<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0+%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0+%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
		<updated>2026-05-03T16:28:52Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B6%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Джміль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B6%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-15T16:24:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Джміль, -меля, '''''м. ''Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. '''Джмелів слухати'''. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. ''Дав йому лупня добре довго буде джмелів слухати. ''Ном. № 3986. См. '''Чміль. '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
    ТЛУМАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК&lt;br /&gt;
ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед .У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть  &lt;br /&gt;
♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу&lt;br /&gt;
    ВІКІПЕДІЯ&lt;br /&gt;
Джміль (Bombus) — рід комах надродини бджіл. В українській мові 18—19 століття — чміль&lt;br /&gt;
    ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ&lt;br /&gt;
джмелі́ гуду́ть у голові́ чиїй і без додатка, несхв. Хто-небудь перебуває в стані сп’яніння, запаморочення і т. ін. — Не йдуть бісові ноги, наче їх відібрало! І в голові джмелі гудуть, хоч горілки не пив і не нюхав (М. Пригара); — Ідіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати, бо у вашій голові джмелі гудуть, а проспитесь, очуняєте, тоді й порозумнішаєте (Є. Гуцало). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
під джмеле́м, жарт. У нетверезому стані, напідпитку. Не раз і не два сам Сміт, бувши під джмелем, устрягав поміж танцюристів (Ю. Яновський); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниці і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр,— до самої Зачіплянки грали (О. Гончар).&lt;br /&gt;
     СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ&lt;br /&gt;
ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед (Максим Рильський, I, 1956, 90);  * У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть (Марко Вовчок, I, 1955, 107). &lt;br /&gt;
♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати (Номис, 1864, № 3986); Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу (Василь Кучер, Голод, 1961, 294) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Dzmil1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Dzmil2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Dzmil3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Відрізняється великими розмірами, мирним характером і не дуже болісним укусом. У багатьох відношеннях близький медоносним бджолам. Близько 300 видів джмелів мешкають в Північній Євразії, в Північній Америці у горах.&lt;br /&gt;
Корисний запилювач. Запилює багато квіток, які не запилюють інші комахи. Найбільше запилює конюшину та метеликові рослини. Для запилення овочевих в теплицях використовують штучно розведених джмелів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одні з набільш холодостійких комах. Джмелі скорочують м'язи грудей, розігріваючи своє тіло до 40 °C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося, і це дає джмелям певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах.&lt;br /&gt;
Джмелі — це суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодячих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100–200, рідше до 500 особин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Джміль&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Дж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Далеко</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T16:21:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Далеко, '''''нар. ''1) Далеко. ''На Чорте море.... далеко поглядає. ''ЗОЮР. I. 28. ''Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Далеко, як оком, сягнеш. ''Ном. № 7745. 2) Долго. ''Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. ''Мет. 7. Ум. '''Далеченько. '''''Далеченько обійшла од свого села. ''Кв. 11. 226. &lt;br /&gt;
 {{subst: педагогічний інститут&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
1)Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. ЗОЮР. I. 28. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Далеко, як оком, сягнеш. Ном. № 7745. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Мет. 7. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села. Кв. 11. 226.&lt;br /&gt;
2)ДАЛЕКО&lt;br /&gt;
нар. далеко, далёко; отдалённо 2) нар. (при сравн.) много, значительно, гораздо, разг. куда (более эмоционально); (несравненно) не в пример     предик. далеко, далёко їй далеко до красуні — она далеко не красавица хіба далеко до... — долго ли [ль] до...&lt;br /&gt;
