Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Убивання

2018-10-15T15:13:51Z

Aobabenko.fzfvs18:

УБИВА́ННЯ1 (ВБИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. убива́ти1. Деякі [монголи] попадали в правдиву манію вбивання та нищення (Фр., VI, 1951, 130); Убивання людей, братів по крові й кості — це півсвідомі вчинки, це страшний сон, в якому немає ані милосердя, ані повної свідомості, ані маленької згадки про мирне минуле (Ірчан, II, 1958, 219).

УБИВА́ННЯ2 див. вбива́ння1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 352.

Убого

2018-10-15T15:12:16Z

Aobabenko.fzfvs18:

Убого нар. Бѣдно.
УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4-7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр., III, 1952, 543); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було. Жили вони вбого: село невеличке було, і кожен звик латати чоботи сам, а купувати їх по ярмарках (Гр., І, 1963, 262); Живуть [робітники] убого, трудно й нещасно [по робітничих кварталах, передмістях] (Головко, II, 1957, 368); Буйно сходила пшениця, Так, аж серце молоділо… Як же вбого колоситься! Як стебло її змарніло! (Рильський, III, 1961, 67); // безос. присудк. сл. Зупинившись над великим столом з бутафорним полем, вони [студенти] ніби іншими очима розглядають муляжну пересічену місцевість з мініатюрними горбами та річками. Гіпс, пофарбована тирса, що зображає траву… Як убого! (Гончар, Людина.., 1960, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 358.

Талувати

2018-10-15T15:07:16Z

Aobabenko.fzfvs18:

ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал.

1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Гр.).

2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис, 1864, № 11133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 28.

Безденний

2018-10-15T15:03:37Z

Aobabenko.fzfvs18:

БЕЗДЕ́ННИЙ, а, е, діал. Бездонний. Безденна миска . Нам остогидли переднівки в байраках, темних, понурих, безденних (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 8); * Образно. Люта, голодна, безденна зима! (Іван Франко, XIII, 1954, 169).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 125.

Безбородий

2018-10-15T14:58:09Z

Aobabenko.fzfvs18:

БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е.

1. Який не має бороди. Троє мисливців сидять при багатті, Один — безбородий, а два — бородаті (Нех., Казки.., 1958, 41); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8).

2. розм. Молодий, ще не змужнілий. Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху учені хлопці (Мирний, III, 1954, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 120.

Безбоязно

2018-10-15T14:57:01Z

Aobabenko.fzfvs18:

Безбоязно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
БЕЗБО́ЯЗНО. Присл. до безбо́язний. Треба вміти визнати зло безбоязно, щоб твердіше повести боротьбу з ним.. (Ленін, 32, 1951, 320); Долі позаду ти більше не жди. Через безодню безбоязно йди (Щог., Поезії, 1958, 429); Досвітчана мати Жалійка безбоязно, прихильно поставилася до тих розмов (Горд., І, 1959, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 120.

Безладдя

2018-10-15T14:50:57Z

Aobabenko.fzfvs18:

БЕЗЛА́ДДЯ, я, с. Брак будь-якого ладу, порядку, системи. Дурне безладдя лихо діє (Гл., Вибр., 1957, 34); Мелодії сиплються, переплутуються в якомусь хаотичному безладді (Н.-Лев., III, 1956, 305); Веселий та говіркий, він.. насміхувався над повітовим байдикуванням, над порядками городського життя, над громадянським безладдям (Мирний, III, 1954, 190). Надмірного безладдя в кімнаті не було. Каргат перебільшив (Шовк., Інженери, 1935, 148); // Порушення встановленого порядку, норм громадського життя тощо. ..коли продуктивні сили виходять за межі, що їх ставлять їм буржуазні відносини, вони приводять у безладдя все буржуазне суспільство.. (Комун, маніф., 1947, 20); // Розлад, неспокій (про душевний стан людини). Душевна роздвоєність його така важка, внутрішнє безладдя так гнітить його, що він навіть похитується, ідучи (Довж., II, 1959, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 132.

Безгрішшя

2018-10-15T14:42:42Z

Aobabenko.fzfvs18:

БЕЗГРІ́ШШЯ, я, с. Недостача у грошах або відсутність їх. Любий мій Василь Васильович! Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші (Шевч., VI, 1957, 196); Позував йому і один з його учнів, якого довелося взяти через те прокляте безгрішшя (Ільч., Серце жде, 1939, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 124.

Безболісний

2018-10-15T14:40:07Z

Aobabenko.fzfvs18:

БЕЗБО́ЛІСНИЙ, а, е.

1. Який не викликає болю. Справи Петра Шкаруби були не блискучі. Безболісна попервах рана виявилася.. небезпечною (Собко, Шлях.., 1948, 227).

2. перен. Який не супроводиться труднощами, ускладненнями і т. ін., не зв’язаний з ними.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 120.

Беззбройний

2018-10-15T14:34:59Z

Aobabenko.fzfvs18:

БЕЗЗБРО́ЙНИЙ, а, е.

1. Який не має зброї; неозброєний. Плаче беззбройний над братом-борцем так, паче в землю ховає живцем (Л. Укр., І, 1951, 264); Я був беззбройний і поранений (Ю. Янов., І, 1954, 73).

2. перен. Позбавлений засобів захисту від кого-, чого-небудь; беззахисний, безпорадний. Вона відчувала себе беззбройною (Руд., Вітер.., 1958, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 129.