Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Шуліка

2014-11-30T21:24:45Z

Шевченко Ірина:

'''Шуліка, -ки, '''''м. ''Коршунъ. Ном. № 13386.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ШУЛІКА, и, чол. Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (Іван Франко, II, 1950, 364); У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 479); Раптом налетів шуліка, шугнув до дерева, і синичка жалібно забилася в кігтях хижака (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 115); * У порівняннях. Ясь ще довго грав, а потім подивився і не пізнав хлопця — ніс у нього був гачкуватий, як у шуліки (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 42);
// перен., розм. Жорстока, злобна людина. — Ну та й змостив же собі гніздо Яремка отам на горі!.. Трудно буде козакам викишкати отого шуліку з гнізда, — загомонів стиха Вовгура-Лисенко (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131); То весна, то зима настава; Кожний стук той в безмірних світах одкрива Людям, — зграї шулік і голубок, — без впину То колиску одним, то другим домовину... (Леся Українка, IV, 1954, 262); Ні шуліки, ні грабіжки злі, Верховино, не страшні тобі, ковалі великої землі на посту у дружбі, не злобі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 120);
// перен., розм. Ворожий літак. Міст запнула чорна завіса диму й куряви, а знахабнілі шуліки все шугали й шугали над землею, ревучи й розтинаючи свистом моторів повітря (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 23); Кожному було ясно, що вони летять на нас — ці німецькі шуліки (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 32).
♦ Шулікою (як шуліка, мов шуліка) налітати (налетіти, кидатися, кинутися і т. ін.) на кого — раптово, хижо накидатися, нападати на кого-небудь. Роман, почувши крик, прибіг до стайні і шулікою кинувся на Загубу(Яків Мамонтов, Тв., 1962, 507); Кепські, чує шпак, діла Та з шпаківні — як стріла. Окрутнувсь — та на кота, мов шуліка, наліта (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 560.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ШУЛІКА
яструб, каня, коршак, р. половик; (хто) П. розбишака; шульпіка, шуляк.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ШУЛІ́К, а, ч., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (Котл., І, 1952, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 560.
шулі́к[а] = шуля́к = ко́рша́к —
1) великий хижий птах родини яструбиних з довгастими крилами і загнутим дзьобом; традиційний об’єкт порівняння та уосібнення жорстокості, хижості, злобності (звідси налітати, кидатися шулікою, як шуліка, мов шуліка); уживається також на означення жорстоких, підступних, хижих людей; віщун лиха. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (І. Франко); В запалі налетів [Еней]на Мага, Як на мале курча шулік (І. Котляревський); Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк (П. Чубинський); Коршак кров’ю впивається (приказка);
2) гони́ти шулі́ку (шуляка́) = гоні́ння шулі́ки (шуляка́) див. Ро́зигри1, шуля́к2, Яри́ло2.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 652.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
шуліка
-и, ч.
Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. || перен., розм.Ворожий літак.

1шуліка
ч орн.
(black) kite
Українсько-англійський словник
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуліка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуліка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуліка_3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 0_x5eodpKRE}}
https://www.youtube.com/watch?v=0_5eodpKRE

==Цікаві факти==
• Ще в XVIII століття руді шуліки були чисельними в великих містах, старанно очищаючи їх від падла.
• У сезон гніздування шуліки руді стають вкрай полохливими. Потривожена пара майже напевно залишить гніздо і кладку, щоб ніколи не повернутися на колишнє місце.
• Прагнучи забезпечити майбутнім пташенятам повний комфорт, руді шуліки іноді крадуть у людей вивішені для просушування невеликі предмети гардеробу.
• Шуліка подає голос глухуватими вібруючими трелями, які навесні перетворюються на довгі «строфи», проте поза гніздовою ділянкою воліє зберігати мовчання.
Більше читайте тут: [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=354]

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Шуліки (або коршаки, або рябці) — позатаксономічна група хижих птахів з довгими крилами і слабкими ногами, що проводять більшу частину часу ширяючи в небі. Загалом вони харчуються дрібними тваринами. Разом з яструбами,орлами, грифами Старого Світу та багатьма іншими хижими птахами вони формують родину яструбових (Accipitridae), а разом із соколовими — ряд соколоподібних або денних хижих птахів (Falconiformes).
Докладніше читайте тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Шу]]

Файл:Шуліка 3.png

2014-11-30T21:22:05Z

Шевченко Ірина:

Файл:Шуліка 2.jpg

2014-11-30T21:19:55Z

Шевченко Ірина:

Файл:Шуліка 1.jpg

2014-11-30T21:18:44Z

Шевченко Ірина:

Шуліка

2014-11-30T21:16:59Z

Шевченко Ірина:

'''Шуліка, -ки, '''''м. ''Коршунъ. Ном. № 13386.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ШУЛІКА, и, чол. Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (Іван Франко, II, 1950, 364); У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 479); Раптом налетів шуліка, шугнув до дерева, і синичка жалібно забилася в кігтях хижака (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 115); * У порівняннях. Ясь ще довго грав, а потім подивився і не пізнав хлопця — ніс у нього був гачкуватий, як у шуліки (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 42);
// перен., розм. Жорстока, злобна людина. — Ну та й змостив же собі гніздо Яремка отам на горі!.. Трудно буде козакам викишкати отого шуліку з гнізда, — загомонів стиха Вовгура-Лисенко (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131); То весна, то зима настава; Кожний стук той в безмірних світах одкрива Людям, — зграї шулік і голубок, — без впину То колиску одним, то другим домовину... (Леся Українка, IV, 1954, 262); Ні шуліки, ні грабіжки злі, Верховино, не страшні тобі, ковалі великої землі на посту у дружбі, не злобі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 120);
// перен., розм. Ворожий літак. Міст запнула чорна завіса диму й куряви, а знахабнілі шуліки все шугали й шугали над землею, ревучи й розтинаючи свистом моторів повітря (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 23); Кожному було ясно, що вони летять на нас — ці німецькі шуліки (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 32).
♦ Шулікою (як шуліка, мов шуліка) налітати (налетіти, кидатися, кинутися і т. ін.) на кого — раптово, хижо накидатися, нападати на кого-небудь. Роман, почувши крик, прибіг до стайні і шулікою кинувся на Загубу(Яків Мамонтов, Тв., 1962, 507); Кепські, чує шпак, діла Та з шпаківні — як стріла. Окрутнувсь — та на кота, мов шуліка, наліта (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 560.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ШУЛІКА
яструб, каня, коршак, р. половик; (хто) П. розбишака; шульпіка, шуляк.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ШУЛІ́К, а, ч., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (Котл., І, 1952, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 560.
шулі́к[а] = шуля́к = ко́рша́к —
1) великий хижий птах родини яструбиних з довгастими крилами і загнутим дзьобом; традиційний об’єкт порівняння та уосібнення жорстокості, хижості, злобності (звідси налітати, кидатися шулікою, як шуліка, мов шуліка); уживається також на означення жорстоких, підступних, хижих людей; віщун лиха. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (І. Франко); В запалі налетів [Еней]на Мага, Як на мале курча шулік (І. Котляревський); Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк (П. Чубинський); Коршак кров’ю впивається (приказка);
2) гони́ти шулі́ку (шуляка́) = гоні́ння шулі́ки (шуляка́) див. Ро́зигри1, шуля́к2, Яри́ло2.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 652.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
шуліка
-и, ч.
Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. || перен., розм.Ворожий літак.

1шуліка
ч орн.
(black) kite
Українсько-англійський словник
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуліка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуліка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуліка_3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 0_x5eodpKRE}}
https://www.youtube.com/watch?v=0_5eodpKRE

==Цікаві факти==
• Ще в XVIII століття руді шуліки були чисельними в великих містах, старанно очищаючи їх від падла.
• У сезон гніздування шуліки руді стають вкрай полохливими. Потривожена пара майже напевно залишить гніздо і кладку, щоб ніколи не повернутися на колишнє місце.
• Прагнучи забезпечити майбутнім пташенятам повний комфорт, руді шуліки іноді крадуть у людей вивішені для просушування невеликі предмети гардеробу.
• Шуліка подає голос глухуватими вібруючими трелями, які навесні перетворюються на довгі «строфи», проте поза гніздовою ділянкою воліє зберігати мовчання.
Більше читайте тут: [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=354]
===Вікіпедія===
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Шуліки (або коршаки, або рябці) — позатаксономічна група хижих птахів з довгими крилами і слабкими ногами, що проводять більшу частину часу ширяючи в небі. Загалом вони харчуються дрібними тваринами. Разом з яструбами,орлами, грифами Старого Світу та багатьма іншими хижими птахами вони формують родину яструбових (Accipitridae), а разом із соколовими — ряд соколоподібних або денних хижих птахів (Falconiformes).
Докладніше читайте тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Шу]]

Файл:Водевиль 3.jpg

2014-11-30T20:28:55Z

Шевченко Ірина:

Файл:Водевиль 2.jpg

2014-11-30T20:27:47Z

Шевченко Ірина:

Файл:Водевиль 1.jpg

2014-11-30T20:26:38Z

Шевченко Ірина:

Водевіль

2014-11-30T20:24:21Z

Шевченко Ірина:

'''Водевіль, -ля, '''''м. ''Водевиль. ''Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль. ''Левиц. Пов. 138.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВОДЕВІ́ЛЬ, я, чол. П'єса легкого комедійного змісту, в якій діалоги чергуються з піснями й танцями. Вже піднялась завіса, вже почали грать на сцені водевіль (Нечуй-Левицький, I, 1956, 437); Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (Максим Рильський, III, 1955, 357).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 717.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ВОДЕВІЛЬ
(фр. vaudeville від Vau de Vire - долина ріки Вир у Нормандії) - 1. Жанрова назва побутових пісень часів французького Відродження, попередників шансон. 2. Вид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику, поширений у Франції другої половини XVII ст. Різновиди В.- опера-В., комедія-В. З часом В. із вжитку витиснули оперета, ревю, мюзикл, вар’єте.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1)водевиль
vaudeville имя существительное:
vaudeville (водевиль, варьете, эстрадное представление)
Русско-английский синонимический словарь
2)водевиль
водевиль vaudeville
Sokrat personal
3)водевиль
1) General subject: musical comedy, vaudeville, music hall
2) Cinema: light opera
3) Jargon: vaude
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водевиль_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водевиль_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водевиль_3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| L51beH5O3uQ}}
https://www.youtube.com/watch?v=L51beH5O3uQ

==Цікаві факти==
===Укрїнський водевіль===
Водевіль – явище для української літератури, надто ХІХ століття, питоме та досить поширене і водночас як художній феномен майже зовсім не досліджене істориками й теоретиками літератури і театру. З’явившись у нашій драматургії в перших десятиліттях ХІХ ст., цей своєрідний жанр, що поєднував здебільшого комічні колізії та інтриги з піснями й танцями і давав змогу ефектно й різнобічно розкривати акторське обдаровання, набуває в Україні неабиякої популярності й життєздатності.
Дослідження водевілю пов’язані з вивченням джерел його започаткування і творення в контексті історії української літератури й театру; однак з поля зору науковців випадали естетичні засади, особливості поетики та художньо-стильові ресурси українського водевілю ХІХ ст.
Нинішні глибокі зміни в культурному житті нашої країни стимулювали повернення до життя багатьох літературних явищ, вилучених із культурного обігу та духовного життя, й водночас поставили чимало питань, що потребують сучасного концептуального та прогностичного розв’язання.
Серед протягом тривалого часу нехтуваних та замовчуваних проблем – осмислення однієї з важливих і необхідних (поряд з іншими) функцій мистецтва – розважальної. Адже саме її ігнорування призвело до теперішнього засилля в нашому інформаційному просторі іншомовної та інокультурної продукції здебільшого невисокої художньої проби. Тим часом витісняється власний багатий досвід розважально-дидактичної та сміхової культури і мистецтва, закладений, зокрема, і в жанрі водевілю, унікальному своїми художніми якостями та невичерпним потенціалом.
Свого часу в студіях, присвячених іншим питанням, окремі аспекти жанру розглядали М.Петров, О.Барвінський, М.Сумцов, І.Франко, В.Перетц, М.Возняк, Д.Чижевський. Певна увага літературо- та мистецтвознавців до водевілю спостерігається також у дослідженнях О.Гончара, І.Давидової, Ю.Костюк, Л.Мороз, Ф.Пустової, М.Соломонова, В.Сахновського-Панкєєва, О.Ставицького та інших, а чи не найрельєфніше про нього йдеться в монографіях Д.Антоновича “Триста років українського театру. 1619-1919” (Прага, 1925), В.Шубравського “Українська драматургія першої половини ХІХ століття” (К. 1958), П.Хропка “Історія української літератури (перше десятиріччя XIX століття)” (К., 1992). Втім, і ці монографії розглядають водевіль не спеціально, а знову ж таки принагідно, в контексті досліджень інших драматичних жанрів (комедії, трагедії, різних модифікацій драми). Як спеціальну працю з обраної теми можна розглядати книжку П.Перепелиці “Український водевіль” (К., 1965). Тут, зокрема в розділі “З історії українського водевілю”, автор спробував простежити шляхи розвитку та побутування жанру в нашій країні.
Проте досі не маємо сучасної комплексної наукової студії, цілковито присвяченої всебічному вивченню українського водевілю ХІХ ст., його генезису, естетики й поетики, жанрових модифікацій, художньої вартості, суспільно-моральної рецепції тощо. Потреба заповнити цю прогалину, опрацювавши відповідний спектр проблем, і покликала до життя наше дослідження.
]|}

===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Водеві́ль (фр. vaudeville) — різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику. Водевіль був жанром естрадного концерту, поширеного в Сполучених Штатах і Канаді від початку 1880-х до початку 1930-х. Розвиваючись завдяки концертним барам, мистецтву менестрелів, дешевим музеям, і літературним пародіям, водевіль став одним з найпопулярніших видів розваги в Північній Америці. Видовище кожного вечора було складене з серій окремого висвітлення тем, незв'язаних актів. Види актів включали (серед інших) музикантів (як класичний, так і популярний), танцівників, комедіантів, навчив тварин, магів, жінку і чоловічих творців, акробатів, одноактні ігри або місця дії від ігор, атлетів, прочитавши лекцію знаменитостей, менестрелів, і короткометражних фільмів.
Більше читайте тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Водеви́ль (фр. vaudeville) — комедийная пьеса с песенками-куплетами и танцами, а также жанр драматического искусства
Больше читайте здесь: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Во]]

Єхидний

2014-11-30T19:28:47Z

Шевченко Ірина:

'''Єхидний, -а, -е. '''Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЄХИ́ДНИЙ, а, е. Пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (про людину). [Храпко:] Він і мені все здавався єхидним, щось дуже вже падав передо мною... (Панас Мирний, V, 1955, 203); Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (Олександр Довженко, I, 1958, 191);
// Який містить у собі таємний намір зачепити, образити. Максим єхидним голоском зупинив свого друга (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 65); Єхидна посмішка світилась в очах вершників (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 18).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 499.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ЄХИДНИЙ
злий, хитрий, лукавий, в'їдливий, недоброзичливий, зловмисний, злобний, радий підштрикнути, б.з.|зло|вредний; (усміх) іронічний, зловтішний, глузливий; (- слово) їдкий, сповнений їді; яхидний.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЄХИ́ДНИЙ, а, е. Пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (про людину). [Xрапко:] Він і мені все здавався єхидним, щось дуже вже падав передо мною… (Мирний, V, 1955, 203); Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (Довж., І, 1958, 191); // Який містить у собі таємний намір зачепити, образити. Максим єхидним голоском зупинив свого друга (Смолич, Мир.., 1958, 65); Єхидна посмішка світилась в очах вершників (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 499.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єхидний_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єхидний_2.jpg|x140px]]
|}

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Больше узнайте здесь: http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%94%D1%85%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Єх]]

Файл:Єхидний 2.jpg

2014-11-30T19:22:57Z

Шевченко Ірина:

Файл:Єхидний 1.jpg

2014-11-30T19:20:58Z

Шевченко Ірина:

Єхидний

2014-11-30T19:19:27Z

Шевченко Ірина:

'''Єхидний, -а, -е. '''Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЄХИ́ДНИЙ, а, е. Пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (про людину). [Храпко:] Він і мені все здавався єхидним, щось дуже вже падав передо мною... (Панас Мирний, V, 1955, 203); Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (Олександр Довженко, I, 1958, 191);
// Який містить у собі таємний намір зачепити, образити. Максим єхидним голоском зупинив свого друга (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 65); Єхидна посмішка світилась в очах вершників (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 18).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 499.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ЄХИДНИЙ
злий, хитрий, лукавий, в'їдливий, недоброзичливий, зловмисний, злобний, радий підштрикнути, б.з.|зло|вредний; (усміх) іронічний, зловтішний, глузливий; (- слово) їдкий, сповнений їді; яхидний.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЄХИ́ДНИЙ, а, е. Пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (про людину). [Xрапко:] Він і мені все здавався єхидним, щось дуже вже падав передо мною… (Мирний, V, 1955, 203); Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (Довж., І, 1958, 191); // Який містить у собі таємний намір зачепити, образити. Максим єхидним голоском зупинив свого друга (Смолич, Мир.., 1958, 65); Єхидна посмішка світилась в очах вершників (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 499.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єхидний_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єхидний_2.jpg|x140px]]

|}

===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Больше узнайте здесь: http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%94%D1%85%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Єх]]

Соловей

2014-11-30T18:33:04Z

Шевченко Ірина:

'''Соловей, -в’я, '''''м. ''1) Соловей. ''Защебетав соловей, там у гаю седючи. ''Млр. л. сб. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. КС. 1898. VII. 41. Ум. '''Соловейко, соловеєчко. '''''Мій таточку, мій соловеєчку. ''Мил. 182.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СОЛОВЕ́Й, в'я, чол.
1. Маленький перелітний корисний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування. Соловей співає, поки дітей не виведе (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 242); Солов'ї з обох боків ставу по вербах висвистували (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 276); Колись від скрути й гаму я Пішов в зеленую діброву Послухать пісню солов'я (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 319); Довкола тьохкали солов'ї, а то чомусь стало тихо-тихо (Петро Панч, II, 1956, 512); * У порівняннях. Я хочу співать, як в саду соловей... (Максим Рильський, I, 1960, 115).
Розливатися солов'єм див. розливатися.
2. перен., розм. Людина, яка має гарний, перев. високий голос і володіє мистецтвом співу;
// Про поета-лірика. У золоті моря очей дивлюсь не надивлюся.., Я — України соловей (Володимир Сосюра, II, 1958, 308); Натхненний, гарячий спів В. Сосюри довго чаруватиме людей землі, закоханих у прекрасне. Ще за життя поета народ нарік його «солов'єм України» (Літературна Україна, 7.I 1969, 3);
// ірон. Балакун, базіка.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 444.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
СОЛОВЕЙ
(- пташку) соловейко; П. поет, співець.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
солове́й (зменшено-пестливі — солове́йко, солове́йчик, солове́єчко) = солові́й (солов’ї́ха — самка солов’я; солов’я́ — пташа цього птаха) —
1) маленький перелітний птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування; Божа, свята пташка, символ бога-громовика навесні; вісник весни; символізує досконалість співу, а також одну з жіночих принад — «голос солов’їний» («Руки білі, стан тоненький, голос солов’їний»); кажуть: «При солов’ю й горобець співак», тобто при доброму співакові в хорі будь-хто підтягне; коли сниться соловей — на любов; символізує милого (про це у пісні про перевіз, де дівчина нікого не слухає, хто просить про перевіз, бо «соловейко не щебетав», а коли про перевіз просить милий, приспів красномовно свідчить про згоду, щирі почуття: «В лузі калина: ясно да красно, соловейко защебетав»); пор. ще: «Без малого соловейка і світ не світає, а без мого миленького гуляння немає»; солов’ї ніби будять світ, несуть радість і веселощі, як у колядці: «Та подякуй нам за колядочку, ой, що ми тобі колядували, дім звеселяли, як соловейчик при тузі в лузі» або в пісні: «Дай же мені, мамо, солов’ятко, щоб мені раненько щебетало, щоб мене раненько пробуджало»; у «Слові о полку Ігоревім» солов’ї веселими піснями світ повідають, пор. ще билинного Солов’я Будимировича; птаха символізує любов і родинний затишок: «Там соловейко гніздо звив, Да всю ніченьку не всипав, Собі галочку прикликав: — Ой, чи будеш ти, галочко, Моїм діткам маткою?»; спів солов’я асоціюється з весною: «Соловей щебече — садки розвиває»; у похоронних голосіннях соловей уосібнюється то батьком, то чоловіком, а особливо сином: «Мої сини, мої соловейки! Мої сини, мої миленькі! Та якого ж вам гостинця передам? Покочу яблучко — воно зогниє. Покочу булочку — зацвіте. Покочу бубличка — не докотиться, до вашого сердечка не пригорнеться»; у народній творчості уосібнюється просто як молодий хлопець, парубок (пор. народну легенду про сина-солов’я і дочку-кропиву, що переповідається в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»); символізує також волю, тому кажуть: «В кожного солов’я пісня своя», «Не потрібна солов’ю золота клітка, краще йому зеленая вітка»; з поведінкою птаха пов’язують зміни у природі, — «соловейко вдавився ячмінним колосом, а зозуля — мандрикою», «соловей тоді починає співати, як нап’ється води з березового листя», «як весною раніше заспіває соловей, то буде щасливий рік, усякому буде весело на душі, а як раніш від солов’я закує зозуля, то рік буде смутний»; об’єкт жартівливого нісенітного вислову: «Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече».Соловей співа, поки дітей не виведе (приказка); Соловей співає, доки ячмінь колоса не має, а з’явиться колос — пропав голос (приказка); Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає (Т. Шевченко);Ой там на горі… соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов’їху прикликав(пісня); З гнізда малі злетіли солов’ята. І солов’їха струшує крило (Л. Забашта); В леваді пісеньок співають косарі, І соловеєчко щебече (Л. Боровиковський);
2) тільки солове́йко = солове́й — старовинна дитячаіграшка-свисток, зроблена у вигляді пташки.Внучатам із клуночка Гостинці виймала…, А Карпові соловейка Та коників пару (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 560-

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1соловей
nightingale имя существительное:
nightingale (соловей)
Philomela (филомела, соловей)
Philomel (филомела, соловей)
Русско-английский синонимический словарь
2соловей
—
1. LAT Luscinia (Forster)
2. RUS соловей m
3. ENG —nightingale
4. DEU Nachtigall f
5. FRA rossignol m
1. LAT Luscinia luscinia (Linnaeus)
2. RUS (обыкновенный, восточный) соловей m
3. ENG thrush nightingale
4. DEU Sprosser m
5. FRA rossignol m progne
DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES — BIRDS
3соловей
соловей nightingale
Sokrat personal
4соловей
Jocular: warbler (о голосистом человеке, певце)
Универсальный русско-английский словарь
5соловей
Jocular: warbler (о голосистом человеке, певце)
Универсальный русско-английский словарь
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соловей_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соловей_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соловей_3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|QdZUN_UD7Gk }}
https://www.youtube.com/watch?v=QdZUN_UD7Gk

==Цікаві факти==
Пісня солов'я - набір повторюваних свистів і клацань. Кожен елемент пісні (коліно), число яких може досягати 12, повторюється кілька разів. Крик - низьке "фюіть-трр"
Місце розташування гнізда солов'я: гніздо влаштовує зазвичай на землі біля коріння чагарника або деревної порослі, іноді в купі осінніх сухого листя. Розташовує його не в ямці, як більшість гніздяться на землі птахів, а на поверхні грунту, заглиблюючись лише в лісову підстилку. При цьому краю гнізда знаходяться на рівні горизонту сухого листя (іноді трохи вище) і переходять в нього непомітно
Будівельний матеріал гнізда: споруда гнізда досить груба. Зовнішній шар буває складний з декількох рядів напівзотлілих лежаних деревних листя, поставлених на ребро, щільно прилеглих один до одного. Підстава гнізда солов'я обкладено листям, покладеними плазом. По краях лотка, а іноді і в стінках гнізда до листя приймеш тонкі прутики, сухі стеблинки трав, широке листя осоки. Лоток вистелений дуже тонкими стеблинками злаків і їх размочаленнимі листочками, найтоншими корінцями і іноді невеликим числом кінських волосин
Форма і розміри гнізда солов'я: діаметр гнізда 110- 130 мм, висота гнізда 70-100 мм, діаметр лотка 70-80 мм, глибина лотка 50-70 мм
кладка солов'я: повна кладка з 4-6 яєць оливкової або коричнево-оливкового, а іноді і темно-шоколадного кольору, без малюнка. Розміри яєць: (18-23) х (14-16) мм
Зимівля солов'я: південна Європа, Північна Африка, Близький Схід
Опис солов'я звичайного Бутурліна
Споріднені види: прикладом може служити Південний соловейБільше читайте тут: [www.ptici-mira/solovey.php
|}
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Солове́йко (Luscinia), рід дрібних птахів родини мухоловкових ряду горобцеподібних.
Детальніше дивіться тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE
|}
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Соловьи́, соловьи́ные (лат. Luscinia) — род птиц из отрядаворобьинообразных. В зависимости от подхода к классификации относится либо к семейству дроздовых (Turdidae), либо к семейству мухоловковых(Muscicapidae).
Наиболее известен обыкновенный соловей (Luscinia luscinia); длина тела 17 см с длинными ножками, большими темными глазками, оперение буроватое, хвост рыжеватый.
Распространён в Европе и Западной Азии (к Востоку до Енисея), к Югу до Северного Кавказа.
Перелётная птица, зимует в Африке. Обитает в сырых кустарниковых зарослях, в долинах рек. Гнёзда на земле или очень низко в кустах. В кладке 4-6 зеленоватых или голубоватых с пятнами яиц. Насиживает только самка 13 суток.
Питается пауками, насекомыми, червями, ягодами.
Пение звучное, с большим количеством колен. Южнее и западнее — от Испании до Западного Памирараспространён южный, или западный соловей. К роду соловьев относятся также синий соловей, соловей-свистун, соловей-красношейка, черногрудая красношейка, варакушка и др.
Подробнее смотрите здесь: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D0%B8
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Со]]

Файл:Соловей 3.jpg

2014-11-30T18:25:26Z

Шевченко Ірина:

Файл:Соловей 2.jpg

2014-11-30T18:24:40Z

Шевченко Ірина:

Файл:Соловей 1.jpg

2014-11-30T18:23:29Z

Шевченко Ірина:

Соловей

2014-11-30T18:22:14Z

Шевченко Ірина:

'''Соловей, -в’я, '''''м. ''1) Соловей. ''Защебетав соловей, там у гаю седючи. ''Млр. л. сб. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. КС. 1898. VII. 41. Ум. '''Соловейко, соловеєчко. '''''Мій таточку, мій соловеєчку. ''Мил. 182.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СОЛОВЕ́Й, в'я, чол.
1. Маленький перелітний корисний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування. Соловей співає, поки дітей не виведе (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 242); Солов'ї з обох боків ставу по вербах висвистували (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 276); Колись від скрути й гаму я Пішов в зеленую діброву Послухать пісню солов'я (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 319); Довкола тьохкали солов'ї, а то чомусь стало тихо-тихо (Петро Панч, II, 1956, 512); * У порівняннях. Я хочу співать, як в саду соловей... (Максим Рильський, I, 1960, 115).
Розливатися солов'єм див. розливатися.
2. перен., розм. Людина, яка має гарний, перев. високий голос і володіє мистецтвом співу;
// Про поета-лірика. У золоті моря очей дивлюсь не надивлюся.., Я — України соловей (Володимир Сосюра, II, 1958, 308); Натхненний, гарячий спів В. Сосюри довго чаруватиме людей землі, закоханих у прекрасне. Ще за життя поета народ нарік його «солов'єм України» (Літературна Україна, 7.I 1969, 3);
// ірон. Балакун, базіка.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 444.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
СОЛОВЕЙ
(- пташку) соловейко; П. поет, співець.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
солове́й (зменшено-пестливі — солове́йко, солове́йчик, солове́єчко) = солові́й (солов’ї́ха — самка солов’я; солов’я́ — пташа цього птаха) —
1) маленький перелітний птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування; Божа, свята пташка, символ бога-громовика навесні; вісник весни; символізує досконалість співу, а також одну з жіночих принад — «голос солов’їний» («Руки білі, стан тоненький, голос солов’їний»); кажуть: «При солов’ю й горобець співак», тобто при доброму співакові в хорі будь-хто підтягне; коли сниться соловей — на любов; символізує милого (про це у пісні про перевіз, де дівчина нікого не слухає, хто просить про перевіз, бо «соловейко не щебетав», а коли про перевіз просить милий, приспів красномовно свідчить про згоду, щирі почуття: «В лузі калина: ясно да красно, соловейко защебетав»); пор. ще: «Без малого соловейка і світ не світає, а без мого миленького гуляння немає»; солов’ї ніби будять світ, несуть радість і веселощі, як у колядці: «Та подякуй нам за колядочку, ой, що ми тобі колядували, дім звеселяли, як соловейчик при тузі в лузі» або в пісні: «Дай же мені, мамо, солов’ятко, щоб мені раненько щебетало, щоб мене раненько пробуджало»; у «Слові о полку Ігоревім» солов’ї веселими піснями світ повідають, пор. ще билинного Солов’я Будимировича; птаха символізує любов і родинний затишок: «Там соловейко гніздо звив, Да всю ніченьку не всипав, Собі галочку прикликав: — Ой, чи будеш ти, галочко, Моїм діткам маткою?»; спів солов’я асоціюється з весною: «Соловей щебече — садки розвиває»; у похоронних голосіннях соловей уосібнюється то батьком, то чоловіком, а особливо сином: «Мої сини, мої соловейки! Мої сини, мої миленькі! Та якого ж вам гостинця передам? Покочу яблучко — воно зогниє. Покочу булочку — зацвіте. Покочу бубличка — не докотиться, до вашого сердечка не пригорнеться»; у народній творчості уосібнюється просто як молодий хлопець, парубок (пор. народну легенду про сина-солов’я і дочку-кропиву, що переповідається в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»); символізує також волю, тому кажуть: «В кожного солов’я пісня своя», «Не потрібна солов’ю золота клітка, краще йому зеленая вітка»; з поведінкою птаха пов’язують зміни у природі, — «соловейко вдавився ячмінним колосом, а зозуля — мандрикою», «соловей тоді починає співати, як нап’ється води з березового листя», «як весною раніше заспіває соловей, то буде щасливий рік, усякому буде весело на душі, а як раніш від солов’я закує зозуля, то рік буде смутний»; об’єкт жартівливого нісенітного вислову: «Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече».Соловей співа, поки дітей не виведе (приказка); Соловей співає, доки ячмінь колоса не має, а з’явиться колос — пропав голос (приказка); Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає (Т. Шевченко);Ой там на горі… соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов’їху прикликав(пісня); З гнізда малі злетіли солов’ята. І солов’їха струшує крило (Л. Забашта); В леваді пісеньок співають косарі, І соловеєчко щебече (Л. Боровиковський);
2) тільки солове́йко = солове́й — старовинна дитячаіграшка-свисток, зроблена у вигляді пташки.Внучатам із клуночка Гостинці виймала…, А Карпові соловейка Та коників пару (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 560-

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1соловей
nightingale имя существительное:
nightingale (соловей)
Philomela (филомела, соловей)
Philomel (филомела, соловей)
Русско-английский синонимический словарь
2соловей
—
1. LAT Luscinia (Forster)
2. RUS соловей m
3. ENG —nightingale
4. DEU Nachtigall f
5. FRA rossignol m
1. LAT Luscinia luscinia (Linnaeus)
2. RUS (обыкновенный, восточный) соловей m
3. ENG thrush nightingale
4. DEU Sprosser m
5. FRA rossignol m progne
DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES — BIRDS
3соловей
соловей nightingale
Sokrat personal
4соловей
Jocular: warbler (о голосистом человеке, певце)
Универсальный русско-английский словарь
5соловей
Jocular: warbler (о голосистом человеке, певце)
Универсальный русско-английский словарь
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Солове_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соловей_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соловей_3.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|QdZUN_UD7Gk }}
https://www.youtube.com/watch?v=QdZUN_UD7Gk

==Цікаві факти==
Пісня солов'я - набір повторюваних свистів і клацань. Кожен елемент пісні (коліно), число яких може досягати 12, повторюється кілька разів. Крик - низьке "фюіть-трр"
Місце розташування гнізда солов'я: гніздо влаштовує зазвичай на землі біля коріння чагарника або деревної порослі, іноді в купі осінніх сухого листя. Розташовує його не в ямці, як більшість гніздяться на землі птахів, а на поверхні грунту, заглиблюючись лише в лісову підстилку. При цьому краю гнізда знаходяться на рівні горизонту сухого листя (іноді трохи вище) і переходять в нього непомітно
Будівельний матеріал гнізда: споруда гнізда досить груба. Зовнішній шар буває складний з декількох рядів напівзотлілих лежаних деревних листя, поставлених на ребро, щільно прилеглих один до одного. Підстава гнізда солов'я обкладено листям, покладеними плазом. По краях лотка, а іноді і в стінках гнізда до листя приймеш тонкі прутики, сухі стеблинки трав, широке листя осоки. Лоток вистелений дуже тонкими стеблинками злаків і їх размочаленнимі листочками, найтоншими корінцями і іноді невеликим числом кінських волосин
Форма і розміри гнізда солов'я: діаметр гнізда 110- 130 мм, висота гнізда 70-100 мм, діаметр лотка 70-80 мм, глибина лотка 50-70 мм
кладка солов'я: повна кладка з 4-6 яєць оливкової або коричнево-оливкового, а іноді і темно-шоколадного кольору, без малюнка. Розміри яєць: (18-23) х (14-16) мм
Зимівля солов'я: південна Європа, Північна Африка, Близький Схід
Опис солов'я звичайного Бутурліна
Споріднені види: прикладом може служити Південний соловейБільше читайте тут: [www.ptici-mira/solovey.php]
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]===
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Солове́йко (Luscinia), рід дрібних птахів родини мухоловкових ряду горобцеподібних.
Детальніше дивіться тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE
===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]===
Соловьи́, соловьи́ные (лат. Luscinia) — род птиц из отрядаворобьинообразных. В зависимости от подхода к классификации относится либо к семейству дроздовых (Turdidae), либо к семейству мухоловковых(Muscicapidae).
Наиболее известен обыкновенный соловей (Luscinia luscinia); длина тела 17 см с длинными ножками, большими темными глазками, оперение буроватое, хвост рыжеватый.
Распространён в Европе и Западной Азии (к Востоку до Енисея), к Югу до Северного Кавказа.
Перелётная птица, зимует в Африке. Обитает в сырых кустарниковых зарослях, в долинах рек. Гнёзда на земле или очень низко в кустах. В кладке 4-6 зеленоватых или голубоватых с пятнами яиц. Насиживает только самка 13 суток.
Питается пауками, насекомыми, червями, ягодами.
Пение звучное, с большим количеством колен. Южнее и западнее — от Испании до Западного Памирараспространён южный, или западный соловей. К роду соловьев относятся также синий соловей, соловей-свистун, соловей-красношейка, черногрудая красношейка, варакушка и др.
Подробнее смотрите здесь: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D0%B8
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Со]]

Файл:Схаб 2.jpg

2014-11-30T17:13:28Z

Шевченко Ірина:

Файл:Схаб 1.jpg

2014-11-30T17:10:06Z

Шевченко Ірина:

Схаб

2014-11-30T17:09:23Z

Шевченко Ірина:

'''Схаб, -бу и -ба, '''''м. ''Мясо съ ребрами, бокъ. Подол. г.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СХАБ, у, чол., діал. Шматок свинини або баранини з ребрової частини туші. Магериха розіклала якраз великий огонь у печі, щоб спекти схаби (Осип Маковей, Вибр., 1954, 209).
♦ Спряжити на схаб — знищити повністю кого-небудь. Постійте, хами! Чекай ти, попе! Буде з вами Не те! Я спряжу вас на схаб! (Іван Франко, X, 1954, 295).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 879.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/48435/%D1%81%D1%85%D0%B0%D0%B1 ]===

схаб
"реберная часть", укр., блр. схаб, др.-русск. схабы бѣлужьи (Домостр. Заб. 151), польск. sсhаb – то же. Возм.,связано с польск. сhаbу мн. "кости, выступающие из-под кожи"; см. Брюкнер 483; Бернекер 1, 380.

Схаб: шматок м яса з ребрами, бік [35] бік, ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки лишаться [1] ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки позалишаються [X] на схаб спражити знищити дощенту [2] … Толковый украинский словар

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Схаб_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Схаб_2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=NudWlo46fiM }}
https://www.youtube.com/watch?v=NudWlo46fiM

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Сх]]

Схаб

2014-11-30T17:06:25Z

Шевченко Ірина:

'''Схаб, -бу и -ба, '''''м. ''Мясо съ ребрами, бокъ. Подол. г.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СХАБ, у, чол., діал. Шматок свинини або баранини з ребрової частини туші. Магериха розіклала якраз великий огонь у печі, щоб спекти схаби (Осип Маковей, Вибр., 1954, 209).
♦ Спряжити на схаб — знищити повністю кого-небудь. Постійте, хами! Чекай ти, попе! Буде з вами Не те! Я спряжу вас на схаб! (Іван Франко, X, 1954, 295).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 879.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/48435/%D1%81%D1%85%D0%B0%D0%B1 ]===

схаб
"реберная часть", укр., блр. схаб, др.-русск. схабы бѣлужьи (Домостр. Заб. 151), польск. sсhаb – то же. Возм.,связано с польск. сhаbу мн. "кости, выступающие из-под кожи"; см. Брюкнер 483; Бернекер 1, 380.

Схаб: шматок м яса з ребрами, бік [35] бік, ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки лишаться [1] ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки позалишаються [X] на схаб спражити знищити дощенту [2] … Толковый украинский словар

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Схаб_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сха_2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=NudWlo46fiM }}
https://www.youtube.com/watch?v=NudWlo46fiM

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Сх]]

Снігурка

2014-11-30T16:28:29Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Слово_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Слово_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Слово_3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Вірш Грінченка==
Вірш Грінченка про Снігурку
http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=5719

==Цікаві факти==

Снігурка на різних мовах:
англійська мова - Snow Maiden;
іспанська мова - Blancanieves;
італянська мова - Biancaneve, Nevolina, Nevina;
німецька мова - Schneewittchen;
французька мова - la Fille de la neige (дослівно - "дочка снігу");
українська мова - Снігуронька;
білоруська мова - Снягурка;
казахська мова - Акшакар;
литовська мова - Snieguole;
латыжська мова - Sniega-jaunava;
єстонська мова - Snow-neiu.

Снігурка

2014-11-30T16:26:24Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Слово_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Слово_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Слово_3.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==
Вірш Грінченка про Снігурку
http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=5719

==Цікаві факти==

Снігурка на різних мовах:
англійська мова - Snow Maiden;
іспанська мова - Blancanieves;
італянська мова - Biancaneve, Nevolina, Nevina;
німецька мова - Schneewittchen;
французька мова - la Fille de la neige (дослівно - "дочка снігу");
українська мова - Снігуронька;
білоруська мова - Снягурка;
казахська мова - Акшакар;
литовська мова - Snieguole;
латыжська мова - Sniega-jaunava;
єстонська мова - Snow-neiu.

Снігурка

2014-11-30T16:25:08Z

Шевченко Ірина: /* Ілюстрації */

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Слово_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Слово_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Слово_3.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==
Вірш Грінченка про Снігурку
http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=5719

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

Снігурка на різних мовах:
англійська мова - Snow Maiden;
іспанська мова - Blancanieves;
італянська мова - Biancaneve, Nevolina, Nevina;
німецька мова - Schneewittchen;
французька мова - la Fille de la neige (дослівно - "дочка снігу");
українська мова - Снігуронька;
білоруська мова - Снягурка;
казахська мова - Акшакар;
литовська мова - Snieguole;
латыжська мова - Sniega-jaunava;
єстонська мова - Snow-neiu.

Бовтун

2014-11-30T16:20:21Z

Шевченко Ірина: /* Ілюстрації */

'''Бовтун, -на,''' ''м.'' Испорченное яйцо. НВолын. у.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БОВТУ́Н, а, чол. Зіпсоване засиджене пташине яйце. Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця.. І ось попалися їй бовтуни... (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 61).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 207.

http://ukrainian_lemko.academic.ru/751/%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%83%D0%BD
бовтун, -туна, ч. Рс.
Людина, що не вміє мовчати, не вміє тримати язика за зубами.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
gasser back translations:
-бовтун
Part of speech
noun,
Declension
gasser ( plural gassers)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бовтун_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бовтун_2.jpg|x140px]]

|}

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=sEwOAKTJizE }}
https://www.youtube.com/watch?v=sEwOAKTJizE

==Цікаві факти==
===Тепер кілька «Якщо» і «Щоб»,які з*являються з яйцем. ===
Текст Щоб при варці яйце не тріснуло, на дно ковшика необхідно покласти перевернуту тарілочку.
Якщо яйце всплило у воді, то воно - зіпсоване
Більше читайте тут: http://webstatti.com/chto-izvestno-o-yajce/

[[Категорія:Бо]]

Файл:Бовтун 2.jpg

2014-11-30T16:14:11Z

Шевченко Ірина: Шевченко Ірина завантажив нову версію «Файл:Бовтун 2.jpg»

Файл:Бовтун 2.jpg

2014-11-30T16:09:04Z

Шевченко Ірина: Шевченко Ірина завантажив нову версію «Файл:Бовтун 2.jpg»

Файл:Бовтун 2.jpg

2014-11-30T16:08:14Z

Шевченко Ірина:

Файл:Бовтун 1.jpg

2014-11-30T16:06:35Z

Шевченко Ірина:

Бовтун

2014-11-30T16:05:19Z

Шевченко Ірина:

'''Бовтун, -на,''' ''м.'' Испорченное яйцо. НВолын. у.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БОВТУ́Н, а, чол. Зіпсоване засиджене пташине яйце. Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця.. І ось попалися їй бовтуни... (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 61).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 207.

http://ukrainian_lemko.academic.ru/751/%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%83%D0%BD
бовтун, -туна, ч. Рс.
Людина, що не вміє мовчати, не вміє тримати язика за зубами.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
gasser back translations:
-бовтун
Part of speech
noun,
Declension
gasser ( plural gassers)
==Ілюстрації==

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=sEwOAKTJizE }}
https://www.youtube.com/watch?v=sEwOAKTJizE

==Цікаві факти==
===Тепер кілька «Якщо» і «Щоб»,які з*являються з яйцем. ===
Текст Щоб при варці яйце не тріснуло, на дно ковшика необхідно покласти перевернуту тарілочку.
Якщо яйце всплило у воді, то воно - зіпсоване
Більше читайте тут: http://webstatti.com/chto-izvestno-o-yajce/

[[Категорія:Бо]]

Файл:Слово 1.jpg

2014-11-27T21:02:24Z

Шевченко Ірина: Шевченко Ірина завантажив нову версію «Файл:Слово 1.jpg»

Файл:Слово 3.jpg

2014-11-27T20:59:44Z

Шевченко Ірина:

Файл:Слово 2.jpg

2014-11-27T20:58:55Z

Шевченко Ірина:

Файл:Слово 1.jpg

2014-11-27T20:58:23Z

Шевченко Ірина:

Снігурка

2014-11-24T16:23:00Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==
Вірш Грінченка про Снігурку
http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=5719

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

Снігурка на різних мовах:
англійська мова - Snow Maiden;
іспанська мова - Blancanieves;
італянська мова - Biancaneve, Nevolina, Nevina;
німецька мова - Schneewittchen;
французька мова - la Fille de la neige (дослівно - "дочка снігу");
українська мова - Снігуронька;
білоруська мова - Снягурка;
казахська мова - Акшакар;
литовська мова - Snieguole;
латыжська мова - Sniega-jaunava;
єстонська мова - Snow-neiu.

Снігурка

2014-11-24T16:20:07Z

Шевченко Ірина: /* Зовнішні посилання */

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==
Вірш Грінченка про Снігурку
http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=5719

==Джерела та література==

==Цікаві факти==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
Снігурка на різних мовах:
Англійська мова - Snow Maiden.
Іспанська мова - Blancanieves.
Італянська мова - Biancaneve, Nevolina, Nevina.
Німецька мова - Schneewittchen.
Французька мова - la Fille de la neige (дослівно - "дочка снігу")
Українська мова - Снігуронька.
Білоруська мова - Снягурка.
Казахська мова - Акшакар.
Литовська мова - Snieguole.
Латыжська мова - Sniega-jaunava.
Эстонська мова - Snow-neiu.

Снігурка

2014-11-24T16:07:47Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==
Вірш Грінченка про Снігурку
http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=5719

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Снігурка

2014-11-24T16:02:52Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Снігурка

2014-11-24T16:01:16Z

Шевченко Ірина: /* Зовнішні посилання */

Снігурка

2014-11-24T15:59:51Z

Шевченко Ірина: /* Ілюстрації */

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

Снігурка

2014-11-24T15:57:29Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
http://vk.com/id72255645
http://yassena.livejournal.com/229991.html
https://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=&url=http%3A%2F%2Flenagold.ru%2Ffon%2Fclipart%2Fs%2Fsnegu3.html&ei=YFRzVJeTIYnzPPXXgMAL&bvm=bv.80185997,d.ZWU&psig=AFQjCNHvGdMgGBIqycz52NUWKt-vd1wv8Q&ust=1416930784803124
https://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=&url=http%3A%2F%2F22-91.ru%2Fveschi-i-predmety-sovetskoy-epohi%2F43%2Fbegashi-ledoruby-kanadki---sovetskie-konki&ei=UlVzVKi3JYOvPbiygYAL&bvm=bv.80185997,d.ZWU&psig=AFQjCNFH-QNTmuRUpnpak3YrGGNGRVkv9A&ust=1416931027101986

==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=SD325ZMDSoA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

Снігурка

2014-11-24T15:39:38Z

Шевченко Ірина: /* Медіа */

Снігурка

2014-11-24T14:52:59Z

Шевченко Ірина: /* Ілюстрації */

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

Снігурка

2014-11-24T14:47:41Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

Снігурка

2014-11-23T11:32:22Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

'''СНІГУ́РКА''', и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.

Снігурка

2014-11-23T11:30:12Z

Шевченко Ірина:

'''Снігурка, -ки, '''''ж. ''Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
[[Категорія:Сн]]

СНІГУ́РКА, и, жін.
1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. * У порівняннях. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,. 410).
2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 196).
3. тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною. Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (Андрій Головко, II, 1957, 215); Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 425.