Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Кол3.jpg

2017-11-12T21:19:48Z

Asbreus.fzfvs17:

Файл:Кол2.jpg

2017-11-12T21:19:33Z

Asbreus.fzfvs17:

Фурик

2017-11-12T21:19:13Z

Asbreus.fzfvs17:

'''Фурик, -ка, '''''м. ''1) Тачка. Вх. Уг. 278. 2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278.
[[Категорія:Фу]]

==Сучасні словники==

КОЛЯ́СКА, и, жін.
1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска.. вивозила їх на гору (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Михайло Стельмах, I, 1962, 389).
2. Невеликий візок спеціального призначення. За машинами гучними стрілами проносились мотоцикли, здебільшого — з причепними колясками (Юрій Смолич, День.., 1950, 29); — Бечак — зветься такий велосипед, — сказав Дорошенко. З вигляду невинний собі триколісний велосипед з коляскою... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 332).
3. Те саме, що візок 3. Посередині хати стояла порожня коляска-плетянка, а її мешканець тимчасово переселився у ночви. Парувала купеля

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кол1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кол2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кол3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KG3FMxbk91E}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 238.

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Кол1.jpg

2017-11-12T21:19:01Z

Asbreus.fzfvs17:

Файл:Шир2.jpg

2017-11-12T21:14:30Z

Asbreus.fzfvs17:

Шірінька

2017-11-12T21:14:07Z

Asbreus.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Шірінька, -ки, '''''ж. ''Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Ном. № 12415. Также въ околышѣ шапки. ''Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі. ''О. 1862. VIII. 32.
[[Категорія:Ші]]
==Сучасні словники==
ШИРИ́НКА, и, жін., заст., діал. Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка. Маруся вишиває сухозолотом [сухозліткою] тонку-тонесеньку ширинку, а я пряду у запічку (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 145); Дівочі головні пов'язки у білорусів були звичайно з тонкого кужільного полотна домашньої роботи. Така пов'язка називається наміткою, ширинкою

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шир1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шир2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|chOpLvd7nm0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 456.

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Шірінька

2017-11-12T21:13:40Z

Asbreus.fzfvs17:

'''Шірінька, -ки, '''''ж. ''Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Ном. № 12415. Также въ околышѣ шапки. ''Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі. ''О. 1862. VIII. 32.
[[Категорія:Ші]]
==Сучасні словники==
ШИРИ́НКА, и, жін., заст., діал. Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка. Маруся вишиває сухозолотом [сухозліткою] тонку-тонесеньку ширинку, а я пряду у запічку (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 145); Дівочі головні пов'язки у білорусів були звичайно з тонкого кужільного полотна домашньої роботи. Така пов'язка називається наміткою, ширинкою

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|chOpLvd7nm0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 456.

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Шир1.jpg

2017-11-12T21:13:34Z

Asbreus.fzfvs17:

Файл:Пр2.jpg

2017-11-12T21:10:21Z

Asbreus.fzfvs17:

Чеберхнути

2017-11-12T21:10:00Z

Asbreus.fzfvs17:

'''Чеберхну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
[[Категорія:Че]]

==Сучасні словники==
СТРИБАТИ, аю, аєш, недок.
1. Робити стрибок, стрибки; скакати. Лошата стрибали на зеленім дворі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 398); Горобці стрибали по тинах, по оселях,.. цвірінькали кругом зеленого саду (Панас Мирний, I, 1954, 236); Юрась аж мінився від радості, стрибав на одній нозі, всім зазирав у вічі (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 56); * Образно. Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни, стрибала по оселі, вила в димарі (Панас Мирний, IV, 1955, 298);
// Стрибком перехоплюватися через що-небудь. Черниш.. став швидко спускатися косогором. Стрибав через чиїсь окопи, обвалюючи в них землю (Олесь Гончар, III, 1959, 395); Андрій стрибає через паркан (Олександр Довженко, I, 1958, 224);
// Стрибком вихоплюватися на що-небудь. Біля костьолу метушня. У бронетранспортер стрибають німці (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 314);
// Стрибком переміщатися на інше місце, вихоплюючись звідки-небудь назовні, швидко проникаючи всередину чогось і т. ін. Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку, і з розгону стрибав в човен (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);
// Робити спортивний стрибок; займатися стрибками як спортивними вправами. В кутку біля лазні — трапеції, турніки, бруси та інше гімнастичне причандалля. Там стрибають, плигають, перекидаються і стають дибки (Юрій Смолич, II, 1958, 46); Льотчикові аж дивно чути, що пращури його були чумаками.. Але ще важче, мабуть, було б уявити самим чумакам, що котрийсь із їхніх нащадків стане крилатим, літатиме в повітрі, стрибатиме вночі з парашутом (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 55);
// Кидатися вниз стрибком. — Ану, стрибайте, а я подивлюсь! Я зроду не бачила, як паничі стрибають з скель у воду, — сказала Олеся, осміхаючись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 59); Зимового сніжного ранку На вулиці бавились діти, — Стрибали з високого ґанку На землю, порошею вкриту (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 24);
// Стрибком, стрибками переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. Олеся скочила на зелений, як шовк, бережок і почала легенько стрибати з каменя на камінь (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); Вона стрибала з купини на купину сливе бадьора. З кожним ступенем надія росла в її серці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360);
// Танцювати підскакуючи, роблячи стрибки. Не до бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 16).
2. перен. Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про річку, струмок тощо). Побігли швидко, мов ящірки, потьоки з гір, стрибаючи на переступах, в'ючись гадюками по ровах (Панас Мирний, I, 1954, 343); Часто зупиняємось над шумною течією, дивимось, як стрибав по гострому камінню невтомна гірська вода (Терень Масенко, Життя.., 1960, 59);
// Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). Холодний погляд [Гульки] ковзає по мокрій землі, стрибає з предмета на предмет, і ніщо не може його зігріти (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 31);
// Хаотично перебігати від одного до іншого (в розмові, думках і т. ін.). Захвачені легким критицизмом, почали [пани і панночки] стрибати з теми на тему, перескочили й на музику, й на малювання (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 48);
// Швидко йти, проходити, змінюючись у свідомості; переходити, переключатися на що-небудь інше (про думки). Орест тільки зовні здавався спокійним. Всередині у нього все кипіло, і блискавичні думки стрибали в голові (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 316); Думки в Борисовій голові стрибали одна через одну, плуталися, уривалися, і ніяк не могло знайтися серед них однієї, вирішальної (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 194);
// Раз у раз то з'являтися, то зникати або пересуватися з одного місця на інше тощо (про світло, проміння, тіні і т. ін.). Ясне сонце почало підніматись десь далеко за лісом, і його червоний світ слався в лісі по снігу, а на опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння (Панас Мирний, IV, 1955, 305); На стіні від дідових рухів стрибали чудернацькі тіні (Олесь Донченко, II, 1956, 425).
♦ Зайчики в голові стрибають див. зайчик; [Огненні (темні і т. ін.)] кола в очах (перед очима) стрибають див. коло 1; Стрибати в гречку див. гречка; Стрибати очима (поглядом і т. ін.) — швидко переводити погляд з одного об'єкта на інший. Далі Тетяна бачила, як він почав стрибати очима з рядка на рядок, а обличчя його блідло все дужче й дужче (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 108); Стрибати через пліт — те саме, що Скакати (стрибати і т. ін.) в гречку (див. гречка). Підсміюється [Січкар] в душі з Денисенка, — який за землею не бачить, як жінка з іншими стрибає через пліт (Михайло Стельмах, II, 1962, 108); Хоч у воду стрибай див. вода.
3. Ударяючись об що-небудь, коливаючись на чомусь, підскакувати. В із підскакує, як скажений; колеса стрибають по камінні, аж пищать, аж скриплять (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Колеса візка стрибали по замерзлій дорозі, візок гойдало (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 598); Вітер шалено гонить перекотиполе, з корінням вириває потемнілі кущі кураю і примушує їх стрибати й мчати в ніч химерними тваринами (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 279).
4. перен., розм. Іти, ходити підстрибуючи. Одне лихо — на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 41);
// розм. Ходити у взутті, одязі не свого розміру, поганої якості і т. ін. — Я ходитиму, поки буде робота .. — Я хочу теж мати й картуз, і пояс, і чу марку хоч до церкви... Я не допущу й вас стрибати у постолах зимою... — відповів Іван (Любов Яновська, I, 1959, 91).
5. Мимовільно дрижати, труситися (про частини обличчя, тіла). Брова стрибає вгору, і Раусліт круто повертається до апаратів (Вадим Собко, Любов, 1935, 15); Від сміху зморшки старого тремтіли, кожну мить змінюючи вираз обличчя, сухі й тонкі губи його стрибали, розтягались (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 394).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 764.Коментарі (0)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пр1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пр2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|JKMRMVlt5xo}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Пр1.jpg

2017-11-12T21:09:57Z

Asbreus.fzfvs17:

Файл:Дж3.jpg

2017-11-12T21:05:16Z

Asbreus.fzfvs17:

Файл:Дж2.jpg

2017-11-12T21:04:36Z

Asbreus.fzfvs17:

Биндюк

2017-11-12T21:04:04Z

Asbreus.fzfvs17:

'''Биндюк, -ка,''' ''м.'' '''= [[Чміль]].''' Вх. Пч. II. 26.

[[Категорія:Би]]

==Сучасні словники==
Джміль (Bombus) — рід комах надродини бджіл. В українській мові 18—19 століття — чміль

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дж1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дж2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дж3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5iizFbSSe68}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Джмелі здатні вловлювати електричне поле квітів
Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 52—61. - https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Дж1.jpg

2017-11-12T21:01:27Z

Asbreus.fzfvs17:

Вигемблювати

2017-11-12T20:56:03Z

Asbreus.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Ви́гемблювати, -люю, -єш, '''''гл. ''Выстрогать рубанкомъ.
[[Категорія:Ви]]
==Робота==

Щоб процес стругання дерев'яної заготовки протікав «без сучка, без задирки» (про що свідчить безперешкодно виходить з прорізи в колодці рубанка кручена стружка), необхідно точно налаштувати ніж рубанка і правильно водити рубанком по струганої поверхні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BRB4p6aozXE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Руб.PNG

2017-11-12T20:54:59Z

Asbreus.fzfvs17:

Файл:Руб2.jpg

2017-11-12T20:54:32Z

Asbreus.fzfvs17:

Вигемблювати

2017-11-12T20:54:15Z

Asbreus.fzfvs17:

'''Ви́гемблювати, -люю, -єш, '''''гл. ''Выстрогать рубанкомъ.
[[Категорія:Ви]]
==Робота==

Щоб процес стругання дерев'яної заготовки протікав «без сучка, без задирки» (про що свідчить безперешкодно виходить з прорізи в колодці рубанка кручена стружка), необхідно точно налаштувати ніж рубанка і правильно водити рубанком по струганої поверхні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BRB4p6aozXE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Вигемблювати

2017-11-12T20:52:08Z

Asbreus.fzfvs17:

'''Ви́гемблювати, -люю, -єш, '''''гл. ''Выстрогать рубанкомъ.
[[Категорія:Ви]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:руб2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BRB4p6aozXE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Руб1.jpg

2017-11-12T20:52:02Z

Asbreus.fzfvs17: