Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Гадати

2013-12-03T18:02:56Z

Яковець Олена: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
// Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
// Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
// Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]===
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду

(ворожити)
Інфінітив гада́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник

Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
гада́вши

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F_7009298501357460995.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image-6016.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-gadat-po-ruke_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tsyhanske-vorozhinnya-na-kartah1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uob_biHo91E}}
{{#ev:youtube|mLzpbEwM9y4}}
{{#ev:youtube|cSTiUfJn9oU}}

==Див. також==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння]===
===[http://lediportal.pp.ua/vorozhinnya-na-majbutnogo-xlopcya/Ворожіння]===
===[http://tolkovatelsnov.pp.ua/vorozhinnya-na-paperi/Ворожіння на папері]===

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Га]]

Гадати

2013-12-03T18:01:57Z

Яковець Олена: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
// Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
// Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
// Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]===
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду

(ворожити)
Інфінітив гада́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник

Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
гада́вши

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F_7009298501357460995.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image-6016.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-gadat-po-ruke_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tsyhanske-vorozhinnya-na-kartah1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uob_biHo91E}}
{{#ev:youtube|mLzpbEwM9y4}}
{{#ev:youtube|cSTiUfJn9oU}}

==Див. також==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння]===
===[http://lediportal.pp.ua/vorozhinnya-na-majbutnogo-xlopcya/Ворожіння]
===[http://tolkovatelsnov.pp.ua/vorozhinnya-na-paperi/Ворожіння на папері]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Га]]

Гадати

2013-12-03T17:56:33Z

Яковець Олена: /* Медіа */

==Словник Грінченка==
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
// Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
// Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
// Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]===
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду

(ворожити)
Інфінітив гада́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник

Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
гада́вши

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F_7009298501357460995.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image-6016.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-gadat-po-ruke_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tsyhanske-vorozhinnya-na-kartah1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uob_biHo91E}}
{{#ev:youtube|mLzpbEwM9y4}}
{{#ev:youtube|cSTiUfJn9oU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Га]]

Гадати

2013-12-03T17:51:54Z

Яковець Олена: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
// Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
// Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
// Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]===
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду

(ворожити)
Інфінітив гада́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник

Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
гада́вши

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F_7009298501357460995.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image-6016.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-gadat-po-ruke_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tsyhanske-vorozhinnya-na-kartah1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Га]]

Файл:Tsyhanske-vorozhinnya-na-kartah1.jpg

2013-12-03T17:51:46Z

Яковець Олена:

Файл:Kak-gadat-po-ruke 1.jpg

2013-12-03T17:51:13Z

Яковець Олена:

Файл:Image-6016.jpg

2013-12-03T17:50:38Z

Яковець Олена:

Файл:F 7009298501357460995.jpg

2013-12-03T17:49:23Z

Яковець Олена:

Гадати

2013-12-03T17:46:39Z

Яковець Олена: /* [corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник (1970—1980)] */

==Словник Грінченка==
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
// Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
// Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
// Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]===
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду

(ворожити)
Інфінітив гада́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник

Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
гада́вши

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Га]]

Гадати

2013-12-03T17:45:30Z

Яковець Олена: /* Сучасні словники */

==Словник Грінченка==
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
// Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
// Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
// Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник (1970—1980)]===
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду

(ворожити)
Інфінітив гада́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник

Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
гада́вши

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Га]]

Гадати

2013-12-03T17:34:56Z

Яковець Олена:

Буква

2013-12-03T17:02:07Z

Яковець Олена: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RJMFr7eV_Us}}
{{#ev:youtube|KGV6rcJMeNQ}}
{{#ev:youtube|ch8WbaSoBKs}}

==Див. також==
===[http://doshkolenok.kiev.ua/skazki-legendy/413-litery-alfavit.html]===

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Літера Буква]===

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Буква

2013-12-03T17:00:15Z

Яковець Олена: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RJMFr7eV_Us}}
{{#ev:youtube|KGV6rcJMeNQ}}
{{#ev:youtube|ch8WbaSoBKs}}

==Див. також==
Веселе місто Алфавіт,
Йому сьогодні наш привіт!
До нього нам лягає путь —
У ньому літери живуть.
Живуть там літери в словах,
А кожне слово — звір чи птах,
Травиця чи барвистий цвіт.
Отож в похід за мною вслід!

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Літера Буква]===

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Буква

2013-12-03T16:59:06Z

Яковець Олена: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RJMFr7eV_Us}}
{{#ev:youtube|KGV6rcJMeNQ}}
{{#ev:youtube|ch8WbaSoBKs}}

==Див. також==
Веселе місто Алфавіт,
Йому сьогодні наш привіт!
До нього нам лягає путь —
У ньому літери живуть.
Живуть там літери в словах,
А кожне слово — звір чи птах,
Травиця чи барвистий цвіт.
Отож в похід за мною вслід!

3=[http://uk.wikipedia.org/wiki/Літера Буква]3=

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Буква

2013-12-03T16:53:19Z

Яковець Олена: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RJMFr7eV_Us}}
{{#ev:youtube|KGV6rcJMeNQ}}
{{#ev:youtube|ch8WbaSoBKs}}

==Див. також==
Веселе місто Алфавіт,
Йому сьогодні наш привіт!
До нього нам лягає путь —
У ньому літери живуть.
Живуть там літери в словах,
А кожне слово — звір чи птах,
Травиця чи барвистий цвіт.
Отож в похід за мною вслід!

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Буква

2013-12-03T16:46:36Z

Яковець Олена: /* Медіа */

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RJMFr7eV_Us}}
{{#ev:youtube|KGV6rcJMeNQ}}
{{#ev:youtube|ch8WbaSoBKs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Буква

2013-12-03T16:43:50Z

Яковець Олена:

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RJMFr7eV_Us}}
{{#ev:youtube|7Oaqj-bWRZk}}
{{#ev:youtube|nr_4xPcwwwo}}
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Агрус

2013-12-03T16:39:21Z

Яковець Олена:

'''А́грус, -су,''' м. = Аґрус. Драг. 7.1. См. '''[[аґрес]]'''.1)Крыжовникъ.Садочок собі зростив; в тому садкові понасаджував аґрусу та порічок на грядках (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Походжаючи стежкою, поміж кущами порічок та аґрусу, товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна (Леся Українка, III, 1952, 574); Аґрус є надзвичайно цінною ягідною рослиною (Юним мічурінцям.., 1955, 81).

==Сучасні словники==
Агрус - це швидкоспіла, високоврожайна культура.
Він дає хороші агрус, фото, Вирощування агрусу, опис, картинкиурожаї щорічно, при цьому ягоди аґрусу вживаються не лише стиглими, але і недозрілими. Рослина аґрусу є багаторічними кущами заввишки від 0,5 до 2 м з колючими втечами. Він легко розмножується кореневими нащадками, вкоріненням живців. Коріння аґрусу сидить в землі на глибині близько тридцяти сантиметрів. Оскільки аґрус не дуже морозостійкий, а в холодні безсніжні зими може підмерзати, то зимою його бажано укривати або утеплювати. До грунту, на якому вирощують аґрус, він невимогливий і прекрасно росте як на легенях, так і на важких по механічному складу грунтах. Але рослина не переносить кислі, заболочені, холодні грунти. Аґрус любить сонячне світло, це треба враховувати при посадці рослини. аґрусу висаджувати аґрус краще всього восени, в першій половині жовтня, щоб рослини могли нормально укорінятися до перших морозів. Весняна посадка має бути дуже ранньою, до початку розпускання бруньок. Ширина між рядами аґрусу має бути близько 1,5-2 метра, між кущами в ряду треба дотримуватися дистанції близько метра, залежно від сорту. Догляд за кущами аґрусу полягає в періодичному знищенні бур'янів і шкідників. Також у міру потреби треба проводити розпушування грунту, підгодівлю, полив і обрізання кущів. Для отримання хороших урожаїв радимо вносити органічні і фосфорно-калійні добрива з періодичністю через рік. Розрахунок кількості добрив на 1 кв. м: 45 г суперфосфату і 15 г хлористого калію або 100 г золи, а також 0,5 відер органічних добрив.
Аґрус має цінні дієтичні і лікувальні властивості. У ягодах знаходяться до 12% цукрів (в основному фруктоза і глюкоза), близько 2% органічних кислот, різні вітаміни, у тому числі C, D, Е, мінеральні речовини - калій, залізо. Його споживають у свіжому вигляді, варять варення і компоти. У травленні аґрус корисний при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при порушенні обміну речовин, особливо для людей, що страждають від зайвої повноти. Його рекомендують вживати при захворюваннях нічок і сечового міхура, при шкірних захворюваннях і авітамінозі.
===[http://sum.in.ua/s/agrus Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АҐРУС, у, чол.
1. Кущова рослина з колючими гілками та великими кисло-солодкими їстівними ягодами.
2. збірн. Ягоди цієї рослини. Балабашиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за аґрусом, вишнями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 223); Для виготовлення доброякісного вина.. смородину, аґрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колгоспник України, 7, 1956, 39).
===[ Універсальний словник-енциклопедія]===
АҐРУС
кущова рослина родини ломикаменевих, ягідна культура; поширений на пд. та в центрі Європи, в Пн. Африці та на Кавказі, вирощують бл. 50 видів; плоди - несправжні круглі або довгасті ягоди, голі або опушені, білого, жовтого, зеленого, червоного кольору; споживають свіжим і переробляють на джем, варення.
==Корисні властивості агрусу==
Агрус - це багаторічний чагарник, який у висоту виростає від 0, 5 м. до 1, 5 м. гілки агрусу мають рідкісні шипи. Ягоди відрізняються формою, кольором та розмірами, крім того, вони бувають неопушеними або опушеними. На колір плодів впливає сорт агрусу, тому зустрічаються зелені, жовті та червоні ягоди агрусу.
Усередині ягід є великий вміст насіння. Корисні властивості агрусу обумовлюються багатим хімічним складом. Саме про це ми сьогодні і розповімо детальніше.
Агрус широко поширений по всіх європейських країнах, країнах Північної Америки та Азії. У Росії, як і в більшості європейських країн з начала17 століття агрус був практично найпопулярнішою ягодою, але раніше він називався по-іншому - Берсенєв-Криж або Берсенєв. Звідси Берсеневская набережна, розташована в Москві завдяки палацовому саду, де садівники розводили Берсенєв, і отримала свою назву. Однак з настанням 20 століття агрус піддався хвороби - сферотека (це борошниста роса), і майже всі сорти були загублені. Цю хворобу агрусу завезли з Америки. До наших днів дійшли вижили і створені подальшої селекцією сорти агрусу.
Агрус, як і більшість садових ягід, містить в собі корисні властивості. Агрус багатий пектином, органічними кислотами, солями натрію, кальцію, калію, міді, магнію і дубильними речовинами. Агрус, за винятком винограду вважається калорійною ягодою. У 100 грамах агрусу містяться більше 50мл. вітаміну С, вітаміни РР і В1, рутин, каротин, багато заліза і фосфору.
===Хімічний склад===
Плоди агрусу багаті залізом, аскорбінової та фолієвої кислоти. У плодах агрусу міститься води - 88-98%, цукрів - 7, 2-13, 5%, кислот - 1, 2-2, 5%, пектинів 0, 64-1, 1%, крім цього ароматні і дубильні речовини, мінеральні солі.
===Цілющі властивості агрусу===
Плоди агрусу мають сечогінну дію, але мають і легким жовчогінну і послаблюючу дію. Ягоди агрусу також покращують кровотворення і стан організму в цілому, нормалізують обмінні процеси в організмі, зміцнюють стінки судин.
Агрус рекомендується вживати при гіпертонічній хворобі, ожирінні, захворюваннях серця, анемії і атеросклерозі. Корисний агрус і при шкірних висипах, недокрів'ї, у поєднанні з медом при частих крововиливах, для стимуляції жовчовиділення, оздоровлення кишечника. Рекомендований агрус і тим, хто страждає захворюваннями печінки, сечового міхура і нирок. Сік агрусу є відмінним освіжаючим засобом, до того ж благотворно впливає на обмін речовин.
Ягоди агрусу виводять з організму токсичні з'єднання, зокрема і радіоактивні. Сушені ягоди агрусу властивості свої зберігають практично повністю.
Людям, страждаючим ентеритом чи виразкову хворобу, особливо в стадії загострення радиться обмежити або взагалі виключити з раціону агрус, так як в ньому міститься велика кількість органічних кислот і клітковини.
===Застосування агрусу в медицині===
При захворюваннях сечового міхура і нирок в якості гарного сечогінний засіб радиться вживати свіжий агрус. При різних хворобах травного каналу, в тому числі хронічних запорах, буде корисно поїсти агрус.
Плоди агрусу також володіють освіжаючим, жовчогінну, сечогінну, кровоспинну, протизапальну і загальнозміцнюючу ефектом.
Свіжі плоди, або плоди у вигляді відвару призначають при нестачі в організмі заліза, міді, фосфору, при гіповітамінозі, хронічних запорах, кровотечах, при різних порушеннях в організмі обміну речовин (надмірна вага), гастроентероколіту, водянці, захворюваннях шкіри, авітамінозах А і С. Агрус вживають і для того, щоб зміцнити стінки кровоносних судин.
Компоти з ягід агрусу добре знижують температуру тіла і втамовують спрагу.
Вживати компоти радиться і при анемії, ожирінні, гіпертонічній хворобі, захворюваннях серця. У зрілих ягодах агрусу в два рази більше аскорбінової кислоти, ніж в зелених ягодах.
===Вживання в їжу===
Ягоди агрусу можна вживати як в свіжому вигляді, так і в переробленому. З подів цієї рослини варять желе, варення, пастилу, компоти.

==Як вирощувати агрус==
Ви думаєте що агрус має кислий смак і жорстку шкірку з купою колючок , сильно помиляєтеся. Ягоди у цього чагарника надзвичайно смачні, хороша солодкість і запашний аромат, і ще дуже корисна. Весь секрет вирощування агрусу в правильному сорті, який треба підбирати для вирощування в вашому регіоні, і який сподобається саме вам.

Як виростити "північний виноград"-агрус в саду , дачі. Фахівці вважають,що щоб ми могли пережити наші суворі зими за сезон кожна людина повинна з'їсти близько 20 кг. різних ягід.
Які корисні якості і властивості, притаманні агрусу.

Агрус належить до високоврожайних і економічно вигідних ягідних культурам. Але незважаючи на такі переваги агрус витратив свої позиції в промислових обсягах вирощування ягоди. А ось у садівників ягода агрусу користується великим і непідробним успіхом і популярністю. Велика частина садівників в саду і на дачі вирощують агрус.

Агрус дуже невибаглива культура, він може вирощується на всіх типах грунтів виростити його може кожен. При посадці агрусу в посадкову яму кладемо органічні добрива , як і для всіх ягідників, мінеральні добрива. На 2-3 рік навесні азотними добривами удобрюємо , а восени застосовуємо фосфорно-калійні.

Агрус дуже світлолюбний, і не любить високу вологість. Особливо при зеленому живцюванні , волога яка живительна для інших культур , агрусу вона не підходить , не любить він вологи.
===Обрізування агруса===
Агрус на одному посадковому місці може рости до 10 років, але після 6-8 років регулярного плодоношення не рекомендується подальше вирощування ягідної рослини. Ягода на агрусі починає дрібніти. Але існує омолоджуюча обрізка агрусу, яка допомагає продовжити період врожайності чагарнику.

На 5-й рік можна зрізати всі кущі молоді пагони відновляться. Для оновлення і омолодження кущів агрусу існує два варіанти.

1. Видалення старих кущів досягших 8-ми років, і у яких вже почали дрібніти ягоди, сильно хворіють. Потрібна заміна новими сортами і саджанцями чагарнику. Посадка нових саджанців рослини робиться в іншому місці, бо підсаджувати в теж місце не можна.

2.Обрізка агрусу-омолоджуюча, робиться навесні ,але можна і восени. Навесні обрізають агрус до розпускання бруньок дуже рано т.я він самий ранній вид ягідників за розпусканням бруньок.

Обрізка робиться так: зрізаються всі гілки і пагони в рівень з грунтом. У рік такого обрізання буде спостерігається тільки зростання нових пагонів, рости вони будуть добре. На другому році після обрізання чагарника відбудеться закладка плодових бруньок для ягід , а на 3-й рік отримуємо повноцінний урожай довгоочікуваних ягід.

Велике значення при вирощуванні агрусу має сорт. Наявність хорошого , якісного сорту, то успіх забезпечений.

Не дивлячись на те що агрус простий у вирощуванні , і його врожайність залежить від сорту куща, його необхідно формувати і обрізати, роблячи агрусу обрізку, кількість пагонів краще нормувати, і не допускати загущення.

Оптимальна кількість пагонів 6-8, кожен буде плодоносити близько 3-4 років. Потім коли приріст пагонів стане невеликим, цю 4-5 річну гілку потрібно буде обрізати на кущу. Навіть при такій омолоджувальнії обрізці агрусу, через 8-10 років потрібно буде цей кущ видаляти і робити йому заміну новими сортами . Не сприймає чагарник і загущення йому потрібно робити санітарну обрізку, видаляти сухі , хворі , підмерзлі пагони.

===Хвороби агрусу===

Є й труднощі при вирощуванні цієї "царської ягоди": трудомісткість, хвороби сортів агрусу - американська борошниста роса вона проявляється як (білий наліт покриває листя). Однак в останні десятиліття нашими вітчизняними селекціонерами виведено багато нових сортів агрусу, вони пройшли випробування і стійкі до борошнистої роси і зі слабошипними і середньошипними пагонами.

Хвороба агрусу це хвороба огнівка, висить ягода а потім бринь і все. Щоб цього не було потрібно обприскувати кущі агрусу до розпускання бруньок, також до цвітіння, після цвітіння. Оприскування робиться всіма дозволеними хімікатами, препаратами відповідні до агрусу.

До розпускання бруньок ми можемо провести обприскування агрусу мідь містящіми препаратами від хвороб та шкідників - це бордоською рідиною, а вже по зеленому листу до і після цвітіння від місцевих шкідників і стандартних хвороб. За 20 днів до збору ягоди "північного винограду", потрібно припинити всі обробки з аґрусу.

З року в рік на агрусі з'являється борошниста роса, огнівка, всихання пагонів - якщо у вас складається така погана ситуація з хворобами на аргусі то краще замінити сорт.

===Корисні властивості агрусу===

Агрус виводить з організму накопичену радіацію,відкладенні солі металів. Багато в агрусі і вітамінів C ,B. Унікальний склад ягоди агрусу ідеально поєднує в ягоді вітаміни , мінерали вони добре прийнятні для засвоєння людським организмом.Високе утримання в агрусі вітамінів C, B загартовує імунітет і кровоносну систему, пектин виводить з організму накопичені солі металів.

Агрус нормалізує кров'яний тиск, сприятливо впливає позитивно на нервову систему,що полегшує лікування при початковій анемії та інших недугах. Це одна із загальнодоступних ,найбільш корисних ягід в саду.

===Як зберегти агрус?===

В замороженому вигляді ця ягода агрусу добре піддається зберіганню при мінусових температурах і не втрачає своїх природних якостей після розморожування. На 80-90% зберігаються всі корисні і цінні речовини агрусу.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:596879859595.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Porzeczka_agrest_invicta_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рллрдо87.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щгшщг76.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Аґрус Вікіпедія]
*[http://agro-sad.com.ua/roslyny/yahidni-kultury/ahrus/ Все про сад]
*[http://fantom2.org.ua/publ/krasa_dushi_i_tila/zdorov39ja/agrus_kharchovi_ta_likuvalni_vlastivosti_agrusu_stravi_z_agrusu/29-1-0-1355 Агрус.Харчові та лікувальні властивості]

==Джерела та література==
*http://agroprom-ua.com/cat_a/774/
*http://world-and-man.ru/page/korisni-vlastivosti-agrusu
*http://www.frukta.ru/UKR/Jagoda2/Jgoda22-ua.html

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Аг]]

Буква

2013-12-03T16:27:47Z

Яковець Олена: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:реерImage3151.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letter_r16.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Три_века_Буква_М_Сытин_1912.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Файл:Img1.JPG

2013-12-03T16:27:31Z

Яковець Олена:

Файл:Три века Буква М Сытин 1912.jpg

2013-12-03T16:26:04Z

Яковець Олена:

Файл:Letter r16.gif

2013-12-03T16:25:20Z

Яковець Олена:

Файл:РеерImage3151.gif

2013-12-03T16:24:12Z

Яковець Олена:

Буква

2013-12-03T16:13:55Z

Яковець Олена: /* Сучасні словники */

==Словник Грінченка==
'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).

2. перен. Суто формальне значення чого-небудь. Геніальність і велич Леніна полягає в тому, що він умів відділяти суть марксизму від його букви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 148); — Нам просто важко повірити тільки букві вашого наказу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 176).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Буква

2013-12-03T16:11:37Z

Яковець Олена:

Буква

2013-12-03T16:09:36Z

Яковець Олена:

Буква

2013-12-03T16:07:15Z

Яковець Олена:

'''Буква, -ви, '''''ж. ''1) '''= [[Буквиця]]. '''2) Буква.Літера.Писар переписав свій утвір церковними буквами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Леся Українка, III, 1952, 545); По боках, де квіти рожі, в два ряди слова ясні (всі ж там букви прописні): «Раз ми в дружбі, то ворожі нам погрози не страшні!» (Павло Тичина, II, 1957, 326).
♦ Від букви до букви — від початку до кінця. — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 121).
1. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; літера.
Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.
Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.
З літер складають склади, з складів складають слова.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Бу]]

Агрус

2013-11-28T11:08:59Z

Яковець Олена: /* Сучасні словники */

Агрус

2013-11-28T10:53:35Z

Яковець Олена:

Користувач:Яковець Олена

2013-11-28T10:23:11Z

Яковець Олена: /* Електронна пошта */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Яковець Олена Олександрівна

===Спеціальність===
Менеджмент

===Група===
Мен-б-12-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
ktyf_zrjdtwm@mail.ru

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Яковець Олена

2013-11-28T10:21:00Z

Яковець Олена: /* Група */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Яковець Олена Олександрівна

===Спеціальність===
Менеджмент

===Група===
Мен-б-12-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Яковець Олена

2013-11-28T10:19:12Z

Яковець Олена: /* Спеціальність */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Яковець Олена Олександрівна

===Спеціальність===
Менеджмент

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Яковець Олена

2013-11-28T10:17:39Z

Яковець Олена: /* ПІБ */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Яковець Олена Олександрівна

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Яковець Олена

2013-11-28T10:14:41Z

Яковець Олена: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==