Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Лелека

2013-11-30T13:09:49Z

2013-11-30T11:09:33Z

Alenadzb: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Церква, -ви, '''''ж. ''Церковь. ''Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. ''Шевч. 407. Ум. '''Церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. '''Ном. №4691. Чуб. V. 113. ''В церківку ввійшла. ''Г. Барв. 542. ''На горбочку притулилась убогенька церківця. ''Г. Барв. 136.

Церква — культова споруда у православних, католицьких та окремих протестантських християн, у якій відбуваються релігійні богослужіння.

Архітектура

Домініканський костел у Тернополі&nbsp (тепер церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ);— церква, виконана у стилі бароко

Архітектурні традиції побудови церков почали розвиватись ще близько 2 тисяч років тому. Більшість церков — не звичайні споруди, а справжні витвори мистецтва. Традиції архітектурної побудови переважно залежать від релігійної конфесії.

Католицькі костели будуються переважно за готичними та неоготичними стилями.

Православні храми будють переважно за ренесансними традиціями або за національними та фольклорними традиціями.

Для протестантських кірх характерніший романський стиль.

Інтер'єр більшості церков багато оздоблений. У храмах зустрічаються ікони, іконостаси, фрески, вітражі, скульптури, органи тощо.

Культура та традиції

Найяскравіше церковні традиції збережені у католиків та православних. У цих релігійних конфесій тісно пов'язані парафії із самими церквами. У кожної церкви чи костелу на певне християнське свято припадає храмове свято, яке святкує кожна парафія.

Різновиди церков

Дерев'яна церква у Жовкві — зразок української національної сакральної архітектури
Костел — католицький храм.
Православна церква — церкви православних християн.
Кірха — церкви лютеран.
Дім молитви — церкви Євангелистів та Адвентистів 7 дня.

==Сучасні словники==

ЦЕРКВА, и; род. в. мн. ков, жін.

1. Релігійна організація духівництва і віруючих, об'єднана спільністю вірувань і обрядовості. — Отак бути! — сказав староста. — Діда Уласа як слід поховаємо, що від його грошей зостанеться — на церкву дамо, щоб поминали його праведну душу (Панас Мирний, IV, 1955, 258); [Деві:] Ой, татко, татко! Скажи, за що вони його забили? [Річард:] За книжку.. Там писав він, що образів не треба поважати, що англіканська церква нечестива... (Леся Українка, III, 1952, 17); Католицька церква, римські папи протягом століть вели жорстоку, непримиренну боротьбу проти прогресивних устремлінь людства (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 35); Біблійна легенда про всесвітній потоп всіляко підтримувалась церквою і пануючими класами тому, що вона допомагала їм одурманювати трудящих (Наука і життя, 7, 1958, 48). Автокефальна церква див. автокефальний; Відлучати (відлучити) від церкви див. відлучати; Отці церкви див. отець; Служитель церкви див. служитель; Служник церкви див. служник.

2. Будівля, в якій відбувається християнське богослужіння. Хоч позволив пан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Тарас Шевченко, II, 1963, 47); Перебігаючи у хвилястих полях від висілка до висілка, сонце зачервонило маківки церков, найвищі дерева (Олесь Гончар, III, 1959, 434); Другого дня Катря витопила раненько й зібралася до церкви (Андрій Головко, II, 1957, 215). Соборна церква див. соборний.
http://sum.in.ua/s/cerkva

Церква
-и; род. в. мн. -ко́в, ж.
1) Релігійна організація духівництва і віруючих, об'єднана спільністю вірувань та обрядовості. Автокефальна церква. Відлучати від церкви.
2) Будівля, в якій відбувається християнське богослужіння. Соборна церква.
http://uktdic.appspot.com/?q=%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Церковь.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Церковь1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Церковь2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Церковь4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
http://youtu.be/tC4c2waOs8w
http://youtu.be/3CEojysuYXM
http://youtu.be/nLw4p7X2E-U

==Див. також==
Церква
- м. церква, южн. зап. новг. місце , будинок для християнського богослужіння, храм , Божий храм. У нас церква відрізняється від молитовні освященьем престолу, замінного в похідній, переносній церкві антиминсом. Церква не в колодах, а в р.
http://invivio.net/ua-dict/3646/

Церков кви, ж., заст. Церква. — За покуту,— каже [піп грішникові], — принесеш мені на церков гарнець раків та й два дні підеш на толоку (Март., Тв., 1954, 40); — От чорти/ — Кричить отаман. Опинились; Аж церков бачать. Дяк співа, Попи з кадилами з кропилом; Громада— ніби нежива, Анітелень… (Шевч., І, 1963, 103); [С а в к а:] Ти, Василино, завтра не буди мене рано. В церков, хай бог простить, не піду (Вас, III, 1960, 60).
http://language.br.com.ua/церков/

==Джерела та література==
http://www.salvationchurch.com.ua/tsentralna_tserkva.html
http://www.fimiam.lutsk.ua/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник]]
[[Категорія:Со]]

Церква (від грец. Κυριακη ( οικια ) - (будинок) Господа) - архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.
Головна церква міста або монастиря зазвичай називається собором ( соборним храмом ) ; собором прийнято називати храм , де знаходиться кафедра правлячого єпископа ( архієрея ) .
Православна чи католицька церква складаються як мінімум із вівтарної частини (у православ'ї , як правило , орієнтованої на схід) і примикає до нього приміщення для молільників . У більшості протестантських храмів вівтарів немає ( за винятком лютеранства , англіканства і деяких інших напрямів) .
Протестантські храми , в більшості своїй , не мають чітких правил по внутрішньої організації. Багато протестантські церкви успадкували від католицтва деякі елементи у внутрішній і зовнішній архітектурі.
Зазвичай православний чи католицький храм складаються з декількох взаємопов'язаних частин: см. капела , крипта , боковий вівтар .
Крім стаціонарних існують ще пересувні церкви.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Церковь_(сооружение)

Дім молитви - назва богослужбового споруди ( храму) у євангельських християн ( баптистів , п'ятидесятників ) , адвентистів сьомого дня та деяких інших протестантських деномінацій в Росії. В даний час в тому ж значенні частіше вживається термін « церква » або « церковна будівля » , а « дім молитви » зустрічається частіше в провінції , ніж у великих містах таких як Москва і Санкт -Петербург [джерело не вказано 500 днів ] .
Варіант назви: « молитовний дім».
Назва « дім молитви » взято з Біблії:
«Бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів» ( Іс.56 : 7 )
«І сказав їм: Написано , - Дім Мій буде домом молитви назветься » ( Мф.21 : 13 )
«І навчав їх , кажучи : Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви для всіх народів ? » ( Мк.11 : 17 )
« Говорячи їм : Написано: Дім Мій дім молитви » ( Лк.19 : 46 )
http://ru.wikipedia.org/wiki/Дом_молитвы

Церква

2013-11-30T10:59:09Z

Alenadzb: /* Медіа */

Сокира

Сокира

2013-11-29T14:42:10Z

Alenadzb: /* Зовнішні посилання */

'''Сокира, -ри, '''''ж. ''1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: '''жало '''— лезвіе, '''борідка '''— задняя часть лезвія, '''носок '''— его передняя часть, '''щоки '''— бока, '''голова '''— часть возлѣ обуха, '''ухо '''— дыра, въ которой укрѣплено топорище, '''ручка, держално '''— топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: '''вістрє = жало''', части его также '''носок '''и '''борідка''', выше — '''плече''', возлѣ обуха — '''шия, пазуха = ухо, топорище '''— топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Сокирка, соки́рочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Соки́ра, топір, топірець, бартка — знаряддя праці, призначене для рубання і тесання. Використовується також, як холодна зброя.
Сокира — клин, виготовлений зазвичай із сталі, з отвором, в який вставляється топорище. Протилежний від клину бік сокири називається обухом. Його можна використовувати, як молоток.
Сокира — одне з найдревніших знарядь людини. Її використовували вже десятки тисяч років тому. Найдревніші сокири виготовлялися з каменю і топорища до них прив'язувалися. Мідні, бронзові, залізні й стальні сокири з'являлися відразу ж, як лише розвивалися відповідні технології. Сокира — приклад простого механізму, клину або подвійної похилої площини. Завдяки такій будові зменшується зусилля, яке вимагається від лісоруба або теслі. Крім того, топорище діє, як важіль, що дозволяє збільшити зусилля, яке прикладається до клину. Іноді, при тесанні, використовується не повна довжина топорища. При цьому зменшується ефективність, але збільшується точність.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ce0c27b3-dbf8-11de-9cb8-00e04ccf247e.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21615.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Axt_Handwerk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28e1e904144de6025e704efb44d7c2df.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

Сокира -и, ж.

Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев'яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом – з іншого. || Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Вигострювати сокиру.
http://www.lingvo.ua/ru/Interpret/uk-ru/сокира
Сокира

(знаряддя для рубання й тесання); тупиця, тупець, тупак (тупа сокира); тесак (для тесання); колун (важка, з тупим клинуватим лезом сокира для розколювання колод і дров)
http://uktdic.appspot.com/?q=%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%B0

СОКИРА
и, жін. Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом — з другого. По обіді Гнат узяв сокиру та подавсь на подвір'я лагодити пліт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег (Михайло Стельмах, I, 1962, 452); Як ішов [Давид] у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах. А під лавою сокира — хай тільки поткнуться [нападники]! (Андрій Головко, II, 1957, 135); * У порівняннях. — Мовчи! — писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! (Марко Вовчок, I, 1955, 136); — Совинський на дочці Польського оженився ... взяв плащувату циганку, з таким носом, як сокира... (Панас Мирний, I, 1949, 249); Застряв [Янек] у юрбі, як сокира в деревині, і не міг ані рушити далі, ані повернутися до пана (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 5);
// Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Прийшов і кат з сокирою, найнятий татарин, котрого Вишневецький держав при своєму дворі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 136); Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, бронзові гостроверхі шоломи, луки й бойові сокири (Історія СРСР, I, 1957, 13).
http://sum.in.ua/s/sokyra

==Медіа==
http://youtu.be/1GSiS2M2eqE
http://youtu.be/hLdPbaOdHxQ

==Див. також==

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Сокира
http://dayz-ru.gamepedia.com/Топор

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D1%EE%EA%E8%F0%E0 Сокира]
[[Категорія:Со]]

Сокира, топір, топірець, бартка — знаряддя праці, призначене для рубання і тесання. Використовується також, як холодна зброя.

Сокира — клин, виготовлений зазвичай із сталі, з отвором, в який вставляється топорище. Протилежний від клину бік сокири називається обухом. Його можна використовувати, як молоток.

Сокира — одне з найдревніших знарядь людини. Її використовували вже десятки тисяч років тому. Найдревніші сокири виготовлялися з каменю і топорища до них прив'язувалися. Мідні, бронзові, залізні й стальні сокири з'являлися відразу ж, як лише розвивалися відповідні технології. Сокира — приклад простого механізму, клину або подвійної похилої площини. Завдяки такій будові зменшується зусилля, яке вимагається від лісоруба або теслі. Крім того, топорище діє, як важіль, що дозволяє збільшити зусилля, яке прикладається до клину. Іноді, при тесанні, використовується не повна довжина топорища. При цьому зменшується ефективність, але збільшується точність.

Різновиди.

Сокира, призначена для того, щоб колоти дрова, називається колуном. В ній кут між похилими площинами більший, ніж у сокири, призначеної для рубання.

В Карпатах використовувався топірець - сокира з довгим топорищем, яка служила як знаряддям у господарстві, так і зброєю.

Існує багато різновидів бойових сокир. Поєднання сокири й списа утворює алебарду. Деякі з бойових сокир, наприклад, томагавк, призначені для метання.

Сокира

2013-11-29T14:40:31Z

Alenadzb: /* Джерела та література */

'''Сокира, -ри, '''''ж. ''1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: '''жало '''— лезвіе, '''борідка '''— задняя часть лезвія, '''носок '''— его передняя часть, '''щоки '''— бока, '''голова '''— часть возлѣ обуха, '''ухо '''— дыра, въ которой укрѣплено топорище, '''ручка, держално '''— топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: '''вістрє = жало''', части его также '''носок '''и '''борідка''', выше — '''плече''', возлѣ обуха — '''шия, пазуха = ухо, топорище '''— топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Сокирка, соки́рочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Соки́ра, топір, топірець, бартка — знаряддя праці, призначене для рубання і тесання. Використовується також, як холодна зброя.
Сокира — клин, виготовлений зазвичай із сталі, з отвором, в який вставляється топорище. Протилежний від клину бік сокири називається обухом. Його можна використовувати, як молоток.
Сокира — одне з найдревніших знарядь людини. Її використовували вже десятки тисяч років тому. Найдревніші сокири виготовлялися з каменю і топорища до них прив'язувалися. Мідні, бронзові, залізні й стальні сокири з'являлися відразу ж, як лише розвивалися відповідні технології. Сокира — приклад простого механізму, клину або подвійної похилої площини. Завдяки такій будові зменшується зусилля, яке вимагається від лісоруба або теслі. Крім того, топорище діє, як важіль, що дозволяє збільшити зусилля, яке прикладається до клину. Іноді, при тесанні, використовується не повна довжина топорища. При цьому зменшується ефективність, але збільшується точність.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ce0c27b3-dbf8-11de-9cb8-00e04ccf247e.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21615.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Axt_Handwerk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28e1e904144de6025e704efb44d7c2df.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

Сокира -и, ж.

Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев'яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом – з іншого. || Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Вигострювати сокиру.
http://www.lingvo.ua/ru/Interpret/uk-ru/сокира
Сокира

(знаряддя для рубання й тесання); тупиця, тупець, тупак (тупа сокира); тесак (для тесання); колун (важка, з тупим клинуватим лезом сокира для розколювання колод і дров)
http://uktdic.appspot.com/?q=%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%B0

СОКИРА
и, жін. Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом — з другого. По обіді Гнат узяв сокиру та подавсь на подвір'я лагодити пліт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег (Михайло Стельмах, I, 1962, 452); Як ішов [Давид] у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах. А під лавою сокира — хай тільки поткнуться [нападники]! (Андрій Головко, II, 1957, 135); * У порівняннях. — Мовчи! — писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! (Марко Вовчок, I, 1955, 136); — Совинський на дочці Польського оженився ... взяв плащувату циганку, з таким носом, як сокира... (Панас Мирний, I, 1949, 249); Застряв [Янек] у юрбі, як сокира в деревині, і не міг ані рушити далі, ані повернутися до пана (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 5);
// Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Прийшов і кат з сокирою, найнятий татарин, котрого Вишневецький держав при своєму дворі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 136); Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, бронзові гостроверхі шоломи, луки й бойові сокири (Історія СРСР, I, 1957, 13).
http://sum.in.ua/s/sokyra

==Медіа==
http://youtu.be/1GSiS2M2eqE
http://youtu.be/hLdPbaOdHxQ

==Див. також==

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Сокира
http://dayz-ru.gamepedia.com/Топор

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D1%EE%EA%E8%F0%E0 Сокира]
[[Категорія:Со]]

Сокира

2013-11-29T14:36:28Z

Alenadzb: /* Медіа */

'''Сокира, -ри, '''''ж. ''1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: '''жало '''— лезвіе, '''борідка '''— задняя часть лезвія, '''носок '''— его передняя часть, '''щоки '''— бока, '''голова '''— часть возлѣ обуха, '''ухо '''— дыра, въ которой укрѣплено топорище, '''ручка, держално '''— топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: '''вістрє = жало''', части его также '''носок '''и '''борідка''', выше — '''плече''', возлѣ обуха — '''шия, пазуха = ухо, топорище '''— топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Сокирка, соки́рочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Соки́ра, топір, топірець, бартка — знаряддя праці, призначене для рубання і тесання. Використовується також, як холодна зброя.
Сокира — клин, виготовлений зазвичай із сталі, з отвором, в який вставляється топорище. Протилежний від клину бік сокири називається обухом. Його можна використовувати, як молоток.
Сокира — одне з найдревніших знарядь людини. Її використовували вже десятки тисяч років тому. Найдревніші сокири виготовлялися з каменю і топорища до них прив'язувалися. Мідні, бронзові, залізні й стальні сокири з'являлися відразу ж, як лише розвивалися відповідні технології. Сокира — приклад простого механізму, клину або подвійної похилої площини. Завдяки такій будові зменшується зусилля, яке вимагається від лісоруба або теслі. Крім того, топорище діє, як важіль, що дозволяє збільшити зусилля, яке прикладається до клину. Іноді, при тесанні, використовується не повна довжина топорища. При цьому зменшується ефективність, але збільшується точність.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ce0c27b3-dbf8-11de-9cb8-00e04ccf247e.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21615.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Axt_Handwerk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28e1e904144de6025e704efb44d7c2df.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

Сокира -и, ж.

Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев'яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом – з іншого. || Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Вигострювати сокиру.
http://www.lingvo.ua/ru/Interpret/uk-ru/сокира
Сокира

(знаряддя для рубання й тесання); тупиця, тупець, тупак (тупа сокира); тесак (для тесання); колун (важка, з тупим клинуватим лезом сокира для розколювання колод і дров)
http://uktdic.appspot.com/?q=%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%B0

СОКИРА
и, жін. Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом — з другого. По обіді Гнат узяв сокиру та подавсь на подвір'я лагодити пліт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег (Михайло Стельмах, I, 1962, 452); Як ішов [Давид] у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах. А під лавою сокира — хай тільки поткнуться [нападники]! (Андрій Головко, II, 1957, 135); * У порівняннях. — Мовчи! — писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! (Марко Вовчок, I, 1955, 136); — Совинський на дочці Польського оженився ... взяв плащувату циганку, з таким носом, як сокира... (Панас Мирний, I, 1949, 249); Застряв [Янек] у юрбі, як сокира в деревині, і не міг ані рушити далі, ані повернутися до пана (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 5);
// Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Прийшов і кат з сокирою, найнятий татарин, котрого Вишневецький держав при своєму дворі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 136); Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, бронзові гостроверхі шоломи, луки й бойові сокири (Історія СРСР, I, 1957, 13).
http://sum.in.ua/s/sokyra

==Медіа==
http://youtu.be/1GSiS2M2eqE
http://youtu.be/hLdPbaOdHxQ

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D1%EE%EA%E8%F0%E0 Сокира]
[[Категорія:Со]]

Сокира

2013-11-29T14:31:09Z

Alenadzb: /* Див. також */

'''Сокира, -ри, '''''ж. ''1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: '''жало '''— лезвіе, '''борідка '''— задняя часть лезвія, '''носок '''— его передняя часть, '''щоки '''— бока, '''голова '''— часть возлѣ обуха, '''ухо '''— дыра, въ которой укрѣплено топорище, '''ручка, держално '''— топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: '''вістрє = жало''', части его также '''носок '''и '''борідка''', выше — '''плече''', возлѣ обуха — '''шия, пазуха = ухо, топорище '''— топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Сокирка, соки́рочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Соки́ра, топір, топірець, бартка — знаряддя праці, призначене для рубання і тесання. Використовується також, як холодна зброя.
Сокира — клин, виготовлений зазвичай із сталі, з отвором, в який вставляється топорище. Протилежний від клину бік сокири називається обухом. Його можна використовувати, як молоток.
Сокира — одне з найдревніших знарядь людини. Її використовували вже десятки тисяч років тому. Найдревніші сокири виготовлялися з каменю і топорища до них прив'язувалися. Мідні, бронзові, залізні й стальні сокири з'являлися відразу ж, як лише розвивалися відповідні технології. Сокира — приклад простого механізму, клину або подвійної похилої площини. Завдяки такій будові зменшується зусилля, яке вимагається від лісоруба або теслі. Крім того, топорище діє, як важіль, що дозволяє збільшити зусилля, яке прикладається до клину. Іноді, при тесанні, використовується не повна довжина топорища. При цьому зменшується ефективність, але збільшується точність.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ce0c27b3-dbf8-11de-9cb8-00e04ccf247e.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21615.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Axt_Handwerk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28e1e904144de6025e704efb44d7c2df.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

Сокира -и, ж.

Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев'яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом – з іншого. || Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Вигострювати сокиру.
http://www.lingvo.ua/ru/Interpret/uk-ru/сокира
Сокира

(знаряддя для рубання й тесання); тупиця, тупець, тупак (тупа сокира); тесак (для тесання); колун (важка, з тупим клинуватим лезом сокира для розколювання колод і дров)
http://uktdic.appspot.com/?q=%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%B0

СОКИРА
и, жін. Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом — з другого. По обіді Гнат узяв сокиру та подавсь на подвір'я лагодити пліт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег (Михайло Стельмах, I, 1962, 452); Як ішов [Давид] у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах. А під лавою сокира — хай тільки поткнуться [нападники]! (Андрій Головко, II, 1957, 135); * У порівняннях. — Мовчи! — писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! (Марко Вовчок, I, 1955, 136); — Совинський на дочці Польського оженився ... взяв плащувату циганку, з таким носом, як сокира... (Панас Мирний, I, 1949, 249); Застряв [Янек] у юрбі, як сокира в деревині, і не міг ані рушити далі, ані повернутися до пана (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 5);
// Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Прийшов і кат з сокирою, найнятий татарин, котрого Вишневецький держав при своєму дворі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 136); Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, бронзові гостроверхі шоломи, луки й бойові сокири (Історія СРСР, I, 1957, 13).
http://sum.in.ua/s/sokyra

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D1%EE%EA%E8%F0%E0 Сокира]
[[Категорія:Со]]

Сокира

2013-11-29T14:25:46Z

Alenadzb:

2013-11-29T13:16:30Z

Alenadzb: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==