Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Більше

2014-11-30T17:49:57Z

2014-11-30T17:07:38Z

Вигляд

2014-11-29T21:24:16Z

Юлія Коваль:

'''Ви́гляд, -ду, '''''м. ''1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vyghljad '''Вигляд'''], у, ''чол''.
*Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 287); І вся його [Антона] невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8);
*Певний вираз у зовнішності як прояв якогось стану, настрою. Жінка все стоїть у порога, вигляд у неї принижений, прибитий (Леся Українка, III, 1952, 27); По вкрай схвильованому вигляду його видно було, що з хлопцем скоїлось щось незвичайне (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 7).
*''заст''. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. — Чи й ви любите гуляти по цих взгір'ях та милуватись виглядами на околиці? — спитала вона його (Нечуй-Левицький, I, 1956, 189); Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 64).
*''заст''. Перспектива, плани на щось. Його [Романа] суспільне становище було незначне, виглядів на будущину ніяких — нехай прийде на нього недуга, і він — жебрак (Осип Маковей, Вибр., 1954, 172); Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163).
'''З виглядом''' — набираючи якогось вигляду, маючи якийсь вигляд. — А де ж ви дістанете грошей на губернаторський пашпорт? — з виглядом знавця запитав Білоус (Михайло Стельмах, I, 1962, 194); Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені.. папірець. Озирнувшись, подав його Чернишеві з таким виглядом, наче довіряв йому якусь важливу тайну (Олесь Гончар, III, 1959, 38); '''На вигляд''' — як свідчать, показують зовнішні ознаки. Полковник, якому на вигляд було років сорок, виплигнув із штабного вагона (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 9); '''Під виглядом''' — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); '''Робити (зробити) вигляд''' — удавати що-небудь. Вона не спитала ні про що, робила вигляд, неначе у відділенні все гаразд (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 204); Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Юрій Смолич, II, 1958, 213).

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356324.html '''Вигляд''']
*'''не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду)'''. Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й '''вигляду не подає''' (М. Стельмах); — Натерпілася (Вутанька) від багачів. Виду не подавала, а скільки тих сліз потаємці ночами виплакала,— одна лиш подушка знає (О. Гончар); Він був злий і нарочито мовчав. Павло помітив це зразу, як тільки в хату зайшов, але '''не показував виду''' (В. Кучер); Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути (А. Хижняк).

*'''під ви́глядом'''. 1. кого. Видаючи себе за кого-небудь. Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов '''під виглядом''' хворого (Д. Бедзик). 2. чого. Виставляючи замість одного що-небудь інше; видаючи одне за інше. Не обминув автор і тогочасних судових порядків з їх хабарництвом та крючкотворством, які дехто намагався представити під виглядом правосуддя (З журналу). '''під ви́дом'''. — Недавнечко я прикупив собі земельки — так хуторок! І хотілося б мені ту земельку збризнути. От би '''під видом''' земського обіду — я б уже не пошкодував сотнею-другою (Панас Мирний).

*'''роби́ти / зроби́ти ви́гляд'''. Удавати що-небудь, прикидатися. У халаті голубому дамочка сиділа: То загляне у газету, То поп’є із фляги. '''Робить вигляд''', що на Петю не зверта уваги (С. Олійник); Богдан стояв осторонь і '''робив вигляд''', ніби його зовсім не стосується вся гра (Ю. Яновський); Сербин '''зробив вигляд''', що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Ю. Смолич).

*'''у чи́стому ви́гляді'''. Неприкритий, неприхований; справжній. Мабуть, '''у чистому вигляді''' тепер уже буквалізм (у перекладах) соромиться виступати, але неувага до суті твору..— чи ж це не залишки того ж самого буквалізму (З журналу).

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4 '''Вигляд''']

'''ВИ́ГЛЯД''', у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. ''Все село має невеселий, непривітний вигляд'' (Н.-Лев., II, 1956, 401); ''Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха'' (Коцюб., І, 1955, 287); ''І вся його [Антона] невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка'' (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); // ''Певний вираз у зовнішності як прояв якогось стану, настрою. Жінка все стоїть у порога, вигляд у неї принижений, прибитий'' (Л. Укр., III, 1952, 27); ''По вкрай схвильованому вигляду його видно було, що з хлопцем скоїлось щось незвичайне'' (Гончар, Маша.., 1959, 7).

2. ''заст''. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. — ''Чи й ви любите гуляти по цих взгір’ях та милуватись виглядами на околиці? — спитала вона його'' (Н.-Лев., І, 1956, 189); ''Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий'' (Ков., Світ.., 1960, 64).

3. ''заст''. Перспектива, плани на щось. ''Його'' [Романа] ''суспільне становище було незначне, виглядів на будущину ніяких — нехай прийде на нього недуга, і він — жебрак'' (Мак., Вибр., 1954, 172); ''Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (Коцюб.,'' III, 1956, 163).

'''З ви́глядом''' — набираючи якогось вигляду, маючи якийсь вигляд. — ''А де ж ви дістанете грошей на губернаторський пашпорт? — з виглядом знавця запитав Білоус'' (Стельмах, І, 1962, 194); ''Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені.. папірець. Озирнувшись, подав його Чернишеві з таким виглядом, наче довіряв йому якусь важливу тайну'' (Гончар, III, 1959, 38); '''На ви́гляд''' — як свідчать, показують зовнішні ознаки. ''Полковник, якому на вигляд було років сорок, виплигнув із штабного вагона'' (Руд., Остання шабля, 1959, 9); '''Під ви́глядом''' — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. ''Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого'' (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); '''Роби́ти (зроби́ти) ви́гляд''' — удавати що-небудь. ''Вона не спитала ні про що, робила вигляд, неначе у відділенні все гаразд'' (Хижняк, Тамара, 1959, 204); ''Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився'' (Смолич, II, 1958, 213).

[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27575.html '''Вигляд''']
(''про зовнішні ознаки людини'') вид, зовнішність, подоба, постава.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4EkHZalxHBU}}
{{#ev:youtube|SSwBYsg_ceE}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4 Зовнішній вигляд], матеріал з Вікіпедії
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B8%D0%B9 Вигляд зверху кращий]
*[http://netishinnvk.ucoz.ua/kres/kres_viglyad.html Креслення. Вигляди.]
*[http://buklib.net/books/36771/ Зовнішній вигляд оратора]
Існує відоме прислів’я – «по одежинці зустрічають, по розуму проводжають».
*[http://explain_words_uk.academic.ru/715/%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4 Вигляд]
*[http://posibnyky.vntu.edu.ua/et_st/p7-2.html Зовнішній вигляд ділової людини]
'''Зовнішній вигляд ділової людини''' – це перший крок до успіху в ділових стосунках.
'''Привабливий зовнішній вигляд''' – це поєднання багатьох компонентів: одяг і макіяж, колір обличчя, доглянута шкіра, укладене волосся та ін. Але визначальним фактором є одяг.
*[http://informat.in.ua/vikno-papki-menyu-viglyad-paneli-instrumentiv.html Меню «Вигляд».]
*[http://studentam.net.ua/content/view/3468/97/ ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І ПОВЕДІНКА ПЕДАГОГА]

[[Категорія:Ви]]

Вигляд

2014-11-29T21:23:31Z

2014-11-29T19:19:09Z

Юлія Коваль:

Виварювати

2014-11-29T19:18:54Z

Юлія Коваль:

Виварювати

2014-11-29T19:17:36Z

Юлія Коваль:

'''Виварювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''виварити, -рю, -риш, '''''гл. ''Вываривать, выварить. '''Ви́варив з нього воду'''. Измучилъ его, истомилъ. Ном. № 2727.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vyvarjuvaty '''Виварювати'''], юю, юєш, ''недок''., '''ВИВАРИТИ''', рю, риш, док., ''перех''.
*Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (Історія УРСР, I, 1953, 183); Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає (Гірн. пром., 1957, 98); Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).
♦'''Виварювати (виварити) воду''' з кого, кому — те саме, що Варити воду (див. варити). — Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме (Нечуй-Левицький, I, 1956, 393); Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 72).
*Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять — у таких самоварах виварюють білизну (Юрій Смолич, V, 1959, 461); Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди (Пересувні кінопроектори, 1959, 225);
*Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м'ясо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 '''Виварювати''']

'''ВИВА́РЮВАТИ''', юю, юєш, ''недок''., '''ВИ́ВАРИТИ''', рю, риш, ''док., перех''. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. ''Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку'' (Іст. УРСР, I, 1953, 183); ''Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає'' (Гірн. пром., 1957, 98); ''Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну'' (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).

'''◊ Вива́рювати (ви́варити) во́ду''' з ''кого, кому'' — те саме, що '''Вари́ти во́ду''' (''див''. '''вари́ти'''). — ''Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме'' (Н.-Лев., І, 1956, 393); ''Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги'' (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72).

2. Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. ''На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять — у таких самоварах виварюють білизну'' (Смолич, V, 1959, 461); ''Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди'' (Пересувні кінопр., 1959, 225); // Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м’ясо.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/305915.html '''Виварювати''']
''несов''. - виварювати, ''сов''. - виварити
вываривать, выварить
виварити воду (з кого) — перен. измучить (кого)

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356305.html '''Виварювати''']

'''вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду''' з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара '''варив''' з челяді воду (М. Коцюбинський); — Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися (пани) та з нас '''воду виварювали'''... (Панас Мирний); (Сидір Свиридович:) А чи пам’ятаєш, як я тупцяв кругом тебе. Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить. (Євдокія Корніївна:) Що копилила, то копилила, бо знала навіщо. А правда, я тоді таки добре '''виварила''' тобі воду, аж був мокрий (І. Нечуй-Левицький); За день роботи на городі пані Тереза так '''виварила''' з неї '''воду''', що ледве волочила (Глафіра) ноги (С. Чорнобривець). '''повива́рювати во́ду''' (тривалий час). — Грицьку, Бога ти побійся! — крізь сльози почала вона. — Ще трохи знущався ти з нас за життя покійного? Ще мало '''повиварював води''', як жили у тебе?

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ви]]

Файл:Виварювати1.jpg

2014-11-29T19:13:22Z

Юлія Коваль:

Файл:Виварювати2.jpg

2014-11-29T19:13:18Z

Юлія Коваль:

Файл:Виварювати.jpg

2014-11-29T19:13:12Z

Юлія Коваль:

Виварювати

2014-11-29T19:12:20Z

Юлія Коваль:

'''Виварювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''виварити, -рю, -риш, '''''гл. ''Вываривать, выварить. '''Ви́варив з нього воду'''. Измучилъ его, истомилъ. Ном. № 2727.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vyvarjuvaty '''Виварювати'''], юю, юєш, ''недок''., '''ВИВАРИТИ''', рю, риш, док., ''перех''.
*Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (Історія УРСР, I, 1953, 183); Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає (Гірн. пром., 1957, 98); Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).
♦'''Виварювати (виварити) воду''' з кого, кому — те саме, що Варити воду (див. варити). — Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме (Нечуй-Левицький, I, 1956, 393); Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 72).
*Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять — у таких самоварах виварюють білизну (Юрій Смолич, V, 1959, 461); Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди (Пересувні кінопроектори, 1959, 225);
*Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м'ясо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 '''Виварювати''']

'''ВИВА́РЮВАТИ''', юю, юєш, ''недок''., '''ВИ́ВАРИТИ''', рю, риш, ''док., перех''. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. ''Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку'' (Іст. УРСР, I, 1953, 183); ''Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає'' (Гірн. пром., 1957, 98); ''Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну'' (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).

'''◊ Вива́рювати (ви́варити) во́ду''' з ''кого, кому'' — те саме, що '''Вари́ти во́ду''' (''див''. '''вари́ти'''). — ''Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме'' (Н.-Лев., І, 1956, 393); ''Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги'' (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72).

2. Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. ''На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять — у таких самоварах виварюють білизну'' (Смолич, V, 1959, 461); ''Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди'' (Пересувні кінопр., 1959, 225); // Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м’ясо.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/305915.html '''Виварювати''']
''несов''. - виварювати, ''сов''. - виварити
вываривать, выварить
виварити воду (з кого) — перен. измучить (кого)

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356305.html '''Виварювати''']

'''вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду''' з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара '''варив''' з челяді воду (М. Коцюбинський); — Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися (пани) та з нас '''воду виварювали'''... (Панас Мирний); (Сидір Свиридович:) А чи пам’ятаєш, як я тупцяв кругом тебе. Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить. (Євдокія Корніївна:) Що копилила, то копилила, бо знала навіщо. А правда, я тоді таки добре '''виварила''' тобі воду, аж був мокрий (І. Нечуй-Левицький); За день роботи на городі пані Тереза так '''виварила''' з неї '''воду''', що ледве волочила (Глафіра) ноги (С. Чорнобривець). '''повива́рювати во́ду''' (тривалий час). — Грицьку, Бога ти побійся! — крізь сльози почала вона. — Ще трохи знущався ти з нас за життя покійного? Ще мало '''повиварював води''', як жили у тебе?

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:виварювати.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ви]]

Виварювати

2014-11-29T19:09:31Z

Юлія Коваль:

'''Виварювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''виварити, -рю, -риш, '''''гл. ''Вываривать, выварить. '''Ви́варив з нього воду'''. Измучилъ его, истомилъ. Ном. № 2727.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vyvarjuvaty '''Виварювати'''], юю, юєш, ''недок''., '''ВИВАРИТИ''', рю, риш, док., ''перех''.
*Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (Історія УРСР, I, 1953, 183); Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає (Гірн. пром., 1957, 98); Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).
♦'''Виварювати (виварити) воду''' з кого, кому — те саме, що Варити воду (див. варити). — Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме (Нечуй-Левицький, I, 1956, 393); Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 72).
*Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять — у таких самоварах виварюють білизну (Юрій Смолич, V, 1959, 461); Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди (Пересувні кінопроектори, 1959, 225);
'''//''' Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м'ясо.

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 '''Виварювати''']

'''ВИВА́РЮВАТИ''', юю, юєш, ''недок''., '''ВИ́ВАРИТИ''', рю, риш, ''док., перех''. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. ''Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку'' (Іст. УРСР, I, 1953, 183); ''Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає'' (Гірн. пром., 1957, 98); ''Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну'' (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).

'''◊ Вива́рювати (ви́варити) во́ду''' з ''кого, кому'' — те саме, що '''Вари́ти во́ду''' (''див''. '''вари́ти'''). — ''Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме'' (Н.-Лев., І, 1956, 393); ''Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги'' (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72).

2. Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. ''На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять — у таких самоварах виварюють білизну'' (Смолич, V, 1959, 461); ''Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди'' (Пересувні кінопр., 1959, 225); // Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м’ясо.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/305915.html '''Виварювати''']
''несов''. - виварювати, ''сов''. - виварити
вываривать, выварить
виварити воду (з кого) — перен. измучить (кого)

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356305.html '''Виварювати''']

'''вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду''' з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара '''варив''' з челяді воду (М. Коцюбинський); — Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися (пани) та з нас '''воду виварювали'''... (Панас Мирний); (Сидір Свиридович:) А чи пам’ятаєш, як я тупцяв кругом тебе. Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить. (Євдокія Корніївна:) Що копилила, то копилила, бо знала навіщо. А правда, я тоді таки добре '''виварила''' тобі воду, аж був мокрий (І. Нечуй-Левицький); За день роботи на городі пані Тереза так '''виварила''' з неї '''воду''', що ледве волочила (Глафіра) ноги (С. Чорнобривець). '''повива́рювати во́ду''' (тривалий час). — Грицьку, Бога ти побійся! — крізь сльози почала вона. — Ще трохи знущався ти з нас за життя покійного? Ще мало '''повиварював води''', як жили у тебе?

[[Категорія:Ви]]