Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Прірва

2013-12-02T09:22:35Z

Щербатюк Паула:

'''Прірва, -ви, '''''ж. ''1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. ''Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. ''Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. ''Хоч і в прірву. ''Ном. № 2078. ''В морі єсть безодні прірви. ''Чуб. І. 42.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/prirva Академічний тлумачний словник]===
1. Провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище. Перед ногами мойого провідника позіхнула чорна безодня, прірва стрімкогоу скалистого яру (Іван Франко, II, 1950, 95); З усіх боків [скелі] розкриваються темні безодні, стрімкі прірви, яким немає ні початку, ні краю (Степан Васильченко, II, 1959, 27); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну і безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 200); * Образно. Скільки раз її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя! (Панас Мирний, I, 1949, 323); Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать, Що в прірву скинули ми лихоліття темне (Максим Рильський, Мости, 1948, 3); * У порівняннях. Андрій перевів очі на вулицю, по якій, немов чорні прірви, залягли тіні будинків (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 16);
// Гірська ущелина, на дні якої тече річка, гірський потік; урвище стрімкого правого берега великої ріки. Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 66); Зупинилися польські драгуни над прірвою, дивуючись нечуваному козацькому ділу. А козаки вже пливли з кіньми у річці й спускали в воду човни (Олександр Довженко, I, 1958, 276).
♦ Заводити (завести) в прірву див. заводити 1; Кидати (кинути, скидати, скинути) в прірву — рішуче позбавлятися чого-небудь, поривати з чимсь, ліквідувати що-небудь; Наближатися (наблизитися) до прірви; Опинятися (опинитися) над прірвою — потрапляти в скрутне становище. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Юрій Яновський, IV, 1959, 59); Пішло в прірву див. піти.

2. перен. Незгода або відмінність між ким-, чим-небудь, викликана принциповими суперечностями. Навіть серед селянства з кожним днем все глибшою стає прірва між пролетаріатом і буржуазією (Ленін, 24, 1972, 313); Сестри, нарешті, зрозуміли, яка безодня прірва розрізняє їх, як далеко розійшлись вони за вісім років (Любов Яновська, I, 1959, 152); В її [килимарки] роботі не було творчої співдружби з художником. Між народним і професіональним мистецтвом лежала велика прірва (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 142).

3. рідко. Яма в річці, морі, де утворюється вир; чорторий. А прірва виє,.. їїловцеві згубу зиче [зичить] Без вороття (Павло Грабовський, I, 1959, 93); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 59); * У порівняннях. Гра втягувала його, як таємнича прірва (Олесь Гончар, I, 1959, 46).

4. Місце прориву греблі, загати і т. ін.; вирва. Вода раз греблю просмоктала.. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 13).

5. вульг. Те саме, що пелька 2. Щедро кропив [дід].. свою прірву бездонну І тільки що «царської водки» не пив (Леонід Первомайський, II, 1958, 362);
// Те саме, що ненажера. — От матінку маю, — скаржився Денис, мотузуючи торбу. — Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби. Прірва якась (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 242).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360618.html Фразеологічний словник української мови]===
леті́ти / полеті́ти у прі́рву. Зазнавати повного краху, невдачі; рушитися. (Терлецький:) Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко).

на краю́ прі́рви. Під загрозою загибелі, краху. Він, хоч і сильна людина, але злою іронією долі його викинуто з життя, і він раптом опинився на краю прірви (З газети).

опини́тися / опиня́тися над прі́рвою. Потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський).

штовха́ти в прі́рву (в безо́дню) кого. Діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або до загибелі. (Марія Романівна:) Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву… (Л. Дмитерко).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8010.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:18679925.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прірва.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
[http://karpatnews.in.ua/news/73589-ukraina-uhorshchyna-velychezna-prizva-na-prykladi-dvokh-prykordonnykh-mist-video.htm Україна - Угорщина: величезна прірва на прикладі двох прикордонних міст]

[[Категорія:Пр]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Прірва

2013-12-02T09:22:02Z

Щербатюк Паула:

'''Прірва, -ви, '''''ж. ''1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. ''Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. ''Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. ''Хоч і в прірву. ''Ном. № 2078. ''В морі єсть безодні прірви. ''Чуб. І. 42.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/prirva Академічний тлумачний словник]===
1. Провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище. Перед ногами мойого провідника позіхнула чорна безодня, прірва стрімкогоу скалистого яру (Іван Франко, II, 1950, 95); З усіх боків [скелі] розкриваються темні безодні, стрімкі прірви, яким немає ні початку, ні краю (Степан Васильченко, II, 1959, 27); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну і безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 200); * Образно. Скільки раз її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя! (Панас Мирний, I, 1949, 323); Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать, Що в прірву скинули ми лихоліття темне (Максим Рильський, Мости, 1948, 3); * У порівняннях. Андрій перевів очі на вулицю, по якій, немов чорні прірви, залягли тіні будинків (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 16);
// Гірська ущелина, на дні якої тече річка, гірський потік; урвище стрімкого правого берега великої ріки. Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 66); Зупинилися польські драгуни над прірвою, дивуючись нечуваному козацькому ділу. А козаки вже пливли з кіньми у річці й спускали в воду човни (Олександр Довженко, I, 1958, 276).
♦ Заводити (завести) в прірву див. заводити 1; Кидати (кинути, скидати, скинути) в прірву — рішуче позбавлятися чого-небудь, поривати з чимсь, ліквідувати що-небудь; Наближатися (наблизитися) до прірви; Опинятися (опинитися) над прірвою — потрапляти в скрутне становище. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Юрій Яновський, IV, 1959, 59); Пішло в прірву див. піти.

2. перен. Незгода або відмінність між ким-, чим-небудь, викликана принциповими суперечностями. Навіть серед селянства з кожним днем все глибшою стає прірва між пролетаріатом і буржуазією (Ленін, 24, 1972, 313); Сестри, нарешті, зрозуміли, яка безодня прірва розрізняє їх, як далеко розійшлись вони за вісім років (Любов Яновська, I, 1959, 152); В її [килимарки] роботі не було творчої співдружби з художником. Між народним і професіональним мистецтвом лежала велика прірва (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 142).

3. рідко. Яма в річці, морі, де утворюється вир; чорторий. А прірва виє,.. їїловцеві згубу зиче [зичить] Без вороття (Павло Грабовський, I, 1959, 93); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 59); * У порівняннях. Гра втягувала його, як таємнича прірва (Олесь Гончар, I, 1959, 46).

4. Місце прориву греблі, загати і т. ін.; вирва. Вода раз греблю просмоктала.. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 13).

5. вульг. Те саме, що пелька 2. Щедро кропив [дід].. свою прірву бездонну І тільки що «царської водки» не пив (Леонід Первомайський, II, 1958, 362);
// Те саме, що ненажера. — От матінку маю, — скаржився Денис, мотузуючи торбу. — Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби. Прірва якась (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 242).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360618.html Фразеологічний словник української мови]===
леті́ти / полеті́ти у прі́рву. Зазнавати повного краху, невдачі; рушитися. (Терлецький:) Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко).

на краю́ прі́рви. Під загрозою загибелі, краху. Він, хоч і сильна людина, але злою іронією долі його викинуто з життя, і він раптом опинився на краю прірви (З газети).

опини́тися / опиня́тися над прі́рвою. Потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський).

штовха́ти в прі́рву (в безо́дню) кого. Діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або до загибелі. (Марія Романівна:) Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву… (Л. Дмитерко).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8010.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:18679925.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прірва.jpg|x140px]]
==Медіа==
[http://karpatnews.in.ua/news/73589-ukraina-uhorshchyna-velychezna-prizva-na-prykladi-dvokh-prykordonnykh-mist-video.htm Україна - Угорщина: величезна прірва на прикладі двох прикордонних міст]

|}

[[Категорія:Пр]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Прірва

2013-12-02T09:19:24Z

Щербатюк Паула:

'''Прірва, -ви, '''''ж. ''1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. ''Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. ''Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. ''Хоч і в прірву. ''Ном. № 2078. ''В морі єсть безодні прірви. ''Чуб. І. 42.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/prirva Академічний тлумачний словник]===
1. Провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище. Перед ногами мойого провідника позіхнула чорна безодня, прірва стрімкогоу скалистого яру (Іван Франко, II, 1950, 95); З усіх боків [скелі] розкриваються темні безодні, стрімкі прірви, яким немає ні початку, ні краю (Степан Васильченко, II, 1959, 27); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну і безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 200); * Образно. Скільки раз її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя! (Панас Мирний, I, 1949, 323); Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать, Що в прірву скинули ми лихоліття темне (Максим Рильський, Мости, 1948, 3); * У порівняннях. Андрій перевів очі на вулицю, по якій, немов чорні прірви, залягли тіні будинків (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 16);
// Гірська ущелина, на дні якої тече річка, гірський потік; урвище стрімкого правого берега великої ріки. Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 66); Зупинилися польські драгуни над прірвою, дивуючись нечуваному козацькому ділу. А козаки вже пливли з кіньми у річці й спускали в воду човни (Олександр Довженко, I, 1958, 276).
♦ Заводити (завести) в прірву див. заводити 1; Кидати (кинути, скидати, скинути) в прірву — рішуче позбавлятися чого-небудь, поривати з чимсь, ліквідувати що-небудь; Наближатися (наблизитися) до прірви; Опинятися (опинитися) над прірвою — потрапляти в скрутне становище. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Юрій Яновський, IV, 1959, 59); Пішло в прірву див. піти.

2. перен. Незгода або відмінність між ким-, чим-небудь, викликана принциповими суперечностями. Навіть серед селянства з кожним днем все глибшою стає прірва між пролетаріатом і буржуазією (Ленін, 24, 1972, 313); Сестри, нарешті, зрозуміли, яка безодня прірва розрізняє їх, як далеко розійшлись вони за вісім років (Любов Яновська, I, 1959, 152); В її [килимарки] роботі не було творчої співдружби з художником. Між народним і професіональним мистецтвом лежала велика прірва (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 142).

3. рідко. Яма в річці, морі, де утворюється вир; чорторий. А прірва виє,.. їїловцеві згубу зиче [зичить] Без вороття (Павло Грабовський, I, 1959, 93); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 59); * У порівняннях. Гра втягувала його, як таємнича прірва (Олесь Гончар, I, 1959, 46).

4. Місце прориву греблі, загати і т. ін.; вирва. Вода раз греблю просмоктала.. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 13).

5. вульг. Те саме, що пелька 2. Щедро кропив [дід].. свою прірву бездонну І тільки що «царської водки» не пив (Леонід Первомайський, II, 1958, 362);
// Те саме, що ненажера. — От матінку маю, — скаржився Денис, мотузуючи торбу. — Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби. Прірва якась (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 242).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360618.html Фразеологічний словник української мови]===
леті́ти / полеті́ти у прі́рву. Зазнавати повного краху, невдачі; рушитися. (Терлецький:) Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко).

на краю́ прі́рви. Під загрозою загибелі, краху. Він, хоч і сильна людина, але злою іронією долі його викинуто з життя, і він раптом опинився на краю прірви (З газети).

опини́тися / опиня́тися над прі́рвою. Потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський).

штовха́ти в прі́рву (в безо́дню) кого. Діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або до загибелі. (Марія Романівна:) Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву… (Л. Дмитерко).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[8010.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[18679925.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Прірва.jpg|x140px]]
==Медіа==
[http://karpatnews.in.ua/news/73589-ukraina-uhorshchyna-velychezna-prizva-na-prykladi-dvokh-prykordonnykh-mist-video.htm Україна - Угорщина: величезна прірва на прикладі двох прикордонних міст]

|}

[[Категорія:Пр]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Прірва

2013-12-02T09:18:48Z

Щербатюк Паула:

'''Прірва, -ви, '''''ж. ''1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. ''Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. ''Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. ''Хоч і в прірву. ''Ном. № 2078. ''В морі єсть безодні прірви. ''Чуб. І. 42.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/prirva Академічний тлумачний словник]===
1. Провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище. Перед ногами мойого провідника позіхнула чорна безодня, прірва стрімкогоу скалистого яру (Іван Франко, II, 1950, 95); З усіх боків [скелі] розкриваються темні безодні, стрімкі прірви, яким немає ні початку, ні краю (Степан Васильченко, II, 1959, 27); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну і безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 200); * Образно. Скільки раз її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя! (Панас Мирний, I, 1949, 323); Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать, Що в прірву скинули ми лихоліття темне (Максим Рильський, Мости, 1948, 3); * У порівняннях. Андрій перевів очі на вулицю, по якій, немов чорні прірви, залягли тіні будинків (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 16);
// Гірська ущелина, на дні якої тече річка, гірський потік; урвище стрімкого правого берега великої ріки. Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 66); Зупинилися польські драгуни над прірвою, дивуючись нечуваному козацькому ділу. А козаки вже пливли з кіньми у річці й спускали в воду човни (Олександр Довженко, I, 1958, 276).
♦ Заводити (завести) в прірву див. заводити 1; Кидати (кинути, скидати, скинути) в прірву — рішуче позбавлятися чого-небудь, поривати з чимсь, ліквідувати що-небудь; Наближатися (наблизитися) до прірви; Опинятися (опинитися) над прірвою — потрапляти в скрутне становище. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Юрій Яновський, IV, 1959, 59); Пішло в прірву див. піти.

2. перен. Незгода або відмінність між ким-, чим-небудь, викликана принциповими суперечностями. Навіть серед селянства з кожним днем все глибшою стає прірва між пролетаріатом і буржуазією (Ленін, 24, 1972, 313); Сестри, нарешті, зрозуміли, яка безодня прірва розрізняє їх, як далеко розійшлись вони за вісім років (Любов Яновська, I, 1959, 152); В її [килимарки] роботі не було творчої співдружби з художником. Між народним і професіональним мистецтвом лежала велика прірва (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 142).

3. рідко. Яма в річці, морі, де утворюється вир; чорторий. А прірва виє,.. їїловцеві згубу зиче [зичить] Без вороття (Павло Грабовський, I, 1959, 93); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 59); * У порівняннях. Гра втягувала його, як таємнича прірва (Олесь Гончар, I, 1959, 46).

4. Місце прориву греблі, загати і т. ін.; вирва. Вода раз греблю просмоктала.. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 13).

5. вульг. Те саме, що пелька 2. Щедро кропив [дід].. свою прірву бездонну І тільки що «царської водки» не пив (Леонід Первомайський, II, 1958, 362);
// Те саме, що ненажера. — От матінку маю, — скаржився Денис, мотузуючи торбу. — Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби. Прірва якась (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 242).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360618.html Фразеологічний словник української мови]===
леті́ти / полеті́ти у прі́рву. Зазнавати повного краху, невдачі; рушитися. (Терлецький:) Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко).

на краю́ прі́рви. Під загрозою загибелі, краху. Він, хоч і сильна людина, але злою іронією долі його викинуто з життя, і він раптом опинився на краю прірви (З газети).

опини́тися / опиня́тися над прі́рвою. Потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський).

штовха́ти в прі́рву (в безо́дню) кого. Діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або до загибелі. (Марія Романівна:) Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву… (Л. Дмитерко).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[8010.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[18679925.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Прірва.jpg|x140px]]

==Медіа==
[http://karpatnews.in.ua/news/73589-ukraina-uhorshchyna-velychezna-prizva-na-prykladi-dvokh-prykordonnykh-mist-video.htm Україна - Угорщина: величезна прірва на прикладі двох прикордонних міст]

|}

[[Категорія:Пр]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Файл:Прірва.jpg

2013-12-02T09:05:28Z

Щербатюк Паула:

Файл:18679925.jpg

2013-12-02T09:05:05Z

Щербатюк Паула:

Файл:8010.jpg

2013-12-02T09:03:50Z

Щербатюк Паула:

’Естик

2013-12-02T08:56:17Z

Щербатюк Паула:

'''’Естик, -ка, '''''м. ''Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.

==Сучасні словники==

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]

|}
[[Категорія:Ес]]

Поїзд

2013-12-02T08:50:40Z

Щербатюк Паула:

==Словник Грінченка==
[[Файл:Поезд21.jpg|thumb|Поїзд]]

===Словник Грінченка===

'''По́їзд, -ду, '''''м. ''Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется '''поїзд'''. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). ''Молодий збірає поїзд і їде до молодої. ''Грин. III. 430. Ум. '''Поїздонько. '''
[[Категорія:По]]

===Сучасні словники===
'''ПОЇЗД''', а, чол.
[http://sum.in.ua/s/pojizd Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
1. Ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива. Кажуть, що той поїзд, яким ми мали їхати, прибув на другий вокзал (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 338); Поїзд метрополітену рухається зі швидкістю 34—35 кілометрів на годину (Наука і життя, 7, 1967, 48).
Збірний поїзд див. збірний; Знімати (зняти) з поїзда див. знімати; Кур'єрський поїзд див. кур'єрський; Маршрутний поїзд див. маршрутний; Поїзд миру — спеціальний поїзд з учасниками боротьби за мир, що. відправляється або прибув з однієї країни в іншу з метою проведення заходів на захист миру; Поштовий поїзд див. поштовий; Прямий поїзд — поїзд, яким пасажири прибувають до кінцевого пункту своєї подорожі без пересадок. [Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Захар Мороз, П'єси, 1959,. 53); Санітарний поїзд див. санітарний; Товарний поїзд див. товарний; Туристський поїзд див. туристський; Швидкий поїзд — пасажирський поїзд, який іде з великою швидкістю, рідко зупиняючись. Швидкий поїзд Севастополь — Ленінград мчав на північ (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 162).

2. Ряд візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку. На білому, пишному румаку.. виїхав граф Потоцький і зупинився на найвищому горбику; за ним тягся поїзд потужного лицарства (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 34); Учора чутка пройшла, а сьогодні були селяни на полі та й бачили — по дорозі, куряву здіймаючи, проїхав цілий поїзд фаетонів. Догадалися — ніхто ж, як князь (Андрій Головко, II, 1957, 237).
Весільний поїзд: а) ряд візків, саней і т. ін., що їдуть з учасниками весільного обряду. По шлюбі весільний поїзд зараз рушив до Дум'ячишиного дому (Іван Франко, VIII, 1952, 65); б) родичі, гості, що йдуть замолодим та молодою при виконанні весільного обряду. Весільний поїзд зупинився перед столом, Павло з молодою та дружками підійшов до столу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 161).

[http://slovopedia.org.ua/41/53407/271023.html Словник синонімів]

'''ПОЇЗД'''
потяг, (швидкий) експрес; (карет) валка; (весільний) процесія, кортеж.
===Ілюстрації===

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B_1373764.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:383839010.jpg|x240px]]
|}

===Медіа===
{{#ev:youtube|9KPXEGLBCHM}}
{{#ev:youtube|http://youtu.be/XlcQZVLFYI8}}

===Історія залізничного транспорту в Україні===
На території України перші залізниці були прокладені в 19 столітті:
*1843 рік — Інкерманська залізниця;
*1855 рік — Балаклавська залізниця;
*1861 рік — Львів—Перемишль;
*1863 рік — Одеса—Балта;
*1866 рік — Львів—Чернівці—Ясси;
*1868—70 роки — Дорога Одеса—Балта прокладена до Москви через Кременчук і Київ;
*1868—70 роки — Побудовані дороги Знам'янка—Миколаїв, Полтава—Київ—Берестя, Курськ—Харків—Ростов.

===Додаткові дані===
[http://www.uz.gov.ua/ Українська залізниця]
[http://gd.tickets.ua/?refid=121 Білети]

==Сучасні словники==
===[]===

Користувач:Щербатюк Паула

2013-12-02T08:41:21Z

Щербатюк Паула:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Щербатюк Паула Петрівна
===Спеціальність===
Філологія німецька
===Група===
ФІНб-1-13-4.0д
==Контакти==
rudenko4@mail.ru
==Слова, що додала==
[[]]

[[]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Щербатюк Паула

2013-12-02T08:30:29Z

Щербатюк Паула: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==