3)Слово Далекий, значение, определение, ударение, смысл далёкий, -ая, -ое; -ёк, -ека, -еко и -ёко; дальше.1. Находящийся, происходящий на большом расстоянии или имеющий большое протяжение. Д. берег. Д. выстрел. Д. путь. Далеко (нареч.) пойти (также перен.: добиться успехов в жизни). Далеко (нареч.) зайти (также перен.: выйти за пределы допустимого). Далеко (нареч.) завести (также перен.: иметь серьёзные последствия). Далеко (нареч.) идущие цели (о широких планах на будущее; часто неодобр.). Дальше в лес больше дров (посл. об ошибках, путанице, возрастающих по ходу дела).2. Отделённый большим промежутком времени. Далёкое будущее. Далёкая старина. До весны ещё далеко (в знач. сказ.).3. перен. Чуждый, имеющий мало общего с кем-чем-н. Мы с ним люди далёкие. Далёк от науки кто-н.4. от чего. Не думающий чего-н., не намеревающийся что-н. делать. Далёк от мысли спорить.5. только с отриц. Умный, сообразительный (разг.). Парень не очень-то д.• Далеко до кого (чего) кому (чему) многого недостаёт (по сравнению с кем-чем-н.).Далеко за 1) спустя много времени после чего-н. Далеко за полночь; 2) много больше, чем. Ему далеко за сорок.Далеко не (разг.) совсем не. Далеко не храбрец.Далеко не ходить за чем (разг.) о том, что рядом, совсем близко, под рукой. За примерами далеко не ходить.Далеко не уедешь на чём (разг.) многого не добьёшься, не будет толку. На лжи далеко не уедешь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[http://images.yandex.ua/yandsearch?source=wiz&amp;amp;fp=0&amp;amp;text=картинки%20до%20слова%20далеко&amp;amp;noreask=1&amp;amp;pos=24&amp;amp;lr=143&amp;amp;rpt=simage&amp;amp;uinfo=ww-1349-wh-618-fw-1124-fh-448-pd-1&amp;amp;img_url=http%3A%2F%2Fwww.stihi.ru%2Fpics%2F2010%2F01%2F26%2F7591.jpg]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний інститут] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Далеко</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T16:19:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Далеко, '''''нар. ''1) Далеко. ''На Чорте море.... далеко поглядає. ''ЗОЮР. I. 28. ''Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Далеко, як оком, сягнеш. ''Ном. № 7745. 2) Долго. ''Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. ''Мет. 7. Ум. '''Далеченько. '''''Далеченько обійшла од свого села. ''Кв. 11. 226. &lt;br /&gt;
 {{subst: педагогічний інститут&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
1)Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. ЗОЮР. I. 28. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Далеко, як оком, сягнеш. Ном. № 7745. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Мет. 7. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села. Кв. 11. 226.&lt;br /&gt;
2)ДАЛЕКО&lt;br /&gt;
нар. далеко, далёко; отдалённо 2) нар. (при сравн.) много, значительно, гораздо, разг. куда (более эмоционально); (несравненно) не в пример     предик. далеко, далёко їй далеко до красуні — она далеко не красавица хіба далеко до... — долго ли [ль] до...&lt;br /&gt;
3)Слово Далекий, значение, определение, ударение, смысл далёкий, -ая, -ое; -ёк, -ека, -еко и -ёко; дальше.1. Находящийся, происходящий на большом расстоянии или имеющий большое протяжение. Д. берег. Д. выстрел. Д. путь. Далеко (нареч.) пойти (также перен.: добиться успехов в жизни). Далеко (нареч.) зайти (также перен.: выйти за пределы допустимого). Далеко (нареч.) завести (также перен.: иметь серьёзные последствия). Далеко (нареч.) идущие цели (о широких планах на будущее; часто неодобр.). Дальше в лес больше дров (посл. об ошибках, путанице, возрастающих по ходу дела).2. Отделённый большим промежутком времени. Далёкое будущее. Далёкая старина. До весны ещё далеко (в знач. сказ.).3. перен. Чуждый, имеющий мало общего с кем-чем-н. Мы с ним люди далёкие. Далёк от науки кто-н.4. от чего. Не думающий чего-н., не намеревающийся что-н. делать. Далёк от мысли спорить.5. только с отриц. Умный, сообразительный (разг.). Парень не очень-то д.• Далеко до кого (чего) кому (чему) многого недостаёт (по сравнению с кем-чем-н.).Далеко за 1) спустя много времени после чего-н. Далеко за полночь; 2) много больше, чем. Ему далеко за сорок.Далеко не (разг.) совсем не. Далеко не храбрец.Далеко не ходить за чем (разг.) о том, что рядом, совсем близко, под рукой. За примерами далеко не ходить.Далеко не уедешь на чём (разг.) многого не добьёшься, не будет толку. На лжи далеко не уедешь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний інститут] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Далеко</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T16:10:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Далеко, '''''нар. ''1) Далеко. ''На Чорте море.... далеко поглядає. ''ЗОЮР. I. 28. ''Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Далеко, як оком, сягнеш. ''Ном. № 7745. 2) Долго. ''Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. ''Мет. 7. Ум. '''Далеченько. '''''Далеченько обійшла од свого села. ''Кв. 11. 226. &lt;br /&gt;
 {{subst: педагогічний інститут&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний інститут] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Далеко</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T16:10:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Далеко, '''''нар. ''1) Далеко. ''На Чорте море.... далеко поглядає. ''ЗОЮР. I. 28. ''Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Далеко, як оком, сягнеш. ''Ном. № 7745. 2) Долго. ''Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. ''Мет. 7. Ум. '''Далеченько. '''''Далеченько обійшла од свого села. ''Кв. 11. 226. &lt;br /&gt;
 {{subst:&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний інститут] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Далеко</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T16:09:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Далеко, '''''нар. ''1) Далеко. ''На Чорте море.... далеко поглядає. ''ЗОЮР. I. 28. ''Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Далеко, як оком, сягнеш. ''Ном. № 7745. 2) Долго. ''Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. ''Мет. 7. Ум. '''Далеченько. '''''Далеченько обійшла од свого села. ''Кв. 11. 226. &lt;br /&gt;
 {{subst:&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Далеко</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T16:08:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Далеко, '''''нар. ''1) Далеко. ''На Чорте море.... далеко поглядає. ''ЗОЮР. I. 28. ''Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Далеко, як оком, сягнеш. ''Ном. № 7745. 2) Долго. ''Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. ''Мет. 7. Ум. '''Далеченько. '''''Далеченько обійшла од свого села. ''Кв. 11. 226. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;br /&gt;
{{subst:Шаблон Педагогічний інститут}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Новорічний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2013-12-18T16:03:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Новорічний, -а, -е. '''Новогодній. Желех. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Но]] &lt;br /&gt;
[педагогічний інститут]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BA</id>
		<title>Ножик</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BA"/>
				<updated>2013-12-18T16:01:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ножик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''ніж.'''&lt;br /&gt;
[педагогічний інститут]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BA</id>
		<title>Ножик</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BA"/>
				<updated>2013-12-18T16:00:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ножик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''ніж.'''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Но &lt;br /&gt;
  [педагогічний інститут]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B1%D0%B0</id>
		<title>Жаба</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B1%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:56:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жаба, -би, '''''ж. ''1) Лягушка; жаба. ''І жаба риба, бо в воді сидить. ''Ном. № 8249. ''Пнеться, як жаба на купу. ''ЗОЮР. І. 147. '''Жаба цицьки дасть (кому)'''. Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 386. Ум. '''Жабка, жабонька, жабочка. '''Ув. '''Жабище. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Жа]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==педагогічний інститут==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ставкова жаба''' (Pelophylax lessonae) — вид жаб роду Зелена жаба, поширена в Європі. Попри відносно велику чисельність, вид охороняється через втрату місць мешкання та забруднення води нітратними добривами з полів. Інша назва — жаба зелена.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Систематика'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше вважалося, що ставкова жаба є підвидом їстівної жаби Р. esculentus (Р. esculentus lessonae), і остання трапляється в межах більшої частини України, а Р. esculentus esculentus живе у пониззі Дунаю та на Закарпатті.&lt;br /&gt;
Наступні дослідження, включно з експериментальними даними підтвердили видову самостійність ставкової жаби, яка разом з озерною жабою є одним з батьківських видів таксону гібридогенного походження Р. esculentus, і всі вони входять до роду Pelophylax. У зв'язку з цим чимало матеріалів з морфології та біології зелених жаб, опублікованих раніше, потребують урахування цих обставин, оскільки викладені у них відомості можуть стосуватися цього комплексу в цілому, тобто Р. ridibundus, Р. lessonae і Р. esculentus.&lt;br /&gt;
За сучасними уявленнями Р. lessonae вважається монотиповим видом. Її відділення від спільного з озерною жабою предка, судячи з даних імунологічного дослідження, відбулося близько 12 млн років тому.&lt;br /&gt;
Ареал розповсюдження[ред. • ред. код]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поширена від західної частини Франції до Поволжжя на сході (переходить на лівий берег Волги). Північна межа у Західній Європі проходить через Голландію, південну Швецію, далі через північний захід Росії (Ленінградська, Новгородська обл.), Башкирію та Татарстан. Інтродукована у південній Норвегії. На основі історичних записів, музейних експонатів та сучасних зоогеографічних досліджень робиться припущення, що Р. lessonae є аборигенним видом Великої Британії.&lt;br /&gt;
На півдні межа почасти збігається з лісовою (та лісостеповою) зоною і обмежена північчю Італії, північними передгір'ями Альп та Балканами, північчю Румунії, центрально-південними регіонами України.&lt;br /&gt;
В Україні відома з нижнього плейстоцену-голоцену середньої течії р. Дніпра.&lt;br /&gt;
Ставкова жаба водиться на більшій частині України, поширення на півдні пов'язане з межею лісостепової зони. Перебування цих амфібій у степовій частині України, зумовлено, найвірогідніше, наявністю інтразональних форм ландшафту (дельта Дунаю, гирло Дніпра). В межах України висотний розподіл (Карпати) обмежений рівнем до 600 м, але в інших ділянках ареалу ставкову жабу в Західній Європі інколи знаходили на висоті до 1550 м.&lt;br /&gt;
Населяє стоячі водойми: озера, стави, болота, калюжі та канави з рясною трав'янистою рослинністю. Іноді може зустрічатися у вологих лісах досить далеко від водойм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чисельність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У виборі біотопів ставкова жаба віддає перевагу слабопроточним або стоячим мілководним водоймам лісової та лісостепової зон на висотах до 600—1550 м, кислотність таких водойм коливається в межах рН = 5,8-7,4.&lt;br /&gt;
Спеціальні дослідження чисельності цих амфібій у різних біотопах України вкрай обмежені, за винятком, мабуть, карпатського регіону. Так, за матеріалами 1980-х років чисельність ставкових жаб на 100 м берегової лінії іригаційних каналів чи рибоводних ставків у Закарпатській області складала 25-98 особин. На Прикарпатті відзначається 1 особина на 5,6-100 м² залежно від специфіки біотопу.&lt;br /&gt;
Чисельність дорослих жаб цього виду у східних ділянках їхнього ареалу може складати 1 особину на 3-8 м², а цьоголітків у перші дні після метаморфозу — до 5-10 ос. на 1 м².&lt;br /&gt;
У Київській області, в околицях селища Біличі, чисельність ставкових жаб складала 68,4%, селища Новобіличі — 58,4%, селища Феофанія — 6,5% у мішаній (були також присутні P. ridibundus та P. esculentus) популяції зелених жаб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Prikol.i.ua/lenta/video/245|міні]]&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:364.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Bufo-buf.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Zhaba.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
www.youtube.com/watch?v=bPZTZvCDzbo&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
www.youtube.com/watch?v=bPZTZvCDzbo&lt;br /&gt;
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B6%D0%B0%D0%B1%D0%B0&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbo=u&amp;amp;source=univ&amp;amp;sa=X&amp;amp;ei=8A10UqvbO8KG4ATIpIDYAw&amp;amp;ved=0CCoQsAQ&amp;amp;biw=1339&amp;amp;bih=624 картинки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zhaba академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://slovopedia.org.ua/49/53398/357437.html фразеологічний словник&amp;quot;Словопедія&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://slovopedia.org.ua/57/53398/374401.html словник українського сленгу&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Дерево</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T15:52:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка ==&lt;br /&gt;
'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''', а, сер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4);  * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143);  * У порівняннях. Дома, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); //  тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного. &lt;br /&gt;
2.тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); //  перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).&lt;br /&gt;
(Словник української мови: в 11 томах.- Том 2, 1971. — С. 246). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''' - багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм.(Словопедія.Універсальний словник-енциклопедія).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''' &lt;br /&gt;
#не бачити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський). &lt;br /&gt;
#плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева. Не варто зважати на що-небудь. — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде). &lt;br /&gt;
#руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу). &lt;br /&gt;
#як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич).&lt;br /&gt;
(Словопедія. Фразеологічний словник української мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дерево – іменник середнього роду&lt;br /&gt;
(Орфографічний словник)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Derevo1.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Derevo2.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div align=&amp;quot;right&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;h3&amp;gt;&amp;lt;center&amp;gt;Це цікаво знати!&amp;lt;/center&amp;gt;&amp;lt;/h3&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
На світі існує цукеркове дерево -дерево родини крушинових, поширене в Індії, Китаї, Японії і т. ін., осі суцвіть якого, розростаючись, стають м'ясистими й солодкими ... &lt;br /&gt;
червоне дерево  - тип та синтаксичні властивості: черво́не де́рево Усталене словосполучення. Використовується як іменна група. Вимова : Семантичні властивості ... [http://video.yandex.ua/#!/search?text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83&amp;amp;where=all&amp;amp;filmId=NBBFphzj8gE Дерево роду] [http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&amp;amp;v=Wp4h52l4kWY Казочка &amp;quot;Дерево щастя&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Легенда про сосну'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жила в лісі маленька пташка, злі мисливці  поранили їй крило. Бідолашна не знала як бути - адже незабаром зима, а вона не може полетіти, щоб спастися від  холодів. І тоді попросила пташка захисту у берези, дуба  та  верби. Але  всі вони відмовили бідній пташці. Проте сосна, ялина та ялівець приютили поранену птаху, закривши її своїми голками... Цар холоду — Мороз, побачив це та наказав із  берези, дуба та верби — зірвати  листя на зиму! А сосну, ялинку та ялівець пожаліти  і не чіпати — вони добрі!  З тієї пори сосна цілий рік не скидає своєї хвої,  і радує людей незмінною красою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Легенда про березу'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. &lt;br /&gt;
Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину Любаву.&lt;br /&gt;
Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість і молодість своєї нареченоюї Любави.&lt;br /&gt;
Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав. &lt;br /&gt;
Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. &lt;br /&gt;
Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;h3&amp;gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;Рекомендовані джерела&amp;lt;/div&amp;gt;&amp;lt;/h3&amp;gt;&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Рубцов Л.И.Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре /Л.И. Рубцов - К.: Наук. думка, 1977 - 77.120.111.244&lt;br /&gt;
#Поліщук Н.А. Створення єдиного розвивального екологічного середовища в дошкільному навчальному закладі / Н.А. Поліщук - Пед. пошук, 2010 - archive.nbuv.gov.ua&lt;br /&gt;
#Власенко Л. Генеалогічне дерево роду Павла Чубинського /Л.Власенко // Література, фольклор, проблеми поетики. Наукове видання.-Вип.32. - КНУ ім. Т.Шевченка, 1999.- С.97-100. archive.nbuv.gov.ua&lt;br /&gt;
#Орлова Е.О.Родословие как содержательный аспект культурологической подготовки учителя начальной школы /  Е.О. Орлова // Педагогическое образование и наука. Науч.-метод. журнал МАНПО. – 2008.-№5.-С.105-107. gendocs.ru&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтернет-джерела==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Дерево – матеріал із [http://uk.wiktionary.org/wiki/Головна_сторінка ВІКІСЛОВНИКА]&lt;br /&gt;
#Легенди – матеріал з сайту [http://irinakvitneva.blogspot.com/ &amp;quot;Квітневий настрій&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Педагогічний інститут&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Дерево</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T15:51:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: Перенаправлено на Педагогічний інститут&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка ==&lt;br /&gt;
'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''', а, сер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4);  * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143);  * У порівняннях. Дома, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); //  тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного. &lt;br /&gt;
2.тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); //  перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).&lt;br /&gt;
(Словник української мови: в 11 томах.- Том 2, 1971. — С. 246). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''' - багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм.(Словопедія.Універсальний словник-енциклопедія).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''' &lt;br /&gt;
#не бачити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський). &lt;br /&gt;
#плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева. Не варто зважати на що-небудь. — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде). &lt;br /&gt;
#руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу). &lt;br /&gt;
#як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич).&lt;br /&gt;
(Словопедія. Фразеологічний словник української мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дерево – іменник середнього роду&lt;br /&gt;
(Орфографічний словник)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Derevo1.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Derevo2.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div align=&amp;quot;right&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;h3&amp;gt;&amp;lt;center&amp;gt;Це цікаво знати!&amp;lt;/center&amp;gt;&amp;lt;/h3&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
На світі існує цукеркове дерево -дерево родини крушинових, поширене в Індії, Китаї, Японії і т. ін., осі суцвіть якого, розростаючись, стають м'ясистими й солодкими ... &lt;br /&gt;
червоне дерево  - тип та синтаксичні властивості: черво́не де́рево Усталене словосполучення. Використовується як іменна група. Вимова : Семантичні властивості ... [http://video.yandex.ua/#!/search?text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83&amp;amp;where=all&amp;amp;filmId=NBBFphzj8gE Дерево роду] [http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&amp;amp;v=Wp4h52l4kWY Казочка &amp;quot;Дерево щастя&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Легенда про сосну'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жила в лісі маленька пташка, злі мисливці  поранили їй крило. Бідолашна не знала як бути - адже незабаром зима, а вона не може полетіти, щоб спастися від  холодів. І тоді попросила пташка захисту у берези, дуба  та  верби. Але  всі вони відмовили бідній пташці. Проте сосна, ялина та ялівець приютили поранену птаху, закривши її своїми голками... Цар холоду — Мороз, побачив це та наказав із  берези, дуба та верби — зірвати  листя на зиму! А сосну, ялинку та ялівець пожаліти  і не чіпати — вони добрі!  З тієї пори сосна цілий рік не скидає своєї хвої,  і радує людей незмінною красою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Легенда про березу'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. &lt;br /&gt;
Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину Любаву.&lt;br /&gt;
Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість і молодість своєї нареченоюї Любави.&lt;br /&gt;
Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав. &lt;br /&gt;
Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. &lt;br /&gt;
Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;h3&amp;gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;Рекомендовані джерела&amp;lt;/div&amp;gt;&amp;lt;/h3&amp;gt;&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Рубцов Л.И.Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре /Л.И. Рубцов - К.: Наук. думка, 1977 - 77.120.111.244&lt;br /&gt;
#Поліщук Н.А. Створення єдиного розвивального екологічного середовища в дошкільному навчальному закладі / Н.А. Поліщук - Пед. пошук, 2010 - archive.nbuv.gov.ua&lt;br /&gt;
#Власенко Л. Генеалогічне дерево роду Павла Чубинського /Л.Власенко // Література, фольклор, проблеми поетики. Наукове видання.-Вип.32. - КНУ ім. Т.Шевченка, 1999.- С.97-100. archive.nbuv.gov.ua&lt;br /&gt;
#Орлова Е.О.Родословие как содержательный аспект культурологической подготовки учителя начальной школы /  Е.О. Орлова // Педагогическое образование и наука. Науч.-метод. журнал МАНПО. – 2008.-№5.-С.105-107. gendocs.ru&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтернет-джерела==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Дерево – матеріал із [http://uk.wiktionary.org/wiki/Головна_сторінка ВІКІСЛОВНИКА]&lt;br /&gt;
#Легенди – матеріал з сайту [http://irinakvitneva.blogspot.com/ &amp;quot;Квітневий настрій&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Педагогічний інститут&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE</id>
		<title>Дерево</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE"/>
				<updated>2013-12-18T15:51:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Словник Б. Д. Грінченка ==&lt;br /&gt;
'''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''', а, сер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4);  * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143);  * У порівняннях. Дома, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); //  тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного. &lt;br /&gt;
2.тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); //  перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).&lt;br /&gt;
(Словник української мови: в 11 томах.- Том 2, 1971. — С. 246). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''' - багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм.(Словопедія.Універсальний словник-енциклопедія).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ДЕРЕВО''' &lt;br /&gt;
#не бачити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський). &lt;br /&gt;
#плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева. Не варто зважати на що-небудь. — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде). &lt;br /&gt;
#руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу). &lt;br /&gt;
#як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич).&lt;br /&gt;
(Словопедія. Фразеологічний словник української мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дерево – іменник середнього роду&lt;br /&gt;
(Орфографічний словник)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Derevo1.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Derevo2.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div align=&amp;quot;right&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;h3&amp;gt;&amp;lt;center&amp;gt;Це цікаво знати!&amp;lt;/center&amp;gt;&amp;lt;/h3&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
На світі існує цукеркове дерево -дерево родини крушинових, поширене в Індії, Китаї, Японії і т. ін., осі суцвіть якого, розростаючись, стають м'ясистими й солодкими ... &lt;br /&gt;
червоне дерево  - тип та синтаксичні властивості: черво́не де́рево Усталене словосполучення. Використовується як іменна група. Вимова : Семантичні властивості ... [http://video.yandex.ua/#!/search?text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83&amp;amp;where=all&amp;amp;filmId=NBBFphzj8gE Дерево роду] [http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&amp;amp;v=Wp4h52l4kWY Казочка &amp;quot;Дерево щастя&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Легенда про сосну'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жила в лісі маленька пташка, злі мисливці  поранили їй крило. Бідолашна не знала як бути - адже незабаром зима, а вона не може полетіти, щоб спастися від  холодів. І тоді попросила пташка захисту у берези, дуба  та  верби. Але  всі вони відмовили бідній пташці. Проте сосна, ялина та ялівець приютили поранену птаху, закривши її своїми голками... Цар холоду — Мороз, побачив це та наказав із  берези, дуба та верби — зірвати  листя на зиму! А сосну, ялинку та ялівець пожаліти  і не чіпати — вони добрі!  З тієї пори сосна цілий рік не скидає своєї хвої,  і радує людей незмінною красою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Легенда про березу'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. &lt;br /&gt;
Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину Любаву.&lt;br /&gt;
Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість і молодість своєї нареченоюї Любави.&lt;br /&gt;
Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав. &lt;br /&gt;
Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. &lt;br /&gt;
Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;h3&amp;gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;Рекомендовані джерела&amp;lt;/div&amp;gt;&amp;lt;/h3&amp;gt;&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
#Рубцов Л.И.Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре /Л.И. Рубцов - К.: Наук. думка, 1977 - 77.120.111.244&lt;br /&gt;
#Поліщук Н.А. Створення єдиного розвивального екологічного середовища в дошкільному навчальному закладі / Н.А. Поліщук - Пед. пошук, 2010 - archive.nbuv.gov.ua&lt;br /&gt;
#Власенко Л. Генеалогічне дерево роду Павла Чубинського /Л.Власенко // Література, фольклор, проблеми поетики. Наукове видання.-Вип.32. - КНУ ім. Т.Шевченка, 1999.- С.97-100. archive.nbuv.gov.ua&lt;br /&gt;
#Орлова Е.О.Родословие как содержательный аспект культурологической подготовки учителя начальной школы /  Е.О. Орлова // Педагогическое образование и наука. Науч.-метод. журнал МАНПО. – 2008.-№5.-С.105-107. gendocs.ru&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтернет-джерела==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Дерево – матеріал із [http://uk.wiktionary.org/wiki/Головна_сторінка ВІКІСЛОВНИКА]&lt;br /&gt;
#Легенди – матеріал з сайту [http://irinakvitneva.blogspot.com/ &amp;quot;Квітневий настрій&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Педагогічний інститут&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B3</id>
		<title>Жемчуг</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B3"/>
				<updated>2013-12-18T15:37:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: /* Словник Бориса Грінченка */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14960-zhemchugh.html#show_point Словник Бориса Грінченка]==&lt;br /&gt;
'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інші словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''ЖЕМЧУГ''', у, чол., рідко. &amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
1. '''''Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; [http://sum.in.ua/s/perly перли].''''' &lt;br /&gt;
:[Лінкей:]&lt;br /&gt;
:Без ліку злота я надбав&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
:І самоцвітів назбирав… &amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
:Найкращий жемчуг – жемчужок &amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
:Візьми собі для сережок.&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
''([http://beyond.ua/yogann-volfgang-fon-gete/ Гете], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5) Фауст], перекл. Лукаша, 1955, 366)''&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
2. '''''Вироби, [http://sum.in.ua/s/prykrasa прикраси] з цієї речовини.'''''&lt;br /&gt;
Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах ''([http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/237/ Олекса Стороженко], I, 1957, 40'' )&lt;br /&gt;
'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'')&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
===''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''===&lt;br /&gt;
'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов;  дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути  чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284;  Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I  227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! '''Відмінок''' !! '''Однина'''&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Називний || же́мчуг&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Родовий  || же́мчуга&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Давальний  || же́мчугу (-ові)	&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Знахідний  || же́мчуг&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Орудний  || же́мчугом&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Місцевий  || на/у же́мчузі &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Кличний  || же́мчуг* &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''ЖЕМЧУЖНИЙ'''&lt;br /&gt;
# Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко;  //  Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто. &lt;br /&gt;
# Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749);  Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами ''(Олекса Стороженко, I ,1957, 65).''&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://vidahl.agava.ru/cgi-bin/dic.cgi?p=52&amp;amp;t=7878 ''Толковый словарь В. Даля'']=== &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
*'''ЖЕМЧУГ''' м. а стар. женчюг, собират. самородные шарики, образующиеся в раковинах, особ. в жемчужнице ж., причисляемые к драгоценным украшениям и употребляемые то борками и бусами, то в различной обделке, как каменья. Индийская жемчужница, авикул, перловка, Meleagrina, Mytilus, а речная, Unio. Китайский жемчуг, крошеный перламутр. Доброе словно в жемчуге ходит. Петуху ячменное зерно жемчужины дороже. Жемчуг гарнцами пересыпают. Жемчужина ж. одно зерно самокатного жемчуга; крупное: бурмитское. | Редкость, драгоценность, особ. о красавицах. Жемчужный, из жемчуга состоящий, к нему относящийся. Жемчужная раковина, жемчужница. Жемчужная матка, перламут(р), каменистая оболочка жемчужного блеска внутри некоторых раковин. Жемчужный блеск, схожий с блеском жемчуга. Жемчужное сущ. ср. всякий жемчужный убор, наряд. Жемчужник м. торгующий жемчугом. | Кокошник, сорока, украшенная жемчугом. | Жемчужная девичья поднизь. | Наросты на оленьих рогах. Жемчужиться, о девице, спесиво красоваться, непомерно дорожа собою.&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;hr&amp;gt;&lt;br /&gt;
===[http://www.efremova.info/ ''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000'']===&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Же́мчуг''' ''м.''&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
*Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков. &amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Изделия, украшения из таких образований.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;div align=&amp;quot;right&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/5029780/ Як вирощують жемчуг]&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
*[http://samogo.net/articles.php?id=1464 Найбільша жемчужна  в історії]&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/2805032/ Магічні властивості жемчуга]&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
*[http://ec-dejavu.ru/z/Zhemchug.html Плиний Старший (Фрагмент из Naturalis historia: XXXVII, V-VI)]&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
*[http://mindraw.web.ru/bibl21.2.perl.htm Новые данные в области биоминералогии — А. Г. Жабин]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
#Словник Бориса Грінченка&lt;br /&gt;
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.&lt;br /&gt;
#[http://www.efremova.info/ Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]&lt;br /&gt;
#[http://sum.in.ua/s/zhemchugh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;
#[http://vidahl.agava.ru/cgi-bin/dic.cgi?p=52&amp;amp;t=7878 Толковый словарь В. Даля]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/noinclude&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Же]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:30:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: /* Web сторінка */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:OMvv0Shg8yc.png |thamb|фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
Мозгова Юлія Василівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
Дошкільна освіта&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
Доб3-13-4од&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
http://vk.com/id186553031&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:28:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: /* Група */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:OMvv0Shg8yc.png |thamb|фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
Мозгова Юлія Василівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
Дошкільна освіта&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
Доб3-13-4од&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:28:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: /* Спеціальність */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:OMvv0Shg8yc.png |thamb|фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
Мозгова Юлія Василівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
Дошкільна освіта&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:28:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: /* ПІБ */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:OMvv0Shg8yc.png |thamb|фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
Мозгова Юлія Василівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:22:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:OMvv0Shg8yc.png |thamb|фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:12:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt; &lt;br /&gt;
OMvv0Shg8yc.jpg&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:11:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt; &lt;br /&gt;
[[Файл:OMvv0Shg8yc.jpg&lt;br /&gt;
.png|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:OMvv0Shg8yc.jpg</id>
		<title>Файл:OMvv0Shg8yc.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:OMvv0Shg8yc.jpg"/>
				<updated>2013-12-18T15:08:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
Файл:OMvv0Shg8yc.jpg&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:OMvv0Shg8yc.jpg</id>
		<title>Файл:OMvv0Shg8yc.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:OMvv0Shg8yc.jpg"/>
				<updated>2013-12-18T15:07:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;http://wiki.kubg.edu.ua/images/4/47/OMvv0Shg8yc.jpg&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:OMvv0Shg8yc.jpg</id>
		<title>Файл:OMvv0Shg8yc.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:OMvv0Shg8yc.jpg"/>
				<updated>2013-12-18T15:05:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Юлічка Мозгова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-12-18T15:03:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Юлічка Мозгова: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt; &lt;br /&gt;
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальні відомості==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ПІБ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Спеціальність===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Група===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронна пошта===&lt;br /&gt;
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]&lt;br /&gt;
===Skype===&lt;br /&gt;
&amp;lt;skype style=&amp;quot;chat&amp;quot; action=&amp;quot;chat&amp;quot;&amp;gt;ЛОГІН&amp;lt;/skype&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Web сторінка===&lt;br /&gt;
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Участь==&lt;br /&gt;
===Конференції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Олімпіади===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Соціальні проекти===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Благодійні акції===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Університетські заходи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Громадська діяльність==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Юлічка Мозгова</name></author>	</entry>

	</feed>