Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Лінивий

2015-11-24T17:04:31Z

Юлія 21ПО Стеценко:

'''Лінивий, -а, -е. '''Лѣнивый. ''Лінивий двічи ходить, скупий двічи платить. ''Ном. № 4672. — '''овес'''. Не скоро созрѣвающій овесъ. Черниг. г. — '''пироги'''. Сырники. Ум. '''Ліниве́нький. '''
[[Категорія:Лі]]==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/linyvyjСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

== ЛІНИ́ВИЙ ==

1. Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляєтьсявідроботи; ледачий (у 1 знач.). Лінивий ученик плачучи до школийде (Українськінародніприслів'я та приказки, 1955, 130); Мати в ланку йдеробить, А лінива дочка спить (Степан Олійник, Вибр., 1957, 316);
// у знач. ім. лінивий, вого, чол. Той, хтолінується, не любить працювати, ухиляєтьсявідроботи. Машиністом я роблю На електровозі І лінивих не люблю В себе на дорозі (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 201);
// до чого, на що. Який не бажаєробитищо-небудь, уникаєчогось. Денис ніколи не входив у суперечки, бобувлінивий на слово (ГригорійТютюнник, Вир, 1964, 243);
// Якийвиражає, означаєлінь. З лінивимирухамиодаліски вона потяглася, розпростувалагнучкемолодетіло, звелася й апатично обвела круг себе очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Вона ніколи не дозволяла собіжитиспокійно і тихо, найбільшимгріхом у життівважалалінивезаспокоєння (Вадим Собко, Справа.., 1959, 280);
// Сповненийбездіяльності, лінощів. Лінивежиття.
2. Якийнешвидко, поволіробитьщось, які-небудьрухи. Інодівінпрокинеться, помружитьочі на вогонь.. і зновудрімає, як лінивий Рябко на прив'язі (ГригорійТютюнник, Вир, 1964, 15);
// У якомувиявляєтьсямлявість, повільність. Лінивою, тихою ходоючвалаютькруторогібедраті воли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Лінивийвітерлащився до ніг, чаклувавщось у прим'ятійтраві (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 109).
3. Виготовленийприскореним способом (про страву). Ми уминали слідом за смачною ковбасоюлінивівареники(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 60).

===[http://slovopedia.org.ua/31/53403/28344.html"Словопедія" ]===

===== Лінивий =====

(який схильний ледарювати) ледачий, бездіяльний.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9українська-англійська Словник]===
<big>лінивий</big> - англійська
переклад та визначення "лінивий", українська-англійська
Переклад на англійська:
Lazy
Shiftless
Indolent
Slothful
Slack
Otiose

===[https://slovari.yandex.ru/%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ЯНДЕКСсловари]===

===== лінивий =====

перевод с украинского на русский
Прилагательное
1.
===== ленивий =====
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ледарство_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ледарство_2.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube| GWrT9nhMSjM}}
{{#ev:youtube| uXpfPC_v2q8}}
https://www.youtube.com/watch?v=GWrT9nhMSjM
https://www.youtube.com/watch?v=uXpfPC_v2q8

==Цікаві факти==
===Як позбутися ліні?===
Що таке лінь — насправді ліньки це природний механізм економії енергії, у неї навіть є гарне наукова назва «прокрастинація» — так називають поведінку людини, коли він відкладає справи, ні за що не береться, тягне зі своїми обов’язками або просто лінується. Для чого лінь потрібна людині — вона економить його сили, захищає від перенапруження, до того ж, багато сучасних побутові прилади, по суті своїй — винаходи ледачих людей. Було лінь підмітати — з’явився пилосос, лінь бігати і ходити пішки — машини, автобуси та метро, ліньки ходити в гості — є інтернет. Але в ліні куди менше позитивних якостей, ніж негативних, вона заважає продуктивно працювати, тому кожна людина повинна знати як позбутися лінощів.

Як позбутися від ліні підготовчий етап

З’ясувати причину лені.Дело в тому, що за лінь можна прийняти симптоми різних захворювань. Якщо вам нічого не хочеться, не тільки робити, але й говорити, думати, є, а хочеться лише лежати закривши очі або спати, можливо у вас депресія і варто звернутися до лікаря. За лінь пожни прийняти астенію і апатію при синдромі хронічної втоми — якщо у вас ні на що немає сил, коли беретеся за нову справу у вас швидко опускаються руки. У цьому випадку кращим способом того як позбутися ліні буде звернутися до лікаря і зайнятися лікуванням першопричини. Але не обманюйте себе, не намагайтеся видати звичайну лінь за складне захворювання, тим самим її виправдовуючи, якщо у вас її немає, а лінь є єдиним симптомом. Якщо ви здорові, а ваша лінь є звичайною і нічим не примітною переходите в наступний етап.

Як позбутися від ліні — організація простору

Іноді ліні сприяє саме робоче місце. Воно може бути незручним, не комфортним, або ж навпаки занадто затишним і розслаблюючим. Як позбутися від ліні — перетворити своє робоче місце.
Подбайте про те, щоб ваше робоче місце було оптимальним — не надто зручним і не дуже дискомфортним.
Виключіть відволікаючі моменти — це може бути телевізор, інтернет, шум за вікном, або інші люди, ті з ким хочеться спілкуватися і веселитися, а не працювати. Приберіть їх з вашого робочого простору, попросіть людину прийти пізніше, вимкніть телевізор з мережі і одягніть навушники.
Як позбутися від ліні — основні методи та способи

Працюйте при інших людях — коли за людиною спостерігають інші, або просто присутні поруч, йому стає незручно лінуватися, а під суворим наглядом начальства і зовсім неможливо. Якщо ви працюєте на дому, можливо краще змінити місце роботи на офіс, де ви будете в оточенні таких же працівників як ви. Як позбутися від ліні якщо вам потрібно зробити прибирання, покличте гостей, але не щоб вони зробили її за вас, а щоб той факт, що ваш бардак побачать інші люди, мотивував вас прибиратися. Якщо треба щось вчити, можливо краще об’єднатися з однокласниками і однокурсниками (тими що серйозніше) або поїхати в бібліотеку.
Включіть в роботу елемент змагання — змагатися можна з ким завгодно: з колегами хто більше зробить або швидше встигне, з батьками і тими з ким ви поруч живете — хто краще вимиє, прибере і швидше впорається, і навіть з самим собою — можна ставити свої особисті рекорди виконання завдань, підготовки до іспитів або швидкісний прибирання.
Заохочуйте себе за зроблене і карайте за лінь — введіть для себе систему заохочень і покарань, можливо вам хтось зможе в цьому допомогти. Заохоченнями можуть бути смачні страви, цукерки, шоколад, перегляд серіалів або доступ в інтернет. Покарання можуть бути активними, звичайно, порка міра занадто активна, але для когось актуальна, або покаранням може бути позбавлення чогось важливого для вас, тих же серіалів або інтернету. Ще не зробив не заходити в інтернет, якщо не встиг доробити до початку серії, робиш і не дивишся її. Важливо, щоб ці заходи були добровільними, ви про них прекрасно знали і розуміли навіщо це потрібно.
Тепер ви знаєте як позбутися ліні, удачі вам у цьому!

==[ Джерела та література]==
===[http://a-yak.com/yak-pozbutisya-lini/ A-YAK]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Лі]]

Обряд

2015-11-24T17:03:05Z

Юлія 21ПО Стеценко:

'''Обря́д, -ду, '''''м. ''Обрядъ. ''Чумакування що? Се не козацтво, у чумаків тільки обряд козацький. ''Г. Барв. 142.
[[Категорія:Об]]==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/obrjadСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

== ОБРЯ́Д ==
, у, чол. Сукупність установлених звичаєм дій, пов'язаних з побутовими традиціями або з виконанням релігійних настанов. З якимось священним трепетом підкладала Маруся вогонь. Таїнство обряду захоплювало (Гнат Хоткевич, II, 1960, 20); Настрій, що оповив нашу кімнату, скоріше підходив би під похоронний, ніж весільний обряд (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 115); Впровадження нових громадських, родинних обрядів і свят — це.. боротьба за нову людину, її світле майбутнє (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 109);
// заст. Сукупність установлених церквою культових дій. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником, зайшов в Карпати з Мінської губернії й тут прийняв унію (Нечуй-Левицький, II, 1950, 407).
2. заст. Церемонія. Послів кликнули до громади, І, виповнивши всі обряди, Латин прорек такий приказ (Іван Котляревський, I, 1952, 274); В означеній годині розпочався обряд відслонення пам'ятника (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 180).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53406/16947.html"Словопедія" ]===
ОБРЯД
літургія певної Церкви, визначений спосіб її виконання, пов'язаний із власною мовою, законодавством та ієрархічною структурою; о. відображає специфіку певної літургії; в Католицькій Церкві існують споріднені лат. (зх.), вірменська, а також візантійська літургії; в православ'ї о. візантійський (насамперед грец. і церковнослов'янською мовами).

===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/884.htmlКультурологічний словник]===

== ОБРЯД ==
— колективні символічні дії, здійснювані з нагоди найважливіших подій у житті людини, сім'ї, колективу.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4українська-англійська Словник]===
== ОБРЯД ==

Переклад на англійська:
rite
Автоматичний переклад:
ritual

===[https://slovari.yandex.ru/%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ЯНДЕКСсловари]===
== обряд ==

Существительное
м.
1. rite
поминальныеобряды — funeral rites, last rites2
2. ceremony
традиционный обряд — traditional ceremony2
•
совершать церковный обряд — church2
религиозные обряды — devotions2

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обряд_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:обряд_2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UeGeXkm1qoA}}
https://www.youtube.com/watch?v=UeGeXkm1qoA

{{#ev:youtube| bqwgkEay_xI}}
https://www.youtube.com/watch?v=bqwgkEay_xI

==Цікаві факти==
===Про весільний обряд===
Створення сім'ї, продовження роду – це, мабуть, одне з найважливіших завдань людини на землі, тому ухвалення рішення про вступ до шлюбу – одне з найважливіших в житті будь-якої людини. Людьми рухає бажання сумісно будувати своє майбутнє, йти по життю поряд. На жаль, в сучасному суспільстві багато традицій старовинного і стародавнього обряду, що складається з декількох етапів, вінцем якого було весілля, втрачені. Поступово відроджується лише традиція вінчання в церкві, тобто укладення церковного шлюбу, а не тільки цивільної реєстрації в РАЦСі.
Весільний обряд, мабуть, є другою за важливістю після народження подією в житті кожної людини. І відсвяткувати його хочеться відповідним чином.

Весільний обряд в історії країн світу

Знайомство
В старі часи фатальне питання "Ну де ж познайомитися?" вирішувався вельми просто. Існували певні місця (для кожного стану свої), де молоді люди могли вибрати собі майбутню дружину.
Городяни – вихідці з сіл обирали собі наречених на ігрищах, які влаштовувалися в недільні дні на заставах і пустках.
У старовинних російських містах облюбовували наречених на хресних ходах. Для цього дівчат на виданні одягали в кращі наряди і у супроводі надійних родичок вели у відомий день на умовне місце.
У міщанському міському середовищі в неділю влаштовувалися вечірки. На них співали під гітару або гармонію романси, грали в захоплюючі ігри – флірт квітів, фарби, телефон і т.п. і танцювали польку, кадриль і краков'як. На вечорах панувала вельми лірична атмосфера.
У культурнішому середовищі влаштовувалися домашні вечори. На них танцювали під фортепіано вальси і кадриль, також співалися романси, але вже романтичні, більш художні. Правила пристойності дотримувалися більш строго, ніж на вечірках.
У дворянських і багатих купецьких сім'ях дівчат з певного віку вивозили на танцювальні вечори і бали, сезон яких відкривався з жовтня. Самим благодатним місцем для знайомства і сватання вважалася столиця, куди восени звозилися дівчата.

Сватання
"Вибирай не наречену, а сваху" - свідчить народне прислів'я, а це означає, що до процесу сватання відносилися раніше дуже серйозно. Дійсно, майстерна, спритна сваха деколи краще за жениха і наречену знала, що саме підійде кожному. Ділилися свахи на дві категорії: свахи по пристрасті до весіллів і влаштування чужих доль і професійні свахи.

У обов'язки свах входило не тільки зробити само сватання, але і провести попередню розвідку, довідатися яке придане дається за нареченою, в чому воно полягає: чи в платтях, грошах, вотчині і т.п.
Питання про весілля вирішували того ж дня, не удаючись ні до яких іносказань і поетичних прийомів. У випадку позитивному батьки нареченої і сваха тричі обходили навколо столу, хрестилися на образи і, розлучаючись, відразу ж домовлялися про оглядини.
При вдалому сватанні стороні жениха вручався розпис приданого, що включає доскональні відомості про те, яка за нареченою обіцяна нерухомість, а також срібло, золото, ювелірні прикраси, меблі, одяг, постільна білизна.
Якщо сватання виявлялося успішним, після обговорення розпису приданого зазвичай через тиждень призначалися оглядини.

Оглядини
Оглядини проходили в будинку нареченої, але, траплялося, і на гуляннях, в театрі. Коли відбувалися вони в будинку нареченої, жених з батьками і свахою їхали не прямим шляхом, а заїжджали далі і робили круг – по звичаю, "заплутували справу".
У купецькому і заможному міщанському середовищі оглядини могли тягнутися не один тиждень, причиною чому були спори про розмір приданого. На оглядинах зберігся старовинний звичай, за яким жених і його батьки виходили на крильце обмінятися думками.
У дворян в день оглядин влаштовувався званий обід і ніякого торгу через придане цього дня не велося.

Опис приданого включався батьком нареченої в шлюбний контракт, на який можна було або погодитися, або ні. Звичайним ритуалом для всіх станів був сумісний молебень двох сімей і круговий обхід столу.
Змовини
День змовин призначався батьками нареченої. Батьки жениха, сам жених і близькі родичі приїжджали до них в будинок. Гостей з почестями приймали, кланялися один одному до землі і усаджували на почесні місця під божницею. Потім батько або родич жениха говорив про причину приїзду, а батьки нареченої відповідали, що приїзду цьому раді, після чого писався рядний запис, де означалось, що обидві сторони вирішили: у такий-то час жених зобов'язувався узяти за себе таку-то, а родичі її повинні видати і дати за нею таке-то придане.

При змові наречена не була присутня, але після закінчення хто-небудь з її близьких родичок приносив женихові і його супроводжуючим від імені нареченої подарунки. Від змови до весілля, який би тривалий не був термін, жених нареченої не бачив. Терміни ж були різні, залежно від обставин. Іноді весілля здійснювалося і через тиждень, а деколи між змовою і вінчанням проходило декілька місяців.
Пізніше цей звичай не бачити наречену зник, навпаки, саме після змовин жених вже міг приїжджати до нареченої так часто, як захоче. До змовин він мав право бачити свою суджену тільки під час оглядин.
Змовини зазвичай супроводжувалися святкуванням. У купецькому і міщанському середовищі цього дня відбувалося офіційне знайомство батьків жениха і нареченої, після чого здійснювалося благословення. У купецьких сім'ях наречену і жениха благословляв священик. У середніх шарах влаштовувалася вечірка.
У багатих будинках по такому випадку давався бал з пригощанням. Окрім родичів і друзів, на змовини обов'язково запрошувалися почесні і впливові члени міського світського суспільства. Батько представляв наречених і оголошував про змовини, після чого всі присутні по черзі, за ступенем знатності, підходили з офіційними поздоровленнями.

Втім, змовини могли бути і зовсім скромними, "домашніми" без присутності гостей. Батьки або запрошений священик благословляли наречених іконою і сім'ї обмінювалися хлібом-сіллю. Батьки наречених відмірювали один одному сім поясних уклонів і називали день весілля.
Прийнято було у всіх станів: в день змовин жених дарував нареченій кільце з коштовним каменем.
На другий день після змовин здійснювався обряд вручення нареченій ікон, які разом з її приданим ввозилися в будинок жениха.
І, нарешті, після виконання численних передвесільних обрядів, ініціатива переходила в руки служителів церкви, обов'язком яких було освятити союз
Весілля
В день весілля, за звичаєм, жених до вінчання не повинен був бачити наречену, але посилав їй шкатулку, в якій, як повелося, покоїлася фата, воскові квіти, вінчальні свічки, обручки – якщо ними не обмінялися при змовинах. Після принесення шкатулки починалася підготовка нареченої до вінця. Це робила тітка нареченої, вона ж і причісувала. Плаття – зазвичай шовкове з білого шовку, в крайньому випадку – будь-якого кольору, окрім чорного. Фата – довга і широка. Головний убір – вінок з квітів померанцю і віток мирти. Взував наречену "весільний отрок" - молодший брат або інший родич. Він же і подавав їй на весільному підносі фату і рукавички, проводжав до весільної карети і ніс шлейф.
Жених військовий одягався в парадний мундир, штатський – в чорну фрачну пару з білою краваткою і білими рукавичками.

Час вінчання призначався від опівдня до 5 годин вечора, якщо передбачався святковий обід, і від 7 до 9 вечора, якщо такого не було.
Для вінчання вибирався частіше храм в приході жениха або нареченої, але не обов'язково. За традицією, в церкву жених і наречена приїжджали порізно. Жених приїжджав раніше і чекав з боярами наречену біля входу. Бояри тримали під час вінчання над подружжям вінці, управляли всіма ритуалами, вели весільне гуляння.

Отримавши звістку про прибуття жениха в церкву, наречена усаджувалася в екіпаж разом зі свахою, дівчатами-провожатками і хлопчиком, якому призначено нести перед нареченими свічу, коли вони тричі обходять аналой. Після приїзду в церкву наречена ставала ліворуч від жениха і звільняла праву руку від рукавички, те саме проробляв і жених. Священик відводив їх на вінчальне місце. Родичі і знайомі з боку жениха ставали справа.
Вінчання
Вінчання у слов'ян в дохристиянський період проводилося зазвичай або навесні, або восени на тлі природи. Жених з нареченою у супроводі молоді йшли на луг або лісову поляну. Там на них надягали пишні вінки з квітів, водили хороводи навколо прикрашеної стрічками берези, співали обрядові пісні і влаштовували веселі ігри.
Сам обряд одруження полягав в тому, що жениха і наречену водили навколо дуба, ялини або куща, про що і говорить приказка, що збереглася до наших днів: "обручається, навколо вербового куща вінчається".

З приходом християнства народне вінчання було замінене церковним - церемонією укладення шлюбу за обрядом православної церкви. З часів Петра I до березня 1917 р. для всіх православних жителів Російської імперії вважався дійсним лише шлюб, укладений шляхом вінчання. Вінчання завжди проходило в храмі. Вінчання не може мати місця під час поста, напередодні пісних днів і деяких релігійних свят. Обряд вінчання складається із заручення і власне вінчання. Під час заручення священик питає наречених про їх добровільну згоду одружитися і надягає їм освячені кільця. Під час вінчання звучать співи церковного хору, священик благословляє загальну чашу, а потім молоді триразово куштують з неї вино. Священний покрив і вінці покладаються на голови жениха і нареченої, священик сполучає їх руки і триразово обводить навколо аналоя, потім молоді обмінюються обручками.
Поки йшло вінчання, весільний потяг (вже єдиний) прикрашали стрічками, квітами і дзвіночками.

Весільний потяг, дзвенячи дзвіночками і засипаючи мостові пелюстками, спочатку проїздив по центральних вулицях, потім об'їжджав місто по кругу, і лише після цього прямував в будинок, де повинні були відбутися бал або вечірка з весільним столом. У якому б приміщенні не відбувалося весільне торжество, молодих, що повернулися з церкви, зустрічали батьки жениха. Батько тримав образ, а матір – коровай хліба і срібну сільницю. Молоді за звичаєм кланялися, приймали благословення і тричі цілували по черзі батька і матір. Після закінчення церемонії лунала музика. Гостей пригощали "ігристим" вином і пряником, а гості, у свою чергу, одаровували молодих, складаючи подарунки на піднос. На піднос ставили три судини – з вином, медом і брагою. Тому, хто підходив з подарунком, наречений наливав в келих помалу з кожного.

Весільний бенкет корінням йде в глибоку старовину. Починав гуляння найпочесніший гість – "весільний генерал", який повинен був підняти перший тост наречених і крикнути: "Гірко!".
На другий день весілля городяни звали тільки близьких родичів, і на обіді другого дня наречений робив своїй новій рідні подарунки.
Після весілля починалося так званий візитний тиждень. У цей тиждень етикет наказував молодим їздити до рідних і знайомих з офіційними 15-хвилинними візитами, а також щоденно приймати гостей, що хотіли їх привітати. По такому приводу влаштовувалося традиційне пригощання – чай зі всілякими солодощами і десерт.
Візитним тижнем закінчувався цикл міського весілля.

==[ Джерела та література]==
===[http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-1A1D51F49E8EE/list-26E6877B327 Острів знань]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Об]]

Файл:Ледарство 2.jpg

2015-11-24T16:59:14Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Ледарство 1.jpg

2015-11-24T16:58:53Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Обряд 2.jpg

2015-11-24T16:56:23Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Обряд 1.jpg

2015-11-24T16:55:49Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Лінивий

2015-11-24T16:29:43Z

Юлія 21ПО Стеценко:

'''Лінивий, -а, -е. '''Лѣнивый. ''Лінивий двічи ходить, скупий двічи платить. ''Ном. № 4672. — '''овес'''. Не скоро созрѣвающій овесъ. Черниг. г. — '''пироги'''. Сырники. Ум. '''Ліниве́нький. '''
[[Категорія:Лі]]==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/linyvyjСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

== ЛІНИ́ВИЙ ==

1. Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляєтьсявідроботи; ледачий (у 1 знач.). Лінивий ученик плачучи до школийде (Українськінародніприслів'я та приказки, 1955, 130); Мати в ланку йдеробить, А лінива дочка спить (Степан Олійник, Вибр., 1957, 316);
// у знач. ім. лінивий, вого, чол. Той, хтолінується, не любить працювати, ухиляєтьсявідроботи. Машиністом я роблю На електровозі І лінивих не люблю В себе на дорозі (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 201);
// до чого, на що. Який не бажаєробитищо-небудь, уникаєчогось. Денис ніколи не входив у суперечки, бобувлінивий на слово (ГригорійТютюнник, Вир, 1964, 243);
// Якийвиражає, означаєлінь. З лінивимирухамиодаліски вона потяглася, розпростувалагнучкемолодетіло, звелася й апатично обвела круг себе очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Вона ніколи не дозволяла собіжитиспокійно і тихо, найбільшимгріхом у життівважалалінивезаспокоєння (Вадим Собко, Справа.., 1959, 280);
// Сповненийбездіяльності, лінощів. Лінивежиття.
2. Якийнешвидко, поволіробитьщось, які-небудьрухи. Інодівінпрокинеться, помружитьочі на вогонь.. і зновудрімає, як лінивий Рябко на прив'язі (ГригорійТютюнник, Вир, 1964, 15);
// У якомувиявляєтьсямлявість, повільність. Лінивою, тихою ходоючвалаютькруторогібедраті воли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Лінивийвітерлащився до ніг, чаклувавщось у прим'ятійтраві (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 109).
3. Виготовленийприскореним способом (про страву). Ми уминали слідом за смачною ковбасоюлінивівареники(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 60).

===[http://slovopedia.org.ua/31/53403/28344.html"Словопедія" ]===

===== Лінивий =====

(який схильний ледарювати) ледачий, бездіяльний.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9українська-англійська Словник]===
<big>лінивий</big> - англійська
переклад та визначення "лінивий", українська-англійська
Переклад на англійська:
Lazy
Shiftless
Indolent
Slothful
Slack
Otiose

===[https://slovari.yandex.ru/%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ЯНДЕКСсловари]===

===== лінивий =====

перевод с украинского на русский
Прилагательное
1.
===== ленивий =====
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| GWrT9nhMSjM}}
{{#ev:youtube| uXpfPC_v2q8}}
https://www.youtube.com/watch?v=GWrT9nhMSjM
https://www.youtube.com/watch?v=uXpfPC_v2q8

==Цікаві факти==
===Як позбутися ліні?===
Що таке лінь — насправді ліньки це природний механізм економії енергії, у неї навіть є гарне наукова назва «прокрастинація» — так називають поведінку людини, коли він відкладає справи, ні за що не береться, тягне зі своїми обов’язками або просто лінується. Для чого лінь потрібна людині — вона економить його сили, захищає від перенапруження, до того ж, багато сучасних побутові прилади, по суті своїй — винаходи ледачих людей. Було лінь підмітати — з’явився пилосос, лінь бігати і ходити пішки — машини, автобуси та метро, ліньки ходити в гості — є інтернет. Але в ліні куди менше позитивних якостей, ніж негативних, вона заважає продуктивно працювати, тому кожна людина повинна знати як позбутися лінощів.

Як позбутися від ліні підготовчий етап

З’ясувати причину лені.Дело в тому, що за лінь можна прийняти симптоми різних захворювань. Якщо вам нічого не хочеться, не тільки робити, але й говорити, думати, є, а хочеться лише лежати закривши очі або спати, можливо у вас депресія і варто звернутися до лікаря. За лінь пожни прийняти астенію і апатію при синдромі хронічної втоми — якщо у вас ні на що немає сил, коли беретеся за нову справу у вас швидко опускаються руки. У цьому випадку кращим способом того як позбутися ліні буде звернутися до лікаря і зайнятися лікуванням першопричини. Але не обманюйте себе, не намагайтеся видати звичайну лінь за складне захворювання, тим самим її виправдовуючи, якщо у вас її немає, а лінь є єдиним симптомом. Якщо ви здорові, а ваша лінь є звичайною і нічим не примітною переходите в наступний етап.

Як позбутися від ліні — організація простору

Іноді ліні сприяє саме робоче місце. Воно може бути незручним, не комфортним, або ж навпаки занадто затишним і розслаблюючим. Як позбутися від ліні — перетворити своє робоче місце.
Подбайте про те, щоб ваше робоче місце було оптимальним — не надто зручним і не дуже дискомфортним.
Виключіть відволікаючі моменти — це може бути телевізор, інтернет, шум за вікном, або інші люди, ті з ким хочеться спілкуватися і веселитися, а не працювати. Приберіть їх з вашого робочого простору, попросіть людину прийти пізніше, вимкніть телевізор з мережі і одягніть навушники.
Як позбутися від ліні — основні методи та способи

Працюйте при інших людях — коли за людиною спостерігають інші, або просто присутні поруч, йому стає незручно лінуватися, а під суворим наглядом начальства і зовсім неможливо. Якщо ви працюєте на дому, можливо краще змінити місце роботи на офіс, де ви будете в оточенні таких же працівників як ви. Як позбутися від ліні якщо вам потрібно зробити прибирання, покличте гостей, але не щоб вони зробили її за вас, а щоб той факт, що ваш бардак побачать інші люди, мотивував вас прибиратися. Якщо треба щось вчити, можливо краще об’єднатися з однокласниками і однокурсниками (тими що серйозніше) або поїхати в бібліотеку.
Включіть в роботу елемент змагання — змагатися можна з ким завгодно: з колегами хто більше зробить або швидше встигне, з батьками і тими з ким ви поруч живете — хто краще вимиє, прибере і швидше впорається, і навіть з самим собою — можна ставити свої особисті рекорди виконання завдань, підготовки до іспитів або швидкісний прибирання.
Заохочуйте себе за зроблене і карайте за лінь — введіть для себе систему заохочень і покарань, можливо вам хтось зможе в цьому допомогти. Заохоченнями можуть бути смачні страви, цукерки, шоколад, перегляд серіалів або доступ в інтернет. Покарання можуть бути активними, звичайно, порка міра занадто активна, але для когось актуальна, або покаранням може бути позбавлення чогось важливого для вас, тих же серіалів або інтернету. Ще не зробив не заходити в інтернет, якщо не встиг доробити до початку серії, робиш і не дивишся її. Важливо, щоб ці заходи були добровільними, ви про них прекрасно знали і розуміли навіщо це потрібно.
Тепер ви знаєте як позбутися ліні, удачі вам у цьому!

==[ Джерела та література]==
===[http://a-yak.com/yak-pozbutisya-lini/ A-YAK]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Лі]]

Упертий

2014-11-30T00:35:46Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Медіа */

'''Упертий, -а, -е. '''Упрямый. ''Упертий, як русин. ''Ном. № 2632.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

УПЕРТИЙ 1 (ВПЕРТИЙ), а, е.
1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем.. і підріс — вередливий та упертий такий! (Панас Мирний, IV, 1955, 44); Як бувало возьме собі [Іван] що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, — дуже упертий був (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); — Була в нього дочка — не дівчина, а справжнє чортеня. Швидка, як куля, язиката, вперта, вередлива (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 139); [Сергій:] Не вговорюй мене, Катрусю! Мушу їхати зараз. [Катря:] Ну, ти ж і впертий! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53);
// Який виражає непоступливість. З-під сивих, вислих, як острішки, брів грають завзяті й уперті очі (Михайло Стельмах, I, 1962, 219); Упертий лоб збігся на переніссі жмутком товстих зморщок (Кол , На фронті.., 1959, 27);
// Власт. непоступливій людині. Ежен побачив, що з таким упертим характером годі що врадити без довгої боротьби, а до того він не мав тепер ні сили, ні охоти (Іван Франко, I, 1955, 343); Кожного брати під захист, за кожного заступатись — ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 164).
2. Наполегливий, настирливий. А життя — дивись — шумує, кличе.. Йди, міцний, упертий і активний, Буде все, як бути мусить (Василь Еллан, I, 1958, 96); Народився [Святослав] й жив таким, як і батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 487); — Знаю, завдання важке, але знаю й те, що ти впертий хлопець (Олесь Донченко, I, 1956, 433);
// Стійкий, твердий. Я хочу познайомити вас з одним з найкращих українських письменників — з Іваном Франком.. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26); — Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури! (Олесь Гончар, II, 1959, 194);
// Запеклий, невиправний. [Покликач:] У тікача-вигнанця Теофіла, упертого потворного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка, II, 1951, 536).
3. Який здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль. Уперта праця все переможе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 379); Мені було дуже важко вчитися самому, та в мене була.. глибока впевненість, що років через десять-п'ятнадцять упертої роботи я вироблюсь на хорошого художника (Олександр Довженко, I, 1958, 19); В боях упертих перед білим гадом із них [комісарів] ніхто не поникав чолом... (Володимир Сосюра, I, 1957, 483); Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Олесь Гончар, III, 1959, 99).
4. перен. Який триває довгий час, затяжний. Лікарі самі дивуються, що слабість така уперта (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 440); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Максим Рильський, III, 1961, 306);
// Довгий, пильний (про погляд). Чийсь упертий погляд змусив Дробота повернути голову.. Обіч стояла дівчина (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 146).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий3.gif|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QRYX7GIvdLE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Уп]]

Упертий

2014-11-30T00:30:19Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Ілюстрації */

'''Упертий, -а, -е. '''Упрямый. ''Упертий, як русин. ''Ном. № 2632.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

УПЕРТИЙ 1 (ВПЕРТИЙ), а, е.
1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем.. і підріс — вередливий та упертий такий! (Панас Мирний, IV, 1955, 44); Як бувало возьме собі [Іван] що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, — дуже упертий був (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); — Була в нього дочка — не дівчина, а справжнє чортеня. Швидка, як куля, язиката, вперта, вередлива (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 139); [Сергій:] Не вговорюй мене, Катрусю! Мушу їхати зараз. [Катря:] Ну, ти ж і впертий! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53);
// Який виражає непоступливість. З-під сивих, вислих, як острішки, брів грають завзяті й уперті очі (Михайло Стельмах, I, 1962, 219); Упертий лоб збігся на переніссі жмутком товстих зморщок (Кол , На фронті.., 1959, 27);
// Власт. непоступливій людині. Ежен побачив, що з таким упертим характером годі що врадити без довгої боротьби, а до того він не мав тепер ні сили, ні охоти (Іван Франко, I, 1955, 343); Кожного брати під захист, за кожного заступатись — ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 164).
2. Наполегливий, настирливий. А життя — дивись — шумує, кличе.. Йди, міцний, упертий і активний, Буде все, як бути мусить (Василь Еллан, I, 1958, 96); Народився [Святослав] й жив таким, як і батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 487); — Знаю, завдання важке, але знаю й те, що ти впертий хлопець (Олесь Донченко, I, 1956, 433);
// Стійкий, твердий. Я хочу познайомити вас з одним з найкращих українських письменників — з Іваном Франком.. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26); — Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури! (Олесь Гончар, II, 1959, 194);
// Запеклий, невиправний. [Покликач:] У тікача-вигнанця Теофіла, упертого потворного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка, II, 1951, 536).
3. Який здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль. Уперта праця все переможе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 379); Мені було дуже важко вчитися самому, та в мене була.. глибока впевненість, що років через десять-п'ятнадцять упертої роботи я вироблюсь на хорошого художника (Олександр Довженко, I, 1958, 19); В боях упертих перед білим гадом із них [комісарів] ніхто не поникав чолом... (Володимир Сосюра, I, 1957, 483); Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Олесь Гончар, III, 1959, 99).
4. перен. Який триває довгий час, затяжний. Лікарі самі дивуються, що слабість така уперта (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 440); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Максим Рильський, III, 1961, 306);
// Довгий, пильний (про погляд). Чийсь упертий погляд змусив Дробота повернути голову.. Обіч стояла дівчина (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 146).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Упертий3.gif|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Уп]]

Файл:Упертий3.gif

2014-11-30T00:29:07Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Упертий2.jpg

2014-11-30T00:28:47Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Упертий1.jpg

2014-11-30T00:28:33Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Упертий.jpg

2014-11-30T00:28:09Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Упертий

2014-11-30T00:22:45Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Сучасні словники */

'''Упертий, -а, -е. '''Упрямый. ''Упертий, як русин. ''Ном. № 2632.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

УПЕРТИЙ 1 (ВПЕРТИЙ), а, е.
1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем.. і підріс — вередливий та упертий такий! (Панас Мирний, IV, 1955, 44); Як бувало возьме собі [Іван] що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, — дуже упертий був (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); — Була в нього дочка — не дівчина, а справжнє чортеня. Швидка, як куля, язиката, вперта, вередлива (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 139); [Сергій:] Не вговорюй мене, Катрусю! Мушу їхати зараз. [Катря:] Ну, ти ж і впертий! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53);
// Який виражає непоступливість. З-під сивих, вислих, як острішки, брів грають завзяті й уперті очі (Михайло Стельмах, I, 1962, 219); Упертий лоб збігся на переніссі жмутком товстих зморщок (Кол , На фронті.., 1959, 27);
// Власт. непоступливій людині. Ежен побачив, що з таким упертим характером годі що врадити без довгої боротьби, а до того він не мав тепер ні сили, ні охоти (Іван Франко, I, 1955, 343); Кожного брати під захист, за кожного заступатись — ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 164).
2. Наполегливий, настирливий. А життя — дивись — шумує, кличе.. Йди, міцний, упертий і активний, Буде все, як бути мусить (Василь Еллан, I, 1958, 96); Народився [Святослав] й жив таким, як і батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 487); — Знаю, завдання важке, але знаю й те, що ти впертий хлопець (Олесь Донченко, I, 1956, 433);
// Стійкий, твердий. Я хочу познайомити вас з одним з найкращих українських письменників — з Іваном Франком.. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26); — Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури! (Олесь Гончар, II, 1959, 194);
// Запеклий, невиправний. [Покликач:] У тікача-вигнанця Теофіла, упертого потворного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка, II, 1951, 536).
3. Який здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль. Уперта праця все переможе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 379); Мені було дуже важко вчитися самому, та в мене була.. глибока впевненість, що років через десять-п'ятнадцять упертої роботи я вироблюсь на хорошого художника (Олександр Довженко, I, 1958, 19); В боях упертих перед білим гадом із них [комісарів] ніхто не поникав чолом... (Володимир Сосюра, I, 1957, 483); Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Олесь Гончар, III, 1959, 99).
4. перен. Який триває довгий час, затяжний. Лікарі самі дивуються, що слабість така уперта (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 440); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Максим Рильський, III, 1961, 306);
// Довгий, пильний (про погляд). Чийсь упертий погляд змусив Дробота повернути голову.. Обіч стояла дівчина (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 146).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Уп]]

Упертий

2014-11-30T00:21:51Z

Юлія 21ПО Стеценко:

'''Упертий, -а, -е. '''Упрямый. ''Упертий, як русин. ''Ном. № 2632.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Уп]]

Повзати

2014-11-30T00:18:12Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Медіа */

'''По́взати, -заю, -єш, '''''гл. ''Ползать; скользить. ''По столу повзе рукою. ''

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ПОВЗАТИ, аю, аєш, недок.
1. Пересуватися в різних напрямках. по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазупів, комах і т. ін.). Тихо бриніла.. муха на шибі. То замовкала, повзаючи по склі, то знов співала фальцетом, заплутавшись в складках занавіски (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок— чекай дощу (Наука і життя, 7, 1956, 24); Між камінням і зеленими водоростями плавають прозорі медузи і повзають краби (Олесь Донченко, II, 1956, 350);
// Пересуватися по поверхні в різних напрямках, припадаючи до неї тулубом і перебираючи кінцівками (про людей і деяких тварин). На читальнім будинку вже повзав бляхар (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326); Варвара повзала по полю від танка до танка, від окопу до окопу, перев'язувала поранених і витягала їх на собі з-під вогню (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 438); Біля Василя Прокоповича пввзало шестеро маленьких котенят (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 100); Повзати плазом.
2. розм. Повільно пересуваючись, рухатися в різних напрямках. По схилу вниз і вгору повзали вагончики фунікулеру (Петро Панч, Ерік.., 1950, 55); Із широких вікон перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста.., повзав трамвай (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235);
// Повільно сунутися, переміщуватися в різних напрямках (про хмари, туман і т. ін.). Над нами небо світило своїми ясними зорями, кругом повзали,.. чорні хмари (Панас Мирний, V, 1955, 350); Якась темна густа мряка обгортала її непрозорим туманом, збивалася вгору, то повзала чорними, страшними бовванами (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 169);
// Ходити поволі або насилу. На чорних ріллях, як мурашки, повзали люди, греблися в-землі, зморені (Андрій Головко, I, 1957, 68);
// зневажл. Ходити взагалі. Ще он Савенко по нашій землі повзає. Живе. Дихає. Скільки матерів його проклинають (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 91). Повзати на колінах (колінами, коліньми, навколішки, навколішках, рачки і т. ін.) — пересуватися в різних напрямках на колінах або рачки. Повзала [Марія] на колінах, обмацуючи руками кожний закуток (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 192); Валентин повзає коліньми попід столом.., а Борис тримав йому блимавку, слухняно присвічуючи то сюди, то туди (Олесь Гончар, IV, 1960, 81); — Що ж це таке?.. — питав він, повзаючи рачки, мацаючи руками по землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 315).
3. перев. з прийм. перед, перен. Принижуватися, підлещуватися. Ради вибавлення синів із пазурів.. служби вояцької, — повзали люди перед Гердлічкою, по-собачому заглядали в очі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 117).
♦ Повзати в ногах див. нога; Повзати на колінах (навколішки) [перед ким]: а) стояти на колінах перед ким-небудь, просячи, благаючи чогось. Тремтить [Домагацький], повзає в ногах, благає, щоб не били... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 146); Все село бачило, як повзала вона [Лавренчиха] перед доччиною тачанкою на колінах, коли бандити хотіли запалити з хлібом гамазей, повзала та благала, щоб та не веліла палити святий хліб (Олесь Гончар, II, 1959, 226); б) те саме, що повзати 3. [Степан:] Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона, а мерзота, на котру гидко й глянути (Марко Кропивницький, II, 1958, 69); Той, хто злетів раз до сонця, хто відчув силу своїх крил і радість польоту, той не буде повзати на колінах (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 197).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Повзати.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Повзати1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Повзати2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|VCShiNNxOSE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:По]]

Повзати

2014-11-30T00:13:01Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Ілюстрації */

'''По́взати, -заю, -єш, '''''гл. ''Ползать; скользить. ''По столу повзе рукою. ''

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ПОВЗАТИ, аю, аєш, недок.
1. Пересуватися в різних напрямках. по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазупів, комах і т. ін.). Тихо бриніла.. муха на шибі. То замовкала, повзаючи по склі, то знов співала фальцетом, заплутавшись в складках занавіски (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок— чекай дощу (Наука і життя, 7, 1956, 24); Між камінням і зеленими водоростями плавають прозорі медузи і повзають краби (Олесь Донченко, II, 1956, 350);
// Пересуватися по поверхні в різних напрямках, припадаючи до неї тулубом і перебираючи кінцівками (про людей і деяких тварин). На читальнім будинку вже повзав бляхар (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326); Варвара повзала по полю від танка до танка, від окопу до окопу, перев'язувала поранених і витягала їх на собі з-під вогню (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 438); Біля Василя Прокоповича пввзало шестеро маленьких котенят (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 100); Повзати плазом.
2. розм. Повільно пересуваючись, рухатися в різних напрямках. По схилу вниз і вгору повзали вагончики фунікулеру (Петро Панч, Ерік.., 1950, 55); Із широких вікон перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста.., повзав трамвай (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235);
// Повільно сунутися, переміщуватися в різних напрямках (про хмари, туман і т. ін.). Над нами небо світило своїми ясними зорями, кругом повзали,.. чорні хмари (Панас Мирний, V, 1955, 350); Якась темна густа мряка обгортала її непрозорим туманом, збивалася вгору, то повзала чорними, страшними бовванами (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 169);
// Ходити поволі або насилу. На чорних ріллях, як мурашки, повзали люди, греблися в-землі, зморені (Андрій Головко, I, 1957, 68);
// зневажл. Ходити взагалі. Ще он Савенко по нашій землі повзає. Живе. Дихає. Скільки матерів його проклинають (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 91). Повзати на колінах (колінами, коліньми, навколішки, навколішках, рачки і т. ін.) — пересуватися в різних напрямках на колінах або рачки. Повзала [Марія] на колінах, обмацуючи руками кожний закуток (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 192); Валентин повзає коліньми попід столом.., а Борис тримав йому блимавку, слухняно присвічуючи то сюди, то туди (Олесь Гончар, IV, 1960, 81); — Що ж це таке?.. — питав він, повзаючи рачки, мацаючи руками по землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 315).
3. перев. з прийм. перед, перен. Принижуватися, підлещуватися. Ради вибавлення синів із пазурів.. служби вояцької, — повзали люди перед Гердлічкою, по-собачому заглядали в очі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 117).
♦ Повзати в ногах див. нога; Повзати на колінах (навколішки) [перед ким]: а) стояти на колінах перед ким-небудь, просячи, благаючи чогось. Тремтить [Домагацький], повзає в ногах, благає, щоб не били... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 146); Все село бачило, як повзала вона [Лавренчиха] перед доччиною тачанкою на колінах, коли бандити хотіли запалити з хлібом гамазей, повзала та благала, щоб та не веліла палити святий хліб (Олесь Гончар, II, 1959, 226); б) те саме, що повзати 3. [Степан:] Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона, а мерзота, на котру гидко й глянути (Марко Кропивницький, II, 1958, 69); Той, хто злетів раз до сонця, хто відчув силу своїх крил і радість польоту, той не буде повзати на колінах (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 197).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Повзати.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Повзати1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Повзати2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:По]]

Файл:Повзати2.jpg

2014-11-30T00:12:15Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Повзати1.jpg

2014-11-30T00:11:53Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Повзати.jpg

2014-11-30T00:11:25Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Повзати

2014-11-30T00:07:36Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Сучасні словники */

'''По́взати, -заю, -єш, '''''гл. ''Ползать; скользить. ''По столу повзе рукою. ''

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ПОВЗАТИ, аю, аєш, недок.
1. Пересуватися в різних напрямках. по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазупів, комах і т. ін.). Тихо бриніла.. муха на шибі. То замовкала, повзаючи по склі, то знов співала фальцетом, заплутавшись в складках занавіски (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок— чекай дощу (Наука і життя, 7, 1956, 24); Між камінням і зеленими водоростями плавають прозорі медузи і повзають краби (Олесь Донченко, II, 1956, 350);
// Пересуватися по поверхні в різних напрямках, припадаючи до неї тулубом і перебираючи кінцівками (про людей і деяких тварин). На читальнім будинку вже повзав бляхар (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326); Варвара повзала по полю від танка до танка, від окопу до окопу, перев'язувала поранених і витягала їх на собі з-під вогню (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 438); Біля Василя Прокоповича пввзало шестеро маленьких котенят (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 100); Повзати плазом.
2. розм. Повільно пересуваючись, рухатися в різних напрямках. По схилу вниз і вгору повзали вагончики фунікулеру (Петро Панч, Ерік.., 1950, 55); Із широких вікон перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста.., повзав трамвай (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235);
// Повільно сунутися, переміщуватися в різних напрямках (про хмари, туман і т. ін.). Над нами небо світило своїми ясними зорями, кругом повзали,.. чорні хмари (Панас Мирний, V, 1955, 350); Якась темна густа мряка обгортала її непрозорим туманом, збивалася вгору, то повзала чорними, страшними бовванами (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 169);
// Ходити поволі або насилу. На чорних ріллях, як мурашки, повзали люди, греблися в-землі, зморені (Андрій Головко, I, 1957, 68);
// зневажл. Ходити взагалі. Ще он Савенко по нашій землі повзає. Живе. Дихає. Скільки матерів його проклинають (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 91). Повзати на колінах (колінами, коліньми, навколішки, навколішках, рачки і т. ін.) — пересуватися в різних напрямках на колінах або рачки. Повзала [Марія] на колінах, обмацуючи руками кожний закуток (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 192); Валентин повзає коліньми попід столом.., а Борис тримав йому блимавку, слухняно присвічуючи то сюди, то туди (Олесь Гончар, IV, 1960, 81); — Що ж це таке?.. — питав він, повзаючи рачки, мацаючи руками по землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 315).
3. перев. з прийм. перед, перен. Принижуватися, підлещуватися. Ради вибавлення синів із пазурів.. служби вояцької, — повзали люди перед Гердлічкою, по-собачому заглядали в очі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 117).
♦ Повзати в ногах див. нога; Повзати на колінах (навколішки) [перед ким]: а) стояти на колінах перед ким-небудь, просячи, благаючи чогось. Тремтить [Домагацький], повзає в ногах, благає, щоб не били... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 146); Все село бачило, як повзала вона [Лавренчиха] перед доччиною тачанкою на колінах, коли бандити хотіли запалити з хлібом гамазей, повзала та благала, щоб та не веліла палити святий хліб (Олесь Гончар, II, 1959, 226); б) те саме, що повзати 3. [Степан:] Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона, а мерзота, на котру гидко й глянути (Марко Кропивницький, II, 1958, 69); Той, хто злетів раз до сонця, хто відчув силу своїх крил і радість польоту, той не буде повзати на колінах (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 197).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:По]]

Повзати

2014-11-30T00:06:29Z

Юлія 21ПО Стеценко:

'''По́взати, -заю, -єш, '''''гл. ''Ползать; скользить. ''По столу повзе рукою. ''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:По]]

Коробка

2014-11-29T23:58:38Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Медіа */

'''Коробка, -ки, '''''ж. ''1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. ''Дають мені, матусенько, жита по коробці. ''Нп. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. ''Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. ''Стор. ''Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. ''Мнж. 127. Ум. '''Коробочка. '''

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

КОРО́БКА, и, жін.
1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 402); У другій руці Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка, III, 1952, 522); Кузнецов.. вийняв з кишені коробку сірників (Андрій Головко, II, 1957, 550); Плівка лежить на столах і шухлядах.. у металевих круглих коробках (Юрій Яновський, II, 1958, 98); * Образно. Я взяв каретку, .. дверията грюкнули, і ми лишились в тісній коробці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437).
2. рідко. Те саме, що мірка 2. Дають мені, матусенько, жита по коробці (Словник Грінченка); Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Любов Яновська, I, 1959, 42). З коробки (за коробку) молотити, заст. — молотити, одержуючи як плату відповідну міру вимолоченого зерна. Менший знов просить: «Братику мій, дай мені хоч з коробки молотить». — «Не дам, — каже старший, — який з тебе молотник?» (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); У нас у кого нема свого плуга, волів.., становиться молотити за коробку (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 303).
3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі. Баштові крани.. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24); Задимлені коробки з'єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 281).
4. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо. Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефону (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 6).
▲ Коробка швидкостей (передач) — механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомашинах, верстатах і т. ін. Для зміни числа обертів служить коробка швидкостей (Токарна справа.., 1957, 6); Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 370).
5. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок. [Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав'яжуть... (Степан Васильченко, III, 1960, 84); На голові коробка велика... шовковою хусткою вив'язана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 81).
▲ Черепна (мозкова) коробка — кісткове утворення, у якому міститься головний мозок. У черепі кроля дуже розвинена мозкова коробка, в якій є головний мозок (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 136).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коробка2jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коробка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коробка1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RNNliS85ZDA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ко]]

Коробка

2014-11-29T23:56:18Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Ілюстрації */

'''Коробка, -ки, '''''ж. ''1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. ''Дають мені, матусенько, жита по коробці. ''Нп. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. ''Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. ''Стор. ''Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. ''Мнж. 127. Ум. '''Коробочка. '''

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

КОРО́БКА, и, жін.
1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 402); У другій руці Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка, III, 1952, 522); Кузнецов.. вийняв з кишені коробку сірників (Андрій Головко, II, 1957, 550); Плівка лежить на столах і шухлядах.. у металевих круглих коробках (Юрій Яновський, II, 1958, 98); * Образно. Я взяв каретку, .. дверията грюкнули, і ми лишились в тісній коробці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437).
2. рідко. Те саме, що мірка 2. Дають мені, матусенько, жита по коробці (Словник Грінченка); Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Любов Яновська, I, 1959, 42). З коробки (за коробку) молотити, заст. — молотити, одержуючи як плату відповідну міру вимолоченого зерна. Менший знов просить: «Братику мій, дай мені хоч з коробки молотить». — «Не дам, — каже старший, — який з тебе молотник?» (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); У нас у кого нема свого плуга, волів.., становиться молотити за коробку (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 303).
3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі. Баштові крани.. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24); Задимлені коробки з'єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 281).
4. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо. Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефону (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 6).
▲ Коробка швидкостей (передач) — механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомашинах, верстатах і т. ін. Для зміни числа обертів служить коробка швидкостей (Токарна справа.., 1957, 6); Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 370).
5. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок. [Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав'яжуть... (Степан Васильченко, III, 1960, 84); На голові коробка велика... шовковою хусткою вив'язана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 81).
▲ Черепна (мозкова) коробка — кісткове утворення, у якому міститься головний мозок. У черепі кроля дуже розвинена мозкова коробка, в якій є головний мозок (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 136).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коробка2jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коробка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коробка1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ко]]

Файл:Коробка2jpg.jpg

2014-11-29T23:55:12Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Коробка.jpg

2014-11-29T23:54:51Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Коробка1.jpg

2014-11-29T23:54:20Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Коробка

2014-11-29T23:47:16Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Сучасні словники */

'''Коробка, -ки, '''''ж. ''1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. ''Дають мені, матусенько, жита по коробці. ''Нп. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. ''Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. ''Стор. ''Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. ''Мнж. 127. Ум. '''Коробочка. '''

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

КОРО́БКА, и, жін.
1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 402); У другій руці Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка, III, 1952, 522); Кузнецов.. вийняв з кишені коробку сірників (Андрій Головко, II, 1957, 550); Плівка лежить на столах і шухлядах.. у металевих круглих коробках (Юрій Яновський, II, 1958, 98); * Образно. Я взяв каретку, .. дверията грюкнули, і ми лишились в тісній коробці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437).
2. рідко. Те саме, що мірка 2. Дають мені, матусенько, жита по коробці (Словник Грінченка); Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Любов Яновська, I, 1959, 42). З коробки (за коробку) молотити, заст. — молотити, одержуючи як плату відповідну міру вимолоченого зерна. Менший знов просить: «Братику мій, дай мені хоч з коробки молотить». — «Не дам, — каже старший, — який з тебе молотник?» (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); У нас у кого нема свого плуга, волів.., становиться молотити за коробку (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 303).
3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі. Баштові крани.. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24); Задимлені коробки з'єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 281).
4. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо. Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефону (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 6).
▲ Коробка швидкостей (передач) — механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомашинах, верстатах і т. ін. Для зміни числа обертів служить коробка швидкостей (Токарна справа.., 1957, 6); Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 370).
5. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок. [Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав'яжуть... (Степан Васильченко, III, 1960, 84); На голові коробка велика... шовковою хусткою вив'язана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 81).
▲ Черепна (мозкова) коробка — кісткове утворення, у якому міститься головний мозок. У черепі кроля дуже розвинена мозкова коробка, в якій є головний мозок (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 136).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ко]]

Коробка

2014-11-29T23:46:19Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Сучасні словники */

'''Коробка, -ки, '''''ж. ''1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. ''Дають мені, матусенько, жита по коробці. ''Нп. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. ''Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. ''Стор. ''Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. ''Мнж. 127. Ум. '''Коробочка. '''

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

КОРО́БКА, и, жін.
1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 402); У другій руці Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка, III, 1952, 522); Кузнецов.. вийняв з кишені коробку сірників (Андрій Головко, II, 1957, 550); Плівка лежить на столах і шухлядах.. у металевих круглих коробках (Юрій Яновський, II, 1958, 98); * Образно. Я взяв каретку, .. дверията грюкнули, і ми лишились в тісній коробці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437).
2. рідко. Те саме, що мірка 2. Дають мені, матусенько, жита по коробці (Словник Грінченка); Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Любов Яновська, I, 1959, 42).
З коробки (за коробку) молотити, заст. — молотити, одержуючи як плату відповідну міру вимолоченого зерна. Менший знов просить: «Братику мій, дай мені хоч з коробки молотить». — «Не дам, — каже старший, — який з тебе молотник?» (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); У нас у кого нема свого плуга, волів.., становиться молотити за коробку (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 303).
3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі. Баштові крани.. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24); Задимлені коробки з'єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 281).
4. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо. Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефону (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 6).
▲ Коробка швидкостей (передач) — механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомашинах, верстатах і т. ін. Для зміни числа обертів служить коробка швидкостей (Токарна справа.., 1957, 6); Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 370).
5. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок. [Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав'яжуть... (Степан Васильченко, III, 1960, 84); На голові коробка велика... шовковою хусткою вив'язана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 81).
▲ Черепна (мозкова) коробка — кісткове утворення, у якому міститься головний мозок. У черепі кроля дуже розвинена мозкова коробка, в якій є головний мозок (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 136).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ко]]

Коробка

2014-11-29T23:45:07Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Янголя

2014-11-29T23:37:09Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Ілюстрації */

'''Янголя, -ляти, '''''с. ''Ангелокъ, ангельчикъ. Левиц. І. 78. Ум. '''Янголятко, янголяточко. '''''А воно як янголятко. ''Шевч. 74. ''І має двоє діточок, як янголяточок. ''Шевч. 515.

==Сучасні словники==

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ЯНГОЛЯ́, яти, сер.
1. Зменш.-пестл. до янгол. Здається, двоє неповинних янголят злетіли з самого неба, усілися у невеличкій хатці, на невеличкій постельці і завели свою голосну й радісну пісню... (Панас Мирний, I, 1954, 207); — Ой боже мій, нащо він тобі здався, що ти його на небі заховав? Хіба у тебе янголят мало? (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 127).
2. перен., заст. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються своєю красою, невинністю, ніжністю. — Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко. З виду янголя, а в душі гаденя

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:янголя.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:янголя1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:янголя2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Янголя3.gif|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ян]]

Файл:Янголя3.gif

2014-11-29T23:36:47Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Янголя2.jpg

2014-11-29T23:34:37Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Янголя1.jpg

2014-11-29T23:33:59Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Янголя.jpg

2014-11-29T23:33:26Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Янголя

2014-11-29T23:31:15Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Сучасні словники */

'''Янголя, -ляти, '''''с. ''Ангелокъ, ангельчикъ. Левиц. І. 78. Ум. '''Янголятко, янголяточко. '''''А воно як янголятко. ''Шевч. 74. ''І має двоє діточок, як янголяточок. ''Шевч. 515.

==Сучасні словники==

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ЯНГОЛЯ́, яти, сер.
1. Зменш.-пестл. до янгол. Здається, двоє неповинних янголят злетіли з самого неба, усілися у невеличкій хатці, на невеличкій постельці і завели свою голосну й радісну пісню... (Панас Мирний, I, 1954, 207); — Ой боже мій, нащо він тобі здався, що ти його на небі заховав? Хіба у тебе янголят мало? (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 127).
2. перен., заст. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються своєю красою, невинністю, ніжністю. — Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко. З виду янголя, а в душі гаденя

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ян]]

Янчар

2014-11-29T23:28:12Z

Юлія 21ПО Стеценко:

'''Янчар, -ра, '''''м. ''= '''Ягнятник. '''Вх. Зн. 84.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ян]]

Отара

2014-11-29T23:24:27Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Медіа */

'''Отара, -ри, '''''ж. ''Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. О. 1862. V. Кух. 29, 38. ''Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. ''Єв. Л. II. 8. Ум. '''Отарка, отарочка. '''Мнж. 74.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ОТАРА, и, жін.
1. Великий гурт овець, кіз. Через одну вівцю отара пропадає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 167); На вільний степ, як хмара з-поза хмари, Вез ліку йшло овечої отари (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 167); Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець (Олесь Гончар, III, 1959, 171); * Образно. — Там Ельбрус, .. тут, гляди, ціла отара гір, ніби вівці тонкорунні залягли опівдні (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 160); Зранку було хмарно. По тому вітер розвіяв сіру отару хмар (Натан Рибак, Перепел. Рада, 1948, 595); * У порівняннях. Челядь.. збилась в воротях, як сіра отара, яку женуть на пашу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58).
2. перен., зневажл. Безладний гурт людей, натовп, юрба. Супе солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях, в залізних касках (Олександр Довженко, I, 1958, 36); [Лубенко:] Отара ця беззбройна під Кодаком буде наголову розбита (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|JK-SMvn-ROY}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:От]]

Отара

2014-11-29T23:23:16Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Ілюстрації */

'''Отара, -ри, '''''ж. ''Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. О. 1862. V. Кух. 29, 38. ''Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. ''Єв. Л. II. 8. Ум. '''Отарка, отарочка. '''Мнж. 74.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ОТАРА, и, жін.
1. Великий гурт овець, кіз. Через одну вівцю отара пропадає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 167); На вільний степ, як хмара з-поза хмари, Вез ліку йшло овечої отари (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 167); Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець (Олесь Гончар, III, 1959, 171); * Образно. — Там Ельбрус, .. тут, гляди, ціла отара гір, ніби вівці тонкорунні залягли опівдні (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 160); Зранку було хмарно. По тому вітер розвіяв сіру отару хмар (Натан Рибак, Перепел. Рада, 1948, 595); * У порівняннях. Челядь.. збилась в воротях, як сіра отара, яку женуть на пашу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58).
2. перен., зневажл. Безладний гурт людей, натовп, юрба. Супе солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях, в залізних касках (Олександр Довженко, I, 1958, 36); [Лубенко:] Отара ця беззбройна під Кодаком буде наголову розбита (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:От]]

Файл:Отара3.jpg

2014-11-29T23:22:47Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Отара2.jpg

2014-11-29T23:22:10Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Отара1.jpg

2014-11-29T23:21:33Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Отара.jpg

2014-11-29T23:12:16Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Отара

2014-11-29T23:01:46Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Сучасні словники */

'''Отара, -ри, '''''ж. ''Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. О. 1862. V. Кух. 29, 38. ''Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. ''Єв. Л. II. 8. Ум. '''Отарка, отарочка. '''Мнж. 74.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ОТАРА, и, жін.
1. Великий гурт овець, кіз. Через одну вівцю отара пропадає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 167); На вільний степ, як хмара з-поза хмари, Вез ліку йшло овечої отари (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 167); Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець (Олесь Гончар, III, 1959, 171); * Образно. — Там Ельбрус, .. тут, гляди, ціла отара гір, ніби вівці тонкорунні залягли опівдні (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 160); Зранку було хмарно. По тому вітер розвіяв сіру отару хмар (Натан Рибак, Перепел. Рада, 1948, 595); * У порівняннях. Челядь.. збилась в воротях, як сіра отара, яку женуть на пашу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58).
2. перен., зневажл. Безладний гурт людей, натовп, юрба. Супе солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях, в залізних касках (Олександр Довженко, I, 1958, 36); [Лубенко:] Отара ця беззбройна під Кодаком буде наголову розбита (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:От]]

Отара

2014-11-29T23:00:43Z

Юлія 21ПО Стеценко:

'''Отара, -ри, '''''ж. ''Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. О. 1862. V. Кух. 29, 38. ''Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. ''Єв. Л. II. 8. Ум. '''Отарка, отарочка. '''Мнж. 74.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:От]]

Чортик

2014-11-29T22:51:40Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Медіа */

'''Чортик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чорт. '''''Чортик сів на лаві. ''Грин. II. 67. 2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus. Браун. 27.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

1. Зменш. до чорт 1 — 4. Артур втупився поглядом у намальованих чортиків. Один з них, найбільший, сміявся до нього оскалом зубів (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 36); * У порівняннях. Тендітний вогник схитнувсь у темряві і, балансуючи синім чортиком на круглій голівці сірника, поплив перед нашими очима (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 116);
// Дитяча іграшка (свисток) з намальованим чортом. Пискливий чортик у губах дитячих — Набридна [набридла] річ. Тих пищиків чортячих Мій син боїться — то-то мудрий син! (Максим Рильський, II, 1956, 101).
♦ До чортиків утомитися (змерзнути і т. ін.) — надзвичайно, дуже, вкрай утомитися, змерзнути тощо. Віддавши дівчатам свою куртку, він до чортиків змерз, просто б сказати — задубів під отим брезентом (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 148); До чортиків напиватися (напитися, допиватися, допитися, нализатися і т. ін.) — напиватися горілки, вина і т. ін. до цілковитого сп'яніння. Він таки піде аж до Миколиної квартири, а вже звідти повернеться. Тоді він нап'ється до чортиків (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 333); Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, непорозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі. Чи не до чортиків уже допився? (Олесь Гончар, II, 1959, 82); Чортики в очах [танцюють, танцювали і т. ін.] в кого — те саме, що Бісики (бісик) в очах (в оці) [грають, грає і т. ін.] (див. бісик). Павло кумедно хмурив брови, а в очах танцювали чортики (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 12).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чортик.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чортик1jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чортик2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|vuCcr4fTRYU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Чо]]

Чортик

2014-11-29T22:43:47Z

Юлія 21ПО Стеценко: /* Ілюстрації */

'''Чортик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чорт. '''''Чортик сів на лаві. ''Грин. II. 67. 2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus. Браун. 27.

==Сучасні словники==
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

1. Зменш. до чорт 1 — 4. Артур втупився поглядом у намальованих чортиків. Один з них, найбільший, сміявся до нього оскалом зубів (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 36); * У порівняннях. Тендітний вогник схитнувсь у темряві і, балансуючи синім чортиком на круглій голівці сірника, поплив перед нашими очима (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 116);
// Дитяча іграшка (свисток) з намальованим чортом. Пискливий чортик у губах дитячих — Набридна [набридла] річ. Тих пищиків чортячих Мій син боїться — то-то мудрий син! (Максим Рильський, II, 1956, 101).
♦ До чортиків утомитися (змерзнути і т. ін.) — надзвичайно, дуже, вкрай утомитися, змерзнути тощо. Віддавши дівчатам свою куртку, він до чортиків змерз, просто б сказати — задубів під отим брезентом (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 148); До чортиків напиватися (напитися, допиватися, допитися, нализатися і т. ін.) — напиватися горілки, вина і т. ін. до цілковитого сп'яніння. Він таки піде аж до Миколиної квартири, а вже звідти повернеться. Тоді він нап'ється до чортиків (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 333); Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, непорозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі. Чи не до чортиків уже допився? (Олесь Гончар, II, 1959, 82); Чортики в очах [танцюють, танцювали і т. ін.] в кого — те саме, що Бісики (бісик) в очах (в оці) [грають, грає і т. ін.] (див. бісик). Павло кумедно хмурив брови, а в очах танцювали чортики (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 12).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чортик.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чортик1jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чортик2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Чо]]

Файл:Чортик2.jpg

2014-11-29T22:42:18Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Чортик1jpg.jpg

2014-11-29T22:41:09Z

Юлія 21ПО Стеценко:

Файл:Чортик.jpg

2014-11-29T22:39:48Z

Юлія 21ПО Стеценко: