Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Прапрадід

2014-11-30T13:20:37Z

Яна Васюк:

'''Прапрадід, -да, '''''м. ''Прапрадѣдъ. Желех.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПРАПРА́ДІД, а, ч.''' - далекий попередник кого-, чого-небудь. Про форму самого твору нічого не сказано, тоді як покійний Житецький убачав у «Слові» прапрадіда наших народних дум (Панас Мирний, V, 1955, 429).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B4 Словник української мови]===
'''ПРАПРА́ДІД, а, ч.'''

1. Батько прадіда чи прабаби. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду, що його прапрадід Лошак служив колись за бунчукового товариша у якомусь козачому полку (Мирний, III, 1954, 259); Дяками були його батько Іван Якимо́вич, і дід Іван Якимо́вич, і прадід, і прапрадід (Довж., І, 1958, 175).

2. перев. мн. Далекі предки. Мої прапрадіди убогі Втекли од пана в сиву млу, В лісах, далеко від дороги, Курили дьоготь і смолу (Стельмах, V, 1963, 12); [Ольга:] Так за кого ж ти? [Тимофій:] За вільний індивід, за його розквіт.., за такої сили крик душі, який виривався з грудей прапрадідів наших, коли вони ламали бивні мамонту (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 24).

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_english.enacademic.com/66822/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B4 Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Прапрадід'''( ч.)great-great-grandfather - Батько прадіда чи прабаби.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прапрадід_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прапрадід_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прапрадід_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прапрадід_4.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
=== Список найстаріших людей світу===
1. Жанна Кальман (21 лютого 1875-4 серпня 1997) – 122роки

2. Сара Кнаусс (24 вересня 1880 - 30 грудня 1999) - 119 років, 97 днів

3. Люсі Ганна (16 липня 1875 - 21 березня 1993) - 117 років, 248 днів

4. Марія Луїза Мейлер (29 червня 1880 - 16 квітня 1998) - 117 років, 230 днів

5. Марія Естер де Каповілья (14 вересня 1889 - 27 червня 2006) - 116 років, 347 днів

6. Тане Ікаї (18 січня 1879 - 12 липня 1995) - 116 років, 175 днів

7. Елізабет Болден (15 червня 1890 - 11 Фотозвіт 2006) - 116 років, 118 днів

8. Бессі Купер (26 серпня 1896 - 4 грудня 2012) - 116 років, 100 днів

9. Джіроемон Кімура (19 квітня 1897 - 12 червня 2013) - 116 років 54 дні

10. Чісао Окава (5 березня 1898 – жива ) - 116 років, 270 днів

'''Більше читайте тут:''' [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Пр]]

Файл:Прапрадід 4.jpg

2014-11-30T13:18:48Z

Яна Васюк:

Файл:Прапрадід 3.jpg

2014-11-30T13:18:16Z

Яна Васюк:

Файл:Прапрадід 2.jpg

2014-11-30T13:17:40Z

Яна Васюк:

Файл:Прапрадід 1.jpg

2014-11-30T13:17:06Z

Яна Васюк:

Новохрещенець

2014-11-30T12:54:36Z

Яна Васюк:

'''Новохреще́нець, -нця, '''''м. ''Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===
'''НОВОХРЕЩЕНЕЦЬ'''

Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення_4.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
===Хрестини===
'''ХРЕСТИНИ''' – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім'ї, общини і християнського світу.
Розрізнялись декілька варіантів хрестин – переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Це знайшло відбиток, до речі, в усталених висловах: йти на хрестини, йти на хлібосілля, йти на збір.

Переважно релігійний обряд хрестин зберігався в західних районах України (там вважалось: поки дитина була нехрещеною, мати не могла її годувати). Серед гуцулів, наприклад, було заведено, йдучи до церкви, стелити на поріг петик (верхній одяг), на котрий клали дитину. Після того як мати тричі переступала через дитину, кума брала її на руки і виносила у сіни. Там баба клала під поріг ніж, а кума, переступаючи поріг, подавала ніж через вікно. Після цих магічних обрядів куми несли дитину до церкви на хрещення. В обряді хрестин важливу роль відігравали куми, або другі батьки новонародженого (у церковному варіанті – хрещені батьки), яких запрошував батько немовляти.

На Середній Наддніпрянщині обирали переважно одну пару кумів із близьких родичів, на Волині – дві-три пари як із близьких, так і з далеких родичів, на Поділлі – до п'яти, з родичів і знайомих, на Наддністрянщині – до десяти пар, так званих нанашок. Відмова від кумівства вважалася за гріх. Але й відповідальність у кумів була великою: вони справляли для похресника усі хрестильні обряди, пострижини, весілля. У свою чергу батьки похресника несли кумам пироги, а підростаючі похресники щороку провідували своїх других батьків (й бабу-повитуху), несли їм "вечерю". Після хрестин у церкві куми й сусіди збиралися до хати новонародженого за святковий стіл. Обов'язковою стравою на гостинах була бабина каша .

Закінчувалися хрестини відвіданням кумів батьками новонародженого, які приносили у дарунок сім хлібів і полотно.

'''Більше читайте тут:''' [http://www.pamyatki.ho.ua/sim_zv.php]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Но]]

Файл:Новохрещення 4.jpg

2014-11-30T12:53:24Z

Яна Васюк:

Файл:Новохрещення 3.jpg

2014-11-30T12:52:57Z

Яна Васюк:

Файл:Новохрещення 2.jpg

2014-11-30T12:52:33Z

Яна Васюк:

Файл:Новохрещення.jpeg

2014-11-30T12:51:53Z

Яна Васюк:

Людожер

2014-11-30T12:23:29Z

Яна Васюк:

'''Людоже́р, -ра, '''''м. ''Людоѣдъ. ''Кріваві людожері. ''К. ЦН. 314. ''Змій людожер''К. МБ. X. 12.\
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ljudojid Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЛЮДОЇ́Д, а, чол.'''

1. Дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Володимир Самійленко, II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 195); * У порівняннях. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 103);
// перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81);
// Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 168).

2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з'їмо (Степан Васильченко, II, 1959, 437).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%80 Словарь української мови]===
ЛЮДОЖЕ́Р, а, ч. Те саме, що людої́д. Волохате страховисько [отець Павло] вивело кілька страшних, достотно, як виводять людожери, звуків і наблизилось до тітки (Кач., II, 1958, 13); — Розбійник!. .Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. — хвилювався дорогою Семен (Коцюб., І, 1955, 127); — Смерть фашистам! Смерть людожерам! — лунає в натовпі (Ів., Таємниця, 1959, 145); * Образно. Там не школа, а в’язниця… Там фашистський офіцер. На кашкеті в нього птиця, Хижа птиця-людожер (Воронько, Три покоління, 1950, 13).

==Іноземні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/36/53402/240994.html Словник іншомовник слів]===
'''Канібал (фр., ісп., людожер)''' - жорстока людина, яка харчується людьми.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Людожер_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Людожер_2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Людожер_3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Людожер_4.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
===Що таке Канібалізм===
'''Канібалізм''' — поїдання одного або кількох членів виду представниками того ж самого виду. Канібалізм властивий майже всім представникам тваринного світу та людям. Термін «канібалізм» або «канібал» походить від назви «Каніба» або «каріб», назви вест-індіанського племені, в якого іспанці вперше спостерігали звичай людожерства. Хоча цей термін виник щодо людожерства, тепер він поширюється на весь тваринний світ.

Для людського канібалізму використовується термін антропофагія, або людожерство. Антропофагія походить від грецького слова антропос (людина) і фагеін (їсти).
Людожерство властиве багатьом племенам і етнічним групам в минулому. Поширення людожерства і сприйняття його окремими суспільствами — надзвичайно обговорювана тема в антропології. В сьогоденних суспільствах людожерство засуджується як морально, так і законодавчо. Окремі випадки людожерства в сучасних суспільствах як правило пояснюються екстремальними ситуаціями голоду, діями злочинців або людей з психічними вадами.

Фіджійський вождь Унре Унре, що жив у 19 ст., потрапив до Книги рекордів Ґіннесса за «найбільший канібалізм»: він з'їв від 872 до 999 осіб.

'''Більше читайте тут:''' [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Лю]]

Файл:Людожер 4.jpg

2014-11-30T12:20:50Z

Яна Васюк:

Файл:Людожер 3.jpeg

2014-11-30T12:20:07Z

Яна Васюк:

Файл:Людожер 2.JPG

2014-11-30T12:18:22Z

Яна Васюк:

Файл:Людожер 1.jpg

2014-11-30T12:17:56Z

Яна Васюк:

Сокорина

2014-11-30T11:50:20Z

Яна Васюк:

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови]===
'''СОКОРИ́НА, и, ж., розм.''' Те саме, що осокори́на. Широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась (Шевч., II, 1963, 24); Я під старою сокориною сів, під столітнім деревом моїм на міцних його покручених і побитих часом коренях (Довж., III, 1960, 454); // у знач. збірн. Те саме, що осокірни́к. Старих дубів присадисті підмурки, Ожинник, сокорина, лозняки (Дор., Серед степу.., 1952, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 440.

===[http://enc-dic.com/fasmer/Sokorina-12554.html Етимологічний словник Фасмера]===
'''Сокорина сокори́на''' "кусок коры тополя, употребляемый для курения", колымск. (Богораз). Связано с о́сокорь.
==Іноземні словники==
===[http://translate.academic.ru/?q=%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0&f=uk&t=en&stype=1 Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Сокорина ж.'''
Переклад на англ.:
black poplar
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сокорина_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сокорина_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сокорина_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сокор_4.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
===Лікувальні властивості осокора===
Широко застосовується у фармакології завдяки тому, що він має безліч корисних властивостей. Зокрема, він знайшов застосування в якості болезаспокійливого, протизапального, противірусного, ранозагоювального засобу.
Осокора як ліки від багатьох недуг застосовувався ще з давніх часів, можна сказати, з середньовіччя, адже про нього у своїх трактатах писав ще Авіценна. Тибетська медицина розхвалює його в якості засобу для зміцнення очей, при лікуванні віспи та лихоманки.

'''Більше читайте тут:''' [http://nmedic.info/story/osokor]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Сокор 4.jpg

2014-11-30T11:47:46Z

Яна Васюк:

Файл:Сокорина 3.jpg

2014-11-30T11:47:23Z

Яна Васюк:

Файл:Сокорина 2.jpg

2014-11-30T11:46:43Z

Яна Васюк:

Файл:Сокорина 1.jpg

2014-11-30T11:46:11Z

Яна Васюк:

Цинтір

2014-11-30T11:14:54Z

Яна Васюк:

'''Цинтір, -ру, '''''м. ''= '''Цвинтарь. '''Вх. Уг. 274.
==Сучасні словники==

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8C Український літературний словник]===
'''Цвинтарь, ря,''' м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.

'''ЦВИ́НТАР, я, ч'''.

1. Подвір’я і кладовище біля церкви. Пріська більше у церкві стоїть, молиться; а Христя з дівчатами крутиться по цвинтарю, щебече (Мирний, III, 1954, 32); Умираючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладовищі (Стор., І, 1957, 200); За церковною огорожею на цвинтарі просто дверей лежав на снігу один.. Кинулись люди в ворота на цвинтар, обступили колом, аж воно Муха Іван (Головко, II, 1957, 346).

