським урядом.
У XVIII ст.. новообраний гетьман затверджувався в Москві чи Петербурзі й укладав з Росією спеціальний договір (статті).
Гетьман очолював уряд України — генеральну старшину, що разом з полковниками утворювала старшинську раду, яка мала значний вплив на державні справи. Посада гетьмана на Лівобережній Україні існувала до 1764 р. (з перервами у 1722–1727 та 1734–1750 рр.). Резиденція його послідовно знаходилась у мм. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. Частина гетьманів була обрана козацькою старшиною, а інші призначалися (польским королем, російським царем, деякі — іншими гетьманами як тимчасовий керівник певної території) — так звані наказні гетьмани.
З 1663 до 1681 р. посада гетьмана існувала також на Правобережній Україні (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, М. Ханенко), 1710–1742 рр. гетьманом України в еміграції був Пилип Орлик.
Упродовж квітня — грудня 1918 р. на чолі Української держави стояв Павло Скоропадський, який мав титул гетьмана.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ге]]

Гріб

2013-12-04T23:09:55Z

D dima:

'''Граматика, -ки, '''''ж, ''1) Грамматика. Ном. № 10439. 2) Третій изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гетьман

2013-12-04T23:09:09Z

D dima:

'''Гетьман, -на, '''''м. ''Гетманъ. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. №751. ''Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. ''АД. II. 110. Ум. '''Гетьманонько. '''К. ПС. 21.

==Сучасні словники==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. Hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове. В умовах сьогодення вживається метафорично у відношенні до сучасних можновладців.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Після Люблінської унії для управління регіонами новостворенної Речі Посполитої були засновані три рівнозначні посади гетьманів: коронного польського, литовського та руського (українського). Вони мали права королівських намісників та верховних воєначальників. На утримання українського коронного гетьмана йому виділялось місто Черкаси.
Після утворення 1572 р. українського реєстрового козацького війська (Війська Запорозького Низового) гетьманами стали називати його керівників. Уряд Польсько-Литовської держави всіляко уникав вживання даного титулу і підміняв його виразом «старший його Королівської Милості Війська Запорозького». Однак козацькі керівники продовжували вживання титулу гетьмана (К. Косинський, С. Наливайко, Т. Федорович). Повноваження гетьмана реєстрового козацтва були суттєво обмежені урядом Речі Посполитої, а часто ця посада взагалі скасовувалась. Так, придушення козацько-селянських повстань 1637–1638 рр. замість гетьмана було призначено урядового комісара.
Внаслідок відновлення після Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. української держави гетьман став її главою. В його руках була зосереджена вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади, він здійснював зв'язки України з іноземними державами, мав значний вплив на церковні справи. Гетьманські укази — універсали, які були обов'язковими для всього населення. Ознаками влади гетьмана були бунчук та булава.
Після Переяславської ради 1654 р. і укладення Березневих статей 1654 р. з Московією розпочалося обмеження повноважень гетьмана. Його формально обирали на генеральній військовій раді на невизначений термін за погодженням із царським урядом.
У XVIII ст.. новообраний гетьман затверджувався в Москві чи Петербурзі й укладав з Росією спеціальний договір (статті).
Гетьман очолював уряд України — генеральну старшину, що разом з полковниками утворювала старшинську раду, яка мала значний вплив на державні справи. Посада гетьмана на Лівобережній Україні існувала до 1764 р. (з перервами у 1722–1727 та 1734–1750 рр.). Резиденція його послідовно знаходилась у мм. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. Частина гетьманів була обрана козацькою старшиною, а інші призначалися (польским королем, російським царем, деякі — іншими гетьманами як тимчасовий керівник певної території) — так звані наказні гетьмани.
З 1663 до 1681 р. посада гетьмана існувала також на Правобережній Україні (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, М. Ханенко), 1710–1742 рр. гетьманом України в еміграції був Пилип Орлик.
Упродовж квітня — грудня 1918 р. на чолі Української держави стояв Павло Скоропадський, який мав титул гетьмана.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ге]]

Гвинтовка

2013-12-04T23:09:05Z

D dima:

'''Гвинтовка, -ки, '''''ж. ''Винтовка. Стор. II. 12.

==Сучасні словники==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гвинтівка — особиста стрілецька зброя з гвинтовими нарізами у каналі стволу, що призначена для ураження супротивника (цілі) вогнем, багнетом та прикладом. Гвинтівки поділяються на два основні типи:
а) за використанням: військові, мисливські та для цільової стрільби;
б) за конструкцією заслінного механізму: з поворотним засліном(одно- та багатозарядні), із казенною частиною, що відкривається, помпові, важільні та напівавтоматичні.
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Гв]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Будничка

2013-12-04T23:08:55Z

D dima:

'''Будничка, -ки, '''''ж. ''Жена работника на поташномъ заводѣ.
[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бзина

2013-12-04T23:08:43Z

D dima:

'''Бзина, -ни,''' ''ж.'' '''= [[Бузина]].''' Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний словник
БУЗИНА, и, жін.

1. Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами. Дід насадив і калину, і бузину, і рожу гожу (Марко Вовчок, I, 1955, 382); А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 462).

2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Олесь Донченко, IV, 1957, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.

бузина́ – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний бузина́
родовий бузини́
давальний бузині́
знахідний бузину́
орудний бузино́ю
місцевий на/у бузині́
кличний бузи́но*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бузина.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бузина1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бузина2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бузина3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UuKgvv5PIV8}}

==Див. також==
{{#ev:youtube|0Dag2PUMuqY}}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Бз]]

Багач

2013-12-04T23:08:27Z

D dima:

'''Багач, -ча,''' ''м.'' Богачъ. ''Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав.'' Рудч. Чп. 107. ''Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле.'' МВ. І. 151.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний словник
БАГАЧ, а, чол. Той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок, I, 1955, 358); — Бачив я: Багач в дворі препишнім проживає У злоті, сріблі, розкоші (Іван Франко, XIII, 1954, 32); Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 83.

бага́ч – іменник чоловічого роду, істота

відмінок однина множина
називний бага́ч багачі́
родовий багача́ багачі́в
давальний багаче́ві, багачу́ багача́м
знахідний багача́ багачі́в
орудний багаче́м багача́ми
місцевий на/у багаче́ві, багачу́, багачі́ на/у багача́х
кличний бага́чу багачі́

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|sARaFbMXFys}}
{{#ev:youtube|yg2nuGfq788}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Ба]]

Армен

2013-12-04T23:08:07Z

D dima:

'''Арме́н, -на,''' '''м.''' = '''[[Вірмен]].''' Чуб. Г. 179.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний словник
ВІРМЕНИ, єн і ів, мн. (одн. вірмен, а, чол.; вірменка, и, жін.). Народ, що становить основне населення Вірменської РСР. Катюша з своєю сестрою і квартиранткою (теж вірменкою) сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Леся Українка, V, 1956, 235); І кого тільки тут не було .. вірмени з чорними блискучими, як маслини, очима і жебраки в барвистому лахмітті (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 167).

Арме́нія 1 – іменник жіночого роду

(місто в Колумбії)
відмінок однина множина
називний Арме́нія
родовий Арме́нії
давальний Арме́нії
знахідний Арме́нію
орудний Арме́нією
місцевий на/в Арме́нії
кличний Арме́ніє*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Армен.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Армен1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Армен2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Армен3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|mC5G_O3SJ00}}

==Див. також==
{{#ev:youtube|CEXtZPV-v-4}}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Ар]]

Аврукання

2013-12-04T23:07:48Z

D dima:

'''Авру́кання, -ня,''' с. Воркованіе.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ав]]

Їрований

2013-12-04T23:07:37Z

D dima:

'''Їрований, -а, -е. '''Шитый тонкими нитками мелкими стежками. МУЕ. І. 76.
[[Категорія:Ір,Їр]]

==Сучасні словники==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Гурман

2013-12-04T12:57:20Z

D dima:

'''Гурман, -на, '''''м. '''''= Гуска 2. '''Желех. 3. Гурма́н (фр. gourmand) — цінувач тонких вишуканих страв і знавець напоїв.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:

Гулянка

2013-12-04T12:57:07Z

D dima:

'''Гулянка, -ки, '''''ж. ''1) Гуляніе, развлечете, забава. ''Пусти дочку на гулянки. ''Чуб. V. 170. ''Посходяться де на гулянку під неділю або під свято. ''Мир. ХРВ. 87. 2) Свободное отъ занятій время. Употребляется въ выраженіяхъ: На гулянках, гулянками. ''Нехай колись на гулянках ''(гулянками) ''зроблю. ''3) Въ заборѣ изъ вертикально-стоящихъ досокъ: промежутокъ, оставляемый между досками. Лубен. у. Ум. '''Гулянонька, гуляночка. '''''Перебрела дві річеньки, а Дунаю ніт, та забула гуляноньки, а роскоші ніт. ''Мил. 135.
4) гулянка — ж. пирушка, вечірка

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:

[[Категорія:Гу]]

Голобля

2013-12-04T12:56:50Z

D dima:

'''Голобля, -лі, '''''ж. ''Оглобля. ''Не по коню, та по голоблях. ''Ном. № 2818. См. '''Оглобля. '''
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ГОЛОБЛЯ, і, жін.

1. Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 167); Іде конем Гаврило — черезсідельника на коневі нема, хомут шию давить, а Гаврило ще й ноги на голоблі положив, затягнув коня, що аж точиться (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 594); * Образно. Він рішуче насадив на ніс свої окуляри, поправив за вухами довгі дротяні голоблі й уже не глянув, а блиснув скельцями на Крутояра (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 109); * У порівняннях. Мажуга підняв догори руку, наче голоблю. — Чужих не пускати! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гойдойка

2013-12-04T12:56:26Z

D dima:

'''Гойдойка, -ки, '''''ж. ''(Черниг.), '''гойдочка, -ки, '''''ж. ''(Левиц. Пов. 135). Качель.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 105.

го́йдалка – іменник жіночого роду
відмінок однина множина
називний го́йдалка го́йдалки
родовий го́йдалки го́йдалок
давальний го́йдалці го́йдалкам
знахідний го́йдалку го́йдалки
орудний го́йдалкою го́йдалками
місцевий на/у го́йдалці на/у го́йдалках
кличний го́йдалко* го́йдалки*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдалка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдолка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдолка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдолка3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Го]]

Глузи

2013-12-04T12:56:10Z

D dima:

'''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''На глузи підняти'''. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.

ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439).
♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270).

[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Галушка

2013-12-04T12:55:52Z

D dima:

'''Галушка, -ки, '''''ж. ''Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. '''Різані галушки, рвані галушки, '''— смотря по способу приготовленія. ''Вари лишень гречані галушки. ''Рудч. Ск. І.-11. Ум. '''Галушечка. '''''Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. ''Грин. ІІІ. 421.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==

== [http://sum.in.ua/s/ghalushka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ] ==
ГАЛУШКА, и, жін. Різаний або рваний шматочок прісного тіста, зварений на воді або на молоці. Я горща води нагрію, Вкину галушок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 402); Борошно просіюють, додають воду, яйця, сіль, замішують прісне тісто, розкачують його до товщини 1 см, розрізують на смужки шириною 2 см і нарізують з них галушки (Українські страви, 1957, 107); * Образно. Он заговорили бронепоїзди. Ваня Папанін гарячими галушками Петлюру частує (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 64); * У порівняннях. Лежить, як галушка (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 200);
// тільки мн. Страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці. Мотря кинулась насипать галушки в миску (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Я сьорбав галушки, а на мене дивилися малі так, наче я був справжнім силачем (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 90).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0147.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0148.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01457.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0149.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XyF9fY8owcI}}
{{#ev:youtube|wh3qPueGVdE}}

==Див. також==
:'''''[http://kolo.poltava.ua/tag/svyato-galushki/ Свято Галушки]'''''
<gallery>
Файл:Photo 1245.jpg|
</gallery>

== Цікаві факти ==
* Пам'ятний знак полтавській галушці, або пам'ятник галушці — символічний пам'ятний знак на честь традиційної для регіону Полтавщини страви української кухні — галушки, в Полтаві, один із міських символів, уособлення щедрості й добробуту.
* Від кінця 2000-х років біля цього пам'ятника на Соборному майдані(Полтава) щорічно відбувається Свято галушки, у ході якого можна поласувати галушками з м'ясом, сиром, сметаною, печінкою, картоплею з вишкварками, з різними спеціями та побачити кулінарний конкурс на приготування найсмачнішої галушки, концерти, конкурси, театралізоване дійство за мотивами творів Івана Котляревського та Миколи Гоголя, а також виставку «Історія полтавської галушки»

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Гайочок

2013-12-04T12:55:36Z

D dima:

'''Гайочок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''гай. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГАЙОЧОК, чка, чол. Пестл. до гайок. Степ і степ один без краю.. Ні гайочку, ні лісочку, Всюди — спалена земля... (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 218); Ой, грибочки у гайочку В капелюшиках стоять (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 21); У гайочку груш, товстих Хата Штенглева стояла — Хлопська хата, не шинок! (Іван Франко, X, 1954, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.

гайо́чок – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина
називний гайо́чок гайо́чки
родовий гайо́чка гайо́чків
давальний гайо́чку, гайо́чкові гайо́чкам
знахідний гайо́чок гайо́чки
орудний гайо́чком гайо́чками
місцевий на/у гайо́чку, гайо́чкові на/у гайо́чках
кличний гайо́чку* гайо́чки*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайочок4.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайочок3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайочок2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайочок.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Га]]

Гадати

2013-12-04T12:55:14Z

D dima:

==Словник Грінченка==
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
// Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
// Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
// Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]===
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду

(ворожити)
Інфінітив гада́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник

Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
гада́вши

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F_7009298501357460995.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image-6016.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-gadat-po-ruke_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tsyhanske-vorozhinnya-na-kartah1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uob_biHo91E}}
{{#ev:youtube|mLzpbEwM9y4}}
{{#ev:youtube|cSTiUfJn9oU}}

==Див. також==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння]===
===[http://lediportal.pp.ua/vorozhinnya-na-majbutnogo-xlopcya/Ворожіння]===
===[http://tolkovatelsnov.pp.ua/vorozhinnya-na-paperi/Ворожіння на папері]===

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Га]]

Бук

2013-12-04T12:54:57Z

D dima:

'''Бук, -ка, '''''м. ''1) Букъ, Fagus silvestris. ''Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. ''Гол. ''Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. ''Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. ''Наука не йде на бука. ''Ном. № 6024. ''Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. ''Ном. № 1059. ''Буком того, хто не боронить свого. ''Фр. Пр. 129.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний словник

БУК, а, чол.
1. Листяне дерево з гладкою сірою корою і міцною деревиною. На горі між буком чорніє подекуди сосна, а над струмком стоять горіхи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139); Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 336).

2. діал. Ціпок, палиця, кий. Чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис, 1864, № 1059); Я з п'ющими за пліт не виливаю, 3 їдцями їм, для бійки маю бук (Іван Франко, XI, 1952, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 251.

бук – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина
називний бук бу́ки
родовий бу́ка бу́ків
давальний бу́ку, бу́кові бу́кам
знахідний бук бу́ки
орудний бу́ком бу́ками
місцевий на/у бу́ку на/у бу́ках
кличний бу́ку* бу́ки*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бук.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бук2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бук3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бук1.jpg ‎|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://www.karpaty.com.ua/?chapter=6&item=225]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
[[Категорія:Бу]]

Буденний

2013-12-04T12:54:38Z

D dima:

'''Буденний, -а, -е. '''Будничный. Мир. ХРВ. 25. ''У буденний день п’єш, гуляєш. ''Чуб. V. 525. ''Шапка одна буденна, друга празник ова. ''Кв.

БУДЕННИЙ, а, е.

1. Не святковий, робочий. Тимоха козак штепний був: ..шапка одна буденна, друга празникова (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 254); Христя нудьгує: буденні дні були їй щасливіші над свято! (Панас Мирний, III, 1954, 244); Багато діла, Час полуденний, Це ж не неділя, А день буденний (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 40).

2. Повсякденний, звичайний. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (Іван Франко, VII, 1951, 15); Все було як завжди, життя йшло буденним, звичайним темпом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 397); За полем міцно вросло в землю мирне, трудове місто. В ньому кипіла буденна праця (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 235);
// перен. Позбавлений радості, яскравості; одноманітний, сірий. І от прийшов буденний час, як темний гай в снігу навколо... (Володимир Сосюра, 1,1957, 406); Не можна тему простої людини трактувати в мистецтві як буденну, дрібну тему (Олександр Довженко, III, 1960, 8); Про величні діяння радянських людей, їх трудовий героїзм не можна говорити словами сірими, безбарвними, буденними (Радянська Україна, 7.V 1957, 1).

[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Брама

2013-12-04T12:54:21Z

D dima:

'''Брама, -ми,''' ''ж.'' 1) Ворота. Мет. 407.'' А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі.'' Чуб. V. 344. ''Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш.'' МВ. І. 71. 2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. См. '''[[Брам]].''' Ум. '''Брамка, брамочка.''' Чуб. V. 896.

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Перші брами==

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Відео==

===Перше відео===
{{#ev:youtube|Dxt8ME86tc0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Божеволіти

2013-12-04T12:54:05Z

D dima:

'''Божеволіти, -лію, -єш,''' ''гл.'' Сходить съ ума. Єв. І. X. 20. 2)1) Ставати психічно хворим, божевільним.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:

[[Категорія:Бо]]

Блідий

2013-12-04T12:53:50Z

D dima:

'''Блідий, -а, -е.''' Блѣдный. МВ. II. 12, 25. ''Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година.'' Посл. Канев. у. Ум. '''Бліденький, блідесенький.'''

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zagrucka.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Блідий

2013-12-04T12:53:16Z

D dima:

'''Блідий, -а, -е.''' Блѣдный. МВ. II. 12, 25. ''Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година.'' Посл. Канев. у. Ум. '''Бліденький, блідесенький.'''

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Zagrucka.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Билиця

2013-12-04T12:53:00Z

D dima:

'''Билиця, -ці,''' ''ж.'' 1) Быль. былое. ''Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать.'' Шевч. 2) '''= Билина.''' ''Інших била палицов, мене с била билицов.'' Гол. L 211.
3)Билиця, бувальщина (російське «быль, былина»[1]) — коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]:

[[Категорія:Би]]

Бджоленята

2013-12-04T12:52:44Z

D dima:

'''Бджоленята, -нят,''' ''с. мн.'' Ласк. Пчелы. ''У нас і бджоленят тих трішечки.'' Кременч. у.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
бджоли́ний – прикметник

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бджоли́ний бджоли́на бджоли́не бджоли́ні
родовий бджоли́ного бджоли́ної бджоли́ного бджоли́них
давальний бджоли́ному бджоли́ній бджоли́ному бджоли́ним
знахідний бджоли́ний, бджоли́ного бджоли́ну бджоли́не бджоли́ні, бджоли́них
орудний бджоли́ним бджоли́ною бджоли́ним бджоли́ними
місцевий на/у бджоли́ному, бджоли́нім на/у бджоли́ній на/у бджоли́ному, бджоли́нім на/у бджоли́них

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бджолята3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бджолята2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бджолята1.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бджолята.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]:
[[Категорія:Бд]]

Бгати

2013-12-04T12:52:30Z

D dima:

'''Бгати, бгаю, -єш,''' ''гл.'' 1) Складывать, свертывать, вить. ''Ой не бгай гніздечка при дорозі.'' Нп. 2) Втискивать, впихивать, комкать. ''Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю,'' Г. Барв. 292. 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, '''коровай''' и пр. ''Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати.'' Лукаш. 98. ''Бгайте, коровай, молодиці!'' Мил. Св. 24. ''Бгати пироги.'' Г. Барв. 156. 4) '''— ковбки.''' Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ. Шух. І. 180.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]
[[Категорія:Бг]]

Бажаний

2013-12-04T12:52:15Z

D dima:

'''Бажаний, -а, -е.''' Желанный, жданный. Шейк.

БАЖАНИЙ, а, е. Такий, якого бажають, чекають, до якого прагнуть. Настала бажана неділя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138); [Свічка😏 Вийди ж скоріше, о друже бажаний, Вийди на тихий мій гук (Іван Кочерга, I, 1956, 464); Намагалась [княгиня Ольга] заснути, але бажаний спокій не йшов до неї, думки заважали спочити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 50);
// Який відповідає чиїм-небудь уподобанням, смакам, інтересам, поглядам. Найдалі за місяць я пришлю Вам рукописи і бажаний мені порядок оповідань (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 203); Вона сильно любила життя — світле, радісне, сповнене сонцем бажаної роботи (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 66);
// у знач. ім. бажане, бажаного, сер. Те, чого хто-небудь бажає, до чого хтось прагне Коли чогось дуже бажаєш, то бажане здається простим, можливим (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 107).

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Багряниця

2013-12-04T12:52:03Z

D dima:

'''Багряниця, -ці,''' ''ж.'' Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.2)Багряни́ца (также пурпур, порфира, греч. κοκκϊνοξ ) — торжественная верхняя одежда или мантия монархов или царей пурпурного или червленого цвета. Иногда называется греческим словом порфира.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]:

[[Категорія:Ба]]

Білок

2013-12-04T12:51:46Z

D dima:

'''Білок, -лка,''' ''м.'' 1) Бѣлокъ глазной. ''Чого ти білки витріщив?'' Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. '''Білочок.'''

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІЛОК 1, лка, чол.

1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 112); * У порівняннях. Алі.. скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки у легку й білу, як збитий білок, піну (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390).

2. біол., хім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина. Білки відіграють особливо важливу роль в біології, тому що вони є незамінною основою живої речовини (Мікробіологічний журнал, XXIII, 1, 1961, 35); Джерелами білка в харчуванні людей є продукти тваринного і рослинного походження (м'ясо, риба, яйця, молоко, сир, хліб, крупи) (Колгоспник України, 5, 1958, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 184.

біло́к 1 – іменник чоловічого роду

(речовина)
відмінок однина множина
називний біло́к білки́
родовий білка́ білкі́в
давальний білку́, білко́ві білка́м
знахідний біло́к білки́
орудний білко́м білка́ми
місцевий на/у білку́, білко́ві на/у білка́х
кличний білку́* білки́*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Білок3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Билок.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Билок4.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глазной белок.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[[Файл:Біосинтез білка 1.mp3]]

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]:
==Медаовалд==

Їрований

2013-12-04T12:50:48Z

D dima:

'''Їрований, -а, -е. '''Шитый тонкими нитками мелкими стежками. МУЕ. І. 76.
[[Категорія:Ір,Їр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Ікло

2013-12-04T12:50:31Z

D dima:

'''Ікло, -ла, '''''с. ''Клыкъ. ''Як піймав вовк іклом за хвіст, так і роспоров хвіст. ''Черк. у.
ІКЛО, а, сер.

1. Зуб між різцями й передкорепевими зубами в кожній половині верхньої та нижньої щелеп людини й ссавців. Потомились вівчарки.. На довгий червоний язик, що звиса між іклами, сідають мухи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322); Підійшло страшне вусате страховисько, нагнулося, бородате, трохи що не до очей і витріщило білі ікла (Яків Качура, II, 1958, 11); * Образно. Рояль хрипить, безсило клацає жовтими іклами клавіатури (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 143).

[[Категорія:Ік,Їк]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Аранда

2013-12-04T12:49:36Z

D dima:

'''Ара́нда, -ди,''' ''ж.'' и ''пр.'' См. '''[[оранда]]''' и ''пр.''2) аранда-група австралійських аборигенів

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]:

[[Категорія:Ар]]

Ану!

2013-12-04T12:49:21Z

D dima:

'''Ану́!''' ''меж.'' Ну-ка; ну-лишь, попробуй! ''Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати!'' Харьк. '''Ану-ну!''' Попробуй только!

АНУ, розм.

1. виг. Виражає спонукання до дії. — Ану, горлиці! — гукнув з кучі Денис Деканенко (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 30); Дід удвох з Грицьком і отару заняли. — А ну, рушай! додому час! — гукнув дід уже з шляху (Панас Мирний, II, 1954, 64); — А ну, діти, ходімо зо мною на пашу! (Юрій Яновський, I, 1958, 234).

2. виг. Уживається перед знахідним відмінком особових займенників 2 і 3 ос. з відтінком присудковості в значенні, близькому до геть. А ну тебе, дай мені спокій!

3. част. Уживається на початку речення, яке виражає сумнів, припущення, здогад про що-небудь небажане; виступає в значеннях, близьких до словосполучень: а що як, а коли. Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках — теляти нема. Гната взяла тривога. Ану ж де замерзне, дурне, під тином? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31).

[[Категорія:Ан]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Амбитний

2013-12-04T12:49:07Z

D dima:

'''Амби́тний''' и '''амбі́тний, -а, -е.''' Честолюбивый, тщеславный. Желех.2)амбитний- честолюбець, гонорова людина

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

[[Категорія:Ам]]

Авторство

2013-12-04T12:48:48Z

D dima:

'''Авторство, -ва,''' ''с.'' Авторство. Желех.2) авторство-приналежність автору його роботи

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]:

[[Категорія:Ав]]

Австрияк

2013-12-04T12:48:18Z

D dima:

'''Австрия́к (и австрія́к), ка, австрия́ка, -ки,''' ''м.'' Австріецъ. ''Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.'' Славяносерб. у.

АВСТРИ/ІЯКИ, ів, мн. (одн. австрияк, а і австри/іяка, и, чол.; австри/іячка, и, жін.), розм., заст. Те саме, що австрійці. Озброїлись наші й тепер, погнали полки за полками обороняти австріяка од венгра (Панас Мирний, II, 1954, 130); Недалеко міста, лише через річку, шаліла битва. Билися москалі з австріяками (Ольга Кобилянська, III, 1956, 460); А мені цілими століттями товкмачили, що отой дід.. — австріяка!! (Остап Вишня, I, 1956, 296).

[[Категорія:Ав]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Авдитор

2013-12-04T12:47:54Z

D dima:

'''Авди́тор, ра,'''

АУДИТОР, АВДИТОР, а, чол., заст.

1. У дореформених семінаріях — учень, призначений учителем перевіряти, як вивчили урок його товариші. Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 127).

2. дорев. Прокурор.
[[Категорія:Ав]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]

Буква

2013-12-04T12:46:21Z

D dima:

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RJMFr7eV_Us}}
{{#ev:youtube|KGV6rcJMeNQ}}
{{#ev:youtube|ch8WbaSoBKs}}

==Див. також==
===[http://doshkolenok.kiev.ua/skazki-legendy/413-litery-alfavit.html]===

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Літера Буква]===

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства‎]]
[[Категорія:Бу]]

В’язень

2013-12-03T23:56:07Z

D dima:

==Словник Бориса Грінченка==
'''В’язень, -зня, '''''м. ''Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. ''Я буду сповідати в’язня. ''К. ЧР. 393.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

/Словник синонімів Караванського/
'''В'ЯЗЕНЬ'''-арештант, як ім. ув'язнений.

/Універсальний словник-енциклопедія)/
'''В'ЯЗЕНЬ'''-особа, ув'язнена або ін. чином обмежена у правах за політичні, релігійні або ін. переконання, стать чи статус

/Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії./
'''В'язень сумління''' (англ. prisoner of conscience) — особа, яку переслідують і часто ув'язнюють за мирне висловлювання своїх політичних поглядів. Цей термін був введений в обіг на початку 1960-х засновником організації Міжнародна амністія британським юристом і правозахисником Пітером Бененсоном.

Першим в'язнем сумління в 1962 р. був названий празький архієпископ Йозеф Беран, який провів 14 років у в'язниці (1949–1963 рр.) за проповідь, що засуджувала комуністичний лад в Чехословаччині. Одним з перших радянських в'язнів сумління в 1962 році був визнаний греко-католицький священик зі Львова Йосип Сліпий, який провів в таборах 18 років і був висланий з СРСР в 1963 році. У 1965 р. він був призначений кардиналом і головою Української греко-католицької церкви.

Найвідомішими в'язнями сумління в Україні були: Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Михайло та Богдан Горині.

/Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії./
'''Політичний в'язень''' — особа, що перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, а також спрямоване на примусове лікування, у справі якої є присутньою явна політична складова, наприклад, опозиція до чинної влади. Політичним в'язнем може бути як арештований за звинуваченням у діях політичного характеру, так і за іншими, часто сфальсифікованими, звинуваченнями.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Вя]]

В’язання

2013-12-03T23:55:20Z

D dima:

'''В’язання, -ня, '''''с. ''Связываніе.

==Сучасні словники==
В'язання — процес виготовлення виробів (зазвичай елементів одягу) з безперервних ниток шляхом згинання їх у петлі й з'єднання петель одна з одною за допомогою нескладних інструментів вручну (в'язальний гачок , спиці, голка) або на спеціальній машині (механічне в'язання).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pasport_obl32_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Main-11280-32b0d49f5f6914a42818de59d44a74c1_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фото-0048.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P1070284.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8dY6hwVysl0}}
{{#ev:youtube|BmxRsci8XoY}}

==ЦЕ ЦІКАВО!==
В'язані шкарпетки, знайдені в коптських гробницях, датуються IV–V ст., Найдавніші (III ст., Епоха Прато-Наска) в'язані речі Нового світу виявлені в Перу. Висока якість виконання речей з могил коптів дозволяє вважати, що техніка в'язання була відома набагато раніше. У 1867 році Вільям Фелкін висунув гіпотезу, що в'язання було відоме ще за часів Троянської війни. Згідно з Фелкіном, убір, який героїня «Одіссеї» Пенелопа розпускала кожну ніч, насправді не ткали, а в'язали, тому що тільки в останньому випадку розпущена нитка не деформується, а сам процес вимагає трохи часу. Те, що в «Одіссеї» використовується термін «ткання» Фелкін пояснював неточністю перекладу і помилками переписувачів. Зображення на давньогрецьких вазах полонених троянців у вузьких, облягаючих штанях, дають підстави деяким дослідникам стверджувати, що грекам було відоме в'язання.

==Джерела та література==
Пем Аллен В'язання на спицях для чайників. Як навчитися в'язати спицями. Схеми, моделі, візерунки = Knitting For Dummies.
Повна енциклопедія жіночого рукоділля. — 608 с.
Пем Аллен В'язання для "чайників" = Knitting For Dummies.
Сьюзі Джонс В'язання гачком для початківців Видавництва: АСТ, Астрель, 2008 р.

==Зовнішні посилання==

[http://www.vyazannya.org/ Українське в'язання]
[http://art-time.at.ua/ Арт-тайм]
[http://www.hmarynka.com.ua/ Зроблене руками]

Вагітна

2013-12-03T23:54:52Z

D dima:

'''Вагітна. '''Прилаг., употр. только въ ''ж. р. ''Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Літечко

2013-12-03T23:52:16Z

D dima:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Літечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''літо. '''

==Сучасні словники==
ЛІТЕЧКО, а, сер.
1. Пестл. до літко 1. Надворі літечко, ясно й тепло, як в усі; скрізь пташки щебечуть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 25); * Образно. — Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Любов Яновська, I, 1959, 332); * У порівняннях. Відлетів він [хороший настрій] у той день геть.., немов тепле літечко за безкрає море (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 135).

2. рідко. Пестл. до літо 2. Це були матері.. розкиданих долею по всіх фронтах синів, що від них ні вістоньки, ні чутки ось уже третє літечко (Олександр Довженко, I, 1958, 333).

Літечко - іменник, середній рід, неістота, II відміна.

'''Ліна Костенко'''

''Марнували літечко, марнували.''

''А тепер осінні вже карнавали.''

''Душа задивиться в туман і марить обрисами літа.''

''Чи, може, це приснилось нам''

''купання в річці Геракліта?''

Літо промайне, наче один день – кажуть у народі. А й справді, влітку час спливає дуже швидко. Напевне, у ваших «літніх» планах – поїздка з батьками до моря або мандрівка у гори чи у табір за місто. А може, на село до бабусі та дідуся! Це чудово!

Червень

Одягнувши брилик свій,

Ходить червень-чародій,

Не спочине ні на мить –

Ягідки нам червонить:

Вишеньки-черешеньки,

І смачні сунички;

Запашні шовковички

Та ще й полунички…

Наталка Поклад

Червень

Сяють вишні наливні,

Аж тріщать від соку.

Червень геть почервонів

На горі високій.

Сад спросоння до земліліто 9

Нахиляє віти.

На присохлому зелі

Спочиває літо.

День спинився на мосту,

Небеса торкає.

«Годі! Більше не росту!» –

Сам собі гукає.

Петро Перебийніс

Загадки квітучого літа

Сонце пече

Липа цвіте,

Жито достигає…

Коли це буває?

(влітку)

Вдень на небі гуляє,

А ввечері на землю сідає.

(сонце)

Виросли на лузі

Сестрички маленькі,

Очки золоті, а вії біленьки.

(ромашка)

На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять.

(волошки)

Стебельце – пухнаста тростинка,

В середині – чорна вуглинка,

Пелюстки блискучі, мов лак.

Це квітує червоний…

(мак)

Горів у траві росистій

Ліхтарик золотистий.

Світив – і враз потух –

Перетворився в пух.

(кульбаба)

Білі горошинки

На зеленій стеблинці

(конвалії)

Стоїть при дорозі на одній нозі,

Хто її зрушить – плакати мусить.

(кропива)

Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі,

Дощик їм полоще кіски,

Звуть подружок цих…

(берізки)

У зеленому лісочку,

Під мережаним листочком

Червоніє невеличка

Спіла ягідка…

(суничка)

Їду,їду,

Ні коліс, ні сліду.

(човен)

Попід небо над лукою

Звівся дивний міст дугою.

Ще й оздоблений барвисто,

Мов на свято урочисте.

(веселка)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00309479.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Е.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лето2.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
http://nbu4kids.wordpress.com/2013/06/11/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE/

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 530.

Вірші // Ангеляткова наука . – 2012. – №6. – С. 3.

Загадки/ Худож. Л.Гніппель. – К. : Гроно, 2000. – 15 с. : ілюстр.
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=153403

http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_49.html

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Лі]]

Лісовик

2013-12-03T23:51:53Z

D dima:

'''Лісовик, -ка, '''''м. ''1) Житель лѣсовъ. НВолын. у. ''Може він поїхав до казаківлісовиків. ''Левиц. І. 198. 2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. ''Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. ''Новомоск. у. 3) Лѣшій. Чуб. І. 191.
[[Категорія:Лі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІСОВИК, а, чол.

1. розм. Той, хто живе в лісі або займається лісовим промислом, полюванням. Григорій Григорович А ндрусяк — спадкоємний лісовик.. З дитинства чув шум смерекових борів.., знав у горах назву кожної травиці, кожного дерева, чагарника (Літературна Україна, 31.VII 1962, 2); Він, Аркадій Валеріанович, мусить з своїх лісових хуторів зігнати селян, ..і лісовики, і селяни, що приїздять до них, підточують його багатство лісокрадством (Михайло Стельмах, I, 1962, 289);
// Партизан, що діє в лісах. Колись, при денікінцях, і влітку, і восени в оцім лісі по ярах вони жили лісовиками. Увесь ліс шумів од них — партизанів (Андрій Головко, II, 1957, 19); Третій рік з сідла не сходить, до безсоння звик. І страшний для окупантів грізний лісовик (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 78);
// Той, хто працює в галузі лісівництва. Держава оснастила лісовиків найновішою технікою (Радянська Україна, 15.V 1963, 2); Щоб вітер не вигриз зубами молоді насадження, лісовики виставили біля них захисні щити, сплетені з лози та очерету (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 309).

2. Міфологічна істота, яка, за уявленням багатьох народів, жила в лісі. Очі [молодого хлопця] світились таким тихим, таким мрійним світом, неначе вони ще й теперечки бачили лісовиків з зеленими бородами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 587); Слов'яни вірили, що в кожному лісі був свій лісовик, від якого залежала удача на полюванні (Історія СРСР, I, 1956, 35).
Словник мови Стуса
ЛІСОВИК
-а, ч. Міфологічна істота, яка, за уявленням багатьох народів, живе в лісі.
Ступай-но в дивен день, як дивен див кошлатий,
блукай межи дерев, де погорою рев.
Так серцю хороше, що гріх не напитати
дороги потерчат, лісовиків і мев. (П-1:127).
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лісовик — міфологічний образ, який, згідно з легендами, втілювався в подобу дуже старого кошлатого діда. «Лісовик — малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям. У брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці» /Леся Українка, «Лісова пісня»/. Його характерною особливістю була відсутність тіні. Лісовик є символом небезпеки, яка підстерігає людину в лісі. Образ лісовика перегукується з іншими міфологічними образами: мавок, чугайстра, хухи і навіть блуду. Лісовик збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм. В українській етнографії побутує погляд на лісовика як на «пастуха від звіра», тобто істоту, що охороняла дрібних звірів від хижаків, мисливців. Лісовики створювали в лісах сім'ї і жили як звичайні люди.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник символів, Потапенко О.І., Дмитренко М. К., Потапенко Г.І. та ін., 1997.

==Зовнішні посилання==