https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Aoklymenko.fzfvs20&* 2026-05-05T07:23:49Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:52:48Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lenta Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЛЕ́НТА'''. и, жін., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Павло Чубинський, V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (Павло Тичина, II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова «Чорноморський флот» (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 58); Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133); * У порівняннях. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|hCWGGZWjnkM}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)/ Стрічка]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Стрічка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://ideas-center.com.ua/?p=39809]<br /> *[https://ukrainky.com.ua/zhinoche-volossya-davni-ukrayinski-prykmety-i-tradycziyi/]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:51:10Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lenta Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЛЕ́НТА'''. и, жін., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Павло Чубинський, V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (Павло Тичина, II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова «Чорноморський флот» (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 58); Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133); * У порівняннях. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|hCWGGZWjnkM}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)/ Стрічка]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Стрічка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:49:17Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lenta Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЛЕ́НТА'''. и, жін., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Павло Чубинський, V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (Павло Тичина, II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова «Чорноморський флот» (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 58); Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133); * У порівняннях. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lenta4.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)/ Стрічка]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Стрічка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lenta4.jpg 2021-06-03T08:49:04Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lenta3.jpg 2021-06-03T08:48:45Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lenta2.jpg 2021-06-03T08:48:22Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lenta1.jpg 2021-06-03T08:48:00Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:45:09Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lenta Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЛЕ́НТА'''. и, жін., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Павло Чубинський, V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (Павло Тичина, II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова «Чорноморський флот» (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 58); Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133); * У порівняннях. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)/ Стрічка]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Стрічка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:44:49Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lenta Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЛЕ́НТА'''. и, жін., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Павло Чубинський, V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (Павло Тичина, II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова «Чорноморський флот» (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 58); Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133); * У порівняннях. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)/ Стрічка]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:43:25Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lenta Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЛЕ́НТА'''. и, жін., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Павло Чубинський, V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (Павло Тичина, II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова «Чорноморський флот» (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 58); Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133); * У порівняннях. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:41:49Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 2021-06-03T08:41:25Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Упліт, -льоту, '''''м. ''1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. ''Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? ''Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245. <br /> [[Категорія:Уп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2018 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:39:52Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/Sim.ja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''СІ́М'Я''', сім'я і сімені, сер.<br /> <br /> 1. Те саме, що насіння. Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (Наука і життя, 5, 1971, 60); І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22); Сімена спільності Й згоди зійшли (Іван Франко, XIII, 1954, 156); — От злоязичне сім'я, ще патякає! — дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81); * Образно. Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 173).<br /> ▲ Цитварне сім'я див. цитварний.<br /> ♦ Кропив'яне сім'я див. кропив'яний; Кропив'яним сім'ям засипати див. кропив'яний.<br /> <br /> 2. Насіння конопель. Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371).<br /> <br /> 3. Те саме, що сперма. Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (Наука і життя, 10, 1956, 19); Треба планувати створення міжколгоспних пунктів штучного осіменіння, а також транспортування на племферми колгоспів сім'я кращих плідників, які належать племрадгоспам (Соціалістичне тваринництво, 7, 1956, 43).<br /> <br /> <br /> '''СІМ'Я́''', ї, жін.<br /> <br /> 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. — Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я — от і вся сім'я (Панас Мирний, III, 1954, 162); Тут ось біля хати — уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 42); Сім'я в нашому суспільстві — це первісний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (Радянська Україна, 11.I 1969, 4); * У порівняннях. Бригада моя — як дружна сім'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 359); Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (Олесь Гончар, III, 1959, 18).<br /> <br /> 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Тарас Шевченко, I, 1963, 260); У великій сім'ї радянських фізиків, які забезпечили прогрес цієї галузі науки в нашій країні, почесне місце займають вчені Радянської України (Наука і життя, 12, 1957, 13); Що там таке? Сміються всі: «Знов над верстатом Зоз дрімає...» Шумить учнівськая сім'я... «От соня», думаю і я (Володимир Сосюра, III, 1958, 372); Соціалістична власність, що здобула перемогу в СРСР, об'єднує, згуртовує весь радянський народ в дружну сім'ю будівників комунізму (Комуніст України, 9, 1961, 30); Радянський Союз розв'язує завдання комуністичного будівництва не один, а в братерській сім'ї соціалістичних країн (Програма КПРС, 1961, 16);<br /> // у знач. присл. сім'єю. Дружно, згуртовано. Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 9); Це в Горках було, під Москвою. Як занедужав Ілліч, Сім'єю ішли трудовою Зустрітися з ним віч-на-віч (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 18).<br /> <br /> 3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят. Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка, IV, 1954, 176); У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Максим Рильський, I, 1960, 266);<br /> // Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій. Вулик «ЖК» забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (Хлібороб України, 12, 1964, 23); В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 3);<br /> // Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю. За рік по тому ж лісі ви ідете — І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (Максим Рильський, III, 1961, 204); Невідомий повертає в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападав на точену сім'ю польських грибів (Михайло Стельмах, II, 1962, 222);<br /> // перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ. Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 57); Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (Курс математичного аналізу, II, 1956, 98).<br /> <br /> 4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження. Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузі слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 10).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Sima1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Sima2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Sima3.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|DEK4jg-Axo0}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10891/ Сім'я як найважливіший осередок суспільства]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Людина та сім'я: навч. посіб. [для викл. та студ. вищ. навч. закл., які вивчають курс соціології сім'ї] / Н. А. Уманець, Т. Г. Тюріна ; за наук. ред. М. Б. Євтуха ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 198, [2] с. — Бібліогр.: с. 12 (11 назв).<br /> <br /> 2. Андрій Бурячок. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові. Київ: Видавництво АН УРСР; Київ: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, 1961. 150 стор.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%27%D1%8F]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:38:57Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/Sim.ja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''СІ́М'Я''', сім'я і сімені, сер.<br /> <br /> 1. Те саме, що насіння. Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (Наука і життя, 5, 1971, 60); І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22); Сімена спільності Й згоди зійшли (Іван Франко, XIII, 1954, 156); — От злоязичне сім'я, ще патякає! — дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81); * Образно. Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 173).<br /> ▲ Цитварне сім'я див. цитварний.<br /> ♦ Кропив'яне сім'я див. кропив'яний; Кропив'яним сім'ям засипати див. кропив'яний.<br /> <br /> 2. Насіння конопель. Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371).<br /> <br /> 3. Те саме, що сперма. Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (Наука і життя, 10, 1956, 19); Треба планувати створення міжколгоспних пунктів штучного осіменіння, а також транспортування на племферми колгоспів сім'я кращих плідників, які належать племрадгоспам (Соціалістичне тваринництво, 7, 1956, 43).<br /> <br /> <br /> '''СІМ'Я́''', ї, жін.<br /> <br /> 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. — Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я — от і вся сім'я (Панас Мирний, III, 1954, 162); Тут ось біля хати — уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 42); Сім'я в нашому суспільстві — це первісний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (Радянська Україна, 11.I 1969, 4); * У порівняннях. Бригада моя — як дружна сім'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 359); Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (Олесь Гончар, III, 1959, 18).<br /> <br /> 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Тарас Шевченко, I, 1963, 260); У великій сім'ї радянських фізиків, які забезпечили прогрес цієї галузі науки в нашій країні, почесне місце займають вчені Радянської України (Наука і життя, 12, 1957, 13); Що там таке? Сміються всі: «Знов над верстатом Зоз дрімає...» Шумить учнівськая сім'я... «От соня», думаю і я (Володимир Сосюра, III, 1958, 372); Соціалістична власність, що здобула перемогу в СРСР, об'єднує, згуртовує весь радянський народ в дружну сім'ю будівників комунізму (Комуніст України, 9, 1961, 30); Радянський Союз розв'язує завдання комуністичного будівництва не один, а в братерській сім'ї соціалістичних країн (Програма КПРС, 1961, 16);<br /> // у знач. присл. сім'єю. Дружно, згуртовано. Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 9); Це в Горках було, під Москвою. Як занедужав Ілліч, Сім'єю ішли трудовою Зустрітися з ним віч-на-віч (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 18).<br /> <br /> 3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят. Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка, IV, 1954, 176); У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Максим Рильський, I, 1960, 266);<br /> // Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій. Вулик «ЖК» забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (Хлібороб України, 12, 1964, 23); В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 3);<br /> // Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю. За рік по тому ж лісі ви ідете — І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (Максим Рильський, III, 1961, 204); Невідомий повертає в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападав на точену сім'ю польських грибів (Михайло Стельмах, II, 1962, 222);<br /> // перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ. Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 57); Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (Курс математичного аналізу, II, 1956, 98).<br /> <br /> 4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження. Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузі слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 10).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Sima1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Sima2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Sima3.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|DEK4jg-Axo0}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Людина та сім'я: навч. посіб. [для викл. та студ. вищ. навч. закл., які вивчають курс соціології сім'ї] / Н. А. Уманець, Т. Г. Тюріна ; за наук. ред. М. Б. Євтуха ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 198, [2] с. — Бібліогр.: с. 12 (11 назв).<br /> <br /> 2. Андрій Бурячок. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові. Київ: Видавництво АН УРСР; Київ: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, 1961. 150 стор.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%27%D1%8F]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sima3.jpg 2021-06-03T08:38:45Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sima2.jpg 2021-06-03T08:38:29Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sima1.jpg 2021-06-03T08:38:04Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:35:53Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/Sim.ja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''СІ́М'Я''', сім'я і сімені, сер.<br /> <br /> 1. Те саме, що насіння. Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (Наука і життя, 5, 1971, 60); І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22); Сімена спільності Й згоди зійшли (Іван Франко, XIII, 1954, 156); — От злоязичне сім'я, ще патякає! — дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81); * Образно. Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 173).<br /> ▲ Цитварне сім'я див. цитварний.<br /> ♦ Кропив'яне сім'я див. кропив'яний; Кропив'яним сім'ям засипати див. кропив'яний.<br /> <br /> 2. Насіння конопель. Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371).<br /> <br /> 3. Те саме, що сперма. Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (Наука і життя, 10, 1956, 19); Треба планувати створення міжколгоспних пунктів штучного осіменіння, а також транспортування на племферми колгоспів сім'я кращих плідників, які належать племрадгоспам (Соціалістичне тваринництво, 7, 1956, 43).<br /> <br /> <br /> '''СІМ'Я́''', ї, жін.<br /> <br /> 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. — Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я — от і вся сім'я (Панас Мирний, III, 1954, 162); Тут ось біля хати — уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 42); Сім'я в нашому суспільстві — це первісний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (Радянська Україна, 11.I 1969, 4); * У порівняннях. Бригада моя — як дружна сім'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 359); Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (Олесь Гончар, III, 1959, 18).<br /> <br /> 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Тарас Шевченко, I, 1963, 260); У великій сім'ї радянських фізиків, які забезпечили прогрес цієї галузі науки в нашій країні, почесне місце займають вчені Радянської України (Наука і життя, 12, 1957, 13); Що там таке? Сміються всі: «Знов над верстатом Зоз дрімає...» Шумить учнівськая сім'я... «От соня», думаю і я (Володимир Сосюра, III, 1958, 372); Соціалістична власність, що здобула перемогу в СРСР, об'єднує, згуртовує весь радянський народ в дружну сім'ю будівників комунізму (Комуніст України, 9, 1961, 30); Радянський Союз розв'язує завдання комуністичного будівництва не один, а в братерській сім'ї соціалістичних країн (Програма КПРС, 1961, 16);<br /> // у знач. присл. сім'єю. Дружно, згуртовано. Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 9); Це в Горках було, під Москвою. Як занедужав Ілліч, Сім'єю ішли трудовою Зустрітися з ним віч-на-віч (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 18).<br /> <br /> 3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят. Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка, IV, 1954, 176); У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Максим Рильський, I, 1960, 266);<br /> // Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій. Вулик «ЖК» забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (Хлібороб України, 12, 1964, 23); В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 3);<br /> // Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю. За рік по тому ж лісі ви ідете — І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (Максим Рильський, III, 1961, 204); Невідомий повертає в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападав на точену сім'ю польських грибів (Михайло Стельмах, II, 1962, 222);<br /> // перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ. Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 57); Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (Курс математичного аналізу, II, 1956, 98).<br /> <br /> 4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження. Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузі слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 10).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|DEK4jg-Axo0}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Людина та сім'я: навч. посіб. [для викл. та студ. вищ. навч. закл., які вивчають курс соціології сім'ї] / Н. А. Уманець, Т. Г. Тюріна ; за наук. ред. М. Б. Євтуха ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 198, [2] с. — Бібліогр.: с. 12 (11 назв).<br /> <br /> 2. Андрій Бурячок. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові. Київ: Видавництво АН УРСР; Київ: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, 1961. 150 стор.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%27%D1%8F]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:35:00Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/Sim.ja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''СІ́М'Я''', сім'я і сімені, сер.<br /> <br /> 1. Те саме, що насіння. Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (Наука і життя, 5, 1971, 60); І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22); Сімена спільності Й згоди зійшли (Іван Франко, XIII, 1954, 156); — От злоязичне сім'я, ще патякає! — дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81); * Образно. Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 173).<br /> ▲ Цитварне сім'я див. цитварний.<br /> ♦ Кропив'яне сім'я див. кропив'яний; Кропив'яним сім'ям засипати див. кропив'яний.<br /> <br /> 2. Насіння конопель. Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371).<br /> <br /> 3. Те саме, що сперма. Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (Наука і життя, 10, 1956, 19); Треба планувати створення міжколгоспних пунктів штучного осіменіння, а також транспортування на племферми колгоспів сім'я кращих плідників, які належать племрадгоспам (Соціалістичне тваринництво, 7, 1956, 43).<br /> <br /> <br /> '''СІМ'Я́''', ї, жін.<br /> <br /> 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. — Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я — от і вся сім'я (Панас Мирний, III, 1954, 162); Тут ось біля хати — уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 42); Сім'я в нашому суспільстві — це первісний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (Радянська Україна, 11.I 1969, 4); * У порівняннях. Бригада моя — як дружна сім'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 359); Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (Олесь Гончар, III, 1959, 18).<br /> <br /> 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Тарас Шевченко, I, 1963, 260); У великій сім'ї радянських фізиків, які забезпечили прогрес цієї галузі науки в нашій країні, почесне місце займають вчені Радянської України (Наука і життя, 12, 1957, 13); Що там таке? Сміються всі: «Знов над верстатом Зоз дрімає...» Шумить учнівськая сім'я... «От соня», думаю і я (Володимир Сосюра, III, 1958, 372); Соціалістична власність, що здобула перемогу в СРСР, об'єднує, згуртовує весь радянський народ в дружну сім'ю будівників комунізму (Комуніст України, 9, 1961, 30); Радянський Союз розв'язує завдання комуністичного будівництва не один, а в братерській сім'ї соціалістичних країн (Програма КПРС, 1961, 16);<br /> // у знач. присл. сім'єю. Дружно, згуртовано. Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 9); Це в Горках було, під Москвою. Як занедужав Ілліч, Сім'єю ішли трудовою Зустрітися з ним віч-на-віч (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 18).<br /> <br /> 3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят. Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка, IV, 1954, 176); У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Максим Рильський, I, 1960, 266);<br /> // Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій. Вулик «ЖК» забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (Хлібороб України, 12, 1964, 23); В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 3);<br /> // Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю. За рік по тому ж лісі ви ідете — І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (Максим Рильський, III, 1961, 204); Невідомий повертає в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападав на точену сім'ю польських грибів (Михайло Стельмах, II, 1962, 222);<br /> // перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ. Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 57); Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (Курс математичного аналізу, II, 1956, 98).<br /> <br /> 4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження. Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузі слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 10).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Людина та сім'я: навч. посіб. [для викл. та студ. вищ. навч. закл., які вивчають курс соціології сім'ї] / Н. А. Уманець, Т. Г. Тюріна ; за наук. ред. М. Б. Євтуха ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 198, [2] с. — Бібліогр.: с. 12 (11 назв).<br /> <br /> 2. Андрій Бурячок. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові. Київ: Видавництво АН УРСР; Київ: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, 1961. 150 стор.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%27%D1%8F]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:34:32Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/Sim.ja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''СІ́М'Я''', сім'я і сімені, сер.<br /> <br /> 1. Те саме, що насіння. Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (Наука і життя, 5, 1971, 60); І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22); Сімена спільності Й згоди зійшли (Іван Франко, XIII, 1954, 156); — От злоязичне сім'я, ще патякає! — дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81); * Образно. Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 173).<br /> ▲ Цитварне сім'я див. цитварний.<br /> ♦ Кропив'яне сім'я див. кропив'яний; Кропив'яним сім'ям засипати див. кропив'яний.<br /> <br /> 2. Насіння конопель. Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371).<br /> <br /> 3. Те саме, що сперма. Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (Наука і життя, 10, 1956, 19); Треба планувати створення міжколгоспних пунктів штучного осіменіння, а також транспортування на племферми колгоспів сім'я кращих плідників, які належать племрадгоспам (Соціалістичне тваринництво, 7, 1956, 43).<br /> <br /> <br /> '''СІМ'Я́''', ї, жін.<br /> <br /> 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. — Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я — от і вся сім'я (Панас Мирний, III, 1954, 162); Тут ось біля хати — уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 42); Сім'я в нашому суспільстві — це первісний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (Радянська Україна, 11.I 1969, 4); * У порівняннях. Бригада моя — як дружна сім'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 359); Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (Олесь Гончар, III, 1959, 18).<br /> <br /> 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Тарас Шевченко, I, 1963, 260); У великій сім'ї радянських фізиків, які забезпечили прогрес цієї галузі науки в нашій країні, почесне місце займають вчені Радянської України (Наука і життя, 12, 1957, 13); Що там таке? Сміються всі: «Знов над верстатом Зоз дрімає...» Шумить учнівськая сім'я... «От соня», думаю і я (Володимир Сосюра, III, 1958, 372); Соціалістична власність, що здобула перемогу в СРСР, об'єднує, згуртовує весь радянський народ в дружну сім'ю будівників комунізму (Комуніст України, 9, 1961, 30); Радянський Союз розв'язує завдання комуністичного будівництва не один, а в братерській сім'ї соціалістичних країн (Програма КПРС, 1961, 16);<br /> // у знач. присл. сім'єю. Дружно, згуртовано. Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 9); Це в Горках було, під Москвою. Як занедужав Ілліч, Сім'єю ішли трудовою Зустрітися з ним віч-на-віч (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 18).<br /> <br /> 3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят. Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка, IV, 1954, 176); У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Максим Рильський, I, 1960, 266);<br /> // Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій. Вулик «ЖК» забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (Хлібороб України, 12, 1964, 23); В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 3);<br /> // Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю. За рік по тому ж лісі ви ідете — І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (Максим Рильський, III, 1961, 204); Невідомий повертає в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападав на точену сім'ю польських грибів (Михайло Стельмах, II, 1962, 222);<br /> // перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ. Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 57); Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (Курс математичного аналізу, II, 1956, 98).<br /> <br /> 4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження. Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузі слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 10).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%27%D1%8F]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:33:45Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/Sim.ja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''СІ́М'Я''', сім'я і сімені, сер.<br /> <br /> 1. Те саме, що насіння. Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (Наука і життя, 5, 1971, 60); І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22); Сімена спільності Й згоди зійшли (Іван Франко, XIII, 1954, 156); — От злоязичне сім'я, ще патякає! — дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81); * Образно. Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 173).<br /> ▲ Цитварне сім'я див. цитварний.<br /> ♦ Кропив'яне сім'я див. кропив'яний; Кропив'яним сім'ям засипати див. кропив'яний.<br /> <br /> 2. Насіння конопель. Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371).<br /> <br /> 3. Те саме, що сперма. Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (Наука і життя, 10, 1956, 19); Треба планувати створення міжколгоспних пунктів штучного осіменіння, а також транспортування на племферми колгоспів сім'я кращих плідників, які належать племрадгоспам (Соціалістичне тваринництво, 7, 1956, 43).<br /> <br /> <br /> '''СІМ'Я́''', ї, жін.<br /> <br /> 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. — Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я — от і вся сім'я (Панас Мирний, III, 1954, 162); Тут ось біля хати — уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 42); Сім'я в нашому суспільстві — це первісний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (Радянська Україна, 11.I 1969, 4); * У порівняннях. Бригада моя — як дружна сім'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 359); Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (Олесь Гончар, III, 1959, 18).<br /> <br /> 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Тарас Шевченко, I, 1963, 260); У великій сім'ї радянських фізиків, які забезпечили прогрес цієї галузі науки в нашій країні, почесне місце займають вчені Радянської України (Наука і життя, 12, 1957, 13); Що там таке? Сміються всі: «Знов над верстатом Зоз дрімає...» Шумить учнівськая сім'я... «От соня», думаю і я (Володимир Сосюра, III, 1958, 372); Соціалістична власність, що здобула перемогу в СРСР, об'єднує, згуртовує весь радянський народ в дружну сім'ю будівників комунізму (Комуніст України, 9, 1961, 30); Радянський Союз розв'язує завдання комуністичного будівництва не один, а в братерській сім'ї соціалістичних країн (Програма КПРС, 1961, 16);<br /> // у знач. присл. сім'єю. Дружно, згуртовано. Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 9); Це в Горках було, під Москвою. Як занедужав Ілліч, Сім'єю ішли трудовою Зустрітися з ним віч-на-віч (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 18).<br /> <br /> 3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят. Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка, IV, 1954, 176); У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Максим Рильський, I, 1960, 266);<br /> // Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій. Вулик «ЖК» забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (Хлібороб України, 12, 1964, 23); В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 3);<br /> // Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю. За рік по тому ж лісі ви ідете — І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (Максим Рильський, III, 1961, 204); Невідомий повертає в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападав на точену сім'ю польських грибів (Михайло Стельмах, II, 1962, 222);<br /> // перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ. Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 57); Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (Курс математичного аналізу, II, 1956, 98).<br /> <br /> 4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження. Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузі слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 10).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T08:33:13Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/charchyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЧАРЧИ́НА''', и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).<br /> ♦ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yumka1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yumka2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yumka4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|tl4zq0-a2DU}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Чарка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[http://museum.kh.ua/blogs/blogs.html?title=Istoriia-odnoho-eksponatu-Charka-z-herbom-Bohdana-Khmelnytskoho/ Історія одного експонату. Чарка з гербом Богдана Хмельницкого]<br /> *[https://yug-glass.com.ua/ua/a303748-ryumka-nozhke-istoriya.html/ Історія виникнення лафитника або чарки на ніжці]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:30:42Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%8F 2021-06-03T08:30:29Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Семя, мї, '''''ж. ''Семья. Ум. '''Семейка, сем’їця, семеєчка. '''''Росла я в світлиці при веселій сем’їці. ''Чуб. V. 119. ''У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. ''Нп. Волч. у. <br /> [[Категорія:Се]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2018 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T08:27:48Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/charchyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЧАРЧИ́НА''', и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).<br /> ♦ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yumka1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yumka2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yumka4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Чарка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[http://museum.kh.ua/blogs/blogs.html?title=Istoriia-odnoho-eksponatu-Charka-z-herbom-Bohdana-Khmelnytskoho/ Історія одного експонату. Чарка з гербом Богдана Хмельницкого]<br /> *[https://yug-glass.com.ua/ua/a303748-ryumka-nozhke-istoriya.html/ Історія виникнення лафитника або чарки на ніжці]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yumka4.jpg 2021-06-03T08:27:37Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yumka2.jpg 2021-06-03T08:25:52Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yumka1.jpg 2021-06-03T08:25:20Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T08:23:21Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/charchyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЧАРЧИ́НА''', и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).<br /> ♦ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Чарка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[http://museum.kh.ua/blogs/blogs.html?title=Istoriia-odnoho-eksponatu-Charka-z-herbom-Bohdana-Khmelnytskoho/ Історія одного експонату. Чарка з гербом Богдана Хмельницкого]<br /> *[https://yug-glass.com.ua/ua/a303748-ryumka-nozhke-istoriya.html/ Історія виникнення лафитника або чарки на ніжці]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T08:21:23Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/charchyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЧАРЧИ́НА''', и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).<br /> ♦ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Чарка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[http://museum.kh.ua/blogs/blogs.html?title=Istoriia-odnoho-eksponatu-Charka-z-herbom-Bohdana-Khmelnytskoho/ Історія одного експонату. Чарка з гербом Богдана Хмельницкого]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T08:20:16Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/charchyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЧАРЧИ́НА''', и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).<br /> ♦ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Чарка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T08:19:56Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/charchyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЧАРЧИ́НА''', и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).<br /> ♦ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T08:18:49Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/charchyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЧАРЧИ́НА''', и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).<br /> ♦ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T07:55:05Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2021-06-03T07:54:26Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Чарупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чарчина. '''''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. ''Мир. ХРВ. 219. Ум. '''Чарупинка. '''''Вареної по чарупинці. ''Сим. 231. <br /> [[Категорія:Ча]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2018 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%96%D1%85 2021-06-03T07:50:45Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Лепіх, -ха, '''''м. ''Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10. <br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/lepeshnjak Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ЛЕПЕШНЯ́К''', рідко ЛЕПЕШНИ́К, а, чол. (Glyceria, R. Br.). Багаторічна трава родини злакових, що росте на дуже зволожених ґрунтах. Дно і укоси [осушних] каналів заростають вологолюбними рослинами — частухою подорожниковою, рогозою широколистою, вехою водяною, осокою, лепешняком водяним (Колгоспник України, 10, 1958, 41); Ноги затремтіли у Віті — не встояв на пеньку, плюснув у калюжу, помчав з-під мосту лепешником у лози (Степан Васильченко, II, 1959, 192).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Glyceria spectabilis 1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Glyceria spectabilis 3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9/ Лепешняк великий]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.81<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%96%D1%85 2021-06-03T07:49:46Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Лепіх, -ха, '''''м. ''Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10. <br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Glyceria spectabilis 1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Glyceria spectabilis 3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9/ Лепешняк великий]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.81<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Glyceria_spectabilis_3.jpg 2021-06-03T07:49:30Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Glyceria_spectabilis_1.jpg 2021-06-03T07:49:03Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div></div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%96%D1%85 2021-06-03T07:43:34Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Лепіх, -ха, '''''м. ''Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10. <br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9/ Лепешняк великий]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.81<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%96%D1%85 2021-06-03T07:38:42Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Лепіх, -ха, '''''м. ''Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10. <br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9/ Лепешняк великий]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%96%D1%85 2021-06-03T07:37:54Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Лепіх, -ха, '''''м. ''Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10. <br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%96%D1%85 2021-06-03T07:37:39Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: </p> <hr /> <div>'''Лепіх, -ха, '''''м. ''Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10. <br /> [[Категорія:Ле]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2018 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2021-06-03T07:35:47Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Дебринець, -вця, '''''м. ''Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98. <br /> [[Категорія:Де]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/gheranj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ГЕРА́НЬ''', і, жін.<br /> <br /> 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76);<br /> // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).<br /> <br /> 2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|4RFR4onLGLc}}<br /> {{#ev:youtube|6EDXtUm6PV0}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9/ Журавець кривавий, герань криваво-червона]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0)/ Журавець]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. <br /> <br /> 2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.<br /> <br /> 3. Пеларгонія (герань) // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 14. — 224 с.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://floristics.info/ua/statti/2005-geran-domashnya-doglyad-rozmnozhennya-khvorobi.html]<br /> *[https://tdazovcable.kiev.ua/pravila-po-doglyadu-za-gerannyu-i-umovi-%D1%97%D1%97-utrimannya/]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2021-06-03T07:34:29Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Дебринець, -вця, '''''м. ''Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98. <br /> [[Категорія:Де]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/gheranj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ГЕРА́НЬ''', і, жін.<br /> <br /> 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76);<br /> // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).<br /> <br /> 2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9/ Журавець кривавий, герань криваво-червона]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0)/ Журавець]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. <br /> <br /> 2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.<br /> <br /> 3. Пеларгонія (герань) // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 14. — 224 с.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> *[https://floristics.info/ua/statti/2005-geran-domashnya-doglyad-rozmnozhennya-khvorobi.html]<br /> *[https://tdazovcable.kiev.ua/pravila-po-doglyadu-za-gerannyu-i-umovi-%D1%97%D1%97-utrimannya/]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2021-06-03T07:32:29Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Дебринець, -вця, '''''м. ''Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98. <br /> [[Категорія:Де]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/gheranj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ГЕРА́НЬ''', і, жін.<br /> <br /> 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76);<br /> // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).<br /> <br /> 2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9/ Журавець кривавий, герань криваво-червона]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0)/ Журавець]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. <br /> <br /> 2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.<br /> <br /> 3. Пеларгонія (герань) // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 14. — 224 с.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2021-06-03T07:31:34Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Дебринець, -вця, '''''м. ''Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98. <br /> [[Категорія:Де]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/gheranj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ГЕРА́НЬ''', і, жін.<br /> <br /> 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76);<br /> // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).<br /> <br /> 2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9/ Журавець кривавий, герань криваво-червона]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. <br /> <br /> 2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.<br /> <br /> 3. Пеларгонія (герань) // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 14. — 224 с.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2021-06-03T07:30:50Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Дебринець, -вця, '''''м. ''Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98. <br /> [[Категорія:Де]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/gheranj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ГЕРА́НЬ''', і, жін.<br /> <br /> 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76);<br /> // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).<br /> <br /> 2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9/ Журавець кривавий, герань криваво-червона]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. <br /> <br /> 2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2021-06-03T07:28:54Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Дебринець, -вця, '''''м. ''Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98. <br /> [[Категорія:Де]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/gheranj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ГЕРА́НЬ''', і, жін.<br /> <br /> 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76);<br /> // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).<br /> <br /> 2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> 1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. <br /> <br /> 2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C 2021-06-03T07:27:55Z

<p>Aoklymenko.fzfvs20: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Дебринець, -вця, '''''м. ''Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98. <br /> [[Категорія:Де]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/gheranj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> '''ГЕРА́НЬ''', і, жін.<br /> <br /> 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76);<br /> // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).<br /> <br /> 2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Geranium sanguineum4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2021 року]]</div>

Aoklymenko.fzfvs20