2. Місце, відведене для поховання померлих; кладовище. Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку, обкопаний високим валом, оброслим зеленою травою (Кобр., Вибр., 1954, 154); На цвинтарі, за селом, біля двох свіжих могил голова сільради говорив промову (Собко, Нам спокій.., 1959, 84); На горі, що на ній здалеку виднілися хрести міського цвинтаря, з’явилися верхівці кінної поліції (Чорн., Визвол., земля, 1959, 84); Ліворуч, зразу від курної дороги, по високому узгір’ю розсипались кам’яні надгробки тюркського цвинтаря (Донч., II, 1956, 281); — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть (Стельмах, І, 1962, 22); *Образно. Став цвинтарем німцям цей схил висоти… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 265); Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил — На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил (Сим., Земне тяжіння, 1964, 15).

3. Подвір’я і кладовище біля церкви; також просто кладовище; мерці, за повір’ям, бояться півня, тому на цвинтарях ставлять бляшаних півнів, щоб мерці не виходили з могил. А титаря на цвинтарі Вчора поховали (Т. Шевченко); Горбатий цвинтар у молодого лікаря (М. Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 629.
==Іноземні словники==
===[http://translate.academic.ru/?q=%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80&f=uk&t=en&stype=1 Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Цвинтар ч.'''

1) churchyard; charnel

2) cemetery, graveyard
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвинтар_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвинтар_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвинтар_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвинтар_4.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
===Цинтір у снах===
Сон, у якому Ви бачите себе на доглянутому цвинтарі, обіцяє одержання гарних звісток від того, про чиє здоров'я Ви турбувалися. Крім того, велика ймовірність того, що Вам повернуть щось таке, що у Вас було віднято.

Побачити в сні зарослий занедбаний цвинтар означає, що Ви доживете до того часу, коли всі Ваші рідні й близькі залишать Вас, а турботу про Вас поберуть на себе чужі люди. Якщо парубкові приснилося, що він прогулюється по цвинтарю, то це є символом того, що йому вдасться здобути любов друзів. Однак не виключене, що він не зможе впоратися із сумом.

Сон, у якому наречена по шляху на шлюбну церемонію проходить через цвинтар, означає, що вона ризикує втратити чоловіка під час подорожі. Для матері сон, у якому несе на цвинтар букет живих квітів, означає, що члени її родини будуть у повному здоров'ї.
Для молодої вдови сон, у якому йде на цвинтар, означає, що не виключена можливість швидкого нового заміжжя. Якщо при цьому вона в смутному настрої, то їй не уникнути турбот і жалів. Для старих людей бачити в сні цвинтар передвіщає смерть.

Бачити в сні, як маленькі діти граються на цвинтар, означає, що грядуть гарні зміни. Крім того, подібний сон обіцяє довге щасливе життя.
Сон – Беременность
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ци]]

Файл:Цвинтар 4.jpg

2014-11-30T11:13:20Z

Яна Васюк:

Файл:Цвинтар 3.jpg

2014-11-30T11:12:54Z

Яна Васюк:

Файл:Цвинтар 2.jpg

2014-11-30T11:12:23Z

Яна Васюк:

Файл:Цвинтар 1.jpg

2014-11-30T11:11:45Z

Яна Васюк:

Чіпець

2014-11-30T10:51:26Z

Яна Васюк:

'''Чіпець, -пця, '''''м. ''1) = '''Чепець 1. '''''Русую кісоньку під чіпець. ''Грин. III. 548. ''Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. ''Ном. заг. № 145. 2) = '''Чепчик 3. '''''В чіпці уродився, а на посторонку згине. ''Ном. № 4091. 3) = '''Чепець 4. '''О. 1862. V. Кух. 39.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/chipecjСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЧІПЕ́ЦЬ, пця, чол.''' Те саме, що очіпок. Ой пила, пила, Чіпця загубила (Українські народні пісні, 2, 1965, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 341.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C Український літературний словник]===
'''чіпе́ць = чіпо́к''' див. очі́пок. [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%BE%D0%BA]

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 641.
===[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник синонімів]===
'''ОЧІ́ПОК''' (старовинний головний убір заміжньої жінки), '''ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́Крозм., КИ́ЧКАдіал.;ЧУ́ШКАдіал.''' (різновид цього убору); '''КОРА́БЛИК''' (з піднятою передньою і задньою частинами). - І мати моя носила очіпок на голові, і я зав’язуватимусь в чушку вже й до смерті (І. Нечуй-Левицький); Чужій жінці чепець везу, а своїй забув-єм (коломийка); Підстаркувата пані.. у рожевому чіпці, з скельцями на очах, що блиснули на сонці, підійшла до вікна (Л. Юхвід); Вийшла матушка, ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (І. Нечуй-Левицький); З-під кички пробивалося два пасма волосся (М. Стельмах); Поважно виходили молодиці з корабликом на голові,.. взявшись у боки, виступали поодинці й вибивали гопака (О. Полторацький).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_4.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
===Українські жіночі головні убори===
Жінки та дівчата на голові носять хусті, хустини, що їх називають "фацеличатами" - від італійського слова "фацелієтто" - хустина.
Ця назва є ще з тих часів, коли римські купці приходили в карпатські гори із своїм крамом. Влітку дівчата ходять з відкритою головою, а накривають голову тільки , коли працюють або в дощові, похмурі дні.

Заміжні й старші жінки накривають голову хустинами (фацеликами), а волосся не заплітають у коси,а тільки скручують у мале колечко (з ялівцевого прута, ліщини або дроту),це т. зв. хімля, химка, хомевка. На хімлю вкладають чіпчик (дуже гарно вишиваний на неділю або свято), що зветься чіпец ,чепец, а чіпці зв'язують довкола голови із зав'язкою під шию хустку (фацелик). Своєрідним у цій групі теж є спосіб зав'язування-чіпчення голови замужньої жінки та зв'язування хустини під бородою.

Дуже оригінальною є велика біла хустка на голову, великий фацелик з купленого полотна. Окремим є накриття голови для молодиць під час весілля, до шлюбу та по весіллі.
Під час весілля молодиця носить на голові по розплетених косах барвінковий вінок зі стрічками, які звисають нижче пояса. Вінок має, крім барвінкових і міркових галузок, куплені квіти, чічки та різні блискучі (золоті, срібні) бляшки.

Молода до шлюбу вкриває голову віночком з самих стрічок і стяжок. По закінченню весілля, по т. зв. почіпчинах, зачісують волосся та перев'язують голову молодиці хусткою в три роги з довгим кінцем поза пояс. Ця хустка зветься хустя - рубець.

Вперше дівчина могла одіти хімлю і чіпець після власного весілля.

'''Більше читайте тут:''' [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=523]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Чі]]

Файл:Чіпець 4.jpg

2014-11-30T10:48:06Z

Яна Васюк:

Файл:Чіпець 3.jpg

2014-11-30T10:46:47Z

Яна Васюк:

Файл:Чіпець 2.jpg

2014-11-30T10:45:42Z

Яна Васюк:

Файл:Чіпець 1.jpg

2014-11-30T10:45:04Z

Яна Васюк:

Моква

2014-11-30T10:17:33Z

Яна Васюк:

'''Моква, -ви, '''''ж. ''1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Міус. окр. ''Настала осінь, почалась моква. ''Волч. у. 3) Мокрота, сырость. ''Ганчар цілий день у мокві робе. ''Волч. у.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/mokva Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''МОКВА́, и, жін., діал.'''

1. Мокротеча. Надворі була негода: моква. туман, темрява (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 90); Ми з ним бачили всяку погоду, А такої молей не було (Леонід Первомайський, I, 1958, 458).

2. Низина, залита водою. Ішло вояцтво, братство ратних діл, І сходило із пагорба на діл, Шикуючись у лави бойові На оболоні, на грузькій мокві (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 150); Прилягти нема де — під ногами моква, болото (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 210).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0 Український літературний словник]===
'''Моква́, ви, ж'''.

1) Низменное, заливаемое водою мѣсто.

2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у.

3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.

==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/43473/%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике]===
'''Мо́ква '''

1.("сырость", донск. (Миртов), укр. моква́ )– то же, херсонск. (Бессараба 547),

2.( слвц. mokva "жидкость"),

3.(чеш. mokvati "мочить, сочиться") (Голуб 159), первонач. *mоkу, род. п. mоkъvе. Родственно мо́крый.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Моква_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Моква_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Моква_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Моква_4.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
=== Народні прикмети про дощ===
У березні посилення вітру вночі передвіщає потепління й рясні опади.

Перший грім при північному вітрі - до холодної весни, при східному до сухої і теплої, а при західному до мокрої весни.

Якщо проліски, лісові фіалки розкриваються - буде гарна погода; закриваються і никнуть - наближається негода.

Якщо квітневий дощ починається великими краплями, він буде не довго.

Ранком на кінчиках листів і трави висять краплі роси - бути дощу.

Тиха світла ніч без роси - очікуй наступного дня дощу.

Стелиться ранком туман по воді - до гарної погоди, піднімається нагору - до непогоди.

Основна ознака поліпшення погоди - розмивання однорідної сірої суцільної хмарності.
Якщо небо супиться, а квітки жовтців відкриті, дощу не буде. Якщо в ясну погоду вони закриті - чекай дощу.

Жимолость виділяє багато нектару й видає сильний запах за 15-20 годин до дощу.

Акацію жовту посилено відвідують бджоли й інші комахи перед наближенням негоди, перед сухою і ясною погодою відвідують слабко.

Перед непогожою погодою квітки суниці никнуть.

Перед непогодою квіти кульбаби замикаються.

Бджоли вилетіли з вуликів, але залишаються поблизу - наближається непогода.

Соловей всю ніч співає - перед погожим днем.

Летять журавлі мовчачи, низько й швидко - до поганої погоди.

'''Більше читайте тут:''' [http://prikmeti.com/narodni-prikmeti/58-narodni-prikmeti-pro-pogodu.html]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Мо]]

Файл:Моква 4.jpg

2014-11-30T10:14:31Z

Яна Васюк:

Файл:Моква 3.jpg

2014-11-30T10:14:04Z

Яна Васюк:

Файл:Моква 2.jpg

2014-11-30T10:13:45Z

Яна Васюк:

Файл:Моква 1.jpg

2014-11-30T10:13:15Z

Яна Васюк:

Менджун

2014-11-30T09:52:32Z

Яна Васюк:

'''Менджун, -на, '''''м. ''Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. ''Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому. ''Лебед. у.
==Сучасні словники==

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%BD Український літературний словник]===
'''МЕНДЖУ́Н, а́, ч.,''' розм. Той, хто менджує. Тут крутилися й чорновусі цигани, ..горбоносі забарні волохи, татари-воловоди і менджуни на тонконогих бахматах-конях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 672.
===[http://sum.in.ua/s/baryshnyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''БАРИ́ШНИК, а, чол., заст'''. Людина, яка скуповує товар та перепродує його; перекупник, перепродувач. В темні, безмісячні ночі.. прослизали заскорузлі, просалені до самої душі баришники в голодне місто, вивозячи звідти одіж, взуття, золото і торби керенок (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 34).
==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
'''Барышник''' – (на англ.)huckster, horsedealer, horse-coper, horse-chanter

- huckster |ˈhʌkstər| — торгаш, мелочной торговец, барышник, корыстолюбивый человек, маклер

- horsedealer — барышник, торговец лошадьми

- horse-coper |ˈkoʊpər| — торговец лошадьми, барышник

- horse-chanter |ˈhɔːsˌtʃɑːntə| — барышник

'''Слова близкой смысловой группы, либо редко употребляемые в данном значении'''

- profiteer |ˌprɑːfəˈtɪr| — спекулянт

- speculator |ˈspekjəˌletər| — спекулянт, биржевик, мыслитель, биржевой владелец

'''Маджнун, Меджнун''' (араб. — безумный, одержимый джинном), прозвище полулегендарного арабского бедуинского поэта конца 7 века. Кайса ибн Мулауваха из племени бану амир, прославившегося своей преданной любовью к соплеменнице Лейле.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:М_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:М_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:М_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:М_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:М_5.jpeg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
=== Значение имени Меджнун===
'''Значение и происхождение имени'''

Это мужское имя , возможно, произошло от medgnun, с протоармянского языка.

'''Основные черты'''

хвастливость, бескорыстность, слабоволие, хладнокровие

Имя Маджнун наделяет своего владельца показателем характера, которому подходит определение «вещь в себе». Такой человек не отличается особой общительностью даже в детстве. Знания интересуют его лишь как отражение собственного внутреннего мира.
В 9 случаях из 10 обладатель имени Маджнун становится «классным специалистом» в какой-нибудь одной области. Но и тогда его мастерство – логическое завершение внутреннего поиска. И – основа самоудовлетворения.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ме]]

Файл:М 5.jpeg

2014-11-30T09:50:45Z

Яна Васюк:

Файл:М 4.jpg

2014-11-30T09:50:20Z

Яна Васюк:

Файл:М 3.jpg

2014-11-30T09:49:59Z

Яна Васюк:

Файл:М 2.jpg

2014-11-30T09:49:31Z

Яна Васюк:

Файл:М 1.jpg

2014-11-30T09:49:10Z

Яна Васюк:

Кляштор

2014-11-30T09:16:46Z

Яна Васюк:

'''Кляштор, -ра, '''''м. ''Католическій монастырь. ''Будувать кляштори і костьоли. ''Стор. МПр. 45.

==Сучасні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/41142/%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%88%D1%82%D0%BE%D1%80 Український літературний словник словник]===
'''КЛЯ́ШТОР, у, ч.''' Католицький монастир. Багацько вже захопили [ляхи] православних церков і монастирів і поперероблювали їх на костьоли і кляштори (Стор., І, 1957, 366); Згадалася петиція настоятеля кляштору, підписана духовенством усіх трьох костьолів міста (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 195.

==Іноземні словники==
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/41142/%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%88%D1%82%D0%BE%D1%80 Словари и энциклопедии на Академике]===

'''Кляштор'''
Кляштор (польск. klasztor, чеш. klášter, белор. кляштар — «монастырь», от нем. Kloster «монастырь, обитель» от лат. claustrum «закрытое место») — слово в польском, чешском и белорусском языках, обозначающее (католический) монастырь.

В связи с распространённостью в Польше (а также в Белоруссии и на Украине) католицизма в русскоязычных текстах часто употребляется как синоним польского, украинского, белорусского католического монастыря.
кляштор

'''Кляштор'''
(польс.)

1. Католицький монастир у вигляді храму, до бічного входу котрого прилягав двір, оточений келіями та учбовими приміщеннями. Зводився у Польщі.

2. Келії монахів або монахинь у католицькому монастирі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_4.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
===Замок-Кляштор ===
Вважається, що до середини XVI століття на території сучасного Буданова було маленьке поселення Скомрось над Серетом. Здавна поряд пролягало два ординських шляхи – Чорний і Кучманський.
У 1549 році король Сигізмунд Август своїм привілеєм дозволив дружині галицького воєводи Якуба Будзановського Катерині зі Злотника перейменувати Скомрось на місто Будзан. Іноді назву пов’язують зі словом “бундза” – головка овечого сиру.

Але Будзановський із якихось причин вирішив закласти нове місто трохи північніше – на лівому березі Серету. Відтоді й починається історія містечка, яке відразу ж отримало Магдебурзьке право й початково звалося Злотня Будзановська. Приблизно 1550 року Якуб Будзановський звів на високому лівому березі Серету дерев’яну фортецю. Тому замок не витримав набігів татар – згорів.

'''Більше читайте тут:''' [http://meest-online.com/culture/spirituality/zamok-klyashtor/]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Кл]]

Файл:Кляштор 4.jpg

2014-11-30T09:10:16Z

Яна Васюк:

Файл:Кляштор 3.jpg

2014-11-30T09:09:38Z

Яна Васюк:

Файл:Кляштор 2.jpg

2014-11-30T09:08:46Z

Яна Васюк:

Файл:Кляштор 1.jpg

2014-11-30T09:08:02Z

Яна Васюк:

Розвага

2014-11-29T23:54:15Z

Яна Васюк:

'''Розвага, -ги, '''''ж. ''Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142.
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0 Український літературний словник]===
'''РОЗВА́ГА, и, ж.'''

1. Те, що розвеселяє, розважає людину. Для середульшого сина Анта не було більшої розваги, як піти до корчениці [кузні], сісти там у куточку, дивитись, як кузнеці [ковалі] сиплють вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю (Скл., Святослав, 1959, 95); Шлях стелився їм далекий. Раділи йому тільки діти й підлітки, що їхатимуть верблюдами разом з матерями або верхи. Все, що зустрічатиметься їм у путі, буде для них розвагою і радістю (Тулуб, В степу.., 1964, 38); // перев. мн. Заходи з метою розвеселяти, розважати людей. Ясно, що й на ялинці чи на іменинах у Кіри Бася вигадала чимало дотепних розваг (Коп., Десятикласники, 1938, 222); // Місце, де людина може повеселитися, розважити себе. Тут, біля Дніпра, безліч розваг (Донч., VI, 1957, 12); Культурних розваг в комуні було тоді небагато. Приміщення під клуб ще не було відремонтоване (Мик., II, 1957, 476).

2. Те, що заспокоює, утішає кого-небудь у горі, нещасті і т. ін.; утіха. Воно так боліло, бідне серденятко в молоденької дівчини, зоставшися саме, саме на всьому світі — без помочі, без розваги… (Гр., І, 1963, 266).

3. Дія за знач. розважа́ти. І не диво, що вона щиро прихилялася до Гордієвих слів. Адже він обрятував її від смерті, душу їй одживив своєю щирою розумною розвагою (Гр., ІІ, 1963, 120); В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, — панська примха, для розваги (Н.-Лев., ІІ, 1956, 206); Йон мусив порадитись найповажніших жінок, які по недовгій розвазі поклали допустити з мужчин тільки Йоча, маючи на увазі не останню роль, яку він грав у нинішньому важному випадкові (Коцюб., І, 1955, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 621.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk Англо-український словник]===
'''Розвага'''
Переклад на англійську:
entertainment (noun)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розвага_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розвага_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розвага 3.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
===Українські вечорниці – розвага для молоді===
Подібно до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали тощо, в українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами - вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони пізньої осені, найчастіше на Покрову (14 жовтня).

Для проведення вечорниць дівочий гурт підшуковував простору, зручну хату самотньої бабусі, вдови або рекрутки. А відтак ішли дівчата до господині і просили дозволу «справляти в їх господі вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молоді люди називали вже «вечернична чи досвітчана мати».

Слід зазначити, що вечорниці в Україні мали багато варіантів. Найбільше вирізнялися своїм змістом буденні і святкові. Основою буденних (їх часто називали ще досвітками) була робота (прядіння, шиття), хоч і тут не бракувало розваг. Як не бракувало ніколи в Україні пісень, дотепів, жартів при будь-якій гуртовій роботі (на толоках тощо).

На святкових вечорницях молодь відпочивала, розважалася, зав'язувала стосунки. Музика, співи, танці, ігри, маскарад, ошатний одяг, спільна вечеря — все говорило про небуденність.

'''Більше читайте тут:''' [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=456]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ро]]

Файл:Розвага 3.jpg

2014-11-29T23:52:10Z

Яна Васюк:

Файл:Розвага 2.jpg

2014-11-29T23:50:53Z

Яна Васюк:

Файл:Розвага 1.jpg

2014-11-29T23:44:43Z

Яна Васюк: