Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Гр3.jpg

2017-11-12T20:39:59Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Гр2.jpg

2017-11-12T20:39:34Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Добиток

2017-11-12T20:39:19Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Добиток, -тку, '''''м. ''Грабежъ, добываніе. ''А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались. ''Рудч. Ск. II. 148.
[[Категорія:До]]
==Сучасні словники==
Грабі́ж або грабу́нок — відкрите викрадення чужого майна.
Грабіж є різновидом викрадення, вирізняючись з-поміж інших видів викрадення тим, що грабіжник не приховує свого наміру протиправно вилучити майно в потерпілого, при цьому ігнорує волю потерпілого чи третіх осіб.
Завдяки характеру ставлення злочинця до своїх дій грабіж є злочином підвищеної суспільної небезпеки, у порівнянні з таким різновидом викрадення, як крадіжка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гр1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гр2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гр3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Uwob-QlGOdc}}

==Див. також==

==Джерела та література==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B6

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Гр1.jpg

2017-11-12T20:38:47Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Дв3.jpg

2017-11-12T20:31:25Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Дідинець

2017-11-12T20:31:08Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Дідинець, -нця, '''''м. ''Дворъ. ''А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. ''Гол. ІІІ. 26.
[[Категорія:Ді]]

==Сучасні словники==
Двір — у східнослов'янських народів давня форма колективного землеволодіння і, одночасно, сільського поселення групи споріднених сімей, назва господарського двора з усіма забудуваннями (також «огнище») на Русі-Україні в передісторичну добу. Термін Д. вживався і в давньоруських джерелах. Існувало в 14-16 ст. у росіян під назвою печище, в українській і білоруській мові — дворище і було аналогічне південнослов'янській задрузі. Д. становило собою залишки родового устрою. Воно було основою сільської общини.
В староукраїнському праві Д. — господарська одиниця, заснована на кровному спорідненні та спільній власності і спільному відбуванні повинностей. У литовсько-руську добу Д. було визнане державою за одиницю оподаткування. До складу Д. входило близько 40-50 осіб того самого роду. До складу Д., крім родичів, як рівноправні члени могли входити сторонні селяни — потужники, поплічники, або як економічно залежні люди — половинники, дольники, підсусідки. Маєтності Д. складалися з дворів, придатної до обробітку землі і земель поза Д. (пасіки, пасовища), т.зв. угіддя. Розмір власності Д. був різний: від 1 до 18 волок (до 500 морґів). Ділити Д. на півдворища або обтяжувати можна було тільки за згодою всіх його членів. Члени Д. спільно володіли орними землями та угіддями, а з часом — тільки угіддями. Щодо феодала Д. виступало як сукупна податкова одиниця. Д. звичайно називалося ім'ям засновника, глави сім'ї або його предка. Цей правно-господарський інститут зберігся на Поліссі, Волині, подекуди в Галичині і на Поділлі до волочного переміру в 16 ст., коли Д. було замінене індивідуальною власністю. У південних слов'ян у формі «задруги» проіснувало до 19 ст.
Дворище — у Великому князівстві Литовському одиниця оподаткування. Дворище складалося з кількох «димів», тобто окремих господарств, які, як правило, належали родичам. Іноді одиницею оподаткування міг виступати й «дим»

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дв.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дв2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дв3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://youtu.be/qhQFYfobpmg}}

==Див. також==

==Джерела та література==
А. О. Гурбик. Дворище // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 300. — ISBN 966-00-0405-2.
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. Луцьк, Вежа, 2000.
Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.1.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Дв2.jpg

2017-11-12T20:31:00Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Дідинець

2017-11-12T20:30:34Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Дідинець, -нця, '''''м. ''Дворъ. ''А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. ''Гол. ІІІ. 26.
[[Категорія:Ді]]

==Сучасні словники==
Двір — у східнослов'янських народів давня форма колективного землеволодіння і, одночасно, сільського поселення групи споріднених сімей, назва господарського двора з усіма забудуваннями (також «огнище») на Русі-Україні в передісторичну добу. Термін Д. вживався і в давньоруських джерелах. Існувало в 14-16 ст. у росіян під назвою печище, в українській і білоруській мові — дворище і було аналогічне південнослов'янській задрузі. Д. становило собою залишки родового устрою. Воно було основою сільської общини.
В староукраїнському праві Д. — господарська одиниця, заснована на кровному спорідненні та спільній власності і спільному відбуванні повинностей. У литовсько-руську добу Д. було визнане державою за одиницю оподаткування. До складу Д. входило близько 40-50 осіб того самого роду. До складу Д., крім родичів, як рівноправні члени могли входити сторонні селяни — потужники, поплічники, або як економічно залежні люди — половинники, дольники, підсусідки. Маєтності Д. складалися з дворів, придатної до обробітку землі і земель поза Д. (пасіки, пасовища), т.зв. угіддя. Розмір власності Д. був різний: від 1 до 18 волок (до 500 морґів). Ділити Д. на півдворища або обтяжувати можна було тільки за згодою всіх його членів. Члени Д. спільно володіли орними землями та угіддями, а з часом — тільки угіддями. Щодо феодала Д. виступало як сукупна податкова одиниця. Д. звичайно називалося ім'ям засновника, глави сім'ї або його предка. Цей правно-господарський інститут зберігся на Поліссі, Волині, подекуди в Галичині і на Поділлі до волочного переміру в 16 ст., коли Д. було замінене індивідуальною власністю. У південних слов'ян у формі «задруги» проіснувало до 19 ст.
Дворище — у Великому князівстві Литовському одиниця оподаткування. Дворище складалося з кількох «димів», тобто окремих господарств, які, як правило, належали родичам. Іноді одиницею оподаткування міг виступати й «дим»

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дв.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дв2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дв3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://youtu.be/qhQFYfobpmg}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Дв.jpg

2017-11-12T20:30:01Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Вб3.jpg

2017-11-12T20:26:22Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Вб2.jpg

2017-11-12T20:25:53Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Забойство

2017-11-12T20:25:26Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Забо́йство, -ва, '''''с. ''Убійство. ''За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. ''КС. 1894. IX. 442.
[[Категорія:За]]
==Сучасні словники==
Уби́вство (вби́вство)[К 1] — умисне або з необережності заподіяння смерті іншій людині, тобто насильницьке позбавлення її життя.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вб1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вб2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вб3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|72L38yxT6aU}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Кримінальне право України : Особлива частина : Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — С. 31—44. — ISBN 966-667-159-Х.
Александровский Ю. А. Краткий психиатрический словарь : [рос.]. — М. : РЛС-2009, 2008. — 128 с.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Вб1.jpg

2017-11-12T20:25:07Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Модло

2017-11-12T20:14:58Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Мо́дло, -ла, '''''с. ''1) Модель; образецъ; шаблонъ. Мнж. 185. ''Криводушної прихильности ви модло. ''К. Дз. 57. 2) ''мн. '''''Мо́дла'''. Снарядъ, которымъ отмѣчаютъ пильщики или плотники толщину имѣющей быть выпиленной доски. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
[[Категорія:Мо]]
==Сучасні словники==
Модель (рос. модель, англ. model, нім. Modell n, фр. modèle, від лат. modulus — «міра, аналог, зразок») — відтворення чи відображення об'єкту, задуму (конструкцій), опису чи розрахунків, що відображає, імітує, відтворює принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи(та) характеристики об'єкта дослідження чи відтворення (оригіналу).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мод.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мод2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|vrhi3UVJ0q4}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Мод.jpg

2017-11-12T20:14:48Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Мод2.jpg

2017-11-12T20:13:39Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Модло

2017-11-12T20:13:11Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Мо́дло, -ла, '''''с. ''1) Модель; образецъ; шаблонъ. Мнж. 185. ''Криводушної прихильности ви модло. ''К. Дз. 57. 2) ''мн. '''''Мо́дла'''. Снарядъ, которымъ отмѣчаютъ пильщики или плотники толщину имѣющей быть выпиленной доски. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
[[Категорія:Мо]]
==Сучасні словники==
Модель (рос. модель, англ. model, нім. Modell n, фр. modèle, від лат. modulus — «міра, аналог, зразок») — відтворення чи відображення об'єкту, задуму (конструкцій), опису чи розрахунків, що відображає, імітує, відтворює принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи(та) характеристики об'єкта дослідження чи відтворення (оригіналу).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мод1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мод2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|vrhi3UVJ0q4}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Мод1.jpeg

2017-11-12T20:13:02Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Диямент

2017-11-12T20:01:43Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Диямент, -ту, '''''м. ''= '''Діамант. '''
[[Категорія:Ди]]

==Сучасні словники==
Діама́нт (фр. diamant, нім. Brillant < фр. brillant — «блискучий») — штучно огранений і відшліфований алмаз. Класична форма огранки — із 57 гранями.
==Види==
діамант мармароський за назвою Мармароського масиву (Східні Карпати) гірський кришталь, який зустрічається в пісковиках і сланцях Східних Карпат.
З точки зору ювелірної справи діаманти розрізняють в першу чергу за відтінками: рожеві, жовті, коричневі («бурі»), блакитні, кришталеві («білі»). Найціннішими вважають діаманти без відтінків.
Не менш важливим є розмір діаманту, який визначають у каратах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа111.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kHKBv4QjHxk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Діа111.jpg

2017-11-12T20:01:04Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Диямент

2017-11-12T20:00:47Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Диямент, -ту, '''''м. ''= '''Діамант. '''
[[Категорія:Ди]]

==Сучасні словники==
Діама́нт (фр. diamant, нім. Brillant < фр. brillant — «блискучий») — штучно огранений і відшліфований алмаз. Класична форма огранки — із 57 гранями.
==Види==
діамант мармароський за назвою Мармароського масиву (Східні Карпати) гірський кришталь, який зустрічається в пісковиках і сланцях Східних Карпат.
З точки зору ювелірної справи діаманти розрізняють в першу чергу за відтінками: рожеві, жовті, коричневі («бурі»), блакитні, кришталеві («білі»). Найціннішими вважають діаманти без відтінків.
Не менш важливим є розмір діаманту, який визначають у каратах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа111.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kHKBv4QjHxk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Діа3.jpg

2017-11-12T20:00:21Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Диямент

2017-11-12T19:59:40Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Диямент, -ту, '''''м. ''= '''Діамант. '''
[[Категорія:Ди]]

==Сучасні словники==
Діама́нт (фр. diamant, нім. Brillant < фр. brillant — «блискучий») — штучно огранений і відшліфований алмаз. Класична форма огранки — із 57 гранями.
==Види==
діамант мармароський за назвою Мармароського масиву (Східні Карпати) гірський кришталь, який зустрічається в пісковиках і сланцях Східних Карпат.
З точки зору ювелірної справи діаманти розрізняють в першу чергу за відтінками: рожеві, жовті, коричневі («бурі»), блакитні, кришталеві («білі»). Найціннішими вважають діаманти без відтінків.
Не менш важливим є розмір діаманту, який визначають у каратах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:діа3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kHKBv4QjHxk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Діа1.jpg

2017-11-12T19:59:34Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Ватаг

2017-11-11T13:38:24Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Ватаг, -га, '''''м. ''1) '''= Батажок. '''''Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. ''Рудч. Чп. 53. ''Він за ватага в заброді разом був три годи.'' Мкр. II. 30. 2) Старшій надь пастухами. ''Ватаг найстарший в полонині ''(при пастьбѣ скота); ''він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. ''Шух. І. 189.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==\ВА́ТА́Г, а, чол.
1. Той, хто керує ватагою; ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (Павло Чубинський, V, 1874, 1052).
2. Старший чабан. Згадуються йому оповідання вівчарського ватага (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 259).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 296.

Ватаг — той, хто керує ватагою; ватажок, верховода (напр.: Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг))
Ватаг — старший чабан.
Ватаг — провідник групи колядників, який несе багатокутну зірку (зві́зду), прилаштовану на палиці.
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Батаг.jpg|x140px]]

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 296.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Индича

2017-11-11T13:37:29Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти''''', с. ''Птенецъ-индюкъ. ''Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. ''Чуб. V. 636.
[[Категорія:Ин]]

==Сучасні словники==

ІНДИЧА́, ати, сер. Пташа індички Невеличка Катруся, бавлячись з індичатами, сама себе забавляла (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Тут же [у пташнику] ходили тільки сріблясті цесарки з молодняком, ..довгошиї індички та незграбні на вигляд індичата (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 287)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інд2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інд33.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LNz744FSz8g}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Чєгір

2017-11-11T13:37:04Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Чєгі́р, -ра, '''''м. ''= '''Чагарь. '''Шух. І. 210.
[[Категорія:Чє]]

==Сучасні слолвники==
ЧАГА́Р, я, чол., ЧАГАРІ, Ів, мн. Те саме, що чагарник, чагарники. — А воно було б дуже добре розкопати возвіз та ще так трошки навскоси. — .. Так, приміром, од того чагаря та до мого тину, — сказав Кайдаш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 269); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою: можна попасти корову і розікласти невелике багаття, щоб погрітися (Григорій Тютюнник Вир, 1964, 433); Чагар шипшини й сливи, терену і глоду Заворушився: розцвіту пожар Сповив його ясним димком до споду (Микола Бажан, I, 1946, 90); Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі (Іван Котляревський, I, 1952, 181); Він [ведмідь] подався в протилежний бік, туди, де малинові чагарі хвилястим морем підходили до густого узлісся (Олесь Донченко, II, 1956, 41).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:чагар.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:чагар1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:чагар2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Джерела та література==
[[Категорія: Чє]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Чагар2.jpg

2017-11-11T13:35:21Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Чагар1.jpg

2017-11-11T13:34:47Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Чєгір

2017-11-11T13:34:12Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Чагар.jpg

2017-11-11T13:33:14Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Индича

2017-11-11T13:25:29Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

Файл:Інд33.jpg

2017-11-11T13:25:19Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Индича

2017-11-11T13:24:18Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти''''', с. ''Птенецъ-индюкъ. ''Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. ''Чуб. V. 636.
[[Категорія:Ин]]

==Сучасні словники==

ІНДИЧА́, ати, сер. Пташа індички Невеличка Катруся, бавлячись з індичатами, сама себе забавляла (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Тут же [у пташнику] ходили тільки сріблясті цесарки з молодняком, ..довгошиї індички та незграбні на вигляд індичата (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 287)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інд2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інд3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LNz744FSz8g}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Файл:Інд2.jpg

2017-11-11T13:24:08Z

Arhradyshev.fzfvs17: Arhradyshev.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Інд2.jpg»

Индича

2017-11-11T13:23:28Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти''''', с. ''Птенецъ-индюкъ. ''Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. ''Чуб. V. 636.
[[Категорія:Ин]]

==Сучасні словники==

ІНДИЧА́, ати, сер. Пташа індички Невеличка Катруся, бавлячись з індичатами, сама себе забавляла (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Тут же [у пташнику] ходили тільки сріблясті цесарки з молодняком, ..довгошиї індички та незграбні на вигляд індичата (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 287)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інд.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LNz744FSz8g}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Файл:Інд.jpg

2017-11-11T13:23:17Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Ватаг

2017-11-11T13:13:30Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Батаг.jpg

2017-11-11T13:13:23Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Ватаг

2017-11-11T13:11:50Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Ватаг, -га, '''''м. ''1) '''= Батажок. '''''Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. ''Рудч. Чп. 53. ''Він за ватага в заброді разом був три годи.'' Мкр. II. 30. 2) Старшій надь пастухами. ''Ватаг найстарший в полонині ''(при пастьбѣ скота); ''він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. ''Шух. І. 189.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==\ВА́ТА́Г, а, чол.
1. Той, хто керує ватагою; ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (Павло Чубинський, V, 1874, 1052).
2. Старший чабан. Згадуються йому оповідання вівчарського ватага (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 259).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 296.

Ватаг — той, хто керує ватагою; ватажок, верховода (напр.: Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг))
Ватаг — старший чабан.
Ватаг — провідник групи колядників, який несе багатокутну зірку (зві́зду), прилаштовану на палиці.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 296.

Дністрочок

2017-11-11T13:05:27Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Дністрочок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''Дністер. '''
[[Категорія:Дн]]
==Сучасні словники==
Дністе́р (молд./рум. Nistru; антична назва — грец. Τύρας, лат. Tyras, давньорус. Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
При впадінні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. Третя за довжиною в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та дев'ята в Європі.
Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.
Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній — між Поділлям та Бессарабією.

==Загальна характеристика==

Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 300 м³/с, річний стік — бл. 10 км³. Середній похил річки 0,56 м/км.
Дністер у верхній частині (в межах Українських Карпат) — типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16–22 км.
Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського каньйону, 0,5–1 м/с (у повноводдя — 1,5–2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.
Заплава Дністра (в межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована багатьма старицями й протоками (наприклад рукав Турунчук), гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла — 16–22 км,[1] у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки.
Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³.
Льодовий режим нестійкий.
Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59 %). У Польщі розташована лише невелика частина басейну — його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра — Стривігору і Мшанки)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер111.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дністер22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дністер3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|No17KGznbYc}}

==Див. також==
http://snap.com.ua/uk/travel/splav-po-dnistru
==Джерела та література==

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
Юденич О. М. По річках України. — К.: Радянська школа, 1958. — С. 234–240.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Дністер3.jpg

2017-11-11T13:05:04Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Дністрочок

2017-11-11T13:04:21Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Дністрочок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''Дністер. '''
[[Категорія:Дн]]
==Сучасні словники==
Дністе́р (молд./рум. Nistru; антична назва — грец. Τύρας, лат. Tyras, давньорус. Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
При впадінні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. Третя за довжиною в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та дев'ята в Європі.
Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.
Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній — між Поділлям та Бессарабією.

==Загальна характеристика==

Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 300 м³/с, річний стік — бл. 10 км³. Середній похил річки 0,56 м/км.
Дністер у верхній частині (в межах Українських Карпат) — типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16–22 км.
Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського каньйону, 0,5–1 м/с (у повноводдя — 1,5–2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.
Заплава Дністра (в межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована багатьма старицями й протоками (наприклад рукав Турунчук), гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла — 16–22 км,[1] у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки.
Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³.
Льодовий режим нестійкий.
Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59 %). У Польщі розташована лише невелика частина басейну — його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра — Стривігору і Мшанки)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер111.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дністер22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|No17KGznbYc}}

==Див. також==
http://snap.com.ua/uk/travel/splav-po-dnistru
==Джерела та література==

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
Юденич О. М. По річках України. — К.: Радянська школа, 1958. — С. 234–240.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Дністер22.jpg

2017-11-11T13:04:10Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Дністрочок

2017-11-11T13:03:37Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Дністрочок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''Дністер. '''
[[Категорія:Дн]]
==Сучасні словники==
Дністе́р (молд./рум. Nistru; антична назва — грец. Τύρας, лат. Tyras, давньорус. Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
При впадінні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. Третя за довжиною в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та дев'ята в Європі.
Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.
Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній — між Поділлям та Бессарабією.

==Загальна характеристика==

Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 300 м³/с, річний стік — бл. 10 км³. Середній похил річки 0,56 м/км.
Дністер у верхній частині (в межах Українських Карпат) — типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16–22 км.
Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського каньйону, 0,5–1 м/с (у повноводдя — 1,5–2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.
Заплава Дністра (в межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована багатьма старицями й протоками (наприклад рукав Турунчук), гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла — 16–22 км,[1] у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки.
Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³.
Льодовий режим нестійкий.
Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59 %). У Польщі розташована лише невелика частина басейну — його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра — Стривігору і Мшанки)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер111.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|No17KGznbYc}}

==Див. також==
http://snap.com.ua/uk/travel/splav-po-dnistru
==Джерела та література==

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
Юденич О. М. По річках України. — К.: Радянська школа, 1958. — С. 234–240.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Дністер111.jpg

2017-11-11T13:03:29Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Дністрочок

2017-11-11T13:01:43Z

Arhradyshev.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Дністрочок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''Дністер. '''
[[Категорія:Дн]]
==Сучасні словники==
Дністе́р (молд./рум. Nistru; антична назва — грец. Τύρας, лат. Tyras, давньорус. Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
При впадінні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. Третя за довжиною в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та дев'ята в Європі.
Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.
Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній — між Поділлям та Бессарабією.

==Загальна характеристика==

Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 300 м³/с, річний стік — бл. 10 км³. Середній похил річки 0,56 м/км.
Дністер у верхній частині (в межах Українських Карпат) — типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16–22 км.
Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського каньйону, 0,5–1 м/с (у повноводдя — 1,5–2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.
Заплава Дністра (в межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована багатьма старицями й протоками (наприклад рукав Турунчук), гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла — 16–22 км,[1] у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки.
Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³.
Льодовий режим нестійкий.
Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59 %). У Польщі розташована лише невелика частина басейну — його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра — Стривігору і Мшанки)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|No17KGznbYc}}

==Див. також==
http://snap.com.ua/uk/travel/splav-po-dnistru
==Джерела та література==

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
Юденич О. М. По річках України. — К.: Радянська школа, 1958. — С. 234–240.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Дністер2.JPG

2017-11-11T13:01:35Z

Arhradyshev.fzfvs17:

Файл:Дністер1.JPG

2017-11-11T13:00:32Z

Arhradyshev.fzfvs17: Arhradyshev.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Дністер1.JPG»

Дністрочок

2017-11-11T12:59:47Z

Arhradyshev.fzfvs17:

'''Дністрочок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''Дністер. '''
[[Категорія:Дн]]
==Сучасні словники==
Дністе́р (молд./рум. Nistru; антична назва — грец. Τύρας, лат. Tyras, давньорус. Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
При впадінні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. Третя за довжиною в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та дев'ята в Європі.
Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.
Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній — між Поділлям та Бессарабією.

==Загальна характеристика==

Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 300 м³/с, річний стік — бл. 10 км³. Середній похил річки 0,56 м/км.
Дністер у верхній частині (в межах Українських Карпат) — типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16–22 км.
Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського каньйону, 0,5–1 м/с (у повноводдя — 1,5–2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.
Заплава Дністра (в межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована багатьма старицями й протоками (наприклад рукав Турунчук), гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла — 16–22 км,[1] у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки.
Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³.
Льодовий режим нестійкий.
Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59 %). У Польщі розташована лише невелика частина басейну — його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра — Стривігору і Мшанки)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дністер3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|No17KGznbYc}}

==Див. також==
http://snap.com.ua/uk/travel/splav-po-dnistru
==Джерела та література==

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
Юденич О. М. По річках України. — К.: Радянська школа, 1958. — С. 234–240.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]