Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Скаженюка

2025-04-25T11:27:37Z

A.ostertah:

'''Скаженюка, -ки, '''''ж. ''Скажена тварина. ''Мов та скаженюка.''
[[Категорія:Ск]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СКАЖЕНЮ́КА, и, чол. і жін., розм. Хвора на сказ тварина. * У порівняннях. Наперед усіх вбігла невістка. Біжить, аж засапалася, очі витріщила, сичить, як гадюка, плига, як та жаба, а піна з рота, як у тієї скаженюки... (Любов Яновська, I, 1959, 87).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Скаженюка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Скаженюка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Скаженюка3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| HNhIp7UKoZ4}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Абетковий

2025-04-25T11:26:58Z

A.ostertah:

==Словник Грінченка==
#прикм. до абетка; алфавітний ◆ немає прикладів застосування.
#перен. загальновідомий; елементарний ◆ Поет вважає не зайвим висловлювати у віршах «абеткові» істини

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Якуратне

2025-04-25T11:26:12Z

A.ostertah:

'''Якуратне, '''''нар. ''= '''Якурат. '''''Якуратнє в той час прийшов він до мене. ''Винница.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Як]]

Щипчик

2025-04-25T11:25:47Z

A.ostertah:

'''Щипчик, -ка, '''''м. ''= '''Щипак 2. '''Вх. Лем. 487.

==Сучасні словники==
Щипчик —це невеликий інструмент, призначений для захоплення, стискання або виривання дрібних предметів. Є зменшеною формою від «щипці». Зазвичай використовується в побуті, косметології, медицині та інших сферах, де потрібна точна маніпуляція з невеликими об’єктами.
Найпоширенішими є:
Манікюрні щипчики — для обрізання нігтів і кутикул;
Щипчики для брів — для корекції форми брів;
Хірургічні щипчики — для тримання тканин під час операцій;
Кухонні щипчики — для подачі їжі або захоплення гарячих предметів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щипчик.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЩипчикЧервоний.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Щи]]

Хтокання

2025-04-25T11:23:19Z

A.ostertah:

'''Хтокання, -ня, '''''с. ''Спрашиваніе: кто?

==Сучасні словники==
Хтокання — це іменник, утворений від дієслова «хтокати», яке належить до звуконаслідувальних слів.

Значення:
Хтокання — це відтворення звуку «хто-хто», який:

Найчастіше асоціюється зі звукоподібним покликом сови або зозулі.
Може передавати повторне вигукування слова "хто" — у формі питання, вигуку чи здивування.
Приклади:
У лісі чується хтокання — то, мабуть, сова.
З темряви долинало тихе хтокання.
Її хтокання крізь двері дратувало всіх: «Хто? Хто там?!»
Це слово може мати образний, поетичний або іронічний відтінок, залежно від контексту. Також зустрічається в народних казках або літературі, де передається звук природи чи емоційне запитання.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ХтоЯ.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Хт]]

Футринє

2025-04-25T11:22:19Z

A.ostertah:

'''Футри́нє, -ня, '''''с. ''Оконная коробка, облицовка оконнаго проема. Шух. І. 95.

==Сучасні словники==
Футринє — це слово, ймовірно, діалектне або розмовне, і в такій формі в літературній українській мові не фіксується. Але з огляду на звучання, морфологію й логіку побудови, можна запропонувати кілька версій його тлумачення.

Можливі тлумачення:
Похідне від "футрина"
У деяких діалектах (особливо західноукраїнських), футрина або футрина / футряна — це дверна рама, одвірок (від польського "futryna").
Тоді футринє — прикметник середнього роду або іменник у знеособленій формі, що позначає:

саме дверне обрамлення, тобто дерев’яна або металева рама, в яку вставляються двері;
або — простір, місце у дверному отворі.
Приклади:

Став у футринє і мовчки дивився.
Затиснуло пальці між дверима й футринєм.
Можливе авторське або жартівливе утворення
Іноді такі форми вживаються у фольклорі або побутовій мові, щоб передати місцевий колорит або грубе, знижене мовлення.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dveri114.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Фу]]

Фацарний

2025-04-25T11:21:35Z

A.ostertah:

'''фацарний — Фацарний, -а, -е 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Facarniy10042025.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Фа]]

Факт

2025-04-25T11:20:36Z

A.ostertah:

'''Факт, -ту, '''''м. ''Фактъ. ''Показуємо.... на сей сумний факт, усякому у нас звісний. ''О. 1861. XI. 102. ''Давно то було, але то факт. ''Гн. ІІ. 121.

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
Факт (від лат. factum — зроблене) — подія, що відбулася в дійсності, певним чином зафіксована й істинність якої може бути перевірена чи не викликає сумніву в межах дискурсу. Факт існує незалежно від людини, проте саме визнання його як дійсного та вираження істотно залежать від суб'єктивних нашарувань.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG_1551.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Magnifying-glass-1607160_960_720-e1479821915988.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Фа]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Убіч

2025-04-25T11:20:05Z

A.ostertah:

'''Убіч, убочу, '''''м. '''''убіч, убочі''''', ж. ''1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. ''Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. ''Нп.

==Сучасні словники==
Схил гори (словник лемківської говірки)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ubich10042025.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=ZcPLAUSGd8o}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Уб]]
==Сучасні словники==

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Тухнути

2025-04-25T11:19:39Z

A.ostertah:

'''Ту́хнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Спадать, опадать (объ опухоли).

==Сучасні словники==
Тухнути — дієслово недоконаного виду.

Основні значення:
Псуватися внаслідок гниття або бродіння, втрачати свіжість, починати смердіти.
Застосовується до продуктів харчування або органічних матеріалів.
Приклади:

Молоко почало тухнути.
У сміттєвому баку щось тухне.
Згасати, втрачати яскравість, силу, енергію (переносне значення).
Може стосуватися вогню, емоцій, натхнення, ентузіазму.
Приклади:

Свічка тихо тухне на вітрі.
Інтерес до справи почав тухнути.
Форми:
недоконаний вид: тухнути
доконаний вид: стухнути, протухнути
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-1481436244-612x612.jpg]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ту]]

Туподумство

2025-04-25T11:18:53Z

A.ostertah:

'''Туподумство, -ва, '''''с. ''Тупоуміе, тупость мысли. К. Дз. 188.
[[Категорія:Ту]]

[[Файл:Тугодум.jpeg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
Туподумство — це іменник, що означає тупість, обмеженість розуму, нездатність до розуміння або дурість.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Точило

2025-04-25T11:18:19Z

A.ostertah:

'''Точило, -ла, '''''с. ''Точило, точильный камень. Ном. № 12795. ''Наляга, мов коваль на точило. ''Ум. '''Точи́льце. '''
[[Категорія:То]]
[[Файл:Точилкам.jpg|thumb|Фото]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Точил.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Точило.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Торкотання

2025-04-25T11:17:52Z

A.ostertah:

'''Торкота́ння, -ня, '''''с. ''= '''Торохтіння. '''

==Сучасні словники==
Торкотáння — іменник середнього роду, походить від дієслова торкотати, і є синонімом слова торохтіння.

Значення:
Торкотання — це неперервний, гучний, часто дрібний шум, стукіт або гуркіт, зазвичай пов’язаний з механізмами, колесами, посудом чи іншим предметом, що видає ритмічний або деренчливий звук.

Синоніми:
торохтіння
гримотіння
бряжчання
гупання
тремтіння зі звуком (у переносному значенні)
Приклади:
У візку за стіною чулося торкотання старих коліс.
Після опівночі тишу порушило торкотання металевого відра по каменю.
Торкотання мотору заспокоювало його більше, ніж тиша.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КакаєтаХуєта.jpg]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:То]]

Топчило

2025-04-25T11:17:19Z

A.ostertah:

'''Топчи́ло, -ла, '''''с. ''Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк. выжимая из него сок для изготовления вина
[[Категорія:То]]
[[Файл:Виноград.jpg|thumb|Фото]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виногр.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виногрпд.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Тонісінький

2025-04-25T11:17:00Z

A.ostertah:

'''Тонісінький, -а, -е. '''Очень, чрезвычайно тонкій. ''Тонісінькі рожеві завіси. ''Левиц. І. 296.
[[Категорія:То]]

[[Файл:IMG_1566.jpeg|thumb|Фото]]

== Сучасні словники ==

ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291); Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 187.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову<nowiki>]</nowiki> тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291); Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{|
Istyle="width:20%; padding-top:lem;"| [[Зображення:IMG_1567.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Тельбухатий

2025-04-25T11:16:40Z

A.ostertah:

'''Тельбухатий, -а, -е. '''Имѣющій большой желудокъ и кишки.

==Сучасні словники==
Тельбухатий — це діалектне або розмовне прикметникове утворення від слова тельбухи, яке означає внутрішності, нутрощі, внутрішні органи (переважно в тварин).

Значення:
Тельбухатий — буквально:
Той, що має багато тельбухів, або
Такий, у кого тельбухи випирають або помітні — тобто, череватий, пузатий, з великим животом, іноді в зневажливому чи жартівливому значенні.

Приклади:
Йшов такий тельбухатий, аж сорочка натяглася.
Тельбухаті кабани вилежувались у багні.
Ну й тельбухатий ти став — схуднути б не завадило.
Синоніми:
пузатий
череватий
товстобрюхий
випучений (в розмовному стилі)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tibullus.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Telbukhy.png]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Те]]

Спиняти

2025-04-25T11:16:18Z

A.ostertah:

'''Спиняти, -няю, -єш, '''сов. в. '''спини́ти, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Останавливать, остановить, удерживать, удержать. ''Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. ''Грин. III. 268. ''Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. ''О. 1861. IV. 83.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спиняти.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Сп]]

Сас

2025-04-25T11:15:51Z

A.ostertah:

'''Сас, -са, '''''м. ''Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.

==Сучасні словники==
Сас — слово, яке може мати різні значення залежно від контексту, і тут важливо розрізнити:

1. У сучасному молодіжному сленгу (від англ. "sus")
"Сас" — транслітерація англійського "sus" (скорочено від suspicious — підозрілий).

Використовується, щоб описати когось або щось дивне, підозріле, ненадійне.
Популяризовано завдяки грі Among Us.

Приклади:

Ти бачив, як він поводиться? Реально якийсь сас.
Це повідомлення виглядає сас — може, фейкове.
2. Як прізвище
Сас — українське (й не тільки) прізвище, яке може походити з польської, угорської або місцевих діалектів.
Приклад: Сергій Сас — український політик.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Homem-desconfiado.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Са]]

Росправа

2025-04-25T11:15:23Z

A.ostertah:

'''Росправа, -ви, '''''ж. ''1) Расправа. К. ЧР. 245. ''Тягніть Варвару на росправу. ''Ном. № 3929. ''Я найду суд і росправу. ''МВ. І. 134. 2) Статья (литературная). ''Почав Квітка іще з 1816 року писати для харьківського журнала росправи про институт. ''К. Гр. Кв. XVIII. 3) — '''сільська'''. Помѣщеніе сельскаго правленія.

==Сучасні словники==
Розправа — іменник, що має кілька значень у залежності від контексту. В українській мові використовується як у прямому, так і в переносному значенні.

1. Кара, жорстке покарання, помста
Розправа — це насильницька дія, часто з елементом жорстокості, що має на меті помститися, покарати, знищити когось.

Приклади:

Вони влаштували криваву розправу над полоненими.
Його вбивство було холодною розправою за зраду.
Розповідь про сталінські розправи лякала дітей.
2. Суд, розгляд справи (застаріле, урочисте або бюрократичне значення)
Може вживатися як судова розправа — тобто судовий процес, розгляд справи, але застаріло або в офіційному стилі.

Приклад:

Справу передали на розправу до воєводи.
3. Зведення рахунків, моральний або фізичний тиск
У переносному значенні може означати спробу покарати когось морально, принизити, знищити репутацію.

Приклад:

Це не критика, а відверта розправа з інакодумцями.
Синоніми:
помста
покарання
кривава акція
суд (у старому значенні)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЯЗаєбалась.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ОйБля.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ро]]

Ревизор

2025-04-25T11:14:54Z

A.ostertah:

'''Ревизор, -ра, '''''м. ''Ревизоръ. Стор. II. 104.

[[Файл:IMG_1569.png|thumb|Фото]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РЕВІЗО́Р, а, чол.
1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). — Розтрата,.. — І хто це виявив?.. — Прибув ревізор (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 237).
2. Контролер в окремих ділянках служби руху. Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 63); Лісоруби їхали без квитків, і оце тепер збиралися ублагати ревізора (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 374).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 471.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
РЕВІЗОР
ревізор; ч.
(лат., той, що перевіряє)
1. Службова особа, обов'язком якої є проведення ревізій, обстежень.
2. Особа, яку уповноважено перевірити діяльність, звітність підприємства, установи або організації.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
РЕВІЗО́Р, а, ч.
1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). — Розтрата… — І хто це виявив?.. — Прибув ревізор (Шиян, Баланда, 1957, 237).
2. Контролер в окремих ділянках служби руху. Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Бойч., Молодість, 1949, 63); Лісоруби їхали без квитків, і оце тепер збиралися ублагати ревізора (Вільде, Повнол. діти, 1960, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 471.
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
Ревізор — особа, уповноважена провести ревізію

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ре]]

Рачиця

2025-04-25T11:14:17Z

A.ostertah:

'''Рачи́ця, -ці, '''''ж. ''Самка рака. Вх. Лем. 428.

==Сучасні словники==
Рачиця, ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рачтця.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рачтця.png]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ра]]

Пукнути

2025-04-25T11:12:51Z

A.ostertah:

'''Пукнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Стукнуть. ''Ой піду я під віконце, пукну. ''Гол. І. 276. ''Гукни, та не пукни, або: та не стукни. ''НВолын. у. 2) Лопнуть, треснуть.
[[Категорія:Пу]]
[[Файл:Стукати.jpg|thumb|Фото]]
==Загальні відомості==
ПУКНУТИ-ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Попідв’язувати

2025-04-25T11:12:03Z

A.ostertah:

'''Попідв’я́зувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Подвязать (во множествѣ). ''У саду дерева попідв’язувала. ''Черниг. у.

==Сучасні словники==
Слово «попідв’язувати» — це дієслово доконаного виду, утворене від «підв’язувати» (багаторазово чи послідовно підв’язати щось).

Тлумачення:
Попідв’язувати — здійснити дію підв’язування над кількома об'єктами або багаторазово, тобто підв’язати все, що треба, по черзі або загалом.

У прямому значенні:
Закріпити або підтримати щось, підв'язавши (мотузкою, стрічкою тощо), наприклад:
рослини до кілків,
гілки дерев,
частини одягу (в історичних чи народних контекстах).
Приклади:

Вона попідв’язувала помідори, щоб не ламалися.
Садівник попідв’язував виноградну лозу.
Баба попідв’язувала хустку під підборіддям.
Морфологічно:
Префікс по- → вказує на завершеність або множинність дії.
-підв’язувати → означає саму дію прикріплення знизу або з боків, для підтримки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Podvyazka-pomidor.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:По]]

Покурити

2025-04-25T11:11:16Z

A.ostertah:

'''Покури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''1) Покадить. 2) Покурить. ''От він полежав трохи, покурив люльки. ''Рудч. Ск. II. 179. 3) '''Не покуриш'''. Не удастся тебѣ. ''Мабуть не на таких наскочив, не покурить. ''Рудч. Ск. І. 75.

==Сучасні словники==
Слово «покурити» — це доконаний вид дієслова курити, що вживається в значенні:

Викурити щось (трохи або повністю), зазвичай — тютюн, сигарету, люльку тощо.
Означає короткотривалу дію паління, часто з натяком на одноразовість або нетривалість.

Тлумачення:
Покурити — це:

зробити дію куріння (паління) певний час;
викурити щось одне або декілька разів.
Приклади вживання:
Вийшов на балкон покурити.
Дай сигарету, я швиденько покурю.
Дідусь сів під деревом і покурив люльку.
Синоніми:
викурити
запалити (в контексті сигарети)
зробити перекур (розмовне)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДайПокурить.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:НеДамПокурить.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:По]]

Поза

2025-04-25T11:08:45Z

A.ostertah:

'''Поза, '''''пред. ''За. ''Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. ''Чуб. V. 447. ''Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. ''Г. Барв. 148. '''Поза очі'''. За глаза. ''Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. ''Г. Барв. 426.

==Сучасні словники==
По́за — положення тіла. По́за — нещира поведінка; хизування, рисовка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Поза.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мімоза.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:По]]

Побідкатися

2025-04-25T11:08:17Z

A.ostertah:

'''Побі́дкатися, -каюся, -єшся, '''''гл. ''Посѣтовать. ''Побідкався, побідкався піп, та й вернув гроші. ''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==

1. Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Іван Франко, III, 1950, 134); Але бідкатись не маю чого, бо тепер все-таки не така я безнадійна, як була зимою (Леся Українка, V, 1956, 57); Варвара пригощала гостей та бідкалася, що.. хазяїна немає (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 413); Коваль бідкався, що заліза нема (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 84).

2. з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. — Оце, боже мій! де це вона загаялась? — бідкались баби (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335); Там [у селі] чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами (Панас Мирний, II, 1954, 66); — Ти не бідкайся за шапкою й кожухом, — співчутливо додав чорнявий, — у мене навіть шуба була... на позиції пропала (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 15).

3. без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись... (Марко Вовчок, I, 1955, 273); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину, й Марині здалося, що це її рідна мати бідкається біля хворої дочки (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 234).

4. рідко. Жити в бідності, бідувати. — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408); Час іде, минається; ми ждемо собі кращого, бідкаємось, страхаємось (Марко Вовчок, I, 1955, 206).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Підітнути

2025-04-25T11:07:50Z

A.ostertah:

'''Підітнути, -ну, -неш, '''''гл. ''= '''Підтяти. '''

==Сучасні словники==
Підітнути — зробити незначну дію обрізання або укорочення чогось знизу або по краю.

Приклади вживання:
Перукар підітнув кінці волосся.
Швачка підітнула поділ сукні.
Садівник підітнув нижні гілки дерева.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підітнути.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Пі]]

Оприни

2025-04-25T11:07:27Z

A.ostertah:

'''Опри́ни, -рин, '''''ж. мн. ''Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
[[Категорія:Оп]]
[[Файл:Агрус1.jpg|thumb|Фото]]
==Загальні відомості==
Оприни (аґрус) — це діалектна назва плодів аґрусу в деяких регіонах України.

Аґрус (Ribes uva-crispa) — це вид ягідних рослин родини аґрусових. Його плоди — це невеликі, округлі або довгасті ягоди, які можуть бути різного кольору (зелені, жовті, червоні, фіолетові тощо) та мати кисло-солодкий смак.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Агрус3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Оприкривий

2025-04-25T11:07:02Z

A.ostertah:

'''Опри́кривий «гидкий; осоружний»
[[Категорія:Оп]]
[[Файл:Гидке.jpg|thumb|Фото]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гидка.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Опреділяти

2025-04-25T11:06:35Z

A.ostertah:

'''Опреділя́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''опреділи́ти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Предназначать, предназначить для кого. ''На що ж ти діточки покидала ''(умерла), ''кому ти їх опреділила: чи ти батенькові определила, чи ти братікам, чи сестриці? ''Мил. 221.
[[Категорія:Оп]]
[[Файл:Знімок_екрана_2025-04-13_123438.png|thumb|Фото]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Оправлятися

2025-04-25T11:06:13Z

A.ostertah:

'''Оправлятися, -ля́юся, -єшся, '''сов. в. '''опра́витися, -влюся, -вишся, '''''гл. ''Приводиться, привестися въ порядокъ.
[[Категорія:Оп]]
[[Файл:оправитись.jpg|thumb|Фото]]
==Загальні відомості==
Досягати попереднього або близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оправ.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Оправдовуватися

2025-04-25T11:05:47Z

A.ostertah:

'''Оправдо́вуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, '''сов. в. '''оправди́тися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Оправдываться, оправдаться. ''Хто ся оправдує ''(а зовсім винний), ''того як гору вздув. ''Ном. № 7429. ''Циган оправдився. ''Мнж. 115. ''Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. ''Єв. Л. VII. 35.
[[Категорія:Оп]]
[[Файл:Виправдовуватися.jpeg|thumb|Фото]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знімок екрана 2025-04-13 141133.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Опонець

2025-04-25T11:05:22Z

A.ostertah:

'''Опонець, -нця, '''''м. ''Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
[[Категорія:Оп]]
[[Файл:Опонець2.jpg|thumb|Фото]]
==Загальні відомості==
Опо́нець «берізка польова, Convolvulus arvensis L.» (бот.)
похідне утворення від дієслова пну́ти(ся);
назва зумовлена тим, що берізка оплітає інші рослини, пнеться на них;
р. [попенек], ч. oponec, pupenec, схв. по̀понац, [попанац, попунац] «тс.»;

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опонець.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Convolvulus arvensis6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Ополювати

2025-04-25T11:04:59Z

A.ostertah:

'''Ополювати, -люю, -єш, '''сов. в. '''ополо́ти, -лю, -леш, '''''гл. ''= '''Обполювати, обполоти. '''''Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. ''Грин. III. 527.
[[Категорія:Оп]]
[[Файл:Images.jpg|thumb|Фото]]
==Загальні відомості==
ОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОЛО́ТИ, ополю́, опо́леш, док., перех., рідко. Те саме, що обпо́лювати. [Тетяна:] А де ж ваша Ольга, чи дома? [Ганна:] На грядках ополює квітки (Кроп., V, 1959, 128).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Полоти3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Полоти2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Полоти.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Округи

2025-04-25T11:04:27Z

A.ostertah:

'''Округи, '''''нар. ''= '''Округ. '''''Позирнувши Ісус округи, рече. ''Єв. Мр. X. 23.
[[Категорія:Ок]]

[[Файл:IMG_1564.jpeg|thumb|Фото]]
==загальні відомост1==
ОКРУГИ, присл., прийм., розм. Те саме, що навколо.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

==Ілюстрації==
{| style="width: 100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align: center"
I - valign="top"
Istyle="width: 20%; padding-top:lem;"| [[Зображення: IMG_1563.jpeg.png|x140px]]

Обрис

2025-04-25T11:04:03Z

A.ostertah:

'''Обрис, -су, '''''м. ''Силуэтъ. ''На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. ''Стор. МПр. 16.

==Сучасні словники==
Обрис — іменник чоловічого роду, запозичений із латинської (через польську або інші європейські мови), активно вживається в українській літературній мові.

Значення:
Зовнішній контур, силует чогось, що виділяється на тлі або в уяві.
Те, як щось окреслене або сприймається за формою.
Приклади:

У темряві видно лише обрис будинку.
Вранці в тумані з’явився обрис гір.
Її обрис вирізнявся на світлому фоні.
Попереднє, загальне уявлення про щось, начерк, ескіз, схема (переносне значення).
Приклади:

Автор подав лише обрис майбутнього роману.
У нього вже є обрис плану дій.
Синоніми:
контур
силует
форма
начерк (у другому значенні)
схема
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аваааааааааааааааа.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Об]]

Мишак

2025-04-25T11:03:32Z

A.ostertah:

'''Миша́к, -ка, '''''м. ''1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. Борз. у. 3) ''мн. ''Мышиный пометъ. 4) Род. п. '''— ку́'''. Мышьякъ. Котл. Ен. III. 48. Ум. '''Мишачо́к. '''

==Сучасні словники==
Мишак — це слово в українській мові має кілька значень, залежно від контексту:

Діалектизм або зменшувально-пестлива форма іменника миша, що означає маленька мишка або мишка (також може бути використано для позначення чогось маленького або непомітного).
Приклад:

Малий мишак забіг під стіл.
Прізвисько або звертання до людини, яка має певну схожість із мишею, наприклад, через зовнішність, поведінку чи звички.
У деяких регіонах, мишак також може позначати пастку для мишей або пристрій, який використовується для ловлення мишей.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Миша20032025.jpg]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ми]]

Лусь!

2025-04-25T11:03:13Z

A.ostertah:

'''Лусь! '''''меж. ''Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. ''Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! ''Грин. III. 656. 2) Ударъ. ''Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком. ''Рудч. Ск. І. 21.

==Значення==
«Лусь!» — це вигук, що імітує різкий звук лопання, тріскання, вибуху або раптового удару. В українській мові належить до звуконаслідувальних слів.

Значення:
Передає звук раптового розриву чогось — наприклад, коли:
лопається кулька,
тріскається гілка,
лускає насіння.
У розмовному мовленні може вживатися емоційно або жартівливо, щоб підкреслити неочікуваність чогось.
Приклади:
Натягнув гумку — і лусь! — порвалася.
Кинув на сковорідку — лусь! — і розлетілося масло.
Насінинка — лусь! — і лускає в роті.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_29143951-stock-photo-broken-branch.jpg]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Лу]]

Кущ

2025-04-25T11:02:57Z

A.ostertah:

'''Кущ, -ща, '''''м. ''1) Кусть. ''Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. ''МВ. І. 18. ''Цвів кущ панської рожі. ''Левиц. І. 23. ''Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ''Макс. 2) = '''Кущанка. '''8) Группа. ''Трохи далі на белебень стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. ''О. 1862. IX. 61. Ум. '''Кущик. '''''А в городі... два кущики пижма. ''Мет. 70. ''І кущики вишукує травиці. ''К. Іов. 88. ''Бере баба грибки, коли дивиться у кущику гніздечко. ''Рудч. Ск. II. 32.

==Сучасні словники==
Кущ — іменник чоловічого роду, загальновживане слово в українській мові.

Значення:
Ботанічне (основне значення):
Кущ — це багаторічна рослина, яка має кілька стебел, що ростуть від самого кореня, на відміну від дерева, яке має одне стебло — стовбур.
Типовими прикладами є: бузок, шипшина, смородина, малина.
Приклади:

Біля хати ріс великий кущ бузку.
З-за куща виглядав заєць.
Переносне значення (образне або символічне):
Щось, що за формою або розташуванням нагадує кущ.
Наприклад: кущ будівель, кущ сіл (тобто група, скупчення).
Може означати групу чогось згрупованого або пов’язаного.
Приклади:

Вони об'єдналися в сільськогосподарський кущ.
На полі — кущі вівса серед бур’янів.
Синоніми:
кущик (зменшувальне)
зарості (у множині, якщо кілька кущів)
чагарник (науковий або загальніший термін)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кущ_сформований.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КущБлять.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spiraea-cinerea-Grefsheim.jpg]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ку]]

Ікрець

2025-04-25T11:02:37Z

A.ostertah:

'''Ікре́ць, -ця, '''''м. ''Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. См. '''Ікровиця. '''

==Сучасні словники==
Ікрець (ікре́ць, -ця) — іменник чоловічого роду.
Значення:
– Самка риби, що має ікру, тобто риба в період нересту або готова до відкладання ікри.

Походження:
Слово пов’язане з "ікра" — риб’яча насіннєва субстанція, і продовжується через суфіксальне утворення (подібно до "ягня" — "ягнець").

Синоніми:
Ікровиця — інше старе або діалектне слово з тим самим значенням (часто вживане у словниках XIX–поч. XX ст.).
Рибина (в контексті риболовлі, якщо хочуть підкреслити стать).
У сучасній мові рідко диференціюють за статтю, тому "самка риби" вживається описово.
Приклад уживання:
Рибалки раділи, впіймавши ікреця, бо в ній було багато ікри.
У воді блиснув ікрець, шукаючи місце для нересту.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:НаІкрецьНеПохоже.jpg]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Ідак

2025-04-25T11:02:11Z

A.ostertah:

'''Ідак, -ка, '''''м. ''= '''Їдець. '''Желех.

==Сучасні словники==
їдець, п. рот; (охочий до їжі) ласун, ласій, їдун, вул. жерун; (з вишуканим смаком) гурман.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Idok10042025.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=bLY73X8dhRk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ід,Їд]]

їдець, п. рот; (охочий до їжі) ласун, ласій, їдун, вул. жерун; (з вишуканим смаком) гурман (Словник синонімів Караванського)

Забобонний

2025-04-25T11:01:12Z

A.ostertah:

'''ЗАБОБОННИЙ, а, е. 1. Який вірить у забобони (у 1 знач.); схильний до забобонів. Арсен не був забобонним, але чомусь відразу подумав, що його чекає невдача Дмит., Розлука, 1957, 241). ''К. ПС. 81.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
2. Оснований на забобонах (у 1 знач.), викликаний забобонами. Змучений забобонним страхом, Йон згоджувався на все (Коцюб., І, 1955, 280); Сахно, звичайно, не надала особливого значення забобонним і безпідставним побоюванням Йонеску (Смолич, І, 1958, 49); Десь далеко кричали сови, і, прислухаючись до їхнього крику, повторював забобонне віщування Лимон Базалій (Шиян, Вибр., 1947, 15).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabobonnuy.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дрібен

2025-04-25T11:00:49Z

A.ostertah:

'''Дрібен, '''''прил. ''= '''Дрібний. '''''А не піде дрібен дощик без чорної хмари. ''Мет. 85.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Дрібен — це форма прикметника дрібний, часто вживана у поетичному, народному чи розмовному мовленні.
Приклади вживання:
Така дрібна рибка — зовсім дрібна (дрібен).
Хоч хлопець і дрібен, та моторний!
Пісочок дрібен, як пудра.
Синоніми:
Малий
Невеликий
Дрібненький (пестливо-зменшувальна форма)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дрібний.JPG]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ТіпДрібний.png]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Др]]

Двадцятірко

2025-04-25T11:00:21Z

A.ostertah:

'''Двадцятірко, '''''чис. ''Ум. отъ '''двадцятеро. '''''Нема і двадцятірка индичат. ''Борз. у.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж "Універсум"]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

[[Категорія:Дв]]

==Сучасні словники==
ДВА́ДЦЯТЕРО, тьох, числ. кільк. Збірн. до двадцять. — Ти щаслива і вродлива, будеш жити сімдесят років, будеш мати двадцятеро дітей кучерявих

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Пт]]

Ґулька

2025-04-25T10:59:45Z

A.ostertah:

'''Ґулька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ґуля. '''

==Сучасні словники==
Слово «гулька» має кілька значень у залежності від контексту та регіональних особливостей мови.

Ось кілька можливих тлумачень:

Зачіска — це найбільш поширене значення. «Гулька» — це пучок волосся, зазвичай скручений і закріплений на потилиці або маківці.
Наприклад: Така файна дівчина: спідниця нижче колін, гулька на голові...

Місцеве або діалектне слово — в деяких регіонах України «гулька» може означати невелике свято або гулянку.

У зменшувально-пестливій формі — може використовуватись у значенні «гулянка» як щось маленьке, приємне.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hulka10042025.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[[Категорія:Ґу]]

Див.:

'''[[Ґуля]]'''

'''[[Ґузва]]'''

'''[[Ґузуля]]'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я111.jpg|x200px]]

|}

<div align="right"></div>

==Використані джерела==

'''[http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/5/88/470/88470693_4979214_shish.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/tags/%25F8%25E8%25F8%25EA%25E0%2B%25ED%25E0%2B%25EB%25E1%25F3/&h=245&w=288&sz=10&tbnid=LgsEcCTkAIMPHM:&tbnh=137&tbnw=161&zoom=1&usg=__bOT9FbXNoeEBhPfmXWhDZzUZPDk=&docid=]'''

Гела

2025-04-25T10:59:16Z

A.ostertah:

'''Гела, -ли, '''''ж. ''Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
[[Категорія:Ге]]

[[Файл: IMG_1568.jpeg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

Ге́ла — родовище і рудник платиноїдів в ПАР, у Східному секторі Бушвельда. Названий ім'ям сицилійського міста в Італії, як і сусіднє родовище Мессіна.

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

В’юновий

2025-04-25T10:58:23Z

A.ostertah:

'''В’юновий, -а, -е. '''Относящійся къ '''в’юну'''. ''Покоштував в’юнового сала. ''Ном.

==Сучасні словники==
Слово «в’юновий» — це прикметник, утворений від іменника в’юн або в’юнок, і має кілька значень залежно від контексту.

Основні значення:
1. Такий, що стосується в’юнка (рослини)

В’юновий — той, що має ознаки або властивості в’юнка — рослини, яка в’ється (наприклад, по опорі, по землі, по інших рослинах).

Приклад:

В’юнові рослини швидко обплели паркан.
2. Такий, що в’ється або звивається; схожий на в’юна (рибу)

Іноді прикметник може стосуватись чогось гнучкого, рухливого, виткого, подібного до в’юна — гнучкої риби.

Приклад:

Її рухи були в’юнові, легкі й плавні.
3. У ботаніці

В’юнові (Convolvulaceae) — це родина рослин, до якої належать багато витких або повзучих видів (наприклад, той самий польовий в’юнок).

Приклад:

В’юнові — це родина рослин, що часто ростуть на луках і узбіччях.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ВВВВВ.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ВНННН.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

[[Категорія:Вю]]