Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Кві

2018-10-22T14:52:13Z

Avshavliuk.fzfvs18:

'''Кві, '''''меж., ''выражающее крикъ свиньи.
[[Категорія:Кв]]
слово, яке означає звук, вереск, крик свині.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хві.gif|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кві2.jpg|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кві3.jpg|x250px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|4o0ZV0ppVZA}}
{{#ev:youtube|Bgu9fBatQso}}
{{#ev:youtube|OpVRcxiWBys}}

Файл:Кві3.jpg

2018-10-22T14:46:21Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Кві2.jpg

2018-10-22T14:45:50Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Хві.gif

2018-10-22T14:45:20Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Хруп

2018-10-22T14:36:06Z

Avshavliuk.fzfvs18:

'''Хруп, '''''меж., ''выражающее отламываніе чего-либо. ''Разогнавшись, скакнув Петро і як раз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним хруп! одколовсь, і вже козак похиливсь назад, ''К. ЧР. 163.
[[Категорія:Хр]]
== Хруп(хрускіт) ==
звук, тріск чогось крихкого, ламається, роздрібнюють від тертя об що-небудь тверде, від тиску чогось. «Чути здалека легкий хрускіт сухого хмизу.» Мельников-Печерський. Є сухарі з хрускотом.[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1083570]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хруп.jpg|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хруп2.jpg|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хруп3.jpg|x250px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|F8rp_G7gAQc}}
{{#ev:youtube|6EymQAdSklk}}

Файл:Хруп3.jpg

2018-10-22T14:29:25Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Хруп2.jpg

2018-10-22T14:28:56Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Хруп.jpg

2018-10-22T14:28:11Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Хнюпитися

2018-10-22T14:13:33Z

Avshavliuk.fzfvs18:

== '''Хнюпитися, -плюся, -пишся, ''''' ==
гл. ''Опускать голову. Черк. у.
[[Категорія:Хн]]

опустити голову,
поникнути, впасти духом, прийти в зневіру, нахохлившись, зажурилися, захандрити, зкиснути, скісті, опустити крила, похнюпився, впасти духом, поникнути, поскучнеть, похнюпивши, повісити голову, повісити ніс.[https://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/255036/%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C]
== '''Хнюпитися''' ==
негативно забарвлена емоція. Виникає у випадку значної незадоволеності людини в будь-яких аспектах її життя. Поняття смутку вважається протилежним радості і близьке за значенням таким, як печаль, туга, скорбота, меланхолія. Іноді ці слова вважаються синонімами. У клінічному стані смуток переходить в депресивні стани організму. Це може спричинити за собою постійні напади меланхолії, поганого настрою, нездатність робити звичайні повсякденні справи. У мистецтві смуток нерідко ставав двигуном, а то й основною філософською складовою твору.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хнюпится.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хнюпитися2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хгюпитися3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хнюпитися.jpg|x200px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|4l87b_q7Cgw}}

Файл:Хнюпитися.jpg

2018-10-22T14:10:03Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Хгюпитися3.jpg

2018-10-22T14:08:33Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Хнюпитися2.jpg

2018-10-22T14:08:00Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Хнюпится.jpg

2018-10-22T14:05:31Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Євза

2018-10-22T13:54:21Z

Avshavliuk.fzfvs18:

=== '''Євза, -зи,''' ===

Євза(лихоманка,гарячка) — метушливо гарячкова діяльність у якій-небудь галузі;
(пропасниця, трясця) — розмовна назва гарячки, медичного стану з різкими перепадами температури.
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)]
==Золота лихлманка==
Золота лихоманка — узвичаєна назва неорганізованого масового видобування золота.

# Каліфорнійська золота лихоманка
# Клондайкська золота лихоманка
# Золота лихоманка у Вікторії
# Золота лихоманка у Сибіру
# Вітватерсрандська золота лихоманка
# Золота лихоманка каньйону Фрейзер
# Бразильська золота лихоманка
== «Лихоманка» ==
є побутовою назвою медичного стану, в сучасній офіційній термінології відомого як «гарячка».

Тропічна лихоманка (тропічна гарячка) — загальна хибна з точки зору сучасної медицини низки тропічних хвороб.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Євза.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Євза2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Євза3.jpg|x140px]]

|}

Файл:Євза3.jpg

2018-10-22T13:51:58Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Євза2.jpg

2018-10-22T13:51:24Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Євза.jpg

2018-10-22T13:49:32Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Футкати4.jpg

2018-10-22T13:47:31Z

Avshavliuk.fzfvs18: Avshavliuk.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Футкати4.jpg»

Фарб’ярський

2018-10-22T13:28:47Z

Avshavliuk.fzfvs18:

===Сучасні словники===
-а, -е, діал., прикметник. Властивий чи належний фарб'яреві. Інструменти, які належать фарб'яру. Приладдя для малювання.
[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/187578/%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%B1%27%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9]
===Ілюстрації===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарб'ярські.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарб'ярські3.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарб'ярські2.jpg]]
}

Обговорення:Фарб’ярський

2018-10-22T13:23:06Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Футкати

2018-10-22T13:19:42Z

Avshavliuk.fzfvs18:

===Сучасні словники===
=== '''Футкати''' ===
(кричати) — сильний різкий звук голосу.

В українській народній традиції крик наділявся смисловим значенням. Наприклад, щебетання ластівки сприймається як прояв веселощів, безтурботності; крик пугача розцінюється як злісний, ворожий, лякальний; бекання барана — як прояв тупості; у крикливості горихвістки вбачають її зазнайство; у криках чайки — тривогу і цікавість тощо.

Перед початком Святої вечері діти кудахчуть («квокають»), як квочки («кво-кво-кво!»), пищать, як курчата («цяп-цяп-цяп!»), а потім гудуть, як бджоли («дз-дз-дз… ш-ш-ш-ш…»), щоб кури добре плодилися і неслися, а бджоли роїлися. При появі першого джерельця під час копання колодязя нявкали, щоб воно скоріше пробилося.

Особливу групу фольклорних текстів становлять лексико-фонетичні звуконаслідування:

«Пора жати, пора жати!» — кричить перепілка на початку жнив.
«Оце клопоти, оце клопоти», — кудахче квочка.
«Чи довго будуть? чи довго будуть?» — переживає індик.
«Тиждень! тиждень!» — відповідає гусак.
Зі співом жайворонка навесні починали оранку. Крик ведмедя — ознака сівби пшениці.

Крик тварин використовували для ворожіння. Так, за гавканням собаки дівчата ворожили, звідки їм чекати судженого. За куканням зозулі визначали, скільки років жити. Гуцулки, побачивши навесні жабу, називають її панною, на що вона відповідає таким самим компліментом: «Та й ти панна». Якщо ж назвуть жабою, то у відповідь почують: «Ти ше не така жаба!» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BA]
===Ілюстрації===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати4.jpg]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати2.jpg]]
}

====Медіа====
{{#ev:youtube|qSlUBF5fDW8}}

Футкати

2018-10-22T13:10:44Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Футкати

2018-10-22T13:04:36Z

Avshavliuk.fzfvs18:

==Сучасні словники==
'''Футкати'''(кричати) — сильний різкий звук голосу.

В українській народній традиції крик наділявся смисловим значенням. Наприклад, щебетання ластівки сприймається як прояв веселощів, безтурботності; крик пугача розцінюється як злісний, ворожий, лякальний; бекання барана — як прояв тупості; у крикливості горихвістки вбачають її зазнайство; у криках чайки — тривогу і цікавість тощо.

Перед початком Святої вечері діти кудахчуть («квокають»), як квочки («кво-кво-кво!»), пищать, як курчата («цяп-цяп-цяп!»), а потім гудуть, як бджоли («дз-дз-дз… ш-ш-ш-ш…»), щоб кури добре плодилися і неслися, а бджоли роїлися. При появі першого джерельця під час копання колодязя нявкали, щоб воно скоріше пробилося.

Особливу групу фольклорних текстів становлять лексико-фонетичні звуконаслідування:

«Пора жати, пора жати!» — кричить перепілка на початку жнив.
«Оце клопоти, оце клопоти», — кудахче квочка.
«Чи довго будуть? чи довго будуть?» — переживає індик.
«Тиждень! тиждень!» — відповідає гусак.
Зі співом жайворонка навесні починали оранку. Крик ведмедя — ознака сівби пшениці.

Крик тварин використовували для ворожіння. Так, за гавканням собаки дівчата ворожили, звідки їм чекати судженого. За куканням зозулі визначали, скільки років жити. Гуцулки, побачивши навесні жабу, називають її панною, на що вона відповідає таким самим компліментом: «Та й ти панна». Якщо ж назвуть жабою, то у відповідь почують: «Ти ше не така жаба!» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BA]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати4.jpg]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати2.jpg]]
}

==Медіа==
{{#ev:youtube|qSlUBF5fDW8}}

Файл:Футкати4.jpg

2018-10-22T13:00:47Z

Avshavliuk.fzfvs18: Avshavliuk.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Футкати4.jpg»

Файл:Футкати4.jpg

2018-10-22T12:58:54Z

Avshavliuk.fzfvs18: Avshavliuk.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Футкати4.jpg»

Файл:Футкати4.jpg

2018-10-22T12:58:17Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Футкати2.jpg

2018-10-22T12:57:04Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Обговорення:Фарб’ярський

2018-10-22T12:46:23Z

Avshavliuk.fzfvs18:

==Сучасні словники==
-а, -е, діал., прикметник. Властивий чи належний фарб'яреві. Інструменти, які належать фарб'яру. Приладдя для малювання.
[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/187578/%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%B1%27%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарб'ярські.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарб'ярські3.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарб'ярські2.jpg]]
}

Файл:Фарб'ярські3.jpg

2018-10-22T12:41:00Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Файл:Фарб'ярські2.jpg

2018-10-22T12:40:49Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Обговорення:Фарб’ярський

2018-10-22T12:31:19Z

Avshavliuk.fzfvs18:

<gallery>
Файл:Фарб'ярські.jpg
</gallery>
-а, -е, діал., прикметник. Властивий чи належний фарб'яреві. Інструменти, які належать фарб'яру.

Файл:Фарб'ярські.jpg

2018-10-22T12:29:07Z

Avshavliuk.fzfvs18:

Обговорення:Фарб’ярський

2018-10-22T12:24:52Z

Avshavliuk.fzfvs18:

-а, -е, діал., прикметник. Властивий чи належний фарб'яреві. Інструменти, які належать фарб'яру.

Обговорення:Фарб’ярський

2018-10-22T12:12:47Z

Avshavliuk.fzfvs18: Створена сторінка: -а, -е, діал., прикметник. Властивий чи належний фарб'яреві. Інструменти, які належать фар...

-а, -е, діал., прикметник. Властивий чи належний фарб'яреві. Інструменти, які належать фарб'яру.

Білоголова

2018-10-22T11:52:06Z

Avshavliuk.fzfvs18:

діалектне позначення жіночої статі, дівчат, жінок