https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%AE%D1%80%D0%B0+%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BEКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2026-05-03T15:23:36ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BEВабко2014-12-04T21:47:42Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабко, '''''нар. ''Легко приманиваемо. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/vabko Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
ВАБКО, діал. Присл. до вабкий.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.<br />
Викликаючи захоплення, приваблюючи до себе своїми якостями, властивостями.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/Вабливо Вабливо]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Ва]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BEВабливо2014-12-04T21:47:13Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабливо, '''''нар. ''Привлекательно, прелестно. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВАБЛИВО. Присл. до вабливий.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.<br />
Викликаючи захоплення, приваблюючи до себе своїми якостями, властивостями.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко3.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/Вабко Вабко]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BEВабливо2014-12-04T21:45:40Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабливо, '''''нар. ''Привлекательно, прелестно. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВАБЛИВО. Присл. до вабливий.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко3.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/Вабко Вабко]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BEВабливо2014-12-04T21:41:38Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабливо, '''''нар. ''Привлекательно, прелестно. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BEВабко2014-12-04T21:39:26Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабко, '''''нар. ''Легко приманиваемо. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/vabko Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
ВАБКО, діал. Присл. до вабкий.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.<br />
Викликаючи захоплення, приваблюючи до себе своїми якостями, властивостями.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вабко3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BE3.jpgФайл:Вабко3.jpg2014-12-04T21:38:38Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BE2.jpgФайл:Вабко2.jpg2014-12-04T21:38:31Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BE1.jpgФайл:Вабко1.jpg2014-12-04T21:38:23Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Задовбувати2014-12-04T21:36:53Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.<br />
[[Категорія:За]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь.<br />
2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. <br />
[http://slovopedia.org.ua/57/53399/374465.html Словопедія]<br />
ЗАДОВБУВАТИ<br />
(-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195.<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задовбав1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал1.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJsMqbYoL4I}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 приставати]<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BBОпал2014-12-04T21:32:33Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/opal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1. Те саме, що паливо. — От бачу дві сохи, — сказала Маруся, — а де ж лати та крокви, та стовпи, та ворота? — Та попалила взимку потроху, бо опалу не було (Нечуй-Левицький, III, 1956, 337).<br />
2. Те саме, що запал <br />
З опалом — те саме, що З запалом (див. запал). Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок, VI, 1956, 238).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 700.<br />
===Додаткові словники===<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опал1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опал2.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|kVqPCmff1wY}}<br />
<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] <br />
[[Категорія:Оп]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BB2.jpgФайл:Опал2.jpg2014-12-04T21:31:57Z<p>Юра Ткаченко: Юра Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Опал2.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BB1.jpgФайл:Опал1.jpg2014-12-04T18:12:22Z<p>Юра Ткаченко: Юра Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Опал1.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BBОпал2014-12-04T18:11:24Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/opal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1. Те саме, що паливо. — От бачу дві сохи, — сказала Маруся, — а де ж лати та крокви, та стовпи, та ворота? — Та попалила взимку потроху, бо опалу не було (Нечуй-Левицький, III, 1956, 337).<br />
2. Те саме, що запал <br />
З опалом — те саме, що З запалом (див. запал). Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок, VI, 1956, 238).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 700.<br />
===Додаткові словники===<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|kVqPCmff1wY}}<br />
<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] <br />
[[Категорія:Оп]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BEВабко2014-12-04T16:36:24Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабко, '''''нар. ''Легко приманиваемо. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/vabko Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
ВАБКО, діал. Присл. до вабкий.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.<br />
Викликаючи захоплення, приваблюючи до себе своїми якостями, властивостями.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BEВабко2014-12-03T17:51:54Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабко, '''''нар. ''Легко приманиваемо. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/vabko Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
ВАБКО, діал. Присл. до вабкий.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.<br />
Викликаючи захоплення, приваблюючи до себе своїми якостями, властивостями.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BBОпал2014-12-03T17:51:10Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/opal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1. Те саме, що паливо. — От бачу дві сохи, — сказала Маруся, — а де ж лати та крокви, та стовпи, та ворота? — Та попалила взимку потроху, бо опалу не було (Нечуй-Левицький, III, 1956, 337).<br />
2. Те саме, що запал <br />
З опалом — те саме, що З запалом (див. запал). Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок, VI, 1956, 238).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 700.<br />
===Додаткові словники===<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|42iyd_SA1Es}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] <br />
[[Категорія:Оп]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BBОпал2014-12-03T17:50:56Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/opal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1. Те саме, що паливо. — От бачу дві сохи, — сказала Маруся, — а де ж лати та крокви, та стовпи, та ворота? — Та попалила взимку потроху, бо опалу не було (Нечуй-Левицький, III, 1956, 337).<br />
2. Те саме, що запал <br />
З опалом — те саме, що З запалом (див. запал). Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок, VI, 1956, 238).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 700.<br />
===Додаткові словники===<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|42iyd_SA1Es}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] <br />
[[Категорія:Оп]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BEВабко2014-12-03T17:45:41Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Вабко, '''''нар. ''Легко приманиваемо. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B5%D0%B4Кед2014-12-03T17:44:37Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Кед, '''''нар. ''= '''Кедь. '''''Тоді співала, кед єсь сина колихала. ''Гол. І. 172.<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
'''кедь''' adv. W.U.= коли, when.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
[[Категорія:Ке]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приклеювати2014-12-03T16:54:17Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приклеювати, -ле́юю, -єш, '''сов. в. '''приклеїти, -кле́ю, -їш, '''''гл. ''Приклеивать, приклеить. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/pryklejuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник]<br />
<br />
ПРИКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: — Не подобається мені твоя стаття, Васю, не комсомольська вона... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 122); За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев'яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (Вечірній Київ, 12.III 1969, 4); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 74); <br />
// у сполуч. із сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється. Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: «принципова дамочка» (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 112).<br />
<br />
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47613-pryklejuvaty.html Словарь Українсько мови(упорядкував Борис Грінченко)]<br />
<br />
Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140901/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]<br />
<br />
Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. || у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|QGf5xZWO0pE}}<br />
{{#ev:youtube|4zeBDhkGKg8}}<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%97%D1%82%D0%B8 Клеїти]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приставати2014-11-30T21:24:34Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приставати, -таю, -єш, '''сов. в. '''пристати, -тану, -неш, '''''гл. ''1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. ''Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. ''Стор. МПр. 114. ''Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. ''Мет. 59. ''З яким пристаєш, сам таким стаєш. ''Ном. № 5988. ''Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. ''Грин. II. 12. '''Пристати у прийми'''. См. '''Прийми. '''3) Приставать, пристать, прилипнуть. ''Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. ''Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. ''Пристало, як свині наритники. ''Ном. № 11207. ''Не ж тобі, Марусю, не сподоба, не пристав чепець до лоба. ''Мет. 209. ''Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. ''Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. ''Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. ''Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. ''Моєму миленькому волики пристали. ''Чуб. V. 403. ''Ой став коник приставати. ''Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? ''Грин. III. 614. ''Ні, я на такий суд не пристану! Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку. ''Св. Л. 53. 8) '''Пристає, пристало серце до... '''Любить, полюбить кого. ''Пристало серденько моє до твого. ''Мет. 6. ''Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. ''Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. ''Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. ''Гн. II. 28. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/prystavaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
'''ПРИСТАВАТИ''', таю, таєш, недок., ПРИСТАТИ, ану, анеш, док.<br />
1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис, 1864, № 8990); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого,.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 56); <br />
// Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний, IV, 1955, 249); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні матками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (Андрій Головко, II, 1957, 107); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); <br />
// Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 418); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 270); <br />
// перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 151); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231). <br />
Сон не пристає (не приставав) до кого — кому-небудь ве спиться (не спалося). Надія підхопилась. Сон уже не приставав до неї (Яків Баш, Надія, 1960, 373). <br />
<br />
♦ '''Пристала душа''' (душка, серце, серденько і т. ін.) до кого—чого; Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого—чого — хтось полюбив, уподобав кого-, що-небудь. <br />
<br />
♦ розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). — Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, — мовила Катря (Панас Мирний, IV, 1955, 292); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).<br />
<br />
♦ перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка, II, 1951, 284); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний, IV, 1955, 159).<br />
<br />
♦ розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: — Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (Нечуй-Левицький, VI, 1956, 379); <br />
// з ким—чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться, [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний, V, 1955, 237); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 319); <br />
// перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав де Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 354); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний, V, 1955, 221); — Сама знаєш, для чого я так вирядилася. Щоб не звертали уваги оці.. прокляті падлюки [фашисти]. Як забачать молоденьку дівчину.. так і пристають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) з ножем до горла див. ніж 1; Приставати (пристати) реп'яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп'ях ([шевська] смола, муха у спасівку і т. ін.) — те саме, що Приставати (пристати) з ножем до горла (див. ніж 1). — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалась Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); Роями цілими вони глотилися по селу, швендяли по полю, по хатах.<br />
<br />
♦ до чого, куди, де, також у сполуч. із сл. до берега. Те саме, що причалювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок, I, 1955, 90); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); — Ти, Іване, до берега приставай, — крикнув пан до одного з гребців, — а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний, I, 1954, 312); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді,.. Інна Варламова перша пристає до берега (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 306); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м'яко пристала до землі (Юрій Яновський, II, 1958, 198); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) до берега якого — знаходити своє місце в житті, обирати професію, місце роботи і т. ін. — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега, — говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 281); Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 88).<br />
<br />
♦ перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав,.. де вона пристала на життя (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Любов Яновська, I, 1959, 39); <br />
// до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. Два роки терпів Тарас таку «науку», а наостанці мусив втекти в містечко Лисянку, де пристав до маляра-диякона (Панас Мирний, V, 1955, 309); <br />
// до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Після празників Горпина вийшла й собі заміж. Молодий тут уже пристав до молодої (Панас Мирний, I, 1954, 61); Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик (Іван Франко, I, 1955, 12); Відразу ж, як втік від Надії, Лигун прибився в село Бабаї і пристав до модистки Векли (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 87). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) в прийми див. прийми; Пристати на ґрунт, заст. — придбавши земельний наділ, оселитися де-небудь постійно. Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (Іван Франко, IV, 1950, 27).<br />
<br />
♦ розм. '''Погоджуватися з ким-небудь у чомусь''', давати згоду на щось. Остигло [остогидло] Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 121); — Пристаєте на мою ціну? (Іван Франко, III, 1950, 70); Карпо пристав на те, щоб давати половину груш Лаврінові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 339); <br />
// також з інфін. Погоджуватися щось зробити. Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 38). <br />
Приставати (пристати) на мир (угоду і т. ін.) — погоджуватися укласти мир (угоду і т. ін.) з ким-небудь. — Твоє військо побите? — спитала вона в Саіба. — Побите, і я пристав на безчесний мир з Карапетом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); Приставати (пристати) на мову яку — погоджуватися з ким-небудь у чомусь. — Дурниця! — Про мене, нехай, нехай буде дурниця.., тільки нас не вплутуй, — сказав Хома. — Ми на цю мову не пристаємо (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Не пристала мати на ту мову, Одружила сина з ким хотіла, Як хотіла — справила весілля (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 115).<br />
<br />
♦ кому, до чого, розм. '''Гармоніювати з зовнішністю'''; пасувати. Білий шовк чудово приставав до чорних брів, до чорних очей, до рум'яного лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); [Іван:] Скинув би ти.. зовсім козацький жупан, не пристав він тобі! (Степан Васильченко, III, 1960, 24); Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127); * Образно. О ви, що полягли в таку смутну весну, як вдарили недосвіти-морози, — нащадки не складуть вінців вам на труну, вам не квітки пристали, тільки сльози (Леся Українка, I, 1951, 185); <br />
<br />
// перен. '''Відповідати''' (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Він, очевидячки, з тим довгим волоссям не приставав докладно до того образу, що вона створила в своїй уяві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); [Груїчева:] Так же довго тривати не може,.. гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка, II, 1951, 56); [Степан:] Ну, чи пристала така одежа до чорної роботи? (Марко Кропивницький, II, 1958, 46). <br />
Приставати (пристати) до лиця (виду) кому — бути до лиця, личити, пасувати. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Пристало як корові сідло (як свині в дощ, як свині наритники і т. ін.) — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.<br />
<br />
