Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Книга

2013-05-15T19:24:45Z

Alena Igorevna:

== Словник Грінченка ==

'''Книга, -ги, '''''ж. ''1) Книга. ''Листоньки пише, книги читає. ''Чуб. III. 306. ''Ой хто б мої слова списав у книгу. ''К. Іов. 42. 2) Томъ, часть сочиненія. 3) Чайка (птица). Волын. г. Ум. '''Книжечка, книжка. '''''Зроблю маленьку книжечку. ''Шевч. 376. ''Письменному книжка в руки. ''Ном. № 6016. ''Троянське плем’я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло. ''Котл. Ен. IV. 21.

== Інші словники ==
КНИГА, и, жін.

1. Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.). Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (Іван Франко, XI, 1952, 75); Джонатан мовчки розкриває велику книгу, що лежить на столі (Леся Українка, III, 1952, 45); В 1574 р. у друкарні Федорова вийшов «Апостол» — перша друкована книга на Україні (Історія УРСР, I, 1953, 172); Церковні книги; * Образно. Маю звістку, що в 1-й кн. «Современника» появиться мов оповід. «Що записано в книгу життя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405).

2. Зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь записами. То стукав кісточками [Лубенець] на рахівниці, то виписував нові і нові цифри з бухгалтерських книг (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 37); В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Олесь Гончар, III, 1959, 460).
Домова книга див. домовий; Книга скарг — книжка, куди записують скарги, побажання.''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 196.''

книга іменник жіночого роду ''Орфографічний словник української мови.''

книга скарг — книга жалоб ''Українсько-російський словник''

Біблійний вислів: у Посланні апостола Павла до філіпійців називаються його сподвижники, "імена яких – у книзі життя" (4, 3). Згадки про книгу життя (призначення), в яку вписуються імена праведників і з якої викреслюються імена грішників, зустрічаються і в інших місцях так званого "святого письма". Вживається у значенні: майбутнє людини, те, що їй "призначене долею". ''Словник крилатих висловів''

Вираз походить з Біблії (Апокаліпсис, 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку "ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розкрити, щоб подивитися в неї". Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне. ''Словник крилатих висловів''

== Це цікаво знати! ==
У Давньому Єгипті для запису, з часів Першої Династії, використовувався папірус (вид паперу, зробленого із стебел однойменної рослини). Окремі листи папірусу, для зручності зберігання, склеювалися в сувої. Ця традиція набула широкого поширення в Стародавній Греції та Давньому Римі, хоча є свідчення, що використовувалися так само деревна кора[1] інші матеріали. Згідно з Геродотом у (Історія 5:58), фінікійці принесли писемність і папірус в Стародавній Греції близько X або IX століття до н. е. Грецьким словом для папірусу як матеріалу для записів стало «Бібліон», а для книги — «Біблос». Від слова «Біблос» утворилося слово бібліотека, яке походить від назви фінікійського портового міста Біблос, через який папірус експортувався до Стародавній Греції.

У школах, бухгалтерії і для нотаток зазвичай використовувалися воскові таблички. Вони мали перевагу багаторазового використання: віск можна було розплавити і наносити новий текст. Зв'язування таких табличок — можливий попередник сучасних книг.

== Див. також ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0]

Сас Анастасія

[[Категорія:Кн]]

Книга

2013-05-15T19:23:06Z

Alena Igorevna:

== Словник Грінченка ==

'''Книга, -ги, '''''ж. ''1) Книга. ''Листоньки пише, книги читає. ''Чуб. III. 306. ''Ой хто б мої слова списав у книгу. ''К. Іов. 42. 2) Томъ, часть сочиненія. 3) Чайка (птица). Волын. г. Ум. '''Книжечка, книжка. '''''Зроблю маленьку книжечку. ''Шевч. 376. ''Письменному книжка в руки. ''Ном. № 6016. ''Троянське плем’я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло. ''Котл. Ен. IV. 21.

== Інші словники ==
КНИГА, и, жін.

1. Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.). Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (Іван Франко, XI, 1952, 75); Джонатан мовчки розкриває велику книгу, що лежить на столі (Леся Українка, III, 1952, 45); В 1574 р. у друкарні Федорова вийшов «Апостол» — перша друкована книга на Україні (Історія УРСР, I, 1953, 172); Церковні книги; * Образно. Маю звістку, що в 1-й кн. «Современника» появиться мов оповід. «Що записано в книгу життя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405).

2. Зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь записами. То стукав кісточками [Лубенець] на рахівниці, то виписував нові і нові цифри з бухгалтерських книг (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 37); В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Олесь Гончар, III, 1959, 460).
Домова книга див. домовий; Книга скарг — книжка, куди записують скарги, побажання.''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 196.''
'''
книга''' іменник жіночого роду ''Орфографічний словник української мови.''

книга скарг — книга жалоб ''Українсько-російський словник''

Біблійний вислів: у Посланні апостола Павла до філіпійців називаються його сподвижники, "імена яких – у книзі життя" (4, 3). Згадки про книгу життя (призначення), в яку вписуються імена праведників і з якої викреслюються імена грішників, зустрічаються і в інших місцях так званого "святого письма". Вживається у значенні: майбутнє людини, те, що їй "призначене долею". ''Словник крилатих висловів''

Вираз походить з Біблії (Апокаліпсис, 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку "ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розкрити, щоб подивитися в неї". Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне. ''Словник крилатих висловів''

== Це цікаво знати! ==
У Давньому Єгипті для запису, з часів Першої Династії, використовувався папірус (вид паперу, зробленого із стебел однойменної рослини). Окремі листи папірусу, для зручності зберігання, склеювалися в сувої. Ця традиція набула широкого поширення в Стародавній Греції та Давньому Римі, хоча є свідчення, що використовувалися так само деревна кора[1] інші матеріали. Згідно з Геродотом у (Історія 5:58), фінікійці принесли писемність і папірус в Стародавній Греції близько X або IX століття до н. е. Грецьким словом для папірусу як матеріалу для записів стало «Бібліон», а для книги — «Біблос». Від слова «Біблос» утворилося слово бібліотека, яке походить від назви фінікійського портового міста Біблос, через який папірус експортувався до Стародавній Греції.

У школах, бухгалтерії і для нотаток зазвичай використовувалися воскові таблички. Вони мали перевагу багаторазового використання: віск можна було розплавити і наносити новий текст. Зв'язування таких табличок — можливий попередник сучасних книг.

== Див. також ==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0]

Сас Анастасія

[[Категорія:Кн]]

Лелека

2013-05-15T19:03:06Z

Alena Igorevna:

== Словник Грінченка ==

'''Леле́ка, -ки, '''''ж. ''Аистъ, Ciconia. ''Облітав сердега море й землі, як лелека. ''Мкр. Н. Ум. '''Леле́чка. '''Ув. '''Леле́чище. '''
[[Категорія:Ле]]

== Інші словники ==
ЛЕЛЕКА, и, чол. і жін. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 123); На. високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Олександр Довженко, I, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Михайло Стельмах, II, 1962, 291);
// рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 26); * У порівняннях. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Юрій Яновський, I, 1958, 90). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474.''
'''
ЛЕЛЕКА''' м. и ж. аист ''Українсько-російський словник''

'''Лелека''', чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер. ''Словник синонімів Караванського''

== Це цікаво знати! ==
Давній зв'язок лелеки з людиною відображений у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.

В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.

В Західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому він є символом народження.

Лелека є улюбленим, але неофіційним символом Ельзасу, зокрема Страсбургу.

Поважають птаха і у Польщі. Його обрали нацональним символом на Expo 2000 в Гановері.

Лелека — національний птах Білорусі.

У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним з гроном винограду в дзьобі.

== Див. також ==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9]
[http://biomon.org/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/leleka-publications/]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9]
[http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=383]

Сас Анастасія

Лелека

2013-05-15T19:01:06Z

Alena Igorevna:

Імператор

2013-05-15T18:36:14Z

Alena Igorevna: Сторінка очищена

Дерево

2013-05-15T18:34:50Z

Alena Igorevna:

== Словник Б. Д. Грінченка ==

'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево
загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.

== Інші словники ==

ДЕРЕВО, а, сер.

1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома,, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231);
// тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95).
▲ Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу.
♦ За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.

2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30);
// перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

'''ДЕРЕВО'''... Перша частина складних слів, що відповідає слову дерево, напр.: деревопластик, деревосадіння.''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

де́рево – іменник середнього роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ДЕРЕВО''' багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

== Це цікаво! ==
Найчастіше у фольклорі як світове дерево виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана-хазяїна на його дворі.

Деревом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою». Збереглися й загадки про дерево-рік:
« Дуб-дуб довго-вік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім'я є. »

У міфологічних уявленнях світ членувався на три плани:

людина (мікрокосм),
суспільство,
всесвіт (макрокосм).

Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. Причому всі явища природи, події в суспільстві й переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох планів, так і в них усіх одночасно і взаємопов'язано, як у єдиному організмі. А дерево було посередником між цими світами, або й розміщувало ці світи на собі. За його допомогою можна було переходити з одного світу в інший (у світ предків, на небесний світ).

== Див також ==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE]
[http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=19]

Виконала: Сас Анастасія

[[Категорія:Де]]

Файл:Derevo.jpeg

2013-05-15T18:33:24Z

Alena Igorevna: Alena Igorevna завантажив нову версію «Файл:Derevo.jpeg»

Дерево

2013-05-15T18:32:43Z

Alena Igorevna:

== Словник Б. Д. Грінченка ==

'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево
загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.

== Інші словники == [[Файл:derevo]]

ДЕРЕВО, а, сер.

1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома,, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231);
// тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95).
▲ Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу.
♦ За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.

2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30);
// перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

'''ДЕРЕВО'''... Перша частина складних слів, що відповідає слову дерево, напр.: деревопластик, деревосадіння.''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

де́рево – іменник середнього роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ДЕРЕВО''' багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

== Це цікаво! ==
Найчастіше у фольклорі як світове дерево виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана-хазяїна на його дворі.

Деревом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою». Збереглися й загадки про дерево-рік:
« Дуб-дуб довго-вік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім'я є. »

У міфологічних уявленнях світ членувався на три плани:

людина (мікрокосм),
суспільство,
всесвіт (макрокосм).

Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. Причому всі явища природи, події в суспільстві й переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох планів, так і в них усіх одночасно і взаємопов'язано, як у єдиному організмі. А дерево було посередником між цими світами, або й розміщувало ці світи на собі. За його допомогою можна було переходити з одного світу в інший (у світ предків, на небесний світ).

== Див також ==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE]
[http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=19]

Виконала: Сас Анастасія

[[Категорія:Де]]

Файл:Derevo.jpeg

2013-05-15T18:32:01Z

Alena Igorevna: Alena Igorevna завантажив нову версію «Файл:Derevo.jpeg»

Файл:Derevo.JPG

2013-05-15T18:27:31Z

Alena Igorevna:

Дерево

2013-05-15T18:23:43Z

Alena Igorevna:

Дерево

2013-05-15T18:21:06Z

Alena Igorevna:

== Словник Б. Д. Грінченка ==

'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево
загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.

== Інші словники ==

ДЕРЕВО, а, сер.

1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома,, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231);
// тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95).
▲ Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу.
♦ За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.

2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30);
// перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

'''ДЕРЕВО'''... Перша частина складних слів, що відповідає слову дерево, напр.: деревопластик, деревосадіння.''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

де́рево – іменник середнього роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ДЕРЕВО''' багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

== Це цікаво! ==
Найчастіше у фольклорі як світове дерево виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана-хазяїна на його дворі.

Деревом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою». Збереглися й загадки про дерево-рік:
« Дуб-дуб довго-вік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім'я є. »

У міфологічних уявленнях світ членувався на три плани:

людина (мікрокосм),
суспільство,
всесвіт (макрокосм).

Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. Причому всі явища природи, події в суспільстві й переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох планів, так і в них усіх одночасно і взаємопов'язано, як у єдиному організмі. А дерево було посередником між цими світами, або й розміщувало ці світи на собі. За його допомогою можна було переходити з одного світу в інший (у світ предків, на небесний світ).

== Див також ==
[http://www.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE]
[http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=19]

Виконала: Сас Анастасія

[[Категорія:Де]]

Дерево

2013-05-15T18:19:51Z

Alena Igorevna:

== Словник Б. Д. Грінченка ==

'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево
загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.

== Інші словники ==

ДЕРЕВО, а, сер.

1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома,, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231);
// тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95).
▲ Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу.
♦ За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.

2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30);
// перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

'''ДЕРЕВО'''... Перша частина складних слів, що відповідає слову дерево, напр.: деревопластик, деревосадіння.''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

де́рево – іменник середнього роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ДЕРЕВО''' багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

== Це цікаво! ==
Найчастіше у фольклорі як світове дерево виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана-хазяїна на його дворі.

Деревом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою». Збереглися й загадки про дерево-рік:
« Дуб-дуб довго-вік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім'я є. »

У міфологічних уявленнях світ членувався на три плани:

людина (мікрокосм),
суспільство,
всесвіт (макрокосм).

Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. Причому всі явища природи, події в суспільстві й переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох планів, так і в них усіх одночасно і взаємопов'язано, як у єдиному організмі. А дерево було посередником між цими світами, або й розміщувало ці світи на собі. За його допомогою можна було переходити з одного світу в інший (у світ предків, на небесний світ).

== Див також ==
[http://www.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE]
[http://www.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE]
[http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=19]

Виконала: Сас Анастасія

[[Категорія:Де]]

Дерево

2013-05-15T18:16:55Z

Alena Igorevna:

== Словник Б. Д. Грінченка ==

'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево
загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.

== Інші словники ==

ДЕРЕВО, а, сер.

1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома,, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231);
// тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95).
▲ Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу.
♦ За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.

2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30);
// перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

'''ДЕРЕВО'''... Перша частина складних слів, що відповідає слову дерево, напр.: деревопластик, деревосадіння.''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.''

де́рево – іменник середнього роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ДЕРЕВО''' багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

== Це цікаво! ==
Найчастіше у фольклорі як світове дерево виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана-хазяїна на його дворі.

Деревом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою». Збереглися й загадки про дерево-рік:
« Дуб-дуб довго-вік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім'я є. »

У міфологічних уявленнях світ членувався на три плани:

людина (мікрокосм),
суспільство,
всесвіт (макрокосм).

Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. Причому всі явища природи, події в суспільстві й переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох планів, так і в них усіх одночасно і взаємопов'язано, як у єдиному організмі. А дерево було посередником між цими світами, або й розміщувало ці світи на собі. За його допомогою можна було переходити з одного світу в інший (у світ предків, на небесний світ).

== Див також ==
[http://www.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE]
[http://www.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE]
[http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=19]

[[Категорія:Де]]

Файл:Derevo.jpeg

2013-05-15T18:15:05Z

Alena Igorevna: