Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Лабиринт

2014-05-07T16:09:45Z

Шилов Андрій:

'''Лабиринт, -ту, '''''м. ''Лабиринтъ. ''Блукав... у лабиринті мрій без вороття. ''К. НС. 81.

==Сучасні словники==
'''''Вікіпедія:''''' Лабіри́нт (грец. Λαβύρινθος) — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот (бл. 484—431 або 425 рр. до н. є.). У другій книжці свого знаменитого твору «Історія», він описав відвіданий ним велетенський Фаюмський лабіринт і розповів про історію його побудови. Цей найдавніший з відомих лабіринтів був заупокійним храмом, побудованим біля піраміди фараона Аменемхета III (1840—1792 р. до. н. е.).
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. За нею [долиною] було видко цілі лабіринти невисоких скель (Нечуй-Левицький, II, 1956, 409); І Алі, і Фатьма були тут людьми чужими, не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 400); Солекопи знали тут кожну штольню, заплутаний підземний лабіринт (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 271); На кістках [українського народу].. викладалися ці нетрі, лабіринти, гроти [Софіївського парку] (Іван Ле, Право.., 1957, 99); * У порівняннях. Спочатку я просто блукала в коридорі, мов в якомусь лабіринті (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 43).

==Іноземні словники==
'''Лабири́нт''' — какая-либо структура (обычно в двухмерном или трёхмерном пространстве), состоящая из запутанных путей к выходу (и/или путей, ведущих в тупик). Под лабиринтом у древних греков и римлян подразумевалось более или менее обширное пространство, состоящее из многочисленных залов, камер, дворов и переходов, расположенных по сложному и запутанному плану, с целью запутать и не дать выхода несведущему в плане лабиринта человеку. В широком смысле слова лабиринт может представлять тупиковую ситуацию или дело, из которого очень сложно найти выход. Лабиринты не решаются человеком по алгоритму. Считается, что если проходить лабиринт, касаясь только одного из краев стенок лабиринта, то этот лабиринт обязательно будет пройден. Однако, есть и исключения. Это зависит от сложности лабиринта. К примеру, игрок заблудится, если он изначально касается стенки, не связанной с другими стенками. Но это если не включать интуицию и логику игрока (возможность действовать не по заданному алгоритму).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqssx.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vcevvbgb.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vg45vw3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4gf3v3wv3.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|P9fNd2gHPck}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%82 Лабіринт]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/103733/ Лабиринт Фавна]

[[Категорія:Ла]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Лабиринт

2014-05-07T16:08:56Z

Шилов Андрій:

Чобіт

2014-05-07T15:57:25Z

Шилов Андрій:

'''Чобіт, -бота, '''''м. ''1) Сапогъ. ''В чоботях ходить, а босі сліди знать. ''Ном. № 1182. ''Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. ''Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) '''Удовів чобіт'''. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. '''Чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. '''Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. ''Чобітки шкапові. ''Рудч. Ск. I. 213. ''Чобіточки роззули. ''Грин. ІІІ. 694. Ув. '''Чоботи́ще. '''

==Сучасні словники==
'''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Рід взуття з досить високими халявами. — Оце мене дурні парубки скупали в ставку в квітках та в стрічках та в червоних чоботях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14); Женя Коман, виброджуючи в чоловічих гумових чоботях.., тримала в руках кінець троса (Іван Ле, Право.., 1957, 296); Чобіт першого бійця задзвенів об камінь, і весь батальйон полегшено зітхнув. — Шосе! (Олесь Гончар, III, 1959, 134); * У порівняннях. З густими, навіть дуже густими бровами, що нависнули над блискучими похмурими очима, з чорним, як той чобіт, лицем і такими ж розхристаними грудьми — він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438).

==Іноземні словники==
'''Боти́нки, полусапо́жки''' — обувь, закрывающая ногу по лодыжку, чаще мужская, чем женская. Классические ботинки изготовлены из кожи и завязываются шнурками. Однако возможны вариации формы, материала и способа завязывания. В современных ботинках часто используется застёжка-молния вместо шнурков (или вместе с ними). На каждый сезон свои ботинки. Обычно ботинки применяются зимой (для защиты от снега), весной и осенью (для защиты от грязи и глубоких луж). Существуют также специальные ботинки, например лыжные.

==Історія==
У руських літописах ''10'' століття чоботи протиставляються личакам як знак приналежності до аристократії. Чоботи, що закривають коліна, отримали назву ботфортів і були популярні в епоху бароко. В Радянській Армії солдати носили кирзові чоботи.
Нині все більшої популярності набувають ґумові чоботи, які є практичнішими, ніж шкіряні.
Сьогодні чоботи є, здебільшого, елементом жіночого взуття.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:444333343.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22332233.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22112211.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11221122.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4ov2uvfdVxI}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8 Берци]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B7%D0%B0 Кирза]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD Чоботи до колін]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D2%91%D0%BE%D1%83-%D2%91%D0%BE%D1%83 Чоботи ґоу-ґоу]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[https://www.youtube.com/watch?v=IdwyDy2sbgY =100500 - реактивный ботинок]

[[Категорія:Чо]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Чобіт

2014-05-07T15:56:56Z

Шилов Андрій:

'''Чобіт, -бота, '''''м. ''1) Сапогъ. ''В чоботях ходить, а босі сліди знать. ''Ном. № 1182. ''Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. ''Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) '''Удовів чобіт'''. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. '''Чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. '''Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. ''Чобітки шкапові. ''Рудч. Ск. I. 213. ''Чобіточки роззули. ''Грин. ІІІ. 694. Ув. '''Чоботи́ще. '''

''==Сучасні словники==
'''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Рід взуття з досить високими халявами. — Оце мене дурні парубки скупали в ставку в квітках та в стрічках та в червоних чоботях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14); Женя Коман, виброджуючи в чоловічих гумових чоботях.., тримала в руках кінець троса (Іван Ле, Право.., 1957, 296); Чобіт першого бійця задзвенів об камінь, і весь батальйон полегшено зітхнув. — Шосе! (Олесь Гончар, III, 1959, 134); * У порівняннях. З густими, навіть дуже густими бровами, що нависнули над блискучими похмурими очима, з чорним, як той чобіт, лицем і такими ж розхристаними грудьми — він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438).

==Іноземні словники==
'''Боти́нки, полусапо́жки''' — обувь, закрывающая ногу по лодыжку, чаще мужская, чем женская. Классические ботинки изготовлены из кожи и завязываются шнурками. Однако возможны вариации формы, материала и способа завязывания. В современных ботинках часто используется застёжка-молния вместо шнурков (или вместе с ними). На каждый сезон свои ботинки. Обычно ботинки применяются зимой (для защиты от снега), весной и осенью (для защиты от грязи и глубоких луж). Существуют также специальные ботинки, например лыжные.

==Історія==
У руських літописах ''10'' століття чоботи протиставляються личакам як знак приналежності до аристократії. Чоботи, що закривають коліна, отримали назву ботфортів і були популярні в епоху бароко. В Радянській Армії солдати носили кирзові чоботи.
Нині все більшої популярності набувають ґумові чоботи, які є практичнішими, ніж шкіряні.
Сьогодні чоботи є, здебільшого, елементом жіночого взуття.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:444333343.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22332233.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22112211.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11221122.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4ov2uvfdVxI}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8 Берци]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B7%D0%B0 Кирза]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD Чоботи до колін]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D2%91%D0%BE%D1%83-%D2%91%D0%BE%D1%83 Чоботи ґоу-ґоу]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[https://www.youtube.com/watch?v=IdwyDy2sbgY =100500 - реактивный ботинок]

[[Категорія:Чо]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Жало

2014-05-07T15:48:25Z

Шилов Андрій:

'''Жало, -ла, '''''с. ''1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. ''І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. ''Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. ''Я різонув, дак жало так і завернулось. ''Ум. '''Жальце. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Гостра частина органа захисту або нападу деяких комах, якою вони жалять. У жалячих комах (бджоли, оси та ін.) яйцеклад перетворений у жало (Захист рослин.., 1952, 19); Одна бджола вдарилась в його щоку І впустила жало (Нечуй-Левицький, III, 1956, 23); * У порівняннях. Нехай приставляють до горла обточені вістря, мов жала (Андрій Малишко, I, 1956, 393).

