Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Жовтоногий

2026-04-09T16:15:11Z

A.kozachuk:

[[Категорія:Жо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова в сучасних словниках
http://slovopedia.org.ua/93/53398/869771.html#google_vignette
https://hrinchenko.com/dictionary/word/15325-zovtonogii

==Ілюстрації==
[[Зображення:yellowleg250326.jpg|x140px]]).

==Медіа==
https://www.youtube.com/watch?v=agGJvnwJqKc

==Іншими мовами==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Забрехати

2026-04-09T16:08:52Z

A.kozachuk:

'''Забреха́ти, -шу́, -шеш, '''''гл. ''Залаять (о собакахъ). ''От же собака забрехала. ''Кв. 259. ''Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон. ''Левиц. Пов. 203.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗАБРЕХАТИ, ешу, ешеш, док., розм. Почати брехати (у 2 знач.); загавкати. Якраз тоді саме за хатою коло воріт забрехав Барбос, неначе на вовка, а не на чоловіка (Н.-Лев., І, 1956, 86); Забрехав же, грюкнули двері (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 522).

Забрехати - розмовне дієслово, що має два основні значення:
Почати гавкати (про собак), підняти гавкіт.
Почати брехати, брехати або говорити нісенітницю (про людину)

Спочатку слово «забрехати» означало “почати гавкати” (про собаку). Потім його почали вживати про людей — коли хтось починає брехати без зупину. Часто використовується в жартівливому або розмовному стилі. Це слово більше характерне для живої розмовної української, ніж для офіційної мови. Може мати емоційне забарвлення — показує, що людина не просто збрехала, а “понесло”.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabrekhaty040426(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabrekhaty040426(3).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabrekhaty040426(4).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabrekhaty040426(2).jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=aZO8hw32fC8}}
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=6cfw7M69Vgs}}

==Іншими мовами==

'''Англійська:

'''lie''', be lying, tell lies, fib, bull, perjure, tell a fib, lied to.
'''Переклад: збрехати під присягою, може збрехати, вирішила збрехати, рішення збрехати, не дадуть збрехати, не міг збрехати, довелося збрехати.
'''

'''Німецька:
'''
'''lügen
lügt · log (löge) · hat gelogen
'''Переклад: брехати, лгати, обманювати

'''bellen'''
bellt · bellte · hat gebellt
'''Переклад:гавкати'''

'''Французька:
'''
Définition de '''mentir''' verbe intransitif
Faire un mensonge, affirmer ce qu'on sait être faux ou nier ce qu'on sait être vrai, taire ce qu'on devrait dire (➙ mensonge).
Mentir par intérêt, par dérision.
locution Mentir comme un arracheur* de dents. Elle ment comme elle respire, continuellement.
Mentir à qqn, le tromper par un mensonge.Sans mentir…, en vérité, vraiment, sans exagérer.(choses) Exprimer une chose fausse.
Son sourire ment.
locution Vous faites mentir le proverbe, ce que vous faites contredit le proverbe.

'''Переклад: Визначення слова «брехати» (неперехідне дієслово): Говорити неправду, стверджувати те, що відомо як неправда, або заперечувати те, що відомо як правда, мовчати про те, що слід сказати (➙ брехати). Брехати заради особистої вигоди, глузливо брехати.
Вираз: Брехати, як зубовиривка. Вона бреше так само легко, як дихає, постійно.

Брехати комусь, обманювати його брехнею.

Не брехаючи…, по правді, справді, без перебільшення.

(речі) Висловлювати щось неправдиве.
Його посмішка — брехня.

Вираз: Ви доводите, що прислів'я неправильне, те, що ви робите, суперечить прислів'ю.

'''aboyer'''
définition
Définition de aboyer verbe
verbe intransitif Pousser un aboiement. Le chien aboie.
verbe transitif et intransitif (sujet : personne) Crier (contre qqn). Aboyer contre, après qqn.

'''Переклад:
''''''гавкати'''
'''Визначення слова гавкати (дієслово)
Неперехідне дієслово: гавкати. Собака гавкає.
Перехідне та неперехідне дієслово (підмет: особа): Кричати (на когось). Гавкати на когось. (дієслово)
Неперехідне дієслово: гавкати. Собака гавкає.
Перехідне та неперехідне дієслово (підмет: особа): Кричати (на когось). Гавкати на когось.'''

'''Польська:

''''''załgać'''
łżąc przeinaczyć coś; zakłamać

Переклад:'''брехати''', спотворювати щось брехнею; перекручувати щось.

'''Іспанська:
'''
'''mentir'''

Definición
Del lat. mentīri. Conjug. actual c. sentir. intr. Decir o manifestar lo contrario de lo que se sabe, cree o piensa.
Sin.: engañar, inventar, fingir, macanear, boletear, guayabar, pajear, bailarse, carnear, falsificar, calumniar. intr. Inducir a error. Mentir a alguien los indicios, las esperanzas. tr. Fingir, aparentar. El vendaval mentía el graznido del cuervo. U. t. c. prnl. Los que se mienten vengadores de los lugares sagrados. tr. desus. Falsificar algo.

'''Переклад: брехня'''

Визначення
Від латинського mentīri.
Поточне дієвідмінювання: sentir.
вт. Сказати або висловити протилежне тому, що хтось знає, у що вірить або думає.
Син.: обманювати, вигадувати, прикидатися, шахраювати, шахраювати, фальсифікувати, обмовляти.
вт. Вводити в оману. Обманювати когось щодо знаків, сподівань.
пер. Прикидатися, вдавати. Буря збрехала про вороняче каркання. Також використовується займенниково. Ті, хто вдає з себе месників священних місць.
пер. (застаріле) Фальсифікувати щось.
пер. (застаріле) Порушити обіцянку, порушити угоду.

'''ladrar'''

Definición
Del lat. latrāre.
intr. Dicho de un perro: Dar ladridos.
Sin.:
aullar, latir, decir1.
intr. coloq. Amenazar sin acometer.
Sin.:
amenazar, gritar, vocear.
intr. coloq. Impugnar, motejar, de ordinario con malignidad.

'''Переклад:
''''''гавкати
'''
Визначення
Від латинського latrāre.
Неперехідний (собаки): Гавкати.
Синоніми: вити, гавкати, гавкати.
Неперехідний (розмовний): Погрожувати, не атакуючи.
Синоніми: погрожувати, кричати, верещати.
Неперехідний (розмовний): Критикувати, насміхатися, зазвичай злісно.

==Див. також==

Синоніми (залежно від контексту):
Збрехати, набрехати, збрехати сім мішків гречаної вовни (фразеологізм).
Забрехатися (у значенні «заплутатися в брехні»).
Загавкати, затявкати (про собак).

==Джерела та література==
https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://dictionnaire.lerobert.com/definition/mentir

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/lie?q=LIE

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/bark?q=to+bark

https://uk.woerter.net/?w=bellen

https://sjp.pl/ZA%C5%81GA%C4%86

https://dle.rae.es/mentir

https://dle.rae.es/ladrar

==Зовнішні посилання==
https://www.youtube.com/watch?v=JuN3219wwDk

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Мамай

2026-04-09T15:59:40Z

A.kozachuk:

'''Мамай, мамай, '''''м. ''Каменная статуя въ степи. См. '''Баба. '''КС. 1882. V. 348.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
'''Мамай'''
1. Кам'яний бовван давнього походження на степових могилах; кам'яна баба.
2. Про бешкетника, забіяку.
3. Кам'яний ідол.
Тюркське або українське прізвище, що походить від імені Мамай. Історично це ім'я відомого монгольського темника, який мав значний вплив на історію Східної Європи. В українській культурі образ Козака Мамая є символом народного духу та стійкості.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mamay01042026(6).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mamay01042026(9).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mamay01042026(5).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mamay01042026(8).jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|Im3Ce01P5fY}}.

{{#ev:youtube|VeGl_S5-Reg}}.

==Цікаві факти про козака Мамая==
1.Нащадок хана: За однією з версій, прообразом Мамая був Олександр Глинський (син Мансура та внук того самого ординського темника Мамая). Після поразки на Куліковому полі його рід осів на Полтавщині, прийняв православ’я та фактично заснував автономне «князівство», яке стало колискою майбутнього козацтва. Ця версія пояснює трансформацію степового воїна в образ, який поєднав східні й західні впливи.

2.Чому «Мамай»? Це не просто ім’я. У давньотюркських мовах слово означало «ніхто», «той, у кого немає імені» або «кам’яна статуя». Така назва пасує образу мандрівного мага-характерника, котрий може бути всюди й ніде одночасно.

3.Картина-комікс: На багатьох полотнах поруч із Мамаєм малювали дрібні сценки: як він карає ворогів або бенкетує. Це робило картину не просто статичним портретом, а цілою історією, яку можна було «читати». Така наративність — важливий елемент козацької іконографії.

4.Магічний вплив: Мамая малювали не тільки на полотні, а й на дверях хат, скринях та навіть вуликах. Вважалося, що якщо ворог або злодій побачить Мамая, він заціпеніє. Це був свого роду психологічний замок — простий, але дієвий оберіг.

5.Буддійський слід: Поза, в якій сидить козак, має паралелі з іконографією східних божеств. Історики знаходять паралелі між Мамаєм та «білим старцем» з калмицького або монгольського епосу, що вказує на глибокі культурні зв’язки степової України зі Сходом.

6.Символіка речей: Штоф (пляшка) та чарка біля козака — це не про алкоголізм. Це символ «чаші життя» та поминання загиблих побратимів, а кінь, прив’язаний до списа, означав готовність у будь-яку мить перейти зі світу живих у світ духів. Кожен предмет навколо Мамая має власний символічний шар.

==Див. також==
https://library.ukrbooks.com/Kozak_Mamaj/

https://chytalnia.com.ua/book/1069-kozackomu-rodu-nema-perevodu-abo-zh-mamai-i-chuzha-molodycia.html

https://www.dnipro.libr.dp.ua/kamyani_babi_skifi_idoli

==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B9

https://www.osvitjanyk.dp.ua/2026/02/05/tsikavi-fakti-pro-kozaka-mamaia/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Ницелоз

2026-04-09T15:58:05Z

A.kozachuk:

'''Ницелоз, -зу, '''''м. ''Раст. Salix repens. ЗЮЗО. І. 134.
[[Категорія:Ни]]

==Сучасні словники==
ницело́з «верба розмаринолиста, Salix rosmarinifolia L. Mak; верба сланка, Salix repens L.» (бот.)
складне утворення з основ ни́ций «низький» і лоза́;
пор. р. [ни́цые ло́зы] «верба сланка», бр. ні́цая лаза́ «шелюга»;
назва зумовлена тим, що верба розмаринолиста, як і верба сланка, є невисоким кущем (Федченко–Флеров 303–304);
р. ницело́з «верба розмаринолиста; [верба сланка]», бр. [ніцaлаза] «верба розмаринолиста», п. [nicłoza] «вид лісового куща»;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nytseloz01042026.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Flgo-9tDJhg}}.
==Іншими мовами==
🇬🇧 Англійська — willow

🇩🇪 Німецька — Weide

🇮🇹 Італійська — salice

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B8#10030

https://www.youtube.com/watch?v=Flgo-9tDJhg

https://www.deepl.com/en/translator

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Жлуктійка

2026-04-09T15:07:42Z

A.kozachuk:

'''Жлуктійка, -ки, '''''ж. ''П'юча з жадібністю.
[[Категорія:Жл]]

==Сучасні словники==
ЖЛУКТИТИ, кчу, ктиш і рідше ЖЛУКТАТИ, жлукчу, жлукчеш, недок., перех., вульг. Пожадливо й багато пити. [Єгер:] Аби наша хіть, то будемо горілку пити, каву жлуктити хоч до рана, так як той подорожній (Л. Укр., IV, 1954, 227); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, - пропивав навіть останню свою одежину (Козл., На переломі, 1947, 33); Микола той чай жлуктить, як віл (Рудь, Гомін.., 1959, 74).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhlyktiyka-614012030-612x612.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhlyktiyka3_-614012030-612x612.jpg|x140px]]
|}
==Іншими мовами==
Англійська: Guzzler

Німецька:Vielfrinkerin

Іспанська:Consumidora de bebidas

Французька:Buveuse vorace

Італійська:Bevitrice vorace

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Сукмана

2026-04-09T15:03:35Z

A.kozachuk:

'''Сукмана, -ни, '''''ж. ''1) = '''Сукман. '''Гол. Од. 33, 44. ''А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. ''Гол. І. 18. 2) Родъ '''свити '''въ Холмщинѣ. Чуб. VII. 121. Ум. '''Сукманка, сукманонька, сукманочка. '''Чуб. І. 276.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
Старовинний, перев. чоловічий, суконний верхній одяг з довгими розширеними донизу полами; свита.
СУКМАНА, а, ч. Старовинний, перев. чоловічий, суконний верхній одяг з довгими розширеними донизу полами; свита. Сорочку викупив, а сукман заставив (Сл. Гр.).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sykmana250326.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|c0sF7Nf4GRn56d9T}}.

==Див.також==
Сукмани носили передусім селяни (хоча багатіші, наслідуючи шляхту, носили жупани). Сукман був як повсякденним, так і святковим одягом: у вихідному варіанті він прикрашався вишивкою, коміром, ґудзиками. У Польщі був одягом селян до 30-х років XX століття.

На Холмщині сукманою називали рід свити.

У Саратовській губернії сукманом називали сарафан з вовняної тканини, пофарбованої синьою фарбою. Також сукманом називають вовняний сарафан у Болгарії[5] і на Дону. Сукман донських козачок має короткі вузькі рукави, короткий прямий розріз на мідних ґудзиках, обшитий по краях широкою шовковою стрічкою (такою само, червоною або синьою прикрашався поділ; нижче, по самому його краю також червоною тасьмою), його підперезували широким вовняним пасом найчастіше червоного або синього кольору[6].

==Іншими мовами==
Sukmana(Eng.) - A sukmana is a type of traditional coat once worn by peasants in Poland,and some other Central European countries

Sukman(Poland) - dawne męskie okrycie wierzchnie z sukna samodziałowego (prosta tkanina z krosna ręcznego), długie do kostek lub kolan, rozszerzane poniżej pasa, z długimi do nadgarstków rękawami, dopasowane na piersiach. Rzadko barwione, zwykle w kolorze naturalnej, jasnej wełny, szarawe, bure lub brązowe.

==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%81%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD

https://pl.wikipedia.org/wiki/Sukmana
https://en.wikipedia.org/wiki/Sukmana
https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%A1%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD

==Зовнішні словники==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Чичмаря

2026-04-09T15:00:00Z

A.kozachuk:

'''Чи́чмаря, -рі, '''''ж. ''Мелкій дождикъ. Мнж. 194.
[[Категорія:Чи]]

==Сучасні словники==
Слабкий, дрібний дощ, мряка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lightrain250225.jpeg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Umbrella020426.png|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rainway020426.png|140px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: center; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|VVFdpCdkKLc}}
</div>

==Іншими мовами==
'''Англійська мова:'''
: dial. fine rain — light rain consisting of very small.

'''Іспанська мова:'''
: de la cigarra — lluvia muy fina y ligera.

'''Німецька мова:'''
: Schnitzeln — sehr leichter Regen mit feinen, kleinen Tropfen.

==Джерела та література==
* [https://goroh.pp.ua/ Горох — словники української мови]
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/64854-cicmaria Словарь Бориса Грінченка]
* [https://translate.google.com.ua/ Google Перекладач]
* [https://e2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%B8%D1%87%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8F&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on Англійський словник]
* [https://uk.glosbe.com/uk/es/%D1%87%D0%B8%D1%87%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8F/ Іспанський словник]
* [https://uk.glosbe.com/uk/de/%D1%87%D0%B8%D1%87%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8F/ Німецький словник]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Чичмаря

2026-04-09T14:59:13Z

A.kozachuk:

'''Чи́чмаря, -рі, '''''ж. ''Мелкій дождикъ. Мнж. 194.
[[Категорія:Чи]]

==Сучасні словники==
Слабкий, дрібний дощ, мряка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lightrain250225.jpeg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rainfall020426.png|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Umbrella020426.png|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rainway020426.png|140px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: center; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|VVFdpCdkKLc}}
</div>

==Іншими мовами==
'''Англійська мова:'''
: dial. fine rain — light rain consisting of very small.

'''Іспанська мова:'''
: de la cigarra — lluvia muy fina y ligera.

'''Німецька мова:'''
: Schnitzeln — sehr leichter Regen mit feinen, kleinen Tropfen.

==Джерела та література==
* [https://goroh.pp.ua/ Горох — словники української мови]
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/64854-cicmaria Словарь Бориса Грінченка]
* [https://translate.google.com.ua/ Google Перекладач]
* [https://e2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%B8%D1%87%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8F&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on Англійський словник]
* [https://uk.glosbe.com/uk/es/%D1%87%D0%B8%D1%87%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8F/ Іспанський словник]
* [https://uk.glosbe.com/uk/de/%D1%87%D0%B8%D1%87%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%8F/ Німецький словник]

==Зовнішні посилання==

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Співочка

2026-04-09T14:55:36Z

A.kozachuk:

<div style="text-align: left;">
'''Співочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''співа''', но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. ''Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... ''О. 1862. IV. 72.
[[Категорія:Сп]]

==Сучасні словники==
Зменшувально-пестливе до спів; невеликий спів, пісенька. Воно може означати невелику пісню, короткий спів або лагідну назву жінки чи дівчини, яка співає. Це слово частіше вживається у розмовному або художньому мовленні для передачі ніжного, емоційного ставлення до співу чи виконавиці. Також може використовуватися для позначення легкого, тихого або приємного співу.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Співочка.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|qh6N_3k1U9g}}
</div>

==Іншими мовами==
* '''Англійська мова (Songstress):''' a woman who sings or performs songs, a singer.

==Джерела та література==
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/55853-spivocka Словник Грінченка]
* [https://goroh.pp.ua Словник Горох]

==Зовнішні посилання==
* [https://kubg.edu.ua Вікі Грінченка]

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Співочка

2026-04-09T14:53:37Z

A.kozachuk:

<div style="text-align: left;">
'''Співочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''співа''', но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. ''Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... ''О. 1862. IV. 72.
[[Категорія:Сп]]

==Сучасні словники==
Зменшувально-пестливе до спів; невеликий спів, пісенька. Воно може означати невелику пісню, короткий спів або лагідну назву жінки чи дівчини, яка співає. Це слово частіше вживається у розмовному або художньому мовленні для передачі ніжного, емоційного ставлення до співу чи виконавиці. Також може використовуватися для позначення легкого, тихого або приємного співу.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="padding: 1em 1em 1em 0;"| [[Файл:Співочка.jpg|міні|250px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|qh6N_3k1U9g}}
</div>

==Іншими мовами==
* '''Англійська мова (Songstress):''' a woman who sings or performs songs, a singer.

==Джерела та література==
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/55853-spivocka Словник Грінченка]
* [https://goroh.pp.ua Словник Горох]

==Зовнішні посилання==
* [https://kubg.edu.ua Вікі Грінченка]

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Сукмана

2026-03-30T16:28:23Z

A.kozachuk:

Движкий

2026-03-30T16:22:38Z

A.kozachuk:

'''Движкий, -а, -е. '''Удобоподвижный.
[[Категорія:Дв]]

==Сучасні словники==
Движки́й (прикметник, однина, чоловічий рід) — це застаріле або діалектне слово, що означає «удобоподвижный» — той, що легко рухається, рухливий, повороткий.
Основні характеристики та вживання:

Значення: Щось, що легко пересувається, змінює положення, або має здатність швидко рухатися.

Стилістичне забарвлення: Вживається переважно у старій літературі або народному мовленні.

Синоніми: Рухливий, повороткий, рухомий.

Приклад: У «Словарі української мови» за редакцією Б. Грінченка слово трактується як удобоподвижный.

Слово утворене від дієслова двигати (рухати). Не слід плутати з іменником «движок» (маленький двигун).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dvijkiy250326.png|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|NnGJCi9hCtg}}

==Іншими мовами==
Англійська мова

Mobile — загальний термін для чогось рухомого.

Польська мова

Ruchliwy — найбільш точний відповідник для опису рухливості або жвавості.

==Джерела та література==
https://hrinchenko.com/dictionary/word/11546-dvizkii

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%BE%D0%BA

https://slovnyk.e-polish.eu/

https://translate.google.com.ua/?hl=ru&sl=de&tl=uk&op=translate

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Очко

2026-03-28T00:48:19Z

A.kozachuk:

'''Очко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''око. '''''Там то очка як терночок. ''Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. ''Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. ''Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть '''начиння'''. (См.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. ''Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. ''Грин. III. 70. 8) — '''волове, риб’яче'''. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) ''мн. ''очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). '''О́чка жабині'''. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. '''Вічко. '''11) '''Очко́ волове'''. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
[[Категорія:Оч]]

==Сучасні словники==

ОЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до око1. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 256); З очка її раптом викотилася велика сльоза (Ю. Янов., І, 1954, 101); * Образно. Під їх [будяків].. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0199.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0201.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0202.jpeg |x140px]]
|}

==Медіа==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%BE

{{#ev:youtube|8to_tLkvnMzx8_s8}}

==Іншими мовами==

англійською: eye
іспанською: ojo

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Очко

2026-03-28T00:47:43Z

A.kozachuk:

'''Очко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''око. '''''Там то очка як терночок. ''Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. ''Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. ''Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть '''начиння'''. (См.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. ''Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. ''Грин. III. 70. 8) — '''волове, риб’яче'''. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) ''мн. ''очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). '''О́чка жабині'''. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. '''Вічко. '''11) '''Очко́ волове'''. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
[[Категорія:Оч]]

==Сучасні словники==

ОЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до око1. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 256); З очка її раптом викотилася велика сльоза (Ю. Янов., І, 1954, 101); * Образно. Під їх [будяків].. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0199.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0201.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0202.jpeg |x140px]]
|}

==Медіа==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%BE

{{#ev:youtube|8to_tLkvnMzx8_s8}}

https://chatgpt.com/share/69c5aa02-5658-832f-b3bd-db7bd00389fc

==Іншими мовами==

англійською: eye
іспанською: ojo

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Шума

2026-03-28T00:44:48Z

A.kozachuk:

'''ШУ́МА́, -МИ, '''''ж. ''Рештки соломи, вживані для загачування'' Черн. у.
[[Категорія:Шу]]

==Сучасні словники==
1. діал. залишки соломи, що ними гатять греблі.
2. діал. у карпатському регiонi: шуга́ — крихти криги, якi несе течiя пiсля зламу льодоставу, вони, стикаючись мiж собою та з перешкодами, видають гучний та глухий звук ◆ Шуми́ть i шамоти́ть шумка́ шума́… - «Шум» Б.-I. Антонич

==Іншими мовами==
Англійська : a long bundle of sticks of wood bound together and used for such purposes as filling ditches and making revetments for riverbanks.

Німецька : Eine Schicht aus organischem Material wie Stroh oder Laub, die auf den Boden aufgebracht wird, um ihn zu schützen oder zu stabilisieren.

==Джерела та література==
https://uk.wiktionary.org/wiki/шума
https://goroh.pp.ua/Етимологія/шума#27771
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Решт

2026-03-28T00:41:44Z

A.kozachuk:

'''Решт, -ту, '''''м. ''= '''Решта. '''
[[Категорія:Ре]]

==Сучасні словники==
Назва **міста** в Ірані, адміністративного центру провінції Гілян.
РЕ́ШТА:
1.Те, що залишилося невикористаним, невитраченим, незайнятим ким-небудь і т. ін.
2Те, що додається до чого-небудь, доповнює щось.
3.Усі інші предмети або істоти, крім згаданого (згаданих).
4.Те, що збереглося, уціліло від чого-небудь при руйнуванні і т. ін.
5.Лишок грошей, що повертається при розрахункові; здача.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Resht260326.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Reshtaaa260326.png|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
شت - місто Решт (перською мовою)

Rəşt - місто Решт (мовою Ґілакі)

The rest, change (у значенні «здача»), remainder, remainder - решта (англійською мовою)

Reste- решта (німецькою мовою)
==Див. також==
{{#ev:youtube|PG6Y8klej0k}}.
{{#ev:youtube|pHVNMJQ87aI}}.
==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82
https://hrinchenko.com/dictionary/word/50753-rest
https://translate.google.com/?hl=uk&sl=auto&tl=en&op=translate

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Дяконча

2026-03-28T00:36:51Z

A.kozachuk:

'''Дяконча́, -ча́ти, '''''с. ''Ребенокъ діакона. Ум. '''Дякончатко, дякончаточко. '''
[[Категорія:Дя]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:lem;"| [[Зображення:dyiakoncha260326.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==
decon's child - дитина диякона

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0

https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://uk.wikisource.org/wiki/%25D0%25A1%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0%25D1%2580%25D1%258C_%25D1%2583%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2597_%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8_(1924)/%25D0%25B4%25D1%258F%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2587%25D0%25B0&ved=2ahUKEwiZxrvz0LqTAxXyzAIHHXe9A0gQFnoECFoQAQ&usg=AOvVaw2tR9S3aq0uJv2xnuO5ithe

https://educalingo.com/en/dic-uk/dyakoncha

Вавкати

2026-03-28T00:27:12Z

A.kozachuk:

'''Вавкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Часто говорить вавка, жалуясь на боль. ''Чого ти все вавкаєш? Аж набрид уже! ''

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
-аю, -аєш, недок., розм.
Скаржитися на біль.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZPvDCQbTM6EFyOAG}}.

==Іншими мовами==
Англійська мова
to complain - to complain about problems
вавкати - скаржитися на проблеми

Болгарська мова
да се оплакват от проблеми

==Джерела та література==
https://1550.slovaronline.com/20771-%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://translate.google.com/?hl=uk&sl=auto&tl=en&op=translate
https://www.youtube.com/watch?v=mo7QTC1w9Vo

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Хуртуна

2026-03-28T00:24:53Z

A.kozachuk:

'''Хуртуна, -ни, '''''ж. ''= '''Хуртовина. '''''Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. ''Стор. II. 182.
[[Категорія:Ху]]
==Сучасні словники==
Хурделиця, завірюха - Сильний снігопад, що супроводжується вітром. Також вживається для опису хаосу, безладу («у хаті справжня хурделиця») або швидкої зміни подій, думок («хурделиця подій»).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hyrtyna25032026.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|IKLdwUq-mpU}}

==Іншими мовами==
Hurtuna(англ.) - A severe snowstorm with high winds and low visibility.

Blizzard(англ.) - A heavy fall of snow, especially with a high wind.

Zamieć(пол.) - або burza śnieżna. To zjawisko atmosferyczne, podczas którego silny wiatr unosi spadły już śnieg lub sypiący śnieg, ograniczając widoczność.

==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Чичмаря

2026-03-28T00:21:17Z

A.kozachuk:

'''Чи́чмаря, -рі, '''''ж. ''Мелкій дождикъ. Мнж. 194.
[[Категорія:Чи]]

==Сучасні словники==
Слабкий, дрібний дощ, мряка.

==Ілюстрації==
{| style="margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:left;"
|- valign="top"
|style="padding: 1em 1em 1em 0;"| [[Файл:Lightrain250225.jpeg|міні|250px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|VVFdpCdkKLc}}
</div>

==Іншими мовами==
'''Англійська мова:'''
: drizzle, light rain, fine mist — light rain consisting of very small.

'''Іспанська мова:'''
: llovizna — lluvia muy fina y ligera.

'''Німецька мова:'''
: Nieselregen — sehr leichter Regen mit feinen, kleinen Tropfen.

==Джерела та література==
* [https://goroh.pp.ua/ Горох — словники української мови]
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/64854-cicmaria Словарь Бориса Грінченка]
* [https://translate.google.com.ua/ Google Перекладач]

==Зовнішні посилання==

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Сукмана

2026-03-28T00:18:47Z

A.kozachuk:

Кладня

2026-03-28T00:17:57Z

A.kozachuk:

'''Кладня́, -ні́, '''''ж. ''Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ. Шух. І. 166.
[[Категорія:Кл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках стіг снопів
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kladnya26326.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0vmQSBtDYgo}}

==Іншими мовами==
1. Coffin(англійська) - the box or case in which the body of a dead person is placed for burial
2. Sarg(німецька) - das französische Wort sang bedeutet auf Deutsch Blut.

==Джерела та література==
https://hrinchenko.com/dictionary/word/23051-kladnia

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Знеславити

2026-03-28T00:15:54Z

A.kozachuk:

'''Знеславити. '''См. '''Знеславлювати. '''
[[Категорія:Зн]]

==Сучасні словники==
Знеславити — це дієслово доконаного виду, що означає:
позбавити доброго імені, зганьбити, ославити;
принижувати, безчестити когось негідними вчинками;
у деяких контекстах — позбавити честі (зокрема дівочої)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==
Англійська: to disgrace, to dishonor

Польська: zhańbić

Німецька: entehren
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Охаб

2026-03-28T00:06:11Z

A.kozachuk:

'''Охаб, -ба, '''''м. ''1) = '''Охаба 2. '''Желех. 2) = '''Охаба 3. '''Вх. Лем. 445.
[[Категорія:Ох]]
==Сучасні словники==
ОХА́БИТИ «залишити; зіпсувати»; префіксальне утворення від *ха́бити;

пор. р. [поха́бить] «псувати», п. chabeta «шкапа», [chaby] «кістки, що виступають з-під шкіри», стсл. хабити «псувати, гноїти», які зводяться, очевидно, до псл. xabiti;
дальші зв’язки неясні;

др. охабитися «покинути, залишити; перестати, припинити; відстати, утриматися», п. [ochab] «болото», ч. ochabovat «слабнути», ст. ochabiti (ochabnouti) «знесилитися, утратити здатність», слц. ochabovat’ «слабнути, занепадати»;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
https://www.goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B1
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Зслизнути

2026-03-26T11:05:26Z

A.kozachuk:

'''Зслизнути, -зну, -неш, '''''гл. ''Исчезнуть, пропасть. ''Бодай наїло зслиз! ''Ном. № 3781.
[[Категорія:Зс]]

==Сучасні словники==
1) ЗСЛИЗАТИ і рідко ІЗСЛИЗАТИ, аю, аєш, недок., ЗСЛИЗНУТИ і рідко ІЗСЛИЗНУТИ, ЗСЛИЗТИ і рідко ІЗСЛИЗТИ, зслизну, зслизнеш; мин. ч. зслиз і зслизнув, ла, ло; док.
1. Швидко і непомітно відокремлюватися від чого-небудь, спадати з поверхні чогось; зісковзувати. Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (Тулуб, Людолови, І, 1957, 169).

2. розм. Безслідно зникати; щезати. - Починається...- думав Хома. - Отсе він саме починається той час, коли не стає хліба, нема й заробітків, -час журби та горя, коли чоловік хотів би, як муха, зслизнути на зиму (Коцюб., І, 1955, 86); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злигав (Котл., І, 1952, 158).

Щоб (бодай) ти (він і т. д. ) зслиз! - уживається як лайка, прокльон. [Лев (сердито воркоче) :] Я ледь що вибрався живий на берег, І рибу розгубив... А, щоб ти [Водяник] зслиз! (Л. Укр., III, 1952, 209).

2) ЗСЛИЗА́ТИ рідко ІЗСЛИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, ЗСЛИ́ЗТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗТИ, и́зну́, и́зне́ш; мин. ч. зслиз, ізсли́з, ла, ло і зсли́зну́в, ізсли́зну́в, ну́ла, ло; док., розм.
Сповзати (у 2 знач.) з чогось; зісковзувати. Приклади
перен. Безслідно зникати; щезати. Приклади

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spovzaty150325.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Znykatu150326.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zislyznytu150326.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==
to leave a place or person secretly and suddenly

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/run-away
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Хльорка

2026-03-24T17:37:34Z

A.kozachuk:

'''Хльо́рка, -ки, '''''ж. ''Проститутка. Ном. № 723. ''З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо. ''Котл. Ен. ІІІ. 29.
[[Категорія:Хл]]

Огидлий

2026-03-20T23:12:29Z

A.kozachuk:

'''Огидлий, -а, -е. '''''= '''''Огидний'''.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОГИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оги́дний. Я почув виразно, що я оце зробив щось безглузде, огидливе (І. Франко); Пріся спинилася, було, на цій думці й навіть почала вигадувати, як би стати огидливою: чи розрізати собі на двоє губу, чи ніс укоротити, чи виколоти око (А. Кащенко); Двері повільно одчинилися, і на порозі став огидливий мопс (Г. Епік); Стрибки тривали недовго. Майже одночасно тварини впали, як підрізані. Фудзіта задоволено посміхався, він донесхочу наситився огидливим видовищем (О. Донченко); Їжа була огидлива, така, що й до рота не піднесеш, та ще й лимонний сік – смердючий (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[png
1172 × 802, 1013 КБ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

Іншими мовами
Англійська: disgusting
Іспанська: repugnante

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Огидлий

2026-03-20T23:11:40Z

A.kozachuk:

'''Огидлий, -а, -е. '''''= '''''Огидний'''.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОГИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оги́дний. Я почув виразно, що я оце зробив щось безглузде, огидливе (І. Франко); Пріся спинилася, було, на цій думці й навіть почала вигадувати, як би стати огидливою: чи розрізати собі на двоє губу, чи ніс укоротити, чи виколоти око (А. Кащенко); Двері повільно одчинилися, і на порозі став огидливий мопс (Г. Епік); Стрибки тривали недовго. Майже одночасно тварини впали, як підрізані. Фудзіта задоволено посміхався, він донесхочу наситився огидливим видовищем (О. Донченко); Їжа була огидлива, така, що й до рота не піднесеш, та ще й лимонний сік – смердючий (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[png
1172 × 802, 1013 КБ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

Іншими мовами
Англійська: disgusting
Іспанська: repugnante

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо - германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо - германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Охаб

2026-03-20T23:10:40Z

A.kozachuk:

'''Охаб, -ба, '''''м. ''1) = '''Охаба 2. '''Желех. 2) = '''Охаба 3. '''Вх. Лем. 445.
[[Категорія:Ох]]
ОХА́БИТИ «залишити; зіпсувати»
префіксальне утворення від *ха́бити;
пор. р. [поха́бить] «псувати», п. chabeta «шкапа», [chaby] «кістки, що виступають з-під шкіри», стсл. хабити «псувати, гноїти», які зводяться, очевидно, до псл. xabiti;
дальші зв’язки неясні;
др. охабитися «покинути, залишити; перестати, припинити; відстати, утриматися», п. [ochab] «болото», ч. ochabovat «слабнути», ст. ochabiti (ochabnouti) «знесилитися, утратити здатність», слц. ochabovat’ «слабнути, занепадати»;

https://www.goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B1

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Ґоґа

2026-03-20T23:08:49Z

A.kozachuk:

'''Ґоґа, -ґи, '''''ж. ''= '''Ґалиця'''. Вх. Зн. 13.
[[Категорія:Ґо]]
ҐОҐА «чорна гадюка» (зоол.)
очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. рідк. gógă «страховище, вова, хо», можливо, походить від алб. gogë «привид» (прізвисько румунів (аромунів) і християн у албанців-мусульман, яким могли також страхати дітей);
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D2%91%D0%BE%D2%91%D0%B0

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Гайно

2025-04-13T23:20:01Z

A.kozachuk:

'''Гайно, -на, '''''с. ''1) Навозъ, испражненія. Нои. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. '''Гайном стояти'''. Быть въ безпорядкѣ. ''Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном. ''

'''Гайно, '''''нар. ''Мѣшкотно, медленно.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
ГАЙНО, діал. Присл. до гайний 1.

ГАЙНО, а, с. , розм. 1. Гній, кал. * Крутиться, як те гайно в ополонці, і сам не знає, що він [Петлюра] таке! (Панч, На калин. мості, 1965, 105).

Гайно́м стоя́ти (поки́нути і т. ін.) — в безладді бути, покинути і т. ін. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном (Сл. Гр.); [Дід:] Так прибери, дочко, гарненько поприбирай тут. Не годиться ж усе тут гайном покинути, вибираючись з гори (Вас., III, 1960, 268).

Лігво або гніздо звіра. З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь. (М. Коцюбинський)
Якщо немає порожнього дупла, білка у верховітті дерев з гілочок будує собі кулясте гніздо, яке називається гайно. (з навч. літ.)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gaino130425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gaino 13 0425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gaino 13 04 25 .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|c2h-mAN27m4}}

==Іншими мовами==
Англійська: manure, drey

Німецька: Eiter

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 17.
==Зовнішні посилання==
https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/manure

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/drey

https://goroh.pp.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B9

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Бідно

2025-04-13T23:17:57Z

A.kozachuk:

'''Бідно,''' ''нар.'' Бѣдно, убого. Ум. '''Бідненько, біднесенько.''''' Жив чоловік бідненько.'' Грин. II. 163.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
БІДНО. Присл. до бідний 1, 2. Як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою - старою своєю матір'ю, а все бідно жили (Мирний, II, 1954, 39); Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом (Коцюб., І, 1955, 254); Наперед вийшов тихий, бідно одягнутий юнак (Шиян, Баланда, 1957, 96).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidno130425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidno 130425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidno 13 0425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ztf9R4JVVC0}}

==Іншими мовами==
Англійська: poor

Німецька: arm

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 177.
==Зовнішні посилання==
https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/poor

https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/24601/file.pdf

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Лотай

2025-04-13T23:16:32Z

A.kozachuk:

'''Лотай, -тая, '''''м. ''Росл. Caltha palustris. Вх. Уг. 25. См. '''Латаття. '''
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Лотай або Калю́жниця боло́тяна (Caltha palustris) — отруйна багаторічна рослина з шнуроподібними коренями, що утворюють мичку, родини жовтцевих.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 36.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 37.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 38.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 45.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bRhGEnf6-iE}}
==Іншими мовами==
Англійською: Marsh Marigold.

Іспанською: Сalta palustre.

==Зовнішні посилання==
https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26865-lotaj.html

https://www.youtube.com/watch?v=bRhGEnf6-iE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fbirdgardens.ca%2Fplant%2Fcaltha-palustris%2F&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABAs

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.m.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A4%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BB%3ACaltha_palustris_plant.JPG&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABA1

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.gardenia.net%2Fplant%2Fcaltha-palustris&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABA-

https://www.google.com/url?

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fpladias.cz%2Fen%2Ftaxon%2Foverview%2FCaltha%2520palustris&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABBP

https://en.wikipedia.org/wiki/Caltha_palustris

https://context.reverso.net/translation/english-spanish/marsh+marigold

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Козельок

2025-04-13T23:14:35Z

A.kozachuk:

'''Козельок, -лька, '' '''м. ''= '''Козелок. '''''Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. ''Левиц. Пов. 150. одн. Рід багаторічної трав'янистої рослини родини складноцвітих.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОЗЕ́ЛЬОК див. козельки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 211.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 19 43.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 19 45.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 1946.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 19 56.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|os0vOah8nY4}}

==Іншими мовами==
Англійська: Jack-go-to-bed-at-noon.

Іспанська: Barba cabruna

==Зовнішні посилання==
https://sum.in.ua/s/kozeljok

https://sum.in.ua/s/kozeljky

https://sum.in.ua/s/kozeljci

https://www.youtube.com/watch?v=os0vOah8nY4&t=3s

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596_%25D0%25BB%25D1%2583%25D1%2587%25D0%25BD%25D1%2596&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAI

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596_%25D0%25B7%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BD%25D1%2596&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAQ

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Ftochok.info%2Ftopic%2F17321-%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596-%25D1%2583%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D1%2596-%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B4%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25BA%2F&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAY

https://en.wikipedia.org/wiki/Tragopogon_pratensis

https://es.glosbe.com/en/es/jack-go-to-bed-at-noon

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Хура

2025-04-13T23:12:21Z

A.kozachuk:

'''Хура, -ри, '''''ж. ''Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. ''Поїхав мій старий, коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. ''О. 1861. V. 73.

'''Хура, -ри, '''''ж. ''Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. ''Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. ''Грин. ІІІ. 267. ''Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. ''Рудч. Ск. II. 196. ''Тепер посилає мене ''(хазяїн) ''з хурою в Одесу. ''Кв. ''Хури не брали. ''Рудч. Чп. 146. '''Стати під хуру. '''Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. ''Сергій.... із під хури вернеться. ''Г. Барв. 206.
[[Категорія:Ху]]

==Сучасні словники==
1) Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули. (П. Куліш)
Роман позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал. (М. Коцюбинський)
– А он, на розвореній хурі Віттям тремтить величезна сосна, а на другій ялина Темним киває вершком. (М. Зеров)

2) (застаріле) Валка підвід. Збіглись раз на містку і такі пани, як їх тогді звали, комисари [комісари], і Тихон і постановилися, бо через місток хура йшла, так що возів двадцять. (Г. Квітка-Основ'яненко)

3) Хуга. Поїхав мій старий, – коли б не змерз, бо надворі хура піднялась.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хура.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хура2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хуртовина.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хуртовина2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2s3tIANMD88}}
{{#ev:youtube|Ij7g-QY432c}}
==Іншими мовами==
Англійська: dray (підвода), blizzard (хуга)

Німецька: Fuhrwerk (підвода), Schneesturm (хуга)

Французька: haquet (підвода), blizzard (хуга)

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%85%D1%83%D1%80%D0%B0

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/dray

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/blizzard

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/german-english/schneesturm

https://www.collinsdictionary.com/dictionary/german-english/fuhrwerk

https://en.wiktionary.org/wiki/haquet

https://www.collinsdictionary.com/dictionary/french-english/blizzard

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Омурати

2025-04-13T23:09:37Z

A.kozachuk:

'''Омурати, -раю, -єш, '''''гл. ''Употр. у Шевч. вм. '''обмурувати'''. ''За щож тебе, світебрате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? ''Шевч. II. 242.
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
1. Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. Назбирані жердини засиляв я у скальні видовби і густо клав на стіну, обмуровував. Виходила півкругла хижка (М. Дочинець); Печі для хліба добре обмурувати зсередини білою цеглою: вона вбирає жар і довго зберігає тепло (із журн.).
2. Обгороджувати що-небудь кам'яною стіною. Я, як усі люди.., влаштую гніздо, в яке носитиму їжу й запаси, обмурую його довкіл, захищаючись од влізливого світу, буде тоді мені затишно й тепло (Валерій Шевчук); Він обмурував невеличкий кавальчик землі, засіяв його добірною дрібною однорідною травою (Т. Прохасько).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mur1322.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mur1326.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uNTYhqDffY0}}

==Іншими мовами==
Англійська: to wall off

Німецька: abmauern

Французька: murer

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?page=2015&searchWord=%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%83%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&wordid=63299

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/french-english/murer

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/wall-off?q=to+wall+off

https://www.dwds.de/wb/abmauern

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Зімліти

2025-04-13T23:05:11Z

A.kozachuk:

'''Зімліти, -лію, -єш, '''''гл. ''= '''Зомліти. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗІМЛІ́ТИ див. зомлівати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 574.
ЗОМЛІВАТИ; аю, аєш, недок., ЗОМЛІТИ і рідко ЗІМЛІТИ, ію, ієш, дек.

1. Втрачати свідомість; непритомніти. Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 224); Чула [Орися], що її обхоплює щось чорне, що вона зомліває… За мить вона впала паничеві на руки (Борис Грінченко, II, 1963, 116); [Андрій (з криком):] Оленко! Що це з тобою надіялось? Зомліла… Рученьки похолонули… не б'ється серце!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 459); — Зімлів я пару разів під час тої [шандаря] науки (Іван Франко, II, 1950, 351).

2. Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін.; завмирати, ціменіти. Чує [дівчина]: в аїрі з-за броду Щось плеснуло темну воду, — З жаху дівчина зомліла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 381); «Гей, полонянка ось!..» «Яка ж вона хороша!» «Та тільки дуже зла!» Я глянув і зомлів... Та це ж вона, вона, троянда Де-Лярюша (Володимир Сосюра, I, 1957, 285);
// Нити, завмирати (про серце, душу). Серце зомліло в Марини (Нечуй-Левицький, I, 1956, 99).

3. Ставати нечутливим через порушення кровообігу; терпнути (про частини тіла). Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Василина сіла вечеряти, підобгавши під себе ноги, і тільки тепер почутила, що в неї ноги стали неначе дерев'яні: отерпли й зомліли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 34); Руки в Петра туго зв'язані за спиною і зомліли. Він уже зовсім не відчував своїх пальців (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 684.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти 040425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти1323.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти1325.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|mTakb-oRyH0}}.
{{#ev:youtube|o-gp877DSts}}.

==Іншими мовами==
Знепритомніти - (eng.)to pass out, to faint (I feel as though I’m going to pass out.)
Знепритомніти - (esp) desmayarse.( Se sentía liviano, como si pudiera desmayarse por la emoción del momento.)

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/zimlity

https://sum.in.ua/s/zomlivaty

https://www.google.com/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Fgoodhouse.com.ua%2Fporadi%2F17675-nepritomnist-i-vtrata-svidomosti-v-chomu-riznicya-yak-dopomogti-lyudini-v-nesvidomomu-stani.html&psig=AOvVaw2AwIBUtAoabyDXPozzX8sW&ust=1743854761613000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwii8o6uq76MAxWSS1UIHcb_BNEQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Flife.pravda.com.ua%2Fhealth%2F2016%2F07%2F08%2F214954%2F&psig=AOvVaw3A-Ebyr488Z4XQnmn0D7gW&ust=1743854714857000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwjakemXq76MAxVCOhAIHYmsG6wQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fmedikom.ua%2Fpervaya-pomoshch-pri-obmoroke%2F&psig=AOvVaw3zqtetGwdKZKe_wz7qBu8O&ust=1743854701640000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwiRtsKRq76MAxUoOxAIHYCHN8wQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fukr.zapisi.cx.ua%2Fchi-mozhna-zomliti-na-kilka-sekund-mifi-ta-fakti%2F&psig=AOvVaw0vCi6ebKtVvBCIHD4HNeXA&ust=1743854746266000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwiCmOamq76MAxXXS1UIHXzgM4cQjRx6BAgAEBk

https://www.youtube.com/watch?v=mTakb-oRyH0&pp=ygUO0LfQvtC80LvRltGC0Lg%3D

https://www.youtube.com/watch?v=o-gp877DSts

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english-ukrainian/pass-out

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Пухлики

2025-04-13T23:04:10Z

A.kozachuk:

'''Пухлики, -ків, '''''м. мн. ''Особымъ образомъ собранныя сборки на рукавѣ иногда и на воротѣ рубахи. Кіев. у. ''Погано пухлики позбірала, треба дрібніше й рівніше. ''Харьк. у.
[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==
'''Пухлик''' – це збирана тканина на рукаві трохи нижче плеча. Саме пухлик додає рукавам пишності та об'єму. Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні «зморшки», які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували. <br/>
Технологія виконання пухликів проста, але, як і всі ручні шви, вимагає високої точності виконання та акуратності у роботі. Пухлики можна виконувати у верхній частині рукава в один або декілька рядів. Нитки для виконання цього шва повинні бути міцні, щоб не розривалися під час затягування зборок. Отже, верхній зріз рукава (той, що пришивається до уставки) необхідно підігнути на 1,5-2см. На кінці робочої нитки зав'язують тугий вузлик і починають виконувати збирання тканини на нитку з виворітного боку рукава.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky_dva120425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky_try120425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky120425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky_chotyry120425.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|aKmzICK1fWI}}
==Синоніми==
'''Брижі''' - складки на одязі, халявах чобіт і т. ін. Маніжка трохи висмикнулася, камізелька взялася брижами (Мик., II, 1957, 61); Сидорчук.. скинув чоботи.. в брижах мало не на всю халяву (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 82). <br/>
'''Збиранка''' — загальний термін для технік стягування тканини, включаючи пухлики, що використовуються для звуження об'єму сорочки біля горловини та на рукавах.
==Джерела та література==
https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=3&idg=14 <br/>
http://ukrainka.org.ua/node/1541 <br/>
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%91%D0%A0%D0%98%D0%96%D0%86 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=брижі]
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Малятко

2025-04-13T23:02:14Z

A.kozachuk:

'''Маля́тко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''маля́. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
[https://sum.in.ua/ Словник української мови]

МАЛЯ́ТКО, а, сер. Пестл. до маля. Всі [діти] полягли, як один, тільки зброя та диски лишились, он вони між покрасами донь, між ляльками маляток (Леся Українка, I, 1951, 231); А тепер Бобер На гаті — Вчить маляток-Бобреняток Майструвати (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 45).

[https://sum20ua.com/ Словник української мови ONLINE]

МАЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до маля́. Кіно [дружина Мітрадата] .. незчулася й сама, як притулила чуже дитя до грудей і заходилася годувати. Малятко жадібно ссало й часом плямкало ротеням (І. Білик); – Якби ви прихилилися до мого прохання та зоставили малятко у нас, то... всім було б легше (В. Шкляр); Допотопна рептилія – на місячній базі?.. Ні, це не дорослий птеродактиль, а, мабуть, дитинча .. Але який лютий, хижий погляд у цього малятка! (В. Владко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Malyatko120425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Malyatko1204252.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Malyatko1204253.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cUFA4cwNWpU}}.

==Іншими мовами==

[https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/ Oxford Dictionary]

Baby (noun) a very young child or animal.

The baby's crying!

a newborn baby

My sister's expecting a baby (= she is pregnant).

She had a baby last year.

The baby was born last night.

[https://www.90daykorean.com/ 90 Day Korean]

Korean: 애기 (aegi)

This is a cutesy way of saying 아기 (agi) and is also considered to be rather informal. It can be used when referring to infants – including baby animals – when you want to be cute.

==Джерела та література==

[https://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. 614]

[https://sum20ua.com/ Словник української мови ONLINE. Томи 1-15(А-П'ЯТЬ). - Стор. 1565]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Неслух

2025-04-13T22:54:43Z

A.kozachuk:

'''Не́слух, -ха, '''''м. ''Непослушный человѣкъ.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/93/53405/920620.html]
неслух
-а, ч. і ж. Неслухняна людина.

[https://sum20ua.com/?page=1930&searchWord=%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85&wordid=60417]
НЕ́СЛУХ, а, ч., розм. Той, хто не слухається кого-небудь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Naughty1.jpg|x186px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Naughty2.png|x186px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Naughty3.png|x186px]]
|}

==Медіа==

[https://youtu.be/KLMVPaLHWLk?si=RB9AvtMtW0b1AAyl]
Відео про те як впоратися з неслухняними дітьми

==Див. також==

Переклад англійською мовою

Кожен з наведених варіантів представляє собою прикметник

[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/naughty]
naughty, adjective (BADLY BEHAVED) - When children are naughty, or their behaviour is naughty, they behave badly or do not do what they are told to do; used slightly humorously to describe an adult who has behaved badly or an adult's bad action.

[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/disobedient]
disobedient, adjective - refusing to do what someone in authority tells you to do.

[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/mischievous]
mischievous, adjective - behaving in a way, or describing behaviour, that is slightly bad but is not intended to cause serious harm or damage:

Переклад німецькою мовою

[https://de.wiktionary.org/wiki/ungezogen]
ungezogen - [1] von Kindern: nicht gut erzogen, Fehlverhalten zeigend [2] den erwarteten Umgangsformen zuwiderlaufend

[https://de.wiktionary.org/wiki/dreist]
dreist - [1] ohne Respekt, ohne Zurückhaltung

[https://de.wiktionary.org/wiki/unartig]
unartig - [1] heute meist nur noch das Verhalten von Kindern beschreibend: nicht folgsam, nicht gehorchend

==Джерела та література==
[http://slovopedia.org.ua/]
Словопедія

[https://sum20ua.com/?wordid=0&page=]
Словник Української мови 1-15 томи онлайн

[https://dictionary.cambridge.org/]
Cambridge Dictionary

[https://de.wiktionary.org/wiki/Wiktionary:Hauptseite]
Wikitionary Deutsch

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Підспіль

2025-04-13T22:52:33Z

A.kozachuk:

'''Підспіль, '''''нар. ''= '''Суспіль. '''''Кумова хата стоїть підспіль з моєю. ''Волч. у.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/93/53407/944507.html]
підспіль присл., заст. Поруч

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2close.png|x280px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2close2.png|x280px]]
|}

==Медіа==

Фізика. Відео про 2 об'єкти, що рухаються на швидкості близькій до світової
[https://youtu.be/fXsK5pFlyQw?feature=shared]

==Див. також==

Переклад англійською мовою

варіант 1:
[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/next-to]

next to; phrase - used when describing two people or things that are very close to each other with nothing between them:

варіант 2:
[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/close-to]

close to someone/something; collocation - not far from someone or something in distance or time (це слово має друге значення: close to someone; collocation - If you are close to someone, you know them very well and like them a lot

Переклад німецькою

[https://de.wiktionary.org/wiki/neben]

räumlich: räumlich angrenzend, in unmittelbarer Nähe

==Джерела та література==

[https://hrinchenko.com/]
Словник Грінченка

[http://slovopedia.org.ua/]
Словопедія

[https://sum.in.ua/]
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)

[https://de.wiktionary.org/wiki/Wiktionary:Hauptseite]
Wikitionary Deutsch

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Упокорити

2025-04-13T22:39:32Z

A.kozachuk:

'''Упоко́рити, -ся. '''См. '''Упокорювати, -ся. '''
[[Категорія:Уп]]

==Сучасні словники==
УПОКОРЮВАТИ (ВПОКОРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКОРИТИ (ВПОКОРИТИ), рю, риш, док., перех.

1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік.. Упокорював лютих звірів так, що хвости їм закручувалися собачим бубликом (Павло Загребельний, Диво, 1968, 538); — Тепер хоче [Петрій] єще [ще] бути великодушним! щоби мене тим більше упокорити! (Іван Франко, VIII, 1952, 118); — Суліман тепер, коли ми банкроти,.. хоче упокорити нас (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 356).

2. Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін. — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити, а ми що ж, чекатимемо, доки знову Потоцькі й Вишневецькі нашими головами шляхи обсадять? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34); Лютує гестапівський катюга.., розстрілами і тортурами думає упокорити дніпродзержинців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:зображення.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|SUMcb7b7i54}}

==Іншими мовами==

упокорювати - humble, humbles, humbling (англійською)

упокорювати - bescheiden (німецькою)

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Упокорити

2025-04-13T22:38:11Z

A.kozachuk:

'''Упоко́рити, -ся. '''См. '''Упокорювати, -ся. '''
[[Категорія:Уп]]

==Сучасні словники==
УПОКОРЮВАТИ (ВПОКОРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКОРИТИ (ВПОКОРИТИ), рю, риш, док., перех.

1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік.. Упокорював лютих звірів так, що хвости їм закручувалися собачим бубликом (Павло Загребельний, Диво, 1968, 538); — Тепер хоче [Петрій] єще [ще] бути великодушним! щоби мене тим більше упокорити! (Іван Франко, VIII, 1952, 118); — Суліман тепер, коли ми банкроти,.. хоче упокорити нас (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 356).

2. Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін. — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити, а ми що ж, чекатимемо, доки знову Потоцькі й Вишневецькі нашими головами шляхи обсадять? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34); Лютує гестапівський катюга.., розстрілами і тортурами думає упокорити дніпродзержинців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:zeleboba.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|SUMcb7b7i54}}

==Іншими мовами==

упокорювати - humble, humbles, humbling (англійською)

упокорювати - bescheiden (німецькою)

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Слопець

2025-04-13T22:34:08Z

A.kozachuk:

'''Слопець, -пця, '''''м. ''Родъ ловушки для птицъ. Угор.
[[Категорія:Сл]]

==Сучасні словники==
'''Слопе́ць''' ''(-пця, ч., зах.)'' - сильце, пастка різних систем для добування глухарів, тетеруків та зайців. Всі такі пастки складаються з кількох колод (кряжів), один кінець яких упирається в землю, а інший підпирається таким чином, що коли дичина підходить під колоди, вони падають і задавлюють її. Це слово вживається в діалектах, переважно в західноукраїнських регіонах. <br />
Згідно із ''словником Грінченка'', викладений як «пастка для птиць». У Галичині однак слопець, як і в польській мові (słopiec), означав не «пастку для птиць», а западню на звірів, наприклад лисиць, ведмедів, вовків тощо. <br />''Словник Желехівського'' викладає його словом Falle (западня). Контекст: «Уважай, аби ти сам не впав у слопець, аби ти, хитрий, не дав перехитрити себе» не дає впевненості, чи слопець — пастка для птиць, чи западня для звірів. Про значення слопця як западні говорить, однак, завжди добре поінформований словник Желехівського та глибока і всебічна праця ''К. Мошинського'', яка розглядає слопець на порівняльному слов’янському фоні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Slopec080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Slopec2080425.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|MOUPVqec3HY}}

==Іншими мовами==
Drop trap ''(англ.)'' – пастка, що падає згори (найближчий варіант до «слопця»). <br />
Vogelfalle ''(нім.)'' <br />
Piège à oiseaux ''(франц.)'' <br />
Slорес ''(чеш., слвц.)'' <br />
Sɫорiес ''(пол.)''

==Зовнішні посилання==
https://explain_words_uk.academic.ru/6204/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C <br />
https://vasmer.slovaronline.com/12271-SLOPETS <br />
https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Паздір

2025-04-13T22:31:25Z

A.kozachuk:

'''Паздір, -ра, '''''м. ''Содранное лыко или кострика.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
'''Паздір'я''', '''Паздір''' ''(застаріла назва від костриці)'' — це залишки стебел льону або конопель після того, як з них витягнули волокно. Це грубе дерев'янисте лушпиння, яке залишається після обробки рослини при виробництві пряжі. У процесі обробки льону або конопель, спочатку рослини сушать, потім мнуть (цей процес називається тертя або м'яття), і після цього з них виділяють волокна. Те, що лишається — і є паздір.
Паздерником у давнину називали жовтень – другий місяць осені. У цей час наші предки обробляли льон, звідси і назва місяця.
Слово «паздір» може мати також зневажливе значення щодо чогось непотрібного, марного.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir02080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir03080425(1).png|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
Paździerz ''(пол.)'' - дерев’янисте лушпиння, залишки після обробки льону або конопель.

Hanfschäben ''(нім.)'' — залишки конопель після видалення волокна.

Hemp hurds ''(англ.)'' — дерев’яниста частина стебла коноплі, тобто той самий паздір.

==Джерела та література==
Тонкий паздір часто використовували під час будівництва для підганяння колод у зруб ''(з наук.-попул. літ.)''.
Прядівце чесала .. паздір'я відпадує ''(Сл. Б. Грінченка)''.

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?page=2177&searchWord=%D0%9F%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80&wordid=227981

https://1677.slovaronline.com/78960-%D0%BF%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-3

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Паздір

2025-04-13T22:30:46Z

A.kozachuk:

'''Паздір, -ра, '''''м. ''Содранное лыко или кострика.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
'''Паздір'я''', '''Паздір''' ''(застаріла назва від костриці)'' — це залишки стебел льону або конопель після того, як з них витягнули волокно. Це грубе дерев'янисте лушпиння, яке залишається після обробки рослини при виробництві пряжі. У процесі обробки льону або конопель, спочатку рослини сушать, потім мнуть (цей процес називається тертя або м'яття), і після цього з них виділяють волокна. Те, що лишається — і є паздір.
Паздерником у давнину називали жовтень – другий місяць осені. У цей час наші предки обробляли льон, звідси і назва місяця.
Слово «паздір» може мати також зневажливе значення щодо чогось непотрібного, марного.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir02080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir03080425(1).png|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
Paździerz ''(пол.)'' - дерев’янисте лушпиння, залишки після обробки льону або конопель.
Hanfschäben ''(нім.)'' — залишки конопель після видалення волокна.
Hemp hurds ''(англ.)'' — дерев’яниста частина стебла коноплі, тобто той самий паздір.

==Джерела та література==
Тонкий паздір часто використовували під час будівництва для підганяння колод у зруб ''(з наук.-попул. літ.)''.
Прядівце чесала .. паздір'я відпадує ''(Сл. Б. Грінченка)''.

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?page=2177&searchWord=%D0%9F%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80&wordid=227981

https://1677.slovaronline.com/78960-%D0%BF%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-3

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дутися

2025-04-13T22:29:08Z

A.kozachuk:

'''Дутися, -дмуся, -дмешся, '''''гл. ''1) Надуваться, дуться. ''«І де вже, сестро, нам ''(жабам) ''рівняться ''(до вола)», ''казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... ''Гліб. ''Дмись не дмись, волом не будеш. ''Ном. № 2506. 2) Спесивиться. ''Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. ''Грин. ІІІ. 186. ''Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. ''Радом. у. ''Дметься, як шкура на огні. ''Ном. № 13533.
[[Категорія:Ду]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДУТИСЯ, дуюся, дуєшся і дмуся, дмешся; мин. ч. дувся, дулася, лося; мн. дулися; наказ. сп. дмися, дмімося, дміться; недок., розм.

1. Наповнюватися повітрям; роздуватися, надуватися. Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, що стане більш (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 45); Подоляк дувся і робив страшні очі (Олесь Гончар, III, 1959, 230);
// Підніматися вверх, розтягуватися, розширюватися внаслідок збільшення об'єму. Плугам оре і в праці рветься, а панське черево отак аж дметься! (Номис, 1864, № 1144); [Марта (співав..):] Із-за хмари дрібен дощик, Аж бульбашки дмуться (Степан Васильченко, III, 1960, 105); Піняві хвилі Дніпрові дулись І берег високий лизали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 70).

2. перен. Набирати поважного вигляду, триматися зарозуміло, гордовито. Багатая, губатая, Та все вона дметься, А бідна.. К серцю пригорнеться! (Народна лірика, 1956, 214); Чим начальник дурніший, тим він гордіший, і знай дметься, мов шкураток на вогні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); Тремтить і дметься, мов на троні, Кривавий Франко, мов павук (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 113).

3. перен., на кого — що. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися. [Захарко:] Не зачіпай, сину, Степаниди. Її батько й досі на нас дметься! (Марко Кропивницький, II, 1958, 154); Вона чогось почала на мене дутися, а потім стала дружити з іншим хлопцем (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 55).

4. тільки дуюся, дуєшся, фам. З азартом, з захопленням грати в яку-небудь гру. — Ну, як же він там? — Нібито в карти дується на всю (Андрій Головко, II, 1957, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 442.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дутися1621.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дутися1622.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дутися1628.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6tpcyXp7tcM}}.

==Фразеологізми==
Фразеологізми, що можуть означати слово дутися(ображатися):

1.Важким духом дихати.

2.Губи квасити.

3.Губи копилити.

4.Козиря гнути.

5.Мухи в носі грають.

==Іншими мовами==
1.Дути - (eng) blow (to move and make currents of air, or to be moved or make something move on a current of air).

2.Дутися - (eng) pout (to push the lower lip forward to show you are annoyed, or to push both lips forward in a sexually attractive way).

1.1.Дути - (esp) soplar.

2.2 Дутися - (esp) ofender/ofenderse.

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/Dutysja

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fdutuna.in.ua%2Fditina-chasto-obrazhayetsya-yak-diyati-batkam%2F&psig=AOvVaw1V_uOlCU-AST7AhgpGlXdZ&ust=1743859832458000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCNjkpKG-vowDFQAAAAAdAAAAABAE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fphoto.php%3Ffbid%3D380732709291159%26id%3D111885866175846%26set%3Da.111973339500432&psig=AOvVaw1v0HM5TVJpUL5nlFp44ph5&ust=1743859852715000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCMj7kaq-vowDFQAAAAAdAAAAABAE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fempowerwomen.create.vista.com%2Fuk%2Fphotos%2F%25D1%2581%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B9%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B9-%25D0%25B1%25D1%2596%25D0%25B7%25D0%25BD%25D0%25B5%25D1%2581-%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25B4%25D1%2596%2F&psig=AOvVaw09cGEknvDPPQnWKNV-NDCP&ust=1743859872924000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCNC8lbS-vowDFQAAAAAdAAAAABAJ

https://www.youtube.com/watch?v=6tpcyXp7tcM

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/blow

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/pout

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B4%D1%83%D1%82%D0%B8

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

https://nibilokura.blogspot.com/p/blog-page_6628.html

Численність

2025-04-13T22:23:21Z

A.kozachuk:

'''Численність, -ности, '''''ж. ''Многочисленность. Желех.
[[Категорія:Чи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧИСЛЕ́ННІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до численний. Безладні орди напівдиких племен, народжених під тропічним сонцем, жахали ворога своєю численністю (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 552); [Тиміш Забуга:] Я взнав численність їхнього війська. Їх всього дев'ять тисяч (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 329.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чисельність1525.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Численність1527.jpg|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
- (eng) quantity(the amount or number of something, especially that can be measured).

- (esp) multitud/multiplicidad.

- (fr) multiplicité.

- (ko) 다수.

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/Chyslennistj

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fukr-mova.in.ua%2Flibrary%2Fparonimu%2Fchiselniy-i-chislenniy&psig=AOvVaw3T7dI2BbZdx-Of0J_Pk8PS&ust=1743856017282000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwiU6e6EsL6MAxVvJxAIHemFGQMQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.volynnews.com%2Fnews%2Fall%2Fchyslennist-liudstva-dosiahla-istorychnoyi-poznachky%2F&psig=AOvVaw3lgoU4ORtYS7mCKwtTeY8X&ust=1743855888577000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwjBpb_Hr76MAxUCUlUIHRM6OAkQjRx6BAgAEBk

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/quantity

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C#multiplicit%C3%A9

https://www.reverso.net/text-translation#sl=ukr&tl=kor&text=%25D1%2587%25D0%25B8%25D1%2581%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D1%2596%25D1%2581%25D1%2582%25D1%258C

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Марнотратник

2025-04-13T14:16:51Z

A.kozachuk:

'''Марнотратник, -ка, '''''м. ''= '''Марнотрат. '''Вх. Уг. 251.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.https://sum.in.ua/s/marnotratnyk
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Marnotratnyk04042025.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
==Іншими мовами==
spender (англ.)

Verschwender (нім.)

dilapidador, gastador (ісп.)

dépensier (франц.)

==Див. також==
Марнославство https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\
Марнотратство https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Марнотратник

2025-04-13T14:11:43Z

A.kozachuk:

'''Марнотратник, -ка, '''''м. ''= '''Марнотрат. '''Вх. Уг. 251.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.https://sum.in.ua/s/marnotratnyk
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Marnotratnyk04042025.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
==Іншими мовами==
Spender англ. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/en-us/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Spender нім. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/de/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Gastador ісп. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/es/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Spender франц. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/fr/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

==Див. також==
Марнославство https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\
Марнотратство https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]