https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Arastyshyna.fufkm23&* 2026-05-10T19:26:30Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8 2024-03-28T20:07:52Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Наїздити. '''<br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАЇЖДЖАТИ, аю, аєш і НАЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., НАЇХАТИ, їду, їдеш, док.<br /> <br /> 1. Приїжджати в якій-небудь кількості. До нашого пана Гості наїжджали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 118); Наїжджають [стражники] на ярмарок в числі перших (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); А пани наїздять та наїздять.. та все радяться, як тих гайдамаків запопасти (Марко Вовчок, VI, 1956, 333); Андрій не покидав надії, що ось-ось не видко як наїдуть пани, усе полагодять і пустять фабрику (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Наїхали гості з воєводських земель, сусіди, далекі й близькі (Іван Ле, Наливайко, 1957, 133).<br /> <br /> 2. розм. Приїжджати іноді, на якийсь час; бувати наїздом. Почали вони наїжджать у гості й частенько (Марко Вовчок, I, 1955, 44); — Який же панич тепер наїжджає до Ваті? — випитував Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 175); Він знов робити в МТС почав.. В Черкаси їздив, в Київ наїжджав (Леонід Первомайський, II, 1958, 194); До нас наїздив і довгенько проживав М. Л. Кропивницький (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 30);<br /> // Приїжджати несподівано, раптово. Під час сівби молодий пан часто наїздив у степ (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 74); Цього ж ранку, як неждано наїхав був князь, так несподівано й виїхав (Андрій Головко, II, 1957, 240); Вранці наїхав із Гадяча суд (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 197).<br /> <br /> 3. Їдучи, наштовхуватися, натикатися, натрапляти на кого-, що-небудь. — Який жаль, — тихо, з почуттям говорить Яків і торкає коня, наїжджаючи на тінь стрункої гордовитої дівчини (Михайло Стельмах, I, 1962, 326); [Матушка гуменя:] То чутно кінь тупа. Ще сюди як поверне, то чого доброго наїде (Панас Мирний, V, 1955, 111); — Він [паровик] свистить, щоб на путі не стояли, щоб ні на кого не наїхати (Остап Вишня, I, 1956, 324).<br /> <br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/najizhdzhaty<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 95.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2024-03-28T20:07:18Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїжуватися, -жуюся, -єшся, '''сов. в. '''наїжитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Наёживаться, наежиться. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАЇЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЇЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Те саме, що наїжачуватися. Горобці цвірінькали, сварилися, піднімали бійку на каштанах, ..падали на тротуар, наїжившись, лементували, захлиналися, кусалися (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 285); Неголена борода, наїжившись, мов їжак голками, сивою щетиною, здавалось, поділяла обурення свого хазяїна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237); Данилові здавалося, що серце йому з переляку луснуло, а під шапкою наїжилося волосся (Микола Трублаїні, I, 1955, 157); Відцвів будяк, наїжившись сухими колючками (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 235); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжилася [Галя], жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога (Панас Мирний, I, 1949, 409); Гуральський наїжується, як хижий звір, сичить крізь зуби (Мирослав Ірчан, I, 1958, 165); * Образно. Бомбить [авіація] гірські шляхи, бомбить села. Тоді дороги й садки наїжуються стволами зеніток (Олесь Гончар, III, 1959, 84).<br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/najizhuvatysja<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 96.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2024-03-28T20:05:04Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїжитися. '''Див. '''Наїжуватися. '''<br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАЇЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Те саме, що наїжачуватися. Горобці цвірінькали, сварилися, піднімали бійку на каштанах, ..падали на тротуар, наїжившись, лементували, захлиналися, кусалися (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 285); Неголена борода, наїжившись, мов їжак голками, сивою щетиною, здавалось, поділяла обурення свого хазяїна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237); Данилові здавалося, що серце йому з переляку луснуло, а під шапкою наїжилося волосся (Микола Трублаїні, I, 1955, 157); Відцвів будяк, наїжившись сухими колючками (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 235); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжилася [Галя], жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога (Панас Мирний, I, 1949, 409); Гуральський наїжується, як хижий звір, сичить крізь зуби (Мирослав Ірчан, I, 1958, 165); * Образно. Бомбить [авіація] гірські шляхи, бомбить села. Тоді дороги й садки наїжуються стволами зеніток (Олесь Гончар, III, 1959, 84).<br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/najizhuvatysja<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 96.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2024-03-28T20:04:47Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїдений и наїджений, -а, -е. '''Накормленный, сытый. ''Я буду щодня і наїдена, і напита. ''Мнж. 7. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> наї́дений -а, -е. Нагодований, ситий.<br /> 1)наїдений — Наї́дений і наї́джений, -на, -не<br /> 2)наїдений — Наїдений и наїджений, -а, -е Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита. Мнж. 7.<br /> <br /> Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D1%97%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Великий тлумачний словник сучасної української мови<br /> 1)Правописний словник Голоскевича (1929 р.)<br /> 2)Словник української мови Грінченка<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96 2024-03-28T20:04:10Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-розви́дні, '''''нар. ''Ha разсвѣтѣ. ''Це було нарозвидні, як стало світать. ''Новомосковск. у. Залюбовск. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> наро́звидні присл., діал. На світанку.<br /> Джерела:https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Великий тлумачний словник сучасної української мови<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BF%D1%96 2024-03-28T20:03:23Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-по́хопі, '''''нар. ''= '''На-похваті. '''''Стояв напохопі заступ, а він його застукав. ''НВолын. у. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> напо́хваті - присл. 1》 Під рукою. || На незначній відстані, дуже близько. 2》 У стані або положенні готовності; напоготові.<br /> <br /> Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96<br /> 1)напохваті — напо́хваті прислівник незмінювана словникова одиниця<br /> 2)напохваті — пр., під рукою &lt;�руками&gt;, кн. напоготів, р. напохопі; п! НАПОГОТОВІ.<br /> 3)напохваті — див. близько<br /> 4)напохваті — Наруч, поруч, зручно, напоготові, схопно, упохопі, див. похватний<br /> 5)напохваті — НАПО́ХВАТІ, присл. 1. Зовсім близько, поблизу, поруч. Мокрина і її чоловік бігали через одчинені двері і виносили з хати та з хижки, що була напохваті, що можна було винести. В сінях вже горіли крокви<br /> 6)напохваті — НАПОГОТО́ВІ (у положенні готовності), НАПО́ХВАТІ, НАПОГОТІ́В (у положенні готовності до стрільби). Під руками у мисливця лежала напоготові рушниця<br /> 7)напохваті — Напо́хваті, присл.<br /> 8)напохваті — НАПО́ХВАТІ, присл. 1. Під рукою. Не маючи напохваті ніякої іншої зброї, він ухопив зі столу ножиці й хотів перетнути собі ними горлянку (Сам., II, 1958, 293); Спали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті<br /> <br /> Джерела: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1)Орфографічний словник української мови<br /> 2)Словник синонімів Караванського<br /> 3)Словник синонімів Вусика<br /> 4)Словник чужослів Павло Штепа<br /> 5)І. Словник української мови у 20 томах<br /> 6)О. Словник синонімів української мови<br /> 7)Правописний словник Голоскевича (1929 р.)<br /> 8)Словник української мови в 11 томах<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2024-03-28T20:03:01Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Рочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, '''''гл. ''Давать обѣтъ. ''Не рочися, бо гріх буде. ''Шишацкій. <br /> [[Категорія:Ро]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> Рочи́тися, -чу́ся, -чи́шся гл. Давать обѣтъ. Не рочися, бо гріх буде. Шишацкій.<br /> Джерела: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови Грінченка<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA 2024-03-28T20:02:35Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-послідок, '''''нар. ''Въ концѣ. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАПОСЛІДОК, присл., розм. Під кінець, після всього. — Та що, може би ми вже спати пішли? — сказав напослідок Іван (Іван Франко, I, 1955, 161); Поблискує [«Москвич»] біля радгоспних майстерень, де батько ще щось виточує та підпилює напослідок (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179).<br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/naposlidok<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 158.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8 2024-03-28T20:02:11Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Габати, -баю, -єш, '''''гл. '''''= Габцювати. '''Аф. 352. <br /> [[Категорія:Га]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> Габати - Вхопити; непокоїти, нападати<br /> Габати — га́бати вул. прискіпуватися; докучати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт <br /> Габати — Габати, -баю, -єш гл. = габцювати. Аф. 352. Словник української мови Грінченка<br /> <br /> Джерело:https://slovnyk.me/dict/obsolete_words/%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Зведений словник застарілих та маловживаних слів<br /> Лексикон львівський: поважно і на жарт<br /> Словник української мови Грінченка<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83 2024-03-28T20:01:22Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-пота́лу. '''См. '''Потала. '''<br /> [[Категорія:На]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Подава́ти, -даю́, є́ш, сов. в. пода́ти, -да́м, -даси́, гл.<br /> 1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261.<br /> 2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. Йому подам на суд увесь мій побит. К. Іов. 27. Він подавав кожному в руку. Рудч. Ск. І. 67. Подавав серпи їм золотії. АД. І. 81. Подати милостиню. Кв. На церкву подав. Г. Барв. 208. — до рук. Вручать, вручить. — зві́стку. Извѣщать, извѣстить. Левиц. І. 57. Мил. 217. — рушники́. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49.<br /> 3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на пота́лу — см. глум, потала.<br /> 4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. О. 1862. IX. 111. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. О. 1861. IV. 96. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавала, та ніким подать. Мил. 182. Пода́ти мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному. ЗОЮР. І. 6.<br /> 5) — го́лос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.<br /> 6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає. Зміев. у.<br /> 7) Подало́ му. О больномъ: ему лучше. Угор.<br /> Подава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. пода́тися, -да́мся, -даси́ся, гл.<br /> 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122.<br /> 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013. Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421.<br /> 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89.<br /> 4) — кому́. Уступать, уступить, податься. Грицько перший раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. І. 201.<br /> 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155.<br /> 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. ІІІ. 591<br /> Джерела: https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ФУФКМ]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2024-03-28T19:51:38Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Рочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, '''''гл. ''Давать обѣтъ. ''Не рочися, бо гріх буде. ''Шишацкій. <br /> [[Категорія:Ро]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> Рочи́тися, -чу́ся, -чи́шся гл. Давать обѣтъ. Не рочися, бо гріх буде. Шишацкій.<br /> Джерела: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови Грінченка<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2024-03-28T19:47:23Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїдений и наїджений, -а, -е. '''Накормленный, сытый. ''Я буду щодня і наїдена, і напита. ''Мнж. 7. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> наї́дений -а, -е. Нагодований, ситий.<br /> 1)наїдений — Наї́дений і наї́джений, -на, -не<br /> 2)наїдений — Наїдений и наїджений, -а, -е Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита. Мнж. 7.<br /> <br /> Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D1%97%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Великий тлумачний словник сучасної української мови<br /> 1)Правописний словник Голоскевича (1929 р.)<br /> 2)Словник української мови Грінченка<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96 2024-03-28T19:42:22Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-розви́дні, '''''нар. ''Ha разсвѣтѣ. ''Це було нарозвидні, як стало світать. ''Новомосковск. у. Залюбовск. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> наро́звидні присл., діал. На світанку.<br /> Джерела:https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Великий тлумачний словник сучасної української мови<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BF%D1%96 2024-03-28T19:36:44Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-по́хопі, '''''нар. ''= '''На-похваті. '''''Стояв напохопі заступ, а він його застукав. ''НВолын. у. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> напо́хваті - присл. 1》 Під рукою. || На незначній відстані, дуже близько. 2》 У стані або положенні готовності; напоготові.<br /> <br /> Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96<br /> 1)напохваті — напо́хваті прислівник незмінювана словникова одиниця<br /> 2)напохваті — пр., під рукою &lt;�руками&gt;, кн. напоготів, р. напохопі; п! НАПОГОТОВІ.<br /> 3)напохваті — див. близько<br /> 4)напохваті — Наруч, поруч, зручно, напоготові, схопно, упохопі, див. похватний<br /> 5)напохваті — НАПО́ХВАТІ, присл. 1. Зовсім близько, поблизу, поруч. Мокрина і її чоловік бігали через одчинені двері і виносили з хати та з хижки, що була напохваті, що можна було винести. В сінях вже горіли крокви<br /> 6)напохваті — НАПОГОТО́ВІ (у положенні готовності), НАПО́ХВАТІ, НАПОГОТІ́В (у положенні готовності до стрільби). Під руками у мисливця лежала напоготові рушниця<br /> 7)напохваті — Напо́хваті, присл.<br /> 8)напохваті — НАПО́ХВАТІ, присл. 1. Під рукою. Не маючи напохваті ніякої іншої зброї, він ухопив зі столу ножиці й хотів перетнути собі ними горлянку (Сам., II, 1958, 293); Спали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті<br /> <br /> Джерела: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1)Орфографічний словник української мови<br /> 2)Словник синонімів Караванського<br /> 3)Словник синонімів Вусика<br /> 4)Словник чужослів Павло Штепа<br /> 5)І. Словник української мови у 20 томах<br /> 6)О. Словник синонімів української мови<br /> 7)Правописний словник Голоскевича (1929 р.)<br /> 8)Словник української мови в 11 томах<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83 2024-03-27T19:39:38Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-пота́лу. '''См. '''Потала. '''<br /> [[Категорія:На]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Подава́ти, -даю́, є́ш, сов. в. пода́ти, -да́м, -даси́, гл.<br /> 1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261.<br /> 2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. Йому подам на суд увесь мій побит. К. Іов. 27. Він подавав кожному в руку. Рудч. Ск. І. 67. Подавав серпи їм золотії. АД. І. 81. Подати милостиню. Кв. На церкву подав. Г. Барв. 208. — до рук. Вручать, вручить. — зві́стку. Извѣщать, извѣстить. Левиц. І. 57. Мил. 217. — рушники́. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49.<br /> 3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на пота́лу — см. глум, потала.<br /> 4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. О. 1862. IX. 111. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. О. 1861. IV. 96. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавала, та ніким подать. Мил. 182. Пода́ти мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному. ЗОЮР. І. 6.<br /> 5) — го́лос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.<br /> 6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає. Зміев. у.<br /> 7) Подало́ му. О больномъ: ему лучше. Угор.<br /> Подава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. пода́тися, -да́мся, -даси́ся, гл.<br /> 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122.<br /> 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013. Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421.<br /> 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89.<br /> 4) — кому́. Уступать, уступить, податься. Грицько перший раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. І. 201.<br /> 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155.<br /> 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. ІІІ. 591<br /> Джерела: https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]<br /> [[Категорія:Слова 2018 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA 2024-03-27T19:33:46Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''На-послідок, '''''нар. ''Въ концѣ. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАПОСЛІДОК, присл., розм. Під кінець, після всього. — Та що, може би ми вже спати пішли? — сказав напослідок Іван (Іван Франко, I, 1955, 161); Поблискує [«Москвич»] біля радгоспних майстерень, де батько ще щось виточує та підпилює напослідок (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179).<br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/naposlidok<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 158.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2024-03-27T19:31:12Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїжитися. '''Див. '''Наїжуватися. '''<br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАЇЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Те саме, що наїжачуватися. Горобці цвірінькали, сварилися, піднімали бійку на каштанах, ..падали на тротуар, наїжившись, лементували, захлиналися, кусалися (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 285); Неголена борода, наїжившись, мов їжак голками, сивою щетиною, здавалось, поділяла обурення свого хазяїна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237); Данилові здавалося, що серце йому з переляку луснуло, а під шапкою наїжилося волосся (Микола Трублаїні, I, 1955, 157); Відцвів будяк, наїжившись сухими колючками (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 235); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжилася [Галя], жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога (Панас Мирний, I, 1949, 409); Гуральський наїжується, як хижий звір, сичить крізь зуби (Мирослав Ірчан, I, 1958, 165); * Образно. Бомбить [авіація] гірські шляхи, бомбить села. Тоді дороги й садки наїжуються стволами зеніток (Олесь Гончар, III, 1959, 84).<br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/najizhuvatysja<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 96.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2024-03-27T19:30:52Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїжуватися, -жуюся, -єшся, '''сов. в. '''наїжитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Наёживаться, наежиться. <br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАЇЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЇЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Те саме, що наїжачуватися. Горобці цвірінькали, сварилися, піднімали бійку на каштанах, ..падали на тротуар, наїжившись, лементували, захлиналися, кусалися (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 285); Неголена борода, наїжившись, мов їжак голками, сивою щетиною, здавалось, поділяла обурення свого хазяїна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237); Данилові здавалося, що серце йому з переляку луснуло, а під шапкою наїжилося волосся (Микола Трублаїні, I, 1955, 157); Відцвів будяк, наїжившись сухими колючками (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 235); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжилася [Галя], жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога (Панас Мирний, I, 1949, 409); Гуральський наїжується, як хижий звір, сичить крізь зуби (Мирослав Ірчан, I, 1958, 165); * Образно. Бомбить [авіація] гірські шляхи, бомбить села. Тоді дороги й садки наїжуються стволами зеніток (Олесь Гончар, III, 1959, 84).<br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/najizhuvatysja<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 96.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2024-03-27T19:28:39Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїжитися. '''Див. '''Наїжуватися. '''<br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАЇЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЇЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Те саме, що наїжачуватися. Горобці цвірінькали, сварилися, піднімали бійку на каштанах, ..падали на тротуар, наїжившись, лементували, захлиналися, кусалися (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 285); Неголена борода, наїжившись, мов їжак голками, сивою щетиною, здавалось, поділяла обурення свого хазяїна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237); Данилові здавалося, що серце йому з переляку луснуло, а під шапкою наїжилося волосся (Микола Трублаїні, I, 1955, 157); Відцвів будяк, наїжившись сухими колючками (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 235); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжилася [Галя], жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога (Панас Мирний, I, 1949, 409); Гуральський наїжується, як хижий звір, сичить крізь зуби (Мирослав Ірчан, I, 1958, 165); * Образно. Бомбить [авіація] гірські шляхи, бомбить села. Тоді дороги й садки наїжуються стволами зеніток (Олесь Гончар, III, 1959, 84).<br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/najizhuvatysja<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 96.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8 2024-03-27T19:22:08Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Наїздити. '''<br /> [[Категорія:На]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> НАЇЖДЖАТИ, аю, аєш і НАЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., НАЇХАТИ, їду, їдеш, док.<br /> <br /> 1. Приїжджати в якій-небудь кількості. До нашого пана Гості наїжджали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 118); Наїжджають [стражники] на ярмарок в числі перших (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); А пани наїздять та наїздять.. та все радяться, як тих гайдамаків запопасти (Марко Вовчок, VI, 1956, 333); Андрій не покидав надії, що ось-ось не видко як наїдуть пани, усе полагодять і пустять фабрику (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Наїхали гості з воєводських земель, сусіди, далекі й близькі (Іван Ле, Наливайко, 1957, 133).<br /> <br /> 2. розм. Приїжджати іноді, на якийсь час; бувати наїздом. Почали вони наїжджать у гості й частенько (Марко Вовчок, I, 1955, 44); — Який же панич тепер наїжджає до Ваті? — випитував Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 175); Він знов робити в МТС почав.. В Черкаси їздив, в Київ наїжджав (Леонід Первомайський, II, 1958, 194); До нас наїздив і довгенько проживав М. Л. Кропивницький (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 30);<br /> // Приїжджати несподівано, раптово. Під час сівби молодий пан часто наїздив у степ (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 74); Цього ж ранку, як неждано наїхав був князь, так несподівано й виїхав (Андрій Головко, II, 1957, 240); Вранці наїхав із Гадяча суд (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 197).<br /> <br /> 3. Їдучи, наштовхуватися, натикатися, натрапляти на кого-, що-небудь. — Який жаль, — тихо, з почуттям говорить Яків і торкає коня, наїжджаючи на тінь стрункої гордовитої дівчини (Михайло Стельмах, I, 1962, 326); [Матушка гуменя:] То чутно кінь тупа. Ще сюди як поверне, то чого доброго наїде (Панас Мирний, V, 1955, 111); — Він [паровик] свистить, щоб на путі не стояли, щоб ні на кого не наїхати (Остап Вишня, I, 1956, 324).<br /> <br /> Джерело:https://sum.in.ua/s/najizhdzhaty<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 95.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8 2024-03-27T19:09:40Z

<p>Arastyshyna.fufkm23: </p> <hr /> <div>'''Габати, -баю, -єш, '''''гл. '''''= Габцювати. '''Аф. 352. <br /> [[Категорія:Га]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> Габати - Вхопити; непокоїти, нападати<br /> Габати — га́бати вул. прискіпуватися; докучати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт <br /> Габати — Габати, -баю, -єш гл. = габцювати. Аф. 352. Словник української мови Грінченка<br /> <br /> Джерело:https://slovnyk.me/dict/obsolete_words/%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> Зведений словник застарілих та маловживаних слів<br /> Лексикон львівський: поважно і на жарт<br /> Словник української мови Грінченка<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

Arastyshyna.fufkm23