Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:6ed7db061f79.jpg

2016-12-06T20:20:10Z

A.tepliuk:

Низина

2016-12-06T20:16:02Z

A.tepliuk:

'''Низина, -ни, '''''ж. ''= '''Низовина. '''''На той рік треба й низини виорати. ''
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови, значення слова]===

НИЗИНА́, и́, ж.

1. Низька місцевість. Між сірими скелями стоїть на низині стара церква з трьома банями (Н.-Лев., І, 1956, 52); По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3); Вершник вибрався з глибоких урвищ, низин і глянув на світ (Чорн., Визвол. земля, 1959, 160).

2. геогр. Те саме, що низовина́ 1. Врешті війнув вітрець — перед втікачами була наддунайська низина (Коцюб., І, 1955, 347).

===[http://sum.in.ua/s/nyzyna Академічний тлумачний словник української мови]===

НИЗИНА́, и, жін.
1. Низька місцевість. Між сірими скелями стоїть на низині стара церква з трьома банями (Нечуй-Левицький, I, 1950, 52); По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3); Вершник вибрався з глибоких урвищ, низин і глянув на світ (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 100).
2. геогр. Те саме, що низовина 1. Врешті війнув вітрець — перед втікачами була наддунайська низина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Ни]]

Сімнадцятий

2016-12-06T20:07:18Z

A.tepliuk:

'''Сімнадцятий, -а, -е. '''Семнадцатый. ''Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю. ''МВ. І. 84.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9 Словник української мови, значення слова]===

СІМНА́ДЦЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сімна́дцять. З неприхованою гордістю щойно повідомляв Сіверцев, що його сімнадцятий об’єкт уже горить (Гончар, III, 1959, 241); До дівчини йшла усміхнена юна чарівниця — сімнадцята весна (Мельн., Коли кров.., 1960, 99).

Сімна́дцятий рік — 1917 рік; рік Великої Жовтневої соціалістичної революції. Проходили [поранені] по вулицях групками в незграбних шинелях, кидаючи на нас, чиновників, будь ми прокляті, погляди, сповнені ненависті і туги. Прийшов сімнадцятий рік (Довж., І, 1958, 15).

===[http://sum.in.ua/s/simnadcjatyj Академічний тлумачний словник української мови]===

СІМНА́ДЦЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сімнадцять. З неприхованою гордістю щойно повідомляв Сіверцев, що його сімнадцятий об'єкт уже горить (Олесь Гончар, III, 1959, 241); До дівчини йшла усміхнена юна чарівниця — сімнадцята весна (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 99).
Сімнадцятий рік — 1917 рік; рік Великої Жовтневої соціалістичної революції. Проходили [поранені] по вулицях групками в незграбних шинелях, кидаючи на нас, чиновників, будь ми прокляті, погляди, сповнені ненависті і туги. Прийшов сімнадцятий рік (Олександр Довженко, I, 1958, 15).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Сі]]

Мелькати

2016-12-06T19:57:23Z

A.tepliuk:

'''Мелька́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. мелькну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Мелькать, мелькнуть. ''І хвіст мелькнув. ''Ном. № 1890.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник української мови, значення слова]===

МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч., І, 1951, 6); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (Мик., II, 1957, 430); Мені перед очима в якихось заломаних, кривих образах почало мелькати, як на поганому екрані, наше майбутнє (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 40); // чим. Робити швидкі рухи чим-небудь. Вона побігла мовчки, швидко мелькаючи тугими, гарно виточеними литочками (Тют., Вир, 1964, 14).

2. Швидко проноситися перед очима, змінюючи одне одне. Крізь теплі сльози, важкі і великі, в яких все розпливалось, невиразно мелькали верби і телеграфні стовпи (Коцюб., II, 1955, 382); Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху, як обабіч нього мелькають поодинокі дерева (Ткач, Плем’я.., 1961, 350).

3. розм. Те саме, що бли́мати 1; мигтіти (у 2 знач.). Світло горіло слабо і мелькало раз у раз то ясніше, то темніше, освічуючи похмуру кімнату (Фр., V, 1951, 34).

===[http://sum.in.ua/s/meljkaty Академічний тлумачний словник української мови]===

МЕЛЬКАТИ, аю, аєш, недок.
1. Те саме, що мигтіти 1. Схаменулись нехрещені, Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (Іван Микитенко, II, 1957, 430); Мені перед очима в якихось заломаних, кривих образах почало мелькати, як на поганому екрані, наше майбутнє (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 40);
// чим. Робити швидкі рухи чим-небудь. Вона побігла мовчки, швидко мелькаючи тугими, гарно виточеними литочками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14).
2. Швидко проноситися перед очима, змінюючи одне одне. Крізь теплі сльози, важкі і великі, в яких все розпливалось, невиразно мелькали верби і телеграфні стовпи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 382); Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху, як обабіч нього мелькають поодинокі дерева (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 350).
3. розм. Те саме, що блимати 1; мигтіти (у 2 знач.). Світло горіло слабо і мелькало раз у раз то ясніше, то темніше, освічуючи похмуру кімнату (Іван Франко, V, 1951, 34).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Ме]]

Сопливий

2016-12-06T19:47:58Z

A.tepliuk:

'''Сопли́вий, -а, -е. '''Сопливый. ''Хоч сопливый, так щасливий. ''Ном. № 1625.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Словник української мови, значення слова]===

СОПЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

1. У якого течуть з носа соплі. Там воювали [селяни], не знали й за що, а тут діло ясне — за себе, за тих он блідих та сопливих, що злякано з вікон виглядають (Гончар, II, 1959, 20).

2. перен., зневажл. Дуже молодий, який не має досвіду, не вміє чогось робити. — Ой ти, сопливий! та ти зроду не пас товару, кращого за свиней (Н.-Лев., І, 1956, 468); — Ану зараз же піди викинь [гвинтівку] у річку!.. Ти ба який вояка сопливий! (Цюпа, Три явори, 1958, 27); Санько.. аж закашлявся [від диму з самосаду] — ..У, сопливий!— з презирством глянув Оверко на нього (Головко, І, 1957, 219).

===[http://sum.in.ua/s/soplyvyj Академічний тлумачний словник української мови]===

СОПЛИ́ВИЙ, а, е, розм.
1. У якого течуть з носа соплі. Там воювали [селяни], не знали й за що, а тут діло ясне — за себе, за тих он блідих та сопливих, що злякано з вікон виглядають (Олесь Гончар, II, 1959, 20).
2. перен., зневажл. Дуже молодий, який не має досвіду, не вміє чогось робити. — Ой ти, сопливий! та ти зроду не пас товару, кращого за свиней (Нечуй-Левицький, I, 1956, 468); — Ану зараз же піди викинь [гвинтівку] у річку!.. Ти ба який вояка сопливий! (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 27); Санько.. аж закашлявся [від диму з самосаду] — ..У, сопливий! — з презирством глянув Оверко на нього (Андрій Головко, I, 1957, 219).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Со]]

Низькорослий

2016-12-06T19:37:43Z

A.tepliuk:

'''Низькорослий, -а, -е. '''1) Низкорослый, малорослый. ''Комиш низькорослий. ''О. 1862. V. 30. 2) Низкій. ''Сю старосвітську низькорослу хату. ''К. МБ. X. 9.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Словник української мови, значення слова]===

НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. — Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Стельмах, І, 1962, 49); Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкругліші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (Гончар, І, 1954, 79); До самої землі припадав низькорослий овес (Чорн., Визвол. земля, 1959, 121).

===[http://sum.in.ua/s/nyzjkoroslyj Академічний тлумачний словник української мови]===

НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. — Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкрутіші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (Олесь Гончар, I, 1954, 79); До самої землі припадав низькорослий овес (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 121).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Ни]]

Низькорослий

2016-12-06T19:36:21Z

A.tepliuk:

'''Низькорослий, -а, -е. '''1) Низкорослый, малорослый. ''Комиш низькорослий. ''О. 1862. V. 30. 2) Низкій. ''Сю старосвітську низькорослу хату. ''К. МБ. X. 9.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Словник української мови, значення слова]===

НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. — Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Стельмах, І, 1962, 49); Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкругліші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (Гончар, І, 1954, 79); До самої землі припадав низькорослий овес (Чорн., Визвол. земля, 1959, 121).

===[http://sum.in.ua/s/palata Академічний тлумачний словник української мови]===

НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. — Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкрутіші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (Олесь Гончар, I, 1954, 79); До самої землі припадав низькорослий овес (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 121).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Ни]]

Жахливий

2016-12-06T19:26:11Z

A.tepliuk:

'''Жахливий, -а, -е. '''Пугливый. ''Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись. ''МВ. ІІІ. 142. Ум. '''Жахливенький. '''

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D1%85%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Словник української мови, значення слова]===

ЖАХЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який викликає почуття жаху; страшний, страхітливий. Товариш Большаков бачив перед себе чорне щось, жахливе, смертельне (Ю. Янов., І, 1958, 126); Траншея являла жахливе видовище. Це була якась суміш глини, кривавого лахміття і навалених в різних позах людських трупів (Гончар, III, 1959, 61); Того ж дня ми почули жахливу Іванову розповідь (Збан., Єдина, 1959, 215).

2. рідко. Який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий. — Яка ж ти жахлива, Меласю! — каже Михайло, всміхаючись (Вовчок, І, 1955, 343).

3. перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; страшний. — У тебе була жахлива температура! (Баш, Вибр., 1948, 146); Хижацьке хазяйнування самодержавства трималося на жахливій експлуатації селянства (Ленін, 6, 1949, 63); Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю (Довж., І, 1958, 40); // Дуже поганий. — Друзі, трапилось велике нещастя. Шар зник!.. Лихі люди його можуть використати не на добрі, а на жахливі справи (Ів., Вел. очі, 1956, 22); Уранці жахлива новина: нашу родину виселяють із села (Ковінька, Кутя.., 1960, 7);//Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий. Весняний вітер гнав по каміннях пір’я, ще певно тепле, загублене в боротьбі, а з кожної вулиці, з кожного двора здіймався жахливий крик смерті і густо плив по землі (Коцюб., II, 1955, 361).

===[http://sum.in.ua/s/zhakhlyvyj Академічний тлумачний словник української мови]===

ЖАХЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який викликає почуття жаху; страшний, страхітливий. Товариш Большаков бачив перед себе чорне щось, жахливе, смертельне (Юрій Яновський, I, 1958, 126); Траншея являла жахливе видовище. Це була якась суміш глини, кривавого лахміття і навалених в різних позах людських трупів (Олесь Гончар, III, 1959, 61); Того ж дня ми почули жахливу Іванову розповідь (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 215).
2. рідко. Який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий. — Яка ж ти жахлива, Меласю! — каже Михайло, всміхаючись (Марко Вовчок, I, 1955, 343).
3. перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; страшний. — У тебе була жахлива температура! (Яків Баш, Вибр., 1948, 146); Хижацьке хазяйнування самодержавства трималося на жахливій експлуатації селянства (Ленін, 6, 1949, 63); Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю (Олександр Довженко, I, 1958, 40);
// Дуже поганий. — Друзі, трапилось велике нещастя. Шар зник!.. Лихі люди його можуть використати не на добрі, а на жахливі справи (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 22); Уранці жахлива новина: нашу родину виселяють із села (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 7);
// Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий. Весняний вітер гнав по каміннях пір'я, ще певно тепле, загублене в боротьбі, а з кожної вулиці, з кожного двора здіймався жахливий крик смерті і густо плив по землі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]
[[Категорія:Жа]]

Жартівник

2016-12-06T19:17:55Z

A.tepliuk:

'''Жартівник, -ка, '''''м. ''Шутникъ.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA Словник української мови, значення слова]===

ЖАРТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун. [Горлов:] Жартівник же ти. Який був у молодості, такий і залишився (Корн., II, 1955, 18); Всі засміялися, а старий залізничник здивовано глянув на жартівника (Томч., Готель.., 1960, 270).

===[http://sum.in.ua/s/zhartivnyk Академічний тлумачний словник української мови]===
ЖАРТІВНИ́К, а, чол. Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун. [Горлов:] Жартівник же ти. Який був у молодості, такий і залишився (Олександр Корнійчук, II, 1955, 18); Всі засміялися, а старий залізничник здивовано глянув на жартівника (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 270).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Жа]]

Мерзнути

2016-12-06T19:09:15Z

A.tepliuk:

'''Мерз(ну)ти, -зну, -неш, '''''гл. ''Мерзнуть, зябнуть. ''Не купив батько шапки, нехай ухо мерзне. ''Ном. № 5911. ''Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. ''Чуб.

==Сучасні словники==

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 Словник української мови, значення слова]===

МЕ́РЗНУТИ і МЕ́РЗТИ, зну, знеш, недок.

1. Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати. Страшними голосами гули всі заводські й паровозні гудки, тужачи за Іллічем… У тата на щоці мерзла сльоза, я її витирав рукавичкою, а вона примерзала до рукавички… (Ю. Янов., II, 1954, 17); // Вкриватися льодом; // Псуватися від морозу (про овочі, фрукти).

2. Відчувати холод, страждати від холоду. Погане порося і в петрівку мерзне! (Укр.. присл.., 1955, 281); На осінньому мерзнем шляху. Темінь. Вітер пронизує спину (Підс., Героїка, 1951, 103); // Гинути від морозу. Горобці на льоту мерзли, падали (Тют., Вир, 1964, 112).

===[http://sum.in.ua/s/merznuty Академічний тлумачний словник української мови]===

МЕРЗНУТИ і МЕРЗТИ, зну, знепі, недок.
1. Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати. Страшними голосами гули всі заводські й паровозні гудки, тужачи за Іллічем... У тата на щоці мерзла сльоза, я її витирав рукавичкою, а вона примерзала до рукавички... (Юрій Яновський, II, 1954, 17);
// Вкриватися льодом;
// Псуватися від морозу (про овочі, фрукти).
2. Відчувати холод, страждати від холоду. Погане порося і в петрівку мерзне! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 281); На осінньому мерзнем шляху. Темінь. Вітер пронизує спину (Олександр Підсуха, Героїка, 1951, 103);
// Гинути від морозу. Горобці на льоту мерзли, падали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2016 року]

[[Категорія:Ме]]

Саморобний

2016-12-06T18:59:08Z

A.tepliuk:

'''Саморобний, -а, -е. '''Самодѣльный, домашняго приготовленія. ''Це сукно саморобне. ''Рк. Левиц.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Словник української мови, значення слова]===

САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол., Леся, 1960, 47); Готував [Демко] саморобні бомби (Стельмах, І, 1962, 270); Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Збан., Сеспель, 1961, 348).

===[http://sum.in.ua/s/samorobnyj Академічний тлумачний словник української мови]===

САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (Микола Олійник, Леся, 1960, 47); Готував [Демко] саморобні бомби (Михайло Стельмах, I, 1962, 270); Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 348).

==Ілюстрації==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність / Педагогічний інтитут ]]

Саморобний

2016-12-06T18:57:26Z

A.tepliuk:

'''Саморобний, -а, -е. '''Самодѣльный, домашняго приготовленія. ''Це сукно саморобне. ''Рк. Левиц.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Словник української мови, значення слова]===

САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол., Леся, 1960, 47); Готував [Демко] саморобні бомби (Стельмах, І, 1962, 270); Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Збан., Сеспель, 1961, 348).

===[http://sum.in.ua/s/palata Академічний тлумачний словник української мови]===

САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (Микола Олійник, Леся, 1960, 47); Готував [Демко] саморобні бомби (Михайло Стельмах, I, 1962, 270); Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 348).

==Ілюстрації==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність / Педагогічний інтитут ]]

Сонько

2016-12-06T18:55:04Z

A.tepliuk:

'''Сонько́, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''сон. '''''Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. ''Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. ''Оставлю ж сих хропти соньків. ''Котл. Ен. V. 40.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE Словник української мови, значення слова]===

СОНЬКО́, а́, ч. і ж., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали.. Оставмо ж сих хропти соньків (Котл., І, 1952, 220); — Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (Стельмах, І, 1962, 519).

===[http://sum.in.ua/s/sonjko Академічний тлумачний словник української мови]===

СОНЬКО́, а, чол. і жін., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали.. Оставмо ж сих хропти соньків (Іван Котляревський, I, 1952, 220); — Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (Михайло Стельмах, I, 1962, 519).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут ]]

[[Категорія:Слова 2016 року]

Сонько

2016-12-06T18:53:40Z

A.tepliuk:

'''Сонько́, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''сон. '''''Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. ''Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. ''Оставлю ж сих хропти соньків. ''Котл. Ен. V. 40.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE Словник української мови, значення слова]===

СОНЬКО́, а́, ч. і ж., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали.. Оставмо ж сих хропти соньків (Котл., І, 1952, 220); — Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (Стельмах, І, 1962, 519).

===[http://sum.in.ua/s/palata Академічний тлумачний словник української мови]===

СОНЬКО́, а, чол. і жін., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали.. Оставмо ж сих хропти соньків (Іван Котляревський, I, 1952, 220); — Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (Михайло Стельмах, I, 1962, 519).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут ]]

[[Категорія:Слова 2016 року]

Сонько

2016-12-06T18:51:27Z

A.tepliuk:

'''Сонько́, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''сон. '''''Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. ''Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. ''Оставлю ж сих хропти соньків. ''Котл. Ен. V. 40.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0 Словник української мови, значення слова]===

СОНЬКО́, а́, ч. і ж., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали.. Оставмо ж сих хропти соньків (Котл., І, 1952, 220); — Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (Стельмах, І, 1962, 519).

===[http://sum.in.ua/s/palata Академічний тлумачний словник української мови]===

СОНЬКО́, а, чол. і жін., розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Враги Троянські почивали.. Оставмо ж сих хропти соньків (Іван Котляревський, I, 1952, 220); — Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (Михайло Стельмах, I, 1962, 519).

==Ілюстрації==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут ]]

[[Категорія:Слова 2016 року]

Саморобний

2016-12-06T18:07:43Z

A.tepliuk:

'''Саморобний, -а, -е. '''Самодѣльный, домашняго приготовленія. ''Це сукно саморобне. ''Рк. Левиц.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0 Словник української мови, значення слова]===

САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол., Леся, 1960, 47); Готував [Демко] саморобні бомби (Стельмах, І, 1962, 270); Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Збан., Сеспель, 1961, 348).

===[http://sum.in.ua/s/palata Академічний тлумачний словник української мови]===

САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (Микола Олійник, Леся, 1960, 47); Готував [Демко] саморобні бомби (Михайло Стельмах, I, 1962, 270); Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 348).

==Ілюстрації==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність / Педагогічний інтитут ]]

Невмиваний

2015-11-26T15:15:04Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Невмиваний, -а, -е. '''Неумытый. ''Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний. ''МВ. II. 13.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕВМИ́ВАНИЙ, НЕУМИ́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що невми́тий, неуми́тий. Мерщій схопився він і нечесаний, невмиваний вибіг на улицю… (Мирний, IV, 1955, 136); * Образно. Там, де спиняють розгін водоспади, невмиване сонце вітають цикади (Тер., Ужинок, 1946, 119).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:AKBSrFqm0iI.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fd144799df4acf4383103b7484e93a48.gif ‎|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 268.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 268.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Невеликий

2015-11-26T15:12:32Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Невеликий, -а, -е. '''Небольшой, малый. ''Хитро, мудро та невеликим коштом. ''Ном. № 3116. Ум. '''Невели́ченький. '''Грин. III. 94. '''Невели́чечкий, невеличкий'''. ''В мене ніжки невеличенькі. ''Мил. 137. ''Шумить річка невеличка да й шумить як з лука. ''Нп.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Незначний розміром, величиною; малий. В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей (Н.-Лев., І, 1956, 145); Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (Чорн., Визвол. земля, 1959, 46); В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують до дровітні невеликі тугі плоди (Стельмах, II, 1962, 33); // Невисокий (про зріст). Перед вами портрет Франка.. Невеликий, хоч сильний мужчина (Коцюб., III, 1956, 26); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (Гончар, II, 1959, 307); // Незначний кількістю. Невеликі то були гроші (Фр., IV, 1950, 9); На вулиці там недалечко стояла Громадка людей невелика (Л. Укр., І, 1951, 345); Стежечка біжить до того місця, де влітку стоїть невелика пасіка (Стельмах, І, 1962, 232); // Який триває недовго; нетривалий. Невеликії три літа Марно пролетіли… (Шевч., І, 1963, 351); Невеликі, видно, були збори, коли він на другий день пішов (Мирний, III, 1954, 197); Уляна зробила невелику паузу, тамуючи хвилювання (Довж., І, 1958, 294).

2. розм. Дитячого віку; малолітній. Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі?? (Шевч., І, 1963, 72); Жила колись у нашому селі вдова Орлиха. Я ще була невелика дівчинка, не дуже-то що пам’ятаю, а чула се од покійної матері (Вовчок, І, 1955, 80).

3. Незначний щодо сили, глибини вияву, інтенсивності і т. ін. Тепер, коли в його малому сердечку невелике горе виводило свою журливу пісню, — йому очі зразу відкрилися (Мирний, І, 1954, 275); Налітав спроквола невеликий вітер (Ю. Янов., II, 1958, 47); Вона одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (Довж., І, 1958, 497); — Невелика, скажу, радість від цього, — поправляє берданку Матвій (Стельмах, І, 1962, 87).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плпл.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лалш.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Алал.jpeg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 254.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 254.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Невмиваний

2015-11-26T15:08:37Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Невмиваний, -а, -е. '''Неумытый. ''Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний. ''МВ. II. 13.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕВМИ́ВАНИЙ, НЕУМИ́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що невми́тий, неуми́тий. Мерщій схопився він і нечесаний, невмиваний вибіг на улицю… (Мирний, IV, 1955, 136); * Образно. Там, де спиняють розгін водоспади, невмиване сонце вітають цикади (Тер., Ужинок, 1946, 119).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:AKBSrFqm0iI.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fd144799df4acf4383103b7484e93a48.gif ‎|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 268.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 268.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Нотація

2015-11-26T15:07:19Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Нота́ція, -ції, '''''ж. ''Урокъ, который не забудется. ''Спасибі вам, дядьку, що повчили ''(''= попобили). Ви мені добру нотацію дали. ''Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Вичи́тувати (ви́читати) нота́цію див. вичи́тувати.

НОТАЦІЯ 1, ї, жін. Настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін. Озей здригається. В приятелевім тоні він чув докір і нотацію (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 286); Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задирикуватість та пиху (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 315).
Вичитувати (вичитати) нотацію див. вичитувати.

НОТАЦІЯ 2, ї, жін., спец. Система умовних письмових позначень, прийнята в якій-небудь галузі людської діяльності. Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 536); Система умовних позначень полів на шахівниці, фігур, а також розташування і переміщення цих фігур називається шаховою нотацією (Порита книга шахіста, 1952, 47.

чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть і, відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лик33.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 447.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 448.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 447 - 448.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Невмиваний

2015-11-25T22:13:52Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Невмиваний, -а, -е. '''Неумытый. ''Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний. ''МВ. II. 13.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕВМИ́ВАНИЙ, НЕУМИ́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що невми́тий, неуми́тий. Мерщій схопився він і нечесаний, невмиваний вибіг на улицю… (Мирний, IV, 1955, 136); * Образно. Там, де спиняють розгін водоспади, невмиване сонце вітають цикади (Тер., Ужинок, 1946, 119).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:AKBSrFqm0iI.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fd144799df4acf4383103b7484e93a48.gif ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 268.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 268.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Нотація

2015-11-25T22:12:47Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Нота́ція, -ції, '''''ж. ''Урокъ, который не забудется. ''Спасибі вам, дядьку, що повчили ''(''= попобили). Ви мені добру нотацію дали. ''Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Вичи́тувати (ви́читати) нота́цію див. вичи́тувати.

НОТАЦІЯ 1, ї, жін. Настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін. Озей здригається. В приятелевім тоні він чув докір і нотацію (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 286); Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задирикуватість та пиху (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 315).
Вичитувати (вичитати) нотацію див. вичитувати.

НОТАЦІЯ 2, ї, жін., спец. Система умовних письмових позначень, прийнята в якій-небудь галузі людської діяльності. Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 536); Система умовних позначень полів на шахівниці, фігур, а також розташування і переміщення цих фігур називається шаховою нотацією (Порита книга шахіста, 1952, 47.

чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть і, відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лик33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 447.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 448.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 447 - 448.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Нічний

2015-11-25T08:33:28Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Нічни́й, -а́, -е́. '''Ночной.
[[Категорія:Ні]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НІЧНИ́Й, а, е. Прикм. до ніч. Нічні сумерки [сутінки] дрімали під темно-зеленими коронами смерек (Іван Франко, VI, 1951, 11); По хатах, то там, то тут умирали сліпаки, огорталися нічною тишею двори (Михайло Стельмах, II, 1962, 153);
// Охоплений темрявою ночі. У пізній час мчить нічними полями машина (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 14); Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (Максим Рильський, II, 1960, 198); Унизу гримотіла нічна Москва (Натан Рибак, Час, 1960, 686);
// Який відбувається вночі. Лона боялась стріти свідків своєї нічної мандрівки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); Руські в нічну битву безстрашно пішли (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1953, 337); Нічні польоти [літаків] вже закінчились, передсвітанкові не починались (Василь Кучер, Голод, 1961, 453);
// Який цвіте вночі (про рослини). Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (Олесь Донченко, III, 1956, 198); Пахне нічними квітами земля (Олександр Довженко, I, 1958, 87);
// Який діє, працює в нічні години. [Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53); Нічний сторож десь гучно вдарив п'ять разів у рейку (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 24);
// Який літає та живиться впочі (про птахів, комах і т. ін.). Бідний нічний сірий метелик сидів у темному вогкому льоху, за бочкою в капустою (Леся Українка, III, 1952, 474); Уралов, наїжившись, сидів на кургані; якийсь нічний птах над ним пролетів, просвистів крильми (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ррррррррр.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9318c3d081cbfa9d950284f14d393cca_600x1000.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лллллллл.jpeg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kiev night 17 06 2011 012.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 430.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Kiev night 17 06 2011 012.jpg

2015-11-25T08:33:01Z

A.tepliuk:

Файл:Ррррррррррррррррр.jpg

2015-11-25T08:29:27Z

A.tepliuk: A.tepliuk завантажив нову версію «Файл:Ррррррррррррррррр.jpg»

Файл:Ррррррррррррррррр.jpg

2015-11-25T08:28:18Z

A.tepliuk:

Нічний

2015-11-25T08:27:16Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Нічни́й, -а́, -е́. '''Ночной.
[[Категорія:Ні]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НІЧНИ́Й, а, е. Прикм. до ніч. Нічні сумерки [сутінки] дрімали під темно-зеленими коронами смерек (Іван Франко, VI, 1951, 11); По хатах, то там, то тут умирали сліпаки, огорталися нічною тишею двори (Михайло Стельмах, II, 1962, 153);
// Охоплений темрявою ночі. У пізній час мчить нічними полями машина (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 14); Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (Максим Рильський, II, 1960, 198); Унизу гримотіла нічна Москва (Натан Рибак, Час, 1960, 686);
// Який відбувається вночі. Лона боялась стріти свідків своєї нічної мандрівки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); Руські в нічну битву безстрашно пішли (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1953, 337); Нічні польоти [літаків] вже закінчились, передсвітанкові не починались (Василь Кучер, Голод, 1961, 453);
// Який цвіте вночі (про рослини). Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (Олесь Донченко, III, 1956, 198); Пахне нічними квітами земля (Олександр Довженко, I, 1958, 87);
// Який діє, працює в нічні години. [Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53); Нічний сторож десь гучно вдарив п'ять разів у рейку (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 24);
// Який літає та живиться впочі (про птахів, комах і т. ін.). Бідний нічний сірий метелик сидів у темному вогкому льоху, за бочкою в капустою (Леся Українка, III, 1952, 474); Уралов, наїжившись, сидів на кургані; якийсь нічний птах над ним пролетів, просвистів крильми (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ррррррррр.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9318c3d081cbfa9d950284f14d393cca_600x1000.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лллллллл.jpeg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 430.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Лллллллл.jpeg

2015-11-25T08:26:35Z

A.tepliuk:

Файл:9318c3d081cbfa9d950284f14d393cca 600x1000.jpg

2015-11-25T08:25:52Z

A.tepliuk:

Файл:Ррррррррр.jpeg

2015-11-25T08:25:29Z

A.tepliuk:

Нічний

2015-11-25T08:22:44Z

A.tepliuk: /* Джерела та література */

'''Нічни́й, -а́, -е́. '''Ночной.
[[Категорія:Ні]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НІЧНИ́Й, а, е. Прикм. до ніч. Нічні сумерки [сутінки] дрімали під темно-зеленими коронами смерек (Іван Франко, VI, 1951, 11); По хатах, то там, то тут умирали сліпаки, огорталися нічною тишею двори (Михайло Стельмах, II, 1962, 153);
// Охоплений темрявою ночі. У пізній час мчить нічними полями машина (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 14); Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (Максим Рильський, II, 1960, 198); Унизу гримотіла нічна Москва (Натан Рибак, Час, 1960, 686);
// Який відбувається вночі. Лона боялась стріти свідків своєї нічної мандрівки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); Руські в нічну битву безстрашно пішли (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1953, 337); Нічні польоти [літаків] вже закінчились, передсвітанкові не починались (Василь Кучер, Голод, 1961, 453);
// Який цвіте вночі (про рослини). Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (Олесь Донченко, III, 1956, 198); Пахне нічними квітами земля (Олександр Довженко, I, 1958, 87);
// Який діє, працює в нічні години. [Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53); Нічний сторож десь гучно вдарив п'ять разів у рейку (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 24);
// Який літає та живиться впочі (про птахів, комах і т. ін.). Бідний нічний сірий метелик сидів у темному вогкому льоху, за бочкою в капустою (Леся Українка, III, 1952, 474); Уралов, наїжившись, сидів на кургані; якийсь нічний птах над ним пролетів, просвистів крильми (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 430.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Нічний

2015-11-25T08:22:25Z

A.tepliuk: /* Сучасні словники */

'''Нічни́й, -а́, -е́. '''Ночной.
[[Категорія:Ні]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НІЧНИ́Й, а, е. Прикм. до ніч. Нічні сумерки [сутінки] дрімали під темно-зеленими коронами смерек (Іван Франко, VI, 1951, 11); По хатах, то там, то тут умирали сліпаки, огорталися нічною тишею двори (Михайло Стельмах, II, 1962, 153);
// Охоплений темрявою ночі. У пізній час мчить нічними полями машина (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 14); Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (Максим Рильський, II, 1960, 198); Унизу гримотіла нічна Москва (Натан Рибак, Час, 1960, 686);
// Який відбувається вночі. Лона боялась стріти свідків своєї нічної мандрівки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); Руські в нічну битву безстрашно пішли (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1953, 337); Нічні польоти [літаків] вже закінчились, передсвітанкові не починались (Василь Кучер, Голод, 1961, 453);
// Який цвіте вночі (про рослини). Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (Олесь Донченко, III, 1956, 198); Пахне нічними квітами земля (Олександр Довженко, I, 1958, 87);
// Який діє, працює в нічні години. [Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53); Нічний сторож десь гучно вдарив п'ять разів у рейку (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 24);
// Який літає та живиться впочі (про птахів, комах і т. ін.). Бідний нічний сірий метелик сидів у темному вогкому льоху, за бочкою в капустою (Леся Українка, III, 1952, 474); Уралов, наїжившись, сидів на кургані; якийсь нічний птах над ним пролетів, просвистів крильми (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Нічний

2015-11-25T08:21:58Z

A.tepliuk:

'''Нічни́й, -а́, -е́. '''Ночной.
[[Категорія:Ні]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Небезпечний

2015-11-25T08:09:31Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Небезпечний, -а, -е. '''Опасный. ''Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. ''Левиц. І. 37.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя. Василина важко дихала, як птиця, що попалась в небезпечні руки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 50). [Пані Люба:] Пан Олізар у нас — небезпечна людина, кажуть, таємний прихильник Кармелюка (Степан Васильченко, III, 1960, 205);
// Який містить у собі небезпеку для кого-небудь або здатний створити її. Місце було небезпечне — тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 350); Важке і небезпечне було це плавання (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 391); В дощовій воді було виявлено небезпечні ознаки... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 199);
// Який загрожує чиєму-небудь життю, здоров'ю. Тутешній лікар каже, що літо в Полтавщині не може бути небезпечним для мене (Леся Українка, V, 1956, 409).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mu2GC9MqytU.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дддд.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1430115943_photo.jpg ‎|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 246.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:1430115943 photo.jpg

2015-11-25T08:09:09Z

A.tepliuk:

Файл:Дддд.jpeg

2015-11-25T08:08:23Z

A.tepliuk:

Файл:Index.jpeg

2015-11-25T08:07:41Z

A.tepliuk: A.tepliuk завантажив нову версію «Файл:Index.jpeg»

Файл:Mu2GC9MqytU.jpg

2015-11-25T08:05:21Z

A.tepliuk:

Небезпечний

2015-11-25T08:03:29Z

A.tepliuk: /* Джерела та література */

'''Небезпечний, -а, -е. '''Опасный. ''Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. ''Левиц. І. 37.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя. Василина важко дихала, як птиця, що попалась в небезпечні руки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 50). [Пані Люба:] Пан Олізар у нас — небезпечна людина, кажуть, таємний прихильник Кармелюка (Степан Васильченко, III, 1960, 205);
// Який містить у собі небезпеку для кого-небудь або здатний створити її. Місце було небезпечне — тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 350); Важке і небезпечне було це плавання (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 391); В дощовій воді було виявлено небезпечні ознаки... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 199);
// Який загрожує чиєму-небудь життю, здоров'ю. Тутешній лікар каже, що літо в Полтавщині не може бути небезпечним для мене (Леся Українка, V, 1956, 409).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 246.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Небезпечний

2015-11-25T08:03:07Z

A.tepliuk: /* Сучасні словники */

'''Небезпечний, -а, -е. '''Опасный. ''Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. ''Левиц. І. 37.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя. Василина важко дихала, як птиця, що попалась в небезпечні руки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 50). [Пані Люба:] Пан Олізар у нас — небезпечна людина, кажуть, таємний прихильник Кармелюка (Степан Васильченко, III, 1960, 205);
// Який містить у собі небезпеку для кого-небудь або здатний створити її. Місце було небезпечне — тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 350); Важке і небезпечне було це плавання (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 391); В дощовій воді було виявлено небезпечні ознаки... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 199);
// Який загрожує чиєму-небудь життю, здоров'ю. Тутешній лікар каже, що літо в Полтавщині не може бути небезпечним для мене (Леся Українка, V, 1956, 409).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Небезпечний

2015-11-25T07:57:48Z

A.tepliuk:

'''Небезпечний, -а, -е. '''Опасный. ''Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. ''Левиц. І. 37.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Неволити

2015-11-25T07:54:38Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Неволити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Принуждать, насильно заставлять. ''Неволити нікого не можна. ''НВолын. у.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕВОЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Примушувати робити що-небудь проти бажання, волі. — Вдову ніхто не сміє ні в чім неволити ані кривдити (Іван Франко, XVI, 1955, 83); Він іноді було зважиться запитати своєї жінки: — Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Любов Яновська, I, 1959, 221).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 269.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Images.jpeg

2015-11-25T07:53:24Z

A.tepliuk: A.tepliuk завантажив нову версію «Файл:Images.jpeg»

Images.jpeg

Неволити

2015-11-25T07:47:30Z

A.tepliuk: /* Джерела та література */

'''Неволити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Принуждать, насильно заставлять. ''Неволити нікого не можна. ''НВолын. у.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕВОЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Примушувати робити що-небудь проти бажання, волі. — Вдову ніхто не сміє ні в чім неволити ані кривдити (Іван Франко, XVI, 1955, 83); Він іноді було зважиться запитати своєї жінки: — Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Любов Яновська, I, 1959, 221).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 269.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Неволити

2015-11-25T07:47:00Z

A.tepliuk: /* Сучасні словники */

'''Неволити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Принуждать, насильно заставлять. ''Неволити нікого не можна. ''НВолын. у.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

НЕВОЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Примушувати робити що-небудь проти бажання, волі. — Вдову ніхто не сміє ні в чім неволити ані кривдити (Іван Франко, XVI, 1955, 83); Він іноді було зважиться запитати своєї жінки: — Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Любов Яновська, I, 1959, 221).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Неволити

2015-11-25T07:46:22Z

A.tepliuk:

'''Неволити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Принуждать, насильно заставлять. ''Неволити нікого не можна. ''НВолын. у.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Невеликий

2015-11-25T07:42:20Z

A.tepliuk: /* Ілюстрації */

'''Невеликий, -а, -е. '''Небольшой, малый. ''Хитро, мудро та невеликим коштом. ''Ном. № 3116. Ум. '''Невели́ченький. '''Грин. III. 94. '''Невели́чечкий, невеличкий'''. ''В мене ніжки невеличенькі. ''Мил. 137. ''Шумить річка невеличка да й шумить як з лука. ''Нп.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Незначний розміром, величиною; малий. В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей (Н.-Лев., І, 1956, 145); Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (Чорн., Визвол. земля, 1959, 46); В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують до дровітні невеликі тугі плоди (Стельмах, II, 1962, 33); // Невисокий (про зріст). Перед вами портрет Франка.. Невеликий, хоч сильний мужчина (Коцюб., III, 1956, 26); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (Гончар, II, 1959, 307); // Незначний кількістю. Невеликі то були гроші (Фр., IV, 1950, 9); На вулиці там недалечко стояла Громадка людей невелика (Л. Укр., І, 1951, 345); Стежечка біжить до того місця, де влітку стоїть невелика пасіка (Стельмах, І, 1962, 232); // Який триває недовго; нетривалий. Невеликії три літа Марно пролетіли… (Шевч., І, 1963, 351); Невеликі, видно, були збори, коли він на другий день пішов (Мирний, III, 1954, 197); Уляна зробила невелику паузу, тамуючи хвилювання (Довж., І, 1958, 294).

2. розм. Дитячого віку; малолітній. Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі?? (Шевч., І, 1963, 72); Жила колись у нашому селі вдова Орлиха. Я ще була невелика дівчинка, не дуже-то що пам’ятаю, а чула се од покійної матері (Вовчок, І, 1955, 80).

3. Незначний щодо сили, глибини вияву, інтенсивності і т. ін. Тепер, коли в його малому сердечку невелике горе виводило свою журливу пісню, — йому очі зразу відкрилися (Мирний, І, 1954, 275); Налітав спроквола невеликий вітер (Ю. Янов., II, 1958, 47); Вона одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (Довж., І, 1958, 497); — Невелика, скажу, радість від цього, — поправляє берданку Матвій (Стельмах, І, 1962, 87).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плпл.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лалш.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Алал.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 254.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 254.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Алал.jpeg

2015-11-25T07:41:50Z

A.tepliuk:

Файл:Лалш.jpg

2015-11-25T07:41:16Z

A.tepliuk:

Файл:Плпл.jpeg

2015-11-25T07:39:27Z

A.tepliuk: