Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Сукмана

2026-03-30T16:28:23Z

A.kozachuk:

'''Сукмана, -ни, '''''ж. ''1) = '''Сукман. '''Гол. Од. 33, 44. ''А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. ''Гол. І. 18. 2) Родъ '''свити '''въ Холмщинѣ. Чуб. VII. 121. Ум. '''Сукманка, сукманонька, сукманочка. '''Чуб. І. 276.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
Старовинний, перев. чоловічий, суконний верхній одяг з довгими розширеними донизу полами; свита.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sykmana250326.JPG|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
Sukman - Сукмана (Анлгійська)

蘇克曼 - Сукман (Китайська)

==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%81%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD

https://translate.google.com/?hl=uk&sl=uk&tl=en&op=translate

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Движкий

2026-03-30T16:22:38Z

A.kozachuk:

'''Движкий, -а, -е. '''Удобоподвижный.
[[Категорія:Дв]]

==Сучасні словники==
Движки́й (прикметник, однина, чоловічий рід) — це застаріле або діалектне слово, що означає «удобоподвижный» — той, що легко рухається, рухливий, повороткий.
Основні характеристики та вживання:

Значення: Щось, що легко пересувається, змінює положення, або має здатність швидко рухатися.

Стилістичне забарвлення: Вживається переважно у старій літературі або народному мовленні.

Синоніми: Рухливий, повороткий, рухомий.

Приклад: У «Словарі української мови» за редакцією Б. Грінченка слово трактується як удобоподвижный.

Слово утворене від дієслова двигати (рухати). Не слід плутати з іменником «движок» (маленький двигун).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dvijkiy250326.png|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|NnGJCi9hCtg}}

==Іншими мовами==
Англійська мова

Mobile — загальний термін для чогось рухомого.

Польська мова

Ruchliwy — найбільш точний відповідник для опису рухливості або жвавості.

==Джерела та література==
https://hrinchenko.com/dictionary/word/11546-dvizkii

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%BE%D0%BA

https://slovnyk.e-polish.eu/

https://translate.google.com.ua/?hl=ru&sl=de&tl=uk&op=translate

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Очко

2026-03-28T00:48:19Z

A.kozachuk:

'''Очко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''око. '''''Там то очка як терночок. ''Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. ''Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. ''Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть '''начиння'''. (См.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. ''Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. ''Грин. III. 70. 8) — '''волове, риб’яче'''. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) ''мн. ''очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). '''О́чка жабині'''. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. '''Вічко. '''11) '''Очко́ волове'''. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
[[Категорія:Оч]]

==Сучасні словники==

ОЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до око1. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 256); З очка її раптом викотилася велика сльоза (Ю. Янов., І, 1954, 101); * Образно. Під їх [будяків].. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0199.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0201.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0202.jpeg |x140px]]
|}

==Медіа==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%BE

{{#ev:youtube|8to_tLkvnMzx8_s8}}

==Іншими мовами==

англійською: eye
іспанською: ojo

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Очко

2026-03-28T00:47:43Z

A.kozachuk:

'''Очко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''око. '''''Там то очка як терночок. ''Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. ''Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. ''Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть '''начиння'''. (См.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. ''Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. ''Грин. III. 70. 8) — '''волове, риб’яче'''. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) ''мн. ''очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). '''О́чка жабині'''. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. '''Вічко. '''11) '''Очко́ волове'''. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
[[Категорія:Оч]]

==Сучасні словники==

ОЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до око1. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 256); З очка її раптом викотилася велика сльоза (Ю. Янов., І, 1954, 101); * Образно. Під їх [будяків].. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0199.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0201.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0202.jpeg |x140px]]
|}

==Медіа==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%BE

{{#ev:youtube|8to_tLkvnMzx8_s8}}

https://chatgpt.com/share/69c5aa02-5658-832f-b3bd-db7bd00389fc

==Іншими мовами==

англійською: eye
іспанською: ojo

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Шума

2026-03-28T00:44:48Z

A.kozachuk:

'''ШУ́МА́, -МИ, '''''ж. ''Рештки соломи, вживані для загачування'' Черн. у.
[[Категорія:Шу]]

==Сучасні словники==
1. діал. залишки соломи, що ними гатять греблі.
2. діал. у карпатському регiонi: шуга́ — крихти криги, якi несе течiя пiсля зламу льодоставу, вони, стикаючись мiж собою та з перешкодами, видають гучний та глухий звук ◆ Шуми́ть i шамоти́ть шумка́ шума́… - «Шум» Б.-I. Антонич

==Іншими мовами==
Англійська : a long bundle of sticks of wood bound together and used for such purposes as filling ditches and making revetments for riverbanks.

Німецька : Eine Schicht aus organischem Material wie Stroh oder Laub, die auf den Boden aufgebracht wird, um ihn zu schützen oder zu stabilisieren.

==Джерела та література==
https://uk.wiktionary.org/wiki/шума
https://goroh.pp.ua/Етимологія/шума#27771
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Решт

2026-03-28T00:41:44Z

A.kozachuk:

'''Решт, -ту, '''''м. ''= '''Решта. '''
[[Категорія:Ре]]

==Сучасні словники==
Назва **міста** в Ірані, адміністративного центру провінції Гілян.
РЕ́ШТА:
1.Те, що залишилося невикористаним, невитраченим, незайнятим ким-небудь і т. ін.
2Те, що додається до чого-небудь, доповнює щось.
3.Усі інші предмети або істоти, крім згаданого (згаданих).
4.Те, що збереглося, уціліло від чого-небудь при руйнуванні і т. ін.
5.Лишок грошей, що повертається при розрахункові; здача.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Resht260326.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Reshtaaa260326.png|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
شت - місто Решт (перською мовою)

Rəşt - місто Решт (мовою Ґілакі)

The rest, change (у значенні «здача»), remainder, remainder - решта (англійською мовою)

Reste- решта (німецькою мовою)
==Див. також==
{{#ev:youtube|PG6Y8klej0k}}.
{{#ev:youtube|pHVNMJQ87aI}}.
==Джерела та література==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82
https://hrinchenko.com/dictionary/word/50753-rest
https://translate.google.com/?hl=uk&sl=auto&tl=en&op=translate

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Дяконча

2026-03-28T00:36:51Z

A.kozachuk:

'''Дяконча́, -ча́ти, '''''с. ''Ребенокъ діакона. Ум. '''Дякончатко, дякончаточко. '''
[[Категорія:Дя]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:lem;"| [[Зображення:dyiakoncha260326.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==
decon's child - дитина диякона

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0

https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://uk.wikisource.org/wiki/%25D0%25A1%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0%25D1%2580%25D1%258C_%25D1%2583%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2597_%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8_(1924)/%25D0%25B4%25D1%258F%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2587%25D0%25B0&ved=2ahUKEwiZxrvz0LqTAxXyzAIHHXe9A0gQFnoECFoQAQ&usg=AOvVaw2tR9S3aq0uJv2xnuO5ithe

https://educalingo.com/en/dic-uk/dyakoncha

Вавкати

2026-03-28T00:27:12Z

A.kozachuk:

'''Вавкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Часто говорить вавка, жалуясь на боль. ''Чого ти все вавкаєш? Аж набрид уже! ''

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
-аю, -аєш, недок., розм.
Скаржитися на біль.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZPvDCQbTM6EFyOAG}}.

==Іншими мовами==
Англійська мова
to complain - to complain about problems
вавкати - скаржитися на проблеми

Болгарська мова
да се оплакват от проблеми

==Джерела та література==
https://1550.slovaronline.com/20771-%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://translate.google.com/?hl=uk&sl=auto&tl=en&op=translate
https://www.youtube.com/watch?v=mo7QTC1w9Vo

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Хуртуна

2026-03-28T00:24:53Z

A.kozachuk:

'''Хуртуна, -ни, '''''ж. ''= '''Хуртовина. '''''Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. ''Стор. II. 182.
[[Категорія:Ху]]
==Сучасні словники==
Хурделиця, завірюха - Сильний снігопад, що супроводжується вітром. Також вживається для опису хаосу, безладу («у хаті справжня хурделиця») або швидкої зміни подій, думок («хурделиця подій»).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hyrtyna25032026.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|IKLdwUq-mpU}}

==Іншими мовами==
Hurtuna(англ.) - A severe snowstorm with high winds and low visibility.

Blizzard(англ.) - A heavy fall of snow, especially with a high wind.

Zamieć(пол.) - або burza śnieżna. To zjawisko atmosferyczne, podczas którego silny wiatr unosi spadły już śnieg lub sypiący śnieg, ograniczając widoczność.

==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Чичмаря

2026-03-28T00:21:17Z

A.kozachuk:

'''Чи́чмаря, -рі, '''''ж. ''Мелкій дождикъ. Мнж. 194.
[[Категорія:Чи]]

==Сучасні словники==
Слабкий, дрібний дощ, мряка.

==Ілюстрації==
{| style="margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:left;"
|- valign="top"
|style="padding: 1em 1em 1em 0;"| [[Файл:Lightrain250225.jpeg|міні|250px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|VVFdpCdkKLc}}
</div>

==Іншими мовами==
'''Англійська мова:'''
: drizzle, light rain, fine mist — light rain consisting of very small.

'''Іспанська мова:'''
: llovizna — lluvia muy fina y ligera.

'''Німецька мова:'''
: Nieselregen — sehr leichter Regen mit feinen, kleinen Tropfen.

==Джерела та література==
* [https://goroh.pp.ua/ Горох — словники української мови]
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/64854-cicmaria Словарь Бориса Грінченка]
* [https://translate.google.com.ua/ Google Перекладач]

==Зовнішні посилання==

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Сукмана

2026-03-28T00:18:47Z

A.kozachuk:

'''Сукмана, -ни, '''''ж. ''1) = '''Сукман. '''Гол. Од. 33, 44. ''А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. ''Гол. І. 18. 2) Родъ '''свити '''въ Холмщинѣ. Чуб. VII. 121. Ум. '''Сукманка, сукманонька, сукманочка. '''Чуб. І. 276.
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
Старовинний, перев. чоловічий, суконний верхній одяг з довгими розширеними донизу полами; свита.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sykmana250326.JPG|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
Sukman - Сукмана (Анлгійська)
蘇克曼 - Сукман (Китайська)

==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%81%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD
https://translate.google.com/?hl=uk&sl=uk&tl=en&op=translate

Кладня

2026-03-28T00:17:57Z

A.kozachuk:

'''Кладня́, -ні́, '''''ж. ''Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ. Шух. І. 166.
[[Категорія:Кл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках стіг снопів
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kladnya26326.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0vmQSBtDYgo}}

==Іншими мовами==
1. Coffin(англійська) - the box or case in which the body of a dead person is placed for burial
2. Sarg(німецька) - das französische Wort sang bedeutet auf Deutsch Blut.

==Джерела та література==
https://hrinchenko.com/dictionary/word/23051-kladnia

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Знеславити

2026-03-28T00:15:54Z

A.kozachuk:

'''Знеславити. '''См. '''Знеславлювати. '''
[[Категорія:Зн]]

==Сучасні словники==
Знеславити — це дієслово доконаного виду, що означає:
позбавити доброго імені, зганьбити, ославити;
принижувати, безчестити когось негідними вчинками;
у деяких контекстах — позбавити честі (зокрема дівочої)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==
Англійська: to disgrace, to dishonor

Польська: zhańbić

Німецька: entehren
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Охаб

2026-03-28T00:06:11Z

A.kozachuk:

'''Охаб, -ба, '''''м. ''1) = '''Охаба 2. '''Желех. 2) = '''Охаба 3. '''Вх. Лем. 445.
[[Категорія:Ох]]
==Сучасні словники==
ОХА́БИТИ «залишити; зіпсувати»; префіксальне утворення від *ха́бити;

пор. р. [поха́бить] «псувати», п. chabeta «шкапа», [chaby] «кістки, що виступають з-під шкіри», стсл. хабити «псувати, гноїти», які зводяться, очевидно, до псл. xabiti;
дальші зв’язки неясні;

др. охабитися «покинути, залишити; перестати, припинити; відстати, утриматися», п. [ochab] «болото», ч. ochabovat «слабнути», ст. ochabiti (ochabnouti) «знесилитися, утратити здатність», слц. ochabovat’ «слабнути, занепадати»;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
https://www.goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B1
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Зслизнути

2026-03-26T11:05:26Z

A.kozachuk:

'''Зслизнути, -зну, -неш, '''''гл. ''Исчезнуть, пропасть. ''Бодай наїло зслиз! ''Ном. № 3781.
[[Категорія:Зс]]

==Сучасні словники==
1) ЗСЛИЗАТИ і рідко ІЗСЛИЗАТИ, аю, аєш, недок., ЗСЛИЗНУТИ і рідко ІЗСЛИЗНУТИ, ЗСЛИЗТИ і рідко ІЗСЛИЗТИ, зслизну, зслизнеш; мин. ч. зслиз і зслизнув, ла, ло; док.
1. Швидко і непомітно відокремлюватися від чого-небудь, спадати з поверхні чогось; зісковзувати. Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (Тулуб, Людолови, І, 1957, 169).

2. розм. Безслідно зникати; щезати. - Починається...- думав Хома. - Отсе він саме починається той час, коли не стає хліба, нема й заробітків, -час журби та горя, коли чоловік хотів би, як муха, зслизнути на зиму (Коцюб., І, 1955, 86); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злигав (Котл., І, 1952, 158).

Щоб (бодай) ти (він і т. д. ) зслиз! - уживається як лайка, прокльон. [Лев (сердито воркоче) :] Я ледь що вибрався живий на берег, І рибу розгубив... А, щоб ти [Водяник] зслиз! (Л. Укр., III, 1952, 209).

2) ЗСЛИЗА́ТИ рідко ІЗСЛИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, ЗСЛИ́ЗТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗТИ, и́зну́, и́зне́ш; мин. ч. зслиз, ізсли́з, ла, ло і зсли́зну́в, ізсли́зну́в, ну́ла, ло; док., розм.
Сповзати (у 2 знач.) з чогось; зісковзувати. Приклади
перен. Безслідно зникати; щезати. Приклади

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spovzaty150325.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Znykatu150326.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zislyznytu150326.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==
to leave a place or person secretly and suddenly

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/run-away
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Хльорка

2026-03-24T17:37:34Z

A.kozachuk:

'''Хльо́рка, -ки, '''''ж. ''Проститутка. Ном. № 723. ''З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо. ''Котл. Ен. ІІІ. 29.
[[Категорія:Хл]]

Огидлий

2026-03-20T23:12:29Z

A.kozachuk:

'''Огидлий, -а, -е. '''''= '''''Огидний'''.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОГИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оги́дний. Я почув виразно, що я оце зробив щось безглузде, огидливе (І. Франко); Пріся спинилася, було, на цій думці й навіть почала вигадувати, як би стати огидливою: чи розрізати собі на двоє губу, чи ніс укоротити, чи виколоти око (А. Кащенко); Двері повільно одчинилися, і на порозі став огидливий мопс (Г. Епік); Стрибки тривали недовго. Майже одночасно тварини впали, як підрізані. Фудзіта задоволено посміхався, він донесхочу наситився огидливим видовищем (О. Донченко); Їжа була огидлива, така, що й до рота не піднесеш, та ще й лимонний сік – смердючий (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[png
1172 × 802, 1013 КБ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

Іншими мовами
Англійська: disgusting
Іспанська: repugnante

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Огидлий

2026-03-20T23:11:40Z

A.kozachuk:

'''Огидлий, -а, -е. '''''= '''''Огидний'''.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОГИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оги́дний. Я почув виразно, що я оце зробив щось безглузде, огидливе (І. Франко); Пріся спинилася, було, на цій думці й навіть почала вигадувати, як би стати огидливою: чи розрізати собі на двоє губу, чи ніс укоротити, чи виколоти око (А. Кащенко); Двері повільно одчинилися, і на порозі став огидливий мопс (Г. Епік); Стрибки тривали недовго. Майже одночасно тварини впали, як підрізані. Фудзіта задоволено посміхався, він донесхочу наситився огидливим видовищем (О. Донченко); Їжа була огидлива, така, що й до рота не піднесеш, та ще й лимонний сік – смердючий (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[png
1172 × 802, 1013 КБ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

Іншими мовами
Англійська: disgusting
Іспанська: repugnante

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо - германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо - германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Охаб

2026-03-20T23:10:40Z

A.kozachuk:

'''Охаб, -ба, '''''м. ''1) = '''Охаба 2. '''Желех. 2) = '''Охаба 3. '''Вх. Лем. 445.
[[Категорія:Ох]]
ОХА́БИТИ «залишити; зіпсувати»
префіксальне утворення від *ха́бити;
пор. р. [поха́бить] «псувати», п. chabeta «шкапа», [chaby] «кістки, що виступають з-під шкіри», стсл. хабити «псувати, гноїти», які зводяться, очевидно, до псл. xabiti;
дальші зв’язки неясні;
др. охабитися «покинути, залишити; перестати, припинити; відстати, утриматися», п. [ochab] «болото», ч. ochabovat «слабнути», ст. ochabiti (ochabnouti) «знесилитися, утратити здатність», слц. ochabovat’ «слабнути, занепадати»;

https://www.goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B1

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Ґоґа

2026-03-20T23:08:49Z

A.kozachuk:

'''Ґоґа, -ґи, '''''ж. ''= '''Ґалиця'''. Вх. Зн. 13.
[[Категорія:Ґо]]
ҐОҐА «чорна гадюка» (зоол.)
очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. рідк. gógă «страховище, вова, хо», можливо, походить від алб. gogë «привид» (прізвисько румунів (аромунів) і християн у албанців-мусульман, яким могли також страхати дітей);
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D2%91%D0%BE%D2%91%D0%B0

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Гайно

2025-04-13T23:20:01Z

A.kozachuk:

'''Гайно, -на, '''''с. ''1) Навозъ, испражненія. Нои. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. '''Гайном стояти'''. Быть въ безпорядкѣ. ''Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном. ''

'''Гайно, '''''нар. ''Мѣшкотно, медленно.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
ГАЙНО, діал. Присл. до гайний 1.

ГАЙНО, а, с. , розм. 1. Гній, кал. * Крутиться, як те гайно в ополонці, і сам не знає, що він [Петлюра] таке! (Панч, На калин. мості, 1965, 105).

Гайно́м стоя́ти (поки́нути і т. ін.) — в безладді бути, покинути і т. ін. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном (Сл. Гр.); [Дід:] Так прибери, дочко, гарненько поприбирай тут. Не годиться ж усе тут гайном покинути, вибираючись з гори (Вас., III, 1960, 268).

Лігво або гніздо звіра. З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь. (М. Коцюбинський)
Якщо немає порожнього дупла, білка у верховітті дерев з гілочок будує собі кулясте гніздо, яке називається гайно. (з навч. літ.)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gaino130425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gaino 13 0425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gaino 13 04 25 .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|c2h-mAN27m4}}

==Іншими мовами==
Англійська: manure, drey

Німецька: Eiter

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 17.
==Зовнішні посилання==
https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/manure

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/drey

https://goroh.pp.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B9

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Бідно

2025-04-13T23:17:57Z

A.kozachuk:

'''Бідно,''' ''нар.'' Бѣдно, убого. Ум. '''Бідненько, біднесенько.''''' Жив чоловік бідненько.'' Грин. II. 163.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
БІДНО. Присл. до бідний 1, 2. Як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою - старою своєю матір'ю, а все бідно жили (Мирний, II, 1954, 39); Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом (Коцюб., І, 1955, 254); Наперед вийшов тихий, бідно одягнутий юнак (Шиян, Баланда, 1957, 96).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidno130425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidno 130425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidno 13 0425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ztf9R4JVVC0}}

==Іншими мовами==
Англійська: poor

Німецька: arm

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 177.
==Зовнішні посилання==
https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/poor

https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/24601/file.pdf

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Лотай

2025-04-13T23:16:32Z

A.kozachuk:

'''Лотай, -тая, '''''м. ''Росл. Caltha palustris. Вх. Уг. 25. См. '''Латаття. '''
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Лотай або Калю́жниця боло́тяна (Caltha palustris) — отруйна багаторічна рослина з шнуроподібними коренями, що утворюють мичку, родини жовтцевих.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 36.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 37.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 38.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лотай 13 04 2025 21 45.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|bRhGEnf6-iE}}
==Іншими мовами==
Англійською: Marsh Marigold.

Іспанською: Сalta palustre.

==Зовнішні посилання==
https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26865-lotaj.html

https://www.youtube.com/watch?v=bRhGEnf6-iE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fbirdgardens.ca%2Fplant%2Fcaltha-palustris%2F&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABAs

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.m.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A4%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BB%3ACaltha_palustris_plant.JPG&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABA1

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.gardenia.net%2Fplant%2Fcaltha-palustris&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABA-

https://www.google.com/url?

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fpladias.cz%2Fen%2Ftaxon%2Foverview%2FCaltha%2520palustris&psig=AOvVaw1P82_mVUe8kWC2cUx6nk4e&ust=1744655674334000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCPi-4oDT1YwDFQAAAAAdAAAAABBP

https://en.wikipedia.org/wiki/Caltha_palustris

https://context.reverso.net/translation/english-spanish/marsh+marigold

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Козельок

2025-04-13T23:14:35Z

A.kozachuk:

'''Козельок, -лька, '' '''м. ''= '''Козелок. '''''Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. ''Левиц. Пов. 150. одн. Рід багаторічної трав'янистої рослини родини складноцвітих.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОЗЕ́ЛЬОК див. козельки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 211.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 19 43.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 19 45.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 1946.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козельок 13 04 2025 19 56.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|os0vOah8nY4}}

==Іншими мовами==
Англійська: Jack-go-to-bed-at-noon.

Іспанська: Barba cabruna

==Зовнішні посилання==
https://sum.in.ua/s/kozeljok

https://sum.in.ua/s/kozeljky

https://sum.in.ua/s/kozeljci

https://www.youtube.com/watch?v=os0vOah8nY4&t=3s

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596_%25D0%25BB%25D1%2583%25D1%2587%25D0%25BD%25D1%2596&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAI

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596_%25D0%25B7%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BD%25D1%2596&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAQ

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Ftochok.info%2Ftopic%2F17321-%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2586%25D1%2596-%25D1%2583%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D1%2596-%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B4%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25BA%2F&psig=AOvVaw0yVls92YAZSbJ-33R2XRtp&ust=1744652339962000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBUQjRxqFwoTCLCTucrG1YwDFQAAAAAdAAAAABAY

https://en.wikipedia.org/wiki/Tragopogon_pratensis

https://es.glosbe.com/en/es/jack-go-to-bed-at-noon

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Хура

2025-04-13T23:12:21Z

A.kozachuk:

'''Хура, -ри, '''''ж. ''Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. ''Поїхав мій старий, коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. ''О. 1861. V. 73.

'''Хура, -ри, '''''ж. ''Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. ''Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. ''Грин. ІІІ. 267. ''Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. ''Рудч. Ск. II. 196. ''Тепер посилає мене ''(хазяїн) ''з хурою в Одесу. ''Кв. ''Хури не брали. ''Рудч. Чп. 146. '''Стати під хуру. '''Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. ''Сергій.... із під хури вернеться. ''Г. Барв. 206.
[[Категорія:Ху]]

==Сучасні словники==
1) Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули. (П. Куліш)
Роман позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал. (М. Коцюбинський)
– А он, на розвореній хурі Віттям тремтить величезна сосна, а на другій ялина Темним киває вершком. (М. Зеров)

2) (застаріле) Валка підвід. Збіглись раз на містку і такі пани, як їх тогді звали, комисари [комісари], і Тихон і постановилися, бо через місток хура йшла, так що возів двадцять. (Г. Квітка-Основ'яненко)

3) Хуга. Поїхав мій старий, – коли б не змерз, бо надворі хура піднялась.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хура.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хура2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хуртовина.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хуртовина2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2s3tIANMD88}}
{{#ev:youtube|Ij7g-QY432c}}
==Іншими мовами==
Англійська: dray (підвода), blizzard (хуга)

Німецька: Fuhrwerk (підвода), Schneesturm (хуга)

Французька: haquet (підвода), blizzard (хуга)

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%85%D1%83%D1%80%D0%B0

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/dray

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/blizzard

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/german-english/schneesturm

https://www.collinsdictionary.com/dictionary/german-english/fuhrwerk

https://en.wiktionary.org/wiki/haquet

https://www.collinsdictionary.com/dictionary/french-english/blizzard

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Омурати

2025-04-13T23:09:37Z

A.kozachuk:

'''Омурати, -раю, -єш, '''''гл. ''Употр. у Шевч. вм. '''обмурувати'''. ''За щож тебе, світебрате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? ''Шевч. II. 242.
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
1. Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. Назбирані жердини засиляв я у скальні видовби і густо клав на стіну, обмуровував. Виходила півкругла хижка (М. Дочинець); Печі для хліба добре обмурувати зсередини білою цеглою: вона вбирає жар і довго зберігає тепло (із журн.).
2. Обгороджувати що-небудь кам'яною стіною. Я, як усі люди.., влаштую гніздо, в яке носитиму їжу й запаси, обмурую його довкіл, захищаючись од влізливого світу, буде тоді мені затишно й тепло (Валерій Шевчук); Він обмурував невеличкий кавальчик землі, засіяв його добірною дрібною однорідною травою (Т. Прохасько).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mur1322.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mur1326.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uNTYhqDffY0}}

==Іншими мовами==
Англійська: to wall off

Німецька: abmauern

Французька: murer

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?page=2015&searchWord=%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%83%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&wordid=63299

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/french-english/murer

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/wall-off?q=to+wall+off

https://www.dwds.de/wb/abmauern

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Зімліти

2025-04-13T23:05:11Z

A.kozachuk:

'''Зімліти, -лію, -єш, '''''гл. ''= '''Зомліти. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗІМЛІ́ТИ див. зомлівати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 574.
ЗОМЛІВАТИ; аю, аєш, недок., ЗОМЛІТИ і рідко ЗІМЛІТИ, ію, ієш, дек.

1. Втрачати свідомість; непритомніти. Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 224); Чула [Орися], що її обхоплює щось чорне, що вона зомліває… За мить вона впала паничеві на руки (Борис Грінченко, II, 1963, 116); [Андрій (з криком):] Оленко! Що це з тобою надіялось? Зомліла… Рученьки похолонули… не б'ється серце!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 459); — Зімлів я пару разів під час тої [шандаря] науки (Іван Франко, II, 1950, 351).

2. Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін.; завмирати, ціменіти. Чує [дівчина]: в аїрі з-за броду Щось плеснуло темну воду, — З жаху дівчина зомліла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 381); «Гей, полонянка ось!..» «Яка ж вона хороша!» «Та тільки дуже зла!» Я глянув і зомлів... Та це ж вона, вона, троянда Де-Лярюша (Володимир Сосюра, I, 1957, 285);
// Нити, завмирати (про серце, душу). Серце зомліло в Марини (Нечуй-Левицький, I, 1956, 99).

3. Ставати нечутливим через порушення кровообігу; терпнути (про частини тіла). Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Василина сіла вечеряти, підобгавши під себе ноги, і тільки тепер почутила, що в неї ноги стали неначе дерев'яні: отерпли й зомліли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 34); Руки в Петра туго зв'язані за спиною і зомліли. Він уже зовсім не відчував своїх пальців (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 684.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти 040425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти1323.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зомліти1325.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|mTakb-oRyH0}}.
{{#ev:youtube|o-gp877DSts}}.

==Іншими мовами==
Знепритомніти - (eng.)to pass out, to faint (I feel as though I’m going to pass out.)
Знепритомніти - (esp) desmayarse.( Se sentía liviano, como si pudiera desmayarse por la emoción del momento.)

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/zimlity

https://sum.in.ua/s/zomlivaty

https://www.google.com/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Fgoodhouse.com.ua%2Fporadi%2F17675-nepritomnist-i-vtrata-svidomosti-v-chomu-riznicya-yak-dopomogti-lyudini-v-nesvidomomu-stani.html&psig=AOvVaw2AwIBUtAoabyDXPozzX8sW&ust=1743854761613000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwii8o6uq76MAxWSS1UIHcb_BNEQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Flife.pravda.com.ua%2Fhealth%2F2016%2F07%2F08%2F214954%2F&psig=AOvVaw3A-Ebyr488Z4XQnmn0D7gW&ust=1743854714857000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwjakemXq76MAxVCOhAIHYmsG6wQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fmedikom.ua%2Fpervaya-pomoshch-pri-obmoroke%2F&psig=AOvVaw3zqtetGwdKZKe_wz7qBu8O&ust=1743854701640000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwiRtsKRq76MAxUoOxAIHYCHN8wQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fukr.zapisi.cx.ua%2Fchi-mozhna-zomliti-na-kilka-sekund-mifi-ta-fakti%2F&psig=AOvVaw0vCi6ebKtVvBCIHD4HNeXA&ust=1743854746266000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwiCmOamq76MAxXXS1UIHXzgM4cQjRx6BAgAEBk

https://www.youtube.com/watch?v=mTakb-oRyH0&pp=ygUO0LfQvtC80LvRltGC0Lg%3D

https://www.youtube.com/watch?v=o-gp877DSts

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english-ukrainian/pass-out

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Пухлики

2025-04-13T23:04:10Z

A.kozachuk:

'''Пухлики, -ків, '''''м. мн. ''Особымъ образомъ собранныя сборки на рукавѣ иногда и на воротѣ рубахи. Кіев. у. ''Погано пухлики позбірала, треба дрібніше й рівніше. ''Харьк. у.
[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==
'''Пухлик''' – це збирана тканина на рукаві трохи нижче плеча. Саме пухлик додає рукавам пишності та об'єму. Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні «зморшки», які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували. 
Технологія виконання пухликів проста, але, як і всі ручні шви, вимагає високої точності виконання та акуратності у роботі. Пухлики можна виконувати у верхній частині рукава в один або декілька рядів. Нитки для виконання цього шва повинні бути міцні, щоб не розривалися під час затягування зборок. Отже, верхній зріз рукава (той, що пришивається до уставки) необхідно підігнути на 1,5-2см. На кінці робочої нитки зав'язують тугий вузлик і починають виконувати збирання тканини на нитку з виворітного боку рукава.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky_dva120425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky_try120425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky120425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pukhlyky_chotyry120425.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|aKmzICK1fWI}}
==Синоніми==
'''Брижі''' - складки на одязі, халявах чобіт і т. ін. Маніжка трохи висмикнулася, камізелька взялася брижами (Мик., II, 1957, 61); Сидорчук.. скинув чоботи.. в брижах мало не на всю халяву (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 82). 
'''Збиранка''' — загальний термін для технік стягування тканини, включаючи пухлики, що використовуються для звуження об'єму сорочки біля горловини та на рукавах.
==Джерела та література==
https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=3&idg=14 
http://ukrainka.org.ua/node/1541 
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%91%D0%A0%D0%98%D0%96%D0%86 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=брижі]
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Малятко

2025-04-13T23:02:14Z

A.kozachuk:

'''Маля́тко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''маля́. '''
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
[https://sum.in.ua/ Словник української мови]

МАЛЯ́ТКО, а, сер. Пестл. до маля. Всі [діти] полягли, як один, тільки зброя та диски лишились, он вони між покрасами донь, між ляльками маляток (Леся Українка, I, 1951, 231); А тепер Бобер На гаті — Вчить маляток-Бобреняток Майструвати (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 45).

[https://sum20ua.com/ Словник української мови ONLINE]

МАЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до маля́. Кіно [дружина Мітрадата] .. незчулася й сама, як притулила чуже дитя до грудей і заходилася годувати. Малятко жадібно ссало й часом плямкало ротеням (І. Білик); – Якби ви прихилилися до мого прохання та зоставили малятко у нас, то... всім було б легше (В. Шкляр); Допотопна рептилія – на місячній базі?.. Ні, це не дорослий птеродактиль, а, мабуть, дитинча .. Але який лютий, хижий погляд у цього малятка! (В. Владко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Malyatko120425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Malyatko1204252.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Malyatko1204253.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cUFA4cwNWpU}}.

==Іншими мовами==

[https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/ Oxford Dictionary]

Baby (noun) a very young child or animal.

The baby's crying!

a newborn baby

My sister's expecting a baby (= she is pregnant).

She had a baby last year.

The baby was born last night.

[https://www.90daykorean.com/ 90 Day Korean]

Korean: 애기 (aegi)

This is a cutesy way of saying 아기 (agi) and is also considered to be rather informal. It can be used when referring to infants – including baby animals – when you want to be cute.

==Джерела та література==

[https://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. 614]

[https://sum20ua.com/ Словник української мови ONLINE. Томи 1-15(А-П'ЯТЬ). - Стор. 1565]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Неслух

2025-04-13T22:54:43Z

A.kozachuk:

'''Не́слух, -ха, '''''м. ''Непослушный человѣкъ.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/93/53405/920620.html]
неслух
-а, ч. і ж. Неслухняна людина.

[https://sum20ua.com/?page=1930&searchWord=%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85&wordid=60417]
НЕ́СЛУХ, а, ч., розм. Той, хто не слухається кого-небудь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Naughty1.jpg|x186px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Naughty2.png|x186px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Naughty3.png|x186px]]
|}

==Медіа==

[https://youtu.be/KLMVPaLHWLk?si=RB9AvtMtW0b1AAyl]
Відео про те як впоратися з неслухняними дітьми

==Див. також==

Переклад англійською мовою

Кожен з наведених варіантів представляє собою прикметник

[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/naughty]
naughty, adjective (BADLY BEHAVED) - When children are naughty, or their behaviour is naughty, they behave badly or do not do what they are told to do; used slightly humorously to describe an adult who has behaved badly or an adult's bad action.

[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/disobedient]
disobedient, adjective - refusing to do what someone in authority tells you to do.

[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/mischievous]
mischievous, adjective - behaving in a way, or describing behaviour, that is slightly bad but is not intended to cause serious harm or damage:

Переклад німецькою мовою

[https://de.wiktionary.org/wiki/ungezogen]
ungezogen - [1] von Kindern: nicht gut erzogen, Fehlverhalten zeigend [2] den erwarteten Umgangsformen zuwiderlaufend

[https://de.wiktionary.org/wiki/dreist]
dreist - [1] ohne Respekt, ohne Zurückhaltung

[https://de.wiktionary.org/wiki/unartig]
unartig - [1] heute meist nur noch das Verhalten von Kindern beschreibend: nicht folgsam, nicht gehorchend

==Джерела та література==
[http://slovopedia.org.ua/]
Словопедія

[https://sum20ua.com/?wordid=0&page=]
Словник Української мови 1-15 томи онлайн

[https://dictionary.cambridge.org/]
Cambridge Dictionary

[https://de.wiktionary.org/wiki/Wiktionary:Hauptseite]
Wikitionary Deutsch

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Підспіль

2025-04-13T22:52:33Z

A.kozachuk:

'''Підспіль, '''''нар. ''= '''Суспіль. '''''Кумова хата стоїть підспіль з моєю. ''Волч. у.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/93/53407/944507.html]
підспіль присл., заст. Поруч

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2close.png|x280px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2close2.png|x280px]]
|}

==Медіа==

Фізика. Відео про 2 об'єкти, що рухаються на швидкості близькій до світової
[https://youtu.be/fXsK5pFlyQw?feature=shared]

==Див. також==

Переклад англійською мовою

варіант 1:
[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/next-to]

next to; phrase - used when describing two people or things that are very close to each other with nothing between them:

варіант 2:
[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/close-to]

close to someone/something; collocation - not far from someone or something in distance or time (це слово має друге значення: close to someone; collocation - If you are close to someone, you know them very well and like them a lot

Переклад німецькою

[https://de.wiktionary.org/wiki/neben]

räumlich: räumlich angrenzend, in unmittelbarer Nähe

==Джерела та література==

[https://hrinchenko.com/]
Словник Грінченка

[http://slovopedia.org.ua/]
Словопедія

[https://sum.in.ua/]
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)

[https://de.wiktionary.org/wiki/Wiktionary:Hauptseite]
Wikitionary Deutsch

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Упокорити

2025-04-13T22:39:32Z

A.kozachuk:

'''Упоко́рити, -ся. '''См. '''Упокорювати, -ся. '''
[[Категорія:Уп]]

==Сучасні словники==
УПОКОРЮВАТИ (ВПОКОРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКОРИТИ (ВПОКОРИТИ), рю, риш, док., перех.

1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік.. Упокорював лютих звірів так, що хвости їм закручувалися собачим бубликом (Павло Загребельний, Диво, 1968, 538); — Тепер хоче [Петрій] єще [ще] бути великодушним! щоби мене тим більше упокорити! (Іван Франко, VIII, 1952, 118); — Суліман тепер, коли ми банкроти,.. хоче упокорити нас (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 356).

2. Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін. — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити, а ми що ж, чекатимемо, доки знову Потоцькі й Вишневецькі нашими головами шляхи обсадять? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34); Лютує гестапівський катюга.., розстрілами і тортурами думає упокорити дніпродзержинців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:зображення.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|SUMcb7b7i54}}

==Іншими мовами==

упокорювати - humble, humbles, humbling (англійською)

упокорювати - bescheiden (німецькою)

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Упокорити

2025-04-13T22:38:11Z

A.kozachuk:

'''Упоко́рити, -ся. '''См. '''Упокорювати, -ся. '''
[[Категорія:Уп]]

==Сучасні словники==
УПОКОРЮВАТИ (ВПОКОРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКОРИТИ (ВПОКОРИТИ), рю, риш, док., перех.

1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік.. Упокорював лютих звірів так, що хвости їм закручувалися собачим бубликом (Павло Загребельний, Диво, 1968, 538); — Тепер хоче [Петрій] єще [ще] бути великодушним! щоби мене тим більше упокорити! (Іван Франко, VIII, 1952, 118); — Суліман тепер, коли ми банкроти,.. хоче упокорити нас (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 356).

2. Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін. — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити, а ми що ж, чекатимемо, доки знову Потоцькі й Вишневецькі нашими головами шляхи обсадять? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34); Лютує гестапівський катюга.., розстрілами і тортурами думає упокорити дніпродзержинців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:zeleboba.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|SUMcb7b7i54}}

==Іншими мовами==

упокорювати - humble, humbles, humbling (англійською)

упокорювати - bescheiden (німецькою)

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Слопець

2025-04-13T22:34:08Z

A.kozachuk:

'''Слопець, -пця, '''''м. ''Родъ ловушки для птицъ. Угор.
[[Категорія:Сл]]

==Сучасні словники==
'''Слопе́ць''' ''(-пця, ч., зах.)'' - сильце, пастка різних систем для добування глухарів, тетеруків та зайців. Всі такі пастки складаються з кількох колод (кряжів), один кінець яких упирається в землю, а інший підпирається таким чином, що коли дичина підходить під колоди, вони падають і задавлюють її. Це слово вживається в діалектах, переважно в західноукраїнських регіонах. 
Згідно із ''словником Грінченка'', викладений як «пастка для птиць». У Галичині однак слопець, як і в польській мові (słopiec), означав не «пастку для птиць», а западню на звірів, наприклад лисиць, ведмедів, вовків тощо. ''Словник Желехівського'' викладає його словом Falle (западня). Контекст: «Уважай, аби ти сам не впав у слопець, аби ти, хитрий, не дав перехитрити себе» не дає впевненості, чи слопець — пастка для птиць, чи западня для звірів. Про значення слопця як западні говорить, однак, завжди добре поінформований словник Желехівського та глибока і всебічна праця ''К. Мошинського'', яка розглядає слопець на порівняльному слов’янському фоні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Slopec080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Slopec2080425.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|MOUPVqec3HY}}

==Іншими мовами==
Drop trap ''(англ.)'' – пастка, що падає згори (найближчий варіант до «слопця»). 
Vogelfalle ''(нім.)'' 
Piège à oiseaux ''(франц.)'' 
Slорес ''(чеш., слвц.)'' 
Sɫорiес ''(пол.)''

==Зовнішні посилання==
https://explain_words_uk.academic.ru/6204/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C 
https://vasmer.slovaronline.com/12271-SLOPETS 
https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Паздір

2025-04-13T22:31:25Z

A.kozachuk:

'''Паздір, -ра, '''''м. ''Содранное лыко или кострика.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
'''Паздір'я''', '''Паздір''' ''(застаріла назва від костриці)'' — це залишки стебел льону або конопель після того, як з них витягнули волокно. Це грубе дерев'янисте лушпиння, яке залишається після обробки рослини при виробництві пряжі. У процесі обробки льону або конопель, спочатку рослини сушать, потім мнуть (цей процес називається тертя або м'яття), і після цього з них виділяють волокна. Те, що лишається — і є паздір.
Паздерником у давнину називали жовтень – другий місяць осені. У цей час наші предки обробляли льон, звідси і назва місяця.
Слово «паздір» може мати також зневажливе значення щодо чогось непотрібного, марного.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir02080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir03080425(1).png|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
Paździerz ''(пол.)'' - дерев’янисте лушпиння, залишки після обробки льону або конопель.

Hanfschäben ''(нім.)'' — залишки конопель після видалення волокна.

Hemp hurds ''(англ.)'' — дерев’яниста частина стебла коноплі, тобто той самий паздір.

==Джерела та література==
Тонкий паздір часто використовували під час будівництва для підганяння колод у зруб ''(з наук.-попул. літ.)''.
Прядівце чесала .. паздір'я відпадує ''(Сл. Б. Грінченка)''.

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?page=2177&searchWord=%D0%9F%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80&wordid=227981

https://1677.slovaronline.com/78960-%D0%BF%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-3

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Паздір

2025-04-13T22:30:46Z

A.kozachuk:

'''Паздір, -ра, '''''м. ''Содранное лыко или кострика.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
'''Паздір'я''', '''Паздір''' ''(застаріла назва від костриці)'' — це залишки стебел льону або конопель після того, як з них витягнули волокно. Це грубе дерев'янисте лушпиння, яке залишається після обробки рослини при виробництві пряжі. У процесі обробки льону або конопель, спочатку рослини сушать, потім мнуть (цей процес називається тертя або м'яття), і після цього з них виділяють волокна. Те, що лишається — і є паздір.
Паздерником у давнину називали жовтень – другий місяць осені. У цей час наші предки обробляли льон, звідси і назва місяця.
Слово «паздір» може мати також зневажливе значення щодо чогось непотрібного, марного.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir02080425.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pazdir03080425(1).png|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
Paździerz ''(пол.)'' - дерев’янисте лушпиння, залишки після обробки льону або конопель.
Hanfschäben ''(нім.)'' — залишки конопель після видалення волокна.
Hemp hurds ''(англ.)'' — дерев’яниста частина стебла коноплі, тобто той самий паздір.

==Джерела та література==
Тонкий паздір часто використовували під час будівництва для підганяння колод у зруб ''(з наук.-попул. літ.)''.
Прядівце чесала .. паздір'я відпадує ''(Сл. Б. Грінченка)''.

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?page=2177&searchWord=%D0%9F%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80&wordid=227981

https://1677.slovaronline.com/78960-%D0%BF%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%80%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-3

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романогерманської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дутися

2025-04-13T22:29:08Z

A.kozachuk:

'''Дутися, -дмуся, -дмешся, '''''гл. ''1) Надуваться, дуться. ''«І де вже, сестро, нам ''(жабам) ''рівняться ''(до вола)», ''казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... ''Гліб. ''Дмись не дмись, волом не будеш. ''Ном. № 2506. 2) Спесивиться. ''Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. ''Грин. ІІІ. 186. ''Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. ''Радом. у. ''Дметься, як шкура на огні. ''Ном. № 13533.
[[Категорія:Ду]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДУТИСЯ, дуюся, дуєшся і дмуся, дмешся; мин. ч. дувся, дулася, лося; мн. дулися; наказ. сп. дмися, дмімося, дміться; недок., розм.

1. Наповнюватися повітрям; роздуватися, надуватися. Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, що стане більш (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 45); Подоляк дувся і робив страшні очі (Олесь Гончар, III, 1959, 230);
// Підніматися вверх, розтягуватися, розширюватися внаслідок збільшення об'єму. Плугам оре і в праці рветься, а панське черево отак аж дметься! (Номис, 1864, № 1144); [Марта (співав..):] Із-за хмари дрібен дощик, Аж бульбашки дмуться (Степан Васильченко, III, 1960, 105); Піняві хвилі Дніпрові дулись І берег високий лизали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 70).

2. перен. Набирати поважного вигляду, триматися зарозуміло, гордовито. Багатая, губатая, Та все вона дметься, А бідна.. К серцю пригорнеться! (Народна лірика, 1956, 214); Чим начальник дурніший, тим він гордіший, і знай дметься, мов шкураток на вогні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); Тремтить і дметься, мов на троні, Кривавий Франко, мов павук (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 113).

3. перен., на кого — що. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися. [Захарко:] Не зачіпай, сину, Степаниди. Її батько й досі на нас дметься! (Марко Кропивницький, II, 1958, 154); Вона чогось почала на мене дутися, а потім стала дружити з іншим хлопцем (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 55).

4. тільки дуюся, дуєшся, фам. З азартом, з захопленням грати в яку-небудь гру. — Ну, як же він там? — Нібито в карти дується на всю (Андрій Головко, II, 1957, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 442.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дутися1621.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дутися1622.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дутися1628.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6tpcyXp7tcM}}.

==Фразеологізми==
Фразеологізми, що можуть означати слово дутися(ображатися):

1.Важким духом дихати.

2.Губи квасити.

3.Губи копилити.

4.Козиря гнути.

5.Мухи в носі грають.

==Іншими мовами==
1.Дути - (eng) blow (to move and make currents of air, or to be moved or make something move on a current of air).

2.Дутися - (eng) pout (to push the lower lip forward to show you are annoyed, or to push both lips forward in a sexually attractive way).

1.1.Дути - (esp) soplar.

2.2 Дутися - (esp) ofender/ofenderse.

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/Dutysja

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fdutuna.in.ua%2Fditina-chasto-obrazhayetsya-yak-diyati-batkam%2F&psig=AOvVaw1V_uOlCU-AST7AhgpGlXdZ&ust=1743859832458000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCNjkpKG-vowDFQAAAAAdAAAAABAE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fphoto.php%3Ffbid%3D380732709291159%26id%3D111885866175846%26set%3Da.111973339500432&psig=AOvVaw1v0HM5TVJpUL5nlFp44ph5&ust=1743859852715000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCMj7kaq-vowDFQAAAAAdAAAAABAE

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fempowerwomen.create.vista.com%2Fuk%2Fphotos%2F%25D1%2581%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B9%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B9-%25D0%25B1%25D1%2596%25D0%25B7%25D0%25BD%25D0%25B5%25D1%2581-%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25B4%25D1%2596%2F&psig=AOvVaw09cGEknvDPPQnWKNV-NDCP&ust=1743859872924000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCNC8lbS-vowDFQAAAAAdAAAAABAJ

https://www.youtube.com/watch?v=6tpcyXp7tcM

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/blow

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/pout

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B4%D1%83%D1%82%D0%B8

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

https://nibilokura.blogspot.com/p/blog-page_6628.html

Численність

2025-04-13T22:23:21Z

A.kozachuk:

'''Численність, -ности, '''''ж. ''Многочисленность. Желех.
[[Категорія:Чи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧИСЛЕ́ННІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до численний. Безладні орди напівдиких племен, народжених під тропічним сонцем, жахали ворога своєю численністю (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 552); [Тиміш Забуга:] Я взнав численність їхнього війська. Їх всього дев'ять тисяч (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 329.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чисельність1525.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Численність1527.jpg|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
- (eng) quantity(the amount or number of something, especially that can be measured).

- (esp) multitud/multiplicidad.

- (fr) multiplicité.

- (ko) 다수.

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/Chyslennistj

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fukr-mova.in.ua%2Flibrary%2Fparonimu%2Fchiselniy-i-chislenniy&psig=AOvVaw3T7dI2BbZdx-Of0J_Pk8PS&ust=1743856017282000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwiU6e6EsL6MAxVvJxAIHemFGQMQjRx6BAgAEBk

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.volynnews.com%2Fnews%2Fall%2Fchyslennist-liudstva-dosiahla-istorychnoyi-poznachky%2F&psig=AOvVaw3lgoU4ORtYS7mCKwtTeY8X&ust=1743855888577000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=2ahUKEwjBpb_Hr76MAxUCUlUIHRM6OAkQjRx6BAgAEBk

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/quantity

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C#multiplicit%C3%A9

https://www.reverso.net/text-translation#sl=ukr&tl=kor&text=%25D1%2587%25D0%25B8%25D1%2581%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D1%2596%25D1%2581%25D1%2582%25D1%258C

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Марнотратник

2025-04-13T14:16:51Z

A.kozachuk:

'''Марнотратник, -ка, '''''м. ''= '''Марнотрат. '''Вх. Уг. 251.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.https://sum.in.ua/s/marnotratnyk
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Marnotratnyk04042025.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
==Іншими мовами==
spender (англ.)

Verschwender (нім.)

dilapidador, gastador (ісп.)

dépensier (франц.)

==Див. також==
Марнославство https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\
Марнотратство https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Марнотратник

2025-04-13T14:11:43Z

A.kozachuk:

'''Марнотратник, -ка, '''''м. ''= '''Марнотрат. '''Вх. Уг. 251.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.https://sum.in.ua/s/marnotratnyk
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Marnotratnyk04042025.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
==Іншими мовами==
Spender англ. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/en-us/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Spender нім. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/de/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Gastador ісп. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/es/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Spender франц. https://www.deepl.com/uk/translator#uk/fr/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

==Див. також==
Марнославство https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\
Марнотратство https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Ціпило

2025-04-13T14:10:05Z

A.kozachuk:

'''Ціпило, -ла, '''''с. '''''ціпи́льна, -ни, '''''ж., '''''ціпи́льно, -на, '''''с. ''Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. ''Одпустив бич од ціпилна. ''Ном. № 880. Kolb. І. 64. ''Ціпилна кислицева, а ув’язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. ''Грин. ІІІ. 674. Ум. '''Ціпи́льничко. '''
[[Категорія:Ці]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ціпило — -а, с., діал. Те саме, що ціпилно.
ЦІПИ́ЛНО, а, с. Держак ціпа. Проклята праця!.. А колись бувало робив різьбу мистецьку до палат, до дому божого... Давно було... Тепера що? Ціпилна, топорища, плуги... хрести... (Леся Українка); Гришка перевертає ціпилном снопи і, важко зітхнувши, мовчки б'є ціпом (Г. Косинка); І махнув він легко та звично ціпилном. Бич кресанув по сонцю і упав на снопи: зерно сонячними промінчиками бризнуло по току, шелеснуло в огорожі із снопів (В. Дрозд); * У порівн. В руках черешня груба, як ціпилно (І. Франко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tsipylo04042.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|3vcd884UpIw}}.

==Іншими мовами==
Англійська:stick

==Джерела та література==
https://slovnyk.me/dict/newsum/%D1%86%D1%96%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%BD%D0%BE
https://www.google.com/imgres?q=%D1%86%D1%96%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%BE&imgurl=https%3A%2F%2Fmuseum.mcsc.gov.ua%2Fexport%2F5UkqcruZiHXikh1AgwtHDeMYumZRs07z7lvPlVSb.jpg&imgrefurl=https%3A%2F%2Fmuseum.mcsc.gov.ua%2Fcollections%2Fcip-dlya-molotbi-54130&docid=g9ZhojZQtitjDM&tbnid=z2Vyq-IWqiH0-M&vet=12ahUKEwiM_LnZlL6MAxXC1QIHHYKLGAcQM3oECGYQAA..i&w=600&h=800&hcb=2&itg=1&ved=2ahUKEwiM_LnZlL6MAxXC1QIHHYKLGAcQM3oECGYQAA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Змішувати

2024-04-21T21:04:47Z

A.kozachuk:

'''Змішувати, -шую, -єш, '''сов. в. '''зміша́ти, -ша́ю, -єш, '''''гл. ''Смѣшивать, смѣшать. Ном. № 1039.

[[Категорія:Зм]]

==Сучасні словники==
ЗМІШУВАТИ (mix), ую, уєш, недок., ЗМІШАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Зсипати, з'єднувати разом що-небудь різне, готуючи суміш або розчин. Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Олександр Довженко, I, 1958, 412); Обрятовані від вогню сніпки вимолотили, зібрали трохи зерна, присмаленого, правда, але, змішавши з позиченим у гамазеї, можна було їсти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125); Сергій.. у своїх далеких родичів по материній лінії дістав кулик тютюнового бадилля, змішав його із сухим потертим листям (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 158); * Образно. Зима того року прийшла дуже рано.., по-злодійському підкралася, скувала морозом розбагнену землю, завертіла дикими завірюхами; коли ж набридало їй гратися снігом, тоді змішувала його ще й з дощем (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 223);

2. Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що-небудь різнорідне. В лісових смугах степової зони рекомендується змішувати дуб в кущами (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 237).

3. Порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно; перемішувати, переплутувати. Коли двері рипнули, молодиця обернулась, змішала карти й сказала: — Це ти, Христе? (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 189); Фарн підвівся. Не відповідаючи Чівічаловові, він змішав шахи (Олесь Донченко, Зоряна фортеця, 1933, 206); Порушувати, розладнувати бойовий порядок (військових частин). Добуваючи остатніх сил, ударили [тухольці] на монголів і, невважаючи на некорисну, згористу місцевість, що сприяла монголам, ще раз змішали їх, ще раз завдали їм велику страту (Іван Франко, VI, 1951, 86); Змішав [Богун], посік на капусту знетямлену шляхту гордого магната князя Четвертинського (Яків Качура, II, 1958, 461).

4. Помилково сприймати кого-, що-небудь одне за інше; не розрізняти, плутати.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rosmishuvatu18042024.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zmishuvatu18042024.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|oF1wLivd5Js}}.

==Зовнішні посилання==
https://sum.in.ua/s/Zmishuvaty

[[Категорія:Слова 2024 року]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

Срібнісінький

2024-04-20T23:11:42Z

A.kozachuk:

'''Срібнісінький, -а, -е. '''Совершенно серебряный. Употреблено какъ ласкательное въ похоронномъ причитаньи. ''Моя й матінко, моя срібнісінька! ''Мил. 200.
[[Категорія:Ср]]

==Сучасні словники==
СРІБНІ́СІНЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до срі́бний 1, 3-7. Моя й матінко, моя срібнісінька! (Сл. Гр.). Срібні́сінький прикметник.

СРІБНИЙ, а, е. 1. Прикм. до срібло 1. Срібний зливок; // Який має в собі срібло як складову частину. Даури [народність, що живе в Китаї] займалися сільським господарством, ..ні срібної, ні інших руд не видобували (Видатні вітч. географи.., 1954, 14); // Признач. для обробки срібла. У 1844 р. він [М. М. Бишевський], уже як майстер, записав до цехової книги Київського срібного цеху своїх учнів (Укр. золотарство.., 1970, 150); // Зробл. із срібла або покритий, оздоблений сріблом. Заглянула [Василина] в кругле дзеркало в срібних рамах (Н.-Лев., II, 1956, 51); Стоять було [парубки] з своїми люльками в зубах; срібна оправа, срібні ланцюжки, а люлька холодна, без вогню (П. Куліш, Вибр., 1969, 288); До фонду оборони здали [колгоспники] м'ясо і шерсть, облігації, срібний посуд, теплі речі (Ю. Янов., І, 1954, 69); Після чарки економ тут же на полі видав усім по срібному півкарбованцю (Стельмах, І, 1962, 574); // Пов'язаний з видобуванням і обробкою срібла. Срібні копальні; Срібний промисел; // перен. Який зайняв друге місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін., завоював срібну медаль (срібні медалі). Срібний призер; Срібна команда.

Майстер срібних справ див. справа1.

Срібний блиск - руда, яка містить у собі срібло з сіркою. Найважливішою срібною рудою є срібний блиск Аg2S (Заг. хімія, 1955, 525).

2. у знач. ім. срібний, ного, ч., заст. Срібний карбованець. - Що ти за нього хочеш? Най тобі дам п'ятсот срібних. Бідний чоловік зрадів, що дають йому стільки грошей за пташине яйце (Калин, Закарп. казки, 1955, 66).

3. Затканий, гаптований посрібленими нитками. Люба мамочко! ..Може трапиться той чоловік, що продає срібні подольські [подільські] вишиванки, то купи їх (Л. Укр., V, 1956, 227); В білому одіта [красуня] I поверх парчею срібною покрита (Щог., Поезії, 1958, 116); I Жук, і Шестірний одягнені в сині каптанки.. з срібним позументом коло невеличкого стоячого коміра (Мирний, І, 1954, 331).

4. Кольором і блиском схожий на срібло (у 1 знач.). Крізь чорну баню верховіття де-не-де продерся срібний промінь місяця і ліг на чорну землю срібною плямою (Коцюб., І, 1955, 30); По піску по золотому Ллється срібная вода (Крим., Вибр., 1965, 77); Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелеться полем туман (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // Сивий, із сивиною. Шанують скрізь волосся срібне, А люблять золоте! (Граб., І, 1959, 515); Дивилися просто перед себе стомлені орлині очі [робітника], на жилавій шиї - горда срібна голова (Ю. Янов., І, 1954, 89); Високий дід з срібним хвилястим волоссям і срібною довгою бородою постукав у майстерню (Iв., Друкар.., 1947, 26).

5. перен. Мелодійно-дзвінкий, чистий (про звук, голос, сміх і т. ін.). Молодіж сільська гуляє.. Лунають срібні голоси (Фр., X, 1954, 388); Не прислухаючись, Барбара чула.., як срібним звуком бриніли козачі остроги (Ле, Наливайко, 1957, 21); Я був вражений.. Не знав до цього, що в нього такий срібний голос (Збан., Малин. дзвін, 1958, 230); Чути срібний сміх, і десь дзвенить музика (Рильський, І, 1960, 114).

6. перен. Який дає радість, створює відчуття чогось приємного, світлого. Пливуть тумани на долину, прядуть для тебе срібні сни (Гонч., Вибр., 1959, 135).

7. перен. Дорогий, любий (уживається перев. у пестл. звертанні до кого-, чого-небудь). Ой ти, моя головонько, срібна, золотая, Та на моїй головоньці жура великая (Коломийки, 1969, 301).

Срібне весілля - день двадцятип'ятиріччя подружнього життя. Великим сімейним торжеством стали останнім часом срібні та золоті весілля, якими відзначають двадцятип'ятиліття чи п'ятдесятиліття подружнього життя (Нар. тв. та етн.. 3, 1962, 38); Нещодавно вони відсвяткували срібне весілля (Собко, Срібний корабель, 1961, 8); Срібне золотце див. золотце.

==Відмінювання==

срібний - іменник, чоловічий рід, істота

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА

Називний срібний срібні

Родовий срібного срібних

Давальний срібному срібним

Знахідний срібного срібних

Орудний срібним срібними

Місцевий на/у срібному, срібнім на/у срібних

Кличний срібний срібні

==Інші мови==
English
silvery /sɪlvəri/

ADJECTIVE [usually ADJECTIVE noun]

Silvery things look like silver or are the colour of silver.

...a small, intense man with silvery hair.

There was a full moon and its silvery light seeped through the curtains.

silvery (in British English) /ˈsɪlvərɪ/

ADJECTIVE

1. of or having the appearance of silver
the silvery moon

2. containing or covered with silver

3. having a clear ringing sound

silvery (in American English) /ˈsɪlvəri/

ADJECTIVE

1.
a. resembling silver, as in color or luster
b. covered with or containing silver

2. soft and clear, like the sound of a silver bell
silbrig

German

silbrig /ˈzɪlbrɪç/

ADJECTIVE
silvery

ADVERB

silbrig schimmern/glänzen to shimmer/gleam like silver

silbrig weißes Haar silvery white hair

Weak Declension

The endings used after the definite articles der, die and das and other words declined like them are shown below.

Case Masculine Singular Feminine Singular Neuter Singular All Genders Plural

Nominative silbrige silbrige silbrige silbrigen

Accusative silbrigen silbrige silbrige silbrigen

Genitive silbrigen silbrigen silbrigen silbrigen

Dative silbrigen silbrigen silbrigen silbrigen

Mixed Declension

The endings used after ein, kein, irgendein and the possessive adjectives are shown below.

Case Masculine Singular Feminine Singular Neuter Singular All Genders Plural

Nominative silbriger silbrige silbriges silbrigen

Accusative silbrigen silbrige silbriges silbrigen

Genitive silbrigen silbrigen silbrigen silbrigen

Dative silbrigen silbrigen silbrigen silbrigen

Strong Declension

The endings used when there is no article before the noun are shown below.

Case Masculine Singular Feminine Singular Neuter Singular All Genders Plural

Nominative silbriger silbrige silbriges silbrige

Accusative silbrigen silbrige silbriges silbrige

Genitive silbrigen silbriger silbrigen silbriger

Dative silbrigem silbriger silbrigem silbrigen

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Silver3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Silver2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sriblo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Silver6.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|heYYlfQX25Q}}
{{#ev:youtube|GVgdiXcYcPg}}
{{#ev:youtube|q74AvQo4TjU}}

==Див. також==
СРІБЛО, срібла, с . 1. Хімічний елемент - благородний блискучий метал сірувато-білого кольору, пластичний і ковкий; уживається для виготовлення ювелірних виробів, посуду, для карбування монет і т. ін. Срібло поширене в природі значно менше, ніж мідь (Заг. хімія, 1955, 524); О, Грузіє! В твоїх-бо горах ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1956, 74); Дорога упряж, обкована сріблом, карети та екіпажі.. - усе те сяло (Н.-Лев., VII, 1966, 33); * Образно. Гості першого дня - золото, другого - срібло, третього - мідь, хоч додому їдь (Номис, 1864, № 11923); З латинської дзвінкої міді Він наше срібло виливав... Ну хто б у римській Енеїді Хоролу й Ворскли не пізнав? (Рильський, III, 1961, 26); * У порівн. Риба блищала проти місяця білою, як срібло, лускою (Н.-Лев., І, 1956, 60); Граються мирно діти, Бризкає сміх сріблом... (Нех., Чудесний сад, 1962, 36); // перен. Те, що кольором, блиском нагадує цей метал. Дзвенить дійниця. З часом Вінця піняться сріблом (Вирган, В розп. літа, 1959, 25); Холодне срібло з висоти з-за хмари лине (Сос., II, 1958, 291); Я сіті з моря вибираю Із сріблом трепетним, живим (Нагн., Вибр., 1950, 95); В вікно побачила Татьяна.. У сріблі дерева старі (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 117); // перен. Про сірувато-білий колір, блиск чого-небудь. Над морем зійшов місяченько, Поблискують хвилі сріблом (Л. Укр., IV, 1954, 96); За скелями яскравим сріблом виблискувала велика ріка (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 213).

Живе срібло див. живий.

2. перев. збірн. Речі з цього металу. Панські расові верхівці [верхові коні], якими величався грушатицький двір, перші впали жертвою завидющих очей..; такою ж дорогою пішло й панське «фамілійне» срібло (Фр., VIII, 1952, 29); Залисніло на столах срібло та злото (Н.-Лев., І, 1956, 165); Увечері йшли ми додому повз економію.. В саду бряжчав кришталь і срібло. Чувся гомін (Головко, І, 1957, 53); // Посріблені шовкові нитки для ткання, гаптування. Шевці.. гаптували капці сріблом та золотом (Коцюб., II, 1955, 124); Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (Коч., II, 1956, 360); В скрині в тебе вже лежать готові Убори білі, вишиті сріблом (Рильський, II, 1960, 90); // перен. Срібна медаль (срібні медалі) за друге місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін. Срібло олімпійця.

Коване срібло - те саме, що Куте срібло (див. кутий2). Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Куте срібло див. кутий2.

3. збірн. Гроші з цього металу. Кинув [Кармель] йому капшук грошей.. - саме щонайчистіше срібло! (Вовчок, І, 1955, 358); - Бійся бога, Гаво! - скрикнув Староміський. - Адже я за самий матеріал двадцять п'ять срібла.. заплатив (Фр., III, 1950, 69); // Дрібні розмінні монети із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. У кишені знайшов [Михайло Михайлович] дрібне срібло (Сміл., Сад, 1952, 119); Викидає [Шмалій] на стіл жменю мідяків, перемішаних з дрібним сріблом (Стельмах, І, 1962, 120); * Образно. - Щастя фонд залізний я розтратив І розміняв на мідь срібло чуття (Фр., X, 1954, 200); // перев. у сполуч. із сл. золото, злото, перен. Про велике багатство, розкоші. - Багач в дворі препишнім проживає У злоті, сріблі (Фр., XIII, 1954, 32).

4. перен. Сивина, сиве волосся. Волос у мене вже сріблом пролискується (Барв., Опов.., 1902, 8); Ще б не пора тим рокам стільки срібла на чорні кучері твої покласти (Л. Укр., III, 1952, 103); Мати (волосся чорне в сріблі все...) маля смуглявеє несе.. купати (Сос., II, 1958, 341).

5. перен. Мелодійність, дзвінкість, чистота (звуку, голосу, сміху і т. ін.). Йдуть дівчата. Цвіт півонії на обличчях їх, і сріблом дзвенить-видзвонює молодистий сміх (Гонч., Вибр., 1959, 218).

6. перен., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь.

СРІБЛО... Перша частина складних слів, що відповідає слову срібло у 1 знач., напр.: сріблолистий, сріблопінний і т. ін.; у 4 знач., напр.: сріблобородий, сріблоголовий і т. ін.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BB%D0%BE
https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/silvery

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Літувати

2024-04-20T23:05:55Z

A.kozachuk:

'''Літувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Проводить лѣто. ''Де літував, там було й зімувати. ''Ном. № 2714. ''Під стріхою літечко літувала. ''Нп. ''Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. ''Харьк. ''Де твоя пасіка літувала торік? ''Харьк.
[[Категорія:Лі]]

==Сучасні словники==
ЛІТУВАТИ, ую, уєш, /л`і́туватие/ недок . 1. перев. з обставиною місця . Проводити де-небудь літо; жити десь літом. Літуємо, було, у будці, аж покіль приїде на рябому коні осень [осінь] (Барв., Опов.., 1902, 355); Він [кріт] літує І зимує У норі, Тільки шапку Залишає Угорі (Стельмах, Колосок.., 1959, 80).
2. гідр. Залишатися на літо без води (про штучні водойми). Щороку один з ставків літує. Мул з .. ставків використовуємо на добриво (Колг. Укр., 5, 1959, 17).
==Орфографія (словоформи)==
літувати - дієслово, недоконаний вид

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

ОДНИНА МНОЖИНА

1 особа літую літуємо

2 особа літуєш літуєте

3 особа літує літують

МАЙБУТНІЙ ЧАС

ОДНИНА МНОЖИНА

1 особа літуватиму літуватимемо

2 особа літуватимеш літуватимете

3 особа літуватиме літуватимуть

МИНУЛИЙ ЧАС

ОДНИНА МНОЖИНА

Чоловічий рід літував літували

Жіночий рід літувала

Середній рід літувало

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

ОДНИНА МНОЖИНА

1 особа літуваймо

2 особа літувай літувайте

ДІЄПРИСЛІВНИК

Теперішній час літуючи

Минулий час літувавши

==Інші мови==
English
літувати - summer, summered, summering, summers
summer /sʌməʳ/ Word forms: plural summers VARIABLE NOUN

1. A1
Summer is the season between spring and autumn when the weather is usually warm or hot.
In summer I like to go sailing in Long Island.
I escaped the heatwave in London earlier this summer and flew to Cork.
It was a perfect summer's day.
...in the summer of 1987.
...the summer holidays.
He used to spend childhood summers with his grandparents.

2. See also high summer, Indian summer

summer (in British English) /ˈsʌmə/

NOUN

1. (sometimes capital)
a. the warmest season of the year, between spring and autumn, astronomically from the June solstice to the September equinox in the N hemisphere and at the opposite time of year in the S hemisphere
b. (as modifier)
summer flowers
a summer dress
▶ Related adjective: aestival

2. the period of hot weather associated with the summer

3. a time of blossoming, greatest happiness, etc

4. mainly poetic
a year represented by this season
a child of nine summers

VERB

5. (intransitive)
to spend the summer (at a place)

6. (transitive)
to keep or feed (farm animals) during the summer
they summered their cattle on the mountain slopes

Derived forms

summerless (ˈsummerless) ADJECTIVE

summer-like (ˈsummer-ˌlike) ADJECTIVE

summerly (ˈsummerly) ADJECTIVE, ADVERB

summery (ˈsummery) ADJECTIVE

summeriness (ˈsummeriness) NOUN

summer (in British English) /ˈsʌmə/

NOUN

1. Also called: summer tree
a large horizontal beam or girder, esp one that supports floor joists

2. another name for lintel

3. a stone on the top of a column, pier, or wall that supports an arch or lintel

summer (in American English) /ˈsʌmər/

NOUN

1. the warmest season of the year: in the North Temperate Zone, generally regarded as including the months of June, July, and August: in the astronomical year, that period between the summer solstice and the autumnal equinox

2. a year as reckoned by this season
a youth of sixteen summers

3. any period of growth, development, fulfillment, perfection, etc.

ADJECTIVE

4. of or typical of summer

5. designed for or taking place during summer
summer activities

VERB INTRANSITIVE

6. to pass the summer

VERB TRANSITIVE

7. to keep, feed, or maintain during the summer

German
Sommer /ˈzɔmɐ/ MASCULINE NOUN

Word forms: Sommers genitive , Sommer plural

summer

im Sommer, des Sommers (geh) in (the) summer

im nächsten Sommer next summer

im Sommer (des Jahres) 1951 in the summer of 1951

Sommer wie or und Winter all year round

Declension

Sommer is a masculine noun. Remember that, in German, both the spelling of the word and the article preceding the word can change depending on whether it is in the nominative, accusative, genitive, or dative case. For further information, see Collins Easy Learning German Grammar.

Case Masculine Singular Masculine Plural

Nominative der Sommer die Sommer

Accusative den Sommer die Sommer

Genitive des Sommers der Sommer

Dative dem Sommer den Sommern

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Summer.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Summer1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Summer4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Summer5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|H4uUuW8oTlE}}
{{#ev:youtube|qyRaRINjIrw}}
{{#ev:youtube|1TxjT4NBQ38}}
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D1%96%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://www.collinsdictionary.com/dictionary/german-english/sommer

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Крамарня

2024-04-20T22:56:44Z

A.kozachuk:

'''Крамарня, -ні, '''''ж. ''Лавка. ''Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя. ''Мир. Пов. II. 55.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
КРАМА́РНЯ, і, ж., заст. Крамниця. Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. “Людей труїти гнилою чехонею!” – подумала Христя (Панас Мирний); Кооперативна крамарня будувалася, щоб збити ціни по лихварях, та й щоб громада мала зиск з торгівлі, не самі тільки зайди (І. Чендей); – Торгуєш у крамарні, торгуй, а за позичку не лазь. Попадешся вдруге, не так погомонимо (Б. Харчук).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kramnychka180424.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kramnycia180424.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mahazyn180424.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|YbDtGyugBdU}}
==Див. також==

{{#ev:youtube|l-2lncYq3v8}}

==Іншими мовами==
EN corner shop

Pl mały sklep

ES tiendas de conveniencia

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?wordid=219656&page=1417&searchWord=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F#lid_219656

https://en.wikipedia.org/wiki/Convenience_store

https://es.wikipedia.org/wiki/Tienda_de_conveniencia

https://pl.wikipedia.org/wiki/Convenience_store
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Крамарня

2024-04-20T22:56:07Z

A.kozachuk:

'''Крамарня, -ні, '''''ж. ''Лавка. ''Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя. ''Мир. Пов. II. 55.
[[Категорія:Кр]]

==Сучасні словники==
КРАМА́РНЯ, і, ж., заст. Крамниця. Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. “Людей труїти гнилою чехонею!” – подумала Христя (Панас Мирний); Кооперативна крамарня будувалася, щоб збити ціни по лихварях, та й щоб громада мала зиск з торгівлі, не самі тільки зайди (І. Чендей); – Торгуєш у крамарні, торгуй, а за позичку не лазь. Попадешся вдруге, не так погомонимо (Б. Харчук).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kramnychka180424.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kramnycia180424.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mahazyn180424.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|YbDtGyugBdU}}
==Див. також==

{{#ev:youtube|l-2lncYq3v8}}

==Іншими мовами==
EN corner shop
Pl mały sklep
ES tiendas de conveniencia

==Зовнішні посилання==
https://sum20ua.com/?wordid=219656&page=1417&searchWord=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F#lid_219656

https://en.wikipedia.org/wiki/Convenience_store

https://es.wikipedia.org/wiki/Tienda_de_conveniencia

https://pl.wikipedia.org/wiki/Convenience_store
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Мізчити

2024-04-20T22:53:58Z

A.kozachuk:

'''Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''Мозжить. ''Мізчив мене. ''НВолын. у.

[[Категорія:Слова 2024 року]]]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках 

'''Мізчити''', -чу, чиш, гл. Мозжить. Те ж саме, що мізувати, обдумувати, розмірковувати над чимось. 
'''Мізкува́ти''', -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Котл. Ен. III. 53. Я вже й сам не раз про се мізкував. К. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати. Г. Барв. 19. 
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мізкувати 1804.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мізкувати-.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
<big>'''Переклад на інші мови:'''</big> 
Англійська: ''мізчити - to think'' 

Німецька: ''мізчити - denken'' 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/28492-mizkuvannja.html" title="МІЗКУВАННЯ. Словник української мови Б.Грінченка.">МІЗКУВАННЯ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>

Озов

2024-04-20T22:48:04Z

A.kozachuk:

'''Озов, -зву''''', м. ''Окликъ.
[[Категорія:Оз]]

==Сучасні словники==

==Медіа==
{{#ev:youtube|www.youtube.com/watch?v=XKfTTHqbk-4&ab_channel=wikiHow}}

==Джерела та література==
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Озов

2024-04-20T22:47:14Z

A.kozachuk:

'''Озов, -зву''''', м. ''Окликъ.
[[Категорія:Оз]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках Озов, зву, м. Окликъ.

==Медіа==
{{#ev:youtube|www.youtube.com/watch?v=XKfTTHqbk-4&ab_channel=wikiHow}}

==Джерела та література==
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Швірень

2024-04-20T22:44:10Z

A.kozachuk:

'''Швірень, -рня, '''''м. ''Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.
[[Категорія:Шв]]

==Сучасні словники==
===[https://sum.in.ua/s/shvorinj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Шво́рінь, рідко шкво́рінь, заст. ШВІРЕНЬ, ч. Металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає?.. [Василь:] Шворінь і такі інші подробиці (Сам., II, 1958, 108); Причіп-розпуск зроблено без кузова, він має поворотний коник, який з'єднується з рамою з допомогою шворня (Автомоб., 1957, 16); Гаврило десь іде вулицею з товстим шворнем у руках (Мик., II, 1957, 20); На землі під ґанком, спиною обпершись об колону, Невкипілий стояв з шворнем у зведеній над головою руці (Головко, II, 1957, 309).

==Іноземні словники==
===[https://www.yourdictionary.com/kingpin YourDictionary]===

kingpin
UK /ˈkɪŋpɪn/
noun

1. a main or large bolt in a central position

Examples

This device is secured in a normal manner by a central kingpin which is received within a slot portion of the device.

2. a vertical bolt used as a pivot

Examples

The offset barrel-shape wound spring changes the load path through the suspension, allowing the spring's axis to come in line with the kingpin instead of the strut, reducing lateral load on the upper strut bearing.North American
If your trucks feel too tight or too loose grab your wrench and adjust them by turning the nut on the kingpin (if you have Grind Kings, you'll need to use an Allen key to tighten them).North American

===[https://www.dwds.de/wb/K%C3%B6nigszapfen Der deutsche Wortschatz]===

Königszapfen

Substantiv, maskulin

Der Königszapfen, auch Königsbolzen ("kingpin"), stellt eine in mehrere Raumrichtungen bewegliche Verbindung zweier Bauteile her.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cheville180424.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Suspension180424.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sworzen180424.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shvorin180424.JPG|x140px]]
|}

==Див. також==

===Цапфа===

Ца́пфа (нім. Zapfen, буквально — «палець, чіп») — частина вала або осі (зазвичай шліфована), що контактує з вальницею і безпосередньо сприймає навантаження від останньої. Цапфа, котра розміщена на кінці вала (ще має назву шип) зазнає навантаження в поперечному до її осі напрямку й при осьовому напрямку зусилля має назву п'ята. Цапфу, що обертається і знаходиться в середній частині вала, часто називають шийка (шийка осі колісної пари). На відміну від шийки вала цапфа (шип) не зазнає осьового кручення, а працює лише на згин, осьовий стиск та зріз.

Цапфа є різновидом шипа, який призначений для забезпечення обертового руху. Шипи і шийки виконуються циліндричними, конічними, іноді сферичними; п'яти — кільцевими (з однією опорною площиною) іноді гребінчастим (з декількома опорними площинами). Конічна цапфа дозволяє регулювати зазор у вальниці ковзання, сферична допускає значне перекошування валу відносно вальниці. Якщо цапфа підтримується підшипником ковзання або її поверхня безпосередньо контактує з тілами кочення вальниці кочення, то для забезпечення зносостійкості поверхня цапфи повинна мати високу твердість і малу шорсткість.

В артилерії цапфа — кожний з двох невеликих циліндричних виступів на стволі гармати, який вставляють в особливе гніздо лафета. Призначається для закріплення ствола на лафеті й надання йому кутів піднесення (вертикального наведення). У бронзових і чавунних гармат цапфи становлять одне ціле з тілом (монолітні), у сталевих же гармат кінця XIX — початку XX століття цапфи розташовувалися в цапфовому кільці (у гарматах, сполучених муфтами — на останніх). На карронадах цапфи були відсутні: їх заміняло вухо в нижній частині ствола, через яке проходив вертлюг. У гарматах дуже великих калібрів цапфи замінялися особливими поясками на стволі, які входять у відповідні заглибини верхньої частини станин станка. На більшості сучасних гармат цапфи розташовуються на люльці, через них вона спирається на верхній станок.

===Тертя кочення===

Тертя́ ко́чення — опір рухові, що виникає при перекочуванні тіла одне по одному. За ДСТУ 2823-94 тертя кочення — тертя руху, під час якого швидкості тіл однакові за величиною і напрямком, принаймні, в одній точці зони контакту. Проявляється, наприклад, між елементами підшипників кочення, між шиною колеса автомобіля і дорожнім полотном. Як правило, зусилля тертя кочення набагато менші від зусиль тертя ковзання і тому, кочення є поширеним видом руху в техніці.

Тертя кочення виникає на межі двох тіл, і тому воно класифікується як вид зовнішнього тертя.

==Джерела та література==

https://sum.in.ua/s/shvorinj

https://en.bab.la/dictionary/english/kingpin

https://www.dwds.de/wb/K%C3%B6nigszapfen

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]