Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Струмінь

2025-02-19T18:29:30Z

Arsuprunova.fufkm24:

==Словник Грінченка==
'''Струмінь, -меню, '''''м. ''Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. ''Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. ''МВ. І. 101.

==Сучасні словники==

===[https://sum.in.ua/s/struminj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''1.''' Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (Олесь Донченко, V, 1957, 212); Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 99); Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (Олександр Довженко, I, 1958, 184); * У порівняннях. По дереві фуганок майже співає,.. робота тече, як струмінь пахущої води (Юрій Яновський, II, 1958, 140); 
//  Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. В цехи струменями лилося сонячне світло (Олесь Донченко, Карб, камінь, 1946, 39); Над хатами курились димарі.. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 371); Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (Микола Трублаїні, II, 1950, 133); Струмінь вогню вирвався з кулемета (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 554); 
//  Безперервний потік сипкої речовини. Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (Радянська Україна, 30.VIII 1952, 2); * Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 348).

'''2.''' ''рідко.'' Те саме, що струмок 1. А вже красне сонечко Припекло, припекло,.. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233); Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); * Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 76).

'''3.''' ''перен.'' Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось. Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (Максим Рильський, III, 1956, 318); Загальновідомо, що перші кроки становлення радянської літератури позначені могутнім струменем романтики, народженої пролетарською революцією (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 87); 
//  Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. Минули довгі роки, перш ніж із загальнодемократичного потоку виділився пролетарський струмінь, а рух робітників почав набирати організованого, дійсно класово-пролетарського характеру (Комуніст України, 12, 1966, 41); Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (Вітчизна, 12, 1963, 186); 
//  Елемент, певна сторона чого-небудь. Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 42).
===[http://slovopedia.org.ua/41/53409/273786.html Словник синонімів Караванського]===
д! ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vil'nyj strumin'190225.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Strumin'190225.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Potik190225.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bSF3-OEWaco}}
{{#ev:youtube|xtxGhVGap44}}
{{#ev:youtube|Lb0ru5Jfp1w}}

==Іншими мовами==
===[https://en.wiktionary.org/wiki/%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C English-language Wiktionary]===
'''Стру́мінь''' (strúminʹ) ''m inan'' (genitive стру́меня, nominative plural стру́мені, genitive plural стру́менів, relational adjective струмене́вий) 
'''1.'''stream, spurt, squirt, jet, spout (of liquid) 
'''2.''' ''(rare)'' brook, stream 
'''3.''' ''(figuratively, uncommon)'' movement, school, tendency, trend

===[https://mg.wiktionary.org/wiki/%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C Mpiteny Malagasy Wikibolana]===
'''1.'''hetsika, sekoly, fironana, fironana (tsy fahita firy) 
'''2.'''renirano miboiboika 
'''3.'''renirano, fikorianan-drano
[[Категорія:Ст]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

Годувати

2025-02-19T18:27:00Z

Arsuprunova.fufkm24:

==Словник Грінченка==
'''Годувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить. ''Багач ся дивує, чим убогий діти годує. ''Ном. № 1606. ''Вовка ноги годують. ''Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. ''Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. ''Шевч. 99. ''Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. ''Нп. 3) Откармливать. ''Годують на сало. ''Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.

==Сучасні словники==

===[https://sum.in.ua/s/ghoduvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''1.''' Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 57); * Образно. Сава не шкодуючи годував паровоз дровами (Олесь Донченко, I, 1956, 495);
//  Давати корм тваринам, птахам і т. ін. — Чим же ти свого коня будеш годувати? — спитав дід. — Сіном, вівсом (Панас Мирний, I, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соціалістичне тваринництво. 1, 1956, 24);
//  Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 156).

'''2.''' Утримувати кого-небудь. — Посватав!.. — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7).

'''3.''' ''перен.'' Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 9).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360810.html Фразеологічний словник української мови]===
* '''баглаї́ би́ти (годува́ти).''' Нічого не робити, ледарювати. От, '''баглаї б’є''' (М. Номис); Замість праці ти '''баглаї годував''' та завидував усім (М. Кропивницький).
* '''годува́ти бе́бехами (буханця́ми)''' кого і без додатка. Бити кого-небудь. Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити… знай його '''бебехами годує''' (Г. Квітка-Основ’яненко); — Оце діждався діточок на старість… Не хлібом, а '''бебехами годують''' (Григорій Тютюнник).
* '''годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.).''' Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, '''воші в окопах годуй''' (Ю. Яновський); '''Годуючи бліх''' по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як '''нужу годувала'''!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу '''казенні блощиці годувати''' (М. Стельмах).
* '''годува́ти гарбуза́ми''' кого, ''жарт''. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та '''годують гарбузами''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі '''женихів гарбузами годує''' (М. Стельмах).
* '''годува́ти зли́дні (зли́днів).''' Жити в нужді, в бідності. (Кіндрат Антонович:) Я цілий вік трудився .. увесь вік '''злиднів годував''', недоїдав, недопивав (М. Кропивницький); Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів '''годувати злиднів''' і втік десь на Кривий Ріг (Д. Прилюк).
* '''годува́ти з ло́жечки''' кого, ''ірон''. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже '''годувати їх з ложечки''' (Ю. Бедзик).
* '''годува́ти ляща́ми''' кого. Завдавати ударів рукою; бити по обличчю кого-небудь, караючи за провину. Дяк за кожний вияв сваволі '''годував його''' .. важкими '''лящами''' (О. Іваненко).
* '''годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами)''' кого і без додатка. Неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного. (Макар:) Ти й досі '''годуєш мене жданиками''': жди та пожди (М. Кропивницький); — Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене .. Все підождіть та підождіть (грошей) — '''пожданиками годують''' (Панас Мирний).
* '''годува́ти / погодува́ти штурханця́ми''' кого. Бити кого-небудь різкими короткими ударами. Зоньку '''годували штурханцями''' по кутках (Леся Українка); Старший школяр відібрав у нього рогатку, '''погодував добре штурханцями''' і відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи (З газети).
* '''годува́ти ра́ків.''' Бути утопленим; утопитися. — Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує,— обізвалась Cоломія.— Як не '''годує раків''' дунайських,— кинув Остап (М. Коцюбинський).
* '''годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками''' кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не '''годувала її потиличниками''' і менше лаяла (Б. Грінченко); Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві '''частувала потиличниками''' й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко).
* '''і кі́шки нема́ чим годува́ти''' у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас '''і кішки нема чим годувати''',— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький).
* '''(і) хлі́бом не году́й, а…''' кого. Уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось. Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила '''хлібом не годуй, а дай''' пригадати, як він… на Варшаву ходив (М. Зарудний); Завжди знайдеться людина, яку '''хлібом не годуй, а дай''' повчити когось (З газети).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_nemovlja190225.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:No Feeding199225.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_kurky190225.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6VKrxXdT_XY}} {{#ev:youtube|FoE2AGNuRUY}}

==Іншими мовами==
[https://www.thefreedictionary.com/feed '''feed''' (fēd)]

'''v.''' fed (fĕd), feeding, feeds

'''1.''' To give food to; supply with nourishment: ''feed the children.''
'''2.''' To provide as food or nourishment: ''fed fish to the cat.''
'''3.''' To serve as food for: ''The turkey is large enough to feed a dozen.''
'''4.''' To produce food for: ''The valley feeds an entire county.''
'''5.''' To provide for consumption, utilization, or operation: ''feed logs to a fire; feed data into a computer.''
'''6.''' To supply with something essential for growth, maintenance, or operation: ''Melting snow feeds the reservoirs.''
'''7.''' To transmit (media content) by means of a communications network or satellite, as for processing or distribution.
'''8.''' To minister to; gratify: ''fed their appetite for the morbid.''
'''9.''' To support or promote; encourage: ''His unexplained absences fed our suspicions.''
'''10.''' To supply as a cue: ''feed lines to an actor.''
'''11.''' ''Sports'' To pass a ball or puck to (a teammate), especially to set up a scoring chance.

'''v. intr.'''

'''1.''' To eat. Used of animals: ''pigs feeding at a trough.''
'''2.''' To be nourished or supported: ''an ego that feeds on flattery.''
'''3.''' To move steadily, as into a machine for processing.
'''4.''' To be channeled; flow: ''This road feeds into the freeway.''

'''n.'''

'''1.''' Food for animals, especially livestock.
'''2.''' The amount of such food given at one time.
'''3.''' ''Informal'' A meal, especially a large one: ''We had a great feed at the restaurant.''

'''4.''' The act of providing food, especially to an animal: ''food given at one feed.''
'''5.''' Material or an amount of material supplied, as to a machine or furnace.
'''6.''' The act of supplying such material.

'''7.''' An apparatus that supplies material to a machine.
'''8.''' The aperture through which such material enters a machine.

'''9.''' The transmission or conveyance of published content, as by satellite, on the internet, or by broadcast over a network of stations.
'''10.''' A signal or program made by means of such transmission: ''The satellite feed was garbled due to sunspot activity.''

'''11.''' ''Sports'' A pass of a ball or puck, especially to set up a scoring chance.

'''Idiom:'''

'''be off (one's) feed''' To have lost one's appetite: ''The dog is off its feed this week.''

[[Категорія:Го]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

Файл:Strumin'190225.jpg

2025-02-19T17:46:40Z

Arsuprunova.fufkm24:

Файл:Vil'nyj strumin'190225.jpeg

2025-02-19T17:46:18Z

Arsuprunova.fufkm24:

Файл:Potik190225.jpg

2025-02-19T17:41:31Z

Arsuprunova.fufkm24:

Струмінь

2025-02-19T17:39:21Z

Arsuprunova.fufkm24:

==Словник Грінченка==
'''Струмінь, -меню, '''''м. ''Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. ''Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. ''МВ. І. 101.

==Сучасні словники==

===[https://sum.in.ua/s/struminj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''1.''' Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (Олесь Донченко, V, 1957, 212); Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 99); Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (Олександр Довженко, I, 1958, 184); * У порівняннях. По дереві фуганок майже співає,.. робота тече, як струмінь пахущої води (Юрій Яновський, II, 1958, 140); 
//  Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. В цехи струменями лилося сонячне світло (Олесь Донченко, Карб, камінь, 1946, 39); Над хатами курились димарі.. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 371); Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (Микола Трублаїні, II, 1950, 133); Струмінь вогню вирвався з кулемета (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 554); 
//  Безперервний потік сипкої речовини. Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (Радянська Україна, 30.VIII 1952, 2); * Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 348).

'''2.''' ''рідко.'' Те саме, що струмок 1. А вже красне сонечко Припекло, припекло,.. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233); Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); * Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 76).

'''3.''' ''перен.'' Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось. Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (Максим Рильський, III, 1956, 318); Загальновідомо, що перші кроки становлення радянської літератури позначені могутнім струменем романтики, народженої пролетарською революцією (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 87); 
//  Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. Минули довгі роки, перш ніж із загальнодемократичного потоку виділився пролетарський струмінь, а рух робітників почав набирати організованого, дійсно класово-пролетарського характеру (Комуніст України, 12, 1966, 41); Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (Вітчизна, 12, 1963, 186); 
//  Елемент, певна сторона чого-небудь. Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 42).
===[http://slovopedia.org.ua/41/53409/273786.html Словник синонімів Караванського]===
д! ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bSF3-OEWaco}}
{{#ev:youtube|Lb0ru5Jfp1w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ст]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Струмінь

2025-02-19T17:05:11Z

Arsuprunova.fufkm24:

'''Струмінь, -меню, '''''м. ''Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. ''Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. ''МВ. І. 101.
[[Категорія:Ст]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Годувати

2025-02-19T16:21:31Z

Arsuprunova.fufkm24:

Файл:Hoduvannja nemovlja190225.jpg

2025-02-19T16:15:37Z

Arsuprunova.fufkm24: Arsuprunova.fufkm24 завантажив нову версію «Файл:Hoduvannja nemovlja190225.jpg»

Жінка годує немовля.

Файл:No Feeding199225.jpg

2025-02-19T16:12:17Z

Arsuprunova.fufkm24: Знак, що забороняє готувати койотів.

Знак, що забороняє готувати койотів.

Файл:Hrajlyve hoduvannja190225.jpg

2025-02-19T15:56:15Z

Arsuprunova.fufkm24: Одна дівчина годує іншу.

Одна дівчина годує іншу.

Файл:Hoduvannja dytyny190225.jpg

2025-02-19T15:51:34Z

Arsuprunova.fufkm24: Arsuprunova.fufkm24 завантажив нову версію «Файл:Hoduvannja dytyny190225.jpg»

Батьки годують дитину.

Файл:Hoduvannja dytyny190225.jpg

2025-02-19T15:47:22Z

Arsuprunova.fufkm24: Arsuprunova.fufkm24 завантажив нову версію «Файл:Hoduvannja dytyny190225.jpg»

Батьки годують дитину.

Годувати

2025-02-19T15:41:11Z

Arsuprunova.fufkm24:

==Словник Грінченка==
'''Годувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить. ''Багач ся дивує, чим убогий діти годує. ''Ном. № 1606. ''Вовка ноги годують. ''Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. ''Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. ''Шевч. 99. ''Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. ''Нп. 3) Откармливать. ''Годують на сало. ''Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.

==Сучасні словники==

===[https://sum.in.ua/s/ghoduvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''1.''' Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 57); * Образно. Сава не шкодуючи годував паровоз дровами (Олесь Донченко, I, 1956, 495);
//  Давати корм тваринам, птахам і т. ін. — Чим же ти свого коня будеш годувати? — спитав дід. — Сіном, вівсом (Панас Мирний, I, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соціалістичне тваринництво. 1, 1956, 24);
//  Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 156).

'''2.''' Утримувати кого-небудь. — Посватав!.. — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7).

'''3.''' ''перен.'' Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 9).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360810.html Фразеологічний словник української мови]===
* '''баглаї́ би́ти (годува́ти).''' Нічого не робити, ледарювати. От, '''баглаї б’є''' (М. Номис); Замість праці ти '''баглаї годував''' та завидував усім (М. Кропивницький).
* '''годува́ти бе́бехами (буханця́ми)''' кого і без додатка. Бити кого-небудь. Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити… знай його '''бебехами годує''' (Г. Квітка-Основ’яненко); — Оце діждався діточок на старість… Не хлібом, а '''бебехами годують''' (Григорій Тютюнник).
* '''годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.).''' Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, '''воші в окопах годуй''' (Ю. Яновський); '''Годуючи бліх''' по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як '''нужу годувала'''!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу '''казенні блощиці годувати''' (М. Стельмах).
* '''годува́ти гарбуза́ми''' кого, ''жарт''. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та '''годують гарбузами''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі '''женихів гарбузами годує''' (М. Стельмах).
* '''годува́ти зли́дні (зли́днів).''' Жити в нужді, в бідності. (Кіндрат Антонович:) Я цілий вік трудився .. увесь вік '''злиднів годував''', недоїдав, недопивав (М. Кропивницький); Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів '''годувати злиднів''' і втік десь на Кривий Ріг (Д. Прилюк).
* '''годува́ти з ло́жечки''' кого, ''ірон''. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже '''годувати їх з ложечки''' (Ю. Бедзик).
* '''годува́ти ляща́ми''' кого. Завдавати ударів рукою; бити по обличчю кого-небудь, караючи за провину. Дяк за кожний вияв сваволі '''годував його''' .. важкими '''лящами''' (О. Іваненко).
* '''годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами)''' кого і без додатка. Неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного. (Макар:) Ти й досі '''годуєш мене жданиками''': жди та пожди (М. Кропивницький); — Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене .. Все підождіть та підождіть (грошей) — '''пожданиками годують''' (Панас Мирний).
* '''годува́ти / погодува́ти штурханця́ми''' кого. Бити кого-небудь різкими короткими ударами. Зоньку '''годували штурханцями''' по кутках (Леся Українка); Старший школяр відібрав у нього рогатку, '''погодував добре штурханцями''' і відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи (З газети).
* '''годува́ти ра́ків.''' Бути утопленим; утопитися. — Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує,— обізвалась Cоломія.— Як не '''годує раків''' дунайських,— кинув Остап (М. Коцюбинський).
* '''годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками''' кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не '''годувала її потиличниками''' і менше лаяла (Б. Грінченко); Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві '''частувала потиличниками''' й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко).
* '''і кі́шки нема́ чим годува́ти''' у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас '''і кішки нема чим годувати''',— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький).
* '''(і) хлі́бом не году́й, а…''' кого. Уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось. Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила '''хлібом не годуй, а дай''' пригадати, як він… на Варшаву ходив (М. Зарудний); Завжди знайдеться людина, яку '''хлібом не годуй, а дай''' повчити когось (З газети).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_nemovlja190225.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_kurky190225.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6VKrxXdT_XY}}

==Іншими мовами==
[https://www.thefreedictionary.com/feed '''feed''' (fēd)]

'''v.''' fed (fĕd), feeding, feeds

'''1.''' To give food to; supply with nourishment: ''feed the children.''
'''2.''' To provide as food or nourishment: ''fed fish to the cat.''
'''3.''' To serve as food for: ''The turkey is large enough to feed a dozen.''
'''4.''' To produce food for: ''The valley feeds an entire county.''
'''5.''' To provide for consumption, utilization, or operation: ''feed logs to a fire; feed data into a computer.''
'''6.''' To supply with something essential for growth, maintenance, or operation: ''Melting snow feeds the reservoirs.''
'''7.''' To transmit (media content) by means of a communications network or satellite, as for processing or distribution.
'''8.''' To minister to; gratify: ''fed their appetite for the morbid.''
'''9.''' To support or promote; encourage: ''His unexplained absences fed our suspicions.''
'''10.''' To supply as a cue: ''feed lines to an actor.''
'''11.''' ''Sports'' To pass a ball or puck to (a teammate), especially to set up a scoring chance.

'''v. intr.'''

'''1.''' To eat. Used of animals: ''pigs feeding at a trough.''
'''2.''' To be nourished or supported: ''an ego that feeds on flattery.''
'''3.''' To move steadily, as into a machine for processing.
'''4.''' To be channeled; flow: ''This road feeds into the freeway.''

'''n.'''

'''1.''' Food for animals, especially livestock.
'''2.''' The amount of such food given at one time.
'''3.''' ''Informal'' A meal, especially a large one: ''We had a great feed at the restaurant.''

'''4.''' The act of providing food, especially to an animal: ''food given at one feed.''
'''5.''' Material or an amount of material supplied, as to a machine or furnace.
'''6.''' The act of supplying such material.

'''7.''' An apparatus that supplies material to a machine.
'''8.''' The aperture through which such material enters a machine.

'''9.''' The transmission or conveyance of published content, as by satellite, on the internet, or by broadcast over a network of stations.
'''10.''' A signal or program made by means of such transmission: ''The satellite feed was garbled due to sunspot activity.''

'''11.''' ''Sports'' A pass of a ball or puck, especially to set up a scoring chance.

'''Idiom:'''

'''be off (one's) feed''' To have lost one's appetite: ''The dog is off its feed this week.''

==Джерела та література==
[https://sum.in.ua/s/ghoduvaty Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 104.]

[[Категорія:Го]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]

Файл:Hoduvannja dytyny190225.jpg

2025-02-19T10:13:04Z

Arsuprunova.fufkm24: Батьки годують дитину.

Батьки годують дитину.

Файл:Hoduvannja nemovlja190225.jpg

2025-02-19T10:10:08Z

Arsuprunova.fufkm24: Arsuprunova.fufkm24 завантажив нову версію «Файл:Hoduvannja nemovlja190225.jpg»

Жінка годує немовля.

Годувати

2025-02-19T10:09:37Z

Arsuprunova.fufkm24:

'''Годувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить. ''Багач ся дивує, чим убогий діти годує. ''Ном. № 1606. ''Вовка ноги годують. ''Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. ''Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. ''Шевч. 99. ''Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. ''Нп. 3) Откармливать. ''Годують на сало. ''Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.

==Сучасні словники==

'''ГОДУВАТИ''', ''ую, уєш, недок., перех''. 
1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 57); * Образно. Сава не шкодуючи годував паровоз дровами (Олесь Донченко, I, 1956, 495); 
// Давати корм тваринам, птахам і т. ін. — Чим же ти свого коня будеш годувати? — спитав дід. — Сіном, вівсом (Панас Мирний, I, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соціалістичне тваринництво. 1, 1956, 24); 
// Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 156).

2. Утримувати кого-небудь. — Посватав!.. — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7).

3. ''перен.'' Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 9)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_nemovlja190225.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_kurky190225.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6VKrxXdT_XY}}

==Джерела та література==
[https://sum.in.ua/s/ghoduvaty Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 104.]

[[Категорія:Го]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]

Файл:Hoduvannja kurky190225.jpg

2025-02-19T10:07:14Z

Arsuprunova.fufkm24: Годування курки.

Годування курки.

Файл:Hoduvannja nemovlja190225.jpg

2025-02-19T10:05:55Z

Arsuprunova.fufkm24: Жінка годує немовля.

Жінка годує немовля.

Годувати

2025-02-19T09:55:23Z

Arsuprunova.fufkm24:

'''Годувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить. ''Багач ся дивує, чим убогий діти годує. ''Ном. № 1606. ''Вовка ноги годують. ''Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. ''Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. ''Шевч. 99. ''Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. ''Нп. 3) Откармливать. ''Годують на сало. ''Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.

==Сучасні словники==

'''ГОДУВАТИ''', ''ую, уєш, недок., перех''. 
1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 57); * Образно. Сава не шкодуючи годував паровоз дровами (Олесь Донченко, I, 1956, 495); 
// Давати корм тваринам, птахам і т. ін. — Чим же ти свого коня будеш годувати? — спитав дід. — Сіном, вівсом (Панас Мирний, I, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соціалістичне тваринництво. 1, 1956, 24); 
// Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 156).

2. Утримувати кого-небудь. — Посватав!.. — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7).

3. ''перен.'' Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 9)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6VKrxXdT_XY}}

==Джерела та література==
[https://sum.in.ua/s/ghoduvaty Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 104.]

[[Категорія:Го]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]

Годувати

2025-02-19T08:22:48Z

Arsuprunova.fufkm24: