Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Матюшинець Яна

2014-12-09T18:58:53Z

Яна Матюшинець:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===
Дошкільна освіта

===Група===
ДОм-1-14-2.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Матюшинець Яна

2014-12-09T18:58:30Z

Яна Матюшинець:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===
Дошкільна освіта

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Матюшинець Яна

2014-12-09T18:55:32Z

Яна Матюшинець:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Ґуґля

2014-12-03T18:56:37Z

Яна Матюшинець:

'''Ґуґля, -лі, '''''ж. ''1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма '''ґуґлі''': мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ '''ґуґлі '''служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69. 2) '''= Ґуля. '''''Як ударив, так ґуґля й набігла йому. ''Новомоск. у. Ум. '''Ґуґолька. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ґуґля — традиційний український верхній одяг із відлогою.

На Буковині — подовжений прямоспинний одяг із білого сукна, без рукавів.
На Гуцульщині — старовинна плащоподібна накидка з білого доморобного валяного сукна, могла слугувати святковим жіночим одягом.[1] Це також біла кирея, що використовувалась як весільне вбрання для молодої.[2]

==Ілюстрації==

[[Файл:200px-Молода панна з-під Чорногори.jpg]]

==Джерела==

1. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник // Київ.: Либідь, 1994. — 256 с.
Ґуґля в ТСУМО

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґу]]

Файл:200px-Молода панна з-під Чорногори.jpg

2014-12-03T18:56:00Z

Яна Матюшинець:

Ґрунь

2014-12-03T18:51:11Z

Яна Матюшинець:

'''Ґрунь, -ня, '''''м. ''Хребетъ горы. Шух. І. 1.
[[Категорія:Ґр]]

==Сучасні словники==

'''ГРУНЬ''', я, чол., діал. Вершина гори. Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); З-за Красного груня, що маківкою вп'явся в блакитне небо і оповився білою хмаркою, поволі викотилось гірське сонце (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 152).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:3ф.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:33ф.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:333ф.jpg|x200px]]

|}

<div align="right"></div>

==Джерела==

1.''[http://sum.in.ua/s/ghrunj Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 182.]''

==Інтернет ресурси==

'''Фото''': '''[https://www.google.com.ua/search?q=хребет+гори+фото&espv=210&es_sm=122&tbm=isch&tbo= Хребет гори]'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ґр]]

Ґрис

2014-12-03T18:49:48Z

Яна Матюшинець:

'''Ґрис, -су, '''''м. ''1) Отруби. ''Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. ''Гн. I. 100. См. '''висівки. '''2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. ''Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис ми здужаєм і хлібом вигодувать. ''Канев. у.

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

В́исівки — побічний продукт борошномельного виробництва, являє собою тверду оболонку зерна, яку одержують при подрібненні зерна та сортуванні його часток за розміром і масою.

==Ілюстрації==

[[Файл:250px-WheatBran.jpg]]

==Джерела==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.

2.Доцяк В. С. Українська кухня: навчальне видання — Львів: Оріяна-Нова, 1998 ISBN 5-8326-0062-2

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґр]]

Файл:250px-WheatBran.jpg

2014-12-03T18:48:57Z

Яна Матюшинець:

Ґрунтівка

2014-12-03T18:43:34Z

Яна Матюшинець:

'''Ґрунтівка и грунтівка, '''''ж. ''Усадьба. ''Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п’ять. ''О. 1862. VIII. 7.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:k2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:k4.jpg]]
|}

<div align="right"></div>

==Використані джерела==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.

2.http://kamyshny.com.ua/album_01.php

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґр]]

Ґринджоли

2014-12-03T18:41:38Z

Яна Матюшинець:

'''Ґринджоли, -джол, '''''ж. мн. ''1) Маленькія сани. Пот. III. 99. Желех. 2) Простыя сани, дровни. Чуб. V. 1138.

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

Сани — поширений тип возів без коліс, які зазвичай мають полози. Сани возять коні, олені, мули, бики й собаки.

==Ілюстрації==

[[Файл:27621.jpg]]

==Джерело==

1.Ґринджоли // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґр]]

Файл:27621.jpg

2014-12-03T18:40:56Z

Яна Матюшинець:

Ґотка

2014-12-03T18:34:57Z

Яна Матюшинець:

'''Ґотка, -ки, '''''ж. ''Самка глухаря, глухого тетерева. Вх. Пч. II. 15. Шух. І. 23. См. '''Готур, ґотур. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тетерук, або тетерев (Tetrao tetrix, раніше Lyrurus tetrix) — птах ряду куроподібних, родини фазанових, середніх розмірів (вага самця до 1,7 кг, самиці — 1,3 кг, довжина бл. 60 см), поширений у лісовій і лісостеповій смугах Європи й Азії. На початку 19 ст. поширений у всій Україні, згодом винищений, зберігся лише на Поліссі і подекуди у Карпатах.

==Ілюстрація==

[[Файл:16918.jpg]]

==Джерела==

1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 345.

2. Кратюк О.Л. Тетерук // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 439.

3. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
Тетерук в Червоній книзі України

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Файл:16918.jpg

2014-12-03T18:34:10Z

Яна Матюшинець:

Ґосподарь

2014-12-03T18:29:46Z

Яна Матюшинець:

'''Ґосподарь, -ря, '''''м''., '''ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, '''''гл. '''''= Господарь, господарювати. '''Желех.

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

ГОСПО́ДАР, я, ч.

1. Той, хто займається господарством, хто веде господарство. Ні, таки з пана поганий господар. Пропадало добро без хазяйського ока (Коцюб., II, 1955, 83); Піклуючись про майбутній врожай, хороші господарі слідом за комбайнами лущать стерню, вчасно орють грунт під озимину (Рад. Укр., 29.VIII 1962, 1).

2. чого і без додатка. Те саме, що вла́сник 1. Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить (Укр.. присл.., 1955, 69); Робітники, які жили в злиднях, стали господарями фабрик і заводів (Корн., Разом із життям, 1950, 128); // Приватний наймач робочої сили. Заходила в Дем’янівку, .. дуже жадалось мені побачити своїх перших господарів (Вовчок, І, 1955, 13); Ой ще бурлак не стелився, Вже господар причепився: «Вставай, бурлак, годі спати, Вже час воли в поле гнати» (Фр., XIII, 1954, 38); // заст. Заможний селянин. — Ви, Петре, тепер господар на все село, ніби князь! (Н.-Лев., II, 1956, 368); За селом, на горі, в підперезаному тополями хуторі, жив господар на всю губу — богобоязливий церковний староста Кіндрат Комар (Ковінька, Кутя.., 1960, 23).

3. чого, перен. Повновладний розпорядник. Ставши господарем своєї долі, український народ за роки Радянської влади перетворив свою землю в квітучий індустріально-колгоспний край (Ком. Укр., 11, 1967, 5); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (Загреб., Європа 45, 1959, 51).

4. Глава сім’ї, господарства. Господар з господинею частують гостей (Л Укр., III, 1952, 730); На хутір приїхав.. Верига в дочкою. Такому гостеві усі зраділи в домі, а найбільше господар (Панч, Гомон. Україна, 1954, 5).

госпо́дар (зменшено-пестливі — господа́рик, господа́рчик господа́ренько) —

1) хазяїн у господі, домі, господарстві; також голова родини, господарства; у народі господаря (передусім заможного селянина) завжди оцінювали прискіпливо, за його працею, — «господаря видно по господарству», «господар на всю губу», «господар з тебе кепський, як з собачого хвоста сито», «справжній господар в руках носить ніж, а у шапці голку», «за добрим господарем і худоба сумує»,«господаря пізнають по воротах». Де господар не ходить, там нивка не родить (прислів’я); Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька (пісня — відгомін дохристиянського обожування небесних світил);

2) (з великої літери) Пан Госпо́дар — давнє язичницьке божество, найстаріший бог Світла або Неба, можливо, Сварог, батько Дажбога; у колядках він гарний, пишний, гордий та багатий; живе на горі на великому дворі, який стоїть на сімох стовпах, обгороджений золотим терном, з дорогими золоченими ворітьми; кругом нього слуги, а він сидить за понакриваними столами, на яких стоять золоті свічі, золоті кубки з вином, лежать калачі з ярої пшениці; на Господареві сорочка як лист тоненька, як біль біленька, випрана в Дунаї, висушена на туровому розі; через калинові та золоті мости до нього приходять у гості боженько — золоте сонечко, місяць, зорі і дрібен дощик; сам Господар ходить у рай по калиновім мосту (див. міст 4); його стрічають янголи; в образі Господаря вбачаємо якогось світлого бога, можливо, Білобога, старого, мудрого і поважного, явно старшого над богинею Сонцем та іншими небесними світилами; богиня Сонце — можливо, його дружина. Ішов, перейшов місяць по небі: Зірниця сестриця каже: «Ходи до мене бога шукати!» Найшли ми бога, Пана Господаря (колядка);

3) (з малої літери) пан-господар — в обрядових різдвяних піснях — хазяїн, господар дому (звичайно господар-хлібороб), до якого шанобливо звертаються колядники (щедрувальники), вітаючи родину з Новим роком і Різдвом Христовим,зичачи їй усіляких гараздів. Чи дома, дома цей пан-господар? Цей пан-господар на ім’я Михайло? (колядка); Щоб і хліб родився, Щоб і скот плодився, Щоб і наш пан-господар Нічим не журився (колядка).

==Джерела==

1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 140.

2.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 149-150.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Ґонтяниця

2014-12-03T18:26:58Z

Яна Матюшинець:

'''Ґонтяниця, -ці и ґонтярка, -ки, '''''ж. ''Ель, годная для теса, гонта. Вх. Лем. 407.

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

Яли́на (Picea Dietrich) — рід шпилькових дерев родини соснових; бл. 50 видів, поширених від субтропіків на великій висоті до помірних і холодних районів Північної півкулі. Найпівденніший вид, Picea morrisonicola живе на Тайвані на 23° пн. широти, на висотах 2500-3000 метрів.

==Ілюстрації==

[[Файл:260px-Picea abies.jpg]]

==Джерела==

1.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 350.

2.Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Файл:260px-Picea abies.jpg

2014-12-03T18:26:25Z

Яна Матюшинець:

Ґонтяниця

2014-12-03T18:25:07Z

Яна Матюшинець:

'''Ґонтяниця, -ці и ґонтярка, -ки, '''''ж. ''Ель, годная для теса, гонта. Вх. Лем. 407.

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

Яли́на (Picea Dietrich) — рід шпилькових дерев родини соснових; бл. 50 видів, поширених від субтропіків на великій висоті до помірних і холодних районів Північної півкулі. Найпівденніший вид, Picea morrisonicola живе на Тайвані на 23° пн. широти, на висотах 2500-3000 метрів.

==Джерела==

1.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 350.

2.Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Ґолдувати

2014-12-03T18:19:08Z

Яна Матюшинець:

'''Ґолдувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) '''= Голдувати. '''2) Владѣть недвижимою собственностью. ''Він ґолдує сим гаєм. ''Борз. у. ''Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. ''Драг. 223.

==Джерела==

1.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 350.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Ґодло

2014-12-03T18:17:53Z

Яна Матюшинець:

'''Ґодло, -ла, '''''с. '''''= Кодло. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер.

1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417);
// перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).

Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).

2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

==Джерела та література==

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Ґодло

2014-12-03T18:17:33Z

Яна Матюшинець:

'''Ґодло, -ла, '''''с. '''''= Кодло. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер.

1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417);
// перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).

Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).

2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Джерела та література==

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Ґодло

2014-12-03T18:16:55Z

Яна Матюшинець:

'''Ґодло, -ла, '''''с. '''''= Кодло. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер.

1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417);
// перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).

Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).

2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]]

Ґовда

2014-12-03T18:16:03Z

Яна Матюшинець:

'''Ґовда, -ди, '''''ж. ''Башка. Подольск. г.
[[Категорія:Ґо]]

<big>Сучасні словники</big>

ґовда
-и, ж., діал.
Голова, макітра.

Говда — вершина Українських Карпат. Назва від діалекта говда «масивна гора».

==Джерела==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.

2.http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=4&Itemid=5 Топонімічний словник України

3.http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36229/%D2%91%D0%BE%D0%B2%D0%B4%D0%B0 Український тлумачний словник

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґо]

Ґовда

2014-12-03T18:15:42Z

Яна Матюшинець:

Ґиґнути

2014-12-03T18:13:53Z

Яна Матюшинець:

'''Ґиґнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. ''Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив ''(вовкові) ''три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. ''Рудч. Ск. І. 6.

'''Сучасні словники'''
'''Ґиґнути'''док. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу.
[slovnyk_synonimiv_karavanskogo]

'''ҐИҐНУТИ''' разг.; презр. окочуриться, сдохнуть

Синонимы слова "Сдохнуть":
Скопытиться
Сдохший
Издохший
Поколеть
Порешиться
Скапуститься
Околеть
Помереть
Врезать дубаря
Испугаться
Откинуть хвост
Издохнуть
Перекинуться
Дать дубаря
Откинуть коньки
Загнуть копыта
Откинуть копыта
Отдать концы
Дать дуба
Протянуть ноги
Отбросить когти
Умереть
Обрадоваться
Подохнуть
Гигнуться
Подохший
Преставиться
Рассмеяться
Задрать ноги
Пасть
Помереть
Загнуться
Скончаться
Кончиться
Удивиться
Свернуться
Скапутиться
Упокоиться
Окочуриться
Умереть

==Джерела==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11186-gygnuty.html" title="ҐИҐНУТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИҐНУТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

2.http://znayka.net/sinonimy/%D1%81%D0%B4/58196.html

3.[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/search/?word=%A5%C8%A5%CD%D3%D2%C8]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґирґачка

2014-12-03T18:12:19Z

Яна Матюшинець:

'''Ґирґачка, -ки, '''''ж. '''''= Ґерґавка. '''Гн. II. 166.

'''Сучасні словники'''
'''ґирґачка''' -и, ж., зах.Горло (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36206/%D2%91%D0%B8%D1%80%D2%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0]

'''ґирґачка''' диал.го/рло
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
[http://ukrainian_russian.academic.ru/26149/%D2%91%D0%B8%D1%80%D2%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0]
[[Файл:5ecbbb95818fd0bc97b9c89ea3c70493.jpg|міні]]

Синонимы: гайло, гирло, глотка, горлышко, гортань, зев, зоб, пасть, пролив, рукав, трахея, хайло, храпок.

'''ґирґачка''' Го́рло — часть шеи впереди позвоночного столба. Верхней границей является подъязычная кость, нижней — рукоятка грудины и ключица.

Термин «горло» является общеупотребительным, но не анатомическим. Он отсутствует в списке новейшей анатомической терминологии 1997 года
[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/630895]

==Джерела==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11190-gyrgachka.html" title="ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРҐАЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
<nowiki><nowiki>Вставте тут невідформатований текст</nowiki></nowiki>
[[Категорія:Ґи]]

Ґирувати

2014-12-03T18:11:00Z

Яна Матюшинець:

''''''Ґирувати. '''См. '''Ґерувати. '''

'''Ґирувати'''-ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11180-gyruvaty.html" title="ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
'' 'Ґирувати,'''-рую,-єш, гл. роздумувати, міркувати.

== СУЧАСНІ СЛОВНИКИ ==

Ґирувати,-рую,-єш, гл.

1) Правити возом, кіньми. МНЖ. 181.
2) Направляти віз, катя його задом' вперед', тримаючись за голоблі.
3) направляє. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3).
4) Зривати, стягати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґірує. Гріб. 376.
5) Запитувати (про цѣнѣ). Що це ВІН ґерує? Дорого ґерує за вола. МНЖ. 181.

ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст.

1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103).
2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів пять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка).
3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82).
4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60).

ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.

[[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]]

I ґерува́ти і ґирува́ти, -у́ю, -у́єш, недок., заст.
1) неперех. Важко, без відпочинку працювати.
2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду).
3) неперех. Прямувати.
4) перех. Стягувати, здирати.
II -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст.
Робити пази; пазувати.

== Ілюстації ==
<gallery>
Файл:Moratti7.jpg|Опис1
Файл:Images.jpg|Опис2
Файл:Images_(1).jpg|Опис3
</gallery>

==Джерела==

1.[http://hrinchenko.com/]''' - Матеріал із [Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО]

2. [[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґирувати

2014-12-03T18:10:16Z

Яна Матюшинець:

''''''Ґирувати. '''См. '''Ґерувати. '''

'''Ґирувати'''-ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11180-gyruvaty.html" title="ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
'' 'Ґирувати,'''-рую,-єш, гл. роздумувати, міркувати.

== СУЧАСНІ СЛОВНИКИ ==

Ґирувати,-рую,-єш, гл.

1) Правити возом, кіньми. МНЖ. 181.
2) Направляти віз, катя його задом' вперед', тримаючись за голоблі.
3) направляє. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3).
4) Зривати, стягати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґірує. Гріб. 376.
5) Запитувати (про цѣнѣ). Що це ВІН ґерує? Дорого ґерує за вола. МНЖ. 181.

ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст.

1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103).
2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів пять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка).
3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82).
4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60).

ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.

[[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]]

I ґерува́ти і ґирува́ти, -у́ю, -у́єш, недок., заст.
1) неперех. Важко, без відпочинку працювати.
2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду).
3) неперех. Прямувати.
4) перех. Стягувати, здирати.
II -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст.
Робити пази; пазувати.

== Ілюстації ==
<gallery>
Файл:Moratti7.jpg|Опис1
Файл:Images.jpg|Опис2
Файл:Images_(1).jpg|Опис3
</gallery>

== <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
<hr> ==

==Джерела==

1.[http://hrinchenko.com/]''' - Матеріал із [Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО]

2. [[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґирланка

2014-12-03T18:07:54Z

Яна Матюшинець:

'''Ґирланка, -ки, '''''ж. '''''= Горлянка 1. '''Вх. Зн. 13.

'''Сучасні словники'''
'''ґирланка'''-и, ж., зах.Горло (у 1 знач.).
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36208/%D2%91%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0]

'''ГОРЛО'''(передня частина шиї) зневажл. горлянка, діал. гортанка, гардзявка.
[<a href="http://slovopedia.org.ua/31/53395/27857.html">ГОРЛО</a>]
[[Файл:I.jpg|міні]]

==Джерело==
1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11192-gyrlanka.html" title="ҐИРЛАНКА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРЛАНКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґирд

2014-12-03T18:06:54Z

Яна Матюшинець:

'''Ґирд, -ду, '''''м. ''Часть овечьяго стада. Черк. у.
[[Категорія:Ґи]]

'''Сучасні словники'''
'''ґирд'''-у, ч., діал.Частина овечої отари.

'''Ґирд''' Вівця була одомашнена людиною більше 8 тисяч років тому на території сучасної Туреччини, Сирії, північній Месопотамії.
Припускають, що вівці є нащадками європейського (Ovis musimon), або азіатського (Ovis orientalis) муфлона.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F]
[[Файл:44 5.jpg|міні]]
[[Файл:1263205177 normal 89.jpg|міні]]
[[Файл:Anypics.ru-6618.jpg|міні]]
[[Файл:Cool sheep 7.jpg|міні]]

==Джерело==

1.Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11191-gyrd.html" title="ҐИРД. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРД. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

2.http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36207/%D2%91%D0%B8%D1%80%D0%B4

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґирд

2014-12-03T18:04:46Z

Яна Матюшинець:

'''Ґирд, -ду, '''''м. ''Часть овечьяго стада. Черк. у.
[[Категорія:Ґи]]

'''Сучасні словники'''
'''ґирд'''-у, ч., діал.Частина овечої отари.
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/36207/%D2%91%D0%B8%D1%80%D0%B4]

'''Ґирд''' Вівця була одомашнена людиною більше 8 тисяч років тому на території сучасної Туреччини, Сирії, північній Месопотамії.
Припускають, що вівці є нащадками європейського (Ovis musimon), або азіатського (Ovis orientalis) муфлона.
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F]
[[Файл:44 5.jpg|міні]]
[[Файл:1263205177 normal 89.jpg|міні]]
[[Файл:Anypics.ru-6618.jpg|міні]]
[[Файл:Cool sheep 7.jpg|міні]]

==Джерело==

1.Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11191-gyrd.html" title="ҐИРД. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРД. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґилун

2014-12-03T18:03:14Z

Яна Матюшинець:

'''Ґилун, -на, '''''м. ''Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. См. '''Кишкун. '''

Див. також:

'''[[Ґрунтик]]'''

==Сучасні словники==

ҐРУНТ, у, чол.

1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Півд. захід, 1950, 148);
// Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).

2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).

3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 37); * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 294);
// Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).

4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).
♦ Готувати (підготувати, підготовляти, підготовити і т. ін.) ґрунт — вести підготовку для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів з папою (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 578); Мати під ногами (під собою) ґрунт: а) почувати себе впевнено в чому-небудь. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 400); б) бути обґрунтованим, виправданим. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71); На ґрунті чого — через що, внаслідок чого; на основі чого. Цілий ряд віршів-пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на ґрунті народної пісні (Максим Рильський, III, 1956, 71); Не втрачати ґрунту [під ногами] — не втрачати зв'язку з реальністю. Це добре, коли людина вміє отак мріяти, — не втрачаючи ґрунту під ногами... (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 259).

''[http://sum.in.ua/s/grunt Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 181.]''

''[http://sum.in.ua/p/2/181/1]''

'''ГРУНТ'''
м. немецк. материк, земля, почва; || дно реки, моря; || в тканях, картинах, шпалерах и пр. фон, поле, земля; || подмазка, подмалевка, закраска, первый слой краски, по которой кроют вторично, окрашивая вещь, или по которой пишут картину. Грунтовой, принадлежащий, относящийся к грунту в разн. знач. грунтовые дороги, природные, земляные, не щебенка, простые; делятся на государственные, губернские, уездные, торговые, сельские или проселочные. Грунтовые растения, посаженные в почву, не в кадках и не в теплице. Грунтовой сарай, навес на столбах, в котором посажены плодовые деревья, раскрываемый на лето, на зиму покрытый и забранный досками. Грунтовать что, крыть краской в первый раз, подмазывать или закрашивать. —ся, быть грунтуему. Грунтованье ср. длит. грунтовка ж. об. действие по знач. глаг.Грунтовня ж. грунтовой сарай. Грунтов м. морск. цепи, веревки или плетенки, пояса, подводимые под кузов судна, по разным случаям: для подъема гребных судов, для валки и колеванья и пр.

''([http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%A0%D0%A3%D0%9D%D0%A2/ Словарь Даля])''

'''Фразеологізми''':

ҐРУНТ

вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого. Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу .. — Що, відпустку дали? Він (Микола) міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило ґрунт з-під його ніг (Д. Ткач).

втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т. ін. Усі перевертні (пани) почували своє велике горе, що вони вже втратили усі.. “рухомі й лежачі добра” та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький).

готува́ти (підготовля́ти) / підготува́ти (підгото́вити) ґрунт для кого—чого, до чого. Створювати необхідні умови для когось, чогось, для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів (А. Хижняк); Підготували ґрунт для майбутніх досліджень (З журналу).

ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський). ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський). ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою (Ю. Збанацький).

зондува́ти / прозондува́ти ґрунт. Попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь. Він почав зондувати ґрунт, щоб пробратися до Києва (П. Колесник); І все ж, Катричу почало здаватися, що їхні стосунки вийшли за межі дружби й вступили в ту фазу, коли можна прозондувати ґрунт (В. Попов).

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети).

ма́ти під собо́ю ґрунт. Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; пояснюватися чимсь. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк); (Джаліл:) Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський).

на ґру́нті якому, чого. Будучи пов’язаним із чимось; на якійсь основі. Немало легенд і переказів виникло в атмосфері життя кожного народу, на конкретному місцевому суспільно-історичному ґрунті (Легенди..); Серед населення Бойківщини жили дещо адаптовані на місцевому ґрунті загальноукраїнські пісні про Байду, “Ой Морозе, Морозенку”, “Засвистали козаченьки” та ін. (Бойківщина); Цілий ряд віршів-пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на ґрунті народної пісні (М. Рильський); Що в них могло бути спільного .. На якому ґрунті вони подружились? (А. Дімаров).

прощу́пати (прома́цати) ґрунт. З’ясувати, перевірити, вивідати що-небудь; дізнатися про щось. Бронко зразу зміркував, що через цю дівчину можна було б прощупати ґрунт на фабриці Гольдштрома (Ірина Вільде); Мамій вирішив ретельно промацати ґрунт щодо можливості одруження з Тетяною (С. Добровольський).

пуска́ти / пусти́ти ґрунт з-під ніг, рідко. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, позбуватися того, на чому тримається становище, світогляд і т. ін. Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм. Ґрунт пускаємо з-під ніг (П. Грабовський).

''([http://slovopedia.org.ua/49/53904/357129.html">ҐРУНТ</a> Фразеологічний словник української мови])''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:грунт1.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:грунт2.jpg]]

|}

<div align="right"></div>

==Використані джерела==
1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11188-gylun.html" title="ҐИЛУН. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИЛУН. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

2.http://supervoojko.io.ua/s82194/runti_ukraeni_.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґилькотіти

2014-12-03T18:02:52Z

Яна Матюшинець:

'''Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''О гусяхъ: кричать. ''Ґилькотять гуси. ''Харьк. г.

'''КРИЧАТИ''' волати, галасувати, ґвалтувати, горлати, р. желіпати, зіпати, ід. криком кричати, кричати не своїм голосом, кричати, як на пуп <як на живіт>, кричати на все горло, дерти горло; (збуджено) лементувати, репетувати; (вигукувати) гукати; (пронизливо) верещати, вищати; (коротко) гиркати, гарикати, гримати; (гнівно) зикати; (з йойком) зойкати, йойкати; (раз-у-раз) г. галайкати; (люто) ревти; (на кого) сваритися, сварити кого.

'''КРИЧАТИ''' крича́ти (гука́ти) / кри́кнути (гукну́ти) (на) про́бі. Кликати на допомогу. Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Г. Квітка-Основ’яненко); — Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний); Якби хто крикнув на пробі, .. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (М. Коцюбинський).

хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); (Бабуся:) Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).

хоч кри́ком кричи́. Уживається для вираження надзвичайного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Стіна була гола і гладенька .. Зачепитись не було за що, хоч кричи криком (С. Голованівський); А тут, як назло, хоч криком кричи, усі рани занили, запекли, ніякого терпіння (В. Логвиненко); Одне лише у нас (у клубі) не ладиться — з танцями. Нема кому навчити молодь, хоч криком кричи! (С. Кравченко). хоч кричи́. Зима, морози, а в його топить нічим... Ну, хоч кричи — нічим (А. Тесленко).

хоч ляга́й та (й) помира́й (вмира́й). Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник). хоч ляга́й та вмира́й і “про́бі” не кричи́. — Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і “пробі” не кричи (М. Коцюбинський). хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.— .. Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок); // Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний); — Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику, що хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник).
[<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53402/358380.html">КРИЧАТИ</a>]

==Медіа==

[[Файл:Krichaschii-gus-0001909412-preview.jpg|міні]]
[[Файл:Tiho, gusi!.480.mp4|міні]]

==Джерела==

1. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11189-gylkotity.html" title="ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>

2.[<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53402/266871.html">КРИЧАТИ</a>]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґилькотіти

2014-12-03T18:02:26Z

Яна Матюшинець:

'''Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''О гусяхъ: кричать. ''Ґилькотять гуси. ''Харьк. г.

'''КРИЧАТИ''' волати, галасувати, ґвалтувати, горлати, р. желіпати, зіпати, ід. криком кричати, кричати не своїм голосом, кричати, як на пуп <як на живіт>, кричати на все горло, дерти горло; (збуджено) лементувати, репетувати; (вигукувати) гукати; (пронизливо) верещати, вищати; (коротко) гиркати, гарикати, гримати; (гнівно) зикати; (з йойком) зойкати, йойкати; (раз-у-раз) г. галайкати; (люто) ревти; (на кого) сваритися, сварити кого.

'''КРИЧАТИ''' крича́ти (гука́ти) / кри́кнути (гукну́ти) (на) про́бі. Кликати на допомогу. Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Г. Квітка-Основ’яненко); — Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний); Якби хто крикнув на пробі, .. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (М. Коцюбинський).

хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); (Бабуся:) Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).

хоч кри́ком кричи́. Уживається для вираження надзвичайного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Стіна була гола і гладенька .. Зачепитись не було за що, хоч кричи криком (С. Голованівський); А тут, як назло, хоч криком кричи, усі рани занили, запекли, ніякого терпіння (В. Логвиненко); Одне лише у нас (у клубі) не ладиться — з танцями. Нема кому навчити молодь, хоч криком кричи! (С. Кравченко). хоч кричи́. Зима, морози, а в його топить нічим... Ну, хоч кричи — нічим (А. Тесленко).

хоч ляга́й та (й) помира́й (вмира́й). Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник). хоч ляга́й та вмира́й і “про́бі” не кричи́. — Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і “пробі” не кричи (М. Коцюбинський). хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.— .. Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок); // Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний); — Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику, що хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник).
[<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53402/358380.html">КРИЧАТИ</a>]

==Ілюстрації==

[[Файл:Krichaschii-gus-0001909412-preview.jpg|міні]]
[[Файл:Tiho, gusi!.480.mp4|міні]]

==Джерела==

1. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11189-gylkotity.html" title="ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>

2.[<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53402/266871.html">КРИЧАТИ</a>]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґи]]

Ґилун

2014-12-03T17:59:53Z

Яна Матюшинець:

Ґузва

2014-12-03T17:55:20Z

Яна Матюшинець:

'''Ґузва, -ви, '''''м. '''''= Ґуля. '''Вх. Лем. 408.
[[Категорія:Ґу]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я111.jpg|x200px]]

|}

<div align="right"></div>

==Використані джерела==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.

2.http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/5/88/470/88470693_4979214_shish.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/tags/%25F8%25E8%25F8%25EA%25E0%2B%25ED%25E0%2B%25EB%25E1%25F3/&h=245&w=288&sz=10&tbnid=LgsEcCTkAIMPHM:&tbnh=137&tbnw=161&zoom=1&usg=__bOT9FbXNoeEBhPfmXWhDZzUZPDk=&docid=]'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґу]]

Ґуз

2014-12-03T17:54:13Z

Яна Матюшинець:

'''Ґуз, -за, '''''м. ''Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.

==Сучасні словники==

'''ҐУДЗ''', а, чол., діал.

Вузол на мотузку, шнурку, нитці. — Як я тобі зав'яжу ґудз, то ти його не розв'яжеш (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 44).

==Використані джерела==

1.http://sum.in.ua/s/gudzj Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 189.]''

2.http://www.climb.te.ua/share/rockclimbing/part1/04_vuzly.pdf]'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґу]]

Ґуз

2014-12-03T17:53:27Z

Яна Матюшинець:

Ґуз

2014-12-03T17:52:41Z

Яна Матюшинець:

'''Ґуз, -за, '''''м. ''Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
[[Категорія:Ґу]]

==Сучасні словники==

'''ҐУДЗ''', а, чол., діал.

Вузол на мотузку, шнурку, нитці. — Як я тобі зав'яжу ґудз, то ти його не розв'яжеш (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 44).

''[http://sum.in.ua/s/gudzj Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 189.]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|}

<div align="right"></div>

==Використані джерела==

'''[http://www.climb.te.ua/share/rockclimbing/part1/04_vuzly.pdf]'''

Ґудзь-ґудзь!

2014-12-03T17:51:51Z

Яна Матюшинець:

'''Ґудзь-ґудзь! ґудзюсь-на! '''Призывъ для свиней. Вх. Уг. 271.
[[Категорія:Ґу]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:і1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:і2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:і3.jpg|x200px]]
|}

<div align="right"></div>

==Джерела==

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.

2. https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&espv=210&es_sm=122&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=LBOOUpntJ9DMtAatj4GQBA&ved=0CCoQsAQ&biw=910&bih=388]'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ґу]]

Ґудзола

2014-12-03T17:50:25Z

Яна Матюшинець:

'''Ґудзола, -ли, '''''ж. '''''= Ґруля. '''''ж. ''Картофель. Вх. Лем. 408. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

Карто́пля (лат. Solanum tuberosum) — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають «другим хлібом»;одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур.

В просторіччі часто картоплею називають не вид, а лише бульбоплід картоплі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Karto2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Karto1.JPG|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:gryla1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Karto3.jpg|x200px]]
|}

<div align="right"></div>

==Джерела==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.

2.http://notatky.in.ua/subrazd.php?rid=8&sid=439

3.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Solanum_tuberosum.JPG

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґу]]

Ґудз

2014-12-03T17:48:02Z

Яна Матюшинець:

'''Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, '''''м. ''1) Пуговица. Мет. 403. ''Ціновим ґудзем застебнувся. ''Котл. Ен. IV. 26. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. ''Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. ''Св. Л. 27. ''Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. ''Грин. ІІІ. 54. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. ''Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб’яче яйце. ''Св. Л. 74. Ум. '''Ґудзик. '''''Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного. ''Морд. Оп. 23.
[[Категорія:Ґу]]

==Сучасні словники==

'''ҐУДЗЬ''', я, ҐУДЗ, а, чол., діал.

1. Ґудзик (у 1 знач.). Жилетка червона, як жар, ..з блискучими ґудзями (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 45); * У порівняннях. Андрій із жахом дивиться на мене, очі стають круглі, як ґудзі (Степан Васильченко, II, 1959, 99).
2. Ґуля (див. ґуля 1). Білий упав .. на землю, вдарився головою об стіну і набив собі ґудзя (Осип Маковей, Вибр., 1954, 76); Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудз (Лесь Мартович, Тв., 1954, 148); З одного боку намацала ґудз завбільшки, як горіх (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 81).
3. Вузол на мотузку, шнурку, нитці. — Як я тобі зав'яжу ґудз, то ти його не розв'яжеш (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 44).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я11.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я111.jpg|x200px]]

|}

<div align="right"></div>

==Джерела==

1.''[http://sum.in.ua/s/gudzj Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 189.]''

2.''[https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B3%D1%83%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&oq=%D0%B3%D1%83%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&aqs=chrome..69i57.14060j0j4&sourceid=]'''

'''[http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/5/88/470/88470693_4979214_shish.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/tags/%25F8%25E8%25F8%25EA%25E0%2B%25ED%25E0%2B%25EB%25E1%25F3/&h=245&w=288&sz=10&tbnid=LgsEcCTkAIMPHM:&tbnh=137&tbnw=161&zoom=1&usg=__bOT9FbXNoeEBhPfmXWhDZzUZPDk=&docid=]'''

'''[http://www.climb.te.ua/share/rockclimbing/part1/04_vuzly.pdf]'''

Ґудз

2014-12-03T17:47:26Z

Яна Матюшинець:

'''Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, '''''м. ''1) Пуговица. Мет. 403. ''Ціновим ґудзем застебнувся. ''Котл. Ен. IV. 26. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. ''Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. ''Св. Л. 27. ''Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. ''Грин. ІІІ. 54. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. ''Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб’яче яйце. ''Св. Л. 74. Ум. '''Ґудзик. '''''Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного. ''Морд. Оп. 23.
[[Категорія:Ґу]]

==Сучасні словники==

'''ҐУДЗЬ''', я, ҐУДЗ, а, чол., діал.

1. Ґудзик (у 1 знач.). Жилетка червона, як жар, ..з блискучими ґудзями (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 45); * У порівняннях. Андрій із жахом дивиться на мене, очі стають круглі, як ґудзі (Степан Васильченко, II, 1959, 99).
2. Ґуля (див. ґуля 1). Білий упав .. на землю, вдарився головою об стіну і набив собі ґудзя (Осип Маковей, Вибр., 1954, 76); Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудз (Лесь Мартович, Тв., 1954, 148); З одного боку намацала ґудз завбільшки, як горіх (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 81).
3. Вузол на мотузку, шнурку, нитці. — Як я тобі зав'яжу ґудз, то ти його не розв'яжеш (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 44).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я11.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я111.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я1.jpg|x200px]]

|}

<div align="right"></div>

==Джерела==

1.''[http://sum.in.ua/s/gudzj Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 189.]''

2.''[https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B3%D1%83%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&oq=%D0%B3%D1%83%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&aqs=chrome..69i57.14060j0j4&sourceid=]'''

'''[http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/5/88/470/88470693_4979214_shish.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/tags/%25F8%25E8%25F8%25EA%25E0%2B%25ED%25E0%2B%25EB%25E1%25F3/&h=245&w=288&sz=10&tbnid=LgsEcCTkAIMPHM:&tbnh=137&tbnw=161&zoom=1&usg=__bOT9FbXNoeEBhPfmXWhDZzUZPDk=&docid=]'''

'''[http://www.climb.te.ua/share/rockclimbing/part1/04_vuzly.pdf]'''

Ґуджулай

2014-12-03T17:45:57Z

Яна Матюшинець:

'''Ґуджулай, -лая, ґуджулей, -лея, '''''м.'', '''ґуджулайка, -ки, ґуджулея, -леї, ґуджулейка, -ки, '''''ж. ''Навозный жукъ. Вх. Зн. 14. Ум. '''Ґуджулька. '''Вх. Зн. 14.
[[Категорія:Ґу]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:1йй.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:11йй.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:111йй.jpg|x200px]]

|}

<div align="right"></div>

==Джерела==
1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.

2. https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%B6%D1%83%D0%BA+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&espv=210&es_sm=122&tbm=isch&tbo==]'''

==Інтернет ресурси==

'''У світі тварин: звичайний жук-гнойовик"''':
'''[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet17.html]'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґа]]

Ґаланці

2014-12-03T17:37:02Z

Яна Матюшинець:

'''Ґаланці, -ців, '''''м. мн. ''Узкіе брюки.

ГАЛАНЦІ, ів, мн., діал. Вузькі штани. А так же всі його підданці Носили латані галанці, Дивившись на свого царя (Іван Котляревський, I, 1952, 164); Писар, в картатих панських галанцях, щось вичитував з паперів (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 219).

==Джерело==

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 19.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґа]]

Ґаламаґати

2014-12-03T17:31:36Z

Яна Матюшинець:

'''Ґаламаґати, -ґаю, -єш, '''''гл. ''1) '''= Ґаджалаґати. '''Вх. Зн. 13. 2) Вздоръ говорить. ''Не буду казать, нічого ґаламаґать язиком: не чув, хоч і був там. ''(Залюбовск.).

Див. також:

'''[[Ґаджалаґати]]'''

'''[[Ґерґотання]]'''

'''[[Ґерґотати]]'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґа]]

Ґала!

2014-12-03T17:22:34Z

Яна Матюшинець:

'''Ґала! '''= '''Гайда! '''''Сів на коня та й ґала на той плац. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

ГА́ЙДА, виг., у знач. присудк. сл., розм.

Уживається як заклик, спонукання іти куди-небудь: ідіть, ходім.
— Гайда, діти! погасав Каганець козачий! (Тарас Шевченко, I, 1951, 130);
Гукав їм [гусям]: «Гайда!» і свистав, Лозиною лінивих підганяв (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 129);
— Ну, пересиділи? — гайда! Пора, товариство, в дорогу! (Павло Тичина, I, 1957, 104);

Уживається для означення швидкого руху. За два тижні по тому запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до гуцулії в гостину... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); Сів [Бандура] на велосипед і гайда до села. (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 444).

Гайда звідси — геть звідси.

==Джерело==

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 16.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґа]]

Ґала!

2014-12-03T17:21:25Z

Яна Матюшинець:

'''Ґала! '''= '''Гайда! '''''Сів на коня та й ґала на той плац. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

ГА́ЙДА, виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається як заклик, спонукання іти куди-небудь: ідіть, ходім. — Гайда, діти! погасав Каганець козачий! (Тарас Шевченко, I, 1951, 130); Гукав їм [гусям]: «Гайда!» і свистав, Лозиною лінивих підганяв (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 129); — Ну, пересиділи? — гайда! Пора, товариство, в дорогу! (Павло Тичина, I, 1957, 104);
// Уживається для означення швидкого руху. За два тижні по тому запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до гуцулії в гостину... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); Сів [Бандура] на велосипед і гайда до села. (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 444).
Гайда звідси — геть звідси.

==Джерело==

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 16.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґа]]

Ґайдувати

2014-12-03T17:19:43Z

Яна Матюшинець:

'''Ґайдувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Играть на волынкѣ. Вх. Лем. 407.

==Ілюстрації==

[[Файл:Blz8Cy44fgE-300x212.jpg]]

==Джерело==

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ґа]]

Ґайдиця

2014-12-03T17:16:23Z

Яна Матюшинець:

'''Ґайдиця, -ці, ґайдичка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ ''ґайда 1, 2. '' ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) об. Негодникъ, негодница. Желех.

==Джерело==

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ґа]]

Ґайдиця

2014-12-03T17:08:28Z

Яна Матюшинець: