https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Avmyronchenko.fzfvs17&*
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]
2026-05-13T16:25:11Z
Внесок користувача
MediaWiki 1.23.15
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Безклопотний
2017-11-26T10:25:37Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Безклопотний, -а, -е.''' Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.<br />
<br />
[[Категорія:Бе]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Людина або особа яка не знає що таке справи і завдання. Нічого не робить і просто гає час<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
sum.in.ua<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Безклопотний
2017-11-26T10:24:10Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Безклопотний, -а, -е.''' Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.<br />
<br />
[[Категорія:Бе]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
Гарбарський
2017-11-26T10:22:26Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Гарбарський, -а, -е. '''Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб. <br />
[[Категорія:Га]]<br />
==Сучасні словники==<br />
ГАРБА́РСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до гарбар.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
sum.in.ua<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
Гарбарський
2017-11-26T10:21:23Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Гарбарський, -а, -е. '''Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб. <br />
[[Категорія:Га]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
Відроджуватися
2017-11-26T10:20:20Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Відроджуватися, -джуюся, -єшся, '''сов. в. '''відродитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Возрождаться, возродиться. <br />
[[Категорія:Ві]]<br />
==Сучасні словники==<br />
1. Відновлюватися, розквітати після занепаду, перерви і т. ін. Спершу розповів [Ганжа-Ганженко], як відроджується життя по школах після денікінщини (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 475); Кадр за кадром розповідає кіно, як за короткий час після визволення невпізнанно відродилася країна (Радянська Україна, 5.I 1955, 3); * Образно. [Кай Летіцій:] Я дивую, чому в тобі не відродився Брут аж до кінця... (Леся Українка, II, 1951, 364).<br />
2. перен. Повертатися до нормального стану, ставати бадьорим після душевного занепаду, переживань. — Вона [жінка] відродиться для нового життя. — А ми їй допоможемо у цьому, Сев. Яка це достойна річ приголубити людину. Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам (Юрій Яновський, II, 1958, 51); Через чотири дні мене не було вдома; отже, на ті чотири дні я немов одмолоділа або й одродилася! Ладна я була й зовсім не вертати в своє пекло (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 382); Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (Ольга <br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/Vidrodzhuvatysja<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
Відроджуватися
2017-11-26T10:18:43Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Відроджуватися, -джуюся, -єшся, '''сов. в. '''відродитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Возрождаться, возродиться. <br />
[[Категорія:Ві]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Побивати
2017-11-25T21:22:30Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div><br />
[[Категорія:По]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. розм. Завдавати ударів кому-небудь; бити. [Настя:] Все знаю, небого моя, все знаю. Як тебе брати побивали, за наймичку мали (Іван Франко, IX, 1952, 95); Раз, а то й двічі на рік Бадовський побивав Марціновську за те, що не давала йому грошей на пиятику (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 367); <br />
// перен. Доводити неправильність (якихсь чуток, чиїх-небудь тверджень, переконань тощо). Подекуди знаходяться люди, які не бачать чи не хочуть бачити розквіту народної творчості в Радянській країні. Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про «відмирання народної творчості». Та жива дійсність побиває їх (Максим Рильський, III, 1956, 142); <br />
// перен. Завдавати страждань кому-небудь. — Здається, я лиш один у вас, мамо, — додав я поважно, знаючи, що тим словом я побиваю її неабияк (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); А її, мов грім, побивали ті його слова, однімали в неї мову, рухи... (Борис Грінченко, II, 1963, 289). <br />
♦ Побивати камінням кого — засуджувати кого-небудь. Коли приходить у світ митець, що промовляє тільки для людей із певним нахилом смаку та мислення, то чи треба за це побивати його камінням? (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 170).<br />
2. розм. Позбавляти життя, убивати всіх або багатьох. Там [по дорозі на Київ] ні птиця не пролітала, ні звір не пробігав, ніякий богатир не проходив — Соловей-розбойник [розбійник] усіх побивав (Українські народні казки, легенди.., 1957, 127); Спис бойовий у руки взяла [Афіна] з наконечником мідним, Гострий, міцний і важкий, що ним побивала героїв Шеренги (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 31); <br />
// Полюючи, забивати дичину. Серед туману соколом грає [Ігор], Сірих гусей, білих лебідок на поживу собі побиває (Панас Мирний, V, 1955, 276); <br />
// Нищити, пошкоджувати рослини, посіви і т. ін. (про град, мороз тощо). І град стане зілля ваші В нивах побивати (Словник Грінченка); Знаєм, яка тут буває холодна весна, Як побиває первоцвіт морозом вона (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 367).<br />
3. розм. Пошкоджувати яку-небудь частину тіла ударами, поштовхами і т. ін.; забивати. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває (Словник Грінченка); <br />
// Завдавати поразки супротивникові; перемагати кого-небудь. Побивати супротивника мудрістю; <br />
// Перевершувати в чому-небудь; перемагати в труді, змаганні, грі. ..Англію побиває теж монополія, те ж імперіалізм, тільки іншої країни (Америки, Німеччини) (Ленін, 27, 1972, 387); Науки шкільної я не любив, тож звичайно інші побивали мене пильністю і акуратністю (Іван Франко, I, 1955, 12); — А ви знаєте [як грати в більярд]? — Аякже! В Магнітогорську на заводі мене ніхто не побивав (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 72); * Образно. Ласка, з котрою кожна жінка виходить на спірку з своїм іноді й геть-то крутим чоловіком, котрою завжди побиває його, та сама ласка — як став помічати Грицько — зробилася нещирою, холодною... (Панас Мирний, I, 1949, 295). <br />
♦ Думка думку побиває — одна думка швидко змінює іншу. Гарячої голови [хлопця] й роса не холодила, думка думку побивала, обертом у голові крутилися питання (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 96); Побивати [попередні (старі і т. ін.)] рекорди — встановлювати нові рекорди. Спокою не надовго вистачає, Явтух Каленикович знову мчить, побиваючи свої попередні рекорди (Юрій Яновський, II, 1954, 214); Сльоза сльозу побиває — сльоза за сльозою котиться, ллється. Плаче ж то [Катря] так, — сльоза сльозу побиває (Марко Вовчок, I, 1955, 125).<br />
5. рідко. Виводити з гри, забирати фігуру або карту противника. — Ось тепер ви знов були думками деінде, — завважив я, коли вона, побиваючи вежою [турою] мого хлопця [офіцера], виставила короля на небезпеку (Ольга Кобилянська, III, 1956, 39).<br />
6. діал. Оббивати. На.. будинку вже повзав бляхар. Побивав дах (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/pobyvaty<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Побивати
2017-11-25T21:20:38Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div><br />
[[Категорія:По]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96%D0%BA
Голощік
2017-11-25T21:19:23Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Голощік, голощок, -щоку, '''''м. ''Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. ''На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. ''Золотонош. '''Голощоком узяти'''. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. ''Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. ''НВолын. у. '''Голощоком узятися'''. Покрыться льдомъ. ''Земля у цю осінь узялась голощоком. ''Полт. <br />
[[Категорія:Го]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, щоку, чол., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Словник Грінченка); — А славно обмерзли голощоком окопи (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 35).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/gholoshhik<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96%D0%BA
Голощік
2017-11-25T21:17:46Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Голощік, голощок, -щоку, '''''м. ''Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. ''На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. ''Золотонош. '''Голощоком узяти'''. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. ''Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. ''НВолын. у. '''Голощоком узятися'''. Покрыться льдомъ. ''Земля у цю осінь узялась голощоком. ''Полт. <br />
[[Категорія:Го]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE
Брязкало
2017-11-25T21:17:01Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div><br />
[[Категорія:Бр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Брязкуча дитяча іграшка. На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами (Іван Франко, VIII, 1952, 364); <br />
// Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). Як старець обідраний, диліжанс вибиває у всі свої брязкала (Степан Васильченко, I, 1959, 183); <br />
// Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. * У порівняннях. Він люто розмахнувся руками — і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона (Яків Баш, Вибр., 1948, 51); <br />
// Брязкуча прикраса. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили..; В блискучому всьому, як птаха, нарядили, На шию брязкал натягли? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 480).<br />
2. перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою. [Пророк самарійський:] Вам відомо, які то святощі вона втопила? [Самарянин:] Ти ж сам казав, що брязкало старе!.. (Леся Українка, II, 1951, 156).<br />
3. зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало. — Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 623).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/brjazkalo<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE
Брязкало
2017-11-25T21:16:37Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div><br />
[[Категорія:Бр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Брязкуча дитяча іграшка. На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами (Іван Франко, VIII, 1952, 364); <br />
// Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). Як старець обідраний, диліжанс вибиває у всі свої брязкала (Степан Васильченко, I, 1959, 183); <br />
// Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. * У порівняннях. Він люто розмахнувся руками — і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона (Яків Баш, Вибр., 1948, 51); <br />
// Брязкуча прикраса. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили..; В блискучому всьому, як птаха, нарядили, На шию брязкал натягли? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 480).<br />
2. перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою. [Пророк самарійський:] Вам відомо, які то святощі вона втопила? [Самарянин:] Ти ж сам казав, що брязкало старе!.. (Леся Українка, II, 1951, 156).<br />
3. зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало. — Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 623).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/brjazkalo<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE
Брязкало
2017-11-25T21:15:59Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div><br />
[[Категорія:Бр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Брязкуча дитяча іграшка. На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами (Іван Франко, VIII, 1952, 364); <br />
// Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). Як старець обідраний, диліжанс вибиває у всі свої брязкала (Степан Васильченко, I, 1959, 183); <br />
// Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. * У порівняннях. Він люто розмахнувся руками — і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона (Яків Баш, Вибр., 1948, 51); <br />
// Брязкуча прикраса. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили..; В блискучому всьому, як птаха, нарядили, На шию брязкал натягли? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 480).<br />
2. перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою. [Пророк самарійський:] Вам відомо, які то святощі вона втопила? [Самарянин:] Ти ж сам казав, що брязкало старе!.. (Леся Українка, II, 1951, 156).<br />
3. зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало. — Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 623).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE
Брязкало
2017-11-25T21:15:31Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div><br />
[[Категорія:Бр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0
Стругачка
2017-11-25T21:14:34Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Стругачка, -ки, '''''ж. ''Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. См. '''Стругач 2. '''<br />
[[Категорія:Ст]] <br />
==Сучасні словники==<br />
СТРУГА́ЧКА, и, жін. Те саме, що стругач. Накричав [Гаркуша] на якусь жінку, яка нібито стругала не так як треба і, вихопивши в неї стругачку, сам взявся сердито стругати (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 297).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/strughachka<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0
Стругачка
2017-11-25T21:14:03Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Стругачка, -ки, '''''ж. ''Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. См. '''Стругач 2. '''<br />
[[Категорія:Ст]] <br />
==Сучасні словники==<br />
СТРУГА́ЧКА, и, жін. Те саме, що стругач. Накричав [Гаркуша] на якусь жінку, яка нібито стругала не так як треба і, вихопивши в неї стругачку, сам взявся сердито стругати (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 297).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/strughachka<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0
Стругачка
2017-11-25T21:13:02Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Стругачка, -ки, '''''ж. ''Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. См. '''Стругач 2. '''<br />
[[Категорія:Ст]] <br />
==Сучасні словники==<br />
СТРУГА́ЧКА, и, жін. Те саме, що стругач. Накричав [Гаркуша] на якусь жінку, яка нібито стругала не так як треба і, вихопивши в неї стругачку, сам взявся сердито стругати (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 297).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0
Стругачка
2017-11-25T21:12:43Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Стругачка, -ки, '''''ж. ''Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. См. '''Стругач 2. '''<br />
[[Категорія:Ст]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Дописувати
2017-11-25T21:11:59Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Дописувати, -сую, -єш, '''сов. в. '''дописати, -пишу, -шеш, '''''гл. ''1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать. <br />
[[Категорія:До]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. перех. Закінчувати писати; писати до якої-небудь межі. Володя сидів біля ящика з-під снарядів і нерівними літерами дописував матері листа... (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 36); Дописавши сторінку, хлопчик потягся, закрив зшиток і положив його в свою шкільну торбинку (Степан Васильченко, I, 1959, 94); Коли Осадчий, слабо захищаючись від Харитини, дописав папірця, дівчина схопила його і.. вискочила (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 164).<br />
2. перех. Писати додатково до чого-небудь; додавати до написаного раніш. Прибуток від чужого капіталу ділив [Аркадій] на три частини: одну віддавав, тобто віддавав не буквально, а дописував до капіталу своїх «спільників», а дві клав собі в кишеню на «дрібні видатки» (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 56); [Аркадій:] Ви що ж дурника знайшли?! Ви викреслювали, дописували, що хотіли, на чужому документі, і відмовляєтесь... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 123); Палійчук презирливо подивився на Окуня.., сплюнув спересердя, щось дописав у приговор [вирок] і голосно почав читати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 637).<br />
3. тільки недок., неперех. Надсилати свої дописи до якого-небудь друкованого органу. В політику Калинович не мішався, до газет не дописував (Іван Франко, VI, 1951, 153); Тільки до обласних, міських та районних газет України постійно дописує майже півмільйона робсількорів (Радянська Україна, 5.V 1961, 3).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/dopysuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Дописувати
2017-11-25T21:11:27Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Дописувати, -сую, -єш, '''сов. в. '''дописати, -пишу, -шеш, '''''гл. ''1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать. <br />
[[Категорія:До]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. перех. Закінчувати писати; писати до якої-небудь межі. Володя сидів біля ящика з-під снарядів і нерівними літерами дописував матері листа... (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 36); Дописавши сторінку, хлопчик потягся, закрив зшиток і положив його в свою шкільну торбинку (Степан Васильченко, I, 1959, 94); Коли Осадчий, слабо захищаючись від Харитини, дописав папірця, дівчина схопила його і.. вискочила (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 164).<br />
2. перех. Писати додатково до чого-небудь; додавати до написаного раніш. Прибуток від чужого капіталу ділив [Аркадій] на три частини: одну віддавав, тобто віддавав не буквально, а дописував до капіталу своїх «спільників», а дві клав собі в кишеню на «дрібні видатки» (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 56); [Аркадій:] Ви що ж дурника знайшли?! Ви викреслювали, дописували, що хотіли, на чужому документі, і відмовляєтесь... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 123); Палійчук презирливо подивився на Окуня.., сплюнув спересердя, щось дописав у приговор [вирок] і голосно почав читати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 637).<br />
3. тільки недок., неперех. Надсилати свої дописи до якого-небудь друкованого органу. В політику Калинович не мішався, до газет не дописував (Іван Франко, VI, 1951, 153); Тільки до обласних, міських та районних газет України постійно дописує майже півмільйона робсількорів (Радянська Україна, 5.V 1961, 3).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/dopysuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Дописувати
2017-11-25T21:10:38Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Дописувати, -сую, -єш, '''сов. в. '''дописати, -пишу, -шеш, '''''гл. ''1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать. <br />
[[Категорія:До]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. перех. Закінчувати писати; писати до якої-небудь межі. Володя сидів біля ящика з-під снарядів і нерівними літерами дописував матері листа... (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 36); Дописавши сторінку, хлопчик потягся, закрив зшиток і положив його в свою шкільну торбинку (Степан Васильченко, I, 1959, 94); Коли Осадчий, слабо захищаючись від Харитини, дописав папірця, дівчина схопила його і.. вискочила (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 164).<br />
2. перех. Писати додатково до чого-небудь; додавати до написаного раніш. Прибуток від чужого капіталу ділив [Аркадій] на три частини: одну віддавав, тобто віддавав не буквально, а дописував до капіталу своїх «спільників», а дві клав собі в кишеню на «дрібні видатки» (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 56); [Аркадій:] Ви що ж дурника знайшли?! Ви викреслювали, дописували, що хотіли, на чужому документі, і відмовляєтесь... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 123); Палійчук презирливо подивився на Окуня.., сплюнув спересердя, щось дописав у приговор [вирок] і голосно почав читати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 637).<br />
3. тільки недок., неперех. Надсилати свої дописи до якого-небудь друкованого органу. В політику Калинович не мішався, до газет не дописував (Іван Франко, VI, 1951, 153); Тільки до обласних, міських та районних газет України постійно дописує майже півмільйона робсількорів (Радянська Україна, 5.V 1961, 3).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Дописувати
2017-11-25T21:10:20Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Дописувати, -сую, -єш, '''сов. в. '''дописати, -пишу, -шеш, '''''гл. ''1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать. <br />
[[Категорія:До]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Повивірчувати
2017-11-25T21:07:39Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Повивірчувати, -чую, -єш, '''''гл. ''Высверлить (во множествѣ). <br />
[[Категорія:По]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ПОВИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вивертіти все або багато чого-небудь<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/povyvirchuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Повивірчувати
2017-11-25T21:07:00Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Повивірчувати, -чую, -єш, '''''гл. ''Высверлить (во множествѣ). <br />
[[Категорія:По]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ПОВИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вивертіти все або багато чого-небудь<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/povyvirchuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Повивірчувати
2017-11-25T21:06:39Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Повивірчувати, -чую, -єш, '''''гл. ''Высверлить (во множествѣ). <br />
[[Категорія:По]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/povyvirchuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Повивірчувати
2017-11-25T21:05:58Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Повивірчувати, -чую, -єш, '''''гл. ''Высверлить (во множествѣ). <br />
[[Категорія:По]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87
Приголовач
2017-11-25T21:04:54Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''При́головач, -ча, '''''м. ''1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. НВолын. у. ''У труні два приголовачі. ''Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. '''При́голо́вачок. '''''А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев’ятого шовку сповивачик сукала, а з сребразлата приголовачок прикладала. ''Чуб. III. 324. <br />
[[Категорія:Пр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Приголів'я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (Мияко, Вибр., 1952, 8); Над ними стояв стражник й шурхав рукою під приголовач (Петро Панч, Синів.., 1959, 57).<br />
2. Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку. Заходячи в двері, чоловік трошки пригнувся, хоч приголовач одвірків був дуже високий (Іван Ле, Право.., 1957, 223).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 595.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/prygholovach<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87
Приголовач
2017-11-25T21:04:14Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''При́головач, -ча, '''''м. ''1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. НВолын. у. ''У труні два приголовачі. ''Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. '''При́голо́вачок. '''''А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев’ятого шовку сповивачик сукала, а з сребразлата приголовачок прикладала. ''Чуб. III. 324. <br />
[[Категорія:Пр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Приголів'я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (Мияко, Вибр., 1952, 8); Над ними стояв стражник й шурхав рукою під приголовач (Петро Панч, Синів.., 1959, 57).<br />
2. Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку. Заходячи в двері, чоловік трошки пригнувся, хоч приголовач одвірків був дуже високий (Іван Ле, Право.., 1957, 223).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 595.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/prygholovach<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87
Приголовач
2017-11-25T21:03:29Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''При́головач, -ча, '''''м. ''1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. НВолын. у. ''У труні два приголовачі. ''Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. '''При́голо́вачок. '''''А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев’ятого шовку сповивачик сукала, а з сребразлата приголовачок прикладала. ''Чуб. III. 324. <br />
[[Категорія:Пр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Приголів'я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (Мияко, Вибр., 1952, 8); Над ними стояв стражник й шурхав рукою під приголовач (Петро Панч, Синів.., 1959, 57).<br />
2. Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку. Заходячи в двері, чоловік трошки пригнувся, хоч приголовач одвірків був дуже високий (Іван Ле, Право.., 1957, 223).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 595.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87
Приголовач
2017-11-25T21:03:00Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''При́головач, -ча, '''''м. ''1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. НВолын. у. ''У труні два приголовачі. ''Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. '''При́голо́вачок. '''''А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев’ятого шовку сповивачик сукала, а з сребразлата приголовачок прикладала. ''Чуб. III. 324. <br />
[[Категорія:Пр]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
Відцвітати
2017-11-25T21:02:16Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Відцвітати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відцвісти, -цвіту, -теш, '''''гл. ''Отцвѣтать, отцвѣсти. ''Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. ''Чуб. V. 471. <br />
[[Категорія:Ві]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ВІДЦВІТА́ТИ, аю, аєш, недок., ВІДЦВІСТИ́, іту, ітеш, док.<br />
1. Закінчувати, переставати цвісти; протилежне розцвітати. Була свята неділенька, під осінь уже, саме коли гречки відцвітали (Іван Франко, IV, 1950, 63); Одцвітали яблуні і груші — стежка була всипана білими пелюстками (Олекса Десняк, II, 1955, 347); І марно як жили, так марно і помруть, Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано відцвіли та рано й опадуть (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 186); Тепер минає літо і липи одцвіли (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 78).<br />
2. перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай (Володимир Сосюра, II, 1958, 114); Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла... (Панас Мирний, II, 1954, 135); За роки суму і розлуки Обличчя встигло одцвісти (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 42); <br />
// Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. Не одцвіте моє кохання, А буде в серці до сконання (Володимир Самійленко, I, 1958, 66); Кінчалися серпневі дні, відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу, пора журавлиних ключів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172); <br />
// Проходити, минати (про весну, юність). Виглядає мати сина у печалі край вікна. Біля кладки, біля тину одцвіла його весна (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 78).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [http://cs322831.vk.me/v322831669/1abf/dS9edSpbJNw.jpg] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/vidcvitaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
Відцвітати
2017-11-25T21:01:42Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Відцвітати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відцвісти, -цвіту, -теш, '''''гл. ''Отцвѣтать, отцвѣсти. ''Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. ''Чуб. V. 471. <br />
[[Категорія:Ві]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ВІДЦВІТА́ТИ, аю, аєш, недок., ВІДЦВІСТИ́, іту, ітеш, док.<br />
1. Закінчувати, переставати цвісти; протилежне розцвітати. Була свята неділенька, під осінь уже, саме коли гречки відцвітали (Іван Франко, IV, 1950, 63); Одцвітали яблуні і груші — стежка була всипана білими пелюстками (Олекса Десняк, II, 1955, 347); І марно як жили, так марно і помруть, Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано відцвіли та рано й опадуть (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 186); Тепер минає літо і липи одцвіли (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 78).<br />
2. перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай (Володимир Сосюра, II, 1958, 114); Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла... (Панас Мирний, II, 1954, 135); За роки суму і розлуки Обличчя встигло одцвісти (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 42); <br />
// Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. Не одцвіте моє кохання, А буде в серці до сконання (Володимир Самійленко, I, 1958, 66); Кінчалися серпневі дні, відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу, пора журавлиних ключів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172); <br />
// Проходити, минати (про весну, юність). Виглядає мати сина у печалі край вікна. Біля кладки, біля тину одцвіла його весна (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 78).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [http://cs322831.vk.me/v322831669/1abf/dS9edSpbJNw.jpg] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/vidcvitaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
Відцвітати
2017-11-25T21:01:01Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Відцвітати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відцвісти, -цвіту, -теш, '''''гл. ''Отцвѣтать, отцвѣсти. ''Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. ''Чуб. V. 471. <br />
[[Категорія:Ві]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ВІДЦВІТА́ТИ, аю, аєш, недок., ВІДЦВІСТИ́, іту, ітеш, док.<br />
1. Закінчувати, переставати цвісти; протилежне розцвітати. Була свята неділенька, під осінь уже, саме коли гречки відцвітали (Іван Франко, IV, 1950, 63); Одцвітали яблуні і груші — стежка була всипана білими пелюстками (Олекса Десняк, II, 1955, 347); І марно як жили, так марно і помруть, Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано відцвіли та рано й опадуть (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 186); Тепер минає літо і липи одцвіли (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 78).<br />
2. перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай (Володимир Сосюра, II, 1958, 114); Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла... (Панас Мирний, II, 1954, 135); За роки суму і розлуки Обличчя встигло одцвісти (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 42); <br />
// Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. Не одцвіте моє кохання, А буде в серці до сконання (Володимир Самійленко, I, 1958, 66); Кінчалися серпневі дні, відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу, пора журавлиних ключів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172); <br />
// Проходити, минати (про весну, юність). Виглядає мати сина у печалі край вікна. Біля кладки, біля тину одцвіла його весна (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 78).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [http://cs322831.vk.me/v322831669/1abf/dS9edSpbJNw.jpg] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
Відцвітати
2017-11-25T21:00:34Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Відцвітати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відцвісти, -цвіту, -теш, '''''гл. ''Отцвѣтать, отцвѣсти. ''Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. ''Чуб. V. 471. <br />
[[Категорія:Ві]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ВІДЦВІТА́ТИ, аю, аєш, недок., ВІДЦВІСТИ́, іту, ітеш, док.<br />
1. Закінчувати, переставати цвісти; протилежне розцвітати. Була свята неділенька, під осінь уже, саме коли гречки відцвітали (Іван Франко, IV, 1950, 63); Одцвітали яблуні і груші — стежка була всипана білими пелюстками (Олекса Десняк, II, 1955, 347); І марно як жили, так марно і помруть, Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано відцвіли та рано й опадуть (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 186); Тепер минає літо і липи одцвіли (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 78).<br />
2. перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай (Володимир Сосюра, II, 1958, 114); Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла... (Панас Мирний, II, 1954, 135); За роки суму і розлуки Обличчя встигло одцвісти (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 42); <br />
// Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. Не одцвіте моє кохання, А буде в серці до сконання (Володимир Самійленко, I, 1958, 66); Кінчалися серпневі дні, відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу, пора журавлиних ключів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172); <br />
// Проходити, минати (про весну, юність). Виглядає мати сина у печалі край вікна. Біля кладки, біля тину одцвіла його весна (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 78).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[http://cs322831.vk.me/v322831669/1abf/dS9edSpbJNw.jpg]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
Відцвітати
2017-11-25T20:58:44Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Відцвітати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відцвісти, -цвіту, -теш, '''''гл. ''Отцвѣтать, отцвѣсти. ''Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. ''Чуб. V. 471. <br />
[[Категорія:Ві]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ВІДЦВІТА́ТИ, аю, аєш, недок., ВІДЦВІСТИ́, іту, ітеш, док.<br />
1. Закінчувати, переставати цвісти; протилежне розцвітати. Була свята неділенька, під осінь уже, саме коли гречки відцвітали (Іван Франко, IV, 1950, 63); Одцвітали яблуні і груші — стежка була всипана білими пелюстками (Олекса Десняк, II, 1955, 347); І марно як жили, так марно і помруть, Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано відцвіли та рано й опадуть (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 186); Тепер минає літо і липи одцвіли (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 78).<br />
2. перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай (Володимир Сосюра, II, 1958, 114); Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла... (Панас Мирний, II, 1954, 135); За роки суму і розлуки Обличчя встигло одцвісти (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 42); <br />
// Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. Не одцвіте моє кохання, А буде в серці до сконання (Володимир Самійленко, I, 1958, 66); Кінчалися серпневі дні, відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу, пора журавлиних ключів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172); <br />
// Проходити, минати (про весну, юність). Виглядає мати сина у печалі край вікна. Біля кладки, біля тину одцвіла його весна (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 78).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
Відцвітати
2017-11-25T20:58:27Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Відцвітати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відцвісти, -цвіту, -теш, '''''гл. ''Отцвѣтать, отцвѣсти. ''Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. ''Чуб. V. 471. <br />
[[Категорія:Ві]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88
Шалаш
2017-11-25T20:57:10Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Шалаш, -ша, '''''м. ''= '''Хата. '''Шух. I. 88. <br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D8%E0%EB%E0%F8]'''Шала́ш''' — простейшее лёгкое укрытие, представляет собой сооружение, изготовленное по технологиям плетения из жердей и палок, покрытых ветками, дёрном, травой и т. п., защищающее от ветра, зноя, холода и осадков.<br />
Являлся, вероятно, первым примитивным убежищем, защищавшим человека от непогоды. Нечто похожее создают некоторые животные, в частности, человекообразные обезьяны Шимпанзе.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
[[Зображення:шалаш 1.jpg|x140px]] [http://www.oxota-ru.ru/load/Image/ohota-s-podsadnoy-1.jpg]<br />
[[Зображення:шалаш 2.jpg|x140px]] [http://www.turistka.ru/oim/radu_12.jpg]<br />
|}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Ша]] <br />
==Сучасні словники==<br />
легка будівля, часто тимчасова, призначена для ночівлі, зимівлі і т. д. Інші назви куреня — буда, катра́га, катря́га (переважно на пасіці)[1][2].<br />
<br />
У дальші часи курені мали дуже різні розміри — від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкритої соломою, сторожки (на городах, баштанах і таке інше) до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот осіб.<br />
<br />
Слово курінь має тюркське походження: пор. чаг. kürän («загін воїнів»), уйг. kürijän («обоз»)[3]. Згідно з турецько-татарськими словниками, курінь — «натовп», «плем'я», «загін», «корпус», «полк». В імперії Чингізхана куренем називалась найменша одиниця громадського і військового управління; курені корились агам, зайсангам, шулепгам і утворювали окремі військові частини (підрозділи), складені за родовою ознакою. Сумнівним слід визнати етимологічний зв'язок слова з прасл. *kuriti («курити», «випускати дим»)[3].<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88
Шалаш
2017-11-25T20:56:38Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Шалаш, -ша, '''''м. ''= '''Хата. '''Шух. I. 88. <br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D8%E0%EB%E0%F8]'''Шала́ш''' — простейшее лёгкое укрытие, представляет собой сооружение, изготовленное по технологиям плетения из жердей и палок, покрытых ветками, дёрном, травой и т. п., защищающее от ветра, зноя, холода и осадков.<br />
Являлся, вероятно, первым примитивным убежищем, защищавшим человека от непогоды. Нечто похожее создают некоторые животные, в частности, человекообразные обезьяны Шимпанзе.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
[[Зображення:шалаш 1.jpg|x140px]] [http://www.oxota-ru.ru/load/Image/ohota-s-podsadnoy-1.jpg]<br />
[[Зображення:шалаш 2.jpg|x140px]] [http://www.turistka.ru/oim/radu_12.jpg]<br />
|}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Ша]] <br />
==Сучасні словники==<br />
легка будівля, часто тимчасова, призначена для ночівлі, зимівлі і т. д. Інші назви куреня — буда, катра́га, катря́га (переважно на пасіці)[1][2].<br />
<br />
У дальші часи курені мали дуже різні розміри — від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкритої соломою, сторожки (на городах, баштанах і таке інше) до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот осіб.<br />
<br />
Слово курінь має тюркське походження: пор. чаг. kürän («загін воїнів»), уйг. kürijän («обоз»)[3]. Згідно з турецько-татарськими словниками, курінь — «натовп», «плем'я», «загін», «корпус», «полк». В імперії Чингізхана куренем називалась найменша одиниця громадського і військового управління; курені корились агам, зайсангам, шулепгам і утворювали окремі військові частини (підрозділи), складені за родовою ознакою. Сумнівним слід визнати етимологічний зв'язок слова з прасл. *kuriti («курити», «випускати дим»)[3].<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88
Шалаш
2017-11-25T20:55:13Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Шалаш, -ша, '''''м. ''= '''Хата. '''Шух. I. 88. <br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D8%E0%EB%E0%F8]'''Шала́ш''' — простейшее лёгкое укрытие, представляет собой сооружение, изготовленное по технологиям плетения из жердей и палок, покрытых ветками, дёрном, травой и т. п., защищающее от ветра, зноя, холода и осадков.<br />
Являлся, вероятно, первым примитивным убежищем, защищавшим человека от непогоды. Нечто похожее создают некоторые животные, в частности, человекообразные обезьяны Шимпанзе.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
[[Зображення:шалаш 1.jpg|x140px]] [http://www.oxota-ru.ru/load/Image/ohota-s-podsadnoy-1.jpg]<br />
[[Зображення:шалаш 2.jpg|x140px]] [http://www.turistka.ru/oim/radu_12.jpg]<br />
|}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Ша]] <br />
==Сучасні словники==<br />
легка будівля, часто тимчасова, призначена для ночівлі, зимівлі і т. д. Інші назви куреня — буда, катра́га, катря́га (переважно на пасіці)[1][2].<br />
<br />
У дальші часи курені мали дуже різні розміри — від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкритої соломою, сторожки (на городах, баштанах і таке інше) до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот осіб.<br />
<br />
Слово курінь має тюркське походження: пор. чаг. kürän («загін воїнів»), уйг. kürijän («обоз»)[3]. Згідно з турецько-татарськими словниками, курінь — «натовп», «плем'я», «загін», «корпус», «полк». В імперії Чингізхана куренем називалась найменша одиниця громадського і військового управління; курені корились агам, зайсангам, шулепгам і утворювали окремі військові частини (підрозділи), складені за родовою ознакою. Сумнівним слід визнати етимологічний зв'язок слова з прасл. *kuriti («курити», «випускати дим»)[3].<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88
Шалаш
2017-11-25T20:53:59Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Шалаш, -ша, '''''м. ''= '''Хата. '''Шух. I. 88. <br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D8%E0%EB%E0%F8]'''Шала́ш''' — простейшее лёгкое укрытие, представляет собой сооружение, изготовленное по технологиям плетения из жердей и палок, покрытых ветками, дёрном, травой и т. п., защищающее от ветра, зноя, холода и осадков.<br />
Являлся, вероятно, первым примитивным убежищем, защищавшим человека от непогоды. Нечто похожее создают некоторые животные, в частности, человекообразные обезьяны Шимпанзе.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
[[Зображення:шалаш 1.jpg|x140px]] [http://www.oxota-ru.ru/load/Image/ohota-s-podsadnoy-1.jpg]<br />
[[Зображення:шалаш 2.jpg|x140px]] [http://www.turistka.ru/oim/radu_12.jpg]<br />
|}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Ша]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Листовний
2017-11-25T20:50:57Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Листовний, -а, -е. '''Письменный. Желех. <br />
[[Категорія:Ли]] <br />
==Сучасні словники==<br />
ЛИСТОВИЙ 1, а, е. Прикм. до лист 1. На випаровування води листовою поверхнею дерев витрачається велика кількість тепла (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 290); <br />
// Вигот. із листя. Листову землю одержують з листяного перегною, який заготовляють протягом | літа в дубовому або кленовому лісі (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 32).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 492.Коментарі (0)<br />
ЛИСТОВИЙ 2, а, е.<br />
1. Прикм. до лист 2 1. Тонке листове залізо і жерсть ріжуть спеціальними ножицями (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 65); <br />
// спец. Призначений для виготовлення листа. <br />
▲ Листовий стан — система машин або машина (прокатний стан), де виробляють (прокатують) листи. Проект листового стана вони [конструктори] розробили на рік раніше, ніж передбачалося (Комуніст України, 1, 1961, 36).<br />
2. рідко. Призначений для писання листа (див. лист 2 2). Доктор.. сів до столу, витягнув листовий папір і забрався до писання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 96).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/lystovyj<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Листовний
2017-11-25T20:50:25Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Листовний, -а, -е. '''Письменный. Желех. <br />
[[Категорія:Ли]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/lystovyj<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Листовний
2017-11-25T20:49:53Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Листовний, -а, -е. '''Письменный. Желех. <br />
[[Категорія:Ли]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/lystovyj<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Листовний
2017-11-25T20:49:03Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Листовний, -а, -е. '''Письменный. Желех. <br />
[[Категорія:Ли]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA
Котик
2017-11-25T20:47:48Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Котик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''кіт. '''''Був собі котик та півник та спряглися жить. ''Рудч. Ск. І. 27. 2) Родъ женской шубки. ''Зап’яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих яснозеленою матерією, вони були ніби однолітки. ''Левиц. Пов. 21. 3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки). Желех. Вх. Пч. І. 14. 4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики. КС. 1887. VI. 484. 5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. ''Свячена лоза і котики ліки од трясці. ''Ном. № 8401. 6) ''мн. ''Glechoma hedoracea L. ЗЮЗО. І. 124. 8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. ''Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. ''Чигир. у. Ум. '''Ко́тичок. '''''А котичок нявнявняв! ''Рудч. Ск. І. 51. <br />
[[Категорія:Ко]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Зменш.-пестл. до кіт. Білий котик спав на лаві серед нашого двора (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 65); * У порівняннях. Стрибнув [Івась], як котик (Панас Мирний, I, 1954, 239).<br />
2. Морський ссавець із цінним хутром; водиться в північній частині Тихого океану. Котики — один з видів тюленів — мають хутро, міцність і краса якого дуже ціниться (Фізична географія, 5, 1956, 59); <br />
// Хутро цієї тварини. Ви можете серед білого дня підійти до кожного одесита — хай на ньому буде каракуль і котик — і запропонувати йому участь у фільмові (Юрій Яновський, V, 1959, 118).<br />
3. Суцвіття верби та деяких інших односім'ядольних рослин. На придорожніх вербах сіріли оксамитові котики (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Зупинився [хлопчик] біля куща червонолозу, що не в пору рясно бризнув ніжними сріблясто-синюватими котиками (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 327).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/kotyk<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA
Котик
2017-11-25T20:46:54Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Котик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''кіт. '''''Був собі котик та півник та спряглися жить. ''Рудч. Ск. І. 27. 2) Родъ женской шубки. ''Зап’яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих яснозеленою матерією, вони були ніби однолітки. ''Левиц. Пов. 21. 3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки). Желех. Вх. Пч. І. 14. 4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики. КС. 1887. VI. 484. 5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. ''Свячена лоза і котики ліки од трясці. ''Ном. № 8401. 6) ''мн. ''Glechoma hedoracea L. ЗЮЗО. І. 124. 8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. ''Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. ''Чигир. у. Ум. '''Ко́тичок. '''''А котичок нявнявняв! ''Рудч. Ск. І. 51. <br />
[[Категорія:Ко]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Зменш.-пестл. до кіт. Білий котик спав на лаві серед нашого двора (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 65); * У порівняннях. Стрибнув [Івась], як котик (Панас Мирний, I, 1954, 239).<br />
2. Морський ссавець із цінним хутром; водиться в північній частині Тихого океану. Котики — один з видів тюленів — мають хутро, міцність і краса якого дуже ціниться (Фізична географія, 5, 1956, 59); <br />
// Хутро цієї тварини. Ви можете серед білого дня підійти до кожного одесита — хай на ньому буде каракуль і котик — і запропонувати йому участь у фільмові (Юрій Яновський, V, 1959, 118).<br />
3. Суцвіття верби та деяких інших односім'ядольних рослин. На придорожніх вербах сіріли оксамитові котики (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Зупинився [хлопчик] біля куща червонолозу, що не в пору рясно бризнув ніжними сріблясто-синюватими котиками (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 327).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/kotyk<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA
Котик
2017-11-25T20:45:44Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Котик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''кіт. '''''Був собі котик та півник та спряглися жить. ''Рудч. Ск. І. 27. 2) Родъ женской шубки. ''Зап’яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих яснозеленою матерією, вони були ніби однолітки. ''Левиц. Пов. 21. 3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки). Желех. Вх. Пч. І. 14. 4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики. КС. 1887. VI. 484. 5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. ''Свячена лоза і котики ліки од трясці. ''Ном. № 8401. 6) ''мн. ''Glechoma hedoracea L. ЗЮЗО. І. 124. 8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. ''Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. ''Чигир. у. Ум. '''Ко́тичок. '''''А котичок нявнявняв! ''Рудч. Ск. І. 51. <br />
[[Категорія:Ко]] <br />
==Сучасні словники==<br />
1. Зменш.-пестл. до кіт. Білий котик спав на лаві серед нашого двора (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 65); * У порівняннях. Стрибнув [Івась], як котик (Панас Мирний, I, 1954, 239).<br />
2. Морський ссавець із цінним хутром; водиться в північній частині Тихого океану. Котики — один з видів тюленів — мають хутро, міцність і краса якого дуже ціниться (Фізична географія, 5, 1956, 59); <br />
// Хутро цієї тварини. Ви можете серед білого дня підійти до кожного одесита — хай на ньому буде каракуль і котик — і запропонувати йому участь у фільмові (Юрій Яновський, V, 1959, 118).<br />
3. Суцвіття верби та деяких інших односім'ядольних рослин. На придорожніх вербах сіріли оксамитові котики (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Зупинився [хлопчик] біля куща червонолозу, що не в пору рясно бризнув ніжними сріблясто-синюватими котиками (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 327).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA
Котик
2017-11-25T20:45:05Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: </p>
<hr />
<div>'''Котик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''кіт. '''''Був собі котик та півник та спряглися жить. ''Рудч. Ск. І. 27. 2) Родъ женской шубки. ''Зап’яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих яснозеленою матерією, вони були ніби однолітки. ''Левиц. Пов. 21. 3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки). Желех. Вх. Пч. І. 14. 4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики. КС. 1887. VI. 484. 5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. ''Свячена лоза і котики ліки од трясці. ''Ном. № 8401. 6) ''мн. ''Glechoma hedoracea L. ЗЮЗО. І. 124. 8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. ''Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. ''Чигир. у. Ум. '''Ко́тичок. '''''А котичок нявнявняв! ''Рудч. Ск. І. 51. <br />
[[Категорія:Ко]] <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9
Боковий
2017-11-25T18:56:00Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Боковий, -а, -е.''' 1) Боковой. ''Бокові двері''. Левиц. І. 231. '''Боковий вітер.''' Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. ''З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають.'' НВолын. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.<br />
<br />
[[Категорія:Бо]] <br />
==Сучасні словники==<br />
БОКОВИ́Й, а, е. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Панас Мирний, IV, 1955, 352); Іван.. повернув на бокову доріжку (Іван Франко, III, 1950, 172); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); З бокових дверей увійшов командуючий військовою округою (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 80).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/bokovyj<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9
Боковий
2017-11-25T18:55:22Z
<p>Avmyronchenko.fzfvs17: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Боковий, -а, -е.''' 1) Боковой. ''Бокові двері''. Левиц. І. 231. '''Боковий вітер.''' Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. ''З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають.'' НВолын. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.<br />
<br />
[[Категорія:Бо]] <br />
==Сучасні словники==<br />
БОКОВИ́Й, а, е. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Панас Мирний, IV, 1955, 352); Іван.. повернув на бокову доріжку (Іван Франко, III, 1950, 172); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); З бокових дверей увійшов командуючий військовою округою (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 80).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/bokovyj<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]</div>
Avmyronchenko.fzfvs17