https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Asbudnik.fzfvs18&* 2026-05-10T07:21:05Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:27:25Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник БГрінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз. <br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; == <br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:27:03Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник БГрінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз. <br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:26:34Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник БГрінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз. <br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:24:59Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:24:40Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:24:03Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:23:42Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> <br /> <br /> <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:23:24Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. <br /> <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.<br /> <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:23:02Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.<br /> <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:22:13Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> <br /> ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.<br /> <br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.<br /> <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:21:44Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, <br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.<br /> <br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.<br /> <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:19:37Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. <br /> # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови<br /> # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.<br /> # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.<br /> <br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.<br /> <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BC 2018-12-02T20:19:07Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Лім, ло́му, '''''м. ''1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). ''Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? ''Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. ''Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. ''Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.&lt;br /&gt;<br /> [[Зображення:37265119.jpg|x140px|рамка|Лім у лісі|праворуч]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Сучасні словники&lt;/big&gt; ==<br /> # ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Використання&lt;/big&gt; ==<br /> Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.<br /> <br /> В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.<br /> <br /> Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.<br /> <br /> Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Ілюстрації&lt;/big&gt; ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму.<br /> 200px-Mozambique - firewood collector.jpg|Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.<br /> 200px-Хмиз.JPG|Лім<br /> &lt;/gallery&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Медіа&lt;/big&gt; ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}&lt;br /&gt;<br /> <br /> == &lt;big&gt;Джерела&lt;/big&gt; ==<br /> # http://sum.in.ua/s/lim<br /> # http://slovopedia.org.ua/49/53413/362145.html<br /> # http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%96%D0%BC&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:57:24Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський). <br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія <br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:56:53Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія <br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:54:53Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія <br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:54:34Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *<br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:53:57Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія <br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:53:36Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:51:33Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:50:43Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:50:06Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:49:41Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <br /> <br /> [http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']<br /> *'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).<br /> *'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).<br /> *'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).<br /> *'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 2018-11-28T20:49:02Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}<br /> {{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].<br /> *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.<br /> *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.<br /> *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.<br /> *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії <br /> *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], <br /> *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Бд]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:10:11Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:09:14Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:08:48Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:08:32Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:08:03Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:07:00Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:06:25Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Настя_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:05:59Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:05:38Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:04:58Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Пекло - посмертне стан нераскаявшейся людської душі після приватного суду, а також стан нерозкаяного людини і занепалих духів після прийдешнього загального Страшного Суду, що супроводжується воскресінням людських тел. У багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріхи. У індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі душі, але християнство і іслам вважають його вічним (чистилище — перехідний). У юдаїзмі такого покарання немає.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4 2018-11-28T16:04:29Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ад, а́ду,''' ''м.'' = Пекло. ''Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.'' Чуб. ІІІ. 359.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_9.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_10.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_11.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Євгеша_12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості<br /> <br /> [http://azbyka.ru/dictionary/01/ad-all.shtml Азбука]<br /> <br /> [http://sum.in.ua/s/ad Словник української мови]<br /> <br /> [http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=ад&amp;from=ru&amp;to=xx&amp;submitFormSearch=Найти&amp;stype=0 Академик]<br /> <br /> [http://ru.wiktionary.org/wiki/ад Викисловарь]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ад]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2018-11-28T16:02:23Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>[[Категорія:Ам]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/amerykanci Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> АМЕРИКАНЦІ, ів, мн. (одн. американець, нця, чол.; американка, и, жін.). Населення Сполучених Штатів Америки. Я ще раз озирнувся на неї.. Француженка чи британка? Ні, певно, американка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418); Подзвонили вранці, Що приїдуть у село два американці. Два якихось діячі у поважній ролі — Подивитись на артіль, побувати в полі (Степан Олійник, Вибр., 1959, 128).<br /> ==Словник Грінченка==<br /> '''Америка́нець, -нця,''' ''м.'' Американецъ. ''Американець Франклін первий показав, що грім буває од громовини.'' Ком. II. 66.<br /> <br /> ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=21&amp;t=5012 Орфографічний словник української мови]===<br /> американець <br /> іменник чоловічого роду, істота<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1378766742_obama2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:B811_225992_0052.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11-10-1.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-1382341729.jpeg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z5Z-4Il3aHc}}<br /> {{#ev:youtube|05jRFv1_h1M}}<br /> <br /> ==Додаткові дані==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Американець_(значення) Американець]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2018-11-28T16:01:59Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>[[Категорія:Ам]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/amerykanci Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> АМЕРИКАНЦІ, ів, мн. (одн. американець, нця, чол.; американка, и, жін.). Населення Сполучених Штатів Америки. Я ще раз озирнувся на неї.. Француженка чи британка? Ні, певно, американка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418); Подзвонили вранці, Що приїдуть у село два американці. Два якихось діячі у поважній ролі — Подивитись на артіль, побувати в полі (Степан Олійник, Вибр., 1959, 128).<br /> <br /> ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=21&amp;t=5012 Орфографічний словник української мови]===<br /> американець <br /> іменник чоловічого роду, істота<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1378766742_obama2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:B811_225992_0052.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11-10-1.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Original-1382341729.jpeg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z5Z-4Il3aHc}}<br /> {{#ev:youtube|05jRFv1_h1M}}<br /> <br /> ==Додаткові дані==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Американець_(значення) Американець]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F 2018-10-29T15:58:57Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Дрівця, -вець, '''''с. мн. ''Ум. отъ '''дрова. '''<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ДРІВЦЯ́, дрове́ць і дрі́вець, ДРОВЦЯ́, дрове́ць, мн. Пестл. до дро́ва. Менший же братичок дрівця рубає (Чуб., V, 1874, 751); На невістку скаже [мати]: — А внеси, доню, дрівець (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Мар’ян кладе дровця у піч, виймає кресало, кремінь і губку (Стельмах, Хліб.., 1959, 183); Вона побігла до хліва, набрала там сухих дровець, почала розпалювати пічку (Шиян, Вибр., 1947, 87).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:дрова.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:дрова1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:дрова2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:дрова3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|yhPlEBsvNl0}}<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B01.jpg 2018-10-29T15:57:34Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div></div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg 2018-10-29T15:56:52Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: Asbudnik.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Дрова.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2018-10-29T11:34:49Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Людни́й, -а́, -е́. '''1) Людской, свойственный человѣку. ''Одно, та й те не людно ''(про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолюдний. Збори були людні — зібралося ціле село (Радянська Україна, 31.III 1950, 2); [Галя:] Мені здається, добре б було учителькою стати... От, хоч і тут... Містечко тут велике, людне (Панас Мирний, V, 1955, 157); Спинився [Саїд Алі] біля найбільш людної чайхани (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18); Який же він [шлях до міста] гучний, та людний, та порохний! (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Є у мене звичка — ходити по вулицях і тулитися до людних місць (Юрій Яновський, I, 1958, 236).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 568.<br /> <br /> <br /> <br /> ЛЮДНИ́Й, а, е, діал. Людяний. * Образно. — Цвісти між бур'яном — бодай би не діждати! На ввесь садок одна [Фіалка], та не людна; Дала красу веселая весна, Та не дала їй долі<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|CJ3MRZecmDE}}<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2018-10-29T11:34:17Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Людни́й, -а́, -е́. '''1) Людской, свойственный человѣку. ''Одно, та й те не людно ''(про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолюдний. Збори були людні — зібралося ціле село (Радянська Україна, 31.III 1950, 2); [Галя:] Мені здається, добре б було учителькою стати... От, хоч і тут... Містечко тут велике, людне (Панас Мирний, V, 1955, 157); Спинився [Саїд Алі] біля найбільш людної чайхани (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18); Який же він [шлях до міста] гучний, та людний, та порохний! (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Є у мене звичка — ходити по вулицях і тулитися до людних місць (Юрій Яновський, I, 1958, 236).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 568.<br /> <br /> <br /> <br /> ЛЮДНИ́Й, а, е, діал. Людяний. * Образно. — Цвісти між бур'яном — бодай би не діждати! На ввесь садок одна [Фіалка], та не людна; Дала красу веселая весна, Та не дала їй долі<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний2.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:людний3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|CJ3MRZecmDE}}<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B93.jpg 2018-10-29T11:32:20Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div></div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B92.jpeg 2018-10-29T11:32:09Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div></div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B91.jpg 2018-10-29T11:31:56Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div></div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg 2018-10-29T11:31:42Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div></div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%E2%80%99%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 2018-10-29T11:23:10Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ф’юкати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190593/%D1%84%27%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8'''Ф'юкати''']<br /> *свистіти, висвистувати<br /> * Фастівська фортеця. Фоном фурчить фонтан. Фазани ф’юкають (висвистують). <br /> *Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе<br /> *Видавати свист (у 2 знач.). Десь в кущах безупинно свистіла омелга<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть3.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|8HsjKmKbaYQ}}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Ф'ЮКАТИ]<br /> *[http://abetka.ukrlife.org/ab_vyzhenko_f.html Весела абетка]<br /> *[http://www.scribd.com/doc/24823609/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-1929 правописний словник]<br /> *[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62278-fjukaty.html значення слова]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Фю]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%E2%80%99%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 2018-10-29T11:22:38Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ф’юкати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190593/%D1%84%27%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8'''Ф'юкати''']<br /> *свистіти, висвистувати<br /> * Фастівська фортеця. Фоном фурчить фонтан. Фазани ф’юкають (висвистують). <br /> *Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе<br /> *Видавати свист (у 2 знач.). Десь в кущах безупинно свистіла омелга<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> file:///C:/Users/123/Desktop/%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%8C.htm<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть1.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть3.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|8HsjKmKbaYQ}}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Ф'ЮКАТИ]<br /> *[http://abetka.ukrlife.org/ab_vyzhenko_f.html Весела абетка]<br /> *[http://www.scribd.com/doc/24823609/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-1929 правописний словник]<br /> *[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62278-fjukaty.html значення слова]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Фю]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%E2%80%99%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 2018-10-29T11:21:44Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ф’юкати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190593/%D1%84%27%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8'''Ф'юкати''']<br /> *свистіти, висвистувати<br /> * Фастівська фортеця. Фоном фурчить фонтан. Фазани ф’юкають (висвистують). <br /> *Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе<br /> *Видавати свист (у 2 знач.). Десь в кущах безупинно свистіла омелга<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> file:///C:/Users/123/Desktop/%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%8C.htm<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть3.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|8HsjKmKbaYQ}}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Ф'ЮКАТИ]<br /> *[http://abetka.ukrlife.org/ab_vyzhenko_f.html Весела абетка]<br /> *[http://www.scribd.com/doc/24823609/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-1929 правописний словник]<br /> *[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62278-fjukaty.html значення слова]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Фю]]</div>

Asbudnik.fzfvs18 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%E2%80%99%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 2018-10-29T11:21:13Z

<p>Asbudnik.fzfvs18: </p> <hr /> <div>'''Ф’юкати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190593/%D1%84%27%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8'''Ф'юкати''']<br /> *свистіти, висвистувати<br /> * Фастівська фортеця. Фоном фурчить фонтан. Фазани ф’юкають (висвистують). <br /> *Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе<br /> *Видавати свист (у 2 знач.). Десь в кущах безупинно свистіла омелга<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> file:///C:/Users/123/Desktop/%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%8C.htm<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть1.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:свистеть3.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|8HsjKmKbaYQ}}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Ф'ЮКАТИ]<br /> *[http://abetka.ukrlife.org/ab_vyzhenko_f.html Весела абетка]<br /> *[http://www.scribd.com/doc/24823609/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-1929 правописний словник]<br /> *[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62278-fjukaty.html значення слова]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Фю]]</div>

Asbudnik.fzfvs18