<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Bizonn</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Bizonn"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Bizonn"/>
		<updated>2026-06-10T13:51:57Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T06:16:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:plant_630.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6116dd.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:9375.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_obyknovennyy_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|2s6A7GmDTPk}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kMkhaNJJK8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|SUMJsqqmgPo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ADQQz8DLv-s}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.cigarinfo.ru/news/events/13890.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lurkmore.to/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
http://www.segodnya.ua/tags/%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://babushka.ua/drugoe/ne-vsegda-vreden-tabak-tochno-znayu-opytom-svoim-eto-podtverzhdayu.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.rtabak.com.ua/tabak-ruchnoy-raboty-dlya-kalyana.html&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T06:16:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:plant_630.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6116dd.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:9375.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_obyknovennyy_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|2s6A7GmDTPk}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kMkhaNJJK8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|SUMJsqqmgPo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ADQQz8DLv-s}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.cigarinfo.ru/news/events/13890.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lurkmore.to/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
http://www.segodnya.ua/tags/%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://babushka.ua/drugoe/ne-vsegda-vreden-tabak-tochno-znayu-opytom-svoim-eto-podtverzhdayu.html&lt;br /&gt;
http://www.rtabak.com.ua/tabak-ruchnoy-raboty-dlya-kalyana.html&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T06:13:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:plant_630.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6116dd.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:9375.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_obyknovennyy_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|2s6A7GmDTPk}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kMkhaNJJK8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|SUMJsqqmgPo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ADQQz8DLv-s}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.cigarinfo.ru/news/events/13890.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lurkmore.to/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T06:10:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:plant_630.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6116dd.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:9375.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_obyknovennyy_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|2s6A7GmDTPk}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kMkhaNJJK8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|SUMJsqqmgPo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ADQQz8DLv-s}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T06:10:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:plant_630.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6116dd.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:9375.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_obyknovennyy_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|2s6A7GmDTPk}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kMkhaNJJK8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|SUMJsqqmgPo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T06:09:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:plant_630.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6116dd.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:9375.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_obyknovennyy_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|2s6A7GmDTPk}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kMkhaNJJK8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ADQQz8DLv-s}}   http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|SUMJsqqmgPo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T06:03:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:plant_630.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6116dd.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:9375.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_obyknovennyy_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tabak_obyknovennyy_2.jpg</id>
		<title>Файл:Tabak obyknovennyy 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tabak_obyknovennyy_2.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T06:03:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:9375.jpg</id>
		<title>Файл:9375.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:9375.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T06:02:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:6116dd.jpg</id>
		<title>Файл:6116dd.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:6116dd.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T06:02:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Plant_630.jpg</id>
		<title>Файл:Plant 630.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Plant_630.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T06:01:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
		<title>Табак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-08T05:58:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табак, -ку, '''''м. ''Табакъ. Драг. 13. Ум. '''Табачо́к. '''''Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. ''Ном. № 12614. &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Тютюн (Nicotiana)''' — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.&lt;br /&gt;
Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Tabak_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ti951SD03jc}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Та]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:51:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:999.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:060411-5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Фіф.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:58058697.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Cxa3RGLMag}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|t5AfYhW0QBc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|JqE1YW-bb30}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kOH7W1c5mUQ}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|v5_HzgVedDU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/rizjbjar&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ua.comments.ua/life/176960-rizbyar-po-derevu-yakiy-stav.html&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:48:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:999.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:060411-5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Фіф.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:58058697.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Cxa3RGLMag}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|t5AfYhW0QBc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|JqE1YW-bb30}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kOH7W1c5mUQ}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|v5_HzgVedDU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:46:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:999.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:060411-5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Фіф.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:58058697.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Cxa3RGLMag}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|t5AfYhW0QBc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|JqE1YW-bb30}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|kOH7W1c5mUQ}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:46:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:999.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:060411-5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Фіф.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:58058697.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Cxa3RGLMag}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|t5AfYhW0QBc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|JqE1YW-bb30}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:40:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:999.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:060411-5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Фіф.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:58058697.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:58058697.jpg</id>
		<title>Файл:58058697.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:58058697.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:40:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D1%96%D1%84.jpg</id>
		<title>Файл:Фіф.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D1%96%D1%84.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:40:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:060411-5.jpg</id>
		<title>Файл:060411-5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:060411-5.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:39:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:999.jpg</id>
		<title>Файл:999.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:999.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:39:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:37:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:37:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C</id>
		<title>Різбарь</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8C"/>
				<updated>2014-05-08T05:36:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Різбарь, -ря, '''''м. ''Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Рі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках &amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); &lt;br /&gt;
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); &lt;br /&gt;
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,   зблизька,   1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]С. 573)&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості слововживання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаво знати! ==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Майстри-різьбярі:'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
|  style=&amp;quot;width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.&lt;br /&gt;
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:30%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;p style=&amp;quot;text-align:justify&amp;quot;&amp;gt;Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). &lt;br /&gt;
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. &lt;br /&gt;
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. &lt;br /&gt;
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.&amp;lt;/p&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во &amp;quot;Наукова думка&amp;quot;,  1997. – 927 с. [1]&lt;br /&gt;
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Різьбяр&amp;quot; -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:31:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6253.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:arbuza_1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:239720.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|i8dany5e9tg}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube| yaIONUzT_N0 }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1344522027.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dfhj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:kavun.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ucQtfUl8GcM}}   http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|6bvuL0RDkLA}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|0iYNEqWxyMc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|Kjgmaq6-9Dc}}       http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|tLZ1z_hdQek}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://nsportal.ru/ap/ap/nauchno-tekhnicheskoe-tvorchestvo/arbuz-eto-yagoda&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://pidruchniki.ws/1719051248733/tovaroznavstvo/plodi_ekzotichnih_roslin&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.rg.ru/2005/09/30/arbuz.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://vidomosti-ua.com/news/53902&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:28:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6253.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:arbuza_1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:239720.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|i8dany5e9tg}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube| yaIONUzT_N0 }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1344522027.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dfhj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:kavun.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ucQtfUl8GcM}}   http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|6bvuL0RDkLA}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|0iYNEqWxyMc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|Kjgmaq6-9Dc}}       http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|tLZ1z_hdQek}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:25:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6253.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:arbuza_1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:239720.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|i8dany5e9tg}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube| yaIONUzT_N0 }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1344522027.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dfhj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:kavun.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ucQtfUl8GcM}}   http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|6bvuL0RDkLA}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|0iYNEqWxyMc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:22:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6253.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:arbuza_1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:239720.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|i8dany5e9tg}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube| yaIONUzT_N0 }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1344522027.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dfhj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:kavun.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ucQtfUl8GcM}}   http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|ucQtfUl8GcM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kavun.jpg</id>
		<title>Файл:Kavun.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kavun.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:21:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:19:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6253.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:arbuza_1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:239720.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|i8dany5e9tg}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube| yaIONUzT_N0 }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1344522027.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dfhj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:kavun.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD.jpg</id>
		<title>Файл:Кавун.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:19:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dfhj.jpg</id>
		<title>Файл:Dfhj.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dfhj.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:18:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: Bizonn завантажив нову версію «Файл:Dfhj.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dfhj.jpg</id>
		<title>Файл:Dfhj.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dfhj.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:18:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1344522027.jpg</id>
		<title>Файл:1344522027.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1344522027.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:17:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:15:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6253.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:arbuza_1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:239720.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|i8dany5e9tg}}    http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube| yaIONUzT_N0 }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:10:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:6253.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:arbuza_1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:239720.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:239720.jpg</id>
		<title>Файл:239720.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:239720.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:10:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Arbuza_1.jpg</id>
		<title>Файл:Arbuza 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Arbuza_1.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:09:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kak-vybrat-arbuz_1.jpg</id>
		<title>Файл:Kak-vybrat-arbuz 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kak-vybrat-arbuz_1.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:09:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:6253.jpg</id>
		<title>Файл:6253.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:6253.jpg"/>
				<updated>2014-05-08T05:08:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:06:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:06:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:05:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Кавун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-05-08T05:05:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;!-- == Інакші словники == Які це, інакші? --&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''&lt;br /&gt;
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208);  * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' бот. арбуз&lt;br /&gt;
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікаво знати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чим корисний кавун'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет&lt;br /&gt;
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.&lt;br /&gt;
2. Гонить пісок&lt;br /&gt;
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.&lt;br /&gt;
3. Покращує стілець і колір обличчя&lt;br /&gt;
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.&lt;br /&gt;
4. Виводить зайвий холестерин&lt;br /&gt;
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.&lt;br /&gt;
5. Сприяє схудненню&lt;br /&gt;
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).&lt;br /&gt;
6. Допомагає при коліті&lt;br /&gt;
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НА ЗАМІТКУ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.&lt;br /&gt;
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.&lt;br /&gt;
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Bizonn</id>
		<title>Користувач:Bizonn</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Bizonn"/>
				<updated>2014-05-08T05:02:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Загальні відомості */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt; &lt;br /&gt;
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
Погребний Віктор Юрійович&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
Фізичне виховання&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
ФВб-2-13-4.0д&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мої захоплення==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE</id>
		<title>Добро</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE"/>
				<updated>2014-05-07T22:17:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Зовнішні посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Добро, -ра, '''''с. ''1) Добро, благо. ''Лихо не без добра. ''Ном. № 4900. ''Добра твого ''(Боже) ''язик переказати не може. ''Чуб. ІІІ. 17. ''За мов добро штовх мене в ребро. ''2) Имущество. ''Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. ''Г.-Арт. (О. 1861. III). ''Стали паниляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. ''Макс. (1819). 75. ''Мн''. '''Добра'''. Имѣнія. ''Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. ''К. Бай. 28. 3) Довольство. ''Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. ''Нп. ''В добрі ся не чує. '''''З тебе добра не буде. '''Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. ''Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде. ''Ном. № 2907.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Добро - 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) у знач. присудк. сл., розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) у знач. присл. добром, розм., рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є_33.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 35.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 36.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/making/jmed0.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOCHERGA/kocherga102.txt&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:До]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dobro.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:KzlkPmqQcZQ.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:XSkAnktGj8g.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|bSSLC0Zg6dw}}      http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|q0acDQHk6Yo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Uq8Pl3rnDg}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|LQaU-XZPdaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/making/jmed0.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOCHERGA/kocherga102.txt&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:До]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE</id>
		<title>Добро</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE"/>
				<updated>2014-05-07T22:16:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Добро, -ра, '''''с. ''1) Добро, благо. ''Лихо не без добра. ''Ном. № 4900. ''Добра твого ''(Боже) ''язик переказати не може. ''Чуб. ІІІ. 17. ''За мов добро штовх мене в ребро. ''2) Имущество. ''Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. ''Г.-Арт. (О. 1861. III). ''Стали паниляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. ''Макс. (1819). 75. ''Мн''. '''Добра'''. Имѣнія. ''Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. ''К. Бай. 28. 3) Довольство. ''Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. ''Нп. ''В добрі ся не чує. '''''З тебе добра не буде. '''Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. ''Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде. ''Ном. № 2907.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Добро - 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) у знач. присудк. сл., розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) у знач. присл. добром, розм., рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є_33.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 35.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 36.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/making/jmed0.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOCHERGA/kocherga102.txt&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:До]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dobro.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:KzlkPmqQcZQ.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:XSkAnktGj8g.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|bSSLC0Zg6dw}}      http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|q0acDQHk6Yo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Uq8Pl3rnDg}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|LQaU-XZPdaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/making/jmed0.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOCHERGA/kocherga102.txt&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE</id>
		<title>Добро</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE"/>
				<updated>2014-05-07T22:16:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Добро, -ра, '''''с. ''1) Добро, благо. ''Лихо не без добра. ''Ном. № 4900. ''Добра твого ''(Боже) ''язик переказати не може. ''Чуб. ІІІ. 17. ''За мов добро штовх мене в ребро. ''2) Имущество. ''Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. ''Г.-Арт. (О. 1861. III). ''Стали паниляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. ''Макс. (1819). 75. ''Мн''. '''Добра'''. Имѣнія. ''Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. ''К. Бай. 28. 3) Довольство. ''Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. ''Нп. ''В добрі ся не чує. '''''З тебе добра не буде. '''Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. ''Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде. ''Ном. № 2907.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Добро - 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) у знач. присудк. сл., розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) у знач. присл. добром, розм., рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є_33.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 35.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 36.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/making/jmed0.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOCHERGA/kocherga102.txt&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:До]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dobro.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:KzlkPmqQcZQ.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:XSkAnktGj8g.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|bSSLC0Zg6dw}}      http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|q0acDQHk6Yo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Uq8Pl3rnDg}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|LQaU-XZPdaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE</id>
		<title>Добро</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE"/>
				<updated>2014-05-07T22:14:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Добро, -ра, '''''с. ''1) Добро, благо. ''Лихо не без добра. ''Ном. № 4900. ''Добра твого ''(Боже) ''язик переказати не може. ''Чуб. ІІІ. 17. ''За мов добро штовх мене в ребро. ''2) Имущество. ''Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. ''Г.-Арт. (О. 1861. III). ''Стали паниляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. ''Макс. (1819). 75. ''Мн''. '''Добра'''. Имѣнія. ''Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. ''К. Бай. 28. 3) Довольство. ''Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. ''Нп. ''В добрі ся не чує. '''''З тебе добра не буде. '''Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. ''Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде. ''Ном. № 2907.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Добро - 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) у знач. присудк. сл., розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) у знач. присл. добром, розм., рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є_33.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 35.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 36.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/making/jmed0.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOCHERGA/kocherga102.txt&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:До]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dobro.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:KzlkPmqQcZQ.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:XSkAnktGj8g.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|bSSLC0Zg6dw}}      http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|q0acDQHk6Yo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Uq8Pl3rnDg}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE</id>
		<title>Добро</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE"/>
				<updated>2014-05-07T22:12:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Bizonn: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Добро, -ра, '''''с. ''1) Добро, благо. ''Лихо не без добра. ''Ном. № 4900. ''Добра твого ''(Боже) ''язик переказати не може. ''Чуб. ІІІ. 17. ''За мов добро штовх мене в ребро. ''2) Имущество. ''Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. ''Г.-Арт. (О. 1861. III). ''Стали паниляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. ''Макс. (1819). 75. ''Мн''. '''Добра'''. Имѣнія. ''Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. ''К. Бай. 28. 3) Довольство. ''Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. ''Нп. ''В добрі ся не чує. '''''З тебе добра не буде. '''Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. ''Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде. ''Ном. № 2907.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Добро - 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) у знач. присудк. сл., розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) у знач. присл. добром, розм., рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є_33.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 35.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Є 36.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/making/jmed0.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOCHERGA/kocherga102.txt&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264067.html Словопедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-41563.htm Толковый словарь украинского языка]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=добро&amp;amp;from=ru&amp;amp;to=xx&amp;amp;submitFormSearch=Найти&amp;amp;stype=0 Академик]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wiktionary.org/wiki/добро Викисловарь]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:До]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:dobro.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:KzlkPmqQcZQ.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:XSkAnktGj8g.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Добро1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|bSSLC0Zg6dw}}      http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|bq0acDQHk6Yo}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v={{#ev:youtube|8Uq8Pl3rnDg}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bizonn</name></author>	</entry>

	</feed>