==Іноземні словники==
'''Жало''' — общеупотребительное название заострённого органа или части тела различных животных и растений, используемого для впрыскивания ядовитого или жгучего вещества под кожу жертвы (ужаленье) или для нанесения электрического удара. Прокалывание тканей жертвы происходит за счёт собственных движений жала, в отличие от других органов, например зубов, использующих силу челюстей или шипов, использующих движения жертвы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qqqqqqqqqq.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwwwwwwwww.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eeeeeeeeee.jpg|180px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrrrrrrr.jpg|200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|3TnCIK9Uwqo}}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE Жало]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/Schmidt_Sting_Pain_Index Шкала Шмидта]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.zdorovieinfo.ru/video/10678357/8804357/ Здоровьеinfo]

[[Категорія:Жа]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Фарба

2014-05-07T15:41:49Z

Шилов Андрій:

'''Фарба, -би, '''''ж. ''= '''Краска. '''''Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. ''Левиц. Світ. 11. См. '''Хварба. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. ''Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); ''Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура'' (Леся Українка, II, 1951, 247); ''— Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається'' (Юрій Яновський, I, 1954, 43);

==Іноземні словники==
'''Кра́ски''' — общее наименование для группы цветных красящих веществ, предназначенных для непосредственного использования в той или иной сфере быта. По химическому составу пигменты и изготовленные из них краски разделяются на минеральные (неорганические соли или оксиды металлов) и органические (сложные соединения, в основном растительного или животного происхождения). И те и другие могут быть естественными (природными) и искусственными (синтетическими).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| OtwgeKnL8Zw}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фарба '''Додаткова інформація про фарби''']
*[http://ibud.ua/ua/statya/kraski-vidy-krasok-453 '''Різновиди фарб''']
*[http://med.dovidnyk.info/index.php/biologiya_bdzholinoyi_rodini/bdzhil_nictvo_praktichnij_kurs/2788-farbi_j_emali '''Фарби й емалі''']

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[https://www.youtube.com/watch?v=OF4SMDggeY8 Рисование картины]
[[Категорія:Фа]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Жало

2014-05-07T10:06:02Z

Шилов Андрій:

'''Жало, -ла, '''''с. ''1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. ''І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. ''Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. ''Я різонув, дак жало так і завернулось. ''Ум. '''Жальце. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''

==Іноземні словники==
'''Жало''' — общеупотребительное название заострённого органа или части тела различных животных и растений, используемого для впрыскивания ядовитого или жгучего вещества под кожу жертвы (ужаленье) или для нанесения электрического удара. Прокалывание тканей жертвы происходит за счёт собственных движений жала, в отличие от других органов, например зубов, использующих силу челюстей или шипов, использующих движения жертвы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qqqqqqqqqq.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwwwwwwwww.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eeeeeeeeee.jpg|180px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrrrrrrr.jpg|200px]]
|}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE Жало]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/Schmidt_Sting_Pain_Index Шкала Шмидта]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Жа]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Жало

2014-05-07T10:05:51Z

Шилов Андрій:

'''Жало, -ла, '''''с. ''1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. ''І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. ''Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. ''Я різонув, дак жало так і завернулось. ''Ум. '''Жальце. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''

==Іноземні словники==
'''Жало''' — общеупотребительное название заострённого органа или части тела различных животных и растений, используемого для впрыскивания ядовитого или жгучего вещества под кожу жертвы (ужаленье) или для нанесения электрического удара. Прокалывание тканей жертвы происходит за счёт собственных движений жала, в отличие от других органов, например зубов, использующих силу челюстей или шипов, использующих движения жертвы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qqqqqqqqqq.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwwwwwwwww.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eeeeeeeeee.jpg|1800px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrrrrrrr.jpg|200px]]
|}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE Жало]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/Schmidt_Sting_Pain_Index Шкала Шмидта]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Жа]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Жало

2014-05-07T10:05:20Z

Шилов Андрій:

'''Жало, -ла, '''''с. ''1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. ''І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. ''Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. ''Я різонув, дак жало так і завернулось. ''Ум. '''Жальце. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''

==Іноземні словники==
'''Жало''' — общеупотребительное название заострённого органа или части тела различных животных и растений, используемого для впрыскивания ядовитого или жгучего вещества под кожу жертвы (ужаленье) или для нанесения электрического удара. Прокалывание тканей жертвы происходит за счёт собственных движений жала, в отличие от других органов, например зубов, использующих силу челюстей или шипов, использующих движения жертвы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qqqqqqqqqq.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwwwwwwwww.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eeeeeeeeee.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrrrrrrr.jpg|140px]]
|}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE Жало]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/Schmidt_Sting_Pain_Index Шкала Шмидта]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Жа]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Фарба

2014-05-07T10:03:30Z

Шилов Андрій:

'''Фарба, -би, '''''ж. ''= '''Краска. '''''Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. ''Левиц. Світ. 11. См. '''Хварба. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. ''Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); ''Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура'' (Леся Українка, II, 1951, 247); ''— Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається'' (Юрій Яновський, I, 1954, 43);

==Іноземні словники==

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| OtwgeKnL8Zw}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фарба '''Додаткова інформація про фарби''']
*[http://ibud.ua/ua/statya/kraski-vidy-krasok-453 '''Різновиди фарб''']
*[http://med.dovidnyk.info/index.php/biologiya_bdzholinoyi_rodini/bdzhil_nictvo_praktichnij_kurs/2788-farbi_j_emali '''Фарби й емалі''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Фа]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Слимак

2014-05-07T09:59:34Z

Шилов Андрій:

'''Слимак, -ка, '''''м. ''1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Каменец. у. 2) Монастырскій служка, послушникъ. ''Гладкий як слимак. ''Ном. № 13139. ''Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. ''Котл. Ен. V. 51. 3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Слимачок.'''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик. Голе м'яке тіло слимака вкрите слизом, що залишається, як добре видимий слід, на шляху, яким проповз слимак. Слимак — сірого кольору (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 11); Виноградні слимаки давно споживаються в їжу людиною, а устриці вважаються делікатесом (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 5); * У порівняннях. Вона, мов той слимак у свою шкаралущу, сховалась у власне горе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 122); За годиною година Слимаком повзе над ним [князем] (Іван Франко, XIII, 1954, 19).

==Іноземні словники==
С'''лимак садовий (виноградний слимак) (Helix pomatia)''' — наземний черевоногий молюск, може вважатися слимаком або равликом.
Черепашка заввишки до 5 см, шириною близько 4,5 см. В природі мешкає в Європі (окрім півночі). Мешкає в чагарниках, на світлих лісових узліссях (але не в глибині лісу), в садах, парках. Травоїдний, харчується як свіжими рослинами, так і мертвими залишками рослин, а для нарощування черепашки потребує солей кальцію. Цей равлик знаходиться в активному стані з весни до перших холодів, коли заривається в землю на глибину до 30 см і впадає у сплячку (зимує, як правило, в одних і тих же укриттях). Під час зимівлі отвір черепашки закривається вапняною пробкою, товщина якої залежить від суворості холодів. У природі живе в середньому 7-8 років, може дожити до 20 років, якщо не буде з’їденим хижаками.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:erererw.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brvwvqw3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:r34rfvv.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:445432.jpg|160px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|G-US9uPEhwY}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B8 Слизняки]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA Молюск]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=XwkszDGPOBQ Супер улитка Ахатина]

[[Категорія:Сл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Райдуга

2014-05-07T09:59:17Z

Шилов Андрій:

'''Райдуга, -ги, '''''ж. ''Радуга. Грин. III. 300. ''Райдуга воду бере на дощ. ''ХС. II. 88.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Веселка (також ра́йдуга, веселуха або цмок) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

==Іноземні словники==
'''Ра́дуга''' — атмосферное оптическое и метеорологическое явление, наблюдаемое при освещении Солнцем (иногда Луной) множества водяных капель (дождя или тумана). Радуга выглядит как разноцветная дуга или окружность, составленная из цветов спектра (от внешнего края: красный, оранжевый, жёлтый, зелёный, голубой, синий, фиолетовый). Это те семь цветов, которые принято выделять в радуге в русской культуре (возможно, вслед за Ньютоном, см. ниже), но следует иметь в виду, что на самом деле спектр непрерывен, и его цвета плавно переходят друг в друга через множество промежуточных оттенков.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mim4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:raduga.thumbnail.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gfgfgfddwer33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rayduga-projector-2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|enTj3IE7DcY}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D1%83%D0%B3%D0%B0 Округло-горизонтальна дуга]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A2%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8F Ефект Тіндаля]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=LKeyqLDIFdw Почему бывает радуга?]

[http://www.youtube.com/watch?v=3UU9U03pybw Веселая радуга: развивающий мультфильм для детей]

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Любов

2014-05-07T09:58:20Z

Шилов Андрій:

'''Любов, -ви, '''''ж. ''Любовь. ''Любови Божої не маєте в собі. ''Єв. І. V. 42. ''Де любов, там сам Бог пробуває. ''Ном. № 9514. ''Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, він все те наймає. ''Шевч. 227. ''Ой Боже, Боже, що тая любов може! ''Нп. '''До любови'''. По любви. ''Хоч у одній льолі, аби до любови. ''Ном. № 8898. '''Бути до любови'''. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. ''А ні до любови, а ні до життя. ''Ном. № 6552. ''Щоб біле личко, а чорнії брови, то ж козакові дівка до любови. ''Чуб. V. 40. ''Тільки ж мені до любови що чорнії брови. ''Мет. 18. Ум. '''Любовка. '''''Хоч у одній льольці, аби до любовці. ''Ном. № 8898.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28);
// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458);
// Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335);
// розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов'ю не морив (Іван Котляревський, I, 1952, 145); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, і 61).

==Іноземні словники==
'''Любо́вь''' — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность к другому человеку или объекту, чувство глубокой симпатии.
'''Любовь''' — одна из фундаментальных и общих тем в мировой культуре и искусстве. Рассуждения о любви и её анализ как явления восходят к древнейшим философским системам и литературным памятникам, известным людям.
Любовь рассматривается также как философская категория, в виде субъектного отношения, интимного избирательного чувства, направленного на предмет любви.
Способность к любви у высших животных может проявляться в форме привязанности, сложных взаимоотношений социального типа внутри группы, но в полной мере она спорна и пока не подтверждена.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fffff.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrr.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cvccc.jpg|170px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jjjjhh.jpg|170px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|pPerNKYvg0w}}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Любовь]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Безусловная любовь]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E Пам`ятник вічному коханню]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://gidonlinekino.com/2012/01/lyubov-v-bolshom-gorode/ Любовь в большом городе 3]
[[Категорія:Лю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Дим

2014-05-07T09:57:59Z

Шилов Андрій:

'''Дим, -му, '''''м. ''Дымъ. ''Стид не бим, очей не виїсть. ''Ном. № 3206. ''Хто вітру служить, тому димом платять. ''Ном. № 7166. ''Намітка як дим тоненька. ''МВ. I. 122. ''По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. ''Чуб. ІІІ. 308. '''Димом пішло '''(Ном. № 1904), — '''взялося'''. Сгорѣло. ''Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. ''К. Досв. 123. Ум. '''Димок, димочок. '''К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. ''Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. ''Чуб. V. 1026.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Із пароплава в'ється дим (Максим Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); * У порівняннях. Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здасться вона проти західного сонця (Леся Українка, III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88);
// перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну. невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все. все, що святе для мене, — один дим..? (Панас Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 35);
// рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); З Азова плине ранній дим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95).

==Іноземні словники==
'''Дым''' — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах.
'''Дым''' — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqw.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:asasas.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zxzxzx.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ererer.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AOYMbCLbaGc}}
==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC Дым]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Дымовая коробка]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/3778/ Дым]

[[Категорія:Ди]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T09:57:22Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg|110px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg|140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Щука

2014-05-07T09:55:14Z

Шилов Андрій:

'''Щука, -ки, '''''ж. ''Щука, Esox lucius. Браун. 29. ''Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. ''Ном. № 4250. Ум. '''Щучка, щучечка. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Хижа прісноводна промислова риба, що має видовжене тіло із сплющеною зверху витягнутою головою. Щука-риба в воді по волі гуляє, А я стою та думаю, що пари не маю (Павло Чубинський, V, 1874, 2); Вдарю бовтом раз і вдруге, Сонну рибу сполохну; Те і діло сак виймаю, Щуку й окуня тягну (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 143); Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 222); Дома нас чекала фарширована щука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 52); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); * Образно. Гарячі щуки плещуть в хмарі, І в невід ловить їх земля (Михайло Стельмах, Добрий ранок, 1941, 11); * У порівняннях. Карпо, як щука, кидався від його і плавав, показував, як треба пливти (Панас Мирний, I, 1954, 249).

==Іноземні словники==
'''Щука, или обыкновенная щука''' — рыба семейства щуковых. Распространена в пресных водах Евразии и Северной Америки. Живёт обычно в прибрежной зоне, в водных зарослях, в непроточных или слабопроточных водах. Может также встречаться и в опреснённых частях морей — например в Финском, Рижском и Куршском заливах Балтийского моря, в Таганрогском заливе Азовского моря. Щука хорошо выдерживает кислую реакцию воды, может комфортно жить в водоёмах с pH 4,75. При снижении содержания кислорода до 3,0—2,0 мг/литр наступает угнетение дыхания, поэтому в заморных водоёмах зимой щука часто погибает.

==Зовнішній вигляд та будова тіла==
[[Файл:Esox lucius1.jpg|міні]]
Тіло витягнуте, спинний плавець сильно відтягнутий до хвоста, практично симетричний анальному плавнику, створюючи таким чином «лопать» — ідеальне пристосування для прискорення під час полювання. Спина темно-зеленого, або майже чорного кольору, боки смугасто-зелені або темно зеленого кольору, черево жовтувато-біле з сірими плямами. Забарвлення сильно залежить від віку та місця проживання риби. Невеликі особини (так звана трав'янка вагою до 2 кг), що живуть на мілководді, мають більш насичений зелений колір, глибинні щуки (вагою понад 2 кг) мають темніший колір. Якщо дно піщане, щука буде світлою, на мулистому дні представники виду будуть темнішими, глинисте дно дає жовтуватий відтінок.
Щуки можуть досягати в довжину понад 1.8 метра, ваги — 35 кг, самиці завжди більші за самців.
Щуки живуть до 70-80 років, але бувають і винятки. За Сабанєєвим[2], під Москвою в 1794 році очищалися Царицинські стави. В одному з них була спіймана щука, яка мала в зябрах золоте кільце з нанесеним гравіюванням: «Посадив цар Борис Федорович». Оскільки Борис Годунов царював у 1598–1605 роках, то неважко підрахувати, що щука прожила в ставку біля 200 років.
Тим не менше, найбільший документально встановлений та науково підтверджений вік щуки становить 33 роки. Всі повідомлення про більший вік, скоріше за все, належать до легенд.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ddddd.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwewe.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wewewr3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33e1.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dRAzye08eGg}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D0%BA%D0%B0 Щука]

[http://lovlia-ryby.com/hischnaya-ryiba/schuka.html Ловля рыбы - щука]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]
==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=oRQawZQ2ldg Хитрый хорек и щука]

[http://www.youtube.com/watch?v=I1lefWcOThY Прикол с щукой]

[[Категорія:Щу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Щука

2014-05-07T09:54:51Z

Шилов Андрій:

'''Щука, -ки, '''''ж. ''Щука, Esox lucius. Браун. 29. ''Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. ''Ном. № 4250. Ум. '''Щучка, щучечка. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Хижа прісноводна промислова риба, що має видовжене тіло із сплющеною зверху витягнутою головою. Щука-риба в воді по волі гуляє, А я стою та думаю, що пари не маю (Павло Чубинський, V, 1874, 2); Вдарю бовтом раз і вдруге, Сонну рибу сполохну; Те і діло сак виймаю, Щуку й окуня тягну (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 143); Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 222); Дома нас чекала фарширована щука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 52); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); * Образно. Гарячі щуки плещуть в хмарі, І в невід ловить їх земля (Михайло Стельмах, Добрий ранок, 1941, 11); * У порівняннях. Карпо, як щука, кидався від його і плавав, показував, як треба пливти (Панас Мирний, I, 1954, 249).

==Іноземні словники==
Щука, или обыкновенная щука — рыба семейства щуковых. Распространена в пресных водах Евразии и Северной Америки. Живёт обычно в прибрежной зоне, в водных зарослях, в непроточных или слабопроточных водах. Может также встречаться и в опреснённых частях морей — например в Финском, Рижском и Куршском заливах Балтийского моря, в Таганрогском заливе Азовского моря. Щука хорошо выдерживает кислую реакцию воды, может комфортно жить в водоёмах с pH 4,75. При снижении содержания кислорода до 3,0—2,0 мг/литр наступает угнетение дыхания, поэтому в заморных водоёмах зимой щука часто погибает.

==Зовнішній вигляд та будова тіла==
[[Файл:Esox lucius1.jpg|міні]]
Тіло витягнуте, спинний плавець сильно відтягнутий до хвоста, практично симетричний анальному плавнику, створюючи таким чином «лопать» — ідеальне пристосування для прискорення під час полювання. Спина темно-зеленого, або майже чорного кольору, боки смугасто-зелені або темно зеленого кольору, черево жовтувато-біле з сірими плямами. Забарвлення сильно залежить від віку та місця проживання риби. Невеликі особини (так звана трав'янка вагою до 2 кг), що живуть на мілководді, мають більш насичений зелений колір, глибинні щуки (вагою понад 2 кг) мають темніший колір. Якщо дно піщане, щука буде світлою, на мулистому дні представники виду будуть темнішими, глинисте дно дає жовтуватий відтінок.
Щуки можуть досягати в довжину понад 1.8 метра, ваги — 35 кг, самиці завжди більші за самців.
Щуки живуть до 70-80 років, але бувають і винятки. За Сабанєєвим[2], під Москвою в 1794 році очищалися Царицинські стави. В одному з них була спіймана щука, яка мала в зябрах золоте кільце з нанесеним гравіюванням: «Посадив цар Борис Федорович». Оскільки Борис Годунов царював у 1598–1605 роках, то неважко підрахувати, що щука прожила в ставку біля 200 років.
Тим не менше, найбільший документально встановлений та науково підтверджений вік щуки становить 33 роки. Всі повідомлення про більший вік, скоріше за все, належать до легенд.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ddddd.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwewe.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wewewr3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33e1.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dRAzye08eGg}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D0%BA%D0%B0 Щука]

[http://lovlia-ryby.com/hischnaya-ryiba/schuka.html Ловля рыбы - щука]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]
==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=oRQawZQ2ldg Хитрый хорек и щука]

[http://www.youtube.com/watch?v=I1lefWcOThY Прикол с щукой]

[[Категорія:Щу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Щука

2014-05-07T09:54:36Z

Шилов Андрій:

'''Щука, -ки, '''''ж. ''Щука, Esox lucius. Браун. 29. ''Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. ''Ном. № 4250. Ум. '''Щучка, щучечка. '''

==Сучасні словники==
Академічний тлумачний словник української мови: Хижа прісноводна промислова риба, що має видовжене тіло із сплющеною зверху витягнутою головою. Щука-риба в воді по волі гуляє, А я стою та думаю, що пари не маю (Павло Чубинський, V, 1874, 2); Вдарю бовтом раз і вдруге, Сонну рибу сполохну; Те і діло сак виймаю, Щуку й окуня тягну (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 143); Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 222); Дома нас чекала фарширована щука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 52); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); * Образно. Гарячі щуки плещуть в хмарі, І в невід ловить їх земля (Михайло Стельмах, Добрий ранок, 1941, 11); * У порівняннях. Карпо, як щука, кидався від його і плавав, показував, як треба пливти (Панас Мирний, I, 1954, 249).

==Іноземні словники==
Щука, или обыкновенная щука — рыба семейства щуковых. Распространена в пресных водах Евразии и Северной Америки. Живёт обычно в прибрежной зоне, в водных зарослях, в непроточных или слабопроточных водах. Может также встречаться и в опреснённых частях морей — например в Финском, Рижском и Куршском заливах Балтийского моря, в Таганрогском заливе Азовского моря. Щука хорошо выдерживает кислую реакцию воды, может комфортно жить в водоёмах с pH 4,75. При снижении содержания кислорода до 3,0—2,0 мг/литр наступает угнетение дыхания, поэтому в заморных водоёмах зимой щука часто погибает.

==Зовнішній вигляд та будова тіла==
[[Файл:Esox lucius1.jpg|міні]]
Тіло витягнуте, спинний плавець сильно відтягнутий до хвоста, практично симетричний анальному плавнику, створюючи таким чином «лопать» — ідеальне пристосування для прискорення під час полювання. Спина темно-зеленого, або майже чорного кольору, боки смугасто-зелені або темно зеленого кольору, черево жовтувато-біле з сірими плямами. Забарвлення сильно залежить від віку та місця проживання риби. Невеликі особини (так звана трав'янка вагою до 2 кг), що живуть на мілководді, мають більш насичений зелений колір, глибинні щуки (вагою понад 2 кг) мають темніший колір. Якщо дно піщане, щука буде світлою, на мулистому дні представники виду будуть темнішими, глинисте дно дає жовтуватий відтінок.
Щуки можуть досягати в довжину понад 1.8 метра, ваги — 35 кг, самиці завжди більші за самців.
Щуки живуть до 70-80 років, але бувають і винятки. За Сабанєєвим[2], під Москвою в 1794 році очищалися Царицинські стави. В одному з них була спіймана щука, яка мала в зябрах золоте кільце з нанесеним гравіюванням: «Посадив цар Борис Федорович». Оскільки Борис Годунов царював у 1598–1605 роках, то неважко підрахувати, що щука прожила в ставку біля 200 років.
Тим не менше, найбільший документально встановлений та науково підтверджений вік щуки становить 33 роки. Всі повідомлення про більший вік, скоріше за все, належать до легенд.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ddddd.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwewe.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wewewr3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33e1.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dRAzye08eGg}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D0%BA%D0%B0 Щука]

[http://lovlia-ryby.com/hischnaya-ryiba/schuka.html Ловля рыбы - щука]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]
==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=oRQawZQ2ldg Хитрый хорек и щука]

[http://www.youtube.com/watch?v=I1lefWcOThY Прикол с щукой]

[[Категорія:Щу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Творець

2014-05-07T09:48:34Z

Шилов Андрій:

'''Творець, -рця, '''''м. ''Творець. ''Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. ''Грин. III. 692.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник украхнської мови:''''' '''1.''' Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 185); Найбільше мені до вподоби руки творців (Юрій Яновський, II, 1958, 43); Для творця найвищою насолодою є сам процес творення (Комуніст України, 4, 1969, 61);
// чого. Той, хто творчо здійснює, виконує щось. Найвища функція, найвищий обов'язок артиста — бути артистом, творцем (Іван Франко, IV, 1950, 37); — Для мене в театрі, — заявляє Саксаганський, — завжди був і є на першому плані актор як головний творець вистави (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 277); Новизну і неповторність у художньому кіно визначають основні його творці — сценарист, режисер, оператор, актори (Мистецтво, 6, 1962, 13);
// перев. чого. Той, хто є автором чогось. Молодий хорунжий був творцем памятника (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 188); Слухачі щедро нагороджували виступаючих аплодисментами — на емоції діяло те, що самі творці читали власні творіння (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 93); За традицією на борту лайнера піднімуться в повітря його творці — люди крилатої мрії (Вечірній Київ, 19.I 1967, 1);
// чого. Засновник, основоположник чогось. 22 квітня 1970 року минає сто років з дня народження Володимира Ілліча Ульянова-Леніна.., творця Комуністичної партії Радянського Союзу (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 3); Ім'я К. С. Станіславського — ..творця системи — науки про закони сценічного мистецтва — широко відоме всьому світові (Мистецтво, 6, 1965, 38).
Творець історії (життя, майбутнього і т. ін.) — той, хто своєю діяльністю впливає на хід історії
'''2.''' За релігійними уявленнями — надприродна істота, що нібито створила світ; бог. — Тож творець Нам створив сей світ великий! (Леся Українка, IV, 1954, 150); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, господа-бога й творця вславославити [прославити]... (Остап Вишня, I, 1956, 172).

==Іноземні словники==
Бог — название могущественного сверхъестественного Высшего Существа в теистических и деистических учениях. В монотеистических авраамических религиях Бог рассматривается как личность, как персонификация Абсолюта, как непостижимый трансцендентный личный Бог («Бог Авраама, Исаака и Иакова»), и как проявление высшей реальности, причём как единого и единственного Бога, не имеющего себе подобных. В политеистических религиях мира боги создают и устраивают мир, дают вещам, существам и лицам их бытие, меру, значение и закон, а затем из их пантеона выделяется один главный бог (монолатрия).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11111.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22222.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33333.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:44444.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0wSmCwVVaoM}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B8 Боги]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB Апостол]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 Біблійні пророки]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=sbs7fp5LnF0 Психология отношений с Богом]

[[Категорія:Тв]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Творець

2014-05-07T09:47:55Z

Шилов Андрій:

'''Творець, -рця, '''''м. ''Творець. ''Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. ''Грин. III. 692.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник украхнської мови:''''' '''1.''' Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 185); Найбільше мені до вподоби руки творців (Юрій Яновський, II, 1958, 43); Для творця найвищою насолодою є сам процес творення (Комуніст України, 4, 1969, 61);
// чого. Той, хто творчо здійснює, виконує щось. Найвища функція, найвищий обов'язок артиста — бути артистом, творцем (Іван Франко, IV, 1950, 37); — Для мене в театрі, — заявляє Саксаганський, — завжди був і є на першому плані актор як головний творець вистави (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 277); Новизну і неповторність у художньому кіно визначають основні його творці — сценарист, режисер, оператор, актори (Мистецтво, 6, 1962, 13);
// перев. чого. Той, хто є автором чогось. Молодий хорунжий був творцем памятника (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 188); Слухачі щедро нагороджували виступаючих аплодисментами — на емоції діяло те, що самі творці читали власні творіння (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 93); За традицією на борту лайнера піднімуться в повітря його творці — люди крилатої мрії (Вечірній Київ, 19.I 1967, 1);
// чого. Засновник, основоположник чогось. 22 квітня 1970 року минає сто років з дня народження Володимира Ілліча Ульянова-Леніна.., творця Комуністичної партії Радянського Союзу (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 3); Ім'я К. С. Станіславського — ..творця системи — науки про закони сценічного мистецтва — широко відоме всьому світові (Мистецтво, 6, 1965, 38).
Творець історії (життя, майбутнього і т. ін.) — той, хто своєю діяльністю впливає на хід історії, зміни в житті й т. ін. — Що діяти з грядущим? Бо ми його творці; Зо стягом волі невмирущим Всі вийдемо в руці! (Павло Грабовський, I, 1959, 514); — Ви, каже [Михайло Іванович], з'явитесь додому новими людьми,.. які усвідомлюють свою безпосередню участь у творенні світової історії. — Чуєш, Романе? — штовхнув земляка Хома. — Творець світової історії (Олесь Гончар, III, 1959, 294).
'''2.''' За релігійними уявленнями — надприродна істота, що нібито створила світ; бог. — Тож творець Нам створив сей світ великий! (Леся Українка, IV, 1954, 150); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, господа-бога й творця вславославити [прославити]... (Остап Вишня, I, 1956, 172).

==Іноземні словники==
Бог — название могущественного сверхъестественного Высшего Существа в теистических и деистических учениях. В монотеистических авраамических религиях Бог рассматривается как личность, как персонификация Абсолюта, как непостижимый трансцендентный личный Бог («Бог Авраама, Исаака и Иакова»), и как проявление высшей реальности, причём как единого и единственного Бога, не имеющего себе подобных. В политеистических религиях мира боги создают и устраивают мир, дают вещам, существам и лицам их бытие, меру, значение и закон, а затем из их пантеона выделяется один главный бог (монолатрия).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11111.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22222.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33333.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:44444.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0wSmCwVVaoM}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B8 Боги]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB Апостол]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 Біблійні пророки]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=sbs7fp5LnF0 Психология отношений с Богом]

[[Категорія:Тв]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Ріпа

2014-05-07T09:41:21Z

Шилов Андрій:

'''Ріпа, -пи, '''''ж. ''1) Рѣпа. Ном. № 12393. '''Зуби — як ріпа'''. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. Ум. '''Ріпка. '''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' '''1.''' Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці.. дали насіння ріпи. Вона гарно зійшла й буяла собі поміж морквою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 383); Біля перелазу розрісся кущ ріпи (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 212).

'''2.''' Їстівні солодкуваті на смак корені цієї рослини, що мають біле, жовте, часом червоне або фіолетове забарвлення. Іноді йому хотілося й гарячої страви попоїсти. Тоді він полізе в розвалений погріб, назбирає ще торішньої ріпи, що де-не-де по кутках завалялася, начистить, зварить юшки — та й тільки всього! (Панас Мирний, I, 1949, 299); — Нам треба що? Посадовив навесні, а влітку споживай: картопля, ріпа чи буряк (Олександр Довженко, I, 1958, 460); * У порівняннях. В неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265).

==Іноземні словники==
'''Реди́с''' — однолетние или двулетние растения из рода Редька семейства Капустные. Редис с точки зрения классификации — группа разновидностей вида Редька посевная

==Біологічний опис==
В перший рік у городньої ріпи, що розводиться, з насіння виростає розетка прикореневого, ліровидного, жорстко волосистого, довгочерешкового листя і товста, куляста або довгаста бульба, що складається з кореня, що розрісся. У другий рік (а при невдалих посівах і на той же рік) з бульби виростає подовжене, облиствене стебло з яйцевидним, зубчастим або суцільнокрайнім сидячим листям і з кистю золотисто-жовтих квіток. Квітка влаштована за типом квітки хрестоцвітних з такими особливостями: квітконіжки горизонтальні, стручки прямостоячі, вузлуваті, короткі, тичинки відхилені, довгі прямостоячі. Насіння буре.
Сіють ріпу ранньої весни, як тільки підсохне ґрунт. За літо можна отримати два урожаї. На зиму краще запасати ріпу від літнього посіву. Найпоширеніша Петрівська, серед скоростиглих — Міланська біла.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:111111.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:222222.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:333333.jpg|190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4444444444444.jpg|200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Xfv3b5OYE0o}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%B0 Ріпа]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Список дикорослих рослин України]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=IJ3v6tiud3w Путин редиска]

[[Категорія:Рі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Ріпа

2014-05-07T09:38:40Z

Шилов Андрій:

'''Ріпа, -пи, '''''ж. ''1) Рѣпа. Ном. № 12393. '''Зуби — як ріпа'''. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. Ум. '''Ріпка. '''
==Сучасні словники==
Ріпа (Brassica rapa L.) — дворічна трав'яниста рослина з родини капустяних, або хрестоцвітних.

==Іноземні словники==

==Біологічний опис==
В перший рік у городньої ріпи, що розводиться, з насіння виростає розетка прикореневого, ліровидного, жорстко волосистого, довгочерешкового листя і товста, куляста або довгаста бульба, що складається з кореня, що розрісся. У другий рік (а при невдалих посівах і на той же рік) з бульби виростає подовжене, облиствене стебло з яйцевидним, зубчастим або суцільнокрайнім сидячим листям і з кистю золотисто-жовтих квіток. Квітка влаштована за типом квітки хрестоцвітних з такими особливостями: квітконіжки горизонтальні, стручки прямостоячі, вузлуваті, короткі, тичинки відхилені, довгі прямостоячі. Насіння буре.
Сіють ріпу ранньої весни, як тільки підсохне ґрунт. За літо можна отримати два урожаї. На зиму краще запасати ріпу від літнього посіву. Найпоширеніша Петрівська, серед скоростиглих — Міланська біла.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:111111.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:222222.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:333333.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4444444444444.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Xfv3b5OYE0o}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%B0 Ріпа]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Список дикорослих рослин України]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=IJ3v6tiud3w Путин редиска]

[[Категорія:Рі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Слимак

2014-05-07T09:32:21Z

Шилов Андрій:

'''Слимак, -ка, '''''м. ''1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Каменец. у. 2) Монастырскій служка, послушникъ. ''Гладкий як слимак. ''Ном. № 13139. ''Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. ''Котл. Ен. V. 51. 3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Слимачок.'''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик. Голе м'яке тіло слимака вкрите слизом, що залишається, як добре видимий слід, на шляху, яким проповз слимак. Слимак — сірого кольору (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 11); Виноградні слимаки давно споживаються в їжу людиною, а устриці вважаються делікатесом (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 5); * У порівняннях. Вона, мов той слимак у свою шкаралущу, сховалась у власне горе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 122); За годиною година Слимаком повзе над ним [князем] (Іван Франко, XIII, 1954, 19).

==Іноземні словники==
Слимак садовий (виноградний слимак) (Helix pomatia) — наземний черевоногий молюск, може вважатися слимаком або равликом.
Черепашка заввишки до 5 см, шириною близько 4,5 см. В природі мешкає в Європі (окрім півночі). Мешкає в чагарниках, на світлих лісових узліссях (але не в глибині лісу), в садах, парках. Травоїдний, харчується як свіжими рослинами, так і мертвими залишками рослин, а для нарощування черепашки потребує солей кальцію. Цей равлик знаходиться в активному стані з весни до перших холодів, коли заривається в землю на глибину до 30 см і впадає у сплячку (зимує, як правило, в одних і тих же укриттях). Під час зимівлі отвір черепашки закривається вапняною пробкою, товщина якої залежить від суворості холодів. У природі живе в середньому 7-8 років, може дожити до 20 років, якщо не буде з’їденим хижаками.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:erererw.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brvwvqw3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:r34rfvv.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:445432.jpg|160px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|G-US9uPEhwY}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B8 Слизняки]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA Молюск]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=XwkszDGPOBQ Супер улитка Ахатина]

[[Категорія:Сл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Слимак

2014-05-07T09:31:37Z

Шилов Андрій:

'''Слимак, -ка, '''''м. ''1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Каменец. у. 2) Монастырскій служка, послушникъ. ''Гладкий як слимак. ''Ном. № 13139. ''Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. ''Котл. Ен. V. 51. 3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Слимачок.'''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик. Голе м'яке тіло слимака вкрите слизом, що залишається, як добре видимий слід, на шляху, яким проповз слимак. Слимак — сірого кольору (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 11); Виноградні слимаки давно споживаються в їжу людиною, а устриці вважаються делікатесом (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 5); * У порівняннях. Вона, мов той слимак у свою шкаралущу, сховалась у власне горе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 122); За годиною година Слимаком повзе над ним [князем] (Іван Франко, XIII, 1954, 19).

==Іноземні словники==
Слимак садовий (виноградний слимак) (Helix pomatia) — наземний черевоногий молюск, може вважатися слимаком або равликом.
Черепашка заввишки до 5 см, шириною близько 4,5 см. В природі мешкає в Європі (окрім півночі). Мешкає в чагарниках, на світлих лісових узліссях (але не в глибині лісу), в садах, парках. Травоїдний, харчується як свіжими рослинами, так і мертвими залишками рослин, а для нарощування черепашки потребує солей кальцію. Цей равлик знаходиться в активному стані з весни до перших холодів, коли заривається в землю на глибину до 30 см і впадає у сплячку (зимує, як правило, в одних і тих же укриттях). Під час зимівлі отвір черепашки закривається вапняною пробкою, товщина якої залежить від суворості холодів. У природі живе в середньому 7-8 років, може дожити до 20 років, якщо не буде з’їденим хижаками.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:erererw.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brvwvqw3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:r34rfvv.jpg|160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:445432.jpg|160px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|G-US9uPEhwY}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B8 Слизняки]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=XwkszDGPOBQ Супер улитка Ахатина]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA Молюск]
[[Категорія:Сл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Слимак

2014-05-07T09:30:50Z

Шилов Андрій:

'''Слимак, -ка, '''''м. ''1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Каменец. у. 2) Монастырскій служка, послушникъ. ''Гладкий як слимак. ''Ном. № 13139. ''Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. ''Котл. Ен. V. 51. 3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. Ум. '''Слимачок.'''

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик. Голе м'яке тіло слимака вкрите слизом, що залишається, як добре видимий слід, на шляху, яким проповз слимак. Слимак — сірого кольору (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 11); Виноградні слимаки давно споживаються в їжу людиною, а устриці вважаються делікатесом (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 5); * У порівняннях. Вона, мов той слимак у свою шкаралущу, сховалась у власне горе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 122); За годиною година Слимаком повзе над ним [князем] (Іван Франко, XIII, 1954, 19).

==Іноземні словники==
Слимак садовий (виноградний слимак) (Helix pomatia) — наземний черевоногий молюск, може вважатися слимаком або равликом.
Черепашка заввишки до 5 см, шириною близько 4,5 см. В природі мешкає в Європі (окрім півночі). Мешкає в чагарниках, на світлих лісових узліссях (але не в глибині лісу), в садах, парках. Травоїдний, харчується як свіжими рослинами, так і мертвими залишками рослин, а для нарощування черепашки потребує солей кальцію. Цей равлик знаходиться в активному стані з весни до перших холодів, коли заривається в землю на глибину до 30 см і впадає у сплячку (зимує, як правило, в одних і тих же укриттях). Під час зимівлі отвір черепашки закривається вапняною пробкою, товщина якої залежить від суворості холодів. У природі живе в середньому 7-8 років, може дожити до 20 років, якщо не буде з’їденим хижаками.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:erererw.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brvwvqw3.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:r34rfvv.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:445432.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|G-US9uPEhwY}}

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=XwkszDGPOBQ Супер улитка Ахатина]

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B8 Слизняки]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA Молюск]
[[Категорія:Сл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Райдуга

2014-05-07T09:18:59Z

Шилов Андрій:

'''Райдуга, -ги, '''''ж. ''Радуга. Грин. III. 300. ''Райдуга воду бере на дощ. ''ХС. II. 88.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Веселка (також ра́йдуга, веселуха або цмок) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

==Іноземні словники==
Веселка (також ра́йдуга, веселуха або цмок) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mim4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:raduga.thumbnail.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gfgfgfddwer33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rayduga-projector-2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|enTj3IE7DcY}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D1%83%D0%B3%D0%B0 Округло-горизонтальна дуга]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A2%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8F Ефект Тіндаля]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=LKeyqLDIFdw Почему бывает радуга?]

[http://www.youtube.com/watch?v=3UU9U03pybw Веселая радуга: развивающий мультфильм для детей]

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Райдуга

2014-05-07T09:17:39Z

Шилов Андрій:

'''Райдуга, -ги, '''''ж. ''Радуга. Грин. III. 300. ''Райдуга воду бере на дощ. ''ХС. II. 88.

==Сучасні словники==
Веселка (також ра́йдуга, веселуха або цмок) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

==Іноземні словники==
Веселка (також ра́йдуга, веселуха або цмок) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mim4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:raduga.thumbnail.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gfgfgfddwer33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rayduga-projector-2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|enTj3IE7DcY}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D1%83%D0%B3%D0%B0 Округло-горизонтальна дуга]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A2%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8F Ефект Тіндаля]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.youtube.com/watch?v=LKeyqLDIFdw Почему бывает радуга?]
[http://www.youtube.com/watch?v=3UU9U03pybw Веселая радуга: развивающий мультфильм для детей]

[[Категорія:Ра]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Любов

2014-05-07T09:11:23Z

Шилов Андрій:

'''Любов, -ви, '''''ж. ''Любовь. ''Любови Божої не маєте в собі. ''Єв. І. V. 42. ''Де любов, там сам Бог пробуває. ''Ном. № 9514. ''Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, він все те наймає. ''Шевч. 227. ''Ой Боже, Боже, що тая любов може! ''Нп. '''До любови'''. По любви. ''Хоч у одній льолі, аби до любови. ''Ном. № 8898. '''Бути до любови'''. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. ''А ні до любови, а ні до життя. ''Ном. № 6552. ''Щоб біле личко, а чорнії брови, то ж козакові дівка до любови. ''Чуб. V. 40. ''Тільки ж мені до любови що чорнії брови. ''Мет. 18. Ум. '''Любовка. '''''Хоч у одній льольці, аби до любовці. ''Ном. № 8898.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28);
// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458);
// Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335);
// розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов'ю не морив (Іван Котляревський, I, 1952, 145); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, і 61).

==Іноземні словники==
Любо́вь — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность к другому человеку или объекту, чувство глубокой симпатии.
Любовь — одна из фундаментальных и общих тем в мировой культуре и искусстве. Рассуждения о любви и её анализ как явления восходят к древнейшим философским системам и литературным памятникам, известным людям.
Любовь рассматривается также как философская категория, в виде субъектного отношения, интимного избирательного чувства, направленного на предмет любви.
Способность к любви у высших животных может проявляться в форме привязанности, сложных взаимоотношений социального типа внутри группы, но в полной мере она спорна и пока не подтверждена.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fffff.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrr.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cvccc.jpg|170px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jjjjhh.jpg|170px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|pPerNKYvg0w}}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Любовь]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Безусловная любовь]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E Пам`ятник вічному коханню]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://gidonlinekino.com/2012/01/lyubov-v-bolshom-gorode/ Любовь в большом городе 3]
[[Категорія:Лю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Любов

2014-05-07T09:10:35Z

Шилов Андрій:

'''Любов, -ви, '''''ж. ''Любовь. ''Любови Божої не маєте в собі. ''Єв. І. V. 42. ''Де любов, там сам Бог пробуває. ''Ном. № 9514. ''Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, він все те наймає. ''Шевч. 227. ''Ой Боже, Боже, що тая любов може! ''Нп. '''До любови'''. По любви. ''Хоч у одній льолі, аби до любови. ''Ном. № 8898. '''Бути до любови'''. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. ''А ні до любови, а ні до життя. ''Ном. № 6552. ''Щоб біле личко, а чорнії брови, то ж козакові дівка до любови. ''Чуб. V. 40. ''Тільки ж мені до любови що чорнії брови. ''Мет. 18. Ум. '''Любовка. '''''Хоч у одній льольці, аби до любовці. ''Ном. № 8898.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28);
// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458);
// Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335);
// розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов'ю не морив (Іван Котляревський, I, 1952, 145); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, і 61).

==Іноземні словники==
Любо́вь — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность к другому человеку или объекту, чувство глубокой симпатии.
Любовь — одна из фундаментальных и общих тем в мировой культуре и искусстве. Рассуждения о любви и её анализ как явления восходят к древнейшим философским системам и литературным памятникам, известным людям.
Любовь рассматривается также как философская категория, в виде субъектного отношения, интимного избирательного чувства, направленного на предмет любви.
Способность к любви у высших животных может проявляться в форме привязанности, сложных взаимоотношений социального типа внутри группы, но в полной мере она спорна и пока не подтверждена.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fffff.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrr.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cvccc.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jjjjhh.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|pPerNKYvg0w}}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Любовь]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Безусловная любовь]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E Пам`ятник вічному коханню]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://gidonlinekino.com/2012/01/lyubov-v-bolshom-gorode/ Любовь в большом городе 3]
[[Категорія:Лю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Любов

2014-05-07T09:08:39Z

Шилов Андрій:

'''Любов, -ви, '''''ж. ''Любовь. ''Любови Божої не маєте в собі. ''Єв. І. V. 42. ''Де любов, там сам Бог пробуває. ''Ном. № 9514. ''Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, він все те наймає. ''Шевч. 227. ''Ой Боже, Боже, що тая любов може! ''Нп. '''До любови'''. По любви. ''Хоч у одній льолі, аби до любови. ''Ном. № 8898. '''Бути до любови'''. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. ''А ні до любови, а ні до життя. ''Ном. № 6552. ''Щоб біле личко, а чорнії брови, то ж козакові дівка до любови. ''Чуб. V. 40. ''Тільки ж мені до любови що чорнії брови. ''Мет. 18. Ум. '''Любовка. '''''Хоч у одній льольці, аби до любовці. ''Ном. № 8898.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28);
// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458);
// Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335);
// розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов'ю не морив (Іван Котляревський, I, 1952, 145); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, і 61).

==Іноземні словники==
Любо́вь — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность к другому человеку или объекту, чувство глубокой симпатии.
Любовь — одна из фундаментальных и общих тем в мировой культуре и искусстве. Рассуждения о любви и её анализ как явления восходят к древнейшим философским системам и литературным памятникам, известным людям.
Любовь рассматривается также как философская категория, в виде субъектного отношения, интимного избирательного чувства, направленного на предмет любви.
Способность к любви у высших животных может проявляться в форме привязанности, сложных взаимоотношений социального типа внутри группы, но в полной мере она спорна и пока не подтверждена.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fffff.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrr.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cvccc.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jjjjhh.jpg]]
|}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Любовь]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Безусловная любовь]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E Пам`ятник вічному коханню]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://gidonlinekino.com/2012/01/lyubov-v-bolshom-gorode/ Любовь в большом городе 3]
[[Категорія:Лю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Любов

2014-05-07T09:07:54Z

Шилов Андрій:

'''Любов, -ви, '''''ж. ''Любовь. ''Любови Божої не маєте в собі. ''Єв. І. V. 42. ''Де любов, там сам Бог пробуває. ''Ном. № 9514. ''Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, він все те наймає. ''Шевч. 227. ''Ой Боже, Боже, що тая любов може! ''Нп. '''До любови'''. По любви. ''Хоч у одній льолі, аби до любови. ''Ном. № 8898. '''Бути до любови'''. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. ''А ні до любови, а ні до життя. ''Ном. № 6552. ''Щоб біле личко, а чорнії брови, то ж козакові дівка до любови. ''Чуб. V. 40. ''Тільки ж мені до любови що чорнії брови. ''Мет. 18. Ум. '''Любовка. '''''Хоч у одній льольці, аби до любовці. ''Ном. № 8898.

==Сучасні словники==
Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28);
// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458);
// Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335);
// розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов'ю не морив (Іван Котляревський, I, 1952, 145); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, і 61).

==Іноземні словники==
Любо́вь — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность к другому человеку или объекту, чувство глубокой симпатии.
Любовь — одна из фундаментальных и общих тем в мировой культуре и искусстве. Рассуждения о любви и её анализ как явления восходят к древнейшим философским системам и литературным памятникам, известным людям.
Любовь рассматривается также как философская категория, в виде субъектного отношения, интимного избирательного чувства, направленного на предмет любви.
Способность к любви у высших животных может проявляться в форме привязанности, сложных взаимоотношений социального типа внутри группы, но в полной мере она спорна и пока не подтверждена.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fffff.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrr.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:cvccc.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jjjjhh.jpg]]
|}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Любовь]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8C Безусловная любовь]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E Пам`ятник вічному коханню]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://gidonlinekino.com/2012/01/lyubov-v-bolshom-gorode/ Любовь в большом городе 3]
[[Категорія:Лю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Дим

2014-05-07T09:02:54Z

Шилов Андрій:

'''Дим, -му, '''''м. ''Дымъ. ''Стид не бим, очей не виїсть. ''Ном. № 3206. ''Хто вітру служить, тому димом платять. ''Ном. № 7166. ''Намітка як дим тоненька. ''МВ. I. 122. ''По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. ''Чуб. ІІІ. 308. '''Димом пішло '''(Ном. № 1904), — '''взялося'''. Сгорѣло. ''Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. ''К. Досв. 123. Ум. '''Димок, димочок. '''К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. ''Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. ''Чуб. V. 1026.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Із пароплава в'ється дим (Максим Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); * У порівняннях. Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здасться вона проти західного сонця (Леся Українка, III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88);
// перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну. невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все. все, що святе для мене, — один дим..? (Панас Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 35);
// рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); З Азова плине ранній дим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95).

==Іноземні словники==
Дым — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. Дым — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqw.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:asasas.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zxzxzx.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ererer.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AOYMbCLbaGc}}
==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC Дым]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Дымовая коробка]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/3778/ Дым]

[[Категорія:Ди]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Дим

2014-05-07T08:59:02Z

Шилов Андрій:

'''Дим, -му, '''''м. ''Дымъ. ''Стид не бим, очей не виїсть. ''Ном. № 3206. ''Хто вітру служить, тому димом платять. ''Ном. № 7166. ''Намітка як дим тоненька. ''МВ. I. 122. ''По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. ''Чуб. ІІІ. 308. '''Димом пішло '''(Ном. № 1904), — '''взялося'''. Сгорѣло. ''Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. ''К. Досв. 123. Ум. '''Димок, димочок. '''К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. ''Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. ''Чуб. V. 1026.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Із пароплава в'ється дим (Максим Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); * У порівняннях. Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здасться вона проти західного сонця (Леся Українка, III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88);
// перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну. невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все. все, що святе для мене, — один дим..? (Панас Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 35);
// рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); З Азова плине ранній дим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95).

==Іноземні словники==
Дым — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. Дым — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqw.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:asasas.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zxzxzx.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ererer.jpg|140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AOYMbCLbaGc}}
==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC Дым]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Дымовая коробка]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/3778/ Дым]

[[Категорія:Ди]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Дим

2014-05-07T08:57:58Z

Шилов Андрій:

'''Дим, -му, '''''м. ''Дымъ. ''Стид не бим, очей не виїсть. ''Ном. № 3206. ''Хто вітру служить, тому димом платять. ''Ном. № 7166. ''Намітка як дим тоненька. ''МВ. I. 122. ''По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. ''Чуб. ІІІ. 308. '''Димом пішло '''(Ном. № 1904), — '''взялося'''. Сгорѣло. ''Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. ''К. Досв. 123. Ум. '''Димок, димочок. '''К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. ''Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. ''Чуб. V. 1026.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Із пароплава в'ється дим (Максим Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); * У порівняннях. Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здасться вона проти західного сонця (Леся Українка, III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88);
// перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну. невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все. все, що святе для мене, — один дим..? (Панас Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 35);
// рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); З Азова плине ранній дим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95).

==Іноземні словники==
Дым — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. Дым — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqw.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:asasas.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zxzxzx.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ererer.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AOYMbCLbaGc}}
==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC Дым]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Дымовая коробка]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/3778/ Дым]

[[Категорія:Ди]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Дим

2014-05-07T08:54:07Z

Шилов Андрій:

'''Дим, -му, '''''м. ''Дымъ. ''Стид не бим, очей не виїсть. ''Ном. № 3206. ''Хто вітру служить, тому димом платять. ''Ном. № 7166. ''Намітка як дим тоненька. ''МВ. I. 122. ''По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. ''Чуб. ІІІ. 308. '''Димом пішло '''(Ном. № 1904), — '''взялося'''. Сгорѣло. ''Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. ''К. Досв. 123. Ум. '''Димок, димочок. '''К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. ''Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. ''Чуб. V. 1026.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Із пароплава в'ється дим (Максим Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); * У порівняннях. Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здасться вона проти західного сонця (Леся Українка, III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88);
// перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну. невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все. все, що святе для мене, — один дим..? (Панас Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 35);
// рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); З Азова плине ранній дим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95).

==Іноземні словники==
Дым — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. Дым — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqw.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:asasas.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zxzxzx.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ererer.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AOYMbCLbaGc}}
==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC Дым]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Дымовая коробка]
[[Категорія:Ди]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Дим

2014-05-07T08:50:29Z

Шилов Андрій:

'''Дим, -му, '''''м. ''Дымъ. ''Стид не бим, очей не виїсть. ''Ном. № 3206. ''Хто вітру служить, тому димом платять. ''Ном. № 7166. ''Намітка як дим тоненька. ''МВ. I. 122. ''По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. ''Чуб. ІІІ. 308. '''Димом пішло '''(Ном. № 1904), — '''взялося'''. Сгорѣло. ''Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. ''К. Досв. 123. Ум. '''Димок, димочок. '''К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. ''Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. ''Чуб. V. 1026.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:'''''Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Із пароплава в'ється дим (Максим Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); * У порівняннях. Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здасться вона проти західного сонця (Леся Українка, III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88);
// перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну. невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все. все, що святе для мене, — один дим..? (Панас Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 35);
// рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); З Азова плине ранній дим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95).

==Іноземні словники==
Дым — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. Дым — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqw.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:asasas.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zxzxzx.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ererer.jpg]]
|}

==Див. також==
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC Дым]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8B%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Дымовая коробка]
[[Категорія:Ди]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:46:37Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg|110px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg|140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:46:24Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg|110px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg|130px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:46:07Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg|110px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg|150px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:45:48Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg|150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg|150px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:45:11Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg|140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:43:49Z

Шилов Андрій: /* Сучасні словники */

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

'''''Словаръ Української мови Бориса Грінченка:''''' Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
==Сучасні словники==
'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:06:57Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Словаръ Української мови Бориса Грінченка:''''' Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.

'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://www.kinopoisk.ru/film/11892/ Кулак]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T08:02:58Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Словаръ Української мови Бориса Грінченка:''''' Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.

'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]

==Джерела та література==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25210-kulak.html#show_point Словник Бориса Грінченка]

[http://sum.in.ua/s/kulak Тлумачний словник]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T07:59:49Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
'''''Словаръ Української мови Бориса Грінченка:''''' Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.

'''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кулак

2014-05-07T07:59:17Z

Шилов Андрій:

'''Кулак, -ка, '''''м. ''Кулакъ. ''Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. ''Котл. Ен. ''Піде було поза спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. ''Левиц. І. 7. Ум. '''Кулачок. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп.

==Сучасні словники==
''Словаръ Української мови Бориса Грінченка:'' Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
''Академічний тлумачний словник української мови:'' Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 55); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Андрій Головко, II, 1957, 408); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 24); * У порівняннях. Гливи такі, як кулак (Номис, 1864, № 14034); Попенко, запихаючись булкою на увесь рот, так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло, усміхнувся очима (Панас Мирний, I, 1954, 331);
// Про кисть руки, стиснену для удару. Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Навіть в сні його [наймита] лякає Ґаздівський кулак! (Іван Франко, XIII, 1954, 180); * Образно. — Вчора більше кулаки говорили.. А в кулаці небагато розуму (Михайло Стельмах, I, 1962, 543);
// перен. Про удар стиснутою кистю руки. Він не давав наплювати собі в кашу, сам себе обстоював і за кожний кулак віддавав з процентом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

==Іноземні словники==
'''Кулак''' — сжатые вместе пальцы кисти (или руки), и является тем же самым, что и рука.
Применяется в основном для нанесения удара. При ударе передней частью кулака основной удар наносится костяшками среднего и указательного пальца. Однако в некоторых китайских боевых искусствах, используют при ударе костяшки среднего и безымянного пальцев и мизинца. Такой удар более мощный и менее травмоопасен для кисти, однако требует хорошей набивки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:aa.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223311.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3343.jpg]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|FTLn7vDVHAE}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA Кулак]
[[Категорія:Ку]]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA_(%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1) Кулак (герб)]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%82_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5) Рот Фронт (приветствие)]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Лабиринт

2014-05-07T07:53:24Z

Шилов Андрій:

'''Лабиринт, -ту, '''''м. ''Лабиринтъ. ''Блукав... у лабиринті мрій без вороття. ''К. НС. 81.
==Сучасні словники==
Лабіри́нт (грец. Λαβύρινθος) — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот (бл. 484—431 або 425 рр. до н. є.). У другій книжці свого знаменитого твору «Історія», він описав відвіданий ним велетенський Фаюмський лабіринт і розповів про історію його побудови. Цей найдавніший з відомих лабіринтів був заупокійним храмом, побудованим біля піраміди фараона Аменемхета III (1840—1792 р. до. н. е.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qwqwqssx.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vcevvbgb.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vg45vw3.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4gf3v3wv3.jpg]]
|}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%82 Лабіринт]
[[Категорія:Ла]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Чобіт

2014-05-07T07:53:10Z

Шилов Андрій:

Жало

2014-05-07T07:52:56Z

Шилов Андрій:

Фарба

2014-05-07T07:52:40Z

Шилов Андрій:

'''Фарба, -би, '''''ж. ''= '''Краска. '''''Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. ''Левиц. Світ. 11. См. '''Хварба. '''

==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фарба '''Фарба'''] — речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин, для захисту виробів або будов від дії зовнішнього середовища. 
'''Фарби''' — це загальна збірна назва матеріалів для фарбування.

[http://sum.in.ua/s/farba '''Фарба'''], и, жін. 
1. Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. ''Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); ''Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура'' (Леся Українка, II, 1951, 247); ''— Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається'' (Юрій Яновський, I, 1954, 43);
*Шар такої речовини на поверхні предмета. ''Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням'' (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 236).
*'''Водяні фарби'''; '''Емалеві фарби'''; '''Кубова фарба'''; '''Олійна фарба'''.
*'''Згущувати (згущати, згустити) фарби'''; '''Малювати (зображатиі т. ін.) рожевими фарбами (у рожевих фарбах)''' кого, що — висвітлювати, зображувати, уявляти кого-, що-небудь кращим, ніж є (ніж буде) насправді; ідеалізувати. ''Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); ''Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину'' (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 32); '''Малювати (зображати і т. ін.) темними фарбами''' кого, що — надавати кому-, чому-небудь негативних рис, змальовувати непривабливо, непринадно. ''Навіщо ж автор надає їй [матері] якийсь хист зводниці? ..Та й далі він малює її темними фарбами'' (Панас Мирний, V, 1955, 424). 
2. перев. мн., рідко. Те саме, що барва. ''І фарбами й золотом з сяючих крил Пишався метелик, аж вибивсь із сил'' (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 337); ''Іноді поманить [море] ласкавою синьою фарбою, іноді воно з небом зійдеться й почне чарувати'' (Юрій Яновський, II, 1958, 41); ''Аеродром. Ліворуч — гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені'' (Іван Микитенко, I, 1957, 493). 
3. тільки мн., перен., рідко. Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва; барви (у іншому знач.). ''Найгарячіші фарби взяв Гоголь для свого дніпровського пейзажу'' (Максим Рильський, III, 1956, 26); ''Поезія В. Маяковського — грізне і бойове знаряддя, бо поет зумів знайти фарби, художні засоби для життєвого виразу ідей соціалізму'' (Мистецтво, 2, 1956, 18). 
4. тільки одн., рідко. Те саме, що рум'янець. ''Фарба поволі сходила з її й так блідих щік'' (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 206); ''Тодоска не розібрала, що сказав парубок, але зла фарба спалахнула на її пещених щоках'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 84).
*'''Заливатися (залитися, заллятися) фарбою; Наливатися (налитися, наллятися) фарбою.'''

[http://slovopedia.org.ua/35/53412/216449.html '''Фарба''']. '''Орфографічний словник української мови''' 
Фа́рба, іменник жіночого роду.

[http://slovopedia.org.ua/47/53412/351165.html '''Фарба''']. '''Українсько-російський словник'''
*краска; (окраска) цвет; (оттенок) тон;
*олійна фарба — масляная краска.

[http://slovopedia.org.ua/41/53412/274997.html '''Фарба''']. '''Словник синонімів'''
*(водяна) акварель, (олійна) олія, (кубова) калія, сов. індиґо, (в керамці) полива, поливо; (осени) барва, колір;(обличчя) рум'янець.

[http://slovopedia.org.ua/49/53412/362073.html '''Фарба''']. '''Фразеологічний словник української мови'''
*'''не поскупитися / не скупитися на фарби''', книжн. Висвітлювати, зображувати кого-, що-небудь дуже виразно (перев. з перебільшенням). Ще тільки вчора Роман читав у газеті про нього захоплюючий нарис. Автор нарису '''не поскупився на фарби''', використав усю свою палітру (В. Минко).
*'''темними фарбами''', зі сл. зобража́ти, малюва́ти і под. Негативно, непривабливо, гірше, ніж є насправді. Навіщо ж автор надає їй якийсь хист зводниці?.. Та й далі він малює її '''темними фарбами''' (Панас Мирний); Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані '''темними фарбами''' (Г. Хоткевич).
*'''у рожевих фарбах (рожевими фарбами); у рожевому світлі''', зі сл. зобра́жувати, постава́ти і под. Краще, ніж є насправді; ідеалізовано. Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював '''у рожевих фарбах''', передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (С. Добровольський).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Фарба''']. '''Синонімія'''
*'''КО́ЛІР''' (світловий тон чого-небудь), '''БА́РВА''', '''ЗАБА́РВЛЕННЯ''', '''ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА''' розм., '''ОФА́РБЛЕННЯ''' розм.; '''МАСТЬ''' (забарвлення волосяного покриву тварини). ''А нам же треба, нам же треба Ростить поезії плоди, -Могутніх рим під гуркіт неба, Під колір неба і води'' (А. Малишко); ''Шати на ньому барви мулу'' (Леся Українка); ''Мартинюклежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення'' (Л. Дмитерко); ''Море - пустельний степ одногообарвлення й одного запаху'' (Ю. Яновський); ''Аеродром. Ліворуч - гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені'' (І. Микитенко); ''Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто мінявофарблення і назву'' (М. Трублаїні); ''Кобила під ним аж горіла золотою мастю'' (Ю. Яновський).
*'''РУМ'Я́НЕЦЬ''' (природний рожевий або червоний колір щік, обличчя), '''ЧЕ́РВІНЬ, ФА́РБА''' рідко, '''ТРОЯ́НДИ''' поет., '''КРА́СКА''' розм., '''РУМ'Я́НОК''' розм.; '''РО́ЗЛИ́В''' (великий, широкий рум'янець). ''З села до нас приходили дівчата з густим, мов цвіт,рум'янцем на щоках'' (М. Стельмах); ''Я бачу неміч; блідий вид І щоки, червінем покриті'' (Я. Щоголів); ''Фарба поволі сходила зїї й так блідих щік'' (О. Копиленко); ''На обличчі її розквітають дві троянди'' (Н. Рибак); ''Постать її була гнучка, лице блідез легкою краскою'' (Леся Українка); ''Ксеня бачила, як стривожені жінки, з сухими рум'янками на щоках, почалиобсмикувати на дітях сукеночки, штанці'' (В. Бабляк); ''Спідлоба глянула [Орися] на Юлю, і ще більше прогустішав нащоках вишневий розлив'' (Григорій Тютюнник).
*'''ФА́РБА''' (речовина для забарвлення), '''ФА́БРА''' заст., '''БА́РВА''' рідше. ''На стіні, проти стола, висить великий портретШевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах'' (М. Коцюбинський); ''Чималі вікна й двері, віконниці,помальовані зеленою фаброю, ґанок коло дверей - все те дуже одрізняло Леміщину хату од других'' (І. Нечуй-Левицький); '''[Любов:] Пам'ятаєте, в одному романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал'' (ЛесяУкраїнка).

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Фарба''']. '''Словозміна'''
{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || фа́рба || фа́рби
|-
| Родовий || фа́рби || фарб
|-
| Давальний || фа́рбі || фа́рбам
|-
| Знахідний || фа́рбу || фа́рби
|-
| Орудний || фа́рбою || фа́рбами
|-
| Місцевий || на/у фа́рбі ||на/у фа́рбах
|-
| Кличний || фа́рбо || фа́рби

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фарба_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| OtwgeKnL8Zw}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Фарба '''Додаткова інформація про фарби''']
*[http://ibud.ua/ua/statya/kraski-vidy-krasok-453 '''Різновиди фарб''']
*[http://med.dovidnyk.info/index.php/biologiya_bdzholinoyi_rodini/bdzhil_nictvo_praktichnij_kurs/2788-farbi_j_emali '''Фарби й емалі''']

[[Категорія:Фа]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]