♦ перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням). Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів, бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли: не ті часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); — Хіба ж пристало козакові Отут сидіть! — промовив я. — У темнім лузі, у діброві Витає славонька моя (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); [Іван:] Знаєте, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорить пусті слова!.. (Карпенко-Карий, III, 1961, 13).<br />
<br />
♦ '''Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми'''. Степан знов став поганяти коні. Вони зразу підхоплювали, потім швидко приставали та й ішли собі ходою, незважаючи на батіг (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 40); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці. — Це будуть підвозити тих, що приставатимуть (Василь Козаченко, Ціна життя, 1960, 116); Їхав раз дядько поганою конякою, а вона й пристала, так він сам запрігся, а коня прив'язав до воза (Україна сміється, I, 1960, 286); Коло корчми стали [тройки] — Дати коням одпочити, Та й дружки пристали Співаючи (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Чим більше йшли, тим важчою здавалась овеча тушка. Незабаром Віктор і Олексій пристали (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 349); <br />
// з інфін. Стомлюватися щось робити. Я пристав шугати поглядом з кінця в кінець земної кулі. Містер Ейбл, проте, навіть не втомився (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 45).<br />
<br />
♦ тільки недок., з ким, діал. Приятелювати. З яким пристаєш, сам таким стаєш (Номис, 1864, № 116); З Гриньком уже ніхто не хотів приставати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 340); — Ти мені з ним [Гущею] — гляди — не приставай, бо як побачу, пане добродзею, то... (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 12).<br />
<br />
♦ мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури). Трикутники пристали.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 33.Коментарі (0)<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJi7UtmHh8c}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Автор: Ткаченко Юрій]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приставати2014-11-30T21:24:10Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приставати, -таю, -єш, '''сов. в. '''пристати, -тану, -неш, '''''гл. ''1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. ''Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. ''Стор. МПр. 114. ''Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. ''Мет. 59. ''З яким пристаєш, сам таким стаєш. ''Ном. № 5988. ''Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. ''Грин. II. 12. '''Пристати у прийми'''. См. '''Прийми. '''3) Приставать, пристать, прилипнуть. ''Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. ''Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. ''Пристало, як свині наритники. ''Ном. № 11207. ''Не ж тобі, Марусю, не сподоба, не пристав чепець до лоба. ''Мет. 209. ''Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. ''Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. ''Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. ''Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. ''Моєму миленькому волики пристали. ''Чуб. V. 403. ''Ой став коник приставати. ''Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? ''Грин. III. 614. ''Ні, я на такий суд не пристану! Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку. ''Св. Л. 53. 8) '''Пристає, пристало серце до... '''Любить, полюбить кого. ''Пристало серденько моє до твого. ''Мет. 6. ''Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. ''Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. ''Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. ''Гн. II. 28. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/prystavaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
'''ПРИСТАВАТИ''', таю, таєш, недок., ПРИСТАТИ, ану, анеш, док.<br />
1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис, 1864, № 8990); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого,.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 56); <br />
// Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний, IV, 1955, 249); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні матками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (Андрій Головко, II, 1957, 107); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); <br />
// Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 418); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 270); <br />
// перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 151); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231). <br />
Сон не пристає (не приставав) до кого — кому-небудь ве спиться (не спалося). Надія підхопилась. Сон уже не приставав до неї (Яків Баш, Надія, 1960, 373). <br />
<br />
♦ '''Пристала душа''' (душка, серце, серденько і т. ін.) до кого—чого; Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого—чого — хтось полюбив, уподобав кого-, що-небудь. <br />
<br />
♦ розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). — Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, — мовила Катря (Панас Мирний, IV, 1955, 292); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).<br />
<br />
♦ перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка, II, 1951, 284); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний, IV, 1955, 159).<br />
<br />
♦ розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: — Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (Нечуй-Левицький, VI, 1956, 379); <br />
// з ким—чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться, [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний, V, 1955, 237); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 319); <br />
// перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав де Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 354); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний, V, 1955, 221); — Сама знаєш, для чого я так вирядилася. Щоб не звертали уваги оці.. прокляті падлюки [фашисти]. Як забачать молоденьку дівчину.. так і пристають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) з ножем до горла див. ніж 1; Приставати (пристати) реп'яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп'ях ([шевська] смола, муха у спасівку і т. ін.) — те саме, що Приставати (пристати) з ножем до горла (див. ніж 1). — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалась Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); Роями цілими вони глотилися по селу, швендяли по полю, по хатах.<br />
<br />
♦ до чого, куди, де, також у сполуч. із сл. до берега. Те саме, що причалювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок, I, 1955, 90); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); — Ти, Іване, до берега приставай, — крикнув пан до одного з гребців, — а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний, I, 1954, 312); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді,.. Інна Варламова перша пристає до берега (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 306); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м'яко пристала до землі (Юрій Яновський, II, 1958, 198); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) до берега якого — знаходити своє місце в житті, обирати професію, місце роботи і т. ін. — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега, — говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 281); Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 88).<br />
<br />
♦ перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав,.. де вона пристала на життя (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Любов Яновська, I, 1959, 39); <br />
// до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. Два роки терпів Тарас таку «науку», а наостанці мусив втекти в містечко Лисянку, де пристав до маляра-диякона (Панас Мирний, V, 1955, 309); <br />
// до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Після празників Горпина вийшла й собі заміж. Молодий тут уже пристав до молодої (Панас Мирний, I, 1954, 61); Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик (Іван Франко, I, 1955, 12); Відразу ж, як втік від Надії, Лигун прибився в село Бабаї і пристав до модистки Векли (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 87). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) в прийми див. прийми; Пристати на ґрунт, заст. — придбавши земельний наділ, оселитися де-небудь постійно. Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (Іван Франко, IV, 1950, 27).<br />
<br />
♦ розм. '''Погоджуватися з ким-небудь у чомусь''', давати згоду на щось. Остигло [остогидло] Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 121); — Пристаєте на мою ціну? (Іван Франко, III, 1950, 70); Карпо пристав на те, щоб давати половину груш Лаврінові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 339); <br />
// також з інфін. Погоджуватися щось зробити. Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 38). <br />
Приставати (пристати) на мир (угоду і т. ін.) — погоджуватися укласти мир (угоду і т. ін.) з ким-небудь. — Твоє військо побите? — спитала вона в Саіба. — Побите, і я пристав на безчесний мир з Карапетом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); Приставати (пристати) на мову яку — погоджуватися з ким-небудь у чомусь. — Дурниця! — Про мене, нехай, нехай буде дурниця.., тільки нас не вплутуй, — сказав Хома. — Ми на цю мову не пристаємо (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Не пристала мати на ту мову, Одружила сина з ким хотіла, Як хотіла — справила весілля (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 115).<br />
<br />
♦ кому, до чого, розм. '''Гармоніювати з зовнішністю'''; пасувати. Білий шовк чудово приставав до чорних брів, до чорних очей, до рум'яного лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); [Іван:] Скинув би ти.. зовсім козацький жупан, не пристав він тобі! (Степан Васильченко, III, 1960, 24); Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127); * Образно. О ви, що полягли в таку смутну весну, як вдарили недосвіти-морози, — нащадки не складуть вінців вам на труну, вам не квітки пристали, тільки сльози (Леся Українка, I, 1951, 185); <br />
<br />
// перен. '''Відповідати''' (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Він, очевидячки, з тим довгим волоссям не приставав докладно до того образу, що вона створила в своїй уяві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); [Груїчева:] Так же довго тривати не може,.. гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка, II, 1951, 56); [Степан:] Ну, чи пристала така одежа до чорної роботи? (Марко Кропивницький, II, 1958, 46). <br />
Приставати (пристати) до лиця (виду) кому — бути до лиця, личити, пасувати. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Пристало як корові сідло (як свині в дощ, як свині наритники і т. ін.) — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.<br />
<br />
♦ перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням). Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів, бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли: не ті часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); — Хіба ж пристало козакові Отут сидіть! — промовив я. — У темнім лузі, у діброві Витає славонька моя (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); [Іван:] Знаєте, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорить пусті слова!.. (Карпенко-Карий, III, 1961, 13).<br />
♦ '''Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми'''. Степан знов став поганяти коні. Вони зразу підхоплювали, потім швидко приставали та й ішли собі ходою, незважаючи на батіг (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 40); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці. — Це будуть підвозити тих, що приставатимуть (Василь Козаченко, Ціна життя, 1960, 116); Їхав раз дядько поганою конякою, а вона й пристала, так він сам запрігся, а коня прив'язав до воза (Україна сміється, I, 1960, 286); Коло корчми стали [тройки] — Дати коням одпочити, Та й дружки пристали Співаючи (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Чим більше йшли, тим важчою здавалась овеча тушка. Незабаром Віктор і Олексій пристали (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 349); <br />
// з інфін. Стомлюватися щось робити. Я пристав шугати поглядом з кінця в кінець земної кулі. Містер Ейбл, проте, навіть не втомився (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 45).<br />
<br />
♦ тільки недок., з ким, діал. Приятелювати. З яким пристаєш, сам таким стаєш (Номис, 1864, № 116); З Гриньком уже ніхто не хотів приставати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 340); — Ти мені з ним [Гущею] — гляди — не приставай, бо як побачу, пане добродзею, то... (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 12).<br />
<br />
♦ мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури). Трикутники пристали.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 33.Коментарі (0)<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJi7UtmHh8c}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Автор: Ткаченко Юрій]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приставати2014-11-30T21:23:11Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приставати, -таю, -єш, '''сов. в. '''пристати, -тану, -неш, '''''гл. ''1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. ''Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. ''Стор. МПр. 114. ''Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. ''Мет. 59. ''З яким пристаєш, сам таким стаєш. ''Ном. № 5988. ''Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. ''Грин. II. 12. '''Пристати у прийми'''. См. '''Прийми. '''3) Приставать, пристать, прилипнуть. ''Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. ''Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. ''Пристало, як свині наритники. ''Ном. № 11207. ''Не ж тобі, Марусю, не сподоба, не пристав чепець до лоба. ''Мет. 209. ''Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. ''Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. ''Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. ''Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. ''Моєму миленькому волики пристали. ''Чуб. V. 403. ''Ой став коник приставати. ''Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? ''Грин. III. 614. ''Ні, я на такий суд не пристану! Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку. ''Св. Л. 53. 8) '''Пристає, пристало серце до... '''Любить, полюбить кого. ''Пристало серденько моє до твого. ''Мет. 6. ''Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. ''Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. ''Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. ''Гн. II. 28. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/prystavaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
'''ПРИСТАВАТИ''', таю, таєш, недок., ПРИСТАТИ, ану, анеш, док.<br />
1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис, 1864, № 8990); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого,.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 56); <br />
// Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний, IV, 1955, 249); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні матками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (Андрій Головко, II, 1957, 107); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); <br />
// Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 418); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 270); <br />
// перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 151); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231). <br />
Сон не пристає (не приставав) до кого — кому-небудь ве спиться (не спалося). Надія підхопилась. Сон уже не приставав до неї (Яків Баш, Надія, 1960, 373). <br />
<br />
♦ '''Пристала душа''' (душка, серце, серденько і т. ін.) до кого—чого; Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого—чого — хтось полюбив, уподобав кого-, що-небудь. <br />
2. розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). — Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, — мовила Катря (Панас Мирний, IV, 1955, 292); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).<br />
3. перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка, II, 1951, 284); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний, IV, 1955, 159).<br />
4. розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: — Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (Нечуй-Левицький, VI, 1956, 379); <br />
// з ким—чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться, [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний, V, 1955, 237); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 319); <br />
// перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав де Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 354); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний, V, 1955, 221); — Сама знаєш, для чого я так вирядилася. Щоб не звертали уваги оці.. прокляті падлюки [фашисти]. Як забачать молоденьку дівчину.. так і пристають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) з ножем до горла див. ніж 1; Приставати (пристати) реп'яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп'ях ([шевська] смола, муха у спасівку і т. ін.) — те саме, що Приставати (пристати) з ножем до горла (див. ніж 1). — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалась Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); Роями цілими вони глотилися по селу, швендяли по полю, по хатах.<br />
<br />
♦ до чого, куди, де, також у сполуч. із сл. до берега. Те саме, що причалювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок, I, 1955, 90); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); — Ти, Іване, до берега приставай, — крикнув пан до одного з гребців, — а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний, I, 1954, 312); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді,.. Інна Варламова перша пристає до берега (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 306); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м'яко пристала до землі (Юрій Яновський, II, 1958, 198); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) до берега якого — знаходити своє місце в житті, обирати професію, місце роботи і т. ін. — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега, — говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 281); Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 88).<br />
♦ перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав,.. де вона пристала на життя (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Любов Яновська, I, 1959, 39); <br />
// до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. Два роки терпів Тарас таку «науку», а наостанці мусив втекти в містечко Лисянку, де пристав до маляра-диякона (Панас Мирний, V, 1955, 309); <br />
// до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Після празників Горпина вийшла й собі заміж. Молодий тут уже пристав до молодої (Панас Мирний, I, 1954, 61); Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик (Іван Франко, I, 1955, 12); Відразу ж, як втік від Надії, Лигун прибився в село Бабаї і пристав до модистки Векли (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 87). <br />
♦ '''Приставати''' (пристати) в прийми див. прийми; Пристати на ґрунт, заст. — придбавши земельний наділ, оселитися де-небудь постійно. Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (Іван Франко, IV, 1950, 27).<br />
<br />
♦ розм. '''Погоджуватися з ким-небудь у чомусь''', давати згоду на щось. Остигло [остогидло] Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 121); — Пристаєте на мою ціну? (Іван Франко, III, 1950, 70); Карпо пристав на те, щоб давати половину груш Лаврінові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 339); <br />
// також з інфін. Погоджуватися щось зробити. '''Довго''' паніматка не приставала віддати Масю в науку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 38). <br />
Приставати (пристати) на мир (угоду і т. ін.) — погоджуватися укласти мир (угоду і т. ін.) з ким-небудь. — Твоє військо побите? — спитала вона в Саіба. — Побите, і я пристав на безчесний мир з Карапетом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); Приставати (пристати) на мову яку — погоджуватися з ким-небудь у чомусь. — Дурниця! — Про мене, нехай, нехай буде дурниця.., тільки нас не вплутуй, — сказав Хома. — Ми на цю мову не пристаємо (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Не пристала мати на ту мову, Одружила сина з ким хотіла, Як хотіла — справила весілля (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 115).<br />
♦ кому, до чого, розм. '''Гармоніювати з зовнішністю'''; пасувати. Білий шовк чудово приставав до чорних брів, до чорних очей, до рум'яного лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); [Іван:] Скинув би ти.. зовсім козацький жупан, не пристав він тобі! (Степан Васильченко, III, 1960, 24); Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127); * Образно. О ви, що полягли в таку смутну весну, як вдарили недосвіти-морози, — нащадки не складуть вінців вам на труну, вам не квітки пристали, тільки сльози (Леся Українка, I, 1951, 185); <br />
// перен. '''Відповідати''' (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Він, очевидячки, з тим довгим волоссям не приставав докладно до того образу, що вона створила в своїй уяві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); [Груїчева:] Так же довго тривати не може,.. гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка, II, 1951, 56); [Степан:] Ну, чи пристала така одежа до чорної роботи? (Марко Кропивницький, II, 1958, 46). <br />
Приставати (пристати) до лиця (виду) кому — бути до лиця, личити, пасувати. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Пристало як корові сідло (як свині в дощ, як свині наритники і т. ін.) — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.<br />
♦ перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням). Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів, бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли: не ті часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); — Хіба ж пристало козакові Отут сидіть! — промовив я. — У темнім лузі, у діброві Витає славонька моя (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); [Іван:] Знаєте, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорить пусті слова!.. (Карпенко-Карий, III, 1961, 13).<br />
♦ '''Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми'''. Степан знов став поганяти коні. Вони зразу підхоплювали, потім швидко приставали та й ішли собі ходою, незважаючи на батіг (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 40); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці. — Це будуть підвозити тих, що приставатимуть (Василь Козаченко, Ціна життя, 1960, 116); Їхав раз дядько поганою конякою, а вона й пристала, так він сам запрігся, а коня прив'язав до воза (Україна сміється, I, 1960, 286); Коло корчми стали [тройки] — Дати коням одпочити, Та й дружки пристали Співаючи (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Чим більше йшли, тим важчою здавалась овеча тушка. Незабаром Віктор і Олексій пристали (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 349); <br />
// з інфін. Стомлюватися щось робити. Я пристав шугати поглядом з кінця в кінець земної кулі. Містер Ейбл, проте, навіть не втомився (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 45).<br />
♦ тільки недок., з ким, діал. Приятелювати. З яким пристаєш, сам таким стаєш (Номис, 1864, № 116); З Гриньком уже ніхто не хотів приставати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 340); — Ти мені з ним [Гущею] — гляди — не приставай, бо як побачу, пане добродзею, то... (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 12).<br />
♦ мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури). Трикутники пристали.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 33.Коментарі (0)<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJi7UtmHh8c}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Автор: Ткаченко Юрій]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приставати2014-11-30T21:22:17Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приставати, -таю, -єш, '''сов. в. '''пристати, -тану, -неш, '''''гл. ''1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. ''Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. ''Стор. МПр. 114. ''Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. ''Мет. 59. ''З яким пристаєш, сам таким стаєш. ''Ном. № 5988. ''Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. ''Грин. II. 12. '''Пристати у прийми'''. См. '''Прийми. '''3) Приставать, пристать, прилипнуть. ''Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. ''Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. ''Пристало, як свині наритники. ''Ном. № 11207. ''Не ж тобі, Марусю, не сподоба, не пристав чепець до лоба. ''Мет. 209. ''Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. ''Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. ''Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. ''Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. ''Моєму миленькому волики пристали. ''Чуб. V. 403. ''Ой став коник приставати. ''Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? ''Грин. III. 614. ''Ні, я на такий суд не пристану! Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку. ''Св. Л. 53. 8) '''Пристає, пристало серце до... '''Любить, полюбить кого. ''Пристало серденько моє до твого. ''Мет. 6. ''Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. ''Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. ''Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. ''Гн. II. 28. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/prystavaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
'''ПРИСТАВАТИ''', таю, таєш, недок., ПРИСТАТИ, ану, анеш, док.<br />
1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис, 1864, № 8990); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого,.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 56); <br />
// Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний, IV, 1955, 249); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні матками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (Андрій Головко, II, 1957, 107); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); <br />
// Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 418); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 270); <br />
// перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 151); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231). <br />
Сон не пристає (не приставав) до кого — кому-небудь ве спиться (не спалося). Надія підхопилась. Сон уже не приставав до неї (Яків Баш, Надія, 1960, 373). <br />
<br />
♦ '''Пристала душа''' (душка, серце, серденько і т. ін.) до кого—чого; Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого—чого — хтось полюбив, уподобав кого-, що-небудь. <br />
2. розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). — Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, — мовила Катря (Панас Мирний, IV, 1955, 292); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).<br />
3. перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка, II, 1951, 284); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний, IV, 1955, 159).<br />
4. розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: — Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (Нечуй-Левицький, VI, 1956, 379); <br />
// з ким—чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться, [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний, V, 1955, 237); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 319); <br />
// перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав де Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 354); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний, V, 1955, 221); — Сама знаєш, для чого я так вирядилася. Щоб не звертали уваги оці.. прокляті падлюки [фашисти]. Як забачать молоденьку дівчину.. так і пристають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) з ножем до горла див. ніж 1; Приставати (пристати) реп'яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп'ях ([шевська] смола, муха у спасівку і т. ін.) — те саме, що Приставати (пристати) з ножем до горла (див. ніж 1). — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалась Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); Роями цілими вони глотилися по селу, швендяли по полю, по хатах.<br />
5. до чого, куди, де, також у сполуч. із сл. до берега. Те саме, що причалювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок, I, 1955, 90); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); — Ти, Іване, до берега приставай, — крикнув пан до одного з гребців, — а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний, I, 1954, 312); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді,.. Інна Варламова перша пристає до берега (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 306); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м'яко пристала до землі (Юрій Яновський, II, 1958, 198); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) до берега якого — знаходити своє місце в житті, обирати професію, місце роботи і т. ін. — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега, — говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 281); Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 88).<br />
6. перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав,.. де вона пристала на життя (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Любов Яновська, I, 1959, 39); <br />
// до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. Два роки терпів Тарас таку «науку», а наостанці мусив втекти в містечко Лисянку, де пристав до маляра-диякона (Панас Мирний, V, 1955, 309); <br />
// до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Після празників Горпина вийшла й собі заміж. Молодий тут уже пристав до молодої (Панас Мирний, I, 1954, 61); Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик (Іван Франко, I, 1955, 12); Відразу ж, як втік від Надії, Лигун прибився в село Бабаї і пристав до модистки Векли (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 87). <br />
♦ '''Приставати''' (пристати) в прийми див. прийми; Пристати на ґрунт, заст. — придбавши земельний наділ, оселитися де-небудь постійно. Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (Іван Франко, IV, 1950, 27).<br />
<br />
♦ розм. '''Погоджуватися з ким-небудь у чомусь''', давати згоду на щось. Остигло [остогидло] Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 121); — Пристаєте на мою ціну? (Іван Франко, III, 1950, 70); Карпо пристав на те, щоб давати половину груш Лаврінові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 339); <br />
// також з інфін. Погоджуватися щось зробити. Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 38). <br />
Приставати (пристати) на мир (угоду і т. ін.) — погоджуватися укласти мир (угоду і т. ін.) з ким-небудь. — Твоє військо побите? — спитала вона в Саіба. — Побите, і я пристав на безчесний мир з Карапетом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); Приставати (пристати) на мову яку — погоджуватися з ким-небудь у чомусь. — Дурниця! — Про мене, нехай, нехай буде дурниця.., тільки нас не вплутуй, — сказав Хома. — Ми на цю мову не пристаємо (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Не пристала мати на ту мову, Одружила сина з ким хотіла, Як хотіла — справила весілля (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 115).<br />
♦ кому, до чого, розм. '''Гармоніювати з зовнішністю'''; пасувати. Білий шовк чудово приставав до чорних брів, до чорних очей, до рум'яного лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); [Іван:] Скинув би ти.. зовсім козацький жупан, не пристав він тобі! (Степан Васильченко, III, 1960, 24); Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127); * Образно. О ви, що полягли в таку смутну весну, як вдарили недосвіти-морози, — нащадки не складуть вінців вам на труну, вам не квітки пристали, тільки сльози (Леся Українка, I, 1951, 185); <br />
// перен. '''Відповідати''' (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Він, очевидячки, з тим довгим волоссям не приставав докладно до того образу, що вона створила в своїй уяві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); [Груїчева:] Так же довго тривати не може,.. гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка, II, 1951, 56); [Степан:] Ну, чи пристала така одежа до чорної роботи? (Марко Кропивницький, II, 1958, 46). <br />
Приставати (пристати) до лиця (виду) кому — бути до лиця, личити, пасувати. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Пристало як корові сідло (як свині в дощ, як свині наритники і т. ін.) — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.<br />
♦ перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням). Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів, бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли: не ті часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); — Хіба ж пристало козакові Отут сидіть! — промовив я. — У темнім лузі, у діброві Витає славонька моя (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); [Іван:] Знаєте, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорить пусті слова!.. (Карпенко-Карий, III, 1961, 13).<br />
♦ '''Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми'''. Степан знов став поганяти коні. Вони зразу підхоплювали, потім швидко приставали та й ішли собі ходою, незважаючи на батіг (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 40); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці. — Це будуть підвозити тих, що приставатимуть (Василь Козаченко, Ціна життя, 1960, 116); Їхав раз дядько поганою конякою, а вона й пристала, так він сам запрігся, а коня прив'язав до воза (Україна сміється, I, 1960, 286); Коло корчми стали [тройки] — Дати коням одпочити, Та й дружки пристали Співаючи (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Чим більше йшли, тим важчою здавалась овеча тушка. Незабаром Віктор і Олексій пристали (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 349); <br />
// з інфін. Стомлюватися щось робити. Я пристав шугати поглядом з кінця в кінець земної кулі. Містер Ейбл, проте, навіть не втомився (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 45).<br />
♦ тільки недок., з ким, діал. Приятелювати. З яким пристаєш, сам таким стаєш (Номис, 1864, № 116); З Гриньком уже ніхто не хотів приставати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 340); — Ти мені з ним [Гущею] — гляди — не приставай, бо як побачу, пане добродзею, то... (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 12).<br />
♦ мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури). Трикутники пристали.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 33.Коментарі (0)<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJi7UtmHh8c}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Автор: Ткаченко Юрій]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приставати2014-11-30T21:21:08Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приставати, -таю, -єш, '''сов. в. '''пристати, -тану, -неш, '''''гл. ''1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. ''Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. ''Стор. МПр. 114. ''Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. ''Мет. 59. ''З яким пристаєш, сам таким стаєш. ''Ном. № 5988. ''Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. ''Грин. II. 12. '''Пристати у прийми'''. См. '''Прийми. '''3) Приставать, пристать, прилипнуть. ''Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. ''Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. ''Пристало, як свині наритники. ''Ном. № 11207. ''Не ж тобі, Марусю, не сподоба, не пристав чепець до лоба. ''Мет. 209. ''Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. ''Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. ''Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. ''Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. ''Моєму миленькому волики пристали. ''Чуб. V. 403. ''Ой став коник приставати. ''Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? ''Грин. III. 614. ''Ні, я на такий суд не пристану! Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку. ''Св. Л. 53. 8) '''Пристає, пристало серце до... '''Любить, полюбить кого. ''Пристало серденько моє до твого. ''Мет. 6. ''Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. ''Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. ''Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. ''Гн. II. 28. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/prystavaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
'''ПРИСТАВАТИ''', таю, таєш, недок., ПРИСТАТИ, ану, анеш, док.<br />
1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис, 1864, № 8990); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого,.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 56); <br />
// Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний, IV, 1955, 249); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні матками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (Андрій Головко, II, 1957, 107); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); <br />
// Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 418); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 270); <br />
// перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 151); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231). <br />
Сон не пристає (не приставав) до кого — кому-небудь ве спиться (не спалося). Надія підхопилась. Сон уже не приставав до неї (Яків Баш, Надія, 1960, 373). <br />
<br />
♦ '''Пристала душа''' (душка, серце, серденько і т. ін.) до кого—чого; Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого—чого — хтось полюбив, уподобав кого-, що-небудь. <br />
2. розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). — Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, — мовила Катря (Панас Мирний, IV, 1955, 292); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).<br />
3. перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка, II, 1951, 284); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний, IV, 1955, 159).<br />
4. розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: — Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (Нечуй-Левицький, VI, 1956, 379); <br />
// з ким—чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться, [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний, V, 1955, 237); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 319); <br />
// перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав де Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 354); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний, V, 1955, 221); — Сама знаєш, для чого я так вирядилася. Щоб не звертали уваги оці.. прокляті падлюки [фашисти]. Як забачать молоденьку дівчину.. так і пристають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) з ножем до горла див. ніж 1; Приставати (пристати) реп'яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп'ях ([шевська] смола, муха у спасівку і т. ін.) — те саме, що Приставати (пристати) з ножем до горла (див. ніж 1). — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалась Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); Роями цілими вони глотилися по селу, швендяли по полю, по хатах.<br />
5. до чого, куди, де, також у сполуч. із сл. до берега. Те саме, що причалювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок, I, 1955, 90); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); — Ти, Іване, до берега приставай, — крикнув пан до одного з гребців, — а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний, I, 1954, 312); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді,.. Інна Варламова перша пристає до берега (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 306); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м'яко пристала до землі (Юрій Яновський, II, 1958, 198); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) до берега якого — знаходити своє місце в житті, обирати професію, місце роботи і т. ін. — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега, — говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 281); Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 88).<br />
6. перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав,.. де вона пристала на життя (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Любов Яновська, I, 1959, 39); <br />
// до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. Два роки терпів Тарас таку «науку», а наостанці мусив втекти в містечко Лисянку, де пристав до маляра-диякона (Панас Мирний, V, 1955, 309); <br />
// до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Після празників Горпина вийшла й собі заміж. Молодий тут уже пристав до молодої (Панас Мирний, I, 1954, 61); Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик (Іван Франко, I, 1955, 12); Відразу ж, як втік від Надії, Лигун прибився в село Бабаї і пристав до модистки Векли (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 87). <br />
♦ '''Приставати''' (пристати) в прийми див. прийми; Пристати на ґрунт, заст. — придбавши земельний наділ, оселитися де-небудь постійно. Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (Іван Франко, IV, 1950, 27).<br />
<br />
♦ розм. '''Погоджуватися з ким-небудь у чомусь''', давати згоду на щось. Остигло [остогидло] Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 121); — Пристаєте на мою ціну? (Іван Франко, III, 1950, 70); Карпо пристав на те, щоб давати половину груш Лаврінові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 339); <br />
// також з інфін. Погоджуватися щось зробити. Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 38). <br />
Приставати (пристати) на мир (угоду і т. ін.) — погоджуватися укласти мир (угоду і т. ін.) з ким-небудь. — Твоє військо побите? — спитала вона в Саіба. — Побите, і я пристав на безчесний мир з Карапетом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); Приставати (пристати) на мову яку — погоджуватися з ким-небудь у чомусь. — Дурниця! — Про мене, нехай, нехай буде дурниця.., тільки нас не вплутуй, — сказав Хома. — Ми на цю мову не пристаємо (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Не пристала мати на ту мову, Одружила сина з ким хотіла, Як хотіла — справила весілля (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 115).<br />
♦ кому, до чого, розм. '''Гармоніювати з зовнішністю'''; пасувати. Білий шовк чудово приставав до чорних брів, до чорних очей, до рум'яного лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); [Іван:] Скинув би ти.. зовсім козацький жупан, не пристав він тобі! (Степан Васильченко, III, 1960, 24); Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127); * Образно. О ви, що полягли в таку смутну весну, як вдарили недосвіти-морози, — нащадки не складуть вінців вам на труну, вам не квітки пристали, тільки сльози (Леся Українка, I, 1951, 185); <br />
// перен. '''Відповідати''' (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Він, очевидячки, з тим довгим волоссям не приставав докладно до того образу, що вона створила в своїй уяві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); [Груїчева:] Так же довго тривати не може,.. гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка, II, 1951, 56); [Степан:] Ну, чи пристала така одежа до чорної роботи? (Марко Кропивницький, II, 1958, 46). <br />
Приставати (пристати) до лиця (виду) кому — бути до лиця, личити, пасувати. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Пристало як корові сідло (як свині в дощ, як свині наритники і т. ін.) — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.<br />
11. перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням). Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів, бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли: не ті часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); — Хіба ж пристало козакові Отут сидіть! — промовив я. — У темнім лузі, у діброві Витає славонька моя (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); [Іван:] Знаєте, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорить пусті слова!.. (Карпенко-Карий, III, 1961, 13).<br />
12. Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми. Степан знов став поганяти коні. Вони зразу підхоплювали, потім швидко приставали та й ішли собі ходою, незважаючи на батіг (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 40); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці. — Це будуть підвозити тих, що приставатимуть (Василь Козаченко, Ціна життя, 1960, 116); Їхав раз дядько поганою конякою, а вона й пристала, так він сам запрігся, а коня прив'язав до воза (Україна сміється, I, 1960, 286); Коло корчми стали [тройки] — Дати коням одпочити, Та й дружки пристали Співаючи (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Чим більше йшли, тим важчою здавалась овеча тушка. Незабаром Віктор і Олексій пристали (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 349); <br />
// з інфін. Стомлюватися щось робити. Я пристав шугати поглядом з кінця в кінець земної кулі. Містер Ейбл, проте, навіть не втомився (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 45).<br />
13. тільки недок., з ким, діал. Приятелювати. З яким пристаєш, сам таким стаєш (Номис, 1864, № 116); З Гриньком уже ніхто не хотів приставати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 340); — Ти мені з ним [Гущею] — гляди — не приставай, бо як побачу, пане добродзею, то... (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 12).<br />
14. мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури). Трикутники пристали.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 33.Коментарі (0)<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJi7UtmHh8c}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Автор: Ткаченко Юрій]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приставати2014-11-30T21:19:55Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приставати, -таю, -єш, '''сов. в. '''пристати, -тану, -неш, '''''гл. ''1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. ''Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. ''Стор. МПр. 114. ''Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. ''Мет. 59. ''З яким пристаєш, сам таким стаєш. ''Ном. № 5988. ''Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. ''Грин. II. 12. '''Пристати у прийми'''. См. '''Прийми. '''3) Приставать, пристать, прилипнуть. ''Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. ''Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. ''Пристало, як свині наритники. ''Ном. № 11207. ''Не ж тобі, Марусю, не сподоба, не пристав чепець до лоба. ''Мет. 209. ''Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. ''Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. ''Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. ''Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. ''Моєму миленькому волики пристали. ''Чуб. V. 403. ''Ой став коник приставати. ''Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? ''Грин. III. 614. ''Ні, я на такий суд не пристану! Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку. ''Св. Л. 53. 8) '''Пристає, пристало серце до... '''Любить, полюбить кого. ''Пристало серденько моє до твого. ''Мет. 6. ''Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. ''Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. ''Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. ''Гн. II. 28. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/prystavaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
'''ПРИСТАВАТИ''', таю, таєш, недок., ПРИСТАТИ, ану, анеш, док.<br />
1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис, 1864, № 8990); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого,.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 56); <br />
// Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний, IV, 1955, 249); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні матками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (Андрій Головко, II, 1957, 107); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); <br />
// Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 418); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 270); <br />
// перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 151); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231). <br />
Сон не пристає (не приставав) до кого — кому-небудь ве спиться (не спалося). Надія підхопилась. Сон уже не приставав до неї (Яків Баш, Надія, 1960, 373). <br />
<br />
♦ '''Пристала душа''' (душка, серце, серденько і т. ін.) до кого—чого; Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого—чого — хтось полюбив, уподобав кого-, що-небудь. <br />
2. розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). — Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, — мовила Катря (Панас Мирний, IV, 1955, 292); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).<br />
3. перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка, II, 1951, 284); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний, IV, 1955, 159).<br />
4. розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: — Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (Нечуй-Левицький, VI, 1956, 379); <br />
// з ким—чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться, [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний, V, 1955, 237); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 319); <br />
// перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав де Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 354); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний, V, 1955, 221); — Сама знаєш, для чого я так вирядилася. Щоб не звертали уваги оці.. прокляті падлюки [фашисти]. Як забачать молоденьку дівчину.. так і пристають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) з ножем до горла див. ніж 1; Приставати (пристати) реп'яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп'ях ([шевська] смола, муха у спасівку і т. ін.) — те саме, що Приставати (пристати) з ножем до горла (див. ніж 1). — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалась Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); Роями цілими вони глотилися по селу, швендяли по полю, по хатах.<br />
5. до чого, куди, де, також у сполуч. із сл. до берега. Те саме, що причалювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок, I, 1955, 90); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); — Ти, Іване, до берега приставай, — крикнув пан до одного з гребців, — а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний, I, 1954, 312); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді,.. Інна Варламова перша пристає до берега (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 306); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м'яко пристала до землі (Юрій Яновський, II, 1958, 198); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398). <br />
<br />
♦ '''Приставати''' (пристати) до берега якого — знаходити своє місце в житті, обирати професію, місце роботи і т. ін. — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега, — говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 281); Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 88).<br />
6. перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав,.. де вона пристала на життя (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Любов Яновська, I, 1959, 39); <br />
// до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. Два роки терпів Тарас таку «науку», а наостанці мусив втекти в містечко Лисянку, де пристав до маляра-диякона (Панас Мирний, V, 1955, 309); <br />
// до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Після празників Горпина вийшла й собі заміж. Молодий тут уже пристав до молодої (Панас Мирний, I, 1954, 61); Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик (Іван Франко, I, 1955, 12); Відразу ж, як втік від Надії, Лигун прибився в село Бабаї і пристав до модистки Векли (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 87). <br />
'''Приставати''' (пристати) в прийми див. прийми; Пристати на ґрунт, заст. — придбавши земельний наділ, оселитися де-небудь постійно. Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (Іван Франко, IV, 1950, 27).<br />
7. Ідучи або їдучи, ненадовго зупинятися де-небудь. — Буду приставати, не поспішаючи з ним, то він і відв'яжеться від мене (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408); Дід пристає серед кладки, лікті на поруччя кладе, на річку поглядає (Степан Тудор, Народження, 1941, 219); Раптом вона почула якийсь звук. Наче тупотіння багатьох ніг назустріч. Вона пристала (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 62); * Образно. Белетристика така химерна штука, як-от моя доля,.. то їде-їде, не треба краще, зате ж як пристане, то й волами не вивезеш (Леся Українка, V, 1956, 59); <br />
// Зупиняючись у дорозі, розташовуватися де-небудь тимчасово. Найняли [рибалки] музики і з музиками, з церемонією перейшли город і пристали коло одного шинку (Нечуй-Левицький, II, 1949, 76); — Коли вже ми спочинемо? Хоч би пристать де, просушитись (Панас Мирний, І, 1954, 357); — Поранені гниють на ношах,.. давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками (Юрій Яновський, I, 1954, 283).<br />
8. Приєднуватися до кого-, чого-небудь, іти за кимсь, чимсь. Нарубки перескакували через перелази і приставали до музик (Нечуй-Левицький, II, 1956, 123); Рушає військо. Коні ржуть. На передки їздові сіли, Вже по дорозі пристають То тут, то там бійці спізнілі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 133); По дорозі до рудого хлопчика пристало ще кілька малюків (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 120); Тут же [у Сибіру] до геодезистів пристала велика партія супровідників (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 22); <br />
// Прибиватися до череди, зграї і т. ін. (про тварин). Увійшовши в двір, Борис відразу побачив новину. До його голубів пристав чужий голуб. Він сидів трохи осторонь від інших, насторожено озирався, але іноді воркотів; значить, пристав по-справжньому, не збирався тікати (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 14); Теля пристало до чужої череди; * Образно. Мені сказали: радість вилітає у піднебесся молодим орлом. Їй не пристати до чужої зграї, їй не охляти стомленим крилом (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 139); <br />
// Приєднуючись до кого-небудь, робити те саме, що й він (вони). До Данилкі пристає Ярилко. Обидва танцюють з викрутасами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 480); Одна дівчина почала пісні, до неї пристали другі дівчата й молодиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 97); На селі досі разом з півнями гавкала й собака.. А це дужче, і друга пристала до неї, а потім завила (Андрій Головко, I, 1957, 347); <br />
// Приєднуючись, брати участь у якій-небудь справі; підтримувати когось, щось своєю участю. Не цурався Мільтон і тих забав, якими тоді займались молоді паничі,.. тільки не приставав ні до яких розпусних вигадок своїх товаришів, а ще навіть ганив їх за те (Леся Українка, VIII, 1965, 187); — Скажи, Петре, по щирості, ти міг би пристати до нашої справи? (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); <br />
// Ставати членом, учасником якої-небудь групи, спілки і т. ін. Далі й каже [Тур]: — Приставай, брате, в запорожці (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 149); Зібрав [брат] усе добро, яке собі мав, покинув усю придобу, залишив і спокій, втік і пристав сам до громади у Чорному лісі (Марко Вовчок, I, 1955, 359); Оришка вже зовсім була до баптистів пристала (Остап Вишня, I, 1956, 27); Таня й Оксані організували драматичний гурток, до них пристав і Тарас Тополя, який виявився завзятим аматором (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 305); <br />
// до кого, на що. Ставати чиїмсь прихильником, прибічником, приєднуватись до певного світогляду, певних думок, тверджень і т. ін. Справа така: молоді москвофіли.. пристали (принаймні. виразили бажання пристати) до радикалів (Леся Українка, V, 1956, 49); Те, що секретар міськкому швидко пристав на бік Жадана, навіть назвав подібні лекції шарлатанством, ошелешило Шафороста (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 114); Під час громадянської війни Валентин Модестович не пристав ні до кого — ні до білих, ні до червоних (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 159); <br />
// заст. Переходити до іншої віри. Польський король Сигізмунд III постановив силою завести по всій Україні унію.. Значніші православні пани приставали до католицької віри й сполячувались (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 23); [Гаврило:] До унії не приставав? Віру християнську не зраджував? (Олександр Корнійчук, I, 1955, 217); Я ладна заприсягтись і землі з'їсти, що Параска, коли не пристала на нову віру до штундів, то швидко пристане (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18). <br />
Приставати (пристати) до гурту (товариства, компанії і т. ін.) — приєднуватися до певного товариства. Хоч дівчата мали в класі свій куток, свої особливі таємниці, проте Галя, при своїй жвавій громадській вдачі, любіше приставала до хлоп'ячого гурту (Степан Васильченко, I, 1959, 153); [Мошко:] Паненко, приставайте до отаманового товариства, тут вам буде добре (Степан Васильченко, III, 1960, 189); [Маша:] Що ж, просимо вашої ласки. Дуже приємно вас бачити. Приставайте ж до нашої компанії (Іван Микитенко, I, 1959, 245); Побачивши хлопців, Волік побіг до них і пристав до компанії (Олександр Копиленко, Сон. ранок, 1951, 80); Приставати (пристати) до розмови (на розмову) — брати участь у розмові, підтримувати розмову з ким-небудь. До розмови дівчина приставала лише в силу необхідності, більше відповідала на якісь запитання (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 101); Той [хлопець] прикурив уже, а не відходив — може, й собі до гурту чоловічого хотів пристати на поважну розмову (Андрій Головко, I, 1957, 311); Приставати (пристати) на слово (на думку, до думки, на пропозицію, до пропозиції і т. ін.) — підтримувати чиюсь думку, пропозицію. [Казидорога:] Ну, що ж, панове, пристаєте на моє слово, чи будете ліпшої ради шукати? (Іван Франко, IX, 1952, 395); На думку Кривцова пристали начальник порту і більшість капітанів (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 11); Він одним з перших і найпалкіше пристав до думки про негайну втечу (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 200); Панкратов знав, що ідея комсомольської розвідувальної мандрівки в тайгу має реальний ґрунт, знав він, що не один з цих молодих робітників охоче б пристав на пропозицію записати його до складу розвідувачів (Олесь Донченко, II, 1956, 16); Дівчина охоче пристала до його пропозиції (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 117).<br />
9. розм. '''Погоджуватися з ким-небудь у чомусь''', давати згоду на щось. Остигло [остогидло] Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 121); — Пристаєте на мою ціну? (Іван Франко, III, 1950, 70); Карпо пристав на те, щоб давати половину груш Лаврінові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 339); <br />
// також з інфін. Погоджуватися щось зробити. Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 38). <br />
Приставати (пристати) на мир (угоду і т. ін.) — погоджуватися укласти мир (угоду і т. ін.) з ким-небудь. — Твоє військо побите? — спитала вона в Саіба. — Побите, і я пристав на безчесний мир з Карапетом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); Приставати (пристати) на мову яку — погоджуватися з ким-небудь у чомусь. — Дурниця! — Про мене, нехай, нехай буде дурниця.., тільки нас не вплутуй, — сказав Хома. — Ми на цю мову не пристаємо (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Не пристала мати на ту мову, Одружила сина з ким хотіла, Як хотіла — справила весілля (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 115).<br />
10. кому, до чого, розм. '''Гармоніювати з зовнішністю'''; пасувати. Білий шовк чудово приставав до чорних брів, до чорних очей, до рум'яного лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); [Іван:] Скинув би ти.. зовсім козацький жупан, не пристав він тобі! (Степан Васильченко, III, 1960, 24); Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127); * Образно. О ви, що полягли в таку смутну весну, як вдарили недосвіти-морози, — нащадки не складуть вінців вам на труну, вам не квітки пристали, тільки сльози (Леся Українка, I, 1951, 185); <br />
// перен. '''Відповідати''' (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Він, очевидячки, з тим довгим волоссям не приставав докладно до того образу, що вона створила в своїй уяві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); [Груїчева:] Так же довго тривати не може,.. гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка, II, 1951, 56); [Степан:] Ну, чи пристала така одежа до чорної роботи? (Марко Кропивницький, II, 1958, 46). <br />
Приставати (пристати) до лиця (виду) кому — бути до лиця, личити, пасувати. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Пристало як корові сідло (як свині в дощ, як свині наритники і т. ін.) — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.<br />
11. перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням). Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів, бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли: не ті часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); — Хіба ж пристало козакові Отут сидіть! — промовив я. — У темнім лузі, у діброві Витає славонька моя (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); [Іван:] Знаєте, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорить пусті слова!.. (Карпенко-Карий, III, 1961, 13).<br />
12. Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми. Степан знов став поганяти коні. Вони зразу підхоплювали, потім швидко приставали та й ішли собі ходою, незважаючи на батіг (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 40); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці. — Це будуть підвозити тих, що приставатимуть (Василь Козаченко, Ціна життя, 1960, 116); Їхав раз дядько поганою конякою, а вона й пристала, так він сам запрігся, а коня прив'язав до воза (Україна сміється, I, 1960, 286); Коло корчми стали [тройки] — Дати коням одпочити, Та й дружки пристали Співаючи (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Чим більше йшли, тим важчою здавалась овеча тушка. Незабаром Віктор і Олексій пристали (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 349); <br />
// з інфін. Стомлюватися щось робити. Я пристав шугати поглядом з кінця в кінець земної кулі. Містер Ейбл, проте, навіть не втомився (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 45).<br />
13. тільки недок., з ким, діал. Приятелювати. З яким пристаєш, сам таким стаєш (Номис, 1864, № 116); З Гриньком уже ніхто не хотів приставати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 340); — Ти мені з ним [Гущею] — гляди — не приставай, бо як побачу, пане добродзею, то... (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 12).<br />
14. мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури). Трикутники пристали.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 33.Коментарі (0)<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJi7UtmHh8c}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Автор: Ткаченко Юрій]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приставати2014-11-30T21:19:22Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приставати, -таю, -єш, '''сов. в. '''пристати, -тану, -неш, '''''гл. ''1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. ''Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. ''Стор. МПр. 114. ''Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. ''Мет. 59. ''З яким пристаєш, сам таким стаєш. ''Ном. № 5988. ''Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. ''Грин. II. 12. '''Пристати у прийми'''. См. '''Прийми. '''3) Приставать, пристать, прилипнуть. ''Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. ''Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. ''Пристало, як свині наритники. ''Ном. № 11207. ''Не ж тобі, Марусю, не сподоба, не пристав чепець до лоба. ''Мет. 209. ''Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. ''Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. ''Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. ''Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. ''Моєму миленькому волики пристали. ''Чуб. V. 403. ''Ой став коник приставати. ''Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? ''Грин. III. 614. ''Ні, я на такий суд не пристану! Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку. ''Св. Л. 53. 8) '''Пристає, пристало серце до... '''Любить, полюбить кого. ''Пристало серденько моє до твого. ''Мет. 6. ''Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. ''Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. ''Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. ''Гн. II. 28. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/prystavaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
'''ПРИСТАВАТИ''', таю, таєш, недок., ПРИСТАТИ, ану, анеш, док.<br />
1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис, 1864, № 8990); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого,.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 56); <br />
// Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний, IV, 1955, 249); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні матками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (Андрій Головко, II, 1957, 107); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); <br />
// Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 418); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 270); <br />
// перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 151); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231). <br />
Сон не пристає (не приставав) до кого — кому-небудь ве спиться (не спалося). Надія підхопилась. Сон уже не приставав до неї (Яків Баш, Надія, 1960, 373). <br />
♦ '''Пристала душа''' (душка, серце, серденько і т. ін.) до кого—чого; Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого—чого — хтось полюбив, уподобав кого-, що-небудь. <br />
2. розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). — Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, — мовила Катря (Панас Мирний, IV, 1955, 292); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).<br />
3. перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка, II, 1951, 284); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний, IV, 1955, 159).<br />
4. розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: — Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (Нечуй-Левицький, VI, 1956, 379); <br />
// з ким—чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться, [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний, V, 1955, 237); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 319); <br />
// перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав де Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 354); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний, V, 1955, 221); — Сама знаєш, для чого я так вирядилася. Щоб не звертали уваги оці.. прокляті падлюки [фашисти]. Як забачать молоденьку дівчину.. так і пристають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43). <br />
♦ '''Приставати''' (пристати) з ножем до горла див. ніж 1; Приставати (пристати) реп'яхом; Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін.) реп'ях ([шевська] смола, муха у спасівку і т. ін.) — те саме, що Приставати (пристати) з ножем до горла (див. ніж 1). — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалась Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); Роями цілими вони глотилися по селу, швендяли по полю, по хатах.<br />
5. до чого, куди, де, також у сполуч. із сл. до берега. Те саме, що причалювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок, I, 1955, 90); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); — Ти, Іване, до берега приставай, — крикнув пан до одного з гребців, — а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний, I, 1954, 312); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді,.. Інна Варламова перша пристає до берега (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 306); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м'яко пристала до землі (Юрій Яновський, II, 1958, 198); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398). <br />
♦ '''Приставати''' (пристати) до берега якого — знаходити своє місце в житті, обирати професію, місце роботи і т. ін. — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега, — говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 281); Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам... На роздоріжжі я... Все думаю... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 88).<br />
6. перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав,.. де вона пристала на життя (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Любов Яновська, I, 1959, 39); <br />
// до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. Два роки терпів Тарас таку «науку», а наостанці мусив втекти в містечко Лисянку, де пристав до маляра-диякона (Панас Мирний, V, 1955, 309); <br />
// до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Після празників Горпина вийшла й собі заміж. Молодий тут уже пристав до молодої (Панас Мирний, I, 1954, 61); Мати мусила швидко вийти заміж, щоб запобігти цілковитому розстроєві господарства. Пристав до неї молодий парубок, також з Ясениці, Гринь Гаврилик (Іван Франко, I, 1955, 12); Відразу ж, як втік від Надії, Лигун прибився в село Бабаї і пристав до модистки Векли (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 87). <br />
'''Приставати''' (пристати) в прийми див. прийми; Пристати на ґрунт, заст. — придбавши земельний наділ, оселитися де-небудь постійно. Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (Іван Франко, IV, 1950, 27).<br />
7. Ідучи або їдучи, ненадовго зупинятися де-небудь. — Буду приставати, не поспішаючи з ним, то він і відв'яжеться від мене (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408); Дід пристає серед кладки, лікті на поруччя кладе, на річку поглядає (Степан Тудор, Народження, 1941, 219); Раптом вона почула якийсь звук. Наче тупотіння багатьох ніг назустріч. Вона пристала (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 62); * Образно. Белетристика така химерна штука, як-от моя доля,.. то їде-їде, не треба краще, зате ж як пристане, то й волами не вивезеш (Леся Українка, V, 1956, 59); <br />
// Зупиняючись у дорозі, розташовуватися де-небудь тимчасово. Найняли [рибалки] музики і з музиками, з церемонією перейшли город і пристали коло одного шинку (Нечуй-Левицький, II, 1949, 76); — Коли вже ми спочинемо? Хоч би пристать де, просушитись (Панас Мирний, І, 1954, 357); — Поранені гниють на ношах,.. давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками (Юрій Яновський, I, 1954, 283).<br />
8. Приєднуватися до кого-, чого-небудь, іти за кимсь, чимсь. Нарубки перескакували через перелази і приставали до музик (Нечуй-Левицький, II, 1956, 123); Рушає військо. Коні ржуть. На передки їздові сіли, Вже по дорозі пристають То тут, то там бійці спізнілі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 133); По дорозі до рудого хлопчика пристало ще кілька малюків (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 120); Тут же [у Сибіру] до геодезистів пристала велика партія супровідників (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 22); <br />
// Прибиватися до череди, зграї і т. ін. (про тварин). Увійшовши в двір, Борис відразу побачив новину. До його голубів пристав чужий голуб. Він сидів трохи осторонь від інших, насторожено озирався, але іноді воркотів; значить, пристав по-справжньому, не збирався тікати (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 14); Теля пристало до чужої череди; * Образно. Мені сказали: радість вилітає у піднебесся молодим орлом. Їй не пристати до чужої зграї, їй не охляти стомленим крилом (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 139); <br />
// Приєднуючись до кого-небудь, робити те саме, що й він (вони). До Данилкі пристає Ярилко. Обидва танцюють з викрутасами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 480); Одна дівчина почала пісні, до неї пристали другі дівчата й молодиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 97); На селі досі разом з півнями гавкала й собака.. А це дужче, і друга пристала до неї, а потім завила (Андрій Головко, I, 1957, 347); <br />
// Приєднуючись, брати участь у якій-небудь справі; підтримувати когось, щось своєю участю. Не цурався Мільтон і тих забав, якими тоді займались молоді паничі,.. тільки не приставав ні до яких розпусних вигадок своїх товаришів, а ще навіть ганив їх за те (Леся Українка, VIII, 1965, 187); — Скажи, Петре, по щирості, ти міг би пристати до нашої справи? (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); <br />
// Ставати членом, учасником якої-небудь групи, спілки і т. ін. Далі й каже [Тур]: — Приставай, брате, в запорожці (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 149); Зібрав [брат] усе добро, яке собі мав, покинув усю придобу, залишив і спокій, втік і пристав сам до громади у Чорному лісі (Марко Вовчок, I, 1955, 359); Оришка вже зовсім була до баптистів пристала (Остап Вишня, I, 1956, 27); Таня й Оксані організували драматичний гурток, до них пристав і Тарас Тополя, який виявився завзятим аматором (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 305); <br />
// до кого, на що. Ставати чиїмсь прихильником, прибічником, приєднуватись до певного світогляду, певних думок, тверджень і т. ін. Справа така: молоді москвофіли.. пристали (принаймні. виразили бажання пристати) до радикалів (Леся Українка, V, 1956, 49); Те, що секретар міськкому швидко пристав на бік Жадана, навіть назвав подібні лекції шарлатанством, ошелешило Шафороста (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 114); Під час громадянської війни Валентин Модестович не пристав ні до кого — ні до білих, ні до червоних (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 159); <br />
// заст. Переходити до іншої віри. Польський король Сигізмунд III постановив силою завести по всій Україні унію.. Значніші православні пани приставали до католицької віри й сполячувались (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 23); [Гаврило:] До унії не приставав? Віру християнську не зраджував? (Олександр Корнійчук, I, 1955, 217); Я ладна заприсягтись і землі з'їсти, що Параска, коли не пристала на нову віру до штундів, то швидко пристане (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18). <br />
Приставати (пристати) до гурту (товариства, компанії і т. ін.) — приєднуватися до певного товариства. Хоч дівчата мали в класі свій куток, свої особливі таємниці, проте Галя, при своїй жвавій громадській вдачі, любіше приставала до хлоп'ячого гурту (Степан Васильченко, I, 1959, 153); [Мошко:] Паненко, приставайте до отаманового товариства, тут вам буде добре (Степан Васильченко, III, 1960, 189); [Маша:] Що ж, просимо вашої ласки. Дуже приємно вас бачити. Приставайте ж до нашої компанії (Іван Микитенко, I, 1959, 245); Побачивши хлопців, Волік побіг до них і пристав до компанії (Олександр Копиленко, Сон. ранок, 1951, 80); Приставати (пристати) до розмови (на розмову) — брати участь у розмові, підтримувати розмову з ким-небудь. До розмови дівчина приставала лише в силу необхідності, більше відповідала на якісь запитання (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 101); Той [хлопець] прикурив уже, а не відходив — може, й собі до гурту чоловічого хотів пристати на поважну розмову (Андрій Головко, I, 1957, 311); Приставати (пристати) на слово (на думку, до думки, на пропозицію, до пропозиції і т. ін.) — підтримувати чиюсь думку, пропозицію. [Казидорога:] Ну, що ж, панове, пристаєте на моє слово, чи будете ліпшої ради шукати? (Іван Франко, IX, 1952, 395); На думку Кривцова пристали начальник порту і більшість капітанів (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 11); Він одним з перших і найпалкіше пристав до думки про негайну втечу (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 200); Панкратов знав, що ідея комсомольської розвідувальної мандрівки в тайгу має реальний ґрунт, знав він, що не один з цих молодих робітників охоче б пристав на пропозицію записати його до складу розвідувачів (Олесь Донченко, II, 1956, 16); Дівчина охоче пристала до його пропозиції (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 117).<br />
9. розм. '''Погоджуватися з ким-небудь у чомусь''', давати згоду на щось. Остигло [остогидло] Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 121); — Пристаєте на мою ціну? (Іван Франко, III, 1950, 70); Карпо пристав на те, щоб давати половину груш Лаврінові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 339); <br />
// також з інфін. Погоджуватися щось зробити. Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 38). <br />
Приставати (пристати) на мир (угоду і т. ін.) — погоджуватися укласти мир (угоду і т. ін.) з ким-небудь. — Твоє військо побите? — спитала вона в Саіба. — Побите, і я пристав на безчесний мир з Карапетом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35); Приставати (пристати) на мову яку — погоджуватися з ким-небудь у чомусь. — Дурниця! — Про мене, нехай, нехай буде дурниця.., тільки нас не вплутуй, — сказав Хома. — Ми на цю мову не пристаємо (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Не пристала мати на ту мову, Одружила сина з ким хотіла, Як хотіла — справила весілля (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 115).<br />
10. кому, до чого, розм. '''Гармоніювати з зовнішністю'''; пасувати. Білий шовк чудово приставав до чорних брів, до чорних очей, до рум'яного лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 150); [Іван:] Скинув би ти.. зовсім козацький жупан, не пристав він тобі! (Степан Васильченко, III, 1960, 24); Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127); * Образно. О ви, що полягли в таку смутну весну, як вдарили недосвіти-морози, — нащадки не складуть вінців вам на труну, вам не квітки пристали, тільки сльози (Леся Українка, I, 1951, 185); <br />
// перен. '''Відповідати''' (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Він, очевидячки, з тим довгим волоссям не приставав докладно до того образу, що вона створила в своїй уяві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); [Груїчева:] Так же довго тривати не може,.. гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка, II, 1951, 56); [Степан:] Ну, чи пристала така одежа до чорної роботи? (Марко Кропивницький, II, 1958, 46). <br />
Приставати (пристати) до лиця (виду) кому — бути до лиця, личити, пасувати. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Пристало як корові сідло (як свині в дощ, як свині наритники і т. ін.) — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.<br />
11. перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням). Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів, бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли: не ті часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); — Хіба ж пристало козакові Отут сидіть! — промовив я. — У темнім лузі, у діброві Витає славонька моя (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); [Іван:] Знаєте, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорить пусті слова!.. (Карпенко-Карий, III, 1961, 13).<br />
12. Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми. Степан знов став поганяти коні. Вони зразу підхоплювали, потім швидко приставали та й ішли собі ходою, незважаючи на батіг (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 40); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці. — Це будуть підвозити тих, що приставатимуть (Василь Козаченко, Ціна життя, 1960, 116); Їхав раз дядько поганою конякою, а вона й пристала, так він сам запрігся, а коня прив'язав до воза (Україна сміється, I, 1960, 286); Коло корчми стали [тройки] — Дати коням одпочити, Та й дружки пристали Співаючи (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Чим більше йшли, тим важчою здавалась овеча тушка. Незабаром Віктор і Олексій пристали (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 349); <br />
// з інфін. Стомлюватися щось робити. Я пристав шугати поглядом з кінця в кінець земної кулі. Містер Ейбл, проте, навіть не втомився (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 45).<br />
13. тільки недок., з ким, діал. Приятелювати. З яким пристаєш, сам таким стаєш (Номис, 1864, № 116); З Гриньком уже ніхто не хотів приставати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 340); — Ти мені з ним [Гущею] — гляди — не приставай, бо як побачу, пане добродзею, то... (Михайло Коцюбинський, 11, 1955, 12).<br />
14. мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури). Трикутники пристали.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 33.Коментарі (0)<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:приставать4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJi7UtmHh8c}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Автор: Ткаченко Юрій]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Задовбувати2014-11-30T21:16:34Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, <br />
[[Категорія:За]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь.<br />
2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. <br />
[http://slovopedia.org.ua/57/53399/374465.html Словопедія]<br />
ЗАДОВБУВАТИ<br />
(-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195.<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задовбав1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал1.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wJsMqbYoL4I}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 приставати]<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Задовбувати2014-11-30T21:16:09Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, <br />
[[Категорія:За]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь.<br />
2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. <br />
[http://slovopedia.org.ua/57/53399/374465.html Словопедія]<br />
ЗАДОВБУВАТИ<br />
(-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195.<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задовбав1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал1.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
https://www.youtube.com/watch?v=wJsMqbYoL4I<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 приставати]<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BBОпал2014-11-30T21:14:42Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/opal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
<br />
ОПА́Л, у, чол. Прозорий скловидний камінь різного забарвлення, деякі різновиди якого вважаються коштовними. На Волині.. зосереджені топази, гірський кришталь.., опали (Наука і життя, 8, 1961, 34); На шиї золота брошка з опалом (Іван Франко, IV, 1950, 364); * У порівняннях. Як ранок угорі засвітиться перлово І сонце, мов опал, дрімотно замигтить, — 3 криниці вмиюся, щоб серце відсвіжить, І вирушу в поля (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 73).<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/29/53406/17176.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===<br />
ОПАЛ<br />
мінеральна речовина, затверділий крем'яний гель, із змінним складом води; білий, рожевий, жовтий; благородний о. з чудовою грою кольорів використовується в ювелірній галузі; в Україні - Український щит, Закарпаття.<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
ОПА́Л, у, ч. Прозорий скловидний камінь різного забарвлення, деякі різновиди якого вважаються коштовними. На Волині.. зосереджені топази, гірський кришталь.., опали (Наука.., 8, 1961, 34); На шиї золота брошка з опалом (Фр., IV, 1950, 364); * У порівн. Як ранок угорі засвітиться перлово І сонце, мов опал, дрімотно замигтить, — З криниці вмиюся, щоб серце відсвіжить, І вирушу в поля (Рильський, Зим. записи, 1964, 73).<br />
===Додаткові словники===<br />
[http://lithotherapy.ru/katalog/o/opal.html Литотерапия.ru]<br />
<br />
Опал – аморфный минерал разных цветов, состоящий из кремнезема и воды. Содержит микрокристаллы кристобаллита и тридимита. Состав: SiO2•H2O<br />
=== [http://www.inmoment.ru/magic/healing/disgraces.html Свойства камней]===<br />
Опал - это минерал, твердый гидрогель оксида кремния, по составу близкий к кварцу, но отличающийся переменным содержанием воды.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|42iyd_SA1Es}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
Тільки 1% цих каменів мають одноманітне забарвлення - червоне чи синє. Різні комбінація кольорів роблять дуже гарний візерунов каменів, який під сонячним світлом дуже красиво переливається різними кольорами.<br />
<br />
<br />
<br />
Найбільший білий опал, 26 350 каратів знайшли в розсипах "Юпітер" в Північній Австралії в липні 1989 року. Він був названий "Юпітер-5" и зараз знаходиться в приватній власності. Найбільший чорний опал в 1520 каратів і розміром 121-80-15 мм був знайдений 4 лютого 1972 р. в Австралії<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] <br />
[[Категорія:Оп]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BBОпал2014-11-30T21:13:14Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом.<br />
<br />
Синоніми – відрит, геліт, гель-кристобаліт, несліт.<br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/opal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
<br />
ОПА́Л, у, чол. Прозорий скловидний камінь різного забарвлення, деякі різновиди якого вважаються коштовними. На Волині.. зосереджені топази, гірський кришталь.., опали (Наука і життя, 8, 1961, 34); На шиї золота брошка з опалом (Іван Франко, IV, 1950, 364); * У порівняннях. Як ранок угорі засвітиться перлово І сонце, мов опал, дрімотно замигтить, — 3 криниці вмиюся, щоб серце відсвіжить, І вирушу в поля (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 73).<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/29/53406/17176.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===<br />
ОПАЛ<br />
мінеральна речовина, затверділий крем'яний гель, із змінним складом води; білий, рожевий, жовтий; благородний о. з чудовою грою кольорів використовується в ювелірній галузі; в Україні - Український щит, Закарпаття.<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
ОПА́Л, у, ч. Прозорий скловидний камінь різного забарвлення, деякі різновиди якого вважаються коштовними. На Волині.. зосереджені топази, гірський кришталь.., опали (Наука.., 8, 1961, 34); На шиї золота брошка з опалом (Фр., IV, 1950, 364); * У порівн. Як ранок угорі засвітиться перлово І сонце, мов опал, дрімотно замигтить, — З криниці вмиюся, щоб серце відсвіжить, І вирушу в поля (Рильський, Зим. записи, 1964, 73).<br />
===Додаткові словники===<br />
[http://lithotherapy.ru/katalog/o/opal.html Литотерапия.ru]<br />
<br />
Опал – аморфный минерал разных цветов, состоящий из кремнезема и воды. Содержит микрокристаллы кристобаллита и тридимита. Состав: SiO2•H2O<br />
=== [http://www.inmoment.ru/magic/healing/disgraces.html Свойства камней]===<br />
Опал - это минерал, твердый гидрогель оксида кремния, по составу близкий к кварцу, но отличающийся переменным содержанием воды.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:опал4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|42iyd_SA1Es}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
Тільки 1% цих каменів мають одноманітне забарвлення - червоне чи синє. Різні комбінація кольорів роблять дуже гарний візерунов каменів, який під сонячним світлом дуже красиво переливається різними кольорами.<br />
<br />
<br />
<br />
Найбільший білий опал, 26 350 каратів знайшли в розсипах "Юпітер" в Північній Австралії в липні 1989 року. Він був названий "Юпітер-5" и зараз знаходиться в приватній власності. Найбільший чорний опал в 1520 каратів і розміром 121-80-15 мм був знайдений 4 лютого 1972 р. в Австралії<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] <br />
[[Категорія:Оп]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Кувати2014-11-30T20:56:41Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Кувати, кую́, -є́ш, '''''гл. ''1) Конать. ''Князь Борис все плуги кував та людям давав. ''Ном. № 661. 2) Подковывать (лошадь). ''Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. ''Достав мальовану тацю, сріблом ковану. ''K. ЧР. 42. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). Мнж. 481. 6) Куковать (о кукушкѣ). ''Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. ''Макс. 7) — '''речі недобрії'''. Злословить. ''А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. ''Шевч. 8) — '''лихо'''. Причинять зло, вредъ. ''От яке лихо сі шинкарі кують. ''Г. Барв. 291. <br />
[[Категорія:Ку]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/kuvaty Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
КУВА́ТИ 1, кую, куєш, недок., перех.<br />
1. також без додатка. Б'ючи молотом по металу (переважно розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. За річкою коваль кує... (Марко Вовчок, I, 1955, 181); Дід Захарко був коваль, хоч я ніколи не бачив, аби він щось кував (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 472); <br />
// Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що-небудь; виковувати (у 1 знач.). Палили багаття вони цілу ніч, Все ясную зброю кували (Леся Українка, І, 1951, 354); Вони мовчки кують у два молоти червоні лемеші та чересла (Олесь Гончар, Новели, 1949, 106); * Образно. Один на другого кують Кайдани в серці (Тарас Шевченко, II, 1953, 289); Кують і нагрівають слово (Юрій Яновський, V, 1959, 12). <br />
♦ Кувати вухналі (ухналі) зубами, жарт. — цокати зубами від холоду. Загорнувся він у неретку (сіть така), сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється, 1960, 288); Куй залізо, поки (коли) [воно] гаряче — не марнуй даремно часу, дій, поспішай скористатися зі сприятливих обставин. — Не час для рефлексій. Куй залізо, поки гаряче! (Андрій Головко, II, 1957, 487); — Куй залізо, поки воно гаряче. Я вже аж десять посилок додому послав (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); Ні кувати, ні молоти — нічого не робити, не вживати ніяких заходів. [Храпко:] Двісті рублів узяв [Тихоненко], як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле (Панас Мирний, V, 1955, 130); — Умовлялися з Палазею, що поставиш на штурвал, а сам ні куєш, ні мелеш? (Юрій Яновський, II, 1954, 190).<br />
2. Прибивати підкови (коневі); підковувати. На те коня кують, щоб не спотикався (Номис, 1864, № 6025); Збоку при смолоскипі двоє бійців кували коня (Олесь Гончар, III, 1959, 78).<br />
3. перен. Створювати що-небудь, досягати чогось наполегливою працею, зусиллями. Сиджу на чужині, і Кую свою долю (Степан Руданський, Тв., 1956, 38); Ми щастя нашої планети під стягом Леніна куєм (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 53); В тилу і на фронті Куєм перемогу!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 183); <br />
// Формувати чийсь характер. Країна.. кує З брил людських міцну нову людину... (Максим Рильський, I, 1956, 111). <br />
♦ Кувати лихо (лихе) перев. на (проти) кого — підступно діяти проти когось, завдавати комусь горя, лиха. Став чоловік гірким п'яницею. От яке лихо сі шинкарі кують (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 291); [Храпко:] А як вони [діти] проти мене зле замишляють?.. Коли, приміром, хто на мене лихе кує!.. (Панас Мирний, V, 1955, 162); Кувати речі недобрії, заст. — плести плітки, зводити наклепи. А тим часом вороженьки Чинять свою волю — Кують речі недобрії (Тарас Шевченко, I, 1963, 24).<br />
4. у що, чим і без додатка. Те саме, що заковувати 1. Сироту Степана.., Отамана молодого, Турки-яничари ловили.., В кайдани кували (Тарас Шевченко, II, 1963, 340); Ми не кували других кайданами, Чужої не нищили волі! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 9); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 179); Тільки пани.. можуть міряти землю залізними ланцюгами.. Це все одно, що матір в кайдани кувати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 385).<br />
5. рідко. Те саме, що обковувати. У кузні — хлопці-ковалі Вози обковують-кують... (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 32); Кувати залізом скриню.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 382.Коментарі (0)<br />
<br />
<br />
КУВА́ТИ 2, кую, куєш, недок., перех. і неперех. Видавати звуки «куку» (про зозулю). Дзвенить птахів співами ліс І зозуля кує коло кладки (Іван Франко, X, 1954, 12); Кує зозуля, подає голос одуд (Юрій Яновський, IV, 1959, 249); <br />
// перен., нар.-поет. Віщувати (довгі роки, щастя тощо). Ой зозуле, зозуленько, Нащо ти кувала, Нащо ти їй довгі літа, Сто літ накувала? (Тарас Шевченко, I, 1963, 227); Десь кувала ще людям щастя пізня зозуля (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 89).<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кувати1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кувати2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кувати3.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|0CvtMeAgqgo}}<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://economstroy.com.ua/mvoprosyiotvety/2259-holodnekyvanasvoimirukamu.html Холодне кування своїми руками]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Ку]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B83.jpgФайл:Кувати3.jpg2014-11-30T20:55:07Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B82.jpgФайл:Кувати2.jpg2014-11-30T20:54:58Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B81.jpgФайл:Кувати1.jpg2014-11-30T20:54:49Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Кувати2014-11-30T20:50:42Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Кувати, кую́, -є́ш, '''''гл. ''1) Конать. ''Князь Борис все плуги кував та людям давав. ''Ном. № 661. 2) Подковывать (лошадь). ''Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. ''Ном. № 2548. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. ''Достав мальовану тацю, сріблом ковану. ''K. ЧР. 42. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). Мнж. 481. 6) Куковать (о кукушкѣ). ''Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. ''Макс. 7) — '''речі недобрії'''. Злословить. ''А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. ''Шевч. 8) — '''лихо'''. Причинять зло, вредъ. ''От яке лихо сі шинкарі кують. ''Г. Барв. 291. <br />
[[Категорія:Ку]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0Увага2014-11-30T20:49:32Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Увага, -ги, '''''ж. ''1) Вниманіе. ''Що старше від розуму? Увага. ''Ном. № 5810. ''Люде слухали з великою увагою. ''О. 1862. IX. 71. '''Брати до вваги, звертати увагу'''. Обращать вниманіе. ''На все сам увагу звертає. ''Рудч. Ск. II. 163. '''Дати, подати до вваги кому що'''. Обратить вниманіе чье на что. '''Дати увагу'''. Оказать вниманіе, уваженіе. ''Чи воно дасть увагу старому? ніколи. ''НВолын. у. 2) Примѣчаніе, замѣчаніе. <br />
[[Категорія:Ув]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/uvagha Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Анничка слухала з увагою батькової бесіди (Марко Черемшина, Тв., 1960, 104); — Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? — зовсім не сердячись, питає пристав і з професійною увагою нишпорить очима по кімнаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 491); За столами люди вже всілися, директор школи, підвівшись, просить уваги, і в цей час з'являється ще один жданий всіма тут гість, по якого бігала ціла делегація дівчат випускного класу: капітан Дорошенко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139); <br />
// Цікавість до кого-, чого-небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого-, що-небудь. Помічала стара якусь особливу увагу до свого двора: все на вулиці стирчить хтось із панських слуг (Гнат Хоткевич, І, 1966, 105); Увага до нього була настільки велика, що Дорош почував себе дуже незручно і ще нижче схиляв голову, і навіть Оксен, який саме говорив, зупинився і, щоб встановити порядок та задовольнити цікавість громади, сказав уголос, що це новий працівник ферми, товариш Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 118); <br />
// Настроєність на сприйняття, фіксування чого-небудь органами; чуття, пам'яттю, розумом. Спинивши дух у грудях, Гнат весь обертався в увагу… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); Впиваються [керманичі плотів] очима вперед, ловлять найменші ознаки будучої небезпеки і готовляться відпирати. Всіма жилами свого мускулистого тіла, всім скупленням своєї уваги (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Скоро Вутанька, забувши про воєнкома, про сусідів, застигла в напруженій увазі (Олесь Гончар, II, 1959, 184). <br />
Брати до уваги (на увагу) див. брати; Бути (стояти і т. ін.) в центрі уваги; Бути (стати і т. ін.) центром уваги — вважатися головним, основним, викликати загальний інтерес. Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло (Гнат Хоткевич, II, 1966, 197); Тарас Григорович [Шевченко] опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни (Слово про Кобзаря, 1961, 132); Вартий уваги; Заслуговує уваги (на увагу) — важливий, цінний чимось, заслуговує того, щоб бути об'єктом турботи, клопоту, якихось зусиль тощо. Ви вже нас, шановний Іване Семеновичу, не забудьте, бо наша мета двічі варта уваги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 237); Запорожець спосеред семикласників, після тримісячних спостережень, виділив двох юнаків своїх літ, які здалися йому вартими його уваги (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 11); — Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги. Це збагачує практику садівництва загалом і, зокрема, на півночі (Олександр Довженко, I, 1958, 447); Випадати (випасти) з уваги див. випадати; Випускати (випустити) з уваги — не помічати чогось, забувати про щось. Не треба тільки випускати з уваги, що удар революційних мас на Україні спрямований і проти безпосереднього ворога Російської Радянської Республіки, а саме — проти німецького імперіалізму, через що цей удар не може не позначитись якнайсприятливіше і на зміцненні Радянської влади на півночі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 9); Відвертати (відвернути) увагу див. відвертати; Відволікати (відволікти) увагу див. відволікати; Віддавати (віддати) увагу див. віддавати; Відтягати (відтягти, відтягнути) увагу див. відтягати; Відхиляти (відхилити) увагу див. відхиляти; Загострювати (загострити) увагу див. загострювати; Залишати (лишати) без уваги кого, що — не зважати на кого-, що-небудь, нехтувати кимось, чимось. Він же .. сказав мені, що дивується, чому досі лікарі всі вважали тільки на мою ногу, а зовсім лишали без уваги мої нерви (Леся Українка, V, 1956, 225); Затримувати (затримати) увагу див. затримувати; Звертати (звернути) на себе увагу; Привертати (привернути, притягати, притягнути) [до себе] увагу: а) зацікавлювати собою, своєю поведінкою тощо, викликати у когось бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. себе. Вони [Остап і Соломія] йшли то шляхом, то стежками навпростець, намагаючись не звертати на себе уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 352); Бараболя скочив з вікна, оминув зціпленого розпачем начальника штабу, підбіг до столу. Його округла фігура відразу звернула на себе увагу (Михайло Стельмах, II, 1962, 87); Жодна з морських тварин не привертала до себе такої уваги, як дельфіни (Радянська Україна, 17.I 1965, 3); Несподівано, у найневідповіднішу мить, перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Юрій Яновський, II, 1954, 90); б) вимагати зосередження думки, зору, сил на собі. Нудна робота прохолодила її гаряче серце і притягла до себе всю її увагу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 99); Звертати (звернути) увагу на кого — що: а) помічати кого-, що-небудь, цікавитися ким-, чим-небудь. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю й засипав Соломію, але вона не звертала на те уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Юра вклонився вдруге і втрете — уклонами ще ширшими і ще глибшими. Потроху на нього почали звертати увагу (Юрій Смолич, II, 1958, 20); б) (чию) вказувати кому-небудь на когось, щось, змушувати помітити. — Звертаю вашу увагу, що говорю з вами не як служащий [службовець], а як людина, що теж має душу й серце, як і ви (Гнат Хоткевич, I, 1966, 172); З уваги на (до) кого — що — зважаючи на кого-, що-небудь, рахуючись з кимось, враховуючи щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли, може з уваги до панночок (Леся Українка, III, 1952, 674); [Голос покликача:] Префект ясновельможний Кай Летіцій гадає, що зменшити кару можна.. з уваги на покірність (Леся Українка, II, 1951, 534); Мати на увазі кого, що: а) думати про кого-, що-небудь, не називаючи прямо. Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши «Наталку Полтавку», — трудно сказати (Панас Мирний, V, 1955, 407); Правду сказала Ганна, було кому стояти над її душею. Мала вона на увазі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків (Олесь Гончар, I, 1959, 41); б) враховувати щось, зважати на що-небудь. Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (Максим Рильський, III, 1956, 79); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танками (Олесь Гончар, III, 1959, 350); в) у поєднанні з інфінітивом означає: мати намір зробити, виконати, здійснити те, що виражається інфінітивом. Мав на увазі прочитати цю книжку; Насторожувати (насторожити) увагу див. насторожувати; Нуль уваги див. нуль; Обертатися (обернутися) в (на) увагу див. обертатися; Оволодівати (оволодіти) увагою див. оволодівати; Приділяти (приділити) увагу (багато уваги) див. приділяти; Присипляти (приспати) увагу див. присипляти; Притягати (притягувати, притягнути, притягти) увагу див. притягати; Пропускати (пропустити) мимо уваги див. мимо 2; Увага! — прохання, наказ зосередитися на чомусь, вислухати щось і т. ін. Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 164); Яким уже посеред хати стоїть і руку підняв. — Товариші, увага! Дівчата, киньте, доспіваєте потім! (Андрій Головко, II, 1957, 95); Узяти до уваги (на увагу) див. узяти.<br />
2. Прихильне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, турбота про когось, щось. Бачили [вартові], як вся сім'я оточила Усмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його [ якоюсь наливкою (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 8); — Це, мамо, вам.. привіз ластику на сачок, — недбало подає [Дмитро].. — Спасибі тобі, сину, — аж затремтіла вона. «Нічого ж не казала — сам догадався. Син. Не так дорогий набір, як увага твоя» (Михайло Стельмах, II, 1962, 334); «Ох, як же тобі тіло зім'яло та покалічило, а душа в тебе, видать, кріпка, наша, вихорівська», — перековтуючи жаль, подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги, — і це було першим знаком уваги до нього за все життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349); Коли судно стоїть на березі, його треба оточити любов'ю і увагою (Юрій Яновський, II, 1958, 141).<br />
3. рідко. Коротке висловлення, зауваження, примітка. Дехто кинув увагу про дощ, дехто обізвався жартом, тихим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178); Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски [риски] або уваги червоним олівцем (Іван Франко, VI, 1951, 258); Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці» й зробивши деякі уваги щодо костюмів та поведінки на сцені і Галя почала роздавати ролі (Степан Васильченко, I, 1959, 119).<br />
4. перев. мн. Доповнення, пояснення до тексту типу передмови, післямови. Цих кілька загальних уваг [про поезію незаможника М. Криси] ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (Василь Еллан, II, 1958, 87). <br />
♦ Передні уваги див. передній.<br />
5. заст. Честь, шана, виявлені кому-небудь. — Чи ти знаєш, блазень, що колись і я був січовиком, колись за велику увагу ставили моє товариство? (Олекса Стороженко, I, 1957, 338).<br />
<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0 Вікіпедія]<br />
<br />
Ува́га — спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:увага1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:увага2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:увага3.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
https://www.youtube.com/watch?v=iM5sjVzrGVQ<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://pidruchniki.com/15840923/psihologiya/uvaga Увага. Поняття про увагу.]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Ув]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B03.jpgФайл:Увага3.jpg2014-11-30T20:48:50Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B02.jpgФайл:Увага2.jpg2014-11-30T20:48:32Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B01.jpgФайл:Увага1.jpg2014-11-30T20:48:24Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div></div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0Увага2014-11-30T20:48:11Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Увага, -ги, '''''ж. ''1) Вниманіе. ''Що старше від розуму? Увага. ''Ном. № 5810. ''Люде слухали з великою увагою. ''О. 1862. IX. 71. '''Брати до вваги, звертати увагу'''. Обращать вниманіе. ''На все сам увагу звертає. ''Рудч. Ск. II. 163. '''Дати, подати до вваги кому що'''. Обратить вниманіе чье на что. '''Дати увагу'''. Оказать вниманіе, уваженіе. ''Чи воно дасть увагу старому? ніколи. ''НВолын. у. 2) Примѣчаніе, замѣчаніе. <br />
[[Категорія:Ув]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/uvagha Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Анничка слухала з увагою батькової бесіди (Марко Черемшина, Тв., 1960, 104); — Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? — зовсім не сердячись, питає пристав і з професійною увагою нишпорить очима по кімнаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 491); За столами люди вже всілися, директор школи, підвівшись, просить уваги, і в цей час з'являється ще один жданий всіма тут гість, по якого бігала ціла делегація дівчат випускного класу: капітан Дорошенко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139); <br />
// Цікавість до кого-, чого-небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого-, що-небудь. Помічала стара якусь особливу увагу до свого двора: все на вулиці стирчить хтось із панських слуг (Гнат Хоткевич, І, 1966, 105); Увага до нього була настільки велика, що Дорош почував себе дуже незручно і ще нижче схиляв голову, і навіть Оксен, який саме говорив, зупинився і, щоб встановити порядок та задовольнити цікавість громади, сказав уголос, що це новий працівник ферми, товариш Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 118); <br />
// Настроєність на сприйняття, фіксування чого-небудь органами; чуття, пам'яттю, розумом. Спинивши дух у грудях, Гнат весь обертався в увагу… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); Впиваються [керманичі плотів] очима вперед, ловлять найменші ознаки будучої небезпеки і готовляться відпирати. Всіма жилами свого мускулистого тіла, всім скупленням своєї уваги (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Скоро Вутанька, забувши про воєнкома, про сусідів, застигла в напруженій увазі (Олесь Гончар, II, 1959, 184). <br />
Брати до уваги (на увагу) див. брати; Бути (стояти і т. ін.) в центрі уваги; Бути (стати і т. ін.) центром уваги — вважатися головним, основним, викликати загальний інтерес. Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло (Гнат Хоткевич, II, 1966, 197); Тарас Григорович [Шевченко] опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни (Слово про Кобзаря, 1961, 132); Вартий уваги; Заслуговує уваги (на увагу) — важливий, цінний чимось, заслуговує того, щоб бути об'єктом турботи, клопоту, якихось зусиль тощо. Ви вже нас, шановний Іване Семеновичу, не забудьте, бо наша мета двічі варта уваги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 237); Запорожець спосеред семикласників, після тримісячних спостережень, виділив двох юнаків своїх літ, які здалися йому вартими його уваги (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 11); — Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги. Це збагачує практику садівництва загалом і, зокрема, на півночі (Олександр Довженко, I, 1958, 447); Випадати (випасти) з уваги див. випадати; Випускати (випустити) з уваги — не помічати чогось, забувати про щось. Не треба тільки випускати з уваги, що удар революційних мас на Україні спрямований і проти безпосереднього ворога Російської Радянської Республіки, а саме — проти німецького імперіалізму, через що цей удар не може не позначитись якнайсприятливіше і на зміцненні Радянської влади на півночі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 9); Відвертати (відвернути) увагу див. відвертати; Відволікати (відволікти) увагу див. відволікати; Віддавати (віддати) увагу див. віддавати; Відтягати (відтягти, відтягнути) увагу див. відтягати; Відхиляти (відхилити) увагу див. відхиляти; Загострювати (загострити) увагу див. загострювати; Залишати (лишати) без уваги кого, що — не зважати на кого-, що-небудь, нехтувати кимось, чимось. Він же .. сказав мені, що дивується, чому досі лікарі всі вважали тільки на мою ногу, а зовсім лишали без уваги мої нерви (Леся Українка, V, 1956, 225); Затримувати (затримати) увагу див. затримувати; Звертати (звернути) на себе увагу; Привертати (привернути, притягати, притягнути) [до себе] увагу: а) зацікавлювати собою, своєю поведінкою тощо, викликати у когось бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. себе. Вони [Остап і Соломія] йшли то шляхом, то стежками навпростець, намагаючись не звертати на себе уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 352); Бараболя скочив з вікна, оминув зціпленого розпачем начальника штабу, підбіг до столу. Його округла фігура відразу звернула на себе увагу (Михайло Стельмах, II, 1962, 87); Жодна з морських тварин не привертала до себе такої уваги, як дельфіни (Радянська Україна, 17.I 1965, 3); Несподівано, у найневідповіднішу мить, перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Юрій Яновський, II, 1954, 90); б) вимагати зосередження думки, зору, сил на собі. Нудна робота прохолодила її гаряче серце і притягла до себе всю її увагу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 99); Звертати (звернути) увагу на кого — що: а) помічати кого-, що-небудь, цікавитися ким-, чим-небудь. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю й засипав Соломію, але вона не звертала на те уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Юра вклонився вдруге і втрете — уклонами ще ширшими і ще глибшими. Потроху на нього почали звертати увагу (Юрій Смолич, II, 1958, 20); б) (чию) вказувати кому-небудь на когось, щось, змушувати помітити. — Звертаю вашу увагу, що говорю з вами не як служащий [службовець], а як людина, що теж має душу й серце, як і ви (Гнат Хоткевич, I, 1966, 172); З уваги на (до) кого — що — зважаючи на кого-, що-небудь, рахуючись з кимось, враховуючи щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли, може з уваги до панночок (Леся Українка, III, 1952, 674); [Голос покликача:] Префект ясновельможний Кай Летіцій гадає, що зменшити кару можна.. з уваги на покірність (Леся Українка, II, 1951, 534); Мати на увазі кого, що: а) думати про кого-, що-небудь, не називаючи прямо. Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши «Наталку Полтавку», — трудно сказати (Панас Мирний, V, 1955, 407); Правду сказала Ганна, було кому стояти над її душею. Мала вона на увазі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків (Олесь Гончар, I, 1959, 41); б) враховувати щось, зважати на що-небудь. Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (Максим Рильський, III, 1956, 79); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танками (Олесь Гончар, III, 1959, 350); в) у поєднанні з інфінітивом означає: мати намір зробити, виконати, здійснити те, що виражається інфінітивом. Мав на увазі прочитати цю книжку; Насторожувати (насторожити) увагу див. насторожувати; Нуль уваги див. нуль; Обертатися (обернутися) в (на) увагу див. обертатися; Оволодівати (оволодіти) увагою див. оволодівати; Приділяти (приділити) увагу (багато уваги) див. приділяти; Присипляти (приспати) увагу див. присипляти; Притягати (притягувати, притягнути, притягти) увагу див. притягати; Пропускати (пропустити) мимо уваги див. мимо 2; Увага! — прохання, наказ зосередитися на чомусь, вислухати щось і т. ін. Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 164); Яким уже посеред хати стоїть і руку підняв. — Товариші, увага! Дівчата, киньте, доспіваєте потім! (Андрій Головко, II, 1957, 95); Узяти до уваги (на увагу) див. узяти.<br />
2. Прихильне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, турбота про когось, щось. Бачили [вартові], як вся сім'я оточила Усмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його [ якоюсь наливкою (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 8); — Це, мамо, вам.. привіз ластику на сачок, — недбало подає [Дмитро].. — Спасибі тобі, сину, — аж затремтіла вона. «Нічого ж не казала — сам догадався. Син. Не так дорогий набір, як увага твоя» (Михайло Стельмах, II, 1962, 334); «Ох, як же тобі тіло зім'яло та покалічило, а душа в тебе, видать, кріпка, наша, вихорівська», — перековтуючи жаль, подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги, — і це було першим знаком уваги до нього за все життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349); Коли судно стоїть на березі, його треба оточити любов'ю і увагою (Юрій Яновський, II, 1958, 141).<br />
3. рідко. Коротке висловлення, зауваження, примітка. Дехто кинув увагу про дощ, дехто обізвався жартом, тихим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178); Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски [риски] або уваги червоним олівцем (Іван Франко, VI, 1951, 258); Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці» й зробивши деякі уваги щодо костюмів та поведінки на сцені і Галя почала роздавати ролі (Степан Васильченко, I, 1959, 119).<br />
4. перев. мн. Доповнення, пояснення до тексту типу передмови, післямови. Цих кілька загальних уваг [про поезію незаможника М. Криси] ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (Василь Еллан, II, 1958, 87). <br />
♦ Передні уваги див. передній.<br />
5. заст. Честь, шана, виявлені кому-небудь. — Чи ти знаєш, блазень, що колись і я був січовиком, колись за велику увагу ставили моє товариство? (Олекса Стороженко, I, 1957, 338).<br />
<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0 Вікіпедія]<br />
<br />
Ува́га — спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
https://www.youtube.com/watch?v=iM5sjVzrGVQ<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://pidruchniki.com/15840923/psihologiya/uvaga Увага. Поняття про увагу.]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Ув]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0Увага2014-11-30T20:47:04Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Увага, -ги, '''''ж. ''1) Вниманіе. ''Що старше від розуму? Увага. ''Ном. № 5810. ''Люде слухали з великою увагою. ''О. 1862. IX. 71. '''Брати до вваги, звертати увагу'''. Обращать вниманіе. ''На все сам увагу звертає. ''Рудч. Ск. II. 163. '''Дати, подати до вваги кому що'''. Обратить вниманіе чье на что. '''Дати увагу'''. Оказать вниманіе, уваженіе. ''Чи воно дасть увагу старому? ніколи. ''НВолын. у. 2) Примѣчаніе, замѣчаніе. <br />
[[Категорія:Ув]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/uvagha Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Анничка слухала з увагою батькової бесіди (Марко Черемшина, Тв., 1960, 104); — Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? — зовсім не сердячись, питає пристав і з професійною увагою нишпорить очима по кімнаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 491); За столами люди вже всілися, директор школи, підвівшись, просить уваги, і в цей час з'являється ще один жданий всіма тут гість, по якого бігала ціла делегація дівчат випускного класу: капітан Дорошенко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139); <br />
// Цікавість до кого-, чого-небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого-, що-небудь. Помічала стара якусь особливу увагу до свого двора: все на вулиці стирчить хтось із панських слуг (Гнат Хоткевич, І, 1966, 105); Увага до нього була настільки велика, що Дорош почував себе дуже незручно і ще нижче схиляв голову, і навіть Оксен, який саме говорив, зупинився і, щоб встановити порядок та задовольнити цікавість громади, сказав уголос, що це новий працівник ферми, товариш Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 118); <br />
// Настроєність на сприйняття, фіксування чого-небудь органами; чуття, пам'яттю, розумом. Спинивши дух у грудях, Гнат весь обертався в увагу… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); Впиваються [керманичі плотів] очима вперед, ловлять найменші ознаки будучої небезпеки і готовляться відпирати. Всіма жилами свого мускулистого тіла, всім скупленням своєї уваги (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Скоро Вутанька, забувши про воєнкома, про сусідів, застигла в напруженій увазі (Олесь Гончар, II, 1959, 184). <br />
Брати до уваги (на увагу) див. брати; Бути (стояти і т. ін.) в центрі уваги; Бути (стати і т. ін.) центром уваги — вважатися головним, основним, викликати загальний інтерес. Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло (Гнат Хоткевич, II, 1966, 197); Тарас Григорович [Шевченко] опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни (Слово про Кобзаря, 1961, 132); Вартий уваги; Заслуговує уваги (на увагу) — важливий, цінний чимось, заслуговує того, щоб бути об'єктом турботи, клопоту, якихось зусиль тощо. Ви вже нас, шановний Іване Семеновичу, не забудьте, бо наша мета двічі варта уваги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 237); Запорожець спосеред семикласників, після тримісячних спостережень, виділив двох юнаків своїх літ, які здалися йому вартими його уваги (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 11); — Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги. Це збагачує практику садівництва загалом і, зокрема, на півночі (Олександр Довженко, I, 1958, 447); Випадати (випасти) з уваги див. випадати; Випускати (випустити) з уваги — не помічати чогось, забувати про щось. Не треба тільки випускати з уваги, що удар революційних мас на Україні спрямований і проти безпосереднього ворога Російської Радянської Республіки, а саме — проти німецького імперіалізму, через що цей удар не може не позначитись якнайсприятливіше і на зміцненні Радянської влади на півночі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 9); Відвертати (відвернути) увагу див. відвертати; Відволікати (відволікти) увагу див. відволікати; Віддавати (віддати) увагу див. віддавати; Відтягати (відтягти, відтягнути) увагу див. відтягати; Відхиляти (відхилити) увагу див. відхиляти; Загострювати (загострити) увагу див. загострювати; Залишати (лишати) без уваги кого, що — не зважати на кого-, що-небудь, нехтувати кимось, чимось. Він же .. сказав мені, що дивується, чому досі лікарі всі вважали тільки на мою ногу, а зовсім лишали без уваги мої нерви (Леся Українка, V, 1956, 225); Затримувати (затримати) увагу див. затримувати; Звертати (звернути) на себе увагу; Привертати (привернути, притягати, притягнути) [до себе] увагу: а) зацікавлювати собою, своєю поведінкою тощо, викликати у когось бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. себе. Вони [Остап і Соломія] йшли то шляхом, то стежками навпростець, намагаючись не звертати на себе уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 352); Бараболя скочив з вікна, оминув зціпленого розпачем начальника штабу, підбіг до столу. Його округла фігура відразу звернула на себе увагу (Михайло Стельмах, II, 1962, 87); Жодна з морських тварин не привертала до себе такої уваги, як дельфіни (Радянська Україна, 17.I 1965, 3); Несподівано, у найневідповіднішу мить, перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Юрій Яновський, II, 1954, 90); б) вимагати зосередження думки, зору, сил на собі. Нудна робота прохолодила її гаряче серце і притягла до себе всю її увагу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 99); Звертати (звернути) увагу на кого — що: а) помічати кого-, що-небудь, цікавитися ким-, чим-небудь. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю й засипав Соломію, але вона не звертала на те уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Юра вклонився вдруге і втрете — уклонами ще ширшими і ще глибшими. Потроху на нього почали звертати увагу (Юрій Смолич, II, 1958, 20); б) (чию) вказувати кому-небудь на когось, щось, змушувати помітити. — Звертаю вашу увагу, що говорю з вами не як служащий [службовець], а як людина, що теж має душу й серце, як і ви (Гнат Хоткевич, I, 1966, 172); З уваги на (до) кого — що — зважаючи на кого-, що-небудь, рахуючись з кимось, враховуючи щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли, може з уваги до панночок (Леся Українка, III, 1952, 674); [Голос покликача:] Префект ясновельможний Кай Летіцій гадає, що зменшити кару можна.. з уваги на покірність (Леся Українка, II, 1951, 534); Мати на увазі кого, що: а) думати про кого-, що-небудь, не називаючи прямо. Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши «Наталку Полтавку», — трудно сказати (Панас Мирний, V, 1955, 407); Правду сказала Ганна, було кому стояти над її душею. Мала вона на увазі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків (Олесь Гончар, I, 1959, 41); б) враховувати щось, зважати на що-небудь. Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (Максим Рильський, III, 1956, 79); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танками (Олесь Гончар, III, 1959, 350); в) у поєднанні з інфінітивом означає: мати намір зробити, виконати, здійснити те, що виражається інфінітивом. Мав на увазі прочитати цю книжку; Насторожувати (насторожити) увагу див. насторожувати; Нуль уваги див. нуль; Обертатися (обернутися) в (на) увагу див. обертатися; Оволодівати (оволодіти) увагою див. оволодівати; Приділяти (приділити) увагу (багато уваги) див. приділяти; Присипляти (приспати) увагу див. присипляти; Притягати (притягувати, притягнути, притягти) увагу див. притягати; Пропускати (пропустити) мимо уваги див. мимо 2; Увага! — прохання, наказ зосередитися на чомусь, вислухати щось і т. ін. Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 164); Яким уже посеред хати стоїть і руку підняв. — Товариші, увага! Дівчата, киньте, доспіваєте потім! (Андрій Головко, II, 1957, 95); Узяти до уваги (на увагу) див. узяти.<br />
2. Прихильне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, турбота про когось, щось. Бачили [вартові], як вся сім'я оточила Усмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його [ якоюсь наливкою (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 8); — Це, мамо, вам.. привіз ластику на сачок, — недбало подає [Дмитро].. — Спасибі тобі, сину, — аж затремтіла вона. «Нічого ж не казала — сам догадався. Син. Не так дорогий набір, як увага твоя» (Михайло Стельмах, II, 1962, 334); «Ох, як же тобі тіло зім'яло та покалічило, а душа в тебе, видать, кріпка, наша, вихорівська», — перековтуючи жаль, подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги, — і це було першим знаком уваги до нього за все життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349); Коли судно стоїть на березі, його треба оточити любов'ю і увагою (Юрій Яновський, II, 1958, 141).<br />
3. рідко. Коротке висловлення, зауваження, примітка. Дехто кинув увагу про дощ, дехто обізвався жартом, тихим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178); Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски [риски] або уваги червоним олівцем (Іван Франко, VI, 1951, 258); Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці» й зробивши деякі уваги щодо костюмів та поведінки на сцені і Галя почала роздавати ролі (Степан Васильченко, I, 1959, 119).<br />
4. перев. мн. Доповнення, пояснення до тексту типу передмови, післямови. Цих кілька загальних уваг [про поезію незаможника М. Криси] ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (Василь Еллан, II, 1958, 87). <br />
♦ Передні уваги див. передній.<br />
5. заст. Честь, шана, виявлені кому-небудь. — Чи ти знаєш, блазень, що колись і я був січовиком, колись за велику увагу ставили моє товариство? (Олекса Стороженко, I, 1957, 338).<br />
<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0 Вікіпедія]<br />
<br />
Ува́га — спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
https://www.youtube.com/watch?v=iM5sjVzrGVQ<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://pidruchniki.com/15840923/psihologiya/uvaga Увага. Поняття про увагу.]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Ув]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0Увага2014-11-30T20:42:07Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Увага, -ги, '''''ж. ''1) Вниманіе. ''Що старше від розуму? Увага. ''Ном. № 5810. ''Люде слухали з великою увагою. ''О. 1862. IX. 71. '''Брати до вваги, звертати увагу'''. Обращать вниманіе. ''На все сам увагу звертає. ''Рудч. Ск. II. 163. '''Дати, подати до вваги кому що'''. Обратить вниманіе чье на что. '''Дати увагу'''. Оказать вниманіе, уваженіе. ''Чи воно дасть увагу старому? ніколи. ''НВолын. у. 2) Примѣчаніе, замѣчаніе. <br />
[[Категорія:Ув]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приклеювати2014-11-30T20:40:18Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приклеювати, -ле́юю, -єш, '''сов. в. '''приклеїти, -кле́ю, -їш, '''''гл. ''Приклеивать, приклеить. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/pryklejuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник]<br />
<br />
ПРИКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: — Не подобається мені твоя стаття, Васю, не комсомольська вона... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 122); За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев'яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (Вечірній Київ, 12.III 1969, 4); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 74); <br />
// у сполуч. із сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється. Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: «принципова дамочка» (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 112).<br />
<br />
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47613-pryklejuvaty.html Словарь Українсько мови(упорядкував Борис Грінченко)]<br />
<br />
Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140901/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]<br />
<br />
Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. || у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
https://www.youtube.com/watch?v=QGf5xZWO0pE<br />
https://www.youtube.com/watch?v=4zeBDhkGKg8<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%97%D1%82%D0%B8 Клеїти]<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приклеювати2014-11-30T20:39:54Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приклеювати, -ле́юю, -єш, '''сов. в. '''приклеїти, -кле́ю, -їш, '''''гл. ''Приклеивать, приклеить. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/pryklejuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник]<br />
ПРИКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: — Не подобається мені твоя стаття, Васю, не комсомольська вона... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 122); За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев'яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (Вечірній Київ, 12.III 1969, 4); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 74); <br />
// у сполуч. із сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється. Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: «принципова дамочка» (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 112).<br />
<br />
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47613-pryklejuvaty.html Словарь Українсько мови(упорядкував Борис Грінченко)]<br />
<br />
Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140901/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]<br />
Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. || у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
https://www.youtube.com/watch?v=QGf5xZWO0pE<br />
https://www.youtube.com/watch?v=4zeBDhkGKg8<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%97%D1%82%D0%B8 Клеїти]<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Приклеювати2014-11-30T20:39:27Z<p>Юра Ткаченко: </p>
<hr />
<div>'''Приклеювати, -ле́юю, -єш, '''сов. в. '''приклеїти, -кле́ю, -їш, '''''гл. ''Приклеивать, приклеить. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/pryklejuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник]<br />
ПРИКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: — Не подобається мені твоя стаття, Васю, не комсомольська вона... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 122); За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев'яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (Вечірній Київ, 12.III 1969, 4); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 74); <br />
// у сполуч. із сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється. Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: «принципова дамочка» (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 112).<br />
<br />
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47613-pryklejuvaty.html Словарь Українсько мови(упорядкував Борис Грінченко)]<br />
<br />
Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140901/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]<br />
Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. || у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клей4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
https://www.youtube.com/watch?v=QGf5xZWO0pE<br />
https://www.youtube.com/watch?v=4zeBDhkGKg8<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%97%D1%82%D0%B8 Клеїти]<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Пр]]</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B94.jpgФайл:Клей4.jpg2014-11-30T20:38:28Z<p>Юра Ткаченко: Юра Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Клей4.jpg»</p>
<hr />
<div>Клей на основі нітрату целюлози</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B93.jpgФайл:Клей3.jpg2014-11-30T20:38:12Z<p>Юра Ткаченко: Юра Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Клей3.jpg»</p>
<hr />
<div>Клей ПВА</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B92.jpgФайл:Клей2.jpg2014-11-30T20:37:55Z<p>Юра Ткаченко: Юра Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Клей2.jpg»</p>
<hr />
<div>Епоксидний клей</div>Юра Ткаченкоhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B91.jpgФайл:Клей1.jpg2014-11-30T20:37:45Z<p>Юра Ткаченко: Юра Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Клей1.jpg»</p>
<hr />
<div>Різні види клею</div>Юра Ткаченко