Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Дюрка

2018-10-17T17:38:37Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Дюрка, -ки, '''''ж. ''= '''Дірка. '''''Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. ''Ном. № 12718.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dirka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДІ́РКА, и, жін. Те саме, що діра 1. Дим ішов просто на хату й виходив у дірку, прорубану в стелі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Руда шапка не прикривала гаразд розкудланого волосся, і воно лізло з-під шапки та крізь дірки в шапці (Михайло Коцюбинський, 1. 1955, 34); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); * Образно. Намножилося народу — діватися вже йому нікуди. — Хай множиться — знайдемо дірки! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 30).
♦ Дірка з бублика — пусте місце, ніщо. Взяв з бублика дірку!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 157); Латати (залатати) дірку (дірки) — те саме, що Латати (залатати) діру (діри) (див. діра). — Хіба я не знаю, що й ви бідуєте.. Що з того, що ви заробляєте, коли тими грішми не знати, яку дірку залатати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 42); Зачитати до дірок — порвати, пошарпати, читаючи щось багато разів. — Знаєте, — даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня, I, 1956, 322); Сама тобі дірка — про дуже рвану одежу. І кожушок був теж ораненький та задубілий, а проте пальтишко [пальтечко] ще гірше. Сама тобі дірка (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 4).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка5.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Дюдінька

2018-10-17T17:28:30Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Дюдінька, дюдічка, дюдька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''дюдя. '''

==Сучасні словники==
ХО́ЛОД, у, чол.

1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190);
// Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61);
// Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38);
// Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17);
// Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373);
// Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19);
// Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170);
// перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126);
// перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238).

=='''Додаткова інформація'''==
'''▲''' Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла.
'''♦''' [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися.

'''2.''' перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58);
// Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на панському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395).

'''3.''' перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205);
// Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98).
'''♦''' Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|fsEN2l75jAs}}
{{#ev:youtube|-42BBt_uypo}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Дюдінька

2018-10-17T17:25:54Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Дюдінька, дюдічка, дюдька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''дюдя. '''

==Сучасні словники==
ХО́ЛОД, у, чол.

1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190);
// Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61);
// Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38);
// Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17);
// Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373);
// Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19);
// Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170);
// перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126);
// перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238).

=='''Додаткова інформація'''==
'''▲''' Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла.
'''♦''' [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися.

'''2.''' перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58);
// Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на панському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395).

'''3.''' перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205);
// Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98).
'''♦''' Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:холод4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|fsEN2l75jAs}}
{{#ev:youtube|42BBt_uypo}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:Епископство2.jpg

2018-10-16T16:23:06Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Епископство1.jpg

2018-10-16T16:22:46Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Епископство.jpg

2018-10-16T16:22:31Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Епископ.jpg

2018-10-16T16:22:12Z

Asriabets.fzfvs18:

Єпископія

2018-10-16T16:21:24Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Єпископія, -ції, '''''ж. ''Епископство.

==Сучасні словники==
'''Єпископія'''
(Від єпископ), 1) область, духовними справами якими управляє єпископ; також звання єпископа.
2) храм, при якому перебуває єпископ.
3)Єпископія або єпархія, Округ, в якому духовними справами керує архієрей, єпископ;
4) архієрейська кафедра, церква, при якій перебуває звичайно єпископ.
5)Єпископія см. Єпархія;
6) церква, при якій єпископ має своє звичайне перебування.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:епископ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:епископство.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:епископство1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:епископство2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8RFVsg1c4ac}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Льос

2018-10-16T16:01:10Z

Asriabets.fzfvs18:

=='''Словник Грінченка'''==
'''Льос, -су, '''''м. ''Жребій; судьба; удѣлъ, участь. ''Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати. ''Чуб. V. 172.

=='''Сучасні словники'''==
=== [http://sum.in.ua/s/sudjba Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''СУДЬБА́, и, жін.'''

1. розм. Те саме, що доля 1. Боролись ми не раз, не два з судьбою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 363); В твоїх руках тепер, народе, Твоя судьба, твій рівний шлях, Бо світоч гордої свободи Палає у твоїх руках (Максим Рильський, II, 1960, 297); * У порівняннях. Вона, Євгена, біля тину.. Стояла тихо, мов судьба (Михайло Стельмах, V, 1963, 62).
♦ Обійдений судьбою див. обійдений; Судьба завела (заведе) див. заводити 1.

2. заст. Обмова, пересуди. Се не судьба, а щира правда (Номис, 1864, № 6720).

==Ілюстрація==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:судьба.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:судьба2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:судьба3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:судьба4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|zEPFNoun8JI}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:Судьба4.jpg

2018-10-16T15:57:13Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Судьба3.jpg

2018-10-16T15:56:49Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Судьба2.jpg

2018-10-16T15:56:19Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Судьба.jpg

2018-10-16T15:52:29Z

Asriabets.fzfvs18:

Братка

2018-10-16T07:13:23Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Братка, -ки, '''''ж. ''1) Взятка (въ карточ. игрѣ). ''По віщо ти зняв? По туза. Ну, ото й гаразд: є вже братка. ''Лубен. у. 2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. І. 82. Литин. у. Канев. у.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/khabar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ХАБА́Р, а, чол. Гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає. Давидів кривдник напував сільських суддів горілкою, давав, де треба, хабарів, і тії судді скрутили всю справу (Борис Грінченко, II, 1963, 450); Не одного він спровадив під арешт тільки для того, щоб потім, домігшись звільнення, одержати від родичів величезний хабар у вигляді коштовних речей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 152); У натовпі панувало збудження.. Хтось закинув Безхатькові, що він, бувши старостою, брав хабарі (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 300);
// Побори, що їх збирали з підлеглих або залежних людей представники влади. Їздив [Юруш] на дорогих баских конях та брав хабарі з усіх двірських (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); Дяки.. були люди незнатного походження, які жили на царському утриманні та з хабарів (Історія СРСР, I, 1956, 177).

==Цікаві факти==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80 Цікаві факти]===
Різні країни по різному підходять до визначення поняття хабар.

В Україні, хаба́р — гроші або інші матеріально цінні речі, котрі даруються посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає його. Іноді хабарем може стати якась незначна послуга чи допомога у вирішенні якогось потрібного питання, а високий рівень використання хабарів у суспільстві називається корупцією.
За Кримінальним кодексом РФ хабар — прийняті посадовою особою матеріальні цінності (предмети або гроші), або будь-яка майнова вигода чи послуги за дію (або навпаки бездіяльність), в інтересах хабародавця, яке ця особа могла або повинна була здійснити в силу свого службового становища.
В Азії, наприклад, якщо це не готівка, то це не вважається хабарем.
У Японії, з урахування багатовічних традицій, не прийнято відмовлятися від подарунків, тому що це буде принижувати дарувальника.
У таких країнах, як Філіппіни, Індія і більшість латиноамериканських країн, існують жорсткі соціальні ієрархії і є велика різниця в економічному, і що більш важливо, соціальному статусі між групами людей. У таких умовах, ці елітні класи людей звільняються від правил, стандартів, яким повинні слідувати інші, що дозволяє їм включати в себе і активну хабарницьку діяльність зокрема.
У слаборозвинених країнах, як правило, спостерігається тенденція отримання так званих «чайових», що значно підвищує продуктивність діяльності низькооплачуваних чиновників, що уже сприймається як належне, і часто є необхідним для підтримки їхнього життєвого рівня.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|IrmB9pQAJ8E}}
{{#ev:youtube|tjHQCv0ueTg}}
==Див. також==
Додаткові відомості
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80#%D0%94%D0%B8%D0%B2._%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6 Хабар]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Убіж

2018-10-16T07:08:58Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Убіж, -божі, '''''ж. соб. ''Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bidnjak Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БІДНЯ́К, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).

==Словник синонімів==
БІДНО́ТА́ (збірн. - бідні люди), БІДО́ТАрозм., БІДНЯ́ЦТВОрозм., ЗЛИДО́ТАпідсил.,ЗЛИДНЯ́зневажл. рідше,ГОЛО́ТАзаст.,ГОЛЬзаст. зневажл.,ГОЛЬТІПА́заст. зневажл., рідше,СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ШНЯзаст. рідко,БІДА́ЦТВОрідко,ХАРПА́ЦТВОрідко.Пропливали будинки заможних жителів і халупи ткачів та іншої бідноти (П. Кочура); І теє жадання якесь невимовне, Неначеб хотілось все вгору летіть, ..Де лиха немає, біднота не стогне, Де нічого серцю боліть і щеміть (В. Самійленко); І очолив він разом з тодішнім юнаком Яковом Кізкою бідняцтво з Підлісся та й з інших частин села (Є. Кротевич); Вона ж [дівчина] тут всю землю в хазяїв забрала та злидоті передала (Ю. Збанацький); Він ще випив і продовжував: - Сашку свою викинь з голови. Злидня і обратно ж гола, як бубон (Є. Кравченко); Байраки-яри кишать голотою. Серед темної ночі палали заграви (А. Головко); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (М. Чернявський); Голик всю звільнив сірому, Волю дав трудівникам, Бідакам і кріпакам (Л. Первомайський); Пуд золота, даний од сили багатства, Не може рівняться з дрібком од харпацтва (А. Кримський). - Пор. бідня́к.
БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], БІДА́Крозм.,БІДА́Р розм.,НЕІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,ЗЛИ́ДАРпідсил.,ЗЛИ́ДЕНЬпідсил.розм.,НУЖДА́Рпідсил.розм., ГО́ЛИЙпідсил.рідше,ЖЕБРА́Кзневажл.,СТА́РЕЦЬзневажл., ГОЛОДРА́НЕЦЬзневажл., ГОЛЬТІПА́КА[ГУЛЬТІПА́КА]зневажл.,БЕЗШТА́НЬКОзневажл.,ГОЛОШТА́ННИК[ГОЛОШТА́Н][ГОЛОШТА́НЕЦЬ][ГОЛОШТА́НЬКО]зневажл., ОБІ́РВАНЕЦЬзневажл., ОБІ́ДРАНЕЦЬзневажл.,ОБША́РПАНЕЦЬзневажл.,ХАРПА́Кзневажл.,ШАРПА́Кзневажл.,ЗЛИДО́ТАлайл.,НЕТЯ́ГАзаст.,НИ́ЩИЙзаст., СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ХАзаст.,ГОЛЯ́Кзаст. зневажл.,ЛА́НЕЦЬзаст. зневажл.,СІРЯ́Кзаст. зневажл.,ЛИЧА́Кзаст. зневажл.,КОСТОГРИ́З[КОСТОГРИ́ЗА]заст. зневажл.,КАПА́РНИКзах.,ГОЛОДРА́БЕЦЬдіал.зневажл.,ЛАЙДА́Кдіал. зневажл.,МІЗЕРА́Кдіал.зневажл.,ПА́УПЕРкнижн.Бідняки потіють, а пани з того жиріють (прислів’я); Серед бідних ще, правда, зустрінеш співчуття (О. Гончар); Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський); Він у сім’ї був п’ятий син, Бо бідакам щастить на діти (М. Рильський); Конфісковане глитайське майно звозили до сільської ради, де дід Улян Хвалений розподіляв його поміж бідарів (В. Логвиненко); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини - єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати, коли ще й у потилицю не стукне (Г. Квітка-Основ’яненко); Пригадалося, як бідував його батько, - вічний злидар і наймит (О. Гуреїв); - І в мене, Мар’яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти! (М. Стельмах); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні! (М. Коцюбинський); Чому блиском, жаром душі не дозволено мені огріти, окрасити життя тих мас нуждарів..? (У. Кравченко); Доволі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі (П. Тичина); - Тебе хотять [хочуть] сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (І. Нечуй-Левицький); - Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім (М. Коцюбинський); - Гей ви, хлопи, голодранці, безштаньки, торботруси! - крикнув Самійло Лащ, вискочивши наперед на коні. - Гайда на панщину! Гайда до свиней! (І. Нечуй-Левицький); - Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький); - Я, синку, не тутешній, а з Росії родом. А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось... Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Д. Ткач); - Геть, голоштанці! - ревли вони [майстри] (З. Тулуб); "Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем", тоскні і лихі думки підігрівають злобу [у Митрофана] (М. Стельмах); - Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під’їхала б з діжками, рогачами! (І. Нечуй-Левицький); Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: "Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій - начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить" (І. Сенченко); Чому ніщо не пливе до рук? Чому я шарпак, злидар? (Б. Харчук); - Тобі землі забажалося, чортова злидота, ну та на, получай! - і, заграбаставши в жменю землі, почали [бандити] набивати нею Ониськові рота... (І. Цюпа); Велика честь усякому нетязі Кармелюком стати (В. Кучер); - Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв’язалася, ніж з ним (Панас Мирний); У широкім степу в бою поліг він головою. З тисячами інших сіром (А. Головко); А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля, Мов дитинка (Т. Шевченко); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства - сірома, безхалупні голяки, з якими начальству найважче було про що-небудь домовитись (С. Добровольський); "Перші, кажуть, любощі - дурниця... А прохолоне серце, підуть докори та перекори: ланець, голодранець!.." (Панас Мирний); Сказали б просто - дурень лає За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Т. Шевченко); [Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця на віддам (І. Карпенко-Карий); - Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник).
==Словник антонімів==
{| class="wikitable"
|-
! БАГАЧ !! БІДНЯК
|-
| Людина, яка має багатство, багатій, багатир, дука || Людина, яка не має достатку, розм. бідак, (який просить милостиню) старець, жебрак
|}
'''Багач ~ бідняк''' великий, відомий, значний. Бути, жити, залишатися, зростати, стати '''багачем ~ бідняком'''. Виступати проти, воювати проти, критикувати '''багачів''' ~ захищати, підтримувати '''бідняків'''.
Казки про бідність і багатство доцільно систематизувати за характером зростання класової свідомості '''бідняка''', що виявляється у його ставленні до '''багача''' (З журналу)
'''Багатій ~бідак''', '''багатир ~бідняк, багатій ~бідний''' (у знач ім.) Пор. ще: '''БАГАТИЙ ~ БІДНИЙ, БАГАТСТВО ~ БІДНІСТЬ'''.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|MlgndMlb-iA}}
{{#ev:youtube|KxxAhjn31Po}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Убіж

2018-10-16T07:07:56Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Убіж, -божі, '''''ж. соб. ''Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bidnjak Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БІДНЯ́К, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).

==Словник синонімів==
БІДНО́ТА́ (збірн. - бідні люди), БІДО́ТАрозм., БІДНЯ́ЦТВОрозм., ЗЛИДО́ТАпідсил.,ЗЛИДНЯ́зневажл. рідше,ГОЛО́ТАзаст.,ГОЛЬзаст. зневажл.,ГОЛЬТІПА́заст. зневажл., рідше,СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ШНЯзаст. рідко,БІДА́ЦТВОрідко,ХАРПА́ЦТВОрідко.Пропливали будинки заможних жителів і халупи ткачів та іншої бідноти (П. Кочура); І теє жадання якесь невимовне, Неначеб хотілось все вгору летіть, ..Де лиха немає, біднота не стогне, Де нічого серцю боліть і щеміть (В. Самійленко); І очолив він разом з тодішнім юнаком Яковом Кізкою бідняцтво з Підлісся та й з інших частин села (Є. Кротевич); Вона ж [дівчина] тут всю землю в хазяїв забрала та злидоті передала (Ю. Збанацький); Він ще випив і продовжував: - Сашку свою викинь з голови. Злидня і обратно ж гола, як бубон (Є. Кравченко); Байраки-яри кишать голотою. Серед темної ночі палали заграви (А. Головко); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (М. Чернявський); Голик всю звільнив сірому, Волю дав трудівникам, Бідакам і кріпакам (Л. Первомайський); Пуд золота, даний од сили багатства, Не може рівняться з дрібком од харпацтва (А. Кримський). - Пор. бідня́к.
БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], БІДА́Крозм.,БІДА́Р розм.,НЕІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,ЗЛИ́ДАРпідсил.,ЗЛИ́ДЕНЬпідсил.розм.,НУЖДА́Рпідсил.розм., ГО́ЛИЙпідсил.рідше,ЖЕБРА́Кзневажл.,СТА́РЕЦЬзневажл., ГОЛОДРА́НЕЦЬзневажл., ГОЛЬТІПА́КА[ГУЛЬТІПА́КА]зневажл.,БЕЗШТА́НЬКОзневажл.,ГОЛОШТА́ННИК[ГОЛОШТА́Н][ГОЛОШТА́НЕЦЬ][ГОЛОШТА́НЬКО]зневажл., ОБІ́РВАНЕЦЬзневажл., ОБІ́ДРАНЕЦЬзневажл.,ОБША́РПАНЕЦЬзневажл.,ХАРПА́Кзневажл.,ШАРПА́Кзневажл.,ЗЛИДО́ТАлайл.,НЕТЯ́ГАзаст.,НИ́ЩИЙзаст., СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ХАзаст.,ГОЛЯ́Кзаст. зневажл.,ЛА́НЕЦЬзаст. зневажл.,СІРЯ́Кзаст. зневажл.,ЛИЧА́Кзаст. зневажл.,КОСТОГРИ́З[КОСТОГРИ́ЗА]заст. зневажл.,КАПА́РНИКзах.,ГОЛОДРА́БЕЦЬдіал.зневажл.,ЛАЙДА́Кдіал. зневажл.,МІЗЕРА́Кдіал.зневажл.,ПА́УПЕРкнижн.Бідняки потіють, а пани з того жиріють (прислів’я); Серед бідних ще, правда, зустрінеш співчуття (О. Гончар); Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський); Він у сім’ї був п’ятий син, Бо бідакам щастить на діти (М. Рильський); Конфісковане глитайське майно звозили до сільської ради, де дід Улян Хвалений розподіляв його поміж бідарів (В. Логвиненко); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини - єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати, коли ще й у потилицю не стукне (Г. Квітка-Основ’яненко); Пригадалося, як бідував його батько, - вічний злидар і наймит (О. Гуреїв); - І в мене, Мар’яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти! (М. Стельмах); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні! (М. Коцюбинський); Чому блиском, жаром душі не дозволено мені огріти, окрасити життя тих мас нуждарів..? (У. Кравченко); Доволі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі (П. Тичина); - Тебе хотять [хочуть] сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (І. Нечуй-Левицький); - Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім (М. Коцюбинський); - Гей ви, хлопи, голодранці, безштаньки, торботруси! - крикнув Самійло Лащ, вискочивши наперед на коні. - Гайда на панщину! Гайда до свиней! (І. Нечуй-Левицький); - Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький); - Я, синку, не тутешній, а з Росії родом. А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось... Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Д. Ткач); - Геть, голоштанці! - ревли вони [майстри] (З. Тулуб); "Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем", тоскні і лихі думки підігрівають злобу [у Митрофана] (М. Стельмах); - Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під’їхала б з діжками, рогачами! (І. Нечуй-Левицький); Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: "Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій - начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить" (І. Сенченко); Чому ніщо не пливе до рук? Чому я шарпак, злидар? (Б. Харчук); - Тобі землі забажалося, чортова злидота, ну та на, получай! - і, заграбаставши в жменю землі, почали [бандити] набивати нею Ониськові рота... (І. Цюпа); Велика честь усякому нетязі Кармелюком стати (В. Кучер); - Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв’язалася, ніж з ним (Панас Мирний); У широкім степу в бою поліг він головою. З тисячами інших сіром (А. Головко); А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля, Мов дитинка (Т. Шевченко); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства - сірома, безхалупні голяки, з якими начальству найважче було про що-небудь домовитись (С. Добровольський); "Перші, кажуть, любощі - дурниця... А прохолоне серце, підуть докори та перекори: ланець, голодранець!.." (Панас Мирний); Сказали б просто - дурень лає За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Т. Шевченко); [Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця на віддам (І. Карпенко-Карий); - Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник).
==Словник антонімів==
{| class="wikitable"
|-
! БАГАЧ !! БІДНЯК
|-
| Людина, яка має багатство, багатій, багатир, дука || Людина, яка не має достатку, розм. бідак, (який просить милостиню) старець, жебрак
|}
'''Багач ~ бідняк''' великий, відомий, значний. Бути, жити, залишатися, зростати, стати '''багачем ~ бідняком'''. Виступати проти, воювати проти, критикувати '''багачів''' ~ захищати, підтримувати '''бідняків'''.
Казки про бідність і багатство доцільно систематизувати за характером зростання класової свідомості '''бідняка''', що виявляється у його ставленні до '''багача''' (З журналу)
'''Багатій ~бідак''', '''багатир ~бідняк, багатій ~бідний''' (у знач ім.) Пор. ще: '''БАГАТИЙ ~ БІДНИЙ, БАГАТСТВО ~ БІДНІСТЬ'''.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жебрак4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|iA}}
{{#ev:youtube|KxxAhjn31Po}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:Жебрак3.jpg

2018-10-16T07:03:45Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Жебрак3.jpg»

Файл:Жебрак4.jpg

2018-10-16T07:03:17Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Жебрак4.jpg»

Файл:Жебрак2.jpg

2018-10-16T07:01:42Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Жебрак2.jpg»

Файл:Жебрак1.jpg

2018-10-16T07:01:14Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Жебрак1.jpg»

Файл:Жебрак.jpg

2018-10-16T07:00:16Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Жебрак.jpg»

Їй-бо

2018-10-16T06:28:10Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Їй-бо, їй-Богу '''= '''Єй-Богу'''. Ном. № 4356, 6298.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/jij-boghu Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЇЙ-БОГУ, ЇЙ-БО, виг. Уживається для потвердження чого-небудь, для запевнення в чомусь. — Ходім, кажу, а то покину!. Їй-богу, покину!.. (Панас Мирний, I, 1949, 259); Ви чули? Жайворонки прилетіли!. Їй-богу, вже й трава На вигоні от-от зазеленіє! (Максим Рильський, I, 1960, 243); — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, I, 1962, 629).

==Орфографія==
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%97%D0%B9-%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D1%83 Словоформи]===
Їй-богу - вигук.

==Медіа==
{{#ev:youtube|VwRNXDRjCQ8}}
{{#ev:youtube|R5IeP9o8scE}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Гиково

2018-10-15T18:16:52Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Гиково, '''''нар. ''Заикаясь.
==Сучасні словники==
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Тлумачення із "Словника української мови"]===
'''ЗАТИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАГНУТИСЯ і ЗАТЯТИСЯ, тнуся, тнешся, док'''. 1. Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін. Школяр, затинаючись, виписував цифір'ю та робив викладки (Мирний, IV, 1955, 110); Поспіхом, затинаючись, схлипуючи, Дем'ян розповідає (Смолич, Мир.., 1958, 165); - Я завжди дорожила твоєю.. дружбою, - промовила Дзвінка. Хотіла сказати «любов'ю», але затнулася на цьому слові і сказала «дружбою» (Гжицький, Опришки, 1962, 172); «Вірую» почав було вчити, та на «же за ним» як затявсь, та й покинув письмо (Кв.-Осн., II, 1956, 200); - Чуєш, Андрію?.. -хотіла спитати вдруге, але тут же затялась.. її злякали його очі (Гур., Наша молодість, 1949, 140).

'''Дух (дихання і т. ін.) затинається''' - дихання утруднюється, переривається на якийсь час. Серце його, як у невеличкої пташки, стукало, билось, дух затинався в грудях (Мирний, IV, 1955, 299).

2. Не погоджуючись із чим-небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. Я говоритиму, а він мав затинатися, що про ніщо не знає (Фр., VI, 1951, 193); - Важко тобі буде, сміятимуться з тебе панські діти.. А ти затнись і стій на своїм, наче серце твоє з каменю... (Кол., Терен.., 1959, 16); І чого б я ото так затявся? Все через чортів характер! Через впертість ослячу. Тьфу! (Цюпа, Назустріч.., 1958, 448); // перен. Переставати діяти (про апарати, механізми). [Варвара:] Він хотів вистрелити в мого коня, та автомат затявся (Галан, І, 1960, 519).

'''Як (наче і т. ін.) затявся (затялася, затялися і т.ін.)''': а) уперто не бажати робити що-небудь. - Ще тільки на полудень сонце зверне, а вони вже сапи на плечі і гайда додому. Прошу їх, молю, ну ще три рядки пройдемо, а вони як затялися (Хижняк, Невгамовна, 1961, 70); Сказав [Павло], як затявся, що більше і зустрічатися не бажає... (Кучер, Прощай.., 1957, 346); б) тривати протягом певного часу. Дощі - як затялися: щодня та й щодня... (Мирний, II, 1954, 281).

3. тільки док., рідко. Ударитися, зачепитися, спіткнутися. - Поманеньку везе наш земський коник, та все везе, усе вперед. Хіба затнеться де на якому лихому мостику (Мирний, III, 1954, 283); Чоловік розігнався, в одвірок затявся (Чуб., V, 1874, 1080).
==Ілюстрація==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:затинання.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|E4xNyKhZpsA}}
{{#ev:youtube|fY1Dq9jNEmQ}}

==Див. також==
Додаткові відомості
*[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Гиково

2018-10-15T18:16:06Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Гиково, '''''нар. ''Заикаясь.
==Сучасні словники==
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Тлумачення із "Словника української мови"]===
'''ЗАТИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАГНУТИСЯ і ЗАТЯТИСЯ, тнуся, тнешся, док'''. 1. Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін. Школяр, затинаючись, виписував цифір'ю та робив викладки (Мирний, IV, 1955, 110); Поспіхом, затинаючись, схлипуючи, Дем'ян розповідає (Смолич, Мир.., 1958, 165); - Я завжди дорожила твоєю.. дружбою, - промовила Дзвінка. Хотіла сказати «любов'ю», але затнулася на цьому слові і сказала «дружбою» (Гжицький, Опришки, 1962, 172); «Вірую» почав було вчити, та на «же за ним» як затявсь, та й покинув письмо (Кв.-Осн., II, 1956, 200); - Чуєш, Андрію?.. -хотіла спитати вдруге, але тут же затялась.. її злякали його очі (Гур., Наша молодість, 1949, 140).

'''Дух (дихання і т. ін.) затинається''' - дихання утруднюється, переривається на якийсь час. Серце його, як у невеличкої пташки, стукало, билось, дух затинався в грудях (Мирний, IV, 1955, 299).

2. Не погоджуючись із чим-небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. Я говоритиму, а він мав затинатися, що про ніщо не знає (Фр., VI, 1951, 193); - Важко тобі буде, сміятимуться з тебе панські діти.. А ти затнись і стій на своїм, наче серце твоє з каменю... (Кол., Терен.., 1959, 16); І чого б я ото так затявся? Все через чортів характер! Через впертість ослячу. Тьфу! (Цюпа, Назустріч.., 1958, 448); // перен. Переставати діяти (про апарати, механізми). [Варвара:] Він хотів вистрелити в мого коня, та автомат затявся (Галан, І, 1960, 519).

'''Як (наче і т. ін.) затявся (затялася, затялися і т.ін.)''': а) уперто не бажати робити що-небудь. - Ще тільки на полудень сонце зверне, а вони вже сапи на плечі і гайда додому. Прошу їх, молю, ну ще три рядки пройдемо, а вони як затялися (Хижняк, Невгамовна, 1961, 70); Сказав [Павло], як затявся, що більше і зустрічатися не бажає... (Кучер, Прощай.., 1957, 346); б) тривати протягом певного часу. Дощі - як затялися: щодня та й щодня... (Мирний, II, 1954, 281).

3. тільки док., рідко. Ударитися, зачепитися, спіткнутися. - Поманеньку везе наш земський коник, та все везе, усе вперед. Хіба затнеться де на якому лихому мостику (Мирний, III, 1954, 283); Чоловік розігнався, в одвірок затявся (Чуб., V, 1874, 1080).
==Ілюстрація==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:затинання.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|E4xNyKhZpsA}}
{{#ev:youtube|fY1Dq9jNEmQ}}

==Див. також==
Додаткові відомості
*[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Гиково

2018-10-15T18:15:05Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Гиково, '''''нар. ''Заикаясь.
==Сучасні словники==
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Тлумачення із "Словника української мови"]===
'''ЗАТИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАГНУТИСЯ і ЗАТЯТИСЯ, тнуся, тнешся, док'''. 1. Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін. Школяр, затинаючись, виписував цифір'ю та робив викладки (Мирний, IV, 1955, 110); Поспіхом, затинаючись, схлипуючи, Дем'ян розповідає (Смолич, Мир.., 1958, 165); - Я завжди дорожила твоєю.. дружбою, - промовила Дзвінка. Хотіла сказати «любов'ю», але затнулася на цьому слові і сказала «дружбою» (Гжицький, Опришки, 1962, 172); «Вірую» почав було вчити, та на «же за ним» як затявсь, та й покинув письмо (Кв.-Осн., II, 1956, 200); - Чуєш, Андрію?.. -хотіла спитати вдруге, але тут же затялась.. її злякали його очі (Гур., Наша молодість, 1949, 140).

'''Дух (дихання і т. ін.) затинається''' - дихання утруднюється, переривається на якийсь час. Серце його, як у невеличкої пташки, стукало, билось, дух затинався в грудях (Мирний, IV, 1955, 299).

2. Не погоджуючись із чим-небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. Я говоритиму, а він мав затинатися, що про ніщо не знає (Фр., VI, 1951, 193); - Важко тобі буде, сміятимуться з тебе панські діти.. А ти затнись і стій на своїм, наче серце твоє з каменю... (Кол., Терен.., 1959, 16); І чого б я ото так затявся? Все через чортів характер! Через впертість ослячу. Тьфу! (Цюпа, Назустріч.., 1958, 448); // перен. Переставати діяти (про апарати, механізми). [Варвара:] Він хотів вистрелити в мого коня, та автомат затявся (Галан, І, 1960, 519).

'''Як (наче і т. ін.) затявся (затялася, затялися і т.ін.)''': а) уперто не бажати робити що-небудь. - Ще тільки на полудень сонце зверне, а вони вже сапи на плечі і гайда додому. Прошу їх, молю, ну ще три рядки пройдемо, а вони як затялися (Хижняк, Невгамовна, 1961, 70); Сказав [Павло], як затявся, що більше і зустрічатися не бажає... (Кучер, Прощай.., 1957, 346); б) тривати протягом певного часу. Дощі - як затялися: щодня та й щодня... (Мирний, II, 1954, 281).

3. тільки док., рідко. Ударитися, зачепитися, спіткнутися. - Поманеньку везе наш земський коник, та все везе, усе вперед. Хіба затнеться де на якому лихому мостику (Мирний, III, 1954, 283); Чоловік розігнався, в одвірок затявся (Чуб., V, 1874, 1080).
==Ілюстрація==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:затинання.jpg|x140px]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|E4xNyKhZpsA}}
{{#ev:youtube|fY1Dq9jNEmQ}}
==Див. також==
Додаткові відомості
*[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:Затинання.jpg

2018-10-15T18:14:52Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:2.jpg

2018-10-15T17:59:02Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:2.jpg»

Файл:2.jpg

2018-10-15T17:57:52Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:2.jpg»

Файл:1.jpg

2018-10-15T17:56:49Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:1.jpg»

Магістр КУ ім. Б. Грінченко

'''Факультет:''' Психології і соціальної педагогіки

Кафедра: Практичної психології

Тема магістерської роботи: в процесі

'''Науковий керівник:''' кандидат психологічних наук Циганчук Тетяна Володимерівна
'''Коротке резюме'''

Дата народження: 01.06.1990

Володіння мовами: Англійською - базові знання.

Українська мова - носій, Російською мовою володію вільно.
'''Вміння та навички:'''

Web-програмування: HTML

Робота с графікою: Adobe Photoshop

Робота с ОС: Windows 98/2000/XP proffesional

Засоби Office: MS Office 98/2000/2003/2007, MS PowerPoint

'''Особистісні якості:''' Цілеспрямованість, відповідальність, активність.
'''Захоплення:''' перегляд кіно-фільмів та спортивних змагань, особливо футбол, музика, читання книг.[[Файл:Example.jpg]]

Файл:2.jpg

2018-10-15T17:56:04Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:2.jpg»

Файл:2.jpg

2018-10-15T17:55:32Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:2.jpg»

Файл:3.jpg

2018-10-15T17:55:02Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:3.jpg»

Файл:5.jpg

2018-10-15T17:53:50Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:5.jpg»

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 5.jpg |x5px]]

Вивіз

2018-10-13T09:44:57Z

Asriabets.fzfvs18:

=='''Словник Грінченка'''==
'''Ви́віз, -возу, '''''м. '''''= Узвіз. '''Вх. Зн. 72.
=='''Сучасні словники'''==
=== [http://sum.in.ua/s/uzviz Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
УЗВІ́З, возу, чол. Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом. Загони головних потуг стояли за вузьким та стрімким узвозом сажнів за двісті від греблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 51); Боричів узвіз уже проїхав і вступає в Київ Ігор-князь (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 178); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 14); На кожному узвозі притишував [поїзд] і без того повільний хід (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 124).
=='''Словник відмінків'''==
{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || узві́з || узво́зи
|-
| родовий || узво́зу || узво́зів
|-
| давальний || узво́зу, узво́зові || узво́зам
|-
| знахідний || узві́з || узво́зи
|-
| орудний || узво́зом || узво́зами
|-
| місцевий || на/в узво́зі || на/в узво́зах
|-
| кличний || узво́зе* || узво́зи*
|-
|}
=='''Словник синонімів'''==
УЗВІ́З (дорога, вулиця, шо пролягає схилом гори, горба); СПУСК (униз);ПІДЙО́М (нагору). Машина плавно підіймалася Володимирським узвозом (Л. Дмитерко); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Л. Смілянський); Від самого спуску і до церкви - третини села як не було: вигоріло дотла (О. Довженко); Поїзд повільно і важко дмухає білою парою на підйомах (І. Чендей).
=='''Ілюстрації'''==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз3.jpg|x140px]]
|}
=='''Медіа'''==
{{#ev:youtube|KIfMg7t7TLg}}
{{#ev:youtube|bRi__2dg6Zo}}

=='''Джерела та література'''==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 42.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:Узвіз11.jpg

2018-10-13T09:44:46Z

Asriabets.fzfvs18:

Вивіз

2018-10-13T09:41:13Z

Asriabets.fzfvs18:

=='''Словник Грінченка'''==
'''Ви́віз, -возу, '''''м. '''''= Узвіз. '''Вх. Зн. 72.
=='''Сучасні словники'''==
=== [http://sum.in.ua/s/uzviz Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
УЗВІ́З, возу, чол. Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом. Загони головних потуг стояли за вузьким та стрімким узвозом сажнів за двісті від греблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 51); Боричів узвіз уже проїхав і вступає в Київ Ігор-князь (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 178); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 14); На кожному узвозі притишував [поїзд] і без того повільний хід (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 124).
=='''Словник відмінків'''==
{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || узві́з || узво́зи
|-
| родовий || узво́зу || узво́зів
|-
| давальний || узво́зу, узво́зові || узво́зам
|-
| знахідний || узві́з || узво́зи
|-
| орудний || узво́зом || узво́зами
|-
| місцевий || на/в узво́зі || на/в узво́зах
|-
| кличний || узво́зе* || узво́зи*
|-
|}
=='''Словник синонімів'''==
УЗВІ́З (дорога, вулиця, шо пролягає схилом гори, горба); СПУСК (униз);ПІДЙО́М (нагору). Машина плавно підіймалася Володимирським узвозом (Л. Дмитерко); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Л. Смілянський); Від самого спуску і до церкви - третини села як не було: вигоріло дотла (О. Довженко); Поїзд повільно і важко дмухає білою парою на підйомах (І. Чендей).
=='''Ілюстрації'''==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:узвіз3.jpg|x140px]]
|}
=='''Медіа'''==
{{#ev:youtube|PYMoaOyeRA}}
{{#ev:youtube|bRi__2dg6Zo}}

=='''Джерела та література'''==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 42.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:Узвіз3.jpg

2018-10-13T09:41:03Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Узвіз2.jpg

2018-10-13T09:40:45Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Узвіз1jpg.jpg

2018-10-13T09:40:26Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:Узвіз.jpg

2018-10-13T09:39:48Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Узвіз.jpg»

Братка

2018-10-13T09:13:27Z

Asriabets.fzfvs18:

Братка

2018-10-13T09:12:51Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Братка, -ки, '''''ж. ''1) Взятка (въ карточ. игрѣ). ''По віщо ти зняв? По туза. Ну, ото й гаразд: є вже братка. ''Лубен. у. 2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. І. 82. Литин. у. Канев. у.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/khabar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ХАБА́Р, а, чол. Гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає. Давидів кривдник напував сільських суддів горілкою, давав, де треба, хабарів, і тії судді скрутили всю справу (Борис Грінченко, II, 1963, 450); Не одного він спровадив під арешт тільки для того, щоб потім, домігшись звільнення, одержати від родичів величезний хабар у вигляді коштовних речей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 152); У натовпі панувало збудження.. Хтось закинув Безхатькові, що він, бувши старостою, брав хабарі (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 300);
// Побори, що їх збирали з підлеглих або залежних людей представники влади. Їздив [Юруш] на дорогих баских конях та брав хабарі з усіх двірських (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); Дяки.. були люди незнатного походження, які жили на царському утриманні та з хабарів (Історія СРСР, I, 1956, 177).

==Цікаві факти==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80 Цікаві факти]===
Різні країни по різному підходять до визначення поняття хабар.

В Україні, хаба́р — гроші або інші матеріально цінні речі, котрі даруються посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає його. Іноді хабарем може стати якась незначна послуга чи допомога у вирішенні якогось потрібного питання, а високий рівень використання хабарів у суспільстві називається корупцією.
За Кримінальним кодексом РФ хабар — прийняті посадовою особою матеріальні цінності (предмети або гроші), або будь-яка майнова вигода чи послуги за дію (або навпаки бездіяльність), в інтересах хабародавця, яке ця особа могла або повинна була здійснити в силу свого службового становища.
В Азії, наприклад, якщо це не готівка, то це не вважається хабарем.
У Японії, з урахування багатовічних традицій, не прийнято відмовлятися від подарунків, тому що це буде принижувати дарувальника.
У таких країнах, як Філіппіни, Індія і більшість латиноамериканських країн, існують жорсткі соціальні ієрархії і є велика різниця в економічному, і що більш важливо, соціальному статусі між групами людей. У таких умовах, ці елітні класи людей звільняються від правил, стандартів, яким повинні слідувати інші, що дозволяє їм включати в себе і активну хабарницьку діяльність зокрема.
У слаборозвинених країнах, як правило, спостерігається тенденція отримання так званих «чайових», що значно підвищує продуктивність діяльності низькооплачуваних чиновників, що уже сприймається як належне, і часто є необхідним для підтримки їхнього життєвого рівня.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|IrmB9pQAJ8E}}
{{#ev:youtube|tjHQCv0ueTg}}
==Див. також==
Додаткові відомості
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80#%D0%94%D0%B8%D0%B2._%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6 Хабар]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Братка

2018-10-13T09:10:40Z

Asriabets.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Братка, -ки, '''''ж. ''1) Взятка (въ карточ. игрѣ). ''По віщо ти зняв? По туза. Ну, ото й гаразд: є вже братка. ''Лубен. у. 2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. І. 82. Литин. у. Канев. у.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/khabar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ХАБА́Р, а, чол. Гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає. Давидів кривдник напував сільських суддів горілкою, давав, де треба, хабарів, і тії судді скрутили всю справу (Борис Грінченко, II, 1963, 450); Не одного він спровадив під арешт тільки для того, щоб потім, домігшись звільнення, одержати від родичів величезний хабар у вигляді коштовних речей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 152); У натовпі панувало збудження.. Хтось закинув Безхатькові, що він, бувши старостою, брав хабарі (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 300);
// Побори, що їх збирали з підлеглих або залежних людей представники влади. Їздив [Юруш] на дорогих баских конях та брав хабарі з усіх двірських (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); Дяки.. були люди незнатного походження, які жили на царському утриманні та з хабарів (Історія СРСР, I, 1956, 177).

==Цікаві факти==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80]===
Різні країни по різному підходять до визначення поняття хабар.

В Україні, хаба́р — гроші або інші матеріально цінні речі, котрі даруються посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає його. Іноді хабарем може стати якась незначна послуга чи допомога у вирішенні якогось потрібного питання, а високий рівень використання хабарів у суспільстві називається корупцією.
За Кримінальним кодексом РФ хабар — прийняті посадовою особою матеріальні цінності (предмети або гроші), або будь-яка майнова вигода чи послуги за дію (або навпаки бездіяльність), в інтересах хабародавця, яке ця особа могла або повинна була здійснити в силу свого службового становища.
В Азії, наприклад, якщо це не готівка, то це не вважається хабарем.
У Японії, з урахування багатовічних традицій, не прийнято відмовлятися від подарунків, тому що це буде принижувати дарувальника.
У таких країнах, як Філіппіни, Індія і більшість латиноамериканських країн, існують жорсткі соціальні ієрархії і є велика різниця в економічному, і що більш важливо, соціальному статусі між групами людей. У таких умовах, ці елітні класи людей звільняються від правил, стандартів, яким повинні слідувати інші, що дозволяє їм включати в себе і активну хабарницьку діяльність зокрема.
У слаборозвинених країнах, як правило, спостерігається тенденція отримання так званих «чайових», що значно підвищує продуктивність діяльності низькооплачуваних чиновників, що уже сприймається як належне, і часто є необхідним для підтримки їхнього життєвого рівня.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|IrmB9pQAJ8E}}
{{#ev:youtube|tjHQCv0ueTg}}
==Див. також==
Додаткові відомості
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80#%D0%94%D0%B8%D0%B2._%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6]
*[http://sum.in.ua/s/khabar]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:5.jpg

2018-10-13T09:05:31Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:5.jpg»

Файл:3.jpg

2018-10-13T09:04:40Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:3.jpg»

Файл:2.jpg

2018-10-13T09:03:52Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:2.jpg»

Файл:1.jpg

2018-10-13T09:03:33Z

Asriabets.fzfvs18: Asriabets.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:1.jpg»

Атась!

2018-10-13T08:32:21Z

Asriabets.fzfvs18:

=='''Словник Грінченка'''==
'''Ата́сь!''' ''меж.'' См. [[Тась-тась!|тась]].
=='''Сучасні словники'''==
=== [http://sum.in.ua/s/tasj-tasj Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
ТАСЬ-ТА́СЬ, ТАСЮ́-ТАСЮ́, розм. Вигук, яким кличуть качок. Казала мати Качки скликати: «Тась-тась, каченьки! Тась-тась, любоньки! Ходіть до хати!» (Укр. нар, пісні, 2, 1965, 388); Тасю-тасю, качуре, додому! (Словник Грінченка).
=== [http://sum.in.ua/p/10/42/2] ===
=='''Ілюстрації'''==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:202.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104932.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5445637.jpg|x140px]]
|}
=='''Цікаві факти'''==
=== [http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-5AF7A13882763/list-154AED8EF27 Цікаві факти про качок] ===
Тільки самки качок крякають.
Крякання качки не має відлуння
У качок більше шийних хребців ніж у жирафа.
Пір'я цих птахів покриті особливим жиром і не змочуються водою. Качка завдає і розподіляє жирової секрет з основи хвостового пір'я по всьому тілу.
Качки ходять перевальцем тому, що мають короткі широко розставлені лапи. для того, щоб крокувати, їм доводиться перевалюватися всім тілом.
Більшість качок, крім мускусній, походять від диких качок. Вважається, що серед предків мускусних качок є індики.
Качки вміють пірнати на глибину більше 6 метрів для видобутку їжі.

=='''Медіа'''==
{{#ev:youtube|VdDUvNGeJrk}}

=='''Джерела та література'''==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 42.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]

Файл:5445637.jpg

2018-10-13T08:26:25Z

Asriabets.fzfvs18:

Файл:104932.jpg

2018-10-13T08:25:53Z

Asriabets.fzfvs18: