Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T18:06:29Z

Штомпіль Тетяна:

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''
''Народилася 1 січня 1996 року, в містечку Кам`янка, що на Черкащині.
''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">tanya-dance78</skype>

===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Університетські заходи===
Приймала участь у концертній програмі " Ось ми які!"

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T18:06:10Z

Штомпіль Тетяна:

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''
''Народилася 1 січня 1996 року, в містечку Кам`янка, що на Черкащині.
''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">tanya-dance78</skype>

===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Університетські заходи===
Приймала участь у концертній програмі " Ось ми які!"

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T18:04:19Z

Штомпіль Тетяна: /* Університетські заходи */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''
''Народилася 1 січня 1996 року, в містечку Кам`янка, що на Черкащині.
''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">tanya-dance78</skype>

===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===
Приймала участь у концертній програмі " Ось ми які!"

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Амбар

2014-04-10T18:01:23Z

Штомпіль Тетяна: /* Зовнішні посилання */

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

Кліть(різн. амбар) - приміщення , кімната в будові , будівлі , а також окрема споруда господарського призначення. У звичайному російському житлі кліттю називається, як правило , неопалюване приміщення (зруб) , що примикається за допомогою сіней до хати . Спочатку ж кліть - це головна складова майже будь-якої споруди в російській дерев'яній архітектурі. Кліть використовувалася не тільки як приміщення для зберігання майна ( комору , комора ) , але і як літнє житло , спальня. В даний час за словом « кліть » закріпилося значення виключно господарського (клітушка , підсобка ) , технічного призначення ( сходова клітка , шахтна кліть ).

Стодола - господарська будівля, в якій сушили снопи перед молотьбою. Стодола звичайно складався з ями, де розташовувалася піч без труби, а також з верхнього ярусу, куди складали снопи. Згідно з народними повір'ями, у стодолі мешкає овінник.

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
Терновская О. А. Андрей // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М.: Международные отношения, 1995. — Т. 1. — С. 104—105. — ISBN 5-7133-0704-2.

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:59:09Z

Штомпіль Тетяна: /* Зовнішні посилання */

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

Кліть(різн. амбар) - приміщення , кімната в будові , будівлі , а також окрема споруда господарського призначення. У звичайному російському житлі кліттю називається, як правило , неопалюване приміщення (зруб) , що примикається за допомогою сіней до хати . Спочатку ж кліть - це головна складова майже будь-якої споруди в російській дерев'яній архітектурі. Кліть використовувалася не тільки як приміщення для зберігання майна ( комору , комора ) , але і як літнє житло , спальня. В даний час за словом « кліть » закріпилося значення виключно господарського (клітушка , підсобка ) , технічного призначення ( сходова клітка , шахтна кліть ).

Стодола - господарська будівля, в якій сушили снопи перед молотьбою. Стодола звичайно складався з ями, де розташовувалася піч без труби, а також з верхнього ярусу, куди складали снопи. Згідно з народними повір'ями, у стодолі мешкає овінник.

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
Терновская О. А. Андрей // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М.: Международные отношения, 1995. — Т. 1. — С. 104—105. — ISBN 5-7133-0704-2.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:58:40Z

Штомпіль Тетяна: /* Сучасні словники */

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

Кліть(різн. амбар) - приміщення , кімната в будові , будівлі , а також окрема споруда господарського призначення. У звичайному російському житлі кліттю називається, як правило , неопалюване приміщення (зруб) , що примикається за допомогою сіней до хати . Спочатку ж кліть - це головна складова майже будь-якої споруди в російській дерев'яній архітектурі. Кліть використовувалася не тільки як приміщення для зберігання майна ( комору , комора ) , але і як літнє житло , спальня. В даний час за словом « кліть » закріпилося значення виключно господарського (клітушка , підсобка ) , технічного призначення ( сходова клітка , шахтна кліть ).

Стодола - господарська будівля, в якій сушили снопи перед молотьбою. Стодола звичайно складався з ями, де розташовувалася піч без труби, а також з верхнього ярусу, куди складали снопи. Згідно з народними повір'ями, у стодолі мешкає овінник.

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
Терновская О. А. Андрей // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М.: Международные отношения, 1995. — Т. 1. — С. 104—105. — ISBN 5-7133-0704-2.

==Зовнішні посилання==
* [[Клеть]]
* [[Овин]]
* [[Гумно]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:54:48Z

Штомпіль Тетяна:

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
Терновская О. А. Андрей // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М.: Международные отношения, 1995. — Т. 1. — С. 104—105. — ISBN 5-7133-0704-2.

==Зовнішні посилання==
* [[Клеть]]
* [[Овин]]
* [[Гумно]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:44:00Z

Штомпіль Тетяна: /* Джерела та література */

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
Терновская О. А. Андрей // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М.: Международные отношения, 1995. — Т. 1. — С. 104—105. — ISBN 5-7133-0704-2.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:43:04Z

Штомпіль Тетяна: /* Джерела та література */

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
# {{статья|автор=Терновская О. А. |заглавие=Андрей |автор издания= | ссылка= |издание=Славянские древности: Этнолингвистический словарь |ответственный = Под ред. [[Толстой, Никита Ильич|Н. И. Толстого]]; [[Институт славяноведения РАН]] |место =М. |издательство = [[Международные отношения (издательство)|Международные отношения]] |год=1995 |том=1 |номер = |страницы=104—105 |страниц =656 |серия= |isbn=5-7133-0704-2 |ref=Терновская}}

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:42:10Z

Штомпіль Тетяна: /* Джерела та література */

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
* {{Commons|Category:Granaries}}
* {{ВТ-ЭСБЕ|Амбар}}
* {{ВТ-ЭСБЕ|Амбарное}}

{{agro-stub}}
{{rq|sources}}
{{Жилые пространства}}

[[Категория:Хозяйственные строения]]
[[Категория:Крестьянское подворье]]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:40:50Z

Штомпіль Тетяна: /* =Різновиди амбарів */

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

=Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:40:35Z

Штомпіль Тетяна:

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар (. Від перс انبار Амбар, Амбар - «склад») - др.-рус. житниця, сховище жита, у слов'ян пов'язане в ритуально-магічній практиці із забезпеченням врожайності і родючості.

==Сучасні словники==
АМБАР, а, чол., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.

АМБАР,-а,великий висячий замок.

Амбарна книга (великий в палітурці зошит для записів про товари, припаси).

==Різновиди амбарів=
Зсередини комори ділилися на відділення, які називалися засіками.

На Русі комори призначалися в основному для зберігання запасів зернових та інших культур. Невеликі за обсягом комори після будівлі замазувалися глиною або смолою , після чого заливалися водою. Якщо вода не витікала , вирубували двері і ставили дах , після чого комору просушується .

В Архангельській області була поширена практика споруди так званих комірних містечок - неподалік від основної села зводилася група комор , в основному із зерном або хутрами . Комірні містечка були свого роду страхуванням на випадок пожеж , які знищували цілі північні садиби (тобто будинок з впритул прибудованим двоповерховим двором ) . Найстрашнішим у випадку таких катастроф була втрата насіннєвого зерна , а за допомогою резервного запасу можна було якщо не встати на ноги , то хоча б не померти з голоду. Хутра були місцевою валютою .

Також на Російському Півночі практикувалося зведення виїзних комірок . Маленькі будівлі не більше 4-5 м ² за площею призначалися для зберігання 1 -2х тижневого запасу продуктів у разі землеробських робіт далеко від села .

У радянський час були витіснені сараями ( малими нежитловими будівлями та прибудовами , службовцями для зберігання невеликих запасів продовольства , начиння та інструментів ) і елеваторами , великими сховищами зерна , що з'явилися в міру індустріалізації та колективізації на селі .
Амбари з'явилися в Японії наприкінці 1 тисячоліття до Р.Х. Початково у них зберігали рис та інші крупи. Вони були прямокутної форми і підтримувалися 4—8 стовпами. Як засіб зберігання харчів цей тип комори використовувався наряду з керамічним посудом та ямами зберігання.

З малюнків на кераміці та бронзових дзовонах дотаку можна встановити, що амбари існували в Японії вже у 4 столітті до Р. Х., а залишки ям від вертикальних стовпів на стоянках поселень дають підстави твердити, що перші комори такого роду з'явилися у 9—8 століттях до Р. Х.

З археологічних розкопок відомо, що комори на підпорах продовжували використовуватися японцями у 1 — 5 століттях по Р. Х. Поступово вони набули квадратної форми і збільшились у розмірах. Зросла також кількість стовпів, яка їх підпирала центральну частину підлоги комори.

Найвідомішим амбаром, що зберігся до сьогодні, є імператорська комора Сьосоін. Вона знаходиться на території храму Тодайдзі у місті Нара. Ця комора служила сховищем скарбів монаршої родини Японії.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruhlyad02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesdfg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rdsgf.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Амбар

2014-04-10T17:37:14Z

Штомпіль Тетяна: /* Див. також */

Амбар

2014-04-10T17:36:42Z

Штомпіль Тетяна: /* Див. також */

Амбар

2014-04-10T17:35:43Z

Штомпіль Тетяна: /* Медіа */

Амбар

2014-04-10T17:34:34Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-10T17:26:35Z

Штомпіль Тетяна: /* Медіа */

Амбар

2014-04-10T17:17:53Z

Штомпіль Тетяна: /* Сучасні словники */

Амбар

2014-04-10T17:17:25Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-10T17:16:18Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-10T17:15:26Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-10T17:09:18Z

Штомпіль Тетяна: /* Медіа */

Амбар

2014-04-10T17:08:44Z

Штомпіль Тетяна: /* Медіа */

Амбар

2014-04-10T17:08:12Z

Штомпіль Тетяна: /* Медіа */

Амбар

2014-04-10T17:01:35Z

Штомпіль Тетяна: /* Медіа */

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:12:33Z

Штомпіль Тетяна: /* ПІБ */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''
''Народилася 1 січня 1996 року, в містечку Кам`янка, що на Черкащині.
''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">tanya-dance78</skype>

===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:11:43Z

Штомпіль Тетяна: /* ПІБ */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''народилася 1 січня 1996 року, в містечку Кам`янка, що на Черкащині.

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">tanya-dance78</skype>

===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:11:25Z

Штомпіль Тетяна: /* ПІБ */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''
Народилася 1 січня 1996 року, в містечку Кам`янка, що на Черкащині.

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">tanya-dance78</skype>

===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:08:38Z

Штомпіль Тетяна: /* Skype */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">tanya-dance78</skype>

===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:08:02Z

Штомпіль Тетяна: /* Конференції */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===
Відвідувала конференції у посольстві США, Малайзії.

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:07:06Z

Штомпіль Тетяна: /* Олімпіади */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===
Шкільні олімпіади з української мови, англійської мови.

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:06:31Z

Штомпіль Тетяна: /* Мої захоплення */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:06:13Z

Штомпіль Тетяна: /* Мої захоплення */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
--[[Користувач:Штомпіль Тетяна|Штомпіль Тетяна]] ([[Обговорення користувача:Штомпіль Тетяна|обговорення]]) 17:06, 10 квітня 2014 (EEST)Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T14:05:47Z

Штомпіль Тетяна: /* Мої захоплення */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
--[[Користувач:Штомпіль Тетяна|Штомпіль Тетяна]] ([[Обговорення користувача:Штомпіль Тетяна|обговорення]]) 17:05, 10 квітня 2014 (EEST)Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги, приймати участь у культмасових заходах.

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-10T13:58:37Z

Штомпіль Тетяна: /* Мої захоплення */

[[Файл:302073_167834703302920_1276516445_n.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
https://vk.com/shtompil_tanya

https://twitter.com/tanya_shtompil

https://www.facebook.com/tanya.shtompil.9

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==
Займалась 10 років бально-спортивними танцями, полюбляю читати книги.

Амбар

2014-04-09T20:27:02Z

Штомпіль Тетяна: /* Ілюстрації */

Файл:Rdsgf.jpg

2014-04-09T20:26:40Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-09T20:23:24Z

Штомпіль Тетяна: /* Ілюстрації */

Файл:Imagesdfg.jpg

2014-04-09T20:22:53Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-09T20:05:31Z

Штомпіль Тетяна: /* Ілюстрації */

Файл:Ruhlyad02.jpg

2014-04-09T20:05:02Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-09T19:58:41Z

Штомпіль Тетяна: /* Ілюстрації */

Файл:Imagesf.jpg

2014-04-09T19:56:09Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-09T19:51:33Z

Штомпіль Тетяна:

Амбар

2014-04-09T19:49:03Z

Штомпіль Тетяна:

'''Амба́р, -ру''' и '''Амба́рь, -ря,''' ''м.'' Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. І. 106.

[[Категорія:Ам]]

Амбар

2014-04-09T19:47:32Z

Штомпіль Тетяна:

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-09T19:34:46Z

Штомпіль Тетяна: /* Web сторінка */

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-09T19:32:35Z

Штомпіль Тетяна:

Файл:302073 167834703302920 1276516445 n.jpg

2014-04-09T19:31:55Z

Штомпіль Тетяна:

Користувач:Штомпіль Тетяна

2014-04-03T07:59:30Z

Штомпіль Тетяна:

[[Файл:|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
'''''Штомпіль Тетяна Геннадіївна'''''

===Спеціальність===
'''''Міжнародна інформація
'''''

===Група===
''МІб-1-13-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:thShtompil.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==