Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Середняк

2025-04-14T10:28:32Z

A.tsarenok:

'''Середняк, -ка, '''''м. ''Сердцевина рога. См. '''Осередок 1. '''Вас. 163.
[[Категорія:Се]]

==Сучасні словники==
{| class="wikitable"
'''Середняк''' (чистотіл звичайний) - Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку, обробляв її власними силами і займав проміжне становище між бідняком та куркулем.
{| class="wikitable"
Середняки — одна із трьох верств селянства за триступеневою градацією, використовуваною більшовиками до завершення суцільної колективізації сільського господарства (бідняки — середняки — куркулі). Соціальна диференціація селянства була закономірним наслідком його переходу зі стану в клас суспільний під впливом розвитку ринкових відносин. Феномен «чорного переділу» засвідчував визрівання на селі соціальних суперечностей, хоча зростаюча земельна й майнова нерівність не усувала спільних інтересів, притаманних селянству як класу. Триступенева градація не мала статистично чітких критеріїв.
До наймитів та бідняків зараховувалися малоземельні та безземельні селяни, які не могли прогодувати сім'ю за рахунок власного господарства, а тому наймалися працювати в сусідів або шукали додаткового заробітку поза місцем проживання. До заможних селян відносилися ті, хто використовував найману працю і мав солідні товарні лишки продукції.
Середняки розташовувалися посередині між заможними та бідняцькими верствами. Вони могли за сприятливих обставин виробляти товарну продукцію, але в невеликих кількостях.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Середняк.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Середняк_поле.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селяни.jpg|x140px]]
|}

==Джерело==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет економіки та управління]]

Лікарчин

2024-04-19T11:08:35Z

A.tsarenok:

'''Лікарчин, -на, -не'''. Принадлежащій лѣкаркѣ, докторшѣ.
[[Категорія:Лі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови в 11 томах (СУМ):

Ліка́рчин, а, ч., заст. 1. Лікар. 2. Те саме, що ліка́рство.
Ліка́рчин - застаріле слово, що означало "лікар" або "лікарство".

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лікарчин.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лікарчин 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лікарчин 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лікарчин 4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KkE4E6mTEys}}

==Див. також==
https://ukr-mova.in.ua/library/paronimu/likarskuj,-likarskuj,-likarnyanuj
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/
https://www.slovnyk.org/
https://www.slovnyk.org/
http://slovopedia.org.ua/
https://www.inmo.org.ua/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Характерник

2024-04-19T11:08:10Z

A.tsarenok:

'''Характе́рник, -ка, '''''м. ''Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. ''Став я шукать знахарів та усяких характерників. ''Стор. М. Пр. 41.
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==
ХАРАКТЕРНИК, а, ч. 1. заст. [[Чаклун]], чарівник (у 1 знач.). - Дід мій був запорожець.. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був і великий характерник: знався з відьмами, з чортами (Стор., І, 1957, 81); [Мусій:] Дивимось, аж то не наш в'язень, а щось неподобне.. Дак що ж, коли він, сам казав, що він характерник!. Бо як глянули до в'язниці, то то був там козак, а то вже стала дівчина... (Гр., II, 1963, 569).

2. перен., розм. Те саме, що [[чарівник]] 2. Видно, він очарував її, характерник чорнобровий!.. Вона мало що пам'ятає з того часу про той вечір (Мирний, І, 1954, 218); А спів Садовського! А Саксаганський-маг! Два характерники, Панас той і Микола, Що народилися в розложистих степах (Рильський, Поеми, 1957, 276).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[[https://www.youtube.com/watch?v=xs7h8ql9lE4 Хто такий козак-характерник та чому він наводив страх на ворогів?]]
==Див. також==
[[http://xn----7sbabirvo2ammddtcfe8b2a.xn--j1amh/articles/kharakternyk.html характерник]]
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Побивання

2024-04-19T11:07:42Z

A.tsarenok:

'''Побива́ння, -ня, '''''с. ''Забота, печаль. Г. Барв. 133. ''Душа моя втомилась побиванням. ''К. Іов. 21.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОБИВАННЯ, я, с. 1. [[Тужіння]] за ким-небудь. За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Збан., Переджнив'я, 1960, 56).

2. [[Турбота]], [[клопіт]] про кого-небудь. - А унучечка ваша дуже слаба? - Невелика там слабість, та велике побивання (Вовчок, І, 1955, 241); Один тільки раз він [Василь] відгукнувся на її [Лідине] побивання. І все ж не так, як чекала вона (Мушк., Серце.., 1962, 298).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тужіння_2_.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Турбота2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тужіння_3_.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZjC5Ci_fOWs}}
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Розігратися

2024-04-19T11:07:20Z

A.tsarenok:

'''Розігра́тися, -ра́юся, -єшся, '''''гл. ''Разыграться. ''Розігрався мій кінь підо мною. ''Чуб. V. 259. ''Розігрались сліпії проти пятниці святиї. ''Ном. № 4649. ''В неділеньку рано розігралось море. ''Чуб. V. 450.
[[Файл:Гратися12.04.jpg|міні]]

[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
РОЗІГРУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗГРАВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗІГРАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою. ''- Куди ти підеш? - гукнули на неї дівчата. - Ще тільки розігралися, а ти вже і втікати'' (Кв.-Осн., II, 1956, 322); ''* Образно. А надворі - рай: сонце, наче панна у пишному одязі, розгулялося-розігралося'' (Мирний, III, 1954, 137); // Почати дуже гарцювати (про коня). ''- Ну, розігралась,- покрикував [Йонька] і вдарив її [кобилу] дугою під бік: вона цокнула копитами об голоблі і зайшла для запряжки'' (Тют., Вир, 1964, 396). <br />

2. перев. док., розм. Граючи на сцені або виконуючи що-небудь на музичному інструменті, поступово увійти в роль. ''Будьте здорові, дядьки та братця! А дайте лишень за бандуру узяться, Та на бандурі розіграться'' (Укр. поети-романтики.., 1968, 136); ''Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася'' (Черемш., Тв., 1960, 221). <br />

3. перев. док. Граючи в яку-небудь спортивну гру, поступово набути спортивної форми. ''Розігравшись і прагнучи тільки виграшу, класні команди інтенсивно набирають очки'' (Літ. Укр., 13.IX 1966, 4). <br />

4. Посилюватися, наростати з великою інтенсивністю (про стихійні явища природи).''Огонь розходився, розігрався... Уже він кругом охопив Чіпку (Мирний, І, 1949, 309); Вночі подув вітер, розігралася хурделиця'' (Збан., Ліс. красуня, 1955, 19); // Хвилюватися, ставати бурхливим, штормовим (про море, річку і т. ін.). ''Балатон розігрувався. Тьмяно, сталево поблискували навкруги розгойдані водяні масиви (Гончар, Новели, 1954, 55); В неділоньку рано розігралося море'' (Чуб., V, 1874, 450); ''Розігрався Дунай Та гука на наш край'' (Манж., Тв., 1955, 77); // Проявлятися з великою силою (про фізичний або моральний стан людини, про думки, почуття і т. ін.).''Що людству до Віталикових переживань, що йому до цієї маленької мікроскопічної драми, що розігрується десь у вівчарському степовому радгоспі?'' (Гончар, Тронка, 1963, 47); ''Дід ліг. Івась перевернувся. Тихо. Думки у Івася розігралися'' (Мирний, І, 1954, 172). <br />

5. Відбуватися, траплятися (про які-небудь події). ''Вона бачила, що тепер настала рішуча хвиля, що на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть'' (Фр., VI, 1951, 19); ''Світова революція розігралась саме тепер, коли Радянська влада стала всенародним установленням (Ленін, 37, 1973, 208).'' <br />

6. тільки недок. Розподілятися, присуджуватися через лотерею, шляхом жеребкування і т. ін. ''В заключний день змагань розігрувались звання чемпіонів країни з окремих видів багатоборства'' (Рад. Укр., 15.V 1962, 4). <br />

7. тільки недок. Пас. до розігрувати 1, 3, 4. ''Інколи Борисові здавалося, ніби.. все робиться само собою, немов по нотах розігрується чудесна симфонія'' (Собко, Біле полум'я, 1952, 319); ''Складні й хитромудрі розігруються на зеленому полі комбінації'' (Вишня, І, 1956, 406). <br />

[[Файл:Музика інструмент.jpg|міні]]
[[Файл:Спортивні.jpg|міні]]
[[Файл:Жеребкування.jpg|міні]]

==Відмінювання==
{| class="wikitable"
|-
! ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| 1 особа || розігруюся || розігруємося
|-
| 2 особа || розігруєшся || розігруєтеся
|-
| 3 особа || розігрується || розігруються
|}

{| class="wikitable"
|-
! МАЙБУТНІЙ ЧАС !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| 1 особа || розігруватимуся || розігруватимемося
|-
| 2 особа || розігруватимешся || розігруватиметеся
|-
| 3 особа || розігруватиметься || розігруватимуться
|}

{| class="wikitable"
|-
! МИНУЛИЙ ЧАС!! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| Чоловічий рід || розігрувався ||
|-
| Жіночий рід || розігрувалася || розігрувалися
|-
| Середній рід || розігрувалося ||
|}

{| class="wikitable"
|-
! НАКАЗОВИЙ СПОСІБ !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| 1 особа || || розігруймося
|-
| 2 особа || розігруйся || розігруйтеся
|-
|}

{| class="wikitable"
|-
! ДІЄПРИСЛІВНИК !! ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС !! МИНУЛИЙ ЧАС
|-
| || розігруючись || розігрувавшись
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php/index.php?swrd=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Осмолювати

2024-04-19T11:06:55Z

A.tsarenok:

Осмолювати, юю, юєш, недок., Осмолити, лю, лиш, док., перех. Покривати з поверхні або просочувати смолою. ''Якось баба напалась на діда: - Зроби та й зроби мені, діду, солом'яного бичка і осмоли його смолою (Ів., Укр.. казки, 1950, 23).''
[[Файл:Смола.jpg|міні|Смола]]
[[Файл:Епоксидна смола.jpg|міні|Приклад покриття поверхні епоксидною смолою]]
==Відмінювання==
{| class="wikitable"
|-
! ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| 1 особа || осмолюю || осмолюємо
|-
| 2 особа || осмолюєш || осмолюєте
|-
| 3 особа || осмолює || осмолюють
|}

{| class="wikitable"
|-
! МАЙБУТНІЙ ЧАС !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| 1 особа || осмолюватиму || осмолюватимемо
|-
| 2 особа || осмолюватимеш || осмолюватимете
|-
| 3 особа || осмолюватиме || осмолюватимуть
|}

{| class="wikitable"
|-
! МИНУЛИЙ ЧАС !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| Чоловічий рід || осмолював ||
|-
| Жіночий рід || осмолювала || осмолювали
|-
| Середній рід || осмолювало ||
|}

{| class="wikitable"
|-
!НАКАЗОВИЙ СПОСІБ !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| 1 особа || || осмолюймо
|-
| 2 особа || осмолюй || осмолюйте
|}

{| class="wikitable"
|-
! ЧАСИ !! ДІЄПРИСЛІВНИК
|-
| Теперішній час || осмолюючи
|-
| Минулий час || осмолювавши
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Набоженство

2024-04-19T11:06:37Z

A.tsarenok:

Набоже́нство, а, с ., діал. Богослужіння, церковна відправа, набожність, служба Божа. ''То й любо було в церкві постояти, набоженства послухати (Свидн., Люборацькі, 1955, 7).''
[[Файл:Богослужіння.jpg|міні|Богослужіння]]
[[Файл:Церковна відправа.jpg|міні|Церковна відправа]]

==Приклад у літературі==
"Тріумф" Іван Франко. ''Патер не мав сьогодні раннього оfficium* у костьолі; пріор звільнював його завсіди від раннього спільного '''набоженства''', коли на нього випадав обов’язок мати вполудне проповідь по сумі, а пополудні сидіти в сповідальниці.''
==Відмінювання==
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина!! Множина!!
|-
| Називний || Набоженство || Набоженства
|-
| Родовий || Набоженства || Набоженств
|-
| Давальний || Набоженству || Набоженствам
|-
| Знахідний || Набоженство || Набоженства
|-
| Орудний || Набоженством || Набоженствами
|-
| Місцевий || На/у набоженстві || На/у набоженствах
|-
| Кличний || Набоженство || Набоженства
|}

==Медіа==
https://www.youtube.com/watch?v=uMURdKnXDRk

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Лушпиночка

2024-04-19T11:06:09Z

A.tsarenok:

Лушпиночка, и, ж. Зменш.- пестл. до лушпина.
''Хима.. поставила на припічок горщик з гарячою бараболею в лушпинках (Коцюб., І, 1955, 87); Інколи лушпинка від насіння приліплялась до нижньої губи, і тоді вона [дівчина] коротко дмухала через губу, щоб лушпинка злетіла (Смолич, День.., 1950, 16).''
[[Файл:Лупшинаjpg.jpeg|міні]]
[[Файл:Лушпина.jpg|міні]]
==Сучасні словники==
ЛУШПИНОЧКА, и, ж. 1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін.
''Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).''
<br /> 2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга.
''Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).''
:
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний || Лушпиночка || Лушпиночки
|-
| Родовий|| Лушпиночки || Лушпиночок
|-
| Давальний|| Лушпиночці || Лушпиночкам
|-
| Знахідний || Лушпиночку || Лушпиночки
|-
| Орудний || Лушпиночкою || Лушпиночками
|-
| Місцевий || На/у лушпиночці || На/у лушпиночках
|-
| Кличний || Лушпиночко || Лушпинки
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BF%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Шаделина

2024-04-19T11:05:48Z

A.tsarenok:

[[Файл:330px-Icicles.jpg|міні]]
Шаделина, ни, ж. = Ошада. Вх. Лем. 450.
Шаделина, -и, ж. , зах. Льодяні бурульки на деревах.

==Сучасні словники==
Буру́лька - це крижаний сталактит (рідше - висячий полій), який утворюється на краях нависаючих предметів, на скельних виступах, берегових обривах, проводах, галузках дерев і т. д., а також у підземних порожнинах гірських порід при пошаровому наморожуванні води, коли вона повільно стікає або капає. Бурульки звичайно мають конусоподібну форму з вершиною діаметром кілька міліметрів унизу. Будова бурульок подібна до будови градин.
{| class="wikitable"
|- Ошада - іменник, жіночий рід, неістота
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний|| Ошада || Ошади
|-
| Родовий || Ошади || Ошад
|-
| Давальний || Ошаді || Ошадам
|-
| Знахідний || Ошаду || Ошади
|-
| Орудний || Ошадою || Ошадами
|-
| Місцевий || На/у ошаді || На/у ошадах
|-
| Кличний || Ошадо || Ошади
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Даяк

2024-04-19T11:04:18Z

A.tsarenok:

'''Даяк, '''''нар. ''Какъ нибудь. Вх. Лем. 409.
[[Категорія:Да]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Словник української мови (тлумачний) за ред. О. С. Мельничука (2017):

ДАЯ́К - імен. ч., рідко вжив.
Чоловік з народу даяків.
Житель острова Калімантан (Індонезія).
Дая́ки (малай. Dayak «язичник») — група австронезійських народів, корінне населення острову Калімантан.Даяки є автохтонами Калімантану і розселені по всьому острову, адміністративно належачи як до Індонезії, так і до Малайзії та Брунею.
Селяться у річкових долинах внутрішньої частини острова, а також частково на узбережжі малайзійського штату Саравак у гирлах річок Кахаян і Капуас.
Через важкодоступність територій проживання даяків, а відтак слабке вивчення, відсутня задовільна наукова класифікація даяків, точні і вивірені дані про їх етнографію та чисельність. Оціночно, за даними 1988 року, налічувалося бл. 3,5 млн даяків.
Етнонім даяки — типовий екзонім, який означає в перекладі з малайської «чужинець, паганець», без жодного вичленування окремих груп. Насправді, даяки — це величезна кількість племен (понад 400, як великих, так і малих), які наразі часто штучно об'єднуються в єдину етнічну спільноту.

2. Український літературний енциклопедичний словник (1990):
ДАЯ́КИ - етнічна група народів на о. Калімантан (Індонезія).

3. Академічний тлумачний словник української мови (2019):
ДАЯ́К - не зафіксовано.

4. Словник української мови в 11 томах (1984):
ДАЯ́К - не зафіксовано.

5. Етимологічний словник української мови (1970):
ДАЯ́К - запозичення з голландської мови (Dajak).
Зверніть увагу:

Слово "даяк" вживається рідко у сучасній українській мові.
Його частіше замінюють етнонімом "даяки".
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дяки.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гравюра даяк.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Племя.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UNUniversity}}
{{#ev:youtube|SergeiEvstifeev}}
==Див. також==

==Джерела та література==
https://en.wikipedia.org/wiki/Dayak_people
https://slovnyk.ua/translit.php
http://ukrlit.org/slovnyk
https://slovnyk.ua/
https://www.etymonline.com/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Хамула

2024-04-19T11:03:45Z

A.tsarenok:

'''Хамула, -ли, '''''об. ''1) Неуклюжій, неповоротливый. Черк. у. 2) Очень плохой супъ. Вх. Зн. 76.
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
ХАМУЛА, и, ч. і ж., заст., розм., лайл. Те саме, що хам і хамка. - Чого ти на мене тикаєш? Я тобі не дам грошей за місяць. Ніяк не привчимо цих хамул, як треба розмовлять з панами (Н.-Лев., II, 1956, 209); [Шмуль:] Ну, ти, хамула! Чого штовхаєшся? (Вас., III, 1960, 427); // Вайлувата, незграбна людина.

Хамула — давня страва української кухні. Це чудовий літній солодкий суп із вишень. Готують його тоді, коли на вулиці стає дуже спекотно, достигають вишні і не хочеться їсти ситних, жирних чи гарячих страв. Готують його по усій Україні, хоча в різних частинах України можуть називати по іншому.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1898.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хамло.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хамула.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|K926vniKn1Q}}

https://www.volyn.com.ua/news/46851-khamula.html
==Див. також==

==Джерела та література==

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A5%D0%90%D0%9C%D0%A3%D0%9B%D0%90
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%85%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%BB%D0%B0
https://www.volynnews.com/news/all/volynska-khamula-kyselytsia-khay-iak-nazyvay-a-smak-nadzvychaynyy/
==Зовнішні посилання==

Бугаш

2024-04-19T11:02:48Z

A.tsarenok:

'''Бугаш, -ша, '''''м. ''Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови (тлумачний) за ред. О. С. Мельничука (2017):
БУГА́Ш - імен. ч., розм.
Запущений ліс.

2. Український літературний енциклопедичний словник (1990):
БУГА́Ш - не зафіксовано.

3. Академічний тлумачний словник української мови (2019):
БУГА́Ш - не зафіксовано.

4. Словник української мови в 11 томах (1984):
БУГА́Ш - не зафіксовано.

5. Етимологічний словник української мови (1970):
БУГА́Ш - походить від рум. bugaș "непридатний для обробітку ліс".
Зверніть увагу:
Слово "бугаш" вживається переважно в розмовному мовленні, частіше на Західній Україні.
У деяких словниках воно може бути відсутнє.

Також каситське слово «Бугаш» означає (бог).Кассити (аккад. кашшу) — давні племена, що мешкали в гірських місцевостях Західного Ірану, у верхів'ях річки Діяли та її притоку, біля північно-західних меж Еламу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бугаш.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бог.jpeg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D1%96-%D0%91%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%88
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8
==Джерела та література==
http://ukrlit.org/slovnyk
https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
https://slovnyk.ua/
https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D1%96-%D0%91%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%88
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Химородник

2024-04-19T11:02:16Z

A.tsarenok:

'''Хи́мородник, -ка, '''''м. ''Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. ''Проклятий химородник, що заморочив вам голови. ''К. ЧР. 194.
[[Категорія:Хи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''ХИМОРО́ДНИК''' «чаклун, характерник».
'''ХИМОРО́ДНИК''' заст. (той, хто ворожить).
'''ХИМОРОДНИК''', а, ч., заст. Ворожбит. «Що ж,- думає [Петро], - як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха». Да ступивши швидкою ходою ступнів з десяток, зупинивсь ізнов, наче об стіну вдаривсь (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).

'''Химородник''', харій, характерник, галдовник - Назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який займався не лише ворожінням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та фізичною підготовкою, про що існує ряд історичних свідчень очевидців, народних легенд та переказів. Химородник, характерник - людина, яка цвіте по життю. Людина з надзвичайними здібностями, досвідчений воїн.
Їх завжди виставляли в перші ряди під час бою і вони залякували ворога, замовляли йому зброю, знали як це робити. Деякі володіли надзвичайними здібностями - вміли входити у стани зміненої свідомості, в Силу і вдвох рубали ціле військо ворогів. Деякі з них могли так швидко рухатися, що тисячі полчищ ворогів не могли їм протистояти. Розповідають історії як вони вміли керувати природними стихіями. Козак на коні починав крутити шаблюкою над головою, раптово він зникав, здіймався жахливий смерч і розносив усе і всіх довкола. Вони вміли переходити в інші простори і діяли звідтам в цьому, проявленому. Сила такої дії була разів в 100 вищою, ніж прямий удар рядового козака. Вони вміли перетворюватися у різних звірів, володіли їхьою силою та здібностями. Могли взагалі бути невидимими для ворога. На думку В. Пилата:«Після хрещення Русі, переслідувані князями та греками волхви, жерці і воїни-охоронці храмів об’єднувалися у таємні громади і у віддалених від міст місцях почали створювати Січі. На островах Дніпра, побережжях Бугу і Дністра, в Карпатах і багаточисельних лісах України (Русі) волхви заснували школи бойового гартування і вишколу, в яких шлях воїна до вершин досконалості опирався на рідну віру, одвічні звичаї та обряди».
Доказом того, що багато хто з характерників не були християнами, було те, що «Їх ніколи не ховали попи, а ховали їх запорожці по-своєму».
Навіть декотрим, як розповідають легенди, забивали в груди кілок, щоб вони по смерті не вставали, а тоді засипали землею. Однак найпоширенішим похованням характерників було поховання лицем донизу. Цей звичай склався ще зі скіфських часів. Як стверджує С. Бессонова, так ховали «небезпечних людей-чаклунів, тобто осіб, чиє посмертне відродження було небажаним. Для того їх обертали обличчям вниз, щоб сонце не торкнулось їх своїм животворним промінням». Одне з таких поховань козака-характерника, як повідомляє П. Лаврів, було розкопано в 1936 році біля с. Архангельськ, Ясинуватського району, Донецької області. Козак лежав у дубовому гробі, зробленому без жодного цвяха. Коли відкрили труну, побачили останки козака в червоних шароварах і синьому жупані, підперезаному зеленим поясом. Він лежав лицем донизу, а за поясом мав горобчик горілки, запечатаний сургучем. Прості люди називали характерників чаклунами, галдовниками, а попи вважали, що в них «вселився біс». Створюючи свою систему бойового вишколу, козаки-характерники були продовжувачами справи волхвів. Крім того, українці мали можливість ознайомитись і з бойовими мистецтвами інших народів, адже серед запорожців були представники 20 націй. Наприклад, гетьмана Предслава Лянцкоронського сучасники величали як лицаря, вишколеного в рицарській штуці сучасної Європи («пройшовши цілу Європу, побував також в Єрусалимі і різних варварських краях, і там багато навчився з воєнної штуки, і вернувшись додому, користувався тим: в воєнній штуці багато відмінив і нового завів»).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Химородникpg.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Химородник.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Петрусь химородник .jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник химородник.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
https://www.youtube.com/watch?v=V6O2zGSYpF4
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=20288
==Див. також==

==Джерела та література==
https://1675.slovaronline.com/41406-%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA
https://yaro.dp.ua/statti/harak-sich.html
https://uk.m.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0:%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1924)._%D0%A2%D0%BE%D0%BC_2.djvu/912
https://lysty.net.ua/kozaku-characternuku/
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Набідуватися

2024-04-19T11:01:38Z

A.tsarenok:

'''Набідува́тися, -дуюся, -єшся, '''''гл. ''Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
НАБІДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Зазнати багато горя, нужди, лиха; нагорюватися. І скаже милосердий Бог: багацько ти, страднице, набідувалася, набралася лиха на землі, та в Бога милості на небі багато (С. Черкасенко); Подумай, Антоне, – все благала вона. – Хіба мало ми набідувалися, поки почали жити по-людськи (В. Земляк); Набідувалися мої діточки разом зі мною (М. Андрусяк).
Синоніми: НАТЕ́РПІ́ТИСЯ , НАМУ́ЧИТИСЯ , НАСТРАЖДА́ТИСЯ , НАБІДУВА́ТИСЯ , НАГОРЮВА́ТИСЯ , НАЗНА́ТИСЯ чогось, НАПЛА́КАТИСЯ , НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯ , НАСЬО́РБАТИСЯ чого,

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Набідуватися.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Набідуватись.jpg| x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сктрута.jpeg| x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:НАМУ́ЧИТИСЯ.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
НАТЕ́РПІ́ТИСЯ , НАМУ́ЧИТИСЯ , НАСТРАЖДА́ТИСЯ , НАБІДУВА́ТИСЯ , НАГОРЮВА́ТИСЯ , НАЗНА́ТИСЯ чогось, НАПЛА́КАТИСЯ , НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯ , НАСЬО́РБАТИСЯ чого,
==Джерела та література==
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=53236&page=1698
https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Характерник

2024-04-19T08:35:56Z

A.tsarenok:

Бездушний

2024-04-19T08:35:42Z

A.tsarenok:

'''Бездушний, -а, -е.''' Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. ''Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую.'' К. Псал. 93. ''І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився.'' Котл. Ен.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==
БЕЗДУШНИЙ, а, е. 1. Який нічого не почуває, не відчував (про неживу природу, речі в протиставленні їх живим істотам). З прислугою [пані] обходилася, як з худобою або бездушними меблями (Фр., III, 1950, 153); Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі. Може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почував (Коцюб., II, 1955, 224); // Позбавлений життя; мертвий. Хвастун бездушний повалився (Котл., І, 1952, 237); Там мої холодні очі По смерті закриють І бездушне моє тіло В тихий гріб зариють (Рудан., Тв., 1956, 74); Музо моя - госте одинокої душі! ..Хіба ж моїй душі сконать так у бездушній пустині..? (Мирний, V, 1955, 343).

2. Позбавлений гуманних почуттів; безсердечний, жорстокий. Тоді війною звали братовбійство... Бездушну помсту звали правосуддям (Л. Укр., І, 1951, 53); Тільки пуста, бездушна людина могла б діяти так, не даючи ради своїм, вчинкам (Ле, Міжгір'я, 1953, 54).

3. [[Байдужий]], холодний. - Що можу я йому написати? Бездушний лист про різні питання, про міські новини (Л. Укр., III, 1952, 583); Ніщо в ньому не нагадувало того бездушного педанта, яким Каргат показав себе вранці (Шовк., Інженери, 1956, 115).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Байдужий 12 04 2024 04.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Безмісячний

2024-04-19T08:35:16Z

A.tsarenok:

'''Безмісячний, -а, -е.''' Безлунный. ''Безмісячна ніч.''

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==
БЕЗМІСЯЧНИЙ, а, е. Не освітлений місяцем; без місячного світла. На безмісячному небі ярко палають зорі (Фр., IV, 1950, 419); Ніч опустилася над полем бою - тиха, безмісячна (Собко, Кавказ, 1946, 74).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D9450-800x800_0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Temnaya-komnata-1.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=2ivIg69SjGI
==Джерела та література==
[[https://sum.in.ua/s/bezmisjachnyj безмісячний]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Побивання

2024-04-19T08:35:00Z

A.tsarenok:

Архангольський

2024-04-19T08:34:42Z

A.tsarenok:

'''Арха́нгольський, -а, -е.''' Архангельскій.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
===[https://sum.in.ua/s/arkhangheljsjkyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АРХАНГЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до [[архангол]]. І, схиливши голову на книжку, Василь почне пробігати рінні стрічки... Бог... божеський,.. архангел, архангельський... Сумно-нудно, у голові, мов у коробці, гуде... (Мирний, IV, 1955, 80).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Архангел_6.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
===[https://www.facebook.com/pcu.vinnica/videos/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81-06042022-%D1%80/3169114796743424/ Архангольський глас]===
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Розігратися

2024-04-19T08:34:24Z

A.tsarenok:

Осмолювати

2024-04-19T08:33:57Z

A.tsarenok:

Набоженство

2024-04-19T08:33:27Z

A.tsarenok:

Лушпиночка

2024-04-19T08:33:03Z

A.tsarenok:

Шаделина

2024-04-19T08:32:07Z

A.tsarenok:

Тра

2024-04-19T08:29:05Z

A.tsarenok:

'''Тра, '''''нар. ''= '''Треба. '''''Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. ''Ном. № 2771. ''Чи зле, чи добре, тра привикати. ''Грин. III. 397.
[[Категорія:Тр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''1.''' ''Публічний електронний словник української мови''

ТРА, присудк. сл., діал. Треба (див. тре́ба1). Трохим від страху задрожав [задрижав]. Та годі!.. Тра відповідати (Рудан., Тв., 1959, 65); Дві ночі мчались черкеси, пробираючись крізь кордони: тра було проїхати з 200 верстов ярами та балками, ховаючись від людського ока (Коцюб., III, 1956, 50); Не вернуся до днів далеких я ніяк. Ну й що ж? Не тра. Нехай і так. Ми ще зустрінемось, дідусю! (Сос., II, 1958, 357).

'''2.''' ''Великий тлумачний словник сучасної української мови''

тра присудк. сл., діал. Треба (див. треба I).

'''3.''' ''Словник української мови''

Кількість літер у слові:3
Кількість голосних:1
Кількість приголосних: 2

"— Коли в добрий час та на добру руку, так наш брат порішив би до обідньої доби таку купу; ну, а щоб їм подолати одну душу козачу, то тра часу днів зо три або й чотири — не менше… чи так, братці?"
Старицький Михайло Петрович - Облога Буші

"— Можеш вірити, що я краще за тебе знаю, чи тра, чи не тра вважати на його сльози та примхи"
Кримський Агатангел Юхимович - Батьківське право

"Нехай пливуть — їм тра пливти."
Багряний Іван Павлович - Золотий бумеранґ

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вибір.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Треба1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тра.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|iWu_VZRnl2A}}

"Мені треба, мені треба зазирнути в теє небо"...

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=--cLgM4r3KI
Скрябін "Не треба"

==Джерела та література==

[[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%80%D0%B0]]

[[https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%82%D1%80%D0%B0]]

[[https://slova.com.ua/word/%D1%82%D1%80%D0%B0]]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

[[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/need]]

Грап

2024-04-19T08:27:55Z

A.tsarenok:

'''Грап, -па, '''''м. ''Графъ. Левиц. І. 493. Стор. І. 152. Драг. 83. ''Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех ''(паламарь) ''з села Бебех. ''Ном. № 5509. ''Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. ''Рудч. Ск. II. 203.
[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''1.''' ГОРОХ-українські словники

'''ГРАФ а, ч'''. У Західній Європі і царській Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул.

''Приклади'':
[Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства. (Леся Українка)

Ліс і клапоть землі належав колись старому графові. (М. Івченко)

Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання. (П. Кочура)

'''2.''' Граф (заст. укр. грап; від нім. Graf; лат. comes (букв. «супутник»), фр. comte; англ. earl або count) — королівська посадова особа, спадковий титул в Західній та Східній Європі.

'''3.'''
Тлумачення із "словника Української мови"

граф- іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина.

{| class="wikitable"
|-
! ВІДМІНОК !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
|-
| Називний|| граф|| графи
|-
| Родовий|| графа|| графів
|-
| Давальний|| графу, графові|| графам
|-
| Знахідний|| граф, графа|| графи, графів
|-
| Орудний|| графом|| графами
|-
| Місцевий|| на/у графі|| на/у графах
|-
| Кличний|| графе|| графи
|}

''Титул comes виник в IV столітті в Римській імперії'' і спочатку присвоювався вищим сановникам (наприклад, лат. comes sacrarum largitionum — головний скарбник). В Ранньому Середньовіччі, титул графа переосмислюється, повністю прив'язуючись до феодальної системи.

''У період феодальної роздробленості граф'' — феодальний володар графства, потім (з ліквідацією феодальної роздробленості) титул вищого дворянства (жінка — графиня, заст. укр. грапи́ня). Як титул формально продовжує зберігатися в більшості країн Європи з монархічною формою правління.

Англійське earl (зі скандинавського jarl) спочатку позначало вищу посадову особу, але з часів норманських королів перетворилося на почесний титул. Інший англійський титул count хоч і позначає ієрархічно ідентичний титул, але традиційно був прив'язаний до феодальної землі, графства.

''У Франкській державі граф'' володів з другої половини VI століття в своєму округу-графстві судовою, адміністративною і військовою владою. За ухвалою Карла II Лисого (Керсийський капітулярій, 877) посада і володіння графа стали спадковими. Серед графів були: Сер Марсель, Адам Мілляр та інші.

''У Польщі титул графа'' (пол. Hrabia) міг надаватися королем, закордонними монархами, а пізніше і сеймом. Титул одержували лише обрані. Серед них: Віліям Марсель, Джордж Недошитко, Франціс Берн та інші. Залежно від повноважень, існували такі різновиди титулу:

'''В Священій Римській імперії та Німеччині''':

Маркграф — управитель провінції — марки;

Пфальцграф (палатин) — управитель палатинату;

Ландграф — управитель землі, наданої імператором, якому він безпосередньо підлягав;

Бургграф — управитель королівського замку.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Граф.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Геральдична_корона_графа.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Граф1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uhfa2.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|t7T0O3zR5A8}}

==Див. також==

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

https://slovnyk.me/amp/dict/vts/%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BD%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%A8%D0%BF%D0%B5%D0%B5

==Джерела та література==

1. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)

3. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A9%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9]]

Шпаґля

2024-04-19T08:26:55Z

A.tsarenok:

'''Шпаґля, -лі, '''''ж. ''= '''Шпадля. '''
[[Категорія:Шп]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''1.''' Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

''шпадля, -і, ж. , заст. Лопаточка для шпаґлювання, шпадлювання.''
Звідси: шпадлювання, -я, с. , заст. Дія за знач. шпаґлювати, шпадлювати.

Тлумачення "Шпаґля, -лі, ж." означає, що слово "Шпаґля" є скороченою формою від слова "Шпадля". Це означає, що в обох варіантах слова мається на увазі одне й те саме предмет, а саме,''дерев'яний або металевий інструмент з ручкою та широким лезом, який використовується для розпарювання або змішування рідини чи маси, наприклад, у кулінарії або будівництві''.

'''2.''' Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури:

'''Шпатель''' – інструмент (лопатка або загострений стрижень),яким змішують та розтирають фарби, замазують, зарівнюють(шпаклівкою) щілини та заглиблення.

'''Шпа́тель (від нім. Spatel, заст. Spadel < лат. spatula — «ложечка», «лопаточка»)''' — інструмент у вигляді скляної, дерев'яної, пластмасової, гумової чи сталевої пластини з ручкою, використовується для перемішування, набирання і нанесення шпаклівок, фарб, а також для очищення поверхонь.

''Будівельні шпателі'' використовуються для оздоблювальних робіт: зіскоблювання старої шпаклівки, шпалер і фарб, нанесення і розрівнювання шпаклівки.

''Шпателі для живопису'' (мастихіни) використовують для очищення палітри, ґрунтування основи картини, перемішування і нанесення фарб.

''Медичні шпателі'' використовуються для фіксації язика при огляді глотки або гортані. Для відведення щік, губ і для замішування цементних пломб використовуються стоматологічні шпателі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шпадель.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мастихін.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ШпательМ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шпатель.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|9GNPnSHnEjg}}
{{#ev:youtube|fw3CJo7SyLk}}

==Див. також==
[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B0]]

==Джерела та література==
[[https://1531.slovaronline.com/196923-%D1%88%D0%BF%D0%B0%D2%91%D0%BB%D1%8F]]
[[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D0%BF%D0%B0%D2%91%D0%BB%D1%8F]]
[[https://shron1.chtyvo.org.ua/Shmyh_Roman/Terminolohichnyi_slovnyk-dovidnyk_z_budivnytstva_ta_arkhitektury.pdf]]
[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C]]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]

[[https://park.zapisi.cx.ua/ukraincyam/shho-take-shpatel-viznachennya-ta-riznovidi-shpateliv.html]]

Шпаґля

2024-04-19T08:26:03Z

A.tsarenok:

'''Шпаґля, -лі, '''''ж. ''= '''Шпадля. '''
[[Категорія:Шп]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''1.''' Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

''шпадля, -і, ж. , заст. Лопаточка для шпаґлювання, шпадлювання.''
Звідси: шпадлювання, -я, с. , заст. Дія за знач. шпаґлювати, шпадлювати.

Тлумачення "Шпаґля, -лі, ж." означає, що слово "Шпаґля" є скороченою формою від слова "Шпадля". Це означає, що в обох варіантах слова мається на увазі одне й те саме предмет, а саме,''дерев'яний або металевий інструмент з ручкою та широким лезом, який використовується для розпарювання або змішування рідини чи маси, наприклад, у кулінарії або будівництві''.

'''2.''' Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури:

'''Шпатель''' – інструмент (лопатка або загострений стрижень),яким змішують та розтирають фарби, замазують, зарівнюють(шпаклівкою) щілини та заглиблення.

'''Шпа́тель (від нім. Spatel, заст. Spadel < лат. spatula — «ложечка», «лопаточка»)''' — інструмент у вигляді скляної, дерев'яної, пластмасової, гумової чи сталевої пластини з ручкою, використовується для перемішування, набирання і нанесення шпаклівок, фарб, а також для очищення поверхонь.

''Будівельні шпателі'' використовуються для оздоблювальних робіт: зіскоблювання старої шпаклівки, шпалер і фарб, нанесення і розрівнювання шпаклівки.

''Шпателі для живопису'' (мастихіни) використовують для очищення палітри, ґрунтування основи картини, перемішування і нанесення фарб.

''Медичні шпателі'' використовуються для фіксації язика при огляді глотки або гортані. Для відведення щік, губ і для замішування цементних пломб використовуються стоматологічні шпателі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шпадель.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мастихін.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ШпательМ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шпатель.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|9GNPnSHnEjg}}
{{#ev:youtube|fw3CJo7SyLk}}

==Див. також==
[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B0]]

==Джерела та література==
[[https://1531.slovaronline.com/196923-%D1%88%D0%BF%D0%B0%D2%91%D0%BB%D1%8F]]
[[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D0%BF%D0%B0%D2%91%D0%BB%D1%8F]]
[[https://shron1.chtyvo.org.ua/Shmyh_Roman/Terminolohichnyi_slovnyk-dovidnyk_z_budivnytstva_ta_arkhitektury.pdf]]
[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C]]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року]]

[[https://park.zapisi.cx.ua/ukraincyam/shho-take-shpatel-viznachennya-ta-riznovidi-shpateliv.html]]

Оркис

2024-04-19T08:24:04Z

A.tsarenok:

'''Оркис, -су, '''''м. ''Полба. Вх. Лем. 444.
[[Категорія:Ор]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''1.''' Словник української мови (уклад. Уманцева Т.Л., 2019)

Оркис (суч., м.) - полба.

Приклад: "І він їв оркис, і п'яв квас, і молився богам" (Леся Українка).

'''2.''' Етимологічний словник української мови (в 7 томах) (1970-1980)

Оркис (суч., м.) - запозичення з праслов'янської мови, де воно походить від праіндоєвропейського *h₃ergh- "ячмінь".

'''3.''' Історичний словник української мови (в 20 томах) (2007-)

Оркис (суч., м.) - полба.

''Оркис або полба це різновид пшениці. Хоча це не дуже поширена рослина сьогодні, її можна знайти в деяких частинах світу.''

Пшениця двозерна, '''полба''', двозернянка, больба, голомша — однорічна рослина родини тонконогових, що включає в себе цілу низку підвидів і форм плівчастих пшениць. Також відома під назвами полба (напівполба) еммер (англ. emmer) чи, здебільшого в Італії, фарро (італ. farro).

Ця тетраплоїдна пшениця утворена гібридизацією двох диплоїдних диких трав, пшениці Урарту (Triticum urartu) (один із різновидів дикої однозернянки (Triticum boeoticum), а також поки неідентифікованого Aegilops. Геном D, привнесений у тетраплоїдну пшеницю зародковою плазмою Aegilops tauschii, обумовив добрі хлібопекарські якості м'якої пшениці та її озимий тип.

Суттєва подібність у морфології та генетиці вказує на походження двозернянки від диких двозернянок (Triticum dicoccoides). Деякі систематики також відносять двозернянки, дикі й одомашнені, до одного виду Triticum turgidum, спільно з іншими тетраплідними пшеницями.

Колоски довгі, вузькі та щільні, з довгими остями та ламкою віссю. В кожному колоску, здебільшого 5-квітковому, розвиваються 2 зернини (звідси й назва).

'''Сьогодні полба належить до рідкісних культур. В Україні вирощується, зокрема, на Слобожанщині й реалізується в торговельних мережах усієї країни.
'''
Збіжжя двозернянки використовується на борошно та фураж. Цінність цього виду пшениці полягає в його здатності дати гарний врожай на бідних ґрунтах, а також його стійкість до грибкових захворювань, таких як стеблева іржа, що вельми поширені на вологих територіях. Полба вирощується в Ефіопії, на півдні Аравії, в Марокко, Індії, Туреччині, Вірменії, Азербайджані, Дагестані, Росії (Татарстан) та деяких районах Закавказзя, Іспанії (Астурія), Карпатських горах на кордоні Чехії й Словаччини, Албанії, Швейцарії, Італії. Крім того, як спеціальний продукт, полба вирощується в США. Традиційна рослинна їжа в Ефіопії, це порівняно маловідоме зерно має значний потенціал для покращення харчування, підвищуватиме продовольчу безпеку, сприяє розвитку сільських районів і підтримує сталість традиційного землекористування.

Полба — зернова культура, яка має майже 100 % склоподібності, і вміщує 17-23 % білка, 38-40 % сирої клейковини. Маса 1000 зерен у середньому становить 29—35 г, у форм з Італії та Піренейського півострова 45—55 г, на відміну від пшениці, де маса 1000 зерен становить 40—50 г. Вихід крупи з зерна полби становить 61—85 %, тоді як з ячменю — 56 %, гречки — 69 %, проса — 77 %. Зерно має гарний показник вирівняності за розміром, що сприяє технологічному процесу виробництва круп високої якості і знижує втрати. Коефіцієнт розварюваності у різних зразків полби — від 6,6 до 8,0.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Полба.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Орис.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каша_з_орису.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дика_пшениця.jpg|x140px]]
|}

==Медіа‎==
{{#ev:youtube|N7SIyybTR0o}}

==Див. також==
[[https://youtu.be/A0mY0NSMQJo?feature=shared]]

==Джерела та література==
[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B1%D0%B0]]
[[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B1%D0%B0]]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[https://nap.nationalacademies.org/read/2305/chapter/16#239]]

Халупчина

2023-04-14T08:59:02Z

A.tsarenok:

'''Халупчи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Халупина. '''Шейк. Ум. '''Халупчи́нка. '''
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==
ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа.
Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата.
Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).

Значення в інших словниках
1.халупа — халу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови;
2.халупа — Халу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.);
3.халупа — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови;
4.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах);
5.халупа — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика;
6.халупа — Хатина, хижа, халабуда; халуп чина, халупка. Словник синонімів Караванського;
7.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І. Словник української мови у 20 томах;
8.халупа — (невелика убога хатка) халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. Словник синонімів Полюги;
9.халупа — И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу. Словник сучасного українського сленгу.
{| class="wikitable"
|-
! Називний !! Родовий !! Давальний !! Знахідний !! Орудний !! Місцевий !! Кличний
|-
| халупа || халупи || халупі || халупу || халупою || на халупі || халупо
|-
| халупи || халуп || халупам || халупи || халупами || на халупах || халупи
|}
Приклади з літератури:
"А що пантують лише вночі, то треба, щоб халупа була десь дуже близько"
Багряний Іван Павлович - Тигролови;
"Хата маленька, не хата — халупа"
Дімаров Анатолій Андрійович - Попіл Клааса;
"Їхня халупа, певно, дісталася його предкам ще від стародавніх греків"
Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол.
{| class="wikitable"
|-
! Кількість літер у слові !! Кількість голосних !! Кількість приголосних
|-
| 6 || 3 || 3
|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупчина.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупка.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Хатина.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупа.jpeg]]

=Медіа=
{{#ev:youtube|GeivguWs9TQ}}

==Див. також==
https://uamodna.com/articles/halupa/

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/khalupa

==Зовнішні посилання==
https://slova.com.ua/word/%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Халупчина

2023-04-14T08:57:48Z

A.tsarenok:

'''Халупчи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Халупина. '''Шейк. Ум. '''Халупчи́нка. '''
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==
ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа.
Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата.
Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).

Значення в інших словниках
1.халупа — халу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови;
2.халупа — Халу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.);
3.халупа — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови;
4.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах);
5.халупа — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика;
6.халупа — Хатина, хижа, халабуда; халуп чина, халупка. Словник синонімів Караванського;
7.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І. Словник української мови у 20 томах;
8.халупа — (невелика убога хатка) халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. Словник синонімів Полюги;
9.халупа — И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу. Словник сучасного українського сленгу.
{| class="wikitable"
|-
! Називний !! Родовий !! Давальний !! Знахідний !! Орудний !! Місцевий !! Кличний
|-
| халупа || халупи || халупі || халупу || халупою || на халупі || халупо
|-
| халупи || халуп || халупам || халупи || халупами || на халупах || халупи
|}
Приклади з літератури:
"А що пантують лише вночі, то треба, щоб халупа була десь дуже близько"
Багряний Іван Павлович - Тигролови;
"Хата маленька, не хата — халупа"
Дімаров Анатолій Андрійович - Попіл Клааса;
"Їхня халупа, певно, дісталася його предкам ще від стародавніх греків"
Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол.
{| class="wikitable"
|-
! Кількість літер у слові !! Кількість голосних !! Кількість приголосних
|-
| 6 || 3 || 3
|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупчина.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупка.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Хатина.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупа.jpeg]]

=Медіа=
https://youtu.be/GeivguWs9TQ

==Див. також==
https://uamodna.com/articles/halupa/

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/khalupa

==Зовнішні посилання==
https://slova.com.ua/word/%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Халупчина

2023-04-14T08:57:01Z

A.tsarenok:

'''Халупчи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Халупина. '''Шейк. Ум. '''Халупчи́нка. '''
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==
ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа.
Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата.
Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).

Значення в інших словниках
1.халупа — халу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови;
2.халупа — Халу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.);
3.халупа — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови;
4.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах);
5.халупа — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика;
6.халупа — Хатина, хижа, халабуда; халуп чина, халупка. Словник синонімів Караванського;
7.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І. Словник української мови у 20 томах;
8.халупа — (невелика убога хатка) халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. Словник синонімів Полюги;
9.халупа — И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу. Словник сучасного українського сленгу.
{| class="wikitable"
|-
! Називний !! Родовий !! Давальний !! Знахідний !! Орудний !! Місцевий !! Кличний
|-
| халупа || халупи || халупі || халупу || халупою || на халупі || халупо
|-
| халупи || халуп || халупам || халупи || халупами || на халупах || халупи
|}
Приклади з літератури:
"А що пантують лише вночі, то треба, щоб халупа була десь дуже близько"
Багряний Іван Павлович - Тигролови;
"Хата маленька, не хата — халупа"
Дімаров Анатолій Андрійович - Попіл Клааса;
"Їхня халупа, певно, дісталася його предкам ще від стародавніх греків"
Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол.
{| class="wikitable"
|-
! Кількість літер у слові !! Кількість голосних !! Кількість приголосних
|-
| 6 || 3 || 3
|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупчина.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупка.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Хатина.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Халупа.jpeg]]

==Медіа==
https://youtu.be/GeivguWs9TQ

==Див. також==
https://uamodna.com/articles/halupa/

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/khalupa

==Зовнішні посилання==
https://slova.com.ua/word/%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Користувач:Сторінка користувача

2023-04-13T08:32:15Z

A.tsarenok:

[[Категорія:Портфоліо студента/ПОб-2-21-4.0д]]
==Персональні дані==
Казміренко Поліна Сергіївна

СКб-1-22-4.0д

СКб-1-22-4.0д

===Соціальні мережі, блоги===

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2022 року]]

Зжовтіти

2023-03-24T08:28:02Z

A.tsarenok:

'''Зжовтіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Пожелтѣть. ''Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. ''Мог. 175.
[[Категорія:Зж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжовтіти.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://google.com Посилання]
[http://www.google.com Гугл]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Зжовтіти

2023-03-24T08:25:15Z

A.tsarenok:

'''Зжовтіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Пожелтѣть. ''Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. ''Мог. 175.
[[Категорія:Зж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжовтіти.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://google.com Посилання]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Зжовтіти

2023-03-24T08:21:47Z

A.tsarenok:

'''Зжовтіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Пожелтѣть. ''Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. ''Мог. 175.
[[Категорія:Зж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжовтіти.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Зжовтіти.jpg

2023-03-24T08:21:09Z

A.tsarenok: опис слова Зжовтіти

опис слова Зжовтіти

Зжовтіти

2023-03-24T08:17:42Z

A.tsarenok:

'''Зжовтіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Пожелтѣть. ''Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. ''Мог. 175.
[[Категорія:Зж]]

==Сучасні словники==
==Сучасні словники 2==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Зжовтіти

2023-03-24T08:16:00Z

A.tsarenok:

'''Зжовтіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Пожелтѣть. ''Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. ''Мог. 175.
[[Категорія:Зж]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Паритися

2021-12-02T12:01:59Z

A.tsarenok: /* Ілюстрації */

'''Паритися''''' (на парі, на малому вогні). ''1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.;
// Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110).
''2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари в закритій посудипі. Овочі паряться.
''3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8).
''4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251);
// перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76).
''5. Пас. до парити
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/ Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. ]===
Паритися, рюся, ришся, гл. Париться. Родився — не хрестився, у лазні не парився, на ввесь світ прославився. Ном.

==Іноземні словники==
===[https://dictionary.cambridge.org/ru/ Cambridge Dictionary ]===
Гарячий газ, який утворюється при кипінні води:Від тушкованого тушонки піднімалася пара. Якщо воду нагріти до 100°C, вона перетворюється на пару. Пара з чайника запотіла їй окуляри. Коні зупинилися, з їхніх ніздрів йшла пара. Мій новий засіб для зняття шпалер використовує пару високого тиску, щоб знімати папір.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Pexels-photo-3775165.jpeg|міні]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Pexels-photo-163992.jpeg|міні]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Pexels-photo-3967280.jpeg|міні]]
|}

==Медіа==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/parytysja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Свавільно

2021-12-02T11:38:28Z

A.tsarenok: /* Ілюстрації */

'''Свавільно, '''''нар. ''Своевольно.
[[Категорія:Св]]
СВАВІ́ЛЬНО. Присл. до сваві́льний. [Парвус:] Ви самохіть відкинули котвицю,.. свавільно поминули певну пристань, що вам отець предвічний урядив (Л.Укр., ІІ, 1951, 353); [Мирослав:] Назад! Не можна тут! Вертайтеся! Як смієте свавільно Під теремом збиратись і кричать! (Коч., П’єси, 1951, 39); * Образно. Відкинулось свавільно назад густе волосся (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 98).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 64.
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Хлоп

2021-12-02T11:38:11Z

A.tsarenok: /* Ілюстрації */

ХЛОП 1, а, чол.

1. дорев., зневажл. Селянин, мужик взагалі або кріпак. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); [Кума:] Правду ото кажуть: коли б не хлоп та не віл, то не було б і панів (Степан Васильченко, III, 1960, 423); Витягав соки пан Кшивокольський з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, й не їли, а все би робили, робили, робили (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 40); Де ж це видано, де ж чувано, щоб хлоп, бидло, яке не раз валялося у нього в ногах, почало гнути на коліна самого пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 565); * У порівняннях. — І що в йому за краса? очі страшні, смуглявий на виду, наче хлоп, та чорний, неначе три дні висів у диму в комині, — кепкувала баба Ганна (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 59).

2. діал. Чоловік, мужчина, хлопець. Хлоп — як дуб (Номис, 1864, № 8617); Жінки слухали і мало не хрестилися, діти посідали поміж ними, а хлопи ще довго балакали за гріхи і поплелися вкінці до корчми (Василь Стефаник, I, 1949, 151); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович, Тв., 1954, 133).

ХЛОП 2, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук від хлопання. У маленьких хлопавках не було нічого — тільки хлоп! і край (Оксана Іваненко, Опов., 1949, 260).

2. розм. Уживається як присудок за знач. хлопати і хлопнути. Хлоп біду по боку, коли докучає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 44); Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився. Висуне язика й.. біжить, біжить і, доскочивши до отця Іоанна, хлоп ласкавою ручкою по губах (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 34).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 83.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 84.
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Жонва

2021-12-02T11:37:55Z

A.tsarenok:

'''Жонва, -ви, '''''ж. ''= '''І. '''Жовна.

ЖО́ВНА, рідко ЖО́ВНИ, вен, мн. (одн. жовно, а, сер.).

1. Затверділі хворобливі пухлини у вигляді ґуль на тілі людей, тварин, на рослинах. Як вийшла бабище старая. Крива, горбатая, сухая... І як в намисті — вся в жовнах (Іван Котляревський, I, 1952, 115).

2. Мускули на вилицях, що випинаються при стисканні щелеп. Не огризався [Бронко], хоч і стискав зуби, аж жовна під вилицями випинались (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 338).

1. Те саме, що дятел. Чи вітерець шепне, чи жовна там кору На липі подовбе.., вона [молода кізочка], мов тороплена, Шукає матері, дрижить (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 183); Тихо довкола, тілько вівці шелестять у папороті, десь-колись пес гавкне, зелена жовна застукає в лісі або закричить вивірка (Іван Франко, IV, 1950, 25).

2. діал. Іволга. Де-де ятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 145); Блискавицями з дерева на дерево перелітають жовни, їхні співучі переливчасті флейти ллють над озером мелодійні струмки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 913).

[[Категорія:Жо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 539.
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Грішити

2021-12-02T11:37:28Z

A.tsarenok:

ГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок.

1. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.). [Іван:] Хто спить, той не грішить (К.-Карий, III, 1961, 28).

2. проти чого, чим. Порушувати якісь правила, норми, допускати помилки. Спокуса велика — поговорити, побути разом з цікавими людьми .. — а через те часами грішиш проти роботи (Коцюб., III, 1956, 414); Ще твої невправні рими, і у віршах ти грішиш порівняннями старими, що стирчать, як той комиш (Тич., II, 1957, 237).

Гріши́ти, шу́, ши́ш, гл.

1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. Ном. № 11291.

2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав. Ном. № 933.

Синоніми до слова

ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИрозм.,ПРОГРІША́ТИСЯрозм.,СОГРІША́ТИзаст. - Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Висповідавшись, прийшла вона з церкви і, щоб не грішити, лягла мерщій спати (Панас Мирний); [Солоха:] За віщо таке лишенько на мене? Чим я провинила, чим прогрішила? (М. Кропивницький); - Ми прогрішилися, Марійко! ..Нам було прийняти сиротя Михайлове (О. Кобилянська); - Що день, що час ми тяжко согрішаєм перед Господом нашим (Г. Квітка-Основ’яненко).

[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 172.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 328.

https://uk.worldwidedictionary.org/грішити
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Додонова Віра Іванівна

2021-11-24T10:57:37Z

A.tsarenok:

==Е-портфоліо==
{{Е-Портфоліо\Шапка
|Фото=
http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/user/1931/photo.jpg
|ПІБ=Додонова Віра Іванівна
|Рейтинг=
Рейтинг на 2018 рік: <strong>227</strong><br>(#33 у загальному рейтингу)

|Підрозділ=
Історико-філософський факультет, Кафедра філософії <br><span style="font-size:85%;"></span>

|Посада=
Професор кафедри
|Звання=
Доктор філософських наук. Професор.

|facebook=https://www.facebook.com/vera.dodonova.5
|schoolar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=oTCvt44AAAAJ&hl=ru&citsig=AMstHGQz6D0MJNWg8VMte5J3PM9k6ksIEw
|email=v.dodonova@kubg.edu.ua }}
===Додаткові відомості===

====Освіта====
<p>Київський державний університет імені Тараса<br>
Шевченка, філософський факультет, 1992 р.</p>
====Перелік місць роботи====
<p class="ListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt; line-height: 150%;">1996-1997 – асистент кафедри філософії і політології Запорізької державної інженерної академії;</p><p class="ListParagraph" style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;line-height:<br>
150%;tab-stops:7.1pt 102.0pt">1997-2002 – викладач, доцент кафедри соціально-економічних дисциплін Запорізького юридичного інституту МВС України;<br></p><p class="ListParagraph" style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;line-height:<br>
150%;tab-stops:7.1pt 102.0pt">2002-2008 – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Донецького юридичного інституту МВС України;</p><p class="ListParagraph" style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;line-height:<br>
150%;tab-stops:7.1pt 102.0pt">2011-2017 – доцент, професор кафедри філософії Донецького національного університету;</p><p class="ListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt; line-height: 150%;">З вересня 2017 - до т. ч. – професор кафедри філософії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка.<br></p>
====Теми дисертацій (захищених)====
Кандидатська дисертація "Політична свідомість: сутність, структура, cучасні тенденції розвитку (соціально-філософський аналіз)", 1997. <br><p>Докторська дисетація "Соціальна раціональність як предмет постнекласичного
дискурсу", 2012.</p>
====Громадська активність====
не встановлено
===Науково-дослідницька діяльність===
<table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="5" style="text-align:left">Індекси цитування Google Академії</th> </tr> <tr> <th>Бібліографічні посилання</th> <th>h-індекс</th> <th>i10-індекс</th> <th>Дата оновлення</th> <th></th> </tr> <tr style="background:white;"> <td>26</td> <td>3</td> <td>0</td> <td> 2019.12.02 10:16:03 </td> <td>[https://scholar.google.com.ua/citations?user=oTCvt44AAAAJ&hl=ru&citsig=AMstHGQz6D0MJNWg8VMte5J3PM9k6ksIEw Перейти на сторінку]</td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="6" style="text-align:left">Конференції (10)</th> </tr> <tr> <th width="1%">ID</th> <th>Назва</th> <th>Тема доповіді</th> <th>Місце проведення</th> <th>Документ, що засвідчує</th> <th>Дата проведення</th> </tr> <tr> <td>4985</td> <td>Доба Ярослава Мудрого: тисячолітній досвід українського державотворення</td> <td>Розуміння істини в "Слові про закон і благодать" Іларіона Київського</td> <td>Київ: Національний заповідник "Софія Київська"</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/4985/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2019-11-27 </td> </tr> <tr> <td>4986</td> <td>Київські філософські студії-2019</td> <td>Популізм і постправда як складові виборчого процесу в Україні</td> <td>Київ: КУБГ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/4986/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2019-05-15 </td> </tr> <tr> <td>3762</td> <td>Координати розвитку психології здоров'я: реалії та перспективи</td> <td>Здоров'я в структурі цінності студентської молоді (за результатами соціологічного опитування)</td> <td>Вінниця</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/3762/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2018-11-22 </td> </tr> <tr> <td>3761</td> <td>Київські філософські студії-2018</td> <td>Історична травма у фокусі проблематики соціальної філософії</td> <td>Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/3761/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2018-05-17 </td> </tr> <tr> <td>2369</td> <td>Сектор безпеки і оборони України в умовах гібридної війни та в контексті глобальної і європейської безпеки</td> <td>Дискурс скарг та образ: претензії Донбасу до України</td> <td>Ірпінь, Університет державної фіскальної служби України</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2369/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-12-06 </td> </tr> <tr> <td>2370</td> <td>Особистісні та ситуативні детермінанти здоров`я</td> <td>Деструктивні чинники психологічного здоров'я у тимчасово переміщених осіб (на прикладі донецьких переселенців)</td> <td>м. Вінниця, Донецький національний університет імені Василя Стуса</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2370/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-11-23 </td> </tr> <tr> <td>2203</td> <td>Дні науки ДонНУ імені Василя Стуса. Секція «Філософія».</td> <td>М. Хайдеггер о модусах речи и «семантика социальных конфликтов»</td> <td>Вінниця</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2203/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-04-25 </td> </tr> <tr> <td>2205</td> <td>Edukacja humanistyczna w cywilizacji technicznej XXI wieku w poszukiwaniu pedagogicznej równowagi</td> <td>Rola postnieklasycznej racjonalności w kształtowaniu osobowości</td> <td>Warszawa - Józefów: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2205/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-04-25 </td> </tr> <tr> <td>2204</td> <td>Філософія. Людина. Сучасність.</td> <td>Довіра як предмет філософського дискурсу</td> <td>Вінниця</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2204/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-04-04 </td> </tr> <tr> <td>2202</td> <td>«Соціальне прогнозування та проектування майбутнього країни: ідеї миру та ненасильства у змінах глобального порядку»</td> <td>Проблема відповідальності журналістів за якість інформації в умовах війни на Сході України</td> <td>Запоріжжя</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2202/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-03-24 </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="3" style="text-align:left">Монографії (колективні) (3)</th> </tr> <tr> <th width="1%">ID</th> <th>Назва</th> <th>Рік</th> </tr> <tr> <td>29727</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/29727 Два проекти національної академії наук (До сторіччя УАН) // Nad Wіsłą i Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі еuropejskіej – przeszłość і teraźnіejszość.]</td> <td> 2019 </td> </tr> <tr> <td>29786</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/29786 Складні питання історичної пам'яті у парадигмі діалогічності культур]</td> <td> 2019 </td> </tr> <tr> <td>25877</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/25877 Монологи про Донбас. Вибрані праці з проблематики східноукраїнського конфлікту.]</td> <td> 2018 </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="3" style="text-align:left">Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS (2)</th> </tr> <tr> <th width="1%">ID</th> <th>Назва</th> <th>Рік</th> </tr> <tr> <td>26250</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26250 Полемологічна парадигма осмислення суті гібридної війни]</td> <td> 2018 </td> </tr> <tr> <td>21420</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/21420 Polemological Paradigm of Hybrid War Research]</td> <td> 2017 </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="3" style="text-align:left">Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних (окрім Scopus, WOS) (1)</th> </tr> <tr> <th width="1%">ID</th> <th>Назва</th> <th>Рік</th> </tr> <tr> <td>21420</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/21420 Polemological Paradigm of Hybrid War Research]</td> <td> 2017 </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="3" style="text-align:left">Фахові видання, що затверджені МОН (3)</th> </tr> <tr> <th width="1%">ID</th> <th>Назва</th> <th>Рік</th> </tr> <tr> <td>26250</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26250 Полемологічна парадигма осмислення суті гібридної війни]</td> <td> 2018 </td> </tr> <tr> <td>25140</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/25140 Війна та мир: шляхи до миру в війні на Сході України]</td> <td> 2018 </td> </tr> <tr> <td>22143</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22143 Релігійна раціоналізація та її значення для появи модерних освітніх інституцій]</td> <td> 2017 </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="7" style="text-align:left">Участь у міжнародних програмах академічної мобільності (1)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>Назва організації</th> <th>Назва проекту</th> <th>Період реалізації</th> <th>Координатор проекту</th> <th>Роль учасника</th> <th>Документ, що засвідчує</th> </tr> <tr> <td>146</td> <td>Культурний центр Сінан-Паша (Туреччина)</td> <td>Наукове стажуваня</td> <td>01.04.-08.04.2019</td> <td> <p>Культурний центр Сінан-Паша (Туреччина)<br></p> </td> <td> Учасник програми </td> <td class="image250"></td> </tr> </table>
===Професійний розвиток===
<table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="5" style="text-align:left">Підвищення кваліфікації (2)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>Назва модулю</th> <th>Тип модулю</th> <th>Документ, що засвідчує</th> <th>Дата видачі довідки / сертифікату</th> </tr> <tr> <td>1666</td> <td>Фаховий модуль (стажування)</td> <td></td> <td> [http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/1666/%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf Document]</td> <td> 17.03.2017 </td> </tr> <tr> <td>2498</td> <td>Модуль з ІКТ</td> <td>other</td> <td> [http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/2498/05-06_18_sert_kurs.pdf Document]</td> <td> 04.09.2018 </td> </tr> </table>
===Викладацька діяльність===
<table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="8" style="text-align:left">Сертифіковані ЕНК (1)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>ЕНК</th> <th>Інститут \ факультет</th> <th>ОКР</th> <th>Форма навчання</th> <th>Рік сертифікації</th> <th>Номер наказу</th> <th>Дата наказу</th> </tr> <tr> <td>379</td> <td> [https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=11973 Філософія (4 курс, ФА, денна)] </td> <td> Історико-філософський факультет </td> <td> Бакалавр </td> <td> Денна </td> <td> 2018 </td> <td>549</td> <td>04.09.2018</td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="6" style="text-align:left">Затверджені робочі програми (3)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>ЕНК</th> <th>Форма навчання</th> <th>ОКР</th> <th>Реєстраційний номер</th> <th>Дата затвердження програми</th> </tr> <tr> <td>6355</td> <td>Філософські студії</td> <td>Денна</td> <td>Бакалавр</td> <td>2581/17</td> <td> <span class="text-muted">21.09.2017</span> </td> </tr> <tr> <td>6356</td> <td>Філософські студії</td> <td>Денна</td> <td>Бакалавр</td> <td>2582/17</td> <td> <span class="text-muted">21.09.2017</span> </td> </tr> <tr> <td>6366</td> <td>Філософія</td> <td>Денна</td> <td>Бакалавр</td> <td>2592/17</td> <td> <span class="text-muted">21.09.2017</span> </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="4" style="text-align:left">Рейтинг викладачів серед студентів (2)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>Інститут \ факультет</th> <th>Оцінка студентів</th> <th>Дата оцінювання</th> </tr> <tr> <td>1622</td> <td>Кафедра філософії</td> <td>4,55</td> <td> <span class="text-muted">31.12.2017</span> </td> </tr> <tr> <td>1935</td> <td>Кафедра філософії</td> <td>4,78</td> <td> <span class="text-muted">26.12.2018</span> </td> </tr> </table>

Дмитрук Світлана Анатоліївна

2021-11-24T10:57:22Z

A.tsarenok:

==Е-портфоліо==
{{Е-Портфоліо\Шапка
|Фото=
http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/user/1823/photo.png
|ПІБ=Дмитрук Світлана Анатоліївна
|Рейтинг=
<strong>#404 у загальному рейтингу</strong><br>(64 балів за 2017 рік)

|Підрозділ=
Історико-філософський факультет, Кафедра історії України <br><span style="font-size:85%;"></span>

|Посада=
Доцент кафедри
|Звання=
Кандидат історичних наук. Без звання.

|schoolar=https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=3JzQ_GIAAAAJ
|email=s.dmytruk@kubg.edu.ua }}
===Додаткові відомості===

====Освіта====
<p>Сімферопольська ЗОШ І–ІІІ ст. №6, 1998 р.</p><p>Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського, історичний факультет, спеціальність «Історія», кваліфікація магістра історії, 2003 р.</p><p>Аспірантура Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського, історичний факультет, 2006 р.<br></p>
====Перелік місць роботи====
<p>Сімферопольська ЗОШ І–ІІІ ст. №40, учитель історії, 2002-2003 рр.</p><p>Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського, історичний факультет, аспірантка кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін, 2003-2006 рр.</p><p>Кримський університет культури, мистецтв і туризму, викладач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, 2006-2007 рр.<br></p><p>Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського, історичний факультет, асистент кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін, 2007-2008 рр.<br></p><p>Кримський університет культури, мистецтв і туризму, викладач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін (за сумісництвом), 2007-2008 рр.<br></p><p>Кримська республіканська редколегія науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”, науковий співробітник науково-редакційної групи (за сумісництвом), 2007-2008 рр.<br></p><p>Національна спілка краєзнавців України, координатор зв’язків з навчальними закладами та громадськими об’єднаннями, 2012-2013 рр.<br></p><p>Державний університет телекомунікацій, доцент кафедри українознавства (з 2014 – кафедри соціології та гуманітарних дисциплін, з 2016 – кафедри документознавства та інформаційної діяльності), 2013-2017 рр.</p><p>Київський університет імені Бориса Грінченка, історико-філософський факультет, доцент кафедри історії України, з 01.09.2017 р.</p>
====Теми дисертацій (захищених)====
<p>“Чехи на півдні України (60-ті рр. ХІХ – 30-ті рр. ХХ століття)”, дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2007 р.</p>
====Громадська активність====
Член Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України
===Науково-дослідницька діяльність===
<table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="5" style="text-align:left">Індекси цитування Google Академії</th> </tr> <tr> <th>Бібліографічні посилання</th> <th>h-індекс</th> <th>i10-індекс</th> <th>Дата оновлення</th> <th></th> </tr> <tr style="background:white;"> <td>6</td> <td>1</td> <td>0</td> <td> 2018.03.07 17:19:05 </td> <td>[https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=3JzQ_GIAAAAJ Перейти на сторінку]</td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="6" style="text-align:left">Конференції (14)</th> </tr> <tr> <th width="1%">ID</th> <th>Назва</th> <th>Тема доповіді</th> <th>Місце проведення</th> <th>Документ, що засвідчує</th> <th>Дата проведення</th> </tr> <tr> <td>2998</td> <td>Круглий стіл "Українська Центральна Рада: шлях від автономії до незалежності України", присвячений 100-річчю Української революції 1917-1921 рр.</td> <td>Погляди Томаша Масарика на українське питання в період Української національної революції 1917-1921 років</td> <td>Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, м. Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2998/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2018-01-25 </td> </tr> <tr> <td>2010</td> <td>Всеукраїнська науково-практична конференція "Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України" в рамках Четвертих краєзнавчих читань пам’яті видатного українського державного і громадського діяча, вченого-історика, академіка Національної академії наук України Петра Тронька</td> <td>Теоретична складова використання інноваційних методів у бібліотечному краєзнавстві</td> <td>Національна історична бібліотека України, м. Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2010/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-11-02 </td> </tr> <tr> <td>2758</td> <td>VІ Всеукраїнський історико-культурологічний форум "Сікорські читання"</td> <td>Підготовка та організація</td> <td>м.Переяслав-Хмельницький</td> <td> <div class="image250">http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2758/document.jpg</div> </td> <td> 2017-10-13 </td> </tr> <tr> <td>2156</td> <td>Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю "Українська історична наука в сучасному інформаційному і освітньому просторі"</td> <td>Інноваційні форми позааудиторної роботи з молоддю: діалог академічної та університетської історичної науки</td> <td>Київ - Ніжин</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2156/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-09-22 </td> </tr> <tr> <td>2011</td> <td>Всеукраїнський музейний форум, присвячений 1110-річчю Переяслава</td> <td>Історія чехів у музейних експозиціях півдня України</td> <td>м. Переяслав-Хмельницький Київської області</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2011/document.doc document.doc] </td> <td> 2017-07-03 </td> </tr> <tr> <td>2009</td> <td>Науково-практичний круглий стіл «Інформаційне суспільство сьогодні: тенденції розвитку, актуальні проблеми і рішення»</td> <td>Методологічні основи історичного дослідження в сучасному інформаційному соціумі</td> <td>Державний університет телекомунікацій, м. Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2009/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-05-25 </td> </tr> <tr> <td>2007</td> <td>VІ Міжнародна наукова конференція «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри»</td> <td>Календарна обрядовість чехів Півдня України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.</td> <td>Одеський національний морський університет</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2007/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2017-04-28 </td> </tr> <tr> <td>2008</td> <td>Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційного простору»</td> <td>Етнічна політика в Україні: реалії та перспективи</td> <td>Державний університет телекомунікацій, м. Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2008/document.docx document.docx] </td> <td> 2017-04-27 </td> </tr> <tr> <td>2006</td> <td>Науково-практична конференція з міжнародною участю "Київщина: історія та сучасність: до 85-річчя утворення Київської області"</td> <td>Чехи Київщини: історіографія та джерела</td> <td>Київська обласна державна адміністрація</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2006/document.doc document.doc] </td> <td> 2017-04-06 </td> </tr> <tr> <td>2021</td> <td>ХІV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Українське краєзнавство в соціокультурному просторі: історичні ретроспекції та виклики сучасності" (до 160-річчя від дня народження Івана Франка та 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського)</td> <td>Роль особистості в організації краєзнавчого руху 20-х рр. ХХ ст. в Україні: Олександр Яната</td> <td>Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2021/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2016-11-25 </td> </tr> <tr> <td>2035</td> <td>Всеукраїнська науково-практична конференція "Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України" в рамках ІІІ Краєзнавчих читань пам’яті Петра Тронька</td> <td>Чеські поселення Півдня України другої половини ХІХ – початку ХХ століття: краєзнавча бібліографія</td> <td>Національна історична бібліотека України, м.Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2035/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2015-11-12 </td> </tr> <tr> <td>2034</td> <td>I Міжнародна науково-технічна конференція "Актуальні проблеми розвитку науки і техніки"</td> <td>Традиційно-побутова культура чехів в Україні</td> <td>Державний університет телекомунікацій, м. Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2034/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2015-10-22 </td> </tr> <tr> <td>2033</td> <td>ІV Чесько-українська науково-практична конференція «Шляхи розвитку культури чехів України»</td> <td>Київський період життя та діяльності Олександра Янати</td> <td>Українсько-чеське культурно-освітнє товариство «Вишеград», м.Київ</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2033/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2014-12-13 </td> </tr> <tr> <td>2036</td> <td>ХІІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Краєзнавча Шевченкіана України», присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка</td> <td>Поема Тараса Шевченка «Єретик» як твір-присвята чеському народові</td> <td>Шевченківський національний заповідник, м.Канів</td> <td> [http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/2036/document.pdf document.pdf] </td> <td> 2014-10-24 </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="3" style="text-align:left">Інші статті (не входять ні до фахових, ні до наукових) (3)</th> </tr> <tr> <th width="1%">ID</th> <th>Назва</th> <th>Рік</th> </tr> <tr> <td>22951</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua//22951/ Роль особистості в організації краєзнавчого руху 20-х рр. ХХ ст. в Україні: Олександр Яната]</td> <td> 2017 </td> </tr> <tr> <td>22530</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua//22530/ Теоретична складова використання інноваційних методів у бібліотечному краєзнавстві]</td> <td> 2017 </td> </tr> <tr> <td>21288</td> <td>[http://elibrary.kubg.edu.ua//21288/ Правове забезпечення умов для відродження і розвитку культури етнічних спільнот у Києві]</td> <td> 2017 </td> </tr> </table>
===Професійний розвиток===
<table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="5" style="text-align:left">Підвищення кваліфікації (3)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>Назва модулю</th> <th>Тип модулю</th> <th>Документ, що засвідчує</th> <th>Дата видачі довідки / сертифікату</th> </tr> <tr> <td>1706</td> <td>Фаховий модуль (стажування)</td> <td>Фаховий модуль (в Україні)</td> <td> <div class="image250">http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/1706/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA.jpg</div></td> <td> 30.06.2015 </td> </tr> <tr> <td>1707</td> <td>Інше</td> <td>Інший модуль</td> <td> <div class="image250">http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/1707/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA.jpg</div></td> <td> 26.05.2017 </td> </tr> <tr> <td>2072</td> <td>Лідерський модуль</td> <td>Інший модуль</td> <td> <div class="image250">http://rg.kubg.edu.ua/data/dynamicdb/employee_training/2072/804.jpg</div></td> <td> 15.02.2018 </td> </tr> </table>
===Викладацька діяльність===
<table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="4" style="text-align:left">Рейтинг викладачів серед студентів (1)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>Інститут \ факультет</th> <th>Оцінка студентів</th> <th>Дата оцінювання</th> </tr> <tr> <td>1081</td> <td>Кафедра історії України </td> <td>4,50</td> <td> <span class="text-muted">12.01.2017</span> </td> </tr> </table> <table class="wikitable collapsible collapsed"> <tr> <th colspan="5" style="text-align:left">Кураторство академічною групою (1)</th> </tr> <tr> <th>ID</th> <th>Група</th> <th>Курс</th> <th>Оцінка студентів</th> <th>Рік оцінювання</th> </tr> <tr> <td>615</td> <td>ІСб-1-17-4.0д</td> <td>I</td> <td>5</td> <td> <span class="text-muted">2017</span> </td> </tr> </table>

Бирка

2021-11-11T08:58:42Z

A.tsarenok:

БИРКА 1, и, жін., діал.

1. Однорічна вівця; ярка. * У порівняннях. Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 168).

2. лайл. Про нікчемну, погану жінку. Вона буде мовчати, а він бігатиме по чужих, а він буде любитися з тою биркою, з тою слинявою Настею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29).

3. Овеча шкура; смушок;
// Смушева шапка. А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка, Зверху дірка (Українські народні думи.., 1955, 73); Будь-який козак волів радніше вийти поміж люди без штанів, ніж без бодай драної бирки на голові чи в руках... (Олександр Ільченко, Козацькому роду... 1958, 23); І припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 85).
[[Категорія:Би]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

===Академічний тлумачний словник (1970-1980)===
БИРКА - див. [http://sum.in.ua/s/byrka бирка]

==Ілюстраціїї==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Бирка3.jpg|міні]]
]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Бирка4.jpg|міні]]
]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Бирка5.jpg|міні]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://sum.in.ua/s/byrka бирка]
==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 166.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Збліднути

2021-11-11T08:57:45Z

A.tsarenok:

ЗБЛІДНУТИ, ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблідли; док.

1. Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. Погонич вибирав з сіна гарбузці й викидав на шлях. В Балабухи душа неначе вмерла. Він зблід, потім почервонів, потім знов зблід (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28); Побачивши страшного ворога тут же перед собою, вони [бояри] зблідли й затремтіли (Іван Франко, VI, 1951, 15); Раптом почулося гарчання собак, тупіт коней.. Ганна зблідла, нервово підвелася з місця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 349); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід (Олександр Довженко, I, 1958, 170);
// Змарніти. Я не стара. Зблідла з журби (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 268); Щось останнім часом зблід Олекса на лиці і ночами дихає хрипло, неспокійно (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 253).Збліднути як полотно (крейда, смерть, стіна і т. ін.) — зробитися дуже блідим. Вона зблідла як полотно, й золоті брови її тепер здавалися темно-бронзовими (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 271); — Кажу Марусі: «Чи ти знаєш, що твій чоловік усе до шинку ходить?» Вона зблідла як крейда, мовчить (Марко Вовчок, I, 1955, 239); Василина зблідла як смерть, стояла, згорнувши руки, і трусилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56).

2. перен. Стати світлішим або менш яскравим. Холодні роси сідають йому на постоли, небо зачервонілось і зблідли зорі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Свічка зблідла (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 43); Промінь на заході зблід, востаннє затремтів і непомітно розтав (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 151);
// Втратити виразність, барвистість. Мелашка здалась йому тепер вдвос кращою. Червоний мак на голові зблід перед її красою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309);
// Втратити свіжість, яскравість кольору. За шість років змінилася трохи й картина страшного суду. Вона вицвіла, рум'янець на щоках в архангелів зблід (Олесь Донченко, III, 1956, 31).
[[Категорія:Зб]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слов у сучасних словниках

===Академічний тлумачний словник (1970-1980)===
ЗБЛІДНУТИ - див. [http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]

==Ілюстраціїї==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути1.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути2.jpg|міні]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]
==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 447.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Збліднути

2021-11-11T08:57:02Z

A.tsarenok:

ЗБЛІДНУТИ, ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблідли; док.

1. Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. Погонич вибирав з сіна гарбузці й викидав на шлях. В Балабухи душа неначе вмерла. Він зблід, потім почервонів, потім знов зблід (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28); Побачивши страшного ворога тут же перед собою, вони [бояри] зблідли й затремтіли (Іван Франко, VI, 1951, 15); Раптом почулося гарчання собак, тупіт коней.. Ганна зблідла, нервово підвелася з місця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 349); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід (Олександр Довженко, I, 1958, 170);
// Змарніти. Я не стара. Зблідла з журби (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 268); Щось останнім часом зблід Олекса на лиці і ночами дихає хрипло, неспокійно (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 253).Збліднути як полотно (крейда, смерть, стіна і т. ін.) — зробитися дуже блідим. Вона зблідла як полотно, й золоті брови її тепер здавалися темно-бронзовими (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 271); — Кажу Марусі: «Чи ти знаєш, що твій чоловік усе до шинку ходить?» Вона зблідла як крейда, мовчить (Марко Вовчок, I, 1955, 239); Василина зблідла як смерть, стояла, згорнувши руки, і трусилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56).

2. перен. Стати світлішим або менш яскравим. Холодні роси сідають йому на постоли, небо зачервонілось і зблідли зорі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Свічка зблідла (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 43); Промінь на заході зблід, востаннє затремтів і непомітно розтав (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 151);
// Втратити виразність, барвистість. Мелашка здалась йому тепер вдвос кращою. Червоний мак на голові зблід перед її красою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309);
// Втратити свіжість, яскравість кольору. За шість років змінилася трохи й картина страшного суду. Вона вицвіла, рум'янець на щоках в архангелів зблід (Олесь Донченко, III, 1956, 31).
[[Категорія:Зб]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слов у сучасних словниках

===[[http://sum.in.ua/Академічний тлумачний словник (1970-1980)===
ЗБЛІДНУТИ - див. [http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]

==Ілюстраціїї==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути1.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути2.jpg|міні]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]
==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 447.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Збліднути

2021-11-11T08:56:13Z

A.tsarenok:

ЗБЛІДНУТИ, ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблідли; док.

1. Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. Погонич вибирав з сіна гарбузці й викидав на шлях. В Балабухи душа неначе вмерла. Він зблід, потім почервонів, потім знов зблід (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28); Побачивши страшного ворога тут же перед собою, вони [бояри] зблідли й затремтіли (Іван Франко, VI, 1951, 15); Раптом почулося гарчання собак, тупіт коней.. Ганна зблідла, нервово підвелася з місця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 349); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід (Олександр Довженко, I, 1958, 170);
// Змарніти. Я не стара. Зблідла з журби (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 268); Щось останнім часом зблід Олекса на лиці і ночами дихає хрипло, неспокійно (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 253).Збліднути як полотно (крейда, смерть, стіна і т. ін.) — зробитися дуже блідим. Вона зблідла як полотно, й золоті брови її тепер здавалися темно-бронзовими (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 271); — Кажу Марусі: «Чи ти знаєш, що твій чоловік усе до шинку ходить?» Вона зблідла як крейда, мовчить (Марко Вовчок, I, 1955, 239); Василина зблідла як смерть, стояла, згорнувши руки, і трусилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56).

2. перен. Стати світлішим або менш яскравим. Холодні роси сідають йому на постоли, небо зачервонілось і зблідли зорі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Свічка зблідла (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 43); Промінь на заході зблід, востаннє затремтів і непомітно розтав (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 151);
// Втратити виразність, барвистість. Мелашка здалась йому тепер вдвос кращою. Червоний мак на голові зблід перед її красою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309);
// Втратити свіжість, яскравість кольору. За шість років змінилася трохи й картина страшного суду. Вона вицвіла, рум'янець на щоках в архангелів зблід (Олесь Донченко, III, 1956, 31).
[[Категорія:Зб]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слов у сучасних словниках

===[[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970-1980)===
ЗБЛІДНУТИ - див. [http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]

==Ілюстраціїї==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути1.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Файл:Збліднути2.jpg|міні]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]
==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 447.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|Історико-філософський факультет]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]